ІНСТРУКЦІ = 71;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ДІАЗЕП&#= 1040;М-ФАРМАК

(DIАZEPAM-FARMAK)

Склад:

д= 10;юча речовина: діазепам;

1 мл розчину для ін’єкцій мі = 89;тить діазепаму 5 мг;

допом&= #1110;жні речовини: пропіленгл&= #1110;коль, етанол 96 %, натрію бензоат (Е 211), спирт бензиловий, кислота бензойна (Е 210), кислота хлористовоk= 6;нева розведена, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Р = 86;зчин для ін’єкці = 81;.

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: прозорl= 0;й розчин від безбарвногl= 6; до жовтого або = 078;овтого із зеленува = 90;им відтінком к = 86;льору.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Психолепти= ;чні препарати. Анксіоліти&= #1082;и. Похідні бензодіазеl= 7;іну. Код АТХ N05В A01.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Дo= 0;азепам н&= #1072;лежить до групи бензодіазеl= 7;інових транквілізk= 2;торів, які мають анксіолітиm= 5;ні, заспокійлиk= 4;і, міорелаксуn= 2;чі, протисудомl= 5;і та амнестичні властивостo= 0;. Його дія пос= 080;люється завдяки утворенню активних метаболітіk= 4; (головним чином десметилдіk= 2;зепаму). Вплив бензодіазеl= 7;інів на централь = 85;у нервову систему (ЦНС) розповсюджm= 1;ється внаслідок посилення Г = 40;МК-ергічної нейропередk= 2;чі в інгібітор = 85;их синапсах. За наявності бензодіазеl= 7;інів спорідненіl= 9;ть ГАМК-ергічн = 86;го рецептора д = 86; нейромедіаm= 0;ора збільшуєтьl= 9;я через позит = 80;вну алостеричнm= 1; модуляцію, щ= 086; призводить = 76;о посиленого впливу вивільненоo= 1; ГАМК на поті= 082; іонів хлору через постсинаптl= 0;чну мембрану.=

Фармакокін&= #1077;тика.

&= #1042;смоктуванн= ;я

При внутрішньоl= 4;’язовій ін’єкції відбуваєтьl= 9;я повне всмоктуванl= 5;я. Швидкість всмоктуванl= 5;я змінюється = 10; залежить ві = 76; місця та глибини ін’єкції.=

При щоденному застосуванl= 5;і рівень діаз = 77;паму досягає рівноважноk= 5;о стану приблизно з = 72; 5 днів; потрібно приблизно вдвічі біль = 96;е часу, щоб десметилдіk= 2;зепам досяг рівноважноk= 5;о стану. Середні концентрацo= 0;ї діазепаму у рівноважноl= 4;у стані при застосуванl= 5;і один раз на добу приблизно вдвічі більші за пікові концентрацo= 0;ї діючої речо = 74;ини після засто = 89;ування першої дози.

Під час лікування період напіввиведk= 7;ння діазепаму може збільшуватl= 0;ся на 50 % через змk= 7;ншення кліренсу у печінці. Повідомленl= 5;я про зміну рівня у плазмі кров= 10; під час довг= 086;тривалого лікування суперечливo= 0;. З одного боку, під час довготриваl= 3;ого лікування відбувалосn= 3; значне зниження рівня діазе = 87;аму, можливо, через метаболічнm= 1; аутоіндукцo= 0;ю, а, з іншого боку, концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і як діазепам = 91;, так і його десметиловl= 6;го метаболіту = 74; інших дослідженнn= 3;х не залежала від тривалості терапії.

&= #1056;озподіл

Попри високий рівень зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; (98–99 %, головним чином з альбуміном = 10; в меншому об= 089;язі з α1-кислим глікопротеo= 1;ном), діазепам ши = 88;око розподіляєm= 0;ься у тканинах. Після внутрішньоk= 4;енного введення спостерігаn= 8;ться виражена фаза розпод= 10;лу у плазмі крові з періодом напіввиведk= 7;ння до 3 годин. Об’єм розподілу у рівноважноl= 4;у стані після вимірювань концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і в середньом = 91; знаходитьсn= 3; між 0,88 та 1,1 л/кг. Як ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10;, так і об’єм розподілу десметилдіk= 2;зепаму схожі з такими ж показникамl= 0; діазепаму.=

Високи&#= 1081; рівень зв’я = 79;ування з білками плазми кров= 10; обмежує всмоктуванl= 5;я діазепаму в спинномозкl= 6;ву рідину (ліквор). Ріве&= #1085;ь у лікворі в людини післ= 03; введення однієї дози або багатократl= 5;их доз і рівень вільної діючої речовини в плазмі кров= 10; близькі оди = 85; до одного. Після багатократl= 5;их доз можливе значне накопиченнn= 3; у спинномозкl= 6;вій рідині десметилдіk= 2;зепаму, але не діазепаму. Д= 086;слідження в людей і експерименm= 0;альні дослідженнn= 3; на тваринах показали, що діазепам дуже швидко всмоктуєтьl= 9;я в тканину мозку і там дуже швидко досягає рівноваги, при цьому концентрацo= 0;я в рівноважноl= 4;у стані у мозк= 091; перевищує концентрацo= 0;ю в плазмі крові. У мишей-самці = 74; часова характерисm= 0;ика зайнятості рецепторів = 91; цілому корелювала = 79; часовою характерисm= 0;икою сумарних концентрацo= 0;й діазепаму т = 72; його метаболітіk= 4; у мозку.

&= #1052;етаболізм<= /o:p>

Діазеп&#= 1072;м метаболізуn= 8;ться головним чином до фармакологo= 0;чно активного метаболіту, такого як десметилдіk= 2;зепам, шлях розщеп = 83;ення, на який припадає 50–60 % загального кліренсу діазепаму; 3-гідроксилю= 074;ання (27 % загального кліренсу діазепаму) є повільним і призводить усього лише до низького рівня у плазмі кров= 10; продуктів окиснення темазепаму та оксазепаму. = 058;емазепам і оксазепам далі кон’юг = 91;ються з глюкуронідk= 2;ми. Після багатьох до = 79; діазепаму співвідношk= 7;ння концентрацo= 0;й у плазмі кро= 074;і десметилдіk= 2;зепаму/діаз&#= 1077;паму становило 1,1 ± 0,2, темазепаму/ = 76;іазепаму 0,11 ± 0,05 і оксазеп= ;аму/діазепа= 084;у 0,09 ± 0,03.

Окисне&#= 1085;ня діазепаму відбуваєтьl= 9;я за допомого= 02; ізоферментo= 0;в цитохрому Р450: утворення десметилдіk= 2;зепаму головним чином із CYP2C19 і CYP3A, а 3-гідроксиді= 072;зепаму (темазепаму) і оксазепам = 91; – з CYP3A. Оскільки CYP= 2C19 є поліморфниl= 4;, можна розрізнити швидкі метаболізаm= 0;ори (ЕМs) і повільні ме = 90;аболізатор&#= 1080; (РМs) діазепаму. В разі РМs діаз&#= 1077;паму кліренс діазепаму після введення ра = 79;ової дози був значно нижчим (12 проти = 26 мл/хв), а період напіввиведk= 7;ння був довшим (88 г= ;один проти 41 годин&= #1080;), ніж для EMs. Кріl= 4; того, PMs після введення разової доз = 80; (5–10 мг) мали нижчий кліренс, більшу площ = 91; під фармакокінk= 7;тичною кривою «кон = 94;ентрація-ча&= #1089;» (AUC) і триваліший період напіввиведk= 7;ння десметилдіk= 2;зепаму. Схоже, що при цьому поліморфізl= 4;і є етнічні відмінностo= 0;.

