MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D4025D.E2247080" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D4025D.E2247080 Content-Location: file:///C:/6808DC55/UA140530101_05A5.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
для медичного застосування
(RIZAMIGREN)<= o:p>
Склад:
ді=
юча
речовина: ризатриптан;
1
таблетка містить ризатриптану бензоату у перерахуванні на ризатриптан 5 мг =
або
10 мг;
до=
поміжні
речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль
прежелатинізований; целюлоза мікрокристалічна; магнію стеарат.
Лі=
карська
форма. Таблетки.
Ос=
новні
фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого
кольору, круглі, плоскоциліндричні, з фаскою.
Фа=
рмакотерапевтична
група. Засоби,
що застосовуються при мігрені. Селективні агоністи 5НТ1 _=
sup> рецепторів серотоніну. Ризатриптан.<=
/span> <=
span
lang=3DUK>Код АТХ N02C <=
/span>C04.
Фармакологічні властивості.
Фа=
рмакодинаміка.
Ризатриптан селективно з високою афінністю зв'язуєтьс=
я із
5-HT1B- та 5-HT1D-рецепторами людини та виявляє незначний або зовсім не виявляє фармакол=
огічний
ефект з 5-HT2-,=
5-HT3-, адренергічними альфа1,
альфа2 або бета, дофаміновими D1, D2<=
/span>, Н1-гістаміновими, мускариновими або бензодіазепіновими
рецепторами.
Те=
рапевтичний
ефект ризатриптану в лікуванні мігренозного головного болю може бути обумов=
лений
його ефектом агоніста 5-НТ1В- та 5-HT1D-рецепторів, що
знаходяться на екстрацеребральних внутрішньочерепних судинах, які розширюют=
ься
під час мігренозного нападу, і на трійчастому нерві, який іннервує їх.
Активація даних 5-НТ1В- і 5-HT1D-рецепторів може
призвести до звуження внутрішньочерепних кровоносних судин, які спричиняють
біль, та до інгібування вивільнення нейропептиду, яке призводить до зменшен=
ня
запалення в чутливих тканинах і послаблення передачі больового імпульсу
центральним трійчастим нервом.
Пр=
епарат
знижує функціональну недієздатність та усуває нудоту, світлобоязнь та фотоф=
обію,
обумовлені мігренозними нападами. Препарат ефективний у лікуванні менструал=
ьної
мігрені, тобто мігрені, яка виникає протягом 3 днів до або після початку
менструації.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Ризатриптан швидко та повністю всмоктується після перорального прийому.
Середня біодоступність становить приблизно 40-45 %, середня пікова концентр=
ація
у плазмі (Сmax) досягається через 1-1,5 години (=
Тmax). Призначення препарату разом зі сніданком з
високим вмістом жирів не впливало на ступінь абсорбції ризатриптану, але
абсорбція відкладалася приблизно на одну годину.
Розподіл. Ризатриптан мінімально зв'я=
зується
(14 %) з білками плазми. Об'єм розподілу становить приблизно 1=
40
літрів у чоловіків та 110 літрів у жінок.
Біотрансформація. Основний напрямок метаболізму ризатриптану =
— це
окисне дезамінування моноаміноксидазою-А (МАО-А) до метаболіту індолоцтової
кислоти, який не має фармакологічної активності. N-монодесметилризатриптан, метаболіт з активністю відносно рецепторів =
span>5-НТ1В/1D,
подібною до вихідної сполуки, утворюється у невеликій кількості та не обумо=
влює
значною мірою фармакодинамічну активність ризатриптану. Плазмова концентрац=
ія N-монодесметилриза=
триптану
становить приблизно 14 % вихідної сполуки, і він виводиться з подібною
швидкістю. Інші метаболіти, що утворюються в незначній кількості, включають=
N-оксид, 6-гідроксипохідне та сульфатний кон'=
югат
6-гідроксиметаболіту. Жоден з цих метаболітів не є фармакологічно активним.
Після перорального прийому ризатриптану, міченого вуглецем 14С,
ризатриптан складав приблизно 17 % радіоактивних сполук в циркулюючій плазм=
і.
