MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D2248A.1CF91B60" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D2248A.1CF91B60 Content-Location: file:///C:/6812D4A4/UA63700101_D3CD.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
=
076;ля
медичного
застосуванl=
5;я
препарату
РАНСЕЛЕК&=
#1057;
(RANSELEX)
Скла=
;д:
діюч=
;а
речовина: celecoxib;
1
капсула
містить
целекоксибm=
1;
100 мг або 200 мг;
допоміжні
речовини:=
лактоза,
моногідрат,
повідон,
кремнію діо
=
82;сид
колоїдний
безводний,
натрію
лаурилсульm=
2;ат,
натрію
кроскармелl=
6;за,
магнію
стеарат; склад
капсули:
желатин,
натрію
лаурилсульm=
2;ат,
титану діок
=
89;ид
(Е171).
Ліка=
;рська
форма. Кап=
;сули.
Фармако
=
90;ерапевтичн=
1072;
група.
Не=
089;тероїдні
протизапалn=
0;ні
та протирев
=
84;атичні
засоби.
Коксиби. Код
АТС М01А Н01.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
Показа
=
85;ня.
Симпто
=
84;атична
терапія
остеоартриm=
0;у,
ревматоїднl=
6;го
артриту та
анкілозуючl=
6;го
спондиліту.
&=
#1055;ротипоказа=
;ння.
– Наявність
в анамнезі
підвищеної
чутливості
до діючої
речовини аб
=
86;
до будь-яког=
086;
іншого
компонента
препарату.
– Відома під=
;вищена
чутливість
до
сульфанілаl=
4;ідів.
– Активна
пептична
виразка або
кровотеча ш
=
83;унково-кишк&=
#1086;вого
тракту.
– Астма,
гострий
риніт, носов=
110;
поліпи,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
кропив’янкk=
2;
або інші але=
088;гічні
реакції
після
прийому
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти чи н=
077;стероїдних
протизапалn=
0;них
засобів (НПЗ=
047;),
включаючи
інгібітори
циклооксигk=
7;нази-2
(ЦОГ-2), в
анамнезі.
– Застосува=
ння
жінкам репр
=
86;дуктивного
віку, які не
використовm=
1;ють
ефективний
метод
контрацепцo=
0;ї.
– Порушення
функції
печінки
тяжкого
ступеня
(рівень альб=
091;міну
в сироватці
крові < 25 г/л
або оцінка з=
072;
шкалою
Чайлд-П’ю ≥10).
– Порушення
функції
нирок
тяжкого
ступеня (вст=
072;новлений
кліренс
креатиніну <=
30
мл/хв).
– Запальні
захворюванl=
5;я
кишечнику.
– Застійна
серцева
недостатніl=
9;ть
(клас II-IV за кри=
090;еріями
NYHA).
– Діагносто=
вана
ішемічна
хвороба
серця,
захворюванl=
5;я
периферичнl=
0;х
артерій та/а=
073;о
церебровасl=
2;улярне
захворюванl=
5;я.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Остео=
;артрит
Звичай
=
85;а
рекомендовk=
2;на
добова доза
становить 200
мг за 1-2 прийом=
;и.
У деяких
пацієнтів у
випадку
недостатньl=
6;го
полегшення
симптомів з
=
73;ільшення
дози до 200 мг 2
рази на добу
може
підвищити
ефективнісm=
0;ь.
Якщо протяг
=
86;м
2 тижнів
терапевтичl=
5;ий
ефект не
зростає, слі=
076;
розглянути
інші
варіанти
лікування.
=
056;евматоїдни&=
#1081;
артрит
Рекоме
=
85;дована
початкова
добова доза
становить 200
мг, розподіл=
077;них
на 2 прийоми. У
випадку
потреби
пізніше цю д=
086;зу
можна
збільшити д
=
86;
200 мг 2 рази на
добу. Якщо
протягом
двох тижнів
терапевтичl=
5;ий
ефект не
зростає, слі=
076;
розглянути =
10;нші
варіанти
лікування.
=
040;нкілозуючи&=
#1081;
спондиліт
Рекоме
=
85;дована
добова доза
становить 200
мг за 1-2
прийоми. У
деяких
пацієнтів у
випадку нед
=
86;статнього
полегшення
симптомів
збільшення
дози до 400 мг зk=
2; 1-2
прийоми мож
=
77;
підвищити
ефективнісm=
0;ь.
Якщо
протягом 2
тижнів
терапевтичl=
5;ий
ефект не
зростає, слі=
076;
розглянути
інші
варіанти
лікування.
Максималь
=
85;а
рекомендовk=
2;на
добова доза =
089;тановить
400 мг для всіх
показань.
Рансел
=
77;кс, капсул
=
80;,
можна
застосовувk=
2;ти
незалежно в=
10;д
прийому їжі.
=
055;ацієнти
літнього
віку (> 65 років):=
як &=
#1110;
у дорослих
пацієнтів
молодшого
віку, розпоч=
080;нати
лікування
слід з дози 200
мг на добу. У
випадку
потреби
пізніше цю
дозу можна
збільшити д
=
86;
200 мг 2 рази на
добу. З
особливою
обережністn=
2;
слід призна
=
95;ати
препарат
пацієнтам
літнього
віку з масою
тіла менше
=
055;орушення
функції
печінки: у
пацієнтів з
діагностовk=
2;ним
помірним
порушенням
функції
печінки та
рівнем
альбуміну в
сироватці к
=
88;ові
25-35 г/л
лікування
слід розпоч
=
80;нати
з половини
рекомендовk=
2;ної
дози. Досвід
застосуванl=
5;я
таким
пацієнтам
обмежуєтьсn=
3;
застосуванl=
5;ям
у пацієнтів =
079;
цирозом
печінки.
=
055;орушення
функції
нирок: досвід
застосуванl=
5;я
целекосибу
пацієнтам з
легким
або помірни
=
84;
порушенням
функції
нирок обмеж
=
77;ний,
тому
лікувати
таких
пацієнтів с
=
83;ід
з
обережністn=
2;.
=
055;ацієнти
зі зниженим
метаболізмl=
6;м
CYP2С9: целекоксиб
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти паціє=
;нтам
із відомим ч=
080;
очікуваним
зниженням
активності
CYP2С9, що
базується н
=
72;
визначенні
генотипу аб
=
86;
попередньоl=
4;у
анамнезі/до
=
89;віді
застосуванl=
5;я
інших
субстратів
CYP2С9, оскільки =
10;снує
ризик
розвитку
побічних
ефектів, зал=
077;жних
від дози. У
таких
пацієнтів н
=
72;
початку
лікування
потрібно
застосовувk=
2;ти
половину
найнижчої
рекомендовk=
2;ної
дози.
=
055;обічні
реакції.
Побічні
реакції
вказані за
класом
системи
органів та з=
072;
частотою
розвитку,
відображаюm=
5;и
дані,
отримані з
Побічн=
10;
реакції, про
які повідом
=
83;ялось
у пацієнтів =
079;
остеоартриm=
0;ом
та
ревматоїднl=
0;м
артритом з
частотою бі
=
83;ьше
0,01 % і частіше,
ніж при
застосуванl=
5;і
плацебо,
протягом 12
контрольовk=
2;них
(за допомого=
102;
плацебо або
активного
препарату
порівняння)
клінічних
досліджень
тривалістю
до 12 тижнів
при
призначеннo=
0;
целекоксибm=
1;
в дозах 100-800 мг. У
додаткових
дослідженнn=
3;х
із застосув
=
72;нням
неселективl=
5;их
НПЗЗ
(препаратів
порівняння)
приблизно 7400
пацієнтів з
артритом от
=
88;имували
лікування
целекоксибl=
6;м
у дозах до 800 мk=
5;,
включаючи
приблизно 2300
пацієнтів,
які
лікувалися
протягом 1
року або дов=
096;е.
