ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засоб= у

НІТРОГЛІЦЕРИН

Склад:

діюча речовина: glyceryl trinitrate<= /span>;

1 мл розчину містить гліцерилу тринітрат розчин 5 % в етанолі у перерахуванні на 100 % вміст основної речовини – 10 мг;

допоміжна речовина:<= /span> етанол (96 %).

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфуз= ій.

Основні фізико-хімічні властивості: <= /i>прозора, безбарвна або світло-жовт= ого кольору рідина.

Фармакотерапевтична група.

Вазо= дилататори, які застосовуються у кардіології. Органічні нітрати.

Код АТХ С01D А02.

Фарм= акологічні властивості.<= o:p>

Фарм= акодинаміка.

гуанілатциклази та підвищує рівень цГМФ, що призводить до розслаблення гладком'язових клітин у стінках су= дин. Під впливом нітрогліцерину артеріоли і прекапілярні сфінктери розслаблюються меншою мірою, ніж великі артерії і вени.

Антиангінальна дія нітрогліцерину пов’яз= ана головним чином зі зменшенням потреби міокарда в кисні за рахунок зменшення = переднавантаження (розширення вен і зменшення припливу крові до правого передсердя) та постнавантаження (зменшення загального периферичного опору судин). Сприяє розподілу коронарного кровообігу в ішемізованих ділянках міокарда. Підвищує толерантніст= ь до фізичного навантаження у хворих на ішемічну хворобу серця, стенокардію. При серцевій недостатності сприяє розвантаженню міокарда, головним чином за рах= унок зменшення переднавантаження. Знижує тиск у мало= му колі кровообігу.=

Фарм= акокінетика.

                   3-5 хвил= ин.

розподілу гліцерилтринітрату – 3,3 ± 1,2 л/кг. При= концентрації в сироватці крові              50-5= 00 мкг/л 60 % нітрогліцерину зв'язується з протеїнами плазми крові.

Клінічні характеристики.

Показання.

Сильний та тривалий біль ішемічного ґенезу у ділянці серця, асоційований з інфарктом міокарда або нестабільною стенокард= ією.

Недостатність насосної функції серця і набряк легень, асоційований з гострим інфарктом міокарда.

Артеріальна гіпертензія, пов’язана з операці= єю на відкритому серці та іншими хірургічними втручаннями.

Забезпечення контрольованої артеріальної гіпотензії під час хірургічних втручань.

Протипоказання.

Підв= ищена чутливість до нітрогліцерину та до інших нітросполук. Гіповолемія (необхідна корекція перед застосуванням нітрогліцерину), виражена артеріальна гіпотенз= ія (систолічний тиск < 90 мм рт.ст.), підвищення внутрішньочерепного тиску, геморагічний інсульт, нещодавно перенесена травма голови, тампонада серця, стани, що супроводжуються зниженням тиску заповнен= ня лівого шлуночка (гострий інфаркт міокарда, ізольований мітральний стеноз, <= span class=3DSpellE>констриктивний перикардит), гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, закритокутова глаукома з високим внутрішньоочним тиском, токсичний набряк легень, анемія, гостра судинна недостатність (шок, судинний колапс).

Силденафіл. Одночасне застосування інгібітору фосфодіестерази типу 5 силденафілу, оскільки силденафіл потенціює гіпотензивну дію нітратів (перерва між прийомами має становити не менше 48 годин).

Взаємодія з іншими лікарськими зас= обами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з морфіном та іншими вазодила= таторами, інгібіторами АПФ, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторами, діуретиками, іншими гіпотензивними, нейролептичними засобами та трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО, віагрою (силденафілом) та іншими препаратами – інгібі= торами фосфодіестерази 5 типу, опіоїдними аналгетиками, етанолом та етанолвмісними препаратами посилюється гіпотензивна д= ія нітрогліцерину; з бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів та інгібіторами АПФ спостерігається посилення, а з симпатоміметиками (норадреналін, мезатон) – пригнічення антиангінальної<= /span> дії. Поєднання з дигідроерготаміном може призве= сти до підвищення біодоступності останнього, збільшуючи ризик дигідроерготамініндукованого коронарного спазму. Застосування нітрогліцерину на тлі хінідину або новокаїнаміду може спричинити ортостатичний колапс. П= ри застосуванні з гепарином можливе зниження антикоагулянтної дії. Атропін та = інші препарати, що чинять М-холіноблокуючу дію (етазицин, етмозин), можуть зменшити ефект нітрогліцерину у результаті зниження секреції та біозасвоюваності препарату. Фенобарбітал активує мета= болізм нітратів у печінці, донатори сульфідрильних груп (каптоприл, ацетилцистеїн, унітіол) віднов= люють знижену чутливість до препарату.

