MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D0B8D9.31054F70" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D0B8D9.31054F70 Content-Location: file:///C:/6C1398E5/UA144480103_EDEE.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
=
30;НСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6; засобу
МЕТАФ=
;ІН® =
030;С
Склад=
;:
діюча
речовина: methadone;
1
таблетка
містить
метадону
гідрохлориk=
6;у
5 мг, 10 мг або 25 мг=
;
до=
087;оміжні
речовини: лакто=
;зи
моногідрат,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
магнію
стеарат.
Лі=
082;арська
форма. Таблетки.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таблетки
білого
кольору,
плоскоциліl=
5;дричної
форми з
фаскою; з
одного боку
таблетки на
=
85;есено
товарний
знак
підприємстk=
4;а;
таблетки до
=
79;уванням
10 мг та 25 мг
містять
риску для по=
076;ілу.
Фарма=
;котерапевт
=
80;чна
група.
Засоб=
;и,
що впливают=
00;
на нервову
систему. Зас=
086;би,
що
застосовуюm=
0;ься
при адиктив
=
85;их
розладах.
Засоби, що
застосовуюm=
0;ься
при
опіоїдній
залежності.
К&=
#1086;д
АТХ N07B
C02.
Фарма=
;кологічні
властивостo=
0;.
Фа=
088;макодинамі&=
#1082;а.
Метад=
;он
–
синтетичниl=
1;
опіоїдний
аналгетик,
дія якого
багато в чом=
091;
подібна до
дії морфіну.
Метадон діє
головним
чином на цен=
090;ральну
нервову
систему та
органи, що
містять
гладком’язl=
6;ву
мускулатурm=
1;.
Метадон має
аналгезуючm=
1;
та седативн
=
91;
дію, а також
виявляє
детоксикуюm=
5;ий
або підтрим
=
91;вальний
ефект при
опіоїдній
залежності.
Метадон
спричиняє
абстинентнl=
0;й
синдром,
якісно поді
=
73;ний
до того, що
виникає при
застосуванl=
5;і
морфіну,
проте
відрізняєтn=
0;ся
більш повіл=
00;ним
розвитком т
=
72;
меншою
вираженістn=
2;
симптомів,
ніж у разі
прийому
морфіну.
Фактично
ефекти від
застосуванl=
5;я
метадону
такі самі, як
і від інших
опіоїдів.
Ознак=
;и
аналгезії
проявляютьl=
9;я
через 30-60 хвилl=
0;н
після
прийому.
Метадон є
препаратом
=
76;уже
тривалої ді=
11;
(36-48 годин).
Фа=
088;макокінети&=
#1082;а.
При
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
метадон доб
=
88;е
абсорбуєтьl=
9;я
з травного
тракту, біод=
086;ступність
становить 80-95 %.
У плазмі
крові виявл=
03;ється
вже через 30
хвилин післ=
03;
прийому. Мак=
089;имальна
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
через 4
години.
Період
напіввиведk=
7;ння
становить 24-36
годин
(індивідуал=
00;ні
коливання
можуть
становити
від 10 до 80
годин), що дає =
змогу
застосовувk=
2;ти
препарат 1
раз на добу.
Через значн
=
77;
індивідуалn=
0;не
варіювання
показників
часу
напіввиведk=
7;ння
рівноважна
концентрацo=
0;я
метадону
може
досягатися
через 2-9 днів.
Біотрансфоl=
8;мується
у печінці за
участю CYP3A4,
виводиться
=
79;
організму у
формі
метаболітіk=
4;
із сечею та
калом.
Кліні=
;чні
характерисm=
0;ики.
Показ=
;ання.
Для
детоксикацo=
0;ї
при
лікуванні
опіоїдної
залежності
(залежність
від героїну
та від інших
морфіноподo=
0;бних
наркотиків),
а також для
підтримуваl=
3;ьного
лікування
хворих на
опіоїдну
наркоманію.
Больо=
;вий
синдром від
помірного д
=
86;
сильного,
який не
купіруєтьсn=
3;
ненаркотичl=
5;ими
аналгетикаl=
4;и
(для таблето=
082;
5 мг, 10 мг).
Проти=
;показання.
Підви=
;щена
чутливість
до метадону
гідрохлориk=
6;у
або до
будь-якого і=
085;шого
компонента
препарату.
Пригн=
;ічення
дихання (за
відсутностo=
0;
необхідногl=
6;
реанімаційl=
5;ого
устаткуванl=
5;я).
Періо=
;д
загостреннn=
3;
бронхіальнl=
6;ї
астми.
Накоп=
;ичення
в крові
надлишку
вуглекислоm=
0;и.
Діа=
рея,
асоційованk=
2;
з псевдомем
=
73;ранозним
колітом,
спричинениl=
4;
цефалоспорl=
0;нами,
лінкоміцинl=
6;м,
кліндаміциl=
5;ом,
пеніцилінаl=
4;и.
Діаре=
;я,
спричинена
отруєнням.
Кишко=
;ва
непрохідніl=
9;ть.
Підви=
;щений
внутрішньоm=
5;ерепний
тиск, травми
голови.
Одноч=
;асне
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
моноамінокl=
9;идази
(МАО), а також
протягом 2
тижнів післ=
03;
їх відміни.
Паціє=
;нти,
залежні від
«легких»
наркотичниm=
3;
засобів
(кодеїн,
петидин та
подібні аго
=
85;істи
опіоїдних
рецепторів).
Взаєм=
;одія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
А&=
#1085;тагоністи
опіоїдів,
змішані аго
=
85;істи/антаго&=
#1085;істи,
часткові
агоністи. Хворі з
героїновою
наркоманієn=
2;
або хворі, як=
1110;
одержують
підтримуваl=
3;ьну
метадонову
терапію,
можуть
відчути
появу
синдрому ві
=
76;міни
при прийомі
антагоністo=
0;в
опіоїдів аб
=
86;
лікарських
засобів, що н=
1072;лежать
до змішаних
агоністів/а
=
85;тагоністів.
Інтервал мі
=
78;
застосуванl=
5;ям
бупренорфіl=
5;у
та метадону =
087;овинен
становити н
=
77;
менше 20 годин.=
А&=
#1085;тигіпертен=
;зивні
засоби,
зокрема
клонідин,
празозин,
резерпін та
урапідил,
можуть
посилювати
ефект
метадону.
А&=
#1085;тагоністи
Н2-рецептор=
;ів
гістаміну<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-=
font-style:
italic'>, такі як
циметидин,
можуть
знижувати
рівень білк
=
72;,
що
зв’язуєтьсn=
3;
з метадоном,
унаслідок
чого
підвищуєтьl=
9;я
рівень
метадону в к=
088;ові.
А&=
#1085;тиретровір=
;усні
препарати.=
Невірапін
може
знижувати
концентрацo=
0;ю
метадону за
рахунок
підвищення
метаболізмm=
1;
останнього
=
91;
печінці. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
метадону і
невірапіну
спостерігаk=
4;ся
розвиток
синдрому
відміни. Якщ=
086;
невірапін
призначениl=
1;
пацієнтам,
які
одержують
метадон, нео=
073;хідне
ретельне
спостережеl=
5;ня
для виявлен
=
85;я
синдрому
відміни і пр=
080;
необхідносm=
0;і
слід відкор
=
80;гувати
дозу
метадону.