Елімінація. Період напіввиведення ризатриптану у чоловіків та жінок становить у
середньому 2-3 години. Плазмовий кліренс ризатриптану становить близько
1000-1500 мл/хв у чоловіків та 900-1100 мл/хв у жінок; близько 20-30 % цього
складає нирковий кліренс. Після перорального прийому ризатриптану, міченого
вуглецем 14С, близько 80 % радіоактивних речовин виводилося із с=
ечею
та близько 10 % дози виводилося з калом. Це вказує на те, що метаболіти
виводяться в основному нирками. Враховуючи пресистемний метаболізм, приблиз=
но
14 % перорально прийнятої дози, що виводиться з сечею, складає незмінений
ризатриптан, тоді як 51 % — метаболіт індолоцтової кислоти. Не більше 1 %
виводиться з сечею у вигляді N-монодесметил-метаболіту.
При прийомі ризатриптану у максимальному режимі дозування його накопиче=
ння
в плазмі не відбувається.
Клінічні характеристики.
Показання. Невідкладне лікування головного болю при на=
падах
мігрені з аурою або без аури.
Протипоказання. Підвищена чутливість до ризатриптану або до будь-якої допоміжної речови=
ни
препарату. Одночасний прийом інгібіторів МАО або прийом протягом двох тижнів
після припинення терапії інгібіторами МАО. Тяжка печінкова або тяжка ниркова
недостатність. Минущі порушення мозкового кровообігу або транзиторна ішеміч=
на
атака. Артеріальна гіпертензія помірного або тяжкого ступеня або
неконтрольована артеріальна гіпертензія легкого ступеня. Захворювання
коронарних артерій, включаючи ішемічну хворобу серця (стенокардія, інфаркт
міокарда в анамнезі, документально підтверджена безбольова ішемія міокарда);
симптоми, характерні для ішемічної хвороби сер=
ця;
стенокардія Принцметала. Зах=
ворювання
периферичних судин. Одночасне застосування ерготаміну, його похідних (включ=
аючи
метисергід) або інших агоністів 5-НТ1В/1D-рецепторів.
Вз=
аємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ер=
готамін,
його похідні (включаючи метисергід), інші агоністи 5-НТ1В/1D-рец=
епторів
(суматриптан, золмітриптан, наратриптан). Ч=
ерез
адитивний ефект при одночасному прийомі з ризатриптаном збільшується ризик
вазоконстрикції коронарних артерій та гіпертензивного ефекту. Така комбінац=
ія
протипоказана (див. розділ «Протипоказання»).
Ін=
гібітори
МАО. Ризатриптан метаболізується переважно МАО підтипу «=
А».
Плазмові концентрації ризатриптану та його активного N-<=
/span>монодесметилметаболіту збільшувалися при одночасному прийомі селективних
оборотних інгібіторів МАО-А. Схожі або більш виражені ефекти очікуються від
неселективних оборотних (лінезолід) або необоротних інгібіторів МАО. Через
ризик вазоконстрикції коронарних артерій та гіпертензивного ефекту призначе=
ння препарату
пацієнтам, що приймають інгібітори МАО, протипоказано (див. розділ «Протипо=
казання»).
Бе=
та-блокатори. Плазмова концентрація ризатриптану може підвищуватися при одночасному
прийомі пропранололу. Це підвищення, ймовірно, пов'язано з пресистемною
метаболічною взаємодією між двома препаратами, оскільки МАО-А бере участь у
метаболізмі як ризатриптану, так і пропранололу. Ця взаємодія призводить до
збільшення AUC та Сmax у середньому на 70-80 %. Пацієнти, які приймають пропранолол, повинні
застосовувати дозу ризатриптану 5 мг.
Відомо, що надолол та метопролол не
змінюють концентрацію ризатриптану в плазмі.
Се=
лективні
інгібітори зворотного захоплення серотоніну/інгібітори зворотного захоплення
серотоніну і норадреналіну (СІЗЗС/ІЗЗСН).
