ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Кеторолак-Фармак

(Ketorolac-Farmak)

Склад:=

діюча речовина: кеторолаку трометамол;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить кеторолаку трометамолу= 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; магнію стеарат;

плівкова оболонка: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол. =

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таб= летки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.=

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Протизапальні та протиревматичні засоби.

Нестерої= дні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні оцтової кислоти і спорідне= ні сполуки. Кеторолак. Код АТХ М01А В15.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Кеторолаку трометамол належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Йо= го дія в основному полягає в інгібуванні синтезу простагландинів, зокрема PGE<= sub>2 та PGF_2α.

У доклінічних фармакологічних дослідженнях кеторолак показав аналгезивну активність, що в 350 разів сильніша за таку ацетилсаліцилової кислоти у миш= ей за тестом інгібування болю, викликаного фенілхіноном, і у 800 разів сильніш= а за аналгезивну активність ацетилсаліцилової кислоти у щурів при болю, викликан= ому згинанням надп’ятково‑гомілкового суглобу лапки щура з індукованим артритом.

Кеторолак також показав протизапальну активність (потужнішу за таку фенілбутазону) та жарознижувальну активність (потужнішу за таку ацетилсаліцилової кислоти).

Кеторолак виявився в 37 разів більш активним, ніж ацетилсаліцилова кислота, в інгібув= анні агрегації тромбоцитів людини, індукованої колагеном.

Кеторолак не має впливу на центральну нервову систему; його ефекти на серцево-судинну= та дихальну системи мінімальні.

Клінічні дослідження показали, що аналгезивна активність кеторолаку у дозі 10 мг не менша, ніж у ацетилсаліцилової кислоти 650 мг; парацетамолу 600 та 1000 мг; комбінації парацетамолу 600 мг та 1000 мг і кодеїну 60 мг; глафеніну 400 мг, ібупрофену 400 мг, диклофенаку 50 мг.

Аналгезивний ефект настає через 1 годину після перорального прийому; максимальний знеболювальний ефект досягається відповідно через 2–3 години .

Тривалість аналгезивної дії в середньому становить 4–6 годин.

Кеторолак не має морфіноподібних ефектів, не викликає дихальної депресії, а частота побічних ефектів з боку центральної нервової системи (сонливість) є суттєво нижчою порівняно з морфіном.

Фармакокінетика

Абсорбці= я: кеторолаку трометамол швидко та повністю абсорбується після перорального застосування з піковою концентрацією 0,87 мг/кг у плазмі крові через 35 хвилин після прийому разової дози 10 мг.

Фармакок= інетика кеторолаку у людини як після одноразового, так і після багаторазового прийо= му є лінійною; стаціонарний стан у плазмі крові досягається через один день прий= ому кожні 6 годин.

Період напіввиведення з плазми крові становить у середньому 5,4 години. В осіб літнього віку (середній вік 72 роки) він становить 6,2 години.

Прийом антацидів не впливає на всмоктування кеторолаку.

Розподіл= : 99 % кеторолаку у плазмі крові зв’язується з білками.

Терапевт= ичні концентрації дигоксину, варфарину, ібупрофену, напроксену, піроксикаму, ацетамінофену, фенітоїну та толбутаміду не змінюють зв’язування кеторолаку з білками.

Об’єм розподілу становить 0,11 л/кг.

Біотранс= формація: кеторолак метаболізується в печінці; основними метаболітами є парагідроксильовані похідні (12 %) та глюкуроніди (75 %), які є неактивними.

Виведення: основним шляхом виведення кеторолаку та його метаболітів є нирковий — із сечею, а залишок виводиться з калом.

Нирковий кліренс кеторолаку становить 0,35–0,55 мл/хв/кг.

Клінічні характеристики

Показання

Короткочасне лікування болю помірної інтенсивності, включаючи післяопераційний біль. <= /p>

Максимал= ьна тривалість лікування — 5 днів.

Протипоказання

Кеторолак-Фармак не призначений для лікування легкого або хронічного болю.