Особливості застосування.

При призначенні препарату особливу увагу слід приділяти пацієнтам з анемією, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, аортальним або мітральним стенозом, «легеневим» серцем, тяжкими порушеннями функції нирок або печінки, гіпотиреозом, поруше= нням харчування або гіпотермією.

Необ= хідно з обережністю, зіставляючи ризик та користь, приймати препарат при: некотрольованій гіповолемії, хворим на серцеву недост= атність при нормальному або низькому тиску в легеневій артерії, тяжкій анемії, гіпертиреозі, порушенні мозкового кровообігу, тяжкій нирковій та/або печінк= овій недостатності (ризик розвитку метгемоглобінемії), пацієнтам з вираженим церебральним атеросклерозом, пацієнтам літнього віку.

Для зниження ризику побічних ефектів необхідно: бути обережними при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що мають виражені гіпотензивні та вазодилатуючі властивості; відмовитися від вживання алкоголю, обмежити перебування у приміщеннях з високою температурою навколишнього середовища (лазня, сауна, гарячий душ). Можливе значне знижен= ня артеріального тиску і поява запаморочення при раптовому переході у вертикал= ьне положення з положення лежачи або сидячи.

Нітрогліцерин, концентрат для інфузій 10 мг/= мл, містить як допоміжну речовину 750 = мг/мл етанолу. При максимальній швидкості інфузії нітрогліцерину (400 мкг/хв) надходження етанолу становить приблизно 1,8 г/годину, що в 3-5 разів переви= щує швидкість його елімінації у здорових дорослих людей. Нітрогліцерин, концент= рат для інфузій 10 мг/мл, слід застосовувати для лікування дітей, вагітних жіно= к і пацієнтів, хворих на епілепсію і пацієнтів з порушенням функції печінки тіл= ьки за життєвими показаннями. У цих випадках необхідно застосовувати максимальн= о низьку дозу.

Під = час лікування не слід вживати алкогольні напої.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Заст= осування нітрогліцерину у період вагітності або годування груддю протипоказане.

Здатність впливати на швидкість ре= акції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат застосовувати в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози.<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Режим дозування встановлює лікар індивідуаль= но, залежно від клінічної відповіді та систолічного артеріального тиску.

Зазвичай слід застосовувати інфузійний розчин, що містить 100 мкг/мл нітрогліцерину. Такий розчин готують шляхом розведення 1 ампули препарату по 2 мл (=3D 20 мг нітрогліцерину) у 200 мл 0= ,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози або ізотонічного глюкозо-сольов= ого розчину, або 1 ампули препарату по 5 мл (=3D 50 мг нітрогліцерину) у 500 мл= 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчину глюкози або ізотонічного глюкозо-сольов= ого розчину для отримання концентрації розчину 100 мкг/мл. Можна застосовувати більші концентрації, але не більше 400 мкг/мл.

Системи для інфузій мають бути виготовлені з поліетилену (РЕ), поліпропілену (РР), політетрафторети= лену (РТFЕ) або скла. Нітрогліцерин абсорбу= ється матеріалами, виготовленими з полівінілхлориду (PVC) та поліуретану (PU), що вимагає підвищення його дози= .

Дозування Нітрогліцерину, розчину, приготованого з концентрату для інфузій.

Вн= утрішньовенну інфузію можна розпочинати зі швидкістю 10-20 мкг/хв. Надалі швидкість мож= на збільшувати на 10-20 мкг/хв кожні 5-10 хвилин, залежно від реакції пацієн= та. Добрий терапевтичний ефект спостерігається при швидкості введення 50-100 мкг/хв. При тривалому введенні великих доз через 8-24 години можливий розвиток толерантності і може знадобитися збільшення дози. Максимальна швидкість становить 400 мкг/хв.

