ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

<= /p>
ЙОГЕКСОЛ-ЮФ=

(IOHEXOL-UF)

= Склад: =

= діюча речов= ина: йогексол;

= 1 мл розчину містить йогексолу 755 мг (у перерахуванні на йод 350 мг);=

= допоміжні речовини: натрію кальцію едетат, трометамол, хлоридна кислота концентрован= а*, натрію гідроксид*, вода для ін’єкцій.

* Коригенти pH.

&nb= sp;

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: пр= озорий, безбарвний або світло-жовтий розчин.

<= /p>
Фармакотерапевтична група. Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. Водорозчинні низькоосмолярні нефр= отропні рентгеноконтрастні засоби. Йогексол. Код ATХ V08AB02.

<= /b>

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Йогексол — це неіонний, мономерний, трийодован= ий, водорозчинний рентгеноконтрастний засіб.

При дослідженні здорових добровольців після вн= утрішньовенної ін’єкції йогексолу не було виявлено значущих відхилень більшості показників= гемодинаміки, клініко-біохімічних показників і показників коагуляції. Зміни деяких лабора= торних показників були незначними і не вважаються клінічно значущими.

Фармакокінетика

Розподіл

Зв’язування препарату Йогексо= л-ЮФ з білками плазми крові настільки низьке (менше 2 %), що не має клінічн= ого значення, тому до уваги може не братися.

Біотрансформація<= o:p>

Метаболітів препарату не вста= новлено.

Екскреція

Приблизно 100 % введеного внутрішньовенно йогексолу виводиться нирками у незміненому вигляді протягом= 24 годин у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Період напіввиведення препар= ату у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить 2 години.=

Доклінічні дані безпеки

Йогексол має дуже низьку токсичність при внутрішньовенному введенні у мишей і щурів. Дослідження на тваринах показал= и, що йогексол має дуже низький рівень зв’язування з білками плазми крові та е= фективно екскретується нирками. Токсичність на серцево-судинну та нервову системи є низькою.

Клінічні характеристики

Показання

Лікарський засіб Йогексол-ЮФ призначений тільки для проведення діагностичних досліджень.<= /span>

Рентгеноконтрастний препарат для проведення у дітей та дорослих ангіографії, урографії, флебографії та контрастного посилення при комп’ютерній томографії (КТ).

Субарахноїдальне введення при проведенні люмбальної, торакальної та цервікальної мієлографії та КТ базальних цистерн= .

Артрографія, ендоскопічна ретроградна панкреатографія (ЕРП), ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕР= ХП), герніографія, гістеросальпінгографія, сіалографія та дослідження шлунково-кишкового тракту.

=

Протипоказа= ння

Підвищена чутливість = до діючої речовини або до допоміжних речовин препарату.=

Виражений тиреотоксикоз.=

Особливі заходи безпеки

Препарат Йогексол-ЮФ, як і всі засоби для парентерального введення, перед застосуванням слід візуально перевірити на = відсутність нерозчинних частинок, зміну кольору та порушення цілісності упаковки. Препа= рат набирають у шприц безпосередньо перед застосуванням. Флакони призначені тіл= ьки для одноразового використання.

Невикористаний препарат або відходи, що утвори= лися внаслідок його застосування, потрібно утилізувати відповідно до місцевих ви= мог.

Додаткові інструкції для ав= тоінжектора/помпи:

Флакони місткістю 500 мл контрастної речовини = потрібно використовувати тільки для автоінжектора/помпи, призначених для цього об’єм= у. Прокол потрібно здійснювати лише один раз. Катетер, що з’єднує автоінжектор/помпу = та пацієнта, необхідно міняти після кожного застосування.
Невикористані залишки контрастного засобу у фл= аконі та з’єднувальних трубках потрібно утилізувати в кінці робочого дня. За необ= хідності можна використовувати флакони меншого розміру. При використанні необхідно дотримуватися інструкцій виробника автоінжектора/помпи.
<= /p>
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Застосування йодовмісних контрастних речовин п= ацієнтам із цукровим діабетом, які приймають метформін, може призводити до оборотного порушення функцій нирок і лактоацидозу (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти, які приймали інтерлейкін-2 та інтерферони менше ніж за два тижні до дослідження, мають схильність до відд= алених побічних реакцій (еритема, грипоподібні стани або шкірні реакції).

Супутнє застосування деяких нейролептиків або трициклічних антидепресантів може знизити поріг судомних нападів і, отже, з= більшити ризик виникнення судом, пов’язаних із застосування контрастних речовин.

Одночасне застосування контрастних речовин з б= ета-блокаторами може знизити поріг реакцій гіперчутливості, а також вимагати вищих доз бета= -агоністів при лікуванні реакцій гіперчутливості.

Бета-блокатори, вазоактивні речовини, інгібіто= ри ангіотензинперетворювального ферменту, антагоністи рецепторів ангіотензину можуть знижувати ефективність механізмів кардіоваскулярної компенсації змін артеріального тиску.

Всі йодовмісні контрастні речовини можуть взає= модіяти з діагностичними тестами досліджень функцій щитовидної залози, тому здатніс= ть щитовидної залози зв’язувати йод може бути знижена протягом декількох тижні= в.

Висока концентрація контрастних засобів у сироватці крові та сечі може впливати на результати лабораторних показників білірубіну, білків і неорганічних сполук (наприклад, заліза, міді, кальцію, фосфатів), тому лабораторні аналізи не слід проводити у день обстеження.

Особливості застосування=

Загальні особливості застос= ування неіонних мономерних контрастних засобів

Гіперчутливість<= /span>

Наявність в анамнезі алергії, астми та небажан= их реакцій на йодовмісні контрастні препарати потребує підвищеної уваги. Тому перед застосуванням контрастних засобів необхідно зібрати детальний медични= й анамнез. Пацієнтам з відомими реакціями гіперчутливості в анамнезі застосовують лише= за наявності абсолютних показань.

Пацієнтам із ризиком непереносимості контрастн= их засобів можлива премедикація кортикостероїдами або антагоністами H1- та H2-гістамінових рецепторів, проте вони не запобігають розви= тку анафілактичного шоку та маскують його початкові симптоми.

У хворих на бронхіальну астму існує підвищений ризик розвитку бронхоспазму.

