ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУi= 0;ЦІЯ

д&= #1083;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

СЕВІКА = 56; НСТ

(SEVIKAR HCT)

Скла= ;д:

діюч= ;і речовини: ол&= #1084;есартану медоксоміл; амлодипіну бесилат; гідрохлороm= 0;іазид;

1 таблет&#= 1082;а, вкрита плівковою оболонкою, м= 110;стить олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 20 мг, амлодипіну бесилату 6,944 мk= 5;, що еквівале = 85;тно амлодипіну 5 мг, та гідрохлороm= 0;іазиду 12,5 мг;

або олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 40 мг, амлодипі= ну бесилату 6,944 мk= 5;, що еквівалентl= 5;о амлодипіну 5 мг, та гідрох&#= 1083;оротіазиду 12,5 мг;

або олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 40 мг, амлодипіну бесилату 6,944 мk= 5;, що еквівале = 85;тно амлодипіну 5 мг, та гідрох&#= 1083;оротіазиду 25 мг;

або олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 40 мг, амлодипі= ну бесилату 13,888 м = 75;, що еквівалентl= 5;о амлодипіну 10 мг, та гідрох&#= 1083;оротіазиду 12,5 мг;

або олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 40 мг, амлодипіну бесилату 13,888 м = 75;, що еквівалентl= 5;о амлодипіну 10 мг, та гідрох&#= 1083;оротіазиду 25 мг;

допоміж = 85;і речовини: кр&#= 1086;хмаль прежелатиl= 5;ізований кукурудзянl= 0;й, целюлоза мікрокристk= 2;лічна силікована(місm= 0;ить 98% мікрокристk= 2;лічної целюлози (Ph. Eur.) та 2 % кремнію діоксиду колоїдного = 73;езводного (Ph. Eur.)), натрію кроскармелl= 6;за, магнію стеарат (рослинного походження);

плів= ;кова оболонка містить: Опа= 076;рай II 85F24118 або Опадрай II 85F32331, або Опадрай II 85F25437 (спирт полівінілоk= 4;ий, титану діоксид (Е 171), п= 086;ліетиленгл&= #1110;коль, тальк, заліз= 072; оксид жовти = 81; (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), = 079;аліза оксид чорни = 81; (Е 172)).

Ліка= ;рська форма. Та = 73;летки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

дл= я дозування 20 мг/5 мг/12,5 мг: світло-п&#= 1086;маранчеві круглі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, розміром 8 мм, з тисненням &la= quo;C51» з одного боку;

дл= я дозування 40 мг/5 мг/12,5 мг: світло-жовт= 10; круглі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, розміром 9,5 мм, з тисненням &la= quo;C53» з одного боку;

для = 76;озування 40 мг/10 мг/12,5 мг: сіро-червон= 10; круглі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, розміром 9,5 мм, з тисненням &la= quo;C55» з одного боку;

для дозування 40 мг/5 мг/25 мг: світло-жовт= 10; овальні таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, розміром 15×7 мl= 4;, з тисненням &la= quo;C54» з одного боку;

дл= я дозування 40 мг/10 мг= ;/25 мг:×7 мl= 4;, з тисненням &la= quo;C57» з одного боку.

Фарм= ;акотерапев = 90;ична група.

&#= 1057;ерцево-суди= ;нна система. Лікарські засоби, що впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Ант= 072;гоністи ангіотензиl= 5;у II в комбінації = 79; іншими препаратамl= 0;. Олмесартанm= 1; медоксоміл, амлодипін і = 075;ідрохлорот&= #1110;азид. Код АТХ C09DX03.

= 060;армакологі&= #1095;ні властивостo= 0;.

Фармако = 76;инаміка.

Олмесар = 90;ану медоксо&= #1084;іл.
О= 083;месартану м= едоксоміл<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'> – це пер&#= 1086;рально акти= ;вний, селект&#= 1080;вний антаго= ;ніст рецепт= 086;рів ангіоте= нзину II (тип AT_{1). Ангіотензи&=
#1085; II є основним =
вазоактивнl=
0;м гормоном с&=
#1080;стеми реніl=
5;-ангіотензи&#=
1085;-альдостеро=
;н і відіграє &=
#1074;ажливу ролn=
0; у патофізіо&=
#1083;огії артерo=
0;альної гіпе&#=
1088;тензії. Вплl=
0;в ангіотенз&#=
1080;ну II включає &#=
1074;азоконстри=
кцію, стимул=
103;цію синтезу=
та вивільне=
085;ня альдосте=
рону, серцев=
091; стимуляцію=
та ниркову р&#=
1077;абсорбцію н=
;атрію. Олмес&#=
1072;ртан блокує=
; судинозвуж=
091;вальний і ал=
;ьдостеронс
=
77;кретуючий е&=
#1092;ект ангіотk=
7;нзину ІІ, бло=
куючи його з=
074;’язування з=
рецептором =
040;Т₁ у тканин&=
#1072;х, включаюч
=
80; гладку муск=
улатуру суд
=
80;н та наднирк=
ову залозу. Д&#=
1110;я олмесарта=
;ну не залежи&#=
1090;ь від джереl=
3;а або шляху с=
интезу ангі
=
86;тензину II. Се
=
83;ективний ан&=
#1090;агонізм реm=
4;епторів анг&#=
1110;отензину II (AT1)
=
79;а допомогою =
олмесартанm=
1; призводить &=
#1076;о підвищенl=
5;я рівня рені&=
#1085;у та концен
=
90;рації ангіо&=
#1090;ензину І та =
030;І в плазмі кl=
8;ові, а також д=
;о певного зн&#=
1080;ження конце=
;нтрації аль=
076;остерону в п=
;лазмі крові.}

У пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю олмесартанm= 1; медоксоміл забезпечує стійке зниж = 77;ння артеріальнl= 6;го тиску, ступінь якого залеж = 80;ть від дози. Ознак артеріальнl= 6;ї гіпотензії після першого застосуванl= 5;я (ефекту «пер= 096;ої дози»), тахіфілаксo= 0;ї на тлі трива= 083;ого застосуванl= 5;я та рикошетної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; після різко= 11; відміни препарату виявлено не було.

i= 9; разі безперервнl= 6;го лікування максимальнk= 7; зниження артеріальнl= 6;го тиску досягаєтьсn= 3; через    8 тижнів післ= 03; початку лік = 91;вання; при цьому істотний антигіпертk= 7;нзивний ефект спостерігаn= 8;ться вже через 2 ти&= #1078;ні лікування.=

h= 2;плив олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; на смертніс = 90;ь та частоту ускладнень не встановленl= 0;й.

У первинній кінцевій точці дослідженнn= 3; було продемонстl= 8;овано значне зниження ризику щодо часу появи м= 110;кроальбумі&= #1085;урії при застосуванl= 5;і олмесартанm= 1;. Після коригування відмінностей у по= 082;азниках артеріальнl= 6;го тиску (АТ) дане зниження ризику перестало бути статис = 90;ично значущим. У 8,2% (= 091; 178 з 2160) пацієнтів групи олмесартанm= 1; і у 9,8% (у 210 з 2139) груп= ;и плацебl= 6; розвинуласn= 3; мікроальбуl= 4;інурія.

У вторинній кінцевій точці серцево-суд = 80;нні явища відзначалиl= 9;я у 96 пацієнтів (4,3%), які отримували олмесартан, = 110; у 94 пацієнтів (4,2%), які отримували плацебо. Час= 090;ота смертності від серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; була вищою в групі олмесартанm= 1; в порівнянні = 79; групою плацебо (15 пацієнтів (0,7%) = 10; 3 пацієнти (0,1%)), н= езважаючи на подібну частоту виникнення = 10;нсульту без летального наслідку (14 пацієнтів (0,6%) = 10; 8 пацієнтів (0,4%)), інфаркту міокарда бе = 79; летального наслідку (17 пацієнтів (0,8%) = 10; 26 пацієнтів (1,2%)) та смертності, не пов’язан = 86;ї з серцево-суд = 80;нними причинами (11 пацієнтів (0,5%) = 10; 12 пацієнтів (0,5%)). Загальна см = 77;ртність у групі олмесартанm= 1; була більш високою (26 пацієнтів (1,2%) = 10; 15 пацієнтів (0,7%)), головним чином, за рахунок більш високої смертності = 79; серцево-суд= инних причин.

У випробуванl= 5;і ORIENT (The Olmesartan Reducing Incidence of End-stage = Renal Disease in Diabetic Nephropathy<= /span> Trial) вивчали вплив олмесартанm= 1; на результа = 90; ниркових і серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; у 577 рандомізовk= 2;них пацієнтів в Японії і в Китаї з діабетом 2 типу і яскраво вираженою нефропатієn= 2;. Під час середнього періоду відстеженнn= 3; тривалістю 3,1 року пацієнти от = 88;имували олмесартан або плацебо додатково д = 86; інших антигіпертk= 7;нзивних засобів, включаючи інгібітори АПФ.

загальн= 080;й показник с= ;мертності д= 086;рівнював 19 (6,7%) = 10; 20 (7,0%), інсульт б= 077;з летальног= о результат = 91; 8(2,8%) та 11= (3,9%), інф= ;аркт міокар= 076;а без леталь= ;ного резуль= 090;ату − 3 (1,1%) і 7 (2,5%)= відповідно.
Амлодип= 10;н.
А= 084;лодипін, що вход&#= 1080;ть до складm= 1; препарату, є= блокатором = 082;альцієвих к= аналів і гал= 100;мує трансме= мбранний пе = 88;енос іонів к= альцію чере = 79; потенціалз&= #1072;лежні канаl= 3;и L-типу в серm= 4;і і гладкій м= ускулатурі. = 045;ксперимент&= #1072;льні дані с = 74;ідчать, що ам= ;лодипін вза= 108;модіє як з дo= 0;лянками зв’&#= 1103;зування диг= ;ідропіриди = 85;у, так і з інш = 80;ми ділянкам&= #1080;. Амлодипін = 084;ає відносну= вазоселект = 80;вність і біл= ьше впливає = 085;а клітини гл= ;адкої муску= 083;атури судин= , ніж на карді&= #1086;міоцити. Гі = 87;отензивний &= #1077;фект амлодl= 0;піну зумовл&#= 1077;ний прямою l= 8;озслаблююч= 086;ю дією на глk= 2;дком’язові &#= 1082;літини арте= ;рій, що сприя&= #1108; зменшенню = 87;ериферично&#= 1075;о опору судl= 0;н і, отже, зниk= 8;енню артері&#= 1072;льного тиск= ;у.

При артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; амлодипін в = 80;кликає тривале зниження артеріальнl= 6;го тиску, залежне від дози. Розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії після прийому першої дози, ознак тахіф= 10;лаксії при тривалому лікуванні або рецидив = 91; артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; після припи = 85;ення лікування н = 77; відзначалоl= 9;я.

Після прийому в терапевтичl= 5;их дозах у паці= 108;нтів з артеріаль = 85;ою гіпертензіn= 8;ю амлодипін забезпечує ефективне зниження артеріальнl= 6;го тиску в поло= 078;еннях пацієнта лежачи, сидячи і стоячи. Тривале застосуванl= 5;я амлодипіну не пов’язан = 77; з істотними змінами частоти серцевих скорочень або рівня катехоламіl= 5;ів у плазмі. У пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та нормальн = 86;ю функцією нирок амлодипін в терапевтичl= 5;их дозах зменшував опір ниркових су = 76;ин і підвищува = 74; швидкість клубочковоo= 1; фільтрації та ефективн = 91; швидкість потоку плаз = 84;и в нирках, не змінюючи фільтраційl= 5;ої фракції і не &#= 1087;ровокуючи розвитку протеїнуріo= 1;.

У дослідженнn= 3;х гемодинаміl= 2;и у пацієнтів = 079; серцевою недостатніl= 9;тю, а також у клінічних дослідженнn= 3;х зі стрес-тесто = 84; при серцеві = 81; недостатноl= 9;ті (класи II–IV за NYHA) амлодипін н = 77; погіршував стану учасн = 80;ків дослідженнn= 3;, що оцінював = 89;я за переносиміl= 9;тю навантаженn= 0;, фракцією викиду лівого шлуночка, а також за клі= 085;ічними ознаками і симптомами.

У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; (PRAISE) за участю пацієнтів з серцевою недостатніl= 9;тю (класи III–IV за NYHA), які отримували дигоксин, діуретики т = 72; інгібітори АПФ, було показано, що амлодипін н = 77; збільшує ризику летального наслідку аб = 86; об’єднаного ризику смертності та захворюванl= 6;сті у пацієнтів = 079; серцевою недостатніl= 9;тю.

У подальшому довгострокl= 6;вому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; (PRAISE-2) амлодипіну за участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю (NYHA III і IV) без клінічних симптомів або об’єкти = 74;них даних, які б свідчили пр = 86; ішемічну хворобу серця, при лікуванні інгібітораl= 4;и АПФ, препаратамl= 0; наперстянкl= 0; та діуретик = 72;ми в постійних дозах амлодипін н = 77; впливав на смертність = 91; цілому і смертність = 74; результаті серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; зокрема. У даній групі = 087;ацієнтів відзначалоl= 9;я збільшення випадків розвитку набряку легень, пов’= 103;заною з прийомом амлодипіну, проте стати = 89;тично значущих ві = 76;мінностей частоти фактів посилення серцевої недостатноl= 9;ті в порівнянн= 10; з групою плацебl= 6; не спостерігаl= 3;ося.

Для порівняння терапій нових лікарських = 79;асобів було проведено подвійно сліпе рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; захворюванl= 6;сті та смертності під назвою «Випробуваl= 5;ня щодо застосуванl= 5;я антигіпертl= 6;нічної і ліпідознижm= 1;вальної терапії для профілактиl= 2;и інфаркту міокарда» (ALLHAT): амлодипін в дозі 2,510 мг/добу (блокатор кальцієвих каналів) або &#= 1083;ізиноприл у дозі 10–40 мг/добу (інгібітор АПФ) як терапія першої ліні= 11; і тіазидний діуретик хлорталідоl= 5; в дозі 12,5–25 мг/добу при гіпертонії від легкого до середньо = 75;о ступеня.

Всьо= 075;о 33357 пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю у віці від 55 років були рандомізовk= 2;ні і знаходили = 89;я під спостережеl= 5;ням в середньом = 91; протягом 4,9 року. У пацієнтів був як мінімум оди = 85; додатковий фактор ризику розвитку ІХ = 57;, наприклад перенесені раніше інфаркт міокарда чи інсульт (більше 6 місяців перед відбором) аб= 086; наявність інших ССЗ атеросклерl= 6;тичної природи (всього 51,5%), діа&#= 1073;ет 2 типу (36,1%), рівень ЛПВЩ-= 093;олестерину <35 мг/дл (11,6%), гіпертрофіn= 3; лівого шлун = 86;чка, діагностовk= 2;на за допомого= 02; електрокарk= 6;іографії або ехокардіогl= 8;афії (20,9%), куріння в даний час (21,9%).

Первинною кінцевою точкою дослідженнn= 3; було поєднання ІХС з летальним наслідком або інфаркт міокарда бе = 79; летального наслідку. Значущих відмінностk= 7;й щодо первин = 85;ої кінцевої точки дослідженнn= 3; між терапіє= 02; амлодипіноl= 4; і хлорталідоl= 5;ом не було: ОР 0,98 95% ДІ         =             &nb= sp; (0,901,07) р =3D 0,65. Що стосується вторинних кінцевих то = 95;ок дослідженнn= 3;, частота розвитку серцевої недостатноl= 9;ті (компонент комбінованl= 6;ї кінцевої точки серцево-суд = 80;нного захворюванl= 5;я) була значно вищою у груп= 110; амлодипіну порівняно з групою хлорталідоl= 5;у (10,2% і 7,7%, ОР 1,38, 95% ДІ [1,25–= 1,52] p <0,001). Однак значущих відмінностk= 7;й щодо смертності = 79; усіх причин між терапіє= 02; амлодипіноl= 4; і хлорталід = 86;ном не було         =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =       (ОР 0,96 95% ДІ [0,89–= 1,02] p =3D 0,20).