&= #1042;иведення

Крива виведення діазепаму є двофазною і = 089;кладається з початково= 11; фази розподілу з = 087;еріодом напіввиведk= 7;ння до 3 годин і кінцевої фази виведення. Типові значення періоду напіввиведk= 7;ння знаходятьсn= 3; в діапазоні 24–48 годин для діазепаму т = 72; 40–100 годин для активного метаболіту десметилдіk= 2;зепаму. Кліренс діазепаму становить 20–40 мл/хв.

Діазеп&#= 1072;м виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді лиш = 77; в невеликих кількостях, що свідчить про те, що діюча речов = 80;на майже повністю метаболізуn= 8;ться перед тим, як вона виводиться. = 059; сечі оксазепаму = 75;люкуронід є основним метаболітоl= 4;.

&= #1050;інетика особливих груп пацієнтів<= /span>

&= #1055;орушення функції печінки

Розпод&#= 1110;л діазепаму т = 72; десметилдіk= 2;зепаму змінюється при захворюванl= 5;ях печінки. В ра&#= 1079;і гострого вірусного гепатиту період напі = 74;виведення діазепаму збільшуєтьl= 9;я приблизно у 2 рази, але повільно повертаєтьl= 9;я до норми піс= 083;я одужання пацієнта. У пацієнтів з цирозом, викликаним алкоголем, подовження періоду напіввиведk= 7;ння є більш вираженим (збільшення = 091; 2–5 разів). Ці зміни зумовлені в основному порушенням обміну речовин у печінці; можливо, цьому також сприяє змін = 77;ний розподіл внаслідок змін у зв’язуваннo= 0; з білками плазми кров= 10;. Зменшений кліренс діазепаму т = 72; десметилдіk= 2;зепаму веде до їх зростаючогl= 6; накопиченнn= 3; при тривало = 84;у застосуванl= 5;і. Це, зі свого боку, пов’язане з посиленою седацією.=

&= #1055;орушення функції нирок

У разі хронічної ниркової недостатноl= 9;ті виведення діазепаму згідно з кліренсом н = 77;зв’язаної діючої речовини було таким же, як у здоро&= #1074;их добровольцo= 0;в, тому в середньому концентрацo= 0;я в рівноважноl= 4;у стані незв’язаноk= 5;о діазепаму при будь-які= 081; добовій доз= 10; у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю не повинна бути іншою, ніж у здорових людей. Внаслідок змін у зв’яз= 091;ванні з білками плазми кров= 10; та розподілі діазепаму в тканинах його період напіввиведk= 7;ння скоротився = 79; (середнє значення ± відхилення = 74; год) 92 ± 23 годин&#= 1080; у контрольніl= 1; групі до 37 ± 7 годин у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю.

&= #1042;агітність<= /o:p>

Діазеп&#= 1072;м і десметилдіk= 2;зепам легко прохо = 76;ять через плацентарнl= 0;й бар’єр. N-деметилюва= 085;ня діазепаму може також в= 110;дбуватися у плода. Тривале лікування призводить до накопиченнn= 3; обох сполук = 079; високою концентрацo= 0;єю в серці, легенях і мозку плода.

Зв’язу&#= 1074;ання діазепаму з білками плазми кров= 10; зменшуєтьс&= #1103; під час вагітності, особливо в останньому триместрі, частково через зниже = 85;ня концентрацo= 0;ї альбуміну в сироватці крові. Після невідкладнl= 6;го застосуванl= 5;я фармакологo= 0;чні ефекти можуть посилюватиl= 9;я.

&= #1055;ацієнти літнього віку

Незв’я&#= 1079;ана фракція діазепаму позитивно корелює з віком і була більшою у пацієнтів літнього віку, ніж у молодших пацієнтів. З віком здатність печінки до N-деметилюва= 085;ня і 3-гідроксилю= 074;ання діазепаму зменшуєтьсn= 3;. Відбуваєтьl= 9;я залежне від віку зменшення кліренсу не = 79;в’язаної діючої речовини, що пояснює спо = 89;тережуване зростання у 2&#= 8211;4 рази період = 91; напіввиведk= 7;ння у пацієнтів літнього віку, причом= 091; цей ефект більш виражений у чоловіків, ніж у жінок. Тому ступін= 00; накопиченнn= 3; незв’язано&#= 1075;о фармакологo= 0;чно активного д= 10;азепаму, який приймають у багатократl= 5;их дозах, вищий у пацієнтів літнього віку, ніж у дорослих молодшого віку.

Виведе&#= 1085;ня десметилдіk= 2;зепаму сповільнюєm= 0;ься у чоловіків літнього віку, але не у жінок.

&= #1044;іти та підлітки

У перши&= #1081; день життя спостерігаl= 3;ося раптове збільшення незв’язаниm= 3; фракцій діазепаму т = 72; десметилдіk= 2;зепаму удвічі прот = 80; значень, що були при народженні. Потім значення знову повільно знизилися, щоб наприкінці першого тижня життя перебувати = 74; діапазоні контрольниm= 3; значень. Ці зміни схожі зі змінами концентрацo= 0;ї вільних жирних кисл = 86;т.

Новона&#= 1088;оджені та недоношені діти метабо = 83;ізують діазепам повільніше, ніж старші д= 110;ти та дорослі, що призводить до подовжен = 86;го періоду напіввиведk= 7;ння (особливо у недоношениm= 3; дітей), окрім випадків, коли до або о&#= 1076;разу після народження був зовнішній вплив індукуючих речовин. Здатність новонароджk= 7;них до метаболічнl= 0;х процесів, причетних д = 86; біотрансфоl= 8;мації діазепаму, наприклад гідроксилюk= 4;ання, деметилюваl= 5;ня та кон’югац= 10;я глюкуронідm= 1;, обмежена до = 076;осягнення п’ятого місяця житт= 03;, після чого ферменти печінки розвивають подібну або навіть вищу активність, ніж у дорослих.=

Діазеп&#= 1072;м та його метаболіти виділяютьсn= 3; у материнськk= 7; молоко. Одна= 082; материнськk= 7; молоко містить лиш = 77; 10 % від концентрацo= 0;ї діазепаму в крові матер= 10;. Нормою, розрахованl= 6;ю за масою тіла, є, коли до дитини потрапляє приблизно 5 % дози матері. Однак після багаторазоk= 4;ого прийому більше 10 мг на добу кількість, яку засвоює немовля, зал= 077;жно від обстави = 85; достатньо висока, щоб виявити ефект (див. «Грудне вигодовуваl= 5;ня»).

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Ба = 79;ова седація перед лікувальниl= 4;и процедурамl= 0; або втручаннямl= 0;, які впливають н = 72; психіку, такими як ендоскопія, кардіоверсo= 0;я, катетеризаm= 4;ія серця, рентгенолоk= 5;ічні дослідженнn= 3;, малі хірургічні втручання, в= 087;равлення вивихів і зламаних кісток, біоп= 089;ія, зміна пов’я = 79;ок при опікови = 93; ранах, щоб утамувати занепокоєнl= 5;я, страх або гострі стресові реакції та послабити враження ві = 76; лікування.

Пе = 88;едоперацій&#= 1085;а медикаментl= 6;зна терапія для стривожениm= 3; та напружених пацієнтів.

Показа= 085;ня до застосуванl= 5;я у психіатрі= 11;<= o:p>

Лі = 82;ування збудження, пов’язаногl= 6; з гострими тривожними станами та п= 072;нічними атаками, в разі рухового неспокою та білої гарячки (Delirium tremens)= .

Протис= 091;домна дія

Лі = 82;ування епілептичнl= 6;го статусу та інших судомних станів.=

Гінеко= 083;огія та акушерська справа

Лі = 82;ування еклампсії, коли сульфа = 90; магнію прот = 80;показаний, неефективнl= 0;й або його нем= 072;є.

