ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУ = 50;ЦІЯ

для медичного застос= 091;вання лікарськогl= 6; засобу

Лінк= оміцину гідрохлориk= 6;

(LINCOMYCIN HYDROCHLORIDE)

Склад:

= 076;іюча речовина: лі= 085;коміцину гідрохлориk= 6;;

1 капсула містить лінкоміцинm= 1; гідрохлориk= 6;у у перерахуваl= 5;ні на 100 % лінкоміцин R= 11; 250 мг;=

допоміж = 85;і речовини: крохмаль прежелатинo= 0;зований, кальцію стеарат;

cкл= 072;д желатиновоo= 1; капсули № 1

кр= 080;шечка: жовтий захі = 76; FCF (Е 110), хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104), титану діоксид (Е 171), k= 8;елатин;

корпус: = 90;итану діоксид (Е 171), ж= 077;латин.

Ліка= ;рська форма. Ка= 087;сули.

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: тв&#= 1077;рді капсули з корпусом білого кольору і кришечкою жовтого кольору. Вміст капсу = 83; – порошок білого кольору.

Фарм= ;акотерапев = 90;ична група. h= 0;нтибактері= 072;льні засоби для системного = 79;астосуванн&#= 1103;. = 52;акроліди, лінкозамідl= 0; та стрептограl= 4;іни. Лінкозамідl= 0;. Код АТХ J01F F02.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;.

= 060;армакодина&= #1084;іка.

Лінком= 10;цин – антибіоти = 82;, що продукуєтьl= 9;я Streptomyces lіncolnіensіs або іншими актиноміцеm= 0;ами та належить до групи лінкозамідo= 0;в. Механізм ді= 11; пов’язаний із пригніченнn= 3;м синтезу білка мікро = 86;рганізмів внаслідок у = 90;ворення необоротноk= 5;о зв’язку з 50S субодиницяl= 4;и рибосом і порушенням пептидилтрk= 2;нсферазної активності та інгібува = 85;ням реакцій транслокацo= 0;ї та транспеп = 90;идизації. Лінкоміцинm= 1; гідрохлориk= 6; чинить бактеріостk= 2;тичний та/або бактерицидl= 5;ий ефект залежно від концентрацo= 0;ї препарату т = 72; чутливості мікроорганo= 0;зму. Ефективний стосовно анаеробних неспороутвl= 6;рювальних грампозитиk= 4;них бактерій, у тому числі Actіnomyces spp.; Propіonіbacterіum sp= p. і Eubacterіum spp.; анаеробних = 10; мікроаерофo= 0;льних коків, у тому числі Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. і мікроаерофo= 0;льних стрептококo= 0;в; аеробних грампозитиk= 4;них коків, у тому числі Staphylococcus spp.; Streptococcus spp. (крім S. faecalіs), включаючи Streptococcus pneumonіae.

Помірн = 86; чутливі до препарату такі мікроо = 88;ганізми: анаеробні неспороутвl= 6;рювальні грамнегатиk= 4;ні бактерії, у тому числі Bacteroіdes spp., Fusobacterіum spp.; анаеробні спорогенні грампозитиk= 4;ні бактерії, у тому числі Clostrіdіum spp.<= /o:p>

Резист = 77;нтними або мало чутливими д = 86; препарату є такі мікроорганo= 0;зми: Streptococcus faecalіs, Neіsserіa spp., більшість штамів Haemophіlus іnfluenzae, Pseudomonas s= pp. та інші грамнегатиk= 4;ні мікроорганo= 0;зми. Завдяки низькій всмоктуванl= 6;сті лінкоміцинm= 1; з травного тракту та ст= 074;оренню високої пригнічуваl= 3;ьної концентрацo= 0;ї препарат виявився дуже ефективним при бактеріальl= 5;ій дизентерії, спричиненіl= 1; Shіgella.<= /p>
= 060;армакокіне&= #1090;ика.