Одночасне
застосуванl=
5;я
ефавірензу =
10;
метадону у
ВІЛ-інфіков
=
72;них
пацієнтів
призводить
до зниження
концентрацo=
0;ї
метадону у п=
083;азмі
крові і до
появи ознак
синдрому ві
=
76;міни.
Може бути
потрібне
підвищення
дози
метадону.
При
застосуванl=
5;і
ритонавіру =
10;
ритонавіру/
=
83;опінавіру
одночасно з
метадоном
відзначаєтn=
0;ся
зниження ко
=
85;центрації
метадону у
плазмі кров=
10;.
Синдром
відміни,
однак, при
цьому
спостерігаn=
8;ться
не завжди.
Проте
застосуванl=
5;я
цих препара
=
90;ів
у поєднанні =
079;
метадоном
вимагає обе
=
88;ежності.
Застосува
=
85;ня
метадону
призводить
до збільшен
=
85;я
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія-час»
(AUC)
для
зидовудину,
що може
призводити
до токсични
=
93;
ефектів.
Застосува
=
85;ня
метадону
призводить
до зменшенн=
03; AUC для
диданозину =
10;
ставудину. Д=
083;я
диданозину
цей ефект
більш вираж
=
77;ний.
При цьому
розподіл
метадону
істотно не
змінюється.
П&=
#1088;епарати,
що індукуют=
00;
метаболізуn=
2;чі
ферменти
системи
цитохрому Р450.=
Застосуванl=
5;я
рифампіну
(рифампіцин
=
91;)
пацієнтам,
які досягли
стабілізацo=
0;ї
при підтрим
=
91;вальній
терапії
метадоном,
призводить
до значного
зниження
вмісту
метадону у
сироватці
крові з
появою озна
=
82;
синдрому
відміни.
Застосува
=
85;ня
фенітоїну (250
мг 2 рази на
добу у перши=
081;
день, а потім 3=
00
мг 1 раз на
добу протяг
=
86;м
3-4 днів)
пацієнтам,
яким
проводитьсn=
3;
метадонова
терапія,
призводить
до зниження
концентрацo=
0;ї
метадону і
розвитку
синдрому
відміни. Ці
явища
минають піс
=
83;я
відміни
фенітоїну.
Параметри
фармакокінk=
7;тики
метадону
після
відміни
фенітоїну п
=
88;актично
цілком
повертаютьl=
9;я
до початков
=
86;го
рівня.
Призначен
=
85;я
метадону
разом з
іншими інду
=
82;торами
CYP3A4 (звіробій,
фенобарбітk=
2;л,
карбамазепo=
0;н)
може
призводити
до появи
симптомів
відміни.
Інгібітори
цитохрому Р450.=
Застосуванl=
5;я
препаратів,
що інгібуют=
00;
активність
ізоензиму 3А4
цитохрому Р450,
може призве
=
89;ти
до зниження
кліренсу
метадону. У р=
1077;зультаті
відзначаєтn=
0;ся
посилення
або пролонг
=
91;вання
його ефекті
=
74;.
При
призначеннo=
0;
препаратів,
що є
інгібітораl=
4;и
CYP3A4,
таких як
азольні
протигрибкl=
6;ві
агенти (у т. ч.
кетоконазоl=
3;),
макролідні
антибіотикl=
0; (у т.
ч.
еритроміциl=
5;),
може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
у корекції
дози
метадону.
Застосуванl=
5;я
деяких
селективниm=
3;
інгібіторіk=
4;
зворотного
=
79;ахоплення
серотоніну
(сертралін,
флувоксаміl=
5;)
разом з
метадоном
може
призвести д
=
86;
підвищення
вмісту
метадону у
плазмі кров=
10; і
до появи
токсичних
явищ.
Повторне
пероральне
застосуванl=
5;я
вориконазоl=
3;у
призводить
до підвищен
=
85;я
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові і площ=
110;
під кривою
«концентраm=
4;ія-час»
для
фармакологo=
0;чно
активного
енантіомерk=
2;
метадону
(R-метадон) у
пацієнтів,
які одержую
=
90;ь
підтримуваl=
3;ьні
дози
метадону (30-100 =
1084;г
1 раз на добу).
Підвищення
концентрацo=
0;ї
метадону у
плазмі кров=
10;
може
призводити
до розвитку
токсичних
явищ,
пов’язаних
зі збільшен
=
85;ям
тривалості
інтервалу QT.
Може бути
потрібне і
зниження
дози
метадону.
І&=
#1085;ші
препарати.=
Застосуванl=
5;я
меперидину
=
91;
терапевтичl=
5;их
дозах
пацієнтам,
які
приймають
інгібітори
моноамінокl=
9;идази
(МАО) або
приймали
інгібітори
МАО протяго
=
84;
останніх 14
днів, може
призводити
до тяжких
побічних
реакцій. Хоч=
072;
для метадон
=
91;
такі реакці=
11;
не були опис=
072;ні,
при
необхідносm=
0;і
застосуванl=
5;я
метадону
пацієнтам,
які приймал
=
80;
інгібітори
МАО протяго
=
84;
останніх 14 днів,
необхідно з
=
88;обити
пробу на
чутливість,
при якій
протягом
кількох
годин
пацієнтам
дають малі д=
086;зи
препарату,
поступово ї
=
93;
підвищуючи
та реєструю
=
95;и
при цьому
стан
пацієнта.
Застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
МАО
необхідно
припинити н
=
77;
менш ніж за 14
днів перед
початком
замісної
терапії.
Інакше це
може
призвести д
=
86;
розвитку за
=
75;розливого
для життя
пригнічуваl=
3;ьного
або
збуджувальl=
5;ого
ефектів на
ЦНС, дихання
та кровообі
=
75;.
І&=
#1085;гібітори
протеаз.
Застосуванl=
5;я
метадону
разом з
агенеразою
(ампренавір
=
86;м)
призводить
до зниження
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у плазмі
крові і площ=
110;
під кривою
«концентраm=
4;ія-час»
для
R-метадону
відповідно
на 25 % і 13 %. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
метадону та
агенерази
(ампренавір
=
91;)
необхідне
ретельне
спостережеl=
5;ня
за пацієнта
=
84;и
для того, щоб
не допустит
=
80;
зниження фа
=
82;тичної
дози
метадону,
особливо
якщо при цьо=
084;у
ще
застосовуюm=
0;ь
і ритонавір.
Застосуванl=
5;я
метадону та
агенерази
(ампренавір
=
91;)
призводить
до зниження
показників AUC,
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
та
мінімальноo=
1;
концентрацo=
0;ї
для
агенерази
(ампренавір
=
91;)
на 30 %, 27 % і 25 % відпо&=
#1074;ідно.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
вірацепту (н=
077;лфінавіру)
з метадоном
відзначені
зміни вміст
=
91;
метадону у
плазмі кров=
10;.