М’язов= 072; релаксація<= o:p>

Як ад’ювант дл= 03; зняття рефлекторнl= 0;х судом м’язі = 74; (у тому числі правцевих) у разі локальних травм (ушкодження, запалення), подолання спазматичнl= 0;х станів при пошкодженнo= 0; спінальних = 10; супраспінаl= 3;ьних інтернейроl= 5;ів; такі зміни можуть виникати, на= 087;риклад, при спазмах церебральнl= 6;го походження та параплегії, = 072; також при атетозі та синдромі м’= 03;зової скутості.

Протип&#= 1086;казання.

Діагностов= ;ана надмірна чутливість до бензодіа = 79;епінів або до одніє= 111; з допоміжни = 93; речовин лік = 72;рського засобу.

Тяжка дихальна недостатніl= 9;ть, серйозне по = 88;ушення функції печінки, оскільки бензодіазеl= 7;іни можуть спричинити печінкову е = 85;цефалопаті&#= 1102;, синдром апное уві сн= 110; та міастені= 02;. Бензодіазеl= 7;іни не рекомендуюm= 0;ься для первинного лікування психотичниm= 3; розладів. Дл= 103; лікування депресії аб = 86; тривожних станів при депресії бензодіазеl= 7;іни не можна застосовувk= 2;ти самостійно, оскільки такі пацієнти схильні до суїциду.

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Фар= макокінетиm= 5;на взаємодія<= i>

Метаболізм діазепаму т = 72; його основного м = 77;таболіту десметилдіk= 2;зепаму залежить ві = 76; цитохрому Р450 = ізоферментo= 0;в CYP3A4 та CYP2C19. Модулятори цих фермент= 10;в можуть призвести д = 86; змін сили впливу та ефекту діазепаму. В разі сполук, які одночас = 85;о впливають н = 72; обидва окис = 85;ювальні шляхи метаболічнl= 6;ї реакції роз = 97;еплення діазепаму, спостерігаn= 8;ться сильна взаємодія; н= 072; відміну від цього ефект = 108; лише помірним навіть для сильних інгібіторіk= 4;, якщо вони впливають тільки на один із шлях= 110;в метаболічнl= 6;ї реакції розщепленнn= 3; діазепаму.<= span style=3D'background:white;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>

Інгібітори CYP3A4 та CYP2C19 уповільнююm= 0;ь метаболічнk= 7; розщепленнn= 3; і можуть призводити до підвищен = 85;я концентрацo= 0;ї діазепаму т = 72; десметиловl= 6;го метаболіту = 10; тим самим до посилення/п = 86;довження седативної та анксіолітиm= 5;ної дії. Такі зміни можут= 00; посилити ді= 02; діазепаму у пацієнтів і = 79; підвищеною чутливістю, наприклад через вік, обмежену функцію печінки або лікування іншими препаратамl= 0;, що впливают= 00; на окисненн= 03;. Індуктори CYP3A4 = 10; CYP2C19 можуть утворювати концентрацo= 0;ї, нижчі за очікувані, тим самим лі= 082;арські засоби не ви= 103;влятимуть бажаного ефекту. Для досягнення бажаного еф = 77;кту може знадобитисn= 3; коригуваннn= 3; дози.

Впл= ив інших речовин на фармакокінk= 7;тику діазепаму<= i>
Інг= ібітори ферментів<= i>

Сік грейпфруту містить сильні інгібітори CYP3= A4. Коли діазепам приймали з грейпфрутоk= 4;им соком замість вод = 80;, сила впливу діазепаму значно збільшиласn= 3; (AUC – у 3,2 раза; C_max R= 11; у 1,5 раза), а тривалість періоду до досягнення Cmax зросла.

Протигрибк= ;ові похідні азолу сповільнююm= 0;ь шляхи обмін = 91; речовин CYP3A4 і CYP2C19 &#= 1090;а збільшують силу впливу діазепаму (відносна біодоступнo= 0;сть AUC-ratio діазепаму для флуконазолm= 1; становить 2,5, для вориконазоl= 3;у – 2,2) і подовження періоду напіввиведk= 7;ння діазепаму (д= 083;я флуконазолm= 1; – від 31 години= до 73 го = 76;ин, для ворикон = 72;золу – від 31 години до 61 години). Вплив протигрибкl= 6;вих засобів на рівень діаз = 77;паму можна було побачити ли = 96;е 4 години після прийому та п= 110;сля того. Як встановленl= 6; в тестах на психомоторl= 5;у здатність, ітраконазоl= 3; виявляє помірніший ефект без клінічно значущої вз = 72;ємодії з діазепамо = 84;.

Інгібітор зворотного захоплення серотоніну флувоксаміl= 5; також є інгі= 073;ітором обох шляхів реакції розщепленнn= 3; діазепаму, він не тільк= 080; збільшує силу впливу діазепаму н = 72; 180 % і подовжує його період напіввиведk= 7;ння з 51 години до 118 годин, але й збільшує силу впливу та тривалість = 87;еріоду до досягнення рівноважноk= 5;о стану (Steady State) десметил-ме = 90;аболітів. Флуоксетин мав помірні = 96;ий вплив на значення AUC для діазепаму (збільшення приблизно н = 72; 50 %) і не вплива = 74; на психомоторl= 5;у реакцію, оск= 110;льки комбінованo= 0; концентрацo= 0;ї діазепаму т = 72; десметилдіk= 2;зепаму з флуоксетинl= 6;м і без нього були схожим = 80;.

Комбінован= ;і гормональнo= 0; препарати для запобіг = 72;ння вагітності знижують кліренс діа = 79;епаму (на 40 %) і збільшують період його напіввиведk= 7;ння (на 47 %). Психомоторl= 5;і порушення, викликані діазепамом, = 091; жінок, які застосовуюm= 0;ь контрацептl= 0;ви, залежно від обставин більші під час 7-денної перерви при менструаціo= 1;, коли відповідниl= 1; гормональнl= 0;й препарат не приймаєтьсn= 3;, ніж під час прийому контрацептl= 0;ву. Існують певні дані про те, що бензодіазеl= 7;іни можуть збіл= 00;шувати частоту проривних кровотеч у жінок, які користуютьl= 9;я гормональнl= 0;ми контрацептl= 0;вами. Взаємодії лікарських засобів, в результаті якої настає вагітність, не спостерігаl= 3;ось.

Інгібітор протонної помпи омепразол, інгібітор CYP2C19 = 110; CYP3A4, при прийом= 110; дози 20 мг один раз на добу викликає збільшення AUC діазепаму н = 72; 40 % та подовження періоду напіввиведk= 7;ння на 36 %. У дозі 40 мг один раз на добу омепра = 79;ол збільшив AUC діазепаму н = 72; 122 %, а період на= 087;іввиведенн&= #1103; – на 130 %. Елімінація десметилдіk= 2;зепаму також була знижена. Ефект омепразолу спостерігаk= 4;ся лише у швидких, але не у повільних метаболізаm= 0;орів CYP2C19. Езомепразоl= 3; (але не лансопразоl= 3; або пантопразоl= 3;) здатний пригнічуваm= 0;и метаболізм діазепаму д = 86; того ж рівня, що і омепраз= 086;л.

Циметидин, антагоніст гістаміновl= 0;х Н₂-рецептор= ;ів, який пригнічує кілька CYP-ізофермент&= #1110;в, серед яких CYP3A4 = 110; CYP2C19, зменшує кліренс діа = 79;епаму та десметилдіk= 2;зепаму на 40–50 %. Ефект п&#= 1110;сля одноденногl= 6; та після тривалого прийому циметидину однаковий і призводить = 87;ісля прийому одноразовоo= 1; дози діазепаму д = 86; більшої сил = 80; впливу порі = 74;няно з діазепамо = 84; та його основним метаболітоl= 4; та подовження періоду їх напіввиведk= 7;ння, а після багатократl= 5;их доз діазепаму д = 86; вищих концентрацo= 0;й для рівноважноk= 5;о стану. В разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я циметидину спостерігаl= 3;ася посилена седація. У H₂-&#= 1072;нтагоністі= в (ранітидин і фамотидин) такої фармакокінk= 7;тичної взаємодії встановленl= 6; не було.

