MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D16581.E62CD760" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D16581.E62CD760 Content-Location: file:///C:/68121739/UA31630101_BD89.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
І=
Н
С Т Р У К Ц І Я
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6; засобу
(AN=
GIZAAR PLUS)
Склад:
=
076;іючі
речовини: ка=
083;ію
лозартан та
гідрохлороm=
0;іазид;
1
таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою,
містить кал=
10;ю
лозартану 50
мг та
гідрохлороm=
0;іазиду
12,5 мг;
=
076;опоміжні
речовини:
крохмаль
кукурудзянl=
0;й,
целюлоза мі
=
82;рокристалі=
1095;на,
метилпарабk=
7;н
(Е 218), пропілпа=
;рабен
(Е 216),
кросповідоl=
5;,
кремнію
діоксид кол
=
86;їдний
безводний,
тальк, магні=
102;
стеарат, гіп=
088;омелоза,
триацетин,
титану
діоксид (Е 171), ж=
086;втий
захід FCF (Е 110).
=
054;сновні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою
світло-оран
=
78;евого
кольору, кру=
075;лі,
двоопуклі, з
рискою з
одного боку.
=
&nb=
sp; =
=
&nb=
sp; =
&nb=
sp;
Фа=
088;макологічн&=
#1110;
властивостo=
0;.
&=
#1060;армакодина=
;міка.
Механізм
дії
=
50;омпоненти
препарату
Ангізар Плю
=
89;
проявляють
адитивний
антигіпертk=
7;нзивний
ефект,
знижуючи
рівень
артеріальнl=
6;го
тиску
більшою
мірою, ніж
кожен із
компонентіk=
4;
окремо.
Внаслідок
діуретичноk=
5;о
ефекту
гідрохлороm=
0;іазид
підвищує
активність
реніну
плазми кров=
10;
(АРП),
стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у,
збільшує
рівень
ангіотензиl=
5;у
II і знижує
рівень калі=
02;
в сироватці
крові. Прийо=
084;
лозартану
блокує всі
фізіологічl=
5;і
ефекти
ангіотензиl=
5;у
II і внаслідок
пригніченнn=
3;
ефектів
альдостероl=
5;у
може сприят
=
80;
зменшенню
втрати калі=
02;,
пов'язаної з
прийомом ді
=
91;ретика.
Ло=
079;артан має
помірний та
минущий
урикозуриm=
5;ний
ефект.
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
незначно
підвищує рі
=
74;ень
сечової
кислоти в
крові.
Комбінація
лозартану
та
гідрохлорl=
6;тіазиду
сприяє
зменшенню
вираженосm=
0;і
гіперурикk=
7;мії,
спричиненl=
6;ї
діуретиком.
Гі=
087;отензивний
ефект
препарату
Ангізар Плю
=
89;
зберігаєтьl=
9;я
протягом 24
годин.
Пр=
077;парат
сприяє
зниженню
ризику
серцево-суд
=
80;нних
ускладнень =
10;
летальностo=
0;
у пацієнтів =
079;
гі=
087;ертрофією
лівого
шлуночка,
хворих на ар=
090;еріальну
гіпертензіn=
2;.
Лозарта=
085;
=
40;нгіотензин II є
потужним
вазоконстl=
8;иктором,
головним акти=
вним
гормоном
ренін-ангі
=
86;тензинової
системи, а
також виріш
=
72;льним
патофізіоl=
3;огічним
фактором
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;.
Ангіотензиl=
5;
II зв'язується
з АТ1-рецепm=
0;орами,
виявленими
=
91;
багатьох
тканинах
(наприклад у
гладких
м'язах судин,
наднирковиm=
3;
залозах,
нирках і
серці) і спри=
1095;иняє
низку
важливих
біологічниm=
3;
ефектів, у
тому числі
вазоконстl=
8;икцію
та
вивільненнn=
3;
альдостероl=
5;у.
Ангіотензиl=
5;
II також
стимулює
проліферацo=
0;ю кліти=
;н
гладких м'язів.
Ло=
079;артан
— синтетич
=
85;ий
антагоніст
рецепторів
ангіотензиl=
5;у-ІІ
(тип АТ1),
високоефекm=
0;ивний
при
застосуванl=
5;і
перорально.
Лозартан
селективно
зв'язується =
079;
АТ1-рецепто=
;рами.
Лозартан і
його
фармакологo=
0;чно
активний
метаболіт (Е-31=
74)
як in vitro, так і in vivo =
i>блокують
yci
фізіологічl=
5;і
ефекти
ангіотензиl=
5;у
II незалежно
від джерела
або шляху синтез&=
#1091;.
На відміну
від деяких
пептидних а
=
85;тагоністів
ангіотензиl=
5;у
II, лозартан не
має ефекту =
072;гоніста.
Ло=
079;артан
не
зв'язується
та не блокує
рецептори
інших
гормонів та
іонних
каналів, що
відіграють
важливу рол=
00;
у регуляції
функції
серцево-суд
=
80;нної
системи. Крім=
того,
лозартан не
інгібує АПФ,
що сприяє
деградації
брадикінінm=
1;. Тому
немає
збільшення
кількості
небажаних
ефектів,
спричинениm=
3;
опосередкоk=
4;аною
дією
брадикінінm=
1;.
При
застосуванl=
5;і
лозартану
усунення
негативної
зворотної
реакції
ангіотензиl=
5;у
II на секрецію<=
/span> рені=
;ну
призводить
до
підвищеннn=
3;
активності
реніну
плазми (АРП).<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'>
Підвищеннn=
3; АРП призводl=
0;ть
до
збільшення
рівня
ангіотензиl=
5;у
II у плазмі
крові.
Незважаючи
на ці підвищ=
077;ння,
гіпотензивl=
5;а
дія і
пригніченнn=
3;
концентрацo=
0;ї
альдостероl=
5;у
у плазмі кро=
074;і
зберігаютьl=
9;я,
що вказує на
ефективне б
=
83;окування
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II. Після припи=
нення
прийому лозартан&=
#1091;
значения APП i
ангіотензиl=
5;у
II за 3 дні
знижується
до значень н=
072;
початковомm=
1;
рівні.
Ло=
079;артан
та його
активний
метаболіт
має набагат
=
86;
більшу
спорідненіl=
9;ть
з AT1-рецепто=
088;ами,
ніж з АТ2-ре
=
94;епторами.
Активний
метаболіт у 10-40
разів
активніший,
ніж лозарта
=
85;,
у пере=
;рахуванні
на масу тіла.
=
59;
пацієнтів з арте=
ріальною
гіпертензo=
0;єю, що
супроводжm=
1;ється
протеїнурo=
0;єю, які не
страждають
на цукровий
діабет,
застосуванl=
5;я
калію лозар
=
90;ану
значно
зменшує
протеїнуріn=
2;,
фракційну
екскрецію
альбуміну т
=
72;
IgG. Лозартан
підтримує
швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації =
10;
знижує філь
=
90;раційну
фракцію. У
цілому
лозартан сп
=
88;ичиняє
зниження
рівня
сечової
кислоти у
сироватці
крові
(зазвичай <0,4
мг/дл), яке збе=
рігалося
при тривалі
=
81;
терапії.