Може бути
потрібне
підвищення
дози метадо
=
85;у.
Н&=
#1077;нуклеозидн=
;і
інгібітори
зворотної
транскриптk=
2;зи. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
метадону з р=
077;скриптором
(делавірдин
=
86;м)
може бути
потрібне
зниження
дози
метадону.
Д&=
#1077;запірамін.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з метадоном
підвищуєтьl=
9;я
вміст дезап=
10;раміну
у плазмі
крові.
П&=
#1086;тенційно
аритмогеннo=
0;
агенти.
Особливу
обережністn=
0;
варто
проявляти п
=
88;и
застосуванl=
5;і
агентів, що
можуть
збільшуватl=
0;
тривалість
інтервалу QT,
при
сумісному з
=
72;стосуванні
їх з
метадоном.
Такими аген
=
90;ами
можуть бути
протиаритмo=
0;чні
препарати
класів I і III,
деякі
нейролептиl=
2;и
і
трициклічнo=
0;
антидепресk=
2;нти,
блокатори
кальцієвих
каналів.
Обережністn=
0;
варто
виявляти
також при
сумісному з
метадоном
застосуванl=
5;і
препаратів,
що порушуют=
00;
електролітl=
5;ий
баланс, що
також може
сприяти
подовженню
інтервалу QT
(гіпомагніє
=
84;ія,
гіпокаліємo=
0;я).
До таких аге=
085;тів
належать
діуретики,
проносні
засоби та
зрідка
мінералокоl=
8;тикоїди.
В&=
#1079;аємодія
з іншими
агентами, що
пригнічуютn=
0;
діяльність
ЦНС.
Метадон
варто
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам,
яким
призначені
одночасно і
=
85;ші
наркотичні
аналгетики,
засоби
загальної
анестезії,
фенотіазинl=
0;,
інші
транквілізk=
2;тори,
седативні т
=
72;
снодійні
препарати, т=
088;ициклічні
антидепресk=
2;нти
та інші преп=
072;рати,
які
пригнічуютn=
0;
діяльність
ЦНС, включаю=
095;и
алкоголь,
тому що таке
сполучення
може призве
=
89;ти
до
пригніченнn=
3;
дихання,
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
глибокого
седативногl=
6;
ефекту і
навіть коми.
Особл=
;ивості
застосуванl=
5;я.
Я&=
#1082;що
після
припинення
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
необхідно
знову
відновити
його
застосуванl=
5;я,
то початков
=
72;
доза має бут=
080;
низькою, її
підвищення
слід
проводити
повільно, що=
073;
уникнути
серйозних
токсичних
явищ і пригн=
110;чення
дихання.
М&=
#1077;тафін® ІС
призначениl=
1;
тільки для
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я.
Препарат не
можна
застосовувk=
2;ти
для ін’єкці
=
81;.
П&=
#1088;и
застосуванl=
5;і
метадону
можливий
розвиток за
=
83;ежності
за
морфіновим
типом.
Багаторазоk=
4;е
застосуванl=
5;я
метадону
може
призвести д
=
86;
психологічl=
5;ої
і фізичної
залежності, =
072;
також до
розвитку
толерантноl=
9;ті.
Тому при при=
079;наченні
та
застосуванl=
5;і
метадону ва
=
88;то
виявляти
таку ж
обережністn=
0;,
як і при приз=
1085;аченні
та
застосуванl=
5;і
морфіну.
П&=
#1088;и
різкому
переході з
інших
опіоїдів на =
084;етадон
існує
значний
ризик
пригніченнn=
3;
дихання, том=
091;
перехід на
застосуванl=
5;я
метадону
слід
проводити з
обережністn=
2;.
Неповна
перехресна
толерантніl=
9;ть
між метадон
=
86;м
та іншими
опіоїдами. П&=
#1088;и
толерантноl=
9;ті
до інших
опіоїдів
можлива
часткова
толерантніl=
9;ть
до метадону,
особливо у
пацієнтів,
чутливих до
інших агоні
=
89;тів
μ-опіоїдних
рецепторів. =
059;
разі такої
толерантноl=
9;ті
складно
визначити д
=
86;зу
метадону.
Відомі
летальні
випадки при =
087;ереході
на метадон
після
тривалого
застосуванl=
5;я
інших опіої
=
76;них
агоністів.
В&=
#1080;сокий
ступінь
опіоїдної
толерантноl=
9;ті
не знімає
питання про
можливість
токсичних
явищ при
застосуванl=
5;і
метадону.
Взаємод=
;ія
з алкоголем =
110;
наркотикамl=
0;.
Метадон
чинить
адитивну ді=
02;
при застосу
=
74;анні
разом з
алкоголем,
іншими
опіоїдними
наркотикамl=
0;,
що мають
депресивну
дію на центр=
072;льну
нервову
систему.
Відомі
летальні ви
=
87;адки
при
застосуванl=
5;і
метадону
особами, які
зловживаютn=
0;
бензодіазеl=
7;інами.
Тривожн=
;і
стани.
Оскільки
Метафін®
ІС, який
застосовуєm=
0;ься
особами з
толерантніl=
9;тю
до нього в
постійних
підтримуваl=
3;ьних
дозах, не є
транквілізk=
2;тором,
у пацієнтів,
які
одержують
підтримуваl=
3;ьну
терапію з
застосуванl=
5;ям
цього препа
=
88;ату,
у відповідь
на життєві
проблеми та
стрес
розвиваютьl=
9;я
тривожні
стани зі зви=
095;айною
симптоматиl=
2;ою.
Лікар не
повинен
плутати ці
симптоми з
абстинентнl=
0;ми
симптомами =
10; не
повинен
намагатися
лікувати
такі стани
шляхом
підвищення
дози
метадону. Ді=
103;
метадону пр
=
80;
проведенні
підтримуваl=
3;ьної
терапії
обмежена
контролем
опіоїдних
симптомів і
не поширюєт=
00;ся
на зняття
тривожних
станів.
Тр
=
72;вми
голови і
підвищений
внутрішньоm=
5;ерепний
тиск. При
травмах
голови
пригніченнn=
3;
дихання та
підвищення
тиску
спинномозкl=
6;вої
рідини,
викликані
застосуванl=
5;ям
метадону,
можуть
проявлятисn=
3;
набагато
сильніше.
Така ж небез=
087;ека
існує і у
разі інших
внутрішньоm=
5;ерепних
патологій
або при
підвищенні
внутрішньоm=
5;ерепного
тиску, яке
спостерігаl=
3;ось
у пацієнтів
раніше.
Побічні
ефекти
опіоїдів
можуть
маскувати
справжній
клінічний с
=
90;ан
пацієнтів і
=
79;
травмами
голови.
Бронхіа=
;льна
астма та інш=
110;
порушення
дихання.
Головна
небезпека
при
застосуванl=
5;і
метадону
полягає у
можливому
пригніченнo=
0;
дихання. Ця
проблема ма=
08;
особливе
значення дл=
03;
пацієнтів
літнього
віку,
ослаблених
осіб, а також
при гіпоксі=
11;
або
гіперкапніo=
1;,
коли навіть
помірні
терапевтичl=
5;і
дози
метадону
можуть
значно змен
=
96;ити
легеневу
вентиляцію.
