ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосуван= ня лікарського засобу

<= /b>

РИСПЕРОН^®

(RISPERON)

Склад:

діюча речовина: рисперидон;

1 таблетка,= вкрита плівковою оболонкою, містить рисперидону 2 мг або 4 мг;
допоміжні речовини: лактоза без= водна, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, гіп= ромелоза 6, макрогол 6000, титану діоксид

(Е 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2 мг: білі овальні двоопуклі таблетки з рискою, з написом Т2;

таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 4 мг: білі овальні двоопуклі таблетки з рискою, з написом Т4.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби.=

Код АТХ N05A Х08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Рисперидон є селективним моноамінергічним антагоністом з характерни= ми властивостями.

Він має велику спорідненість як із серотонінергічними рецепторами 5= -НТ₂, так і з дофамінергічними рецепторами D₂. Рисперидон також зв’язується з α₁-адренергічними рецепторами та (з меншою спорідненістю) з Н₁-гістамінергічними і α₂-адрен= ергічними рецепторами. Рисперидон не має спорідненості з холінергічними рецепторами. = Хоча рисперидон є потужним антагоністом D₂-рецепторів, завдяки чому в= ін зменшує вираженість позитивних симптомів шизофренії, цей препарат рідше спр= ичиняє пригнічення рухової активності та каталепсію, ніж класичні нейролептики. Збалансований центральний антагонізм щодо серотоніну і дофаміну може призво= дити до зниження частоти появи екстрапірамідних побічних ефектів та розширення терапевтичної активності щодо негативних та афективних симптомів шизофренії= .

Фармакокінетика.

= Рисперидон метаболізується до 9-гідроксириперидону, який має подібну до рисперидону фармакологічну дію.=

Всмоктування.=

Після перорального прийому рисперидон повністю абсорбується та досягає пікових концентрацій у плазмі крові= у межах 1-2 годин, у пацієнтів літнього віку – у межах              2-3 годин. Абсолютна біодоступність після перорального застосування рисперидону становить 70 % (CV=3D25 %). Відносна біодоступність після перорального застосування риспер= идону у таблетках становить 94 % (CV=3D10 %) порівняно із застосуванням у формі розчину. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, тому рисперидон можна призначати незалежно від прийому їжі. Абсолютна біодоступність становить 66= % у швидких метаболізаторів, та 82 % - у   повільних.

Розподіл.

Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об’єм розподілу стано= вить 1-2 л/кг. У плазмі крові рисперидон зв’язується з альбуміном і кислим α= ;₁-глікопротеїном. Рисперидон на 90 % зв’язується з білками плазми, 9-гідроксирисперидон – на = 77 %. Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідроксирисперидону досягається протягом 4-5 діб.

Біотрансформація та виве= дення.

Рисперидон метаболізується цитохромом CYP2D6 до 9-гідроксирисперидо= ну, який чинить аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон і                                               9-гідроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцію. Цитохром CYP2D6 піддається генетичному поліморфізму. У швидких метаболізаторів CYP2D6 рисперидон швидко перетворюється на 9-гідроксирисперидон, тоді як у повільних метаболізаторів рисперидон перетворюється набагато повільніше. Хоча у швидких метаболізатор= ів концентрації рисперидону та 9-гідроксирисперидону нижчі, ніж у повільних метаболізаторів, фармакокінетика рисперидону та 9-гідроксирисперидону у комбінації (тобто активної антипсихотичної фракції) після разової та багаторазових доз у швидких та повільних метаболізаторів цитохрому CYP2D6 подібна.

Іншим шляхом метаболізму рисперидону є N-дезалкілування. Дослідженн= я in vitro на мікросомах печінки люд= ини показали, що рисперидон у клінічно значущих концентраціях не пригнічує знач= но метаболізм лікарських засобів, які метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450, включаючи CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 та CYP3= A5. Через тиждень після застосування препарату 70 % дози виводиться із сечею, 1= 4 % – з калом. Концентрація рисперидону і 9-гідроксирисперидону у сечі становит= ь 35-45 % прийнятої дози. Іншу частину становлять неактивні метаболіти. Після перорального застосування у хворих на психози період напіввиведення станови= ть приблизно 3 години. Період напіввиведення 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції досягає 24 годин, а у пацієнтів літнього віку – 34 годин.

Лінійність.

Концентрації рисперидону у плазмі крові пропорційні до дози препара= ту (у межах терапевтичних доз).

Пацієнти літнього віку та пацієнти з порушеннями функції нирок, печінки.

Дослідження одноразового прийому препарату пацієнтами літнього віку= та пацієнтами з нирковою недостатністю виявило вищий рівень концентрації у пла= змі (AUC та C_max            = у 2-2,5 рази вищі) і зниження кліренсу активної антипсихотичної фракції на 30 % у пацієнтів літнього віку та на 60 % у пацієнтів з нирковою недостатністю (ди= в. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів із порушеннями функції печінки спостерігався менший сту= пінь зв’язування рисперидону з білками плазми.

У пацієнтів із печінковою недостатністю спостерігалися нормальні рі= вні концентрації рисперидону у плазмі крові, але середнє значення вільної фракц= ії рисперидону у плазмі було збільшене на 35 %.

Діти.<= /i>

Фармакокінетика рисперидону, 9-гідроксирисперидону та активної антипсихотичної фракції у дітей подібна до такої у дорослих.

Стать, расова приналежність та куріння.

Популяційний фармакокінетичний аналіз не виявив видимого впливу статі, віку або звички курити на фармакокінетику рисперидону чи активної антипсихотичної фракції.

Клінічні характеристики.=

Показання.
Лікування шизофренії та інших психічних розладів, у тому числі підтримуюча терапія, у пацієнтів, у яких спостерігалася відповідь на терапію, з метою запобігання рецидиву хвороби;

– лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах (допоміжна терапія у комбінації з нормотиміками як початкове лікування або як монотера= пія на період тривалістю до 12 тижнів);

– короткочасне лікування вираженої агресії або тяжких психічних симптомів у пацієнтів із деменцією при існуванні з= агрози заподіяння шкоди собі чи іншим;

– симптоматичне лікування зухвалих опозиційних розладів або інших розладів соціальної повед= інки у дітей, підлітків та дорослих з розумовим розв= итком нижче середнього або розумовою відсталістю, які мають прояви деструктивної поведінки (імпульсивність, аутоагресія);

– симптоматичне лікування аутичних розладів у дітей віком від 5 рок= ів, у яких симптоми варіюють від гіперактивності до роздратованості (включаючи агресію, завдання собі тілесних ушкоджень, тривожність та патологічні циклі= чні дії). =

Протипоказання.

Гіперчутливі= сть до активного компонента або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Деменція та = симптоми хвороби Паркінсона (ригідність, брадикінезія та паркінсонічні порушення постави).

Деменція та підозра на деменцію з тільцям= и Леві (окрім симптомів деменції щонайменше два з таких симптомів: паркінсонізм, візуальні галюцинації, хиткість ходи).

Взаємодія з іншими лікар= ськими засобами та інші види взаємодій. <= /p>
Дослідження метаболізму in vitro продемонстрували, що розпад рисперидону до                    9-гідроксирисперидону = може пригнічуватися фенотіазинами, трициклічними антидепресантами та деякими бета-блокаторами, які зв’язуються з CYP 2D6. Таке пригнічення може призвест= и до збільшення концентрації рисперидону та зменшення активного метаболіту 9-гідроксирисперидону у плазмі. Хоча клінічні дані 12 пацієнтів показали, що амітриптилін не пригнічує розпад рисперидону до 9-гідроксирисперидону, анал= із даних невеликої кількості пацієнтів, які одночасно застосовували ці лікарсь= кі засоби, підтверджує те, що клінічний ефект не змінюється.=

Рисперидон – слабкий інгібітор CYP 2D6 = in vitro. Тому не очікується, що Рисперон^® буде суттєво пригнічувати виведення лікарських засобів, які метаболізуються цими фермент= ами.