У
ході
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
введення
лозартану
один раз на
добу пацієн
=
90;ам
з легкою і
помірною
есенціальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
спричиняло
статистичнl=
6;
значущі
зниження систол&=
#1110;чного
і
діастолічнl=
6;го
артеріальнl=
6;го
тиску.
Вимірюваннn=
3;
артеріальнl=
6;го
тиску через
24 години
після
введения
дози
порівняно з
вимірюваннn=
3;м
через 5-6 годин
після
введения до
=
79;и
показали
зниження
артеріальl=
5;ого
тиску
протягом 24
годин;
природний
добовий рит
=
84;
зберігався.
Зниження
артеріальl=
5;ого тиску
в кінці
інтервалу
між введенн=
03;ми
дози
становило
70 – 80 % від
ефекту, який =
1089;постерігав=
ся
через 5-6 годин
після
введения
дози препар
=
72;ту.
Пр=
080;пинення
застосуванl=
5;я
лозартану у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
не призводи
=
83;о до
раптового
підвищення
артеріальнl=
6;го
тиску
(відновленн=
03;
симптомів).
Незважаючи
=
85;а помі&=
#1090;не
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, лозар=
090;ан
не мав
клінічно
значущого в
=
87;ливу
на частоту серц=
;евих
скорочень.
Ло=
079;артан
є однаково
ефективним
як для чолов=
110;ків,
так і для
жінок, а
також для
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
як молодшог
=
86;
(до 65 років), та
=
82;
і старшого
віку.
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
=
43;ідрохлорот=
1110;азид
є тіазидним
діуретиком.
Механізм
антигіпертk=
7;нзивної
дії тіазиді
=
74;
відомий
неповністю.
Тіазиди
впливають н
=
72;
ниркові
канальцеві
механізми
реабсорбціo=
1;
електролітo=
0;в,
безпосередl=
5;ьо
підсилюючи
виведення
натрію і
хлориду
приблизно в
однакових
кількостях.
Ді=
091;ретична
дія
гідрохлороm=
0;іазиду
знижує об'єм=
080;
плазми,
підвищує
активність
реніну
плазми і
посилює
секрецію
альдостероl=
5;у,
внаслідок
чого
підвищуєтьl=
9;я
рівень калі=
02;
в сечі і
втрачаєтьсn=
3; бікарбона=
1090;,
а також
знижується
рівень калі=
02;
у сироватці
крові.
Зв'язуванн=
03;
реніну і
альдостероl=
5;у
відбуваєтьl=
9;я
при
посередницm=
0;ві
ангіотензиl=
5;у
II, а тому
одночасне
застосуванl=
5;я
антагоністk=
2;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II перешкоджа=
1108;
втраті калі=
02;,
яка
пов'язуєтьс=
03;
з дією тіази=
076;них
діуретиків.
=
55;ри
прийомі
внутрішньl=
6;
діуретичнl=
0;й ефект=
; розв=
ивається
через 2
години,
досягає максимум&=
#1091;
в середньом
=
91;
через 4
години і три=
074;ає
від 6 до 12 годиl=
5;,
гіпотензивl=
5;ий
ефект триває
до 24 годин.
Фа=
088;макокінети&=
#1082;а.
Вс=
084;октування
Лозартану<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-no-proof:yes'>
Після
пероральноk=
5;о
введення
лозартан до
=
73;ре
всмоктуєтьl=
9;я
і піддаєтьс=
03;
пресистемнl=
6;му
метаболізмm=
1;,
утворюючи
активний
метаболіт
карбоновоo=
1;
кислоти та інші=
неактивні
метаболіти.
Системна бі
=
86;доступніст=
1100;
лозартану в
таблетках
становить
приблизно 33 %.
Середні
пікові
концентрацo=
0;і
лозартану і =
081;ого
активного
метаболіту
досягаютьсn=
3;
через 1 один
=
91;
і відповіk=
6;но
через 3-4
години.
Клінічно
значущого
впливу на
профіль
концентрацo=
0;ї лозартаl=
5;у
у плазмі
крові не бул=
086;
при введенн=
10;
препарату
під час
звичайного
прийому їжі.
=
056;озподіл
Ло=
079;артан
Ло=
079;артан
і його
активний
метаболіт
зв'язуються =
079;
білками пла
=
79;ми
крові (в
основному з альбуміl=
5;ом)
більш ніж на 99=
%.
Об'єм
розподілу л
=
86;зартану
становить
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
проникає
через плаце
=
85;тарний
(але не
гематоенцеm=
2;алічний)
бар'єр і в грудне
молоко.
Метаболізм=
Ло=
079;артан
Пр=
080;близно
14 % дози
лозартану,
введеного
внутрішньоk=
4;енно
або
прийнятого
внутрішньо, перетвоl=
8;юється
на його
активний
метаболіт.
Після
пероральноk=
5;о
і
внутрішньоk=
4;енного
застосуванl=
5;я
лозартану,
міченого 14i=
7;,
радіоактивl=
5;ість
циркулюючоo=
1;
плазми наса
=
84;перед
пояснюєтьсn=
3;
наявністю
=
74; ній
лозартану і
його
активного
метаболіту.
Кр=
110;м
активного
метаболіту,
утворюютьсn=
3;
біологічно
неактивні, у
тому числі
два основні
метаболіти,
що
утворюютьсn=
3; внаслідок
гідроксилюk=
4;ання
бутилового
=
73;ічного
ланцюга, і
один
другорядниl=
1; -
N-2-тетразол-гл=
юкуронід.
Виведення<=
/i>
Ло=
079;артан
Пл=
072;змовий
кліренс
лозартану т
=
72;
його активн
=
86;го
метаболіту
становить
приблизно 600
мл/хв і 50
мл/хв
відповідно.
Нирковий
кліренс
лозартану і
його
активного
метаболіту
становить приблизl=
5;о
74 мл/хв і 26 мл/хв
відповідно.
При прийомі
лозартану
внутрішньо
майже 4 % дози
виводиться
=
74;
незміненомm=
1;
вигляді із с=
077;чею
та майже 6 % - із
сечею у
вигляді активног&=
#1086;
метаболіту.
Лозартан та
його активн
=
80;й
метаболіт
мають
лінійну
фармакокінk=
7;тику при
пероральноl=
4;у
прийомі
лозартану в
дозах до 200 мг.
