ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікарського засобу

НЬЮРОПЕНТИН^®=

(NUROPENTINE^®)

Склад:

діюча речовина: габапентин;

1 капсула тверда містить 30= 0мг габапентину;=

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, кремн= ію діоксид колоїдний безводний; тверда желатинова капсула: желатин, вода очище= на, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміром 1 з білим корпусо= м та кришкою червоного кольору, що містять порошок білого або майже білого кольо= ру.

Фармакотер= апевтична група.

Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03А Х12.<= /o:p>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Габапентин – 1-(амінометил)-циклогексаноцтова кислота – є циклічним аналогом гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), який може проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Протисудомна активність габапентину показана на багатьох експериментальних моделях судомних станів. Механізм протиепілептичної дії габапентину на сьогодні невідомий= . Незважаючи на те, що габапентин структурно подібний до ГАМК, він не є ГАМК-міметиком, оскільки не зв’язуєть= ся ні з ГАМК_A, ні з ГАМК_B-рец= епторами, не інгібує зворотне захоплення ГАМК чи деградацію ГАМК за участю ГАМК-трансамінази. Він не взаємодіє з потенціалзалежними натрієвими каналами, з бензодіазепіновими рецепторами, з центрами зв’язування збуджуючих нейротрансмітерів, не впливає на катехоламінові, ацетилхолінові чи опі= атні рецептори. Таким чином, габапентин має абсолютно новий механізм дії, зв’язуючись із високоспецифічними центрами в центральній нервовій системі (ЦНС<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>), які мають білкову природу, локалізован= і переважно у неокортек= сі і не мають= спорідненості з іншими протиепілептичними засобами.

Габапентин також ефективно купірує невропатичний біль.

Фармакокінетика. <= /span>

Абсорбція <= /span>швидка. Біодоступні= сть становить приблизно 60 %. Біодоступність не пропорційна до дози: при збільшенні дози біодоступність зменшується і становить = при дозі 300 мг – 60 %, а при дозі 1600 мг – 30 %. Їжа = не впливає на фармакокіне= тику габапентину. Час досягнення максимальної концентрації становить 2–3= години. = Концентрація препарат= у у плазмі крові пропорційна до дози. Фармакокінетика не змінюється = при повторному прийомі. Проходить через гематоенцефалічний бар’єр: у хворих на епілепсію концентрац= ія габапентину у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від відповідної рівноважної концентрації препарату у плазмі крові. Потрапляє у<= /span> грудне молоко. Габапентин не зв’язується з білками плазми крові, об’єм розподілу становить 57,7 літра. Габапент= ин практично не метаболізується. Не індукує окиснювальних ферментів печінки. Виводиться нирками<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> у незміненому вигляді. Час напіввиведення не залежить від дози і в середнь= ому становить 5–7 годин у пацієнтів з= нормальн= ою видільною функцією нирок. У= пацієнтів літнього віку і у пацієнтів з порушенн= ям функції нирок швидкість виведення знижується прямо пропорційно до рівня кліренсу креатиніну. Виводиться з крові при гемодіалізі. Рекомендує= ться коригування дози пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнтам, я= кі перебувають на гемодіалізі.

Фар= макокінетика габапентину у дітей оцінювалася у 50 здорових суб’єктів у віці від 1 місяця до = 12 років. В цілому при розрахунку дози на кілограм маси тіла (мг/кг) плазмові концентрації габапентину у дітей віком від 5 років не відрізнялися від таки= х у дорослих.

Клінічні характеристики.

Показання.

= Епілепсія. =

= Габапентин застосовують як додатковий препарат при лікуванні парціальних судом із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та д= ітей віком від 6 років.

= Габапентин застосовують як монотерапію при парціальних судомах із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей віком= від 12 років.

= Нейропатичний біль.

= Габапентин показаний для лікування периферичного нейропатичного болю, наприклад, при болючій діабети= чній нейропатії і постгерпетичній невралгії, у дорослих.

Протипоказання.

Підвищена чутливість= до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.<= /p>

Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Опіати.

Є дані про пригнічення функції дихання і/або седативний ефект, що були пов’язані з одночасним застосуванням габапентину та опіатів, особливо у пацієнтів похилого віку.

Морфін.

Під час клінічних досліджень одночасне застосування габапентину та морфіну призводило до зростання AUC габапентину на 44 %. З цієї прич= ини необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів, які приймають дані препарати, для своєчасного виявлення ознак пригнічення ЦНС, зокрема сонливості, седативного ефекту та пригнічення дихання. При їх виявленні дозу габапентину або морфіну потрібно належним ч= ином знизити.

Протиепілептичні препарати (фенобарбітал, фенітоїн, вальпроєва кислота, карбамазепін).

Взаємодії між даними препаратами та габапентином не спостерігалося.

Фармакокінетика стабільної концентрації габапентину у плазмі крові схожа у здорових добровольців і у пацієнтів з епілепсією, які одержують ці протиепілептичні засоби.

Пероральні контрацептиви, що містять норетиндрон та/а= бо етинілестрадіол. Одночасний прийом із габапентином не впливає на фармакокінетику препаратів.
Антацидні лікарські засоби, що містять алюміній та магній.

Одночасний прийом цих препа= ратів із габапентином призводить до зменшення біодоступності габапентину на 24 %. Габапентин слід приймати не раніше ніж через 2 години після прийому антациду.

Пробенецид не вплив= ає на екскрецію габапентину нирками.

Циметидин.

Одночасний прийом даного препарату з габапентином призводить до незначного зниження ниркової екскреції габапентину, що не є клінічно значимим.

Особливості застосування

Гіперчутливість, індукована медикаментами, зі шкірним= и і системними проявами та еозинофілією (DRESS-синдром).

Повідомлялося про розвиток = -синдрому у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними засобами, включаючи габапентин. При появі будь-яких ранніх клінічних проявів гіперчутливості (гарячка, лімфаденопатія), навіть без очевидних шкірних про= явів (висипання), слід негайно провести обстеження пацієнта. Габапентин слід відмінити, якщо не було встановлено інших етіологічних чинників розвитку DRESS-cиндрому.

Анафілаксія

Габапентин може бути причиною виникнення анафілаксії. Описані випадки анафілаксії проявлялися утрудненням дихання, набряками (губ, горла та язика), гіпотонією та потребували невідкладної допомоги. Пацієнтів слід попередити про те, що у разі появи будь-яких ознак анафілаксії необхідно припинити застосування габапентину і негайно звернутися по медичну допомогу.

Суїцидальні думки та поведінка.

= Суїцидальне мислення та поведінка спостерігались у пацієнтів, яких ліку= вали протиепілептичними засобами при деяких показаннях. Метааналіз результатів рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень протиепілептичних засобів т= акож показав невелике підвищення ризику виникнення суїцидального мислення і поведінки, механізм виникнення якого невідомий. Наявні дані не виключають підвищеного ризику у разі застосування габапентину. Тому необхідно слідкува= ти за проявами суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які приймають габапентин, і у разі потреби призначати відповідне лікування. Слід порадити пацієнтам (та тим, хто за ними доглядає) звертатися по медичну допомогу при виникненні ознак суїцидального мислення та поведінки.

Гострий панкреатит

При появі симптомів панкреати= ту на тлі застосування габапентину прийом препарату необхідно припинити.

Судоми.

= Попри відсутність доказів поновлення судомних нападів після припинення прийому габапентину, раптове припинення застосування протисудомних препаратів хвори= м на епілепсію може сприяти розвитку епілептичного статусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Зменшувати дозу, відміняти лікарський засіб або заміняти його іншим (альтернативним) слід поступово, протягом не менше 1 тижня.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе збільшення частоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапентину.

Спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапент= ином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.

Не вважається, що габапентин ефективний для лікування первинно-генералізованих нападів, таких як абсанси, він може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких пацієнтів. З цієї причини габапентин слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, що включають абсанси.

Лікування габапентином було пов’язано з виникненням запаморочення та сонливості, які потенційно можуть збільшити кількість випадкових травм (падіння). Також повідомлялося про втр= ату свідомості, сплутаність свідомості та розвиток психічних порушень. Тому пацієнтам слід рекомендувати виявляти обережність, доки не буде відома їхня індивідуальна реакція на габапентин.