Ризик виникнення тяжких побічних реакцій на препарат Йогексол-ЮФ дуже малий. Однак йодовмісні контрастні речовини можут= ь спричинити загрозливі для життя, летальні анафілактичні/анафілактоїдні реакції або інші прояви гіперчутливості. Незалежно від кількості та шляху введення препарату такі симптоми, як ангіоедема, кон’юнктивіт, кашель, свербіж, риніт, чхання = та кропив’янка, можуть свідчити про серйозну анафілактоїдну реакцію, що потреб= ує лікування. З цієї причини на випадок виникнення серйозної побічної реакції = слід заздалегідь мати в наявності необхідні препарати, обладнання та кваліфікова= ний медичний персонал для надання негайної допомоги. При розвитку шокового стан= у потрібно негайно припинити введення контрастної речовини та, у разі необхідності, розпочати специфічне внутрішньовенне лікування. Рекомендується використовув= ати постійну канюлю або катетер для швидкого внутрішньовенного доступу на час проведення рентгеноконтрастного дослідження.

Пацієнти, які застосовують бета-адреноблокатор= и, особливо хворі на астму, можуть мати нижчий поріг виникнення бронхоспазму і= бути менш чутливими до лікування бета-агоністами й адреналіном, що може вимагати застосування вищих доз. У таких пацієнтів також можуть спостерігатися атипо= ві прояви анафілаксії, які можуть помилково вважатися вагусними реакціями.=

Як правило, реакції гіперчутливості проявляють= ся як незначні респіраторні або шкірні симптоми, такі як дещо утруднене дихання, почервоніння шкіри (еритема), кропив’янка, свербіж або набряк обличчя. Тяжк= і реакції, такі як ангіоедема, підглотковий набряк, бронхоспазм і шок, зустрічаються рідко. Ці реакції зазвичай виникають протягом однієї години після застосува= ння контрастної речовини. У рідкісних випадках гіперчутливість може виникнути із затримкою (через кілька годин або днів), однак ці реакції гіперчутливості р= ідко загрожують життю і в основному впливають на шкіру.

Нагляд за пацієнтом

Пацієнт повинен перебувати під ретельним нагля= дом протягом 30 хвилин після останнього введення контрастної речовини, оскільки більшість побічних реакцій виникає протягом цього часу.=

Коагулопатія

Повідомлялося про серйозні, рідко летальні, тромбоемболічні ускладнення, що спричиняли інфаркт міокарда та інсульт, під= час проведення ангіокардіографічних процедур із застосуванням як іонних, так і неіонних контрастних препаратів. При проведенні процедур судинної катетериз= ації слід дуже ретельно дотримуватися методик ангіографічних досліджень і часто промивати катетери (наприклад, розчином натрію хлориду 0,9 % із додаванням гепарину) для мінімізації ризику тромбозу й емболії, що пов’язані з процедурою.

Під час катетеризації потрібно враховувати, що, крім контрастної речовини, на розвиток тромбоемболічних ускладнень можуть впливати й інші чинники, такі як тривалість обстеження, кількість ін’єкцій,= тип катетера та матеріал шприца, наявні основні захворювання та супутнє застосування лікарських засобів.

Процедура обстеження повинна бути якомога коро= тшою.

Необхідно стежити за пацієнтами з гомоцистинур= ією (ризик розвитку тромбоемболії).

На відміну від іонних контрастних речовин, = неіонні контрастні речовини in vitro виявляють слабший інгібуючий ефект коагуляції.

Гідратація=

Перед і після введення контрастного препарату необхідно забезпечити адекват= не насичення організму досліджуваного рідиною (гідратації). При необхідності гідратацію проводять внутрішньовенно до повного виведення контрастної речовини з організму.

Це має особливе значення для пацієнтів із дис-= та парапротеїнемією, множинною мієломою, цукровим діабетом, порушенням функції нирок, гіперурикемією, а також для немовлят, дітей молодшого віку, пацієнті= в літнього віку та пацієнтів, загальний ста= н яких поганий.

У пацієнтів із підвищеним ризиком необхідно контролювати водно-електролітний обмін і стежити за симптомами зниження рів= ня кальцію в сироватці крові.

Внаслідок ризику дегідратації= , індукованої діуретиками, спочатку необхідно провести водно-електролітну регідратацію для попередження ризику виникнення гострого пошкодження нирок.

Пацієнти з ризиком розвитку тиреотоксикозу пов= инні бути ретельно обстежені перед будь-яким застосуванням йодовмісних контрастн= их речовин.

Новонародженим, матері яких під час вагітності отримували йодовмісні контрастні речовини, слід перевірити функцію щитовидн= ої залози протягом першого тижня життя.

Реакції з боку серцево-суди= нної системи

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам із тяжкими серцево-судинними захворюваннями та легеневою гіпертен= зією через ризик розвитку аритмії або порушень гемодинаміки, особливо при інтракоронарному, ліво- та правошлуночков= ому застосуванні контрастних речовин (див. розділ «Побічні реакції»).

Особливо схильними до кардіал= ьних ускладнень є пацієнти із серцевою недостатністю, тяжкою ішемічною хворобою се= рця, нестабільною стенокардією, захворюваннями клапанів, перенесеним інфарктом міокарда, коронарним шунтуванням та легеневою гіпертензією.

Частіше реакції з ішемічними змінами в ЕКГ і аритмією виникають у пацієнтів літнього віку та пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі.

У пацієнтів із серцевою недостатністю інтравазальне введення контрастних речовин може викликати набряк легенів.

Порушення ЦНС

Пацієнти з го= строю церебральною патологією, пухлинами мозку та епілепсією схильні до розвитку судом і потребують особливої уваги. Підвищений ризик розвитку судом і неврологічних реакцій спостерігається у алко- та наркозалежних пацієнтів. <= o:p>

Повідомлялося про випадки виникнення енцефалоп= атії при застосуванні контрастних речовин, таких як йогексол (див. розділ «Побіч= ні реакції»). Контраст-індукована енцефалопатія може проявлятися такими симпто= мами та ознаками неврологічної дисфункції, як головний біль, порушення зору, кортикальна сліпота, сплутаність свідомості, судоми, втрата координації, геміпарез, афазія, втрата свідомості, кома та набряк головного мозку. Симпт= оми зазвичай виникають протягом декількох хвилин або годин після введення йогек= солу і, як правило, зникають протягом декількох днів.