Протипоказання до застосування лікарського засо= бу:

– підвищена чутливість до кеторолаку або до інших компонентів лікарського засобу;<= /o:p>

-&nb= sp; не застосовувати пацієнтам із проявами гіперчутлив= ості до кеторолаку або інших НПЗЗ, а також пацієнтам, у яких ацетилсаліцилова кислота або інші інгібітори синтезу простагландинів викликають алергічні реакції (через можливість виникнення тяжких анафілактичних реакцій);

-&nb= sp; активна пептична виразка або шлунково-кишкова кров= отеча, виразка або перфорація в анамнезі;

-&nb= sp; перенесена, підозрювана або активна цереброваскуля= рна кровотеча;

-&nb= sp; геморагічний діатез;

-&nb= sp; повний або частковий синдром носових поліпів, набр= як Квінке або бронхоспазм;

-&nb= sp; одночасне лікування іншими нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ), ацетилсаліциловою кислотою, пробенецидом, = солями літію або пентоксифіліном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

-&nb= sp; тяжка серцева недостатність;

-&nb= sp; геморагічний інсульт в анамнезі, наявний або підоз= рюваний;

-&nb= sp; бронхіальна астма;

-&nb= sp; не застосовувати пацієнтам з помірною та тяжкою нирковою недостатністю (рівень креатиніну в сироватці крові більше 442 = ;мкмоль/л) або пацієнтам з ризиком виникнення ниркової недостатності внаслідок гіповол= емії або зневоднення;

-&nb= sp; цироз печінки або тяжкий гепатит;

-&nb= sp; схильність до кровотеч;

-&nb= sp; порушення згортання крові;

-&nb= sp; не застосовувати пацієнтам, які отримують антикоагулянтну терапію;

-&nb= sp; гіповолемія, зневоднення;

-&nb= sp; не застосовувати пацієнтам, які отримують інтенсив= ну діуретичну терапію;

-&nb= sp; не застосовувати для профілактичного знеболення пе= ред хірургічним втручанням та під час операції, тому що підвищується ризик кровотечі через пригнічення агрегації тромбоцитів та подовження часу кровот= ечі;

-&nb= sp; не застосовувати пацієнтам з підозрюваним або підтвердженим цереброваскулярним крововиливом через пригнічення функції тромбоцитів кеторолаком;

-&nb= sp; не застосовувати пацієнтам, які перенесли хірургіч= не втручання з високим ризиком кровотечі або неповного гемостазу, та особам із високим ризиком кровотечі;

<= ![if !supportLists]>- = лікарський засіб протипоказаний під час = ІІІ триместру вагітності, пологів та у період грудного вигодову= вання (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);

– не застосовувати дітям та підліткам ві= ком до 16 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу Кеторолак-Фармак і інших НПЗЗ.

У разі одночасного застосування з кортикостероїдами підвищується ризик виникнення виразки або шлунково-кишкової кровотечі= (див. розділ «Особливості застосування»).

НПЗЗ можуть посилювати дію антикоагуля= нтів, таких як варфарин. Кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцит= ів, знижує концентрацію тромбоксану та подовжує час кровотечі.= На відміну від пролонгованої дії ацетилсаліцилової кислоти, функція тромбоцитів повертається до норми протягом 24–48 годин після припинення прийому кеторолаку.

Ризик шлунково-кишкової кровотечі зростає при одночасному застосуванні антитромбоцитарних засобів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) разом із НПЗЗ (= див. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів, які вже приймають ацет= илсаліцилову кислоту (АСК) або інші НПЗЗ, збільшується ризик виникнення серйозних побічних реакцій, пов’язаних із НПЗЗ.

Одночасне застосування кеторолаку з пентокс= ифіліном підвищує схильність до кровотечі<= /span>.

При одночасному застосуванні кеторолаку з пробенецидом повідомлялося про зниження плазмо= вого кліренсу та об’єму розподілу кеторолаку, збільшення його плазмової концентрації та подовження періоду напіввиведення.

Відомо, що деякі препарати, які пригнічую= ть синтез простагландинів, зн= ижують кліренс метотрексату, а отже, можуть підвищувати його токсичність.

Також було встановлено, що деякі інгібі= тори синтезу простагландинів га= льмують нирковий кліренс літію, що призводить до підвищення концентрації літію в плазмі крові. Під час терапії кеторолаком були зафіксовані випадки збільшення плазмових концентрацій літію.