Дисульфіра= ;м пригнічує метаболізм діазепаму (середнє зниження кліренсу на 41 = %, подовження періоду напіввиведk= 7;ння на 37 %) і, ймовірно, також подальше розщепленнn= 3; активних метаболітіk= 4; діазепаму. В результаті може виникнути посилений седативний = 77;фект.

У разі лікування туберкульоk= 9;у застосуванl= 5;я діазепаму може змінюватисn= 0;. За наявност= 10; ізоніазиду AUC порівняно з діазепамом = 10; період напіввиведk= 7;ння діазепаму збільшувалk= 2;ся (в середньом= 091; на 33–35 %), причому найбільші зміни зафіксованo= 0; у пацієнтів = 079; фенотипом повільного ацетиляторk= 2;.

Блокатор кальцієвих каналів дилтіазем, с= 091;бстрат тих самих CYP-ізофермент&= #1110;в, що й діазепа= 084; та CYP3A4-інгібітор, збільшував AUC (приблизно н= 072; 25 %) і подовжував період напіввиведk= 7;ння (на 43 % у інтенсивниm= 3; CYP2C19-метаболіз = 72;торів) діазепаму, при цьому відмінностo= 0; між пацієнт = 72;ми з різним CYP2C19-фенотипом були невеликими. За наявност= 10; дилтіазему сила впливу = 087;орівняно з десметилдіk= 2;зепамом також має тенденцію д = 86; зростання.

Первинний метаболіт іделалізибm= 1; є потужним CYP3A4-інгібіторl= 6;м і підвищува = 74; концентрацo= 0;ю діазепаму в сироватці крові, тому потрібно думати про зниження дози.

Психостиму= ;лятори модафініл і армодафініl= 3; індукують CYP3A4 = 10; пригнічуютn= 0; CYP2C19, можливо, подовжують виведення діазепаму т = 72; спричиняютn= 0; надмірну седацію.

Інд= уктор ферментів<= i>

Рифампіцин чинить дуже сильну індукуючу дію на CYP3A4, а також має зн= 072;чний прискорюваl= 3;ьний вплив на CYP2C19-шлях. При дозі 600 мг на добу протяг = 86;м 7 днів кліренс діазепаму збільшувавl= 9;я у 4,3 раза, а AUC зменшувалаl= 9;я на 77 %. Крім тог = 86;, спостерігаl= 3;ося суттєве зменшення сили впливу = 087;орівняно з усіма метаболітаl= 4;и діазепаму. В разі подвоє = 85;ня добової доз = 80; рифампіцинm= 1; подальшого посилення ефектів ціє= 11; речовини не сталося.

Карбамазеп= ;ін є відомим індуктором CYP3= A4 і прискорюв = 72;в виведення (збільшений кліренс, зме= 085;шений період напіввиведk= 7;ння) діазепаму в 3 рази, тоді як концентрацo= 0;я десметилдіk= 2;зепаму підвищувалk= 2;ся.

Їжа та антацидн= 10; препарати<= i>

Їжа та антацидн= 10; препарати можуть зменшити швидкість всмоктуванl= 5;я діазепаму з таблетки (зменшення C_{max<=
/sub>
приблизно н
=
72;
30 %), але не змен=
096;ити
AUC; це може
призвести д
=
86;
послабленнn=
3;
ефекту післ=
03; застосуван&=
#1085;я
одноразовоo=
1;
дози. Однак
багатократl=
5;і
дози у
процесі
лікування н
=
77;
впливають н
=
72;
концентрацo=
0;ю
для
рівноважноk=
5;о
стану.}

Прокінетич= ;ні препарати, наприклад такі як метоклопраl= 4;ід, можуть прискорити = 74;смоктуванн&#= 1103; діазепаму. Метоклопраl= 4;ід, введений внутрішньоk= 4;енно, а не перорально, = 087;рискорює всмоктуванl= 5;я діазепаму т = 72; підвищує C_max, яка досягаєтьсn= 3; після пероральноk= 5;о прийому.

Наркотики (морфін, петидин) знижують швидкість всмоктуванl= 5;я та C_max діазепаму, прийнятого перорально.

Впл= ив діазепаму н = 72; фармакокінk= 7;тику інших речовин

Жодного індукуючогl= 6; або пригнічуваl= 3;ьного впливу діазепаму н = 72; метаболічнo= 0; ферменти не встановленl= 6;. Проте мають місце певні взаємодії з іншими ліка = 88;ськими засобами, в яких діазепам виступає збудником.

Терапія фенітоїном = 91; поєднанні з діазепамом була пов’язана з підвищеною концентрацo= 0;єю та посиленням інтоксикацo= 0;ї фенітоїну. Однак деякі автори не виявили взаємодії а = 73;о навіть знижену концентрацo= 0;ю фенітоїну в плазмі кров= 10;, якщо він застосовувk= 2;вся разом із діазепамом.

Фар= макодинаміm= 5;на взаємодія<= i>

Пацієнтам, які застосо = 74;ують діазепам, слід уникат = 80; вживання алкоголю (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Вказівки щодо інших речовин із седативним впливом на ЦНС, в тому числі алког = 86;лю, також можна знайти в розділі «Передозувk= 2;ння».

Також можуть виникати посилені побічні реа = 82;ції, такі як седація та пригніченнn= 3; серцево-дих = 72;льної діяльності, коли діазепk= 2;м застосовуюm= 0;ь разом із снодійно-се = 76;ативними речовинами, = 074; тому числі з алкоголем.

Є кілька повідомленn= 0; про тяжку гіпотонію, п= 088;игнічення дихання або втрату свідомості = 91; пацієнтів, які лікувались клозапіном = 91; комбінації = 79; бензодіазеl= 7;інами, в тому числі діазепамом.

Слід очікувати, щ= 086; седативний вплив на ЦНС &#= 1087;осилиться, якщо комбінуютьl= 9;я фенотіазинl= 0; і бензодіаз = 77;піни; повідомлялl= 6;ся про седацію, пригніченнn= 3; дихання та блокаду дихальних ш = 83;яхів при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і левопромазl= 0;ну та діазепам = 91;.

Оланзапін і діазепам посилюють седативний ефект і гіпотонію без фармакокінk= 7;тичної взаємодії. Одночасне парентералn= 0;не застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься.

Діазепам посилює субR= 17;єктивний опіоїдний ефект метадону. Ві= 085; посилює вплив метадону на діаметр зіниці та се= 076;ацію, а також викликає значно більшу затримку ча = 89;у реакції порівняно з використанl= 5;ям лише одного метадону. Фармакокінk= 7;тичної взаємодії між двома лікарськимl= 0; речовинами немає.

У деяких пацієнтів при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і леводопи та діазепаму спостерігаl= 3;ася оборотна втрата контролю на = 76; хворобою Паркінсона. Це може обумовлюваm= 0;ись зниженим рівнем стріарного дофаміну.=

Ксантини теофілін і кофеїн частково протидіють седативній = 10;, можливо, анксіолітиm= 5;ній дії діазепаму, блокуючи аденозиновo= 0; рецептори.=

Попереднє лікування діазепамом змінює фарм = 72;кодинаміку та фармакокінk= 7;тику анестезуючl= 6;го засобу кетаміну. N-деметилюва= 085;ня кетаміну уповільнювk= 2;лось, що призводи = 83;о до подовження періоду напіввиведk= 7;ння та індукованоo= 1; кетаміном тривалості наркозу. За наявності діазепаму потрібна менша концентрацo= 0;я кетаміну, що= 073; досягти дос = 90;атньої анестезії.=

Теофілін може пригнічуваm= 0;и дію діазепа = 84;у.

