ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВАЛАЦИКЛОВІР-ГЕТЕРО=

(VALACICLOVIR-HETERO)

&nb= sp;

Склад:

діюча речовина: валацикловір;

1 таблетка містить 500 мг валацикловіру (у вигляді валацикловіру гідрохлориду);

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, повідон, магнію стеарат; оболонка: Opadry White YS-1-7003 (титану діоксид (Е 1= 71), гіпромелоза, поліетиленгліколь 400, полісорбат 80).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: капсулоподібні таблетки біл= ого або майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою з написом «V» з одного боку і «500» з іншого.

Фармакотерапевтична група. Противірусні препарати прямої дії. Код АТХ J05A B11.=

Фармакологічні властивості.=

Фармакод= инаміка.

Валацикловір — противірусний препарат, L-валіновий ефір ацикловіру, що є аналогом пуринового (гуанін) нуклеозиду. В організмі людини валацикловір швидко та майже повністю перетворюється в ацикловір і валін за допомогою валацикловіргідролази. Ацикловір є специфічним інгібітором вірусів герпесу з активністю in vitro проти вірусів простого ге= рпесу І та ІІ типу, вірусу Varicella zoster, цитомегаловірусу, вірусу Епшт= ейна —Барр та вірусу герпесу людини VІ типу. Ацикловір інгібує синтез вірусної Д= НК одразу після фосфорилювання і перетворення в активну форму трифосфатациклов= іру. На першій стадії фосфорилювання необхідна активність вірусоспецифічного ферменту. Для вірусу простого герпесу, вірусу Varicella zoster та ві= русу Епштейна – Барр — це вірусна тимідинкіназа (ТК), яка наявна лише у клітинах, інфікованих вірусом. Часткова селективність фосфорилювання зберігається при цитомегаловірусній інфекції і опосередкується через продукт гена фосфотрансферази UL97. Активація ацикловіру специфічним вірусним ферментом значною мірою пояснює його селективність.

Процес фосфорилювання ацикловіру (перетворення з моно- у трифосфат) здійснюється клітинними кіназ= ами. Ацикловіру трифосфат конкурентно інгібує вірусну ДНК-полімеразу та інкорпорується у вірусну ДНК, що призводить до облігатного (повного) розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК, і отже, до блокування реплікації вірусу.

Резистентність зумовлена дефіцитом тимідинкінази вірусу, що призводить до надмірного розповсюдження вірусу в організмі господаря. Іноді зменшена чутливість до ацикловіру зумов= лена появою штамів вірусу з порушеною структурою вірусної ТК або ДНК‑полім= ерази. Вірулентність цих різновидів вірусу нагадує таку у його дикого штаму.<= /o:p>

Широке моніторування клініч= них ізолятів вірусу простого герпесу та вірусу Varicella zoster у хворих, які лікувались ацикловіром, дало можливість з’ясувати, що у хворих із нормальним імунітетом вірус зі зменшеною чутливістю до ацикловіру зустрічає= ться дуже рідко і нечасто проявляється лише у хворих з тяжким порушенням імуніте= ту, наприклад після трансплантації органів, або у реципієнтів кісткового мозку,= при проведенні хіміотерапії злоякісних новоутворень та ВІЛ-інфікованих.

Валацикловір прискорює припинення болю при лікуванні оперізувального герпесу, зменшує тривалість больового синдрому, а також кількість хворих із зостерасоційованим болем, у тому числі з гострою та постгерпетичною невралгією.

Профілактика цитомегаловіру= сної інфекції за допомогою валацикловіру зменшує ризик гострого відторгнення трансплантата (хворі після пересадки нирок), частоту виникнення опортуністи= чних інфекцій та інших інфекцій, що спричиняються вірусом герпесу (вірусом прост= ого герпесу та вірусом Herpes zoster).

&nb= sp;

Фармакок= інетика.