Кеторолаку трометамол не впливає на зв’язування дигоксину з білками.
Дослідження іn vitro показали, що при терапевтичних концентраціях саліцилату (300 мкг/мл) зв’язування кеторолаку з білками зменшується приблизно з 99,2 % до = 97,5 %, що відповідає потенційному двораз= овому збільшенню плазмової концентрації незв’язаного кеторолаку.

Терапевтичні концентрації таких препаратів, як дигоксин, варфарин, ібупрофен, напроксен, піроксикам, ацетамінофен, фенітоїн і толбут= амід, не змінюють зв’язування кеторолаку трометамолу з білками.

Хоча дослідження не вказують на значущу взаємодію між кеторолаком і варфарином або гепарином, одночасне застосування кеторолаку з препара= тами, що впливають на гемостаз, — зокрема з терапевтичними дозами антикоагулянтів (варфарин), профілактичними низькими дозами гепарину (2500–5000 одиниць кожні 12 годин) та декстранами — може п= ідвищити ризик кровотечі.

НПЗЗ можуть знижувати ефективність діуретиків та антигіпертензивних засобів.
Ризик розвитку гострої ниркової недостатності, яка зазвичай є оборотною, може зростати у деяких пацієнтів із порушеною функцією нирок (наприклад, у зневоднених пацієнт= ів або у літніх осіб) при одночасному застосуванні інгібіто= рів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та/або анта= гоністів рецепторів ангіотензину II з НПЗЗ. Тому таку комбінацію потрібно застосовувати з обережністю, особливо літнім пацієнтам. Потрібно проводити адекватне титрування дозування та гідратацію пацієнта, а також моні= торинг функції нирок на початку супутньої терапії та періодично надалі.

Кеторолак знижує потребу в супутньому застосуванні опіоїдних аналгетиків при післяопераційному знеболенні.

Пероральне застосування таблеток кеторолаку після вживання жирної їжі призводило до затримки та зниження пікової концентрації кеторолаку приблизно на 1 годину.
Антациди не впливали на ступінь абсорбції.

Особливості застосування

Кеторола= к не можна вважати звичайним знеболювальним засобом — застосовувати його потрібно під ретельним наглядом лікаря.

Кеторола= к не слід застосовувати для лікування легкого або хронічного болю.

Епідеміо= логічні дані свідчать про те, що кеторолак пов’язаний з вищим ризиком шлунково-кишк= ової токсичності порівняно з іншими НПЗЗ, особливо якщо його застосовувати поза дозволеними показаннями та/або протягом тривалого часу (див. розділи «Показання», «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози»).

Слід уни= кати одночасного застосування кеторолаку з НПЗЗ, зокрема із селективними інгібіт= орами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2).

Для зниж= ення ризику розвитку небажаних ефектів лікування кеторолаком потрібно проводити = протягом якнайменшого проміжку часу та у найнижчих дозах, необхідних для контролю бо= лю.

Перед початком застосування кеторолаку слід переконатися, що у пацієнта раніше не було реакцій гіперчутливості до кеторолаку, ацетилсаліцилової кислоти або і= нших НПЗЗ.

Вплив на фертильність

Застосув= ання кеторолаку, як і будь-якого препарату, що інгібує синтез циклооксигенази/ простагландинів, може знизити фертильність та не рекомендується для застосування жінкам, які планують завагітніти. Для жінок, які не можуть завагітніти або проходять обстеження з приводу фертильності, слід розглянути питання про припинення застосування кеторолаку.

Пацієнти літнього віку

Особлива обережність необхідна пацієнтам похилого віку або ослабленим пацієнтам, оскільки частота виникнення у них деяких небажаних ефектів може бути вищою,= ніж у молодших пацієнтів.

У пацієн= тів літнього віку спостерігали підвищену частоту побічних реакцій на НПЗЗ, особ= ливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, що можуть мати летальний наслідок (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

У пацієн= тів літнього віку також може спостерігатися збільшення періоду напіввиведення кеторолаку та супутнє зниження кліренсу. Тому, окрім зменшення загальної до= зи, може бути потрібне збільшення інтервалу між прийомами кеторолаку.

Вплив на шлунково-кишковий тракт

Кеторола= к-Фармак може спричинити подразнення шлунково-кишкового тракту, виразки та кровотечі= у пацієнтів, незалежно від наявності шлунково-кишкової патології в анамнезі. Пацієнтам із встановленими раніше або активними запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту слід лікуватись тільки під ретельним медичним наглядом. Частота виникнення цих ефектів збільшується зі збільшенням дози та тривалості застосування.