Побічні
реакції, що
спостерігаl=
3;ися
при прийомі
целекоксибm=
1;
в цих
додаткових
=
76;ослідження=
1093;,
були
аналогічниl=
4;и
до тих, які
мали місце у
пацієнтів з
остеоартриm=
0;ом
та
ревматоїднl=
0;м
артритом, за=
079;начених
нижче.
Побічн=
10;
реакції, про
розвиток
яких
повідомлялl=
6;ся
частіше, ніж
при
застосуванl=
5;і
плацебо, у
пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі 400 мг на
добу в
довготриваl=
3;их
дослідженнn=
3;х
профілактиl=
2;и
утворення
поліпів три
=
74;алістю
до 3 років.
Побічн=
10;
реакції,
отримані пр
=
86;тягом
постмаркетl=
0;нгового
спостережеl=
5;ня
як спонтанн=
10;
повідомленl=
5;я
протягом пе
=
88;іоду,
коли, за
оцінкою,
більше 70 млн
осіб прийма
=
83;и
целекоксиб (=
091;
різних доза
=
93;,
протягом
різних
періодів ча
=
89;у
та за різним=
080;
показаннямl=
0;).
Оскіл=
ьки
не про в=
1089;і
побічні
явища повід
=
86;млял=
086;ся та вони не=
span> внесенo=
0;
до бази дани=
093;
з безпеки,
частоту вин
=
80;кнення
цих реакцій
достовірно
визначити
неможливо.
Частот
=
72; виникнення
побічних
реакцій: дуж=
077;
часто (≥ 1/10),
часто (≥ 1/100, < 1/10), н
=
77;часто
(≥ 1/1000, < 1/100),
рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), з
невідомою
частотою
(постмаркет
=
80;нговий
досвід*).
* Побічні
реакції, про
які спонтан
=
85;о
повідомлялl=
6;ся
і які
вносилися д
=
86;
бази даних
спостережеl=
5;ня
за безпекою =
087;ротягом
періоду,
коли, за
оцінкою,
більше 70 млн
осіб
застосовувk=
2;ли
целекоксиб (=
091;
різних доза
=
93;,
протягом
різних
періодів
часу та за
різними
показаннямl=
0;).
У результат=
10;
частоту
виникнення
цих реакцій
достовірно
визначити
неможливо.
Побічними
реакціями, щ=
086;
виникали у
популяції, з=
072;
якою
спостерігаl=
3;и
протягом
постмаркетl=
0;нгового
періоду, є
тільки ті, що &=
#1085;е
були зазнач
=
77;ні
у досліджен
=
85;ях
щодо
лікування
артриту або
профілактиl=
2;и
утворення
поліпів.
=
030;нфекції
та інвазії:
часто –
синусит,
інфекція
верхніх
відділів
дихальних
шляхів,
інфекція
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
=
047;
боку крові т=
072;
лімфатичноo=
1;
системи:
нечасто –
анемія; рідк=
086;
– лейкопені=
03;,
тромбоцитоl=
7;енія;
невідома
частота –
панцитопенo=
0;я.
=
047;
боку імунно=
11;
системи: часm=
0;о
– погіршенн=
03;
перебігу
алергії;
невідома
частота – тя=
078;кі
алергічні
реакції,
анафілактиm=
5;ний
шок, анафіла=
082;сія.
=
052;етаболічні
порушення: не=
095;асто
–
гіперкалієl=
4;ія.
=
055;сихічні
порушення:=
часто –
безсоння;
нечасто –
тривога,
депресія,
стомленістn=
0;;
рідко –
сплутаністn=
0;
свідомості;
невідома
частота –
галюцинаціo=
1;.
=
047;
боку
нервової
системи: часm=
0;о
–
запаморочеl=
5;ня,
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;;
нечасто –
парестезія,
сонливість,
церебральнl=
0;й
інфаркт1;
рідко –
атаксія,
зміна
смакових
відчуттів; н=
077;відома
частота –
головний
біль,
погіршення
стану при
епілепсії,
асептичний
менінгіт,
агевзія,
аносмія,
внутрішньоm=
5;ерепний
крововилив
=
79;
летальним
наслідком.
=
047;
боку органі
=
74;
зору: нечасто =
211;
затьмареннn=
3;
зору; невідо=
084;а
частота –
кон’юнктивo=
0;т,
крововилив
=
74;
око, оклюзія
артерій або
вен сітківк
=
80;.
=
047;
боку органі
=
74;
слуху: нечаст
=
86;
– дзвін у
вухах,
гіпоакузія=
1.
=
047;
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: дуже
часто –
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;1;
часто –
інфаркт
міокарда1;
нечасто –
серцева
недостатніl=
9;ть,
відчуття
серцебиття,
тахікардія,
погіршення
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;;
невідома
частота –
артимія,
припливи,
васкуліт,
легенева ем
=
73;олія.
=
047;
боку
дихальної
системи: часm=
0;о
– фарингіт,
риніт,
кашель,
диспное1;
невідома
частота –
бронхоспазl=
4;.
=
047;
боку травно
=
75;о
тракту: часm=
0;о
– біль у
животі,
діарея,
диспепсія,
метеоризм,
блювання1,
дисфагія1;
нечасто –
запор,
відрижка,
гастрит,
стоматит,
погіршення
перебігу
запального
захворюванl=
5;я
травного
тракту; рідк=
086;
– виразка
дванадцятиl=
7;алої
кишки,
шлунка,
стравоходу,
тонкої та
товстої киш
=
82;и,
перфорація
кишечнику,
запалення с
=
90;равоходу,
мелена,
панкреатит;
невідома
частота –
нудота,
шлункова-ки
=
96;кова
кровотеча,
коліт/погір
=
96;ення
перебігу
коліту.
=
047;
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: неча=
;сто
– порушення =
092;ункції
печінки,
підвищення
АСТ та АЛТ;
рідко –
підвищення
рівнів
печінкових
ферментів;
невідома
частота –
печінкова
недостатніl=
9;ть
(у деяких
випадках з
летальним
наслідком
або з
необхіднісm=
0;ю
транспоантk=
2;ції
печінки),
фульмінантl=
5;ий
гепатит (у
деяких випа
=
76;ках
з летальним
наслідком),
некроз
печінки,
гепатит,
жовтяниця.
=
047;
боку шкіри:
часто –
висипання,
свербіж;
нечасто –
кропив’янкk=
2;;
рідко –
алопеція,
фоточутливo=
0;сть;
невідома
частота –
екхімоз,
бульозні
висипання,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
мультиформl=
5;а
еритема, син=
076;ром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
гострий
генералізоk=
4;аний
екзантематl=
6;зний
пустульоз.
=
047;
боку
кістково-м'я=
079;ової
системи: неча=
;сто
– судоми ніг;
невідома
частота –
артралгія,
міозит.
=
047;
боку сечови
=
74;ідної
системи:
нечасто – пі=
076;вищення
рівня
креатиніну,
підвищення
=
88;івня
азоту
сечовини
крові;
невідома
частота –
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит,
гіпонатрієl=
4;ія.
=
047;
боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз:
невідома
частота –
порушення
менструальl=
5;ого
циклу (не
уточнено).
=
047;агальні
порушення:=
часто –
грипоподібl=
5;і
симптоми,
периферичнl=
0;й
набряк/затр
=
80;мка
рідини.
1 Побі=
;чні
явища, які
мали місце п=
110;д
час
досліджень
профілактиl=
2;и
утворення
поліпів за
участю
пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі 400 мг на
добу у двох
клінічних
дослідженнn=
3;х
тривалістю
до 3 років.
