ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікарського засобу

РАНІ= ТИДИН

(RAN= ITIDINE)

Склад:

діюча речовина: ранітидин;

1 таблетка містить ранітидину гідрохлориду у перерахуванні на ранітидин 150 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безвод= ний, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, полісорбат 80, титану діоксид (Е 171), т= альк, поліетиленгліколь, барвник жовтий захід FCF (Е 110).

&nb= sp;

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, від світло-оранжевого до оранжевого кольору,= з двоопуклою поверхнею. На розламі під лупою видно ядро, оточене одним суціль= ним шаром.

Фармакотерапевтична група. Засоби д= ля лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Анта= гоністи Н₂-гістамінових рецепторів<= /span>. Код АТХ A02B A02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ранітидин – противиразковий засіб, антагоніст Н₂‑гі= стамінових |рецепторів.

Механізм дії зумовлений конкурентним інгібуванням Н₂̴= 9;гістамінових |рецепторів мембран парієт= альних клітин слизової оболонки шлунка.

Знижує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, зменшуючи о= б’єм шлункового соку, спричиненого подразненням барорецепторів (розтягнення шлун= ка), харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пентагастрин, кофеїн). Ранітидин зменшує кількість соляної кислот= и у шлунковому соку, не впливає на концентрацію гастрину у плазмі крові, а також продукування слизу. Ранітидин характеризується тривалою дією.

Ранітидин не впливає на ферментативну систему цитохрому P450 печінки= .

Фармакокінетика. Після перорального застосування ранітидин швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність – близько 50 %. C_max у крові досягається через 2-3 години і становить 478 нг/мл. Частково метаболізується у печінці до N-оксиду (головний метаболіт, 4 % дози), S-оксиду і деметилюється.

Т_½ (після прийому внутрішньо) при нормальному клір= енсі креатиніну – 2-3 години, при зниженому (20-30 мл/хв) – 8-9 годин. Екскретує= ться нирками протягом 24 годин, у незміненому вигляді виводиться близько 30 % перорально прийнятої дози.

Проникає через гістогематичні бар’єри, у т. ч. через плацентарний, а= ле погано – через гемато-енцефалічний бар’єр. Достатньо значущі концентрації визначаються у грудному молоці. Швидкість і ступінь елімінації мало залежать від стану печінки і пов’язані в основному з функцією нирок.

=

Клінічні характеристики.

Показання.

−<= /span> Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylor= i (у фазі загострення), включаючи виразку, асоційовану з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);

− функціональна диспепсія;

− хронічний гастрит із підвищеною кислотоутворювальною функцією шлунка у стадії загострення;

− гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (для полегшення симптомів) або= рефлюкс-езофагіт.

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до ранітидину та до інших компоне= нтів препарату; наявність злоякісних захворювань шлунка, цироз печінки з портосистемною енцефалопатією в анамнезі, тяжка нирк= ова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Ранітидин може впливати на абсорбцію, метаболізм та ниркову екскрецію інших лікарських засобів.

Ранітидин у терапевтичних дозах не змінює активності ферментної сист= еми цитохрому Р450 і не потенціює дію лікарських засобів, що метаболізуються ці= єю системою (діазепам, лідокаїн, фенітоїн, пропранолол, теофілін).<= /span>

Ранітидин, змінюючи кислотність шлунка, може впливати на біодоступні= сть деяких лікарських засобів. Це призводить або до підвищення їх абсорбції (тріазолам, мідазолам, гліпізид), або до зниження їх абсорбції (кетоконазол, ітраконазол, атазанавір, гефітиніб).

Антациди та сукральфат уповільнюють абсорбцію ранітидину, внаслідок = чого інтервал між прийомом цих лікарських засобів і ранітидину має становити не менше 1-2 годин.

Одночасне застосування з метопрололом може призвести до підвищення концентрації метопрололу у сирова= тці крові.

Ранітидин при одночасному застосуванні з кумариновими антикоагулянта= ми (варфарин) може змінювати протромбіновий час (рекомендується моніторинг протромбінового часу).

Високі д= ози ранітидину можуть уповільн= ювати екскрецію прокаїнаміду та
N-ацетилпрокаїнаміду, що призводить до підвищення їх рівня у плазмі крові.<= o:p>

Дані про взаємодію між ранітидином та амоксициліном або метронідазол= ом відсутні.

