ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

<= /p>
МЕТАКАРТИН<= o:p>

(METACARTIN= )

=

=

Склад:=

діюча речов= ина: левокарнітин;

1 флакон (10 мл) препарату містить левокарнітину 1 г;

допоміжні речовини: кислота яблучна, натрію бензоат (Е 21= 1), сахарин натрію, ароматизатор «апельсин», вода очищена.

<= /p>
Лікарська форма. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon= t-weight: bold'>Розчин оральний.

Осн= овні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або світ= ло-жовтий розчин.

=

Фармакотера= певтична група.

Амінокислоти та їх похідні. Левокарнітин. Код АТХ А16А А01.<= /span>

=

Фармакологі= чні властивості.

Фармакодина= міка.

Карнітин= є природним компонентом клітин, у яких відіграє фундаментальну роль у процесах синт= езу та транспортування енергії. Являє собою фактично єдиний незамінний фактор д= ля процесу проникнення довголанцюжкових жирних кислот у мітохондрії та їх участі у β-окисненні. Крім того, карнітин контролює транспортування енергії, що виробляється мітохондріями, в цитоплазму за допомогою модуляції ферменту аденіннуклеотидтранслокази. =

Найвищі концентрації карнітину спостерігаються у скелетних м’язах і міокарді. Міокард, незважаючи на здатність використовувати різні субстрати для отрима= ння енергії, зазвичай використовує жирні кислоти. Тому карнітин відіграє важливу роль у метабол= ізмі серця, оскільки окиснення жирних кислот строго залежить від наявності достатньої кількості речовини. Експериментальні дослідження показали, що при різних станах стрес= у, гострій ішемії, дифтерійному міокардиті може спостерігатися зниження рівня = карнітину у тканина= х міокарда. Дослідження з використанням різних моделей на тваринах підтвердили сприятли= ву дію карнітину при різних змінах функції серця, спричинених штучно: гостра і хронічна ішемія, стан серцевої недостатності, серцева недостатність на тлі<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> дифтерійного міокардиту, медикаментозна кардіотоксичність (пропранолол, адріаміцин).

Левокарн= ітин продемонстрував терапевтичну ефективність при таких патолог= іях:

первинний дефіцит карнітину, що характеризуєть= ся фенотипами, такими як міопатія з накопиченням ліпідів, печінкова енцефалопатія типу синдрому Рея та/або прогресуюча дилатаційна кардіоміопатія;

вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів з органічною ацидурією генетичного походження (пропіонова ацидемія, метилмалонова ацидурія, ізовалеріанова ацидемія) та у пацієнтів із генетичними дефектами β-окиснення. У таких ситуаціях вторинний дефіцит проявляється в накопиченні ефірів жирних кислот. Фактично ендогенний левокарнітин діє як буфер по відношенню до різних жирних кислот, які не можуть бути метаболізовані;

вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, які знаходяться на інтермітуючому гемодіалізі. Зниження рівня левокарнітину у м’язах позитивно корелює з його втратою з діалізною рідиною.

М’язові симптоми, що зазвичай спостерігаються у таких пацієнтів після сеансу гемодіалізу, поліпшуються при терапії левокарнітином.

Фармакокіне= тика.

Після перорального застосування левокарнітин піддається деградації кишковими бактеріями, що призводить до утворення триметиламіну (ТМА) і γ-бутиробета= їну. Оскільки кількість левокарнітину, що потрапляє в системний кровотік у незміненому вигляді, становить близько 10–20 %, вважається, що кишковий метаболізм відповідальний за виведення приблизно 80–90 % пероральної дози.<= o:p>

Після абсорбції γ-бутиробетаїн виводиться у незміненому вигляді із сечею, тоді як TMA метаболізується у триметиламін-М-оксид (TMAO), який виявляється в сечі разом із невеликою кількістю TMA у незміненому вигляді.

Тривале пероральне застосування левокарнітину пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, може призвести до накопичення TMA і TMAO у плазмі крові і, як наслідок, спричиняти триметиламінурію – патологічний стан, що характеризуєт= ься наявністю сильного рибного запаху сечі, повітря, що видихається, та потових виділень у пацієнтів.

Клінічні характеристики.=

Показання.<= /span>=

Первинна та вторинна карнітинова недостатність.=

Протипоказання.=

Гіперчутливість до діючої речовини або до допоміжних речовин лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не можна виключити взаємодії між левокарнітином= та препаратами кумарину. У дуже рідких випадках повідомляли про збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) при одночасному застосуванні = левокарнітину з препаратами кумарину (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції»). У разі одночасного застосування цих засобів слід здійснювати моніторинг МНВ або проводити інші тести на коагуляцію щотижня до стабілізац= ії та щомісяця у подальшому (див. розділ «Особливості застосування»).

Одночасне застосування левокарнітину із засобам= и, що індукують гіпокарнітинемію через посилення виведення карнітину нирками (наприклад, вальпроєва кислота, проліки, що містять півалонову кислоту, цефалоспорини, цисплатин, карбоплатин, іфосфамід), може зменшити його рівен= ь.