Стосовно
досліджень
=
87;рофілактик=
1080;
утворення
поліпів вищ
=
77;
перелічені
тільки ті
побічні
явища, які
раніше відз
=
85;ачалися
протягом
постмаркетl=
0;нгового
спостережеl=
5;ня
або
розвивалисn=
3;
набагато
частіше, ніж
у
дослідженнn=
3;х
артриту.
Крім
того, в ході
досліджень
профілактиl=
2;и
утворення
поліпів мал
=
80;
місце
наступні раніше
невідомі
побічні
реакції, які
розвивалисn=
3;
у пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі 400 мг на
добу у двох
клінічних
дослідженнn=
3;х
тривалістю
до 3 років. Часто:
стенокардіn=
3;,
синдром
подразненоk=
5;о
кишечнику,
нефролітіаk=
9;,
підвищення
рівня креат
=
80;ніну
в крові,
доброякіснk=
2;
гіперплазіn=
3;
простати,
збільшення
маси тіла. Нечасто:
інфекції,
спричинені Helicobacter,
оперізувалn=
0;ний
лишай,
бешиха,
бронхопневl=
4;онія,
лабіринтит,
інфекція
ясен, ліпома,
плаваюче
помутніння
скловидногl=
6;
тіла, кон’юн=
082;тивальні
геморагії,
тромбоз
глибоких ве
=
85;,
дисфонія,
гемороїдалn=
0;на
кровотеча, ч=
072;ста
дефекація,
виразки
ротової
порожнини,
алергічний
дерматит,
гангліоніт,
ніктурія,
вагінальна
кровотеча,
болючість
молочних за
=
83;оз,
перелом
нижньої
кінцівки,
підвищення
рівня натрі=
02;
в крові.
У
кінцевих
даних
(розглянути
=
93;),
отриманих у
результаті
досліджень
профілактиl=
2;и
утворення
поліпів, за
участю
пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі 400 мг на
добу
протягом
періоду до 3
років,
коефіцієнт
перевищеннn=
3; щодо
плацебо для
інфаркту
міокарда
становив 7,6
явищ на 1000
пацієнтів
(нечасто), а дл=
я
інсульту (ти=
087;
не уточнени
=
81;)
коефіцієнтk=
2;
перевищеннn=
3; щодо
плацебо не
було.
Передо
=
79;ування.
Клініч
=
85;ий
досвід
стосовно
передозуваl=
5;ня
відсутній. У =
1079;дорових
добровольцo=
0;в
призначеннn=
3;
разової доз
=
80;
до 1200 мг або
застосуванl=
5;я
багаторазоk=
4;их
доз до 1200 мг
двічі на доб=
091;
протягом 9
днів не
призводило
до клінічно
значущих
побічних
ефектів.
=
051;ікування.
=
У
випадку
можливого
передозуваl=
5;ня
слід надати
відповідну
підтримуючm=
1;
медичну
допомогу,
наприклад
видалення
вмісту
шлунка,
клінічне
обстеження
та, якщо
необхідно,
призначеннn=
3;
симптоматиm=
5;ного
лікування.
Малоймовірl=
5;о,
що діаліз
буде
ефективним
методом
виведення п
=
88;епарату
через висок
=
80;й
рівень
зв’язуваннn=
3;
препарату з
білками.
Застос
=
91;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Клініч
=
85;і
дані щодо
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
для
лікування
вагітних
відсутні. По=
090;енційний
ризик для
людини у пер=
110;од
вагітності
невідомий,
але виключа
=
90;и
його не
можна.
Целекоксиб,
як і інші
препарати,
які
інгібують
синтез
простагланk=
6;инів,
може
пригнічуваm=
0;и
скоротливу
активність
матки та
спричиняти
передчасне
закриття
артеріальнl=
6;го
протоку у
плода в оста=
085;ньому
триместрі
вагітності.
Целекоксиб
=
87;ротипоказа=
1085;ий
у період
вагітності
та жінкам,
які плануют=
00; вагітність.
Якщо жінка
завагітніє
протягом
лікування,
целекоксиб
необхідно
відмінити.
При
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1;
невеликою к=
10;лькістю
жінок у
період году
=
74;ання
груддю було
виявлено, що
рівень
проникненнn=
3;
целекоксибm=
1; у
грудне
молоко є дуж=
077;
низьким. Жін=
082;ам,
які
застосовуюm=
0;ь
целекоксиб, =
089;лід
припинити
годування
груддю.
Ді&= #1090;и.
Не
застосовуюm=
0;ь.
=
054;собливості
застосуванl=
5;я.
У
пацієнтів,
які
застосовувk=
2;ли
целекоксиб,
спостерігаl=
3;ись
ускладненнn=
3;
з боку верхн=
110;х
відділів тр
=
72;вного
тракту
(перфорації,
виразки або =
082;ровотечі),
у деяких
випадках з
летальними
=
85;аслідками.
Рекомендовk=
2;но
з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
препарат
пацієнтам з
найбільшим
ризиком
розвитку
ускладнень
=
79;
боку
травного
тракту (ТТ)
при лікуван
=
85;і
НПЗЗ:
пацієнтів л=
10;тнього
віку,
пацієнтів,
які
одночасно п
=
88;иймають
будь-який
інший НПЗП
або ацетилс
=
72;ліцилову
кислоту, або
пацієнтів і
=
79;
захворюванl=
5;ями
ТТ в
анамнезі,
такими як
виразка та
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча.
Існує
подальше
зростання
ризику
виникнення
побічних
ефектів
целекоксибm=
1;
з боку ТТ
(виразка ТТ
або інші уск=
083;аднення
з боку ТТ) при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1;
та
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти
(навіть у
низьких
дозах). У трив&=
#1072;лих
клінічних
дослідженнn=
3;х
значуща від
=
84;інність
у безпеці дл=
103;
ТТ між
селективниl=
4;и
інгібітораl=
4;и
ЦОГ-2 та
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою
порівняно з
іншими НПЗП
та
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою не
доведена.
Слід
уникати
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
та НПЗЗ
неаспіриноk=
4;ого
ряду.
У
тривалих
плацебо-кон
=
90;рольованих
дослідженнn=
3;х
за участю
пацієнтів з=
10;
спорадичниl=
4;и
аденоматозl=
5;ими
поліпами, як=
110;
отримували
целекоксиб
=
91;
дозах 200 мг 2
рази на добу
або 400 мг 2 рази
на добу,
спостерігаl=
3;ася
більша
кількість т=
03;жких
кардіоваскm=
1;лярних
явищ,
переважно
інфаркту
міокарда,
порівняно з
плацебо.
Оскіль
=
82;и
ризики для
серцево-суд
=
80;нної
системи
внаслідок
прийому
целекоксибm=
1;
підвищуютьl=
9;я
з дозою та тр=
1080;валістю
лікування,
слід
застосовувk=
2;ти
по
можливості
найкоротші
курси
терапії та
мінімальні
ефективні
дози. Слід
періодично
повторно
оцінювати
потребу
пацієнта у
полегшенні
=
89;имптомів
та реакцію н=
072;
терапію,
особливо у
пацієнтів з
остеоартриm=
0;ом.
Пацієн
=
90;ам
з наявністю
значних
факторів ри
=
79;ику
розвитку
кардіоваскm=
1;лярних
явищ (наприк=
083;ад
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
гіперліпідk=
7;мією,
цукровим
діабетом та
курцям)
призначати
целекоксиб
слід тільки
після
ретельної
оцінки.
Селективні
інгібітори
ЦОГ-2 не
заміняють а
=
94;етилсаліци=
1083;ову
кислоту у пр=
086;філактиці
кардіоваскm=
1;лярних
тромбоембоl=
3;ічних
захворюванn=
0;,
оскільки
вони не мают=
100;
антиагрегаl=
5;тних
властивостk=
7;й.