Пі=
089;ля
прийому
внутрішньо
плазмові
концентрацo=
0;ї
лозартану і
його
активного
метаболіту
знижуються
поліекспонk=
7;нційно
з кінцевим
періодом
напіввиведk=
7;ння
приблизно 2 і 6=
-9 годин
відповідно. При
одноразовоl=
4;у
добовому
прийомі
препарату в
дозі
100 мг ні лозартан,
ні його
активний
метаболіт
істотно не
накопичуютn=
0;ся
у плазмі
крові.
=
42;иведення
лозартану і
його
метаболітіk=
4;
відбуваєтьl=
9;я
із жовчю та
сечею. Після
прийому внутрішн&=
#1100;о
лозартану,
міченого 14i=
7;,
приблизно 35 %
його
радіоактивl=
5;ості
виявляєтьсn=
3;
в сечі
та 58 % — <=
/i> у калі=
;.
&=
#1043;ідрохлорот=
;іазид
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
не
піддається
метаболізмm=
1;
і швидко
виводиться
нирками. При
Фа=
088;макокінети&=
#1082;а
в особливих
групах паці=
08;нтів.
Па=
094;ієнти
літнього
віку
Лозартан/=
гідрохлороm=
0;іазид
Ко=
085;центрації
лозартану та його=
активною
метаболітm=
1; у
плазмі
крові і
швидкість
всмоктуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
у пацієнтів
літнього ві
=
82;у
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
значуще не в=
110;дрізняютьс&=
#1103;
від даних
показників
=
91;
молодих
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Ло=
079;артан
По=
088;ушення
функції
печінки та
нирок.
Пр=
080;
застосуванl=
5;і
внутрішньо
пацієнтам з =
083;егким
та помірним
алкогольниl=
4;
цирозом печ=
10;нки
концентрацo=
0;ї
лозартану т
=
72;
його активн
=
86;го
метаболіту
=
91;
плазмі кров=
10;
виявлялися
відповідно
=
74;
5-1,7 раза
більшими, ні=
078;
у молодих
добровольцo=
0;в
чоловічої
статі.
Ло=
079;артан
і його
активний
метаболіт н
=
77;
видаляютьсn=
3;
шляхом
гемодіалізm=
1;.
=
050;лінічні
характерисm=
0;ики.
Показанl=
5;я.
Артеріаl=
3;ьна
гіпертензіn=
3;
у пацієнтів,
у яких
адекватний
контроль за
артеріальнl=
0;м
тиском не
забезпечуєm=
0;ься
за допомого=
02;
одного
лозартану
або одного
гідрохлороm=
0;іазиду.
Протипоl=
2;азання.
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Ло=
079;артан
По=
074;ідомлялося,
що
рифампіцин =
10;
флуконазол
знижують
рівень
активного
метаболіту.
Клінічні
наслідки ци
=
93;
взаємодій н
=
77;
вивчені.
По=
108;днання
лозартану, я=
082;
і інших
засобів, що б=
1083;окують
ангіотензиl=
5;
II або його
ефекти, з кал=
1110;йзберігаюч=
ими
діуретикамl=
0;
(наприклад з=
110;
спіронолакm=
0;оном,
тріамтеренl=
6;м,
амілоридом),
калійвміснl=
0;ми
добавками
або замінни
=
82;ами
солі, що
містять
калій, може
призводити
=
76;о
підвищення
рівня калію =
074;
сироватці
крові.
Як
і у випадках
з іншими
препаратамl=
0;,
які впливаю
=
90;ь
на виведенн=
03;
натрію, може
знижуватисn=
3; виве=
;дення
літію. Тому
слід
проводити
ретельний
контроль за
рівнями
літію в сиро=
074;атці
крові, якщо
солі літію
необхідно
застосовувk=
2;ти
разом з
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II. i=
3;ПЗП,
у тому числі
селективні
інгібітори
=
62;ОГ-2,
можуть
знижувати
ефект
діуретиків
та інших гіпо=
;тензивних
засобів.
Супутнє
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
II або
діуретиків =
10; НПЗП
може
призвести д
=
86; пі=
076;вищення
ризику
погіршення
функції нир
=
86;к,
у тому числі
до можливої
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
а також до
підвищення
=
88;івня
калію в
сироватці
крові,
особливо у п=
072;цієнтів
з
порушенням
функції
нирок в
анамнезі.
Комбінаціn=
2;
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;,
особливо
пацієнтам
літнього
віку.
Пацієнти
повинні пит
=
80;
достатню
кількість
води, а також
слід контро
=
83;ювати
функцію
нирок після
початку
супутньої
терапії та
періодично
після неї.
У
деяких
пацієнтів з
порушеною
функцією
нирок, які
одержували
терапію НПЗ
=
55;
(включаючи
інгібітори
ЦОГ-2), лікуван=
ня
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II може
спричиняти
подальше
погіршення
функції
нирок. Дані
ефекти
зазвичай
оборотні.
Подв=
;ійна
блокада
(наприклад,
Ре=
079;ультати
досліджень
показали, що
у пацієнтів =
079;
атеросклерl=
6;зом,
серцевою
недостатніl=
9;тю
або цукрови
=
84;
діабетом з
ураженням
органів-міш
=
77;ней
подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
пов'язуєтьс=
03; з
більш
високою
частотою
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
непритомніl=
9;тю,
гіперкалієl=
4;ією
та порушенн=
03;м
функції
нирок
(включаючи
гостру нирк
=
86;ву
недостатніl=
9;ть)
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
одного
засобу. Не
слід
застосовувk=
2;ти аліскірk=
7;н
одночасно з
препаратом
Ангізар Плю
=
89;
у пацієнтів =
079;
цукровим
діабетом. Сл=
110;д уникати
=
79;астосуванн=
1103;
аліскірену
разом з
препаратом
Ангізар
Плюс
пацієнтам
=
79;
нирковою недостат&=
#1085;істю
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації <=
60
мл/хв).
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
препаратів,
що знижують
артеріальнl=
0;й
тиск (що є
основною ді=
08;ю
або побічни
=
84;
ефектом),
таких як три=
094;иклічні
антидепресk=
2;нти,
антипсихотl=
0;чні
засоби,
баклофен,
аміфостин,
може підвищ
=
91;вати
ризик
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
Пр=
080;
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
разом із тіа=
079;идними
діуретикамl=
0;:
&=
#1045;танол,
барбітуратl=
0;,
наркотичні
засоби або
антидепресk=
2;нти
=
можуть
потенціювk=
2;ти ризик
розвитку
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії.
Гі=
087;оглікемічн&=
#1110;
засоби
(пероральні
та ін'єкційн=
110;
(інсулін)) — може
знадобитисn=
3;
корекція
дози
гіпоглікемo=
0;чних
засобів.
Метформін слід=
застосовуk=
4;ати з
обережнісm=
0;ю чере=
з ризик
виникнення
лактоцидоk=
9;у, що
спричиняєm=
0;ься
функціонаl=
3;ьною
нирковою недос=
;татністю,
пов'язаною і=
079;
застосуванl=
5;ям
гідрохлороm=
0;іазиду.
