ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТ= РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я препарату =

&= #1042;ІРОКОМБ

(= VIROCOMB)

Склад:

діючі речовини: z= idovudine, l= amivudine;<= /o:p>

1 таблетка містить зидовудину 300 мг, ламівуди= 085;у 150 мг;

допомі&#= 1078;ні речовини: целюл= ;оза мікрокристk= 2;лічна (РН102), натрію крохмальглo= 0;колят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболон&#= 1082;а: оп= 072;драй 03Н58900 білий (гіпромелоз = 72;, титану діок = 89;ид (Е 171), пропіленглo= 0;коль).

Лікарс&#= 1100;ка форма. Таблетки, вкриті оболонкою.=

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група.

Противірус&= #1085;і засоби для системного застосуванl= 5;я. Противірусl= 5;і засоби для л= 110;кування ВІЛ-інфекці= 11;, комбінації. Код АТС J05A<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:UK'> R01.

Клініч&#= 1085;і характерисm= 0;ики.

Показа&#= 1085;ня.

Лікува= 085;ня інфекції, спричиненоo= 1; вірусами імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ), у комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;.

Протип&#= 1086;казання.

Під= ;вищена чутливість до будь-яких компонентіk= 4; препарату. Тяжкий ступ= 10;нь нейтропеніo= 1; (кількість нейтрофіліk= 4; менше 0,75 ´ = 10⁹/л) або анемії (рівень гемоглобінm= 1; менше 7,5 г/дл або 4,65 ммоль/л), порушення функції нирок (з клір&#= 1077;нсом креатиніну 50 мл/хв та нижче), тяжка печінкова недостатніl= 9;ть.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лікування препаратом має призначати спеціаліст, який має досвід лікування ВІЛ-інфекці= 11;.

Пре= ;парат застосовуват&= #1080; внутрішньо дорослим т = 72; дітям з масою тіла від 30 кг по 1 таблетці 2 рази на добу незалежно від прийому їжі. Таблетк= 091; ковтати цілою, запиваючи в = 86;дою.

Побічн&#= 1110; реакції.

Були повідомленl= 5;я про побічні ефекти під ч= 072;с терапії ВІЛ-інфіков = 72;них як при засто= 089;уванні окремо ламівудину = 10; зидовудину, так і їх комбінації. Для багатьо = 93; із цих ефект= 110;в залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м, чи пов’язан= 10; вони із застосуванl= 5;ям ламівудину, зидовудину або широког = 86; спектра інших ліків, які застосовуюm= 0;ься при лікуванні ВІЛ-хвороб, чи є результ= 072;том самої хвороби. У зв’язку з тим, що Вірокомб містить комбінацію ламівудину та зидовудину, можна очікувати, щ= 086; тип та тяжкість побічних еф = 77;ктів будуть пов’язані з цими двома складникамl= 0;. Даних про збільшення токсичностo= 0; внаслідок сумісного прийому цих двох складн = 80;ків виявлено не було.

При застосуванl= 5;і нуклеозиднl= 0;х аналогів по = 74;ідомлялося про випадки = 083;актоацидоз&= #1091;, інколи летальні, асоційованo= 0; з тяжкою гепатомегаl= 3;ією та печінковим = 89;театозом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Комбінован&= #1072; антиретровo= 0;русна терапія асо = 94;ійована з перерозподo= 0;лом (ліподистро = 92;ія) жирових відкладень на тілі у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, включаючи зменшення периферичнl= 0;х та підшкірних жирових відкладень на обличчі, збільшення інтраабдомo= 0;нальних та вісцеральнl= 0;х жирових відкладень, = 075;іпертрофію молочних залоз та кумуляцію ж = 80;ру у дорсоцервіl= 2;альних ділянках (горб бізона).<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Комбінован&= #1072; антиретровo= 0;русна терапія асоційованk= 2; з метаболічнl= 0;ми порушеннямl= 0;, такими як гіпертриглo= 0;церидемія, гіперхолесm= 0;еролемія, інсулінрезl= 0;стентність, гіперглікеl= 4;ія та гіперлактаm= 0;емія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; тяжким імунодефіцl= 0;том на початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії можуть вини = 82;ати запальні реакції на безсимптомl= 5;і та залишков= 10; опортуністl= 0;чні інфекції (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Повідомлял&= #1086;ся про випадки остеонекроk= 9;у головним чином у паці= 108;нтів з підтверджеl= 5;ими ризик-факто = 88;ами, запущеною ВІЛ-хворобо= 02; або довготриваl= 3;ою антиретровo= 0;русною терапією. Частота цьо = 75;о невідома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

&n= bsp;

Ламіву&#= 1076;ин

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: анемія, нейтропеніn= 3;, тромбоцитоl= 7;енія; істинна еритроцитаl= 8;на аплазія.

З боку метаболізмm= 1; та травного тракту: гіперлактаm= 0;емія, лактоацидоk= 9;.

Пеl= 8;ерозподіл/а&#= 1082;умуляція жирових відкладень на тілі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Частота виникнення цього залеж = 80;ть від багатьо = 93; факторів, вк= 083;ючаючи конкретну антиретровo= 0;русну комбінаціn= 2; препаратів.

З боку нервової системи: головн&#= 1080;й біль, безсоння, парестезія. Були повідо = 84;лення про випадки периферичнl= 6;ї нейропатії.

З боку шлунково-тр = 72;вного тракту: нудота, блювання, біль у верхніх відділах жи = 74;ота, діарея; панкреатит, хоча зв’язо = 82; його з лікуванням до кінця не з’ясований. Підвищення рівня амілази сироватки.=

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: транз= ;иторне підвищення рівня печінкових ферментів (АСТ, АЛТ).

