MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D07050.332A9E30" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D07050.332A9E30 Content-Location: file:///C:/6A13E095/UA103970102_F6C5.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
(MILUKANTE<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>)
Склад:
діюча речовина: =
монтелукаст натрі=
ю (montelukast=
sodium);
1 таблетка містить монтелукасту натрію 5,20 мг=
у
перерахуванні на монтелукаст 5 мг;
допоміжні речовини=
i>: целюлоза
мікрокристалічна, маніт (Е 421), кросповідон, заліза оксид червоний (E
Лікарська форма.=
Таблетки жувальн=
і.
Основні фізико-хімічні властивості: роже=
ві, круглі,
двоопуклі таблетки з гравіюванням =
'M5' з одного =
боку.
=
Фармакотерапевтич=
на
група.
Протиастматичні засоби. Селективні і перорально активні блокатори
лейкотрієнових рецепторів. Код АТХ R03D C03.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.=
Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) – потужні ейкозаноїди
запалення, які вивільняються з різних клітин, включаючи тучні клітини та
еозинофіли. Ці важливі про-астматичні медіатори зв’язуються з
цистеїніллейкотриєновими рецепторами (CysLT), присутніми в дихальних шляхах людини, і
відповідають за реакцію бронхоспазму, виділення мокротиння, проникність суд=
ин і
збільшення кількості еозинофілів. CysLTs корельовані з патофізіологією астми та алергі=
чних
ринітів. При алергічних ринітах цистеїніллейкотриєни вивільняються з назаль=
ного
слизу після впливу алергену протягом ранньої або пізньої фази реакції та
асоціюються з симптомами алергічного риніту. При інтраназальній пробі з Cys=
LT
було продемонстровано збільшення резистентності дихальних носових шляхів та
симптомів назальної обструкції.
Монтелукаст – це внутрішньоактивна сполука, що
зв’язується з CysLT1 рецепторами з високою спорідненістю та селективністю. Монтелукаст
спричиняє значне блокування цистеїніллейкотрієнових рецепторів дихальних
шляхів, що було підтверджено його здатністю інгібувати бронхоконстрикцію у
пацієнтів, хворих на бронхіальну астм=
у,
спричинену вдиханням LTD4.
Монтелукаст інгібує бронхоконстрикцію завдяки
інгальованому LTD4
навіть у дозі до 5 мг. Бронходилатація спостерігається протягом 2 годин піс=
ля
внутрішнього прийому. Ефект бронходилатації, спричинений β-агоністом, додається до ефекту, спричиненого
монтелукастом. Лікування монтелукастом інгібувало ранню і пізню фази
бронхоконстрикції завдяки впливу антигену. Лікування монтелукастом суттєво =
знижувало
кількість еозинофілів у дихальних шляхах (при вимірюванні у мокротинні). Та=
кож монтелукаст
знижує кількість еозинофілів у дорослих та дітей віком від 2 до 14 років у<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> периферичній крові та покращує клінічний
контроль астми.
У дослідженні з участю дітей віком від 6 до 14
років монтелукаст у дозі 5 мг дост=
овірно
покращував респіраторну функцію і знижував частоту застосування β-агоністів за потребою.
У дослідженні порівняння ефективності монтелук=
асту
та інгаляційного флутиказону для контролю астми у дітей віком від 6 до 14 р=
оків
з персистуючою астмою легкого ступеня, монтелукаст виявляв не меншу
ефективність, ніж флутиказон, щодо збільшення кількості днів без застосуван=
ня
швидкодіючих препаратів для невідкладної допомоги.
Достовірне зменшення бронхоспазму, пов’язаного= з фізичним навантаженням (БФН), було продемонстровано під час дослідження у дорослих. Цей ефект спостерігався упродовж 12-тижневого періоду дослідження. Зниження БФН також було продемонстровано під час короткого дослідження з участю дітей віком від 6 д= о 14 років. Ефект в обох дослідженнях був продемонстрований в кінці інтервалу. <= o:p>
Фармакокінетика.=
Абсорбція.
