= 030;НСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

СО= 051;ІКВА^®

(SOLIQUA^®)

Скла&#= 1076;:

ді= 102;чі речовини: ін = 89;улін гларгін, ліксисен = 72;тид;

1 мл розчину для ін’єкцій містить 100 одиниць інс = 91;ліну гларгінm= 1; та 33 мкг ліксисен = 72;тиду;

1 шприц-ручка містить 3 мл розчину &= #1076;ля ін’єкцій, що еквівалентl= 5;о 300 одиницям інсуліну гларгіну та 100 мкг ліксисен = 72;тиду;

1 поділка дозування відповідає 1 &#= 1086;диниці інсуліну гларгіну та 0,33 мкг ліксисенат = 80;ду;

допоміжні речовини: гліцерин (85 %); метіонін; метакрезол<= /span>; цинку хлори = 76;; кислота хлористовоk= 6;нева концентровk= 2;на; натрію гідроксид; вода для ін’= 108;кцій.

Ліка&#= 1088;ська форма. Розчин для ін’єкцій.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безбарвн&#= 1080;й або майже безбарвний розчин.

Фарм&#= 1072;котерапевт= ична група.= = Лікарс&#= 1100;кі засоби, що застосовуюm= 0;ься при цукрово = 84;у діабеті. Інсулі&#= 1085;и та їхні аналоги тривалої ді= 11; для ін’єкці = 81;ного введення.

Код ATХ A10A E54.

<= /span>

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0; =

Фармак&#= 1086;динаміка=

Механізм дії. = 51;ікарський засіб Со = 83;іква^® – це комбінація двох діючих речовин із взаємодопоk= 4;нюючими механізмамl= 0; дії для покр= 072;щення контролю глікемії, а саме інсулі = 85;у гларгінm= 1; (аналог базального інсуліну, головною функцією якого є контроль рівнів глюкози в плазмі кров= 10; натще) та &#= 1083;іксисенати= ду (агоніст рецепторів = 43;ПП-1, головною функцією якого є контроль постпранді&#= 1072;льних рівнів глюкози).

Інсулін = гларгін. = Найваж&#= 1083;ивішою дією інсуліну, в тому числі і= 085;суліну гларгінm= 1;, є регуляція метаболізмm= 1; глюкози. Інсулін та його аналог = 80; знижують рівень глюкози в кр= 086;ві за рахунок стимуляції її захоплен = 85;я периферичнl= 0;ми тканинами, зокрема скелетними м’язами та жировою тканиною, а також пригн= 10;чення утворення глюкози у печінці. Інс= 091;лін пригнічує ліполіз та протеолі = 79;, а також стимулює синтез білк= 10;в.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Ліксис&#= 1077;натид. Ліксис&#= 1077;натид є агоністом рецепторів глюкагон = 86;подібного пептиду-1 (ГПП-= 1). Рецептори Г = 55;П-1 є мішенню природного = 43;ПП-1 – ендогенногl= 6; гормону-= 10;нкретину, який потенціює глюкозоз = 72;лежну секрецію інсуліну β-клітинами та пригнічу= 08; секрецію глюкагону α-клітинами підшлунковl= 6;ї залози.

Ліксис&#= 1077;натид стимулює секрецію інсуліну пр = 80; підвищенні рівнів глюкози в крові, не впливаючи при цьому на секрецію інсуліну пр = 80; нормоглі = 82;емії, що обмежує ризик виникнення гіпоглікемo= 0;ї. Паралельно пригнічуєтn= 0;ся секреція глюкагону. У разі виникнення гіпоглікемo= 0;ї рятувальниl= 1; механізм у вигляді секреції глюкагону зберігаєтьl= 9;я. Препранk= 6;іальне введення ліксисенат&#= 1080;ду також сповільнює спорожненнn= 3; шлунка, знижуючи таким чином швидкість абсорбції т = 72; надходженнn= 3; в систему кровообігу глюкози, що міститься в їжі.

&= #1060;армакодина= ;мічні ефекти

Комбінація інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду не впливає н= 072; фармакоk= 6;инаміку інсуліну гларгіну. Вплив комбінації інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду на фарма = 82;одинаміку ліксисеl= 5;атиду не вивчався = 074; рамках досліджень 1 фази.

Враховуючи відносно постійний профіль «ко = 85;центрація / час» інсуліну гларгіну впродовж 24 годин без виражених піків при за= 089;тосуванні його окремо, профіль «швидкість утилізації глюкози / час&r= aquo; був подібни = 84; при застосуванl= 5;і комбінації інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду.

Період дії інсуліні = 74;, в тому числі &#= 1083;ікарського засобу С = 86;ліква^®, може відрізнятиl= 9;ь у різних осі= 073; і навіть бут= 080; різним в однієї і тіє= 111; ж особи.

Інсулін = гларгін. = За результатаl= 4;и клінічних досліджень із застосув = 72;нням інсуліну гларгіну (100 од/мл) цукрознижуk= 4;альний ефект на молярній основі (тобт= 086; при застосу = 74;анні однакових доз) інсулін= 091; гларгінm= 1; при його внутрішньоk= 4;енному введенні є п= 088;иблизно таким самим, як людськог = 86; інсуліну.=

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Ліксис&#= 1077;натид. За результатаl= 4;и 28-денного плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; у пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу застосуванl= 5;я ліксисеl= 5;атиду в дозі 5–20 м= ;кг призводило до статистичнl= 6; значущого зниження постпранді&#= 1072;льних рівнів глюкози після сніданку, обіду та веч= 077;рі.

Спорожненн&= #1103; шлунка. Після вживання стандартноo= 1; міченої дос = 83;іджуваної їжі в рамках зазначеногl= 6; вище дослід = 78;ення було підтверджеl= 5;о, що лікси = 89;енатид сповільнює спорожненнn= 3; шлунка, знижуючи таким чином швидкість постпран = 76;іальної абсорбції глюкози. Ефект сповільненl= 5;я спорожненнn= 3; шлунка підтримуваk= 4;ся до завершення дослідженнn= 3;.

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека. Безпек&= #1072; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® стосовно контролю глікемії оцінювалисn= 0; у трьох ра = 85;домізовани&#= 1093; клінічних дослідженнn= 3;х за участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу:

= • = Додав = 72;ння до метфо = 88;міну (пацієнтам, що не отримували інсулін).

= • = Перех= 10;д від базального інсуліну.=

= • = Перех= 10;д від агоніст = 72; рецепторів = 43;ПП-1.

У кожному з досліджень = 79; активним контролем лікування л= 10;карським засобом = 57;оліква^® призводило до клінічно та статистичнl= 6; значущого покращення рівнів г = 83;ікованого гемоглобінm= 1; (HbA1c).

Досягнення нижчих рівнів HbA1c та досягнення = 73;ільш значного зниження рівнів HbA1c не призводило до збільшення частоти виникнення = 75;іпоглікемі&#= 1111; при комбінованl= 6;му лікуванні порівняно з монотера = 87;ією інсуліном гларгіно = 84; (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

В рамках клінічного дослідженнn= 3; з додавання = 84; препарату д = 86; метформі = 85;у лікування розпочиналl= 6;сь з дози, що дорівнювалk= 2; 10 поділкам дозування (10 одиниць інсуліну гларгіну та 5 мкг ліксисен = 72;тиду). В рамках клінічного дослідженнn= 3; з переходом від базального інсуліну початкова д = 86;за відповідалk= 2; 20 поділкам дозування (20 одиниць інсуліну гларгіну та 10 мкг ліксисен = 72;тиду) або 30 поділка&= #1084; дозування (30 одиниць інсуліну гларгіну та 10 мкг ліксисен = 72;тиду) (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози») залежно від попередньоk= 5;о дозування інсуліну. В обох дослідженнn= 3;х титрування дозування здійснювалl= 6;сь один раз на тиждень з ур= 072;хуванням рівнів глюкози в плазмі кров= 10; натще, що визначалисn= 0; самостійно.

Додавання до метфо = 88;міну (пацієнтам, що не отримували інсулін)

Клін&#= 1110;чне дослідженнn= 3; за участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу, в яких на фоні ліку= 074;ання пероральниl= 4; протидіа = 73;етичним препаратом не відзначалоl= 9;ь належного к = 86;нтролю захворюванl= 5;я. Всьо= ;го в рамках відкритого 30-&= #1090;ижневого дослідженнn= 3; з активним контролем було ран = 76;омізовано 1170 пацієнтів і= ;з цукровим діабетом 2 типу для оцінки ефек = 90;ивності та безпеки застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® порівняно з окремими компонентаl= 4;и – інсуліном гларгіно = 84; (100 од/мл) та = 083;іксисенати&= #1076;ом (20 мкг).

Пацієнти з цукровим діабетом 2 типу, які отр&#= 1080;мували метформo= 0;н як монот = 77;рапію або в комбінації = 79; іншим пероральниl= 4; протидіа = 73;етичним препаратом, яким міг бут= 080; препарат сульфонілс&#= 1077;човини, глінід, інгібітор натрійза= 083;ежного ко&#= 1090;ранспортер= а глюкози-2 (НЗК&= #1058;Г-2) або інгібітор дипептидилl= 7;ептидази-4 (ДПП-4), та у яки = 93; не відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я на фоні тако= 075;о лікування (рівні HbA1c коливались = 74; межах від 7,5 % д = 86; 10,0 % у пацієнті = 74;, які раніше отримували метформі = 85; як монот = 77;рапію, та в межах від 7,0 % до 9,0 % у пацієнтів, які раніше отримували лікування метформі = 85;ом в комбінаці= 11; з іншим пероральниl= 4; протидіа = 73;етичним препаратом), були включені у вступний період трив = 72;лістю 4 тижні. Впродовж цієї вступної фази здійсн= 02;валась оптимізаціn= 3; лікування метформі = 85;ом, а прийом інших пероральниm= 3; протидіа = 73;етичних препаратів припинявся. = 042; кінці вступного п = 77;ріоду пацієнти, в яких продовжуваk= 4;ся відзначатиl= 9;ь неналежний контроль захворюванl= 5;я (рівні HbAlc коливались = 74; межах від 7 % до= ; 10 %), були ран= домізовані в групи, які отримували = 76;осліджуван&#= 1080;й лікарський засіб, інсулін = 75;ларгін або лікс = 80;сенатид. З 1479 пацієнтів= ;, які були включені у вступну фаз = 91; дослідженнn= 3;, 1170 були ран= ;домізовані. Головними причинами, які не дозволяли включити пацієнтів у рандоміз = 72;ційну фазу дослідженнn= 3;, були рівні глюкози в пл= 072;змі крові натще > 13,9 ммоль/л т = 72; рівні HbA1c < 7 % або > 10 % в кінці вступної фази дослідженнn= 3;.

Характерис&= #1090;ики популяції рандоміз = 86;ваних пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу були та= 082;ими: середній ві = 82; становив 58,4 року, при цьому вік більшості пацієнтів (57,1 = %) становив ві = 76; 50 до 64 років; 50,6 % пацієнтів були чоловіками; = 089;ередній індекс маси тіла (ІМТ) на вихідному р= 10;вні становив 31,7 кг/м², при цьому у 63,4 % пацієнтів ІМТ станови = 74; > 30 кг/м²; серk= 7;дня тривалість цукрового діабету ста = 85;овила приблизно 9 років. Ме= 090;формін був обов’язковl= 6;ю фоновою терапією, а 58 % пацієнтів отримували на скринінг = 91; також інший пероральниl= 1; протидіа = 73;етичний препарат, яким у 54 % пацієнтів був препара = 90; сульфоні = 83;сечовини.

На тижні 30 лі= 082;ування досліджуваl= 5;им препаратом = 89;постерігал&#= 1086;ся статистичнl= 6; значуще покращення рівнів HbA1c (p-значення < 0,000= 1) порівняно з = 090;аким у разі застосуванl= 5;я окремих компонентіk= 4;. За результатаl= 4;и попередньо визначеногl= 6; аналізу цієї первинної кінцевої точки відзн = 72;чені відмінностo= 0; узгоджувалl= 0;сь стосовно вихідних рівнів HbA1c (< 8 % або ≥ 8 %) або пероральноk= 5;о протидіk= 2;бетичного лікування н = 72; вихідному рівні (ме= 090;формін як монот = 77;рапія або у комбінації = 79; іншим пероральниl= 4; протидіа = 73;етичним препаратом). &#= 1030;нформація щодо інших кінцевих точок дослідженнn= 3; наведена в т= 072;блиці 1 та на рисунку 1.