При одночасному застосуванні лікарських засобів, які є індукторами ферментів, метаболізм рисперидону може збільшуватися. Карбамазепін знижує концентрацію активної антипсихотичної фракції у плазмі крові. Клінічні дані продемонстрували, що у пацієнтів, які одночасно застосовували карбамазепін, плазмові концентрації рисперидону та 9-гідроксирисперидону були у 1,7-3,7 раза нижчими. Аналогічні = ефекти (зниження концентрації у плазмі крові активної антипсихотичної фракції) мож= уть спостерігатися при застосуванні інших індукторів печінкових ферментів CYP 3= A4, таких як рифампіцин, фенітоїн та фенобарбітал. При відміні або поновленні прийому карбамазепіну або інших індукторів ферментів= CYP 3A4 слід заново оцінити дозування Рисперону^®, у разі необхідност= і – відкоригувати. У поодиноких випадках при одночасному застосуванні карбамазе= піну та рисперидону спостерігалися токсичні сироваткові концентрації карбамазепі= ну.

Рисперон^®може проявляти антагоністичні ефекти до леводопи та до інших антагоністів допаміну. Якщо така комбінація вважається необхідною, особливо у термінальній стадії хвороби Паркінсона, потрібно призначати найменші ефективні дози кожного з препаратів.<= /p>
Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі β-блокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону у плазмі крові, але не концентрацію антипсихотичної фракції. Циметидин у дозі 400 мг двічі на добу та ранітидин 150 мг двічі на добу збільшували AUC активної антипсихотичної фракції (рисперидону та                                                9-гідроксирисперидону) на 8 % та 20 % відповідно, хоча це не має клінічного значення.

Було виявлено, що флуоксетин (20 мг/добу) = та пароксетин (20 мг/добу) збільшують концентрацію рисперидону у плазмі у 2,5-2,8 та 3-9 разів відповідно. Флуоксетин не впливає на концентрацію 9-гідроксирисперидону у плазмі крові. Пароксетин у середньому знижує концентрацію 9-гідроксирисперидону у плазмі на 13 %. Загалом концентрація активної антипсихотичної фракції збільшується на 50 % при одночасному застосуванні флуоксетину та пароксетину. Якщо під час терапії Риспероном® призначається або припиняється лікування флуоксетином та пароксетином, ліка= рю слід переглянути дозу Рисперону^®. Вплив відміни лікування флуоксетином та пароксетином на фармакокінетику рисперидону або 9-гідроксир= исперидону не досліджували.

Еритроміцин (інгібітор CYP 3A4) не впливає= на фармакокінетику рисперидону та активної антипсихотичної фракції.=

У постмаркетинговому періоді спостерігалися випадки клінічно значущої гіпотензії при одночасному застосуванні рисперидо= ну та антигіпертензивних лікарських засобів.

Як і з іншими антипсихотиками, слід дотримуватися обережності при призначенні рисперидону з лікарськими засобам= и, які подовжують інтервал QT, наприклад з антиаритмічними препаратами класу Іа (хінідином, прокаїнамідом), антиаритмічними препаратами класу ІІІ (аміодаро= ном, солатолом), трициклічними антидепресантами (амітриптиліном), тетрациклічними антидепресантами (мапролітином), деякими антигістамінними препаратами, інши= ми антипсихотиками, деякими протималярійними (хініном, мефлохіном), та з препаратами, які спричиняють електролітний дисбаланс (гіпокаліємію, гіпомагнезіємію), брадикардію, чи засобами, які пригнічують печінковий метаболізм рисперидону. Даний перелік не є повним.

Інгібітори холінестерази галантамін та донезепіл= не проявляють клінічно значущих ефектів на фармакокінетику рисперидону та акти= вної антипсихотичної фракції.

Клінічне дослідження з участю 13 пацієнтів продемонструвало, що фармакокінетичні показники літію значно не змінюються, якщо нейролептик, що застосовується одночасно, замінюється Риспероном^®= у дозі 3 мг 2 рази на добу. Сумісність рисперидону з літієм не досліджували. При одночасному застосуванні нейролептиків та літію спостерігалися випадки енцефалопатій, екстрапірамідних розладів та злоякісного нейролептичного синдрому. Під час клінічних досліджень частіше повідомляли про випадки екстрапірамідних розладів та гіперкінезії при застосуванні літію з нейролептиками, ніж окремо літію.

Рисперон^®не мав клінічно= значущих ефектів на фармакокінетику вальпроату під час проведення дослідження у паралельних групах та дигоксину під час перехресного дослідження взаємодії.=

Топірамат зн= ачно знижує біодоступність рисперидону, проте майже не знижує біодоступність активної антипсихотичної фракції. Тому малоймовірно, що така взаємодія є клінічно важливою.

Клоназепам, габапентин, ламотриджин, метилфенідат: зважаючи на фармакокінетику рисперидону та зазначених діючих речовин, взаємодії між ним= и не очікується, хоча відповідних досліджень не проводили.

Ризики застосування Рисперону^® одночасно з іншими лікарськими засобами систематично не вивчали. Теоретично можливі взаємодії з усіма активними речовинами, які чиня= ть дію на центральну нервову систему. Поки немає даних додаткових досліджень,<= /span> слід бути обережними = при призначенні рисперидону одночасно з іншими лікарськими засобами.=

Інформацію щодо підвищеної летальності= при одночасному застосуванні з фуросемідом у пацієнтів літнього віку з деменцією див. у розділі «Особливості застосування».

Рисперидон = слід з обережністю застосовувати у комбінації з іншими субстанціями
центральної дії, у тому числі з алкоголем, опіатами, антигістамінними засоб= ами та бензодіазепінами, через підвищений ризик седації.

Верапаміл, і= нгібітор СYР 3А4 та Р-глікопротеїну, підвищує концентрацію рисперидону у плазмі кров= і.

Одночасне за= стосування перорального Рисперону® з паліперидоном не рекомендується, оскільки паліперидон є активним метаболі= том рисперидону, і їх комбінація може призвести до додаткового впливу активної антипсихотичної фракції.

Особливості застосування.<= /b>

Пацієнти літнього віку з деменцією.

Підвищений рівень летальності.

Серед пацієнтів літнього віку з деменцією, які лікувались атиповими антипсихотичними препаратами, спостерігався підвищений рівень летальності порівняно з таким у пацієнтів групи плацебо в метааналізі 17 контрольованих досліджень атипових антипсихотичних препаратів, включаючи Рисперон^{®.
У плацебоконтрольованому дослідженні із застосуванням препарату Рисперон®} хворим цієї категорії частота випадків = летальності становила 4,0 % порівняно з 3,1 % у групі плацебо. Середній вік пацієн= тів, які померли, був 86 років (діапазон – 67-100 років). Специфічний профі= ль факторів ризику летальності у групі пацієнтів, які приймали Рисперон^{®<=
/sup>,
не визначений. Причини летального наслідку були типовими для цієї вікової г=
рупи
(від 65 років) та включали: серцево-судинні та цереброваскулярні
захворювання, пухлини, інфекції (наприклад, пневмонія) та діабет.}

Одночасне застосування з фуросемідом.