Фактори, що підвищують проникність гематоенцефалічного бар’єра, полегшують перенесення контрастних речовин в тканини мозку і можуть призвести до можливих реакцій ЦНС, наприклад енцефалопатії.

Слід з обережністю застосовувати препарат внутрішньосудинно пацієнтам із гострим ішемічним інсультом або гострою внутрішньочерепною кровотечею, а також пацієнтам із захворюваннями, виклика= ними порушенням гематоенцефалічного бар’єра, пацієнтам із набряком головного моз= ку, гострою демієлінізацією або прогресуючим церебральним атеросклерозом. Якщо є підозра на контраст-індуковану енцефалопатію, слід припинити застосування йогексолу та розпочати відповідне лікування.

Неврологічні симптоми, викликані метастазами, дегенеративними або запальними процесами, можуть посилюватися при застосува= нні контрастних засобів.

Пацієнти із симптоматичними цереброваскулярними захворюваннями, з інсультом або частими транзиторними ішемічними нападами м= ають підвищений ризик індукованих неврологічних ускладнень після внутрішньоартеріального введення. Внутрішньоартеріальне введення контрастних речовин може викликати вазоспазм із подальшими церебральними ішемічними ускладненнями.

У поодиноких випадках спостерігалась тимчасова втрата слуху або глухота після мієлографії, що, ймовірно, може бути пов’язано з падінням тиску спинномозкової рідини внаслідок люмбальної пункції.

Ренальні реакції=

Застосування йодовмісних контрастних речовин м= оже викликати підвищення рівня креатиніну в сироватці крові та гостре пошкодження нирок. = Необхідна особлива обережність при дослідженні пацієнтів, які належать до групи ризик= у, а саме хворих на цукровий діабет і пацієнтів із порушенням функцій нирок.

Інші фактори схильності до небажаних ниркових реакцій: попередня ниркова недостатність після застосування контрастних речовин, захворювання нирок в анамнезі, вік старше 60 років, дегідратація, прогресуючий атеросклероз, декомпенсована серцева недостатніс= ть, високі дози контрастних засобів і множинні ін’єкції, безпосереднє введення контрастних засобів у ниркову артерію, експозиція подальших нефротоксинів, тяжка та хронічна гіпертензія, гіперурикемія, парапротеїнемія (мієломатоз і макроглобулінемія Вальденстрема, плазмоцитома) або дисліпопротеїнемія.=

Заходи щодо запобігання побічним реакціям:

-&nb= sp;     виявлення пацієнтів, які належать до групи ризику;

-&nb= sp;     забезпечення у разі необхідності адекватної гідратації шляхом проведення внутрішньовенної інфузії, яку починають до введення контрастного препарату і продовжують до моменту його виведення нирками;

-&nb= sp;     запобігання додатковому навантаженню на нирки шляхом уникнення застосування нефротоксичних препаратів, засобів для пероральної холецистографії, перетискання артерій, проведення ниркової артеріальної ангіопластики, значних хірургічних втручань до виведення контрастної речови= ни з організму;

-&nb= sp;     зменшення дози до мінімуму;

-&nb= sp;     відкладання повторного дослідження контрастними речовинами до відновлення функції нирок відповідно до показник= ів, які спостерігались перед останнім введенням препарату.

Контрастні засоби можуть бути призначені для проведення рентгенологічних процедур пацієнтам, які перебува= ють на гемодіалізі. Немає необхідності в коригуванні інтервалу часу між ін’єкцією контрас= тної речовини і сеансом гемодіалізу.

Пацієнти з цукровим діабето= м, які застосовують терапію метформіном

Застосування йодовмісних контрастних речовин хворим на цукровий діабет, які приймають метформін, особливо пацієнтам із порушенням функцій нирок, може призводити до лактоацидозу.

Для попередження лактоацидозу= у пацієнтів із цукровим діабетом, які отримують тера= пію метформіном, перед внутрішньосудинним введенням йодовмісного контрас= тного засобу необхідно виміряти рівень креатиніну сироватки крові та вжити запобі= жних заходів у нижчезазначених випадках:

(1)      Пацієнти із показ= никами розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) ≥ 60 мл/хв/1,73= м² (що відповідає хронічній хворобі нирок (ХХН) 1 або 2 стадії) не потребують = змін режиму застосування метформіну.

(2)      Пацієнти із показ= никами рШКФ 30–59 мл/хв/1,73 м² (ХХН 3 стадії):<= /p>
-&nb= sp;          пацієнти із показниками рШКФ ≥ 45 мл/хв/1,73 м² не потребують зміни режиму застосуван= ня метформіну при внутрішньовенному введенні контрастного препарату;

-&nb= sp;          пацієнтам, яким застосовують контрастний препарат шля= хом внутрішньоартеріальної ін’єкції, і пацієнтам із показниками рШКФ від 30 = до 44 мл/хв/1,73 м², яким контрастний препарат вводиться внутрішньовенно, прийом метформіну слід припинити за 48 годин до введення контрастного засобу і відновити через 48 годин після введення контрастного засобу, якщо не спостерігається погіршення функції нирок.=

(3)      Пацієнтам із пока= зниками рШКФ менше 30 мл/хв/1,73 м² (ХХН 4 і 5 стадії) або із супутніми захворюваннями, що провокують зниження функції печінки чи гіпоксію, метформ= ін протипоказаний; таким пацієнтам слід уникати введення йодовмісних контрастн= их засобів.

(4)      У невідкладних па= цієнтів, у яких функція нирок порушена або її стан невідомий, лікар повинен оцінити співвідношення ризик/користь щодо проведення обстеження із застосуванням контрастного препарату; прийом метформіну слід припинити на час введення контрастної речовини; після процедури обстеження необхідний моніторинг стану пацієнта щодо наявності ознак лактоацидозу; якщо показники креатиніну сиров= атки крові/рШКФ не змінилися порівняно з відповідними показниками до проведення обстеження, прийом метформіну слід відновити через 48 годин після введення контрастного засобу.

Пацієнти з порушенням як ниркової, так і печінкової функції

Особливу увагу слід звернути на пацієнтів із т= яжким порушенням як ниркової, так і печінкової функції, оскільки у них можлива істотна затримка кліренсу контрастної речовини. Пацієнти на гемодіалізі мож= уть отримувати контрастну речовину для радіологічних процедур.

