ІНСТРУКЦІЯ

для медичного за= стосування лікарського засобу

РОЗУВАСТАТИН ІС<= o:p>

Склад:=

діюча р�= �човина: rosuvastatin;

1 таблетк�= � містить розувастатину кальцію 5,2 мг (у перерахунк= у на розувастатин 5 мг) або розувастатину кальцію 10,4 мг (у перерахун�= �у на розувастатин 10 мг), або розувастатину кальцію 20,8 мг (у перерахун�= �у на розувастатин 20 мг), або розувастатину кальцію 41,6 мг (у перерах= унку на розувастатин 40 мг);

допоміжні речовини:= MicroceLac^® 100 (лактози моногідрат, цел�= �лоза мікрокристалічна), кальцію гідрофосфат дигідрат, кросповід�= �н, натрію гідрокарбонат, магнію стеарат, гіпромелоза (гідроксипропілмет�= �лцелюлоза), титану діоксид (Е 171), триацетин, полісорбат.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівко�= �ою оболонкою.

Основ= ні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вк�= �иті плівковою оболонкою, білого кольору.

Фармако= терапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби.= Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин. Код АТХ �= �10А А07.

= <= /a><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK22'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK20'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK15'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK13'>= �= �армакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм дії<= /o:p>

Розувастатин є се= лективним та конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редукт�= �зи, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-метилглута�= �ил-кофермент А на мевалонат, попередник холестер�= �ну. Основним місцем дії розувастатину є печінка, орган-мішен�= � для зменшення рівня холестерину.

Розувастатин збі�= �ьшує кількість рецепторів ліпопротеїнів низької щільно= сті (ЛПНЩ) на поверх�= �і кл�= �тин печінки, посилюючи захоплення та катабол= ізм ЛПНЩ, та пригнічує печінковий синтез ліпопротеїнів дуже низької щільн�= �сті (ЛПДНЩ), таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПН= Щ.

Фармакодинамі�= �ні ефекти<= /o:p>

Розувастатин зниж= ує підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільн= ості (ХС-ЛПНЩ), загального хол�= �стерину та тригліцеридів (ТГ) і підвищує рівень холестерину ліпопр= отеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він також зменшує рівень аполіпопротеїну В (АпоВ), холестерину= , не пов’язаного з ліпопротеїнами високої щільності (ХС-неЛ= ПВЩ), ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рів= ень аполіпопрот�= �їну А-І (АпоА-І) (див. табл. 1). Розувастатин також зменшує с= піввідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-н= еЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І.

Табл�= �ця 1

Відп�= �відь на дозу у пацієнтів із первинною гіперхолес= теринемією типу IIa та IІb

(відк= оригована середня відсоткова зміна порівняно з вих= ідним рівнем)

<= /o:p>

Доз�= �	N<= /o:p>	ХС-Л= ПНЩ	Заг�= �льний ХС	ХС-Л= ПВЩ	ТГ	ХС-н= еЛПВЩ	АпоВ	АпоA-I
Пла�= �ебо	13=	-7=	-5=	3<= /o:p>	-3=	-7=	-3=	0<= /o:p>
5<= /o:p>	17=	-45	-33	13=	-35	-44	-38	4<= /o:p>
10=	17=	-52	-36	14=	-10	-48	-42	4<= /o:p>
20=	17=	-55	-40	8<= /o:p>	-23	-51	-46	5<= /o:p>
40=	18=	-63	-46	10=	-28	-60	-54	0<= /o:p>

Терапевтичний ефект досягає�= �ься протягом 1 тижня після початку терапії лікарським засобом, 90 = % максимального ефекту – через 2 тижні. Максимальна терапевтична відпові�= �ь зазвичай досягається через 4 тижні та триває надалі.

Клініч�= �а ефективність та безпека

Розувастатин ефективний у лі= куванні дорослих із гіперхолестеринемією – із гіпертригл= іцеридемією або без неї – незалежно від раси, статі або віку, а також у лікува�= �ні пацієнтів особливих груп, таких як хворі на цукровий діабет або пацієнти з с= імейною гіперхолестеринемією.<= /p>

�= �а об’єднаними даними досліджень фази ІІІ <= /span>розувастатин ефективно знижував рівень �= �С-ЛПНЩ у більшості пацієнтів із гіперхолестеринемією типу I= Ia та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільов�= �х значень, встановлених визнаним керівництвом Європейського товариства а= теросклерозу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнті= в, які приймали розувас= татин у дозі 10 мг, вдалося до= сягти нормативного цільового рівня ХС-ЛПНЩ за EAS (< 3 ммоль/л).

У в�= �ликому дослідженні за у�= �астю 435 пацієнтів із гетероз�= �готною сімейною гіперхолестеринемією, які приймали розу�= �астатин у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого титрування дози, відзн= ачали сприятливий вплив лікарського засобу на показники ліпідів та досягненн= я цільових рівнів при застосуванні всіх доз. Після титрування= до добової дози 40 мг (12 тижнів лікування) рівень ХС-ЛПНЩ знизи�= �ся на 53 %. У 33 % пацієнтів був досягнутий нормативний рі�= �ень ХС-ЛПНЩ за EAS (< 3 ммоль/л).

У відкритому дослідженні посиленого титру= вання доз відповідь на застосування <= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>розувастатину в дозах 20–40 мг вивчали у 42 пацієнтів (включаю= чи 8 дітей) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛПНЩ з�= �изився в середньому на 22 %.

У клінічних дослідженнях за участю обмеже�= �ої кількості пацієнтів спостерігали адитивний ефект розувастатину на зниження рівня триг= ліцеридів при застосуванні у комбінації з фенофібратом та на під= вищення рівня ХС-ЛПВЩ при застосуванні у комбінації з н= іацином (нікотиновою кислотою) (див. розділ «Особливості за�= �тосування»).

У багатоцентровому, подвійно сліпому, плац= ебо-контрольованому клінічному дослідженні (METEOR) 984 пацієнти віком 45–70 р�= �ків із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визначеним як р�= �зик за Фрамінгемською шкалою < 10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-�= �ПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічним атероскле�= �озом [визначеним за збільшенням товщини комплексу інтима-медія сонної ар= терії (ТКІМСА)] були рандомізовані до двох груп та приймали 1 раз на добу або розува�= �татин у дозі 40 мг, або плацебо протягом 2 років. Порівнян= о із плацебо розувастатин значуще сповільнював прогресування максимал= ьної ТКІМСА у 12 точках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % д�= �вірчий інтервал -0,0196, -0,0093; p <&n= bsp;0,0001]. Зміна порівняно з вихідним рівнем станов= ила -0,0014 мм/рік [-0,12 %/рік (статистично незн= ачуща)] у групі розувастатину порівняно із прогресуванням +0,0131 мм= /рік [1,12 %/рік (p < 0,0001)] у групі плацебо. Пря= мої кореляції між зменшенням ТКІМСА та зниже= нням ризику порушень з боку серцево-судинної системи продемонстрова= но не було. До цього дослідження було залучено пацієнтів з низьким ризиком іше= мічної хвороби серця, які не є представниками цільової популяції засто= сування розувастатину у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієнтам із тя= жкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних розладів (див. р= озділ «Спосіб застосування та дози»).=

У дослідженні JUPITER (Обґрунтування застосування статинів �= �ля первинної профілактики: інтервенційне дослідження розувастатин�= �) вплив розувастатину на частоту значн= их атеросклеротичних серцево-судинних захворювань оцінювали �= � 17 802 чоловік= ів (≥ 50 років) та жінок (≥ 60 років). Учасники дос= лідження були випадковим чином рандомізовані до двох груп та приймали 1 раз на добу або розувастатин у дозі 20 мг (n =3D 8901), або плацебо = (n =3D 8901) в середньому протягом 2 років. Концентрація ХС-ЛПНЩ зменшились на 45&nb= sp;% (p < 0,001) у групі розувастатину порівняно з груп= ою плацебо.