З боку шкіри: висип= ;ання, алопеція, ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку опорно-рухоk= 4;ого апарату: = 072;ртралгія, м’язові розлади; рабдоміоліk= 9;.

Інш= ;і: підвищена втомлюваніl= 9;ть, нездужання, гарячка.

З боку дихальнщї системи: кашель, симптоми застуди.=

&n= bsp;

Зидову&#= 1076;ин&= nbsp;

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: анемія (що може потребуватl= 0; гемотрансфm= 1;зій), нейтропеніn= 3; та лейкопенія. Частіше це зустрічаєтn= 0;ся при застосуванl= 5;і високих доз (12= 00-1500 мг на добу) та у пацієнтів = 079; розвинутимl= 0; стадіями ВІ = 51; (особливо пр= 080; зниженому резерві кісткового мозку до початку лікування), п&#= 1077;реважно у хворих з кількістю CD₄+ клітин менше 100/мм³. У зв’= язку з цими побічними ефектами може бути не= 086;бхідним зменшення дози або припинення = 90;ерапії. Частота нейтропеніo= 1; збільшуєтьl= 9;я також у пацієнтів, у яких на початку лік = 91;вання зидовудиноl= 4; була знижен = 72; кількість нейтрофіліk= 4;, гемоглобінm= 1; та рівень ві= 090;аміну В₁₂ у сироватці крові; непоширені R= 11; тромбоцитоl= 7;енія та панцитопенo= 0;я з гіпоплазієn= 2; кісткового мозку; істинна еритроцитаl= 8;на анемія; апластична анемія.

З боку метаболізмm= 1; та травного тракту: гіперл&#= 1072;ктатемія; лактоацидоk= 9;, анорексія. Перерозподo= 0;л/акумуляці&#= 1103; жирових відкладень на тілі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Частота виникнення цього залежить ві = 76; багатьох факторів, включаючи конкретну антиретровo= 0;русну комбінацію препаратів.

З боку п= 089;ихічних розладів: неспокій, депресія.=

З боку нервової системи: головний біль; запаморочеl= 5;ня; безсоння, па= 088;естезія, сонливість, зниження розумової а = 82;тивності, судоми.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: карді= ;оміопатія.

З боку дихальної системи: задишк&#= 1072;; кашель.

З боку шлунко = 74;о-травного тракту: нудота; блювання, біль у животі, діарея; мете= 086;ризм; пігментаціn= 3; слизової оболонки ро = 90;а, зміна смаку, диспепсія, панкреатит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: підвищ&#= 1077;ння рівня печінкових ферментів т = 72; білірубіну; печінкові розлади (тяжка гепат= 086;мегалія зі стеатозом).

З боку шкіри: висипання, свербіж; пігментаціn= 3; шкіри та ніг= 090;ів, кропив’янкk= 2;, підвищена пітливість.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату: міалгі&#= 1103;; міопатія.=

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: часте сечовипускk= 2;ння.

З боку репродуктиk= 4;ної системи: гінекомастo= 0;я.

Інш= ;і: не= 079;дужання; гарячка, генералізоk= 4;аний біль, астенія; озноб, біль у грудях, грипоподібl= 5;ий синдром.

Передо&#= 1079;ування.

Існують обмежені дані щодо передозуваl= 5;ня преп = 72;ратом. Специфічниm= 3; ознак або симптомів гострого передозуваl= 5;ня зидовудину та ламівудину, крім тих, що описані у розділі «Побічн&#= 1110; реакції», не виявлено. Летальних випадків не було, усі пацієнти одужали.

У разі передозуваl= 5;ня пацієнт має перебувати під наглядо = 84; з метою виявлення токсичностo= 0; (див. розділ «Побічні реакції»), при необхідносm= 0;і проводити стандартну підтримуючm= 1; терапію. Ламівудин піддається діалізу, том= 091; при передозуваl= 5;ні можна викор = 80;стати постійний гемодіаліз, хоча це не досліджуваl= 3;ось. Гемодіаліз та перитоне = 72;льний діаліз мают= 00; обмежений вплив на вив= 077;дення зидовудину, але прискорюютn= 0; елімінацію його метаболіту. За докладнішоn= 2; інформацієn= 2; лікар може звернутися до Інструкцій щодо застосуванl= 5;я ламівудину та зидовудину.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Фертил&#= 1100;ність

За даними досліджень на щурах не було виявлено ознак вплив = 91;, ні зидовуди = 85;у ні ламівудину на жіночу та чоловічу фертильнісm= 0;ь. Даних щодо впливу цих двох препар = 72;тів на фертильнісm= 0;ь людини нема= 08;. Встановленl= 6;, що зидовуди = 85; не впливає н= 072; кількість, морфологію та рухливість сперматозоo= 1;дів у чоловіків.

Вагітн&#= 1110;сть

Безпечніст&= #1100; застосуванl= 5;я ламівудину = 91; період вагітності для людини н= 077; встановленk= 2;. Застосуванl= 5;я одного зидовудину вагітним жінкам з подальшим лікуванням новонароджk= 7;ного показало зниження рівня перед = 72;чі ВІЛ від матері до дитини. Але подібних даних щодо ламівудину немає. Також немає даних щодо комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я ламівудину та зидовудину. Призначати Вірокомб у перші три місяці вагітності не рекомендуєm= 0;ься, застосовувk= 2;ти його потрібно тільки в том= 091; випадку, кол= 080; ефект, що очікується від лікування, перевищує можливий ри = 79;ик.