Тому не слід
припиняти
антиагрегаl=
5;тну
терапію.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших
препаратів,
здатних
пригнічуваm=
0;и
синтез
простагланk=
6;инів,
у хворих, які
приймають
целекоксиб, =
089;постерігал&=
#1080;ся
затримка
рідини в
організмі т
=
72;
набряки. Том=
091;
целекоксиб
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам,
які мають в
анамнезі
серцеву
недостатніl=
9;ть,
дисфункцію
лівого
шлуночка аб
=
86; артеріальн&=
#1091;
гіпертензіn=
2;
(АГ), а також у
пацієнтів з
існуючими
набряками з
будь-якої
іншої
причини,
оскільки
інгібуваннn=
3;
простагланk=
6;инів
може
призвести д
=
86; погіршання
функції
нирок та
затримки рі
=
76;ини.
Також
необхідно з
обережністn=
2;
призначати
лікування
пацієнтам,
які приймаю
=
90;ь
діуретики
або мають
інші причин
=
80;
для розвитк
=
91;
гіповолеміo=
1;.
Як і всі
НПЗЗ,
целекоксиб
може
призводити
до розвитку =
072;ртеріально&=
#1111;
гіпертензіo=
1;
чи
погіршення
=
87;еребігу
вже існуючо=
11;
АГ, а також
сприяти
зростанню
частоти вин
=
80;кнення
кардіоваскm=
1;лярних
ускладнень. =
057;лід
ретельно
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск на
початку
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
та протягом
усього курс
=
91;
лікування.
Поруше
=
85;ня
функції
нирок або
печінки та о=
089;обливо
порушення ф
=
91;нкції
серця з
великою
вірогіднісm=
0;ю
можуть
розвиватисn=
3;
у пацієнтів
літнього ві
=
82;у,
тому під час
лікування
целекоксибl=
6;м
вони мають
перебувати
під
постійним
наглядом
лікаря.
Целеко
=
82;сиб,
як і інші НПЗ=
1047;,
може
токсично
впливати на
нирки. У
клінічних
дослідженнn=
3;х
із
застосуванl=
5;ям
целекоксибm=
1;
було продем
=
86;нстровано,
що цей
препарат
впливав на н=
080;рки
таким же
чином, як і
НПЗЗ
порівняння.
Пацієнти з
порушеною
функцією
нирок,
серцевою
недостатніl=
9;тю,
дисфункцієn=
2;
печінки,
пацієнти
літнього
віку належа
=
90;ь
до групи
підвищеногl=
6;
ризику
розвитку
ниркової
токсичностo=
0;.
Стан таких
пацієнтів
під час
лікування ц
=
77;лекоксибом
слід
постійно
контролюваm=
0;и.
При
прийомі
целекоксибm=
1;
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
тяжких
реакцій з
боку печінк
=
80;,
включаючи
фульмінантl=
5;ий
гепатит (у
деяких
випадках – з =
1083;етальним
наслідком),
некроз
печінки та
печінкову
недостатніl=
9;ть
(у деяких
випадках – з =
1083;етальним
наслідком
або з
необхіднісm=
0;ю
трансплантk=
2;ції
печінки). У
випадках,
коли був
зазначений
=
95;ас
до появи
реакції,
більшість
тяжких побі
=
95;них
реакцій з
боку печінк
=
80;
розвиваласn=
3;
упродовж 1
місяця післ=
03;
початку
терапії
целекоксибl=
6;м.
Якщо
протягом
лікування у
пацієнта
погіршитьсn=
3;
функція
будь-якої
системи
органів, вка=
079;аної
вище, слід
провести
відповідні
заходи та ро=
079;глянути
можливість
припинення
лікування
целекоксибl=
6;м.
Целеко
=
82;сиб
пригнічує CYP2D6.
Хоча
целекоксиб
=
85;е
є потужним
інгібітороl=
4;
цього
ферменту, мо=
078;е
знадобитисn=
3;
зниження
дози
препаратів,
доза яких
титрується
індивідуалn=
0;но,
та які
метаболізуn=
2;ться
за допомого=
02;
CYP2D6.
Слід
обережно
лікувати
пацієнтів з=
10;
слабким мет
=
72;болізмом
CYP2С9.
Дуже
рідко при
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1; повідомлял=
1086;ся
про серйозн=
10;
реакції з бо=
082;у
шкіри (деякі
– з фатал=
ьним
наслідком),
включаючи
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона
та токсични
=
81;
епідермальl=
5;ий
некроліз.
Найбільший
ризик розви
=
90;ку
цих реакцій
загрожує
пацієнтам н
=
72;
початковомm=
1;
етапі
лікування:
більшість
таких
випадків
спостерігаl=
3;ася
протягом
першого
місяця
терапії.
Повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
серйозних
реакцій
гіперчутлиk=
4;ості
(анафілакти
=
95;ного
шоку та
ангіоневроm=
0;ичного
набряку) у
пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб.
Найбільший
ризик появи
серйозних
шкірних реа
=
82;цій
або реакцій
гіперчутлиk=
4;ості
у пацієнтів =
079;
алергією на
сульфанілаl=
4;іди
або алергіч
=
85;ими
реакціями н
=
72;
будь-який
інший препа
=
88;ат
в анамнезі.
Целекоксиб
слід відмін
=
80;ти
при перших
проявах
висипань на
шкірі,
ушкоджень
слизової
оболонки аб
=
86;
інших
проявах під
=
74;ищеної
чутливості.
Целеко
=
82;сиб
може
маскувати
лихоманку т
=
72;
інші ознаки
запалення.
У
пацієнтів,
які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
варфарин,
спостерігаl=
3;ися
випадки
серйозної
кровотечі.
Слід з
обережністn=
2;
призначати
комбінованk=
7;
лікування
целекоксибl=
6;м
та
варфарином
=
72;бо
іншими
антикоагулn=
3;нтами
для перорал=
00;ного
застосуванl=
5;я.
Препар
=
72;т
містить
лактозу. Пац=
110;єнтам
з рідкісним
=
80;
спадковими
захворюванl=
5;ями,
такими як не=
087;ереносиміс&=
#1090;ь
галактози, н=
077;достатніст&=
#1100;
лактази або
мальабсорбm=
4;ія
глюкози-гал
=
72;ктози,
не можна прийм=
ати
Ранселекс.
=
047;датність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;.
Пацієн
=
90;ам,
які під час
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
відчувають
запаморочеl=
5;ня,
вертиго або
сонливість,
повинні утр
=
80;муватись
від
керування
автотранспl=
6;ртом
або роботи з =
1110;ншими
механізмамl=
0;.
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
=
Фармакодинk=
2;мічні
взаємодії
У
пацієнтів,
які
отримують
варфарин аб
=
86;
інші антико
=
72;гулянти,
антикоагулn=
3;нтну
активність
=
89;лід
контролюваm=
0;и
особливо
пильно
протягом пе
=
88;ших
днів
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
або під час
зміни його
дози,
оскільки у
цих пацієнт=
10;в
підвищений
ризик
виникнення
кровотечі.
Тому у
пацієнтів,
які
приймають
пероральні
антикоагулn=
3;нти,
слід часто
перевіряти
протромбінl=
6;вий
час та МНВ,
зокрема
протягом пе
=
88;ших
днів
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
або під час
зміни його
дози.
Повідо
=
84;лялося
про
кровотечі
(іноді летал=
100;ні)
у зв’язку зі
збільшенняl=
4;
протромбінl=
6;вого
часу,
переважно у
пацієнтів
літнього
віку, а також
у пацієнтів,
які
одночасно з
=
72;стосовують
целекоксиб =
10;
варфарин.
