ЭКСПЕРТИЗА ПРОВЕДЕНА

ІНСТРУКЦІЯ

= для медичного застосування лікарського засобу

ЛОП= ЕРАМІД-ЗДОРОВ’Я

(LOPERAMIDE-ZDOROVYE)

Склад:=

діюча речов= ина: loperamidе= ;

1 таблетка містить лопераміду гідрохлорид= у 2 мг;

доп= оміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль картопляний, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, з <= span style=3D'letter-spacing:.1pt'>фаскою.

= Фармакотерапевтична група. Препарати, що пригнічують перистальтику. Код АТХ А07D A03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Лопераміду гідрохлорид зв’язується з опіатни= ми рецепторами кишкової стінки. Внаслідок цього пригнічується вивільнення ацетилхоліну та простагландинів, знижуючи у такий спосіб пропульсивну перистальтику та збільшуючи час проходження вмісту через травний тракт, а т= акож здатність стінки кишечнику до абсорбції рідини. Лопера= міду гідрохлорид збільшує тонус анального сфінктера, знижуючи тим самим нетриман= ня калових мас та позиви до дефекації.

Фармакокінетика.

Абс= орбція: більша частина <= span class=3DSpellE>лопераміду, прийнятого внутрішньо, абсорбується з киш= ечнику, але у результаті інтенсивного метаболізму першого проходження системна біодоступність становить приблизно лише 0,3 %.

Роз= поділ: у щурів показано= високу афінність лопераміду відносно стінки кишечнику з переважним зв’язуванням з рецепторами поздовжнього шару м’язової оболонки. Зв’язування лопераміду з білками крові становит= ь 95 %, головним чином з альбуміном. Лоперамід є субстратом Р-глікопротеїну.

Мет= аболізм: лоперамід майже = повністю екстрагується печінкою, де він переважно метаболізується, кон’югується та екскретується з жовчю. Окисне N-деметилювання є основним метаболічним шл= яхом лопераміду, цей процес опосередкований головним= чином ізоформами CYP3A4 та CYP2C8. Внаслідок цього ду= же інтенсивного ефекту першого проходження через печінку концентрації незмінен= ого лікарського засобу у плазмі крові залишаються дуже низькими.

Елі= мінація: Т_{½ лопераміду у людей становить приблизно 11 годин з
діапазоном 9-14 годин. Екскреція незміненого лоперамід=
у
та його метаболітів відбувається в основному з калом.}

Популяція пацієнтів дитячого віку: ф= армакокінетичних досліджень популяції пацієнтів дитячого віку не проводили. Очікується, що фармакокінетична поведінка лопераміду та взаємо= дії лікарських засобів з лоперамідом будуть аналогі= чні тим, що спостерігаються у дорослих.

Клінічні характеристики.

Показання. Симптоматичне лікування гос= трої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років.

Симптоматичне лікування гострих епізодів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих віком від 18 років після встановлення первинного діагнозу лікарем.

Протипоказання. Препарат протипо= казаний:

пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до лопераміду гідрох= лориду або до будь-якого з компонентів препарату;
дітям віком до 12 рокі= в;
пацієнтам з гострою дизентерією, що характеризується наявністю крові у випорожненнях та підвищеною температурою тіла;
пацієнтам з гострим виразковим колітом або псевдомембранозним колітом, пов’язаним із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії= ;
пацієнтам з бактеріаль= ним ентероколітом, спричиненим мікроорганізмами родин Salmonella, Shigella та Campylobacter.

Препарат взагалі не слід застосовувати, якщо т= реба уникнути пригнічення перистальтики через можливий ризик виникнення значних ускладнень, включаючи кишкову непрохідність, мегаколон та токсичний мегакол= он.

Необхідно негайно припинити прийом препарату, = якщо розвивається запор, здуття живота або кишкова непрохідність.

&nbs= p;

Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій. Повідомляли про = випадки взаємодії з лікарськими засобами, що мають подібні фармакологічні властивос= ті. Лікарські засоби, що мають пригнічувальну дію на центральну нервову систему (ЦНС), не застосовувати одночасно з препаратом дітям.

Лоперамід є субстратом Р-глікопротеїну. Одноча= сне призначення лопераміду (у дозі 16 мг) разом з інгібіторами Р-глікопротеїну (хінідин, ритонавір) призводило до підвищення рівня лопераміду у плазмі крові у 2-3 рази. Клі= нічна значущість зазначеної фармакокінетичної взаємодії при застосуванні лопераміду у рекомендованих дозах невідома.

Супутнє застосування лопе= раміду (4 мг одноразово) та ітраконазолу, інгібітору CYP3A4 та                        Р-глікопротеїну призводило до 3-4-разового збільшення концентрацій лоп= ераміду у плазмі крові. Інгібітор CYP2C8 гемфіброзил підвищував вміст лопераміду приблизно у 2 рази. Комбіноване застосування ітраконазолу та гемфіброзилу<= /span> призводило до 4-разового збільшення максимального вмісту лопераміду у плазмі крові та 13-разового збільшення загальної експозиції у плазмі кров= і. Це підвищення не було пов’язане з впливом на ЦНС, що визначався за допомогою психомоторних тестів (тобто суб’єктивна сонливість та тест на заміну цифров= их символів).