Після застосуванl= 5;я внутрішньо лінкоміцин швидко всмоктуєтьl= 9;я з травного т= 088;акту (близько 20-33 % від прийнятої дози) і надходить у різні орган = 80; та тканини, у тому числі в кісткову тканину. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я в крові досягаєтьсn= 3; через 2-4 години. Якщо антибіотик застосовувk= 2;ти після їди, адсорбція знижується на 50 %. У крові плода, перитонеалn= 0;ній і плевральніl= 1; рідинах створюютьсn= 3; концентрацo= 0;ї, що становля = 90;ь приблизно 25-50 % від рівня у крові, у грудному молоці – 50-100 %, у к= ;істковій тканині – близько 40 %, у мR= 17;яких тканинах – 75 %. Крізь гематоенцеm= 2;алічний бар’єр препарат проникає погано, але проникністn= 0; підвищуєтьl= 9;я при менінгіті (40 % від такої в крові). Крізь плаценту препарат проникає добре. Метаболізм = 83;інкоміцину гідрохлориk= 6;у відбуваєтьl= 9;я у печінці. Екскреція препарату залежить ві = 76; шляху введення. Пр= 080; пероральноl= 4;у прийомі виділяєтьсn= 3; із сечею приблизно 4 %, а з калом – близько 33 %. Концентрацo= 0;я препарату в жовчі в 10 разів перевищує таку в крові. Період напі = 74;виведення становить 5,4 години. Захворюванl= 5;я печінки та нирок істотно впливають н = 72; виведення препарату.=

= 050;лінічні характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня.

Лінком= 10;цин показаний для лікування с = 77;рйозних інфекцій, спричинениm= 3; чутливими до лінкоміц = 80;ну штамами грампозитиk= 4;них аеробних мікроорганo= 0;змів, таких як стрептококl= 0;, пневмококи та стафілококl= 0;, або чутливими д = 86; препарату анаеробнимl= 0; бактеріями:

1. Інфекц= 10;ї верхніх дихальних шляхів: хрон= 110;чний синусит, спричинениl= 1; анаеробнимl= 0; штамами. Лін= 082;оміцин можна застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я окремих випадків гнійного середнього отиту або у вигляді засобу для додаткової терапії раз = 86;м з антибіотикl= 6;м, що ефективн = 86; діє проти аеробних грамнегатиk= 4;них збудників. І= 085;фекції, спричинені H. influenzae, не є показанням до застосув = 72;ння препарату (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

2. Інфе= ;кції нижніх відд= 10;лів дихальних шляхів, включаючи і = 85;фекційні загостреннn= 3; хронічного бронхіту та = 110;нфекційну пневмонію.=

3. Серй= ;озні інфекції шкіри і м’яких тканин, спричинені чутливими мікроорганo= 0;змами, у випадках, к&#= 1086;ли призначеннn= 3; антибіотикo= 0;в пеніциліноk= 4;ої групи не показане.=

4. Інфе= ;кції кісток та суглобів, у тому числі остеомієліm= 0; та септични = 81; артрит.

5. Септ= ;ицемія та ендокардит. = 042; окремих випадках септицемії та/або ендок= 072;рдиту через чутливість збудників д = 86; лінкоміцинm= 1; спостерігаl= 3;ася виражена ві = 76;повідь на лікуванн= 03; лінкоміцинl= 6;м. Проте для лікування таких інфекцій часто відда= 02;ть перевагу застосуванl= 5;ю бактерицидl= 5;их препаратів.

Протип = 86;казання.=

= · Підвище = 85;а чутливість до лінкоміц = 80;ну, кліндаміциl= 5;у, до компонен = 90;ів препарату;

= · міастен= 10;я gravis;

= · коліт у стадії загостреннn= 3;;

= · менінгі = 90;.

Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Пеніциліни<= /span>, цефал= оспорини, хлора= мфенікол: можливий антагонізм = 87;ротимікроб&#= 1085;ої дії.

Оскіль = 82;и in vitro= виявляєтьсn= 3; антагонізм між лінкоза = 84;ідами та ери= ;троміцином= , а також макролідниl= 4;и сполуками, хіміm= 5;на структура яких споріднена = 79; еритроміци&= #1085;ом, можливі клінічно значущі взаємодії. Т= 086;му застосовувk= 2;ти одночасно макро= 083;іди або ст= ;рептограмі = 85;и з лінкоміцинl= 6;м не рекомендуєm= 0;ься.

= 040;міноглікоз&= #1080;ди: можливий синергіз&= #1084; дії.

= 050;аоліново-пе= ктинові суміші, протидіареl= 1;ні препарати: бі= 086;доступніст&= #1100; лінкоміцинm= 1; знижується = 85;а 90 %, тому ці зас = 86;би слід приймати за 2 години або через 3-4 години післ= 03; прийому лінкоміцинm= 1;.

= 053;еостигмін, піридостигl= 4;ін: = лінкозамідl= 0; протидіють ефектам цих = 072;нтихолінес&= #1090;еразних препаратів.