Не відомо про взаємодію і = 79; розповсюджk= 7;ними протидіабеm= 0;ичними засобами, антикоагулn= 3;нтами та діуретикамl= 0;.

Рифампіци= 085; потужно діє на розвиток активності ферментів у печінці, завдяки чом = 91; метаболізм діазепаму в печінці посилюєтьсn= 3;.

У разі поєднання д= 10;азепаму з опіатами, які погіршують дихання, слі= 076; звернути увагу на можливе посилення пригніченнn= 3; дихання.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Одн= 086;часний прийом алкоголю/ре = 95;овин із седативним впливом на ЦНС

Необхідно уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я діазепаму та алкоголю аб = 86; інших снодійно-се = 76;ативних речовин. Так= 077; одночасне застосуванl= 5;я може посилити клінічну ді= 02; ді = 72;зепаму з можливими наслідками, такими як глибока сед = 72;ція, яка може призвести д = 86; коми або сме= 088;ті, клінічно значиме пригніченнn= 3; дихання та/або серцево-суд = 80;нної системи (див. &= #1088;озділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Передозувk= 2;ння»).

Ана= 084;нестичне зловживаннn= 3; алкоголем т = 72; лікарськимl= 0; засобами

Діазепам дуже обережно по = 90;рібно застосовувk= 2;ти пацієнтам, я= 082;і раніше зловживали алкоголем, лікарськимl= 0; засобами аб = 86; наркотикамl= 0;. Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я діазепаму пацієнтам і = 79; залежністю від снодійно-се = 76;ативних речовин, у тому числі алкоголю.

Винятком з вищезгаданl= 0;х є лікування симптомів гострої абстиненціo= 1;. Слід застерегти пацієнта ві = 76; одночасногl= 6; вживання ал = 82;оголю, оскільки таке поєднання може помнож = 80;ти небажані ефекти обох речовин.

Пор= 091;шення функції печінки

Бензодіазе&#= 1087;іни в разі серйозного порушення функції печінки можуть спри = 95;инити виникнення = 77;пізодів печінкової енцефалопаm= 0;ії. Тому пацієнтам і = 79; легкими та помірними порушеннямl= 0; функції печінки слі = 76; застосовувk= 2;ти діазепам з особливою обережністn= 2; (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Пси= 093;іатричні та «парадоксаl= 3;ьні» реакції

Відомо, що застосуванl= 5;я бензодіазеl= 7;інів може призвести д = 86; парадоксалn= 0;них реакцій, таких як неспокій, ажитація, дратівливіl= 9;ть, агресивнісm= 0;ь, тривожний стан, марення, гнів, нічні жахи, галюцинаціo= 1;, психоз, поведінка, яка приверт = 72;є увагу, та інші поведінковo= 0; розлади. У та&#= 1082;их випадках прийом препарату слід припин = 80;ти. Такі реакці= 11; частіше спо = 89;терігаютьс&#= 1103; у дітей і пацієнтів літнього віку.

Амн= 077;зія

Слід звернути увагу, що бензодіазеl= 7;іни можуть викликати антероградl= 5;у амнезію. Ант= 077;роградна амнезія виникає навіть у раз= 110; застосуванl= 5;я терапевтичl= 5;их доз, при цьому ризик зростає при = 079;астосуванн&= #1110; більш високих доз. Амнестичні ефекти можуть супроводжуk= 4;атися поведінкою, яка привертає увагу.

Зви= 082;ання

Після багатократl= 5;ого застосуванl= 5;я = діазепаму протягом довгого час = 91; може трапитись деяка втрат = 72; реакції на дію бензодіазеl= 7;інів.

Діт= 080; та новонароджk= 7;ні

Безпечніст&#= 1100; та дієвість = 076;іазепаму для дітей ві= 082;ом до 6 місяців не досліджуваl= 3;ась. У цій вікові= 081; групі діазе = 87;ам слід застосовувk= 2;ти з великою обережністn= 2; і лише за відсутностo= 0; інших альтернатиk= 4; лікування.<= span style=3D'mso-fareast-font-family:"Lucida Sans Unicode";background:white; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-language:EN-US; mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style:italic'>

Пац= 110;єнти літнього віку=

Пацієнтам літнього віку та ослабленим пацієнтам слід застос = 86;вувати менші дози.

Дих= 072;льна недостатніl= 9;ть

Рекомендує&#= 1090;ься обережністn= 0; в разі діагн= 086;стованої серцево-дих = 72;льної недостатноl= 9;ті, оскільки седативні засоби, такі як діазепам, можуть посилити наявну пригніченіl= 9;ть дихання.

Як і при застосуванl= 5;і будь-якої речовини із снодійно-се = 76;ативними та/або міорелаксуn= 2;чими властивостn= 3;ми, слід проявляти особливу обережністn= 0; при признач = 77;нні діазепаму пацієнтам і = 79; міастенією внаслідок наявної м’язової слабкості (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Внутрішньо&#= 1074;енні ін’єкції ді = 72;зепаму потрібно робити з особливою обережністn= 2;. Повідомлял&= #1086;ся про апное аб= 086; зупинку сер = 94;я, насамперед = 91; пацієнтів літнього віку та тяжкохвориm= 3; пацієнтів, а також у пацієнтів і = 79; серцевою аб = 86; дихальною недостатніl= 9;тю.

Бензиловий спирт, який міститься в ампулах діазепаму, може завдат = 80; необоротноo= 1; шкоди новонароджk= 7;ним, особливо недоношениl= 4;. Тому ампули = 089;лід використовm= 1;вати для цих пацієнтів л = 80;ше тоді, коли немає альтернатиk= 4;и лікування.

Для ін’єкції не можна використовm= 1;вати дуже малі ве= 085;и. Особливо слід уникат = 80; по можливості = 74;нутрішньоа&#= 1088;теріальних ін’єкцій аб = 86; екстравазаm= 0;ів, оскільки після швидкої вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї ін’єкції можуть трапитись в = 77;нозний тромбоз, флебіт, місц= 077;ві подразненнn= 3;, набряки, рід= 096;е – судинні зміни.

Слід бути обережними при застосуванl= 5;і діазепаму в ампулах пацієнтам з апное уві сні, оскільк= 080; це може посилити наявне пригніченнn= 3; дихання.

Зал= 077;жність

Прийом бензодіазеl= 7;інів може призвести д = 86; психічної т = 72; психологічl= 5;ої залежності. = 062;ей ризик підвищуєтьl= 9;я в разі тривалого п = 88;ийому, прийому вел = 80;ких доз та в пацієнтів з діагностовk= 2;ним зловживаннn= 3;м алкоголем та/або лікарськимl= 0; засобами/на = 88;котиками. Повідомлялl= 6;ся про випадки зловживаннn= 3; пацієнтами кількома наркотикамl= 0;. Лікарський засіб Діазе = 87;ам-Фармак слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2; пацієнтам, які в анамнезі зловживали = 72;лкоголем або наркотикамl= 0;. Симптоми абстиненціo= 1; виникають насамперед після рапто = 74;ого припинення прийому і в більш легки = 93; випадках обмежуютьсn= 3; тремором, неспокоєм, порушенням сну, відчуттям сильного страху, напр= 091;гою, головним болем, діареєю, болем у м’яз= 072;х, сплутаністn= 2; свідомості, дратівливіl= 9;тю та слабкіст= 02; концентрацo= 0;ї. Однак можут= 00; також виникати симптоми, такі як підвищена пітливість, спазми у м’язах і животі, розлади сприйняття, = 072; в рідкісних випадках – марення та судоми. У тяж&#= 1082;их випадках можуть виникати такі симпто = 84;и: втрата відчуття реальності, деперсоналo= 0;зація, гіперакузіn= 3;, відчуття оніміння та поколюваннn= 3; в кінцівках, надмірна чутливість до світла, шуму та фізичного дотику, галюцинаціo= 1;.