На підставі дослідів, пов’язаних = 79; вивченням канцерогенl= 5;ості та мутагенносm= 0;і у тварин, виключити канцерогенl= 5;ий ризик для лю= 076;ини не можна.

Повідомлял&= #1086;ся про легке минуче підвищення рівня лактату в сироватці к = 88;ові, що може бути наслідком порушення функції мітохондріl= 1;, у новонароджk= 7;них та немовлят, на яких мали вплив нуклеозиднo= 0; інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи під час вагі= 090;ності або пологів. Клінічне значення ць = 86;го підвищення рівня лактату в сироватці крові невід = 86;ме. Існують також поодинокі повідомленl= 5;я про затримк = 91; розвитку, судоми та інші неврол = 86;гічні захворюванl= 5;я. Проте причи = 85;ний взаємозв’яk= 9;ок цих явищ із впливом нук = 83;еозидних інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи у період вагітності або пологів = 085;е встановленl= 0;й. Ці дані не мають відношення до рекомендацo= 0;й із застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русних препаратів для попередженl= 5;я вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51; у вагітних.

Годування груддю

Екс&#= 1087;ерти ВООЗ рекомендуюm= 0;ь ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам за будь-яких умов не годувати гр = 91;ддю, щоб уникнут = 80; передачі ВІЛ-інфекці= 11;. І ламівудин, і зидовудин екскретуютn= 0;ся у грудне молоко людини в концентрацo= 0;ях, подібних до тих, які виявляютьсn= 3; в сироватці = 082;рові. Оскільки ламівудин, зидовудин т = 72; вірус імунодефіцl= 0;ту людини проникають = 91; грудне молоко, матерям, які лікуються пр= 077;паратом, не рекомендуєm= 0;ься годувати дітей грудд= 02;.

Діти.

Пр = 77;парат застосовуюm= 0;ь дітям з масо= 102; тіла від 30 кг.

Для лікування дітей з масо= 102; тіла менше 30 кг слід застосовувk= 2;ти окремі форм = 80; випуску ламівудинm= 1; та зидовудину згідно з Інс= 090;рукціями для медичного застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів, враховуючи, що таблетки, вкриті обол = 86;нкою, розділяти н = 77; можна.

Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я.

Спеціальні застереженl= 5;я відносятьсn= 3; до кожного з= 110; складників препарату. Додаткових застереженn= 0; стосовно комбінованl= 6;го препарату н = 77; виявлено.=

У разі якщо необхідна корекція дози, рекоме= 085;дується застосовувk= 2;ти окремі препарати ламівудину та зидовудину. = 059; таких випад = 82;ах слід звертатися до інформації щодо кожног = 86; з цих препаратів.

Пацієнтам необхідно пояснити, що сучасна ант = 80;ретровірус&#= 1085;а терапія, включаючи препарат, не забезпечує попередженl= 5;я передачі ВІ = 51; іншим особам статевим шляхом або при контакт= 10; з кров’ю. Тому слід продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я адекватних заходів безпеки.

У пацієнтів, незважаючи на застосуванl= 5;я препарату або будь-яко= 111; іншої антиретровo= 0;русної терапії, можуть розвинутисn= 0; опортуністl= 0;чні інфекції та інші ускладненнn= 3; ВІЛ-інфекці= 11;. Тому такі пацієнти мають постійно перебувати під клінічним наглядом досвідчениm= 3; лікарів.

Гем= ;атологічні побічні реакції. Анемія, нейтропеніn= 3;, лейкопенія (зазвичай вторинна у результаті нейтропеніo= 1;) можуть виникнути у хворих, які лікуються зидовудиноl= 4;. Найчастіше вони виникають при застосуванl= 5;і високих доз зидовудину (1200-1500 мг на добу) = 91; пацієнтів з = 087;ізніми стадіями ВІЛ-хвороби та у тих осіб, у яких до лікування був знижени = 81; резерв кісткового мозку (див. розділ «Побічні ре = 72;кції») Тому пацієнтам, які отримують препарат, необхідно ретельно контролюваm= 0;и гематологіm= 5;ні параметри (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ці гематологіm= 5;ні зміни зазвичай не спостерігаn= 2;ться протягом перших 4-6 тижн= ів терапії. Пацієнтам з пізні= ми стад&= #1110;ями ВІЛ-хв= ;ороби реком= ендується роби&= #1090;и анал&= #1110;зи кров&= #1110; не рідше= одног= о разу на

2 тижні протягом перших трьо = 93; місяців лік = 91;вання та не рідше 1 разу на місяць у подальшому. = 059; пацієнтів і = 79; ранніми стадіями ВІЛ-хвороби гематологіm= 5;ні побічні реакції виникають рідко. Залежно від загального стану паціє = 85;та аналізи крові можна робити рідш = 77;, наприклад, 1 раз на один-три місяці.

У випадку тяжкої анемії або мієлосупреl= 9;ії під час ліку= 074;ання препаратом або для пацієнтів з уже скомпро = 84;етованим кістковим мозком (тобт= 086; гемоглобін менше 9 г/дл (5,59 ммоль/л) або кількість нейтрофіліk= 4; менше, 1 х 10⁹/л) може знадобитисn= 3; зниження дози зидову = 76;ину. У зв'язку з неможливісm= 0;ю зниження дози препар = 72;ту потрібно призначити зидовудин т = 72; ламівудин в ізольованиm= 3; формах випуску (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пан= ;креати. У пацієнтів, які лікувалися ламівудиноl= 4; та зидовудиноl= 4;, описані поодинокі випадки пан = 82;реатиту. Однак залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м, чи пов’язані ц&= #1110; випадки з лікуванням медичними препаратамl= 0;, чи вони є наслідком самої хвороби. При наявності у пацієнта болю у животі, нудо= 090;и, блювання аб = 86; підвищення рівня біохімічниm= 3; показників потрібно запідозритl= 0; панкреатит = 10; припинити прийом препарату д = 86; виключення діагнозу панкреатитm= 1;.

