ІНСТРУКЦІk= 1;

ІНС= ;ТРУКЦІЯ

= для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

АЗАЦИ= ;ТИДИН ШИЛПА

(AZACITIDINE SHILPA)=

Склад:

д&= #1110;юча речовина: азаци= ;тидин;

1 флакон містить азацитидинm= 1; 100 мг;

допом= ;іжні речовини: маніт (Е 421).

<= o:p>

Лікар= ;ська форма. Ліо= філізат для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: ліофі= ;лізований порошок від білого до ма= 081;же білого кольору.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Ант&= #1080;неопластич= ;ні засоби. Антиметабоl= 3;іти Аналоги = 87;іримідину. Код АТХ L01B C07.

<= /span>

Фарма= ;кологічні властивостo= 0;.

Фармако&= #1076;инаміка.

Мk= 7;ханізм дії

Вважаєтьсn= 3;, що протипухлиl= 5;на дія азацити = 76;ину зумовлена чисельними механізмамl= 0;, зокрема = 94;итотоксичн&#= 1110;стю відносно аномальних гематопо = 77;тичних клітин у кістковому мозку і г= 110;пометилюва&= #1085;ням ДНК. Цитотоксичl= 5;ий ефект може бути наслід = 82;ом багатьох механізмів, наприклад пригніченнn= 3; синтезу ДНК, РНК і протеїну, інкорпорацo= 0;ї у РНК і ДНК та активації шляхів пошк = 86;дження РНК. Непр= 086;ліферативн&= #1110; клітини відносно не чутливі до азацитидинm= 1;. Інкорпорацo= 0;я у ДНК має наслідком інактиваціn= 2; метилтра = 85;сфераз ДНК, що призводить до гіпом = 77;тилювання ДНК. Гіпо= 084;етилювання<= /span> ДНК та аб= 077;рантно ме= ;тильованих генів, що задіяні у шляхах регулюваннn= 3; та диференціаm= 4;ії нормальногl= 6; клітинного циклу, і смерті нормальногl= 6; клітинного циклу, може мати своїм н= 072;слідком повторну експресію гена і відно= 074;лення функцій пригніченнn= 3; пухлинно-= 089;упресивних<= /span> функцій ракових клітин. Клінічної значущості гіпомети = 83;ювання ДНК порівняно з цитотокс = 80;чністю або іншими видами властивостn= 3;ми азацитидинm= 1; встановленl= 6; не було.

Фармакl= 6;кінетика.

&#= 1040;бсорбція

&#= 1055;ісля підшкірногl= 6; введення одноразовоo= 1; дози 75 мг/м² азацитидин швидко абсорбувавl= 9;я із піковими концентрацo= 0;ями у плазмі крові 750 ± 403 &= #1085;г/мл, що досягалися = 79;а 0,5 години після введення дози (перше місце взятт= 03; проби). Абсолютна біодоступнo= 0;сть азацитидинm= 1; після підшкірногl= 6; введення по = 88;івняно з внутрішньоk= 4;енним (одноразова доза 75 мг/м²) с= тановила приблизно 89 % на основі площі під кривою (ОПК). Площа під кр= 080;вою і максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (Cmax) при підшкірномm= 1; введенні азацитидинm= 1; були приблизно пропорційнl= 0;ми у дозово = 84;у діапазоні від 25 до 100 мг/м^2.

&#= 1056;озподіл

&#= 1055;ісля внутрішньоk= 4;енного введення середній об’єм розподілу становив 76 ± 26 л, = 72; системний кліренс – 147 ± 47 л/год.

Біотран = 89;формація

&#= 1053;а основі дани = 93; in vitro, метаболізм не опосередкоk= 4;аний ізоферментk= 2;ми цитохрому P45= 0 (CYPs), УДФ-глюк = 91;ронозилтра&#= 1085;сферазою (UGTs), суль&= #1092;отрансфера= ;зою (SULTs), і глу= татіонтранm= 2;еразою (GSTs).=

&#= 1040;зацитидин підлягає спонтанномm= 1; гідролізу і деамінув = 72;нню, опосередкоk= 4;аним
цитидинk= 6;еаміназою. У печінкови = 93; фракціях S9 людини формування метаболітіk= 4; не залежало від НАДФН. Це дає змогу зробити висновок пр = 86; те, що метаболізм не був опосередкоk= 4;аний ізоферменm= 0;ами цитохрому P45= 0. Іn vitro = досліджен = 85;я азацитидинm= 1; із культивоваl= 5;ими гепатоцl= 0;тами людини вказує, що при концентрацo= 0;ях від 1,0 μM до 100 &= #956;M (тобто приблизно у 30 разів вищим = 80;, ніж клінічн = 86; досягнуті концентрацo= 0;ї) він не індук= 091;є CYP 1A2, 2C19 або 3A4 чи 3A5. У дослідженнn= 3;х пригніченнn= 3; ізоферментo= 0;в P450 (CYP 1A2, 2B6, 2C8, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 і 3A<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK'>4) до 100 &= #956;M не виникало інгібува = 85;ня. Отже, індукуваннn= 3; або інгі = 73;ування ферменту CYP при клінічн = 86; досягнутих концентрацo= 0;ях плазми є малоймовірl= 5;им.

Виведення=

Азацитидиl= 5; швидко виво = 76;иться з плазми, середній період напі = 74;виведення (t ½) після підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я 41 ± 8 хвилин). Кумуляції після підшкірногl= 6; введення 75 мг/м² 1 раз на добу упродовж 7 днів не відбуваєтьl= 9;я. Головним шляхом виведення азацитидинm= 1; та/або його метаболітіk= 4; є виділення = 079; сечею. Після внутрішньоk= 4;енного та підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я 14C-азацитидин&= #1091; у сечі виявлялося 85 та 50 % застосованl= 6;ї радіоактивl= 5;ості відповідно тоді як у кал&#= 1110; виявлялось <= 1 %.

&#= 1057;пеціальні популяції =

&#= 1042;плив печінкової недостатноl= 9;ті, статі, віку або раси пацієнта на фармакокінk= 7;тику азацитидинm= 1; офіційно не досліджуваl= 3;и.

&#= 1053;иркова недостатніl= 9;ть

&#= 1053;иркова недостатніl= 9;ть не має значного вп = 83;иву на фарма = 82;окінетичну експозицію азацитидинm= 1; після одноразовоk= 5;о та багаторазоk= 4;ого підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я. Після підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я однократноo= 1; дози 75 мг/м² середні показники експозиції (ОПК і C max) у суб’єктів і = 79; незначною, помірною та тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю були підвищені н = 72; 11-21 %, 15-27 %, і 41-66 % відповідно порівняно з суб’єктами = 79; нормальною нирковою функцією. Однак експозиція = 73;ула у межах того ж загальног = 86; діапазону, щ= 086; і у суб’єктів із нормальною нирковою фу = 85;кцією. Азацитидин можна застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю без початковогl= 6; коригуваннn= 3; дози за умови, що за цими пацієн = 90;ами ведеться спостережеl= 5;ня щодо токсич = 85;ості, оскільки азацитидин та/&#= 1072;бо його метаболіти виводяться головним чи = 85;ом нирками.

Фармако = 75;еноміка

&#= 1042;плив відомих = 87;оліморфізм&#= 1110;в цитидинk= 6;еамінази на метаболізм не досліджуваl= 3;и.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показ= ;ання.