Та = 73;лиця 1

Резу&#= 1083;ьтати клінічного дослідженнn= 3; з додавання = 84; препарату д = 86; метформі = 85;у на тижні 30 (популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування)=

Показник	Препарат Соліква^®	Інсулін гларгін	Ліксисенат= 080;д
Кіль= кість пацієнтів, які отримали лікування	468	466	233
Рівень= HbA1c (%)
Вихідн= ий рівень (середнє значення, після вступ&#= 1085;ої фази)	8,1	8,1	8,1
Заверш= ення дослідженн= 103; (середнє значення)	6,5	6,8	7,3
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-1,6	-1,3	-0,9
Відмін= ність порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)		-0,3 [-0,4; -0,2] (< 0,0001)
Відмін= ність порівняно з <= span class=3DSpellE>ліксисен&#= 1072;тидом [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)			-0,8 [-0,9; -0,7] (< 0,0001)
Кількі= сть пацієнтів (%), = 91; яких були досягнуті рівні HbA1c < 7 % нk= 2; тижні 30*	345 (74 %)	277 (59 %)	77 (33 %)
Рівень глюкози в плазмі крові натще (ммоль/л)
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	9,88	9,75	9,79
Заверш= ення дослідженн= 103; (середнє значення)	6,32	6,53	8,27
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-3,46	-3,27	-1,50
Зміна порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084;, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % дові= 088;чий інтервал] (p-значе = 85;ня)		= = -0,19<= /span> [-0,420 до 0,038] (0,1017)
Зміна порівняно з <= span class=3DSpellE>ліксисен&#= 1072;тидом, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % дові= 088;чий інтервал] (p-значе = 85;ня)			-1,96 [-2,246 до -1,682]<= /span> (< 0,0001)
Постпр= андіальний рівень глюкози через 2 години після прийому їжі (ммоль/л)**
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	15,19	14,61	14,72
Заверш= ення дослідженн= 103; (середнє значення)	9,15	11,35	9,99
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів	-5,68	-3,31	-4,58
Зміна порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084;, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % дові= 088;чий інтервал]		-2,38 [-2,79 до -1,96]
Зміна порівняно з <= span class=3DSpellE>ліксисен&#= 1072;тидом, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % дові= 088;чий інтервал]			-1,10 [-1,63 до -0,57]
Середн= я маса тіла (кг= )
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	89,4	89,8	90,8
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-0,3	1,1	-2,3
Порівн= яння з інсуліном <= span class=3DSpellE>гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)		-1,4 [-1,9 до -0,9] (< 0,0001)
Порівн= яння з ліксис&#= 1077;натидом [95 % довірчий інтервал]*			2,01 [1,4 до 2,6]=
Кіль= кість пацієнтів (%), = 91; яких були досягнуті рівні HbA1c < 7,0 % без приросту маси тіла на тижні 30	202 (43,2 %)	117 (25,1 %)	65 (27,9%)
Пропор= ційна відмінніст= 100; порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)		18,1 [12,2 до 24,0] (< 0,0001)
Пропор= ційна відмінніст= 100; порівняно з <= span class=3DSpellE>ліксисен&#= 1072;тидом [95 % довірчий інтервал]*			15,2 [8,1 до 22,4]
Добова доза інсуліну гларгіну=
Доза інсуліну на тижні 30, визначена методом найменших квадратів (середнє значення)	39,8	40,5	Не застосован= 086;

* Не включенl= 6; в попереднь = 86; визначеній процедурі дослідженнn= 3; поступовогl= 6; зниження рі = 74;нів.

** Постпрk= 2;ндіальний рівень глюкози через 2 години післ= 03; прийому їжі мінус рівен= 00; глюкози перед прийомом їж= 10;.

Рис. 1. Середні рівні HbA1c (%) на візитах протягом 30 тижнів лікування – популяція пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування<= /span>

У пацієнтів групи дослі = 76;жуваного препарату відзначено статистичнl= 6; значуще більше зниж = 77;ння середнього профілю рівнів глюк = 86;зи в плазмі крові, що визначалисn= 0; самостійно на 7 часових точках, від вихідного рівня до тиж= 085;я 30 (-3,35 ммоль/л) порівняно з пацієнтами групи інсуліну гларгіну (-2,66 ммоль/л; відмінністn= 0; 0,69 ммоль/л) та з пацієнтами групи лі = 82;сисенатиду (-1,95 ммоль/л; відмінністn= 0; 1,40 ммоль/л) (p < 0,0001 для обох порівнянь). На всіх часових точках на ти= 078;ні 30 середні рівні глюкози в плазмі кров= 10; були нижчим = 80; в групі досл= 110;джуваного препарату порівняно я = 82; з групою інсуліну гларгіну, так і з групою л= 10;ксисенатид&#= 1091;, за винятком тільки рівнів глюкози перед сніда = 85;ком, які були подібними в групі дослі = 76;жуваного лікарськогl= 6; засобу та в групі інсуліну гларгіну.

Пере= ;хід від базального інсуліну<= /u>

Клін&#= 1110;чне дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, в яких на фоні лікування базальним інсуліном н = 77; відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я

Загалом 736 пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу взяли участь в = 088;андомізова&= #1085;ому, 30-тижневому, з активним контролем, відкритому, = 079; 2 групами лікування, в паралельниm= 3; групах, б= 072;гатоцентро&= #1074;ому дослідженнo= 0; ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® порівняно з інсуліном гларгіно = 84; (100 од/мл).

Скрино&#= 1074;ані пацієнти з цукровим діабетом 2 типу отриму = 74;али базальний інсулін впродовж щонайменше 6 місяців в ст= 072;більній добовій доз= 10; від 15 до 40 МО як монотера = 87;ію або в комбінації = 79; одним або двома пероральниl= 4;и протидіk= 2;бетичними препаратамl= 0; (метформі = 85;, препарат сульфонілс&#= 1077;човини, глінід, інгібітор НЗКТГ-2 або інгібітор ДПП-4), при цьому рівні HbA= 1c у них становили від 7,5 % до 10 % (середній рівень HbA1c на скринінгу становив 8,5 %), k= 2; рівні глюкози в плазмі кров= 10; натще стано = 74;или ≤ 10,0 ммоль/л або ≤ 11,1 ммол&#= 1100;/л залежно від попередньоk= 5;о протидіk= 2;бетичного лікування.

Після скринінгу пацієнти, як= 110; були визнач = 77;ні придатними для участі в дослідженнo= 0; (n =3D 1018), включались = 74; 6-тижневу вступну фаз = 91;, впродовж якої вони продовжуваl= 3;и отримувати інсулін = 75;ларгін або були переведені на лікуванн= 03; інсуліном гларгіно = 84; у разі, якщо вони отримували інший базальний інсулін; при цьому здійснювалl= 6;сь титрування/ = 89;табілізаці&#= 1103; дози інсуліну на фоні продов = 78;ення терапії = 84;етформіном (якщо він приймався д = 86; цього). Лікування б = 91;дь-якими іншими пероральниl= 4;и протидіk= 2;бетичними препаратамl= 0; було припин = 77;не.

Після завершення вступного періоду пац= 10;єнти, у яких рівні Hb= A1c становили від 7 до 10 %, рівні глюкози в плазмі кров= 10; натще стано = 74;или ≤ 7,77 ммоль/л, а добова доза інсуліну гларгіну становила від 20 до 50 одиниць, бул= 080; рандоміk= 9;овані в групу ліка= 088;ського засобу С = 86;ліква^®(n =3D 367) або в групу інсуліну гларгіну (n =3D 369).

Характерис&= #1090;ики популяції рандоміз = 86;ваних пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу були та= 082;ими: середній ві = 82; становив 60,0 року, при цьому вік більшості пацієнтів (56,3 = %) становив ві = 76; 50 до 64 років; 53,3 % пацієнтів були жіночо= 11; статі; серед= 085;ій індекс маси тіла (ІМТ) на вихідному р= 10;вні становив 31,1 кг/м², при цьому у 57,3 % пацієнтів ІМТ станови = 74; ≥ 30 кг/м²; серед = 85;я тривалість цукрового діабету ста = 85;овила приблизно 12 років, а середня тривалість попередньоk= 5;о лікування базальним і = 85;суліном – приблизно 3 роки. На скринінгу 64,4 % пацієнтів я = 82; базальний інсулін отримували інсулін = 75;ларгін, а 95,0 % отримували принаймні один пероральниl= 1; протидіа = 73;етичний препарат.=

На тижні 30 лікування д = 86;сліджувани&#= 1084; препаратом = 89;постерігал&#= 1086;ся статистичнl= 6; значуще покращення рівнів HbA1c (p-значення < 0,000= 1) порівняно з таким у разі застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну. Інформація щодо інших кінцевих точок дослі = 76;ження наведена в таблиці 2 та на рисунку 2.

Та = 73;лиця 2

Резу&#= 1083;ьтати клінічного дослідженнn= 3;, отримані у пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу, в яких не відзнача = 74;ся належний контроль захворюванl= 5;я на фоні лікування базальним інсуліном, н= 072; тижні 30 (популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування)=

Показник	Препарат Соліква^®	Інсулін гларгін
Кіль= кість пацієнтів, які отримали лікування	366	365
Рівень= HbA1c (%)
Вихідн= ий рівень (середнє значення після вступної фази)	8,1	8,1
Заверш= ення лікування (середнє значення)	6,9	7,5
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-1,1	-0,6
Відмін= ність порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)	-0,5 [-0,6; -0,4] (< 0,0001)
Кількі= сть пацієнтів [n (%)], у яких були досягнуті рівні HbA1c < 7 % нk= 2; тижні 30*	201 (54,9 %)	108 (29,6 %)
Рівень глюкози в плазмі крові натще (ммоль/л)
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	7,33	7,32
Заверш= ення дослідженн= 103; (середнє значення)	6,78	6,69
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-0,35	-0,46
Відмін= ність порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал]	0,11 (-0,21 до 0,43)
Постпр= андіальний рівень глюкози через 2 години після прийому їжі (ммоль/л)**
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	14,85	14,97
Заверш= ення дослідженн= 103; (середнє значення)	9,91	13,41
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-4,72	-1,39
Зміна порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084;, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % дові= 088;чий інтервал]	-3,33 [-3,89 до -2,77]
Середн= я маса тіла (кг= )
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	87,8	87,1
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-0,7	0,7
Порівн= яння з інсуліном <= span class=3DSpellE>гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)		-1,4 [-1,8 до -0,9] (< 0,0001)
Кіль= кість пацієнтів (%), = 91; яких були досягнуті рівні HbA1c < 7,0 % без приросту маси тіла на тижні 30	125 (34,2 %)	49 (13,4 %)
Пропор= ційна відмінніст= 100; порівняно з інсуліном гларгіно&#= 1084; [95 % довірчий інтервал] (p-значе = 85;ня)	20,8 [15,0 до 26,7] (< 0,0001)
Добова доза інсуліну гларгіну=
Вихідн= ий рівень (середнє значення)	35,0	35,2
Кінцев= а точка (середнє значення)	46,7	46,7
Зміна дози інсуліну на тижні 30, визначена методом найменших квадратів (середнє значення)	10,6	10,9

* Не включенl= 6; в попереднь = 86; визначеній процедурі дослідженнn= 3; поступовогl= 6; зниження рі = 74;нів.

Рис. 2. Середні рівні HbA1c (%) на візитах протягом 30 ти&= #1078;нів лікування – популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>

Пе= 088;ехід від агоніст = 72; рецепторів = 43;ПП-1

Кл= 110;нічне дослідженнn= 3; за участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу, в яких на фоні ліку= 074;ання агоністом рецепторів ГПП-1 не відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я

Ефекти&#= 1074;ність та безпека з= 072;стосування лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® в порівнянн= 10; з незмінени = 84; попереднім лікуванням агоністом рецепторів ГПП-1 були вивчен= 10; в 26-тижневому = рандоміз = 86;ваному відкритому дослідженнo= 0;. У дослідженнo= 0; брали участь 514 пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 ти&#= 1087;у, в яких не відзначалоl= 9;я належного контролю (рівень HbA1c від 7&n= bsp;% до 9 % включно) захворюванl= 5;я та які отримували лікування ліраглут = 80;дом або ексе = 85;атидом протягом не менше 4 місяців або дулаглут = 80;дом, албіглуm= 0;идом або ексе = 85;атидом з пролонгов = 72;ним вивільненнn= 3;м протягом не менше 6 місяц&#= 1110;в (усі препара= 090;и вводилися в максимальнo= 0;й переносl= 0;мій дозі) і м = 77;тформіном у вигляді монотерапі&= #1111; або в поєднанні з піогліта = 79;оном, інгібітороl= 4; нат&#= 1088;ійзалежног= о кот&= #1088;анспортера= ; глюкози-2 аб= 086; з обома. Відібрані пацієнти були ран = 76;омізовані або для прийому дос = 83;іджуваного лікарськогl= 6; засобу, або для продовженнn= 3; прийому попередньоk= 5;о агоніста рецепторів ГПП-1 на додаток до попередньоk= 5;о пероральноk= 5;о протидіk= 2;бетичного лікування.

На скринінгу 59,7 % суб’єктів отримували агоніст рецепторів ГПП-1 один раз аб= о двічі на день, а 40,3 % отримували агоніст рецепторів ГПП-1 один раз на тиждень. Під час скринінгу 6,6 % суб’єктів отримували піогліта = 79;он, а 10,1 % — інгібітор нат&#= 1088;ійзалежног= о кот&= #1088;анспортера= ; глюкози-2 в комбінації = 79; метформі = 85;ом. Характерисm= 0;ики популяції дослідженнn= 3; були такими: середній ві = 82; становив 59,6 року, 52,5 % суб’n= 8;ктів становили чоловіки, се= 088;едня тривалість = 94;укрового діабету становила 11 років, середня тривалість попередньоk= 5;о лікування агоністами рецепторів = 43;ПП-1 становила 1,9 року, середній ІМ = 58; становив пр = 80;близно 32,9 кг/м², середня = 88;ШКФ становила 87,3 мл/хв/1,73 м² і 90= ,7 % пацієнтів мали рШК = 60; ≥ 60 мл/хв.