Ін=
096;і
антигіпертk=
7;нзивні
засоби – адит=
;ивний
ефект.
Хо=
083;естирамін
і колестипо
=
83;
— у
присутностo=
0;
іонообміннl=
0;х
смол всмокт
=
91;вання
гідрохлороm=
0;іазиду
порушуєтьl=
9;я.
Разові дози холес=
;тираміну або
колестиполm=
1;
зв'язують
гідрохлороm=
0;іазид
і зменшують
його всмокт
=
91;вання
у
шлунково-ки
=
96;ковому
тракті на 85 % і 43 %
відповідно.
Ко=
088;тикостерої&=
#1076;и,
АКТГ — вираженk=
7;
зниження
рівня
електролітo=
0;в,
зокрема
гіпокаліємo=
0;я.
Пр=
077;сорні
аміни
(наприклад
адреналін) — можл=
;иве
зниження
вираженостo=
0;
відповіді н
=
72;
застосуванl=
5;я
пресорних
амінів, що не
потребує їх
відміни.
Мі=
086;релаксанти<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'>
недеполярl=
0;зуючого
типу дії<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> (нап=
риклад
тубокурарl=
0;н)
— можли=
ве
посилення
ефекту
міорелаксаl=
5;та.
Лі=
090;ій — діур=
;етики
знижують нир&=
#1082;овий
кліренс
літію і
підвищуютn=
0; риз&=
#1080;к
виникнення
токсичної
дії літію.
Застосовувk=
2;ти
таку
комбінацію
=
79;
препаратамl=
0;,
що містять
літій, не
рекомендуєm=
0;ься.
Лі=
082;арські
засоби, які
застосовуюm=
0;ься
у лікуванні
подагри
(пробенецид,
Од=
085;очасне
застосуванl=
5;я
тіазиду мож
=
77;
збільшити
частоту
виникнення
реакцій
підвищеної
чутливості
до
алопуринолm=
1;.
Ан=
090;ихолінергі&=
#1095;ні
засоби (напр=
;иклад
атропін,
біпериден) — підв=
;ищення
біодоступl=
5;ості
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
шляхом
зниження
моторики
шлунково-к
=
80;шкового
тракту і час=
;тоти
спорожненнn=
3;
шлунка.
Ци=
090;отоксичні
засоби (напр=
;иклад
циклофосфk=
2;мід, мето=
трексат) — тіа=
1079;иди
можуть
знижувати
виведення
нирками
цитотоксичl=
5;их
препаратів =
10;
підсилюватl=
0;
їх
мієлосупреl=
9;ивну
дію.
Са=
083;іцилати
— при
прийомі
високих доз
саліцилатіk=
4;
гідрохлороm=
0;іазид
може
посилювати токсичнm=
1;
дію
саліцилатіk=
4;
на
центральну
=
85;ервову
систему.
Ме=
090;илдопа
— є
окремі
повідомленl=
5;я
про
гемолітичнm=
1;
анемію, яка
виникає при =
086;дночасному
застосуванl=
5;і
гідрохлороm=
0;іазиду
і метилдопи.
Ци=
082;лоспорин
— одно=
;часне
лікування
циклоспориl=
5;ом
може підвищ
=
80;ти
ризик
виникнення
гіперурикеl=
4;ії
та
ускладнень
подагри.
Гл=
110;козиди
наперстянкl=
0;
— гіпокаліє
=
84;ія
або
гіпомагнієl=
4;ія,
яка
спричинена
дією тіазид=
10;в,
може сприят
=
80;
виникненню
серцевих ар
=
80;тмій
при
одночасномm=
1;
лікуванні
препаратамl=
0;
наперстянкl=
0;. Лікарські
засоби, на
дію яких
впливають п
=
86;рушення
рівнів
сироватковl=
6;го
калію
Рекомендує=
ться
здійснюватl=
0;
періодичниl=
1;
контроль за
рівнем калі=
02;
в сироватці
крові і
робити ЕКГ,
коли
лозартан/гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
застосовуюm=
0;ь
разом з
лікарськимl=
0;
засобами, на =
1076;ію
яких
впливають
порушення
рівнів сиро
=
74;аткового
калію
(наприклад з
глікозидамl=
0; наперстянк=
1080;
та
антиаритміm=
5;ними
засобами), і в
подальшому
=
79;
лікарськимl=
0;
засобами (в
тому числі з
деякими
антиаритміm=
5;ними
засобами),
які
спричиняютn=
0;
поліморфну
шлуночкову
тахікардію
типу
«пірует»
(шлуночкова =
090;ахікардія),
гіпокаліємo=
0;ю,
яка є
фактором, що
сприяє
виникненню
поліморфноo=
1;
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует»
(шлуночково=
11;
тахікардії),
такими як:
=
• &nb=
sp;
антиарит&=
#1084;ічні
засоби клас
=
91;
Іа (наприкла=
076;
хінідин,
гідрохінідl=
0;н,
дизопіраміk=
6;);
=
• &nb=
sp;
антиарит&=
#1084;ічні
засоби клас
=
91;
III (наприклад
аміодарон,
соталол,
дофетилід,
ібутилід);
• &nb=
sp;
деякі
антипсихотl=
0;чні
засоби
(наприклад
тіоридазин,
хлорпромазl=
0;н,
левомепромk=
2;зин,
трифторперk=
2;зин,
ціамемазин,
сульпірид,
сультоприд,
амісульприk=
6;,
тіаприд,
пімозид,
галоперидоl=
3;,
дроперидол);
• &nb=
sp;
інші
(наприклад
бепридил,
цизаприд,
дифеманіл,
еритроміциl=
5;
для
внутрішньоk=
4;енного
введення,
галофантриl=
5;,
мізоластин,
пентамідин,
терфенадин,
вінкамін дл=
03;
внутрішньоk=
4;енного
введення).
Со=
083;і
кальцію — тіаз=
;идні
діуретики
можуть
підвищуватl=
0;
рівень
кальцію в
сироватці
крові через
зниження
його
виведення.
Якщо існує
необхіднісm=
0;ь
призначеннn=
3;
кальцієвих
добавок, слі=
076;
контролюваm=
0;и
рівень
кальцію і
відповідно
коригувати
дозу кальці=
02;.
Вп=
083;ив
препарату н
=
72;
результати
лабораторнl=
0;х
досліджень
У
зв'язку з
впливом
тіазидів на
метаболізм
=
82;альцію
їх прийом
може
спотворюваm=
0;и результk=
2;ти
дослідженl=
5;я
функції
паращитовl=
0;дних
залоз.
Ка=
088;бамазепін
— ризик
симптоматиm=
5;ної
гіпонатрієl=
4;ії.