Азацити = 76;ин показаний для лікування дорослих пацієнтів, яким неможливо провести тр = 72;нсплантаці&#= 1102; гематопl= 6;етичних стовбуровиm= 3; клітин, із захворюванl= 5;ями:

• міє= 083;одиспласти&= #1095;ний синдром (МДС) проміжного-2 та високого ризику згідно з міжнародноn= 2; прогностичl= 5;ою шкалою (IPSS);

• хронічний мієломон = 86;цитарний лейкоз (ХММЛ) із 10-29 % блас= 090;ів кісткового мозку без мієлопролі&= #1092;еративного= ; захворюванl= 5;я;

• гостри= 081; мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) із 20-30 % блас= 090;ів і мульти = 83;інійною дисплазo= 0;єю згідно з класифікацo= 0;єю Всесвітньоo= 1; організаці&#= 1111; охорони здоров’я (ВООЗ).

Проти= ;показання. Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; будь-якої з допоміжних речовин. Поширені злоякісні пухлини печінки. Годування г = 88;уддю.

<= /o:p>

Особли= 074;і заходи безпеки.

&#= 1056;екомендаці= ї при застосуванl= 5;і

&#= 1055;репарат є цитотокси = 95;ним, тому слід дотримуватl= 0;сь заходів безпеки та обережностo= 0; при його розбавленнo= 0; та застосуванl= 5;і. Якщо розбавлениl= 1; азацитидин контактує з= 10; шкірою, нега= 081;но та слід рете= 083;ьно промити шкіру водою = 079; милом. Якщо препарат потрапив на слизові оболонки, слід негайн = 86; ретельно промити водою.

&#= 1056;озбавлення препарату:= &= #1076;етальні інструкції див. в розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

&#= 1055;репарат слід розбавляти водою для ін’єкцій. Розчин препарату н = 77; слід застосовувk= 2;ти, якщо він містить великі частки або агломерати. = Не фільтруватl= 0; розчин післ= 03; розбавленнn= 3;, тому що це може призвести д = 86; втрати активної ре = 95;овини. Слід взяти д= 086; уваги, що в деяких адап = 90;ерах та системах присутні фільтри. Том= 091; такі систем = 80; не слід використовm= 1;вати для введенн= 03; лікарськогl= 6; засобу післ= 03; його розбав = 83;ення.

&#= 1042;міст дозувальноk= 5;о шприца повинен бут = 80; повторно суспендоваl= 5;ий безпосередl= 5;ьо перед застосуванl= 5;ям.

Збері= ;гання розведеногl= 6; препарату<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>. Див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Розрах&#= 1091;нок індивідуалn= 0;ної дози:

загаль&#= 1085;а доза згідно = 079; показником площі поверхні тіла (ППТ), розраховуєm= 0;ься за такою формулою:=

Загальна доза (мг)=3D дозk= 2; ( мг/м²) × ПП&= #1058; (м²)

Приклад розрахунку індивідуалn= 0;ної дози азацит = 80;дину, що базуєтьс= 03; на середньому = 79;наченні ППТ 1,8 м².

Таблиця 1

Доза (мk= 5;/м²)
(% рекомендов= 072;ної стартової д&#= 1086;зи)

Загаль= на доза, що базується на середньому &#= 1079;наченні ППТ 1,8 м²

Кі = 83;ькість флаконів

Загаль= ний об’єм розбавлено= 111; суспензії

75 мг/= м²(100 %)

135 мг=

2 флакони

5,4 мл=

37,5 мг= ;/м²(50 %)

67,5 мг= ;

1 флакон

2,7 мл=

25 мг<= /span>/м²(33 %)

45 мг<= o:p>

1 флакон

1,8 мл=

Інша інформація щодо застосуванl= 5;я препарату<= /span>

Дозу, що перевищує 4 мл, потрібно вводити у різні місця за 2 прийоми.

Місця введення слід міняти. Нове місце ін’єкції повинно бут = 80; як мінімум н= 072; відстані
2,5 см від попередньоk= 5;о. Місцем ін’єкції ні = 82;оли не можуть бу= 090;и ділянки з подразненоn= 2; шкірою, синцями, поч= 077;рвонінням та загрубінняl= 4;.

Взаєм= ;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

На основі даних in= vitro &#= 1084;етаболізм не опосередкоk= 4;ується ізоферментk= 2;ми цитохрому
P450 (CYP), UDP-глю&#= 1082;уронозилтр= ансферазою (UGT), суль&= #1092;отрансфера= ;зою (SULTs), і глу= татіонтранl= 9;феразою (GST); тому взаємодія, пов’язана з цими мет = 72;болізуючим&#= 1080; ферментами in vivo, = &#= 1074;важається малоймовірl= 5;ою.

&#= 1050;лінічно значущі = 10;нгібіторні або індуктивні ефекти азацитидинm= 1; для фермент= 10;в цитохрому P450 є малоймовірl= 5;ими.

&#= 1054;фіційних досліджень взаємодії азацитидинm= 1; з іншими лікарськимl= 0; засобами не проводили.

Особл= ;ивості застосуванl= 5;я.

&#= 1043;ематологіч= на токсичністn= 0;

&#= 1051;ікування азацитидинl= 6;м пов’язують = 79; анемією, = 085;ейтропеніє&= #1102; і тромбо = 94;итопенією, особливо пі = 76; час перших 2 циклів. У разі необхідносm= 0;і слід проводити повний анал= 10;з крові для моніторингm= 1; відповіді н = 72; лікування і токсичностo= 0; препарату, але як мінім= 091;м – перед кожним циклом лікування. Після першого циклу застосуванl= 5;я азацитидинm= 1; в рекомендовk= 2;ній дозі для нас= 090;упних циклів дозу препарату слід зменши = 90;и або відстрочитl= 0; введення з огляду на показник кількості в надирі та на гематологіm= 5;ну відповідь. Пацієнтам с = 83;ід негайно повідомлятl= 0; про підвищення температурl= 0;. Пацієнтам і лікарям також необх= 10;дно вести спостережеl= 5;ня щодо виникнення симптомів кровотеч.

&#= 1055;ечінкова недостатніl= 9;ть

&#= 1053;е проводили досліджень = 79; участю пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю. Повідомлялl= 0;, що під час лікування у пацієнтів з висок= ;им пухлинним навантаженl= 5;ям через метас = 90;атичне захворюванl= 5;я розвиваласn= 3; прогресивl= 5;а печінкова к = 86;ма з летальним наслідком, особливо у пацієнтів і = 79; базальним рівнем альбуміну сироватки <30 г/л. Азацитидин протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; поширеними злоякіснимl= 0; пухлинами печінки.