На тижн&= #1110; 26 лікування д&= #1086;сліджувани= ;м лікарським засобом спо = 89;терігалося статистичнl= 6; значуще покращення рівнів HbA1c (p < 0,0001). Попередньо визначений аналіз підтипу аго = 85;іста рецепторів ГПП-1 (один/два рази на день або щотижня), використанl= 6;го під час скринінгу, показав, що зміна HbA1c на тижні 26 було аналогічноn= 2; для кожної підгрупи і узгоджуєтьl= 9;я з первинним аналізом дл= 03; всієї популяції. Середня добова доза = 076;осліджуван&= #1086;го препарату н = 72; тижні 26 становила 43,5 поділки дозування. І= 085;формація щодо інших кінцевих точок дослідженнn= 3; наведена в таблиці 3 та на рисунку 3.

Таблиця 3

Ре= 079;ультати клінічного дослідженнn= 3; за участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу, в яких не відзначавсn= 3; належний контроль захворюванl= 5;я на фоні лікування агоністами рецепторів ГПП-1 на тижн&#= 1110; 26 (популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування)

По&= #1082;азник	&= #1057;оліква^®<= o:p>	Аг&= #1086;ніст рецепторів ГПП-1*
Кі&= #1083;ькість пацієнтів, які отримали лікування	252	253
Рівень Hb= A1c (%)
Ви&= #1093;ідний рівень (середнє значення після вступної фази)	7,8	7,8
Завершенн= 103; лікування (середнє значення) &nbs= p;	6,7	7,4
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-1,0	-0,4
Відмінніс= 090;ь порівняно з агоністом рецепторів ГПП-1 [95 % ДІ] (p-значення)<= /o:p>	-0,6 [-0,8; -0,5] (< 0,0001)
Кількі= 089;ть пацієнтів [n (%)], у яких були д= осягнуті рівні HbA1c < 7 % нk= 2; тижні 26	156 (61,9 %)	65 (25,7 %)
Пропорцій= 085;а відмінніст= 100; порівняно з агоністом рецепторів ГПП-1(95 % ДІ)	36,1 % (28,1 % до 44,0 %)
p-значення	< 0,0001
Рівень глюкози в плазмі крові натще (ммоль/л)
Вихідний рівень (середнє значення)	9,06	9,45
Завершенн= 103; дослідженн= 103; (середнє значення)	6,86	8,66
Зм&= #1110;на порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-2,28	-0,60
Відмінніс= 090;ь порівняно з агоністом рецепторів &#= 1076;о ГПП<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>-1 [95 % ДІ] (p-значення)<= /o:p>	-1,67 [-2,00 до -1,34] (< 0,0001)
Постпр= андіальний рівень глюкози через 2 години після прийому їжі (ммоль/л)**
Вихідний рівень (середнє значення)	13,60	13,78
Завершенн= 103; дослідженн= 103; (середнє значення)	9,68	12,59
Зм&= #1110;на порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-4,0	-1,11
Зміна порівняно з агоністом рецепторів ГПП-1, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % ДІ] (p-значення)	-2,9 [-3,42 до -2,28] (< 0,0001)
Середн= 103; маса тіла (кг= )
Ви&= #1093;ідний рівень (середнє значення)	93,01	95,49
Зм&= #1110;на порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	1,89	-1,14
По&= #1088;івняння з агоністом рецепторів ГПП-1 [95 % ДІ] (p-зl= 5;ачення)	-3,03 [2,417 до 3,643] (< 0,0001)

* Лі= 088;аглутид<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>, ексенатид двічі на доб= 091; або з пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, дулаглуm= 0;ид або албі = 75;лутид.

** Пос= ;тпрандіаль = 85;ий рівень глюкози через 2 години післ= 03; прийому їжі мінус рівен= 00; глюкози перед прийомом їж= 10;.

Рис. 3. Середні рівні HbA1c (%) на візитах протягом 26 тижнів лікування – популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>

Одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® з інгібітораl= 4;и = 085;атрійзалеж&= #1085;ого кот&= #1088;анспортера= ; глюкози-2 (НЗКТГ-2)

Одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® з інгібітораl= 4;и НЗКТГ-2 підтверджуn= 8;ться аналізом підгруп із трьох ра = 85;домізовани&#= 1093; клінічних досліджень фази 3 (119 пацієнтів, я= 082;і отримували комбінацію інсуліну гларгіну / ліксисе= 085;атиду з фіксовани = 84; співвідношk= 7;нням, які також от= 088;имували інгібітори = 53;ЗКТГ-2).

Одне дослідженнn= 3;, проведене в Європі й Пів= 085;ічній Америці, включало дані 26 пацієнтів (10,1 = %), які одночасно отримували комбінацію інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду з фіксовани = 84; співвідношk= 7;нням, метформo= 0;н та інгібітори = 53;ЗКТГ-2. Ще два дослідженнn= 3; фази 3 зі спеціалізоk= 4;аної японської програми клінічного розвитку, виконані за участю пацієнтів, які не досягли достатньогl= 6; контролю глікемії за = 89;тосуванням пероральниm= 3; протидіа = 73;етичних препаратів, надали дані щодо 59 пацієнтів (22,7 = %) і 34 пацієнтів (21,1 %) відповідl= 5;о, які одночасно отримували інгібітори = 53;ЗКТГ-2 й комбінаці= 02; інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду з фіксовани = 84; співвідношk= 7;нням.

Дані цих 3 досліджень показують, щ= 086; початок зас = 90;осування лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® у пацієнтів із недостатніl= 4; контролем лікуванням інгібітораl= 4;и НЗКТГ-2 демонструє більш значн = 77; покращення рівнів HbA1c порівняно з препаратамl= 0; порівняння (інсулін = 075;ларгін, ліксисеl= 5;атид, ліраглуm= 0;ид, ексенатl= 0;д двічі на доб= 091; або з пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, дулаглуm= 0;ид або албі = 75;лутид). У пацієнтів, які отримували інгібітори = 53;ЗКТГ-2, не було підвищеногl= 6; ризику гіпоглікемo= 0;ї і значущих відмінностk= 7;й в загальном = 91; профілі безпеки в по= 088;івнянні з тими, хто не отримував інгібітори = 53;ЗКТГ-2.

Дослідженн&= #1103; впливу на серцево-суд = 80;нні події

Безпека зас= тосування інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду стосовно серцево-суд = 80;нних подій вивчалась в рамках клінічних досліджень ORIG= IN та ELIXA відповіk= 6;но. Окремого дослідженнn= 3; впливу ліка = 88;ського засобу С = 86;ліква^® на серцево-суд = 80;нні події не проводилосn= 0;.

Інсу&#= 1083;ін гларгін. Дослід&#= 1078;ення зниження частоти серцево-суд = 80;нних ускладнень при ініціальноl= 4;у застосуванl= 5;і інсуліну гларгіну (дослідженн= 03; ORIGIN) було відкритим рандоміз = 86;ваним дослідженнn= 3;м, в яке було включено 12 537 пацієнтів т = 72; в рамках якого порівнювалl= 6;сь лікування і = 85;суліном гларгінl= 6;м, 100 од/мл, зі стандартниl= 4; лікуванням на момент першого виникнення серйозного небажаного явища з боку серцево-суд = 80;нної системи. Серйозне небажане явище з боку серцево-суд = 80;нної системи включало смерть внаслідок серцево-суд = 80;нної події, нелет= 072;льний інфаркт міокарда та нелетальниl= 1; інсульт. Медіана тривалості контрольноk= 5;о спостережеl= 5;ня в рамках дослідженнn= 3; становила 6,2 року. Частот= 072; серйозних небажаних явищ з боку с&#= 1077;рцево-судин= ;ної системи в рамках дослідженнn= 3; ORIGIN була подібною у групі, що отримувала = 10;нсулін гларгін у дозі 100 од/мл, т = 72; групі, що отримувала стандартне лікування (відношення ризиків [95 % ДІ] щодо серйозних небажаних явищ з боку с&#= 1077;рцево-судин= ;ної системи: 1,02 [0,94; 1,11]).

&= #1051;іксисенати= ;д.= Дослід&#= 1078;ення ELIXA було раl= 5;домізовани= 084;, подвійно сл= 10;пим, плацебо-кон = 90;рольованим, багатонаціl= 6;нальним дослідженнn= 3;м, в рамках якого здійс = 85;ювалась оцінка серцево-суд = 80;нних ускладнень під час лікування ліксисен = 72;тидом у пацієнтів = 110;з цукровим діабетом 2 типу (n =3D 6068) після нещод = 72;вно перенесеноk= 5;о гострого коронарногl= 6; синдрому. Первинною комбінованl= 6;ю кінцевою точкою щодо ефективносm= 0;і був час до пе&#= 1088;шого виникнення будь-якого з таких небажаних явищ: смерть внаслідок серцево-суд = 80;нної події, нелет= 072;льний інфаркт міокарда, нелетальниl= 1; інсульт або госпіталізk= 2;ція з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;. Медіана три = 74;алості контрольноk= 5;о спостережеl= 5;ня в рамках дослідженнn= 3; становила 25,8 та 25,7 місяця в групі лі = 82;сисенатиду та в групі плацебо відповідно.

Частота первинної кінцевої точки була подібною у групі лі = 82;сисенатиду (13,4 %) та групі плацебо (13,2 %): відношення ризиків для ліксисен = 72;тиду порівняно з плацебо становило 1,017 k= 9; асоційованl= 0;м 2-бічним 95 % довірчим інтервалом (ДІ) від 0,886 до 1,168.

Фармакокін&= #1077;тика

Абсорбція.= Співвідношk= 7;ння інсулін = 75;ларгін / ліксисе= 085;атид суттєво не впливає на фармакокінk= 7;тику інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду в лікарсько = 84;у засобі С = 86;ліква^®.

Після підшкірногl= 6; введення комбінації = 10;нсулін гларгін / ліксисен = 72;тид у пацієнтів = 110;з цукровим діабетом 1 типу інсулі = 85; гларгін не демонструвk= 2;в вираженого піка. Експозиція інсуліну гларгіну після введе = 85;ня комбінації інсулін = 75;ларгін / ліксисе= 085;атид становила 86−88 % від експозиції, яка відзначалаl= 9;ь при окремих одночасних ін’єкціях інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду. Така відмінністn= 0; не вважається клінічно зн = 72;чущою.

Після підшкірногl= 6; введення комбінації інсулін = 75;ларгін / ліксисе= 085;атид у пацієнтів = 110;з цукровим діабетом 1 типу медіан = 72; t_max лі&#= 1082;сисенатиду= знаходиласn= 0; в діапазоні від 2,5 до 3,0 години. AUC була порівнянноn= 2;, тоді як спостері = 75;алось незначне зниження C_max ліксисеl= 5;атиду на 22−34 % порівняно з C_max, яка відзначалаl= 9;ь при окремих одночасних = 10;н’єкціях інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду; проте малой = 84;овірно, що таке зниження може бути клінічно значущим.=

Клінічно значущі відмінностo= 0; в швидкості абсорбції ліксисен = 72;тиду при його застосуванl= 5;і як монот = 77;рапії шляхом підшкірногl= 6; введення в ділянку живота, дель= 090;оподібного м’яза або стегна відсутні.=

Розподіл. Лік&= #1089;исенатид характеризm= 1;ється низьким (55 %) рівнем зв’я = 79;ування з білками плазми людини. Передбачувk= 2;ний об’єм розподілу ліксисен = 72;тиду після підшкірногl= 6; введення комбінації інсулін = 75;ларгін / ліксисе= 085;атид (незв’язани = 81; об’єм розподілу, Vz/F) становить приблизно 100 л. Передбачувk= 2;ний об’єм розподілу інсуліну гларгіну після підшкірногl= 6; введення комбінації інсулін = 75;ларгін / ліксисе= 085;атид (об’єм розподілу в рівноважноl= 4;у стані, Vss/F) становить приблизно 1700 л= ;.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Біотра&#= 1085;сформація= та елімінація. Резуль&= #1090;ати дослідженнn= 3; метаболіз = 84;у в пацієнтів = 110;з цукровим діабетом, як= 110; отримували інсулін = 75;ларгін як монот = 77;рапію, свідчать пр = 86; те, що інсулін = 75;ларгін швидко м = 77;таболізуєт&#= 1100;ся на рівні = 082;арбоксильн&= #1086;го кінця В-ланцюга з утворенням двох активн = 80;х метаболітіk= 4; – M1 (21A-гліцин-інсу= ;лін) та M2 (21A-гліцин-д&#= 1077;з-30B-треонін-і&= #1085;сулін). У плазмі крові голов = 85;ою циркулюючоn= 2; сполукою є метаболіт М1. <= span class=3DSpellE>Фармакок= 10;нетичні та фарма = 82;одинамічні дані свідчать пр = 86; те, що ефект підшкірної = 10;н’єкції інсуліну гларгіну головним чином залежить ві = 76; експозиції = 84;етаболіту М1.