<= /i>

Особливості застосування.=

Застосування левокарнітину пацієнтам з цукровим діабетом, які прийм= ають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, що поліпшують утилізацію глюк= ози, може спричинити гіпоглікемію. У таких пацієнтів потрібно постійно контролюв= ати рівень глюкози у плазмі крові для своєчасної корекції режиму гіпоглікемічно= го лікування.

Застосування левокарнітину пацієнтам із наявніс= тю судомної активності в анамнезі може збільшити частоту та/або ступінь тяжкос= ті нападу судом. У пацієнтів зі сприятливими факторами застосування левокарніт= ину також може спричиняти судоми.

Безпеку та ефективність перорального застосуван= ня левокарнітину пацієнтам із нирковою недостатністю не досліджували. Тривале пероральне застосування високих доз левокарнітину пацієнтам із тяжкою нирко= вою недостатністю або термінальною стадією ниркової недостатності, які знаходят= ься на гемодіалізі, може призвести до накопичення в крові потенційно токсичних метаболітів, триметиламіну (ТМА) та триметиламін-М-оксиду (ТМАО), оскільки зазвичай ці метаболіти виводяться нирками. Така ситуація не спостерігається після внутрішньовенного введення левокарнітину.

Левокарнітин є фізіологічним продуктом, тому ри= зик звикання або залежності відсутній.

Дуже рідко повідомляли про збільшення МНВ при одночасному застосуванні левокарнітину з препаратами кумарину (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції»). У разі одночасного застосування цих засобів слід здійснювати моніторинг МНВ або проводити інші тести на коагуляцію щотижня до стабілізац= ії та щомісяця у подальшому.

Зас= тосування у період вагітності або годування груддю.=

Вагітність

Тератогенної дії у доклінічних дослідженнях левокарнітину не виявлено. При застосуванні найбільшої досліджуваної дози 600 мг/кг маси тіла у тварин відзначали статистично незн= ачне збільшення частоти постімплантаційної загибелі плода на ранніх термінах вагітності. Значущість цих результатів для людини невідома.

Адекватних клінічних дослідже= нь з участю вагітних жінок не проводили. У період вагітності лікарський засіб сл= ід застосовувати у випадку, якщо користь від його застосування для жінки перев= ажає потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Левокарнітин – звичайний комп= онент людського молока. Застосування левокарнітину матерям, які годують груддю, не вивчали. У період годування груддю лікарський засіб слід застосовувати у випадку, якщо користь від його застосування для жінки переважає потенційний ризик для дитини, спричинений надмірною експозицією карнітину.

Фертильність

У клінічних дослідженнях не було виявлено негативного впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Левокарнітин не впливає на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Спо= сіб застосування

Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Перед застосуванням розчин слід розвести у склянці води та приймати за 30 хвилин = до вживання їжі. Для дозування застосовувати дозуючий шприц або мірний стаканч= ик.

Під час застосування лікарського засобу доцільно контролювати рівні вільного карнітину та ацил-карнітину як у плазмі крові, так і в сечі.

Доз= ування

Дози та тривалість лікування левокарнітином встановлює лікар індивідуал= ьно залежно від віку, маси тіла та нозологічної форми захворювання пацієнта.

Дорослі=

Первинний і вторинний дефіцит карнітину

Дозування залежить від конкретного вродженого порушення обміну речовин і тяжкості ста= ну пацієнта під час лікування.

Загалом рекомендована пероральна доза становить від 100 до 200 мг/кг на добу за

2–4 пр= ийоми, при менш серйозних станах доза може бути меншою (50–100 мг/кг на добу).

Якщо клініч= ні та біохімічні ознаки не поліпшуються, дозу можна збільшити на короткий пері= од.

При гострих метаболічних порушеннях можуть бути необхідними більш високі дози (до 400 мг/кг/добу) або внутрішньовенне введення левокарнітину у добовій дозі 100 мг/кг.

Вторинний дефіцит карнітину у пацієнтів, яким проводять гемодіаліз.=

Якщо бу= ли досягнуті значні клінічні результати після першого курсу внутрішньовенного введення, можна застосовувати підтримувальну терапію у дозі 1 г на добу шляхом перорального прийому. У день діалізу пероральний прийом лікарського засобу здійснювати після процедури.

Максимальна добова доза для доро= слих становить 6 г (60 мл). <= o:p>

Середній курс лікування для доро= слих та дітей становить 1–3 місяці. У разі необхідності курс лікування можна повторювати. У випадку первинної і вторинної карнітинової недостатності лікарський з= асіб слід застосовувати постійно або до усунення причини останньої.

Діти

Лікарський засіб застосовувати дітям з першого дня життя, в то= му числі недоношеним. Розчин приймати, починаючи з дози 50 мг/кг на добу. Звичайна доза для дітей становить<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'> 50–100 мг/кг на добу (див. таблицю)= .