&#= 1053;иркова недостатніl= 9;ть

&#= 1059; пацієнтів, яких лікува = 83;и внутрішньоk= 4;енним азацитидинl= 6;м у комбінаці= 11; з іншими засобами хіміотерапo= 0;ї, повідомлялl= 0; про ниркові аномалії, ві= 076; підвищеногl= 6; рівня креатиніну сироватки крові до ниркової недостатноl= 9;ті і летальног = 86; наслідку. У 5 пацієнтів і = 79; хронічним мієлоген = 85;им лейкозом (ХМЛ), яких лікували азацитидинl= 6;м і етопоз = 80;дом, розвинувся нирковий канальцеви&#= 1081; ацидоз, що визначався як зниження бікарбонатm= 1; сироватки крові до < 20 ммоль/л у зв’язку з лужною реакцією се = 95;і та гіпок = 72;ліємією (калій сироватки крові < 3 ммоль/л). Якщо виникає непояснене зниження рівнів бікарбонатm= 1; сироватки крові (< 20 ммоль/л) або підвищення креатиніну сироватки або азоту сечовини крові (АСК), слід зменши = 90;и дозу або відстрочитl= 0; застосуванl= 5;я.

&#= 1055;ацієнтам слід негайн = 86; повідомлятl= 0; медпрацівнl= 0;ку про оліг = 91;рію та анурію. Хоча між суб’єктами із нормальн = 86;ю нирковою функцією і пацієнтами = 79; нирковою недостатніl= 9;тю не відзначено клінічно релевантниm= 3; відмінностk= 7;й за частотою = 085;ебажаних реакцій, слі= 076; уважно спостерігаm= 0;и за пацієнтами = 79; нирковою недостатніl= 9;тю щодо ознак т= 086;ксичності, оскільки азацитидин та/або його метаболіти виводяться переважно нирками. Лаб= ораторні аналізи

&#= 1055;еред початком терапії, а також перед початком кожного циклу лікування слід визнач = 72;ти печінкову функцію, креатинін сироватки крові і бікарбонат сироватки крові. Перед початком терапії слі = 76; провести по = 74;ний аналіз кров= 10;, а у разі необхідносm= 0;і – моніторин = 75; відповіді і токсичностo= 0;, але як мінімум – перед кожни = 84; циклом лікування.

&#= 1057;ерцеві та легеневі захворюванl= 5;я

&#= 1055;ацієнтів із серйозно= 02; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, клінічно нестабільнl= 0;м серцевим захворюванl= 5;ям або захворюванl= 5;ям легень в анамнезі виключили з базового реєстраційl= 5;ого дослідженнn= 3;, а отже, безпека та ефективнісm= 0;ь препарату для таких пацієнтів н = 77; встановленk= 2;. Дані клінічного дослідженнn= 3; у пацієнтів із відомим серцево-суд = 80;нним або легенев = 80;м захворюванl= 5;ям в анамнезі показали зн = 72;чно підвищену частоту серцевих розладів пр = 80; застосуванl= 5;і азацитидинm= 1;. Тому рекоме = 85;довано проявляти обережністn= 0;, призначаючl= 0; засіб цим пацієнтам. Може бути необхідною оцінка серц = 77;во-легенево&= #1111; функції.

Некроти = 79;уючий <= span class=3DSpellE>фасциїт

&#= 1059; пацієнтів, яких лікували азацитидинl= 6;м, повідомлялl= 0; про некротиз = 91;ючий фасциїт, у т.ч. летальний. Слід припинити застосуванl= 5;я азацитидинm= 1; пацієнтам, у яких діагностовk= 2;но некротиk= 9;уючий фасциїт, і негайно ро= 079;почати належне лікування.

&#= 1057;индром лізису пухлини

Пацієн&#= 1090;ів з ризиком розвитку синдрому лі = 79;ису пухлини та тих, у кого велике пухлинне на = 74;антаження перед лікуванням, слід ретель = 85;о моніторm= 1;вати та вживати відповідниm= 3; застережниm= 3; заходів.

&#= 1055;едіатрична популяція<= /span>

&#= 1053;а даний час немає даних стосовно безпеки та ефективносm= 0;і азацитидинm= 1; для дітей віком 0-18 років= ;.

Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку/контрац = 77;пція для чоловіків і жінок <= /o:p>

&#= 1046;інкам репродуктиk= 4;ного віку та чоло= 074;ікам слід користуватl= 0;ся ефективною контрацепцo= 0;єю під час лікування азацитидинl= 6;м та упродовж 3 місяців після його закінчення.

&#= 1042;агітність

&#= 1053;емає наявних даних про застосуванl= 5;я азацитидинm= 1; вагітним жінкам. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий. Н= 072; основі результатіk= 4; досліджень = 91; тварин та механізму дії азацитидинm= 1; цей препара = 90; не можна застосовувk= 2;ти у перід вагітності, особливо пі = 76; час
І триместру, за винятком нагальної потреби. У кожному індивідуалn= 0;ному випадку слі = 76; зважувати переваги лікування порівняно з можливим ризиком для плода.

&#= 1043;одування груддю

&#= 1053;евідомо, чи проникає азацитидин або його метаболіти = 91; грудне моло = 82;о. Через потенційні серйозні побічні реа = 82;ції у дитини, яку годують груддю, году= 074;ання груддю під час лікування протипоказk= 2;не.

&#= 1060;ертильніст= ь

&#= 1053;емає даних про вплив азацитидинm= 1; на фертильн= 10;сть у людини. У самців тварин були відзначені побічні реакції з боку фертильносm= 0;і при застосуванl= 5;і азацитидинm= 1;. Чоловікам с = 83;ід використовm= 1;вати ефективну контрацепцo= 0;ю під час лікування т = 72; упродовж 3 місяців після його закінчення. Перед початком лі = 82;ування пацієнтів-ч = 86;ловіків консультуюm= 0;ь відносно консерваціo= 1; сперми.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

&#= 1040;зацитидин може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з &#= 1110;ншими механізмамl= 0;. При застосуванl= 5;і азацитидинm= 1; повідомлялl= 0; про випадки втоми та запаморочеl= 5;ня.

Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози.

&#= 1051;ікування азацитидинl= 6;м слід розпочинатl= 0; і контролюваm= 0;и під наглядо = 84; лікаря, який &#= 1084;ає досвід застосуванl= 5;я хіміотерапk= 7;втичних засобів. Пацієнтам необхідна премедикацo= 0;я протиблюваl= 3;ьними засобами дл= 03; попередженl= 5;я нудоти і блю= 074;ання.

&#= 1044;озування

&#= 1056;екомендова= на початкова доза для першого циклу лікування для всіх пацієнтів незалежно від базальних лабораторнl= 0;х гематологіm= 5;них показників R= 11; 75 мг/м² площі поверхні тіла у вигляді підшкірної = 72;бо внутрішньоk= 4;енної ін’єкції щодня упрод = 86;вж 7 днів, після цього – період відпочинку 21 день (28-денний цикл лікування).

Дозу можна підвищити д = 86; 100 мг/м², якщо після 2 циклі&#= 1074; лікування позитивногl= 6; ефекту не ві= 076;значається, а також у разі відсутностo= 0; симптомів токсичностo= 0;, за винятком нудоти і блювання. Рекомендовk= 2;но проводити принаймні 4-6 циклів лікування. Для отримання повної або часткової відповіді можуть бути потрібні додаткові цикли лікування. Терапію можна продовжуваm= 0;и, поки вона приносить користь пацієнту аб = 86; до прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я.

&#= 1057;лід спостерігаm= 0;и за пацієнтами щодо гемато = 83;огічної відповіді/т = 86;ксичності і ниркової токсичностo= 0;; можливо, буд= 077; необхідне відстроченl= 5;я початку нового цикл = 91; або зниженн= 03; дози, як описано нижче.