Одночасне застосування з опіатами

За пацієнтами, які одночасно застосовують опіати та габапентин, необхід= но уважно спостерігати для своєчасного виявлення симптомів пригнічення ЦНС, та= ких як сонливість та пригнічення дихання. При одночасному застосуванні морфіну = та габапентину можливе збільшення концентрації габапентину. Дозу габапентину а= бо опіатів необхідно зменшити (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пригнічення функції дихання

Лікування габапентином пов’яз= ане з тяжким пригніченням функції дихання. У пацієнтів із порушеннями дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушеннями функції нирок, при супутньому застосуванні препар= атів, що пригнічують ЦНС, та у людей похилого віку спостерігається підвищений риз= ик виникнення цієї тяжкої побічної реакції. Таким пацієнтам може бути необхідне коригування дози.

= Пацієнти літнього віку (понад= 65 років)

= Систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтам у віці від = 65 років не проводили. У одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з нейропатичним болем, у пацієнтів віком понад 65 років частіше, ніж у більш молодших пацієнтів, розвивалися сонливість, периферичні набряки та слабкість. За винятком цих даних, клінічні дослідження у даній віковій групі не виявили доказів відмінностей профілю небажаних явищ від та= кого у популяції молодих пацієнтів.

= Діти

Через відсутність даних щодо впливу довгострокової (понад 36 тижнів) терапії габапентином на здатність до навчання, інтелектуальні здібності та розвиток дітей слід зважувати переваги тривалої терапії та її потенційні ризики.

= Зловживання та залежність

= У постмаркетингових дослідженнях зареєстрували випадки зловживання та залежності. У звʼязку з цим необхідно ретельно оцінювати дані пацієнті= в на предмет зловживання наркотиками та спостерігати за появою можливих ознак зловживання габапентином (наприклад, пацієнт прагне роздобути препарат, вим= агає збільшення дози, виникає розвиток толерантності).

= Лабораторні тести.=

= При напівкількісному визначенні загального білка в сечі за допомогою експрес-тестів можуть бути отримані помилкові позитивні результати. Тому рекомендовано перевіряти такі результати експрес-тестів за допомогою методі= в, які ґрунтуються на іншому аналітичному принципі, таких як біуретова проба, турбідиметричний метод чи метод зв’язування барвника, або потрібно використовувати ці методи спочатку.

Застосуван= ня у період вагітності або годування груддю. <= /span>

За= гальні ризики епілепсії і протиепілептичної терапії.

Ризик вродженої патології потомства матерів, які отримували протиепілептичні препарати, збільшувався в 2–3 рази. Найчастіше повідомляли про розвиток «заячої губи», аномалій серцево-судинної системи і дефектів нервової трубки. Комбінована протиепілептична терапія, порівняно з монотерапією, може асоціюватися з вел= иким ризиком вад розвитку, тому рекомендовано застосовувати монотерапію. Усім вагітним жінкам і жінкам репродуктивного віку, яким необхідне проведення протиепілептичної терапії, перед її початком необхідно проконсультуватися з фахівцем. При плануванні вагітності необхідно ще раз переглянути необхідніс= ть протиепілептичної терапії. Різке припинення прийому протиепілептичних препаратів неприпустиме, оскільки це може призвести до виникнення судом і суттєво погіршити стан матері і дитини. Затримка розвитку у потомства матер= ів з епілепсією спостерігається рідко. Неможливо диференціювати, чи є затримка розвитку наслідком генетичних порушень, соціальних факторів, епілепсії у ма= тері або прийому нею протиепілептичних препаратів.

Ри= зик, пов’язаний з терапією габапентином

Адекватні дані щодо застосування габапентину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Габапентин не слід застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли потенційна користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода.

Немає єдиного виснов= ку про те, чи здатний габапентин, який застосовують жінки у період вагітності = з приводу епілепсії, підвищувати ризик розвитку вродженої патології у потомства як у зв’язку з наявністю у жінок епілепсії самої по собі, так і у зв’язку з комбінованим застосуванням інших протиепілептичних препаратів. <= /span>

Габапентин проникає у грудне молоко. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчений, призначення габапентину жінкам, які годують груддю, слід проводити з обережністю. Застосування габапентину жінкам, які годують груддю, виправдано тільки у тому випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик = для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Габапентин впливає на ЦНС і м= оже призвести до сонливості, запаморочення або інших подібних симптомів. Ці поб= ічні ефекти, навіть легкого або помірного ступеня, потенційно небезпечні для пацієнтів під час управління транспортними засобами або експлуатації інших машин, особливо на початку терапії та після підйому дози.

Спосіб застосування та дози. <= /i>

Лікарський засіб призначений для прийому всередину.

Габапентин можна прий= мати разом з їжею або окремо. Капсулу необхідно проковтнути цілою та запивати достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води). <= /p>
При всіх показаннях д= ля початку терапії слід використовувати схему підбору, доз наведена в таблиці 1. Ця схема рекомендується для дорослих і дітей віком від 12 років. Схема підбору дози для дітей віком від 6 до 12 років описана нижче в окремому підрозділі.

Розрахунок дозування п= ри початковому підб<= /span>орі доз.                                                Табл= иця 1.

1-й день

2-й день

3-й день

300 мг 1 раз н= а добу

300 мг 2 рази= на добу

300 мг 3 рази= на добу

Від= міна габапентину

Рекомендовано відміня= ти габапентин поступово протягом мінімум 1 тижня, незалежно від показання.

Епі= лепсія.

При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та ефективності.

Дорослі та діти віком від 12 років=

Ефективні дози при епілепсії від 900 до 3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, або з дози 300 мг 3 рази на добу в 1-й д= ень. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати на 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної дози 3600 мг/добу.= Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротший те= рмін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижн= і, 3600 мг/добу ‒ 3 тижні.

У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг/добу добре переносилася пацієнтами. Добову дозу слід розділити на 3 прийоми. Максимальний інтервал = між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути перерв у протисудомній терапії та запобігти виникненню судомних нападів. =

Діти віком від 6 до 12 років.

Стартова доза лікарсь= кого засобу повинна становити 10–15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом приблизно 3–х днів. Ефективна доза габапентину для дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Доза 50 мг/кг/добу добре переносилася пацієнтами у рамках довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розділити на рівні частини (прийом 3 рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не м= ає перевищувати 12 годин.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що= при цьому не змінюється плазмова концентрація габапентину або концентрації інших протиепілептичних препаратів у сироватці крові.

Пер= иферичний нейропатичний біль.

Дорослі.

Лікування розпочинаєт= ься з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, інакше стартова доза 9= 00 мг/добу повинна бути розділена на 3 прийоми. Потім, залежно від індивідуаль= ної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати по 300 мг/добу кожні = 2–3 дні до максимальної ‒ 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів потрібне біл= ьш повільне титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ̵= 0; 3 тижні.

Ефективність та безпе= ку габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю (наприклад, бол= ючої діабетичної нейропатії або постгерпетичної невралгії) не вивчали у рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю більше 5 місяців. Якщо паціє= нту потрібно більш тривале (більше 5 місяців) лікування габапентином з приводу нейропатичного болю, перед продовженням терапії лікар повинен оцінити кліні= чний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Рекомендації, що стосуються призначення габапентину за всіма показаннями.

Пацієнтам з важким загальним станом або певними обтяжливими факторами, такими як низька маса т= іла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або зменшув= ати крокову дозу, або подовжувати інтервали між збільшенням дози.

Застосування пацієнтам літнього віку (від 65 років).

Пацієнтам літнього ві= ку іноді потрібен індивідуальний підбір дози у зв’язку з можливим зниженням функції нирок (див. таблицю 2). У пацієнтів літнього віку частіше спостеріг= ається розвиток сонливості, периферичних набряків і слабкості. <= /p>
Застосування пацієнтам з нирковою недостатніс= тю.

Пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю та пацієнтам на гемодіалізі потрібен індивідуальний підбір дози препарату (див. таблицю 2).

Дози при порушенні функції нирок.                             =                                          Таблиця 2.

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Загальна добова доза габапентину*

(мг/доба)

&= gt; 80 (норми кліренсу креатиніну)

9= 00–3600

5= 0–79

6= 00–1800

30–49

300–900

15–29

150**–600

<15***

150**–300

* Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 79 мл/хв).

** Призначати у дозі 300 мг через день.

*** Для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 15 мл/= хв добову дозу необхідно зменшити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв повинні отримувати половину від добової дози пацієнтів з кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Дози для паціє= нтів, які отримують гемодіаліз.

Для пацієнтів з анурі= єю, які знаходяться на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендована насичувальна доза препарату повинна становити 300 – 400 мг, п= отім необхідно призначати 200 – 300 мг габапентину після кожних 4 годин гемодіал= ізу. У дні, вільні від гемодіалізу, габапентин приймати не можна.