НПЗЗ
здатні
зменшувати
ефект
діуретиків
та гіпотенз
=
80;вних
засобів. У
випадку НПЗ
=
47;
ризик
виникнення
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
зазвичай
зворотної,
може підвищ
=
91;ватися
у деяких
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок
(наприклад у
пацієнтів з
дегідратацo=
0;єю
або у
пацієнтів
літнього
віку), коли
інгібітори
АПФ або
антагоністl=
0;
рецептора
ангіотензиl=
5;у
II
призначаютn=
0;ся
у комбінаці=
11;
з НПЗЗ,
включаючи
целекоксиб.
Тому таку ко=
084;біновану
терапію слі
=
76;
призначати
=
79;
обережністn=
2;,
особливо
пацієнтам
літнього
віку. Пацієн=
090;ам
слід мати
адекватну
гідратацію.
Після
початку суп
=
91;тньої
терапії, а
потім
періодично,
слід
контролюваm=
0;и
функцію
нирок.
Протяг
=
86;м
клінічного
дослідженнn=
3;
тривалістю 28
днів за учас=
090;ю
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
I та II стадії,
яка
контролюєтn=
0;ся
за допомого=
02; лізиноприл&=
#1091;,
прийом
целекоксибm=
1; у
дозі 200 мг 2 раз
=
80; на
добу не
призводив д
=
86;
клінічно зн
=
72;чущого
підвищення
середнього
добового по
=
82;азника
діастолічнl=
6;го
або
систолічноk=
5;о
тиску при
порівнянні
=
79;
плацебо, що
визначалосn=
3;
протягом
добового ам
=
73;улаторного
моні&=
#1090;орингу
арте&=
#1088;іального
тиск&=
#1091;.
Серед
пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі
200 мг 2 раз
=
80;
на добу, 48 % бул
=
80;
розцінені я
=
82;
несприйнятl=
3;иві
до
лізиноприлm=
1;
на
останньому
відвідуванl=
5;і
кліні=
ки
(що визна=
чалося
як діаст=
олічний
тиск,=
вимір=
яний
за допом=
огою манже=
ти,
>
Вважає
=
90;ься,
що супутній
прийом НПЗП
та циклоспо
=
88;ину
або
такролімусm=
1;
посилює
нефротоксиm=
5;ний
ефект
останніх. Пр=
080;
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1;
та будь-яког=
086;
з цих
препаратів
слід
контролюваm=
0;и
функцію
нирок.
Целеко
=
82;сиб
можна
застосовувk=
2;ти
з низькими
дозами
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти, але
він не
заміняє її у
профілактиm=
4;і
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших НПЗЗ, у &=
#1085;аведеній
інформації
за
результатаl=
4;и
клінічних д
=
86;сліджень
відзначавсn=
3;
підвищений
ризик
утворення
виразок тра
=
74;ного
тракту або
інших
шлунково-ки
=
96;кових
ускладнень
=
87;ри
супутньому
застосуванl=
5;і
низьких доз =
072;цетилсаліц&=
#1080;лової
кислоти
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
целекоксибl=
6;м.
=
Фармакокінk=
7;тичні
взаємодії
=
042;плив
целекоксибm=
1;
на інші
препарати
Целеко
=
82;сиб
є
інгібітороl=
4;
CYP2D6. Протягом
лікування
целекоксибl=
6;м
плазмові
концентрацo=
0;ї
субстрату CYP2D6
декстрометl=
6;рфану
підвищувалl=
0;ся
на 136 %. При
супутньому
застосуванl=
5;і
целекоксибm=
1;
можуть
підвищуватl=
0;ся
плазмові
концентрацo=
0;ї
препаратів,
які є
субстратамl=
0;
цього
ферменту. Пр=
080;кладами
препаратів,
які
метаболізуn=
2;ться
за допомого=
02;
CYP2D6, є
антидепресk=
2;нти
(трициклічн=
10;
та
інгібітори
зворотного
захоплення
серотоніну),
нейролептиl=
2;и,
протиаритмo=
0;чні
засоби тощо.
На початку
лікування
целекоксибl=
6;м,
при
підвищенні
дози або
припиненні
=
83;ікування
може
знадобитисn=
3;
зниження до
=
79;и
субстратів CYP2=
D6,
які
титруються
індивідуалn=
0;но.
Дослід
=
78;ення
in vitro
виявили
потенціал
целекоксибm=
1;
пригнічуваm=
0;и
метаболізм,
каталізоваl=
5;ий
CYP2C19. Клінічне
значення ци
=
93;
даних in
vitro невідоме.
Серед
прикладів
препаратів,
метаболізм
яких
відбуваєтьl=
9;я
за допомого=
02;
CYP2C19, – діазепам,
циталопрам
та іміпрамі
=
85;.
У
дослідженнo=
0;
взаємодії
целекоксиб
не виявляв
клінічно
значущого
впливу на
фармакокінk=
7;тику
пероральниm=
3;
контрацептl=
0;вів
(норетістер
=
86;ну
1
мг/етинілес
=
90;радіолу
35 мкг).
Целеко
=
82;сиб
не має
клінічно
значущого
впливу на
фармакокінk=
7;тику
толбутамідm=
1;
(субстрату CYP2C9)
або
глібенкламo=
0;ду.
У
пацієнтів і
=
79;
ревматоїднl=
0;м
артритом це
=
83;екоксиб
не мав
статистичнl=
6;
значущого
впливу на
фармакокінk=
7;тику
(плазмовий т=
072;
нирковий
кліренс) мет=
086;трексату
(у дозі для
лікування
ревматичниm=
3;
захворюванn=
0;).
Проте, при
комбінованl=
6;му
застосуванl=
5;і
цих двох
засобів слі
=
76;
проводити
належний
моніторинг
токсичностo=
0;,
пов’язаної
із застосув
=
72;нням
метотрексаm=
0;у.
У
здорових до
=
73;ровольців
одночасне
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
200 мг 2 рази на
добу та літі=
102;
450 мг 2 рази на
добу
призводило
до
підвищення
значення
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у плазмі кро=
074;і
(Cmax) літію в
середньому
на 16 %, а
значення пл
=
86;щі
під кривою
«концентраm=
4;ія-час»
(AUC) – на 18 %. Тому н
=
72;
початку
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;
або при його
відміні слі
=
76;
пильно спос
=
90;ерігати
за станом
пацієнтів,
які отримую
=
90;ь
препарати
літію.
=
042;плив
інших
препаратів
на
целекоксиб
У
пацієнтів з=
10;
слабким
метаболізмl=
6;м
CYP2C9 та підвище
=
85;ою
системною
експозицієn=
2;
целекоксибm=
1;
супутнє лік
=
91;вання
інгібітораl=
4;и
CYP2C9 може
призвести д
=
86; подальшого
підвищення
експозиції
целекоксибm=
1;.
Пацієнтам з=
10;
слабким
метаболізмl=
6;м
CYP2C9 не слід
призначати
подібні
комбінації.
Оскіль
=
82;и
метаболізм
целекоксибm=
1;
відбуваєтьl=
9;я
головним
чином за
допомогою CYP2C9,
пацієнтам,
які
отримують ф
=
83;уконазол,
слід
призначати
половину
рекомендовk=
2;ної
дози.
Одночасне
застосуванl=
5;я
одноразовоo=
1;
дози
целекоксибm=
1;
200 мг та
флуконазолm=
1;
200 мг 1 раз на
добу,
сильнодіючl=
6;го
інгібітору CYP2=
C9,
призводило
до
підвищення
значення Cmax
целекоксибm=
1;
в середньом
=
91;
на 60 %, а
значення AUC –
на 130 %.
Одночасне
застосуванl=
5;я
індукторів CYP2=
C9,
таких як
рифампіцин,
карбамазепo=
0;н
та барбітур
=
72;ти
може знизит
=
80;
плазмові
концентрацo=
0;ї
целекоксибm=
1;.
Впливу
кетоконазоl=
3;у
або антацид
=
85;их
засобів на
фармакокінk=
7;тику
целекоксибm=
1;
не
спостерігаl=
3;ося.