Монтелукаст швидко і майже повністю абсорбуєть=
ся
після внутрішнього прийому. Після прийому натщесерце жувальних таблеток по =
5 мг дітям віком від
5 до=
14 років, Cmax=
sub> досягається за 2
годи=
ни після =
прийому. Біодоступність становила
73 % та знижувалась
до
63 % при вживанні стандартної їжі.
Розподіл.
Більше 99 % монтелукасту
зв’язується з протеїнами плазми крові. Рівноважний об’єм
розподілу монтелукасту у середньому становить 8-
Біотрансформація.
Монтелукаст метаболізується майже повністю. У дослідженнях
терапевтичних доз, концентрації метаболітів монтелукасту в стаціонарному ст=
ані
плазми крові дорослих та дітей не можна було визначити. У дослідженнях іn vitro з використанням =
мікросом
печінки людини визначено, що цитохроми P450 3A4, 2A6 і 2C9 залучені до метаболізму
монтелукасту. На основі подальших тестів іn vitro на мікросомах пе=
чінки
людини, терапевтичні концентрації монтелукасту у плазмі крові не інгібують
цитохроми P450
3A4, 2CD
Вив=
едення.
Плазмовий кліренс монтелукасту в середньому
становить 45 мл/хв
у дорослих здорових осіб
Після внутрішнього прийому приблизно 86 %
радіомаркованого монтелукасту виводиться з калом протягом 5 днів, менше 0,2=
%
виводиться з сечею. Беручи до уваги значення біодоступності та особливості
елімінації, можна зробити висновок, що монтелукаст та його метаболіти майже
повністю виводяться з жовчю.
Фармакокінетика у різних гр=
упах
пацієнтів.
Для пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів=
з
печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекція до=
зи
не потрібна. Оскільки Монтелукаст та його метаболіти майже повністю елімінуються з жовчю, регуляція дози не потрібна для
пацієнтів з порушеннями функцій нирок. Даних стосовно характеру фармакокіне=
тики
монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю немає.
Фармакокінетичні дослідження у дорослих та діт=
ей
демонструють, що профілі концентрації таблеток жувальних по 4 мг у дітей у =
віці
2-5 років та таблеток жувальних по 5 мг у дітей у віці 6-14 років аналогічні
профілю концентрації для таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 10 мг,
призначених дітям від 15 років та дорослим.
При прийомі великих доз монтелукасту (більш
терапевтичної в 20-60 разів) спостерігалося зниження концентрації теофіліну=
у
плазмі крові. При прийомі терапевтичних доз (10 мг один раз на день) цей еф=
ект
не спостерігався.
Клінічні характеристики.
Показання.
Дітям віком від 6 до
14 років
· &n=
bsp;
Як додаткове лікування бронхіальної астми у пацієнтів=
з
персистуючою астмою від легкого до середнього ступеня тяжкості, що недостат=
ньо
контролюється інгаляційними кортикостероїдами,
а також при
недостатньому клінічному
· &n=
bsp;
Як альтернативний метод лікування замість низьких доз
інгаляційних кортикостероїдів для пацієнтів з персистуючою астмою легкого
ступеня, у яких не відзначали протягом останнього часу серйозних нападів
бронхіальної астми, що потребують застосування пероральних кортикостероїдів=
, а
також які не можуть застосовувати інгаляційні кортикостероїди (див. розділ
«Спосіб застосування та дози»).
· &n=
bsp;
Профілактика =
астми, домінуючим компонентом якої є бронхоспазм, індукований
фізичними навантаженнями.
· &n=
bsp;
Полегшення симптомів сезонного та цілорічн=
ого
алергічного риніту.
Протипоказання. =
Гіперчутливість до активної речовини чи будь-я=
кої
допоміжної речовини.
Взаємодія з іншими лікарськ=
ими
засобами та інші види взаємодій.
Монтелукаст можна застосовувати разом з іншими
препаратами для профілактики та хронічного лікування астми. У дослідженнях лікарських взаємодій рекомендована
клінічна доза монтелукасту не мала клінічно важливого впливу на фармакокіне=
тику
таких препаратів: =
теофілін, предніз=
олон,
оральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетіндрон 35/1), терфенадин, дигоксин і варфарин.