&#= 1051;абораторні аналізи<= /span>

&#= 1055;еред початком терапії, а також перед початком кожного циклу лікування слід визнач = 80;ти печінкову функцію, креатинін сироватки крові і бікарбонат сироватки крові. Перед початком терапії слі = 76; провести повний анал= 10;з крові, а у разі необхідносm= 0;і – моніторин = 75; відповіді і токсичностo= 0;, але як мінімум – перед кожни = 84; циклом лікування.

&#= 1050;оригування дози через гематологіm= 5;ну токсичністn= 0; <= /span>

&#= 1043;ематологіч= ну токсичністn= 0; визначають = 03;к найнижчий рівень кількості клітин, досягнутий = 91; даному циклі (надир), якщо кількість тромбоцитіk= 4; ≤ 50,0 x 10⁹/л та/або абсолютна кількість нейтрофі = 83;ів (АКН) ≤ 1 x 10⁹/л.
&#= 1055;окращення стану визначають як збільшен = 85;я клітинної лінії (ліній), де спостерігаl= 3;ась гематологіm= 5;на токсичністn= 0;, принаймні н = 72; половину різниці між базальним показником = 10; надиром (наприклад, показник пр = 80; покращенні X= 05; кількість у надирі + (0,5 x<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK'> [базальний показник – кількість у надирі]).

&#= 1055;ацієнти без знижени = 93; базальних показників (тобто лейкоцити (WBC(&= #1041;КК)) ≥ 3,0× 10⁹/л і АКН = 805; 1,5 × 10⁹/л, і тромбоцити X= 05; 75,0 × 10⁹/л) перед першим лікуванням

Якщо після застосуванl= 5;я азацитидинm= 1; спостерігаn= 8;ться гематологіm= 5;на токсичністn= 0;, наступний цикл лікування слід починати ли = 96;е після того, як кількіст= 00; тромбоцитіk= 4; і АКН повернутьсn= 3; до норми. Якщо впродо = 74;ж 14 днів досягаєтьсn= 3; покращення, коригувати дозу не потрібно. Якщо покращення не досягаєт= 00;ся упродовж 14 днів, дозу слід зменши = 90;и згідно з таблицею 2. Після модифікаціl= 1; дози тривалість циклу повинна становити 28 днів.

Таблиц&#= 1103; 2

Кіл= 100;кість у надирі

% Доза в наступному циклі, якщо покращення * = не досягаєтьс= 103; впродовж

14 днів

АКН ( × 10⁹ /л)

Тро= 084;боцити (× 10⁹ /л)

≤ 1,0

≤ 50,0<= /span>

50 %<= /span>

> 1,0

> 50,0<= /span>

100 %<= /span>

*&= #1055;окращення =3D показник при покращенні X= 05; кількість у надирі + (0,5 x<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK'> [базальний показник – кількість у надирі])

&#= 1055;ацієнти зі зниженим = 80; базальними показникамl= 0; крові (тобто БКК < 3,0 × 10⁹/л або АКН = < 1,5 × 10⁹/л або тромбоцити < 75,0 × 10⁹/л) перед першим лікуванням

&#= 1055;ісля застосуванl= 5;я азацитидинm= 1;, якщо зменше = 85;ня БКК або АКН або тромбоцитіk= 4; порівняно з показником до лікуванн= 03; становить ≤ 50 % або більшk= 7; 50 %, однак із покращенняl= 4; диференціаm= 4;ії будь-якої клітинної лінії, не слі&#= 1076; затримуватl= 0; наступний цикл і коригувати дозу.

&#= 1071;кщо зменшення БКК або АКН, або тромбоцитіk= 4; становить більше 50 % порівняно з показником до лікуванн= 03; і немає покращення диференціаm= 4;ії клітинної лінії, слід відстрочитl= 0; початок наступного циклу лікування а = 79;ацитидином, поки кількість тромбоцитіk= 4; і АКН не повернетьсn= 3; до норми. Як = 97;о упродовж 14 днів досягаєтьсn= 3; покращення, коригувати дозу не потрібно. Однак якщо п= 086;кращення не досягаєтьсn= 3; упродовж 14 днів, не = 86;бхідно визначити насиченістn= 0; клітинами кісткового мозку. Якщо насиченістn= 0; клітинами кісткового мозку > 50 %, коригувати дозу непотрібно. Якщо насиченістn= 0; клітинами к= 10;сткового мозку ≤ 50 %, лікування &#= 1089;лід затримати, а дозу зменшити згідно з таб= 083;ицею 3:

Таблиця 3

Нас= 080;ченість клітинами кісткового мозку

% дози в наступному циклі, якщо покращення не досягаєтьс= 103; впродовж 14 днів

=

Пок= 088;ащення * ≤ 21 день

Пок= 088;ащення * > 21 день

15-50 %<= /span>

100 %<= /span>

50 %<= /span>

< 15 %<= /span>

100 %<= /span>

33 %<= /span>

*&= #1055;окращення =3D показник при покращенні X= 05; кількість у надирі + (0,5 x<= span lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri;mso-ansi-language:UK'> [базальний показник – кількість у надирі])

Після модифікаціl= 1; дози тривалість циклу повин = 85;а становити 28 днів.

&#= 1057;пеціальні популяції

&#= 1055;ацієнти літнього віку

&#= 1055;ацієнтам літнього віку не рекомендуєm= 0;ься специфічне коригуваннn= 3; дози. У таких пацієнтів більш імовірним є зниження ни = 88;кової функції, том= 091; може бути необхідним = 84;оніторинг ниркової функції.

&#= 1053;иркова недостатніl= 9;ть

&#= 1040;зацитидин можна застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю без коригув = 72;ння початкової дози. Якщо виникає непояснене зниження рівнів бікарбонатm= 1; сироватки к = 88;ові до менш ніж 20 ммоль/л, дозу слід зменши = 90;и на 50 % у наступному циклі. Якщо виникає непояснене підвищення креатиніну сироватки або азоту сечовини крові (АСК) у 2 або більше рази вище базальних показників = 10; більше найвищої межі нормальногl= 6; (НМН), слід відстрочитl= 0; початок наступного циклу, поки показники н = 77; повернутьсn= 3; до нормальн = 80;х або базальних, а дозу слід зм= 077;ншити на 50 % у наступному циклі лікування.=

&#= 1055;ечінкова недостатніl= 9;ть

&#= 1053;е проводили офіційних досліджень = 79; участю пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю. За пацієнта = 84;и з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю слід уважно спостерігаm= 0;и щодо небажаних явищ. До початку лікування ж = 86;дних специфічниm= 3; модифікаціl= 1; початкової дози пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю не рекомендовk= 2;но; подальші модифікаціo= 1; дози повинн= 10; ґрунтуватиl= 9;я на гематоло = 75;ічних лабораторнl= 0;х показниках. Азацитидин протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; поширеними злоякіснимl= 0; пухлинами печінки.

Прl= 0;готування суспензії азацитидинm= 1;

&#= 1040;зацитидин є цитотоксичl= 5;им препаратом. = 071;к і з іншими потенційно токсичними сполуками, необхідна обережністn= 0; при маніпуляціn= 3;х з препарато = 84; та приготуванl= 5;і суспензій.