Підтримуючу дозу габапентину для пацієнтів на гемодіалізі визначати за таблицею 2. На дод= аток до підтримуючої дози пацієнтам на гемодіалізі рекомендовано прийом 200 – 300 мг препарату після кожних 4 годин гемодіалізу.=

Діт= и. Габапентин показаний для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія для – дітей віком від 6 років, як монотера= пія – для дітей віком від 12 років.

Передозування.<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Навіть у разі прийому препарату в дозі до 49 г/добу не відзначався розвиток гострих небезпечних для життя токсичних реакцій.

Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразну мову, сонливість, втрату св<= /span>ідомості, млявість і легку діарею. Усі пацієнти повністю одужали на підтримуючому лікуванні. Зниження абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію = інших ліків і зменшити токсичні ефекти від передозування. Передозув= ання габапентину, особливо у комбінації з іншими депресантами ЦНС, може призвест= и до коми.

Лік= ування симптоматичне. Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути показаний.

У дослідженнях на мишах і щурах не вдалося визначити летальну дозу габапентину, незважаючи на застосування доз, які сягали 8000 мг/кг. Симптоми гострої токсичності у тварин включали: атаксію, утруднене дихання, птоз, зниження активності аб= о, навпаки, підвищення збудливості.

Побічні реакції= .

Інфекції та інвазії: вірусні інфекції, інфекції, пневмонія, інфекції дихальних шляхів¹, бронхіт¹, інфе= кції сечовидільної системи, отит середнього вуха¹.<= /p>
З боку крові та лімфи: лейкопенія, тромбоцитопенія.=

З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи кропив’янку), синдром гіперчутливості зі шкірними та системними проявами, що може включати такі симптоми, як гарячка, висип, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія тощо (DRESS= -синдром); анафілаксія (див. розділ «Особливості застосування»).

Метаболічні порушення: анорексія, посилення апетиту, збільшення маси тіла, коливання рівня глюкози (гіпоглікемія, гіперглікемія)= , що найчастіше виникають у хворих на цукровий діабет, гіпонатріємія.

З боку психіки: ворожість, агресивна поведінка¹, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, тривожність, підвищ= ена збудливість, розлади мислення, галюцинації.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, атаксія, судоми¹, гіперкінезія¹, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, парестезія, гіпестезія, порушення координації, ністагм, посилення, послаб= лення або відсутність рефлексів, гіпокінезія,   розлади мислення, рухові порушення (хореоатетоз, дискінезія, дистоні= я), втрата свідомості.

З= боку органів зору: диплопія, амбліопія.

З= боку органів слуху: вертиго, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, симптоми вазодилатації<= /span>, відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, диспное, бронх= іт, кашель, пригнічення дихання.

3 боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, гінгівіт, запори або діарея, сухість у роті, анорексія, підвищення апетиту, диспепсія, зміна стану зубів, метеор= изм, панкреатит^{2, дисфагія.}

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: набряк обличчя, пурпура (найчастіше описується як синці після травми), шкірний вис= ип, свербіж, акне, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса – Джонсон= а, ангіоневротичний набряк, алопеція, DRESS-синдром (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку опорно-рухового апарату: міалгія, артралгія, біль у спині, посмикування м’язів, міокло= нус, рамбдоміоліз, міопатія³.

З= боку сечовидільної системи: нетримання сечі, гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія, сексуальна дисфункція (включаючи зміну лібідо, порушення еякуляції, аноргазмію).

Загальні порушення: підвищена втомлюваність, гарячка, периферичні набряки, порушення ходи, астенія, нездужання, грипопод= ібні симптоми, генералізовані набряки, реакція відміни (неспокій, безсоння, болі, нудота, пітливість), біль у грудях. Були описані випадки раптового летального наслідку, однак чіткий зв’язок з прий= омом габапентину встановлений не був.

Лабораторні дані: зниження кількості лейкоцит= ів, підвищення маси тіла, підвищення показників функції печінки (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза)

і білірубіну, підвищення рівня креатинкінази³. <= /p>
Травми: випадкові пошкодження, переломи, подряпини, падіння.

¹Випадки інфекції дихальних шляхів, середні отити, судоми і бронхіти були описані тільки в клінічних дослідженнях із участю дітей. Крім того, у дослідженнях у дітей досить часто спостерігали агресивну поведінку і гіперкінези.

²Були описані випадки гострого панкреатиту на тлі лікування габапентином. Зв’язок з габапентином не визнач= ений (див. розділ «Особливості застосування»).

³У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, зареєстровані випад= ки міопатії з підвищенням рівня креатинкінази.

Термін придатності. 2 <= /span>рок= и.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.<= /span> 10 капсул у блістері. По 1, по 3 або по 10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ТОВ «КУСУМ ФАРМ».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.=

<= /o:p>

ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікарського засобу

НЬЮРОПЕНТИН^®=

(NUROPENTINE^®)

Склад:

діюча речовина: габапентин;

1 капсула тверда містить 30= 0мг габапентину;=

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, кремн= ію діоксид колоїдний безводний; тверда желатинова капсула: желатин, вода очище= на, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміром 1 з білим корпусо= м та кришкою червоного кольору, що містять порошок білого або майже білого кольо= ру.

Фармакотер= апевтична група.

Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03А Х12.<= /o:p>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Габапентин – 1-(амінометил)-циклогексаноцтова кислота – є циклічним аналогом гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), який може проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Протисудомна активність габапентину показана на багатьох експериментальних моделях судомних станів. Механізм протиепілептичної дії габапентину на сьогодні невідомий= . Незважаючи на те, що габапентин структурно подібний до ГАМК, він не є ГАМК-міметиком, оскільки не зв’язуєть= ся ні з ГАМК_A, ні з ГАМК_B-рец= епторами, не інгібує зворотне захоплення ГАМК чи деградацію ГАМК за участю ГАМК-трансамінази. Він не взаємодіє з потенціалзалежними натрієвими каналами, з бензодіазепіновими рецепторами, з центрами зв’язування збуджуючих нейротрансмітерів, не впливає на катехоламінові, ацетилхолінові чи опі= атні рецептори. Таким чином, габапентин має абсолютно новий механізм дії, зв’язуючись із високоспецифічними центрами в центральній нервовій системі (ЦНС<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>), які мають білкову природу, локалізован= і переважно у неокортек= сі і не мають= спорідненості з іншими протиепілептичними засобами.

Габапентин також ефективно купірує невропатичний біль.

Фармакокінетика. <= /span>

Абсорбція <= /span>швидка. Біодоступні= сть становить приблизно 60 %. Біодоступність не пропорційна до дози: при збільшенні дози біодоступність зменшується і становить = при дозі 300 мг – 60 %, а при дозі 1600 мг – 30 %. Їжа = не впливає на фармакокіне= тику габапентину. Час досягнення максимальної концентрації становить 2–3= години. = Концентрація препарат= у у плазмі крові пропорційна до дози. Фармакокінетика не змінюється = при повторному прийомі. Проходить через гематоенцефалічний бар’єр: у хворих на епілепсію концентрац= ія габапентину у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від відповідної рівноважної концентрації препарату у плазмі крові. Потрапляє у<= /span> грудне молоко. Габапентин не зв’язується з білками плазми крові, об’єм розподілу становить 57,7 літра. Габапент= ин практично не метаболізується. Не індукує окиснювальних ферментів печінки. Виводиться нирками<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> у незміненому= вигляді. Час напіввиведення не залежить від дози і в середнь= ому становить 5–7 годин у пацієнтів з= нормальн= ою видільною функцією нирок. У= пацієнтів літнього віку і у пацієнтів з порушенн= ям функції нирок швидкість виведення знижується прямо пропорційно до рівня кліренсу креатиніну. Виводиться з крові при гемодіалізі. Рекомендує= ться коригування дози пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнтам, я= кі перебувають на гемодіалізі.

Фар= макокінетика габапентину у дітей оцінювалася у 50 здорових суб’єктів у віці від 1 місяця до = 12 років. В цілому при розрахунку дози на кілограм маси тіла (мг/кг) плазмові концентрації габапентину у дітей віком від 5 років не відрізнялися від таки= х у дорослих.

Клінічні характеристики.

Показання.

= Епілепсія. =

= Габапентин застосовують як додатковий препарат при лікуванні парціальних судом із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та д= ітей віком від 6 років.