Куріння знижує ефективність ранітидину.

Особливості застосування.
При наявності алергії на інші препарати групи блокаторів Н₂-рец= епторів гістаміну можливі алергічні реакції на рані= тидин, тому при наявності гіперчутливості до інших препаратів цієї групи слід з обережністю застосовувати препарат.

З обережністю застосовувати препарат при гострій порфірії (у т. ч. в анамнезі), імунодефіциті.

Ранітидин виводиться нирками, тому у пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю його рівень у плазмі крові підвищений (див. дозування для так= их пацієнтів у розділі «Спосіб застосування та дози»).

У хворих літнього віку з порушеннями функції печінки або нирок можли= ве порушення (сплутаність) свідомості, що зумовлює необхідність зниження дози.=

Лікування препаратом може маскувати симптоми карциноми шлунка, тому перед початком лікування слід виключити наявність злоякісних новоутворень у шлунку.

Необхідний регулярний нагляд за пацієнтами (особливо літнього віку т= а з вказівками в анамнезі на пептичну виразку шлунка та/або дванадцятипалої киш= ки), які приймають ранітидин разом з НПЗЗ.

У хворих літнього віку, осіб з хронічними захворюваннями легень, цукровим діабетом або в осіб з ослабленим імунітетом спостерігалася підвище= на схильність до розвитку позалікарняної пневмонії.

Лікування препаратом відміняти поступово через ризик розвитку синдро= му «рикошету» при різкій відміні.

Препарат містить лактозу, що слід враховувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: AR-SA'>

Застосування у період вагітності та або годування гру= ддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності. У разі необхідності застосування препа= рату слід припинити годування груддю.

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції (запаморочення, галюцинації, порушення акомодації), під час прийому препара= ту слід утриматися від керування транспортними засобами або іншими механізмами= .

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати дорослим та дітям віком від 14 років. Приймати внутріш= ньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від прийому їж= і.

Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylor= i (у фазі загострення). Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері або 300 мг
(2 таблетки) 1 раз на добу на ніч протягом 4 тижнів. При виразках, що не зарубцювалися, продовжити лікування протягом наступних 4 тижнів.

Профіла= ктика пептичної виразкии шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з прийомом НПЗЗ. Признач= ати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері на період терапії Н= ПЗЗ.

Функціональна диспепсія. Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері протягом 2-3 тижнів.

Хронічний гастрит з підвищ= еною кислотоутворювальною функцією шлунка у стадії загострення. Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері протягом
2-4 тижнів.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Для полегшення симптомів призначати по 150 мг
(1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері протягом 2 тижнів; при необхідності курс лікування продовжувати.

Для довготривалого лікування та при загостренні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері або 300 мг (2 таблетки) 1 раз на добу на ніч протягом 8 тижнів; при необхідності курс лікування продовжувати= до 12 тижнів.

Пацієнти з вираженою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 50 мл/хв). Добова доза препарату для цієї категорії пацієнт= ів –= 1 таблетка (150 мг ранітидину).

Діти.

Дітям віком від 14 років застосування препарату показано з метою скорочення термінів лікування пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, для лікування і полегшення симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Передозування.

Можливе посилення побічних реакцій.

Лікування: при необхідності проводити адекватну симптоматичну і підтримуючу терапію. Ранітидин можна видалити з сироватки крові шляхом гемодіалізу.

Побічні реакції.

З боку системи крові: лейкопенія, оборотна тромбоцитопенія, агранулоцитоз або панцитопенія, іноді з гіпоплазією або ап= лазією кісткового мозку, нейтропенія, імунна гемолітична та апластична анемія (зазвичай оборотні).

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у т.= ч. кропив’янка, ангіоневротичний наб= ряк, гарячка, анафілактичний шок, бронхоспазм, мультиформна ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, гіпертермія.

З боку психіки: підвищена втомлюваність, оборотна сплутаність свідомості, сонливість, збудження, безсоння, емоційна лабільність, занепокоєність, тривожність, депресія, нервозність, галюцинації, шум у вухах, дратівливість, дезорієнтація, стан розгубленості. Ці прояви спостерігаються переважно у тяжкохворих або пацієн= тів літнього віку.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення і зворотні мимовільні рухові розлади.