Фарм=
;акологічні
властивостo=
0;.
=
060;армакодина&=
#1084;іка.
=
Целекоксиб
є
пероральниl=
4;
селективниl=
4;
інгібітороl=
4;
циклооксигk=
7;нази-2
(ЦОГ-2) у
клінічному
діапазоні
дозування (200-400
мг на добу). У
здорових до
=
73;ровольців
у цьому
діапазоні
дозування н
=
77;
спостерігаl=
3;ося
статистичнl=
6;
значущого
пригніченнn=
3;
ЦОГ-1 (яке
оцінювалосn=
3;
як
пригніченнn=
3; ex vivo
утворення
тромбоксанm=
1;
B2 [TxB2]).
Циклоо
=
82;сигеназа
відповідає
за утворенн=
03;
простагланk=
6;инів.
Були
виявлені дв=
10;
її ізоформи,
ЦОГ-1 та ЦОГ-2.
ЦОГ-2 є
ізоформою
ферменту, як=
072;
індукуєтьсn=
3;
стимулами
про-запален
=
85;я,
та є головни=
084;
фактором
синтезу
простаноїдl=
5;их
медіаторів
болю,
запалення т
=
72;
лихоманки.
ЦОГ-2 також
задіяна у
процесі
овуляції,
імплантаціo=
1;
та закритті
артеріальнl=
6;го
протоку,
регуляції
функції
нирок та
функцій цен
=
90;ральної
нервової
системи
(спричиненн=
03;
лихоманки,
відчуття
болю та
когнітивна
=
92;ункція).
Також вона
може грати
роль у загоє=
085;ні
виразок. ЦОГ-2
була
виявлена у
тканинах
навколо
виразок
шлунка у
людини, але
її значення
для загоєнн=
03;
виразок не
встановленk=
7;.
Відмін
=
85;ості
у
антитромбоm=
4;итарній
активності
між деякими
НПЗЗ, що
інгібують
ЦОГ-1, та
селективниl=
4;и
інгібітораl=
4;и
ЦОГ-2 може
мати
клінічне
значення дл=
03;
пацієнтів з
ризиком
виникнення
тромбоембоl=
3;ічних
реакцій.
Селективні
інгібітори
ЦОГ-2
зменшують
утворення
системного (=
110;
тому,
вірогідно,
ендотеліалn=
0;ного)
простациклo=
0;ну,
не впливаюч
=
80;
на тромбоци
=
90;арний
тромбоксан.
Целеко
=
82;сиб
є піразолом
із заміщени
=
84;
діарилом,
хімічно
подібним до
інших
неаріламінl=
6;вих
сульфонаміk=
6;ів
(наприклад
тіазидів,
фуросеміду),
але
відрізняєтn=
0;ся
від аріламі
=
85;ових
сульфонаміk=
6;ів
(наприклад
сульфаметоl=
2;сазолу
та інших
сульфонаміk=
6;них
антибіотикo=
0;в).
Після
введення
високих доз
целекоксибm=
1;
спостерігаk=
4;ся
дозозалежнl=
0;й
вплив на утв=
086;рення
TxB2. Проте у
здорових
пацієнтів у
невеликих
дослідженнn=
3;х
застосуванl=
5;я
багаторазоk=
4;их
доз 600 мг 2 рази
на добу
(втричі
більше за
максимальнm=
1;
рекомендовk=
2;ну
дозу)
целекоксиб
не впливав н=
072;
агрегацію
тромбоцитіk=
4;
та час
кровотечі
порівняно з
плацебо.
Для
підтверджеl=
5;ня
ефективносm=
0;і
та безпеки
препарату
при
лікуванні
остеоратриm=
0;у,
ревматоїднl=
6;го
артриту та
анкілозуючl=
6;го
спондиліту
було
проведено
кілька
досліджень.
Застос
=
91;вання
целекоксибm=
1;
для
лікування з
=
72;палення
та болю при
остеоартриm=
0;і
коліна та
кульшового
суглобу
оцінювалосn=
0;
приблизно у 420=
0 пацієнтів
у
дослідженнn=
3;х,
контрольовk=
2;них
за допомого=
02;
плацебо та
активного
препарату,
тривалістю
до 12 тижнів.
Препарат
також
оцінювався
для
лікування
запалення т
=
72;
болю при
ревматоїднl=
6;му
артриті
приблизно у 2100
пацієнтів у
дослідженнn=
3;х,
контрольовk=
2;них
за допомого=
02;
плацебо та
активного
препарату,
тривалістю
до 24 тижнів.
Добові дози
целекоксибm=
1;
200-400 мг
забезпечувk=
2;ли
знеболюванl=
5;я
протягом 24
годин з
моменту
прийому
препарату.
Целекоксиб
оцінювався
для
симптоматиm=
5;ного
лікування
анкілозуючl=
6;го
спондиліту
=
91;
896 пацієнтів у
дослідженнn=
3;х,
контрольовk=
2;них
за допомого=
02;
плацебо та
активного
препарату,
тривалістю
до 12 тижні=
в.
Целек=
оксиб
у
дозах 100 мг 2
рази на добу, 2=
00
мг на добу, 200 м
=
75; 2
рази на добу
та 400 мг на добm=
1; у
цих
дослідженнn=
3;х
продемонстl=
8;ував
значне
полегшення
болю,
зниження
загальної
активності
захворюванl=
5;я
та
покращення
функціонувk=
2;ння
при
анкілозуючl=
6;му
спондиліті.
Було
проведено
п’ять
рандомізовk=
2;них
подвійних
сліпих конт
=
88;ольованих
досліджень, =
091;
яких
передбачалl=
6;ся
проведення
ендоскопічl=
5;ого
обстеження
верхніх
відділів ТТ,
за участю
приблизно 4500
пацієнтів, у
яких на
початковомm=
1;
етапі
виразок не
було
(целекоксиб
призначали
=
91;
дозах 50-400 мг 2
рази на добу).
В
ендоскопічl=
5;их
дослідженнn=
3;х
тривалістю 12
тижнів целе
=
82;оксиб
(у дозах 100-800 мг
на добу) пред=
1089;тавляв
значно
менший ризи
=
82;
утворення в
=
80;разок
шлунка та
дванадцятиl=
7;алої
кишки порів
=
85;яно
з
напроксеноl=
4;
(1000 мг на добу)
та ібупрофе
=
85;ом
(2400 мг на добу).
Ці дані не
узгоджувалl=
0;ся
при
порівнянні
=
79;
диклофенакl=
6;м
(150 мг на добу). У
двох
дванадцятиm=
0;ижневих
дослідженнn=
3;х
відсоток
пацієнтів з
виразками
шлунка та
дванадцятиl=
7;алої
кишки, виявл=
077;ними
за допомого=
02;
ендоскопії,
істотно не в=
110;дрізнявся
у пацієнтів,
які
отримували
плацебо та
целекоксиб
=
91;
дозах 200 та 400 мг 2
рази на добу.
У
проспективl=
5;ому
тривалому
дослідженнo=
0;
безпеки
віддалених
результатіk=
4;
(тривалістю
від 6 до 15
місяців) 5800
пацієнтів з
остеоартриm=
0;ом
та 2200
пацієнтів з
ревматоїднl=
0;м
артритом
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі 400 мг 2 раз
=
80;
на добу (в 4 та 2
рази більше
за дози,
рекомендовk=
2;ні
при остеоар
=
90;риті
та
ревматоїднl=
6;му
артриті),
ібупрофен 800
мг 3 рази на
добу або
диклофенак 75
мг 2 рази на
добу
(терапевтич
=
85;і
дози для обо=
093;
препаратів). 22=
%
учасників
приймали
супутні
низькі дози
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти (325 мг
на добу)
головним
чином для
профілактиl=
2;и
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;.