= Габапентин застосовують як монотерапію при парціальних судомах із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей віком= від 12 років.

= Нейропатичний біль.

= Габапентин показаний для лікування периферичного нейропатичного болю, наприклад, при болючій діабети= чній нейропатії і постгерпетичній невралгії, у дорослих.

Протипоказання.

Підвищена чутливість= до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.<= /p>

Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Опіати.

Є дані про пригнічення функції дихання і/або седативний ефект, що були пов’язані з одночасним застосуванням габапентину та опіатів, особливо у пацієнтів похилого віку.

Морфін.

Під час клінічних досліджень одночасне застосування габапентину та морфіну призводило до зростання AUC габапентину на 44 %. З цієї прич= ини необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів, які приймають дані препарати, для своєчасного виявлення ознак пригнічення ЦНС, зокрема сонливості, седативного ефекту та пригнічення дихання. При їх виявленні дозу габапентину або морфіну потрібно належним ч= ином знизити.

Протиепілептичні препарати (фенобарбітал, фенітоїн, в= альпроєва кислота, карбамазепін).

Взаємодії між даними препаратами та габапентином не спостерігалося.

Фармакокінетика стабільної концентрації габапентину у плазмі крові схожа у здорових добровольців і у пацієнтів з епілепсією, які одержують ці протиепілептичні засоби.

Пероральні контрацептиви, що містять норетиндрон та/а= бо етинілестрадіол. Одночасний прийом із габапентином не впливає на фармакокінетику препаратів.
Антацидні лікарські засоби, що містять алюміній та магній.

Одночасний прийом цих препаратів із габапентином призводить до зменшення біодоступності габапенти= ну на 24 %. Габапентин слід приймати не раніше ніж через 2 години пі= сля прийому антациду.

Пробенецид не вплив= ає на екскрецію габапентину нирками.

Циметидин.

Одночасний прийом даного препарату з габапентином призводить до незначного зниження ниркової екскреції габапентину, що не є клінічно значимим.

Особливості застосування

Гіперчутливість, індукована медикаментами, зі шкірним= и і системними проявами та еозинофілією (DRESS-синдром).

Повідомлялося про розвиток = -синдрому у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними засобами, включаючи габапентин. При появі будь-яких ранніх клінічних проявів гіперчутливості (гарячка, лімфаденопатія), навіть без очевидних шкірних про= явів (висипання), слід негайно провести обстеження пацієнта. Габапентин слід відмінити, якщо не було встановлено інших етіологічних чинників розвитку DRESS-cиндрому.

Анафілаксія

Габапентин може бути причиною виникнення анафілаксії. Описані випадки анафілаксії проявлялися утрудненням дихання, набряками (губ, горла та язика), гіпотонією та потребували невідкладної допомоги. Пацієнтів слід попередити про те, що у разі появи будь-яких ознак анафілаксії необхідно припинити застосування габапентину і негайно звернутися по медичну допомогу.

Суїцидальні думки та поведінка.

= Суїцидальне мислення та поведінка спостерігались у пацієнтів, яких ліку= вали протиепілептичними засобами при деяких показаннях. Метааналіз результатів рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень протиепілептичних засобів т= акож показав невелике підвищення ризику виникнення суїцидального мислення і поведінки, механізм виникнення якого невідомий. Наявні дані не виключають підвищеного ризику у разі застосування габапентину. Тому необхідно слідкува= ти за проявами суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які приймають габапентин, і у разі потреби призначати відповідне лікування. Слід порадити пацієнтам (та тим, хто за ними доглядає) звертатися по медичну допомогу при виникненні ознак суїцидального мислення та поведінки.

Гострий панкреатит

При появі симптомів панкреати= ту на тлі застосування габапентину прийом препарату необхідно припинити.

Судоми.

= Попри відсутність доказів поновлення судомних нападів після припинення прийому габапентину, раптове припинення застосування протисудомних препаратів хвори= м на епілепсію може сприяти розвитку епілептичного статусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Зменшувати дозу, відміняти лікарський засіб або заміняти його іншим (альтернативним) слід поступово, протягом не менше 1 тижня.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе збільшення частоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапентину.

Спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапент= ином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.

Не вважається, що габапентин ефективний для лікування первинно-генералізованих нападів, таких як абсанси, він може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких пацієнтів. З цієї причини габапентин слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, що включають абсанси.

Лікування габапентином було пов’язано з виникненням запаморочення та сонливості, які потенційно можуть збільшити кількість випадкових травм (падіння). Також повідомлялося про втр= ату свідомості, сплутаність свідомості та розвиток психічних порушень. Тому пацієнтам слід рекомендувати виявляти обережність, доки не буде відома їхня індивідуальна реакція на габапентин.

Одночасне застосування з опіатами

За пацієнтами, які одночасно застосовують опіати та габапентин, необхід= но уважно спостерігати для своєчасного виявлення симптомів пригнічення ЦНС, та= ких як сонливість та пригнічення дихання. При одночасному застосуванні морфіну = та габапентину можливе збільшення концентрації габапентину. Дозу габапентину а= бо опіатів необхідно зменшити (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пригнічення функції дихання

Лікування габапентином пов’яз= ане з тяжким пригніченням функції дихання. У пацієнтів із порушеннями дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушеннями функції нирок, при супутньому застосуванні препар= атів, що пригнічують ЦНС, та у людей похилого віку спостерігається підвищений риз= ик виникнення цієї тяжкої побічної реакції. Таким пацієнтам може бути необхідне коригування дози.

= Пацієнти літнього віку (понад= 65 років)

= Систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтам у віці від = 65 років не проводили. У одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з нейропатичним болем, у пацієнтів віком понад 65 років частіше, ніж у більш молодших пацієнтів, розвивалися сонливість, периферичні набряки та слабкість. За винятком цих даних, клінічні дослідження у даній віковій групі не виявили доказів відмінностей профілю небажаних явищ від та= кого у популяції молодих пацієнтів.

= Діти

Через відсутність даних щодо впливу довгострокової (понад 36 тижнів) терапії габапентином на здатність до навчання, інтелектуальні здібності та розвиток дітей слід зважувати переваги тривалої терапії та її потенційні ризики.

= Зловживання та залежність

= У постмаркетингових дослідженнях зареєстрували випадки зловживання та залежності. У звʼязку з цим необхідно ретельно оцінювати дані пацієнті= в на предмет зловживання наркотиками та спостерігати за появою можливих ознак зловживання габапентином (наприклад, пацієнт прагне роздобути препарат, вим= агає збільшення дози, виникає розвиток толерантності).

= Лабораторні тести.=

= При напівкількісному визначенні загального білка в сечі за допомогою експрес-тестів можуть бути отримані помилкові позитивні результати. Тому рекомендовано перевіряти такі результати експрес-тестів за допомогою методі= в, які ґрунтуються на іншому аналітичному принципі, таких як біуретова проба, турбідиметричний метод чи метод зв’язування барвника, або потрібно використовувати ці методи спочатку.

Застосуван= ня у період вагітності або годування груддю. <= /span>

За= гальні ризики епілепсії і протиепілептичної терапії.

Ризик вродженої патології потомства матерів, які отримували протиепілептичні препарати, збільшувався в 2–3 рази. Найчастіше повідомляли про розвиток «заячої губи», аномалій серцево-судинної системи і дефектів нервової трубки. Комбінована п= ротиепілептична терапія, порівняно з монотерапією, може асоціюватися з великим ризиком вад розвитку, тому рекомендовано застосовувати монотерапію. Усім вагітним жінка= м і жінкам репродуктивного віку, яким необхідне проведення протиепілептичної терапії, перед її початком необхідно проконсультуватися з фахівцем. При плануванні вагітності необхідно ще раз переглянути необхідність протиепілептичної терапії. Різке припинення прийому протиепілептичних препаратів неприпустиме, оскільки це може призвести до виникнення судом і суттєво погіршити стан матері і дитини. Затримка розвитку у потомства матер= ів з епілепсією спостерігається рідко. Неможливо диференціювати, чи є затримка розвитку наслідком генетичних порушень, соціальних факторів, епілепсії у ма= тері або прийому нею протиепілептичних препаратів.

Ри= зик, пов’язаний з терапією габапентином

Адекватні дані щодо застосування габапентину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Габапентин не слід застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли потенційна користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода.