Спостерігалися симптоми серотонінового синдрому (включаючи зміну психічного
стану, вегетативну нестабільність та нервово-м'язові порушення) після
застосування препаратів даних груп і триптанів.
Ризатриптан інгібує цитохром P450 (=
CYP)
2D6 in vitro. Потрібно
враховувати потенційні взаємодії при призначенні ризатриптану пацієнтам, які
приймають препарати, що метаболізуються CYP 2D6.
Ос=
обливості
застосування. Препарат слід призначати лише пацієнтам з чітко
встановленим діагнозом мігрені. Препарат не слід призначати пацієнтам з
базилярною або геміплегічною мігренню.
Препарат не слід приймати для лікув=
ання
атипового головного болю, який може бути пов'язаний з потенційно небезпечними
медичними станами (гостре порушення мозкового кровообігу, розрив аневризми),
при яких цереброваскулярна вазоконстрикція може погіршити стан.
Прийом ризатриптану може бути
пов'язаний з минущими симптомами, що включають біль і відчуття стиснення у
грудній клітці, які можуть посилюватися та поширюватись на горло. Якщо поді=
бні
симптоми дають підставу запідозрити ішемічну хворобу серця, потрібно припин=
ити
прийом препарату та провести обстеження.
Як і інші агоністи 5-НТ1В/1D=
sub>-рецепторів,
ризатриптан не слід призначати без попереднього обстеження пацієнтам з підо=
зрою
на серцеві захворювання або пацієнтам з ризиком ішемічної хвороби серця
(включаючи пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, курців=
або
пацієнтів, що застосовують замісну нікотинову терапію, чоловіків віком від =
40
років, жінок після менопаузи, пацієнтів з блокадою ніжок пучка Гіса та
пацієнтів з ішемічною хворобою серця у сімейному анамнезі). Не кожен випадок
хвороби серця може бути визначений при обстеженні серця, та в дуже рідкісних
випадках у пацієнтів без діагностованих серцево-судинних порушень при
призначенні агоністів 5-НТ1В/1D-рецепторів трапляються серйозні
порушення з боку серця. Препарат не слід призначати при ішемічній хворобі
серця.
Прийом агоністів 5-НТ1В/1D-рецепторів
був пов'язаний з коронарним вазоспазмом. У рідкісних випадках спостерігалися
ішемія або інфаркт міокарда під час прийому агоністів 5-НТ1В/1D-=
рецепторів,
в тому числі ризатриптану. Не слід одночасно приймати з препаратом інші
агоністи 5-НТ1В/1D-рецепторів (у тому числі суматриптан).
Рекомендується зачекати якнайменше 6
годин після прийому ризатриптану, перш ніж приймати препарати похідних
ерготаміну (ерготамін, дигідроерготамін або метисергід). Після застосування
препаратів ерготаміну ризатриптан слід приймати не раніше ніж через 24 годи=
ни. Хоча
адитивні вазоспастичні ефекти не спостерігались при застосуванні здоровим
чоловікам ризатриптану перорально і ерготаміну парентерально, такі адитивні
ефекти теоретично можливі.
Серотоніновий синдром (включаючи зміни психічного стану, вегетативну
нестабільність та нервово-м'язові порушення) спостерігався при одночасному
прийомі з триптанами, СІЗЗС, ІЗЗСН. Ці реакції можуть бути серйозними. Якщо
одночасне лікування ризатриптаном та СІЗЗС або ІЗЗСН клінічно виправдано,
рекомендовано відповідне обстеження пацієнта, особливо на початку лікування,
при збільшенні дози або при призначенні іншого серотонінергічного препарату=
.
Побічні ефекти можуть спостерігатися частіше при сумісному прийомі
триптанів (агоністів 5-НТ1В/1D-рецепторів) та препара=
тів
звіробою (Hypericum perforatum)<=
/span>.
Ангіоневротичний набряк (набряк
обличчя, язика, гортані) можливий у пацієнтів, які лікуються триптанами, в =
тому
числі ризатриптаном. При виникненні набряку язика або гортані пацієнту потр=
ібен
медичний нагляд до зникнення даних симптомів. Слід негайно припинити
застосування препарату та перейти на терапію препаратом іншої фармакологічн=
ої
групи.