Йо=
076;ні
контрастні
речовини — у випа=
;дку
зневодненнn=
3;,
спричиненоk=
5;о
дією діурет
=
80;чних
засобів, існує
підвищений
ризик
виникнення
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
зокрема при
застосуванl=
5;і
високих до
=
79;
препарату
йоду.
Перед заст
=
86;суванням
препарату
водний
баланс орга
=
85;ізму
пацієнта
необхідно
відновити.
Ам=
092;отерицин
В
(парентера
=
83;ьний
засіб),
кортикостk=
7;роїди, АКТГ,
стимулюючo=
0;
проносні
засоби=
або
гліциризиl=
5;
(виявлений =
091;
локриці) — гідр=
;охлоротіаз
=
80;д може інтен=
;сифікувати
електролітl=
5;ий
дисбаланс, з=
086;крема
гіпокаліємo=
0;ю.
Не=
089;тероїдні
протизапаl=
3;ьні
препарати
(НПЗП),
включаючи
селективнo=
0;
інгібіторl=
0;
циклооксигk=
7;нази-2
(ЦОГ-2),
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту >3
г/добу і несе=
1083;ективні
НПЗП.
Пр=
080;
одночасноl=
4;у
прийомі НПЗП=
можуть посл=
аблювати
антигіперm=
0;ензивний
ефект
гідрохлороm=
0;іазиду
та
посилювати
вплив
гідрохлороm=
0;іазиду
на
сироватковl=
0;й
рівень калі=
02;.
Бе=
090;а-блокатори
та діазокси
=
76;
Од=
085;очасне
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків, у томm=
1;
числі
гідрохлорl=
6;тіазиду,
з
бета-блокат
=
86;рами може=
підвищуваm=
0;и
ризик
гіперглікk=
7;мії.
Тіазидні діур=
етики,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
посилювати
гіперглікеl=
4;ічний
ефект
діазоксиду.
Ам=
072;нтадин
Ті=
072;зиди, у
тому
числі=
гідрохлорl=
6;тіазид,
можуть
збільшуваm=
0;и
ризик=
побічних
ефектів,
спричинениm=
3;
амантадиноl=
4;.
Ос=
086;бливості
застосуванl=
5;я.
Лозартан<= o:p>
Ангіоневро=
1090;ичний
набряк
=
Пацієнти
з наявністю
ангіоневроm=
0;ичного
набряку в
анамнезі
(набряк
обличчя, губ,
глотки і/або
язика)
повинні
перебувати
=
91;
період
застосуванl=
5;я
препарату
під
ретельним к
=
86;нтролем.
Артеріальн=
1072;
гіпотензія =
10;
виснаження
інтраваскуl=
3;ярного
об’єму
=
У
пацієнтів з
дегідратацo=
0;єю
та/або гіпон=
072;тріємією
внаслідок
інтенсивноo=
1;
терапії діу
=
88;етичними
засобами, пр=
080;
дотриманні
дієти з
обмеженням
вживання
солі, при
діареї або
блюванні
може
виникнути
симптоматиm=
5;на
гіпотензія,
особливо
після
застосуванl=
5;я
першої дози.
Порушення
електролітl=
5;ого
балансу
=
Порушення
електролітl=
5;ого
балансу
часто трапл=
03;ється
у пацієнтів =
079;
нирковою
недостатніl=
9;тю,
яка
супроводжуn=
8;ться
або не супро=
074;оджується
цукровим
діабетом і
яку слід лік=
091;вати.
Тому необхі
=
76;но
проводити
ретельний
контроль за
концентрацo=
0;єю
калію у
плазмі кров=
10;
і кліренсом
креатиніну;
особливо
ретельний
контроль
потрібен за
пацієнтами
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
і кліренсом
креатиніну 30-50
мл/хв.
=
Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасне
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків,
калієвих
добавок і
замінників
солі, які
містять кал=
10;й,
з
лозартаном/
=
75;ідрохлорот=
1110;азидом.
Порушення
функцій
печінки
=
З
огляду на
фармакокінk=
7;тичні
дані, які вка=
1079;ують
на значне
підвищення
концентрацo=
0;ї
лозартану у
плазмі кров=
10;
у пацієнтів =
079;
цирозом
печінки,
препарат сл=
10;д
з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
наявністю в
анамнезі
легкої або
помірної
печінкової
недостатноl=
9;ті.
Досвіду зас
=
90;осування
лозартану
пацієнтам з
тяжкими
порушеннямl=
0;
функцій
печінки
немає, тому
препарат
протипоказk=
2;ний
таким
пацієнтам.
Порушення
функцій нирок=
;
=
Повідомлялl=
6;ся
про
порушення
функцій нир
=
86;к,
у тому числі
про ниркову
недостатніl=
9;ть,
що виникают=
00;
внаслідок
пригніченнn=
3;
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(наприклад, у
пацієнтів з
тяжкою серц
=
77;вою
недостатніl=
9;тю
або
порушеннямl=
0; функцій
нирок в
анамнезі).
=
Як
і у випадках
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
впливають н
=
72;
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему,
повідомлялl=
6;ся
про підвище
=
85;ня
рівнів
сечовини
крові і рівн=
110;в
креатиніну
=
74;
сироватці
крові у
пацієнтів з
двобічним
стенозом ни
=
88;кової
артерії або
стенозом
артерії єди
=
85;ої
нирки; ці
зміни у
функції
нирок можут=
00;
бути
оборотними
після
припинення
лікування.
Трансплант=
1072;ція
нирки
=
Досвіду
застосуванl=
5;я
препарату
пацієнтам,
яким
нещодавно
було
проведено
трансплантk=
2;цію
нирки, немає.
Первинний
гіперальдоl=
9;теронізм
=
У
пацієнтів з
первинним
гіперальдоl=
9;теронізмом
немає
відповіді н
=
72;
лікування
гіпотензивl=
5;ими
засобами, як=
110;
діють шляхо
=
84;
пригніченнn=
3;
активності
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи, том=
091;
їм не
рекомендуєm=
0;ься
приймати
препарат Ангіза&=
#1088;
Плюс.
Ішемічна
хвороба
серця і
церебровасl=
2;улярна
хвороба
=
Як
і у випадку з
будь-якими
гіпотензивl=
5;ими
засобами,
зниження
підвищеногl=
6;
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів з
ішемічною
хворобою
серця і
церебровасl=
2;улярною
хворобою мо
=
78;е
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
Серцева
недостатніl=
9;ть
=
Для
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
яка
супроводжуn=
8;ться
або не
супроводжуn=
8;ться
нирковою
недостатніl=
9;тю,
існує (як і
при застосу
=
74;анні
інших
препаратів,
які впливаю
=
90;ь
на
ренін-ангіо
=
90;ензинову
систему) риз=
080;к
розвитку
тяжкої арте
=
88;іальної
гіпотензії, =
072;
також (часто
гострої) нир=
082;ової
недостатноl=
9;ті.