= 052;іорелаксан&= #1090;и (в т.ч. суксаме= тоній), засоби для ін&#= 1075;аляційного наркозу, опіоїдні аналгетик= и: лінкозамідl= 0; проявляють властивостo= 0; нейро-м’язо = 74;ого блокатора, тому можуть = 087;осилювати нейро-м’я= зову блокаду = аж до розвитку апное.
= 045;строгени: можливе зниження контрацептl= 0;вного ефекту естр = 86;генів. Хоча ризик невеликий, р= 077;комендуєть&= #1089;я використовm= 1;вати додаткові м = 77;тоди контрацепцo= 0;ї під час заст= 086;сування та протягом 7 днів після припинення = 87;рийому лінкозамідo= 0;в.

= 055;ероральна вакцина проти тифу: антибактерo= 0;льні препарати, в т.ч. лінкозам&#= 1110;ди, можуть знижувати ї= 11; терапевтичl= 5;ий ефект.

Прийом проти= 076;іарейних препаратів знижує ефек = 90; лінкоміцинm= 1;.

Існує абсолютна перехресна резистентнo= 0;сть мікроорганo= 0;змів до лінкоміцинm= 1; і кліндаміциl= 5;у.

З лінкоміцинl= 6;м фармацевтиm= 5;но несумісні канаміцин, новобіоцин, ампіm= 4;илін, барбітуратl= 0;, теофілін, кальцію глю = 82;онат, гепарин і магнію сульфат (це стосується парентералn= 0;них форм лінком= 10;цину).

Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я.

Не= 086;бхідно провести мікробіолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; з метою визначення збудників т = 72; їхньої чутл = 80;вості до лінкоміцинm= 1;.

Було продемонстl= 8;овано ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лінкоміцинm= 1; для лікування стафілококl= 6;вих інфекцій, резистентнl= 0;х до інших антибіотикo= 0;в та чутливих до лінкоміц = 80;ну. Були виявлені штами стафілококo= 0;в, резистентнl= 0;х до лінкоміцинm= 1;, тому у поєдн= 072;нні з терапією лінкоміцинl= 6;м необхідно проводити бактеріолоk= 5;ічні посіви та до= 089;лідження чутливості збудників. У випадку застосуванl= 5;я макролідів можлива часткова перехресн = 72; резистентнo= 0;сть. = 47;а наявності показань лікарський засіб можна застосовувk= 2;ти одночасно з іншими антибактерo= 0;альними препаратамl= 0;.

З метою зниження швидкості виникнення резистентнl= 0;х до лікарськогl= 6; засобу бактерій та збереження ефективносm= 0;і лінкоміцинm= 1; та інших антибактерo= 0;альних препаратів = 83;інкоміцин слід застосовувk= 2;ти лише для лікування ч = 80; профілакти&= #1082;и інфекцій, як= 110; доведено аб = 86; з дуже високою ймовірністn= 2; спричинені чутливими бактеріями. Як= 097;о є інформація про результати бактеріолоk= 5;ічних посівів та визначення = 95;утливості, її необхідн = 86; враховуватl= 0; під час вибору або зміни антибактерo= 0;альної терапії. При відсутностo= 0; таких даних на емпіричн = 80;й вибір терапії можуть вплинути мі = 89;цеві епідеміолоk= 5;ічні дані та місцеві осо = 73;ливості характерисm= 0;ик чутливості.

Застосува = 85;ня лінкоміцинm= 1; не показане для лікування незначних бактеріальl= 5;их інфекцій та вірусних ін = 92;екцій. Призначеннn= 3; лі= 085;коміцину у разі відсутностo= 0; підтверджеl= 5;ої або підозрю = 74;аної з високою ймовірністn= 2; бактеріальl= 5;ої інфекції навряд чи буде корисним дл= 03; пацієнта та підвищує ри = 79;ик виникнення бактерій із резистентнo= 0;стю до лікарськогl= 6; препарату.=

Че= 088;ез ризик розвитку псевдомембl= 8;анозного коліту пере = 76; призначенн&= #1103;м лінкоміцинm= 1; лікар має проаналізуk= 4;ати природу інфекції та оцінити доц= 10;льність застосуванl= 5;я менш токсичних альтернатиk= 4;них препаратів (наприклад, еритроміциl= 5;у).

Про виникнення діареї та &= #1087;севдомембр= ;анозного коліту, пов’язаних = 79; токсинами А = 110; В, що продукуютьl= 9;я Clostridioides difficile (C. difficile) (CDAD), повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і майже усіх антибактерo= 0;альних засобів, вкл= 102;чаючи лінкозамідl= 0;. Тяж= 082;ість проявів мож = 77; коливатися від помірно= 11; діареї до летального коліту. Ліку= ;вання антибактерo= 0;альними препаратамl= 0; призводить до пригніче = 85;ня нормальної флори товстого кишечнику, щ= 086; може спричинити надмірний ріст C.&nbs= p;difficile.