Тому метадо
=
85;
варто
призначати
=
79; особливою
обережністn=
2;
при станах,
що
супроводжуn=
2;ться
гіпоксією,
гіперкапніn=
8;ю
або знижени
=
84;
дихальним
резервом, як
при
бронхіальнo=
0;й
астмі,
хронічних
обструктивl=
5;их
захворюванl=
5;ях
легень, при
вираженій
надлишковіl=
1;
масі тіла,
при синдром=
10;
апное уві сн=
110;,
мікседемі,
кіфосколіоk=
9;і,
пригніченнo=
0; діяльності
центральноo=
1;
нервової
системи. У
цих
пацієнтів
навіть
звичайні
терапевтичl=
5;і
дози
метадону
можуть
спричинити
пригніченнn=
3; дихального
центру при
одночасномm=
1;
підвищенні
опору
дихальних
шляхів, що
може призве
=
89;ти
до зупинки
дихання. У
таких
випадках ре
=
82;омендовано
застосовувk=
2;ти
неопіоїдні
аналгетики, =
072;
в разі їх
недостатньl=
6;ї
ефективносm=
0;і
застосуваl=
5;ня
метадону мо
=
78;ливе
лише при заб=
077;зпеченні
належного
нагляду за
пацієнтом.
Гіпотен=
;зивний
ефект.
Застосуванl=
5;я
метадону
може
призвести д
=
86; вираженої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
74;
осіб, у яких
порушена
здатність д
=
86;
підтримки а
=
88;теріальног=
1086;
тиску через
зниження
об’єму кров=
10;,
або при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
фенотіазинo=
0;в
або деяких
анестетикіk=
4;.
Застосу=
;вання
в
амбулаторнl=
0;х
умовах.
Застосуванl=
5;я
метадону
може
порушувати
=
88;озумову
і фізичну
здатність
працювати з =
076;жерелами
підвищеної
небезпеки
(керування
автомобілеl=
4;,
робота з
устаткуванl=
5;ям).
Метадон, як і &=
#1110;нші
опіоїди, мож=
077;
викликати
ортостатичl=
5;у
гіпотензію
=
74;
амбулаторнl=
0;х
пацієнтів.
Застосу=
;вання
при гостром
=
91;
болю. У
пацієнтів,
які
одержують
підтримуваl=
3;ьні
дози
метадону, у
разі
фізичної
травми, при
післяопераm=
4;ійних
болях або в
інших випад
=
82;ах
гострого
болю ці дози
метадону не
будуть
забезпечувk=
2;ти
ефективну
аналгезію. У
таких
випадках
необхідно
призначити
аналгетики,
включаючи й
опіоїди,
показані дл=
03;
зняття
аналогічноk=
5;о
больового
синдрому в
інших хвори
=
93;.
Оскільки
метадон
індукує тол
=
77;рантність
до опіоїдів,
можуть бути
потрібні
більш висок=
10;
дози цих
лікарських
засобів.
Ризик
рецидиву у
наркозалежl=
5;их,
які одержую
=
90;ь
підтримуваl=
3;ьну
терапію
метадоном.=
Різке
припинення
застосуванl=
5;я
опіоїдів мо
=
78;е
призвести д
=
86;
розвитку
синдрому
відміни. При
цьому
виникає
ризик
повернення
до
нелегальноk=
5;о
прийому
наркотиків
пацієнтом, щ=
086;
варто мати н=
072;
увазі при
оцінці
співвідношk=
7;ння
ризик/корис
=
90;ь
у разі
призначеннn=
3;
підтримуваl=
3;ьної
метадоновоo=
1;
терапії.
Толеран=
;тність
і фізична
залежність.
Толерантніl=
9;ть
виявляєтьсn=
3;
у тому, що для
підтримки п
=
77;вного
ефекту,
наприклад
аналгетичнl=
6;го,
потрібні
зростаючі
дози
опіоїдів.
Фізична
залежність
проявляєтьl=
9;я
у вигляді
синдрому
відміни
після
різкого
припинення
застосуванl=
5;я
опіоїдів аб
=
86;
при
застосуванl=
5;і
їх антагоні
=
89;тів.
І
толерантніl=
9;ть,
і фізична
залежність
=
84;ожливі
при тривалі
=
81;
терапії
опіоїдними
лікарськимl=
0;
засобами.
П&=
#1088;и
різкому
припиненні
терапії
метадоном у
фізично
залежних
пацієнтів
може розвин
=
91;тися
абстинентнl=
0;й
синдром.
Синдром
відміни
характеризm=
1;ється
такими
ознаками: за=
085;епокоєння,
підвищене
сльозовидіl=
3;ення,
ринорея,
пітливість,
відчуття
холоду, позі=
093;ання,
міалгія,
мідріаз.
Можуть розв
=
80;нутися
й інші
симптоми:
дратівливіl=
9;ть,
безсоння,
біль у спині,
біль у
суглобах,
слабкість,
анорексія,
нудота,
блювання,
шлункові ко
=
83;іки,
діарея,
підвищення
артеріальнl=
6;го
тиску,
підвищення
частоти
серцевих
скорочень,
зростання
частоти
дихання.
Таким чином,
при
тривалому
застосуванl=
5;і
метадону рі
=
79;ке
припинення
його прийом
=
91;
не
рекомендуєm=
0;ься.
Особлив=
;ості
застосуванl=
5;я
пацієнтам
окремих
категорій.=
Деяким
категоріям
пацієнтів
метадон
варто
призначати
=
79;
обережністn=
2;
і в низькій
початковій
дозі
(пацієнти
літнього ві
=
82;у,
ослаблені
пацієнти,
пацієнти з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки або
нирок, при
гіпотиреозo=
0;,
аддісоновіl=
1;
хворобі, гіп=
077;ртрофії
передміхурl=
6;вої
залози,
стриктурі
уретри).
Варто також
мати на
увазі, що
застосуванl=
5;я
метадону
може
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3;
дихання.
М&=
#1077;тадон
варто
призначати,
насамперед,
тим пацієнт
=
72;м,
у яких
користь
опіоїдної
аналгезії
перевищує
відомий
ризик,
пов’язаний =
10;з
його
застосуванl=
5;ям
(порушення
серцевої
провідностo=
0;,
пригніченнn=
3;
дихання, змі=
085;а
психічного
статусу,
постуральнk=
2;
гіпотензія).
З
особливою
обережністn=
2;
метадон
застосовуюm=
0;ь
хворим на
гострий
алкоголізм,
судомні
розлади; з
обережністn=
2;
застосовуюm=
0;ь
пацієнтам і
=
79;
недостатніl=
9;тю
адреногідрl=
6;кортикоїді=
074;,
з
гіперплазіn=
8;ю
простати,
гіпотензієn=
2;,
запальними
або
обструктивl=
5;ими
захворюванl=
5;ями
кишечнику,
міастенією
гравіс.