Площа під кривою «концентрація-час»
40 % у
осіб, які одночасно приймали фенобарбітал.
Монт=
елукаст
метаболізується CYP 3A4, 2С8 та 2С9,
тому
необхідно дотримуватись заходів обережності, особливо для дітей, якщо його призначати одночасно з індукторами <=
span
lang=3DEN-GB style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-GB'>CYP<=
span
style=3D'font-size:12.0pt'> 3A4,=
2С8 та 2С9 такими як фенітої=
н,
фенобарбітал і рифампіцин. <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>
У дослідженнях іn vitro було показано, що
монтелукаст є сильним інгібітором CYP 2C8. Однак дані клінічних досліджень лікарської взаємод=
ії
монтелукасту та розіглітазону (маркерний субстрат, що представляє препарати,
первинно метаболізовані CYP 2C8) показали, що монтелукаст не інгібує CYP<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> 2C
Дослідження іn vitro показали, що монтелукаст є субстратом CYP 2C8, і меншою мірою <=
/span>–=
2С9 і 3А4. У клінічному дослідженні взаємодії
препаратів з участю монтелукасту і гемфіброзилу (інгібітор як =
span>CYP
2C8 та
2C9), гемфіброзил збільшив
системний вплив монтелукаста
в
4,4 раза. Зазвичай
корекція дози монтелукасту при одночасному застосуванні з гемфіброзилом або
іншими потужними інгібіторами CYP 2C8 не потрібна, але у цьому випадку ліка=
рю
слід взяти до уваги можливість збільшення побічних реакцій.
На
підставі досліджень іn vitro, не
передбачаються клінічно значущі лікарські взаємодії з менш потужними
інгібіторами CYP 2C8 (наприклад, триметоприм). Одночасне застосування
монтелукасту з ітраконазолом, потужним інгібітором CYP 3A4, не призвело до
значного збільшення системного впливу монтелукасту.
Особливості
застосування.
Пацієнтів необхідно попередити не використовув=
ати
Мілукант для лікування гострих нападів астми і тримати напоготові їх звичай=
ні
препарати першої допомоги для цих випадків. Якщо стався гострий напад, треба
використовувати інгаляційні β-=
агоністи короткої=
дії. Пацієнти повинні якомога швидше проконсультуватися зі
своїм лікарем, якщо вони потребують більше інгаляцій β-агоністів короткої дії, ніж зазвичай.
Не слід різко замінювати монтелукастом терапію
інгаляційними або пероральними кортикостероїдними препаратами. Відсутні дан=
і,
які свідчили б, що прийом пероральних кортикостероїдів можна зменшувати при
одночасному прийомі монтелукасту.
У рідкісних випадках у пацієнтів, які лікуються
протиастматичними препаратами, включаючи монтелукаст, може розвинутись сист=
емна
еозинофілія, що інколи супроводжується клінічними ознаками васкуліту, так
званий синдром Чарг-Страуса, стану, який лікують системною кортикостероїдною
терапією. Ці випадки зазвичай, але не завжди, асоціюються зі зменшенням чи
відміною терапії пероральними кортикостероїдами. Не можна виключити чи
встановити імовірність того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть
асоціюватися з розвитком синдрому Чарг-Страуса. Тому
лікарів необхідно попередити про можливість виникнення еозинофілії, васкулі=
тних
висипань, погіршення легеневих симптомів,
серц=
евих
ускладнень та/або нейропатії у пацієнтів<=
/span>. Пацієнтам, у яких розвиваються вищезгадані симптоми,
необхідно пройти повторне дослідження, а схему їх лікування слід переглянут=
и.
Лікування монтелукастом не змінює необхідності
уникати прийому аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів у
пацієнтів з аспірин-чутливою астмою.
Мілукант, таблетки жувальні по 5 мг,
Застосування у період вагіт=
ності
або годування груддю.