мк= г/хв

мг= /год

мг/год, при концентрації розчину 100 мкг/мл

кр= аплі/хв, при концентрації розчину 100 мкг/мл

10

0,6

6

2

20

1,2

12

4

30

1,8

18

6

40

2,4

24

8

50

3

30

10

60

3,6

36

12

70

4,2

42

14

80

4,8

48

16

90

5,4

54

18

100

6

60

20

150

9

90

30

200

12

120

40

300

18

180

60

400

24

240

80

&nb= sp;

При внутрішньовенному введенні нітрогліцерину спостерігається виражен= ий гемодинамічний ефект. Тому препарат слід застосовувати тільки в умовах стаціонару, постійно контролюючи функції серцево-судинної системи. Систолічний тиск крові не має знижуватися більш ніж на                   10-15 мм рт.ст. у нормотензивних пацієнтів, не більш ніж на 5 м= м рт.ст. – у хворих на артеріальну гіпотензію або схиль= них до неї, частота пульсу не має підвищуватися більш ніж на 5 уд/хв, якщо у цей же час чітко поліпшується клінічна картина.

Діти.

Протипоказ= ано, оскільки ефективність та безпека для дітей не встановлена.

= ;

Передозування.

Симптоми: артеріальна гіпотензія, тахікардія, відчуття жару, гіперемія, головний біль, прискорене серцебиття, синкопе. Підвищення внутрішньочерепного тиску, що може призвести до сплутаності свідомості та неврологічних розладів. Передозування протягом кількох годин може призвести= до інтоксикації етанолом.

Лікування. Надмірну артеріальну гіпотензію можна усунути шляхом зниження швидкості інфузії препарату або припинення його введення. При тяжк= ій артеріальній гіпотензії хворого слід покласти в горизонтальне положення з опущеним узголів'ям ліжка. При артеріальній гіпотензії, що асоційована з брадикардією, показане застосування атропіну і допаміну. Гіпоксія, спричине= на метгемоглобінемією, може спричинити ціаноз, метаболіч= ний ацидоз, кому, судоми, судинний колапс. При метгемоглобінемії внутрішньовенно вводити розчин метиленового синього (1-2 мг/кг маси тіла).

Побічні реакції.

У більшості випадків побічні ефекти нітроглі= церину пов’язані з надмірним зниженням артеріального тиску.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000).

З боку психіки: рідко поширені – відчуття тривожності.

З боку нервової системи: = поширені – головний біль; непоширені= – запаморочення; рідко поширені – синкопе.

З боку органів зору: рідко поширені – порушення зору.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпотензія (особливо ортостатична); непоширені – припливи; рідко поширені – брадикардія, ціаноз.=

З боку травного тракту: рідко поширені – нудота, блювання.

З боку шкіри: рідко поширені – кропив’янка.

З боку імунної системи: анафілактичний шок.

Загальні розлади: пор= ушення дихання, слабкість.

Також повідомлялося про поодинокі випадки побічних реакцій: загострення ішемічної хвороби серця внаслідок гіпоксії, повна блокада, асистолія, ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості.

При високій швидкості інфузії (> 290 мкг/хв) або при лікуванні хворих зі зниженим кліренсом лікарських речовин може підвищуватися концентрація метгемоглобіну в крові.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальн= ій упаковці при температурі не вище 25 °С, подалі від вогню.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Застосовувати тільки зазначені у розділі «Спосіб застосування та дози» розчинники. Не слід вводити в одній ємності з іншими лікарськими засобами.<= /span>

Упаковка.

По 2 мл в ампулах № 10= у пачці, № 10 у блістері у пачці; по 5 мл в ампулах № 5 у блістері у пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Товар= иство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС».

ТОВАРИСТВО З О= БМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.=

Украї= на, 61057, Харківська обл., місто Харків, вулиця Воробйова, будинок 8.
(Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

= (ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ «ЗДОРОВ’Я»)

Дозування Нітрогліцерину, розчину, приготованого з концентрату для інфузій. Вн= утрішньовенну інфузію можна розпочинати зі швидкістю 10-20 мкг/хв. Надалі швидкість мож= на збільшувати на 10-20 мкг/хв кожні 5-10 хвилин, залежно від реакції пацієн= та. Добрий терапевтичний ефект спостерігається при швидкості введення 50-100 мкг/хв. При тривалому введенні великих доз через 8-24 години можливий розвиток толерантності і може знадобитися збільшення дози. Максимальна швидкість становить 400 мкг/хв.
мк= г/хв	мг= /год	мг/год, при концентрації розчину 100 мкг/мл	кр= аплі/хв, при концентрації розчину 100 мкг/мл
10	0,6	6	2
20	1,2	12	4
30	1,8	18	6
40	2,4	24	8
50	3	30	10
60	3,6	36	12
70	4,2	42	14
80	4,8	48	16
90	5,4	54	18
100	6	60	20
150	9	90	30
200	12	120	40
300	18	180	60
400	24	240	80