Т&=
#1072;кож
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
метадон
пацієнтам з
ішемічною
хворобою се
=
88;ця;
у разі
наявності
миттєвої
серцевої см
=
77;рті
у сімейному
анамнезі; пр=
080;
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
лікарських
засобів, які
подовжують
інтервал QT.
Застосу=
;вання
пацієнтам
літнього
віку. Як
правило,
необхідно
ретельно
підбирати д
=
86;зу
метадону,
починаючи з
порівняно
низьких доз
із
урахуванняl=
4;
того, що в
багатьох ос=
10;б
літнього
віку наявні
ті або інші
порушення
роботи
печінки, нир=
086;к
та
серцево-суд
=
80;нної
системи.
Застосу=
;вання
пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Дані про
безпеку
застосуванl=
5;я
препарату у
разі
наявності
ниркової
недостатноl=
9;ті
відсутні.
Застосу=
;вання
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функції
печінки.
Даних щодо
застосуванl=
5;я
препарату
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функціонувk=
2;ння
печінки
недостатньl=
6;.
Проте слід
мати на
увазі, що
метадон
метаболізуn=
8;ться
у печінці,
тому при
порушеннях
функції печ=
10;нки
з’являєтьсn=
3;
ризик
накопиченнn=
3;
метадону.
Вплив нk=
2;
серцеву
провідністn=
0;. М&=
#1077;тадон
є
інгібітороl=
4;
калієвих
каналів сер
=
94;я
і подовжує
інтервал QT.
При
застосуванl=
5;і
метадону
відзначали
випадки
серйозної а
=
88;итмії
(тріпотіння =
110;
мерехтіння
шлуночків). Найча=
стіше
ці випад=
ки
відз&=
#1085;ачали
при
застосуванl=
5;і
високих доз =
084;етадону
(понад 200
мг/добу). У
більшості
випадків
такі
ускладненнn=
3;
наставали
при багатор
=
72;зовому
застосуванl=
5;і
високих
добових доз
метадону дл=
03;
зняття болю,
хоча відомі
випадки, кол=
080;
ускладненнn=
3;
розвивалисn=
3;
при
застосуванl=
5;і
підтримуваl=
3;ьної
терапії залежн=
1080;м
від опіоїді
=
74;
особам.
У =
разі
підвищеногl=
6;
ризику
збільшення
тривалості
інтервалу QT
метадон слі
=
76;
застосовувk=
2;ти
з особливою
обережністn=
2;
(при
гіпертрофіo=
1;
серця, при
супутньому
застосуванl=
5;і
діуретиків,
при
гіпокаліємo=
0;ї
та
гіпомагнієl=
4;ії).
Застосуванl=
5;я
метадону
пацієнтам і
=
79;
порушеннямl=
0;
провідностo=
0;
в анамнезі
або з ризико=
084;
порушення
ритму
можливе лиш
=
77;
при ретельн
=
86;му
моніторингm=
1;
стану
таких
пацієнтів. У
деяких
випадках
збільшення
тривалості
інтервалу QT
при
застосуванl=
5;і
метадону
реєструвалl=
6;ся
і у
пацієнтів, у
яких в
анамнезі
порушень
функціонувk=
2;ння
серця не
відзначено,
особливо пр
=
80;
застосуванl=
5;і
високих доз
метадону. Пр=
080;
збільшенні
тривалості
інтервалу QT у
процесі
застосуванl=
5;я
метадону
необхідно
спробувати
усунути
відомі
фактори
ризику, зокр=
077;ма
звернути
увагу на
супутні
лікарські з
=
72;соби,
які можуть
впливати на
серцеву дія
=
83;ьність,
на препарат
=
80;,
які можуть
змінити еле
=
82;тролітний
баланс, а
також на
лікарські
засоби, які
можуть
інгібувати
метаболізм
метадону.
П&=
#1088;и
призначеннo=
0;
метадону дл=
03;
зняття болю =
085;еобхідно
враховуватl=
0;
ризик
подовження =
10;нтервалу
QT і порушення
серцевого
ритму. Такий
ризик
необхідно
порівняти з
можливими
перевагами
лікування
больового
синдрому, а т=
1072;кож
узяти до
уваги
наявність
альтернатиk=
4;них
засобів
терапії.
Застосуванl=
5;я
метадону з
метою
аналгезії
при гострих
або хронічн
=
80;х
болях варто
розпочинатl=
0;
тільки тоді,
коли
потенційниl=
1;
сприятливиl=
1;
аналгетичнl=
0;й
або паліати
=
74;ний
ефект
перевищує
ризик
небезпечниm=
3;
для життя
ускладнень,
можливих пр
=
80;
застосуванl=
5;і
високих доз
метадону.
П&=
#1088;и
застосуванl=
5;і
метадону
необхідний
індивідуалn=
0;ний
підхід до
зіставленнn=
3;
можливої
користі від
лікування і
потенційноk=
5;о
ризику з
урахуванняl=
4;
як анамнезу,
так і даних
клінічного
обстеження
пацієнта. Пр=
080;
виявленні
факторів
ризику
необхідний
ретельний
моніторинг
статусу
серцево-суд
=
80;нної
системи,
включаючи а
=
85;аліз
тривалості
інтервалу QT і
виникнення
=
72;ритмій.
Через
вміст
лактози
лікарський
засіб не
слід
приймати
пацієнтам з
рідкісною
спадковою
непереносиl=
4;істю
галактози,
дефіцитом л
=
72;ктази
Лаппа або
синдромом
мальабсорбm=
4;ії
глюкози-гал
=
72;ктози.
З&=
#1072;стосування
у період
вагітності
та годуванн=
03;
груддю.
Метадон
проникає у
слину, грудн=
077;
молоко, амні=
086;тичну
рідину і
плазму
пуповинної
крові.
В&=
#1072;гітність
Метадон
можна
застосовувk=
2;ти
у період ваг=
110;тності
тільки тоді,
коли
потенційна
користь для
матері пере
=
74;ищує
потенційниl=
1;
ризик для
плода.
У вагітних
жінок значн
=
86;
нижчі
концентрацo=
0;ї
метадону у
плазмі кров=
10;,
знижений ча
=
89; напівжиття
і підвищени
=
81;
кліренс
метадону
порівняно з=
10;
станом післ=
03;
пологів, том=
091;
застосуванl=
5;я
препарату у
період
вагітності
може
призвести д
=
86;
синдрому
відміни у де=
103;ких
пацієнток.
Може бути
потрібне
підвищення
дози або
скорочення
часу між при=
081;омами
доз, або
поділ дози н=
072;
кілька
прийомів.
При
призначеннo=
0;
метадону
вагітну
жінку необх=
10;дно
проінформуk=
4;ати
про можливі
наслідки
застосуванl=
5;я
метадону як
для неї само=
111;,
так і для
дитини.
Застосуванl=
5;я
метадону
вагі
=
90;ним
слід
проводити
під
ретельним м
=
77;дичним
спостережеl=
5;ням.
Немовлята,
які
народилися
=
91;
жінок, які
застосовувk=
2;ли
опіоїди за
чотири тижн=
10;
до пологів,
потенційно
можуть бути
залежними
від опіоїді
=
74;.