З боку органів зору: нечітк= ість зорового сприйняття, порушення акомодації.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, асистолія, атріовентрикулярна блокада, васкуліт, біль у грудях, аритмія, екстрасистолі= я.

З боку травного тракту: сухість у роті, нудота, блювання, запор, діарея, біль у животі, метеоризм, гострий панкреатит, зниження апетиту.

З боку гепатобіліарної системи: скороминущі та оборотні зміни показників функції печінки; гепатоцелюлярний, холестатичний чи змішаний геп= атит із жовтяницею або без неї (зазвичай оборотний).

З боку шкіри та підшкірної тканини: гіперемія, свербіж, шкірні висипання, мультиформна еритема, алопеція, сухість шкіри.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, гос= трий інтерстиціальний нефрит.

З боку репродуктивної системи: гіперпр= олактинемія, галакторея, гінекомастія, аменоре= я, зниження потенції (оборотне) та/або лібідо.

Термін придатності. 3 роки.=

Умови збері= гання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не = вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. <= /span>По 10 таблеток у блістері. 1, 2 або 3 блістери у пачці з картону.

=

Категорія відпуску. За рецептом= .

Виробник. <= /span>ПрАТ «Технолог».

Місцезнаход= ження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

20300, Україна, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Стара прорізна, будинок 8.

=

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

РАНИТИДИН

(RANITIDINE)

= Состав:

= д= ействующее вещество: ранитидин;

1 таблетка содержит ранитидина гидрохлорида в пересчете на ранитидин 150 мг; =

вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, повидон, целлюлоза микрокристаллическая, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный безводный, натрия кроскармелоза, гипромелоза, полисорбат 80, титана диоксид (Е 171), т= альк, полиэтиленгликоль, краситель желтый закат
FCF (Е 110).

=

= Лекарственная форма. Таблетки, покрытые оболочкой.

Основные физико-химические свойства: = таблетки, покрытые оболочкой, от светло-оранжевого до оранжевого цве= та, с двояковыпуклой поверхностью. На изл= оме под лупой видно ядро, окруженное одним сплошным слоем.

= ;

Фармакотерапевтическая группа. Средства для лечения пептической язвы и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Антагонисты Н₂-гистамино= вых рецепторов.
Код АТХ А02В А02.

=

= Фармаколог= ические свойства.

= Ф= армакодинамика.

Ранитидин – противоязвенное средство, антагонист Н₂-гиста= миновых рецепторов.

Механизм действия обусловлен в конкурентном ингибировании Н₂-гистаминовых= рецепторов мембран париетальных клеток слизистой оболочки желудка. <= /p>
Снижает базальную и стимулированную секрецию соляной кислоты, уменьшая объем желудочного сока, вызванной раздражением барорецепторов (растяжение желудка= ), пищевой нагрузкой, действием гормонов и биогенных стимуляторов (гастрин, гистамин, пентагастрин, кофеин). Ранитидин уменьшает количество соляной кис= лоты в желудочном соке, не влияя на концентрацию гастрина в плазме крови, а также продуцирование слизи. Ранитидин характеризируется длительным действием.

Ранитидин не влияет на ферментативную систему цитохрома Р450 печени.

Фармакокинетика.

После перорального применения ранитидин быстро всасывается в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность – около 50 %. C_max в крови достигается через 2-3 ч= аса и составляет 478 нг/мл. Частично метаболизируется в печени до N-оксида (главн= ый метаболит, 4 % дозы), S-оксида и деметиллируется.

Т½ (после приема внутрь) при нормальном кли= ренсе креатинина – 2-3 часа, при сниженном
(20-30 мл/мин) – 8-9 часов. Экскретируется почками на протяжении 24 часов, в неизменном виде выводится около 30 % перорально принятой дозы.

Проникает через гистогематические барьеры, в т. ч. через плацентарный, но плохо – через гематоэнцефалический барьер. Достаточно значимые концентрации определяются в грудном молоке. Скорость и степень элиминации мало зависит от состояния печ= ени и связаны в основном с функцией почек.

Клинические характеристики.

Показания. =

-&nb= sp;         Пептическая язва желудка и двенадцатиперстной кишки, не ассоциированная с Нelicobacter pylori (в фазе обостр= ения), включая язву, связанную с приемом нестероидных противовоспалительных средств (НПВС);

-&nb= sp;         функциональная диспепсия;

-&nb= sp;         хронический гастрит с повышенной кислотообразующей функцией желудка в стадии обострения= ;

-&nb= sp;         гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь (для облегчения симптомов) или рефлюкс-эзофагит.