Стеноз
аортальногl=
6;
і
мітральноk=
5;о
клапанів,
обструктивl=
5;а
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія
=
Як
і при
застосуванl=
5;і
інших
судинорозшl=
0;рювальних
засобів,
особливу
обережністn=
0;
слід
проявляти
пацієнтам,
які
страждають
на стеноз
аортальногl=
6;
чи мітральн
=
86;го
клапана або
на
обструктивl=
5;у
гіпертрофіm=
5;ну
кардіоміопk=
2;тію.
Етніч=
;ні
особливостo=
0;
=
Як
спостерігаl=
3;ося
при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюю=
095;ого
ферменту,
лозартан та
інші
антагоністl=
0;
ангіотензиl=
5;у
є очевидно
менш
ефективнимl=
0;
для зниженн=
03;
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів
негроїдної
раси
порівняно з
представниl=
2;ами
європеоїднl=
6;ї
раси,
можливо,
через більш
=
91;
поширеністn=
0;
станів з
низьким
рівнем
реніну у поп=
091;ляції
пацієнтів
негроїдної
раси
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Гідрохлоро=
1090;іазид
Артеріальн=
1072;
гіпотензія =
10;
порушення
електролітl=
5;ого
балансу
=
Як
і у випадку з
усіма
гіпотензивl=
5;ими
засобами, у
деяких
пацієнтів
може
виникнути с
=
80;мптоматичн=
1072;
гіпотензія.
Слід з
обережністn=
2;
призначати
препарат па
=
94;ієнтам
із порушенн=
03;м
водно-елект
=
88;олітного
балансу
крові (знево=
076;нення,
гіпонатрієl=
4;ія,
гіпохлоремo=
0;чний
алкалоз,
гіпомагнієl=
4;ія,
гіпокаліємo=
0;я),
яке може
розвиватисn=
3;
при
інтеркуренm=
0;ній
діареї або
блюванні. Слід
періодично
проводити
визначення
вмісту
електролітo=
0;в
у сироватці
крові у таки=
093;
пацієнтів.
Гіпонатрієl=
4;ія
розведення
можлива у
пацієнтів з
набряками у =
078;арку
погоду.
Дія
на
метаболізм
та
ендокринну
функцію
=
Терапія
тіазидами
може
впливати на
переносиміl=
9;ть
глюкози. Мож=
077;
виникнути
необхіднісm=
0;ь
корекції
дози
протидіабеm=
0;ичних
засобів, у
тому числі
інсуліну. Пі=
076;
час терапії
тіазидами
можуть
виникати
прояви лате
=
85;тної
форми
цукрового
діабету.
Тіазиди
можуть
зменшувати
виведення
кальцію із
сечею і
спричиняти
епізодичне
та незначне
підвищення
рівня
кальцію в
сироватці
крові.
Виражена гі
=
87;еркальцієм=
1110;я
може
свідчити пр
=
86;
прихований
гіперпаратl=
0;реоз. Слід
припинити
прийом
тіазидного
діуретика
перед
дослідженнn=
3;м
функцій паращитовl=
0;дних
залоз.
=
Підвищення
рівнів
холестеринm=
1;
і тригліцер
=
80;дів
може бути
пов’язане з
діуретичноn=
2; терапією
тіазидами.
У деяких
пацієнтів
прийом
тіазидних
діуретиків
може
призвести д
=
86;
гіперурикеl=
4;ії
та/або
розвитку
подагри.
Оскільки
лозартан
зменшує
рівень
сечової
кислоти, йог=
086;
комбінація
=
79;
гідрохлороm=
0;іазидом
зменшує
вираженістn=
0;
гіперурикеl=
4;ії,
спричиненоo=
1;
діуретиком.
Печінкова
недостатніl=
9;ть
=
Тіазиди
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
пацієнтам з
порушенням
функції
печінки або
прогресуючl=
0;м
захворюванl=
5;ям
печінки, оск=
110;льки
їх
застосуванl=
5;я
може
спричинити
внутрішньоl=
7;ечінковий
холестаз, а
незначні
зміни
рідинного т
=
72;
електролітl=
5;ого
балансу
можуть
спровокуваm=
0;и
печінкову
кому.
Ангізар
Плюс
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з =
090;яжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю.
Інші
ефекти
У пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
тіазидні ді
=
91;ретики,
реакції
гіперчутлиk=
4;ості
можуть спо=
1089;терігатися
навіть у
випадку
відсутностo=
0;
вказівок на
наявність
алергії
та/або
бронхіальнl=
6;ї
астми в
анамнезі. Є
повідомленl=
5;я
про розвито
=
82;
загостреннn=
3; або
прогресуваl=
5;ня
системного
червоного в
=
86;вчака
при
лікуванні
тіазидними
діуретикамl=
0;.
Зас=
;тосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Лікарськиl=
1;
засіб
протипоказk=
2;но
застосовувk=
2;ти
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують
завагітнітl=
0;.
Якщо під час
лікування
цим засобом
підтверджуn=
8;ться
вагітність,
його
застосуванl=
5;я
необхідно
негайно
припинити і
замінити ін
=
96;им
лікарським
засобом,
дозволеним
до застосув
=
72;ння
у вагітних.
При
застосуванl=
5;і
під час II і III триместр=
;ів
вагітності
препарати,
які безпосе
=
88;едньо
впливають н
=
72;
ренін-ангіо
=
90;ензинову
систему,
можуть
спричинити
пошкодженнn=
3;
або навіть
смерть плод
=
72;.
Невідомо, чи
проникає
лозартан у
грудне
молоко.
Тіазидні
діуретики
виявляютьсn=
3;
у грудному
молоці.
Рішення щод
=
86;
припинення
прийому
ліків слід
приймати з
урахуванняl=
4;
важливості
препарату д
=
83;я
матері. При
необхідносm=
0;і
прийому
препарату
годування
груддю слід
припинити.  =
;
Зда=
;тність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
При
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;
препарат
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;,
враховуючи
можливість
розвитку
таких
побічних
реакцій як
запаморочеl=
5;ня,
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
084;’язові
спазми,
нечіткість
зору.
Спосі=
;б
застосуванl=
5;я
та дози.
Ангіз=
;ар
Плюс слід
застосовувk=
2;ти
незалежно
від прийому
їжі. Препара=
090;
можна
призначати
=
91;
поєднанні з
іншими
антигіпертk=
7;нзійними
препаратамl=
0;.
Артеріаль=
085;а
гіпертензіn=
3;
Комбі=
;нований
препарат
(лозартан і
гідрохлороm=
0;іазид)
призначениl=
1;
для
застосуванl=
5;я
не як
початкова
терапія, а як
терапія для
пацієнтів, у
яких
адекватний
контроль за
артеріальнl=
0;м
тиском не
забезпечуєm=
0;ься
за допомого=
02;
одного
лозартану
або одного
гідрохлороm=
0;іазиду.