Абсорбція. Після перорального прийому валацикловір добре всмоктується, швидко та майже повністю перетворюється в ацикловір і валін. = Це перетворення, очевидно, відбувається за допомогою ферменту валацикловіргідролази, виділеного з печінки людини. Біодоступність ациклові= ру при прийомі 1 г валацикловіру становить 54 % і не зменшується під час вживання їжі. Фармакокінетика валацикловіру не є дозозалежною. Швидкість та ступінь абсор= бції зменшуються зі збільшенням дози, спричиняючи менш пропорційне збільшення ма= ксимальної концентрації (С_max) у межах терапевтичного збільшення доз та зменшення біодоступності при застосуванні доз, більших за 500 мг. Середня пікова концентрація ацикловіру становить 10–37 мкмоль (2,2–8,3 мкг/мл) після застосування одиничної дози 250–2000 мг валацикловіру здоровими добровольця= ми з нормальною функцією нирок, а медіана часу досягнення цієї концентрації — 1–2 години. Пікова концентрація валацикловіру в плазмі крові становить всього 4= % від концентрації ацикловіру і настає в середньому через 30–100 хвилин, а че= рез 3 години зменшується нижче вимірюваної кількості. Фармакокінетичні параметри валацикловіру й ацикловіру після разового та повторного введення подібні.

Розподіл. Зв’язування валацикловіру з білками плазми кров= і дуже низьке — 15 %. Проникнення у цереброспінальну рідину (ЦСР), що визначається співвідношенням ЦСР/AUC — приблизно 25 % для ацикловіру та метаболіту 8-гідроксіацикловіру і 2,5 % для метаболіту 9-карбоксиметокиметилгуаніну.

Метаболізм. Після перорального застосування валацикловір перетворюється на ацикловір і L-валін через метаболізм першого проходження у кишечнику та/або печінці. Невеликою мірою ацикловір перетворюється у метабо= літи 9-карбоксиметоксиметилгуанін за допомогою алкоголь- та альдегіддегідрогеназ= и й у 8-гідроксіацикловір за допомогою альдегідоксидази. Приблизно 88 % загальн= ої концентрації препарату у плазмі крові належить ацикловіру, 11 % — 9-карбоксиметоксиметил= гуаніну та 1 % — 8‑гідроксіацикловіру. Ні валацикловір, ні ацикловір не метаб= олізуються ферментами цитохрому Р450_.

Виведення. Період напіввиведення ацикловіру після одноразо= вого та багаторазового введення валацикловіру хворим з нормальною функцією нирок становив приблизно 3 години. Валацикловір виводиться зі сечею головним чино= м у вигляді ацикловіру (більше 80 % дози) та його метаболіту 9-карбоксиметоксиметилгуан= іну.

Особливі групи пацієнтів. У хворих із термінальною стад= ією ниркової недостатності період напіввиведення ацикловіру становить приблизно= 14 годин.

Вірус оперізувального герпесу та вірус простого герпесу суттєво не змінюють фармакокінетику ацикловіру і валацикловіру після перорального застосування валацикловіру.

У дослідженні фармакокінетики валацикловіру та ацикловіру під час пізніх стадій вагітності площа під кривою «концентрація — час» (AUC) ацикловіру у фазі плато після застосування валацикловіру у дозі 1000 = мг була приблизно у 2 рази вищою, ніж після застосування ацикловіру перорально= у дозі 1200 мг на добу.

У пацієнтів з ВІЛ-інфекцією фармакокінетичні характеристики ацикловіру після застосування разової чи багаторазової дози = 1000 мг або 2000 мг валацикловіру не змінювалися порівняно з такими у здорових д= обровольців.

У реципієнтів трансплантатів органів, які отримували валацикловір у дозі 2000 мг 4 рази на добу, С_max= ацикловіру дорівнювала або перевищувала таку у здорових добровольців, які отримували т= аку ж дозу препарату, а добові показники AUC були значно більшими.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування оперізувального герпесу (Herpes zoster).

Лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу, включаючи первинни= й та рецидивний генітальний герпес.

Лікування лабіального герпе= су (губної гарячки).

Превентивне лікування (супресія) рецидивів інфекцій шкіри та слизових оболонок, спричинених вірус= ом простого герпесу, включаючи генітальний герпес.

Зменшення передачі вірусу генітального герпесу здоровому партнеру при застосуванні валацикловіру як супресивної терапії у комбінації з безпечним сексом.

Профілактика цитомегаловіру= сної інфекції та захворювання після трансплантації органів.

Протипоказання.=

Лікарський засіб протипоказ= аний хворим з підвищеною чутливістю до валацикловіру, ацикловіру або до будь-яко= го допоміжного компонента препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Комбінацію валацикловіру з нефротоксичними лікарськими засобами слід застосовувати з обережністю, особ= ливо пацієнтам із порушеннями функції нирок, з регулярним моніторингом функції нирок. Це стосується одночасного застосування з аміноглікозидами, платиноорганічними сполуками, йодовмісними контрастними засобами, метотрексатом, пентамідином, фоскарнетом, циклоспорином і такролімусом.