Як і всі пептиди, = 083;іксисенати&= #1076; виводиться шляхом к = 83;убочкової фільтрації = 79; подальшою канальцk= 7;вою реабсорбціn= 8;ю та подальши = 84; метаболічнl= 0;м розщепленнn= 3;м до менших пептидів та амінокислоm= 0;, які знову включаютьсn= 3; в білковий м= 077;таболізм.

Після одноразовоk= 5;о підшкірногl= 6; введення комбінації інсулін = 75;ларгін / ліксисе= 085;атид середній уявний кліренс (CL/F) інсуліну гларгіну становив 120 л/год. Після багатократl= 5;ого підшкірногl= 6; введення ліксисеl= 5;атиду у пацієнтів = 110;з цукровим діабетом 2 типу середній термінальнl= 0;й час напі = 74;виведення становив приблизно 3 години, а середній уя = 74;ний кліренс (CL/F) становив приблизно 35 л/год.

Особливі популяції пацієнтів<= /span>

Паці&#= 1108;нти з порушення = 84; функції нирок. У пацієнтів з легким (кліренс креатиніну, = 088;озраховани&= #1081; за формулою Кокрофта − Гол&#= 1090;а, 60−90 мл/хв), помірним (кліренс креатиніну 30−60 мл/хв) т= 072; тяжким (кліренс креатиніну 15−30 мл/хв) порушенням функції нирок AUC лі= ксисенатидm= 1; зростала на 46<= /span> %, 51 % та 87 % відповідно.

Застосуван&= #1085;я інсуліну гларгіну пацієн&#= 1090;ам з порушення = 84; функції нирок не досліджуваl= 3;ось. Однак у пацієнтів з порушенням функції нирок потре = 73;а в інсуліні може бути зменшена внаслідок зниження метаболізмm= 1; інсуліну.=

Паці&#= 1108;нти з порушення = 84; функції печінки. Оскіль&#= 1082;и ліксисеl= 5;атид виводиться головним чином нирками, за участю пацієнтів з гострою або хронічною печінковою недостатніl= 9;тю жодних ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чних досліджень не проводилосn= 0;. Впливу порушення функції печінки на фармакокінk= 7;тику ліксисеl= 5;атиду не передбачаєm= 0;ься.

Застосуван&= #1085;я інсуліну гларгіну пацієн&#= 1090;ам із цукровим діабетом та = 079; порушенням функції печінки не досліджуваl= 3;ось. У пацієнтів = 079; порушенням функції печінки потреба в ін= 089;уліні може бути зменшена у зв’язку зі зниженням здатності д = 86; глюконео = 75;енезу та зниження = 84; метаболізмm= 1; інсуліну.=

Вік, расова приналежніl= 9;ть, стать та мас= 072; тіла пацієнта<= /u>

Інсу&#= 1083;ін гларгін. Вплив віку, расово= 111; приналежноl= 9;ті та статі пац= 110;єнта на фармакокінk= 7;тику інсуліну гларгіну не вивчався. За результатаl= 4;и аналізу під = 75;руп, сформованиm= 3; за віком, расовою приналежніl= 9;тю та статтю, в рамках контрольовk= 2;них клінічних досліджень серед дорослих па = 94;ієнтів, які отримували інсулін = 75;ларгін (100 од/мл), жодни= 093; відмінностk= 7;й стосовно бе = 79;пеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну виявлено не було.

&= #1051;іксисенати= ;д.= Вік пац&= #1110;єнта не має клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику ліксисеl= 5;атиду. В рамках дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики за участю осіб літньо = 75;о віку без цукрового діабету введення ліксисенат&#= 1080;ду в дозі 20 мк= г призводило до середнього підвищення AUC = ліксисен = 72;тиду на 29 % (11 учасників дослідженнn= 3; були віком від 65 до 74 рокі = 74; і 7 учасників дослідженнn= 3; – віком ≥ 75 років) порівняно з 18 особами віком від 18 до= 45 років, що, ймовірно, пов’язано з= 10; зниженням ф = 91;нкції нирок у осіб &#= 1083;ітнього віку.

Етнічна приналежніl= 9;ть пацієнта не зумовлює клінічно значущого впливу на фа= 088;макокінети&= #1082;у ліксисеl= 5;атиду, про що свідчать результати фармакок= 10;нетичних досліджень, проведених = 79;а участю пред = 89;тавників європеоїднl= 6;ї раси, а також &= #1103;понської та китайської національнl= 6;стей.

Стать паціє= нта не має клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику ліксисеl= 5;атиду.

Маса тіла па= ;цієнта не має клінічно значущого впливу на AUC ліксисен = 72;тиду.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Імуног&#= 1077;нність. За наявності антитіл до ліксисен = 72;тиду його експозиція та варіабельнo= 0;сть його експоз = 80;ції суттєво підвищуютьl= 9;я незалежно від рівня дозування.=

Діти

Дослідженн&= #1103; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® дітям не проводилисn= 3;.

<= span style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>Докліні&= #1095;ні дані з безпеки

= Жодних досліджень на тваринах із застосув = 72;нням комбінації інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду для оцінки токсичностo= 0; при багатократl= 5;ому введенні, канцерогенk= 7;зу, генотокl= 9;ичності чи токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну систему не проводилосn= 0;.

= Інсулін гларгін. Докл= інічні дані, отримані у стандартниm= 3; дослідженнn= 3;х фармакологo= 0;чної безпеки, токсичностo= 0; при багатократl= 5;ому введенні, генотокс = 80;чності, канцерогенl= 5;ого потенціалу та токсично = 75;о впливу на репродуктиk= 4;ну систему, свідчать пр = 86; відсутністn= 0; будь-яких специфічниm= 3; ризиків для людини при застосуванl= 5;і інсуліну гларгіну.

<= span style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>Ліксисе&= #1085;атид. В рамках 2-річних досліджень канцерог = 77;нності при підшкірномm= 1; введенні препарату у щурів та = 084;ишей спостерігаl= 3;ися нелетальні С-клітинні п= 091;хлини щитоподібнl= 6;ї залози, які були розцін = 77;ні як такі, що зумовлені негеното = 82;сичним механізмом, опосередкоk= 4;аним рецепторамl= 0; ГПП-1, до якого гризуни особливо чутливі. C-клітинна гіперплазіn= 3; та аденома спостерігаl= 3;ись у щурів на фоні застосуванl= 5;я всіх дослід = 78;уваних доз, а максимальнm= 1; дозу, при якій не відзначалиl= 9;ь небажані ефекти, визначити н = 77; вдалось. У мишей ці ефекти виникали пр = 80; експозиції, що у 9,3 раза= ; перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей при застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз препарату. У мишей не спостерігаl= 3;ось С-клітинних карцином, а у щурів вони виникали пр = 80; експозиції, що приблизн = 86; у 900 разів перевищуваl= 3;а експозицію = 91; людей при застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз.

= В рамках 2-річного дослідженнn= 3; канцерог = 77;нності при підшкірномm= 1; введенні препарату у мишей відзначено 3 випадки аденокарциl= 5;оми ендометl= 8;ію зі статистичнl= 6; значущим підвищенняl= 4; частоти цього захворюванl= 5;я в групі застосуванl= 5;я середніх до = 79; препарату, які зумовлювалl= 0; експозицію, що перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей у 97 разів. Жодни= 093; ефектів, пов’язаних із застосуванl= 5;ям препарату, в= 110;дзначено не було.

= Результати досліджень на тваринах не свідчать про будь-яки= 081; безпосередl= 5;ій шкідливий вплив препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь самців та самок щурів. У собак, яким вводився ліксисенат&#= 1080;д, спостерігаl= 3;ись оборотні порушення в яєчках та придатках я= 08;чок. У здорових чоловіків н = 77; відзначено жодного впливу на сперматогеl= 5;ез, пов’язаногl= 6; із застосуванl= 5;ям препарату.=

= У дослідженнn= 3;х впливу препарату н = 72; внутрішньоm= 1;тробний розвиток у щурів на фон= 110; всіх досліджуваl= 5;их доз лікс = 80;сенатиду (при експозиції, що у 5 разів перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей) та у кролів при введенн= 10; високих доз препарату (при експози= 094;ії, що у 32 рази перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей) спостерігаl= 3;ись вади розвит = 82;у, сповільненl= 5;я росту плода, затримка осифікації та побічні ефекти з бок= 091; скелета. В обох моделя = 93; досліджуваl= 5;их тварин відзначалаl= 9;ь незначна токсична ді= 03; на материнськl= 0;й організм, що проявляласn= 0; зменшенням споживання їжі та зниженням маси тіла. Сп&#= 1086;стерігалос= я сповільненl= 5;я росту новон = 72;роджених щурят-самці = 74;, які піддавалисn= 0; дії високих доз ліксисен = 72;тиду впродовж пізнього гестаційно&#= 1075;о періоду та під час грудного вигодовуваl= 5;ня, та невелике збільшення показника ї = 93;ньої смертності.

Клін&#= 1110;чні характерисm= 0;ики

Показання<= /i>

Лікарськ= ;ий засіб С&= #1086;ліква^®засто= ;совуютьд= 083;я лікування дорослих пацієнтів і = 79; недостатньl= 6; контрольовk= 2;ним цукровим діабетом 2 типу з метою покращення контролю глікемії як доповнення до дієти і фі&#= 1079;ичних вправ на додаток до метформі = 85;у з інгібітораl= 4;и натрійзk= 2;лежного котрансl= 7;ортера глюкози-2 або без них.

Результати досліджень щодо впливу на контроль глікемії та досліджені групи паціє = 85;тів див. у розділах «Фармакод = 80;наміка» і «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я».

Протипоказ&= #1072;ння

Гіперчутли&= #1074;ість до діючих речовин або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>

Досліджень взаємодії л= 10;карського засобу С = 86;ліква^® з іншими лікарськимl= 0; засобами не проводилосn= 0;. Інформація, наведена нижче, ґрунтуєтьсn= 3; на результатаm= 3; досліджень, проведених = 79; окремими компонентаl= 4;и препарату.=

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Фармак&#= 1086;динамічні= взаємодії.= Існує ряд речовин, які впливають н = 72; метаболізм глюкози, у зв’язку з чи= 084; їхнє застосуванl= 5;я може призводити до необхідносm= 0;і корекції дозування л= 10;карського засобу С = 86;ліква^®.

До речовин, які можуть посилювати цукрознижуk= 4;альний ефект та збільшуватl= 0; схильність до виникнен = 85;я гіпоглікемo= 0;ї, належать протидіабе&#= 1090;ичні лікарські засоби, інгібітори ангіотен = 79;инперетвор&#= 1102;вального ферменту (АПФ), дизо&= #1087;ірамід, фібрати, флуоксет = 80;н, інгібітори моноамін = 86;ксидази (МАО), пент&= #1086;ксифілін, пропоксl= 0;фен, саліцилати та сульфанілаl= 4;ідні антибіотикl= 0;.

До речовин, які можуть послаблюваm= 0;и цукрознижуk= 4;альний ефект, належать кортикостеl= 8;оїди, даназол, діазокси = 76;, діуретиl= 2;и, глюкагоl= 5;, ізоніазl= 0;д, естрогеl= 5;и та проге = 89;тини, похідні = 92;енотіазину, соматроl= 7;ін, симпатоl= 4;іметичні лікарські засоби (напр= 080;клад епінефрl= 0;н (адреналін), сальбута = 84;ол, тербутаl= 3;ін), гормони щитоподібнl= 6;ї залози, атипові = 72;нтипсихоти&#= 1095;ні лікарські засоби (наприклад клозапін та оланз = 72;пін) та інгібітори протеаз.

Бета-адр= еноблокатоl= 8;и, клонідиl= 5;, солі літію або алкогол= 00; можуть як посилювати, так і послаблюваm= 0;и цукрознижуk= 4;альний ефект інсуліну. Пентамідин<= /span> може спричи = 85;ити гіпоглікемo= 0;ю, після якої інколи може розвинутисn= 0; гіперглікеl= 4;ія.

Крім того, під дією = 089;импатоліти&= #1095;них засобів, таких як бета-адр = 77;ноблокатор&#= 1080;, клонідиl= 5;, гуанетиk= 6;ин та резерпін, ознаки адренергічl= 5;ої контрреk= 5;уляції можуть послаблюваm= 0;ись або зовсім зникати.

<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>Фармак&#= 1086;кінетичні= взаємодії.= Лік&= #1089;исенатид є пептидом т= 072; не метаб = 86;лізується за участю цитохрому Р450. За результатаl= 4;и досліджень = 74; умовах in vitro л= іксисенатиk= 6; не впливав н= 072; активність ізоферментo= 0;в цитохрому Р450 та транспортеl= 8;ів людини.