Немає єдиного виснов= ку про те, чи здатний габапентин, який застосовують жінки у період вагітності з приводу епілепсії, підвищувати ризик розвитку вродженої патології у потомст= ва як у зв’язку з наявністю у жінок епілепсії самої по собі, так і у зв’язку з комбінованим застосуванням інших протиепілептичних препаратів. <= /span>

Габапентин проникає у грудне молоко. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчений, призначення габапентину жінкам, які годують груддю, слід проводити з обережністю. Застосування габапентину жінкам, які годують груддю, виправдано тільки у тому випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик = для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Габапентин впливає на ЦНС і м= оже призвести до сонливості, запаморочення або інших подібних симптомів. Ці поб= ічні ефекти, навіть легкого або помірного ступеня, потенційно небезпечні для пацієнтів під час управління транспортними засобами або експлуатації інших машин, особливо на початку терапії та після підйому дози.

Спосіб застосування та дози. <= /i>

Лікарський засіб призначений для прийому всередину.

Габапентин можна прий= мати разом з їжею або окремо. Капсулу необхідно проковтнути цілою та запивати достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води). <= /p>
При всіх показаннях д= ля початку терапії слід використовувати схему підбору, доз наведена в таблиці 1. Ця схема рекомендується для дорослих і дітей віком від 12 років. Схема підбору дози для дітей віком від 6 до 12 років описана нижче в окремому підрозділі.

Розрахунок дозування п= ри початковому підб<= /span>орі доз.                                                Таблиця 1.

1-й день

2-й день

3-й день

300 мг 1 раз н= а добу

300 мг 2 рази= на добу

300 мг 3 рази= на добу

Від= міна габапентину

Рекомендовано відміня= ти габапентин поступово протягом мінімум 1 тижня, незалежно від показання.

Епі= лепсія.

При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуа= льної переносимості та ефективності.

Дорослі та діти віком від 12 років=

Ефективні дози при епілепсії від 900 до 3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, або з дози 300 мг 3 рази на добу в 1-й д= ень. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати на 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної дози 3600 мг/добу.= Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротший те= рмін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижн= і, 3600 мг/добу ‒ 3 тижні.

У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг/добу добре переносилася пацієнтами. Добову дозу слід розділити на 3 прийоми. Максимальний інтервал = між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути перерв у протисудомній терапії та запобігти виникненню судомних нападів. =

Діти віком від 6 до 12 років.

Стартова доза лікарсь= кого засобу повинна становити 10–15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом приблизно 3–х днів. Ефективна доза габапентину для дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Доза 50 мг/кг/добу добре переносилася пацієнтами у рамках довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розділити на рівні частини (прийом 3 рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не м= ає перевищувати 12 годин.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що= при цьому не змінюється плазмова концентрація габапентину або концентрації інших протиепілептичних препаратів у сироватці крові.

Пер= иферичний нейропатичний біль.

Дорослі.

Лікування розпочинаєт= ься з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, інакше стартова доза 9= 00 мг/добу повинна бути розділена на 3 прийоми. Потім, залежно від індивідуаль= ної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати по 300 мг/добу кожні = 2–3 дні до максимальної ‒ 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів потрібне біл= ьш повільне титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ̵= 0; 3 тижні.

Ефективність та безпе= ку габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю (наприклад, бол= ючої діабетичної нейропатії або постгерпетичної невралгії) не вивчали у рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю більше 5 місяців. Якщо паціє= нту потрібно більш тривале (більше 5 місяців) лікування габапентином з приводу = нейропатичного болю, перед продовженням терапії лікар повинен оцінити клінічний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Рекомендації, що стосуються призначення габапентину за всіма показаннями.

Пацієнтам з важким загальним станом або певними обтяжливими факторами, такими як низька маса т= іла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або зменшув= ати крокову дозу, або подовжувати інтервали між збільшенням дози.

Застосування пацієнтам літнього віку (від 65 років).

Пацієнтам літнього ві= ку іноді потрібен індивідуальний підбір дози у зв’язку з можливим зниженням функції нирок (див. таблицю 2). У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається розвиток сонливості, периферичних набряків і слабкості.

Застосування пацієнтам з нирковою недостатніс= тю.

Пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю та пацієнтам на гемодіалізі потрібен індивідуальний підбір дози препарату (див. таблицю 2).

Дози при порушенні функції нирок.                             =                                          Таблиця 2.

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Загальна добова доза габапентину*

(мг/доба)

&= gt; 80 (норми кліренсу креатиніну)

9= 00–3600

5= 0–79

6= 00–1800

30–49

300–900

15–29

150**–600

<15***

150**–300

* Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 79 мл/хв).

** Призначати у дозі 300 мг через день.

*** Для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 15 мл/= хв добову дозу необхідно зменшити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв повинні отримувати половину від добової дози пацієнтів з кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Дози для паціє= нтів, які отримують гемодіаліз.

Для пацієнтів з анурі= єю, які знаходяться на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендована насичувальна доза препарату повинна становити 300 – 400 мг, п= отім необхідно призначати 200 – 300 мг габапентину після кожних 4 годин гемодіал= ізу. У дні, вільні від гемодіалізу, габапентин приймати не можна.

Підтримуючу дозу габапентину для пацієнтів на гемодіалізі визначати за таблицею 2. На дод= аток до підтримуючої дози пацієнтам на гемодіалізі рекомендовано прийом 200 – 300 мг препарату після кожних 4 годин гемодіалізу.=

Діт= и. Габапентин показаний для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія для – дітей віком від 6 років, як монотера= пія – для дітей віком від 12 років.

Передозування.<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Навіть у разі прийому препарату в дозі до 49 г/добу не відзначався розвиток гострих небезпечних для життя токсичних реакцій.

Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразну мову, сонливість, втрату св<= /span>ідомості, млявість і легку діарею. Усі пацієнти повністю одужали на підтримуючому лікуванні. Зниження абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію = інших ліків і зменшити токсичні ефекти від передозування. Передозув= ання габапентину, особливо у комбінації з іншими депресантами ЦНС, може призвест= и до коми.

Лік= ування симптоматичне. Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути показаний.

У дослідженнях на мишах і щурах не вдалося визначити летальну дозу габапентину, незважаючи на застосування доз, які сягали 8000 мг/кг. Симптоми гострої токсичності у тварин включали: атаксію, утруднене дихання, птоз, зниження активності аб= о, навпаки, підвищення збудливості.

Побічні реакції= .

Інфекції та інвазії: вірусні інфекції, інфекції, пневмонія, інфекції дихальних шляхів¹, бронхіт¹, інфе= кції сечовидільної системи, отит середнього вуха¹.<= /p>
З боку крові та лімфи: лейкопенія, тромбоцитопенія.=

З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи кропив’янку), синдром гіперчутливості зі шкірними та системними проявами, що може включати такі симптоми, як гарячка, висип, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія тощо (DRESS= -синдром); анафілаксія (див. розділ «Особливості застосування»).

Метаболічні порушення: анорексія, посилення апетиту, збільшення маси тіла, коливання рівня глюкози (гіпоглікемія, гіперглікемія)= , що найчастіше виникають у хворих на цукровий діабет, гіпонатріємія.

З боку психіки: ворожість, агресивна поведінка¹, сплутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, тривожність, підвищ= ена збудливість, розлади мислення, галюцинації.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, а= таксія, судоми¹, гіперкінезія¹, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, парестезія, гіпестезія, порушення координації, ністагм, посилення, послаб= лення або відсутність рефлексів, гіпокінезія,   розлади мислення, рухові порушення (хореоатетоз, дискінезія, дистоні= я), втрата свідомості.

З= боку органів зору: диплопія, амбліопія.

З= боку органів слуху: вертиго, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, симптоми вазодилатації<= /span>, відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, диспное, бронх= іт, кашель, пригнічення дихання.

3 боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, гінгівіт, запори або діарея, сухість у роті, анорексія, підвищення апетиту, диспепсія, зміна стану зубів, метеор= изм, панкреатит^{2, дисфагія.}

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: набряк обличчя, пурпура (найчастіше описується як синці після травми), шкірний вис= ип, свербіж, акне, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса – Джонсон= а, ангіоневротичний набряк, алопеція, DRESS-синдром (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку опорно-рухового апарату: міалгія, артралгія, біль у спині, посмикування м’язів, міокло= нус, рамбдоміоліз, міопатія³.

З= боку сечовидільної системи: нетримання сечі, гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія, сексуальна дисфункція (включаючи зміну лібідо, порушення еякуляції, аноргазмію).