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Гідрохl= 3;оротіазид.Г= 110;дрохлороті&= #1072;зид – це діуре&#= 1090;ичний засіб= ; тіазидовог= 086; ряду. Механo= 0;зм антигіпе&#= 1088;тензивної д= ;ії тіазидни= 093; діуретиків= повністю не &#= 1074;ивчений. Тіk= 2;зиди вплива&#= 1102;ть на реабсl= 6;рбцію елект&#= 1088;олітів у ниl= 8;кових канал&#= 1100;цях, тим сам = 80;м посилюючи = екскрецію н = 72;трію та хлор= иду (приблиз= 085;о на однаков= ;ому рівні). Ді= ючи як діуре= 090;ик, гідрохло= ;ротіазид зм= 077;ншує об’єм п= ;лазми крові, &= #1074;наслідок чl= 6;го підвищує&#= 1090;ься активні= ;сть реніну в &= #1087;лазмі кровo= 0; та секреція = альдостероl= 5;у, збільшуют&= #1100;ся втрати к = 72;лію та бікар= бонату із се= 095;ею та знижує= ;ться їхню ко&#= 1085;центрація в= ; сироватці. Оскіл&#= 1100;ки зв’язок l= 4;іж рівнем ре&= #1085;іну та секр = 77;цією альдос&= #1090;ерону опосk= 7;редковуєть= 089;я ангіотенз= ином II, на тлі k= 9;астосуванн= 103; гідрохлоро= тіазиду в ко= 084;бінації з бл= ;окатором ре= 094;епторів анг= іотензину II в&= #1090;рати калію = 10;з сечею під д= ;ією тіазидн= 080;х діуретикі= в можуть зни= 078;уватися. При= ; застосуван= 085;і гідрохлор= отіазиду ді = 91;рез настає п= риблизно че = 88;ез 2 години пo= 0;сля прийому, = максимальнl= 0;й ефект дося&= #1075;ається приk= 3;лизно через 4= години, а дія = зберігаєтьl= 9;я впродовж 6–= 12 годин.
З= 072; даними епід= ;еміологічн = 80;х досліджен&= #1100;, тривале за= 089;тосування г= ідрохлоротo= 0;азиду як зас&= #1086;бу монотерk= 2;пії сприяє з&= #1085;иженню ризl= 0;ку серцево-с&= #1091;динних ускl= 3;аднень та см&= #1077;рті від них.

Клінічн&= #1072; ефективнісm= 0;ь та безпека=

У 12- = 90;ижневому по&= #1076;війно сліпl= 6;му рандоміз&#= 1086;ваному досл= ;ідженні пар= 072;лельних гру= п за участю 2492 = 87;ацієнтів (67% п= 072;цієнти євро= пеоїдної ра = 89;и) було показ= ;ано, що лікув&= #1072;ння препарk= 2;том Севікар H= CT 40 мг/10 мг/25 мг пр = 80;зводить до б= ільш значно = 75;о зниження д= іастолічноk= 5;о та систолі&= #1095;ного артерo= 0;ального тис&#= 1082;у, ніж лікув = 72;ння однією з= таких подві= 081;них комбіна= цій: олмесар= 090;ану медоксо= міл 40 мг плюс а= ;млодипін по 10= мг, олмесарт&#= 1072;ну медоксом= ;іл 40 мг плюс гo= 0;дрохлороті= 072;зид 25 мг та ам&#= 1083;одипін 10 мг п&#= 1083;юс гідрохло= ;ротіазид 25 мг= .
Дода= ;тковий ефек= 090; зниження ар= ;теріальног = 86; тиску внасл= ідок викори = 89;тання препа&= #1088;ату Севікаl= 8; HCT 40 мг/10 мг/25 мг у п= ;орівнянні з &#= 1072;налогічним= и подвійним = 80; комбінація&= #1084;и становив = 76;ля діастолі&= #1095;ного тиску = 91; положенні п= ацієнта сид= 03;чи від -3,8 до -6,7 м= 084; рт.ст. та для &#= 1089;истолічног= о тиску у пол&#= 1086;женні паціє= ;нта сидячи м&#= 1074;ід -7,1 до -9,6 мм рт.= ст., і відбувс&= #1103; в межах пер= 096;их     = ;         2 т = 80;жнів.
Част= ;ка пацієнті= 074;, які досягаl= 3;и рівня арте&= #1088;іального тl= 0;ску (<140/90 мм рт.с&#= 1090;. для недіаб = 77;тичних паці&= #1108;нтів та <130/80 мм= рт.ст. для хво= рих на цукро= 074;ий діабет) нk= 2; 12 тижні колиk= 4;алася від 34,9% д&#= 1086; 46,6% у групах пl= 6;двійного ко&#= 1084;бінованого= лікування у &#= 1087;орівнянні з= ; 64,3% у групі Сев&#= 1110;кару HCT 40 мг/10 мг/ = 25 мг.
Під m= 5;ас другого п&= #1086;двійно сліl= 7;ого рандомі&#= 1079;ованого, паl= 8;алельного д&#= 1086;слідження з= ;а участю            = ;        2690 па= цієнтів (99,9% па = 94;ієнти європ&= #1077;оїдної расl= 0;) лікування п= репаратом С = 77;вікар HCT             &n= bsp;            = ;           (= 20 мг/5 мг/12,5 мг, 40 мг/5= мг/12,5 мг, 40 мг/5 мг/25 = мг, 40 мг/10 мг/12,5 мг, 40= мг/10 мг/25 мг) пок&= #1072;зало істотl= 5;е зниження д&= #1110;астолічног= ;о та систолі&#= 1095;ного артері= ;ального тис= 082;у у порівнян= ;ні з такими п&= #1086;двійними кl= 6;мбінаціями: &= #1086;лмесартану= ; медоксоміл 20= мг плюс амло&#= 1076;ипін 5 мг, олм&#= 1077;сартану мед= ;оксоміл 40 мг п= ;люс амлодип= 110;н 5 мг та олме= 089;артану медо= ксоміл 40 мг пл= юс           &n= bsp;      10 мг а= 084;лодипін – після 10 тижні = 74; лікування.
Дода= ;тковий ефек= 090; зниження ар= ;теріальног = 86; тиску внасл= ідок застос = 91;вання препа&= #1088;ату Севікаl= 8; HCT порівняно = 79; відповідни&= #1084;и подвійниl= 4;и комбінаці&#= 1103;ми становив= ; для діастол&#= 1110;чного тиску= ; у положенні &= #1087;ацієнта сиk= 6;ячи від -1,3 до -1,9 = 84;м рт.ст. та дл= 03; систолічно&= #1075;о тиску у по= 083;оженні паці= єнта сидячи = 074;ід -2,7 до -4,9 мм рт.&= #1089;т.
Част= ;ка пацієнті= 074;, які досягаl= 3;и рівня арте&= #1088;іального тl= 0;ску (<140/90 мм рт.с&#= 1090;. для недіаб = 77;тичних паці&= #1108;нтів та <130/80 мм= рт.ст. для хво= рих на цукро= 074;ий діабет) нk= 2; 10 тижні варіn= 2;валися від 42,7% &#= 1076;о 49,6% у групах l= 2;омбіновано= 075;о лікування= у порівнянн= 110; з 52,4% до 58,8% у груп= ;і Севікару HCT.=
У раl= 5;домізовано= 084;у подвійно с= ;ліпому досл= 110;дженні за уч= ;астю 808 пацієн= ;тів (99,9% пацієн= 090;и європеоїд= ної раси) з не&= #1076;остатньо кl= 6;нтрольован= 080;м артеріаль= ним тиском п= 110;сля 8-тижневl= 6;ї терапії по&= #1076;війною комk= 3;інацією олм&#= 1077;сартану мед= ;оксомілу 40 мг= та амлодипі= 085;у 10 мг лікува= 085;ня препарат= ом Севікар Н= 057;Т показало з= ;начне додат= 082;ове зниженн= я тиску у пол&#= 1086;женні сидяч= ;и      &nb= sp;            =        (-1,8/-1,0 мм.= рт.ст.) при лік= ування преп = 72;ратом Севік&= #1072;р НСТ 40 мг/10 мг/12,= 5 мг та статис&= #1090;ично значнk= 7; зниження ти&= #1089;ку у положе = 85;ні сидячи, (-3,6/-2,8 &#= 1084;м.рт.ст.) при л&= #1110;куванні прk= 7;паратом           =             &nb= sp;   Севікар &#= 1053;СТ 40 мг/10 мг/25 мг &= #1091; порівняннo= 0; з подвійною = комбінацієn= 2; олмесартан&#= 1091; медоксоміл= ;у 40 мг та амлоk= 6;ипіну 10 мг. =
Ліку= ;вання препа= 088;атом Севіка= р HCT 40 мг/10 мг/ 25 мг у = потрійній к = 86;мбінованій &= #1090;ерапії далl= 6; статистичн&#= 1086; значуще біl= 3;ьший відсот&#= 1086;к пацієнтів= ;, які досягли = рівня артер= 10;ального тис&= #1082;у, у порівня= 085;ні з подвійн= ;ою комбінов= 072;ною терапіє= ю олмесарта = 85;у медоксомі&= #1083;ом 40 мг та амл= одипіном 10 мг = (41,3% проти 24,2% ); лік&#= 1091;вання препа= ;ратом Севік= 072;р HCT 40 мг/ 10 мг/ 12,5 мг &= #1091; потрійній = 82;омбіновані&#= 1081; терапії даl= 3;о чисельно б&= #1110;льший відсl= 6;ток пацієнт&#= 1110;в, які досяг = 83;и рівня арте= ріального т = 80;ску, у порівн= ;янні з подві&#= 1081;ною комбіно= ;ваною терап= 110;єю олмесарт= ану медоксо = 84;ілом 40 мг та а= 084;лодипіном 10 = 84;г (29,5% проти 24,2 %) у l= 7;ацієнтів, як&= #1110; недостатнn= 0;о контролюю&#= 1090;ься за допоl= 4;огою подвій&#= 1085;ої комбінов= ;аної терапі= 111;.
Анти= ;гіпертензи = 74;ний ефект пр= епарату Сев= 10;кар HCT був ана= 083;огічним нез= алежно від в= 110;ку та статі l= 7;ацієнта і бу&= #1074; подібним у = 087;ацієнтів із= цукровим ді= 072;бетом та без= ; нього.
Інша інформ= ація

Спільн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блока= 090;орів рецепторів ангіотензиl= 5;у II було досліджено = 91; двох широкомасшm= 0;абних рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х (ONTARGET (ONgoing Telmisartan Alone= in combination with<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> Ramipril Global Endpoint Trial) і VA NEPHRON-D (The Veterans Affairs Nephropathy in Diabetes)).

ONTARGET являло собо= 02; дослідженнn= 3;, проведене з = 72; участю пацієнтів і = 79; серцево-суд = 80;нним або церебро = 74;аскулярним&#= 1080; захворюванl= 5;ями в анамнезі або цукрови = 84; діабетом 2 типу, що супроводжуn= 8;ться ознаками ураження органу-міше = 85;і. VA NEPHRON-D являло собою дослідженнn= 3;, проведене з = 72; участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;. Дослідженнn= 3; не виявили значимого сприятливоk= 5;о впливу на результат ниркових та/або серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; і на смертність від них, тоді &= #1103;к у порівнянн= 10; з монотерапіn= 8;ю підвищився ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії, гострого ур = 72;ження нирок та/або гіпотонії. Враховуючи схожість фармакодинk= 2;мічних властивостk= 7;й, дані результати також застосовні для інших інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II. Таким чином, спільне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II протипоказk= 2;но пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

ALTITUDE (Aliskiren Trial= in Type 2 Diabetes Using = Cardiovascular and Renal = Disease Endpoints) являло собо= 02; дослідженнn= 3;, проведене з метою виявл = 77;ння позитивногl= 6; ефекту від додавання аліскірену до стандартноo= 1; терапії інг= 10;біторами АПФ або блокаторамl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та хронічним з = 72;хворювання&#= 1084; нирок, серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям або обома за= 093;ворюванням&= #1080;. Дане дослід = 78;ення було припинено раніше у зв’= 103;зку з підвищени = 84; ризиком небажаних наслідків. Смертність від серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; і виникненн= 03; інсульту були частіш = 80;ми в групі, що приймала аліскірен, ніж у групі, що приймала плацебо, та повідомленl= 5;я про небажан= 10; явища і серй= 086;зні небажані явища (гіпер= 082;аліємія, гіпотензія = 10; порушення ф = 91;нкції нирок) були частішими в групі, яка приймала аліскірен, ніж у групі, яка приймал = 72; плацебо.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'>Фармако = 82;інетика.
Одноm= 5;асне введен&#= 1085;я олмесарта= ;ну медоксом= 110;лу, амлодипі= ;ну та гідрох&#= 1083;оротіазиду= не мало клін&#= 1110;чно значущо= ;го впливу на &= #1092;армакокіне= ;тику будь-як&#= 1086;го з компонk= 7;нтів у здоро&= #1074;их добровоl= 3;ьців.
Піl= 9;ля перораль&#= 1085;ого застосm= 1;вання Севіl= 2;ару HCT у здорових= дорослих добров = 86;льців максималь = 85;а концентра&= #1094;ія олмесарm= 0;ану, амлодип&= #1110;ну та гідро = 93;лоротіазид&#= 1091; в плазмі ст = 72;новить приб&= #1083;изно 1,5–3 г= 086;дини, 6–8 г= 086;дин і 1,5–2 г= 086;дини відпов= ідно. Швидкі= 089;ть і ступінь= ; всмоктm= 1;вання олмесарта = 85;у м = 77;доксомілу, а= млодипіну т = 72; гідрохлоро&= #1090;іазиду такo= 0; ж, які п = 88;и застосува&= #1085;ні подвійнl= 6;ї фіксовано&#= 1111; комбінації= ; олмесартан= 091; медоксоміл= у та амлодип= 110;ну разом з оk= 6;нокомпонен= 090;ною таблетк= ою гідрохло = 88;отіазиду аб&= #1086; при застос = 91;ванні подві&= #1081;ної фіксовk= 2;ної комбіна&#= 1094;ії олмесарт= ;ану м = 77;доксомілу т&= #1072; гідрохлорl= 6;тіазиду раз&#= 1086;м з однокомl= 7;онентною та&#= 1073;леткою амло= ;дипіну з так&#= 1080;ми ж дозами. = 055;рийом ї = 78;і не впливає &#= 1085;а біодоступ= ;ність препар&#= 1072;ту.
Олмесаl= 8;тану медокс&#= 1086;міл.

Всмl= 6;ктування та розподіл.

Олмесартан&= #1091; медоксоміл R= 11; це проліки. Він швидко перетворюєm= 0;ься на фармакологo= 0;чно активний ме = 90;аболіт олмесартан під дією естераз у слизовій оболонці кишечнику т = 72; в портальні = 81; крові під ча= 089; всмоктуванl= 5;я у травному тракті. У плазмі кров= 10; або у продук= 090;ах виведення неперетворk= 7;ний олмесартанm= 1; медоксоміл або боковий ланцюг медоксомілn= 0;ної групи не виявлялися. Середня абсолютна біодоступнo= 0;сть олмесартанm= 1; у формі таблеток становила 25,6 %.

Середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (С_max) олмесартанm= 1; в плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 2 години післ= 03; пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Концентрацo= 0;я олмесартанm= 1; в плазмі кро= 074;і збільшуєтьl= 9;я приблизно лінійно зі з= 073;ільшенням одноразовоo= 1; дози до 80 мг.

Їжа виявляє мінімальниl= 1; вплив на біодоступнo= 0;сть олмесартанm= 1;, тому олмеса = 88;тану медоксоміл можна застосовувk= 2;ти незалежно від вживанн= 03; їжі. Клінічн= 086; значущих відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етиці олмесартанm= 1; в осіб різної статі не виявлено.=

Олмесартан активно зв’= 03;зується з білками крові (99,7 %), однак ризик клінічно значущих взаємодій з іншими препаратамl= 0;, що активно з= 074;’язуються з білками крові, достатньо низький, підтверджеl= 5;ням цього є відс= 091;тність такої взаємодії між олмесартанm= 1; медоксомілl= 6;м та варфарином. Ол= 084;есартан незначною мірою зв’яз = 91;ється з клітинами крові. Середній обR= 17;єм розподілу після внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я невисокий (16<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>–29 л).<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Метабоl= 3;ізм та вивед&= #1077;ння

Загаль = 85;ий плазмовий к = 83;іренс олмесартанm= 1; зазвичай становить 1,3 л= /годину (коефіцієнт варіації 19 %) і відносно не = 74;еликий порівняно з печінковим кровотоком (приблизно 90 л/годину). Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 14С-міченого олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 10–16% радіоактивl= 5;ості виводилось із сечею (здебільшог = 86; протягом 24 годин після застосуванl= 5;я), залишок відновленоo= 1; радіоактивl= 5;ості виводився з фекаліями. Н= 072; основі системної доступностo= 0; (25,6%) можна розрахуватl= 0;, що нирками виводиться = 87;риблизно 40 % олмесартанm= 1;, а гепатобіліk= 2;рною системою – 60 %. Вся відновлена радіоактивl= 5;ість була віднесена д = 86; олмесартанm= 1;. Інших значу = 97;их метаболітіk= 4; знайдено не було. Кишков= 086;-печінкова рециркуляцo= 0;я олмесартанm= 1; мінімальна. Оскільки більша частина олмесартанm= 1; виводиться = 79; жовчю, то його застосуванl= 5;я хворим із біліарною обструкцієn= 2; протипоказk= 2;но (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Термін = 72;льний період напіввиведk= 7;ння олмесартанm= 1; після багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я коливаєтьсn= 3; від 10 до 15 годи = 85;. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; після перши = 93; кількох доз, а після 14 діб багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я подальшої кумуляції н = 77; спостерігаn= 8;ться. Нирковий кліренс становив приблизно 0,5<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>–0,7 л/годину незалежно від дози препарату.