Не можна застосовувати Кеторолак-Фармак одночасно з іншими НПЗЗ.

НПЗЗ, включаючи кеторолак,= можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком неспроможності шлунково-кишкового анастомозу. Рекомендується ретельний медичний нагляд та обережність при застосуванні кеторолаку після операцій на шлунково-кишковому тракті.

Шлунково-кишкова виразка, кровотеча та перфорація=

При застосуванні НПЗЗ, включаючи кеторолак, повідомлялося про випадки шлунково-= кишкових кровотеч, утворення виразок або перфорацій, іноді з летальними наслідками. = Ці ускладнення можуть виникати у будь-який час протягом лікування, незалежно в= ід наявності симптомів-передвісників або тяжких порушень з боку травного тракт= у в анамнезі.

У пацієн= тів похилого віку спостерігали підвищену частоту побічних реакцій на НПЗЗ, особ= ливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, які можуть мати летальний наслідок. Ослаблені пацієнти важче піддаються лікуванню виразки та кровотечі, ніж інш= і. Більшість летальних випадків через ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту, пов’язані із застосуванням НПЗЗ, виникали у пацієнтів літнього віку та/або ослаблених пацієнтів.

Ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч, виразки або перфорації зростає зі збільшенням дози НПЗЗ, зокрема кет= оролаку, а також у пацієнтів з наявністю в анамнезі виразки, особливо ускладненої кровотечею або перфорацією, та у пацієнтів літнього віку. Ризик клінічно значущих кровотеч залежить від дози. В таких випадках пацієнтам слід розпоч= инати лікування з найменшої доступної дози. Для цих пацієнтів, а також для пацієн= тів, які одночасно застосовують низькі дози ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів, що збільшують ризик для травного тракту, можна призначити комбіноване лікування із захисними засобами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарсь= кими засобами та інші види взаємодій»).=

НПЗЗ слід застосовувати з обережністю пацієнтам із запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (хвороба Крона, виразковий коліт), оскільки їхній стан може погіршитися (див розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти= із порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі, насамперед пацієнти літнього віку, мають повідомляти про будь-які незвичні симптоми з боку шлун= ково-кишкового тракту (надто шлунково-кишкові кровотечі), особливо на ранніх стадіях лікування.

У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразок у пацієнтів, я= кі отримують Кеторолак-Фармак, курс лікування слід припинити.

Кеторолак-Фармак потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують паралельно медикаментозне лікування, що збільшує ризик утворення виразок або кровотечі= , наприклад пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або антитромбоцитарні засоби, такі як ацетилсаліцилова кислота (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Частота = та тяжкість шлунково-кишкових ускладнень, як і у випадку застосування інших НП= ЗЗ, може зростати зі збільшенням дози та тривалості застосування кеторолаку. Ри= зик розвитку тяжкої шлунково-кишкової кровотечі залежить від дози, особливо у пацієнтів літнього віку, які отримують середню добову дозу кеторолаку понад= 60 мг/добу у формі ін’єкцій. Виразкова хвороба в анамнезі підвищує ймовірність розвитку тяжких шлунково-кишкових ускладнень під час терапії кеторолаком.

Вплив на дихальну функцію

Внаслідо= к впливу на метаболізм арахідонової кислоти лікарський засіб може викликати у хворих на астму та в осіб із підвищеною чутливістю напади бронхоспазму, а також інші псевдоалергічні реакції або шок.

Анафілактичні реакції

Анафілак= тичні/анафілактоїдні реакції (зокрема анафілаксія, бронхоспазм, почервоніння, висип, гіпотензія, набряк гортані та ангіоневротичний набряк) виникали у пацієнтів незалежно в= ід наявності гіперчутливості до будь-якого іншого НПЗЗ або ацетилсаліцилової кислоти, або кеторолаку трометамолу в анамнезі. Вони також можуть виникати у людей з ангіоневротичним набряком в анамнезі, бронхоспастичною реактивністю (наприклад, астмою) та аденоїдами в анамнезі. Анафілактоїдні реакції, такі = як анафілаксія, можуть мати летальний наслідок. Тому кеторолаку трометамол слі= д з обережністю застосовувати пацієнтам з астмою в анамнезі та пацієнтам із синдромом повного або часткового синдрому поліпів носа, ангіоневротичним набряком та бронхоспазмом.

Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти

При застосуванні НПЗЗ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю в анамнезі були зареєстровані затримка рідини та набряки, тому таким пацієнтам потрібно надати відповідну інформацію і забез= печити ретельний нагляд.

Клінічні випробування та епідеміологічні дані свідчать про те, що використання селективних інгібіторів ЦОГ-2 та деяких НПЗЗ (переважно у високих дозах) де= що підвищує ризик виникнення артеріальних тромботичних явищ (наприклад: інфаркт міокарда або інсульт). Хоча застосування кеторолаку не продемонструвало збі= льшення частоти тромботичних явищ, таких як інфаркт міокарда, наявних даних недоста= тньо для того, щоб виключити такий ризик.

Пацієнта= м із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатніст= ю, хронічною ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями можна розпочинати лікування кеторолаком = тільки після ретельної оцінки ризиків. Таку оцінку потрібно також проводити перед початком лікування пацієнтів із факторами ризику серцево-судинних захворюва= нь (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровій діабет та куріння).

Вплив на нирки

Кеторола= к, як і інші НПЗЗ, слід з обережністю застосовувати пацієнтам із порушенням функції нирок або захворюванням нирок в анамнезі, оскільки кеторолак є поту= жним інгібітором синтезу простагландинів, що може спричинити нефротоксичність, з= окрема гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, нефротичний синдром та гостру ниркову недостатність.

Варто виявляти обережність, оскільки то= ксичність для нирок була зафіксована при застосуванні кеторолаку та інших НПЗЗ= у пацієнтів, у яких є зниження об’є= му циркулюючої крові та/або ниркового кровотоку, коли ниркові простагландини відіграють компе= нсаторну роль у підтриманні перфузії нирок.

У таких пацієнтів введення кеторолаку або інших НПЗЗ мож= е дозозалежно знижувати вироблення простагландинів у нирках і призвести до декомпенсації або ниркової недостатності. Найбільший ризик мають пацієнти зі зниженою функцією нирок, станами гіпоперфузії нирок, нирковими захворюваннями, гіповолемією, серцевою недостатністю, порушеннями функції печінки, цирозом печінки або тяжким гепатитом, пацієнти, які приймають діуретики та літні люди.

Після припинення терапії кеторолаком або іншими НПЗЗ зазвичай спостерігається відновлення функції нирок до початкового рівня.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Оскільки кеторолак та його метаболіти виводяться переважно нирками, слід дотримувати= ся обережності під час застосування кеторолаку пацієнтам зі зниженою функцією нирок. Зокрема, застосування кеторолаку пацієнтам з рівнем креатиніну в сироватці крові вище 442 мкмоль/л протипоказане.

Кеторола= к-Фармак протипоказаний при інтенсивній діуретичній терапії.

Затримка натрію, рідини у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та периферичними набряками

Повідомл= яли про затримку рідини та набряки, пов’язані з терапією НПЗЗ, тому кеторолак с= лід призначати з обережністю пацієнтам із артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю в анамнезі.

Затримка рідини, артеріальна гіпертензія та периферичні набряки спостерігали у деяких пацієнтів, які застосовували НПЗЗ, включаючи кеторолак. Тому лікарський зас= іб слід з обережністю призначати пацієнтам із серцевою недостатністю, артеріальною гіпертензією або подібними станами.

Пацієнти з порушенням функції печінки<= /i>

У пацієн= тів з порушенням функції печінки внаслідок цирозу печінки не спостерігали жодних клінічно важливих змін кліренсу або періоду напіввиведення кеторолаку. Можл= иве граничне підвищення одного або кількох показників печінкових проб. Такі відхилення можуть бути транзиторним= и, залишатися незмінними або прогресувати при продовженні терапії. Значне підвищення рівнів сироват= кових трансаміназ — аланінамінотрансфер= ази (АЛТ) або аспартатамінотра= нсферази (АСТ) — більше ніж у 3 раз= и від норми було зареєстровано в менш ніж 1 % пацієнтів у контрольованих клінічних дослідженнях.