&#= 1055;ри потрапляннo= 0; розчину азацитидинm= 1; на шкіру слі= 076; негайно і старанно промити ура = 78;ену ділянку водою з милом. При потрапляннo= 0; на слизові оболонки промити великою кіл= 00;кістю води.

&#= 1060;лакон, що містить азацитидин, призначениl= 1; для одноразовоk= 5;о використанl= 5;я і не містить консервантo= 0;в. Невикористk= 2;ні залишки препарату з флакона слі = 76; належним чином утилізуватl= 0;. Не зберігат = 80; невикористk= 2;ні залишки препарату д = 83;я подальшого застосуванl= 5;я.

Інl= 9;трукції для підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я препарату =

&#= 1040;зацитидин розводити в асептичних умовах за допомогою 4 мл стерильної = 74;оди для ін’єкці = 81;. Розчинник повільно вв = 86;дити у флакон. Енергійно струшувати або обертат = 80; флакон для отримання однорідної суспензії. Суспензія буде каламутною. = 042; отриманій с = 91;спензії міститься 25 мг/мл азацитидинm= 1;. Не фільтруватl= 0; суспензію після розведення, відновленнn= 3;, тому що при фільтрації можна видалити діючу речовину.

Прl= 0;готування для негайного підшкірногl= 6; застосуван&#= 1085;я препарату

&#= 1044;ози більше 4 мл слід розділити н = 72; рівні части = 85;и у 2 шприцах. Засіб можна тримати при кімнатній температурo= 0; упродовж 1 години, але його слід застосуватl= 0; упродовж 1 години післ= 03; розведення.

Прl= 0;готування препарату для підшкірногl= 6; застосуван&#= 1085;я пізніше

&#= 1056;озведений засіб можна тримати у флаконі або набрати у шприц. Дози більше 4 мл слід розділ = 80;ти на рівні частини у 2 шприцах. Засіб слід негайн = 86; помістити в холодильниl= 2;. При розведенні препарату водою для ін= 217;єкцій, що не зберігаласn= 0; у холодильниl= 2;у, розведениl= 1; відновлениl= 1; засіб можна тримати в умовах холодильниl= 2;а (2 – 8 ºC<= span style=3D'mso-fareast-font-family:Calibri'>) дl= 6; 8 годин. Коли препарат відновлюютn= 0; водою для ін’єкцій, що зберігаласn= 0; у холодильниl= 2;у (2 – 8 ºC) відновлениl= 1; засіб можна тримати в умовах холо = 76;ильника (2 – 8 ºC) до 22 годин. Суспензію, щ= 086; зберігаласn= 0; у холодильн = 80;ку, можна залишити поза холодильниl= 2;ом до
30 хвилин для д= осягнення кімнатної температурl= 0; перед засто = 89;уванням.

Заk= 5;альні інструкції для підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я

&#= 1044;ля отримання однорідної суспензії вміст шприц = 72; слід знову суспендуваm= 0;и перед самим застосуванl= 5;ям. Щоб повторн = 86; суспендуваm= 0;и, слід енергійно обертати шп = 88;иц між долоням = 80; до отриманн= 03; однорідної = 82;аламутної суспензії. Азацитидин = 91; вигляді суспензії вводять підшкірно. Дози більше 4 мл слід розділити н = 72; рівні частини у 2 шп&= #1088;ицах та вводити у 2 окремі ділянки. Слі= 076; міняти ділянки для кожної ін’&#= 1108;кції (стегно, живі&#= 1090; або верхня частина руки). Нові ін’єкції сл= 10;д робити на відстані принаймні 2,5 см від попередньоo= 1; ділянки і ніколи – на ділянках, де шкіра подразнена, = 108; синці, почервонінl= 5;я або затвердіннn= 3;. Після розчинення суспензію н = 77; фільтруватl= 0;.

Стk= 2;більність суспензії<= /span>

&#= 1040;зацитидин, розчинений водою для ін’єкцій, що не зберігаласn= 0; у холодильниl= 2;у для підшкір = 85;ого введення, може зберігатисn= 3; до 1 години при 25 °C або до 8 годин при
2 – 8 °C; при розчиненні водою для ін’єкцій, що зберігаласn= 0; у холодильниl= 2;у (2 – 8 ºC), може зб= ;ерігатися до 22 годин при= 2 – 8 °C.

Інl= 9;трукції для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я <= /span>

&#= 1056;озбавити необхідну кількість флаконів пр = 77;парату для отримання бажаної доз = 80;. Розвести вміст кожного флакона 10 мл стерильної води для ін’єкцій. Слід енергійно струшувати = 72;бо обертати флакон, поки всі тверді частки не розчинятьсn= 3;. Отриманий розчин містить
10 мг/мл азацитидинm= 1; і має бути прозорим. Сл= 110;д візуально оглянути парентерал&#= 1100;ний засіб перед застосуванl= 5;ям на відсутністn= 0; часток і знебарвленl= 5;я, коли розчин = 110; упаковка до = 79;воляють це зробити.

&#= 1053;абрати у шприц потрібну кількість розчину азацитидинm= 1; для застосуванl= 5;я бажаної доз = 80; і ввести у 50–100 мл пакет для інфузій з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій аб = 86; з розчином Рінгера (лактат).

Неl= 9;умісність із внутрішньоk= 4;енними розчинами =

&#= 1040;зацитидин несумісний із 5 % розчинами декстрози, Геспану або розчинами, щ= 086; містять бікарбонат. Ці розчини можуть потенційно підвищити швидкість деградації азацитидинm= 1;, тому слід ун= 080;кати їх застосуванl= 5;я.

Внm= 1;трішньовен= 085;е застосуванl= 5;я

&#= 1056;озчин азацитидинm= 1; вводити внутрішньоk= 4;енно, всю дозу вво= 076;ити упродовж 10-40 хвилин. Необхідно завершити введення уп = 88;одовж 1 години після розведення ампули азац = 80;тидину.

Стk= 2;більність розчину

Препарат, розведений для <= /span>&#= 1074;нутрішньов= енного застосуванl= 5;я, можна збері = 75;ати при 25 °C, але введенн= 03; пацієнту необхідно завершити впродовж 1 години післ= 03; розведення.

Розвед&#= 1077;ний розчин/суl= 9;пензію можна зберігати 1 годину при температурo= 0; 25 °С або 8 годин при темпера = 90;урі від 2 - 8 °С, або д = 86; 22 годин при температурo= 0; від 2 - 8 °С при відновленнo= 0; розчину охолодженоn= 2; (від 2 - 8 °С) водо= 02; для ін’єкці = 81;.

Діти. Не застосовувk= 2;ти дітям (віком до 18 рокі&= #1074;), оскільки безпека та ефективнісm= 0;ь препарату для цієї категорії пацієнтів н = 77; встановленo= 0;.

<= /span>

Передозув= 072;ння.

&#= 1055;ід час досліджень повідомлялl= 0; про один випадо = 82; передозуваl= 5;ня азацитидинl= 6;м. У пацієнта виникла діарея, нудота і блю= 074;ання після отримання одноразовоo= 1; внутрішньоk= 4;енної дози приблизно 290 мг/м², що майже в 4 рази вище за рекомендовk= 2;ну початкову дозу.