Через це
необхідно
уважно спос
=
90;ерігати
за такими
дітьми як
мінімум два
тижні для
виявлення
можливих
симптомів
синдрому
відміни
(дратівливі
=
89;ть,
судоми,
відсутністn=
0;
апетиту,
діарея,
пронизливиl=
1;
плач).
П&=
#1086;логи
і народженн=
03;
Як і у разі
застосуванl=
5;я
інших опіої
=
76;ів,
прийом
метадону
незадовго д
=
86;
пологів мож
=
77;
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3;
дихання
немовляти, о=
089;обливо
при
застосуванl=
5;і
високих доз,
тому Метафі=
085;®
ІС не
рекомендуєm=
0;ься
для
аналгезії в
акушерстві.
Наркотичні
лікарські
засоби зі
змішаними
властивостn=
3;ми
агоністів і
антагоністo=
0;в
не слід
застосовувk=
2;ти
для знеболю
=
74;ання
при пологах
пацієнткам,
які тривали
=
81; час
застосовувk=
2;ли
метадон,
оскільки
застосуванl=
5;я
цих
препаратів
=
84;оже
спровокуваm=
0;и
гострий
синдром
відміни.
Г&=
#1086;дування
груддю
Метадон
проникає у
грудне
молоко, тому =
span>й&=
#1086;го
не
рекомендуєm=
0;ься
призначати
=
78;інкам,
які годують
груддю. Чере=
079;
можливість
розвитку
серйозних
побічних
ефектів у
немовлят
слід
припинити
годування
груддю або
застосуванl=
5;я
препарату,
враховуючи
користь
лікування
для матері.
Матерям, які
приймають
метадон,
рекомендуєm=
0;ься
відлучати
дитину від
годування
груддю
поступово
для
запобіганнn=
3;
розвитку
абстинентнl=
6;го
синдрому у
немовлят.
З&=
#1076;атність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Застосува
=
85;ня
метадону
може
порушувати
=
79;датність
керувати
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Спосі=
;б
застосуванl=
5;я
та дози.
Паціє=
;нти,
які
приймають
метадон, по=
074;инні
перебувати
під
ретельним
наглядом
лікаря і
одержувати
належну
психологічl=
5;у
і соціальну
підтримку.
Де=
090;оксикація
Детоксикац&= #1110;ю із застосуванl= 5;ям метадону пр = 86;водять з поступови = 84; зменшенням дози не більше 180 днів= .
При застосуванl= 5;і метадону з м= 077;тою купіруваннn= 3; виражених ознак синдр = 86;му відміни рекомендовk= 2;ні схеми прийому мож = 91;ть варіювати залежно від клінічного = 89;тану хворого. Для послабленнn= 3; симптомів в= 10;дміни достатньою буде разова доза від 20 до 30 мг метадону. Початкова доза не має перевищуваm= 0;и 30 мг. Якщо у тоl= 1; же день необхідно провести ко = 88;екцію дози, пацієнтові слід зачекати 2-4 го= дини до наступного підвищення, коли буде до= 089;ягнутий піковий рівень. Якщо симптоми ві = 76;міни не купіруютьсn= 3; або з`явилис= 103; знову, можна прийняти додатково від 5 до 10 мг метадону.
Загальна
добова доза
метадону у
перший день
лікування, я=
082;
правило, не
перевищує 40
мг. Корекцію
дози у перши=
081;
тиждень
лікування с
=
83;ід
проводити з
огляду на
результати
контролю
симптомів
відміни у
піку
активності
=
79;асобу
(тобто на 2-4
годину післ=
03;
застосуванl=
5;я).
Для
дорослих
доза 40 мг на
добу (за 1 прийом
або
розділена н
=
72;
кілька
прийомів), як
правило, є
адекватною
стабілізуюm=
5;ою
дозою.
Стабілізацo=
0;я
може триват
=
80;
2-3 дні, після чl=
6;го
дозу
метадону
поступово
знижують. На
скільки
зменшити
дозу
метадону,
вирішує
лікар
індивідуалn=
0;но
для кожного =
093;ворого.
Залежно від
реакції
хворого доз
=
91; слід
знижувати з
інтервалом
=
74;
один чи два д=
1085;і.
У будь-якому
випадку доз
=
72;
завжди має
бути
достатньою
для того, щоб
симптоми
відміни не
перевищуваl=
3;и
прийнятногl=
6;
рівня. У госп=
1110;талізовани=
х
хворих
зниження
дози на 20 % на д
=
86;бу
добре
переноситьl=
9;я
і викликає
незначний
дискомфорт.
Хворим, які
лікуються
амбулаторнl=
6;,
дозу можна
знижуватисn=
3;
повільніше.
Якщо
метадон
застосовуюm=
0;ь
для
лікування з
=
72;лежності
від героїну
більше 180 днів,
таке
лікування є
підтримуючl=
6;ю
терапією,
незважаючи
на те, що
кінцевою
метою
лікування є =
087;овне
виліковуваl=
5;ня
від
наркотичноo=
1;
залежності.
Зміна
виду терапі=
11;
При
переведеннo=
0;
пацієнта з
левометадоl=
5;у
на метадону
гідрохлориk=
6;
розрахунок
дози провод
=
80;ться
із урахуван
=
85;ям
співвідношk=
7;ння
1:2
(левометадо
=
85;:метадону
гідрохлориk=
6;),
тобто 5 мг
левометадоl=
5;у
за ефективн=
10;стю
відповідає 10
мг метадону
гідрохлориk=
6;у.
У деяких
випадках
така заміна
може потреб
=
91;вати
додатковогl=
6;
коригуваннn=
3;
дози
останнього.
Підтримув=
072;льна
терапія
Підтримуюч&=
#1072;
терапія
спрямована
на зняття
пригніченнn=
3;
дихання або
інших
ефектів
гострої інт
=
86;ксикації.
Початкова
доза
підбираєтьl=
9;я
індивідуалn=
0;но
залежно від
ступеня тол
=
77;рантності
хворого до
опіатів.
При
проведенні
підтримуючl=
6;го
лікування п
=
88;епарат слід
титрувати д
=
86;
дози, при
якій
опіоїдні
симптоми не
проявляютьl=
9;я
протягом 24
годин,
знижується
потреба у
наркотику,
блокуються
або
послаблюютn=
0;ся
ейфоричні
ефекти
опіоїдів за
умови самов
=
74;едення,
а також коли
пацієнт
нечутливий
до
седативної
дії метадон
=
91;.
Якщо
дорослий хв
=
86;рий
застосовувk=
2;в
значні дози
героїну аж д=
086;
дня
потрапляннn=
3;
у
лікувальниl=
1;
заклад, поча=
090;кова
доза може
становити 20
мг та через 4 а=
бо
8 годин ще 20 мг
або 40 мг
метадону
одноразово.
Якщо ж до
початку
лікування
ступінь тол
=
77;рантності
до опіатів
невеликий,
початкова
доза може
бути
наполовину
менша. При
виникненні
будь-яких
сумнівів
початкову
дозу краще
зменшити.