За результатами post-hoc аналізу даних підгрупи пацієнтів високого р�= �зику із вихідним значенням > 20 % за Фрамінгемською шкалою (1558 учасників) відзначали значуще зниження частоти комбінованої кінцевої �= �очки, що включала смерть внаслідок серцево-судинних подій, інсульт та і�= �фаркт міокарда (р =3D 0,028), у групі розувастатину порівняно з групою плацебо. Абсолю= тне зниження ризику, вираженого за частотою подій, становило 8,8 випадку на 1000&nbs= p;пацієнто-років. Показн= ик загальної смертності лишався незміненим у цій підгрупі високого ризику = (р =3D 0,193). За рез= ультатами post-hoc аналі�= �у даних підг�= �упи високого ризику (9302 учасники загалом) із вихідним значенням �= �� 5 % за шкалою SCORE (екстрапольовано з метою включення даних учасників віком пон�= �д 65 років) відзначали значуще зниження частоти комбінованої кінцевої �= �очки, що включала сме�= �ть внаслідок серцево-судинних подій, інсульт та і�= �фаркт міокарда (р =3D 0,0003), у групі розувастатину порівняно з групою плацебо. Абсолютне зниження риз= ику, вираженого за частотою подій, становило 5,1 випадку н�= � 1000 пацієнто-ро= ків. Показник загальної см= ертності у цій підгрупі високого ризику лишався незміненим (р =3D 0,076).

У дослідженні JUPITER 6,6 % учасників групи прий�= �му розувастатину та 6,2 % учасників групи плацебо припинили засто�= �ування досліджуваного лікарського засобу через небажані явища. Найбільш ча�= �тими небажаними явищами, що призводили до припинення лікування, були міалгія (0,3<= /span> % у групі р= озувастатину, 0,2 % − плацебо), абдомінал= ьний біль (0,03 % у групі розувастатину, 0,02 % − плацебо) та висип (0,= 02 % у групі розувастатину, 0,03 % − плацебо). Найбільш �= �астими небажаними явищами, що спостерігали у групі розувас�= �атину із частотою, більшою або рівною відзначеній у групі плацебо, були інфекц�= �ї сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатину, 8,6 % − плацебо), назофарин= гіт (7,6 % у групі розувастатину, 7,2 % − плацебо), біль у спи= ні (7,6 % у групі розувастатину, 6,9 % − плацебо) та міалгія= (7,6 % у групі розувастатину, 6,6 % − плацебо).<= /p>

Діти<= /o:p>

У подвійно сліпому, ранд= омізованому, багатоцентровому, плацебо-контрольовано= му 12-тижневому дослідженні (n =3D 176; 97 учасників чоловічої та 79 − жіночої статі= ) із подальшим 40-тижневим періодом (n =3D 173; 96 учасників чоловічої та 77 − жіночої статі= ) відкритого титрування дози розувастатину пацієнти віком 10–17 років (= II–V стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менструації почалися щон�= �йменше 1 рік тому) із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією протягом = 12 тижнів отримували розувастатин у дозі 5, 10 або 20 мг на добу або плац= ебо, після чого всі учасники щодня приймали розувастати�= � протягом 40 тижнів. На початку дослідження прибл�= �зно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та прибли= зно 17 %, 18 %, 40 % та 25 % із них зн= аходились на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розвитку за Таннеро�= � відповідно. Рівень ХС-ЛПНЩ зменшився на 38,3 %, 44,6 % та 50,0= % відповідно у групах прийому розува�= �татину в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно із 0,7 % у групі плацебо. Наприкінці 40-тижневого періоду відкритого титруван= ня дози для досягнення цільового рівня (максимальна доза станов= ила 20 мг 1 раз на добу) у 70 зі 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти ціль�= �вого рівня ХС-ЛПНЩ менше 2,8 ммоль/л. Після 52 тижнів досліджув= аного лікування не було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ін�= �екс маси тіла (ІМТ) або статеве дозрівання (див. розділ «Особливості зас�= �осування»). Це дослідження (n =3D 176) не прийнятне для порівняння рідких небаж= аних явищ.<= /o:p>

Ефективність та безпеку застосування �= �озувастатину= також вивчали у 2-річн�= �му відкритому дослідженні з цільовою титрацією дози у 1= 98 дітей з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від 6 до 17 років (88 учас= ників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, < II‒V стадії розвитку за= Таннером). Початкова доза для всіх пацієнтів станов= ила 5 мг розувастатину 1 раз на добу. Пацієнтам віком від 6 до 9 років (n<= /span> =3D 64) дозу титрували до максимальної дози 10 мг= 1 раз на добу, а пацієнтам віком від 10 до 17 рокі�= � (n =3D 134) – до максимальної дози 20 мг= 1 раз на добу. Після 24= місяців лікування розувастатином середнє знижен= ня від вихідного значення ХС-ЛПНЩ, визначене за методом найменших квадраті�= �, становило -43 % (вихідний рівень: 236 мг/дл, місяць 24: 13= 3 мг/дл). Для кожної вікової групи ‒ від 6 до < 10 років, від 10 до < 14 р�= �ків і від 14 до < 18 років= ‒ середнє зниження від вихідного значення ХС-ЛПНЩ, = визначене за методом найменших квадратів, становило -43 % (вихідний рів�= �нь: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -45 % (вихідний рівень: 234 м�= �/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35 % (вихідний рівень: 241 м�= �/дл, місяць 24: 153 мг/дл) відповідно. Результатом застосува= ння розувастатину у дозах 5, 10 та 20 мг також були статис= тично значущі середні зміни таких вторинних змінних величин лі= підів і ліпопротеїнів порівняно з вихідними показниками: ХС-ЛПВЩ, загальний ХС, ХС-неЛПВ�= �, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВ�= �/ХС-ЛПВЩ, АпоВ, АпоВ/АпоА-І. Зміни кожного з цих показників демонстрували поліпшення ліпідних реакцій і зберігалися протягом = 2 років. Після 24 місяців лікування жодного впливу на рі�= �т, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ �= �Особливості застосування»).

У рандомізованому, подвійно сліпому, = плацебо-контрольованому, багатоцентровому, перехресному дослідже= нні вивчали ефективність застосування= розувастатину в дозі 20 мг 1 раз на добу �= �орівняно з плацебо за участю 14 дітей та підлітків (в�= �ком від 6 до 17 років) з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Дослідження включало активну 4-тижневу підготовчу фа�= �у з дотримання�= � дієти, під час якої пацієнти приймали розувастатин у дозі 10 мг, перехресну фазу= , що складалася з 6-тижневого періоду лікування розувастатином у дозі 20 мг із попереднім або подальшим 6-тижневим лікуванням плац�= �бо, та 12-тижневу підтримувальну фазу, протягом якої всі пацієнти отр�= �мували розувастатин у дозі 20 мг. Пацієнти, які перебували на терапії е�= �етимібом або аферезом, продовжували отримувати це лікування протягом усього = дослідження. Статистично значуще (p <= span style=3D'mso-ansi-language:#2000'>=3D 0,005) зниження рівня ХС-�= �ПНЩ (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) сп�= �стерігали через 6 тижнів лікування розувастатином у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Спостеріга�= �и статистично значуще зниження загального= ХС (20,1 %, р =3D 0,003), ХС-неЛПВЩ (22,9 %, р =3D 0,003) і АпоВ (17,1 %, р =3D 0,024). Також спостерігал= и зниження рівня ТГ, співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/Х= С-ЛПВЩ та АпоВ/АпоА-І після 6 тижнів лікування розувастатином �= � дозі 20 мг �= �орівняно з плацебо. Зниження рівня ХС-ЛПНЩ через 6 тижнів лік�= �вання розувастатином у дозі 20 мг з наступним 6-тижневим засто= суванням плацебо зб�= �рігалося протягом 12 тижнів безперервної терапії. �= � одного пацієнта спостерігали подальше з= ниження рівня ХС-ЛПНЩ (8,0 %), загально= го ХС (6,7 %) і ХС-неЛП�= �Щ (7,4 %) після 6 ти= жнів лікування з титрування= м дози до 40 мг. Під час продовження ві= дкритого лікування розувастатином у дозі 20 мг у 9 з цих паціє�= �тів зниження рівня ХС-ЛПНЩ зберігалося в межах від -12,1 % до -21,3 % до 90 тижнів.