Міастенія

Застосування йодовмісних рентгеноконтрастних речовин може посилювати симптоми міастенії.

Феохромоцитома

При виконанні інвазивних процедур хворим на феохромоцитому необхідне профілактичне застосування альфа-блокаторів для за= побігання розвитку гіпертонічного кризу.

Порушення функції щитовидної залози

Йодовмісні контрастні речовини впливають на фу= нкцію щитовидної залози завдяки вмісту в них вільного йодиду та додаткового йодид= у, що виділяється при дейодуванні. Це може спричинити гіпотиреоз або навіть тиреотоксичний криз у схильних до цього пацієнтів.

До групи ризику належать пацієнти з наявним, а= ле ще не виявленим гіпертиреозом, тому пацієнтам= із латентним гіпертиреозом (наприклад, вузловим зобом) і пацієнтам із функціональною автономією (часто, наприклад, пацієнти літнього віку, особли= во в регіонах з дефіцитом йоду) необхідно оцінювати функцію щитовидної залози до проведення обстеження, якщо підозрюються зазначені вище стани.<= /o:p>

Перед введенням йодовмісного контрастного засо= бу необхідно переконатися, що пацієнту не потрібно проводити сканування щитови= дної залози, перевірку її функцій або лікування радіоактивним йодом, оскільки введення йодовмісних контрастних речовин, незалежно від шляху введення, впл= иває на результати аналізу щодо визначення рівня гормонів та поглинання йоду щит= овидною залозою або метастазів раку щитовидної залози, доки екскреція йоду із сечею= не нормалізується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Повідомлялося про порушення функції щитовидної залози, на що вказують гіпотиреоз або транзиторне пригнічення функції щитов= идної залози, після введення йодовмісних контрастних речовин дорослим пацієнтам і дітям, включно з немовлятами. Деяким пацієнтам доводилося проходити лікуван= ня від гіпотиреозу, див. також розділ «Діти».

Тривожні стани

У разі вираженого стану триво= ги може бути призначений седативний лікарський засіб.

Серпоподібноклітинна анемія=

Контрастні засоби можуть спричиняти розвиток хвороби в осіб, гомозиготних щодо серпоподібноклітинної анемії при внутрішн= ьовенному та внутрішньоартеріальному введенні.

Інші фактори ризику

У пацієнтів з аутоімунними захворюваннями спостерігалися випадки серйозного васкуліту або синдром Стівенса – Джонсона.

Тяжкі судинні та неврологічні захворювання, особливо у пацієнтів літнього віку, є факторами ризику реакцій на введення контрастних засобів.

Екстравазація

Вихід контрастного засобу із судин (екстраваза= ція) рідко супроводжувався місцевим болем, набряком та еритемою, що зазвичай проходило без наслідків. Однак зафіксовано випадки запалення і навіть некро= зу тканин. Як загальні заходи рекомендується по можливості підняття та охолодж= ення місця введення ін’єкції. У разі роз= витку компартмент-синдрому можливе проведення хірургічної декомпресії.=

Особливості застосування ді= тям

Особливу увагу слід приділяти дітям віком до 3= років, оскільки випадки зниження функції щитовидної залози в ранньому віці можуть = мати шкідливий вплив на моторику, слух та когнітивний розвиток і можуть потребув= ати тимчасової замісної терапії Т4. Повідомлялося, що частота виникнення гіпоти= реозу у пацієнтів віком до 3 років, яким вводили йодовмісні контрастні засоби, становила від 1,3 % до 15 % залежно від віку суб’єктів і дози йодовмісного контрастного засобу та частіше спостерігається у новонароджени= х і недоношених дітей. Новонароджені також можуть зазнавати негативного впливу йодовмісних препаратів через матір під час вагітності. Функцію щитовидної залози слід оцінювати в усіх пацієнтів віком до 3 років після введення йодовмісних контрастних речовин. При виявленні гіпотиреозу слід розглянути = необхідність призначення відповідного лікування та контролювати функцію щитовидної залоз= и до її нормалізації.

Необхідно забезпечити адекватну гідратацію до = та після введення контрастного препарату, особливо немовлятам та дітям молодшо= го віку. Застосування нефротоксичних препаратів слід припинити. Залежно від ві= ку зменшується ШКФ у немовлят, що може призвести до затримки екскреції контрас= тних речовин.

У дітей віком до одного року, особливо у новонароджених, порушення гемодинаміки та електролітного балансу відбувається особливо легко.

Інтратекальне введення

Після виконання мієлографії пацієнт повинен перебувати у спокої не менше однієї години, лежачи з піднятою на 20º головою та грудною кліткою. Після цього хворого можна переводити на амбулаторний режим, однак пацієнт повинен уникати нахилів. При дотриманні постільного режиму потрібно зберігат= и підняте положення голови та грудей протягом перших 6 годин. При підозрі на низький поріг розвитку судом необхідно спостерігати за досліджуваним протягом цього періоду. Амбулаторні пацієнти не повинні залишатися на самоті протягом перш= их 24 годин після дослідження.

Церебральна артеріографія

У пацієнтів із прогресуючим атеросклерозом, тя= жкою формою артеріальної гіпертензії, декомпенсацією серцевої діяльності, літньо= го віку, інсультом в анамнезі або емболією та головним болем серцево-судинні реакції, такі як брадикардія та підвищення або зниження артеріального тиску= , можуть виникати частіше.

Артеріографія

Під час проведення процедури можлива травма артерії, вени, аорти та сусідніх органів, плевроцентез, ретроперитонеальна кровотеча, травма спинного мозку і симптоми параплегії.<= o:p>

Цей лікарськ= ий засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

=

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Результати експериментальних доклінічних досліджень, що стосувалися репродуктивності, розвитку ембріона або плода, перебігу вагітності, пери- та пост= натального розвитку, не вказують на існування прямого або непрямого шкідливого впливу.

Безпека застосування препарату Йогексол-ЮФ у період вагітності не встановлена. По можливості слід уникати променевого впливу під = час вагітності, необхідно виважено підійти до призначення рентгенівського дослідження, з контрастним засобом або без нього, через можливий ризик.