Супутнє застосування лопе= раміду (16 мг одноразово) та кетоконазолу, інгібітору CYP3A4 і                          Р-глікопротеїну призводило до 5-разового підвищення концентрації лопер= аміду у плазмі крові. Це підвищення не було пов’язане зі збільшенням фармакодинамічних ефектів, що визначалося за допомогою пупілометрії.

Супутнє лікування десмопр= есином для перорального застосування призводило до 3-разового підвищення концентра= ції десмопресину у плазмі крові, вірогідно, внаслідок біл= ьш повільної моторики шлунково-кишкового тракту.

Очікується, що лікарські засоби з аналогічними фармакологічними властивостями можуть посилювати дію л= операміду, а лікарські засоби, які прискорюють проходження їжі у шлунково-кишковому тракті, можуть знижувати його дію.

= Особливості застосування. Лікування діареї носить симптома= тичний характер. Якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що по= трібно це зробити), то у разі можливості слід проводити специфічне лікування.

У хворих з діареєю, особливо у дітей, ослаблен= их пацієнтів, людей літнього віку може виникнути дегідратація та дисбаланс електролітів. У таких випадках найважливішим заходом є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.

Застосування преп= арату не замінює введення відповідної кількості рідини та відновлення електролітів.<= o:p>

Оскільки стійка д= іарея може свідчити про потенційно більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, поки причина діареї не буде досліджена.

При гострій діареї, коли не спостерігається клінічне поліпшення протягом 48 годин, застосування ло= пераміду гідрохлориду слід припинити і звернутися до лікаря.

Забороняє= ться застосування лопераміду у ситуаціях, коли слід уникати пригнічення перистальтики через можливий ризик серйозних наслідків, таких як мегаколон і токсичний мегаколон.

Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту, які приймають препарат= при діареї, необхідно негайно припинити лікування при появі перших ознак здуття живота. Існують окремі повідомлення про випадки кишкової непрохідності з підвищеним ризиком появи токсичного мегаколону у пацієнтів, хворих на СНІД,= з інфекційними колітами як вірусного, так і бакте= ріального походження, при лікуванні лопераміду гідрохлори= дом.

Зловживан= ня лоперамідом або неправильне його застосування як опіо= їдного замінника було описано в осіб із опіоїдною залежністю.

Хоча фармакокінетичні дані для пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам препарат слід застосовувати з обережністю через уповільнення метаболізму першого проходже= ння. Цей лікарський засіб необхідно з обережністю призначати хворим з порушенням функції печінки, оскільки він може призвести до відносного передозування, що може спричинити токсичне ураження ЦНС.

Лікарські засоби, що подовжують час проходженн= я, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.<= o:p>

Зважаючи на те, що лоперамід добре метаболізує= ться та лоперамід або його метаболіти виводяться з фекаліями, зазвичай не потріб= но коригувати дозу лопераміду для пацієнтів з пору= шенням функції нирок.

Якщо у пацієнта встановлена непереносимість де= яких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Для лопераміду не характерні виражені кардіологічні ускла= днення у межах діапазону терапевтичних концентрацій. Але при суттєвому перевищенні= цих значень (до 47 разів) лоперамід демонструє кардіологічні ускладнення: пригнічення калієвого (hERG) та натрієвого пото= ків і аритмії на тваринних моделях in vivo<= /span> та in vitro.

Були отри= мані повідомлення про порушення серцевої діяльності, що включають подовження інтервалу QT, подовження комплексу QRS, torsades de pointes, при прийомі лопераміду в дозі, що перевищує рекомен= довану. Були повідомлення про летальні випадки. Пацієнтам не слід перевищувати рекомендовану дозу препарату і/або тривалість прийому.

Якщо препарат приймати для контролю нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, що був попередньо діаг= ностований лікарем, і клінічного покращення не спостерігається протягом 48 годин, потр= ібно припинити застосування лопераміду гідрохлориду і звернутися до лікаря. Також слід звернутися до лікаря, якщо характер симпто= мів змінився або повторювані напади діареї тривають більше двох тижнів.

Для лікування гострих нападів діареї, зумовлен= ої синдромом подразненого кишечнику, препарат слід приймати лише якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.

У зазначених нижче випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо відомо, щ= о у пацієнта синдром подразненого кишечнику (СПК):

-&nb= sp;       вік пацієнта від 40 років і з моменту останнього напа= ду СПК минув деякий час;

-&nb= sp;       вік пацієнта від 40 років і цього разу симптоми СПК відрізняються;

-&nb= sp;       нещодавня кровотеча з кишечнику;

-&nb= sp;       тяжкий запор;

-&nb= sp;       нудота або блювання;

-&nb= sp;       втрата апетиту або зменшення маси тіла;

-&nb= sp;       утруднене або болісне сечовипускання;

-&nb= sp;       пропасниця;

-&nb= sp;       нещодавня подорож за кордон.