У разі розвитку клінічних ознак або стій= ких симптомів, що вказують на захворювання печінки, або проявів системних реакцій застосування лікарського засобу Кеторолак-Фармак слід припинити.=

Гематологічні ефекти

Кеторолак інгібує агрегацію тромбоцитів та подовжує час кровотечі.<= /p>
Пацієнта= м із порушенням згортання крові не слід призначати Кеторолак-Фармак. =

Хоча дослідження не вказують на значущу взаємодію між кеторолаком і варфарином або гепарином, одночасне застосування кеторолаку з лікарськими засобами, що впливають на гемостаз (зокрема з терапевтич= ними дозами антикоагулянтів, у тому числі варфарину, з профілактичними низькими = дозами гепарину — 2500–5000 одиниць кожні 12 годин або з декстранами) може бути пов’язане з підвищеним ризиком кровотечі (див. розділ «Протипоказання»).

У постмаркетинговому періоді повідомляли про післяопераційні гематоми та інші ознаки кровотечі з ран, пов’язані з періопераційним застосуванням кеторолак= у у лікарській формі розчину для ін’єкцій.

Слід враховувати потенційний р= изик кровотечі у випадках, коли збереження гемостазу має вирішальне значення, наприклад при резекції простати, тонзилектомії, пласти= чній хірургії (див. розділ «Протипоказання»).

Дерматологічні ефекти

Дуже рід= ко повідомляли про серйозні шкірні реакції, іноді з летальним наслідком, пов’я= зані із застосуванням НПЗЗ, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса = — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічні реакції»). Підвищ= ений ризик таких реакцій існує на початку лікування. У разі появи перших ознак висипів на шкірі, ураження слизових оболонок або будь-яких інших ознак підвищеної чутливості застосування лікарського засобу Кеторолак-Фармак⁼слід припинити.

Кеторолак не слід застосовувати одночасно з пробенецидом, оскільки при такому поєднанні були зафіксовані зміни у фармакокінетиці кеторолаку.

Рекомендується обережність у разі одночасного застосування з метотрексатом, оскільки було встановлено, що деякі інгібітори синтезу простагландинів знижують к= ліренс метотрексату, а отже, можуть підвищувати його токсичність.

Зловживання та залежність

Кеторола= к не спричиняє залежності — не було зафіксовано синдрому скасування у разі припинення прийому препарату.

Лактоза

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, Кеторолак-Фармак містять лактозу. Якщо у пацієнта встановлено непереносність деяких цукрів, потрібно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю

Вагітність
Застосування лікарського засобу Кеторолак-Фармак протипоказане у третьому триместрі вагітності, під час пологів і грудного вигодовування (див. розділ «Протипоказання»).

Інгібува= ння синтезу простагландинів може негативно вплинути на перебіг вагітності та/або ембріональний/фетальний розвиток.

Результа= ти епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису при застосуванні інгібіторів синтезу простагланди= нів на ранніх термінах вагітності.

Абсолютн= ий ризик вроджених вад серця зростав з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 = ;%. Виявлено, що ризик підвищується зі збільшенням дози і тривалості лікування.= У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландинів спричиняло підвищен= ня до- та післяімплантаційних втрат і ембріонально-фетальну смертність.

Також повідомляли про збільшення частоти різних вроджених вад, включно з вадами серцево-судинної системи, у тварин, яким вводили інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу.

Починаюч= и з 20-го тижня вагітності, застосування кеторолаку може спричинити олігогідрам= ніон внаслідок порушення функції нирок плода. Цей стан може виникнути незабаром після початку лікування і, як правило, є оборотним після припинення терапії= .

У другому триместрі були зареєстровані випадки звуження артеріальної протоки, яке здебільшого зникало після припинення лікування. Тому в першому і другому триместрах вагітності кеторолак не слід застосовувати, окрім випадків нагал= ьної потреби.

Якщо кеторолак застосовує жінка, яка планує вагітність, або під час першого чи другого триместру вагітності, слід використовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого можливого часу.

У разі застосування кеторолаку протягом декількох днів з 20-го тижня вагітності і пізніше слід розглядати можливість пренатального моніторингу на предмет олігогідрамніону та звуження артеріальної протоки. Якщо виявлено олігогідрамніон або звуження артеріальної протоки, лікування кеторолаком має бути припинено.