У відкритому дослідженні посиленого = титрування доз у 7 оцінюваних дітей і підлітків (віко= м від 8 до 17 років) з гомо= зиготною сімейною гіперхолестеринемією (див. вище) відсото�= � зниження рівня ХС-ЛПНЩ (21,0 %), загального ХС (19,2= %) та ХС-неЛПВЩ (21,0 %) від вихідного рівня після = 6 тижнів лікування розувастатином у= дозі 20 мг відповідав т= ому, що спостерігали у вищезгаданому дослідженні у дітей та під= літків з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

Європейське агентство з лікарських з= асобів відмовилося від зобов’язання надавати результати досліджень застосування розувастатину �= � всіх підгрупах дітей з гомозиготною сімейною гіперхоле�= �теринемією, первинною комбінованою (змішаною) дисліпідемією та для профілак�= �ики порушень з боку серцево-судинної системи.

Фармакокі= нетика.

Всмоктування

Максимальна концентрація розувастат�= �ну у плазмі крові (С_max) досягається приблизно через 5 �= �один після перорального застосування. Абсолютна бі�= �доступність становить приблизно 20 %.

Розподіл

Розувастатин значним чином захоплюєт= ься печінкою, яка є основним місцем синтезу холестерину = та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становит�= � приблизно 134 л. Близько 90 % розувастатину зв’язується з білка�= �и плазми крові, переважно з альбуміном.

Метаболізм

Розувастатин зазнає обмеженого метаб= олізму (приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitr= o із використанням гепатоцитів людини свідча= ть, що розувастатин є неспецифічним субс�= �ратом для метаболізму, = опосередкованого ферментами цитохрому= Р450. Основним задіяним із= оферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють ізоферменти CY= P2C19, CYP3A4 та CYP2D6. Основними визначеними метаболітами є N-десметилови= й та лактоновий метаболіти. N-десметилови= й метаболіт приблизно на 50 % менш активн�= �й, ніж розувастатин, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивни= м. На розувастатин припадає більше 90 % активності циркулюючого інгібітор�= � ГМГ-КоА-редуктази.

Виведення

Приблизно 90 % дози розувастатину ви= водиться у незміненому вигляді з калом (разом всмоктана та невсмоктана ді�= �ча речовина), решта виводиться з сечею (приблизно 5 % ‒ у незміненому вигля�= �і). Період напіввиведення із плазми крові становить приблизно 19 годин= і не збільшується при підвищенні дози. Середнє геометричне значення плазм= ового кліренсу розувастатину становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – = 21,7 %). Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-р= едуктази, печінкове захоплення розувастатину відбувається за участю ме�= �бранного транспортера OATP-C, який відіграє важливу роль у печінковій ел�= �мінації розувастатину.

Лінійність

Системна експозиція розувастатину зб= ільшується пропорційно дозі. При багаторазовому щоденному застосуванні п= араметри фармакокінетики не змінюються.<= o:p>

Особливі групи пацієнтів<= /p>

Вік та ста= ть

Клінічно значущого впливу= віку або статі на фармакокінетику розувастатину у доросли= х не спостерігали. Екс= позиція розувастатину у дітей та підл�= �тків із �= �етерозиготною сімейною гіперхолестеринемією була поді= бною або нижчою порівняно з експозицією у дорослих пацієнтів з дисліпідемією (див. підрозділ «Діти» цього розділу).=

Раса

Дослідження фармакокінетики виявили,= що у пацієнтів монголоїдної раси (японців, китайців, філіппінців, в’єтнам�= �ів та корейців) медіанні значення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) т= а максимальної концентрації у плазмі крові (C_max) приблизн= о вдвічі вищі, ніж у представників європеоїдної раси= ; у індійців медіанні значення AUC та C_max підвищен�= � приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційної фармакокіне�= �ики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїдної та н= егроїдної рас.

Ниркова н�= �достатність

У дослідженні за участю пацієнтів із �= �ізним ступенем порушення функції нирок змін концентрації розувастатину а�= �о N-десметилового метаболіту в плазмі крові у пацієнтів з порушеннями легко�= �о або помірного ступеня тяжкості відзна�= �ено не було. У пацієнтів із тяжкими поруше�= �нями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) концентрація = розувастатину у плазмі крові була в 3 рази вищою, а концентрація N= -десметилового метаболіту в 9 разів вищою, ніж у здорових добровольців.= Рівноважні плазмові концентрації розувастатину у пацієнтів, які перебуваю= ть на гемодіалізі, були приблизно на 50 % вищими, ніж у здорових добровольців= .

Печінкова= недостатність=

У дослідженні за участю пацієнтів із �= �ізним ступенем порушення функції печінк= и ознак підвищеної експозиції розувастати= ну у пацієнтів, стан яких оцінювався у 7 або менше балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю, виявлено не було. Однак у двох пацієнтів �= � балами 8 та 9 за шкалою Чайлда ‒ П’ю сист�= �мна експозиція розувастатину була щонайменше вдвічі ви�= �ою, ніж у пацієнтів із меншими балами. Досвід застосування розувастати�= �у пацієнтам, стан яких оцінюється більше ніж у 9 балів за шкалою Чайлда ‒= П’ю, відсутній.

Генетични= й поліморфізм

Розподіл інгібіторів ГМГ-КоА-редукта�= �и, в тому числі розувастатину, відбувається за участю транспортних біл�= �ів ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 (OATP1B1) та/аб= о ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. Ок�= �емі форми поліморфізму SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА асоційовані з підвищенням ек= спозиції (AUC) розувастатину порівняно з генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 = с.421СС. Спеціальне генотипування в клінічній практиці не пе= редбачене, але пацієнтам із таким поліморфізмом рекомендується застосову�= �ати меншу добову дозу розувастатину.

Діти

Два дослідження фарма�= �окінетики розувастатину (у лікарській фор= мі таблеток) у дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією віком від= 10 до 17 років або від 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) показали, що експоз= иція розувастатину в дітей є подібною або нижчою по= рівняно з експозицією у дорослих пацієнтів. = Експозиція розувастатину була передбачуваною відповідно до дози т= а тривалості прийому протягом більш ніж 2 років спостережень.

Клінічн= і характеристики.

Показ�= �ння.

Лікування гіперхолестеринемії<= /span>

Дорослим, підліткам та = дітям віком від 6 років із первинною гіперхолестеринемією (типу = ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною гіперхолестери�= �емією) або змішаною дисліпідемією (типу I= Іb) в якості доповнення до дієти, коли дотрим= ання дієти та застосування інших немедикаментозних засобів (наприклад фі�= �ичних вправ, зниження маси тіла) є недостатнім.

Доросли= м, підліткам та дітям віком від 6 років при гомозиготній сіме�= �ній гіперхолестеринемії в якості доповнення до дієти та інших ліп= ідознижувальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або у разі, коли �= �аке лікування є недоречним.

Профілактика серцево-судинних поруше= нь

Для запобігання значни= м серцево-судинним порушенням у пацієнтів, яким, за оцінками= , загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного порушення (див= . розділ «Фармакологічні властив�= �сті»), в якості доповнення = до корекції інших факторів ризику.

Проти�= �оказання.=

Гіперчут�= �ивість до розувастатину або до будь-якого іншого к�= �мпонента лікарського засобу.