Ацикловір виводиться перева= жно у незміненому стані зі сечею шляхом активної канальцевої секреції.= Після прийому 1000 мг валацикловіру циметидин і пробенецид знижують нирковий кліренс ацикловіру та збільшують AUC ацикловіру приблизно на 25 % і 45 % відповідно шляхом пригнічення активної секреції ацикловіру нирками. Циметидин і пробенецид, які приймали разом із валацикло= віром, збільшували AUC ацикловіру приблизно на 65 %. Інші одночасно застосовувані = лікарські засоби, які конкурують або пригнічують активну канальцеву секрецію (наприкл= ад тенофовір), можуть підвищувати концентрацію ацикловіру за допомогою цього м= еханізму. Подібним чином застосування валацикловіру може підвищити плазмову концентра= цію речовини, що вводиться одночасно.

Якщо пацієнт отримує експоз= ицію ацикловіру, більшу від валацикловіру (наприклад, при дозах для лікування оперізувального герпесу чи профілактики цитомегаловірусу [ЦМВ]), потрібна обережність у разі одночасного застосування з препаратами, які пригнічують активну ниркову канальцеву секрецію.

У разі одночасного застосув= ання цих препаратів спостерігалося підвищення AUC ацикловіру та неактивного метаболіту мікофенолату мофетилу, імунодепресанту, який застосовують пацієн= там після трансплантації. При одночасному застосуванні валацикловіру і мікофено= лату мофетилу у здорових добровольців не спостерігалося змін С_max<=
/sub> або AUC. Клінічний досвід застосування цієї комбінац= ії обмежений.

Особливості застосування.

Медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром)

= При застосуванні валацикловіру повідомлялося про виникнення DRESS-синдрому, який може загрожувати життю або мати летальний наслідок. Під час призначення валацикловіру пацієнтам слід повідомляти про ознаки та симптоми DRESS-синдр= ому і ретельно контролювати можливі шкірні реакції. Якщо з’являються ознаки та симптоми, що свідчать про DRESS-синдром, слід негайно відмінити валациклові= р і розглянути альтернативне лікування за необхідності. Якщо у пацієнта розвину= вся DRESS-синдром, лікування валацикловіром даному пацієнту поновлювати не можн= а.

Гідратація

Слід підтримувати адекватний рівень рідини, що вводиться, у хворих із підвищеним ризиком дегідратації, особливо у хворих літнього віку.

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнтам літнього віку

Ацикловір виводиться ниркам= и, тому дозу валацикловіру слід зменшити для хворих із порушеннями функції нир= ок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Хворі літнього віку мають зниж= ену функцію нирок і потребують корекції дози. У пацієнтів з порушеннями функції нирок і у хворих літнього віку підвищується ризик розвитку неврологічних ускладнень — їм необхідний ретельний нагляд для виявлення цих ефектів. За даними повідомлень, такі реакції є у більшості випадків оборотними після припинення лікування (див. розділ «Побічні реакції»)

Застосув= ання більш високих доз валацикловіру при печінковій недостатності та транспланта= ції печінки

Щодо застосування більш вис= оких доз валацикловіру (4 мг і більше на добу) для лікування пацієнтів із захворюваннями печінки даних немає, тому необхідно з обережністю призначати більш високі дози валацикловіру таким хворим. Спеціальні дослідження щодо з= астосування валацикловіру при трансплантації печінки не проводились, однак було встановлено, що профілактика за допомогою високих доз ацикловіру зменшує частоту інфікування та захворювання, спричинених цитомегаловірусом.

Застосув= ання при лікуванні оперізувального герпесу

При лікуванні хворих, особл= иво з ослабленим імунітетом, необхідно уважно стежити за клінічною відповіддю. = Якщо відповідь на лікування недостатня, рекомендується застосування внутрішньове= нної противірусної терапії. Пацієнтів з ускладненим оперізувальним герпесом, наприклад з ураженням вісцеральних органів, дисемінацією вірусу, моторною нейропатією, енцефалітом та цереброваскулярними порушеннями слід лікувати внутрішньовенними противірусними засобами.

Крім того, хворим з ослабле= ним імунітетом, які мають герпетичні ураження очей або мають високий ризик дисемінації хвороби та ураження вісцеральних органів, необхідно лікуватися внутрішньовенними противірусними засобами.