Препарат Йогексол-ЮФ під час вагітності слід застосовувати лише у разі нагальної потреби згідно з рекомендаціями лікаря та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Окрім уникнення променевого впливу, при оцінюв= анні співвідношення користь/ризик слід також враховувати чутливість щитовидної залози плода до йоду.

У новонароджених, які зазнали впливу йодовмісн= их контрастних речовин у період внутрішньоутробного розвитку, рекомендується к= онтролювати функцію щитовидної залози (див. розділ «Особливості застосування»).

Годування груддю=

Контрастні засоби незначною мірою проникають у грудне молоко та в мінімальній кількості абсорбуються в кишечнику. Після введення йодовмісних контрастних засобів жінці годування груддю можна продовжувати у звичайному режимі.

У дослідженні кількість йогексолу, що виділилася у грудне молоко протягом перших 24 годин після введення,<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> становила 0,5&nb= sp;% дози з поправкою на масу тіла. Кількість йогексолу, що потрапляє в організм дитини протягом перших 24 годин після введення, становить лише 0,2 % дитячої дози.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами

Не рекомендується керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами через одну годину після останнього введе= ння або через 24 години після інтратекального введення (див. розділ «Особливості застосування»). При наявності симптомів після проведення мієлографії рішення потрібно ухвалювати індивідуально.

<= /p>
Спосіб застосування та дози

Дозування

Доза препарату залежить від методу дослідження, віку, маси тіла, хвилинного об’єму серця, загального стану пацієнта та техн= іки введення препарату. Зазвичай застосовується така ж концентрація та об’єм йо= ду, як і для інших йодовмісних рентгеноконтрастних засобів. Перед і після застосування контрастної речовини, так як і для інших рентгеноконтрастних засобів, необхідно забезпечити відповідну гідратацію організму пацієнта.

Препарат призначений для внутрішньовенного, внутрішньоартеріального, інтратекального застосування та внутрішньопорожнин= ного введення.

Спосіб застосуван= ня

Наступні схеми дозування слід використовувати = як орієнтовні:

Показання/Дослідження

Концентрація

Дози

Примітки

Внутрішньовенне введення<= /span>

Урографія

Дорослі=

Діти < 7 кг<= /o:p>

Діти > 7 кг

<= /p>
300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл

<= /p>
<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
40–80 мл

40–80 мл<= /span>

<= /p>
<= /p>
3 мл/кг

<= /p>
2 мл/кг=

<= /p>
В окремих випадках можуть= бути введені дози більше 80 мл

<= /p>
<= /p>
макс. доза 40 мл

Флебографія

(нижні кінцівки)

300 мг йоду/мл<= /o:p>

20–100 мл на кожну кінцівку

<= /p>

Цифрова субтракційна ангіографія

300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл

20–60 мл/ін’єкцію

20–60 мл/ін’єкцію

<= /p>

Контрастне посилення при = КТ

Дорослі=

Діти

<= /p>
<= /p>
300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
<= /p>
100–200 мл

100–150 мл

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
1–3 мл/кг маси тіла,= до 40 мл

<= /p>
<= /p>
Загальна кількість йоду в= ін’єкції зазвичай становить до

30–60 г

<= /p>
В окремих випадках можливе введення до 100 мл

Внутрішньоартеріальне вве= дення

Артеріографія

Дуга аорти

Селективна церебральна ангіографія

Аортографія

Ангіографія стегнових артерій

Інші види

<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
<= /p>
350 мг йоду/мл=

<= /p>
300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл

<= /p>
30–40 мл/ін’єкцію

<= /p>
5–10 мл/ін’єкцію

<= /p>
<= /p>
40–60 мл/ін’єкцію

<= /p>
30–50 мл/ін’єкцію

<= /p>
<= /p>
Залежить від методу дослі= дження

<= /p>
Доза на одну ін’єкцію зал= ежить від місця введення

Кардіоангіографія

Дорослі=

Лівий шлуночок та корінь = аорти

Селективна коронарографія=

<= /p>
Діти

<= /p>
<= /p>
350 мг йоду/мл=

<= /p>
350 мг йоду/мл=

<= /p>
<= /p>
300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл

<= /p>
<= /p>
30–60 мл/ін’єкцію

<= /p>
4–8 мл/ін’єкцію

<= /p>
<= /p>
залежно від віку, маси ті= ла та патології

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
макс. доза 8 мл/кг

Дигітальна субтракційна ангіографія

300 мг йоду/мл<= /o:p>

1–15 мл/ін’єкцію

Залежно від місця введення можуть бути використані більші об= ’єми (до 30 = ;мл)

Інтратекальне введення

Мієлографія*

Шийна мієлографія (люмбал= ьне введення)

<= /p>
Шийна мієлографія (бокове= шийне введення)

<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
<= /p>
300 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
7–10 мл=

<= /p>
<= /p>
6–8 мл

<= /p>

Внутрішньопорожнинне введ= ення

Артрографія

300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл

5–15 мл

5–10 мл=

<= /p>

Гістеросальпінгографія

300 мг йоду/мл<= /o:p>

15–25 мл<= /span>

<= /p>

Сіалографія

300 мг йоду/мл

0,5–2 мл<= /span>

<= /p>

Дослідження шлунково-кишк= ового тракту

Пероральне застосування

Дорослі=

Діти

Стравохід

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
Недоношені діти

Ректальне застосування=

Діти

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
350 мг йоду/мл=

<= /p>
<= /p>
300 мг йоду/мл або

<= /p>
350 мг йоду/мл<= /o:p>

<= /p>
<= /p>
350 мг йоду/мл=

<= /p>
Дози розведено водою до концентрації

100–150 мг йоду/мл

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
індивідуально<= /span>

<= /p>
<= /p>
2–4 мл/кг маси тіла

2–4 мл/кг маси тіла<= o:p>

<= /p>
<= /p>
2–4 мл/кг маси тіла
<= /p>
5–10 мл/кг маси тіла=

<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
<= /p>
Максимальна доза – 50&nbs= p;мл

Максимальна доза – 50&nbs= p;мл

<= /p>
<= /p>
<= /p>
Приклад: розвести Йогексол-ЮФ водою у співвідношенні 1:1 або 1:2

<= /p>

Посилення при КТ

Пероральне застосування

Дорослі=

Діти

Ректальне застосування

Діти

<= /p>
<= /p>
<= /p>
Розвести водою до концент= рації близько 6 мг йоду/мл

<= /p>
Розвести водою до концент= рації близько 6 мг йоду/мл

<= /p>
Розвести водою до концент= рації близько 6 мг йоду/мл

<= /p>
<= /p>
<= /p>
800–2000 мл розчину, протягом певного часу

<= /p>
<= /p>
15–20 мл розчину/кг = маси тіла (індивідуально)

<= /p>
<= /p>
<= /p>
Приклад: розвести водою у співвідношенні 1:50

* Для мінімізації ризику побічних реакцій сумарна доза йоду= не повинна перевищувати 3 г.