Захворюв�= �ння печінки в активній фазі, в тому числі стійке підвищ= ення сироваткових трансаміназ невідомої етіології та будь-яке підвищен= ня трансаміназ у сироватці, що в 3 рази перевищує верхню межу норми (ВМН).

Тяжкі пор= ушення функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Міопатія.=

Одночасн�= � застосування комбінації софосбувір/велпатасвір/вокси= лапревір (див. розділ «Взаємодія з іншими ліка�= �ськими засобами та інші види взаємодій»).

Одночасн�= � застосування циклоспорину.

Період ва= гітності або годування груддю.

Лікарськ�= �й засіб протипоказаний жінкам репродуктивного в= іку, які не застосовують належні засоби контрацепції.

Доза 40 мг протипоказана пацієнтам зі схильністю д�= � міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:

– помі= рне порушення функції нирок (кліренс креатин= іну < 60 мл/хв);

– гіпо= тиреоз;

– наяв= ність в особистому або родинному анамнезі спадк�= �вих м’язових захворювань;

– наяв= ність в анамнезі міотоксичності на тлі застосув�= �ння інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– злов= живання алкоголем;

– ситу= ації, що можуть призвести до підвищення концентр�= �ції розувастатину у плазмі крові;

– нале= жність до монголоїдної раси;

– супу= тнє застосування фібратів (див. розділи «Фар�= �акологічні властивості», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші = види взаємодій» та «Особливості застосування»).

<= o:p>

Взаєм�= �дія з іншими лікарськими засобами та інші види= взаємодій.

Вплив супутніх лікарськ= их засобів на розувастатин

�= �нгібітори транспортних білків

Розувастатин є субстрат= ом для деяких транспортних білків, у тому числі транспортера печінк�= �вого захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування = розувастатину з лікарськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, мож�= � призводити до підвищення концентрації розувастатину в плазмі крові та збільшен= ня ризику міопатії (див. розділи «Взаємод= ія з іншими лікарськими засобами та інші ви�= �и взаємодій» (таблиця 2), «Особливості застосування» та «Спосіб застосування т�= � дози»).

�= �иклоспорин

У період супутнього зас�= �осування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину б= ули в середньому приблизно в 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у зд= орових добровольців (див. таблицю 2). Розувастатин протипоказаний пацієнтам, �= �кі одночасно отримують циклоспорин (див. розділ «Протипоказання»). Супутнє з�= �стосування розувастатину не впливало на концентрацію циклоспорину в плазмі кр= ові.

�= �нгібітори протеази

Хоча точний механізм вз�= �ємодії невідомий, одночасне застосування інгібіторів прот= еази може значно підвищувати експозицію розувастатину (див. таблицю 2). Наприклад, = у дослідженні фармакокінетики одночасне застосування 10 мг розувастати�= �у та комбінованого лікарського засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг а= тазанавіру/100 мг ритонавіру), у здорових добровольців супроводжувалося = підвищенням AUC та C_m=
ax розувастатину приблизн= о в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосування розу�= �астатину та деяких комбінацій інгібіторів протеази можливе після рете�= �ьного обміркування корекції дози розувастатину з огляду на очікуване= зростання його експозиції (див. розділи «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій» (таблиця 2), «Особливості заст�= �сування» та «Спосіб застосування та дози»).

�= �емфіброзил та інші ліпідознижувальні засоби

Одночасне застосування = розувастатину та гемфіброзилу призводило до зростання AUC �= �а C_m=
ax розувастатину в 2 рази (�= �ив. розділ «Особливості застосування»).

Зважаючи на �= �ані спеціальних досліджень, фармакокінетично значущої в�= �аємодії з фенофібратом не очікується, однак мо�= �лива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші = фібрати та ліпідознижувальні дози ніацину (нікотинової кислоти) (≥ 1 г/добу) = збільшують ризик міопатії при супутньому застос�= �ванні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ймовірно, за рахунок т�= �го, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окремо. До= за 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. р�= �зділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Таким пацієнтам також сл�= �д починати терапію з дози 5 мг.

�= �зетиміб

Одночасне застосування = розувастатину в дозі 10 мг та езетимібу в дозі 10 мг пацієнтам із<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language: EN-US'> гіперхоле= стеринемією призводило до зростання AUC розувастатину= в 1,2 раза (див. таблицю 2). Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії м= іж розувастатином та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ �= �Особливості застосування»).

�= �нтацидні лікарські засоби

Одночасне застосування = розувастатину з суспензіями антацидів, що містять гідроксид алюмінію та магнію, знижувало концентрацію розувастатину в �= �лазмі крові приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі засто= сування антацидних засобів через 2 години після застосування розувастатину. Кліні�= �ну значущість цієї взаємодії не вивчали.

�= �ритроміцин

Одночасне за= стосування розувастатину та еритроміцину знижувало= AUC розувастатину на 20 %, а C_max= – на 30 %. Ця взаємодія може бути спричинена �= �осиленою перистальтикою кишечнику внаслідок дії еритроміцину.

�= �ерменти цитохрому Р450

Результати досліджень in vitro та in vivo свідчать, що розувастатин не інгібує і не= індукує ізоферменти цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатин є неспецифічни= м субстратом цих ізоферментів. Таким чин�= �м, взаємодії розувастатину з іншими лікарськими засобами в результа= ті метаболізму, опосередкованого Р450, не очікується. Не спостерігали кліні�= �но значущих взаємодій між розувастатином та флуконазолом (інгібіт�= �ром CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазолом (інгібітором CYP2A6 та CYP3A4).

�= �икагрелор

Тикагрелор може впливат= и на ниркову екскрецію розувастатину, підвищуючи ризик його кумуляції. Хоча то�= �ний механізм невідомий, у деяки�= � випадках одночасне застосування тикагрелору та р�= �зувастатину призводило до зниження функції нирок, підвищення рівня креатинк= інази (КК) та розвитку рабдоміолізу.

�= �заємодії, що вимагають корекції дози розувастатин�= � (див. таблицю 2)

При необхідності застос= ування розувастатину з іншими лікарськими засобами, здатними пі= двищувати експозицію розувастатину, дозу розувастатину потрібно скоригувати= . Якщо очікується, що експозиція (AUC) = розувастатину зросте пр= иблизно в 2 або більше разів, застосування розувастатину слід п= очинати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальну добову дозу розувастатину с�= �ід скоригувати таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не&nbs= p;перевищувала експозицію, що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу = без застосування лікарських засобів, що взаємодіють із ним; наприклад, при зас�= �осуванні з гемфіброзилом доза розувастатину становитиме 20 мг (збільшення експозиції �= � 1,9 раза), при застосуванні з комбінаці= єю ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільше�= �ня експозиції в 3,1 раза). Якщо лікарський засіб збіл�= �шує AUC розувастатину менш ніж у 2 рази, почат= кову дозу розувастатину знижувати не потрібно, але слід дотримув�= �тися обережності при збільшенні дози розувастатину до дози, що перевищує 20 мг.<= o:p>

Таблиця 2

Вплив суп�= �тніх лікарських засобів на експозицію розува�= �татину

(AUC; в поря�= �ку зменшення величини) за опублікованими даними �= �лінічних досліджень

<= /span>

Збільшенн�= � AUC розувастатину в 2 рази або більше ніж у 2 = рази

Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє

Режим дозу= вання розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Софосбувір/велпатасвір/воксилапреві�= �

(400 мг/100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) = 1 раз на добу, 15 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 7,4 раза

Циклоспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 мг 2 рази н�= � добу, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу,

10 днів

↑ 7,1 раза

Даролутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза

Регорафеніб 160 мг 1 раз �= �а добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза=