Лак= ;тоацидоз. Пр= 080; застосуванl= 5;і нуклеозиднl= 0;х аналогів по = 74;ідомлялося про випадки лактоацидоk= 9;у, зазвичай асоційованo= 0; з гепатомегаl= 3;ією та печінковим стеатозом. Д= 086; ранніх симптомів (симптомати = 95;на гіперлактаm= 0;емія) належать доброякіснo= 0; гастроентеl= 8;ологічні симптоми (нудота, блюв&#= 1072;ння та абдомінальl= 5;ий біль), неспецифічl= 5;е нездужання, втрата апетиту, втрата маси тіла, респіраторl= 5;і симптоми (швидке та/або глибо= 082;е дихання) або неврологічl= 5;і симптоми (вк= 083;ючаючи рухову слабкість).

Лактоацидо&= #1079; має високу летальністn= 0; та може асоціюватиl= 9;я з панкреати = 90;ом, печінковою або нирково= 02; недостатніl= 9;тю.

Лактоацидо&= #1079; виникає зазвичай після кільк = 86;х або більше місяців лікування.=

У разі появи симптоматиm= 5;ної гіперлактаm= 0;емії та метаболічнl= 6;го ацидозу/лак = 90;оацидозу, прогресуючl= 6;ї гепатомегаl= 3;ії або швидког = 86; підвищення рівня амінотрансm= 2;ераз лікув= ;ання нуклеозиднl= 0;ми аналогами слід припин = 80;ти.

З обережністn= 2; слід призначати аналоги нук = 83;еозидів для лікування будь-яких пацієнтів (особливо жінок з ожирінням) з гепатомегаl= 3;ією, гепатитом або іншими відомими факторами ризику захв = 86;рювань печінки та печінковогl= 6; стеатозу (включаючи деякі медичні препарати т = 72; алкоголь). Особливий ризик становлять пацієнти, ко-інфікова = 85;і гепатитом С та які лікую= 090;ься альфа-інтер = 92;ероном та рибавіриноl= 4;.

За пацієнта= ми, які становлять підвищений ризик, необх= 110;дне подальший нагляд.

Міт= ;охондріаль = 85;і дисфункції. Було продемонстl= 8;овано, шо нуклеотиднo= 0; та нуклеози = 76;ні аналоги in vitro та in vivo спричиняютn= 0; мітохондріk= 2;льні порушення р= 10;зного ступеня. Бул= 080; повідомленl= 5;я про мітохон = 76;ріальні дисфункції = 91; ВІЛ-негатив = 85;их немовлят, як= 110; підпали під вплив нуклеозиднl= 0;х аналогів внутрішньоm= 1;тробно або у постна= 090;альному періоді. Серед побічних ре = 72;кцій головним чином повідомлялl= 6;ся про гематол = 86;гічні порушення (анемія, нейтропеніn= 3;), метаболічнo= 0; порушення (гіперлакта = 90;емія, гіперліпідk= 7;мія). Ці явища часто мали транзиторнl= 0;й характер. Часто повідомлялl= 6;ся про пізні неврологічl= 5;і порушення (гіпертонія, конвульсії, аномальна поведінка). Чи є неврологічl= 5;і порушення транзиторнl= 0;ми або постійними, = 085;аразі невідомо. Будь-яка дитина, навіть з ВІЛ-негатив = 85;им статусом, яка підпала під вплив нуклеозиднl= 0;х або нуклеотиднl= 0;х аналогів внутрішньоm= 1;тробно, повинна знаходитисn= 0; під клінічним т = 72; лабораторнl= 0;м наглядом та повністю досліджена щодо виникнення = 84;ітохондріа&#= 1083;ьних дисфункцій = 91; разі появи відповідниm= 3; ознак та симптомів. Ц= 110; дані не впливають н = 72; існуючі рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я антриретроk= 4;ірусної терапії вагітним жінкам для запобіганнn= 3; вертикальнl= 6;ї трансмісії ВІЛ.

Пер= ;ерозподіл жирових відкладень. Перер= ;озподіл/кум= 091;ляція жирових відкладень на тілі, включаючи ожиріння центральноk= 5;о генезу, збільшення жирових відкладень на дорсоцервіl= 2;альних ділянках (горб бізона) та їх зменшення н = 72; кінцівках т = 72; обличчі, збільшення молочних залоз, підвищений рівень ліпідів у си= 088;оватці крові та рівень глюкози крові спостерігаn= 2;ться як у вигляді окремих симптомів, так і разом у деяких пацієнтів, які отримують комбінованm= 1; антиретровo= 0;русну терапію (див. розділ «Побічні реакції»).

Як і при застосуванl= 5;і всіх препаратів класу інгібіторіk= 4; протеаз та інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи нуклеозидіk= 4;, може виникн = 91;ти один або більше специфічниm= 3; побічних симптомів, щ= 086; загалом можуть нале = 78;ати до явищ ліподистроm= 2;ії. Існують дан= 10;, що ризик їх в&#= 1080;никнення при застосуванl= 5;і різних преп = 72;ратів цієї групи різний.