Зменшення ризику передачі вірусу генітального герпесу=

Супресивна терапія валацикл= овіром зменшує ризик передачі генітального герпесу. Вона не виліковує герпетичну інфекцію, а також повністю не виключає ризик передачі вірусу. Додатково до терапії валацикловіром рекомендується, щоб хворі додержувалися правил безпечного сексу.

Застосування при цитомегаловірусній інфекції

Інформація щодо ефективності препарату, отримана при лікуванні хворих з високим ризиком цитомегаловірусн= ої інфекції з метою профілактики після трансплантації органів, показала, що валацикловір слід застосовувати цим пацієнтам, якщо з причин безпеки припин= ено застосування валганцикловіру або ганцикловіру. Застосування високих доз валацикловіру, необхідне для профілактики цитомегаловірусної інфекції, може спричиняти частіше виникнення побічних реакцій, включаючи порушення з боку нервової системи, порівняно із застосуванням нижчих доз, що застосовуються = при інших показаннях. Необхідно уважно стежити за функцією нирок пацієнтів та проводити відповідну корекцію доз лікарського засобу.

Застосув= ання у період вагітності або годування груддю.

Фертильність

За даними дослідів на твари= нах, валацикловір не мав впливу на фертильність. Однак застосування високих парентеральних доз ацикловіру спричиняло тестикулярний ефект у тварин.=

Клінічних досліджень з вивч= ення впливу валацикловіру на фертильність людини не проводилось, однак після 6 місяців щоденного застосування ацикловіру в дозі від 400 мг до 1 г змін у кількості, морфології та рухливості сперматозоїдів не спостерігалось. =

Вагітність

Обмежена кількість даних що= до застосування валацикловіру та помірна кількість даних щодо застосування ацикловіру під час вагітності (результати вагітності у жінок, які застосову= вали валацикловір або ацикловір (активний метаболіт валацикловіру) перорально чи внутрішньовенно) і постмаркетинговий досвід вказують на відсутність вад розвитку або фето/неонатальної токсичності. Дослідження на тваринах не пока= зали репродуктивної токсичності валацикловіру. Валацикловір слід застосовувати п= ід час вагітності лише тоді, коли очікувана користь від лікування перевищує потенційний ризик.

Період годування груддю

Ацикловір, основний метабол= іт валацикловіру, виділяється у грудне молоко. Однак при застосуванні терапевтичних доз валацикловіру не очікується жодного впливу на новонароджених/немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, оскільки доза, прийнята дитиною, становить менше 2 % від терапевтичної дози внутрішн= ьовенного ацикловіру для лікування неонатального герпесу. Валацикловір слід застосову= вати з обережністю під час годування груддю та лише за клінічними показаннями.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дані клінічних досліджень з цього питання відсутні, фармакологія валацикловіру не дає підстав очікувати будь-який негативний вплив. Проте під час оцінки здатності пацієнта керувати автомобілем та іншими механізмами слід враховувати його клінічний стан і профіль побічних ефектів валацикловіру.

Спосіб застосув= ання та дози.

Лікування оперізувального герпесу: дорослим застосовувати по 1000 мг (2 таблетки) препа= рату 3 рази на добу протягом 7 днів.

Лікування інфекцій, спричинених вірусом простого герп= есу

Хворі з нормальним імунітет= ом (дорослі): 500 мг (1 таблетка) препарату 2 рази на добу. =

Для рецидивних випадків лікування повинно тривати 3 або 5 днів. При первинному перебігу, який може = бути більш тяжким, лікування необхідно продовжити з 5 до 10 днів. Лікування слід розпочинати якомога раніше. Для рецидивних форм інфекцій, спричинених вірус= ом простого герпесу, ідеальним було б застосування препарату у продромальному періоді або одразу ж після появи перших симптомів. Валацикловір може попере= дити розвиток уражень при рецидивах інфекцій, спричинених вірусом простого герпе= су, за умови початку лікування одразу ж після появи перших симптомів захворюван= ня.

Як альтернатива, для лікува= ння лабіального герпесу (губної гарячки) ефективною дозою валацикловіру є 2000 = мг (4 таблетки) 2 рази на добу протягом 1 дня. Другу дозу слід застосувати приблизно через 12 годин (не раніше ніж через 6 годин) після першої дози. П= ри такому режимі дозування термін лікування має тривати не більше 1 дня, оскіл= ьки доведено, що триваліше застосування не збільшує клінічну ефективність лікування. Лікування слід розпочинати при появі перших ранніх симптомів лабіального герпесу (відчуття пощипування, свербіж або печіння у ділянці гу= б).