=

Діти=

Препарат застосовують дітям.<= o:p>

Повідомлялося про можливість розвитку транзиторного гіпотирео= їдизму у недоношених, новонароджених та інших дітей у зв’язку з введенням йодовміс= них контрастних речовин. Недоношені діти мають підви= щену чутливість до йоду. Повідомляли про розвиток транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношеної дитини, яка знаходилася на грудному вигодовуванні. Мати,= яка годувала груддю, неодноразово отримувала йогексол (див. розділ «Особливості застосування»).

Немовлятам і маленьким дітям необхідно забезпечити адекватну гідратацію до та після введення контрастного препарату. Застосування нефротоксичних препаратів слід припинити. Пов’язане з ві= ком зниження клубочкової фільтрації у немовлят може також призвести до затримки виведення контрастної речовини.

Передозування

Доклінічні дані свідчать про велику широту терапевтичного вікна препарату
Йогексол-ЮФ та відсутність верхньої межі стандартно припустимих доз для внутрішньосудинного застосування. Симптоматичне передозування малоймовірне у пацієнтів із нормальною функцією нирок, якщо доза, введена пацієнту, не перевищувала 2000 мг йоду/кг протягом обмеженого періоду. Тривале застосува= ння високих доз препарату може вплинути на функції нирок (період напіввиведення= – 2 години). Випадкове передозування препарату можливе при складних ангіографіч= них процедурах у дітей, особливо за умови багаторазового введення високих доз.<= o:p>

У разі передозування необхідно провести корекц= ію порушень водно-електролітного балансу. Наступні 3 дні слід проводити моніто= ринг функцій нирок. У разі необхідності застосувати гемодіаліз для видалення над= лишків препарату. Специфічного антидоту не існує.

Побічні реакції

Загальні види поб= ічних реакцій (характерні для всіх йодовмісних рентгеноконтрастних засобів)

Нижче наведені мо= жливі основні побічні реакції, що пов’язані з рентгенологічними процедурами із застосуванням неіонних = мономерних контрастних засобів. Інформація про побічні реакції, що залежать від способу застосування, зазначена у відповідних розділах нижче.

Реакції гіперчутл= ивості можуть виникати незалежно від дози препарату, що вводиться, і способу введе= ння, легкі симптоми можуть бути першими ознаками серйозної анафілактичної реакції/шоку. Введення контрастної речовини слід негайно припинити і, за необхідності, провести специфічне лікування із внутрішньовенним введенням л= ікарських засобів.

Після застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів часто спостерігається транзиторне підвищення креатиніну в сироватці крові, підвищується ризик контрастіндуков= аної нефропатії.

Йодизм або йодний= паротит — дуже рідкісна реакція на введення йодовмісних рентгеноконтрастних засобів= , що може виражатися у вигляді набряку і болю у слинних залозах протягом періоду= до 10 днів після дослідження.

Визначення частоти побічних реакцій базується на внутрішній клінічній документації та опублікованих рез= ультатах масштабних досліджень, що охоплювали понад 200 000 пацієнтів.

Побічні реакції за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможл= иво оцінити за наявними даними).

З боку імунної си= стеми

Рідко: реакції гіперчутливості (можуть бути небезпечними для життя або летал= ьними), включно із задишкою, висипом, еритемою, кропив’янкою, свербежем, шкірними реакціями, васкулітом, кон’юнктивітом, кашлем, ринітом, чханням, ангіоедемо= ю, набряком гортані, ларингоспазмом, бронхоспазмом або некардіогенним набряком легенів. Вони можуть виникати безпосередньо після введення препарату та мож= уть вказувати на розвиток шокового стану. Шкірні реакції гіперчутливості можуть виникнути через кілька днів після введення.

Дуже рідко:= анафілактичні/анафілактоїдні реакції (можуть загрожувати життю або призвести до летального наслідку).

Частота невідома: анафілактичний/анафілактоїдний шок (може загрожувати життю або призвес= ти до летального наслідку).

З боку нервової системи

Нечасто: головний біль.

Дуже рідко:= дисгевзія (минущий металевий присмак), вазовагальна непритомність.

З боку серця

Рідко: брадикардія.

Судинні розлади

Дуже рідко:= артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.

З боку травної системи

Нечасто: нудота.

Рідко: блювання, біль у животі.

Дуже рідко:= діарея.

Частота невідома: збільшення розмірів слинних залоз.

Загальні розлади

Часто: відчуття жару.

Нечасто: гіпергідроз, відчуття холоду, вазовагальні реакції.<= /span>

Рідко: пірексія.

Дуже рідко:= тремтіння (озноб).

=

Побічні реакції, пов’язані із внутрішньосудинним, внутрішньоартеріальним та внутрішньове= нним введенням

Будь ласка, споча= тку прочитайте підрозділ «Загальні види побічних реакцій». Ни= жченаведена частота побічних реакцій пов’язана тільки <= /span>з внутрішньосудинним введенням неіонних мономерних контрастних речовин.

Розвиток побічних реакцій, що можуть спостерігатися при внутрішньоартеріальному введенні, залежить від місця ін’єкції та дози препа= рату. При селективній ангіографії та інших дослідженнях, коли контрастний засіб у високій концентрації проникає до органа, що досліджується, можливе порушення функцій цього органа.

З боку системи крові та лімфатичної системи

Частота невідома: тромбоцитопенія.

З боку ендокринної системи

Частота невідома: тиреотоксикоз, транзиторний гіпотиреоїдизм.
З боку психіки

Частота невідома: сплутаність свідомості, збудження, неспокій, тривожність.

З боку нервової системи

Рідко: запаморочення, парез, параліч, світлобоязнь, сонливість.