Початок проявів абстиненціo= 1; коливаєтьсn= 3; від кількох годин до тижня чи біл= 100;ше після припинення терапії залежно від тривалості дії речовин = 80;.

Щоб знизити ризик залежності до мінімуму, &#= 1073;ензодіазеп= іни слід призначати лише після ретельної перевірки показань і приймати протягом якомога коротшого періоду (нап= 088;иклад, як снодійни = 81; засіб по більшості н = 77; довше чотирьох тижнів). Необхідно періодично перевіряти, чи потрібно продовжуваm= 0;и лікування. Більш тривале лікування показано лише деяким пацієнтам (наприклад, при панічни = 93; розладах), а користь пор= 10;вняно з ризиками менш очевидна.

Щоб запобігти проявам абстиненціo= 1;, рекомендуєm= 0;ься в кожному випадку відміна препарату з поступовим зменшенням дози. У разі виникнення проявів абстиненціo= 1; потребуєтьl= 9;я регулярний лікарський нагляд та підтримка пацієнта.

При застосуванl= 5;і бензодіазеl= 7;інів перехід на бензодіазеl= 7;ін із значно коротшим пе = 88;іодом напіввиведk= 7;ння може викликати с = 80;мптоми абстиненціo= 1;.

Стр= 072;х синдрому абстиненціo= 1;

Під цим розуміють короткочасl= 5;ий психотичниl= 1; розлад, при якому посилюютьсn= 3; симптоми, як= 110; призвели до лікування д= 10;азепамом. Він може виникати пр = 80; відміні лікування. М= 086;же супроводжуk= 4;атись іншими реакціями, т= 072;кими як зміни настрою, страх, порушення с = 85;у та неспокій.

Оскільки ризик проявів абстиненціo= 1; та синдрому відміни підвищуєтьl= 9;я після рапто = 74;ого припинення лікування, рекомендуєm= 0;ься зменшувати дозу поступово.

До = 87;оміжні речовини

Лі = 82;арський засіб Діа= зепам-Фарма = 82; = містить 0,34<= /span> = 84;моль (або 7,8= мг)/мл натрію. Слід бути обережним при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу паці= 08;нтам, які застосовуюm= 0;ь натрій-конт = 88;ольовану дієту.

Це = 81; лікарський засіб містить спирт бензи = 83;овий, тому його нk= 7; застосовуюm= 0;ь недоношениl= 4; дітям та нов= 086;народженим.= Може спричинити токсичні та алергічні р = 77;акції у немовлят т= 072; дітей віком до 3 років.

Цей препарат містить 860 мг пропіленглo= 0;колю на ампулу, що еквівалентl= 5;о 430 мг/мл. Одночасне застосуванl= 5;я із субстратом алкогольдеk= 5;ідрогенази, таким як етанол, може викликати серйозні побічні реа = 82;ції у дітей віко= 084; до 5 років.

Це = 81; лікарський засіб містить бензойну ки = 89;лоту (Е 210) та нат = 88;ію бензоат (Е 211), мl= 6;же підвищуватl= 0; ризик виникнення жовтяниці у новонароджk= 7;них.

Цей лікарський засіб містить 10 об. % етанолу (алкоголю), тобто 80 мг/мл, що еквівале = 85;тно 2 мл пива, 0,8 мл вина у мл. Шкі&= #1076;ливий для пацієнтів, хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванl= 5;і вагітним та жінкам, які годують груддю, дітя= 084; та пацієнта = 84; із захворюванl= 5;ями печінки та хворим на епілепсію.

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітн= 110;сть<= o:p>

Як = 97;о препарат призначаютn= 0; жінці репродуктиk= 4;ного віку, їй слід зв’язатись = 10;з лікарем щод = 86; припинення прийому препарату, якщо вона хоче завагітнітl= 0; або підозрю= 08;, що може бути вагітною.

Лі = 82;арський засіб Діазе = 87;ам-Фармак не слід застосовувk= 2;ти під час вагітності, = 086;крім випадків, коли це вкра= 081; необхідно.

Ді = 72;зепам та його метаболіти проходять ч = 77;рез плацентарнl= 0;й бар’єр.=

Тр = 80;вале застосуванl= 5;я бензодіазеl= 7;інів під час вагітності може спричинити = 91; новонароджk= 7;ного гіпотонію, дихальну недостатніl= 9;ть та гіпотермію (див. «Кінетика особливих груп пацієнтів»). Є свідчення, що для цього класу лікарських засобів у новонароджk= 7;них іноді були симптоми абстиненціo= 1;. Якщо діазеп = 72;м застосовуєm= 0;ься під час переймів та пологів, необхідно дотримуватl= 0;ся особливої обережностo= 0;, оскільки великі одноразові дози можуть призвести д = 86; нерегулярнl= 6;сті серцевого ритму ненародженl= 6;ї дитини, а також сприч = 80;нити гіпотонію, слабкість смоктальноk= 5;о рефлексу, гіпотермію та помірне пригніченнn= 3; дихання («floppy infant»-синдром – синдром «млявого немовляти») = 091; новонароджk= 7;ного). Слід враховуватl= 0;, що ферментн = 72; система, яка бере участь = 091; розщепленнo= 0; діазепаму, у новонароджk= 7;них (особливо у недоношениm= 3;) розвинена н = 77; повністю.

Грудне вигодовуваl= 5;ня<= o:p>

Ді = 72;зепам та його метаболіти потрапляютn= 0; у материнськk= 7; молоко. Якщо застосуванl= 5;я діазепаму в період грудного вигодовуваl= 5;ня однозначно не уникнути, годування груддю слід припинити.

<= span lang=3DRU style=3D'color:black;mso-color-alt:windowtext;background:white; mso-bidi-font-weight:bold'>Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. =

Діазепа&= #1084; має яскраво виражений вплив на зда= 090;ність керувати автотранспl= 6;ртом або обслуго = 74;увати механізми. Перед тим, як вони отрима= 02;ть діазепа= м, пацієнтів слід попередити про те, щоб вони не керували автомобілеl= 4; і не працювали з = 084;еханізмами, поки не одужають. Лікар повин = 77;н вирішити, коли цю діяльність можна відно = 74;ити.

Крім того, пацієнта слід застерегти від одночас = 85;ого вживання алкоголю, оскільки та = 82;е поєднання може примножити побічні реа = 82;ції від обох речовин. Якщ= 086; тривалість сну недоста = 90;ня або споживаєтьl= 9;я алкоголь, то &#= 1084;оже зрости ймовірністn= 0; порушення уваги (див. ро&= #1079;діл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

<= /o:p>

<= /o:p>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

При= близно після тижня лікування доцільно перевірити, чи можна зменшити дозу препар = 72;ту.

Щоб отримати максимальнm= 1; користь, необхідно ретельно підбирати дозу індивідуалn= 0;но.

Зви= чайні добові дози, наведені нижче, задов= 086;льняють потреби більшості пацієнтів, х= 086;ча в деяких випадках потрібна більша доза.

Для дорослих та підлітків зазвичай рекомендуюm= 0;ься парентералn= 0;ні дози в діапазоні від 2 до 20 мг внутрішньоl= 4;’язо= во або внутрішньоk= 4;енно, залежно від маси тіла, показань та рівня серйозностo= 0; симптомів, щ= 086; підлягають лікуванню. При певних показаннях (наприклад, правець) за = 83;ежно від обставин можуть знадобитисn= 3; більші дози. Па = 94;ієнти літнього віку та пацієнти із порушеннямl= 0; функції печінки повинні отр = 80;мувати зменшену дозу препарату (див. «Спеціа&#= 1083;ьні інструкції = 79; дозування»).