Загальні порушення: підвищена втомлюваність, гарячка, периферичні набряки, порушення ходи, астенія, нездужання, грипопод= ібні симптоми, генералізовані набряки, реакція відміни (неспокій, безсоння, болі, нудота, пітливість), біль у грудях. Були описані випадки раптового летального наслідку, однак чіткий зв’язок з прий= омом габапентину встановлений не був.

Лабораторні дані: зниження кількості лейкоцит= ів, підвищення маси тіла, підвищення показників функції печінки (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза)

і білірубіну, підвищення рівня креатинкінази³. <= /p>
Травми: випадкові пошкодження, переломи, подряпини, падіння.

¹Випадки інфекції дихальних шляхів, середні отити, судоми і бронхіти були описані тільки в клінічних дослідженнях із участю дітей. Крім того, у дослідженнях у дітей досить часто спостерігали агресивну поведінку і гіперкінези.

²Були описані випадки гострого панкреатиту на тлі лікування габапентином. Зв’язок з габапентином не визнач= ений (див. розділ «Особливості застосування»).

³У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, зареєстровані випад= ки міопатії з підвищенням рівня креатинкінази.

Термін придатності. 2 <= /span>рок= и.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.<= /span> 10 капсул у блістері. По 1, по 3 або по 10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> блістерів у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ ЛТД/

KUSUM= HEALTHCAREPVTLTD.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Плот № М-3, Індор Спешел Ікономік Зоун, Фейз-ІІ, Пітампур, Діст. Дхар, Мадхья Прадеш, Пін 454774, Ін= дія/

Plot No. M-3, Indore Special Economic Zone, Phase-II, Pithampur, Distt. Dhar, Madhya Pradesh, Pin 454774, India

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

НЬЮРОПЕНТИН^®=

(NUROPENTINE^®)

Склад:

діюча речовина: габапентин;

1 капсула тверда містить 30= 0мг габапентину;=

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк, кремн= ію діоксид колоїдний безводний; тверда желатинова капсула: желатин, вода очище= на, заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміром 1 з білим корпусо= м та кришкою червоного кольору, що містять порошок білого або майже білого кольо= ру.

Фармакотер= апевтична група.

Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03А Х12.<= /o:p>

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Габапентин – 1-(амінометил)-циклогексаноцтова кислота – є циклічним аналогом гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), який може проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Протисудомна активність габапентину показана на багатьох експериментальних моделях судомних станів. Механізм протиепілептичної дії габапентину на сьогодні невідомий= . Незважаючи на те, що габапентин структурно подібний до ГАМК, він не є ГАМК-міметиком, оскільки не зв’язуєть= ся ні з ГАМК_A, ні з ГАМК_B-рец= епторами, не інгібує зворотне захоплення ГАМК чи деградацію ГАМК за участю ГАМК-трансамінази. Він не взаємодіє з потенціалзалежними натрієвими каналами, з бензодіазепіновими рецепторами, з центрами зв’язування збуджуючих нейротрансмітерів, не впливає на катехоламінові, ацетилхолінові чи опі= атні рецептори. Таким чином, габапентин має абсолютно новий механізм дії, зв’язуючись із високоспецифічними центрами в центральній нервовій системі (ЦНС<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>), які мають білкову природу, локалізован= і переважно у неокортек= сі і не мають= спорідненості з іншими протиепілептичними засобами.

Габапентин також ефективно купірує невропатичний біль.

Фармакокінетика. <= /span>

Абсорбція <= /span>швидка. Біодоступні= сть становить приблизно 60 %. Біодоступність не пропорційна до дози: при збільшенні дози біодоступність зменшується і становить = при дозі 300 мг – 60 %, а при дозі 1600 мг – 30 %. Їжа = не впливає на фармакокіне= тику габапентину. Час дося= гнення максимальної концентрації становить 2–3= години. = Концентрація препарат= у у плазмі крові пропорційна до дози. Фармакокінетика не змінюється = при повторному прийомі. Проходить через гематоенцефалічний бар’єр: у хворих на епілепсію концентрац= ія габапентину у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від відповідної рівноважної концентрації препарату у плазмі крові. Потрапляє у<= /span> грудне молоко. Габапентин не зв’язується з білками плазми крові, об’єм розподілу становить 57,7 літра. Габапент= ин практично не метаболізується. Не індукує окиснювальних ферментів печінки. Виводиться нирками<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> у незміненому вигляді. Час напіввиведення не залежить від дози і в середнь= ому становить 5–7 годин у пацієнтів з= нормальн= ою видільною функцією нирок. У= пацієнтів літнього віку і у пацієнтів з порушенн= ям функції нирок швидкість виведення знижується прямо пропорційно до рівня кліренсу креатиніну. Виводиться з крові при гемодіалізі. Рекомендує= ться коригування дози пацієнтам з порушенням функції нирок і пацієнтам, я= кі перебувають на гемодіалізі.

Фар= макокінетика габапентину у дітей оцінювалася у 50 здорових суб’єктів у віці від 1 місяця до = 12 років. В цілому при розрахунку дози на кілограм маси тіла (мг/кг) плазмові концентрації габапентину у дітей віком від 5 років не відрізнялися від таки= х у дорослих.

Клінічні характеристики.

Показання.

= Епілепсія. =

= Габапентин застосовують як додатковий препарат при лікуванні парціальних судом із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та д= ітей віком від 6 років.

= Габапентин застосовують як мо= нотерапію при парціальних судомах із вторинною генералізацією або без такої у дорослих та дітей віком= від 12 років.

= Нейропатичний біль.

= Габапентин показаний для лікування периферичного нейропатичного болю, наприклад, при болючій діабети= чній нейропатії і постгерпетичній невралгії, у дорослих.

Протипоказання.

Підвищена чутливість= до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.<= /p>

Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Опіати.

Є дані про пригнічення функції дихання і/або седативний ефект, що були пов’язані з одночасним застосуванням габапентину та опіатів, особливо у пацієнтів похилого віку.

Морфін.

Під час клінічних досліджень одночасне застосування габапентину та морфіну призводило до зростання AUC габапентину на 44 %. З цієї прич= ини необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів, які приймають дані препарати, для своєчасного виявлення ознак пригнічення ЦНС, зокрема сонливості, седативного ефекту та пригнічення дихання. При їх виявленні дозу габапентину або морфіну потрібно належним ч= ином знизити.

Протиепілептичні препарати (фенобарбітал, фенітоїн, вальпроєва кислота, карбамазепін).

Взаємодії між даними препаратами та габапентином не спостерігалося.

Фармакокінетика стабільної концентрації габапентину у плазмі крові схожа у здорових добровольців і у пацієнтів з епілепсією, які одержують ці протиепілептичні засоби.

Пероральні контрацептиви, що містять норетиндрон та/а= бо етинілестрадіол. Одночасний прийом із габапентином не впливає на фармакокінетику препаратів.
Антацидні лікарські засоби, що містять алюміній та магній.

Одночасний прийом цих препаратів із габапентином призводить до зменшення біодоступності габапенти= ну на 24 %. Габапентин слід приймати не раніше ніж через 2 години пі= сля прийому антациду.

Пробенецид не вплив= ає на екскрецію габапентину нирками.

Циметидин.

Одночасний прийом даного препарату з габапентином призводить до незначного зниження ниркової екскреції габапентину, що не є клінічно значимим.

Особливості застосування

Гіперчутливість, індукована медикаментами, зі шкірним= и і системними проявами та еозинофілією (DRESS-синдром).

Повідомлялося про розвиток = -синдрому у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними засобами, включаючи габапентин. При появі будь-яких ранніх клінічних проявів гіперчутливості (гарячка, лімфаденопатія), навіть без очевидних шкірних про= явів (висипання), слід негайно провести обстеження пацієнта. Габапентин слід відмінити, якщо не було встановлено інших етіологічних чинників розвитку DRESS-cиндрому.

Анафілаксія

Габапентин може бути причиною виникнення анафілаксії. Описані випадки анафілаксії проявлялися утрудненням дихання, набряками (губ, горла та язика), гіпотонією та потребували невідкладної допомоги. Пацієнтів слід попередити про те, що у разі появи будь-яких ознак анафілаксії необхідно припинити застосування габапентину і негайно звернутися по медичну допомогу.

Суїцидальні думки та поведінка.