Крім того, ліподистроm= 2;ічний синдром має = 087;оліетіолог&= #1110;чний характер, де має значенн= 03;, наприклад, стан ВІЛ-хвороби, літній вік п= 072;цієнта, тривалість антиретровo= 0;русної терапії, що відіграють важливу рол= 00; і можуть мат= 080; синергічниl= 1; ефект.

Довготрива&= #1083;і наслідки вищезазначk= 7;них побічних ді = 81; на сьогодні невідомі.=

При клінічному обстеженні слід звертати ув = 72;гу на фізичні ознаки перерозподo= 0;лу жирових відкладень, визначати рівень ліпі = 76;ів сироватки т = 72; глюкози кро = 74;і. Лікування порушення у розподілі л= 10;підів слід проводити згідно з відповідниl= 4;и клінічними рекомендацo= 0;ями.

Хво= ;роби печінки. Клірен&#= 1089; зидовудину = 91; пацієнтів з легким ступ = 77;нем печінкової недостатноl= 9;ті без цирозу (5-6 за шкалою Чайльда-П’ю) є подібним д= 086; такого, що спостерігаn= 8;ться у здорових добровольцo= 0;в, тому змінювати дозу зидовудину = 85;е потрібно. Дл= 103; пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю від помірного д = 86; тяжкого сту = 87;еня (7-15 за шкалою Чайльда-П’ю) специфічниm= 3; дозових рекомендацo= 0;й зробити не можна через широку різноманітl= 5;ість експозиції зидовудину, що спостерігаn= 8;ться, тому застосовувk= 2;ти зидовудин цій групі хворих не рекомендуєm= 0;ься.

Пацієнти з хронічним гепатитом В або С, які лік&= #1091;ються комбінованl= 6;ю антиретровo= 0;русною терапією, мають підвищений ризик розви = 90;ку тяжких та потенційно летальних побічних еф = 77;ктів з боку печінки. У разі сумісного з = 72;стосування з іншими антивіруснl= 0;ми препаратамl= 0; для лікування гепатиту В і С слід зверн= 091;тися до відповідноo= 1; Інструкції = 79; медичного застосуванl= 5;я цих препаратів.

Хворі з уже існуючими печінковимl= 0; дисфункціяl= 4;и, включаючи хронічний активний гепатит, мають підви = 97;ений ризик порушення функції печінки під час комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії та повинні знаходитисn= 3; під медични = 84; наглядом. У разі появи ознак погіршення хвороби печінки у таких пацієнтів слід зважит = 80; можливість перерви або припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Син= ;дром імунного відновленнn= 3;. У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих із тяжким імунодефіцl= 0;том на початку лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; може виникнути запальна реакція на асимптоматl= 0;чну або резидуальнm= 1; опортуністl= 0;чну інфекцію, що може спричинити тяжкий клін= 10;чний стан або загостреннn= 3; симптомів. З= 072;звичай такі реакці= 11; виникають під час перш= 080;х тижнів або місяців лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. Відповідниl= 4;и прикладами цього є ретинит, спричинениl= 1; цитомегалоk= 4;ірусом, генералізоk= 4;ані або фокальн= 10; інфекції, що спричинені мікобактерo= 0;ми або Pneumocystis jiroveci (P. Carinii) pneumonia. Будь-які запальні явища необхідно негайно дослідити, т= 072; при необхідносm= 0;і розпочати ї = 93; лікування. П= 110;д час імунног = 86; відновленнn= 3; також повід = 86;млялося про виникнення аутоімунниm= 3; порушень (таких як хвороба Грейвса, поліоміозиm= 0; та синдром Гійєна-Барр = 77;), хоча їх початок є більш варіабельнl= 0;м та може виникати че = 88;ез багато місяців після початку лікування т = 72; інколи мати нетипову картину.

Ост= ;еонекроз. Хоча етіологія остенекрозm= 1; вважається = 73;агатофакто&#= 1088;ною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, зловживаннn= 3; алкоголем, тяжку імуносупреl= 9;ію, високий індекс маси тіла), випадки ост = 77;онекрозу повідомлялl= 0;ся головним чи = 85;ом у пацієнтів із запущено= 02; хворобою та/або при довготриваl= 3;ому застосуванl= 5;і комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії. Пац= 110;єнтів слід попередити про необхіднісm= 0;ь звертатися за медичною допомогою у разі появи болю, ригідн= 086;сті суглобів аб = 86; рухових порушень.=

Пац= ;ієнти, одночасно інфіковані вірусом геп = 72;титу В: дані клінічних досліджень та досвід застосуванl= 5;я ламівудину = 91; клінічній практиці показали, що у деяких пацієнтів, хворих на хронічний гепатит В, спостерігаn= 2;ться клінічні аб = 86; лабораторнo= 0; ознаки рецидивуючl= 6;го гепатиту після припинення прийому ламівудину, що можуть мати більш тяжкі наслідки у х= 074;орих із декоменсовk= 2;ним захворюванl= 5;ям печінки. При припиненні прийому препарату п = 72;цієнтам, одночасно інфікованиl= 4; вірусом гепатиту В, р&#= 1077;комендуєть= ся періодично контролюваm= 0;и показники функції печінки та маркери реп = 83;ікації вірусу гепатиту В.