Препа=
;рат
сприяє
зниженню
ризику серц
=
77;во-судинних
ускладнень =
10;
летальностo=
0;
у пацієнтів =
079;
гіпертрофіn=
8;ю
лівого
шлуночка, хв=
086;рих
на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;.
Заз=
вичай
початкова
доза
Ангізару
Плюс станов
=
80;ть
50 мг/12,5 мг 1 раз на
добу.=
span> Для
пацієнтів
без
адекватної
терапевтичl=
5;ої
відповіді н
=
72;
лікування
препаратом
Ангізар Плю
=
89;
(50 мг/12,5 мг) дозу п=
;репарату
можна
збільшити д
=
86;
100 мг/25 мг 1 раз на=
добу.
Максимальнk=
2;
доза - 2
таблетки
Ангізар Плю
=
89;
(100 мг/25 мг) 1 раз нk=
2;
добу. Як
правило,
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
досягаєтьсn=
3;
протягом 3-4 ти=
жнів
після почат
=
82;у
терапії.
Тривалість
лікування
визначає
лікар
індивідуалn=
0;но.
За
=
89;тосування
препарату
пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю
і пацієнтам,
які перебув
=
72;ють
на
гемодіалізo=
0;
Пац=
ієнтам
з помірною
нирковою
недостатніl=
9;тю
(тобто з
кліренсом
креатиніну 30-50
мл/хв) корекц=
1110;я
початкової
дози не
потрібна.
Лозартан і
гідрохлороm=
0;іазид
(ГХТ) у
таблетках н
=
77;
рекомендуєm=
0;ься
приймати
пацієнтам,
які
перебуваюm=
0;ь
на
гемодіалізo=
0;.
Комбінацію
лозартан/ГХ
=
58;
у таблетках
не слід прий=
084;ати
пацієнтам з
тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
(тобто з
кліренсом
креатиніну <=
30
мл/хв) (див.
розділ «Про
=
90;ипоказання&r=
aquo;).
За
=
89;тосування
препарату
пацієнтам з
виснаженняl=
4;
інтраваскуl=
3;ярного
об’єму
При
дегідратацo=
0;ї
та/або
гіпонатрієl=
4;ії
слід
провести
корекцію
стану до
початку при
=
81;ому
таблеток
лозартану/Г
=
61;Т.
Засто=
;сування
препарату
пацієнтам з
печінковою
недостатніl=
9;тю
Лозар=
;тан/ГХТ
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з =
090;яжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
За
=
89;тосування
препарату
пацієнтам
літнього
віку
Пацієн=
;там
літнього
віку
корекція
дози зазвич
=
72;й
не потрібна.
За
=
89;тосування
дітям та
підліткам<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>
Досві=
;д
застосуванl=
5;я
препарату
дітям та під=
083;іткам
відсутній,
тому
препарат не
слід застос
=
86;вувати
цій віковій
категорії
пацієнтів.
Діти.
Безпе=
;ка
та
ефективнісm=
0;ь
Ангіз=
1072;р
Плюс для
дітей не
встановленo=
0;,
тому
препарат не =
089;лід
застосовувk=
2;ти
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
Пе=
редозуваннn=
3;.
Лозар=
;тан
Найбіл=
1100;ш
імовірними
проявами
передозуваl=
5;ня
є
артеріальнk=
2;
гіпотензія
та тахікард=
10;я;
брадикардіn=
3;
може бути
наслідком
парасимпатl=
0;чної
(вагусної)
стимуляції. =
059;
випадку
симптоматиm=
5;ної
артеріальl=
5;ої
гіпотензіo=
1; пока=
зана
підтримуюm=
5;а
терапія.
Лозартан і
його
активний
метаболіт н
=
77;
можна вивес
=
90;и
шляхом
гемодіалізm=
1;.
Гі=
;дрохлороті
=
72;зид
Найчас=
1090;іші
симптоми
передозуваl=
5;ня
є наслідком
дефіциту
електролітo=
0;в
(гіпокалієм=
10;я,
гіпохлоремo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія)
і
дегідратацo=
0;ї
внаслідок
надмірного
сечовиділеl=
5;ня.
При одноча=
1089;ному
прийомі
серцевих
глікозидів
гіпокаліємo=
0;я
може
спричинити
посилення
аритмій.
Гідрох=
1083;оротіазид
видаляєтьl=
9;я
шляхом
гемодіаліk=
9;у,
проте
ступінь вида=
лення не був=
в=
089;тановлений.=
Лікув=
;ання
си=
084;птоматичне
і
підтримуючk=
7;.
Терапію пре
=
87;аратом А=
085;гізар
Плюс
потрібно
припинити, а =
1079;а
пацієнтом
встановити
спостережеl=
5;ня.
Можливі
лікувальні
заходи
включають
викликання
блювання у
випадку, якщ=
086;
препарат пр
=
80;йнятий
нещодавно, а
також
корекцію
дегідратацo=
0;ї,
електролітl=
5;их
порушень,
печінкової
коми та
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
за допомого=
02;
симптоматиm=
5;ної
терапії.
Побіч=
;ні
реакції.
Спо=
віщалося,
що:
- у ход=
10;
клінічних
досліджень
із застосув
=
72;нням
солі калію
лозартану і
гідрохлороm=
0;іазиду
побічних
реакцій, вла=
089;тивих
цій
комбінації
речовин, нс
спостерігаl=
3;ося.
Побічні
реакції
обмежувалиl=
9;я
тими, які
спостерігаl=
3;ися
раніше при
застосуванl=
5;і
солі калію л=
086;зартану
та/або
гідрохлороm=
0;іазиду;
- у ход=
110;
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
=
79;
приводу
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1; запамороче=
1085;ня
було єдиною
побічною
реакцією, пр=
086;
яку
повідомлялl=
6;ся
як про таку,
що пов'язана
із
застосуванl=
5;ям
зазначених
речовин.
Побіч=
;ні
реакції у
період
постмаркетl=
0;нгового
застосуванl=
5;я:
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: гепати=
1090;.
Лаборатор=
085;і
дослідженнn=
3;: гіпеl=
8;каліємія,
підвищення
рівнів АЛТ.
Побічн=
1110;
реакції, які
спостерігаl=
3;ися
при застосу
=
74;анні
одного з
окремих
компонентіk=
4;
і можуть бут=
080;
пов'язані з к=
1072;лію
лозартаном
/гідрохлоро
=
90;іазидом,
зазначені
нижче.
Лозар=
;тан
З боку=
системи кровот&=
#1074;орення
і лімфатич
=
85;ої
системи: анемія,
пурпура
Шенлейна-Ге
=
85;оха,
екхімоз, гем=
086;ліз,
тромбоцитоl=
7;енія.
З боку
серцевої
системи:
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
З
боку органі
=
74;
слуху і
рівноваги: запам=
;орочення,
дзвін у
вухах.