Дуже рідко:= судоми, порушення свідомості, цереброваскулярний розлад, розлади чутли= вості (включно з гіпестезією), парестезія, тремор.

Частота невідома: транзиторна моторна дисфункція (включно з порушенням мовлення, афазією, дизартрією), транзиторна контрастна енцефалопатія (включно з тимчасовою втр= атою пам’яті, комою, ретроградною амнезією, геміпарезом, дезорієнтацією та набря= ком головного мозку).

З боку органів зору

Рідко: розлади зору (включно з диплопією, нечіткістю зору).=

Частота невідома: транзиторна кортикальна сліпота.

З боку органів слуху та рівноваги

Частота невідома: транзиторна втрата слуху.

З боку серця

Рідко: аритмія (включно з брадикардією, тахікардією).

Дуже рідко:= інфаркт міокарда, біль у грудях.

Частота невідома: тяжкі ускладнення з боку серця (включно із зупинкою серця, кардіореспіраторною зупинкою), серцева недостатність, спазм коронарних арте= рій, ціаноз.

Судинні розлади

Дуже рідко:= припливи.

Частота невідома: шок, артеріальний спазм, тромбофлебіт, тромбоз.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння=

Часто: транзиторні зміни частоти дихання, респіраторний дистрес.

Рідко: кашель, зупинка дихання.

Дуже рідко:= диспное.

Частота невідома: тяжкі респіраторні симптоми та ознаки, набряк легенів, синдром гострого респіраторного дистресу, бронхоспазм, ларингоспазм, апное, аспіраційний нап= ад астми.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Рідко: висип, свербіж, кропив’янка.

Частота невідома: бульозний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізов= аний екзантематозний пустульоз, медикаментозна шкірна реакція, що супроводжуєтьс= я еозинофілією та системними симптомами, загострення псоріазу, еритема, дерматит, пов’язан= ий з дією препарату, відшаровування шкіри.

З боку травної системи

Рідко: діарея.

Частота невідома: загострення панкреатиту.

З боку опорно-рухової апарату та сполучної тканини

Частота невідома: артралгія, м’язова слабкість, опорно-руховий спазм, біль у спині.=

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто: гостре ураження нирок.

Частота невідома: підвищення рівня креатиніну в крові.

Загальні розлади та зміни у місці введення=

Нечасто: біль та дискомфорт.

Рідко: астенічний стан (включно з нездужанням, втомою).

Частота невідома: реакції в місці введення, включно з екстравазацією.<= /span>

Травми, отруєння та процедурні ускладнення

Частота невідома: йодизм.
Інтратекальне введення

Будь ласка, споча= тку прочитайте підрозділ «Загальні види побічних реакцій». Ни= жченаведена частота побічних реакцій пов’язана тільки <= /span>з інтратекальним введенням неіонних мономерних контрастних речовин.

Побічні реакції можуть бути відтерміновані і виникати через кілька годин або днів після інтратекального введення. Їхня частота приблизно відповідає = частоті ускладнень після люмбальних пункцій без введення контрастного засобу. Головний біль, нудота, блювання або запаморочення більшою мірою пов’язані зі зниження тиску= в субарахноїдальному просторі через потрапляння спинномозкової рідини в місце пункції. Щоб мінімізувати зниження тиску, слід запобігати надмірному виведенню спинномозкової рідини<= /span>.

З боку психіки

Частота невідома: сплутаність свідомості, збудження, тривожність.

З боку нервової системи

Дуже часто:= головний біль (може бути сильним і тривалим).=

Нечасто: асептичний менінгіт (включно з хімічним менінгітом).=

Рідко: судоми, запаморочення.

Частота невідома: аномальна електроенцефалограма, менінгізм, епілептичний статус, моторна дисфункція (включно з порушенням мовлення, афазією та дизартрією), парестез= ії, гіпестезії, сенсорні розлади, транзиторна індукована контрастом енцефалопат= ія, (включно з транзиторною втратою пам’яті, комою, ступором, ретроградною амнезією, геміпарезом).

З боку органів зору

Рідко: порушення зору (включно з диплопією та розмитістю зору).

Частота невідома: транзиторна коркова сліпота, світлобоязнь.

З боку органів слуху та рівноваги

Частота невідома: транзиторна втрата слуху.

З боку травної системи

Часто: нудота, блювання.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Рідко: біль у шиї, біль у спині.

Частота невідома: м’язові спазми.

Загальні розлади та зміни у місці введення=

Рідко: біль у кінцівках.

Частота невідома: зміни в місці введення.

Побічні реакції, пов’язані з внутрішньопорожнинним введенням=

Будь ласка, спочатку прочитайте підрозділ «Загальні види побічних реакц= ій». Нижченаведена частота побічних реакцій пов’язана тільки з внутрішньопорожнинним введенням неіонних мономерних контрастних речовин.

Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХП)

З боку травної системи

Часто: панкреатит, підвищення рівня амілази крові.
Пероральне застосування

З боку травної системи

Дуже часто:= діарея.

Часто: нудота, блювання.

Нечасто: біль у животі.

Гістеросальпінгографія (ГСГ)

З боку травної системи

Дуже часто:= біль у нижніх відділах живота.

Артрографія

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Частота невідома: артрит.

Загальні розлади та порушення у місці введення

Дуже часто:= біль.

Герніографія

Загальні розлади та зміни у місці введення=

Частота невідома: постпроцедурний біль.

Окремі побічні реакції

Повідомлялося про розвиток тромбоемболічних ускладнен= ь у зв’язку з проведенням контрастної ангіографії коронарних, мозкових, ниркови= х та периферичних артерій. Контрастна речовина може спричиняти розвиток ускладне= нь (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлялося про розвиток ускладнень з боку серця, включно з гострим інфарктом міокарда під час або після проведення контрастної коронарної ангіографії. Пацієнти літнього віку або пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця, нестабільною стенокардією та дисфункцією лівого шлуночка мали вищий ризик розвитку ускладнень (див. розділ «Особливості застосування»).

У поодиноких випадках контрастний засіб може проникати через гематоенцефалічний бар’єр, через що виникає накопичення препарату в корі головного мозку, що може спричинити неврологічні реакції, включно з судомам= и, транзиторними моторними та сенсорними розладами, транзиторним порушенням свідомості, транзиторною втратою пам’яті та енцефалопатією (див. розділ «Особливості застосування»).