= 042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /i>

Лікарс= 00;кий засіб колесевелаl= 4;, що зв’язує жовчні кисл = 86;ти.

Спільн = 80;й прийом 40 мг олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; і 3750 мг колесевелаl= 4;у гідрохлориk= 6;у у здорових добровольцo= 0;в призводив д = 86; зниження C_max на 28% і до знижk= 7;ння AUC на 39% для олмес= артану. Менший впли = 74;, зниження C_max і AUC на 4% і 15% відповідно, спостерігаl= 3;ося, коли олмесартанm= 1; медоксоміл призначали за 4 години до прийому колесевелаl= 4;у гідрохлориk= 6;у. Час напіввиведk= 7;ння олмесартанm= 1; знижувався на 50−52% незалежно від того, призначалиl= 9;я препарати спільно чи прийом олмесартанm= 1; відбувався за 4 години до прийому кол = 77;севеламу гідрохлориk= 6;у (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Всмокту = 74;ання та розп= оділ.
П= 110;сля перорал= ьного засто = 89;ування тера&= #1087;евтичних дl= 6;з амлодипін &= #1076;обре всмокm= 0;ується, піко&= #1074;і рівні в кр= 086;ві досягают= ься через 6–12 г= ;один після п&#= 1088;ийому. Абсолютна = 73;іодоступні&#= 1089;ть оцінюєть= ;ся в межах 64–80%. О= б’єм розпод= 10;лу становит&= #1100; приблизно 21 &= #1083;/кг. Дослідж= 077;ння in vitro пок = 72;зали, що близ= ;ько 97,5% циркул= 02;ючого амлод&= #1080;піну зв’язm= 1;ється з білк&= #1072;ми плазми.=
Всl= 4;октування а&#= 1084;лодипіну не= ; залежиm= 0;ь від супm= 1;тнього вживання їж= 10;.
Метаболізl= 4; та К= 110;нцевий пері= од напіввиве = 76;ення з п = 83;азми станов&= #1080;ть приблизl= 5;о 35–50 г&#= 1086;дин та відпl= 6;відає одній &= #1076;обовій дозo= 0;.Амl= 3;одипін швидко метаболіз = 91;ється печін&= #1082;ою до неактивни = 93; метаболіті&= #1074;, 10% ви= хідної спол = 91;ки та 60% метаб= 086;літів виводя = 90;ься з сечею= .

<= span lang=3DX-NONE style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bid= i-font-family: Arial'>Гідрохлорl= 6;тіазид.
Всмоктуваl= 5;ня та розпод&= #1110;лПіl= 9;ля перорального за = 89;тосування о&= #1083;месартану l= 4;едоксомілу &#= 1090;а гідрохлор= ;отіазиду в к&#= 1086;мбінації се= ;редній час д&#= 1086;сягненl= 5;я максималь = 85;ої концентр&= #1072;ції гідрохлорl= 6;тіазиду ста&#= 1085;овить 1,5−= ;2 години. Гід&= #1088;охлоротіаз= ;ид – цk= 7; 68% білка, зв’язk= 2;ного в плазм&= #1110;, а й = 86;го уявний об’єм розподі = 83;у становить = 0,83–1,14 л= /кг.
Метаболізl= 4; та Г= 110;дрохлороті&= #1072;зид в орган= 10;змі людини н= е метаболіз = 91;ється та май= же повністю = 074;иводиться в= незміненом = 91; стані із сеч= ;ею. Після заст = 86;сування вну&= #1090;рішньо приk= 3;лизно 60 % дози = 074;иводиться в= незміненом = 91; стані впрод= овж 48 годин. Ни= ;рковий клір= 077;нс становит= ь приблизно 250= –300 мл/хв.&= nbsp; Кінцевий l= 7;еріод напів&#= 1074;иведення – k= 3;лизько 10–15 го = 76;ин.

Фармакокін&= #1077;тика в окремих груп пацієнтів.=

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).

Доведе = 85;о, що при артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; AUC олмесартанm= 1; у стадії рівноваги у пацієнтів літнього віку (6575 років) та старечого віку (віком від 75 років) зб= ;ільшується приблизно н = 72;         =       35 % та на 44 % відповідно порівняно з пацієнтами молодшого віку (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Частко = 74;о це можна пояснити середнім зниженням ф = 91;нкції нирок, залежним ві = 76; віку в даній групі пацієнтів. Однак для пацієнтів літнього віку рекомендуєm= 0;ься той самий режим дозування, щ= 086; й для інших пацієнтів, але при цьом= 091; слід з обережністn= 2; підвищуватl= 0; дозу препарату.

Час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров= 10; у хворих літ= 085;ього віку та у молодих пацієнтів однаковий. У хворих літнього віку спостерігаn= 8;ться тенденція д = 86; зменшення к = 83;іренсу амлодипіну, що призводить до підвищен = 85;я AUC та тривалості періоду напіввиведk= 7;ння. Підвищення AUC та тривалість періоду нап= 10;ввиведення у хворих на застійну серцеву недостатніl= 9;ть відповідалl= 0; прогнозам стосовно хворих цієї вікової групи (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).
Діти.
Євl= 8;опейське аг&#= 1077;нтство з ліl= 2;арських зас&#= 1086;бів відмови= ;лося від зоб&#= 1086;в’язання пр= ;едставити р= 077;зультати до= сліджень з п= 088;епаратом Севікар HCT у всіх підk= 5;рупах педіа&#= 1090;ричного нас= ;елення з есе&#= 1085;ціальною гі= ;пертензією.

Порm= 1;шення функції нирок.

i= 9; пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нир = 86;к легкого, середнього та тяжкого ступеня = AUC олмесартанm= 1; в стаціонарнl= 6;му стані була в= 110;дповідно на 62 %, 82 % та 179 % вищою, ніж у здорових до = 73;ровольців. Період напіввиведk= 7;ння гідрохлороm= 0;іазиду у пацієнтів = 079; порушеннямl= 0; функції нирок збіль = 96;ений.

Фармакокін&= #1077;тика олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; у пацієнтів, які проходять гемодіаліз, не вивчена.

Амлодипін значною мірою метаболізуn= 8;ться до неактивних метаболітіk= 4;. 10 % препарату в= ;иводиться із сечею у незміненомm= 1; стані. Зміна концентрацo= 0;ї амлодипіну = 91; плазмі кров= 10; не корелюєт= 00;ся зі ступенем порушення функції нир = 86;к. Таким хвори = 84; амлодипін можна призн = 72;чати у звичайних дозах. Амлодипін н = 77; виводиться за допомого= 02; діалізу.

Період напіввиведk= 7;ння гідрохлороm= 0;іазиду збільшуєтьl= 9;я у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок.

Порm= 1;шення функції печінки.

Після одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я значення AUC олмесартанm= 1; були відповідно на 6 % т= 072; на 65% вищими у хворих із порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки легкого або помірного ступеня порів= няно зі здоровим = 80; добровольцn= 3;ми. Незв’язана фракція олмесартанm= 1; через         =        2 години післ= 03; застосуванl= 5;я у здорових добровольцo= 0;в, у хворих з легким або помірним по = 88;ушенням функції печінки становила 0,26 %, 0,3= 4 % та 0,41 % відповідно.

Після повторного застосуванl= 5;я середня AUC олм= есартану у хворих з порушенням функції печінки середнього = 89;тупеня тяжкості була на 65 % вищою, ніж у здорових добровольцo= 0;в. Середні значення С_{max
олмесартанm=
1;
у хворих з
порушенням
функції
печінки та
здорових
добровольцo=
0;в
були подібн=
10;
(див. розділи &=
laquo;Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).}

Клініч = 85;і дані щодо за= 089;тосування амлодипіну пацієнтам з порушенням функції печінки дуж = 77; обмежені. У хворих з порушенням функції печінки спо = 89;терігаєтьс&#= 1103; зниження кліренсу амлодипіну та подовження періоду напіввиведk= 7;ння, що призводи = 90;ь до збільшення AUC приблизно н = 72; 40–60 % (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пеm= 5;інкова недо&#= 1089;татність су= ;ттєво не впл&#= 1080;ває на фармk= 2;кокінетику &#= 1075;ідрохлорот= іазиду.

До= 082;лінічні дані з безпеки.

Ж= 086;дних додатк= ових дослід = 78;ень щодо мут= агенності, к= 072;нцерогенно&= #1089;ті та токси = 95;ності відно&= #1089;но репродуl= 2;тивної акти&#= 1074;ності для пl= 8;епарату Севік= ар HCT не п = 88;оводилося з = огляду на зр= 086;зумілий про= філь безпек = 80; окремих акт= ивних елеме = 85;тів.

Олмесар = 90;ану медоксоміл=

У дослідженнn= 3;х хронічної токсичностo= 0; на щурах і собаках ефекти олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; були схожі з такими інши = 93; антагоністo= 0;в рецепторів AT1 та інгібіторіk= 4; АПФ: підвищення рівня сечов = 80;ни (BUN) і креатиніну = 74; крові, зниження маси серця, зниження еритроцитаl= 8;них параметрів (концентрац= 10;я еритроцитіk= 4; і гемоглобінm= 1;, гематокрит), гістологічl= 5;і ознаки ураж = 77;ння нирок (регенерати = 74;ні ушкодження ниркового епітелію, потовщення базальної мембрани, розширення канальців). Ці побічні дії, викликані фармакологo= 0;чною дією олмесартанm= 1; медоксомілm= 1;, спостерігаl= 3;ися також у доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х з іншими антагоністk= 2;ми рецептора AT₁ та інгібітораl= 4;и АПФ і можуть бути зменше = 85;і шляхом додавання натрію хлориду всередину.

Подібн = 86; до інших антагоністo= 0;в рецептора AT_{1,
олмесартанm=
1;
медоксоміл
збільшує
частоту
хромосомниm=
3;
розривів у
культурі
клітин in
vitro.
Відповідниl=
1;
ефект не
спостерігаk=
4;ся
у декількох
дослідженнn=
3;х}in vivo, де олмесартанm= 1; медоксоміл застосовувk= 2;ли в дуже високих дозах, аж до 2000 мг/кг, внутрішньо. = 059; цілому дані всебічного дослідженнn= 3; на генотоксичl= 5;ість говорять пр = 86; те, що генотоксичl= 5;а дія олмесартанm= 1; при клінічному застосуванl= 5;і малоймовірl= 5;а.

Не було виявлено канцерогенl= 5;ого впливу олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; у щурів та трансгенниm= 3; мишей.

У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; у щурів олмесартанm= 1; медоксоміл не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь і не чинив тератогеннl= 6;ї дії. Як у разі застосуванl= 5;я інших антаг = 86;ністів рецепторів ангіотензиl= 5;у II, після експо= зиції олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; виживання потомства було знижен = 86;, а у самок, які отримували препарат на пізніх термінах вагітності = 10; під час лактації, ві= 076;значалася дилатація ниркових мисок. Не було виявлено фетотоксичl= 5;ого впливу у кролів.

Амлодип= 10;н

Репl= 8;одуктивна токсичністn= 0;

Дослідженн&= #1103; репродуктиk= 4;ної функції на щурах і миша= 093; виявили затримку настання пологів, збільшення = 95;асу переймів і зменшення виживання потомства при прийомі доз, приблизно в         =           50 разів більших, ніж максимальнk= 2; рекомендовk= 2;на доза для людини, яка ґрунтуєтьсn= 3; на розрахунку на 1 кг маси тіла (мг/кг).

Порm= 1;шення фертильносm= 0;і

Впливу на фертильнісm= 0;ь у щурів, які отримували амлодипін (самці протягом 64 днів, самки за 14 днів до спарювання) = 074; дозах до 10 мг/кг/добу (що у 8 разів (маса тіла пацієнта дорівнює         =         50 кг) перевищу= 108; максимальнl= 6; рекомендовk= 2;ну дозу для людини, що становить 10 мг в перерахункm= 1; на мг/м²), виявлено не було. В ході іншого дослідженнn= 3;, в якому самц= 110; щурів отримували амлодипіну бесилат протягом 30 днів у дозах, порівнянниm= 3; з дозою для л&#= 1102;дини в перерахункm= 1; на мг/кг, було відзначено зниження концентрацo= 0;й фолікулостl= 0;мулюючого гормону і тестостероl= 5;у в плазмі, а та&= #1082;ож зниження щільності сперми, зменшення кількості зрілих сперматид і клітин Серт = 86;лі.

Канm= 4;ерогенез, мутагенез<= /span>

Випробуван&= #1085;я на щурах і мишах, які отримували лікування амлодипіноl= 4; з їжею протягом двох років у концентрацo= 0;ях, розрахованl= 0;х для відтвореннn= 3; добових дозувань 0,5, 1,25 і =         =             &nb= sp;         2,5 мг/кг/добу, не виявили ознак канцерогенl= 5;ості. Найвища доз = 72; (для мишей ек&#= 1074;івалентна максимальнo= 0;й рекомендовk= 2;ній дозі 10 мг в перерахункm= 1; на мг/м², а для щурів – в два рази вищ= 077; максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози) була близька до максимальнl= 6;ї переносимоo= 1; дози для мишей, але не для щурів.

Дослідженн&= #1103; мутагенносm= 0;і не виявили пов’язаних = 79; препаратом ефектів на рівні генів = 072;бо хромосом.=

Гідрохл = 86;ротіазид

= 053;емеланомни&= #1081; рак шкіри=

За доступними даними епідеміолоk= 5;ічних досліджень, існує кумулятивнl= 0;й дозозалежнl= 0;й взаємозв’яk= 9;ок між застосуванl= 5;ям гідрохлороm= 0;іазиду та розвитко = 84; немеланомнl= 6;го раку шкіри. Зафіксованl= 6; 71 533 випадки базальноклo= 0;тинного раку шкіри т= 072; 8 629 випадків плоскоклітl= 0;нного раку шкіри у дослідженнo= 0; за участю 1 430 833 та= ; 172 462 особів відповідно. Застосуванl= 5;я високих доз гідрохлороm= 0;іазиду (≥50 000 мг кумулятивнl= 6;) було пов’яз = 72;но зі скоригованl= 0;м коефіцієнтl= 6;м ризику 1,29 (95 % ДІ: 1,23–1,35) для базальноклo= 0;тинного раку шкіри т= 072; 3,98        =             &nb= sp;            =      (95 % ДІ: 3,68–4,31) для плоскоклітl= 0;нного раку шкіри. Спостерігаk= 4;ся чіткий впли = 74; кумулятивнl= 6;ї дози як при базальноклo= 0;тинному раку шкіри, так і при плоскоклітl= 0;нному раку шкіри. Інше дослідженнn= 3; показало можливий зв’язок між виникненняl= 4; раку губ (плоскокліт = 80;нний рак шкіри) та експозицієn= 2; гідрохлороm= 0;іазиду: 633 випадки рак= у губ у дослідженнo= 0; за участю 63 067 особів, k= 9; використанl= 5;ям стратегії вибірки ризику. Впли= 074; кумулятивнl= 6;ї дози було продемонстl= 8;овано зі скоригованl= 0;м коефіцієнтl= 6;м ризику 2,1 (95 % ДІ: 1,7–2,6), з підвищенняl= 4; даного коефіцієнтk= 2; до 3,9 (3,0–4,9) при застосуванl= 5;і високої доз = 80; (~25 000 мг) та до 7,7 (5,7–10,5) при використанl= 5;і найбільшої кумулятивнl= 6;ї дози (~100&= nbsp;000 мг= ;) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Клін= ;ічні характерисm= 0;ики.

= Показання.=

Лікуван = 85;я есенціальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;.

До= даткова терапія.

Препара = 90; Севікаl= 8; HCT призн&= #1072;чають дорослим пацієнтам, артеріальнl= 0;й тиск яких недостатньl= 6; контролюєтn= 0;ся застосуванl= 5;ям комбінації олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; та амлодипіну як двокомпонеl= 5;тного лікарськогl= 6; засобу.

За= місна терапія.

Препара = 90; Севікаl= 8; НСТ призначаютn= 0; як альтерна = 90;ивну терапію дорослим пацієнтам, у яких артері = 72;льний тиск нормально контролюєтn= 0;ся застосуванl= 5;ям комбінації олмесартанm= 1; медоксомілm= 1;, амлодипіну = 10; гідрохлоро&= #1090;іазиду як двокомпонеl= 5;тних лікарських засобів (олм= 077;сартану медоксоміл = 10; амлодипін або олмесар = 90;ану медоксоміл = 10; гідрохлоро&= #1090;іазид) та однокомпонk= 7;нтних лікарських засобів (гідрохлоро = 90;іазид або амлодипін).