Про жодні фармакок= 10;нетичні взаємодії інсуліну гларгіну невідомо.=

Впли&#= 1074; спорожненнn= 3; шлунка н= 072; дію пероральниm= 3; лікарських засобів. Сповіл&#= 1100;нення спорожненнn= 3; шлунка, зумовлене застосуванl= 5;ям ліксисеl= 5;атиду, може зменшувати швидкість абсорбції лікарських засобів, що приймаютьсn= 3; перораль = 85;о. За станом пацієнтів, щ= 086; отримують лікарські засоби, які мають вузьк = 80;й терапевтичl= 5;ий індекс або які вимагаю = 90;ь ретельного клінічного моніторингm= 1;, повинен здійснюватl= 0;ся ретельний нагляд, особливо на початку лік = 91;вання ліксисеl= 5;атидом. Ці лікарськ= 10; засоби повинні прийматись = 91; стандартиз&= #1086;ваному порядку відносно прийому = 83;іксисенати&#= 1076;у. Якщо такі лікарські засоби повинні прийматись = 79; їжею, то пацієнтам потрібно рекомендувk= 2;ти по можливості приймати їх = 079; тим прийомо = 84; їжі, коли не виконуєтьсn= 3; введення ліксисенат&#= 1080;ду.

Що стосується пероральниm= 3; лікарських засобів, ефективнісm= 0;ь яких особливо залежить ві = 76; порогових концентрацo= 0;й, наприклад антибіотикo= 0;в, то пацієнта = 84; потрібно рекомендувk= 2;ти приймати такі лікарські засоби принаймні з = 72; 1 годину до або через 4 години післ= 03; ін’єкції ліксисенат&#= 1080;ду.

Кишков&#= 1086;розчинні= лікарські форми, які містять речовини, чу= 090;ливі до розщепленнn= 3; в шлунку, слі&#= 1076; приймати за 1 годину до аб= 086; через 4 години післ= 03; ін’єкції ліксисенат&#= 1080;ду.

&= #1055;арацетамол= ;.= Пар&#= 1072;цетамол використовm= 1;вався як модель лікарськогl= 6; засобу для оцінки впливу л= 10;ксисенатид&#= 1091; на спорожненнn= 3; шлунка. Після однократноk= 5;о прийому = 87;арацетамол&#= 1091; в дозі 1000 мг AUC та= час напіввиk= 4;едення парацетk= 2;молу (t_1/2) залишали&= #1089;я незміненимl= 0; незалежно від часу прийому препарату (д= 086; або після ін’єкції ліксисенат&#= 1080;ду). При застосуванl= 5;і парацетk= 2;молу через 1 годину або через 4 години післ= 03; введення 10 мкг ліксисеl= 5;атиду C_max п= 072;рацетамолу<= /span> зменшувалаl= 9;я на 29 % і 31 % відповідно, = 072; медіана tmax збільшувалk= 2;ся на 2,0 і 1,75 години відповідно. Прогнозуєтn= 0;ся, що при введенні ліксисенат&#= 1080;ду в підтримув = 72;льній дозі 20 мкг<= /span> буде спостерігаm= 0;ися ще більше зростання t_max і зниження C_max парацетk= 2;молу.

При прийомі= парацета = 84;олу за 1 годину до введення ліксисенат&#= 1080;ду C_max і t<= sub>max парацетk= 2;молу не змінювалисn= 0;.

З огляду на наведені результати необхіднісm= 0;ь у корекції дозування парацета = 84;олу відсутня, ал= 077; подовження t_max, яке спостерігаl= 3;ося, коли пар = 72;цетамол приймався через 1–4 години післ= 03; введення ліксисенат&#= 1080;ду, потрібно враховуватl= 0;, коли для ефективносm= 0;і необхідний швидкий початок дії.

Перо&#= 1088;альні контрацептl= 0;ви. У разі однокр = 72;тного прийому пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ву (етиніле = 89;традіолу 0,03 мг / лево = 85;оргестрелу 0,15 мг) за 1 годину до аб= 086; через 11 годин після введе = 85;ня 10 мкг &= #1083;іксисенати= ;ду C_max, AUC, t_1/2 і <= span class=3DSpellE>t_max ет&#= 1080;нілестраді= олу та левон = 86;ргестрелу не змінювалисn= 3;.

Прийом пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ву за 1 годину або через 4 години післ= 03; введення ліксисенат&#= 1080;ду не призвів д= 086; змін AUC і t_1/2 етинілестр&#= 1072;діолу та левон = 86;ргестрелу, хоча C_max етинілес = 90;радіолу знижуваласn= 3; на 52 % і 39 % відповідно, C_max ле&#= 1074;оноргестре= лу знижуваласn= 3; на 46 % і 20 % відповідно, = 072; медіана tmax збільшувалk= 2;ся на 1–3 години. Т= ;аке зниження C_max має обмежен = 91; клінічну значущість, = 110; необхіднісm= 0;ь у корекції дозування пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів відсутня.=

&= #1040;торвастати= ;н.= При супутньому застосуванl= 5;і ліксисеl= 5;атиду в дозі 20 мк= г та аторв = 72;статину в дозі 40 мг, якo= 0; приймалися вранці впродовж 6 днів, експозиція аторваст = 72;тину не змінюваласn= 3;, тоді як C_max<=
/sub> знижуваласn= 3; на 31 %, а t_max подовжувавl= 9;я на 3,25 години. =

Такого збільшення t_max не спостерігаl= 3;ось у разі, коли аторваст = 72;тин приймався ввечері, а ліксисенат= ид вводився вранці, але AUC o= 0; C_max ат&#= 1086;рвастатину= при цьому збільшувалl= 0;ся на 27 % і 66 % відповідно.

Ці зміни не n= 8; клінічно значущими, тому необхі = 76;ності у корекції дозування аторваст = 72;тину при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксис = 77;натидом немає.

&= #1042;арфарин та інші похідні кумарину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і варфариl= 5;у в дозі 25 мг та багатократl= 5;ому введенні ліксисенат&#= 1080;ду в дозі 20 мк= г не відмічалосn= 3; жодного впливу на AUC або МНВ (міжн&#= 1072;родне нормалізовk= 2;не відношення), тоді як C_max<=
/sub> знижуваласn= 3; на 19 %, а t_max подовжувавl= 9;я на 7 годин.

З огляду на ці дані необхідносm= 0;і у корекції дозування варфарин = 91; при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксис = 77;натидом немає; однак на початку т= 072; при завершенні лікування ліксисен = 72;тидом у пацієнтів, які приймають варфарин і/або інші похідні кумарину, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; частий моніторинг МНВ.

&= #1044;игоксин.= При супутньому застосуванl= 5;і ліксисеl= 5;атиду в дозі 20 мк= г та дигок = 89;ину в дозі 0,25 мг у рівноважноl= 4;у стані AUC ди= гоксину не змінюваласn= 3;. При цьому t_max дигоксиl= 5;у збільшився на 1,5 години, а C_max зменшилася на 26 %.

З огляду на ці дані необхідносm= 0;і у корекції дозування дигоксин = 91; при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксис = 77;натидом немає.

&= #1056;аміприл.= При супутньому застосуванl= 5;і ліксисеl= 5;атиду в дозі 20 мк= г і раміпр = 80;лу в дозі 5 мг впродовж 6 днів AUC рам= іприлу збільшиласn= 3; на 21 %, тоді як C_max зменшилася на 63 %. При цьому AUC і C_=
max активного метаболіту (раміприл = 72;ту) не змінювалисn= 3;. Значення t_max раміприl= 3;у і раміпр = 80;лату збільшилосn= 3; приблизно н = 72; 2,5 години.

З огляду на ці дані необхідносm= 0;і у корекції дозування раміприл = 91; при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксис = 77;натидом немає.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я=
Просте&#= 1078;ування
&= #1047; метою покращення простежуваl= 5;ня біологічниm= 3; лікарських засобів слі = 76; чітко фіксувати назву та номер серії введеного лікарськогl= 6; засобу в медичній документацo= 0;ї пацієнта.=

Цукров&#= 1080;й діабет 1 типу

Цей лікарський засіб не слі= 076; застосовувk= 2;ти пацієнт = 72;м із цукровим діабетом 1 типу або для лікування діабетичноk= 5;о кетоациk= 6;озу.

= Зміна місця ін’єкції<= /a>

Пацієн&#= 1090;ів необхідно попередити про необхід = 85;ість постійно змінювати місце ін’єк = 94;ії, щоб зменшит = 80; ризик розвитку ліподистро&#= 1092;ії та амілоїдозу шкіри. Існує потенційниl= 1; ризик затримки абсорбції інсуліну та погіршення глікеміч = 85;ого контролю після ін’єкцій інсуліну в місцях цих реакцій. Повідомляєm= 0;ься, що зміна міс= 094;я ін’єкції на нову анатомічну = ділянку шкіри призводить до гіпоглікемo= 0;ї. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг = 88;івня глюкози в крові після зміни місця введення, і можна розгл= 03;нути можливість = 82;оригування дози ант = 80;діабетични&#= 1093; препаратів.

Гіпоглікем&= #1110;я

Гіпоглікем&= #1110;я була небажаною реакцією, пр= 086; яку повідомлялl= 6;сь найчастіше при лікуван = 85;і препаратом (див. розділ «Побічні реакції»). Гіпоглікемo= 0;я може виникати, якщо доза лі= 082;арського засобу С = 86;ліква^® є вищою, ніж необхідна.=

Фактори, які підвищують схильність до виникнен = 85;я гіпоглікемo= 0;ї, вимагають особливо ретельного моніторингm= 1; та можуть призводити до необхідносm= 0;і корекції дозування препарату. Д= 086; таких факторів належать:=

&nb= sp;           &#= 1079;міна ділянки ін’єкції,=

&nb= sp;           &#= 1079;більшення чутливості до інсуліну (наприклад, при усуненн= 10; стресових факторів),

&nb= sp;           &#= 1085;езвичне, надмірне аб = 86; тривале фізичне нав = 72;нтаження,

&nb= sp;           &#= 1089;упутнє захворюванl= 5;я (наприклад таке, що супр&#= 1086;воджується блюванням, діареєю),

= -      =       &#= 1085;едостатнє харчування,

&nb= sp;           &#= 1087;ропуск прийому їжі,

&nb= sp;           &#= 1074;живання алкоголю,=

&nb= sp;           деякі некомпенсоk= 4;ані ендокринні розлади (наприклад гіпотиреоз та недостатніl= 9;ть передньої д = 86;лі гіпофіза чи адреноко = 88;тикальна недостатніl= 9;ть),

&nb= sp;           &#= 1086;дночасне застосуванl= 5;я деяких інши = 93; лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»),

&nb= sp;           &#= 1087;ри застосуванl= 5;і ліксисеl= 5;атиду і/або інсуліну в комбінації = 79; препаратамl= 0; сульфоні = 83;сечовини може підвищуватl= 0;сь ризик виникнення гіпоглікемo= 0;ї, у зв’язку з чим цей лікарський засіб не слі= 076; застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з препаратамl= 0; сульфоні = 83;сечовини.

Дозування л= ікарського засобу С = 86;ліква^® потрібно підбирати і = 85;дивідуальн&#= 1086;, з урахуванняl= 4; клінічної відповіді, а його титрув = 72;ння здійснюватl= 0; відповідно до потреби пацієнта в інсуліні (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Гострий панкреатит

Застосуван&= #1085;я агоністів рецепторів ~~&= #1076;о~~ глюкагоl= 5;оподібного пептиду-1 (ГПП-= 1) асоціюєтьсn= 3; з ризиком розвитку гострого па = 85;креатиту. Повідомлялl= 6;ся про невелик = 91; кількість випадків гострого панкреатитm= 1; на фоні заст= 086;сування ліксисеl= 5;атиду, хоча причин = 85;о-наслідков&= #1086;го зв’язку з прийомом препарату в = 89;тановлено не було. Пацієнтів п = 86;трібно проінформуk= 4;ати про характерні симптоми гострого панкреатитm= 1;, такі як постійний сильний біл= 00; в животі. У разі підозр = 80; на панкреатит застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу необхідно припинити; я= 082;що гострий панкреатит підтверджуn= 8;ться, прийом л= 10;ксисенатид&#= 1091; не слід відновлюваm= 0;и. Потрібно дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при призначеннo= 0; препарату пацієнтам з наявністю панкреатитm= 1; в анамнезі.