= Суїцидальне мислення та поведінка спостерігались у пацієнтів, яких ліку= вали протиепілептичними засобами при деяких показаннях. Метааналіз результатів рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень протиепілептичних засобів т= акож показав невелике підвищення ризику виникнення суїцидального мислення і поведінки, механізм виникнення якого невідомий. Наявні дані не виключають підвищеного ризику у разі застосування габапентину. Тому необхідно слідкува= ти за проявами суїцидального мислення та поведінки у пацієнтів, які приймають габапентин, і у разі потреби призначати відповідне лікування. Слід порадити пацієнтам (та тим, хто за ними доглядає) звертатися по медичну допомогу при виникненні ознак суїцидального мислення та поведінки.

Гострий панкреатит

При появі симптомів панкреати= ту на тлі застосування габапентину прийом препарату необхідно припинити.

Судоми.

= Попри відсутність доказів поновлення судомних нападів після припинення прийому габапентину, раптове припинення застосування протисудомних препаратів хвори= м на епілепсію може сприяти розвитку епілептичного статусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

= Зменшувати дозу, відміняти лікарський засіб або заміняти його іншим (альтернативним) слід поступово, протягом не менше 1 тижня.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе збільшення частоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапентину.

Спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапент= ином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.

Не вважається, що габапентин ефективний для лікування первинно-генералізованих нападів, таких як абсанси, він може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких пацієнтів. З цієї причини габапентин слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, що включають абсанси.

Лікування габапентином було пов’язано з виникненням запаморочення та сонливості, які потенційно можуть збільшити кількість випадкових травм (падіння). Також повідомлялося про втр= ату свідомості, сплутаність свідомості та розвиток психічних порушень. Тому пацієнтам слід рекомендувати виявляти обережність, доки не буде відома їхня індивідуальна реакція на габапентин.

Одночасне застосування з опіатами

За пацієнтами, які одночасно застосовують опіати та габапентин, необхід= но уважно спостерігати для своєчасного виявлення симптомів пригнічення ЦНС, та= ких як сонливість та пригнічення дихання. При одночасному застосуванні морфіну = та габапентину можливе збільшення концентрації габапентину. Дозу габапентину а= бо опіатів необхідно зменшити (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пригнічення функції дихання

Лікування габапентином пов’яз= ане з тяжким пригніченням функції дихання. У пацієнтів із порушеннями дихання, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушеннями функції нирок, при супутньому застосуванні препар= атів, що пригнічують ЦНС, та у людей похилого віку спостерігається підвищений риз= ик виникнення цієї тяжкої побічної реакції. Таким пацієнтам може бути необхідне коригування дози.

= Пацієнти літнього віку (понад= 65 років)

= Систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтам у віці від = 65 років не проводили. У одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з нейропатичним болем, у пацієнтів віком понад 65 років час= тіше, ніж у більш молодших пацієнтів, розвивалися сонливість, периферичні набряки= та слабкість. За винятком цих даних, клінічні дослідження у даній віковій груп= і не виявили доказів відмінностей профілю небажаних явищ від такого у популяції молодих пацієнтів.

= Діти

Через відсутність даних щодо впливу довгострокової (понад 36 тижнів) терапії габапентином на здатність до навчання, інтелектуальні здібності та розвиток дітей слід зважувати переваги тривалої терапії та її потенційні ризики.

= Зловживання та залежність

= У постмаркетингових дослідженнях зареєстрували випадки зловживання та залежності. У звʼязку з цим необхідно ретельно оцінювати дані пацієнті= в на предмет зловживання наркотиками та спостерігати за появою можливих ознак зловживання габапентином (наприклад, пацієнт прагне роздобути препарат, вим= агає збільшення дози, виникає розвиток толерантності).

= Лабораторні тести.=

= При напівкількісному визначенні загального білка в сечі за допомогою експрес-тестів можуть бути отримані помилкові позитивні результати. Тому ре= комендовано перевіряти такі результати експрес-тестів за допомогою методів, які ґрунтую= ться на іншому аналітичному принципі, таких як біуретова проба, турбідиметричний метод чи метод зв’язування барвника, або потрібно використовувати ці методи спочатку.

Застосуван= ня у період вагітності або годування груддю. <= /span>

За= гальні ризики епілепсії і протиепілептичної терапії.

Ризик вродженої патології потомства матерів, які отримували протиепілептичні препарати, збільшувався в 2–3 рази. Найчастіше повідомляли про розвиток «заячої губи», аномалій серцево-судинної системи і дефектів нервової трубки. Комбінована протиепілептична терапія, порівняно з монотерапією, може асоціюватися з вел= иким ризиком вад розвитку, тому рекомендовано застосовувати монотерапію. Усім вагітним жінкам і жінкам репродуктивного віку, яким необхідне проведення протиепілептичної терапії, перед її початком необхідно проконсультуватися з фахівцем. При плануванні вагітності необхідно ще раз переглянути необхідніс= ть протиепілептичної терапії. Різке припинення прийому протиепілептичних препаратів неприпустиме, оскільки це може призвести до виникнення судом і суттєво погіршити стан матері і дитини. Затримка розвитку у потомства матер= ів з епілепсією спостерігається рідко. Неможливо диференціювати, чи є затримка розвитку наслідком генетичних порушень, соціальних факторів, епілепсії у ма= тері або прийому нею протиепілептичних препаратів.

Ри= зик, пов’язаний з терапією габапентином

Адекватні дані щодо застосування габапентину вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Габапентин не слід застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли потенційна користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода.

Немає єдиного виснов= ку про те, чи здатний габапентин, який застосовують жінки у період вагітності з приводу епілепсії, підвищувати ризик розвитку вродженої патології у потомст= ва як у зв’язку з наявністю у жінок епілепсії самої по собі, так і у зв’язку з комбінованим застосуванням інших протиепілептичних препаратів. <= /span>

Габапентин проникає у грудне молоко. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчений, призначення габапентину жінкам, які годують груддю, слід проводити з обережністю. Застосування габапентину жінкам, які годують груддю, виправдано тільки у тому випадку, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик = для немовляти.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Габапентин впливає на ЦНС і м= оже призвести до сонливості, запаморочення або інших подібних симптомів. Ці поб= ічні ефекти, навіть легкого або помірного ступеня, потенційно небезпечні для пацієнтів під час управління транспортними засобами або експлуатації інших машин, особливо на початку терапії та після підйому дози.

Спосіб застосування та дози. <= /i>

Лікарський засіб призначений для прийому всередину.

Габапентин можна прий= мати разом з їжею або окремо. Капсулу необхідно проковтнути цілою та запивати достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води). <= /p>
При всіх показаннях д= ля початку терапії слід використовувати схему підбору, доз наведена в таблиці 1. Ця схема рекомендується для дорослих і дітей віком від 12 років. Схема підбору дози для дітей віком від 6 до 12 років описана нижче в окремому підрозділі.

Розрахунок дозування п= ри початковому підб<= /span>орі доз.                                                Таблиця 1.

1-й день

2-й день

3-й день

300 мг 1 раз н= а добу

300 мг 2 рази= на добу

300 мг 3 рази= на добу

Від= міна габапентину

Рекомендовано відміня= ти габапентин поступово протягом мінімум 1 тижня, незалежно від показання.

Епі= лепсія.

При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та ефективності.

Дорослі та діти віком від 12 років=

Ефективні дози при епілепсії від 900 до 3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, або з дози 300 мг 3 рази на добу в 1-й д= ень. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати на 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної дози 3600 мг/добу.= Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротший те= рмін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижн= і, 3600 мг/добу ‒ 3 тижні.

У довгострокових відк= ритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг/добу добре переносилася пацієнтами. Доб= ову дозу слід розділити на 3 прийоми. Максимальний інтервал між прийомами препа= рату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути перерв у протисудомній терап= ії та запобігти виникненню судомних нападів.

Діти віком від 6 до 12 років.

Стартова доза лікарсь= кого засобу повинна становити 10–15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом приблизно 3–х днів. Ефективна доза габапентину для дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Доза 50 мг/кг/добу добре переносилася пацієнтами у рамках довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розділити на рівні частини (прийом 3 рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не м= ає перевищувати 12 годин.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що= при цьому не змінюється плазмова концентрація габапентину або концентрації інших протиепілептичних препаратів у сироватці крові.

Пер= иферичний нейропатичний біль.

Дорослі.

Лікування розпочинаєт= ься з титрування дози препарату, як описано в таблиці 1, інакше стартова доза 9= 00 мг/добу повинна бути розділена на 3 прийоми. Потім, залежно від індивідуаль= ної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати по 300 мг/добу кожні = 2–3 дні до максимальної ‒ 3600 мг/добу. Для деяких пацієнтів потрібне біл= ьш повільне титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу ‒ 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ̵= 0; 3 тижні.