На початку лікування ц= 10; пацієнти повинні пер = 77;бувати під регулярним наглядом, що= 073; за необхідносm= 0;і можна було зменшити дозування та/або подовжити інтервал мі = 78; прийомами препарату, щоб запобігти передозуваl= 5;ню внаслідок накопиченнn= 3;.

Вну= трішньовенl= 5;у ін’= 08;кцію = діазепаму слід здійсн= 02;вати повільно (приблизно 0,5= –1 мл за хвилину), оскільки пр = 80; надто швидкому введенні може виникнути апное; обладнання для реанімації слід завжди тримати нап = 86;готові.

Спеціал= ;ьні інструкції = 79; дозування<= /span>

Анестез= ;іологія<= /span>

Премеди= ;кація та введення = 074; наркоз=

&#= 1055;ремедикаці= я: 10–20 мг (дітям 0,1<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style= :italic'>–0,2 мг на кіл= ограм маси тіла) внутрішньоl= 4;’&#= 1103;зово, за годину до введення в наркоз.

&#= 1042;ведення в наркоз: 0,2–0,5 мг на кіл= ограм маси тіла внутрішньоk= 4;енно.

Базо&= #1074;а седація перед лікувальниl= 4;и процедурамl= 0;, дослідженнn= 3;ми та втручаннямl= 0;, які впливаю = 90;ь на психіку=

10= –30 мг (дітям 0,1–0,2 мг на кіл= ограм маси тіла) внутрішньоk= 4;енно.

&#= 1053;айкращий спосіб підібрати дозування д = 83;я кожного пацієнта індивідуалn= 0;но полягає в тому, що роблять початкову ін’єкцію 5 мг = =3D 1 мл (або дітям 0,1 мk= 5; на кілогр= ам маси тіла), а потім повторні дози 2,5 мг (або дітям 0,05 мг на кілограм маси тіла) з інтервалом 30 секунд, поки не зімкнуть = 89;я повіки.

Гіне&= #1082;ологія та акушерська справа

Екла&= #1084;псія: <= /span>в разі наявни = 93; нападів або їх загрози, коли сульфа = 90; магнію прот = 80;показаний або його немає: 10–20 мг внутрішньоk= 4;енно, подальше введення за = 085;еобхідност&= #1110; внутрішньоk= 4;енно або за допом= 086;гою постійного краплин= ного вливання (до 100 мг за 24 години= ). При нападах, які продовж = 91;ються попри введення сульфату ма = 75;нію, = діазепам можна вводити внутрішньоk= 4;енно в дозі 5–10 мг.

Прав&= #1077;ць

0,= 1–0,3 мг на кіл= ограм маси тіла з інтерваламl= 0; 1–4 години внутрішньоk= 4;енно або постійн = 77; краплинне вливання (3–4 мг на кіл= ограм маси тіла впродовж 24 годин), з огляду на обставини однакові дози також одночасно перорально через зонд.

Епіл&= #1077;птичний статус

0,= 15–0,= 25 мг на кіл= ограм маси тіла внутрішньоk= 4;енно, за необхідносm= 0;і повторення через 10–15 хвилин, можливо за допомогою постійного краплинно= 075;о вливання (максимальн = 72; доза: 3 мг на кілогр= ам маси тіла за 24 години).

Стан збудження<= /span>

&#= 1043;острі тривожні стани, руховий неспокій, біла гарячк = 72;: першого раз = 91; 0,1–0,2 мг на <= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style= :italic'>кілограм маси тіла внутрішньоk= 4;енно, повторення = 79; восьмигодиl= 5;ними інтерваламl= 0; до зникненн= 03; гострих симптомів, потім продовженнn= 3; лікування перорально.

Внут&= #1088;ішньовенне введення<= /i>

&#= 1028; докази того, що діазепам може адсорбуватl= 0;ся на інфузійних мішках та інфузійних системах і&#= 1079; синтетичниm= 3; матеріалів, особливо ти = 93;, що містять ПВХ, тим самим концентрацo= 0;я діазепаму зменшуєтьсn= 3; на 50 % або більше, особливо якщо підготовлеl= 5;ий мішок зберігаєтьl= 9;я 24 години або довше, в умов&#= 1072;х теплого навколишньl= 6;го середовища, = 074; разі використанl= 5;я комплекту довгих труб = 86;к або повільної швидкості інфузії. Якщ= 086; можливо, слі= 076; уникати для введення діазепаму мішків та інфузійних систем і&#= 1079; вмістом ПВХ (див. «Інші вказівки»). Під час введення діазепаму слід дотрим = 91;ватись обережностo= 0;, змінюючи мішки та інф= 091;зійні системи і&#= 1079; вмістом ПВХ на інші з другого матеріалу.=

Паці&= #1108;нти з порушеннямl= 0; функції печінки

&#= 1055;ацієнтів із серйозними порушеннямl= 0; функції печінки не можна лікувати таблетками діазепаму (див. розділ= &l= aquo;Протипоказ= ання»). Пацієнтам &= #1079; невеликими або помірними порушеннямl= 0; функції печінки потрібно застосовувk= 2;ти найменшу можливу доз = 91;.

Паціє&= #1085;ти літнього віку

&#= 1044;ля пацієнтів літнього віку потріб= но застосовувk= 2;ти найменшу можливу доз = 91;. На початку лікування ц= 10; пацієнти по = 74;инні перебувати під регулярним наглядом, що= 073; за необхідносm= 0;і можна було зменшити до = 79;ування та/або подовжити інтервал мі = 78; прийомами препарату, щоб запобігти передозуваl= 5;ню внаслідок накопиченнn= 3; (див. «Кінети&#= 1082;а особливих груп пацієнтів»). Фармакологo= 0;чна дія бензодіазеl= 7;іну виявляєтьсn= 3; сильнішою у пацієнтів літнього віку, ніж у молодших пацієнтів, навіть при однакових концентрацo= 0;ях бензодіазеl= 7;іну у плазмі крові. Це можна пояснити змінами взаємодії лікарської речовини і рецепторів, пострецептl= 6;рних механізмів = 10; функції органів, обумовлениl= 4;и віком.

Діти та підлітки

0,= 1–0,3 мг на кіл= ограм маси тіла на добу.

Ді = 90;и.

&#= 1041;ензодіазеп= іни не слід за = 89;тосовува&#= 1090;и дітям без ретельного уточнення показань; тривалість лікування має бути якомога кор = 86;тшою.

Ново&= #1085;ароджені. Застосува= 090;и для цих пацієнтів лише тоді, коли немає альтернатиk= 4;и лікування (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Передо&#= 1079;ування.

= 057;имптоми<= o:p>

У разі передозуваl= 5;ня бензодіазеl= 7;іни часто викликають заціпеніннn= 3;, атаксію, дизартрію т = 72; ністагм. Передозуваl= 5;ня діазеп= аму &#= 1088;ідко загрожує життю, якщо препарат приймався один, але він може призвести д = 86; арефлексії, апное, артер= 110;альної гіпотензії, пригніченнn= 3; серцево-дих = 72;льної діяльності та коми. Коли виникає ком = 72;, вона в цілом= 091; триває кілька годи = 85;, але може бут= 080; більш тривалою та циклічною, особливо у пацієнтів літнього віку. У пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями дихальних ш = 83;яхів вплив бензодіазеl= 7;інів на пригніче = 85;ня дихання є більш серйозним.

Бензоді&= #1072;зепіни посилюють дію інших речовин із седативним впливом на ЦНС, в тому числі алког = 86;лю.

= 051;ікування<= o:p>

Контрол&= #1102;вати життєво важливі функції організму пацієнта та = 079;алежно від клінічного стану пацієнта вживати доц= 10;льні підтримуваl= 3;ьні заходи. Зокрема, пац= 110;єнтам може знадобитисn= 3; симптоматиm= 5;не лікування впливу на серцево-дих = 72;льну діяльність та ЦНС.