У ході плацебоконтрольованого дослідженн= я у пацієнтів літнього віку з деменцією підвищений рівень летальності спостеріг= ався при одночасному застосовуванні рисперидону з фуросемідом (7,3 %; середній в= ік – 89 років, діапазон – 75-97 років) порівняно з таким у пацієнтів, які лікува= лися тільки рисперидоном (3,1 %; середній вік – 84 роки, діапазон – 70-96 років) або тільки фуросемідом (4,1= %; середній вік – 80 рок= ів, діапазон – 67-90 років). Підвищення рівня летальності серед пацієнтів, які лікувалися одночасно рисперидоном та фуросемідом, спостерігалося у ході двох клінічних досліджень з чотирьох. Серед пацієнтів, які одночасно застосовува= ли рисперидон з іншими діуретиками, підвищеного рівня летальності зафіксовано = не було.

Патофізіологічних механізмів для пояснен= ня цього факту не встановлено. Причина летального наслідку також не була єдино= ю. Однак слід дотримуватися особливої обережності, призначаючи препарат у таких випадках, а також потрібно провести оцінку ризиків та користі цієї комбінац= ії або комбінації з іншими потенційними діуретиками, перш ніж призначати препа= рат. Незалежно від лікування дегідратація була загальним фактором ризику летальності, і її слід ретельно контролювати у пацієнтів з деменцією.<= /o:p>

Церебров= аскулярні побічні реакції.

У ході плацебоконтрольованих клінічних досліджень серед пацієнтів з деменцією, яких лікували Рисперон<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-= font-style: italic'>ом^®, спосте= рігався вищий рівень цереброваскулярних побічних ефектів (інсульти та транзиторні ішемічні атаки) з летальним наслідком порівняно з тими, хто отримував плаце= бо (середній вік – 85 років; діапазон – 73-97 років).

Комбіновані дані шести плацебоконтрольованих досліджень з участю пацієнтів літнього віку з деменцією (віком від 65 років) продемонстрували виникнення цереброваскулярних розладів (у тому числі тяжких) у 3,3 % (33/989) пацієнтів, які лікувалися Рисперон<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-= font-style: italic'>ом^®, порівняно з 1,2 % (8/693) пацієнтів, які засто= совували плацебо. Співвідношення між групами Рисперон<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-= font-style: italic'>у^® та плацебо (співвідношення шансів; 95 % ДІ) становило 2,96 (1,33; 7,45), у підгрупі пацієнтів із судинною деменцією – 5,26 (1,18; 48,11).

Ризик цереброваскулярних побічних ефектів значно вищий у пацієнтів зі змішаною або судинною деменцією порівняно з деменцією Альцгеймера. Слід ретельно зважити= всі ризики та переваги призначення Рисперон<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>у^{®
пацієнтам літнього віку з деменцією, особливо ризик інсульту. З особливою
обережністю слід призначати Рисперон<=
sup>® пацієнтам з
деменцією, у яких наявна артеріальна гіпертензія, захворювання серцево-суди=
нної
системи, та пацієнтам із судинною деменцією. Слід проінструктувати пацієнті=
в та
осіб, які доглядають за ними, негайно повідомляти про ознаки можливих
серцево-судинних нападів, таких як раптова слабкість, оніміння обличчя, рук=
або
ніг, а також розлади мовлення та зору. Слід невідкладно розглянути всі можл=
иві
варіанти лікування, включаючи переривання терапії Риспероном^®.}

Діти.

Перед призначенням Рисперон<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:Arial;mso-bidi-= font-style: italic'>у^® дітям слід ретельно зважити співвідношення ризику і користі. Необхідно регулярно ретельно оцінювати потребу у продовженні лікування. Показання «симптоматич= не лікування розладів соціальної поведінки, зухвалих опозиційних розладів та або інших розладів соціальної повед= інки» та «аутичні розлади» досліджувалися лише у дітей віком від 5 років. Тому не слід призначати Рисперон^® за такими показаннями дітям віком до 5 років.
Немає досвіду застосування Рисперону^® д= ітям віком до 15 років для лікування шизофренії та дітям віком до 10 років для лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах. =

Для дітей доступні дані базуються на клінічних дослідженнях тривалі= стю 1 рік. Ці дані показують, що не відбувається впливу на ріст та розвиток. Вп= лив на ріст та розвиток при лікуванні тривалістю більше одного року невідомий. = Тому слід проводити клінічний моніторинг ендокринної системи, включаючи вимірюва= ння зросту та маси тіла, контроль статевого розвитку, потенційних пролактинзале= жних ефектів, дослідження екстрапірамідних симптомів та інших рухових розладів.<= o:p>

Сонливіс= ть.

Під час плацебоконтрольованих досліджень сонливість часто спостерігалася у дітей з аутизмом. Більшість випадків були від легкого до помірного ступеня тяжкості. Переважно сонливість спостерігалася на початку лікування, з найбільшою частотою впродовж перших двох тижнів лікування, та самостійно минала, середня тривалість становила 16 днів. Пацієнтам з сонлив= істю можна розглянути можливість зміни режиму дозування.

Ортостатична гіпотензія.

Через α₁-літичну активність рисперидону, особливо на початку лікування, може спостерігатися ортостатична гіпотензія. У постмаркетинговому періоді клінічно значуща гіпотензія спостерігалася під ч= ас одночасного застосування рисперидону та антигіпертензивних засобів. Рисперо= н^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюванн= ями (такими як серцева недостатність, інфаркт міокарда, порушення провідності, дегідратація, гіповолемія або цереброваскулярні захворювання). У цих випадк= ах дозу слід поступово коригувати (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).= При виникненні гіпотензії слід розглянути можливість зменшення дози.=

Подовження інтервалу QT.<= /span>

Під час клінічних досліджень подовження інтервалу QT не було асоційоване з рисперидоном. У постмаркетинговому періоді дуже рідко повідомляли про випадки подовження інтервалу QT. Слід з обережністю застосовувати Рисперон^®, як і інші антипсихотичні засоби, пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, порушеннями електролітного обміну (гіпокаліємія, гіпомагніємія) або подовже= нням інтервалу QT у сімейному анамнезі. Також слід бути обережними при одночасно= му застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT.

Лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.

Під час застосування антипсихотичних засобів, включаючи рисперидон, спостерігалися випадки лейкопенії, нейтропенії та агранулоцитозу. У постмаркетинговому періоді агранулоцитоз спостерігався дуже рідко (<1/10= 000 пацієнтів).

За пацієнтами зі значним зменшенням кількості лейкоцитів в анамнезі= або з медикамент-індукованою лейкопенією/нейтропенією слід ретельно наглядати протягом перших декількох місяців лікування та припинити застосування рисперидону при появі ознак значного зменшення кількості лейкоцитів і у раз= і відсутності інших причин для такого зниження.

За пацієнтами із клінічно значущою нейтропенією слід спостерігати стосовно виникнення гарячки та інших ознак інфекції та лікувати відповідним чином при виявленні симптомів. У разі тяжкої нейтропенії (<1×109/л) лікування рисперидоном слід припинити та слідкувати за кількістю лейкоцитів= до відновлення.

Венозна тромбоемболія.

Описані випадки венозної тромбоемболії п= ри застосуванні антипсихотичних лікарських препаратів. Оскільки пацієнти, які лікуються антипсихотичними лікарськими засобами, часто мають набуті фактори ризику виникнення венозної тромбоемболії, усі можливі фактори розвитку тромбоемболії необхідно ідентифікувати перед та під час лікування Риспероном^® та вжити відповідних превентивних заходів.=

Пізня дискінезія/екстрапірамідні симптоми.