Пац= ;ієнти, ко-інфікова = 85;і вірусом гепатиту С=

Загостренн&= #1103; анемії, пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям рибавірину, спостерігаl= 3;ось у хворих, які приймали зидовудин у складі комплексноk= 5;о лікування ВІЛ, хоча точ&#= 1085;ий механізм цього залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м. Тому не рекомендуєm= 0;ься сумісне зас = 90;осування рибавірин т = 72; зидовудин. Лікар повин = 77;н замінити іншим відповідниl= 2;ом зидовудин у складі комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії, якщ= 086; така вже призначена. Це особливо важливо для пацієнтів і = 79; відомою зидовудиніl= 5;дукованою анемією в анамнезі.

Здатні&#= 1089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Побічні реакції з боку нервової системи спричиняютn= 0; зниження швидкості психомоторl= 5;их реакцій, у зв'язку з чим слід утриму = 74;атися від керування автотранспl= 6;ртом під час лікування препаратом.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Оскільки препарат містить ламівудин т = 72; зидовудин, будь-які форми взаємодії, характерні для кожного = 079; цих препаратів, будуть хара = 82;терні також для даного препарату. В= 079;аємодії, описані нижче, не є вичерпними, але включають у себе головн= 10; класи препаратів, при призначеннo= 0; яких рекомендуєm= 0;ься бути обереж = 85;ими.

Взаємодії стосовно ламівудину=

Імовірніст&= #1100; метаболічнl= 6;ї взаємодії з ламівудиноl= 4; низька чере = 79; обмежений метаболізм, низький ступінь зв’язуваннn= 3; з білками та майже повну ниркову елімінацію ламівудину = 91; незміненомm= 1; стані.

Ламівудин виводиться головним чином шляхо = 84; активної органічної катіонної секреції. Існує можливість взаємодії препарату при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препаратамl= 0;, головним шляхом виве = 76;ення яких є активна канальцева секреція, переважно з = 72; допомогою системи тра = 85;спортуванн&#= 1103; органічних катіонів (наприклад, з триметоприl= 4;ом). Інші активн= 10; речовини (ранітидин, циметидин) в= 080;діляються тільки частково ци = 84; шляхом і том= 091; не взаємодіютn= 0; з ламівудиноl= 4;.

Активні речовини, як= 110; виділяютьсn= 3; головним чином шляхо = 84; активної органічної аніонної секреції аб = 86; гломерулярl= 5;ої фільтрації, не здатні вс= 090;упати у значні взаємодії з ламівудиноl= 4;.

Триметопрl= 0;м

Зас = 90;осування у профілактиm= 5;них дозах ко-три= 084;оксазолу (160 мг/800 мг= триметопр&#= 1080;м/сульфамет= ;оксазол) збільшує на 40 % рівень ламівудину за рахунок триметоприl= 4;у, що входить д= 086; складу ко-тримокса = 79;олу. Але якщо у пацієнта немає ниркової недостатноl= 9;ті, коригуваннn= 3; дози не потрібне (див. розділ <= /span>«Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози»). Ламівудин н = 77; впливає на фармакокінk= 7;тику триметоприl= 4;у або сульфаметоl= 2;сазолу. Вплив одночасногl= 6; призначеннn= 3; ламівудину = 79; більш високими до = 79;ами ко-тримокса = 79;олу, що застосовуєm= 0;ься для лікування пневмонії, спричиненоo= 1; Pneumocystis carinii= , та токсоплазмl= 6;зу, не вивчався.

Залцитабіl= 5;

Ламівудин може пригнічуваm= 0;и внутрішньоl= 2;літинне фосфорилювk= 2;ння залцитабінm= 1; при одночасномm= 1; призначеннo= 0; цих препара = 90;ів. Тому препарат не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти у поєднанні = 079; залцитабінl= 6;м.

Взаємодії стосовно зидовудину=

Зидовудин виводиться головним чином шляхо = 84; кон’югації у печінці до неактивногl= 6; глюкуронідl= 5;ого метаболіту. Активні речовини, як= 110; елімінуютьl= 9;я переважно шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1;, особливо внаслідок глюкуронізk= 2;ції, здатні приг = 85;ічувати метаболізм зидовудину.

Ато= ;ваквон

Інформації про вплив зидовудину на фармакок= 10;нетику атоваквану немає. Однак відповідно до фармакок= 10;нетичних даних атовакван зменшує рів = 77;нь метаболізмm= 1; зидовидину до його глюк= 091;ронідного метаболіту (AUC зидовудину збільшуєтьl= 9;я на 33% , а пік концентрацo= 0;ї глюкуронідm= 1; у плазмі зменшуєтьсn= 3; на 19 %). При дозуванні 500 або 600 мг/де&= #1085;ь протягом 3 тижнів ліку = 74;ання атоваквоноl= 4; гострої пневмонії, спричиненоo= 1; Pneumocystis carinii= , у вкрай поодиноких випадках може збільш = 80;тися частота побічних ефектів, пов’язаних із вищим рівнем зидовудину = 91; плазмі кров= 10;. При тривалому лікуванні атоваквоноl= 4; слід дуже ретельно на = 75;лядати за пацієнто = 84;.

Кла= ;ритроміцин.

Таблетки кларитромo= 0;цину зменшують абсорбцію зидо= вудину, тому= слід= дотримуваm= 0;ися

дво-годинно= го інтервалу між застосуванl= 5;ям цих препаратів.

Ламівудин=

Помірне збільшення = 57;_max (28 %) зидовудину спостерігаn= 8;ться при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з ламівудин = 86;м, але його загальний рівень істотно не змінюється. Зидовудин н = 77; впливає на фармакокінk= 7;тику ламівудину.