=

= Протипоказk= 2;ння.

Підвище = 85;а чутливість до активних речовин, до похідних дигідропірl= 0;дину або до сульф= 072;ніламідних речовин (оскільки гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид є сульфанілаl= 4;ідним препаратом) або до будь-якої з д&#= 1086;поміжних речовин.

- Тяжкі порушення ф = 91;нкції нирок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

- Стійка гіпокаліємo= 0;я, гіперкальцo= 0;ємія, гіпонатрієl= 4;ія та клінічно виражена гі = 87;ерурикемія.<= o:p>

- Тяжкі по&= #1088;ушення функції печінки, холестаз та обструктивl= 5;і захворюванl= 5;я жовчних проток.

- II та III триместр вагітності (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Зас= тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Сумісне застосуванl= 5;я препарату С = 77;вікар HCT і препаратів, що містять аліскірен, протипоказk= 2;но пацієнтам і = 79; цукровим діабетом аб = 86; порушенням функції нирок (ШКФ <60 мл /хв /1,73 м²)         =       (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;».

Через вм= 110;ст у препараті амлодипіну як діючої речовини Севікар HCT проти&= #1087;оказаний        пацієнтам з:

- шоком= (у тому числі кардіогеннl= 0;м шок);

- тяжко= ю гіпотензією;
- поруш&= #1077;нням відтоку крові із лівого шлуночка (наприклад, стено= з аорти тяжкого ступеня= );

- г= емодинамічl= 5;о нестабільною серцевою недостатніl= 9;тю після гострого інфаркту міокарда.=

Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

<= u>Одночаl= 9;не застосув&#= 1072;ння не рекоl= 4;ендується
Препара = 90;и літію

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препаратів літію з інгібітораl= 4;и ангіотензиl= 5;перетворюю= 095;ого ферменту та іноді з блокаторамl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II спостерігаl= 3;ося оборотне збільшення концентрацo= 0;ї літію у сироватці крові та йог= 086; токсичної дії. Крім того, за наявності тіазидів нирковий кл= 10;ренс літію знижується, тому ризик його токсич = 85;ої дії на тлі застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду може збільшуватl= 0;ся. У зв’Севік= ар HCT у поєднанні з літієм не рекомендуєm= 0;ься. У пацієнтів, яким ці препарати необхідно призначати одночасно, під час лікування рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію в сиро= 074;атці.

Спіl= 3;ьне застосуванl= 5;я з нижчезазнаm= 5;еними лікарськимl= 0; засобами вимагає обережностo= 0;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Баклофk= 7;н
М= 086;жливе посил= ення антигі = 87;ертензивно&#= 1075;о ефекту.<= /pre>
Нестеро= 11;дні протиза&= #1087;альні лікаl= 8;ські засоби (= НПЗЗ)
Н= 055;ЗЗ (наприкла= ;д, ацетилсал&#= 1110;цилова кисл= ;ота (> 3 г/добу), o= 0;нгібітори Ц&#= 1054;Г-2 та неселе= 082;тивні НПЗЗ) l= 4;ожуть посла&#= 1073;ляти антигі= ;пертензивн = 91; дію тіазидн= их діуретик= 10;в та блокато= рів рецепто = 88;ів ангіотен&= #1079;ину II. У деяки= х пацієнтів = 079; порушенням= функції нир= 086;к (наприклад= ;, зневоднені &= #1087;ацієнти абl= 6; особи літнь&= #1086;го віку з по= 088;ушенням фун= кції нирок) о&#= 1076;ночасне зас= ;тосування а= 085;тагоністів = рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II та інгібіт&#= 1086;рів циклоок= ;сигенази мо= 078;е призвести= до подальшо= 075;о погіршенн= я функції ни= 088;ок, включаюч= ;и можливу го&#= 1089;тру ниркову= ; недостатні= 089;ть, яка зазвl= 0;чай є оборот&= #1085;ою. Тому ком= 073;інацію слід= застосовув = 72;ти з обережн= істю, особли= 074;о пацієнтам= літнього ві= 082;у. Пацієнти l= 7;овинні бути &= #1076;остатньо гo= 0;дратовані. Н&= #1077;обхідно коl= 5;тролювати ф&#= 1091;нкцію нирок= ; після почат&#= 1082;у спільної m= 0;ерапії та пе&= #1088;іодично піk= 6; час курсу лі= кування.
=
Слід бр = 72;ти до уваги п= ;ри одночасн= 086;му застосув= анні
Аміфост = 80;н
М= 086;же посилюва= тися антигі = 87;ертензивна &= #1076;ія.
= ;
= ;

І= 085;ші гіпотензивl= 5;і засоби.

Антигі = 87;ертензивни&#= 1081; ефект препарату Севік= ар HCT мо= 078;е посилюватиl= 9;я у разі його застосуванl= 5;я одночасно з іншими препаратамl= 0;, які знижуют= 00; артеріальнl= 0;й тиск.

Етиловий спирт, барбітуратl= 0;, наркотичні = 72;налгетики та антидепресk= 2;нти.

Можуть посилитися прояви ортостатичl= 5;ої гіпотензії.

Потенційно можливі взаємодії з олмесартанm= 1; медоксомілl= 6;м.

Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься

= 030;нгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірен.

у порівнянн&#= 1110; з використk= 2;нням одного R= AAS-діючого зас= обу.
Лікарсь = 82;і засоби, що k= 4;пливають на &= #1082;онцентраці= ;ю калію в кро&= #1074;і
О= 076;ночасне зас= тосування к = 72;лійзберіга&#= 1102;чих діурети= ;ків, калієви&#= 1093; добавок, за = 84;інників сол&= #1110;, що містять &#= 1082;алій, або ін = 96;их лікарськ&= #1080;х засобів, я= 082;і можуть під= ;вищувати рі= 074;ень калію в l= 9;ироватці кр&#= 1086;ві (наприклk= 2;д, гепарин, ін= ;гібітори АП= 060;), може призв = 77;сти до збіль= шення вміст = 91; калію в кров= ;і (див. розділ= «Особливос = 90;і застосува&= #1085;ня»). Рекоме= 085;дується сте= жити за рівн= 077;м калію у сиl= 8;оватці кров&#= 1110;, якщо = лікарські = 79;асоби, які вп= ;ливають на р&#= 1110;вень калію, = 87;ризначають &= #1074; комбінаціo= 1; з препарато&= #1084; Севікар HCT.
Д= 086;даткова інф= ормація
Лікk= 2;рський засіб колесевелаl= 4;, що зв’язує жовчні кислоти.

Спільне застосуванl= 5;я колесевелаl= 4;у гідрохлориk= 6;у, що зв’язує жовчні кислоти, зменшує системну ек = 89;позицію і пікову концентрацo= 0;ю олмесартанm= 1; в плазмі, а також знижу= 08; період напіввиведk= 7;ння. Прийом олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; як мінімум з= 072; 4 години до прийому колесевелаl= 4;у гідрохлориk= 6;у знижував еф = 77;кт лікарської взаємодії. Слід розглянути можливість прийому олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; як мінімум з= 072; 4 години до пр&= #1080;йому колесевелаl= 4;у гідрохлориk= 6;у (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

О= 083;месартану м= едоксоміл н = 77; має суттєво= го впливу на &#= 1092;армакокіне= тику або фар= 084;акодинамік&= #1091; варфарину = 72;бо на фармак= окінетику д = 80;гоксину.
О= 076;ночасне зас= тосування о = 83;месартану м&= #1077;доксомілу m= 0;а правастат&#= 1080;ну не має кл= 10;нічно значи&= #1084;ого впливу = 85;а фармакокі&= #1085;етику будь-= 03;кого з компо= нентів у здо= 088;ових добров= ольців.

У дослідженнn= 3;х in = vitro кл= 110;нічно зн&#= 1072;чущого пр&= #1080;гнічення олмесартанl= 6;м активності ізоферментo= 0;в 1A1/2, 2A6, 2C8/9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3A4 цитохрому Р450 у людини виявлено не було; віднос= 085;о ізоферментo= 0;в цитохрому Р450 у тварин олм= 077;сартан або чинив незначну індукуючу д= 10;ю, або не чинив жодної. Таки= 084; чином, клінічно = значущих взаємоді= ;й між олмесартанl= 6;м та лікарськ = 80;ми засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться за участю за= 079;начених ізоферментo= 0;в цитохрому P450, не очікується.Потенці = 81;но можливі взаємодії з амлодипіноl= 4;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Одночаl= 9;не застосув&#= 1072;ння препара= ;тів, що вимаг&= #1072;є обережноl= 9;ті
Вплив ін= 096;их лікарськ= их засобів н= 072; дію амлодип= ;іну
І= 085;гібітори CYP3A4

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і амлодипіну = 79; сильними аб = 86; помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4 (інгібітор = 72;ми протеаз, азольними фунгіцидамl= 0;, макролідамl= 0; типу еритроміциl= 5;у або кларитр = 86;міцину, верапамілу або дилтіазему) можуть призвести д = 86; значного збільшення = 77;кспозиції амлодипіну. Клінічний прояв цих фармакокінk= 7;тичних варіацій може бути бі= 083;ьш вираженим у пацієнтів літнього віку. Таким чином, можут= 100; бути потрібні клінічний моніторинг та коригува = 85;ня дози.

Індуктори CYP3A4<= o:p>

Одночасний прийом з інд= 091;кторами CYP3A4 може знижувати концентрацo= 0;ю амлодипіну = 74; плазмі. Тому під час та після одночасногl= 6; застосуванl= 5;я амлодипіну = 79; індукторамl= 0; CYP3A4 (такими як рифампіцин, звіробій звичайний) н= 077;обхідний ретельний нагляд за пацієнтом т = 72; корекція дози.

Прийом амлодипіну разом з грейпфрутоl= 4; або грейпфрутоk= 4;им соком не рекомендуєm= 0;ься, оскільки у деяких пацієнтів може підвищ = 91;ватися біодоступнo= 0;сть препарату, щ= 086; проявляєтьl= 9;я в посиленні його гіпотонічнl= 6;ї дії.

Дантролен (інфузія)

Під час досліджень на лабораторнl= 0;х тваринах після прийому вер = 72;памілу і внутрішньоk= 4;енного введення да = 85;тролену спостерігаl= 3;ися фібриляція = 96;луночків і серцево-суд = 80;нна недостатніl= 9;ть з летальним наслідком у зв’язку з розвитком гіперкалієl= 4;ії. У зв’язку з ризиком розвитку гіперкалієl= 4;ії у пацієнтів, схильних до виникнення злоякісної = 75;іпертермії, а також на тлі терапії злоякісної гіпертерміo= 1; рекомендуєm= 0;ься уникати одночасногl= 6; прийому блокаторів кальцієвих каналів, таких як амлодипін.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Вплив а = 84;лодипіну на = інші лікарс= 00;кі засоби

Гіпотензив&= #1085;ий ефект амлодипіну додається д = 86; гіпотензивl= 5;ого ефекту інши = 93; препаратів, що знижують артеріальнl= 0;й тиск.

У ході клінічних досліджень лікарських = 74;заємодій амлодипін н = 77; впливав на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну, дигоксину або варфарину.=

Симk= 4;астатин
Одночасний = прийом багаторазоk= 4;их доз амлодипіну (10 мг) і симвастатиl= 5;у (80 мг) призводить до збільшен = 85;я експозиції симвастатиl= 5;у на 77% порівнян= о з прийомом тільки симвастатиl= 5;у. Доза симвас = 90;атину для пацієнтів, щ= 086; приймають амлодипін, н= 077; повинна перевищуваm= 0;и 20 мг на добу.

Такl= 8;олімус

Існує ризик підвищення рівнів такролімусm= 1; в крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з амлодипіноl= 4;. Щоб уникнути токсичностo= 0; такролімусm= 1;, при супутнь = 86;му застосуванl= 5;і амлодипіну = 87;отрібен регулярний моніторинг рівнів такролімусm= 1; в крові та у разі необхі = 76;ності – корекція дозування.=

Циклоспори&= #1085;

Під чk= 2;с такого лік&= #1091;вання необm= 3;ідно забезп&#= 1077;чувати конт= ;роль рівня ц&#= 1080;клоспорину= та у разі нео&= #1073;хідності – = 82;орекцію йог&= #1086; дози.

П= 086;тенційно можливі вза= 08;модії з гідрохлороm= 0;іазидом.<= /p>
Одночасне застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься

Лікар= ;ські засоби, що впливають н = 72; концентрацo= 0;ю калію в крові.

Гіп&= #1086;каліємічна дія гідрохлороm= 0;іазиду може посилюватиl= 9;я при його одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими лікарськимl= 0; засобами, що спричинюютn= 0; втрату калі= 02; та гіпокаліємo= 0;ю (наприклад з калійуретиm= 5;ними діуретикамl= 0;, проносними засобами, кортикостеl= 8;оїдами, АКТГ, амфотерициl= 5;ом, карбеноксоl= 3;оном, пеніциліноl= 4; G натрію та похідними саліциловоo= 1; кислоти). Тому застосовувk= 2;ти гідрохлороm= 0;іазид одночасно з цими препаратамl= 0; не рекомендуєm= 0;ься.

= 054;дночасне застосуванl= 5;я, що вимагає о= 089;обливої уваги

C&#= 1086;лі кальцію.

За рахунок уповільненl= 5;я екскреції кальцію тіазидні діуретики можуть збільшуватl= 0; його концентрацo= 0;ю в сироватці крові. Якщо необхідно застосовувk= 2;ти препарати кальцію, рівень його концентрацo= 0;ї в сироватці потрібно контролюваm= 0;и, а відповідн = 91; дозу кальці= 02; – коригуват = 80;.

=

= 061;олестирамі&= #1085;ові та хо= лестиполовo= 0; смоли.

В присутностo= 0; аніонообміl= 5;них смол погірш = 91;ється всмоктуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду з травного тракту.

= 057;ерцеві глікозиди.

Зас&= #1090;осування серцевих глікозидів призводить до того, що гіпокаліємo= 0;я та гіпомагн= 10;ємія, які спричинюютn= 0;ся тіазидами, збільшують ризик аритмій.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Препарk= 2;ти, що спричи= няють зміни = 088;івня калію в= ; сироватці к&#= 1088;ові
Г= 110;покаліємія = є сприятлив = 80;м фактором д= ля розвитку = 096;луночкової = тахікардії = 90;ипу «пірует&= raquo; (шлуночково= ї тахікарді= 11;). Періодични= ;й контроль к&#= 1072;лію в сировk= 2;тці крові та = ЕКГ рекомен = 76;ується пров&= #1086;дити, коли п= 088;епарат Севі= кар HCT застосову= 02;ть з лікарсь= кими засоба = 84;и, що спричин= ;яють поруше= 085;ня рівня кал= ;ію в сироват&#= 1094;і крові (нап = 88;иклад, гліко= зиди та анти= 072;ритмічні за= соби), та ліка&= #1088;ськими засl= 6;бами, що спри= чиняють роз = 74;иток шлуноч&= #1082;ової тахікk= 2;рдії типу «п&= #1110;рует» (t
- а&= #1085;тиаритмічн= ;і препарати &#= 1082;ласу Iа (напр= 080;клад хініди= н, гідрохіні= 076;ин, дизопіра= ;мід);
- а&= #1085;тиаритмічн= ;і препарати &#= 1082;ласу III (напри&= #1082;лад аміодаl= 8;он, соталол, д= ;офетилід, іб&#= 1091;тилід);
- д&= #1077;які антипсl= 0;хотики (напр&= #1080;клад, тіорі = 76;азин, хлорпр= омазин, лево= 084;епромазин, т= ;рифлуопера = 79;ин, ціамазин= , сульпірид, с&= #1091;лтоприд, ам= 10;сульпід, тіа= прид, пімози= 076;, галоперидо= ;л, дроперидо&#= 1083;);
- і&= #1085;ші лікарсьl= 2;і засоби (нап= риклад бепр = 80;дил, цизапри= д, дифеманіл, &= #1077;ритроміцин= ; IV, галофантри= ;н, мізоласти&#= 1085;, пентамідиl= 5;, спарфлокса&= #1094;ин, терфена = 76;ин, вінхамін= IV).

= 053;едеполяриз&= #1091;ючі релаксанти скелетних мR= 17;язів (наприклад тубокурариl= 5;).

Гід&= #1088;охлоротіаз= ;ид може посилювати ефективнісm= 0;ь недеполяриk= 9;уючих релаксантіk= 4; скелетних мR= 17;язів.

= 040;нтихолінер&= #1075;ічні засоби (наприклад атропін та біпериден).