Хворий має
знаходитисn=
3;
під
спостережеl=
5;ням,
і з появою
симптомів
абстиненціo=
1;
хворому
можна дати щ=
077;
10 мг препарат&=
#1091;.
Згодом дозу
слід
підбирати
індивідуалn=
0;но
у межах до 80
мг/добу з
урахуванняl=
4;
переносимоl=
9;ті
та потреби. У
більшості
випадків дл=
03;
дорослих
достатньою =
08;
доза нижче 80
мг/добу.
Максимальн&=
#1072;
добова доза
для доросли
=
93;
становить 120
мг/добу.
Для
вагітних
жінок з
опіатною
залежністю
=
87;ідтримуючі
дози мають
бути
щонайнижчиl=
4;и,
вони
запобігаютn=
0;
розвитку
синдрому
відміни
(зазвичай ни=
078;че
80 мг/добу). На
пізніших
термінах
може знадоб
=
80;тися
підвищення
дози на 10-20 мг
або дозу под=
110;ляють
на 2 прийоми.
Відміна
терапії
після
періоду
підтримуваl=
3;ьного
лікування
Відмі=
;ну
замісної
терапії слі
=
76;
проводити
повільно, з
поступовим
зменшенням
добової доз
=
80;
протягом
кількох
тижнів або
місяців. Існ=
091;ють
суттєві
відмінностo=
0;
у схемах
зменшення
дози
метадону дл=
03;
пацієнтів,
які обрали
відміну
терапії
метадоном
під медични
=
84;
наглядом.
Загалом
підтверджеl=
5;о,
що знижуват
=
80;
дозу слід
менш ніж на 10 %
від
встановленl=
6;ї
підтримуваl=
3;ьної
дози, і
знижувати
дозу
потрібно
через 10-14 днів.
Пацієнта
необхідно
проінформуk=
4;ати
про високий
ризик
проявів
наркозалежl=
5;ості
після
припинення
підтримуваl=
3;ьного
лікування
метадоном.
Больовий
синдром
Дозу
препарату
необхідно
ретельно
підбирати
залежно від
вираженостo=
0;
больових ві
=
76;чуттів
та реакції
пацієнта на
препарат. Ро=
079;починати
лікування і
титрування
дози метадо
=
85;у
найбезпечнo=
0;ше
з малої
початкової
дози з
поступовою
корекцією
дози.
Як
правило, для
зняття
сильного
болю метадо
=
85;
не слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам,
які не прийм=
072;ли
інших опіої
=
76;них
препаратів.
Зазви=
;чай
дорослим
призначаютn=
0;
препарат
перорально
=
91;
дозі 2,5-10 мг
через кожні 4
години
протягом
перших 3-5 днів=
. Доза
повільно
титрується
до
досягнення
=
74;ідповідног=
1086;
ефекту, далі
застосовуюm=
0;ь
фіксовану
дозу
препарату
кожні 8-12 годин
залежно від
стану
пацієнта та
його
відповіді н
=
72;
лікування.
Паціє=
;нтам
літнього
віку
препарат
слід застос
=
86;вувати
1 раз на добу.
Для
застосуванl=
5;я
дози 2,5 мг слід
призначати
метадону гі
=
76;рохлорид
у лікарські
=
81;
формі з
відповідниl=
4;
дозуванням.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та
тривалість
терапії
Табле=
;тки
слід
приймати,
запиваючи
достатньою
кількістю
рідини (1
склянка
води).
Слід
повідомити
пацієнта, що
пероральниl=
1;
прийом
препарату є
єдиним ефек
=
90;ивним
та безпечни
=
84;
способом
його застос
=
91;вання.
Трива=
;лість
терапії
залежить ві
=
76;
успішності
замісної
терапії та
суб’єктивнl=
6;го
самопочуттn=
3;
пацієнта з
урахуванняl=
4;
загальних
принципів
замісної
терапії.
Метою терап=
10;ї
є відмова
пацієнта ві
=
76;
застосуванl=
5;я
наркотиків.
Тривалість
терапії мож
=
77;
коливатися
від
короткочасl=
5;ого
курсу
(наприклад,
як заміна
наркотичниm=
3;
речовин на
період
перебуваннn=
3;
залежної ві
=
76;
наркотиків
особи у
стаціонарі)
до
довгострокl=
6;вої
терапії.
Діти
Бе=
1079;пека
та ефективн=
10;сть
застосуванl=
5;я
метадону
дітям не
досліджуваl=
3;ись.
Перед=
;озування.
К&=
#1083;інічні
прояви.
При
значному
передозуваl=
5;ні
метадону ві
=
76;бувається
пригніченнn=
3;
дихання
(зниження ча=
089;тоти
дихання і/чи
зменшення
дихального
об’єму,
дихання
Чейна-Стокс
=
72;,
ціаноз), розв=
1080;вається
ступорозниl=
1;
або
коматозний
=
89;тан,
зіниці
звужуються,
розвиваєтьl=
9;я
м’язова
слабкість,
шкіра стає
холодною і
липкою, інод=
110;
розвиваєтьl=
9;я
брадикардіn=
3;
і артеріаль
=
85;а
гіпотензія.
Л&=
#1110;кування.
Особливу
увагу варто
приділити
відновленнn=
2;
адекватногl=
6;
дихання, при
необхідносm=
0;і
застосовуюm=
0;ь
кероване
дихання. У ра=
1079;і
передозуваl=
5;ня
особам, які
не мають
толерантноl=
9;ті
до метадону,
можна
застосовувk=
2;ти
ефективні
антагоністl=
0;
для протиді=
11;
потенційно
летальному
пригніченнn=
2;
дихального
центру.
Варто мати
на увазі, що
метадон є
опіоїдом
тривалої ді=
11;
(36-48 годин), тоді
як
антагоністl=
0;
метадону
діють лише
протягом 1-3
годин. Таким
чином, потрі=
073;не
ретельне
спостережеl=
5;ня
за пацієнто
=
84;.
У разі
необхідносm=
0;і
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
слід
повторити.
Якщо лікар
упевнений, щ=
086;
пригніченнn=
3;
дихання
справді є
наслідком
тільки пере
=
76;озування
метадону,
застосуванl=
5;я
стимуляторo=
0;в
дихання не
показано.
Не слід
застосовувk=
2;ти
антагоністl=
0;
опіоїдів у
разі
відсутностo=
0;
клінічно
значущого
пригніченнn=
3;
дихання і
серцевої
діяльності.
У разі
наявності
фізичної
залежності
від опіоїді
=
74;
застосуванl=
5;я
опіоїдних
антагоністo=
0;в
може сприят
=
80; розвитку
гострого
синдрому
відміни. Вир=
072;женість
синдрому
залежить ві
=
76;
ступеня фіз
=
80;чної
залежності =
10;
дози
застосовувk=
2;ного
антагоністk=
2;.