↑ 3,8 раза

Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 дн�= �в

10 мг, одноразова доза

↑ 3,1 раза

Велпатасвір 100 мг 1 раз �= �а добу

10 мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза

Омбітасвір = 25 мг/паритапревір 150 мг/

ритонавір 100 мг 1 раз на = добу/

дасабувір 400 мг 2 рази н�= � добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза=

↑ 2,6 раза

Терифлуномід

Дані відсутні

�= �� 2,5 раза

Гразопревір 2= 00 мг/елбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

Глекапревір 4= 00 мг/пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів

5 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>

↑ 2,2 раза

Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 дні�= �

20 мг 1 раз на добу,

7 днів

↑ 2,1 раза

Капматиніб 400 мг 2 рази на до�= �у

10 мг, одноразова доза

↑ 2,1 раза=

Клопідогрель 300 мг одноразова навантажувальна доза, п= отім 75 мг через 24 години

20 мг, одноразова доза

↑ 2,0 раза

Фостаматиніб 100 мг 2 рази на = день

20 мг, одноразова доза

�= �� 2,0 рази

Фебуксостат 120 мг 1 раз на д= обу

10 мг, одноразова доза

�= �� 1,9 раза

Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↑ 1,9 раза

Збільшенн�= � AUC розувастатину менш ніж у 2 рази

Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє

Режим дозу= вання розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Елтромбопаг 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,6 раза

Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів=

10 мг 1 раз на добу,

7 днів

↑ 1,5 раза

Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 дні�= �

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза

Дронедарон 400 мг 2 рази на добу

Дані відсутні

↑ 1,4 раза

Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза **

Езетиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів

10 мг 1 раз на добу,

14 днів

↑ 1,2 раза **

Зниження AUC розувастатину

Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє

Режим дозу= вання розувастатину

Зміни AUC розувастатину*

Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкалін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

* Дані, представлені як з= міна в «х» разів, являють собою співвідношення між застосуванням �= �озувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, явля= ють собою % різницю відносно показників при застосуванні розувастати= ну окремо.

Збільшення позначено зн= ачком «↑», зменшення – «↓».

** Було проведено декіль�= �а досліджень взаємодії при різних дозах розувастатину, в таблиц�= � 2 зазначено найбільш значуще співвідношення.

Такі лікарські засоби/комбін= ації не мали клінічно значущого впливу на AUC розувастатину при їх супутньому застосуванні: алеглітазар 0,3 мг, 7 днів; феноф= ібрат 67 мг 3 рази на добу, 7 днів; флукон�= �зол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів; фозампренавір 700 мг/ри= тонавір 100 мг 2 рази на добу, 8 днів; кетоконазол 200 мг 2 рази на добу, 7 дн�= �в; рифампін 450 мг 1 раз на добу, 7 днів; силімарин 140 мг 3 рази на добу, 5 дні�= �.

Вплив розувастатину на �= �упутні лікарські засоби

�= �нтагоністи вітаміну К

Як і при застосуванні ін= ших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку терапії роз= увастатином або при збільшенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосов�= �ють антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумариновий антикоаг�= �лянт), можливе підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Пр�= �пинення застосування розувастатину або зменшення його дози може привести до зни�= �ення МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

�= �ероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (Г�= �Т)

Одночасне за= стосування розувастатину та пероральних контрацепт= ивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Такі підвищення концентрацій у плазмі = крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Дані що= до фармакокінетики розувастатину та препаратів гормонозамісної терапії при �= �х супутньому застосуванні відсутні, тому не можна виключати подібного ефекту= у разі застосування такої комбінації. Однак комбінація широко застосовувалася= жінкам в рамках клінічних досліджень і переносилася добре.

�= �нші лікарські засоби

�= �игоксин

За даними спеціальних д�= �сліджень клінічно значущої взаємодії з дигоксином не очікується.<= /o:p>

Фузидова кислота=

= Досліджень взаємодії розувастатину з фузидовою кис�= �отою не проводили. Ризик розвитку міопатії, в тому числі рабдоміолізу, може бути збіл= ьшений через супутнє застосування пр= епаратів фузидової кислоти системної дії зі статинами. Механізм такої взаємодії (фармакодинамі�= �ної або фармакокінетичної, або одночасно обох видів взаємодії) поки не з’ясований. Були повідомлення про �= �ипадки рабдоміолізу (в тому числі з летальним наслідком) у паціє= нтів, які отримували цю комбінацію лікарських засобів. Якщо застосування препарату фу= зидової кислоти системної дії є необхідним, лікування розувастатин= ом слід припинити на весь період лікування фузидовою кислотою. Також див. = розділ «Особливості застосування».

�= �іти

Дослідження взаємодії п= роводили лише за участю дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особл�= �вості застосування.

Вплив н�= � нирки

Протеїну�= �ія переважно канальцевого походження, виявлена в резу= льтаті аналізу за тест-смужками, спостерігалася у пацієнтів, які лікували= ся вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і в більшості випадків була тимчасо�= �ою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресу�= �чої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйо�= �ні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях розувастатину вища при �= �астосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які прий�= �ають розувастатин у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію ни�= �ок.

Вплив н�= � скелетну мускулатуру=

Порушенн�= � з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгі�= �, міопатію та зрідка рабдоміоліз, спостерігали у пацієнтів, які приймали р�= �зувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Дуже рід�= �о випадки рабдоміолізу відзначали при застосуванн= і езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати мож= ливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськ= ими засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовуват= и з обережністю.

Як і при з= астосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, час�= �ота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов’язаного із застосуван= ням розувастатину, у постмаркетинговий період вища при застосуванні дози 40 мг.

Рівень креатинкінази=

Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати піс= ля значних фізичних навантажень або за наявності можлив= их альтернативних причин підвищення КК, які можуть ускладн�= �вати інтерпретацію результатів. Якщо вихід�= �ий рівень КК значно підвищений (> 5 разів вище ВМН), протягом 5–7 днів необхідно зроб= ити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати = повторного аналізу підтверджують, що вих= ідне значення КК більше ніж у 5 разів перевищу�= � ВМН, застосування лікарського засобу починати не слід.

Перед початком лікуванн= я

Розуваст�= �тин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, слід з обер= ежністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До �= �акторів такого ризику належать:

– пору= шення функції нирок;

– гіпо= тиреоз;

– наяв= ність в особистому або родинному анамнезі спадк�= �вих захворювань м’язів;

– наяв= ність в анамнезі міотоксичності на тлі застосув�= �ння інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази або фібратів;

– злов= живання алкоголем;

– вік &= gt; 70 років;

– ситу= ації, що можуть призвести до підвищення рівня роз= увастатину у плазмі (див. розділи «Фармак= ологічні властивості», «Взаємодія з іншими лікарс= ькими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);

– супу= тнє застосування фібратів.

У таких п�= �цієнтів пов’язаний із лікуванням ризик потрібно= оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний = моніторинг. Якщо вихідний рівень КК значно підвищений (> 5 × ВМН), лік= ування починати не слід.

В період лікування

Пацієнті�= � слід поінформувати про необхідність негайно �= �овідомити лікаря про м’язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіологі�= �, що з’явилися, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоман= кою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівень КК. Застосування лікар= ського засобу слід припинити, якщо рівень КК значно підвищений (> 5 × ВМН) або якщо симптоми з = боку м’язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть = якщо рівень КК ≤ 5 × ВМН). У разі зникнення �= �имптомів та нормалізації рівня КК можна поновити терапію розуваст= атином або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у н= айменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевірят�= � рівень КК у асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко пові�= �омляли про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міо�= �атії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. К= лінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівн= я КК у сироватці, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.<= o:p>

У декількох випадках повідомляли, що лікув= ання статинами спричиняло виникнення de= novo аб= о призводило до загострення уже наявної міастенії гра= віс або очної форми міастенії (див. розділ «Побічні реакці�= �»). Застосування лікарського засобу Розувастатин ІС слід = припинити у разі посилення симптомів. Повідомляли про рецидиви післ= я повторного застосування того самого або іншого статину.