У третьому триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть спричинити у плода:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman"'>

·     кардіопульмональну токсичність (передчасне звуження/закр= иття артеріальної протоки та легенева гіпертензія);

·     порушення функції нирок (див. вище).
В кінці вагітності у матері та новонародженого ці ліки можуть спричиняти:

<= ![if !supportLists]>·     збільшення часу кровотечі через антиагрегантну дію, яка = може проявитися навіть у разі застосування дуже малих доз;

·     пригнічення скорочень матки, що може призвести до затрим= ки або подовження пологів.

Отже, кеторолак протипоказаний у третьому триместрі вагітності.

Кеторола= к можна застосовувати лише за необхідності протягом перших двох триместрів вагітнос= ті.
Приблизно 10 % кеторолаку проходить через плаценту.

У жінок репродуктивного віку перед початком лікування завжди слід виключити можливу вагітність, а під час лікування забезпечити ефективну контрацепцію.

Пологи
Кеторолак протипоказаний під час пологів, оскільки він пригнічує синтез простагландинів, що може негативно вплинути на кровообіг плода, спричиняючи серйозні порушення дихання новонародженого. Крім того, він пригнічує маткові скорочення, що може призвести до затримки пологів і підвищити ризик маткової кровотечі.

Грудне вигодовування

Кеторола= к і його метаболіти були виявлені в організмі плода та в молоці тварин.
Лікарський засіб потрапляє в невеликих кількостях в грудне молоко, тому його застосування протипоказано під час грудного вигодовування.

Фертильність
Застосування кеторолаку, як і будь-якого лікарського засобу, що інгібує циклооксигеназу / синтез простагландинів, може знижувати фертильність і не рекомендується жінкам, які планують вагітність.

Якщо жін= ка має труднощі із зачаттям або проходить обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування кеторолаку.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні ав= тотранспортом або іншими механізмами

Незважаючи на відсутність наркотичної дії та впливу на центральну нервову систему, кеторолак може спричинити сонливість.

Під час застосування кеторолаку = деякі пацієнти можуть відчувати сонливість, запаморочення, вертиго, безсоння або депресію. Якщо пацієнти відчувають ці або інші подібні побічні ефекти, вони повинні бути обережними під час виконання робіт, що потребують концентрації уваги.

Зокрема, слід проявляти особливу= обережність при керуванні транспортними засобами та використанні механізмів.=

=

Спосіб застосування та дози=

Загальна тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів.

Дорослі

Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу для контролю болю та реакції пацієнта= .

Рекоменд= ована доза для дорослих становить 10 мг (1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою) = за необхідності кожні 4 або 6 годин, але не більше 40 мг/добу.

У день переходу з парентерального на пероральне застосування не можна перевищувати загальну добову дозу 90 мг, враховуючи, що максимальна пероральна доза не повинна перевищувати 40 мг.

Для пацієнтів з масою тіла менше 50 кг дозу необхідно зменшити.

Пацієнти літнього віку ( ≥ 65 років)

Для пацієнтів літнього віку дозування визначає лікар, який повинен розглянути питання про можливе зниження вищевказаних доз.

&nb= sp;

Діти.= Не застосовувати дітям віком до 16 років.

&nb= sp;

Передозування<= /i>

Симптоми

Поодинокі випадки передозування кеторолаку були асоційовані з болем у животі, нудотою, блюванням, гіпервентиляцією, пептичною виразкою та/або ерозивним гастритом і порушенням функції нирок, які минали після припинення лікування. Може виник= нути шлунково-кишкова кровотеча. Рідко після прийому НПЗЗ можуть спостерігатися гіпертонія, гостра ниркова недостатність, респіраторна депресія та кома.

Внаслідок передозування можуть виникнути й анафілактоїдні реакції, які були зафіксова= ні після терапевтичного застосування НПЗЗ.

Лікування
У разі передозування НПЗЗ лікування має бути симптоматичним та підтримуваль= ним, із застосуванням стандартних заходів безпеки (індукція блювання, промивання шлунка, введення активованого вугілля). Специфічних антидотів немає. Діаліз= не призводить до значного виведення кеторолаку з кровотоку.<= /p>

Побічні реакції

Нижче наведені побічні реакції, що виникали у пацієнтів, які отримували кеторолак. Частоту виникнення цих реакцій неможливо визначити за наявними даними.