При застосуванні препаратів із властивос= тями антагоністів дофамінових рецепторів відзначалося виникнення пізньої дискіне= зії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/або обличчя). Виникнення екстрапірамідних симптомів є фактором ризику розвитку пізньої дискінезії. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, с= лід розглянути питання щодо відміни всіх антипсихотичних препаратів.=

Хвороба Паркінсона та деменція з тільцями Леві.

Лікарі повинні зважувати небезпеку та користь при призначенні антипсихотичних засобів, у тому числі Рисперону^®, пацієнтам із хворобою Паркінсона або деменцією з тіль= цями Леві. Застосування рисперидону може погіршити перебіг хвороби Паркінсона. Пацієнти, хворі на будь-яке із зазначених вище захворювань, можуть мати підвищений ризик нейролептичного злоякісного синдрому, а також підвищену чутливість до антипсихотичних препаратів (наприклад сплутаність свідомості, притуплення больової чутливості та нестійкість постави з частими падіннями = на додачу до екстрапірамідних симптомів).

Злоякісний нейролептичний синдром.

При застосуванні класичних нейролептичних лікарських засобів рідко відзначаються випадки виникнення злоякісного нейролептичного синдрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м’яз= ів, нестабільністю вегетативних функцій, порушенням свідомості та підвищенням р= івня креатинфосфокінази. Додаткові ознаки включають міоглобінурію (рабдоміоліз) = та гостру ниркову недостатність. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисперон^®.

Гіперглікемія та цукровий діабет.

Повідомляли про гіперглікемію, цукровий діабет або загострення існуючого діабету під час лікування препаратом Риспе= рон^®. Оцінка зв’язку між застосуванням атипових антипсихотиків та відхиленнями рі= вня глюкози ускладнена через підвищений ризик виникнення цукрового діабету у хв= орих на шизофренію та підвищення частоти захворюваності на цукровий діабет серед населення взагалі. Таким чином, зв’язок між застосуванням атипових антипсихотичних препаратів та побічними реакціями, пов’язаними з гіперглікемією, до кінця незрозумілий. Хоча епідеміологічні дослідження вказують на підвищений ризик побічних реакцій, пов’язаних із гіперглікемією= , у пацієнтів, які лікуються атиповими нейролептиками. Кожного пацієнта, який застосовує атипові антипсихотичні препарати, слід перевіряти на наявність симптомів гіперглікемії та цукрового діабету.

Збільшення маси тіла.=

При застосуванні препарату Рисперон^=
® повідомляли про випадки значного збільшення маси тіла. Рекомендований контр= оль маси тіла.

Пріапізм.

Існує можливість виникнення пріапізму під час лікування Риспероном^® внаслі= док його альфа-адренергічної блокуючої дії. Про випадки пріапізму повідомляли у постмаркетинговому періоді.

Регуляція температури тіла.

= Антипсихотичні лікарські засоби можуть порушувати здатність тіла до зниження його основної температури. Рекомендується відповідний догляд пацієнтам, яким призначено Рисперон^®, якщо вони будуть піддаватися впливу умов, що можуть спричиняти підвищення основної температури тіла, а саме – інтенсивні фізичні тренування, вплив високих температур зовнішнього середовища, супровідна тер= апія препаратами з антихолінергічною активністю чи вплив зневоднення.=

Протиблювальний ефект.

У доклінічному вивченні властивостей рисперидону відзначався протиблювальний ефект. Ця властивість може маскувати симптоми передозування деяких ліків або таких станів як обструкція кишечнику, синдром Рея та пухли= ни мозку.

Судоми.

Слід з обер= ежністю застосовувати Рисперон^® пацієнтам із судомами або іншими станами, які потенційно знижують судомний поріг, в анамнезі.

Інтраоперац= ійний синдром атонічної райдужки (ІСАР).

Під час опер= ацій з видалення катаракти спостерігався інтраопераційний синдром атонічної райдуж= ки у пацієнтів, які лікувалися препаратами, що володіють альфа-адреноблокуючими властивостями, у т. ч. Риспероном^®.

ІСАР може підвищувати ризик ускладнень операції на оці протягом та після хірургічного втручання. Слід повідомити хірурга-офтальмолога про застосування антипсихотичних лікарських засобів у минулому або у період проведення операції. Потенційні переваги припинення терапії препаратами з a_{1-блокувально=
ю дією
перед операцією не встановлені, слід зважити ризик відміни лікування
антипсихотичними засобами.}

Порушення функції печінки та нирок.

Пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок рекомендується призначати половину початкової та підтримувальної доз (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Гіперпролактинемія.

Дослідження на культурах тканин указують= на те, що ріст клітин у пухлинах молочної залози людини може бути стимульований пролактином. Хоча досі чіткого зв’язку із застосуванням антипсихотичних зас= обів клінічними та епідеміологічними дослідженнями не встановлено, рекомендуєтьс= я з обережністю призначати рисперидон пацієнтам із відповідною патологією в анамнезі. Рисперон^® потрібно з обережністю застосовувати пацієнт= ам з гіперпролактинемією та пролактинозалежними пухлинами, наприклад пролактином= ою гіпофіза, або імовірними пролактинозалежними пухлинами, такими як епітеліал= ьні пухлини молочної залози.

Допоміжні ре= човини.

Таблетки, вк= риті оболонкою, містять лактозу. Пацієнтам зі спадковою непереносимістю галактоз= и, лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не сл= ід приймати препарат Рисперон^®, таблетки, вкриті оболонкою.

Пацієнтам з гіперчутливістю до азобарвників (Е 110), ацетилсаліцилової кислоти та інших інгібіторів синтезу простагландинів Рисперон^®, таблетки, вкриті оболонкою, слід застосовувати з обережністю.

Препарат міс= тить оранжево-жовтий S (Е 110). Може спричинити алергічні реакції.

Застосування у період вагітності або годування г= руддю.

Вагітність.<= o:p>

Контрольованих досліджень з участю вагітних жінок не проводили. Хоча під час досліджень на тваринах не було виявлено тератогенного впливу, спостерігався опосередкований вплив на рівень пролакт= ину.

У новонароджених, чиї матері застосовували антипсихотичні засоби (у тому числі рисперидон) протягом останнього тримест= ру вагітності, існує ризик виникнення оборотних екстрапірамідних симптомів та/= або синдрому відміни препарату. Ці симптоми включають ажитацію, незвично підвищ= ений або знижений м’язовий тонус, тремор, сонливість, розлади дихання або пробле= ми з годуванням. Ці ускладнення можуть бути різної тяжкості. У деяких випадках в= они самі зникали через певний проміжок часу, у деяких – був необхідний монітори= нг стану немовлят у відділенні інтенсивної терапії або тривала госпіталізація.

Рисперон^® не рекомендується застосову= вати у період вагітності, окрім випадків життєвої необхідності. Якщо необхідно припинити лікування Риспероном^® у період вагітності, не слід роб= ити це раптово. <= /p>
Період годування груддю.

= У ході досліджень на тваринах рисперид= он і 9-гідроксирисперидон проникали у молоко. Є спостереження, що рисперидон і 9= -гідроксирисперидон можуть також проникати у грудне молоко людини. В окремих випадках 4,3 % дози, яку застосовувала мати, у вигля= ді активної антипсихотичної фракції діючої речовини визначали у грудному молоц= і. У разі необхідності прийому препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспо= ртом або іншими механізмами.

Препарат може впливати на швидкість реакції при виконанні роботи, яка потребує особливої уваги. Тому рекомендується утримуватися від керування автомобілем або робот= и з іншими механічними засобами.

Спосіб застосування та дози.