У клінічних дослідженнях не було отримано = доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості паціє�= �тів, які приймали розувастатин та супутні лікарські засоби. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії в= ідзначали у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом �= �з похідними фіброєвої кислоти, у тому числі гемфіброзилом, з циклоспорином, ні�= �цином (нікотиновою кислотою), азольними протигрибковими препаратами, �= �нгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує риз�= �к міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази= . Тому застосовувати розувастатин у комбінації з гемфіброзилом не рекомен= дується. Користь подальших змін рівнів ліпідів при застосуванні розувас�= �атину у комбінації з фібратами або ніацином (нікот= иновою кислотою) потрібно ретельно зваж= увати порівняно з потенційним= и ризиками, пов’язаними із застосуванням таких комбінацій. Доза 40 м�= � протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Вза�= �модія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції= »).

Розуваст�= �тин не слід засто�= �овувати супутньо з препаратами фузидової кислот�= � системної дії або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою ки�= �лотою. У пацієнтів, у яких застосування препаратів фузидової кислоти системної �= �ії вважається життєво необхідним, лікування статинами слід припинити на ве= сь період лікування фузидовою кислотою. Повідомляли про �= �ипадки рабдоміолізу (в тому числі декілька випадків із леталь= ним наслідком) у пацієнтів, які отримували комбінацію фу�= �идової кислоти та статинів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобам�= � та інші види взаємодій»). Пацієнтів слі�= � поінформувати про необхідність негайного звернення по = медичну допомогу, якщо вони відчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, бо= лю або хворобливої чутливості. Терапію статинами можна поновит�= � через 7 днів після прийому останньої дози фузидової кислоти. У в= иняткових випадках, коли є необхідною тривала те�= �апія препаратами фузидової кислоти системної дії, наприклад, для лікування тяжких інфекцій= них захворювань, необхідність одночасного застосуван�= �я розувастатину та фузидової кислоти потрібно розглядати у = кожному конкретному випадку та здійснювати під ретельним медичним конт�= �олем.

Розуваст�= �тин не слід застосовувати пацієнтам із гострими, сер= йозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку нирков�= �ї недостатності внаслідок рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензі�= �, масштабне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та = електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).

Вплив н�= � печінку

Як і інші = інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з об= ережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в ана�= �незі захворювання печінки.

Рекоменд�= �вано перевіряти біохімічні показники функції= печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування розув= астатину слід припинити або необхідно зменшити дозу, якщо рівні трансаміназ у с= ироватці крові більше ніж в 3 рази перевищують верхню межу норми. Частота п�= �відомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівнів= трансаміназ печінки) у постмаркетингови= й період вища при застосуванні дози 40 мг.

У постмар= кетинговий період застосування розувастатину зрідк= а повідомляли про випадки печінкової недостатності, в тому числі з летальним н= аслідком, у пацієнтів, які приймали статини, зокрема розувастатин. Якщо на тл= і лікування розувастатином розвивається серйозне ураження печінки �= � клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією або жовтяницею, слі�= � негайно припинити застосування розувастатину. Якщо інших причин не вияв�= �ено, не слід поновлювати лікування розувастатином.

<= o:p>

У пацієнт= ів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовле= ною гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати осно= вну хворобу, перш ніж починати терапію розувастатином.

Тяжкі ш�= �ірні побічні реакції

При засто= суванні розувастатину повідомляли про тяжкі шкі�= �ні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса ‒ Джонсона та індуковану �= �ікарським засобом реакцію з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть загрожувати життю або призвес= ти до летального наслідку (див. розділ «Побічні реакції»). Перед поч= атком терапії лікарським засобом Розувастатин ІС пацієнтів слід поінформ�= �вати про ознаки та симптоми тяжких шкірних реакцій. Під час лікування необхідно ретельно спостерігати за станом пацієнтів на пред= мет появи цих характерних симптомів. У разі появи симптомів, що вказують на тя�= �кі шкірні побічні реакції, слід негайно припинити прийом лікарського засобу та р= озглянути альтернативне лікування. Якщо у пацієнта у зв’язку з застосуванням лік= арського засобу Розувастатин ІС розвину�= �ася така серйозна реакція, як синдром Стівен�= �а ‒ Джонсона або DRESS-синдром, такому пацієнту відновлюват�= � лікування препаратом не можна.

Расова �= �алежність

До�= �лідження фармакокінетики свідчать про зростання �= �кспозиції розувастатину у пацієнтів монголоїдної раси приблизно в 2 рази порі= вняно з представниками європеоїдної раси (див. розділи «Фармакологічні власт�= �вості», «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).

Інгібіт= ори протеази

Підвищен�= � системну експозицію розувастатину спостерігали в= осіб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіторами протеаз�= � у комбінації з ритонавіром. Слід оцінити як користь від з= ниження рівнів ліпідів за допомогою розувастатину у пацієнтів із В= ІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентраці�= � розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози р�= �зувастатину у цієї групи пацієнтів. Одночасне застосування розувастатину з �= �еякими інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза розувастатину = не скоригована (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви�= �и взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»).

Неперен= осимість лактози

Пацієнта�= � із рідкісними спадковими проблемами непереносимості г= алактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорб= ції глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.=

Інтерст= иціальна хвороба легень

Під час з�= �стосування деяких статинів, особливо при тривалому �= �ікуванні, повідомляли про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень= (див. розділ «Побічні реакції»). До про= явів цієї хвороби можна віднести задишку, неп�= �одуктивний кашель та загальне погіршення стану (підвищена втомлюваніс�= �ь, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворо= бу легень застосування статинів слід припинити.

Цукрови= й діабет

Деякі фак= ти свідчать, що статини як= клас підвищують рівень глюк�= �зи в крові та в деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик р�= �звитку цукрового діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого �= �івня, за якого необхідне належне лікування цукрового діабету. Цю загрозу, = однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні стат�= �нів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пац�= �єнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6‒6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 �= �г/м², підвищений рівень тригліцеридів, артері�= �льна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними керівництвами.

У клінічному дослідженні JUPITER зареєстрована= загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % у груп= і прийому розувастатину та 2,3 % − у групі плацебо, переважно у п�= �цієнтів із рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Діти =

Оцінка лі= нійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ та вторинних харак�= �еристик статевого дозрівання за Таннером у дітей віком від 6 до 17 років, які приймали розувас= татин, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Після 2 років досліджуваного лікуван�= �я жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання вия= влено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У клінічному дослідженні у дітей та підлітків,= які приймали розувастатин протягом 52 тижнів, підвищен= ня рівня КК <= /a><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK49'>&= gt; 10 × ВМН та симптоми з боку м= ’язів після фізичного навантаження або підвищеної ф�= �зичної активності спостерігали частіше порівняно з такими у дорослих (див. роз= діл «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або = годування груддю.

Лікарський засіб проти= показаний в період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного = віку повинні використовувати належні засоби контраце= пції.

Оскільки хо= лестерин та інші продукти біосинтезу холестерину ві�= �іграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення= ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування розувастатину в пері= од вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репро= дуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє в період застосува�= �ня лікарського засобу Розувастатин ІС, лікування слід негайно припинити.

Розувастатин потра�= �ляє в молоко щурів. Даних щодо проникнення розувастатину у г= рудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реак�= �ії при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідженн�= � впливу розувастатину на здатність керувати авт�= �мобілем та працювати з іншими механізма�= �и не проводили. Однак, �= � огляду на фармакодинамічні властивості розуваста�= �ину, малоймовірно, що лікарський засіб впливатиме на таку здатність. При керува�= �ні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість= запаморочення в період лікування.<= /span>

Спосіб застосування та дози.