Фен= ;ітоїн

При застосуванl= 5;і зидовудину = 91; деяких паці= 08;нтів відзначавсn= 3; низький рівень фені = 90;оїну в крові, в одн&= #1086;го пацієнта було відзначено підвищений рівень. Ці спостережеl= 5;ня свідчать пр = 86; необхіднісm= 0;ь ретельного контролю рівня фенітоїну в крові &= nbsp; хворих, які приймають препар&#= 1072;т та фенітоїн.

Вальпроєв = 72; кислота, флюконазол або метадон

Бул&#= 1086; показано, що при сумісно = 84;у застосуванl= 5;і із зидовудиноl= 4; збільшуєтьl= 9;я його AUC з відповідниl= 4; зниженням кліренсу зидовудину. Оскільки дані обмежені, клінічна зн = 72;чущість його невідома. Пацієнт повинен зна = 93;одитись під пильним нагля= ;дом для виявлення ознак токсичностo= 0; зидовудину.

Пробенециk= 6;

Обмежені дані свідчать, що пробенецид підвищує період напіввиведk= 7;ння та рівень зи= 076;овудину внаслідок пригніченнn= 3; глюкуронізk= 2;ції. Ниркова екскреція глюкуронідm= 1; (та, можливо, самого зидовудину) при наявнос = 90;і пробенецидm= 1; зменшуєтьсn= 3;.

Риб= ;авірин

Загостренн&= #1103; анемії, пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям рибавірину, спостерігаl= 3;ось у хворих, які приймали зидовудин у складі комплексноk= 5;о режиму лікування ВІЛ, хоча точний механізм ць = 86;го залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м. Тому не реко= 084;ендується суміщати рибавірин т = 72; зидовудин. Лікар повин = 77;н замінити іншим відповідниl= 2;ом зидовудин у складі комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії, якщ= 086; така вже призначена. Це особливо важливо для пацієнтів з відомою зидовудиніl= 5;дукованою анемією в анамнезі.

Рифампіциl= 5;

Обмежені дані свідчать, що одночасне п = 88;изначення зидовудину та рифампіцинm= 1; зменшує рівень зидовудину на 48 ± 34 %. Однак клінічне значення цього явища невідоме.=

Ставудин<= /span>

Зидовудин може пригнічуваm= 0;и внутрішньоl= 2;літинне фосфорилювk= 2;ння ставудину при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і двох медичних пр = 77;паратів. Тому ставудин не рекомендуєm= 0;ься призначати = 91; поєднанні з препаратом.

Інш= ;і препарати<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту, код= 077;їн, морфін, метадон, індометациl= 5;, кетопрофен, напроксен, оксазепам, лоразепам, циметидин, клофібрат, дапсон та ізопринозиl= 5; (перелік не обмежуєтьсn= 3; лише цими препаратамl= 0;), можуть змінювати метаболізм зидовудину шляхом конкурентнl= 6;го пригніченнn= 3; глюкуронізk= 2;ції або прямого пригніченнn= 3; мікросомалn= 0;ного метаболізмm= 1; у печінці. Тому слід бути обережними при застосуванl= 5;і цих лікувал= 00;них засобів у комбінації = 79; препаратом, особливо дл= 03; хронічного лікування.=

Одночасне застосуванl= 5;я, переважно у гострих випадках, з препаратамl= 0;, що є потенційно нефротоксиm= 5;ними або мають мієлосупреl= 9;ивні властивостo= 0; (наприклад із системним пентамідинl= 6;м, дапсоном, пі= 088;иметаміном, ко-тримокса = 79;олом, амфотерициl= 5;ом, флюцитозинl= 6;м, ганцикловіl= 8;ом, інтерферонl= 6;м, вінкристинl= 6;м, вінбластинl= 6;м і доксорубі = 94;ином), також може збільшити ризик побіч = 85;их ефектів зидовудину. При необхід = 85;ості одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату т = 72; будь-якого

з цих лікарських засобів слі = 76; проводити м = 86;ніторуванн&#= 1103; функції нирок та гематологіm= 5;них параметрів та при необхідносm= 0;і зменшувати дозу одного чи кількох складників терапії.

Враховуючи, що у пацієнтів, які одержують п = 88;епарат, можуть розвинутисn= 0; опортуністl= 0;чні інфекції, може бути необхідним призначеннn= 3; профілактиm= 5;ної антибактерo= 0;альної терапії, яка може включати ко-тримокса = 79;ол, пентамідин, піриметаміl= 5; і ацикловір. Обмежені дані клінічних досліджень свідчать пр = 86; відсутністn= 0; істотного збільшення = 88;изику побічних ефектів зидовудину = 79; цими препаратамl= 0;.

Фармак&#= 1086;логічні властивостo= 0;.

Фармак&#= 1086;динаміка.

Це комбінованl= 0;й противірусl= 5;ий препарат. Ак= 090;ивні інгредієнтl= 0; препарату – ламівудин і зидовудин – = 108; селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и реплікації вірусу імунодефіцl= 0;ту людини – 1 (ВІЛ= -1) і вірусу імунодефіцl= 0;ту людини – 2 (ВІЛ= -2). Ламівудин і зидовудин чинять синергічну = 10;нгібуючу дію на реплікацію вірусу імун = 86;дефіциту людини в клітині. Обидва активні інг = 88;едієнти препарату поступово перетворююm= 0;ься у клітині на трифосфати. Ламівудин-т = 88;ифосфат і зидовудин-т = 88;ифосфат є конкурент = 85;ими інгібітораl= 4;и зворотної транскриптk= 2;зи вірусу імунодефіцl= 0;ту людини. Клін= 110;чно доведено, що така комбінація запобігає розвитку резистентнl= 6;сті до зидовудину = 91; пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антиретровo= 0;русну терапію. Показано, що багатокомпl= 6;нентна антиретровo= 0;русна терапія із включенням ламівудину ефективна у пацієнтів, які ще не отр&#= 1080;мували антиретровo= 0;русної терапії. Клі= 085;ічно доведено, що комбінація ламівудину = 10; зидовудину запобігає розвитку резистентнl= 6;сті до зидовуди = 85;у у таких пацієнтів.=

Фармак&#= 1086;кінетика.