Вік

Разова доза

Кількість прийомів на добу

Новона= роджені

100 мг (1 мл)

2–3

Діти в= іком до 1 року

100–200 мг (1–2 мл)

2–3

Діти віком 1–3 роки

200–400 мг (2–4 мл)

3

Діти віком 4–6 років

400–600 мг (4–6 мл)

3

Діти віком 7–11 років

500–800 мг (5–8 мл)

3

Діти віком від 12 років

800–1000 мг (8–10 мл)

3

Максимал= ьна добова доза дітям становить 3 г (30 мл).

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти з нирковою недостатністю

Лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час у високих дозах пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок у зв’язку з накопиченням потенційно токсичних метаболітів ТМА= та ТМАО (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти літнього віку

Таким пацієнтам відсутня необхідність у зміні дозування та інших застереженнях. У клінічних дослідже= ннях профіль безпеки у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку був подібним.=

Пацієнти з цукровим діабетом

Застосування левокарнітину пацієнтам із цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби, що поліпшують утилізацію глюкози, може спричинити гіпоглікемію. У таких пацієнтів потрібно постійно контролювати рівень глюко= зи у плазмі крові для своєчасної корекції режиму гіпоглікемічного лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Діт= и.

Лікарський засіб можна застосовувати дітям із першого дня життя.

<= /b>

Передозування.= =

Передозуван= ня або тривале застосування левокарнітину може призвести до діареї. Левокарніт= ин легко видаляється з плазми крові шляхом діалізу.

Побічні реа= кції.=

Побічні реакції (за даними клінічних досліджень, літератури та післяреєстраційного досвіду) наведені за класами систем органів відповідно до медичного словника регуляторної діяльн= ості MedDRA та класифікуються за насту= пною частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <10), нечасто (≥1/1000, <100), рідко (≥1/10000, <1000), дуже рі= дко (<1/10000), частота невідома (частоту не можна оцінити за наявними даним= и). У межах кожної частотної групи побічні реакції зазначені в порядку зменшення ступеня тяжкості.

З боку нервової системи:

нечасто – головний біль; част= ота невідома – судоми¹, запаморочення.

З боку серця:

частота невідома – відчуття серцебиття.

З боку судин:

нечасто – артеріальна гіпотен= зія, артеріальна гіпертензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:<= /o:p>

частота невідома – задишка.

З боку травного тракту:

часто – нудота, блювання, діа= рея, біль у животі; нечасто – дисгевзія, диспепсія, сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

нечасто – аномальний запах ті= ла²; частота невідома – свербіж, висипання.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:

нечасто – м’язові спазми; час= тота невідома – міастенія³, м’язове напруження.

Загальні розлади та порушення у місці введення:
нечасто – біль у грудях, аномальні відчуття, пірексія.

Дослідження:<= /p>
нечасто – підвищення артеріального тиску; дуже рідко – збільшення МНВ4.

¹Повідомляли про випадки судом у пацієнтів із судомною активністю або без такої, які отримув= али левокарнітин перорально або внутрішньовенно. Застосування левокарнітину може збільшити частоту та/або ступінь тяжкості нападу судом. У пацієнтів зі сприятливими факторами застосування левокарнітину також може спричиняти суд= оми.

²Тривале пероральн= е застосування левокарнітину пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, може призвести до накопичення TMA і TMAO у плаз= мі крові і, як наслідок, спричиняти триметиламінурію – патологічний стан, що характеризується наявністю сильного рибного запаху сечі, повітря, що видихається, та потових виділень у пацієнтів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).

³ Повідомляли про легкі симптоми міастенії у пацієнтів= з уремією.

⁴Повідомляли про д= уже рідкі випадки збільшення МНВ у пацієнтів, які отримували одночасну терапію препаратами кумарину (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами= та інші види взаємодій», «Особливості застосування»).

Пов= ідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосув= анні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: <= /span>https://aisf.dec.gov.ua.

<= /b>

Термін придатності.

4 роки.

<= /p>
Умови зберігання.=

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

<= /p>
Упаковка. <= /span>

По 10 мл у флаконах; = по 10 флаконів у картонній коробці.

<= /p>
Категорія відпуску.

Без рецепта.

<= /p>
Виробник. <= /b>

УОРЛД МЕДИЦ= ИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш. /

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюн= ешлі Багджилар / Стамбул, Туреччина /

15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gun= esli Bagcilar / Istanbul, Turkey.

Заявник.

ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна /

WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.=

Вік	Разова доза	Кількість прийомів на добу
Новона= роджені	100 мг (1 мл)	2–3
Діти в= іком до 1 року	100–200 мг (1–2 мл)	2–3
Діти віком 1–3 роки	200–400 мг (2–4 мл)	3
Діти віком 4–6 років	400–600 мг (4–6 мл)	3
Діти віком 7–11 років	500–800 мг (5–8 мл)	3
Діти віком від 12 років	800–1000 мг (8–10 мл)	3