Перед поч= атком лікування пацієнту слід призначити стан�= �артну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лік= ування. Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від мети терапії �= �а відповіді пацієнта на лікування, керуючись рекомендаціями поточних загал= ьноприйнятих керівництв.

Лікарський засіб Розувастатин ІС можна приймати у б�= �дь-який час дня, незалежно від прийому їжі.

Лікування гіперхолесте�= �инемії

Рекоменд�= �вана початкова доза становить 5 або 10 мг перорально 1 раз = на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і дл= я пацієнтів, переведених на прийом розувастатину з прийому іншого інгібіто�= �а ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початков�= �ї дози слід враховувати рівень холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судин= них порушень у майбутньому, а також ймовірність розвитку небажаних р= еакцій. За необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 ти�= �ні (див. розділ «Фармакологічні властивості»). З огляду на те, що на тлі= застосування лікарського засобу в дозі 40 мг небажані реакції виникають час�= �іше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно тит�= �увати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринеміє= ю та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема пацієнтам із сімейною �= �іперхолестеринемією), у яких не вдало�= �я досягти мети лікування при застосуванні = дози 20 мг і які перебуватимуть під рег�= �лярним наглядом (див. розділ «Особливості засто�= �ування»). На початку прийому лікарського засобу в дозі 40 мг рекомендо�= �аний нагляд лікаря.

Профілактика серцево-судинних поруше= нь

У дослідж= енні зниження ризику серцево-= судинних подій розувастатин застосову�= �али у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакологічні власти�= �ості»).

Пацієнти літнього віку

Рекоменд�= �вана початкова доза для пацієнтів віком > 70 років ст= ановить 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»).= Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.

Пацієнти з нирковою нед�= �статністю

Пацієнта�= � із порушеннями функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості корекція = дози не потрібна. Рекомендована початкова доза для пацієнтів із порушенн= ями функції нирок помірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) стан�= �вить 5 мг. Доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана. Застосування р�= �зувастатину пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок протипоказано= у будь-яких дозах (див. розділи «Фармакол= огічні властивості» та «Протипоказання»).=

Пацієнти з порушеннями �= �ункції печінки

У пацієнт= ів із порушеннями функції печінки, що оцінювал= ися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю, підв= ищення системної експозиції розувастатину не спостерігал= и. Однак у пацієнтів із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда ‒ П’ю= системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакологічні властивості= »). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особли= вості застосування»). Досвід застосування розувастатину пацієнтам, я�= �і набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда= ‒ П’ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний �= �ацієнтам із захворюваннями печінки в активній фазі (див. розділ «Протипоказан�= �я»).

Расова належність=

У пацієнт= ів монголоїдної раси спостерігали підвищен= у системну експозицію розувастатину (див. розділи «Фармакологічні властивост= і», «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Рекомендована початкова = доза для пацієнтів монголоїдної раси<= span style=3D'mso-ansi-language: UK'> становить 5 мг. Доза 40 мг таким пацієнт�= �м протипоказана.

Генетичний поліморфізм<= o:p>

Певні тип= и генетичного поліморфізму можуть призводити до підви�= �ення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Па= цієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується засто= совувати меншу добову дозу розувастатину.

Пацієнти зі схильністю �= �о розвитку міопатії

Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторам= и ризику розвитку міопатії становить 5 мг= (див. розділ «Особливос�= �і застосування»). Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнт= ів (див. розділ «Протипоказання»).

Супутнє застосування=

Розуваст�= �тин є субстратом різних транспортних білків (н= априклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (в тому числі р�= �бдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину з= певними лікарськими засобами, які можуть підвищувати концентрацію роз�= �вастатину в плазмі крові внаслідок взаємодії з цими транспортними білками (�= �априклад з циклоспорином та певними інгібіторами протеази, в тому числі комб�= �націями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. роз= діли «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Осо�= �ливості застосування»). Якщо це можливо, слід розглянути застосування ал= ьтернативних лікарських засобів та у разі необхідності тимчасово перервати т�= �рапію розувастатином. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із р= озувастатином уникнути неможливо, слід ретельно оцінити співвідношення користь= /ризик одночасного застосування лікарських засобів та відповідним чином = відкоригувати дозу розувастатину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими з= асобами та інші види взаємодій»).

=

Діти.

Застосув�= �ння лікарського засобу дітям має проводити л= ише спеціаліст.

Діти та = підлітки віком від 6 до 17 років (˂ ІІ‒V стадії розвитку за Таннером)

Гетерозиготн�= � сімейна гіперхолестеринемія

Звичайна почат�= �ова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною= сімейною гіперхолестеринемією становить 5 мг на добу.

• Звичайна доза для дітей віком від 6 = до 9 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становит�= � 5‒10 мг перорально 1 раз на добу. Безпеку та ефективність засто= сування лікарського засобу в дозах понад 10 мг пацієнтам цієї популяції не= досліджували.

• Звичайна доза для дітей віком від 10= до 17 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становит�= � 5‒20 мг перорально 1 раз на добу. Безпеку та ефективність засто= сування лікарського засобу в дозах по= над 20 мг пацієнтам цієї популяції не досліджували.

Підвищувати до�= �у слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лі= кування та переносимості лікарського засобу, дотримуючись рекомендацій щодо л= ікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед почат= ком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолест= еринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування.

Гомозиготна сімейна гіперхолестерин= емія

Рекомендована максимальна доза для д= ітей віком від 6 до 17 років із гомозиготною сімейною гіперхолестерине�= �ією становить 20 мг 1 раз на добу.

Рекомендована початкова доза станов�= �ть 5‒10 мг 1 раз на добу залежно від віку, маси тіла та поп= ереднього застосування статинів. Підвищувати дозу= до максимальної ‒<= span style=3D'mso-ansi-language: UK'> 20 мг 1 раз на добу ‒ слід відповідно до інд= ивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості лікарського засобу, дотримуючись рекомендацій щодо лікуванн= я дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії р�= �зувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринем�= �чну дієту, якої пацієнти мають дотримува= тися і протягом лікування.

Досвід застосування розувастатину в д�= �зах понад 20 мг пацієнтам цієї популяції обмежений.

Таблетки = по 40 мг не застосовують дітям.

Діти ві�= �ом до 6 років

Безпеку та ефективність застосування лікарського з= асобу дітям віком до 6 років не вивчали. Тому лікарський �= �асіб не рекомендується зас�= �осовувати дітям віком до 6 років.~~<= /span>~~

Перед�= �зування.

Специфіч�= �ого лікування передозування немає. Лікування має бути �= �имптоматичним, у разі необхідності слід вживати підтримувальних заходів. По= трібно проводити моніторинг функції печінки та рівнів креатинкінази. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.

Побічні реакції.

Небажані реакції, що відзнач�= �ються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасо= ві. У контрольованих клінічних дослідже�= �нях менше 4 % пацієнтів, які застосовували розувастатин, в= ийшли із дослідження через небажані реакції.

Нижче наведено профіль небажаних реакцій, пов’яз�= �них із застосуванням розувастатину, за даними клінічних досліджень та �= �еликого досвіду післяреєстраційного застосування. Небаж= ані реакції класифіковано за частотою та системно-органними класами.=

За частотою не= бажані реакції розподілено таким чином: часто (від ≥&n= bsp;1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), р�= �дко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000),= невідомої частоти (неможливо оцінити за наявними д�= �ними).

З боку нервової системи: <= /i>часто – головний біль, запаморочення; дуже рідко – поліне�= �ропатія, втрата пам’яті; частота невідома – периферична невропатія, розл�= �ди сну (в тому числі безсоння та нічні кошмари), міастенія гравіс.

З боку орган�= � зору: частота невідома – очна фор�= �а міастенії.

З боку психіки: частота невідома – деп�= �есія.