&#= 1059; разі передозуваl= 5;ня за пацієнто = 84; слід спостерігаm= 0;и, робити необхідні аналізи крові і за необхідносm= 0;і надавати підтримуваl= 3;ьне лікування. Специфічноk= 5;о антидоту пр = 80; передозуваl= 5;ні немає.



Побічні реакції.

Доросл= 110; пацієнти з МДС, ХММЛ та ГМЛ із 20–30 % = 073;ластів костногl= 6; мозку.

&#= 1055;обічні реакції, які були імовірно аб = 86; вірогідно пов’язані з застосуванl= 5;ям азацитидинm= 1;, виникали у 97 % пацієнтів.

&#= 1044;о найчастішиm= 3; серйозних небажаних реакцій (> 2 %), які спостер= 10;гались у ході досліджень, належать фебрильна нейтропеніn= 3; (8,0 %) та анемія (2,3 %). До інших серйозних небажаних реакцій належать ін = 92;екції, такі як н= 077;йтропенічн&= #1080;й сепсис і пневмонія (іноді з летальним наслідком), тромбоци = 90;опенія, реакції = 75;іперчутлив&#= 1086;сті та геморагічнo= 0; явища (наприклад крововилив = 91; мозок, шлунково-ки = 96;кові та внутрішньоm= 5;ерепні кровотечі).

&#= 1053;айчастіше повідомлялl= 0; про такі небажані реакції під час терапії азацитидинl= 6;м як гематоло = 75;ічні реакції (71,4 %), зокрема = 90;ромбоцитоп&#= 1077;нія, нейтропеніn= 3; і лейкопені= 03; (зазвичай 3-4 ступеня), шлунково-ки = 96;кові явища (60,6 %), серед яких н= 091;дота, блювання (зазвичай 1-2 ступеня) або реакції у місці ін’єкції (77,1 %; зазвичай 1-2 ступеня).

Доросл= 110; пацієнти віком 65 років та старше з Г&#= 1052;Л із ˃ 30 % блас= ;тів костногl= 6; мозку.

&#= 1044;о найчастішиm= 3; серйозних небажаних реакцій (≥ 10%), про які повідомлялl= 0; у ході досліджень = 74; групі, що отримували терапію азацитидинl= 6;м, належать фебрильна нейтропеніn= 3; (25,0 %), пневмонія (= 20,3 %) та пірек&= #1089;ія (10,6 %).

&#= 1030;нші серйозні небажані реакції, які рідше спост = 77;рігалися в групі, що отримувала терапію азацитидинl= 6;м, включали сепсис, анем= 110;ю, нейтропk= 7;нічний сепсис, інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів, т= 088;омбоцитопе&= #1085;ія, нейтропеніn= 3;, запалення підшкірної клітковини, запаморочеl= 5;ня та задишка.

&#= 1053;айчастіше повідомлялl= 0; про такі небажані реакції під час терапії азацитидинl= 6;м, як реакції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (≥ 30%), зокрема запор, нудот= 072; та діарея (як правило 1-2 ступеня), загальні розлади та місцеві ускладненнn= 3; в місці введення лікарськогl= 6; засобу, які в&#= 1082;лючали пірексіn= 2; (як правило 1-2 ступеня) та гематологіm= 5;ні прояви, включаючи фебрильн = 91; нейтропеніn= 2; та нейтропеніn= 2; (як правило 3-4 ступеня).

&#= 1059; таблиці 4 нижче навед = 77;на інформація про побічні реакції, пов’язані і = 79; застосуван&= #1085;ям азацитидинm= 1;.

&#= 1063;астоту побічних реакцій визначають так: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до        =    < 1/10); нечасто (k= 4;ід ≥ 1/1000 до < 1/100); рідк = 86; (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко     (< 1/10000); невідомо (не можна оцінити з на= 103;вних даних). У кожній груп= 10; небажані ефекти подано у пор= 103;дку зменшення п = 88;оявів.

Таблиця 4

Кл&#= 1072;с систем органів

Ду&#= 1078;е часто

Ча&#= 1089;то

Не&#= 1095;асто

Рі&#= 1076;ко

Не&#= 1074;ідомо

Ін&#= 1092;екції та інвазії

Пн&#= 1077;вмонія* (включаючи бактеріаль= 085;у, вірусну та грибкового походження), = назофари&#= 1085;гіт

Се&#= 1087;сис* (включаючи бактеріаль= 085;ий, вірусний та грибкового походження) <= span class=3DSpellE>нейтропе&#= 1085;ічний сепсис*, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекція сечовивідн= 080;х шляхів, бактеріаль= 085;е запалення підшкірної клітковини, <= span class=3DSpellE>дівертик&#= 1091;літ, грибкова інфекція ротової порожнини, синусит, фарингіт, риніт, простий &#= 1075;ерпес, інфекції шкіри

Некротизу= 102;чий фас= ;циїт*

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Фе&#= 1073;рильна нейтропені= 103;*, нейтропені= 103;, лейкопенія, <= span class=3DSpellE>тромбоци&#= 1090;опенія, анемія

Не&#= 1076;остатність кісткового мозку, панцитопен= 110;я*

З боку імунної системи

Ре&#= 1072;кції гіперчу= 090;ливості

З боку метаболізм= 091; і харчування

Ан&#= 1086;рексія, зниження апетиту, гіп&= #1086;каліємія

Гі&#= 1087;огідратаці= я

Си&#= 1085;дром лізису пухлини

Пс&#= 1080;хіатричні розлади

Бе&#= 1079;соння

Сп&#= 1083;утаність свідомості, тривожніст= 100;

З боку нервової системи

За&#= 1087;аморочення, головний біль

Вн&#= 1091;трішньо-чер= ;епний крововилив *,= сінкопе, млявість, летаргія

Ро&#= 1079;лади з боку органів зору

Кр&#= 1086;вовилив у око, кон= ’юнктиваль= 085;ий крововилив

Се&#= 1088;цеві розлади

Пе&#= 1088;икардіальн= ий випіт

Пе&#= 1088;икардит

Ро&#= 1079;лади з боку судин<= o:p>

Гіпотензі= 103; *, гіпертензі= 103;, ортостатич= 085;а гіпотен= 079;ія, гематоми,

Ре&#= 1089;піраторні, торакал= 100;ні та медіа&#= 1089;тинальні розлади

За&#= 1076;ишка, носові кровотечі

Пл&#= 1077;вральний випіт, задиш&= #1082;а при m= 2;ізичних навантажен= 085;ях, біль у глотці та гортані

Ін&#= 1090;ерстиціаль= не захворюван= 085;я легень

Шл&#= 1091;нково-кишко= ;ві розлади

Ді&#= 1072;рея, блювання, запор, нудота, абдоміналь= 085;ий біль

Кр&#= 1086;вотеча зі шлунково-ки&#= 1096;кового тракту*, гемороїдал= 100;на кровотеча, стоматит, кровотеча з ясен, диспепсія

Ге&#= 1087;атобіліарн= і розлади

Пе&#= 1095;інкова   недостатн= 110;сть*, прогресивн= 072; печінкова кома

З боку шкіри та підшкірн&#= 1086;ї клітковини

Петехії, свербіж (включаючи генералі&#= 1079;ований), висип, ек&= #1093;імоз

Ге&#= 1084;орагічний висип, алопеція, кр&= #1086;пив’янка, еритема, &= #1084;акулярний висип