Препарат містить лактозу, тому, якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід
проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.
Потрібно враховувати потенційну
взаємодію при призначенні ризатриптану пацієнтам, що приймають препарати, я=
кі
метаболізуються CYP 2D6.
Тривале застосування знеболювальних
засобів може посилювати головний біль. Якщо спостерігається така ситуація,
необхідно отримати рекомендації лікаря, а терапію ризатриптаном припинити.
Діагноз головного болю, спричиненого надмірною медикаментозною терапією, сл=
ід
запідозрити у пацієнтів з частим (або щоденним) головним болем, незважаючи =
(або
завдяки) на регулярне застосування препаратів від головного болю.
Застосування у період вагітності або годуван=
ня
груддю.
Фертильн=
ість. Вплив на фертильність людини=
не
вивчався. Відомо, що у тварин виявлений мінімальний вплив на фертильність п=
ри
концентраціях у плазмі крові, які набагато перевищували терапевтичні
концентрації для людей (більше ніж у 500 разів).
Вагітніс=
ть. Безпека застосування
ризатриптану у період вагітності не встановлена. Існують дані, що у тварин =
не
відмічено шкідливих ефектів при рівнях дозування, які перевищували рівні
терапевтичного дозування, на розвиток ембріона або плода, або на хід
вагітності, пологи і післяродовий розвиток.
Через те=
, що
дослідження репродуктивної функції і внутрішньоутробного розвитку тварин не
завжди прогнозують реакцію організму людини, препарат у період вагітності с=
лід
призначати тільки у разі нагальної потреби.
Годування
груддю. Відомо,=
що у
тварин ризатриптан у великих кількостях виділяється з молоком. Скороминуще,
ледве помітне зниження маси тіла у потомства, що годується молоком матері,
спостерігалося тільки тоді, коли материнський системний вплив набагато
перевищував максимальний рівень впливу для людей. Стосовно людей дані відсу=
тні.
Таким чи=
ном,
жінкам, які годують груддю, слід призначати ризатриптан з обережністю. Впли=
в на
немовля має бути мінімізований шляхом уникання годування груддю на 24 години
після прийому препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при
керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Як мігрень, так і прийом ризатриптану можуть
спричинити сонливість. Також повідомлялося про випадки запаморочення при
прийомі ризатриптану. Пацієнтам слід оцінити здатність виконувати складні
завдання під час приступів мігрені або прийому пр=
епарату.
Спосіб застосування та дози. =
Препарат не слід
застосовувати для профілактики.
Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою.
При одночасному прийомі з їжею абсорбція ризатриптану відкладається
приблизно на 1 годину, через що відкладається і терапевтичний ефект.
Рекомендована доза дорослим становить 10 мг. Проміжок між прийомом двох=
доз
повинен складати щонайменше дві години; за 24 години слід приймати не більш=
е 2
доз.
При головному болі, що повторюється протягом
наступних 24 годин. Якщо
головний біль повертається після усунення першого нападу мігрені, може бути
прийнята повторна доза з урахуванням вищих доз.
При відсутності відповіді на лікування. Якщо пацієнт не відповідає на пе=
ршу
дозу, не слід приймати повторну дозу для усунення того самого нападу мігрен=
і. У
пацієнтів з відсутньою відповіддю на лікування нападу, найімовірніше,
підлягатиме лікуванню наступний напад.
Деяким пацієнтам слід приймати меншу (5 мг) дозу пр=
епарату, зокрема:
- =
пацієнтам,
що приймають пропранолол; прийом ризатриптану потрібно відкласти щонайменше=
на
2 години після прийому пропранололу;
- =
пацієнтам
з нирковою недостатністю легкого або помірного ступеня;
- =
пацієнтам
з печінковою недостатністю легкого або помірного ступеня.
Між прийомом доз повинен бути проміжок щонайменше 2 години, за період 24
години слід приймати не більше двох доз.