Противопоказания.

Повышенная индивидуальная чувствительность к ранитидину и к другим компонентам препара= та; наличие злокачественных заболеваний желудка, цирроз печени с портосистемной энцефалопатией в анамнезе; тяжелая почечная недостаточность (клиренс креати= нина
< 30 мл/мин).
= ;

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.
Ранитидин может влиять на абсорбцию, метаболизм и почечную экскрецию других лекарственных средств.

Ранитидин в терапевтических= дозах не изменяет активность ферментной системы цитохрома Р450 и не потенцирует действие лекарственных средств, что метаболизируются этой системой (диазепа= м, лидокаин, фенитоин, пропранолол, теофилин).

Ранитидин, изменяя кислотно= сть желудка, может влиять на биодоступность некоторых лекарственных средств. Это приводит или к повышению их абсорбции (триазолам, мидазолам, глипизид), или= к снижению их абсорбции (кетоконазол, итраконазол, атазанавир, гефитиниб).

Антациды и сукральфат замед= ляют абсорбцию ранитидина, вследствие чего интервал между приемом этих лекарстве= нных средств и ранитидина должен составлять не менее 1-2 часа.=

Одновременное применение с метопрололом может привести к повышению концентрации метопролола в сиворотк= е крови.

Ранитидин при одновременном применении с кумариновыми антикоагулянтами (варфарин) может изменять протромбиновое время (рекомендуется мониторинг протромбинового времени).

Большие дозы ранитидина могут замедлять экскрецию прокаинамида и N-ацетилпрокаинамида, что приводит к повышению их уровня в плазме крови.

Данные о взаимодействии меж= ду ранитидином и амоксицилином или метронидазолом отсутствуют.

Курение снижает эффективность ранитидина.

Особенности применения.

При наличии аллергии на другие препараты группы блокаторов Н₂-рецепторов гис= тамина возможны аллергические реакции на ранитидин, поэтому при наличии гиперчувствительности к другим препаратам этой группы следует с осторожност= ью применять препарат.

С осторожностью применять препарат при острой порфирии (в т.ч. в анамнезе), иммунодефиците.

Ранитидин выводится почкам= и, поэтому в пациентов с выраженной почечной недостаточностью его уровень в пл= азме крови повышенный (см. дозирование для таких пациентов в разделе «Способ применения и дозы»).

У больных пожилого во= зраста с нарушениями функции печени или почек возможно нарушение (спутанность) сознания, что обуславливает необходимость снижения дозы. =

Лечение препаратом может маскировать симптомы карциномы желудка, поэтому перед началом лечения следу= ет исключить наличие злокачественных новообразований в желудке.

Необходимо регулярное наблюдение за пациентами (особенно пожилого возраста и с указаниями в анамн= езе на пептическую язву желудка и/или двенадцатиперстной кишки), которые приним= ают ранитидин вместе с НПВС.

У больных пожилого возра= ста, лиц с хроническими заболеваниями легких, сахарным диабетом или в лиц с ослабленным иммунитетом наблюдалась повышенная склонность к развитию внебольничной пневмонии.

Лечение препаратом отмен= ять постепенно из-за риска развития синдрома «рикошета» при резкой отмене.=

Препарат содержит лактоз= у, что следует учитывать пациентам с редкостными наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы, синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции.

Применение в период беременности и= или кормления грудью.

Препарат противопоказан в период беременности. В случае необходимости применения препарата следует прекратить кормление грудью.

= ;

Способность влиять на скорость реа= кции при управлении автотранспортом или другими механизмами.<= /p>
Учитывая, что у чувствительных больных при применении препарата могут возникнуть побочные реакции (головокружение, галлюцинации, нарушение аккомодации), во время приема препарата следует воздерживаться от= управления транспортными средствами или другими механизмами. <= /p>
<= /o:p>

Способ применения и дозы.

Применяют взрослым и детям с 14 лет. Принимать внутрь, не разжевывая, запивая небольшим количеством воды, независимо от приема пищ= и.