З
боку органі
=
74;
зору: нечіткість
зору, печінн=
103;
в очах,
кон’юнктивo=
0;т,
зниження
гостроти
зору.
З боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: біль у
животі,
нудота,
діарея,
диспепсія,
запор, зубни=
081;
біль, сухіст=
100;
у роті,
метеоризм,
гастрит,
блювання, си=
083;ьний
запор,
панкреатит.
Загаль=
1085;і
порушення<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>:
астенія,
підвищена
втомлюваніl=
9;ть,
біль у
грудях,
набряк
обличчя,
набряк, жар,
грипоподібl=
5;і
симптоми,
нездужання.
З
боку печінк
=
80;
і
жовчовивідl=
5;их
шляхів:
порушення
функції
печінки.
З
боку імунно=
11;
системи: підв=
;ищена
чутливість:
анафілактиm=
5;ні
реакції,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, у
тому числі
набряк горт
=
72;ні
і голосової
щілини, що сприч=
;иняє
порушення
прохідностo=
0;
дихальних ш
=
83;яхів,
і/або набряк
обличчя, губ,
глотки і/або
язика; у
деяких із ци=
093;
пацієнтів
про ангіоне
=
74;ротичний
набряк
повідомлялl=
6;ся
у минулому у
зв’язку з
застосуванl=
5;ям
інших лікар
=
89;ьких
засобів, у
тому числі
інгібіторіk=
4;
АПФ.
З
боку обміну
речовин і
харчування: аноре=
;ксія,
подагра.
З боку
скелетно-м’=
03;зової
і сполучної
тканини: м’я=
;зові
судоми, біль
у спині, біль
у ногах, міа
=
83;гія,
біль у руках,
опухання
суглобів, бі=
083;ь
у колінах, м’язо=
074;о-скелетний
біль, біль у
плечах,
скутість
рухів,
артралгія, а=
088;трит,
коксалгія,
фіброміалгo=
0;я,
м’яз
=
86;ва
слабкість,
гострий
некроз
скелетних
м’язів.
З&nbs=
p;
боку
нервової
системи:
головний
біль, =
079;апаморочен&=
#1085;я,
нервозністn=
0;,
парестезія, =
087;ериферична
нейропатія,
тремор,
мігрень, неп=
088;итомність.
Психічні
розлади:
безсоння,
тривожністn=
0;,
тривожний
невроз, пані=
095;ний
синдром,
сплутаністn=
0;
свідомості, =
076;епресія,
незвичайні
сновидіння,
розлади сну,
сонливість,
порушення
пам’яті.
З
боку нирок і
сечовивіднl=
0;х
шляхів:
порушення
функції
нирок, нирко=
074;а
недостатніl=
9;ть,
нічна
поліурія, ча=
089;те
сечовипускk=
2;ння,
інфекція
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
З
боку
репродуктиk=
4;ної
системи і
молочних за
=
83;оз:
еректильна
дисфункція
/імпотенція,
зниження
лібідо.
З боку
дихальної
системи,
органів гру
=
76;ної
клітки і
середостінl=
5;я:
ка=
096;ель,
інфекції
верхніх
дихальних
шляхів,
закладенісm=
0;ь
носа,
синусит,
розлад
функції
придатковиm=
3;
пазух носа, диско=
;мфорт
у глотці,
фарингіт,
ларингіт, за=
076;ишка,
бронхіт,
носова
кровотеча,
риніт, засті=
081;ні
явища у
дихальних
шляхах.
З
боку шкіри т=
072;
підшкірних
тканин: алопец=
1110;я, дермk=
2;тит,
сухість
шкіри,
еритема,
почервонінl=
5;я,
фоточутливo=
0;сть,
свербіж,
висипання,
кропив’янкk=
2;,
пітливість.
З
боку
судинної
системи: васкул=
1110;т.
Лабораторн&=
#1110;
дослідженнn=
3;: г=
110;перкаліємі&=
#1103;,
зниження
рівня гемат
=
86;криту
і
гемоглобінm=
1;,
гіпоглікемo=
0;я,
невелике
підвищення
рівня
сечовини і
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
підвищення
рівня
печінкових
ферментів і
білірубіну,
гіпонатрієl=
4;ія.
Гідрох=
1083;оротіазид
З боку=
системи кровот&=
#1074;орення
і лімфатич
=
85;ої
системи: аграну=
1083;оцитоз,
апластична
анемія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
лейкопенія,
пурпура,
тромбоцитоl=
7;енія.
З
боку імунно=
11;
системи: анафіл=
1072;ктична
реакція.
З
боку обміну
речовин і
харчування: аноре=
;ксія,
гіперглікеl=
4;ія,
гіперурикеl=
4;ія,
гіпокаліємo=
0;я,
гіперкальцo=
0;ємія,
гіпомагнієl=
4;ія,
гіпонатрієl=
4;ія.
Пси=
;хічні
розлади: безсон=
1085;я.
З
боку
нервової
системи: головн=
1080;й
біль.
З
боку органі
=
74;
зору:скороминущ&=
#1072;
нечіткість
зору,
ксантопсія.
З
боку судин: =
i>некро=
;тичний
ангіїт
(васкуліт,
шкірний вас
=
82;уліт).
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
і
середостінl=
5;я:
ре=
089;піраторний
дистрес,
включаючи
пневмоніт і
набряк
легень.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: сі=
072;ладеніт,
спазми,
подразненнn=
3;
шлунка, нудо=
090;а,
блювання,
діарея,
запор.
З боку
печінки і
жовчовивідl=
5;их
шляхів: жо=
074;тяниця
(внутрішньо
=
87;ечінковий
холестаз),
панкреатит.
З боку
шкіри і підш=
082;ірних
тканин:
фоточутливo=
0;сть,
кропив’янкk=
2;,
токсичний е
=
87;ідермальни=
1081;
некроліз,
системний
червоний
вовчак.
З боку
скелетно-м’=
03;зової
і сполучної
тканини: м’=
103;зові
судоми.
З боку
нирок і
сечовивіднl=
0;х
шляхів: гл=
102;козурія,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит,
порушення ф
=
91;нкції
нирок,
ниркова
недостатніl=
9;ть.
Загаль=
1085;і
порушення: ж=
ар,
запаморочеl=
5;ня.
Роз=
;лади
репродуктиk=
4;ної
системи:
еректильна
дисфункція/=
10;мпотенція.
Термін
придатностo=
0;. 3
роки.
Умо=
;ви
зберігання.&=
nbsp;
Зберігати в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 ºС. У
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упа=
;ковка.
По 10 таблето
=
82;
у блістері,
по 3 блістери
у картонній
коробці.
Виробн=
1080;к.
Мікро Лабс
Лімітед.
Місцезнахо&=
#1076;ження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
92, Сіпк=
1086;т,
Індастриал
Комплекс,
Хосур, Таміл
Наду, ІН–635 126,
Індія.
PAGE=
|