Звичайна доза=

Рисперон^®= можна застосовувати 1 або 2 рази на добу. Дози більше 8 мг слід розділяти н= а 2 прийоми (вранці та ввечері). Прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату Рисперон^®.

Рекомендується поступове припинення лікування. Після різкого припинення застосування висок= их доз антипсихотичних препаратів дуже рідко спостерігалися гострі симптоми відміни, у тому числі нудота, блювання, пітливість, безсоння. Також може спостерігатися рецидив психотичних симптомів, повідомляли про появу мимовіл= ьних рухів (наприклад, акатизія, дистонія та дискінезія).

= Для досягнення дози 0,25–2,5 мг рекомендується застосовувати рисперидон у вигля= ді орального розчину.

Шизофренія

Дорослі =

Рисперон ^® можна призначати 1 або 2 рази на добу.= =

Розпочинати прийом слід з 2 мг Рисперону^® на добу, на другий день дозу можна збільшити до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без = змін або, у разі необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів рекомендована доза становить 4-6 мг на добу. Деяким пацієнтам може бути показане поступове підвищення дози або знижена початкова доза.

Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності порівняно з меншими дозами, але вони можуть спричиняти появу екстрапірамідн= их симптомів. Оскільки безпеку доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчали, = такі дози застосовувати не можна.

У разі необхідності додаткової седації можна одночасно застосовувати бензодіазепін.

Пацієнти літнього віку (від 65 років).=

Рекомендована початкова доза – по 0,5 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1-2 м= г 2 рази на добу шляхом підвищення на 0,5 мг 2 рази на добу. =

Маніакальні епізоди при біполярних розладах

Дорослі.

Рекомендована початкова доза Рисперону^® – 2 мг 1 = раз на добу, ввечері. Дозу можна індивідуально збільшити додаванням 1 мг/добу не частіше ніж через кожні 24 години. Рекомендований діапазон доз – від 2 до 6= мг на добу.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, при довготривалому застосуванні Рисперону^® необхідно періодично переглядати дози і коригувати їх протягом усієї терапії. Немає даних щодо ефективності Рисперо= ну^® при лікуванні гострої біполярної манії тривалістю понад 12 тижнів. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:EN-US;mso-bidi-fon= t-weight: bold;mso-bidi-font-style:italic'>Якщо Рисперон^® застосовувати у комбінації з нормотиміками, терапію можна припинити раніше, оскільки початок ефекту від лікування можна очікувати у перші тижні терапії. Навіть після появи відповіді на лікування слід врахову= вати можливість повторного виникнення симптомів депресії через особливості перебігу хвороби та побічні реакції лікар= ських засобів, що застосовували для лікування, у тому числі Рисперону^®= .

Пацієнти літнього віку (від 65 років).

Рекомендована початкова доза – по 0,5 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 1-2 мг два рази на добу, підвищуючи на= 0,5 мг 2 рази на добу. Оскільки досвід застосування пацієнтам літнього віку обмежений, рекомендується обережність.

Діти віком від 10 років.

Рекомендована початкова доза – 0,5 мг 1 раз на добу, вранці або ввечері. Дозу можна індивідуально збільшувати, додаючи від 0,5 до 1 мг/добу= не частіше ніж через кожні 24 години до досягнення рекомендованої дози 2,5 мг/добу. Ефективність лікування було продемонстровано у діапазоні доз від 0= ,5 до 6 мг/добу, дози вище 6 мг/добу не вивчали.

Пацієнтам із сонливістю може бути рекомендовано розділення добової = дози на 2 прийоми.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, при довготривалому застосуванні Рисперону^® необхідно періодично переглядати дози і коригувати їх протягом усієї терапії.

Немає досвіду застосування Рисперону^® для лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах у дітей віком до 10 років.

Короткочасна терапія вираженої агресії або тяжких психічних симптомів у пацієнтів із деменцією

Рекомендована початкова доза – 0,25 мг 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити шляхом підвищення до= зи на 0,25 мг 2 рази на добу не частіше ніж через день. Для більшості пацієнтів оптимальною дозою є 0,5 мг 2 рази на добу. Однак для деяких пацієнтів ефективну дозу можна збільшити до 1 мг двічі на добу. Після досягнення оптимальної дози можна розглянути можливість прийому добової дози 1 раз на день. Як і при інших видах симптоматичного лікуван= ня, при довготривалому застосуванні Рисперону^® необхідно періодично переглядати дози і коригувати їх протягом усієї терапії.<= /p>
Відміна лікування Риспероном^® повинна відбутися не пізні= ше ніж через 3 місяці від початку терапії, терапію можна поновити лише у разі, якщо поведінкові розлади з’являються знову.

Симптоматичне лікування розладів соціальної пове= дінки або агресивної поведінки

Пацієнти з масою тіла ≥ 50 кг

Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг 1 раз на добу. За необхідності дозу слід коригувати шляхом додавання 0,5 мг 1 раз на добу не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів – 1 мг 1 ра= з на добу. Однак для деяких пацієнтів для досягнення позитивного ефекту достатнь= о не більше 0,5 мг 1 раз на добу, тоді як інші можуть потребувати 1,5 мг 1 раз на добу.

Пацієнти з масою тіла < 50 кг<= /st1:metricconverter>

Рекомендована початкова доза – 0,25 мг 1 раз на добу. У разі необхідності дозу можна коригувати шляхом додавання 0,25 мг 1 раз на добу не частіше ніж через день. Оптимальна доза для більшості пацієнтів – 0,5 мг 1 = раз на добу. Однак для деяких пацієнтів достатньо не більше ніж 0,25 мг 1 раз на добу для досягнення позитивного ефекту, тоді як інші можуть потребувати 0,7= 5 мг 1 раз на добу.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування Рисперону^® необхідно період= ично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.

Немає досвіду застосування Рисперону® для симптоматичного лікування розладів соціальної поведінки або агресивної = поведінки у дітей віком до 5 років.

Аутизм (= діти віком від 5 років)

Дозу слід підбирати індивідуально, залеж= но від стану пацієнта та клінічної відповіді.

Пацієнти з масою тіла <50 кг

Рекомендована початкова доза становить 0,25 мг 1 раз на добу. З 4-го дня дозу можна збільшити на 0,25 мг. Слід підтримувати дозу 0,5 мг та на 14= -й день провести оцінку клінічної відповіді. Збільшення дози на 0,25 мг з інтервало= м у 2 тижні можна розглядати лише для пацієнтів з недостатньою клінічною відповід= дю.

Пацієнти з масою тіла ≥ 50 кг

Рекомендована початкова доза – 0,5 мг 1 раз на добу. З 4 дня дозу м= ожна збільшити на      0,5 мг. Слід підтримувати дозу 1 мг та на 14 день провести оцінку клінічної відповіді. Збільшення дози на 0,5 мг з інтервалом у 2 тижні можна розглядати лише для пацієнтів з недостатньою клінічною відповіддю.

Дози Рисперону^® для дітей з аутизмом (добова доза в мг/добу)

Маса тіла

Початкова доза

(дні 1-3)

Рекомендована підтримуюча доза

(дні 4-14+)

Збільшення дози (за необхідності)

Діапазон доз

< 50 кг

0,25 мг

0,5 мг

+0,25 мг з інтервалом ≥ 2 тижні

< 20 кг: 0,5-1,25 мг

≥ 20 кг: 0,5-2,5 мг*

≥ 50 кг

0,5 мг

1,0 мг

+0,5 мг з

інтервалом ≥ 2 тижні

1,0-2,5 мг*

* Пацієнти з масою тіла більше 45 кг можуть потребувати більших доз; максимальна доза, яка застосовувалася під час клінічних досліджень, станови= ла 3,5 мг/добу.