Пацієнти віком від 65 років. Безпека і ефективність застосуван=
ня
ризатриптану у пацієнтів віком від 65 років не були систематично оцінені.
Діти. Безпека і ефективність застосування препарату для лікування дітей не встановлені.
Передозування. Ризатриптан у
дозуванні 40 мг (призначений як однократна доза, так і як дві дози з
двогодинним інтервалом між ними) загалом добре переносився у дорослих паціє=
нтів;
запаморочення і сонливість були найбільш частими побічними реакціями, пов=
span>'язаними із
застосуванням ризатриптану.
При застосуванні дорослим ризатриптану у
загальній накопичувальній дозі 80 мг (прийнятій впродовж 4 годин) відмічали=
сь блювання,
брадикардія, запаморочення (у тому числі транзиторне), непритомність, AV-блокада ІІІ
ступеня (чутлива до атропіну), інконтіненція та п'ятисекундна систолічна
пауза на ЕКГ одразу після болісної венепункції.
Крім того, враховуючи
фармакологічні властивості ризатриптану, при передозуванні можливе виникнен=
ня
гіпертензії або інших більш серйозних серцево-судинних порушень. При підозр=
і на
передозування слід проводити очищення шлунково-кишкового тракту (промивання
шлунка із застосуванням активованого вугілля). Слід проводити клінічний та =
ЕКГ-моніторинг
щонайменше протягом 12 годин, навіть при відсутності клінічних симптомів.
Вплив гемо- та
перитонеального діалізу на концентрацію ризатриптану в сироватці невідомий.=
Побічні
реакції. Побічні реакції класифікуються за частотою виникнення:
дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто
(≥1/1000, <1/100), поодинокі (≥1/10000, <1/1000
З боку імунної системи:=
поодинокі: реакції
гіперчутливості, анафілаксія/анафілактоїдні реакції.
Психічні розлади: нечасто: дезорієнта=
ція,
безсоння, дратівливість.
З боку нервової системи=
: часто: запамороченн=
я,
сонливість, парестезія, головний біль, гіпестезія, зниження розумової
активності, тремор;
нечасто: атаксія, вертиго, дисгевзія/порушення смакових відчуттів;
поодинокі: синкопе;
з невизначеною частотою: судоми, серотоніновий синдром.
З боку органів зору: нечасто: нечіткість
зору.
З боку серця: часто: пальпітація,
тахікардія;
нечасто: аритмія, відхилення на ЕКГ;
поодинокі: брадикардія;
з невизначеною частотою: ішемія або інфаркт міокарда (більшість цих
побічних ефектів спостерігалися у пацієнтів з підвищеним ризиком ішемічної
хвороби серця).
З боку судин: часто: припливи кро=
ві;
нечасто: гіпертензія;
поодинокі: порушення мозкового кровообігу (більшість цих побічних
ефектів зустрічалися у пацієнтів зі встановленими факторами ризику ішемічної
хвороби серця);
з невизначеною частотою: периферична ішемія судин.
З боку дихальної систем=
и,
органів грудної клітки та середостіння: часто: дискомфорт у
глотці, задишка;
поодинокі: хрипи.
З боку шлунково-кишково=
го
тракту:
часто: нудота, сухість у роті, блювання, діарея;
нечасто: спрага, диспепсія;
з невизначеною частотою: ішемічний коліт.
З боку шкіри та підшкір=
ної
клітковини:
часто: гіперемія, пітливість;
нечасто: свербіж, кропив'ян=
ка,
ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, язика, глотки), висип;
з невизначеною частотою: токсичний епідермальний некроліз.
З боку опорно-рухового
апарату та сполучної тканини: часто: відчуття тяжкості;
нечасто: біль у шиї, скутість у різних ділянках, ригідність, м'язова
слабкість, біль обличчя, міалгія.
Загальні розлади: часто: астенія/втом=
а,
біль в животі або грудях.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в
оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Товариство з обмеженою відповідаль=
ністю «Фармацевтична комп=
анія
«Здоров'я».
Місцезнаходження виробн=
ика
та його адреса місця провадження діяльності. Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.