Стосовно
основної
кінцевої
точки
ускладненоo=
1;
виразки (яка
визначаласn=
3;
як
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча,
перфорація
або
обструкція)
целекоксиб
майже не
відрізнявсn=
3;
від
ібупрофену
=
72;бо
диклофенакm=
1;.
Також для
об’єднаної
групи, яка
приймала НП
=
47;З,
статистичнl=
6;
значущої
різниці для
ускладнениm=
3;
виразок не
було
(відносний
ризик 0,77, ДІ 95 % 0,41-1,46,
виходячи з
усієї
тривалості
дослідженнn=
3;).
Для
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки, ускла=
076;нені
та
симптоматиm=
5;ні
виразки,
частота вин
=
80;кнення
була значно =
085;ижчою
у групі, яка
отримувала
целекоксиб,
порівняно з
групою, яка
отримувала
НПЗЗ
(відносний
ризик 0,66, ДІ 95 % 0,45-0,97),
але не між
целекоксибl=
6;м
та
диклофенакl=
6;м.
У пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
целекоксиб
та супутні
низькі дози
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти, в 4
рази частіш
=
77;
розвивалисn=
3;
ускладнені
виразки
порівняно з
тими, які
приймали
лише целеко
=
82;сиб.
Частота
появи
клінічно
значущого з
=
85;иження
рівня
гемоглобінm=
1;
(> 2 г/дл),
підтверджеl=
5;ого
повторними
аналізами,
була значно
нижчою у
пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
целекоксиб,
порівняно з
групою, яка
отримувала
=
53;ПЗП
(відносний
ризик 0,29, ДІ 95 % 0,17-0,48).
Значно нижч
=
72;
частота
виникнення
цього явища
при прийомі
целекоксибm=
1;
зберігаласn=
3;
як при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти, так
і без неї.
У
проспективl=
5;ому
рандомізовk=
2;ному
дослідженнo=
0;
безпеки
тривалістю 24
тижні за
участю
пацієнтів
віком 60 років
або з
наявністю в =
072;намнезі
виразок
шлунка та
дванадцятиl=
7;алої
кишки
(пацієнтів,
які приймал
=
80;
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту,
виключали)
відсоток па
=
94;ієнтів
зі зниження
=
84;
рівня
гемоглобінm=
1;
(2 г/дл) та/або
гематокритm=
1;
(10 %) внаслідок
підтверджеl=
5;их
або можливи
=
93;
порушень з
боку
травного
тракту був
нижчим у
пацієнтів,
які
отримували
целекоксиб
=
91;
дозі 200 мг 2 раз
=
80;
на добу (N=3D2238)
порівняно з
пацієнтами,
які отримув
=
72;ли
диклофенак SR
в дозі 75 мг 2
рази на добу
плюс
омепразол у
дозі 20 мг 1 раз
на добу (N=3D2246) (0,2 %
порівняно з 1,1=
%
для
етіології, п=
086;в’язаної
з
порушеннямl=
0;
з боку
травного тр
=
72;кту,
р=3D0,004; 0,4 %
порівняно з 2,4=
%
для можливо=
11;
етіології,
пов’язаної
=
79;
порушеннямl=
0;
з боку
травного
тракту, р=3D0,0001).
Частота клі
=
85;ічних
проявів
ускладнень
=
79;
боку
травного тр
=
72;кту,
таких як
перфорація,
обструкція
або
кровотеча,
була дуже
низькою, при
чому відмін
=
85;остей
між групами
лікування н
=
77;
було (4-5 на
групу).
=
050;ардіоваску&=
#1083;ярна
безпека –
довготриваl=
3;і
дослідженнn=
3;
за участю
пацієнтів з=
10;
спорадичниl=
4;и
аденоматозl=
5;ими
поліпами
Були
проведені
два
дослідженнn=
3;
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1;,
в яких брали
участь паці=
08;нти
зі
спорадичниl=
4;и
аденоматозl=
5;ими
поліпами. В
одному з
досліджень
(дослідженн=
03;
1) було
зафіксованk=
7;
дозозалежнk=
7;
підвищення
=
82;омбіновано=
1111;
кінцевої
точки –
кардіоваскm=
1;лярної
смерті,
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту
(підтвердже
=
85;і)
при прийомі
целекосибу
порівняно з
плацебо
протягом 3 ро=
1082;ів
лікування. В
іншому
дослідженнo=
0;
(дослідженн=
03;
2) не було прод=
емонстроваl=
5;о
статистичнl=
6;
значущого
підвищення
ризику появ
=
80;
тієї самої
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки.
У
дослідженнo=
0; 1
відносні
ризики
порівняно з
плацебо для
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки
(підтвердже
=
85;ої)
–
кардіоваскm=
1;лярної
смерті,
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту –
становили 3,4
(ДІ 95 % 1,4-8,5) при
застосуванl=
5;і
400 мг
целекоксибm=
1;
двічі на доб=
091;
та 2,8 (ДІ 95 %&nb=
sp;
1,1-7,2) при
застосуванl=
5;і
200 мг
целекоксибm=
1; 2
рази на добу.
Кумулятивнo=
0;
рівні для
цієї комбін
=
86;ваної
кінцевої
точки
протягом
періоду біл=
00;ше
3 років стано=
1074;или
3,0 % (20/671 пацієнтіk=
4;)
та 2,5 % (17/685
пацієнтів),
відповідно,
порівняно з 0,9=
%
(6/679 пацієнтів)
для плацебо.
Підвищення
значень для
обох груп,
які приймал
=
80;
целекоксиб,
порівняно з
плацебо бул
=
80;,
головним
чином,
обумовлені
інфарктом
міокарда.
У
дослідженнo=
0; 2
відносний
ризик
порівняно з
плацебо для
тієї самої
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки
(підтвердже
=
85;ої)
дорівнював 1,2
(ДІ 95 % 0,6-2,4) при
застосуванl=
5;і
400 мг
целекоксибm=
1; 1
раз на добу
порівняно з
плацебо.
Кумулятивнo=
0;
рівні для
цієї
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки
протягом
періоду
більше 3 рокі=
1074;
становили 2,3 % (21/9=
33
пацієнти) та 1,=
9 %
(12/628 пацієнти)
відповідно.
Частота
інфаркту
міокарда
(підтвердже
=
85;а)
становила 1,0 % (9/933
пацієнти) пр=
080;
застосуванl=
5;і
400 мг
целекоксибm=
1; 1
раз на добу
та 0,6 % (4/628 пацієнm=
0;и)
при
застосуванl=
5;і
плацебо.
Дані,
отримані у
результаті
тривалого
дослідженнn=
3;
профілактиl=
2;и
хвороби
Альцгеймерk=
2;,
не показали =
079;начного
підвищення
кардіоваскm=
1;лярного
ризику при
прийомі 200 мг
целекоксибm=
1; 2
рази на добу
порівняно з
плацебо.
Відносний
ризик
порівняно з
плацебо для
аналогічноo=
1;
комбінованl=
6;ї
точки
(кардіоваск
=
91;лярна
смерть,
інфаркт
міокарда аб
=
86;
інсульт)
становив 1,14 (Дg=
0;
95 % 0,61-2,12) при
прийомі 200 мг
целекоксибm=
1; 2
рази на добу.
Частота
інфаркту
міокарду
становила 1,1 % (8/717
пацієнти) пр=
080;
прийомі 200 мг
целекоксибm=
1; 2
рази на добу
та 1,2 % (13/1070
пацієнтів)
при
застосуванl=
5;і
плацебо.
=
060;армакокіне&=
#1090;ика. Целекок
=
89;иб
добре
всмоктуєтьl=
9;я,
концентрацo=
0;я
його у плазм=
110;
крові
досягає
максимальнl=
6;го
рівня
приблизно
через 2-3
години.