Рисперон^® можна застосовувати 1 або 2 рази на добу.

Пацієнтам, у яких виникає сонливість після прийому препарату, краще застосовувати добову дозу Рисперону^® перед сном або у два прийом= и. Під час клінічних досліджень приблизно дві третини дітей з аутизмом скаржил= ися на слабкість, особливо протягом початкової фази лікування.

Як тільки д= осягнута адекватна клінічна відповідь, слід розглянути можливість поступового зменше= ння дози задля досягнення оптимального відношення клінічної ефективності та без= пеки.

Інформації, отриманої протягом контрольованих клінічних досліджень, недостатньо для визначення рекомендованої тривалості лікування Риспероном^® паціє= нтів з аутизмом. Тому досвідчений спеціаліст повинен проводити ретельний монітор= инг стану пацієнта.

При виникненні тяжких побічних реакцій (наприклад екстрапірамідних розладів, пізньої дискінезії або неконтрольованого збільшення маси тіла) сл= ід зменшити дозу Рисперону^® або припинити лікування.

Немає досвіду застосування Рисперону® для симптоматичного лікування аутизму у дітей віком до 5 років.<= /span>

Для досягнення дози 0,25-1 мг рекомендується застосовувати рисперидон= у вигляді орального розчину.<= /span>

Паціє= нти із захворюваннями печінки та нирок.

У пацієнтів із порушеннями функції нирок активна антипсихотична фра= кція виводиться з організму повільніше, ніж у пацієнтів зі здоровими нирками. У пацієнтів із порушеннями функції печінки концентрація вільної фракції рисперидону у плазмі крові збільшується.

Незалежно від показання, цим пацієнтам слід призначати половину початкової та підтримуючої доз, титрування дози повинно бути повільнішим.

Рисперон^® потрібно застосовувати з обережністю даній категорії пацієнтів.

Перех= ід з терапії іншими антипсихотичними засобами.

Якщо це клі= нічно виправдано, під час терапії препаратом Рисперон^® рекомендується поступово припинити попередню терапію іншими препаратами. При цьому, якщо пацієнт переводиться з терапії антипсихотичними препаратами у формі «депо», лікування препаратом Рисперон^® рекомендується розпочати із застосування замість наступної запланованої ін’єкції. Періодично слід оціню= вати необхідність продовження поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

Діт= и.

Рисперидон застосовувати для лікування розладів соціальної поведінки або агресивної поведінки, а також аутичних розладів дітям віком від 5 років; для лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах дітям віком від= 10 років.

Передозування.

Симптоми.
Ознаки та симптоми передо= зування, що спостерігалися, – це відомі побічні реакції препарату, що проявляються у посиленій формі: сонливість і седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія= , а також екстрапірамідні симптоми. При передозуванні повідомляли про подовження інтервалу QT та судоми. Повідомляли про тріпотіння-мерехтіння, асоційоване з передозуванням препаратом Рисперон^® у комбінації з пароксетином.=

Лікуванн= я.
Слід забезпечити та підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для забезпечення адекватної вентиляції та оксигенації. Слід розглянути можливіс= ть промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт непритомний) та призначення активованого вугілля разом із проносним засобом не пізніше ніж за 1 годину після прийому препарату. Показаний моніторинг серцево-судинної діяльності, = що включає безперервну реєстрацію ЕКГ для виявлення можливих аритмій. Рисперид= онне має специфічного антидоту. Таким чином, слід вживати відповідні підтримуючі заходи. У разі гострого передозування слід проаналізувати можливість лікарської взаємодії кількох препаратів. Артеріальну гіпотензію = та судинний колапс слід лікувати такими заходами, як внутрішньовенні вливання та/або симпатоміметичні препарати. У разі розвитку гострих екстрапірамідних симптомів слід призначати антихолінергічні препарати. Слід продовжувати постійний медичний нагляд до повного одужання пацієнта.<= o:p>

<= o:p>

Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями, про які повідомляється (частота ≥ 10 %), є паркінсонізм, седація/сонливість, головний біль та безсоння. Паркінсонізм та акатизія є дозозалежними побічними реакціями.

Побічні реакці= ї, наведені нижче, включають ті, про які повідомляли під час клінічних випробу= вань та у постмаркетинговому періоді. Частота виникнення побічних реакцій: дуже = часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) = та невідомо (частоту не можна встановити з доступних даних).=

У кожній групі побічні реакції представл= ені у порядку зменшення ступеня проявів.

Інфекції та інвазії

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>пневмонія, бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, інфекції вуха, г= рип

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>інфекції дихальних шляхів, цистит, і= нфекції ока, тонзиліт, оніхомікоз, запалення підшкірної клітковини, локалізована інфекція, вірусна інфекція, акародерматит

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>інфекція<= o:p>

З боку крові та лімфатичної системи= <= i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>нейтропен= ія, зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія, анемія, зниження гематокриту, збільшення кількості еозинофілів

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>агранулоц= итоз^с

З боку імунної системи<= /i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>гіперчутливість

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>анафілактична реакція^с

З боку ендокринної системи

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>гіперпрол= актинемія^а

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>порушення секреції антидіуретичного гормону, присутність глюкози в сечі<= /span>

З боку метаболізму та травлення

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>збільшенн= я маси тіла, підвищення апетиту, зниження апетиту

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>цукровий = діабет^b, гіперглікемія, полідипсія, зменшення маси тіла, анорексія, підвищення рів= ня холестерину

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>водна інтоксикація^с, гіпоглікемія, гіперінсулінемія^с, підвищення рівня тригліцеридів у крові

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Дуже рідк= о

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>діабетичн= ий кетоацидоз

З боку психіки<= /i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>безсоння^d

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>розлади сну, ажитація, депресія, три= вожність

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>манія, сплутаність свідомості, зниже= ння лібідо, знервованість, нічні жахи

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>притуплений афект, аноргазмія

З боку нервової системи<= /p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Дуже част= о

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>седація/с= онливість, паркінсонізм^{d<=
/sup>,
головний біль}

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>акатизія^d, дистонія^d=, запаморочення, дискінезія^d, тремор

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

пізня дискінезія, церебральна ішемія, відсутність реакції на подразники, втрата свідомості, пригнічений рівень свідомості, судоми^=
d, синкопе, психомоторна гіперактивність, розлади рівноваги, порушення координації, постуральне запамороченн= я, порушення уваги, дизартрія, розлади смакових відчуттів, гіпестезія, парестезія

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

злоякісний нейролептичний синдром, цереброваскулярні розлади, діабетична кома, ритмічне похитування голови<= /p>

З боку органів зору

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>розмитість зору, кон’юнктивіт

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

світлобоязнь, сухість очей, збільшення сльозовиділення, почервоніння очей <= /p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

глаукома, порушення руху очних яблук, ротаторний ністагм, утворення кірки на краю пові= ки, інтраопераційний синдром атонічної райдужки^с

З боку органів слуху

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>вертиго, тиніт, біль у вухах

З боку серцевої діяльності

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>тахікарді= я

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто

фібриляція передсердь, атріовентрикуля= рна блокада, порушення провідності серця, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, брадикардія, відхилення на електрокардіограмі, відчуття серцебиття

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>синусова = аритмія

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Невідомо<= o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>синдром постуральної ортостатичної тахікардії

<= i>З боку судинної системи

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>артеріаль= на гіпертензія

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>гіпотензія, ортостатична гіпотензія, припливи

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>легенева емболія, тромбоз вен