З боку шлунково-кишкового тр�= �кту: часто – запор, нудота, абдомінальний біль; рідко – панк�= �еатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліарної систе= ми: рідко – підвищення рівнів печінкових трансаміназ; дуже рідк= о – жовтяниця, гепатит.

З боку ендокринної системи: часто – цукровий діабет [частота з= алежить від наявності факторів ризику (рівень глюкоз= и натще ≥ 5,6 ммоль= /л, ІМТ > 30 кг/м², підвищений ріве= нь тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі)].

З боку органів дихан�= �я, грудної клітки та середостіння: частота невід�= �ма – кашель, задишка.

З боку системи крові та лім�= �атичної системи: рідко – тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: рідко – реак= ції гіперчутливості, в тому числі ангіоневро= тичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної кл= ітковини: нечасто – свербіж, висип, кропив�= �янка; частота невідома – синдром Стівенса – Джонсона, індукована лікарським засобом реакція= з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром).

З боку скелетної мус�= �улатури та сполучної тканини: часто – міалг�= �я; рідко – міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, вовчакоподібний синдро�= �, розрив м’язів; дуже рідко – артралгія; час�= �ота невідома – порушення з боку сухожиль, інколи ускладнені розрива= ми, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.

З боку нирок та сечовидільно�= � системи: дуже рідко – г= ематурія.

З боку репродуктивної систем= и та молочних залоз: дуже рідко – гінекомастія.

Загальні розлади: часто – астенія; частота �= �евідома – набряк.

Як і при застосуванні ін= ших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реа�= �цій має тенденцію залежати від дози.

Вплив на нирки

Протеїнурію переважно к= анальцевого походження, виявлену в результаті аналізу за тест-см�= �жками, спостерігали у пацієнтів, які застосовували розувастатин. Зміни вміст�= � білка у сечі від 0 або слідів до значення «++» або більше спостерігали у <= ; 1 % пацієнтів у деяких часових точках при застосуванні розувас�= �атину у дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3 % – у дозі 40 мг. Невелике збільшення частоти = зміни вмісту білка у сечі від 0 або слідів до зн= ачення «+» спостерігали при застосуванні розуваста= тину у дозі 20 мг. У більшості випадків вир= аженість протеїнурії зменшув�= �лася або протеїнурія зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетингов= их спостережень на сьогодні не виявлено причинно-наслідков�= �го зв’язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.=

На �= �лі застосування розувастатину відзначали в= ипадки гематурії; за даними клінічних досліджень частота їх незначна.

<= span style=3D'mso-fareast-font-family:TimesNewRoman;mso-ansi-language:UK;mso-bid= i-font-weight: bold'>Вплив на = скелетну мускулатуру

Ураження скелетної мускулат�= �ри, такі як міалгія, міопатія (зокрема міозит) та зрідка рабдоміоліз, у = тому числі з гострою нирковою недостатністю, відзначали при застосува�= �ні розувастатину в будь-яких дозах, особливо > 20 мг.

У пацієнтів, які приймали роз= увастатин, спостерігали дозозалежне зростання рівня креатинкіна= зи; у більшості випадків явище було незна= чним, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо ріве= нь КК підвищений (> 5 × ВМН), лікування слід прип= инити (див. розділ «Особливості застосува�= �ня»).

<= span style=3D'mso-fareast-font-family:TimesNewRoman;mso-ansi-language:UK;mso-bid= i-font-weight: bold'>Вплив на печінку

Як і при застосуванні інших інгібіторів= ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розува= статин, відзначали дозозалежне підвищен�= �я рівнів трансаміназ; у більшості випадків явище було �= �езначним, асимптоматичним та тимчасовим.

&nb= sp;

На тлі застосування деяких с�= �атинів відзначали такі небажані явища, як розлад статевої функц�= �ї; окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому з�= �стосуванні (див. розділ «Особливості застосува�= �ня»).

Частота повідомл�= �нь про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печін�= �и (переважно підвищення активності пе�= �інкових трансаміназ) більша при застосуванні розувастатину у = дозі 40 мг.

Діти

Підвищення рівня креатинкін�= �зи > 10 × ВМН та симптоми з боку м’язів пі�= �ля фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спос�= �ерігали частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні = за участю дітей та підлітк�= �в порівняно з дорослими (див. розділ <= span style=3D'letter-spacing:-.3pt; mso-ansi-language:UK'>«Особливості застосування»). Проте пр= офіль безпеки розувастатину у дітей був подібн= им до такого у д= орослих.

Повідомлення про підозрювані побічн�= � реакції

Повідом= лення про побічні реакції після реєстрації лікарс�= �кого засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідн�= �шення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фа�= �мацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам = слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через А�= �томатизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.go= v.ua.

Термін придатності.

3 роки.

Умови з�= �ерігання.

Зберігат�= � в оригінальній упаковці при температурі н�= � вище 25 °С.

Зберігат�= � у недоступному для дітей місці.

Упаковк= а.

По 10 табл�= �ток у блістері; по 3 блістери у пачці.<= /span>

Категор= ія відпуску.

За рецепт= ом.

Виробни= к.

Товарист�= �о з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».

=

Місцезнаходження вироб�= �ика та адреса місця провадження його діяльності.=

Україна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиї= вської дороги, 40-А.

Збільшенн�= � AUC розувастатину в 2 рази або більше ніж у 2 = рази
Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє	Режим дозу= вання розувастатину	Зміни AUC розувастатину*
Софосбувір/велпатасвір/воксилапреві�= � (400 мг/100 мг/100 мг) + воксилапревір (100 мг) = 1 раз на добу, 15 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 7,4 раза
Циклоспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 мг 2 рази н�= � добу, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 днів	↑ 7,1 раза
Даролутамід 600 мг 2 рази на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза
Регорафеніб 160 мг 1 раз �= �а добу, 14 днів	5 мг, одноразова доза=	↑ 3,8 раза
Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг 1 раз на добу, 8 дн�= �в	10 мг, одноразова доза	↑ 3,1 раза
Велпатасвір 100 мг 1 раз �= �а добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза
Омбітасвір = 25 мг/паритапревір 150 мг/ ритонавір 100 мг 1 раз на = добу/ дасабувір 400 мг 2 рази н�= � добу, 14 днів	5 мг, одноразова доза=	↑ 2,6 раза
Терифлуномід	Дані відсутні	�= �� 2,5 раза
Гразопревір 2= 00 мг/елбасвір 50 мг 1 раз на добу, 11 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Глекапревір 4= 00 мг/пібрентасвір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	5 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>	↑ 2,2 раза
Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 17 дні�= �	20 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 2,1 раза
Капматиніб 400 мг 2 рази на до�= �у	10 мг, одноразова доза	↑ 2,1 раза=
Клопідогрель 300 мг одноразова навантажувальна доза, п= отім 75 мг через 24 години	20 мг, одноразова доза	↑ 2,0 раза
Фостаматиніб 100 мг 2 рази на = день	20 мг, одноразова доза	�= �� 2,0 рази
Фебуксостат 120 мг 1 раз на д= обу	10 мг, одноразова доза	�= �� 1,9 раза
Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↑ 1,9 раза
Збільшенн�= � AUC розувастатину менш ніж у 2 рази
Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє	Режим дозу= вання розувастатину	Зміни AUC розувастатину*
Елтромбопаг 75 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 1,6 раза
Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 7 днів=	10 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 1,5 раза
Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 11 дні�= �	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза
Дронедарон 400 мг 2 рази на добу	Дані відсутні	↑ 1,4 раза
Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза **
Езетиміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів	10 мг 1 раз на добу, 14 днів	↑ 1,2 раза **
Зниження AUC розувастатину
Режим дозу= вання лікарського засобу, що взаємодіє	Режим дозу= вання розувастатину	Зміни AUC розувастатину*
Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↓ 20 %
Байкалін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів	20 мг, одноразова доза	↓ 47 %