У випадку виникнення нових симптомів, погіршен= ня симптомів або якщо симптоми не покращилися протягом 2 тижнів, слід звернути= ся до лікаря.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Незважаючи на відсутність даних про тератогенні або ембріотоксичні властивості лопераміду гідрохлор= иду, очікувану терапевтичну користь слід зіставити з потенційними ризиками до початку застосування лопераміду гідрохлори= ду, особливо у разі застосування протягом І триместру вагітності. Не рекомендується приймати цей лікарський засіб у пер= іод вагітності.

Годування груддю.= Оскільки незначна кількість лопераміду може з’являтися у грудному молоці, лопераміду гідрохлорид не рекомендовано застосовувати у період годування груддю.

У зв’язку з цим в= агітним жінкам і жінкам, які годують дитину груддю, слід порекомендувати звернутися= до свого лікаря для одержання відповідного лікування.

=

Здатність впливати на швидк= ість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Можливе виникнення підвищен= ня стомлюваності, запаморочення або сонливості при синдромі діареї під час застосування лопераміду гідрохлориду. Тому рекомендується з обережністю приймати цей препарат при керуванні автомобілем або роботі з механізмами.

= Спосіб застосування та дози. Препарат не призн= ачений для початкової терапії серйозної діареї, що супроводжується зниженням рівнів рідини та електролітів. Зокрема у дітей цю втрату бажано компенсувати завдя= ки призначенню замісної терапії парентерально або перорально.

Таблетки слід при= ймати, запиваючи рідиною.

Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років. Початкова доза – 2 таблетки (4 мг), у подальшому 1 таблетка (2 мг) після кожного наступного рідкого випорожнення. Звичайна доза становить 3-4 таблетки (6–8 мг) на добу. Максимальна добова доза при гострій діареї не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).

Сим= птоматичне лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечни= ку, у дорослих віком від 18 років після встановлення первинного діагнозу лікаре= м. Початкова доза ст= ановить 2 таблетки (4 мг); у подальшому приймати по 1 таблетці (2 мг) після кожного випадку рідких випорожнень або згідно з попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).

При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом препарату слід припинити.

Застосування для лікування хворих літнього віку. Не потрібна корек= ція дози для пацієнтів літнього віку.

Зас= тосування при порушеннях функції нирок. Не потрібна корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.

Зас= тосування при порушеннях функції печінки. Хоча фармакокінетичні дані про дію препарату у пацієн= тів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам потрібно призначати препарат з обережністю через уповільнення у них метаболізму першого проходження.

Діти. Препарат застосовувати діт= ям віком від 12 років для симптоматичного лікування гострої діареї.

Передозування.

Симптоми. = У випадку передоз= ування (включаючи відносне передозування внаслідок порушення функції печінки) може виникати пригнічення ЦНС (ступор, порушення координації, сонливість, міоз, м’язовий гіпертонус, пригнічення дихання), запор, затримка сечі та кишкова непрохідність.

Діти та пацієнти з порушенням функції печінки можуть бути більш чутливими до впливу на ЦНС.&nb= sp;

При застосуванні лопераміду в дозі, що перевищує рекомендовану, спостерігалися порушення серцевої діяльності, що включають порушення інтервалу QT та комплексу QRS, torsade de pointes, інші серйозні шлуночкові аритмії, зупинку серця і непритомність. У деяких випадк= ах повідомляли про летальні випадки.

В осіб, які свідомо вживали вищі дози лопераміду (повід= омляли про дози від 40 до 792 мг на добу), спостерігалися зупинка серця, синкопе. Також були зафіксовані летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»). Передозування може проявити наявний синдром Бругада.

Лікування. У випадку передоз= ування пацієнту слід негайно звернутися до лікаря. Якщо з’являються симптоми передозування, як антидот можна застосовувати налоксон. Оскільки тривалість= дії лопераміду довша за налоксон (1-3 години), може знадобитися повторне призначення налоксону. Для виявлення можливого пригніч= ення ЦНС хворий має перебувати під ретельним наглядом не менше 48 годин.

Побічні реакції.=

З= боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення координ= ації, втрата свідомості, пригнічення свідомості, гіпертонус, сонливість, ступор.

З= боку травного тракту: запор, здуття живота, нудота, сухість у роті, метеоризм, біль та дискомфорт у животі, блювання, біль у верхній частині живота, кишкова непрохідність (включаючи паралітичну кишкову непрохідність), мегаколон (включаючи токсичний мегаколон), частота невідома — гострий панкреатит.

З= боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, ангіоневротичний = набряк, бульозні висипання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, мультиформну ерите= му та синдром Лайєлла, кропив’янку та свербіж.

З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливос= ті, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) та анафілактоїдні реак= ції.

З боку органів зору: міоз.

З боку нирок та сечовидільної системи: затримка сечі.

Загальні розлади: підвищена втомлюваність.<= /span>

Термін придатності.<= /b> 4 роки.

Умови зберігання. Зберігати в ориг= інальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упа= ковка. Таблетки № 10, № 10×2 у блістерах у коробці.

Категорія відпуску. = Без рецепта.=

Виробник. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛ= ЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я».=

Мі= сцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності. Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.