У разі
вираженого
пригніченнn=
3;
дихання у фі=
079;ично
залежних па
=
94;ієнтів
застосуванl=
5;я
таких
антагоністo=
0;в
варто прово
=
76;ити
вкрай
обережно,
причому при
титруванні
=
79;астосовуют=
1100;
дози
антагоністk=
2;
менші, ніж
зазвичай (10-20 %
рекомендовk=
2;ної
дози).
При ознака=
093;
інтоксикацo=
0;ї
можна
застосовувk=
2;ти
внутрішньоk=
4;енні
ін’єкції
налоксону
або
налмефену.
Оскільки ча
=
89;
напівжиття
налоксону в
організмі
менший, ніж у
метадону,
може бути
потрібно
кілька
ін’єкцій
налоксону,
поки стан
пацієнта не
стабілізуєm=
0;ься.
Можна засто
=
89;овувати
також
внутрішньоk=
4;енні
інфузії нал
=
86;ксону.
Кисень, інф=
1091;зійне
введення
розчинів,
судинозвужm=
1;вальні
лікарські
засоби та
інші засоби
терапії
можна
застосовувk=
2;ти
за показанн=
03;ми.
У&=
#1074;ага.=
Застосуванl=
5;я
опіоїдних
антагоністo=
0;в
у звичайних
дозах особа
=
84;
з фізичною
залежністю
від опіоїді
=
74;
може
спровокуваm=
0;и
гострий син
=
76;ром
відміни. Без
особливої
необхідносm=
0;і
варто
уникати
застосуванl=
5;я
опіоїдних
антагоністo=
0;в
фізично
залежним ос
=
86;бам.
Побіч=
;ні
реакції.
Відмі=
085;а
героїну.
На початку
замісної
терапії
часто спост
=
77;рігаються
симптоми
синдрому
відміни: під=
074;ищене
сльозовидіl=
3;ення,
ринорея,
чхання,
позіхання,
надмірна
пітливість,
гарячка,
«гусяча»
шкіра, зміна
ознобу на
припливи
жару,
занепокоєнl=
5;я,
дратівливіl=
9;ть,
тривожністn=
0;,
запаморочеl=
5;ня,
нудота, блюв=
072;ння,
шлункові
коліки,
кишкові
спазми, діар=
077;я,
тахікардія,
розширення
зіниць, трем=
086;р,
мимовільні
посмикуванl=
5;я
м’язів,
спонтанні
судомні
нав’язливі
рухи,
фізичний
біль, втрата =
1084;аси
тіла,
анорексія,
депресія.
Частота та
ступінь тяж
=
82;ості
побічних
явищ
поступово
зменшуютьсn=
3;
протягом кі
=
83;ькох
тижнів.
Поч=
;аткова
доза.
Необхідно
приділити
особливу
увагу
індивідуалn=
0;ному
підбору
початкової
дози. Занадт=
086;
високі дози =
091;
початковомm=
1;
періоді
можуть
спричинити
побічні яви
=
97;а.
Найбільш
небезпечниl=
4;и
побічними
реакціями
при
застосуванl=
5;і
метадону є
пригніченнn=
3; дихання
та
артеріальнk=
2;
гіпотензія.
При застосу
=
74;анні
метадону мо
=
78;ливі
зупинка
серця,
зупинка
дихання, шок.
Зареєстров&=
#1072;но
летальні
наслідки.
Найчастіш
=
77;
спостерігаn=
2;ться
такі побічн=
10;
реакції, як
запаморочеl=
5;ня,
седативний
ефект,
нудота, блюв=
072;ння,
посилене
потовиділеl=
5;ня.
У таких випа=
076;ках
можна знизи
=
90;и
дозу метадо
=
85;у.
Зас=
;тосування
особам з
порушенням
функції
печінки.
При
тривалій
підтримуючo=
0;й
метадоновіl=
1;
терапії
відзначаєтn=
0;ся
поступове
ослаблення
побічних
явищ
протягом
кількох
тижнів, хоча
при цьому
залишаютьсn=
3;
такі побічн=
10; явища
як підвищен
=
77;
потовиділеl=
5;ня
та запор.
Інш=
;і
побічні
реакції, що
реєструютьl=
9;я
при застосу
=
74;анні
метадону.
З
боку психік
=
80;:
ейфоріn=
3;,
дисфорія,
стан
пригніченнn=
3;,
галюцинаціo=
1;,
судомні
напади.
З
боку
нервової
системи:
головний
біль,
сонливість,
втома,
седативний
ефект,
безсоння,
сплутаністn=
0;
свідомості,
непритомніl=
9;ть,
порушення
орієнтації,
збудження.
З
боку органі
=
74; зору:
порушеl=
5;ня
зору
(дизопія).
З
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи:
аритмія,
брадикардіn=
3;,
екстрасистl=
6;лія,
бігемінія,
тахікардія,
тріпотіння
та мерехтін
=
85;я/фібриляці&=
#1103;
шлуночків,
подовження
інтервалу QT,
інверсія
зубця Т,
кардіоміопk=
2;тія,
серцева
недостатніl=
9;ть,
артеріальнk=
2;
гіпотензія
(зокрема
ортостатичl=
5;а
гіпотензія),
флебіт,
порушення
кровообігу,
синкопе,
набряки,
сильне
серцебиття,
шок, зупинка
серця.
З
боку крові: кровотеча,
еозинофіліn=
3;,
оборотна
тромбоцитоl=
7;енія.
З
боку травно
=
75;о
тракту:
сухість у
роті, глосит,
блювання,
нудота, біль
у животі,
спазми
жовчних
шляхів,
запор, аноре=
082;сія.
З
боку дихаль
=
85;ої
системи:
пригніченнn=
3;
дихання,
зупинка
дихання, наб=
088;як
легень,
погіршення
перебігу
бронхіальнl=
6;ї
астми.
З
боку шкіри: підвищена
пітливість,
кропив’янкk=
2;,
шкірні
висипи, свер=
073;іж,
почервонінl=
5;я,
припливи.
З
боку
сечостатевl=
6;ї
системи:
затримка та
порушення
сечовиділеl=
5;ня,
аменорея,
зниження
лібідо та/аб=
086;
потенції.
І&=
#1085;ші:
гіпокаліємo=
0;я,
гіпомагнієl=
4;ія,
втрата або
збільшення
маси тіла,
астенія, сла=
073;кість,
розвиток
толерантноl=
9;ті.
Метадон є
агоністом
μ-рецепторіk=
4;
опіоїдів,
тому при
застосуванl=
5;і
метадону
може розвин
=
91;тися
залежність
такого ж
типу, як і при =
застосуванl=
5;і
морфіну.
Термі=
;н
придатностo=
0;. 3 роки.
Умови
зберігання.
Збері=
;гати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 °С.
Збері=
;гати
в
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упако=
;вка.
По 10
таблеток у
блістері; по 1
блістеру в
пачці з
картону.
Катег=
;орія
відпуску. За
рецептом.
Вироб=
;ник.
Товар=
;иство
з додатково=
02;
відповідалn=
0;ністю
«ІНТЕРХІМ».
Місце=
;знаходженн=
03;
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Украї=
;на,
65080, Одеська
обл., м. Одеса,
Люстдорфсьl=
2;а
дорога, буд. 86.