Тяжке захворюванl= 5;я шлунково-ки = 96;кового тракту

Застосуван&= #1085;я агоністів рецепторів = 43;ПП-1 може бути асоційованk= 7; з небажаним = 80; реакціями з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (див. розділ «Побічні реакції»). Не досліджуваl= 3;ось застосуванl= 5;я препарату п = 72;цієнтам із тяжкими шлунково-ки = 96;ковими захворюванl= 5;ями, включаючи т= 03;жкий гастропk= 2;рез, у зв’язку з чим застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Соліква^® таким пацієнтам н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

Тяжке порушення функції нирок

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну менше 30 мл/хв) та при термінальнo= 0;й стадії нирк = 86;вої недостатноl= 9;ті відсутній. Застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нирок та при термінальнo= 0;й стадії нирк = 86;вої недостатноl= 9;ті не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи &= laquo;Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;. Фармакокінk= 7;тика» і «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Одночасне застосуванl= 5;я інших лікарських засобів

Сповільнен&= #1085;я спорожненнn= 3; шлунка, зумовлене застосуванl= 5;ям ліксисеl= 5;атиду, може зменшувати швидкість абсорбції лікарських засобів, що приймаютьсn= 3; перораль = 85;о. Лікарський засіб Со = 83;іква^® потрібно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам, щ= 086; отримують лікарські засоби, для яких є необх= 110;дною швидка абсорбція в шлунково-ки = 96;ковому тракті, які вимагають ретельного клінічного моніторингm= 1; або які мают= 100; вузький терапевтичl= 5;ий індекс. Конкретні р = 77;комендації стосовно прийому таких лікар = 89;ьких засобів наведено в розділі «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Аспіра&#= 1094;ія в поєднанні із загально= 02; анестезією або глибоко= 02; седацією

Повідо&#= 1084;лялося про випадки легеневої аспірації у пацієнтів, які отримували агоністи рецепторів ГПП-1 під загальною анестезією або глибоко= 02; седацією. Таким чином, перед виконанням процедур із = 079;агальною анестезією або глибоко= 02; седацією слід враховуватl= 0; підвищений ризик залиш = 82;ового вмісту ш = 83;унка внаслідок сповільненl= 5;я спорожненнn= 3; шлунка (див. розділ «Побічні реакції»).

Дегідратац&= #1110;я

Пацієнтам, що отримуют= 00; цей лікарський засіб, необхідно повідомлятl= 0; про потенційниl= 1; ризик дегідратацo= 0;ї, пов’язаний = 79; небажаними реакціями з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, і сто&#= 1089;овно таких пацієнтів п = 86;трібно вживати заходів для запобіганнn= 3; гіповоле = 84;ії.

Утворення антитіл

Застосуван&= #1085;я лікарськогl= 6; засобу може призводити до утворенн= 03; антитіл до інсуліну гларгіну і/або лік= 089;исенатиду. У рідкісних випадках наявність таких антит= 10;л може зумовлюватl= 0; необхіднісm= 0;ь корекції дозування з метою усунення схильності до розвитку гіпер- аб&#= 1086; гіпоглікемo= 0;ї.

Уникнення помилок в застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу

Пацієнти повинні бут = 80; проінструкm= 0;овані щодо необхідносm= 0;і обов’язковl= 6;ї перевірки маркування шприц-ручки перед кожно= 02; ін’єкцією для уникнення випадкової плутанини між двома різними = 76;озуваннями лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® та плутанин = 80; з іншими ін’єкційниl= 4;и протидіk= 2;бетичними лікарськимl= 0; засобами.=

Для уникнення помилок в дозуванні т = 72; потенційноk= 5;о передозуваl= 5;ня ні пацієнти, ні медичні працівники ніколи не повинні використовm= 1;вати шприц для забору лікарськогl= 6; засобу з картриджа = 087;опередньо наповненої = 96;приц-ручки.

Протид&#= 1110;абетичні лікарські засоби, застосуванl= 5;я яких у комбі= 085;ації з лікарськи = 84; засобом = 57;оліква^® не досліджу = 74;алося<= o:p>

Застосуван&= #1085;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® не досліджуваl= 3;ося в комбінаці= 11; з інгібітораl= 4;и дипептидилl= 7;ептидази-4 (ДПП-4), препаратамl= 0; сульфоні = 83;сечовини, глінідаl= 4;и та піогл= 10;тазоном.

Подорож<= o:p>

Що = 73; уникнути помилок у до= 079;уванні та можливих передозуваl= 5;ь при переход= 10; на інший часовий поя = 89;, пацієнту слід прокон = 89;ультуватис&#= 1103; з лікарем перед подорожжю.<= o:p>

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг) на одну дозу, тобто можна вважа = 90;и, що він практ= 080;чно не містить натрію.

Цей лікарський засіб містить = 84;етакрезол, який може спричинити алергічні реакції.

<= o:p>

Застос&#= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю

Лікарський засіб Со = 83;іква^® не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти жінкам репр = 86;дуктивного віку, які не використовm= 1;ють засоби контрацепцo= 0;ї.

Вагі&#= 1090;ність. Не існує клінічних даних, отриманих у ході контро = 83;ьованих клінічних досліджень, = 089;тосовно застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^®, інсуліну гларгіну або лікс = 80;сенатиду у період вагітності. Великий обсяг даних щодо застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну вагітними жінками (біл= 100;ше 1000 випадків вагітності) = 085;е вказує на мальформат&= #1080;вну та фето/неонатал= 00;ну токсичністn= 0; інсуліну гларгіну. Дослідженнn= 3; на лаборато = 88;них тваринах не виявили ознак репро = 76;уктивної токсичностo= 0; інсуліну гларгіну.

Немає або наявна обмежена кількість н = 72;лежних даних щодо застосуванl= 5;я ліксисеl= 5;атиду вагітним жінкам. Результати досліджень на тваринах свідчать пр = 86; наявність р = 77;продуктивн&#= 1086;ї токсичностo= 0; ліксисен = 72;тиду (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;. Доклініч = 85;і дані з безпеки»).

Лікарський засіб не рекомендуєm= 0;ься для застосу = 74;ання під час вагітності та жінкам ре= 087;родуктивно&= #1075;о віку, які не використовm= 1;ють засоби контрацепцo= 0;ї.

Году&#= 1074;ання груддю. Невідомо, чи інсулін = 75;ларгін або лікс = 80;сенатид екскретm= 1;ється в грудне молоко у людини. Ризи= 082; для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; не можна виключити. Слід припинити годування г = 88;уддю під час лікування цим лікарським засобом.

Ферт&#= 1080;льність. Дослід&= #1078;ення на лабораторнl= 0;х тваринах не = 074;иявили безпосередl= 5;ього шкідливого = 74;пливу ліксисеl= 5;атиду чи інсуліну гларгіну на фертильнісm= 0;ь.

Здат&#= 1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Лікарський засіб Со = 83;іква^® не впливає або має незначний вплив на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;. Однак здатність пацієнта до концентрацo= 0;ї уваги та швидкість його реакці= 11; можуть порушуватиl= 9;я внаслідок виникнення гіпоглікемo= 0;ї чи гіперглі = 82;емії або, наприклад, внаслідок зорових розладів. Це може бути небезпечниl= 4; у ситуаціях, коли ці якості є особливо важливими (наприклад, під час керування транспортнl= 0;м засобом або роботи з інш= 080;ми механізмамl= 0;).

Пацієнтам необхідно порадити вживати необхідних запобіжних заходів з метою уникнення гіпоглікемo= 0;ї під час керу= 074;ання транспортнl= 0;м засобом або роботи з інш= 080;ми механізмамl= 0;. Це є особлив= 086; важливим дл= 03; тих пацієнтів, у яких перші ознаки розвитку гі = 87;оглікемії є слабко вираженими або взагалі відсутні, а також для ти= 093; хворих, у яких часто виникає гіп = 86;глікемія. Необхідно ретельно зважувати, ч= 080; варто сідат = 80; за кермо або працювати з = 110;ншими механізмамl= 0; у такому стан= 10;.

&n= bsp;

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Лікарський засіб Со = 83;іква^® доступний у двох типах п= 086;передньо наповнених = 96;приц-ручок з різними опціями дозування, а &#= 1089;аме шприц-ручка Соліква® (10–40) та шприц-р= 091;чка Соліква^® (30–60). Відмінністn= 0; між дозу = 74;аннями шприц-ручок пов’язана з їхніми діапазонамl= 0; дозування.=

(НЗКТГ-2), перед початком застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® слід припинити.=

Початкова доза лікарс= 00;кого засобу визначаєтьl= 9;я на підставі попередньоk= 5;о протидіk= 2;бетичного лікування, при цьому рекомендовk= 2;на початкова доза лік = 89;исенатиду не повинна перевищуваm= 0;и 10 мкг (див. таблицю 4).

Та = 73;лиця 4

Попередня терапія

Пацієнти, які раніше н&= #1077; отримували інсулін (пер&= #1086;ральні протиді= 072;бетичні препарати а&#= 1073;о агоніст рецептора Г&#= 1055;П-1)

Інсулін гларгін (100 од/мл)**
≥ 20 до < 30 од

Інсулін гларгін (100 од/мл)**
≥ 30 до ≤ 60 од<= /span>

Поча= ткова доза і тип шприц-ручки

Шприц-ручка Соліква^®
(10–40)

10 поділок дозування (10 = од/5 мкг)

20 поділок дозування (20 = од/10 мкг)*

Шприц-ручка Соліква^®
(30–60)

30 поділок дозування (30 = од/10 мкг)*

* Одиниць інсуліну гларгіну (100 од/мл) / мк&#= 1075; ліксисеl= 5;атиду.

Пацієнти, які застосовуюm= 0;ь менше 20 од інсуліну гларгіну, можуть вважатися такими, що раніше не отримували інсулін.

** Якщо застосовувk= 2;вся інший базальний інсулін:

= •      = При застосуванl= 5;і базального інсуліну дв = 72; рази на добу &#= 1072;бо інсуліну гларгіну (300 од/мл) попередня загальна добова доза повинна бут = 80; знижена на 20 % при виборі початкової дози лікарс= 00;кого засобу С = 86;ліква^®.

= •      = При застосуванl= 5;і будь-якого іншого база = 83;ьного інсуліну по = 90;рібно застосовувk= 2;ти таке ж правило, як для інсулін = 91; гларгіну (100 од/мл).

Максимальн&= #1072; добова доза становить 60 одиниць інсуліну гларгіну та 20 мкг ліксисен = 72;тиду, що відповідає 60 поділкам дозування.=

Ін’єкцію лі= карського засобу С = 86;ліква^® потрібно здійснюватl= 0; один раз на добу в межах однієї години пере = 76; їдою. Бажано, щоб прандіал= 00;на ін’єкція виконувалаl= 9;я перед одним = 110; тим самим прийомом їж= 10; щодня після того, як пацієнт = 86;бере найбільш зручний для себе прийом їжі.

Титр&#= 1091;вання дозування. Лікарс&#= 1100;кий засіб потрі = 73;но вводити відповідно до індивідуалn= 0;них потреб пацієнта в інсуліні. Контроль глікемії рекомендуєm= 0;ься оптимізуваm= 0;и шляхом коре = 82;ції дозування н = 72; підставі рівнів глюк = 86;зи в плазмі крові натще (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;», підрозділ «Фармакод = 80;наміка»). Під час переведеннn= 3; на цей препарат та впродовж перших тижнів післ= 03; цього рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельний моніторинг рівнів глюкози.

Лі = 82;арський засіб слід вводити шляхом підшкірної ін’єкції в ділянку живота, дельтоподіk= 3;ного м’яза або стегна.

Місця для ін’єкцій по = 90;рібно змінювати в межах одніє= 11; анатомічноo= 1; ділянки (живота, дельтоподіk= 3;ного м’яза або стегна) від однієї ін’єкції до іншої з мето= 102; зменшення р = 80;зику виникнення ліподист = 88;офії та/або шкірного амілоїдозу (= 076;ив. розділ «Особливос= ;ті застосуванl= 5;я» та «Побічн= 10; реакції»).

Пацієнти повинні бут = 80; проінструкm= 0;овані про постійн = 91; необхіднісm= 0;ь використанl= 5;я нової голки. Повторне використанl= 5;я голки інсул= 10;нової шприц-ручки збільшує ризик її блокування, що може призводити до введення недостатньl= 6;ї або надмірної дози препар = 72;ту. У разі блокування шприц-ручки пацієнт пов = 80;нен слідувати інструкціяl= 4;, що наводять = 89;я нижче у підрозділі «Інструкціn= 3; з використа = 85;ня шприц-ручки Соліква®».

Лікарський засіб не дозволяєтьl= 9;я відбирати з картриджа попередньо наповненої шприц-ручки = 091; шприц, щоб запобігти помилкам дозування т = 72; потенційноl= 4;у передозуваl= 5;ню (див. розділ «<= span style=3D'layout-grid-mode:line'>Особли&= #1074;ості застосуванl= 5;я»).

Особливі застереженl= 5;я при використанl= 5;і препарату<= /span>

Перед першим застосуванl= 5;ям шприц-ручку = 087;отрібно витягнути з холодильниl= 2;а та потримат = 80; при температурo= 0; не вище 25 °C впродовж 1–2 годин.

Перед викор= истанням перевіряютn= 0; картридж шприц-ручки. Його можна в= 080;користовув&= #1072;ти лише тоді, коли в ньому &#= 1084;іститься прозорий безбарвний розчин, який за консистенцo= 0;єю нагадує вод = 91;, без видимих твердих частинок.=

Лікарський засіб не можна змішувати з будь-яким іншим інсул= 10;ном або розводити. При змішуванні або розведе = 85;ні може змінитись профіль дії препарату в часі; крім цього, змішування = 79; іншими препаратамl= 0; може призвести д = 86; утворення о = 89;аду.

Перед кожною ін’єкцією завжди необхідно під’єдну = 74;ати нову голку. Повторно використовm= 1;вати голки не можна. Паціє= нт повинен = 91;тилізовува&#= 1090;и голку після кожної ін’єкції.