Зни&= #1078;уючи моторику шлунково-ки = 96;кового тракту та швидкість спорожненнn= 3; шлунка, антихолінеl= 8;гічні засоби можуть збіл= 00;шувати біодоступнo= 0;сть тіазидних діуретиків.

= 040;нтидіабети&= #1095;ні лікарські засоби (пероральні препарати т = 72; інсулін).
Тер&= #1072;пія тіазидом може впливати на толерантніl= 9;ть до глюкози. Може бути необхідна к = 86;рекція дози цукрознижуk= 4;альних засобів (див. р= ;озділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 052;етформін.

Мет&= #1092;ормін слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю через ризик розвитку лактоацидоk= 9;у, спричиненоk= 5;о функціоналn= 0;ною нирковою недостатніl= 9;тю, яка іноді виникає вна = 89;лідок застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду.

= 041;ета-блокато= ри та діазокси = 76;.

Гіп&= #1077;рглікемічн= ;а дія бета-адрено = 73;локаторів та діазоксиду може посилюватиl= 9;я під впливом тіазидів.=

= 055;ресорні аміни (наприклад норадреналo= 0;н).

Ефе&= #1082;тивність пресорних амінів може знижуватисn= 3;.

= 051;ікарські засоби, які застосовуюm= 0;ься для лікування подагри (пробенецид, сульфінпірk= 2;зон та алопуринол).

Оск&= #1110;льки гідрохлороm= 0;іазид іноді викли = 82;ає збільшення концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти в сироватці, може бути необхідна корекція дози урикозуричl= 5;их препаратів для лікуван = 85;я подагри. Крі= 084; того, іноді необхідно збільшити дозу пробенецидm= 1; або сульфінпірk= 2;зону. У разі застосуванl= 5;я алопуринолm= 1; одночасно з тіазидом частота алергічних реакцій на алопуринол може збільш = 91;ватися.

= 040;мантадин.

Тіа&= #1079;иди можуть збільшуватl= 0; ризик розви = 90;ку побічних реакцій, спричинениm= 3; амантадиноl= 4;.

= 062;итостатики (наприклад циклофосфаl= 4;ід, метотрексаm= 0;).

Тіа&= #1079;иди можуть знижувати виведення нирками протипухлиl= 5;них препаратів та посилюва = 90;и їхню пригнічуваl= 3;ьну дію на кістковий мозок.

= 057;аліцилати.
У разі прийому саліцилатіk= 4; у високих дозах гідро = 93;лоротіазид може посилювати їхню токсичну ді= 02; на центральну нервову систему.

= 052;етилдопа.

У публікаціяm= 3; описано окремі випадки гем = 86;літичної анемії в результаті застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду в комбінаці= 11; з метилдопо= 02;.

= 062;иклоспорин.=

Одн&= #1086;часне застосуванl= 5;я тіазидів з циклоспориl= 5;ом може збільшуватl= 0; ризик гіперурикеl= 4;ії та ускладнень, аналогічниm= 3; подагрі.

= 058;етрациклін.=

Зас&= #1090;осування тіазидів одночасно з тетрацикліl= 5;ом збільшує ризик уремі= 11;, що спричиню= 08;ться тетрацикліl= 5;ом. Доксицикліl= 5;у цей ефект, ймовірно, не стосується.

=

Особ= ;ливості застосуванl= 5;я.

= 055;ацієнти з гіповолеміn= 8;ю або дефіцит = 86;м натрію.

У пацієнтів з= 10; зниженим обR= 17;ємом циркулюючоo= 1; крові та (або) низьким рів = 85;ем натрію, обумовлениl= 4;и інтенсивноn= 2; терапією діуретикамl= 0;, низькосольl= 6;вою дієтою, діареєю або блюванням, м= 086;же виникати клінічно виражена артеріальнk= 2; гіпотензія, особливо після першого при = 81;ому препарату. Д= 086; початку застосуванl= 5;я препарату Севікаl= 8; HCT зазначені вище явища слід усунут = 80;.

= 030;нші явища, що супроводжуn= 2;ться стимуляцієn= 2; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи. = 055;ацієнти, у яких судинний тонус та функція нир = 86;к значною мірою залежать ві = 76; активності ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (наприклад, у разі тяжкої застійної с = 77;рцевої недостатноl= 9;ті або патології н = 80;рок, включаючи стеноз ниркової артерії), мож&#= 1091;ть реагувати н = 72; інші препарати, щ= 086; впливають н = 72; цю систему, появою гострої артеріальнl= 6;ї гіпотензії, азотемії, олігурії аб = 86; в окремих випадках гострої ниркової недостатноl= 9;ті.

= 056;еноваскуля&= #1088;на гіпертензіn= 3;.

Зас&= #1090;осування препаратів, що впливают= 00; на ренін-анг= 110;отензин-аль= достероновm= 1; систему, пацієнтам і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки пов’я = 79;ано з підвищени = 84; ризиком розвитку тяжкої артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової = 085;едостатнос&= #1090;і.

= 055;орушення функції нирок та тра= 085;сплантація нирки.

При застосуванl= 5;і препарату Севікар НСТ = 087;ацієнтам із порушенням функції нирок реком = 77;ндується періодичниl= 1; контроль рівня калію та креатиніну = 74; сироватці крові. Застосуваl= 5;ня препарату Севікар НСТ не рекомендовk= 2;но пацієнтам і = 79; тяжким пору = 96;енням функції нирок (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

У пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок може розвинутисn= 3; азотемія, спричинена діуретиком.

Якщ&= #1086; наявні ознаки заго = 89;трення порушення функції нирок, необх= 110;дно переглянутl= 0; терапію та розглянути = 84;ожливість припинення застосуванl= 5;я діуретиків.

Дос&= #1074;ід застосуванl= 5;я препарату Севікар НСТ пацієнтам, які нещодавно перенесли трансплантk= 2;цію нирки або з термінальнl= 6;ю нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну <= 12 мл/хв), відсут&= #1085;ій.

Подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС).

Одночаl= 9;не застосуваl= 5;ня інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену збільшує ризик розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії і зниження функції нирок (в тому числі гострої ниркової недостатноl= 9;ті). Тому подвійна блокада РАА = 57; на фоні одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Якщо терапія з подвійною блокадою є абсолютно необхідною, то вона повинна проводитисn= 3; тільки під наглядом фахівця, а також на фон= 110; ретельного спостережеl= 5;ня за функцією нирок, рівне= 084; електролітo= 0;в і артеріаль = 85;им тиском.

Пацієнm= 0;ам із діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; не слід одночасно застосовувk= 2;ти інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

= 055;орушення функції печінки.
У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки збі = 83;ьшується рівень олме = 89;артану медоксомілm= 1; та амлодипіну (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Крім того, у пацієнтів з порушеннямl= 0; функції печінки або прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки незначні порушення водно-елект = 88;олітного балансу на тлі терапії тіазидами можуть спричинити печінкову к = 86;му. З цієї причини пацієнтам з порушеннямl= 0; функції печінки легкого та середнього = 89;тупеня тяжкості препарат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;. Для хворих з помірним порушенням функції печ= 10;нки доза олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг (див. роздo= 0;л «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Під час лікування пацієнтів з= 10; порушеннямl= 0; функцій печінки застосуванl= 5;я амлодипіну слід починати із найнижчої дози та прид= 110;ляти особливу увагу як на початку лікування, так і під час підвищення дози.

Зас&= #1090;осування препарату Севікар НСТ пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю, холестазом чи непрохідніl= 9;тю жовчних проток протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

= 057;теноз устя аорти т= 072; мітральний стеноз, гіпе= 088;трофічна обструктивl= 5;а кардіоміопk= 2;тія.

Як і у разі застосуванl= 5;я інших вазодилатаm= 0;орів, олмесартанm= 1; медоксоміл = 79; обережністn= 2; призначаютn= 0; при стенозі устя аорти а= 073;о мітральномm= 1; стенозі, а також при обструктивl= 5;ій гіпертрофіm= 5;ній кардіоміопk= 2;тії.

= 055;ервинний альдостероl= 5;ізм.

Пац&= #1110;єнти з первинним альдостероl= 5;ізмом зазвичай не реагують на антигіпертk= 7;нзивні засоби, що пригнічуютn= 0; ренін-ангіо = 90;ензинову систему. Том= 091; лікарський засіб HCT таким пацієнтам н = 77; рекомендовk= 2;ний.

= 052;етаболічні та ендокринні ефекти.

Пре&= #1087;арати групи тіазидів можуть спричинюваm= 0;и порушення толерантноl= 9;ті до глюкози. Пацієнтам = 79; цукровим діабетом потрібно коригувати дозу інсулі = 85;у або пероральниm= 3; цукрознижуk= 4;альних засобів (див. &= #1088;озділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Застосуванl= 5;я тіазидів може сприят = 80; розвитку прихованогl= 6; цукрового діабету.

На тлі прийому тіазидних діуретиків можуть виникати такі побічн= 10; реакції, як підвищення рівня холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів. У ряді випадків застосуванl= 5;я тіазидів мо = 78;е сприяти розвитку гіперурикеl= 4;ії або подагри.

= 045;лектролітн&= #1110; порушення.

Як і у разі застосуванl= 5;я будь-яких діуретиків, при застосуванl= 5;і гідрохлороm= 0;іазиду слід з певни= 084; інтервалом контролюваm= 0;и сироватковo= 0; концентрацo= 0;ї електролітo= 0;в. Препарати групи тіазидів,         =       у тому числі гідрохлороm= 0;іазид, можуть спричиняти порушення водно-елект = 88;олітного балансу        =     (у тому числі гіпокаліємo= 0;ю, гіпонатрієl= 4;ію та гіпохлоремo= 0;чний алкалоз). Ознаками по = 88;ушень водно-елект = 88;олітного балансу є: сухість у роті, спрага, слабкість, тривалий со = 85;, сонливість, занепокоєнl= 5;я, м’язовий біль або судоми, м’яз= 086;ва стомлюваніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, олігурія, тахікардія та порушенн= 03; з боку травного тракту, зокрема нудота та бл= 102;вання         =             &nb= sp;(див. розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку гі = 87;окаліємії найбільш високий при цирозі печінки, різкому збільшенні діурезу, недостатньl= 6;му прийомі електролітo= 0;в внутрішньо, = 072; також при застосуванl= 5;і кортикостеl= 8;оїдів та АКТГ як супутніх препаратів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»). З іншого боку, внаслідок блокади рецепторів ангіотензиl= 5;у II (AT₁) олмесартанm= 1; медоксомілl= 6;м, що входить д= 086; складу препарату Севікаl= 8; HCT, можлива гіперкалієl= 4;ія, особливо у пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок та/або із серцевою недостатніl= 9;тю, а також у пацієнтів і = 79; цукровим ді = 72;бетом. Пацієнтам цієї групи концентрацo= 0;ю калію в сироватці крові слід контролюваm= 0;и належним чином. Препарат Севікар HCT слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти одночасно з препаратамl= 0; калію, калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0;, калієвміснl= 0;ми замінникамl= 0; харчової со = 83;і та іншими препаратамl= 0;, які можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю калію в кров= 110; (наприклад, гепарин). Даних про те, що олмесартанm= 1; медоксоміл може послаблюваm= 0;и або запобігати гіпонатрієl= 4;ії, що спричинюєтn= 0;ся діуретикамl= 0;, немає. Дефіцит хлоридів, як правило, характеризm= 1;ється низьким ступенем тяжкості і н= 077; вимагає спеціальноk= 5;о лікування. Тіазиди мож = 91;ть знижувати виведення кальцію із с= 077;чею та спричиняти легке та скороминущk= 7; підвищення його концентрацo= 0;ї в сироватці = 082;рові за відсутно = 89;ті будь-яких порушень метаболізмm= 1; кальцію. Гіперкальцo= 0;ємія може свідчити пр = 86; прихований паратиреотl= 6;ксикоз. Перед дослі = 76;женням функції паращитовиk= 6;них залоз тіазиди потрібно відмінити. Тіазиди пос = 80;люють виведення і = 79; сечею магні= 02;, що може приз= 074;одити до гіпомагн= 10;ємії. У пацієнтів = 079; набряками м = 86;же в жарку погоду виникати гіпонатрієl= 4;ія розбавленнn= 3;.

= 055;репарати літію.

Як і інші лікарські засоби, що містять бло = 82;атори рецепторів ангіотензиl= 5;у II у комбінаці&= #1111; з тіазидом, препарат Севікар HCT не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти одночасно з препаратамl= 0; літію (див. ро&= #1079;діл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Серцева недостатніl= 9;ть.

Чер&= #1077;з пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи мож = 83;ива зміна функції нирок у схил= 100;них до цього пац= 110;єнтів.

У пацієнтів з тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю, у яких можлива залежність функції нирок від активності ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи, лікування інгібітораl= 4;и АПФ та антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у може супроводжуk= 4;атися олігурією т = 72;/або прогресуючl= 6;ю азотемією і (рідко) гострою нир = 82;овою недостатніl= 9;тю з можливим летальним наслідком.=

Лікуван&= #1085;я пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю потребує особливої уваги. У довгострокl= 6;вому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; амлодипіну = 91; пацієнтів з тяжкою серц = 77;вою недостатніl= 9;тю (NYHA III і IV) кількість повідомленn= 0; про розвито = 82; набряку легень у гру= 087;і амлодипіну була більшо= 02; в порівнянн= 10; з групою плацебо (див. розділ &la= quo;Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;»). Блокатори кальцієвих каналів, включаючи а = 84;лодипін, слід з обере= 078;ністю застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, оскільки ці препарати можуть підвищуватl= 0; ризик виник = 85;ення ускладнень = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи в майбутньомm= 1; і смертніст= 00;.

Спру-подібн= а ентеропатіn= 3;

У дуже рідкісних випадках повідомлялl= 0; про тяжку хронічну діарею зі значною втр = 72;тою маси тіла, що розвинуласn= 3; через кільк = 72; місяців або років після початку лік = 91;вання у пацієнтів, які приймал = 80; олмесартан; причиною її виникнення = 08;, імовірно, місцева відстроченk= 2; реакція гіперчутлиk= 4;ості. Результати біопсії слизової кишечнику у таких пацієнтів часто демонструвk= 2;ли атрофію кишкових ворсинок. Якщо дані симптоми виникнуть у пацієнта пі = 76; час лікування о = 83;месартаном і якщо можна виключити іншу ймовір = 85;у етіологію, терапію олмесартанl= 6;м слід негайн = 86; відмінити т = 72; не слід відновлюваm= 0;и. Якщо діарея не зникне впродовж одного тижн= 03; після закін = 95;ення прийому лікарськогl= 6; засобу, слід звернутися до спеціалістk= 2; (наприклад д= 086; гастроентеl= 8;олога).

Гостра міопія та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома<= /i>

Гідрохлоро= тіазид є сульфонам= 10;дом та може викликати реакції ідіосинкраk= 9;ії, що призводять до хоріоїдальl= 5;ого випіту з дефектом поля зору, гострої пер = 77;хідної міопії та гострого нападу закритокутl= 6;вої глаукоми. Си= 084;птоми включають гострий розвиток короткозорl= 6;сті або появи болю в очах та, як правило, виникають протягом проміжку ча = 89;у від декількох годин до декількох тижнів післ= 03; початку лікування. Нелікованиl= 1; напад гострої закритокутl= 6;вої глаукоми мо = 78;е призвести д = 86; стійкої втрати зору. У першу черг= 091; слід якнайшвидшk= 7; відмінити гідрохлороm= 0;іазид. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск не піддається контролю, може виникнути необхіднісm= 0;ь прийняття рішення про негайне терапевтичl= 5;е або хірургічне лікування. Фактором ри = 79;ику розвитку закритокутl= 6;вої глаукоми мо = 78;е бути наявність в анамнезі алергії на с= 091;льфонаміди або пеніцилін (див. розділ «Побічні реакції»).

= 042;агітність.

Антагоніст&= #1080; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ протипок = 72;зані під час вагітності. Якщо терапі= 02; антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ необхідн = 86; продовжити, = 072; пацієнтка планує вагітність, необхідно застосуватl= 0; альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, які мають визначений профіль без = 87;еки при застосуванl= 5;і під час вагітності. = 071;кщо вагітність підтверджуn= 8;ться під час ліку= 074;ання антагоністk= 2;ми ангіотензиl= 5;у ІІ, лікуванн= 103; слід негайн = 86; припинити і = 074; разі потреб = 80; лікарський засіб необхідно замінити іншим лікарським засобом (див. &= #1088;озділи «Протипокаk= 9;ання», «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

= 044;іти.

Препарат Севікар НСТ не призначаютn= 0; дітям та підліткам (в= 110;ком до 18 років). <= /p>
= 055;ацієнти літнього віку.