З боку дихальної системи<= /i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>диспное, фаринго-ларингеальний біль, кашель, епістаксис, закладеність носа

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>аспіраційна пневмонія, легеневий зас= тій, погіршення прохідності дихальних шляхів, хрипи, свистяче дихання, дисфонія, розлади дихання

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>синдром нічного апное, гіпервентиляц= ія

<= i>З боку травної системи

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>біль у животі, дискомфорт у животі, блювання, нудота, запор, діарея, диспепсія, сухість у роті, зубний біль

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

нетримання калу, фекалома, гастроентерит, дисфагія, здуття живота=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>панкреатит, обструкція шлунково-кишк= ового тракту, набрякання язика, хейліт

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>непрохідність кишечнику

З боку гепатобіліарної= системи

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>підвищення рівня трансаміназ, підвищ= ення рівня гаммаглутаміл-трансферази, підвищення рівня печінкових ферментів

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>жовтяниця

<= i>З боку шкіри та підшкірної клітковин= и

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>висипання, еритема

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>кропив’янка, свербіж, алопеція, гіперкератоз, екзема, сухість шкіри, зміна кольору шкіри, акне, себорейний дерматит, захворювання шкіри, пошкодження шкіри

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>медикаментозні висипання, лупа

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>ангіоневротичний набряк

З боку кістково-м’язової системи=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>м’язові с= пазми, м’язово-скелетний біль, біль у спині, артралгія

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто

підвищення рівня креатинфосфокінази, порушення постави, скутість суглобів, набрякання суглобів, м’язова слабкість, біль у шиї

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>рабдоміол= із

<= i>З боку сечовидільної системи<= /i>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>нетримання сечі

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>полакіурія, затримка сечі, дизурія

Вагітність, післяполог= овий період та неонатальні стани

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>екстрапірамідні симптоми та/або синдром відміни препарату у новонароджених^с

<= i>З боку репродуктивної системи та мол= очних залоз

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>еректильна дисфункція, порушення еяк= уляції, аменорея, порушення менструального циклу^d, гінекомастія, галакторея, статева дисфункція, біль у молочних залозах, вагінальні виділ= ення

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>пріапізм^с, затримка менст= руації, нагрубання молочних залоз, збільшення молочних залоз, виділення з молочних залоз=

Загальні розлади

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>набряк^d, гарячка, біль у = грудній клітці, астенія, втома, біль

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>набряк обличчя, озноб, підвищення температури тіла, порушення ходи, спрага, дискомфорт у грудях, нездужання, незвичні відчуття, дискомфорт<= o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>гіпотермія, зниження температури тіл= а, відчуття холоду у кінцівках, синдром відміни препарату, ущільнення^с<=
/sup>

Ушкодження та отруєння

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>падіння

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>біль після хірургічних втручань

^{a <=
/span>}Гіперпролактинемія у деяких випадках може призводити до гінекомасті= ї, розладів менструального циклу, аменореї, галактореї.

^bПід час плацебоконтрольованих досліджень повідомляли= про цукровий діабет у 0,18 % пацієнтів, які отримували рисперидон, порівняно з = 0,11 % у групі плацебо. Загальна частота у всіх клінічних випробуваннях становила 0,43 % у пацієнтів, які приймали рисперидон.

^с Не відзначалося у клінічних дослідженнях рисперидону, однак було виявлено протягом постмаркетингового спостереження.

^=
dЕкстрапірамідні розлади включають: паркінсонізм (гіперсекреція слини, ригідність м’язів, паркінсонізм, слиноте= ча, феномен «зубчатого колеса», брадикінезія, гіпокінезія, маскоподібне обличчя, напруженість м’язів, акінезія, ригідність потиличних м’язів, ригідність м’я= зів, паркінсонічна хода, порушення глабелярного рефлексу, паркінсонічний тремор), акатизію (акатизія, неспокій, гіперкінезія, синдром неспокійних ніг), тремо= р, дискінезію (дискінезія, посмикування м’язів, хореоатетоз, атетоз, міоклонус= ), дистонію.

Дистонія включає дистонію, гіпертонію, кривошию, мимовільні м’язо= ві скорочення, міогенні контрактури, блефароспазм, рух очного яблука, параліч язика, тик (у ділянці обличчя), ларингоспазм, міотонію, опістотонус, ротоглотковий спазм, плевротонус, спазм язика, тризм. Включено більший пере= лік симптомів, що не обов’язково мають екстрапірамідне походження. Безсоння включає: порушення засинання, інтрасомнічний розлад. Судоми включають: вели= кий епілептичний напад. Менструальні розлади включають: нерегулярні менструації= , олігоменорею. Набряк включає: генералізований набряк, периферичний набряк, «точковий» набряк.

Побічні реакції паліперидону

Паліперидон є активним метаболітом рисперидону, = тому профілі побічних реакцій цих речовин (включаючи пероральні та ін’єкційні фо= рми випуску) подібні. На додаток до зазначених вище побічних реакцій, при засто= суванні паліперидону повідомляли про синдром постуральної ортостатичної тахікардії, який, імовірно, може спостерігатися і при застосуванні Рисперону^®.

Побічні реакції, властиві антипсихотичним лікарським засобам<= /p>
Подовження інтервалу QT

Як і при застосуванні інших антипсихотиків, у постмаркетинговому періоді повідомляли = про подовження інтервалу QT при застосуванні рисперидону. Також при застосуванні антипсихотичних препаратів повідомляли про інші побічні реакції з боку серц= я, що подовжують інтервал QT, такі як вентрикулярна аритмія, фібриляція шлуноч= ків, вентрикулярна тахікардія, раптовий летальний наслідок, зупинка серця, тріпотіння-мерехтіння.

Венозна тромбоемболія

На тлі застосування антипсихотичних засобів були зареєстровані випадки розвитку венозної тромбоемболії, включаючи легеневу емболію та тромбоз глибоких вен.

Збільшення маси тіла

Порівняння кількості пацієнтів, які застосовували Рисперон^®, та пацієнтів, які застосовували плацебо та мали збільшення маси тіла на 7 % у плацебоконтрольованих дослідженнях тривалістю= від 6 до 8 тижнів, показали статистично значущу різницю у частоті випадків збільшення маси тіла у групі пацієнтів, які приймали Рисперон^® (= 18 %) порівняно з такою у пацієнтів, які застосовували плацебо (9 %). У ході т= ритижневих плацебоконтрольованих досліджень у дорослих пацієнтів з гострою манією част= ота збільшення маси тіла на ≥7 % була співставною з такою у групі, що приймала Рисперон^® (2,5 %), та у групі, що приймала плацебо (2,4= %), та була дещо вищою у групі активного контролю (3,5 %).

У популяції дітей з порушеннями поведінки протяг= ом довготривалих досліджень маса тіла пацієнтів збільшувалась у середньому на = 7,3 кг після 12 міся= ців лікування. Очікуване збільшення маси тіла для дітей з нормальною масою тіла= у віці 5-12 років – від 3 до 5 кг на рік. Починаючи з 12 років, збільшення маси тіла для дівчат залишається в= ід 3 до 5 кг на рік, тоді як хлопці набирають у середньому 5 кг на рік.

Додаткова інформація щодо особливих ка= тегорій пацієнтів

Побічні реакції у пацієнтів літнього віку з деме= нцією або у дітей, про які повідомляли з більшою, ніж у дорослих, частотою, описа= ні нижче.