Го&#= 1089;трий фебриль= 085;ий нейтроф= 110;льний дерматоз, гангренозн= 072; піодермія

З боку кістково- мꞌязової системи

Ар&#= 1090;ралгія, м’яз&#= 1086;во-скелет= ;ний біль

Міалгія, м’язоk= 4;і спазми

З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи

Ни&#= 1088;кова недостатні= 089;ть*, гематурія, підвищений рівень креа&#= 1090;иніну сироватки крові

Ни&#= 1088;ковий канальц= 077;вий ацидоз

За&#= 1075;альні розлади та стани у місці застосуван= 085;я

Вт&#= 1086;ма, пірексія*, втома, біль у грудях, еритема у місці ін’єкції, біль у&nbs= p; місці ін’єкції, реакція у місці ін’єкції (невизначен&#= 1072;)

Си&#= 1085;ці, гематома, затвердінн= 103;, висип, свербіж, запалення, знебарвлен= 085;я, вузлики і крововилив= 080; (у місці ін’єкції), дискомфорт, озноб, крововилив у місці введення катетера

Не&#= 1082;роз у місці ін’єкції

До&#= 1089;лідження

Зм&#= 1077;ншення маси тіла

* зріk= 6;ка повідомлялl= 0; про летальн= 10; випадки

&#= 1054;пис окремих побічних реакцій

&#= 1043;ематологіч= ні небажані реакції <= /span>

&#= 1053;айчастіше повідомлялl= 6;ся про гематологіm= 5;ні небажані реакції під час лікування, т= 072;кі як тромб = 86;цитопенія, нейтропеніn= 3; і лейкопені= 03;, зазвичай 3-4 ступеня. Риз= 080;к виникнення цих реакцій = 108; вищим під ча= 089; перших 2 циклів, післ= 103; чого вони виникають з = 084;еншою частотою у пацієнтів і = 79; відновленнn= 3;м гематологіm= 5;ної функції. Більшість гематологіm= 5;них побічних реакцій коригували шляхом звичайного моніторингm= 1; повного ана = 83;ізу крові та відстроченl= 5;я початку наступного циклу, профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям антибіотикo= 0;в та/або підтримки фактора росту (напри= 082;лад, G-CSF) при ней&#= 1090;ропенії та переливаннn= 3; крові при анемії або тромбоци = 90;опенії, якщо це було необхідно.

&#= 1030;нфекції

Мієлосупре&= #1089;ія &= #1084;оже призводити до нейтр = 86;пенії та підвищеногl= 6; ризику інфекції. У пацієнтів, я= 082;і отримували азацитидин, повідомлялl= 0; про серйозн= 10; інфекції, такі як н= 077;йтропенічн&= #1080;й сепсис (0,8 %) і пневмонія (2,5 %), деякі з летальним н = 72;слідком. Інфекції можна коригувати профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям антибіотикo= 0;в та/або підтримки фактора росту (наприклад, G-CSF) при нейт= ;ропенії.

&#= 1050;ровотеча

&#= 1059; пацієнтів, я= 082;і отримують азацитидин, може виникати кровотеча. Повідомлялl= 0; про серйозн= 10; небажані реакції, так= 110; як шлунково-= 082;ишкова кровотеча (0,8 %) та внутрішньоm= 5;ерепна кровотеча (0,5 %). Слід спостерігаm= 0;и за пацієнтами щодо появи о= 079;нак симптомів кровотечі, зокрема за пацієнтами із тромб = 86;цитопенією, попередньо існуючою аб = 86; пов’язаною = 79; лікуванням.

Гіперчу = 90;ливість

&#= 1059; пацієнтів, я= 082;і отримують азацитидин, повідомлялl= 0; про серйозн= 10; реакції = 75;іперчутлив&#= 1086;сті (0,25 %). У разі виникнення реакції, схожої на ан= 072;філактичну, лікування слід негайн = 86; припинити і призначити необхідне симптоматиm= 5;не лікування.

&#= 1047; боку шкіри т= 072; підшкірної тканини

Більшість побічних реакцій з боку шкіри т= 072; підшкірної тканини пов’язуєтьl= 9;я з місцем ін’єкції. Жо= 076;на з цих побічних реакцій не призводила до тимчасов = 86;го або постійного припинення = 79;астосуванн&#= 1103; азацитидин&= #1091; або зниженн= 03; дози у базовому дослідженнo= 0;. Більшість небажаних реакцій виникали пі = 76; час перших 2 циклів, і в наступних циклах їхня кількість зменшувалаl= 9;ь. Побі = 95;ні реакції з боку шкіри, такі як висип/запал = 77;ння/свербіж у місці ін’єкції, висип, ерите= 084;а і пошкодженнn= 3; шкіри, можут= 100; вимагати коригуваннn= 3; за допомого= 02; супутніх лі = 82;арських засобів, таких як = 072;нтигістамі&= #1085;ні препарати, кортикостеl= 8;оїди і нестероїд = 85;і протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП).

&#= 1062;і шкірні реакції слі = 76; відрізняти від інфекці = 81; м’яких тканин, що іноді виникають у = 084;ісці ін’є = 82;ції. Під час п= 110;сляреєстра&= #1094;ійного застосуванl= 5;я повідомлялl= 0; про o= 0;нфекції м’яких тканин, зокрема запалення підшкірної клітковини = 10; некротиз = 91;ючий фасциїт, що у рідкісних випадках призводили до летально = 75;о наслідку.=

&#= 1047; боку шлунково-ки = 96;кового тракту=

&#= 1057;еред побі = 95;них реакцій з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, які були пов’язані з лікуванням = 10; про які повідомлялl= 0; найчастіше, = 073;ули запор, діарея, нудота і блювання. Ці побічні реакції лікували симптоматиm= 5;но.

&#= 1047; боку нирок

&#= 1059; пацієнтів, яких лікували азацитидинl= 6;м, повідомлялl= 0; про випадки: підвищення рівня креатиніну сироватки крові, гематурії, ниркового канальце = 74;ого ацидозу, ниркової недостатноl= 9;ті і летальног = 86; наслідку.

&#= 1047; боку печінк = 80;

&#= 1055;овідомляли, що у пацієнтів з високим пухлинним навантаженl= 5;ям через метастазувk= 2;ння з печінково= 02; недостатніl= 9;тю в анамнезі виникали прогресивl= 5;а печінкова кома і летал= 100;ний наслідок пі = 76; час лікування.=

&#= 1047; боку серцево-суд = 80;нної системи<= /span>

&#= 1044;ані досліджень = 79; участю пацієнтів і = 79; відомими серцево-суд = 80;нними або легеневими = 79;ахворюванн&#= 1103;ми в анамнезі показали статистичнl= 6; значуще підвищення частоти серцевих явищ у пацієнтів з уперше діагностовk= 2;ним ГМЛ, яких лікували азацитидинl= 6;м.

Пацієн= 090;и похилого віку

&#= 1044;ані щодо безпек = 80; застосуванl= 5;я азацитидинm= 1; пацієнтам похилого віку (≥ 85 років= ;) є обмеженим = 80;.

Термі= ;н придатностo= 0;. 2 роки.

&nb= sp;

Умови зберігання. Зберіг&#= 1072;ти в оригінальl= 5;ій упаковці пр = 80; температур&= #1110; не вище 30 ºС. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей мі= 089;ці.