Підвищуват= и дозу лікарськогl= 6; засобу хвор = 80;м літнього віку потрібно з обережністn= 2; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Фотос= енсибілізаm= 4;ія.

Повідомлял= ося про випадки фоточутливl= 6;сті під час застосуванl= 5;я тіазидних діуретиків (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо така реакція проявляєтьl= 9;я під час терапії препаратом Севікар НСТ, його застос = 91;вання необхідно припинити. У разі повторного прийому діуретиків рекомендуєm= 0;ься уникати прямого сон= 03;чного та штучного УФ-випромін= 02;вання.

= 053;емеланомни&= #1081; рак шкіри.

Результати двох фармакоепіk= 6;еміологічн= 080;х досліджень населення Данії показали підвищений ризик немеланомнl= 6;го раку шкіри т= 072; раку губи (базальнокл= 10;тинна карцинома, плоскоклітl= 0;нна карцинома), пов’язаний = 79; сукупною дозою гідро = 93;лоротіазид&#= 1091; (ГХТЗ). Фотосенсибo= 0;лізація під час застосуванl= 5;я ГХТЗ може стати причи = 85;ою розвитку немеланомнl= 6;го раку шкіри.

Пацієнтів, які приймають ГХТЗ, слід повідомити про ризик немеланомнl= 6;го раку шкіри а= 073;о раку губи та порекомендm= 1;вати регулярно перевіряти шкіру щодо появи нових утворень аб = 86; про будь-які підозрілі ураження шкіри. Паціє= 085;там слід порекомендm= 1;вати обмежити вплив соняч = 85;их та ультрафіолk= 7;тових променів, ко= 088;истуватися належним захистом пі = 76; час перебув = 72;ння під дією сонячних аб = 86; УФ-променів, щоб мінімізуваm= 0;и ризик раку шкіри. Підоз= 088;ілі ураження шкіри слід перевіряти, можливо, за допомогою гістологічl= 5;ого дослідженнn= 3; біопсійногl= 6; матеріалу. Крім того, слід з обере= 078;ністю призначати застосуванl= 5;я препаратів, що містять ГХТЗ, пацієнтам з немеланомнl= 0;м раком шкіри = 074; анамнезі (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»).

Інші запобіжні заходи.

Над&= #1084;ірне зниження артеріальнl= 6;го тиску у паці= 108;нтів з генералізоk= 4;аним атеросклерl= 6;зом, ішемічною хворобою серця або ішемічним ураженням головного мозку може призвести д = 86; інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.=

Риз&= #1080;к алергічних реакцій на гідрохлороm= 0;іазид вищий у пацієнтів з = 072;лергією або бронхіальнl= 6;ю астмою в анамнезі, проте такі реакції можуть виникати і у пацієнтів без таких захворюванn= 0; в анамнезі.

За дан= 080;ми наукової літератури, діуретики т= 10;азидового ряду можуть викликати загостреннn= 3; або активацію системного червоного вовчака.

Як і у разі застосуванl= 5;я інших антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ, антигіпе= 088;тензивна дія препарату Севікар НСТ = 091; хворих негроїдної раси може бути дещо ме= 085;шою, ніж у інших хворих, прот= 077; цей ефект не &#= 1089;постерігав= ся в ході трьох досліджень, серед учасників яких були пацієнти негроїдної раси (30%) (див. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;»).

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; одну таблетку, вкриту плівковою о = 73;олонкою, тобто є безнатрієвl= 0;м.

&= #1047;астосуванн= ;я у період вагітності або годування груддю.

Вагітнo= 0;сть.
IIIIIОлмесар= 090;ану медоксоміл.

Застосуван&= #1085;я антагоністo= 0;в рецептора ангіотензиl= 5;у II не рекомендуєm= 0;ься у I триместрі вагітності. = 047;астосуванн&= #1103; антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у II протипоказk= 2;не у II та III тримесm= 0;рах вагітності.

I необхід&= #1085;о негайно п = 88;ипинити і, як= ;що необхідн= 086;, розпочати k= 2;льтернатив= 085;у терапію.

У II та III триместрах антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II чинять токсичну ді= 02; на плід (приг&#= 1085;ічення функції нирок, олігогідраl= 4;ніон, затримка осифікації кісток черепа) та новонароджk= 7;ного (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія).

С= 083;ід уважно об= ;стежити на г&#= 1110;потонію нем= ;овлят, матер&#= 1110; яких приймk= 2;ли антагоні&#= 1089;ти рецептор= ;ів ангіотен= 079;ину II (див. р= 086;зділ «Проти= показання», &la= quo;Особливост&= #1110; застосуваl= 5;ня»).

= 043;ідрохлорот&= #1110;азид.

Досвід застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду під час вагітності, особливо в І триместрі, обмежений. Результатіk= 4; експерименm= 0;альних досліджень на тваринах недостатньl= 6;. Гідрохлороm= 0;іазид проникає через плаце = 85;тарний бар’єр. З огляду на механізм ді= 11; гідрохлороm= 0;іазиду, його застос = 91;вання в ІІ і ІІІ триместрах вагітності може викликати порушення фетоплаценm= 0;арного кровотоку т = 72; шкідливо ді= 03;ти на плід і новонароджk= 7;ного, викликаючи = 78;овтяницю, електролітl= 5;і порушення і тромбоцитоl= 7;енію.

Гідрохлоро= тіазид не призначениl= 1; для лікуван = 85;я водянки у вагітних, артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; вагітних аб = 86; прееклампсo= 0;ї, оскільки ві = 85; може викликати зменшення о = 73;’єму плазми і гіпоперфузo= 0;ю плаценти та при цьому не приносити належної користі для = 083;ікування захворюванl= 5;я.

Гідрохлоро= тіазид також не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти для лікування есенціальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у вагітних, за винятком тих окремих випадків, коли не можн= 072; призначати інші препарати.=

= 040;млодипін.

Дані, отримані в ході спостережеl= 5;ь за обмежено= 02; кількістю вагітних жінок, не показали, що амлодипін або інші антагоністl= 0; кальцієвих рецепторів чинять шкідливий вплив на здоров’я плода. Однак при цьому є ризик подовження = 90;ривалості пологів.

Період годування груддю.

Севікар= ; HCT О= 083;месартан пр= оникає в мол= 086;ко лактуючи= х щурів. Одна&#= 1082; невідомо, ч = 80; проникає ол= месартан у г= 088;удне молоко= людини. Неві&#= 1076;омо, чи прон = 80;кає амлодип&= #1110;н у грудне м= 086;локо. Аналог= ;ічні блокат= 086;ри кальцієв= их каналів т= 080;пу дигідроп= іридину сек = 88;етуються в г= рудне молок = 86;. Гідрохлоро= тіазид прон = 80;кає у грудне= молоко у нев&#= 1077;ликих кільк= ;остях. Засто&#= 1089;ування тіазидів= у високих до&#= 1079;ах, що викли = 82;ають сильни&= #1081; діурез, мож= 091;ть перешкод= жати виробл = 77;нню грудног&= #1086; молока. Якщ= 086; препарат Се= ;вікар HCT засто= ;совується п= 110;д час годува= ;ння груддю, й&= #1086;го доза пов = 80;нна бути мак= симально ни = 79;ькою.

Фертиль = 85;ість.

Повідомлял&= #1086;ся про випадки, коли у деяки= 093; пацієнтів, щ= 086; приймають блокатори кальцієвих каналів, виникали оборотні біохімічні зміни в голо= 074;ці сперматозоo= 1;да. Клінічних даних щодо потенційноk= 5;о впливу амлодипіну на фертильн= 10;сть недостатньl= 6;. У дослідженнo= 0; на щурах бул= 086; виявлено небажану ді= 02; на фертильнісm= 0;ь самців (див. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;»).

Здатні= ;сть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

О= 076;нак слід мат= ;и на увазі, що= пацієнти, як&#= 1110; проходять k= 2;нтигіперте= 085;зивну терап= ію можуть ін= 086;ді мати запа= ;морочення, г&#= 1086;ловний біль= ;, нудоту або в= тому, що мож= ;е погіршити &#= 1111;хню реакцію= ;. Рекомендує&#= 1090;ься бути обk= 7;режним, особ&= #1083;иво на поча = 90;ку лікуванн&= #1103;.

=

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Д= орослі

Таблетк = 80; препарату Севіка= р HCT пр= иймають 1 раз на добу незалежно від прийому їжі.

Т= аблетку слід запивати доста= тньою кількістю рідини (наприклад с= 090;аканом води). Таблетку не слід= розжовувати. Пр= епарат потрібно приймати кожного дня = 074; один і той самий час.

Додатков= а терапія

П= репарат Сев= ікар НСТ мож застосовувk= 2;ти пацієнтам, у яких артеріальн&= #1080;й тиск недостатньl= 6; контролюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 20 мг амлодипі= ну 5 мг як= дво= компонен= тної комбінації.

П= репарат Се= вікар НСТ 40 мг/5 мг/12,5 мг= ; мож застосовувk= 2;ти пацієнтам, у яких = артер= іальний тиск недостатнь&= #1086; контролюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 40 мг і амлодипіну 5 мг як= ; двокомпонеl= 5;тної комбінації, або пацієнтам, у яких артеріальн&= #1080;й тиск недостатнь&= #1086; контролюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні Севікар= HCT 20 мг/5 мг/12,5 мг.

С= евіка= р HCT 40 мг/5 мг/25 мг мож застосовувk= 2;ти пацієнтам, у якиm= 3; тиск недостатньl= 6; контролюєтn= 0;ся за допомого= 02; препа= рату Севікар= HCT 40 мг/5 мг/12,5 мг .

Севікар НСТ 40 мг/10 мг/12,5 мг можна застосовувk= 2;ти пацієнтам, у яких артері = 72;льний тиск недостатньl= 6; контролюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; 40 мг і амлодип= іну         =             10 мг як двокомпонеl= 5;тної комбінації або при застосуванl= 5;і препарату С = 77;вікар HCT         =             &nb= sp;            =    40 мг/5 мг/12,5 мг.

Севікар НСТ 40 мг/10 мг/25 мг можна застосовувk= 2;ти пацієнтам, у яких артері = 72;льний тиск недостатньl= 6; контролюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні препарату С = 77;вікар HCT або Севікар НСТ 40 мг/5 мг/25 мг.

П= еред тим як перейти на трикомпонеl= 5;тну комбінацію, = 088;екомендуєт&= #1100;ся поступове титрування дозування окремих компонентіk= 4;. Якщо клінічно доречно, можна розглянути пряму заміl= 5;у двокомпонеl= 5;тної комбінації на трикомпо= нетну комбінацію= .

Замісна терапія

П= ацієнти, які застосовуюm= 0;ь одночасно стабільні дози олмесартанm= 1; медоксомілm= 1;, амлодипіну = 10; гідрохлоро&= #1090;іазиду як двокомпонеl= 5;тний лікарський зас (олмесартан = 91; медоксоміл = 10; амлодипін або олмесар = 90;ану медоксоміл = 10; гідрохлоро&= #1090;іазид) і однокомпонk= 7;нтного лікарськогl= 6; засобу (гідр= 086;хлоротіази&= #1076; або амлодипін), можуть перейти на Севіка= р HCT, що містить т= 110; ж дози компонентіk= 4;.

Максима = 83;ьна доза лікарськог&= #1086; засобу С= евіка= р HCT становить 40 мг/10 мг/25 мг на добу.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років).

Пацієнт = 72;м літнього віку рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти препарат з обережністn= 2;, частіше контролюючl= 0; артеріальн&#= 1080;й тиск, особливо пр = 80; прийомі максимальнl= 6;ї дози Севіка = 88;у HCT         =          40 мг/10 мг/25 мг на добу.

Потрібн = 86; з обережніс = 90;ю підвищуватl= 0; дозу пацієнтам л= 10;тнього віку (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Інформа = 94;ія щодо застосуванl= 5;я Севікару HCT пацієнтам віком від 75 років дуже обмежена. Необхідн= а надзвичайнk= 2; обережністn= 0;, включаючи частіший моніторинг артер= іального тиску.

По= рушення функції нирок.

Максима = 83;ьна доза для пацієнтів з легким та середнім порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–60 мл/хв) становить 20 мг/5 мг/12,5 мг на добу через обмежений досвід прийому 40 мг олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; пацієнтам цієї групи.

П= ацієнтам із помірним = 80; порушеннямl= 0; функції нирок рекомендуєm= 0;ься контроль концентрацo= 0;ї калію та креатиніну = 74; сироватці.=

С= евіка= р HCT пацієнтам з тяжким порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) протипоказk= 2;ний (див. розділи «П= ротипоказаl= 5;ня», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Порушенн= я функції печінки.

С= евіка= р HCT слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам з легким порушенням функції печінки (див. розділи «Особли = 74;ості застосуванl= 5;я», «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Для пацієнтів з помірними порушеннямl= 0; функції печінки максимальнk= 2; доза не повинна пер = 77;вищувати 20 мг/5 мг/12,5 мг один раз на добу. Рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и ар= теріальний тиск та функцію нирок у паці= 108;н= тів з порушення = 84;и функції печінки.

Як і щодо всіх антагоніс= 090;ів кальці= 102;, у пацієнтів з дисфункці= 108;ю печінк= 080; подовж= 091;ється час напіввиве= 076;ення амлоди= 087;іну; рекоме= 085;дації з дозування не встановле= 085;і. Тому таким п&#= 1072;цієнтам препар= 072;т Севікар HCT слід призначат= 080; з обережніс= 090;ю. Фа= 088;макокінети&= #1082;а амлоди= 087;іну у пацієнтів з порушення= 084; функці= 111; печінк= 080; тяжког= 086; ступен= 103; не вивчена. Прийом амлоди= 087;іну пацієнтам з порушення= 084; функці= 111; печінк= 080; тяжког= 086; ступен= 103; слід почина= 090;и з найнижчої дози і повільно її підвищува= 090;и.

Застосу = 74;ання препарату Севіка= р HCT = 087;ротипоказа&= #1085;о пацієнтам з тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки, холес= тазом або біліарн = 86;ю обструкцією (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>«Прот= ипоказання&raqu= o;).

Діти

С= евіка= р HCT не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти ді= тям та підлітка = 84; (віком до 18 років) через недостатніl= 9;ть даних про безпеку застосуванl= 5;я та ефективнісm= 0;ь.

= Передозуваl= 5;ня.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:14.0pt;font-family:"= Times","serif"; mso-bidi-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK'>Симl= 7;томи.
Максимальн&= #1072; доза препа = 88;ату Севікар HCT становить 40 = 84;г/10 мг/25 мг один= раз на добу. Н= емає інформ = 72;ції про пере= дозування Севікару HCT у людей. Найk= 3;ільш вірогі&#= 1076;ним ефектом= ; передозува= 085;ня є гіпотен= ;зія.
Найбільш ві= рогідним еф = 77;ктом передо&= #1079;ування олмk= 7;сартану мед&#= 1086;ксомілу є гo= 0;потензія та &= #1090;ахікардія; = 73;радикардія &= #1084;оже бути ви= 03;влена, якщо в= ;ідбуваєтьс= 03; парасимпат&= #1080;чна (вагаль = 85;а) стимуляці= я.
Передозува&= #1085;ня амлодипo= 0;ну може приз&= #1074;ести до над = 84;ірної периф&= #1077;ричної вазl= 6;дилатації з &= #1074;ираженою гo= 0;потензією т&#= 1072;, можливо, ре= 092;лекторною т= ахікардією. = 055;овідомляло&= #1089;я про вираж = 77;ну та потенц= ійно тривал = 91; системну гі= потензію, що &#= 1074;ключає в сеk= 3;е шок зі смер= тельним рез = 91;льтатом.
Передозува&= #1085;ня гідрохлl= 6;ротіазидом &#= 1087;ов’язане з l= 7;орушенням е&#= 1083;ектролітно= го балансу (г&#= 1110;покалієміє= ю, гіпохлоре= 084;ією) та зневl= 6;дненням вна&#= 1089;лідок надмі= ;рного діуре= 079;у.
Найбільш по= ширеними си = 84;птомами пер&= #1077;дозування n= 8; нудота та со= нливість. Гі= 087;окаліємія м= оже призвес = 90;и до спазму м= ;’язів та/або &= #1074;ираженої сk= 7;рцевої арит&#= 1084;ії, пов’язаl= 5;ої з одночас&= #1085;им прийомоl= 4; глікозидів &= #1072;бо деяких а = 85;тиаритмічн&#= 1080;х лікарськи= ;х засобів.
Лікm= 1;вання.
У разі перед= ;озування Севікару HCT лікування с= имптоматичl= 5;е та підтрим&= #1091;юче і залеж = 80;ть від часу, m= 7;о пройшов пі&= #1089;ля прийому, = 090;а тяжкості с= ;имптомів.
Якщо прийом= відбувався = 085;едавно, може= ; бути розгля&#= 1085;уто промива= ;ння шлунка. У = здорових до = 73;ровольців, в= ведення акт = 80;вованого ву&= #1075;ілля одразm= 1; або до 2 годиl= 5; після прийо&= #1084;у амлодипіl= 5;у істотно зм&= #1077;ншує всмокm= 0;ування амло&#= 1076;ипіну.
Клінічно зн= ачуща гіпот = 77;нзія, виклик= ана передоз = 91;ванням Севікару HCT, вимагає акm= 0;ивної підтр&#= 1080;мки серцево= ;-судинної си&#= 1089;теми, зокреl= 4;а ретельно к&= #1086;нтролювати= ; функції сер&#= 1094;я та легеніk= 4;, надання пац= ієнту гориз = 86;нтального п&= #1086;ложення з п = 88;ипіднятими &= #1085;ижніми кінm= 4;івками та ко&= #1085;тролювати l= 6;б’єм циркул&#= 1102;ючої рідини= ; та діурезу. В= азоконстриl= 2;тор може бут&= #1080; корисним д = 83;я відновлен&= #1085;я судинногl= 6; тонусу та ар= теріальногl= 6; тиску за умо= ви, що немає п&= #1088;отипоказан= ;ь до його зас&= #1090;осування. В = 85;утрішньове&#= 1085;ний глюкона= ;т кальцію мо&#= 1078;е бути кориl= 9;ним при пове&= #1088;ненні ефекm= 0;у блокади ка&= #1083;ьцієвих каl= 5;алів.
Сироватков&= #1110; електроліm= 0;и та креатин&= #1110;н слід част = 86; контролюва&= #1090;и. Якщо вини= 082;ає гіпотенз= ія, пацієнт п&#= 1086;винен бути m= 1; лежачому по&= #1083;оженні та о = 90;римувати за&= #1084;існу терапo= 0;ю сольовими &= #1088;озчинами. =
Оскільки ам= лодипін сил= 00;но зв’язуn= 8;ться з білка&= #1084;и, діаліз не &#= 1084;оже бути коl= 8;исним.
Ступінь вив= едення олме = 89;артану та гі= дрохлоротіk= 2;зиду за допо&= #1084;огою гемодo= 0;алізу не вст&= #1072;новлено.<= /pre>
=

= Побічні реакції.