Всмокт = 91;вання. &= #1055;ісля застосуванl= 5;я внутрішньоk= 5;о ламівудин т = 72; зидовудин добре всмоктуютьl= 9;я зі шлунково-= 082;ишкового тракту. Біодоступнo= 0;сть ламівудину = 91; дорослих становить 80-85 %, зидовудину R= 11; 60-70 %.

Сер= ;едні величини максимальl= 5;ої концентраm= 4;ії у плазмі крові для ламівудинm= 1; та зидо= вудину були 1,6 мкг/мл (32 %) і 2 мкг/мл (40 %), відповідно. Відповідні значення площі під кривою «кон = 94;ентрація-ча&= #1089;» 6,1 мкг ´ год/мл (20 %) і 2,4 мкk= 5; ´= год/мл (29 %). Період напі = 74;виведення для ламівудину = 10; зидовудину R= 11; 0,75 (0,5-2) години і 0,5 (0,25-2) години відповідно.

Розподіл. При застосуванl= 5;і внутрішньо ламівудину = 10; зидовудину середній об’єм видимого ро = 79;поділу становить 1,3 і= 1,6 л/кг відповідно. Ламівудин демонструє лінійну фар = 84;акокінетик&#= 1091; у терапевтичl= 5;ому діапазоні доз і обмежене зв’язуваннn= 3; з головним білком плазми кров= 10; – альбуміно = 84; (менше 36 %). Зв’я= 079;ування зидовудину = 79; білками плазми кров= 10; досягає 34-38 %. Ламівудин і зидовудин проникають = 91; центральну нервову систему і сп= 080;нномозкову рідину. Середнє співвідношk= 7;ння між концентрацo= 0;ями ламівудину = 10; зидовудину = 91; лікворі та сироватці крові= ; через= ;

2-4 години післ= 03; застосуванl= 5;я внутрішньо становить приблизно 0,12 і 0,5 відповідно.=

Метаболізм.= Основним метаболітоl= 4; зидовудину = 91; плазмі кров= 10; та сечі є 5-глюкуронід.

Дос= ;лідження in vitro показали, що ламівудин у клітинах фосфорилюєm= 0;ься до активног = 86; метаболіту 5-трифосфату. <= o:p>

Виведення.= Ламівудин виводиться = 79; організму переважно нирками у незміненомm= 1; вигляді. Період напі = 74;виведення ламівудину з клітин становить 5-7 годин.

Пер= ;іод напіввиведk= 7;ння зидовудину R= 11; 1,1 години, а середній системний кліренс – 1,6 л/год/кг. Нирк&= #1086;вий кліренс зидовудину оцінюється = 03;к 0,34 л/год/кг, що вказує на гломерулярl= 5;у фільтрацію та активну канальцеву секрецію нирками.

Фармакокін&= #1077;тика в особливих клінічних в = 80;падках.

У пацієнтів і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю концентрацo= 0;ї зидовудину = 91; плазмі кров= 10; підвищені.=

При печінковій недостатноl= 9;ті можлива кум = 91;ляція зидовудину внаслідок уповільненl= 5;я його зв’язуваннn= 3; глюкуроновl= 6;ю кислотою.

Фармац&#= 1077;втичні характерисm= 0;ики.

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого або майже білог = 86; кольору таблетки, вк= 088;иті оболонкою, у формі капсули, з відбиттям «RX923» з одного боку та гладеньк= 10; – з іншого.

Термін придатностo= 0;. 3<= /span> роки.

Умови зберігання.

Зберіг= 072;ти у сухому місці при температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіг= 072;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаков&#= 1082;а.

По 60 таблеток у пластиковоl= 4;у флаконі.

Катего&#= 1088;ія відпуску. З&= #1072; рецептом.=

Виробн&#= 1080;к.

Сан Фармасьютиl= 2;ал Індастріз Лімітед.

Sun Pharmaceutical Industries<= /span> Limited.

Місцез&#= 1085;аходження.<= /o:p>

с. Гангувала, Паонта Сахі = 73;, Дістрікт Сірмоур, Хімачал Прадеш 173025, Індія.

V. Ganguwala= , Paonta Sahib, District Sirmour, Himachal Pradesh 173025, India.<= /p>

ІНСТ= РУКЦІЯ

З боку опорно-рухоk= 4;ого апарату: = 072;ртралгія, м’язові розлади; рабдоміоліk= 9;.

З боку п= 089;ихічних розладів: неспокій, депресія.=

З боку нервової системи: головний біль; запаморочеl= 5;ня; безсоння, па= 088;естезія, сонливість, зниження розумової а = 82;тивності, судоми.

З боку шкіри: висипання, свербіж; пігментаціn= 3; шкіри та ніг= 090;ів, кропив’янкk= 2;, підвищена пітливість.

Годування груддю

Взаємодії стосовно ламівудину=

Триметопрl= 0;м

Залцитабіl= 5;

Взаємодії стосовно зидовудину=

Ламівудин=

Пробенециk= 6;

Рифампіциl= 5;

Ставудин<= /span>