&nb= sp;

Несум= ;існість. Вl= 5;утрішньове= 085;ний розчин несумісний &#= 1110;з 5 % розчинами декстрози, Геспану або розчинами, щ= 086; містять бікарбонат. Вони можуть потенційно підвищити швидкість деградації азацитидинm= 1;, тому слід уникати їх сумісного застосуванl= 5;я. Не змішуват = 80; з іншими лікарськимl= 0; засобами, окрім тих, що зазначені у розділі «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози».

Упа= ковка. По 100 мг л&#= 1110;офілізату для розчину для ін’єкці = 81; у флаконі. По 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Вир= ;обник.

= Шилпа= ; Мk= 7;дікеа Лімітед, І&= #1085;дія

Міс= ;цезнаходже = 85;ня виробника т = 72; його адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.<= o:p>

Юніт 4, Фармас= 00;ютікал Формулеl= 1;шинс СЕЗ, Ділянка від S-20 до S-26, Фа = 88;ма СЕЗ, TSIIC, Грін Індастрі = 72;л Парк, Пол= 077;паллі, Джадчерl= 3;а, Махбубнk= 2;гар, Телангаl= 5;а, 509301, Індія

Доза (мk= 5;/м²) (% рекомендов= 072;ної стартової д&#= 1086;зи)	Загаль= на доза, що базується на середньому &#= 1079;наченні ППТ 1,8 м²	Кі = 83;ькість флаконів	Загаль= ний об’єм розбавлено= 111; суспензії
75 мг/= м²(100 %)	135 мг=	2 флакони	5,4 мл=
37,5 мг= ;/м²(50 %)	67,5 мг= ;	1 флакон	2,7 мл=
25 мг<= /span>/м²(33 %)	45 мг<= o:p>	1 флакон	1,8 мл=

Кіл= 100;кість у надирі	% Доза в наступному циклі, якщо покращення * = не досягаєтьс= 103; впродовж 14 днів
АКН ( × 10⁹ /л)	Тро= 084;боцити (× 10⁹ /л)
≤ 1,0	≤ 50,0<= /span>	50 %<= /span>
> 1,0	> 50,0<= /span>	100 %<= /span>

Нас= 080;ченість клітинами кісткового мозку	% дози в наступному циклі, якщо покращення не досягаєтьс= 103; впродовж 14 днів
=	Пок= 088;ащення * ≤ 21 день	Пок= 088;ащення * > 21 день
15-50 %<= /span>	100 %<= /span>	50 %<= /span>
< 15 %<= /span>	100 %<= /span>	33 %<= /span>

Кл&#= 1072;с систем органів	Ду&#= 1078;е часто	Ча&#= 1089;то	Не&#= 1095;асто	Рі&#= 1076;ко	Не&#= 1074;ідомо
Ін&#= 1092;екції та інвазії	Пн&#= 1077;вмонія* (включаючи бактеріаль= 085;у, вірусну та грибкового походження), = назофари&#= 1085;гіт	Се&#= 1087;сис* (включаючи бактеріаль= 085;ий, вірусний та грибкового походження) <= span class=3DSpellE>нейтропе&#= 1085;ічний сепсис*, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекція сечовивідн= 080;х шляхів, бактеріаль= 085;е запалення підшкірної клітковини, <= span class=3DSpellE>дівертик&#= 1091;літ, грибкова інфекція ротової порожнини, синусит, фарингіт, риніт, простий &#= 1075;ерпес, інфекції шкіри			Некротизу= 102;чий фас= ;циїт*
З боку крові та лімфатично= 111; системи	Фе&#= 1073;рильна нейтропені= 103;*, нейтропені= 103;, лейкопенія, <= span class=3DSpellE>тромбоци&#= 1090;опенія, анемія	Не&#= 1076;остатність кісткового мозку, панцитопен= 110;я*
З боку імунної системи			Ре&#= 1072;кції гіперчу= 090;ливості
З боку метаболізм= 091; і харчування	Ан&#= 1086;рексія, зниження апетиту, гіп&= #1086;каліємія	Гі&#= 1087;огідратаці= я		Си&#= 1085;дром лізису пухлини
Пс&#= 1080;хіатричні розлади	Бе&#= 1079;соння	Сп&#= 1083;утаність свідомості, тривожніст= 100;
З боку нервової системи	За&#= 1087;аморочення, головний біль	Вн&#= 1091;трішньо-чер= ;епний крововилив *,= сінкопе, млявість, летаргія
Ро&#= 1079;лади з боку органів зору		Кр&#= 1086;вовилив у око, кон= ’юнктиваль= 085;ий крововилив
Се&#= 1088;цеві розлади		Пе&#= 1088;икардіальн= ий випіт	Пе&#= 1088;икардит
Ро&#= 1079;лади з боку судин<= o:p>		Гіпотензі= 103; *, гіпертензі= 103;, ортостатич= 085;а гіпотен= 079;ія, гематоми,
Ре&#= 1089;піраторні, торакал= 100;ні та медіа&#= 1089;тинальні розлади	За&#= 1076;ишка, носові кровотечі	Пл&#= 1077;вральний випіт, задиш&= #1082;а при m= 2;ізичних навантажен= 085;ях, біль у глотці та гортані		Ін&#= 1090;ерстиціаль= не захворюван= 085;я легень
Шл&#= 1091;нково-кишко= ;ві розлади	Ді&#= 1072;рея, блювання, запор, нудота, абдоміналь= 085;ий біль	Кр&#= 1086;вотеча зі шлунково-ки&#= 1096;кового тракту*, гемороїдал= 100;на кровотеча, стоматит, кровотеча з ясен, диспепсія
Ге&#= 1087;атобіліарн= і розлади			Пе&#= 1095;інкова недостатн= 110;сть*, прогресивн= 072; печінкова кома
З боку шкіри та підшкірн&#= 1086;ї клітковини	Петехії, свербіж (включаючи генералі&#= 1079;ований), висип, ек&= #1093;імоз	Ге&#= 1084;орагічний висип, алопеція, кр&= #1086;пив’янка, еритема, &= #1084;акулярний висип	Го&#= 1089;трий фебриль= 085;ий нейтроф= 110;льний дерматоз, гангренозн= 072; піодермія
З боку кістково- мꞌязової системи	Ар&#= 1090;ралгія, м’яз&#= 1086;во-скелет= ;ний біль	Міалгія, м’язоk= 4;і спазми
З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи		Ни&#= 1088;кова недостатні= 089;ть*, гематурія, підвищений рівень креа&#= 1090;иніну сироватки крові	Ни&#= 1088;ковий канальц= 077;вий ацидоз
За&#= 1075;альні розлади та стани у місці застосуван= 085;я	Вт&#= 1086;ма, пірексія*, втома, біль у грудях, еритема у місці ін’єкції, біль у&nbs= p; місці ін’єкції, реакція у місці ін’єкції (невизначен&#= 1072;)	Си&#= 1085;ці, гематома, затвердінн= 103;, висип, свербіж, запалення, знебарвлен= 085;я, вузлики і крововилив= 080; (у місці ін’єкції), дискомфорт, озноб, крововилив у місці введення катетера		Не&#= 1082;роз у місці ін’єкції
До&#= 1089;лідження	Зм&#= 1077;ншення маси тіла