Превентивне лікування (супресія) рецидивів інфекцій, = спричинених вірусом простого герпесу:

- хворим з нормальним імунітетом (дорослі) призначати 500 мг (1таблетка) препарату 1 раз на добу;=

- хворим з імунодефіцитом (дорослі) призначати дозу 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу.

Зменшення передачі вірусу генітального герпесу

Дорослим гетеросексуалам з нормальним імунітетом, які мають 9 або менше загострень на рік, валацикловір призначається інфікованому партнеру в дозі 500 мг 1 раз на добу.=

Даних про зменшення ризику передачі вірусу генітального герпесу в інших популяціях хворих немає.<= /o:p>

Профілактика цитомегаловірусної інфекції та хвороби

Дорослі та діти віком від 12 років: валацикловір призначається у дозі 2000 мг (4 таблетки) 4 рази на доб= у, якомога раніше після трансплантації. При нирковій недостатності дози зменшу= ються (див. «Дозування при порушеній функції нирок» нижче). Тривалість лікування становить зазвичай 90 днів, але може бути продовжена для пацієнтів з високим ступенем ризику.

Дозування при порушенні функції нирок

Необхідно обережно признача= ти валацикловір хворим із порушеннями функції нирок. Обов’язково слід підтриму= вати адекватний рівень гідратації організму.

Режим дозування залежить від кліренсу креатиніну та показань і наведений у таблиці.

Терапевтичне показання=

Кліренс креатиніну, мл/хв

Доза валацикловіру

Herpes zoster (лікування) дорослих хворих з нормальним імунітетом та хворих з імунодефіцитом

50 і більше

30–49

10–29

менше 10<= /p>

1 г 3 рази на добу

1 г 2 рази на добу

1 г 1 раз на добу

500 мг 1 раз на добу

Herpes simplex (лікування)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

30 і більше

менше 30<= /p>

500 мг 2 рази на добу<= /o:p>

500 мг 1 раз на добу

Herpes labialis = (лікування)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

50 і більше

30–49

10–29

менше 10<= /p>

2 г 2 рази на добу

1 г 2 рази на добу

500 мг 2 рази на добу<= /o:p>

500 мг 1 раз

Herpes simplex (запобігання)

дорослі хворі з нормальним імунітетом

30 і більше

менше 30<= /p>

500 мг 1 раз на добу

250* мг 1 раз на добу<= /o:p>

дорослі хворі з імунодефіци= том

30 і більше

менше 30<= /p>

500 мг 2 рази на добу<= /o:p>

500 мг 1 раз на добу

Профілактика цитомегаловіру= сної інфекції

75 і більше

50–75

25–50

10–25

Менше 10 або діаліз

2 г 4 рази на добу

1,5 г 4 рази на добу

1,5 г 3 рази на добу

1,5 г 2 рази на добу

1,5 г 1 раз на добу

*Застосовувати при наявності таблеток препарату в дозі 250 мг.

Пацієнтам, які знаходяться = на інтермітуючому гемодіалізі, рекомендується застосовувати ті ж дози валацикловіру, що і пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв. Дози необхідно призначати після проведення гемодіалізу.

Кліренс креатиніну необхідно постійно контролювати, особливо у періоди, коли функція нирок може швидко змінюватися, наприклад одразу після трансплантації. Відповідно слід змінюва= ти дозу валацикловіру.

Дозування при порушенні функції печінки

Змінювати дозу хворим з лег= ким або помірним ступенем цирозу немає потреби (синтезуюча функція печінки збережена). Показники фармакокінетики на пізніх стадіях цирозу (з порушенням синтезуючої функції печінки та наявністю ознак портального блоку) свідчать = про відсутність потреби змінювати дозування, однак клінічний досвід обмежений. =

Про застосування вищих доз (4000 мг і більше) на добу див. розділ «Особливості застосування».

Пацієнти літньо= го віку

Доза валацикловіру потребує корегування, щоб уникнути можливих порушень функції нирок (див. «Дозування = при порушенні функції нирок» вище).

Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації організму.

Діти.

Застосовується дітям віком від 12 років для профілакт= ики цитомегаловірусної інфекції та хвороби.

<= /span>

Передозування.