Ефективність та безпе= ку габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю (наприклад, бол= ючої діабетичної нейропатії або постгерпетичної невралгії) не вивчали у рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю більше 5 місяців. Якщо паціє= нту потрібно більш тривале (більше 5 місяців) лікування габапентином з приводу нейропатичного болю, перед продовженням терапії лікар повинен оцінити кліні= чний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Рекомендації, що стосуються призначення габапентину за всіма показаннями.

Пацієнтам з важким загальним станом або певними обтяжливими факторами, такими як низька маса т= іла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або зменшув= ати крокову дозу, або подовжувати інтервали між збільшенням дози.

Застосування пацієнтам літнього віку (від 65 років).

Пацієнтам літнього ві= ку іноді потрібен індивідуальний підбір дози у зв’язку з можливим зниженням функції нирок (див. таблицю 2). У пацієнтів літнього віку частіше спостерігається розвиток сонливості, периферичних набряків і слабкості.

Застосування пацієнтам з нирковою недостатніс= тю.

Пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю та пацієнтам на гемодіалізі потрібен індивідуальний підбір дози препарату (див. таблицю 2).

Дози при порушенні функції нирок.                             =                                          Таблиця 2.

Кліренс креатиніну (мл/хв)

Загальна добова доза габапентину*

(мг/доба)

&= gt; 80 (норми кліренсу креатиніну)

9= 00–3600

5= 0–79

6= 00–1800

30–49

300–900

15–29

150**–600

<15***

150**–300

* Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 79 мл/хв).

** Призначати у дозі 300 мг через день.

*** Для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 15 мл/= хв добову дозу необхідно зменшити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв повинні отримувати половину від добової дози пацієнтів з кліренсом креатиніну 15 мл= /хв).

Дози для паціє= нтів, які отримують гемодіаліз.

Для пацієнтів з анурі= єю, які знаходяться на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендована насичувальна доза препарату повинна становити 300 – 400 мг, п= отім необхідно призначати 200 – 300 мг габапентину після кожних 4 годин гемодіал= ізу. У дні, вільні від гемодіалізу, габапентин приймати не можна.

Підтримуючу дозу габапентину для пацієнтів на гемодіалізі визначати за таблицею 2. На дод= аток до підтримуючої дози пацієнтам на гемодіалізі рекомендовано прийом 200 – 300 мг препарату після кожних 4 годин гемодіалізу.=

Діт= и. Габапентин показаний для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія для – дітей віком від 6 років, як монотера= пія – для дітей віком від 12 років.

Передозування.<= span style=3D'mso-spacerun:yes'>

Навіть у разі прийому препарату в дозі до 49 г/добу не відзначався розвиток гострих небезпечних для життя токсичних реакцій.

Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразну мову, сонливість, втрату св<= /span>ідомості, млявість і легку діарею. Усі пацієнти повністю одужали на підтримуючому лікуванні. Зниження абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію = інших ліків і зменшити токсичні ефекти від передозування. Передозув= ання габапентину, особливо у комбінації з іншими депресантами ЦНС, може призвест= и до коми.

Лік= ування симптоматичне. Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути показаний.

У дослідженнях на мишах і щурах не вдалося визначити летальну дозу габапентину, незважаючи на застосування доз, які сягали 8000 мг/кг. Симптоми гострої токсичності у тварин включали: атаксію, утруднене дихання, птоз, зниження активності аб= о, навпаки, підвищення збудливості.

Побічні реакції= .

Інфекції та інвазії: вірусні інфекції, інфекції, пневмонія, інфекції дихальних шляхів¹, бронхіт¹, інфе= кції сечовидільної системи, отит середнього вуха¹.<= /p>
З боку крові та лімфи: лейкопенія, тромбоцитопенія.=

З боку імунної системи: алергічні реакції (включаючи кропив’янку), синдром гіперчутливості зі шкірними та системними проявами, що може включати такі симптоми, як гарячка, висип, гепатит, лімфаденопатія, еозинофілія тощо (DRESS= -синдром); анафілаксія (див. розділ «Особливості застосування»).

Метаболічні порушення: анорексія, посилення апетиту, збільшення маси тіла, коливання рівня глюкози (гіпоглікемія, гіперглікемія)= , що найчастіше виникають у хворих на цукровий діабет, гіпонатріємія.

З боку психіки: ворожість, агресивна поведінка¹, с= плутаність свідомості, емоційна лабільність, депресія, тривожність, підвищена збудливі= сть, розлади мислення, галюцинації.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення, атаксія, судоми¹, гіперкінезія¹, дизартрія, амнезія, тремор, безсоння, головний біль, парестезія, гіпестезія, порушення координації, ністагм, посилення, послаб= лення або відсутність рефлексів, гіпокінезія,   розлади мислення, рухові порушення (хореоатетоз, дискінезія, дистоні= я), втрата свідомості.

З= боку органів зору: диплопія, амбліопія.

З= боку органів слуху: вертиго, дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, симптоми вазодилатації<= /span>, відчуття серцебиття.

З боку дихальної системи: риніт, фарингіт, диспное, бронх= іт, кашель, пригнічення дихання.

3 боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, гінгівіт, запори або діарея, сухість у роті, анорексія, підвищення апетиту, диспепсія, зміна стану зубів, метеор= изм, панкреатит^{2, дисфагія.}

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, жовтяниця.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: набряк обличчя, пурпура (найчастіше описується як синці після травми), шкірний вис= ип, свербіж, акне, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса – Джонсон= а, ангіоневротичний набряк, алопеція, DRESS-синдром (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку опорно-рухового апарату: міалгія, артралгія, біль у спині, посмикування м’язів, міокло= нус, рамбдоміоліз, міопатія³.

З= боку сечовидільної системи: нетримання сечі, гостра ниркова недостатність.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція, гіпертрофія молочних залоз, гінекомастія, сексуальна дисфункція (включаючи зміну лібідо, порушення еякуляції, аноргазмію).

Загальні порушення: підвищена втомлюваність, гарячка, периферичні набряки, порушення ходи, астенія, нездужання, грипопод= ібні симптоми, генералізовані набряки, реакція відміни (неспокій, безсоння, болі, нудота, пітливість), біль у грудях. Були описані випадки раптового летального наслідку, однак чіткий зв’язок з прий= омом габапентину встановлений не був.

Лабораторні дані: зниження кількості лейкоцит= ів, підвищення маси тіла, підвищення показників функції печінки (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза)

і білірубіну, підвищення рівня креатинкінази³. <= /p>
Травми: випадкові пошкодження, переломи, подряпини, падіння.

¹Випадки інфекції дихальних шляхів, середні отити, судоми і бронхіти були описані тільки в клінічних дослідженнях із участю дітей. Крім того, у дослідженнях у дітей досить часто спостерігали агресивну поведінку і гіперкінези.

²Були описані випадки гострого панкреатиту на тлі лікування габапентином. Зв’язок з габапентином не визнач= ений (див. розділ «Особливості застосування»).

³У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, зареєстровані випад= ки міопатії з підвищенням рівня креатинкінази.

Термін придатності. 2 <= /span>рок= и.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.<= /span> 10 капсул у блістері. По 1, по 3 або по 10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-ansi-language:UK'> блістерів у картонній упаковці.

Категорія = відпуску. За рецепт= ом.

Виробник.

КУСУМ ХЕЛТХКЕР ПВТ ЛТД/

KUSUM= HEALTHCAREPVTLTD.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

СП-289 (A), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді, Діст. Алв= ар (Раджастан), Індія/

S= P-289(A), RIICO Industrial area, Chopanki, Bhiwadi, . Alwar (Rajasthan), India.

Розрахунок дозування п= ри початковому підб<= /span>орі доз. Табл= иця 1.
1-й день	2-й день	3-й день
300 мг 1 раз н= а добу	300 мг 2 рази= на добу	300 мг 3 рази= на добу

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Загальна добова доза габапентину* (мг/доба)
&= gt; 80 (норми кліренсу креатиніну)	9= 00–3600
5= 0–79	6= 00–1800
30–49	300–900
15–29	150**–600
<15***	150**–300

ІНСТРУКЦІЯ=

НЬЮРОПЕНТИН®=

ІНСТРУКЦІЯ=

НЬЮРОПЕНТИН®=

НЬЮРОПЕНТИН®=

НЬЮРОПЕНТИН^®=

НЬЮРОПЕНТИН^®=

НЬЮРОПЕНТИН^®=