Слід запобігти подальшому всмоктуванl= 5;ю за допомого= 02; відповідниm= 3; методів, наприклад очищення організму активованиl= 4; вугіллям протягом 1–2 годин. Якщо використовm= 1;ється активоване = 74;угілля для пацієнтів і = 79; заціпеніннn= 3;м, обов’язковl= 6; потрібний захист дихальних шляхів. У разі змішаного прийому можна розглянути можливість промивання шлунка, але не як звичай= 085;ий захід.

Якщо седативний вплив на ЦНС є серйозним, слід думати про застосу = 74;ання флумазенілm= 1;, антагоністk= 2; бензодіазеl= 7;інів. Однак прийо = 84; повинен здійснюватl= 0;сь під регуляр = 85;им наглядом. Препарат ма= 08; короткий період напіввиведk= 7;ння (приблизно 1 година), тому пацієнти, яким призначениl= 1; флумазеніл, повинні перебувати під наглядо = 84; після закін = 95;ення дії. При застосуванl= 5;і флумазенілm= 1; у хворих на епілепсію, які лікуються бензодіазеl= 7;інами, рекомендуєm= 0;ься обережністn= 0;. Флумазеніл слід застосовувk= 2;ти з максималь = 85;ою обережністn= 2; після прийо = 84;у лікарських засобів, що знижують по = 88;іг судомної готовності (наприклад, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів). Для отримання д = 86;даткової інформації щодо правильногl= 6; застосуван&#= 1085;я флумазенілm= 1; слід ознайомитиl= 9;я з інформацієn= 2; про лікарсь = 82;ий засіб.

Побічні реакції.

Побічні реа= кції, про які найч= 072;стіше повідомляюm= 0;ь: заціпеніннn= 3; і м’язова слабкість; ц= 077; зазвичай залежить ві = 76; дози. Ці прояви виникають п = 77;реважно на початку терапії та зазвичай зн = 80;кають при тривалому застосуванl= 5;і.

Дослідженн&= #1103;. При внутрішньоk= 4;енному введенні підвищуєтьl= 9;я рівень лужної фосфатази в крові, дуже рідко – підв= 080;щення трансамінаk= 9;, нерегулярнl= 0;й пульс.

&= #1047; боку нервової системи. Атаксія, дизартрія, невиразна мова, головн= 080;й біль, тремор, &= #1079;апа= морочення , зниження уваги.

У разі застосуванl= 5;я терапевтичl= 5;их доз може траплятися антероградl= 5;а амнезія, при цьому ризик = 079;ростає зі збільшен = 85;ям дози. Амнезі= 103; може супроводжуk= 4;атися неадекватнl= 6;ю поведінкою.

&= #1047; боку орг = 72;нів зору. Дво= 11;ння в очах, розмитість зору.

З боку психіки. Па = 88;адоксальні реакції, так= 110; як неспокій, ажитація, дратівливіl= 9;ть, дезорієнтаm= 4;ія, агресивнісm= 0;ь, нервозністn= 0;, ворожість, тривожні стани, марення, гнів, нічні ж&#= 1072;хи, незвичні сн = 80;, галюцинаціo= 1;, психоз, гіперактивl= 5;ість, неадекватнk= 2; поведінка т = 72; інший небажаний вплив на поведінку. У таких випадках прийом преп = 72;рату слід припинити. Ймовірністn= 0; виникнення подібних реакцій у дітей та пац= 110;єнтів літнього віку вища.

Сплутаніст&= #1100; свідомості, психічні та емоційні розлади, депресія, зміни лібід = 86;.

Тривалий прийом (навіть у терапевтичl= 5;их дозах) може призвести д = 86; розвитку фізичної за = 83;ежності: перериваннn= 3; терапії мож = 77; призвести д = 86; симптомів абстиненціo= 1; або синдром = 91; відміни пре = 87;арату (див. «Анамнестиm= 5;не зловживаннn= 3; алкоголем т = 72; лікарськимl= 0; засобами» т = 72; «Залежністn= 0;»).

Повідомлял&= #1086;ся про зловживаннn= 3; бензодіазеl= 7;інами у споживачі = 74; кількох наркотиків (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»/«Залежні&#= 1089;ть»).

З боку кістково-= 084;’язової системи. М’язова слабкість. Повідомлялl= 6;ся про численн= 10; випадки падінь і переломів у пацієнтів, які приймал = 80; бензодіазеl= 7;іни. Ризик підви = 97;ується при одночасномm= 1; прийомі сед = 72;тивних засобів (у тому числі алкогольниm= 3; напоїв), також у паціє= нтів літнього віку.

З боку травної системи. Нудота, білn= 0; у животі, сухість у роті або пос= 080;лене слиновиділk= 7;ння (гіперсалів = 72;ція), діарея, запо= 088; та інші шлунково-ки = 96;кові розлади.

Гепат&= #1086;біліарні розлади. Дуже рідко – жовт= 103;ниця.

&= #1047; боку серцево-суд = 80;нної системи. Артеріальн&= #1072; гіпотензія, пригніченнn= 3; кровообігу, = 085;ерегулярни&= #1081; пульс, серцева недостатніl= 9;ть, = у тому числі зупинка серця.

&= #1047; боку сечовидільl= 5;ої системи. Нетримання сечі, затримка сечі.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. = 42;исипи.

&= #1047; боку орган= ів слуху. Запамо&#= 1088;очення.=

&= #1047; боку дихальної системи. Пригні= чення дихання, в тому числі зупинка дих = 72;ння.

&= #1047;агальні порушення т = 72; ураження у місці введення. Мож= ливі тромбоз вен, флебіт, подразненнn= 3; в місці ін’єкції, місцевий набряк або – дещо рідше – судинні зміни, особливо після швидкої вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї ін’єкції. Для ін’єкц= ії не можна використовm= 1;вати дуже малі вени, особливо слід категоричнl= 6; уникати внутрішньоk= 2;ртеріальни= 093; ін’єкцій аб = 86; екстравазаm= 0;ів.= Вну= трішньом’язо= ва ін’єкція може призводити до місцевих подразнень, = 091; деяких випадках може виникн = 91;ти еритема в місці ін’єкції. Відносно ча = 89;то можна спостерігаm= 0;и чутливість до надавлюванl= 5;я.

Повідо= 084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Пов= ідомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має велике знач = 77;ння. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

&= #1058;ермін придатностo= 0;. 2 роки.

Не застосовувk= 2;ти після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

&= #1059;мови зберігання.

Зберіга= ;ти в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від дії світла при температурo= 0; не вище 25 °С.

Після розведення зберігати впродовж 24 годин при температурo= 0; не вище 25 °С.

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору цей препара = 90; слід застосуватl= 0; негайно, за винятком ви = 87;адків, коли розведення відбуваєтьl= 9;я в контрольо = 74;аних та валідованиm= 3; асептичних умовах.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Несумісніс&= #1090;ь. =

Лі = 82;арський засіб Діазе = 87;ам-Фармак можна розво = 76;ити такими розчинами для інфузій: натрію хлор = 80;д 0,9 %, глюкоза 5 % або глюкоза 10 = %.

Ви = 82;ористання ємностей та інфузійних систем, що містять ПВХ, може призвести д = 86; зниження концентрацo= 0;ї діазепаму (див. «Спеціальнo= 0; інструкції = 79; дозування»).

&= #1059;паковка. По 2 мл в ампулі зі світлозахиl= 9;ного скла; по 5 ампул у блістері; по 2 блістери у п= 072;чці.

&= #1050;атегорія відпуску. За рецептом= .

&= #1042;иробник. АТ «Фарма&#= 1082;».

Місц = 77;знаходженн&#= 1103; виробника та адреса місця провадженнn= 3; його діяльності.

Ук = 88;аїна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівськk= 2;, 74.