Інфекції та інвазії: = асептичний менінгіт.<= /span>

Порушення з боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, пурпура, епістаксис.

Порушення з боку імунної системи= : анафілактоїдні реакції,<= span lang=3DUK> такі як анафілаксія, інколи з летальним наслідком, реакції гіперчутливості, такі як бронхоспазм, вазодилатація, припливи, висип, гіпотонія, набряк гортані.

Метаболічні порушення та розлади харчування: гіпонатріємія, гіперкаліємія, анорексія.

Психіч= ні порушення: порушення мислення, депресія, безсоння, тривога, дратівливість, нервозність, психотичні реакції, аномальні сни, галюцинації, ейфорія, знижена здатність до концентрації уваги, стани заціпеніння, сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, парестезія, гіперкінезія, зміни смаку.

Порушення з боку органів зору: <= /span>порушення зору, аномалії зору.

Порушення з боку органів слуху:<= /span> втрата слуху, шум у вухах, верт= иго.

Серцеві розлади: прискорене серцебиття, брадикар= дія, серцева недостатність.

Повідомляли про набряки, гіпертензію та серцеву недостатність, пов’язан= і зі застосуванням НПЗЗ.

Судинні розлади: гіпертензія, вазодилатація, гіпотонія, гемато= ми, почервоніння, блідість, кровотеча з післяопераційної рани.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані вказують на те, що використання коксибів та деяких НПЗЗ (особливо при високих дозах і тривалих= курсах лікування) дещо підвищує ризик артеріальних тромбоемболічних явищ (наприкла= д, інфаркту міокарда або інсульту) (див. розділ «Особливості застосування»). Х= оча не було доведено, що кеторолак збільшує ризик тромбоемболічних явищ, таких як інфаркт міокарда, недостатньо даних для повного виключення подібного ризику= .

Порушення з боку органів дихання: задишка, астма, набряк легень.<= o:p>

Порушення з боку травного тракту= — найбільш часті побічні ефекти НПЗЗ. Можуть виникати пептична виразка, виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді= з летальним наслідком, особливо у літніх людей (див. розділ «Особливості застосування»). Після застосування кеторолаку були зареєстровані: нудота, блювання, діарея, метеоризм, закреп, диспепсія, біль/дискомфорт в животі, відчуття переповненості шлунка, мелена, ректальна кровотеча, гематемезис, стоматит, виразковий стоматит, езофагіт, відрижка, шлунково-кишкова виразка= , панкреатит, сухість у роті, загострення коліту та хвороби Крона (див. розділ «Особливос= ті застосування»). Рідко спостерігався гастрит.

Порушення з боку гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця, печінкова недостатність.

Порушення з боку шкіри та підшкі= рної клітковини: ангіонев= ротичний набряк, ексфоліативний дерматит, пітливість, макулопапульозні висипання, кропив’янка, свербіж, пурпура, бульозні реакції, зокрема синдром Стівенса —= Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міалгія.

Порушення з боку сечовидільної системи: поліурія, підвищена частота сечовипускання, олігурія, гостра ниркова недостатність, гемолітичний уремічний синдром, інтерстиціальний нефрит, затримка сечі, нефротичний синдром, біль у боку (з гематурією, азотемією чи без). Як і у випадку з іншими препаратами, що інгібують синтез простагландинів, після прийому однієї дози кеторолаку можуть виникати ознаки ниркової недостатност= і, такі як підвищення рівнів креатиніну та калію.

Порушення з боку репродуктивної системи: жіноче безпліддя.

Загаль= ні порушення: астенія, лихоманка, набряк, біль= у грудях, надмірна спрага.

Резуль= тати діагностичних тестів: підвищення часу кровотечі, підвищення рівня сечовини в сироватці крові, підвищення рівня креатиніну, з= міни показників функції печінки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції<= /p>
Повідомлення про п= обічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає зм= огу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт= ам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюва= них побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказан= ого на упаковці.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недосту= пному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 1 або 10 блістерів у= пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. АТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадже= ння діяльності.

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.