Вагітність.
У дослідженнях на твар=
инах
не було встановлено шкідливого впливу монтелукасту на вагітність або ембріо=
нальний/фетальний
розвиток.
Обмежені
дані з наявних баз даних вагітних не припускають причинно-наслідкового зв’я=
зку
між монтелукастом та вадами розвитку (такими як дефекти кінцівок), про які
рідко повідомлялось у постмаркетингових дослідженнях у світі.=
Більшість цих жінок приймали також і інші
препарати від астми. =
Причинний
зв’язок між цими випадками та прийомом монтелукасту не доведений.
При призначенні Мілуканту вагітним жінкам
необхідно враховувати співвідношення користь/ризик.
Годування груддю.
Дослідження на щурах продем=
онстрували,
що монтелукаст проникає у грудне молоко.
Немає даних про проникнення Мілуканту у грудне
молоко жінок, які годують груддю, тому необхідно враховувати співвідношення
користь/ризик при призначенні препа=
рату
Мілукант у період годування груддю.=
Фер=
тильність.
У
дослідженнях на тваринах монтелукаст не впливав на фертильність або
репродуктивну функцію при системному впливі, що перевищував клінічний системний вплив =
більш
ніж у
24
рази.
Здатність впливати на швидк=
ість
реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Зазвичай Мілукант не впливає на здатність керу=
вати
автотранспортом або іншими механізмами, але в дуже рідкісних випадках відзн=
ачали
сонливість або запаморочення у пацієнтів, які приймали препарат, тому під ч=
ас
прийому препарату слід утримуватися від керування автомобілем або іншими
механізмами.
Спосіб застосування та дози=
.
Пацієнтам з астмою та алергічним ринітом (сезонн=
им та
цілорічним) необхідно приймати
1 таблетку жувальну (5
мг) 1 раз на добу. Для полегшення симптомів
алергічного риніту час прийому слід підбирати індивідуально.
Для лікування астми доза для дітей віком від 6 =
до
14 років становить 1 таблетку
жувальну
(5 мг) на добу, ввечері. Мілукант слід приймат=
и за
1 годину до їди або через 2 години після їди. Немає необхідності в корекції
дози для цієї вікової групи.
Заг=
альні
рекомендації щодо застосування препарату.
Терапевтичний ефект Мілуканту стосовно контролю за астматичними параметрами
спостерігається протягом 1 доби. =
span>Пацієнтам необхід=
но порадити
продовжувати приймати Мілукант, навіть якщо астма під контролем, так само,<=
/span> як і протягом періодів загострення астми.
Корегувати дози для пацієнтів з нирковою
недостатністю, печінковою недостатністю легкого або помірного ступеня не
потрібно. Немає даних стосовно корекц=
ії
дози для пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю. Дозування для пацієнтів чоловічої та жіночої статі є
ідентичним.
Мілукант у якості альтернат=
ивного
способу лікування по відношенню до низьких доз інгаляційних кортикостероїдів
при персистуючій астмі легкого ступеня.
Монтелукаст не рекомендується застосовувати для
монотерапії для пацієнтів з помірною стійкою астмою. Використання монтелукасту як альтернативи низькодозов=
аним
інгаляційним кортикостероїдам у дітей, хворих на персистуючу астму легкого
ступеня, можливо розглядати тільки для тих пацієнтів, які не мали останнім
часом серйозних нападів астми, що вимагають перорального застосування
кортикостероїдів або тих, які не можуть приймати інгаляційні кортикостероїд=
и. Персистуюча астма легкого ступеня визначається як аст=
ма з
проявом симптомів частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на добу, нічними симптомами частіше 2 разів на місяць, але рід=
ше 1
разу на тиждень та нормальною функці=
єю
легенів між епізодами. Якщо задовільного=
контролю
астми надалі не досягнуто (зазвичай протягом 1 місяця), необхідно
оцінити потребу у додаткових чи інших засобах протизапальної терапії на осн=
ові
поетапної системи терапії астми. =
span>Необхідно періоди=
чно
оцінювати контроль астми у пацієнтів.