Симптоматика<= /u>

При передозуванні валациклові= ру повідомлялося про розвиток гострої ниркової недостатності та неврологічних симптомів, включаючи сплутаність свідомості, галюцинації, ажитацію, зниження розумових здібностей і кому. Могли спостерігатися нудота і блювання. Для запобігання ненавмисному передозуванню слід бути обережним при застосуванні. Багато випадків передозування були пов’язані із застосуванням препарату для лікування хворих із нирковою недостатністю та хворих літнього віку, яким не було відповідно зменшено дозу.

Лікування

Пацієнтам необхідно перебувати під ретельним медичним наглядом для виявлення проявів токсичності. Гемодіаліз значно прискорює виведення ацикловіру з крові, тому його можна вважати оптимальним способом лікування у випадку симптоматичного передозування.

Побічні реакції= .

Найпоширенішими побічними діями, за даними клінічних досліджень, були головний біль та нудота. Щодо б= ільш серйозних побічних дій були повідомлення про тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру / гемолітичний уремічний синдром, гостру ниркову недостатність та неврологічні порушення.

Побічні дії, відомості про = які наведені нижче, класифіковані за органами і системами та за частотою виникнення. За частотою виникнення побічні дії розподілені на такі категорі= ї: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/10= 00 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/1000= 0), частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних).

З боку нервової системи

Часто: головний біль.

З боку травного тракту

Часто: нудота.

З боку крові і лімфатичної системи

Дуже рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія.

Лейкопенія головним чином спостерігається у хво= рих з імунодефіцитом.

З боку імунної системи

Дуже рідко: анафілаксія.

З боку нервової системи та психіки

Рідко: запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, зниження розумових здібностей.

Дуже рідко: збудження, тремор, атаксія, дизартр= ія, психотичні симптоми, судоми, енцефалопатія, кома, делірій.

Неврологічні розлади, іноді тяжкі, можуть бути пов’язані з енцефалопаті= єю та включати сплутаність свідомості, збудження, судоми, галюцинації, кому. <= /span>Вищенаведені симптоми є у більшості випадків оборотними і спостерігають= ся головним чином у хворих з нирковою недостатністю або з іншими факторами схильності (див. розділ «Особливості застосування»). У хворих після трансплантації органів, які отримують валацикловір для профілактики цитомегаловірусної інфекції у високих дозах (8 г на добу), неврологічні= реакції виникають частіше, ніж у хворих, які отримують менші дози.

З боку дихальної системи та органів грудної порожнини=

Нечасто: задишка.

З боку травного тракту

Рідко: дискомфорт у животі, блювання, діарея.

З боку гепатобіліарної системи

Дуже рідко: оборотне збільшення рівня печінкових функціональних тестів (наприклад, білірубіну, печінкових ферментів).=

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто: висипання, включаючи явища фотосенсибілізації.

Рідко: свербіж.

Дуже рідко: кропив’янка, ангіоневротичний набря= к.

Частота невідома: медикаментозна реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), гострий генералізований екзантематозний пустуль= оз (ГГЕП).

З боку нирок та сечовидільної системи

Рідко: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність (особливо у пацієнтів літнього віку або пацієнтів із порушеннями функції нирок, які отримують дози, вищі за рекомендовані), біль у нирках, гематурія (час= то асоційована з іншими порушеннями функції нирок).

Частота невідома: тубулоінтерстиціальний нефрит.

Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю.

Повідомлялося про утворення преципітатів ацикло= віру у канальцях нирок. Під час лікування слід забезпечити адекватний рівень при= йому рідини (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші: є повідомлення про ниркову недостатність, мікроангіопатичну гемолітичну анемію та тромбоцитопенію (інколи у комбінації) у тяжких хворих з імунодефі= цитом, особливо у хворих з пізніми стадіями ВІЛ-хвороби, які отримували високі дози (8000 мг на добу) валацикловіру протягом тривалого часу у клінічних дослідженнях. Ці ж явища були помічені у пацієнтів з такими ж захворюванням= и, але які не лікувалися валацикловіром.

Повідомлення про побічні реак= ції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрац= ії лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакці= й та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформацій= ну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.=

Упаковка= .

По № 10 (5×2), № 30 (6×5) таблеток у блістерах, у коробці з картону.

&nb= sp;

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Гетеро Лабз Лімітед, Індія / Hetero Labs Limited, Ind= ia.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

Юніт ІІІ, Формулейшн Плот № 22 - 110 ІДА, Джидіметла, Хайдерабад, 500 055 Телангана, Індія / Unit ІІІ, Formulation Plot No 22 - 1= 10 IDA, Jeedimetla, Hyderabad, 500 055 Telangana, India.