Севікар HCT б= 091;ла дослідже= на у клінічн= 080;х випробува= ннях за учас= 090;ю      =             &nb= sp;7826 пацієнті = 74;, які застосо= ;вували олме= 089;артану медо= ксоміл в ком= 073;інації з амл= ;одипіном і г&#= 1110;дрохлороті= азидом.

Побічні явища, що спостерігаl= 3;ися під час клін= 110;чних досліджень та протягом післяреєстl= 8;аційних досліджень = 79; безпеки, а також побіч = 85;і реакції, про які були спонтанні повідомленl= 5;я, представлеl= 5;о у нижченаведk= 7;ній таблиці 1 для <= /span>Севік= ару HCT, а також для його окремих компонентіk= 4; олмесартанm= 1; медоксомілm= 1;, амлодипіну = 10; гідрохлороm= 0;іазиду на основі відомої характерисm= 0;ики безпеки окр = 77;мих компонентіk= 4;.

Севікар HCT н&#= 1072;йчастіше по= ;відомляєть = 89;я про такі по= ;бічні реакц= 110;ї, як: перифе = 88;ичний набря&= #1082;, головний б= 110;ль і запамор= ;очення.

= 44;ля позначення частоти виникнення побічних реакцій вик = 86;ристовувал&#= 1072;ся така класиф= 10;кація: дуже часто (≥1/= 10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100= ), рідко (≥1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/100= 00), частота невідома (не= 084;ожливо оцінити на основі наявних дан = 80;х).

&nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;       Таб&= #1083;иця 1.

Опис побічних реакцій для = 087;репарату Севікар HCT та його окре= 084;их компонентіk= 4;

Med= DRA

= 054;ргани та системи

= 055;обічна дія

= 063;астота

Севікар НСТ

Олмесартан<= /b>

Амлодипін

Гідр = 86;хлоротіази&#= 1076;

Інфекці= ;ї та інвазії

= 030;нфекції верхніх дихальних шляхів

Часто

= 053;азофарингі&= #1090;

Часто

= 030;нфекції сечових шляхів

Часто

Часто

= 057;іалоаденіт

Рідко

Новоутв= ;орен-= ня злоякісні, доброякісн= 110; та неуточнені (а також кісти та поліпи)

= 053;емеланомни&= #1081; рак шкіри

(&#= 1073;азальноклі= тинна карцинома та

= 087;лоскокліти&= #1085;на карцинома)

Частота невідома

Порушен= ;ня з боку крові та лімфатично= 111; системи <= /p>

Лейкопен= ;ія

Дуже рідко

Рідко

= 058;ромбоцитоп&= #1077;нія

Нечасто= ;

Дуже рідко

Рідко

= 057;упресія кісткового мозку

Рідко

= 053;ейтропенія/=

= 072;гранулоцит&= #1086;з

Рідко

= 043;емолітична анемія

Рідко

= 040;пластична анемія

Рідко

Порушен= ;ня з боку імунної системи <= /p>

= 040;нафілактич&= #1085;а реакція

Нечасто= ;

= 043;іперчутлив&= #1110;сть до препарату

Дуже рідко

Порушен= ;ня харчування та обміну речовин <= /p>

= 043;іперкалієм&= #1110;я

Нечасто= ;

Рідко

= 043;іпокаліємі&= #1103;

Нечасто= ;

Часто

= 040;норексія

Нечасто= ;

= 043;люкозурія

Часто

= 043;іперкальці&= #1108;мія

Часто

= 043;іперглікем&= #1110;я

Дуже рідко

Часто

= 043;іпомагнієм&= #1110;я

Часто

= 043;іпонатрієм&= #1110;я

Часто

= 043;іпохлоремі&= #1103;

Часто

= 043;іпертриглі&= #1094;еридемія

Часто

Дуже часто

= 043;іперхолестер= 080;немія

Дуже часто

= 043;іперурикем&= #1110;я

Часто

Дуже часто

= 043;іпохлоремі&= #1095;ний алкалоз

Дуже рідко

= 043;іперамілаз&= #1077;мія

Часто

Порушен= ;ня з боку психіки= ;

= 057;плутання свідомост&= #1110;

Рідко

Часто

= 044;епресія

Нечасто= ;

Рідко

= 040;патія

Рідко

= 044;ратівливіс&= #1090;ь

Нечасто= ;

= 047;буджений стан

Рідко

= 047;міна настрою (у тому числі тривога)

Нечасто= ;

= 055;орушення сну (у тому числі безсоння)

Нечасто= ;

Рідко

Невроло= ;гічні розлади

= 047;апаморочен&= #1085;я

Часто

Часто

Часто

Часто

= 043;оловний біль

Часто

Часто

Часто

Рідко

= 055;остуральне запамороче= 085;ня

Нечасто<= /o:p>

= 042;трата свідомості

Нечасто<= /o:p>

= 044;исгевзія

Нечасто= ;

= 043;іпертонус

Дуже рідко

= 043;іпоестезія<= o:p>

Нечасто= ;

= 055;арестезія

Нечасто= ;

Рідко

= 055;ериферична нейропатія

Дуже рідко

= 057;онливість

Часто

= 042;трата свідомості

Нечасто= ;

= 057;удоми

Рідко

= 042;трата апетиту

Нечасто= ;

= 058;ремор

Нечасто= ;

= 045;кстрапірам&= #1110;дальні розлади

Частота невідома

Порушен= ;ня з боку органів зору

= 055;орушення зору (у тому числі дипло&#= 1087;ія, розмитість зору)

Часто

Рідко

= 047;ниження сльозовиді= 083;ення

Рідко

= 047;агострення міопії

Нечасто= ;

= 050;сантопсія

Рідко

= 043;остра міопія, гостра закритокут= 086;ва глаукома (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Частота невідома

Хоріоїд= ;альний в= 080;піт

Частота невідома

Порушен= ;ня з боку органів слуху і рівноваги

= 047;апаморочен&= #1085;я

Нечасто<= /o:p>

Нечасто<= /o:p>

Рідко

= 064;ум у вухах

Нечасто= ;

Порушен= ;ня з боку серцево-суд&#= 1080;нної системи <= /p>

= 063;асте серцебиття

Часто

Часто

= 058;ахікардія

Нечасто<= /o:p>

= 030;нфаркт міокарда

Дуже ріk= 6;ко

= 040;ритмії (у тому числі брадикарді= 103;, шлуночкова тахікардія, миготлива аритмія)

Нечасто= ;

Рідко

= 057;тенокардія<= o:p>

Нечасто<= /o:p>

Нечасто= ;

У тому числі загостренн= 103; стенокарді= 111;

Порушен= ;ня з боку судин =

= 040;ртеріальна гіпотензія

Часто
Рідко
Нечасто= ;

= 055;рипливи

Нечасто<= /o:p>

Часто

= 054;ртостатичн&= #1072; артеріальн= 072; гіпотензія

Нечасто= ;

= 042;аскуліти (у тому числі некротизую= 095;ий васкуліт)

Дуже рідко
Рідко

= 058;ромбоз

Рідко

= 045;мболія

Рідко

Порушен= ;ня з боку органів дих&#= 1072;ння, грудної клітки та се= 088;едостіння

= 050;ашель

Нечасто<= /o:p>
Часто
Нечасто= ;

= 041;ронхіт

Часто

= 044;испное

Часто
Рідко

= 060;арингіт

Часто

= 056;иніт

Часто
Нечасто= ;

= 043;остра інтерстиці= 072;льна пневмонія

Рідко

= 056;еспіраторн&= #1080;й дистрес

Нечасто= ;

= 053;абряк легень

Рідко

Порушен= ;ня з боку травної системи <= /p>

= 044;іарея

Часто
Часто

Часто

= 053;удота

Часто
Часто
Часто
Часто

= 047;апор

Часто

Часто

= 057;ухість у роті

Нечасто<= /o:p>

Нечасто= ;

= 041;іль у животі

Часто

Част

Част

= 055;орушення функції кишечнику (у тому числі з&= #1072;пор та діарея)

Часто

= 052;етеоризм

Часто

= 056;озлади травлеl= 5;ня

Часто
Часто

= 043;астрит

Дуже рідко

= 055;одразнення шлунка

Часто

= 043;астроентерит <= /p>

Часто

= 043;іперплазія ясен

Дуже рідко

= 055;аралітична непрохідні= 089;ть кишечнику

Дуже рідко

= 055;анкреатит

Дуже рідко
Рідко

= 041;лювання

Нечасто<= /o:p>

Нечасто= ;
Часто

= 057;пру-подібна ентеропаті= 103; (див. розділ «Особли&#= 1074;ості застосуван= 085;я») <= o:p>

Дуже рідко

Порушен= ;ня з боку печінки та жовчо-вивідних шляхів

= 043;епатит

Дуже рідко

= 046;овтяниця (холестатич&#= 1085;а жовтяниця)

Дуже рідко
Рідко

= 043;острий холецистит

Рідко

Ауm= 0;оімунний гепатит*

Неk= 4;ідомо

Порушен= ;ня з боку шкіри та підшкірної клітковини

= 040;лопеція

Нечасто= ;

= 040;нгіоневрот&= #1080;чний набряк

Рідко

Дуже рідко

= 040;лергічний дерматит

Нечасто= ;

= 052;ультиформн&= #1072; еритема

Дуже рідко

= 045;ритема

Нечасто<= /o:p>

= 056;еакції типу шкірни&#= 1093; проявів системного червоного вовчака

Рідко

= 045;кзантема

Нечасто= ;

Нечасто= ;

= 045;ксфоліатив&= #1085;ий дерматит

Дуже рідко

= 055;ідвищене потовиділе= 085;ня

Нечасто= ;

= 060;оточутлив<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height= :107%; mso-ansi-language:UK'>ість

Дуже рідко

Нечасто<= /o:p>

= 057;вербіж

Нечасто= ;

Нечасто= ;

Нечасто<= /o:p>

= 055;урпура

Нечасто= ;

Нечасто<= /o:p>

= 053;абряк Квінке

Дуже рідко

= 042;исип

Нечасто= ;

Нечасто= ;

Нечасто<= /o:p>

= 047;агострення шкірної форми системного червоного вовчака

Рідко

= 058;оксичний епідермаль= 085;ий некроліз

Частота невідома

Рідко

= 047;міна кольору шкіри

Нечасто= ;

= 057;индром Стівенса−Д= 078;онсона

Дуже рідко

= 050;ропив’янка

Нечасто= ;

Нечасто= ;

Нечасто<= /o:p>

Порушен= ;ня з боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучно&= #1111; ткан&= #1080;ни<= /span>

= 057;пазм м’= 103;зів

Часто

Рідко

Часто

= 053;абряк суглобів

Часто

= 057;лабкість у м’= 103;зах

Нечасто= ;

Рідко

= 053;абряк гомілок

Часто

= 040;ртралгія

Нечасто= ;

= 040;ртрит

Часто

= 041;іль у спині

Часто

Нечасто= ;

= 055;арез

Рідко

= 052;іалгія

Нечасто= ;

Нечасто= ;

= 041;іль у кістках

Часто

Порушен= ;ня з боку нирок та сечовив&= #1110;дних шлях&= #1110;в

= 055;олакіурія

Часто

= 055;ідвищена частота сечовипуск= 072;ння

Нечасто= ;

= 043;остра ниркова недостатні= 089;ть

Рідко

= 043;ематурія

Часто

= 055;орушення сечовиділе= 085;ня

Нечасто= ;

= 053;октурія

Нечасто= ;

= 030;нтерстиціа&= #1083;ьний нефрит

Рідко

= 053;иркова недостатні= 089;ть

Рідко

Рідко

Розлади= ; з боку = 088;епродуктив<= /span>-= ної системи та грудних зал&#= 1086;з

= 055;орушення ерекції

Нечасто= ;

Нечасто= ;

Нечасто<= /o:p>

= 043;інекомасті&= #1103;

Нечасто= ;

Загальн= ;і порушення

= 040;стенія

Часто

Нечасто= ;

Часто

= 055;ериферични&= #1081; набряк

Часто

Часто

= 042;тома

Часто

Часто

Часто

= 041;іль у грудях

Часто

Нечасто= ;

= 043;арячка

Рідко

= 043;рипоподібн&= #1110; симптоми

Часто

= 057;онливість

Рідко

= 058;ривожність

Нечасто= ;

Нечасто= ;

= 053;абряк

Дуже часто

= 041;іль

Часто

Нечасто= ;

= 053;абряк обличчя

Нечасто= ;

Лаборат= ;орні та інструмен-= тальні дані

= 055;ідвищення рівня креатиніну у крові

Часто

Рідко

Часто

= 055;ідвищення рівня сечовини у крові

Часто

Часто

Часто

= 055;ідвищення рівня сечової кислоти у крові

Часто

= 047;ниження рівня калію у крові

Нечасто= ;

= 055;ідвищення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази у крові

Нечаст

= 055;ідвищення активності аланінамін= 086;трасферази

Нечасто= ;

= 055;ідвищення активності аспартатам= 110;нотрасфера&= #1079;и

Нечасто= ;

= 055;ідвищення рівня печінкових ферментів

Часто

Дуже рідко<= o:p>

(у більшості на тлі холестаз= ;у)

= 055;ідвищення рівня креатинінф= 086;сфокінази у крові

Часто

= 047;меншення маси тіла

Нечасто= ;

= 047;більшенням маси тіла

Нечасто= ;

*У післяреєстl= 8;аційному періоді повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення аутоімунноk= 5;о гепатиту з латентним періодом ві = 76; кількох місяців до років, що були оборотними після відміни застосуванl= 5;я олмесартанm= 1;.

Повідомлял&= #1086;ся про декільк = 72; випадків рабдоміоліk= 9;у, який за часо= 084; розвитку бу = 74; пов’язаний = 79; прийомом блокаторів рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II. У пацієнтів, щ= 086; приймали амлодипін, повідомлялl= 6;ся про декільк = 72; випадків розвитку ек = 89;трапірамід&#= 1072;льного синдрому.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times","serif";mso-bidi-fo= nt-family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Немелаl= 5;омний рак шк&= #1110;ри.
Р= 077;зультати фа= рмакоепідеl= 4;іологічних &#= 1076;осліджень п= ;оказали під= 074;ищений ризи= к немеланом = 85;ого раку шкі= ри, пов’язан= 080;й з сукупною= ; дозою гідро&#= 1093;лоротіазид= у (ГХТЗ) (див. рl= 6;зділи «Особ&#= 1083;ивості заст= ;осування», «&#= 1060;армакологі= чні властив = 86;сті»).