Лікування Мілукантом порівняно з іншими способами лікува=
ння.
У випадку, коли лікування Мілукантом проводить=
ся
як додаткова терапія до лікування інгаляційними кортикостероїдами, не можна
різко вводити Мілукант замість інгаляційних кортикостероїдів.
Діти. Мілукант, таблет=
ки
жувальні по 5 мг, призначений для застосування
дітям віком =
від
6 до 14 років.
Передозування.=
b>
Специфічної інформації щодо лікування
передозування монтелукасту немає. У дослідженнях хронічної астми монтелукаст
призначали в дозах до 200 мг/добу дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а =
при
короткострокових дослідженнях – до 900 мг/добу протягом приблизно 1 тижня,
клінічно значущі побічні реакції були відсутні.
При постмаркетинговому застосуванні та під час
клінічних досліджень надходили повідомлення про гостре передозування, включ=
аючи
повідомлення прийому препарату дор=
ослим
і дітям у дозі, що перевищує 1000 мг (приблизно 61 мг/кг у дітей віком 42 м=
ісяці). У більшості повідомлень про випадки передозува=
ння
ніяких небажаних явищ не спостерігалося. Найчастіше прояви побічних ефектів
відповідали профілю безпеки препарату та включали: абдомінальний біль,
сонливість, спрагу, головний біль, блювання і психомоторну гіперактивність.
Лікування симптоматичне. Невідомо, чи виводиться монтелукаст при перитонеал=
ьному
діалізі або гемодіалізі.
Побічні реакції.
Загалом
Мілукант добре переноситься. При клінічних дослідженнях тривале лікування в
різних вікових групах демонструє незмінність профілю безпеки.
Інфекції
та інвазії: інфекції верхніх дихальних
шляхів.
З боку кровоносної та лімфа=
тичної
систем: тенденція до поси=
лення
кровоточивості.
З боку імунної системи: реакції гіперчут=
ливості,
у тому числі анафілаксія, еозинофільна інфільтрація печінки.
З боку психіки:<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> порушення уваги,
погіршення пам’яті, порушення сну, у тому числі нічні кошмари, безсоння,
сомнамбулізм, роздратованість, гнів, нетерплячість, тривожність, збудження,
включаючи агресивну поведінку або
ворожість, депресії, тремор, дуже рідко – галюцинації, дезорієнтація, =
суїцидальні думки=
та
поведінка (спроба суїциду).
З боку нервової системи: запаморочення і млявість, сонливість, парестезія/гіпоестезія, =
напади,
З боку серцево-судинної сис=
теми:
З б=
оку
дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: =
носові
кровотечі, синдром
Чарг-Страуса (CSS).
З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, сухість =
у роті,
диспепсія, нудота, блювання, абдомінальний біль.
З боку гепатобіліарної системи: підвищений рівень
трансаміназ сироватки крові (ALT, AST), гепатити, включаючи холестатичний, гепатоцелюлярни=
й та
змішаного зразку, пошкодження печінки.
З боку нирок та сечовивідних
шляхів: енурез у дітей.
З боку шкіри і підшкірних т=
канин: ангіоневротичний набряк, гематома, кроп=
ив’янка,
свербіж, висипання, вузликова еритема, мультиформна еритема.
З боку скелетно-м’язової си=
стеми
і сполучної
тканини: артралгія, міалгія, включаючи судоми м’язів.
Загальні розлади та стан ді=
лянки
введення: гарячка, астенія/підвищена втомлюва=
ність,
відчуття дискомфорту, набряки, спрага.
Термін придатності=
i>.
2 роки.
Умови зберігання=
. =
span>
Зберігати
в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 7 таблеток у бліст=
ері. По 4 блісте=
ри в
картонній коробці.
Категорія відпуску. =
За рецептом.
Виробник.
Паб’яніцький фармацевтичний зав=
од
Польфа А.Т.
Міс=
цезнаходження
виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Вул. Марш. Дж. Пілсудського 5, 95-200, Паб’яніце, Польща.