Пептическая язва желудка и двенадцатиперстной кишки, не ассоциированная с Нelicobacter pylor= i (в фазе обострения). Назначать по 150 м= г (1 таблетка) 2 раза в сутки утром и вечером или 300 мг (2 таблетки) 1 раз в су= тки на ночь в течение 4 недель. При язвах, которые не зарубцевались, продолжить лечение в течение следующих 4 недель.

Профилактика пептической язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с приемом НПВС. = Назначать по 150 мг (1 таблетка) 2 раза в сутки утром и вечером в период терапии НПВС= .

Функциональная диспепсия. Назначать по 150 мг (1 таблетка) 2 раза в сутки утром и вечером в течение 2-3 недель.=

Хронический гастрит с повышенной кислотообразующей функцией желудка в стадии обострения. Назначать по 150 мг (1 таблетка) 2 раза в сутки утром и вечером в течение
2-4 недель.

Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. Для облегчения симптомов назначать по 150 мг
(1 таблетка) 2 раза в сутки утром и вечером в течение 2 недель; при необходимости курс лечения продолжить.

Для длительного лечения и при обострении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни назначать по 150 мг (1 таблетка) 2 раза в сутки утром и вечером или 300 мг = (2 таблетки) 1 раз в сутки на ночь в течение 8 недель; при необходимости курс лечения можно продолжить до 12 недель.

Пациенты с выраженной почечной недостаточностью (клиренс креатин= ина < 50 мл/мин). Суточная доза препарата для этой категории пациентов – 1 таблет= ка (150 мг ранитидина).

Дети.

Детям с 14 лет применение препарата показано с целью сокращения сроков лечения пептической язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, для лечения и облегчен= ия симптомов гастроэзофагеальной рефлюксной болезни.

Передозировка.

Возможно усиле= ние побочных реакций.

Лечение: при необходимости проводить адекватную симптоматическую и поддерживающую терапи= ю.

Ранитидин можно удалить из сыворотки крови путем гемодиализа.

Побочные реакции.

Со стороны системы крови: лейкопения, обратимая тромбоцитопения, агранулоцитоз или панцитопения, иногда с гипоплазией или аплазией костного мозга, нейтропения, иммунная гемолитическая и апластическ= ая анемия (обычно обратимые).

Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувствительности,= в т.ч. крапивница, ангионевротический отек, лихорадка, бронхоспазм, мультифор= мная эксудативная эритема, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, синдром Лайелла, гипертермия.

Со стороны психики: повышенная утомляемость, обратимая спутанность сознания, сонливость, возбуждение, бессонница, эмоциональная лабильность, обеспокоенность, тревожность, депрессия, нервозность, галлюцинации, шум в ушах, раздражительность, дезориентация, состояние расте= рянности. Эти проявления наблюдаются преимущественно у тяжелобольных или пациентов пожилого возраста.

Со стороны нервной системы: головная боль, головокружение, = обратимые непроизвольные двигательные расстройства.

Со стороны органов зрения: нечеткость зрительного восприя= тия, нарушения аккомодации.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение артериаль= ного давления, брадикардия, тахикардия, асистолия, атриовентрикулярная блокада, васкулит, боль в груди, аритмия, экстрасистолия.

Со стороны пищеварительного тракта: сухость во рту, тошнота, рвота, запор, диарея, боль в животе, метеоризм, острый панкреатит, отсутствие аппетита.

Со стороны гепатобилиарной системы: быстротечные и обратимые изменения показателей функции печени; гепатоцеллюлярный, холестатический или смешанный гепатит с желтухой или без нее (обычно обратимый).

Со стороны кожи и подкожной ткани: гиперемия, зуд, кож= ные высыпания, мультиформная эритема, аллопеция, сухость кожи.

Со стороны опорно-двигательного аппарата: артралгия, миалгия= .

Со стороны мочевыделительной системы: нарушения функции почек, острый интерстициальный нефрит.

Со стороны репродуктивной системы: гиперпролактинемия, галакторея, гинекомастия, аменорея, снижение потенции (обратимые) и/или либ= идо.

Срок годности. 3 года.

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ºС. Хранить в недоступном= для детей месте.

Упаковка.

По 10 таблеток в блистере. 1, 2 или 3 блистера в пачке из картона.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель.

ЧАО «Техноло= г».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.<= /p>
Украина, 20300, Черкасская обл., город Умань, у= лица Старая прорезная, дом 8.=

Дата последнего пересмотра.