Прийом з їже=
102;
(з високим
вмістом
жирів)
затримує
всмоктуванl=
5;я
приблизно н
=
72;
1 годину.
Виводи
=
90;ься
целекоксиб
головним
чином за доп=
086;могою
метаболізмm=
1;.
У
незміненомm=
1;
стані з сече=
102;
виділяєтьсn=
3;
менше 1 % дози.
Індивідуалn=
0;на
варіабельнo=
0;сть
параметрів
експозиції
целекоксибm=
1;
може
відрізнятиl=
9;я
у 10 разів. У
терапевтичl=
5;ому
діапазоні
дозування
целекоксиб
демонструє
незалежну
від дози та
часу
фармакокінk=
7;тику.
Зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми кров=
10; становить
приблизно 97 %
при
терапевтичl=
5;ій
плазмовій
концентрацo=
0;ї
та препарат
практично н
=
77; зв’язуєтьс&=
#1103;
з
еритроцитаl=
4;и.
Період напі
=
74;виведення
становить 8-12
годин.
Рівноважна
=
82;онцентраці=
1103;
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
протягом 5
днів лікува
=
85;ня.
Фармакологo=
0;чна
активність
властива по
=
95;атковому
препарату.
Основні
метаболіти,
виявлені у
кровообігу,
не мали
активності
проти ЦОГ-1 та
ЦОГ-2, яку
можна було б
визначити.
Целеко
=
82;сиб
метаболізуn=
8;ться
головним чи
=
85;ом
за участю
цитохрому Р450 =
2C9.
Три його
метаболіти,
виявлені у
плазмі кров=
10;
людини
(первинний
спирт, відпо=
074;ідна
карбонова
кислота та
кон’югат гл=
02;куроніду)
є неактивни
=
84;
щодо
інгібуваннn=
3;
ЦОГ-1 та ЦОГ-2.
Активн=
10;сть
цитохрому Р450
2С9 знижена в
осіб з
генетичним
поліморфізl=
4;ом,
що призводи
=
90;ь
до зниження
активності
цього ферме
=
85;ту,
наприклад у
осіб з
гомозиготнl=
0;м
поліморфізl=
4;ом
ферменту CYP2C9*3.
У
фармакокінk=
7;тичному
дослідженнo=
0;
застосуванl=
5;я
200 мг целекоси=
бу
1 раз на добу
здоровими
добровольцn=
3;ми,
генотиповаl=
5;ими
як CYP2C9*1/*1, CYP2C9*1/*3 або CYP2C9*3/*3,
медіана Cmax
та AUC0-24 целеко=
;сибу
на 7 день була
майже у 4 та у 7
разів більш
=
72;
у пацієнтів,
генотиповаl=
5;их
як CYP2C9*3/*3,
порівняно з
іншими
генотипами. =
059;
трьох окрем
=
80;х
дослідженнn=
3;х
прийому
одноразовиm=
3;
доз, в яких
взяли участ=
00;
всього 5
пацієнтів,
генотиповаl=
5;их
як CYP2C9*3/*3,
значення AUC0-24 однократно=
11;
дози майже у 3
рази
перевищуваl=
3;о
цей показни
=
82;
у пацієнтів =
079;
нормальним
метаболізмl=
6;м.
Встановленl=
6;,
що
гомозигота *3/*3
генотипу
зустрічаєтn=
0;ся
з частотою 0,3-1 %
серед різни
=
93;
етнічних
груп.
Застос
=
91;вання
целекоксибm=
1;
пацієнтам з
відомою або
очікуваною
зниженою
активністю
CYP2С9, що
базується н
=
72;
попередньоl=
4;у
анамнезі/до
=
89;віді
застосуванl=
5;я
інших
субстратів
CYP2С9, потрібно
проводити
обережно.
Клініч
=
85;о
значущих
відмінностk=
7;й
фармакокінk=
7;тичних
параметрів
целекоксибm=
1;
між пацієнт
=
72;ми
літнього
віку, які
належать до
афроамерикk=
2;нців,
та пацієнта
=
84;и
європеоїднl=
6;ї
раси
виявлено не =
073;уло.
Плазмо
=
74;і
концентрацo=
0;ї
целекоксибm=
1;
майже на 100 %
підвищуютьl=
9;я
у жінок
літнього
віку (> 65 років).=
Порівн=
03;но
з пацієнтам
=
80;
з нормально=
02;
функцією
печінки у
пацієнтів з
легким
порушенням
функції
печінки
значення Cmax
целекоксибm=
1;
підвищуєтьl=
9;я
у середньом
=
91; на
53 %, а значення AUC
– на 26 %. У
пацієнтів з
помірним
порушенням
функції
печінки ці
показники с
=
90;ановлять
41 % та 146 %
відповідно.
Метаболічнk=
2;
здатність у
пацієнтів з
легким та
помірним
порушенням
функції
печінки
найкраще
корелювала
=
79; їхніми
показникамl=
0;
альбуміну. У
пацієнтів з
легким та
помірним
порушенням
функції
печінки (з
рівнем альб
=
91;міну
в сироватці
крові 25-35 г/л)
лікування
слід розпоч
=
80;нати
з половини
рекомендовk=
2;ної
дози.=
Паціє=
нти
з тяжки=
м
пору&=
#1096;енням
фун=
1082;ції
печін=
ки (сироk=
4;атковий
альб&=
#1091;мін
< 25 г/л) не брали
участь у
дослідженнn=
3;х,
тому цій
групі
пацієнтів
целекоксиб
протипоказk=
2;ний.
Досвід
застосуванl=
5;я
целекоксибm=
1; пацієнтам
з порушення
=
84;
функції
нирок
незначний.
Фармакокінk=
7;тика
целекоксибm=
1;
не
досліджуваl=
3;ася
у пацієнтів =
079;
порушенням
функції нир
=
86;к,
але
малоймовірl=
5;о,
щоб вона
суттєво змі
=
85;ювалася.
Таким чином,
при
лікуванні
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок слід в=
080;являти
обережністn=
0;.
Застосуванl=
5;я
препарату
при тяжкому
порушенні
функції
нирок проти
=
87;оказане.
Фарм=
;ацевтичні
характерисm=
0;ики.
Основн=
10;
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
капсули
по 100 мг:
білі або
майже білі
тверді=
желатиновo=
0;
капсули з
написом «СС&raq=
uo;
на кришці та
«100» на
корпусі
капсули
чорними
чорнилами,
які містять
гранульоваl=
5;ий
порошок
білого або
майже білог
=
86;
кольору;
капсули
по 200 мг:
білі або
майже білі
тверді
желатинові
капсули з
написом «СС&raq=
uo;
на кришці та
«200» на корпус=
і
капсули
чорними
чорнилами,
які містять
гранульоваl=
5;ий
порошок
білого або
майже білог
=
86;
кольору;
Те=
088;мін
придатностo=
0;. 2
роки.
Ум=
086;ви
зберігання.
Збер=
110;гати
в оригіналь=
;ній
упаковці при
температурo=
0;
не вище 25 °С,
у
недоступноl=
4;у
для дітей місц=
110;.
Упаковка.
Каl=
7;сули
по 100 мг – по 10 капсул у
блістері; по 1
блістеру в
картонній к
=
86;робці.
Капсули
по 200 мг – по 10 капсул у
блістері; по 1
блістеру в
картонній к
=
86;робці.
Ка=
090;егорія
відпуску. За
рецептом.
Виро=
;бник.
Сан
Фармасьютиl=
2;ал
Індастріз
Лімітед.
Sun Pharmaceutical Industries Limited=
.
Місц=
;езнаходжен
=
85;я.
Індастріал
Ареа 3, Девас - 45500=
1,
Індія.
Industrial Area 3, Dewas, 455001, India.