Побічні реакції, про які повідом = 83;яли в клінічних дослідженнn= 3;х або про які відомо з постмаркетl= 0;нгового досвіду застосуванl= 5;я фіксованої = 82;омбінації олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; та амлодипі = 85;у, але про які не повідомлялl= 0; при застосуванl= 5;і Севікару HCT, монотерапіo= 1; олмесартанm= 1; медоксомілl= 6;м або монотер = 72;пії амлодипіноl= 4; або повідомлялl= 0; частіше при подвійній комбінації, представлеl= 5;о в таблиці 2.

      Таблиця 2.

Комбінація олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; та амлодипіну

&= #1054;ргани та системи

&= #1063;астота

Побічні реакції

З боку імунної системи

Рідко

Гіперч= 091;тливість до лікарськ&#= 1086;го засобу

З боку травної системи

Не&= #1095;асто

Біль у верхній ділянці живота

З бок = 91; репродукт = 80;вної системи та молочних залоз

Не&= #1095;асто

Зниження лібідо

Заг= ;альні порушення

Ча&= #1089;то

Набр&= #1103;к м’яких тканин

Не&= #1095;асто

Сонл&= #1080;вість

З боку кістково-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини

Не&= #1095;асто

Біль у кінцівках

Наступні побічні реакції стосуються клінічних досліджень та постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я фіксованих доз олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; та гідрохло = 88;отіазиду та не стосуються застосуванl= 5;я препарату С = 77;вікар НСТ, монотер= 072;пії олмесартанl= 6;м медоксомілl= 6;м чи гідрохло = 88;отіазидом або свідчат= 00; про вищу частоту побічних ре = 72;кцій при застосуванl= 5;і комбінації двох компонентіk= 4; (див. таблицю 3).

      Таблиця 3.

Комбінація олмесартанm= 1; медоксомілm= 1; та гідрохло = 88;отіазиду

Органи та системи

Частота

Побічні реакції

Н&= #1077;врологічні розлади <= /p>

Рідко

Порушен&#= 1085;я свідомості (втрата свідомості) <= o:p>

П&= #1086;рушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

= 053;ечасто

= 045;кзема

Порушен= ;ня з боку опорн&= #1086;-рухового апарату та с&= #1087;олучно&= #1111; ткан&= #1080;ни

= 053;ечасто

= 041;іль у кінцівках <= o:p>

Лаборат= ;орні та інструмент= 072;льні дані

= 056;ідко

= 053;езначне зниження середніх показників гемоглобін= 091; та гематокриту

Повідомлен= ;ня про можливі небажані реакції

Пов= ;ідомлення про можливі побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу віді = 75;рає важливу рол= 00;. = Це дає змогу продовжуваm= 0;и спостережеl= 5;ня за співвідн = 86;шенням користь/риз = 80;к щодо даного лікарськогl= 6; засобу.

У разі виникнення небажаних проявів, поб= 110;чних реакцій або = 091; разі відсутностo= 0; терапевтичl= 5;ої дії необхідно повідомити за адресою= ТОВ «Зентіва Україна», 02<= /span>002, м. Київ, Броварськиl= 1; проспект, 5 «И», тел./факс = +38 044 517-75-00, eлектронна адреса PV-Ukraine@zentiva.com= та через національнm= 1; систему повідомленn= 0;.

Терм= ;ін придатності. 3 роки.

= 059;мови зберігання.

Не потр= 077;бує спеціальниm= 3; умов зберігання.

Зберіг = 72;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

= 059;паковка.

14 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у &#= 1073;лістері; по 2 = 073;лістери у картонній пачці.

Кате= ;горія відпуску. За рецептом.=

= 042;иробник.

Даі= ;чі Санкіо Юроу = 87; ГмбХ.

= 052;ісцезнаход&= #1078;ення виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Луітпо = 83;ьдштрассе 1, 85276 Пфаффенхофk= 7;н, Німеччина.=

Med= DRA = 054;ргани та системи	= 055;обічна дія	= 063;астота
Севікар НСТ	Олмесартан<= /b>	Амлодипін	Гідр = 86;хлоротіази&#= 1076;
Інфекці= ;ї та інвазії	= 030;нфекції верхніх дихальних шляхів	Часто
= 053;азофарингі&= #1090;	Часто
= 030;нфекції сечових шляхів	Часто	Часто
= 057;іалоаденіт				Рідко
Новоутв= ;орен-= ня злоякісні, доброякісн= 110; та неуточнені (а також кісти та поліпи)	= 053;емеланомни&= #1081; рак шкіри (&#= 1073;азальноклі= тинна карцинома та = 087;лоскокліти&= #1085;на карцинома)				Частота невідома
Порушен= ;ня з боку крові та лімфатично= 111; системи <= /p>	Лейкопен= ;ія			Дуже рідко	Рідко
= 058;ромбоцитоп&= #1077;нія		Нечасто= ;	Дуже рідко	Рідко
= 057;упресія кісткового мозку				Рідко
= 053;ейтропенія/= = 072;гранулоцит&= #1086;з				Рідко
= 043;емолітична анемія				Рідко
= 040;пластична анемія				Рідко
Порушен= ;ня з боку імунної системи <= /p>	= 040;нафілактич&= #1085;а реакція		Нечасто= ;
= 043;іперчутлив&= #1110;сть до препарату			Дуже рідко
Порушен= ;ня харчування та обміну речовин <= /p>	= 043;іперкалієм&= #1110;я	Нечасто= ;	Рідко
= 043;іпокаліємі&= #1103;	Нечасто= ;			Часто
= 040;норексія				Нечасто= ;
= 043;люкозурія				Часто
= 043;іперкальці&= #1108;мія				Часто
= 043;іперглікем&= #1110;я			Дуже рідко	Часто
= 043;іпомагнієм&= #1110;я				Часто
= 043;іпонатрієм&= #1110;я				Часто
= 043;іпохлоремі&= #1103;				Часто
= 043;іпертриглі&= #1094;еридемія		Часто		Дуже часто
= 043;іперхолестер= 080;немія				Дуже часто
= 043;іперурикем&= #1110;я		Часто		Дуже часто
= 043;іпохлоремі&= #1095;ний алкалоз				Дуже рідко
= 043;іперамілаз&= #1077;мія				Часто
Порушен= ;ня з боку психіки= ;	= 057;плутання свідомост&= #1110;			Рідко	Часто
= 044;епресія			Нечасто= ;	Рідко
= 040;патія				Рідко
= 044;ратівливіс&= #1090;ь			Нечасто= ;
= 047;буджений стан				Рідко
= 047;міна настрою (у тому числі тривога)			Нечасто= ;
= 055;орушення сну (у тому числі безсоння)			Нечасто= ;	Рідко
Невроло= ;гічні розлади	= 047;апаморочен&= #1085;я	Часто	Часто	Часто	Часто
= 043;оловний біль	Часто	Часто	Часто	Рідко
= 055;остуральне запамороче= 085;ня	Нечасто<= /o:p>
= 042;трата свідомості	Нечасто<= /o:p>
= 044;исгевзія			Нечасто= ;
= 043;іпертонус			Дуже рідко
= 043;іпоестезія<= o:p>			Нечасто= ;
= 055;арестезія			Нечасто= ;	Рідко
= 055;ериферична нейропатія			Дуже рідко
= 057;онливість			Часто
= 042;трата свідомості			Нечасто= ;
= 057;удоми				Рідко
= 042;трата апетиту				Нечасто= ;
= 058;ремор			Нечасто= ;
= 045;кстрапірам&= #1110;дальні розлади			Частота невідома
Порушен= ;ня з боку органів зору	= 055;орушення зору (у тому числі дипло&#= 1087;ія, розмитість зору)			Часто	Рідко
= 047;ниження сльозовиді= 083;ення				Рідко
= 047;агострення міопії				Нечасто= ;
= 050;сантопсія				Рідко
= 043;остра міопія, гостра закритокут= 086;ва глаукома (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)				Частота невідома
Хоріоїд= ;альний в= 080;піт				Частота невідома
Порушен= ;ня з боку органів слуху і рівноваги	= 047;апаморочен&= #1085;я	Нечасто<= /o:p>	Нечасто<= /o:p>		Рідко
= 064;ум у вухах			Нечасто= ;
Порушен= ;ня з боку серцево-суд&#= 1080;нної системи <= /p>	= 063;асте серцебиття	Часто		Часто
= 058;ахікардія	Нечасто<= /o:p>
= 030;нфаркт міокарда			Дуже ріk= 6;ко
= 040;ритмії (у тому числі брадикарді= 103;, шлуночкова тахікардія, миготлива аритмія)			Нечасто= ;	Рідко
= 057;тенокардія<= o:p>		Нечасто<= /o:p>	Нечасто= ; У тому числі загостренн= 103; стенокарді= 111;
Порушен= ;ня з боку судин =	= 040;ртеріальна гіпотензія	Часто	Рідко	Нечасто= ;
= 055;рипливи	Нечасто<= /o:p>		Часто
= 054;ртостатичн&= #1072; артеріальн= 072; гіпотензія				Нечасто= ;
= 042;аскуліти (у тому числі некротизую= 095;ий васкуліт)			Дуже рідко	Рідко
= 058;ромбоз				Рідко
= 045;мболія				Рідко
Порушен= ;ня з боку органів дих&#= 1072;ння, грудної клітки та се= 088;едостіння	= 050;ашель	Нечасто<= /o:p>	Часто	Нечасто= ;
= 041;ронхіт		Часто
= 044;испное			Часто	Рідко
= 060;арингіт		Часто
= 056;иніт		Часто	Нечасто= ;
= 043;остра інтерстиці= 072;льна пневмонія				Рідко
= 056;еспіраторн&= #1080;й дистрес				Нечасто= ;
= 053;абряк легень				Рідко
Порушен= ;ня з боку травної системи <= /p>	= 044;іарея	Часто	Часто		Часто
= 053;удота	Часто	Часто	Часто	Часто
= 047;апор	Часто			Часто
= 057;ухість у роті	Нечасто<= /o:p>		Нечасто= ;
= 041;іль у животі		Часто	Част	Част
= 055;орушення функції кишечнику (у тому числі з&= #1072;пор та діарея)			Часто
= 052;етеоризм				Часто
= 056;озлади травлеl= 5;ня		Часто	Часто
= 043;астрит			Дуже рідко
= 055;одразнення шлунка				Часто
= 043;астроентерит <= /p>		Часто
= 043;іперплазія ясен			Дуже рідко
= 055;аралітична непрохідні= 089;ть кишечнику				Дуже рідко
= 055;анкреатит			Дуже рідко	Рідко
= 041;лювання		Нечасто<= /o:p>	Нечасто= ;	Часто
= 057;пру-подібна ентеропаті= 103; (див. розділ «Особли&#= 1074;ості застосуван= 085;я») <= o:p>		Дуже рідко
Порушен= ;ня з боку печінки та жовчо-вивідних шляхів	= 043;епатит			Дуже рідко
= 046;овтяниця (холестатич&#= 1085;а жовтяниця)			Дуже рідко	Рідко
= 043;острий холецистит				Рідко
Ауm= 0;оімунний гепатит*		Неk= 4;ідомо
Порушен= ;ня з боку шкіри та підшкірної клітковини	= 040;лопеція			Нечасто= ;
= 040;нгіоневрот&= #1080;чний набряк		Рідко	Дуже рідко
= 040;лергічний дерматит		Нечасто= ;
= 052;ультиформн&= #1072; еритема			Дуже рідко
= 045;ритема				Нечасто<= /o:p>
= 056;еакції типу шкірни&#= 1093; проявів системного червоного вовчака				Рідко
= 045;кзантема		Нечасто= ;	Нечасто= ;
= 045;ксфоліатив&= #1085;ий дерматит			Дуже рідко
= 055;ідвищене потовиділе= 085;ня			Нечасто= ;
= 060;оточутлив<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height= :107%; mso-ansi-language:UK'>ість			Дуже рідко	Нечасто<= /o:p>
= 057;вербіж		Нечасто= ;	Нечасто= ;	Нечасто<= /o:p>
= 055;урпура			Нечасто= ;	Нечасто<= /o:p>
= 053;абряк Квінке			Дуже рідко
= 042;исип		Нечасто= ;	Нечасто= ;	Нечасто<= /o:p>
= 047;агострення шкірної форми системного червоного вовчака				Рідко
= 058;оксичний епідермаль= 085;ий некроліз			Частота невідома	Рідко
= 047;міна кольору шкіри			Нечасто= ;
= 057;индром Стівенса−Д= 078;онсона			Дуже рідко
= 050;ропив’янка		Нечасто= ;	Нечасто= ;	Нечасто<= /o:p>
Порушен= ;ня з боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучно&= #1111; ткан&= #1080;ни<= /span>	= 057;пазм м’= 103;зів	Часто	Рідко	Часто
= 053;абряк суглобів	Часто
= 057;лабкість у м’= 103;зах	Нечасто= ;			Рідко
= 053;абряк гомілок			Часто
= 040;ртралгія			Нечасто= ;
= 040;ртрит		Часто
= 041;іль у спині		Часто	Нечасто= ;
= 055;арез				Рідко
= 052;іалгія		Нечасто= ;	Нечасто= ;
= 041;іль у кістках		Часто
Порушен= ;ня з боку нирок та сечовив&= #1110;дних шлях&= #1110;в	= 055;олакіурія	Часто
= 055;ідвищена частота сечовипуск= 072;ння			Нечасто= ;
= 043;остра ниркова недостатні= 089;ть		Рідко
= 043;ематурія		Часто
= 055;орушення сечовиділе= 085;ня			Нечасто= ;
= 053;октурія			Нечасто= ;
= 030;нтерстиціа&= #1083;ьний нефрит				Рідко
= 053;иркова недостатні= 089;ть		Рідко		Рідко
Розлади= ; з боку = 088;епродуктив<= /span>-= ної системи та грудних зал&#= 1086;з	= 055;орушення ерекції	Нечасто= ;		Нечасто= ;	Нечасто<= /o:p>
= 043;інекомасті&= #1103;			Нечасто= ;
Загальн= ;і порушення	= 040;стенія	Часто	Нечасто= ;	Часто
= 055;ериферични&= #1081; набряк	Часто	Часто
= 042;тома	Часто	Часто	Часто
= 041;іль у грудях		Часто	Нечасто= ;
= 043;арячка				Рідко
= 043;рипоподібн&= #1110; симптоми		Часто
= 057;онливість		Рідко
= 058;ривожність		Нечасто= ;	Нечасто= ;
= 053;абряк			Дуже часто
= 041;іль		Часто	Нечасто= ;
= 053;абряк обличчя		Нечасто= ;
Лаборат= ;орні та інструмен-= тальні дані	= 055;ідвищення рівня креатиніну у крові	Часто	Рідко		Часто
= 055;ідвищення рівня сечовини у крові	Часто	Часто		Часто
= 055;ідвищення рівня сечової кислоти у крові	Часто
= 047;ниження рівня калію у крові	Нечасто= ;
= 055;ідвищення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази у крові	Нечаст
= 055;ідвищення активності аланінамін= 086;трасферази	Нечасто= ;
= 055;ідвищення активності аспартатам= 110;нотрасфера&= #1079;и	Нечасто= ;
	= 055;ідвищення рівня печінкових ферментів		Часто	Дуже рідко<= o:p> (у більшості на тлі холестаз= ;у)
= 055;ідвищення рівня креатинінф= 086;сфокінази у крові		Часто
= 047;меншення маси тіла			Нечасто= ;
= 047;більшенням маси тіла			Нечасто= ;

&= #1054;ргани та системи	&= #1063;астота	Побічні реакції
З боку імунної системи	Рідко	Гіперч= 091;тливість до лікарськ&#= 1086;го засобу
З боку травної системи	Не&= #1095;асто	Біль у верхній ділянці живота
З бок = 91; репродукт = 80;вної системи та молочних залоз	Не&= #1095;асто	Зниження лібідо
Заг= ;альні порушення	Ча&= #1089;то	Набр&= #1103;к м’яких тканин
Не&= #1095;асто	Сонл&= #1080;вість
З боку кістково-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканини	Не&= #1095;асто	Біль у кінцівках

Органи та системи	Частота	Побічні реакції
Н&= #1077;врологічні розлади <= /p>	Рідко	Порушен&#= 1085;я свідомості (втрата свідомості) <= o:p>
П&= #1086;рушення з боку шкіри та підшкірної клітковини	= 053;ечасто	= 045;кзема
Порушен= ;ня з боку опорн&= #1086;-рухового апарату та с&= #1087;олучно&= #1111; ткан&= #1080;ни	= 053;ечасто	= 041;іль у кінцівках <= o:p>
Лаборат= ;орні та інструмент= 072;льні дані	= 056;ідко	= 053;езначне зниження середніх показників гемоглобін= 091; та гематокриту