Анафілактичні реакції та анафілактичний шок можуть призвести до глибоко= ї артеріальної гіпотензії та пов’язаних з нею симптомів, включно з гіпоксичною енцефалопат= ією, нирковою та печінковою недостатністю (див. розділ «Особливості застосування= »).

У деяких випадках транссудація контрастної речовини спричиняє локальний біль і набряк, які зазвичай проходять без ускладнень. З= афіксовані випадки запалення, некрозу тканин та компартмент-синдром (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після <= span class=3Dxspelle>реєстрації лікарського = засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутност= і ефективності лікарського= засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармако= нагляду за посиланням: https://a= isf.dec.gov.ua.<= /p>

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання

= Зберігати за температури не вище 25 °C в оригінальній упаковці та захищеному від вторинного рентгенівського випромінювання місці.

Несуміс= ність

Дані щодо сумісності препарату з іншими лікарс= ькими засобами відсутні, тому слід використовувати окремий шприц для введення пре= парату Йогексол-ЮФ та не змішувати з іншими лікарськими засобами.

Упаковка

По 20 мл аб= о по 50 мл у флаконах скляних; по 1 флакону у коробці з картону.

По 100 мл а= бо по 200 мл, або по 400 мл у пляшках скляних; по 1 пляшці у коробці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. = ТОВ «Юрія-Фарм».

=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності=

Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108. Тел.: (044) 281-01-01.

Показання/Дослідження	Концентрація	Дози	Примітки
Внутрішньовенне введення<= /span>
Урографія Дорослі= Діти < 7 кг<= /o:p> Діти > 7 кг	<= /p> 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл <= /p> <= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p> <= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p>	<= /p> 40–80 мл 40–80 мл<= /span> <= /p> <= /p> 3 мл/кг <= /p> 2 мл/кг=	<= /p> В окремих випадках можуть= бути введені дози більше 80 мл <= /p> <= /p> макс. доза 40 мл
Флебографія (нижні кінцівки)	300 мг йоду/мл<= /o:p>	20–100 мл на кожну кінцівку	<= /p>
Цифрова субтракційна ангіографія	300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл	20–60 мл/ін’єкцію 20–60 мл/ін’єкцію	<= /p>
Контрастне посилення при = КТ Дорослі= Діти	<= /p> <= /p> 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p>	<= /p> <= /p> 100–200 мл 100–150 мл <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> 1–3 мл/кг маси тіла,= до 40 мл	<= /p> <= /p> Загальна кількість йоду в= ін’єкції зазвичай становить до 30–60 г <= /p> В окремих випадках можливе введення до 100 мл
Внутрішньоартеріальне вве= дення
Артеріографія Дуга аорти Селективна церебральна ангіографія Аортографія Ангіографія стегнових артерій Інші види	<= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p> <= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p> <= /p> <= /p> 350 мг йоду/мл= <= /p> 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл	<= /p> 30–40 мл/ін’єкцію <= /p> 5–10 мл/ін’єкцію <= /p> <= /p> 40–60 мл/ін’єкцію <= /p> 30–50 мл/ін’єкцію <= /p> <= /p> Залежить від методу дослі= дження	<= /p> Доза на одну ін’єкцію зал= ежить від місця введення
Кардіоангіографія Дорослі= Лівий шлуночок та корінь = аорти Селективна коронарографія= <= /p> Діти	<= /p> <= /p> 350 мг йоду/мл= <= /p> 350 мг йоду/мл= <= /p> <= /p> 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл	<= /p> <= /p> 30–60 мл/ін’єкцію <= /p> 4–8 мл/ін’єкцію <= /p> <= /p> залежно від віку, маси ті= ла та патології	<= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> макс. доза 8 мл/кг
Дигітальна субтракційна ангіографія	300 мг йоду/мл<= /o:p>	1–15 мл/ін’єкцію	Залежно від місця введення можуть бути використані більші об= ’єми (до 30 = ;мл)
Інтратекальне введення
Мієлографія* Шийна мієлографія (люмбал= ьне введення) <= /p> Шийна мієлографія (бокове= шийне введення)	<= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p> <= /p> <= /p> 300 мг йоду/мл<= /o:p>	<= /p> 7–10 мл= <= /p> <= /p> 6–8 мл	<= /p>
Внутрішньопорожнинне введ= ення
Артрографія	300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл	5–15 мл 5–10 мл=	<= /p>
Гістеросальпінгографія	300 мг йоду/мл<= /o:p>	15–25 мл<= /span>	<= /p>
Сіалографія	300 мг йоду/мл	0,5–2 мл<= /span>	<= /p>
Дослідження шлунково-кишк= ового тракту Пероральне застосування Дорослі= Діти Стравохід <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> Недоношені діти Ректальне застосування= Діти	<= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> 350 мг йоду/мл= <= /p> <= /p> 300 мг йоду/мл або <= /p> 350 мг йоду/мл<= /o:p> <= /p> <= /p> 350 мг йоду/мл= <= /p> Дози розведено водою до концентрації 100–150 мг йоду/мл	<= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> індивідуально<= /span> <= /p> <= /p> 2–4 мл/кг маси тіла 2–4 мл/кг маси тіла<= o:p> <= /p> <= /p> 2–4 мл/кг маси тіла <= /p> 5–10 мл/кг маси тіла=	<= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> <= /p> Максимальна доза – 50&nbs= p;мл Максимальна доза – 50&nbs= p;мл <= /p> <= /p> <= /p> Приклад: розвести Йогексол-ЮФ водою у співвідношенні 1:1 або 1:2 <= /p>
Посилення при КТ Пероральне застосування Дорослі= Діти Ректальне застосування Діти	<= /p> <= /p> <= /p> Розвести водою до концент= рації близько 6 мг йоду/мл <= /p> Розвести водою до концент= рації близько 6 мг йоду/мл <= /p> Розвести водою до концент= рації близько 6 мг йоду/мл	<= /p> <= /p> <= /p> 800–2000 мл розчину, протягом певного часу <= /p> <= /p> 15–20 мл розчину/кг = маси тіла (індивідуально)	<= /p> <= /p> <= /p> Приклад: розвести водою у співвідношенні 1:50