Голки не включені до упаковки.=

У випадку блокування голки пацієнтам необхідно дотримуватl= 0;сь рекомендацo= 0;й, описаних у К= 056;ОЦІ 3 Інструкції з використанl= 5;я шприц-ручки Соліква® (див. нижче).

Порожні шприц-ручки = 074; жодному раз= 10; не можна використовm= 1;вати повторно, вони повинн= 10; бути належним чином утилізованo= 0;.

Для запобіганнn= 3; можливій передачі захворюванn= 0; кожна шприц-ручка = 087;овинна використовm= 1;ватись тільки одни = 84; пацієнтом.=

Перед кожною ін’єкцією потрібно завжди пере = 74;іряти етикетку, що= 073; уникнути плутанини між лікарсь = 82;им засобом = 57;оліква^® та іншими ін’єкційниl= 4;и протидіk= 2;бетичними лікарськимl= 0; засобами, включаючи два різні типи шприц-ручок = 079; препаратом Соліква® (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Перед засто= суванням лікарськогl= 6; засобу слід = 091;важно прочитати р = 86;зділ «Інструкціn= 3; з використанl= 5;я шприц-ручки Соліква®».

Важлива інформація щодо викори = 89;тання шприц-ручки Соліква®

• = ; Шприц-руч= 082;а призначена особисто Ва = 84; і не слід передавати її іншим особам.

• = ; Не можна використовm= 1;вати шприц-ручку = 091; разі її пошкодженнn= 3; або при наявності сумніву щод = 86; правильносm= 0;і її функціонувk= 2;ння.

• = ; Завжди слід проводити тест на безпеку (дивіться КРОК 3).

• = ; Завжди необхідно мати запасн = 91; шприц-ручку = 110; запасні голки на випадок втрати або пошкодженнn= 3; основного набору.

• Завжд&= #1080; слід перевіряти етикетку шприц-ручки перед застосуванl= 5;ям, щоб переконатиl= 9;я, що використовm= 1;ється коректна шприц-ручка.

Що потрібно знати для проведення ін’єкції<= /u>

= •      = Перед використанl= 5;ям шприц-ручки слід запита = 90;и свого лікар= 03; або медсестру, я= 082; робиться ін’єкція.=

= •      = Якщо у Вас є які-небудь складнощі з використанl= 5;ям шприц-ручки, наприклад, через пробл = 77;ми з зором, зверніться за допомого= 02;.

= •      = Перед використанl= 5;ям шприц-ручки слід перечитати цю інструкц= 10;ю. У разі недотриманl= 5;я цих настано = 74; Ви можете отримати надто висок = 91; або низьку дозу препарату.=

Додаткові речі, які будуть потрібні пр = 80; введені цього препарату:=

• = ; нова стерильна голка (дивіться КРОК 2);

• = ; змочений спиртом тампон;

• = ; стійкий для проколюванl= 5;я контейнер для викорис = 90;аних голок та шприц-ручок.

&= #1030;НСТРУКЦІЯ<= /o:p>

&= #1079; використанl= 5;я шприц-ручки Соліква®

* Поршен= ь не буде видно, доки Ви не введет= 077; декілька до = 79;.

КРОК 1. Перевірте свою шприц-ручку.

Щонайменше за 1 годину до проведення ін’єкцій вийміть нову шприц-ручку = 079; холодильниl= 2;а. Введення хо = 83;одного препарату є більш боліс = 85;им. Після першого використанl= 5;я шприц-ручки = 111;ї слід зберігати при температурo= 0; не вище 25 ^&#=
1086;С.

&n= bsp;     Перев= 10;рте назву препарату і дату закінч = 77;ння терміну придатностo= 0; на етикетці шприц-ручки.

&n= bsp;      Знімі = 90;ь ковпачок зі шприц-ручки.

С. Впевніться = 91; тому, що препарат є прозорим.=

Подив= 10;ться на прозорий тримач картриджу. i= 3;е використов= уйте шприц-ручку= ;, якщо розчин препарату є мутним на вигляд, забарвлени= м або містить часточки.

КРОК&n= bsp;2. Приєднайте нову голку.

В. Тримайте голку прямо = 110; закрутіть ї= 11; на шприц-руч= 082;у до закріпленнn= 3;. Не закручуйте голку занадто сильно.

С. Зніміть зовнішній ковпачок з голки. Збере= 078;іть його – він знадобитьсn= 3; пізніше.

= D.    Зніміть внутрішній ковпачок голки та вик= 080;ньте його.

Якщо Ви будете намагатися вдягнути його знову, Ви можете випадково вколотися голкою.

Користуван&= #1085;я голками

i= 5;оводьтеся з голками з обережністn= 2;, це необхідно, щоб запобігти уколам голкою і перехресноl= 4;у інфікуваннn= 2;.

КРОК&n= bsp;3. Виконайте тест на безпеку.

Завжди виконуйте тест на безпеку перед кожно= 02; ін’єкцією, m= 4;е необхідно, щоб:
&n= bsp; Оберіть 2 подo= 0;лки дозування, обертаючи перемикач для вибору дози, поки по&#= 1082;ажчик дози не буде вказувати н = 72; риску «2».=

&n= bsp; Натисніть кнопку для виконання і = 85;’єкції до упору.
Якщо з кінчика голки буде виходити ро = 79;чин препарату, Ваша шприц-ручка працює правильно. Перемикач для вибору дози повернетьсn= 3; у положення «0».

Якщо &= #1088;озчин препарату н = 77; виходить:=

замін= 10;ть голку (див. КРОК 6 і КРОК 2);

- після цього виконайте тест на безп= 077;ку повторно (КР= 054;К 3).

&n= bsp; Впевніться у тому, що голка приєднана д = 86; шприц-ручки = 110; що покажчик дози вказує на «0».

&n= bsp; Обертайте перемикач для вибору дози, поки по&#= 1082;ажчик дози не буде вказувати н = 72; потрібну Ва = 84; дозу.

= •      =             &nb= sp; &#= 1071;кщо Ви повернет = 77; перемикач далі, ніж Вам потрібно, Ви можете повернути його у зворо= 090;ному напрямку.=

•      = ;     Якщо у Вашій шприц-ручці залишилося недостатньl= 6; одиниць для Вашої дози, перемикач д = 83;я вибору дози зупиниться після набор = 91; тієї кількості одиниць, що залишилися = 74; шприц-ручці.

•        &= nbsp; Якщо Ви не можете набрати повну дозу, призначену Вам, використайm= 0;е нову шприц-ручку або введіть стільки под= 10;лок дозування, скільки залишилося, = 072; решту дози введіть з нової шприц-ручки. В цьом&= #1091; і тільки в цьому випадку дозволяєтьl= 9;я вводити часткову дозу, яка відповідає менше ніж 30 по= ділкам дозування. Для того щоб завершити отримання Вашої дози, завжди використовm= 1;йте іншу шприц-ручку = 079; препаратом Соліква® (30–60), а не будь-яку інш= 091; шприц-ручку.

Як зчитувати дані у вікні відображенl= 5;я дози

= •      =       &#= 1053;е використовm= 1;йте шприц-ручку, якщо Ваша од= 085;ократна доза відпов= 10;дає менше ніж 30 п&#= 1086;ділкам дозування (m= 4;і поділки дозування позначені білими цифрами на чорному фон= 10;).

Кіль&#= 1082;ість одиниць препарату у Вашій шприц-= 088;учці

= A.      Оберіть місце для виконання і = 85;’єкції відповідно до рисунка, наведеного = 85;ижче.

= B.      = Введіть голку собі у шкіру так, як Вам показув = 72;в Ваш лікар аб= 086; медична сестра.

= C.      Покладіть великий палець руки на кнопку дл= 103; виконання ін’єкції. Після цього натисніть ї= 11; до упору і ут&#= 1088;имуйте в такому положенні.=

= D.      Утримуйте кнопку для виконання і = 85;’єкції в натиснуто = 84;у положенні і після того, як Ви побачите у в= 110;кні відображенl= 5;я дози «0», повільно порахуйте д = 86; 10.

Це необхідно для того, щоб впевнитися = 74; отриманні повної дози препарату<= /span>

= E.      = Після утримання кнопки і повільного рахування д = 86; 10 відпустіть кнопку для виконання і = 85;’єкції. Після цього витягніть голку зі шкі= 088;и.

КРОК&n= bsp;6. Від’єднайтk= 7; голку.

= A.      Візьміть зовнішній ковпачок голки за йог= 086; найширшу частину. Тримайте голку прямо = 110; введіть її у зовнішній ковпачок голки. Після цього міцно притисніть їх один до одного.

= B.      = Візьміть зовнішній ковпачок голки за йог= 086; найширшу частину та стисніть його у цьому місці. Іншою руко= 102; поверніть шприц-ручку декілька разів для ві= 076;’єднання голки.

= C.      Викиньте використанm= 1; голку у стійкий до п= 088;околювань контейнер або відповідно до рекоменд = 72;цій Вашого лікаря чи місцевого у = 87;овноважено&#= 1075;о органу.

= D.      Надягніть ковпачок шприц-ручки назад на шпр= 080;ц-ручку.

Інст&#= 1088;укції щодо зберігання=

Перед першим використанl= 5;ям = шприц-ручку зберігати у холодильниl= 2;у при температурo= 0; від +2 °С до +8 °С у захищеному від світла місці. Не заморожуваm= 0;и.

Після першого використанl= 5;я шприц-р= учку слід зберіг= ати не більше 28 днів при кімнатній температурo= 0; нижче 25 °С у захищеному від світла місці.

Не кладіть Ваш = 91; шприц-ручку назад у холодильниl= 2;. Не заморожуйтk= 7;.

Після кожної ін’єкції на шприц-ручку слід знову н= 072;дягати ковпачок з метою захисту від світла. Не можна зберігати шприц-ручку = 079; прикріпленl= 6;ю до неї голкою.

Експлуатац&= #1110;я

Зі шприц-ручко= 02; слід поводи = 90;ися з обережністn= 2;. Якщо Ва&= #1084; здається, що шприц-ручку = 087;ошкоджено, не намагайтесn= 3; її полагодити, = 074;ізьміть нову.

Захист шпри= ц-ручки від пилу та бруду: зовнішню поверхню шприц-ручки = 084;ожна очищати, протираючи її вологою тканиною (змоченою лише водою). Не занурюйт = 77; у рідину, не промивайте = 10; не змащуйте шприц-ручку, оскільки це може її пошкодити.=

Утилізація шприц-ручки: перед утилізацієn= 2; шприц-ручки зніміть з не= 111; голку. Викид= 072;йте шприц-ручку так, як реком&#= 1077;ндовано місцевими регуляторнl= 0;ми органами.

Діти

Безпека та е= ;фективніст= 00; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® для лікування дітей (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Дані з цього приводу відсутні.=

&= #1055;ередозуван= ;ня

У разі введення більшої доз = 80; препарату Соліква®, ніж вимагалось, можуть виникнути небажані реакції у вигляді гіпоглікемo= 0;ї та розладів = 079; боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Епізоди гіпоглікемo= 0;ї легкого ступеня, як п&#= 1088;авило, можуть бути усунені пероральниl= 4; прийомом вуглеводів. Можуть бути потрібні корекції дозування лікарськогl= 6; засобу та зміни режим = 91; харчування чи фізичної активності.

Більш тяжкі епізоди гіпоглікемo= 0;ї, які супроводжуn= 2;ться комою, судомами аб = 86; неврологічl= 5;ими порушеннямl= 0;, вимагають введення глюкагону або внутрішньоk= 4;енного введення концентровk= 2;ного розчину глюкози. Оскільки гіпоглікемo= 0;я може виникнути повторно навіть післ= 03; очевидного покращення клінічного = 89;тану пацієнта, необхіднимl= 0; заходами можуть бути тривалий прийом вуглеводів та спостере = 78;ення за станом па= 094;ієнта.

У разі виникнення небажаних реакцій з боку шлунково-ки = 96;кового тракту потр= 10;бно розпочати п= 10;дтримуваль&#= 1085;у терапію відповідно до клінічни = 93; ознак та симптомів, щ= 086; відзначаютn= 0;ся у пацієнта.

&= #1055;обічні реакції

Побічн&#= 1080;ми реакціями, про які найчастіше повідомлялl= 6;ся під час лікування препаратом Соліква®, були гіпоглікемo= 0;я та розлади з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту (див. н&= #1080;жче розділ «Опи = 89; окремих побічних реакцій»).
Побічн&#= 1110; реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу, що сп&#= 1086;стерігалис= я під час клінічних досліджень, наводяться = 91; таблиці 5 за категоріямl= 0; «Система-Ор = 75;ан-Клас» у порядку зменшення частоти вин = 80;кнення (дуже часто: ≥ l/10; часто: віk= 6; ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто: від ≥ 1/1000 до < 1/100; &#= 1088;ідко: від ≥ 1/10 000 до < 1/1000; дуже р= ідко: < 1/10 000; частота невідома: неможливо оцінити за н= 072;явними даними). = 59; межах кожно= 11; групи за час= 090;отою побічні реакції наведено в порядку зменшення ступеня їхньої серйозностo= 0;.

  = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;     Таблиц= я 5

Катего= рії «Система-Ор&#= 1075;ан-Клас»

Частот= а

Дуже часто

Часто

Нечаст= о

Рідк= о

Частот= а невідома

Інф = 77;кційні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я

<= /span>

<= /span>

= 53;азофарингі&#= 1090;

Інф = 77;кція верхніх дихальних шляхів

<= /span>

<= /span>

Роз = 83;ади з боку імунної системи

<= /span>

<= /span>

Кро = 87;ив’янка

<= /span>

<= /span>

Мет = 72;болічні та аліментарн= 110; розлади

Гіпоглікем= ;ія

<= /span>

<= /span>

<= /span>

<= /span>

Роз = 83;ади з боку нервової системи

<= /span>

Запамороче= ;ння

Гол = 86;вний біль

= 44;исгевзія

<= /span>

<= /span>

Роз = 83;ади з боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

<= /span>

Нуд = 86;та

Діа = 88;ея

Блю = 74;ання

Дис = 87;епсія

Біл= 00; в животі

Сповільнен= ;ня спорожненн= 103; шлунка

<= /span>

= 43;епатобіліа&#= 1088;ні порушення=

<= /span>

<= /span>

Жов = 95;ні конкремент= 080;

Хол = 77;цистит

<= /span>

<= /span>

Роз = 83;ади з боку шкіри та підшкірних тканин

<= /span>

<= /span>

<= /span>

<= /span>

Шкі = 88;ний амілоїдоз

Ліподи&#= 1089;трофія

Заг = 72;льні розлади та реакції в місці введе&#= 1085;ня препарату

<= /span>

Реа = 82;ції в місці ін’єкції

Підвищена втомлювані= 089;ть

<= /span>

<= /span>

Опис окремих поб= 10;чних реакцій

Гіпо&#= 1075;лікемія. В таблиці 6 наведено дані про частоту задокументl= 6;ваної симптоматиm= 5;ної гіпоглікемo= 0;ї (≤ 3,9 ммоль/л) тk= 2; тяжкої гіпоглікемo= 0;ї при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® та препарат = 91; порівняння***.

Таблиц&#= 1103; 6

Побічн&#= 1110; реакції у вигляді задокументl= 6;ваної симптоматиm= 5;ної гіпоглікемo= 0;ї або тяжкої гіпоглікемo= 0;ї

<= /span>

Пацієнти, які раніше не отримували інсулін

Перехід віk= 6; базального інсуліну

Пер = 77;хід від агоніста рецепторів ГПП-1***=

<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk105412689'>
<= /span>

Препарат Соліква®

Інсулін гларгін

Ліксис&#= 1077;натид

Препарат Соліква®

Інсулін гларгін

Препарат Соліква®

Аго = 85;іст рецепторів ГПП-1***=

N

469

467

233

365

365

255

256

Задо= кументованk= 2; симптомати= 095;на гіпоглікем= 110;я*

Пацієн= ти, у яких виникла побічна ре&#= 1072;кція, n (%)

120

(25,6 %)

110 (23,6 %)=

15

(6,4 %)

146

(40,0 %)

155

(42,5 %)

71

(27,8 %)<= /span>

6

(2,3 %)<= /span>

Кількі= сть побічних реакцій на пацієнто-рік, n

1,44

1,22

0,34

3,03

4,22

1,54

0,08

Тяжк= а гіпоглікем= 110;я**

Кількі= сть побічних реакцій на пацієнто-рік, n

0

< 0,01<= /p>

0

0,02

< 0,01<= /p>

< = 0,01

0

* Задокументl= 6;вана симптоматиm= 5;на гіпоглікемo= 0;я визначаласn= 0; як подія, під час якої тип= 086;ві симптоми гіпоглікемo= 0;ї супроводжуk= 4;алися визначеною концентрацo= 0;єю глюкози в плазмі кров= 10; ≤ 3,9 ммоль/л.<= /p>
** Тяжка симптоматиm= 5;на гіпоглікемo= 0;я визначаласn= 0; як явище, що вимагало допомоги іншої особи для активного введення вуглеводів, глюкагон = 91; або проведення інших реанімаційl= 5;их заходів.

*** Лірагл = 91;тид, ексе&#= 1085;атид двічі на доб= 091; або із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, дулаглуm= 0;ид або албі = 75;лутид.

Розл&#= 1072;ди з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Розлади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудо= 090;а, блювання та діарея) були &#= 1087;обічними реакціями, про які част= 086; повідомлялl= 6;ся впродовж періоду лікування. У пацієнтів, я= 082;і отримували = 83;ікарський засіб Со = 83;іква^®, частота пов’язаної = 79; лікуванням нудоти, діареї та блювання становила 8,4 %, 2,2 % та 2,2 % відповідно. = 055;обічні реакції у вигляді розладів з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту переважно були легког = 86; ступеня та мали тра = 85;зиторний характер.=

Розл&#= 1072;ди з боку імунної системи. Про алергічні реакції (кропив’янк = 72;), можливо пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу, було повідомленl= 6; у 0,3 % пацієнтіk= 4;. Про випадки генералі = 79;ованих алергічних реакцій, включаючи анафілактиm= 5;ні реакції та ангіонев = 88;отичний набряк, повідомлялl= 6;ся під час п= 110;сляреєстра&= #1094;ійного застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну та лікси = 89;енатиду.

&= #1030;муногенніс= ;ть.= Застос&#= 1091;вання лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® може призводити до утворенн= 03; антитіл до і= 085;суліну гларгінm= 1; і/або лік= 089;исенатиду.

Частота випадків утворення антитіл до інсуліну гларгіну становила 21,0 % та 26,2 %. Приблизно у 93 % пацієнтів відзначалаl= 9;я перехресна реактивнісm= 0;ь антитіл до інсуліну гларгіну стосовно людського інсуліну. Частота утв = 86;рення антитіл до ліксисен = 72;тиду становила приблизно 43 %. Ні статус антитіл до інсуліну гларгіну, ні статус антитіл до ліксисен = 72;тиду не мали клінічно значущого впливу на бе= 079;пеку чи ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату.=

Розлад= 080; з боку шкіри та підшкірних тканин. Ліподистр= 086;фія й шкірний амілоїдоз можуть виникати в місці ін’єкції інсулінів і призводит = 80; до затримки абсорбції інсуліну. Постійне змінювання місця ін’єк = 94;ії в межах однієї ділянки тіл = 72; може допомо = 75;ти зменшити ці реакції або запобігти ї = 84; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Реак&#= 1094;ії в місці ін’єкції. У деяки&= #1093; пацієнтів (1,7 %), що отримували терапію, яка включала введення інсуліну, в тому числі л= 110;карського засобу С = 86;ліква^®, відзначалиl= 9;ь почервонінl= 5;я, місцеве наб = 88;якання та свербінн= 03; в місці ін’єкції.=

Част&#= 1086;та серцевих скорочень. При застосуванl= 5;і агоністів рецепторів = 43;ПП-1 повідомлялl= 6;ся про збільшення частоти серцевих скорочень; транзито = 88;не збільшення частоти серцевих скорочень с = 87;остерігало&#= 1089;я також і в рамках деяких досліджень застосуванl= 5;я ліксисеl= 5;атиду. За результатаl= 4;и всіх досліджень 3 фази застос = 91;вання лікарськогl= 6; засобу С = 86;ліква^® не призводило до збільшення середньої ч = 72;стоти серцевих скорочень.=

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реакції

Повідо&#= 1084;лення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконаг&= #1083;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.=

=

Термін придатностo= 0;. 36 місяцo= 0;в.

Термін придатностo= 0; після першо = 75;о використанl= 5;я шприц-ручки – 28 днів.

Збері= ;гати при температурo= 0; нижче 25 °С. Не заморожуваm= 0;и. Не охолоджуваm= 0;и. Не зберігат = 80; з прикріпленl= 6;ю голкою. Зберігати шприц-ручку = 091; місці, захищеному від джерел прямого тепла та світла. Після кожної ін’єкції на шприц-ручку слід знову надягати ковпачок з метою захисту від світла.

Умов&#= 1080; зберігання

Зб = 77;рігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Шприц-ручки, що не перебуваютn= 0; у використа = 85;ні

Збері= ;гати у холодильниl= 2;у (при температурo= 0; від +2 °С до +8 °С).

Не заморожуваm= 0;и та не &= #1076;опускати контакту з м= 086;розильним відділенняl= 4; або накопичуваm= 5;ами холоду.

Зберігати шприц-ручку = 091; зовнішній картонній упаковці з метою захисту від світла.

Шприц= ;-ручки після першого використанl= 5;я

Умови зберігання дивіться у розділі «Те = 88;мін придатностo= 0;».

Несу&#= 1084;існість

Цей лікарський засіб не можна змішувати з = 073;удь-яким іншим лікар = 89;ьким засобом.

Упак&#= 1086;вка

№3 або №5: по 3 мл у картриджі, вмонтованоl= 4;у в одноразов = 91; шприц-ручку; по 3 або по 5 шприц-ручок = 074; картонній коробці. Гол= 082;и в упаковку н= 077; включені.=

Кате&#= 1075;орія відпуску. За реце= птом.

Виро&#= 1073;ник. &= #1057;анофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ.

М= ;ісцезнаход = 78;ення виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності
Брюнін&#= 1075;штрассе 50, Ін = 76;устріпарк Хьохст, 659= 26 Франкфурт-н = 72;-Майні, Німеччина.

Заявник. ТОh= 2; «Санофі- = 40;вентіс Україна».=

Місцез&#= 1085;аходження заявника. 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50h= 0;, Україна.

		Попередня терапія
		Пацієнти, які раніше н&= #1077; отримували інсулін (пер&= #1086;ральні протиді= 072;бетичні препарати а&#= 1073;о агоніст рецептора Г&#= 1055;П-1)	Інсулін гларгін (100 од/мл)** ≥ 20 до < 30 од	Інсулін гларгін (100 од/мл)** ≥ 30 до ≤ 60 од<= /span>
Поча= ткова доза і тип шприц-ручки	Шприц-ручка Соліква^® (10–40)	10 поділок дозування (10 = од/5 мкг)	20 поділок дозування (20 = од/10 мкг)*
Шприц-ручка Соліква^® (30–60)			30 поділок дозування (30 = од/10 мкг)*

Катего= рії «Система-Ор&#= 1075;ан-Клас»	Частот= а
Дуже часто	Часто	Нечаст= о	Рідк= о	Частот= а невідома
Інф = 77;кційні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я	<= /span>	<= /span>	= 53;азофарингі&#= 1090; Інф = 77;кція верхніх дихальних шляхів	<= /span>	<= /span>
Роз = 83;ади з боку імунної системи	<= /span>	<= /span>	Кро = 87;ив’янка	<= /span>	<= /span>
Мет = 72;болічні та аліментарн= 110; розлади	Гіпоглікем= ;ія	<= /span>	<= /span>	<= /span>	<= /span>
Роз = 83;ади з боку нервової системи	<= /span>	Запамороче= ;ння	Гол = 86;вний біль = 44;исгевзія	<= /span>	<= /span>
Роз = 83;ади з боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	<= /span>	Нуд = 86;та Діа = 88;ея Блю = 74;ання	Дис = 87;епсія Біл= 00; в животі	Сповільнен= ;ня спорожненн= 103; шлунка	<= /span>
= 43;епатобіліа&#= 1088;ні порушення=	<= /span>	<= /span>	Жов = 95;ні конкремент= 080; Хол = 77;цистит	<= /span>	<= /span>
Роз = 83;ади з боку шкіри та підшкірних тканин	<= /span>	<= /span>	<= /span>	<= /span>	Шкі = 88;ний амілоїдоз Ліподи&#= 1089;трофія
Заг = 72;льні розлади та реакції в місці введе&#= 1085;ня препарату	<= /span>	Реа = 82;ції в місці ін’єкції	Підвищена втомлювані= 089;ть	<= /span>	<= /span>

<= /span>	Пацієнти, які раніше не отримували інсулін	Перехід віk= 6; базального інсуліну	Пер = 77;хід від агоніста рецепторів ГПП-1***=
<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk105412689'> <= /span>	Препарат Соліква®	Інсулін гларгін	Ліксис&#= 1077;натид	Препарат Соліква®	Інсулін гларгін	Препарат Соліква®	Аго = 85;іст рецепторів ГПП-1***=
N	469	467	233	365	365	255	256
Задо= кументованk= 2; симптомати= 095;на гіпоглікем= 110;я*
Пацієн= ти, у яких виникла побічна ре&#= 1072;кція, n (%)	120 (25,6 %)	110 (23,6 %)=	15 (6,4 %)	146 (40,0 %)	155 (42,5 %)	71 (27,8 %)<= /span>	6 (2,3 %)<= /span>
Кількі= сть побічних реакцій на пацієнто-рік, n	1,44	1,22	0,34	3,03	4,22	1,54	0,08
Тяжк= а гіпоглікем= 110;я**
Кількі= сть побічних реакцій на пацієнто-рік, n	0	< 0,01<= /p>	0	0,02	< 0,01<= /p>	< = 0,01	0