Пацієнти літнього віку з деменцією

Транзиторна ішемічна атака та цереброваскулярні розлади – побічні реакції, про які повідомляли протягом клінічних досліджен= ь з частотою 1,4 % та 1,5 % відповідно у пацієнтів літнього віку з деменцією. О= крім цього, про такі побічні реакції повідомляли з частотою ≥ 5 = % у пацієнтів літнього віку з деменцією та з щонайменше з удвічі вищою частотою, ніж у інших категорій дорослих пацієнтів: інфекції сечовивідних шляхів, периферичний набряк, летаргія та кашель.

Діти

Загалом очікувані побічні реакції у дітей схожі з такими у дорослих щодо частоти виникнення, типу та ступеня тяжкості. <= /o:p>

Побічні реакції, що спостерігалися у дітей (віко= м від 5 до 17 років) з частотою ≥ 5 % та зі щонайменше удвічі вищою частото= ю, ніж у дорослих пацієнтів: сонливість/седація, втома, головний біль, підвищення апетиту, блювання, інфекції верхніх дихальних шляхів, закладеність носа, біль у животі, запаморочення, кашель, пірексія, тремор, діарея та енурез.

Вплив тривалого лікування рисперидоном на статеве дозрівання і ріст недостатньо вивчені.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температу= рі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістер= у або по 3 або по 6 блістерів в картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

=

Виробник.

БАЛКАНФАРМА-ДУПНИЦЯ АД/BALKANPHARMA-DUPNITSA AD.<= /p>

Місцезнаходження виробни= ка та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Самоковско Шосе 3, Дупниця 2600, Болгарія/3 Samokovsko Shosse Str., Dupnitsa 2600, Bulgaria.

Заявник.

ЗАТ «Фармліга= » / UAB «Farmlyga».

Місцезнаходження заявника.=

вул. Антакальньо, буд. 48А-304, Вільнюс, Литовська Республіка / Antakalnio g. 48A-304, Vilnius, Republic of Lithuania.

Інфекції та інвазії
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>пневмонія, бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, інфекції вуха, г= рип
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>інфекції дихальних шляхів, цистит, і= нфекції ока, тонзиліт, оніхомікоз, запалення підшкірної клітковини, локалізована інфекція, вірусна інфекція, акародерматит
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>інфекція<= o:p>
З боку крові та лімфатичної системи= <= i>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>нейтропен= ія, зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія, анемія, зниження гематокриту, збільшення кількості еозинофілів
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>агранулоц= итоз^с
З боку імунної системи<= /i>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>гіперчутливість
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>анафілактична реакція^с
З боку ендокринної системи
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>гіперпрол= актинемія^а
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>порушення секреції антидіуретичного гормону, присутність глюкози в сечі<= /span>
З боку метаболізму та травлення
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>збільшенн= я маси тіла, підвищення апетиту, зниження апетиту
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>цукровий = діабет^b, гіперглікемія, полідипсія, зменшення маси тіла, анорексія, підвищення рів= ня холестерину
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>водна інтоксикація^с, гіпоглікемія, гіперінсулінемія^с, підвищення рівня тригліцеридів у крові
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Дуже рідк= о	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>діабетичн= ий кетоацидоз
З боку психіки<= /i>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>безсоння^d
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>розлади сну, ажитація, депресія, три= вожність
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>манія, сплутаність свідомості, зниже= ння лібідо, знервованість, нічні жахи
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>притуплений афект, аноргазмія
З боку нервової системи<= /p>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Дуже част= о	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>седація/с= онливість, паркінсонізм^{d<= /sup>, головний біль}
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>акатизія^d, дистонія^d=, запаморочення, дискінезія^d, тремор
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	пізня дискінезія, церебральна ішемія, відсутність реакції на подразники, втрата свідомості, пригнічений рівень свідомості, судоми^= d, синкопе, психомоторна гіперактивність, розлади рівноваги, порушення координації, постуральне запамороченн= я, порушення уваги, дизартрія, розлади смакових відчуттів, гіпестезія, парестезія
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	злоякісний нейролептичний синдром, цереброваскулярні розлади, діабетична кома, ритмічне похитування голови<= /p>
З боку органів зору
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>розмитість зору, кон’юнктивіт
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	світлобоязнь, сухість очей, збільшення сльозовиділення, почервоніння очей <= /p>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	глаукома, порушення руху очних яблук, ротаторний ністагм, утворення кірки на краю пові= ки, інтраопераційний синдром атонічної райдужки^с
З боку органів слуху
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>вертиго, тиніт, біль у вухах
З боку серцевої діяльності
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>тахікарді= я
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто	фібриляція передсердь, атріовентрикуля= рна блокада, порушення провідності серця, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, брадикардія, відхилення на електрокардіограмі, відчуття серцебиття
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>синусова = аритмія
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Невідомо<= o:p>	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>синдром постуральної ортостатичної тахікардії
<= i>З боку судинної системи
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>артеріаль= на гіпертензія
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>гіпотензія, ортостатична гіпотензія, припливи
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>легенева емболія, тромбоз вен
З боку дихальної системи<= /i>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>диспное, фаринго-ларингеальний біль, кашель, епістаксис, закладеність носа
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>аспіраційна пневмонія, легеневий зас= тій, погіршення прохідності дихальних шляхів, хрипи, свистяче дихання, дисфонія, розлади дихання
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>синдром нічного апное, гіпервентиляц= ія
<= i>З боку травної системи
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>біль у животі, дискомфорт у животі, блювання, нудота, запор, діарея, диспепсія, сухість у роті, зубний біль
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	нетримання калу, фекалома, гастроентерит, дисфагія, здуття живота=
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>панкреатит, обструкція шлунково-кишк= ового тракту, набрякання язика, хейліт
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>непрохідність кишечнику
З боку гепатобіліарної= системи
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>підвищення рівня трансаміназ, підвищ= ення рівня гаммаглутаміл-трансферази, підвищення рівня печінкових ферментів
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>жовтяниця
<= i>З боку шкіри та підшкірної клітковин= и
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>висипання, еритема
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>кропив’янка, свербіж, алопеція, гіперкератоз, екзема, сухість шкіри, зміна кольору шкіри, акне, себорейний дерматит, захворювання шкіри, пошкодження шкіри
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>медикаментозні висипання, лупа
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>ангіоневротичний набряк
З боку кістково-м’язової системи=
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>м’язові с= пазми, м’язово-скелетний біль, біль у спині, артралгія
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто	підвищення рівня креатинфосфокінази, порушення постави, скутість суглобів, набрякання суглобів, м’язова слабкість, біль у шиї
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>рабдоміол= із
<= i>З боку сечовидільної системи<= /i>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>нетримання сечі
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>полакіурія, затримка сечі, дизурія
Вагітність, післяполог= овий період та неонатальні стани
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>екстрапірамідні симптоми та/або синдром відміни препарату у новонароджених^с
<= i>З боку репродуктивної системи та мол= очних залоз
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>еректильна дисфункція, порушення еяк= уляції, аменорея, порушення менструального циклу^d, гінекомастія, галакторея, статева дисфункція, біль у молочних залозах, вагінальні виділ= ення
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>пріапізм^с, затримка менст= руації, нагрубання молочних залоз, збільшення молочних залоз, виділення з молочних залоз=
Загальні розлади
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>набряк^d, гарячка, біль у = грудній клітці, астенія, втома, біль
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>набряк обличчя, озноб, підвищення температури тіла, порушення ходи, спрага, дискомфорт у грудях, нездужання, незвичні відчуття, дискомфорт<= o:p>
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Рідко	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>гіпотермія, зниження температури тіл= а, відчуття холоду у кінцівках, синдром відміни препарату, ущільнення^с<= /sup>
Ушкодження та отруєння
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Часто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>падіння
<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>Нечасто	<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-style:italic'>біль після хірургічних втручань