Повʼяза= ;на з C. difficile діарея може проявлятисn= 3; у легкій формі з водя= 085;истими рідкими вип = 86;рожненнями, але також може прогре = 89;увати до тяжкої пе= 088;систуючої діареї, лейкоцитозm= 1;, гарячки, сильних абд = 86;мінальних спазмів, поя= 074;и слизу та/або крові у випорожненl= 5;ях. У випадках псевдомембl= 8;анозного коліту легкого ступеня зазвичай достатньо припинити п = 88;ийом препарату. При псевдом = 77;мбранозном&#= 1091; коліті сере = 76;нього та тяжкого с= 090;упеня слід проводити лікування і = 79; введенням р = 86;зчинів, електролітo= 0;в, білків та призначеннn= 3;м антибактерo= 0;альних засобів, ефективних проти C. difficile при коліті.

= 054;дразу після встановленl= 5;я первинного діагнозу псевдомембl= 8;анозного коліту слід розпочати лікування. Діагноз зазвичай встановлююm= 0;ь, виходячи з клінічної симптоматиl= 2;и, але для підтверджеl= 5;ня діагнозу також можут= 00; бути використанo= 0; дані ендоскопії = 72;бо визначення C. difficile та його токсинів у випорожненl= 5;ях пацієнта. Під час лікування н = 77; можна призначати препарати, щ= 086; пригнічуютn= 0; перистальтl= 0;ку кишечнику.

У разі відсутностo= 0; необхідногl= 6; лікування може розвин = 91;тися токсичний мегаколон, перитоніт, шок.

Можl= 3;ивість CDAD= слід розглядати = 74; усіх пацієнтів, у яких під час або після застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в виникла діарея. = 053;еобхідно враховуватl= 0;, що CDAD може виникати протягом 2&nb= sp;місяців після закінчення лікування антибактерo= 0;альними засобами. Розв= ;иток коліту найбільш ім = 86;вірний при тяжких захворюванl= 5;ях у пацієнтів літнього віку, а також у ослаблени = 93; пацієнтів. Я= 082;що лінкоміцин<= /span> за&#= 1089;тосовують таким пацієнтам, слід уважно стежити за змінами частоти вип = 86;рожнень.

Штам= ;и C.<= span style=3D'font-size:12.0pt'> difficile, що продукують надлишок токсинів, підвищу= ;ють захворюванo= 0;сть та летальністn= 0;, оскільки та = 82;і інфекції можуть бути резистентнl= 0;ми до антибактерo= 0;альної терапії і часто потре = 73;ують колектомії.

Лін&= #1082;оміцин слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями травного тракту, особливо з колітом в анамнезі.=

Заст= ;осування антибактерo= 0;альних препаратів може призводити до надмірного росту нечут = 83;ивих мікро&#= 1086;рганізмів, зокрема грибків, та розвитку суперінфекm= 4;ії, що потребує відповідниm= 3; заходів з огляду на конкретну клінічну ситуацію. Якщо лікування лінкоміцинl= 6;м потребують = 87;ацієнти з уже наявни= 084;и грибковими інфекціями, необхідно одночасно проводити протигрибкl= 6;ву терапію.

Пові= ;домлялося про випадки = 089;ерйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи анафілактиm= 5;ні реакції та тяжкі шкірн= 10; побічні реакції, так= 110; як синдром С= 090;івенса-Джон= сона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз т = 72; мультиформl= 5;а еритема, у пацієнтів, які отримув = 72;ли терапію лінкоміцинl= 6;м. Якщо виника= 08; анафілактиm= 5;на реакція або серйозна шкірна реакція, застосуванl= 5;я препарату слід припинити і розпочати відповідне лікування. Серйозні анафілактоo= 1;дні реакції потребують невідкладнl= 6;го інтенсивноk= 5;о лікування і = 79; застосуванl= 5;ям адреналіну, кисневої терапії та внутрішньоk= 4;енного введення ст = 77;роїдів. При наявності показань слід також відновити прохідністn= 0; дихальних шляхів, якщо необхідно – шляхом інтубації.=

Недоста = 90;ність лінкоміцинm= 1; для застосуванl= 5;я при менінгіті.=

Нез= ;важаючи на те, що лінкоміцин проникає кр= 10;зь гематоенцеm= 2;алічний бар’єр, його &#= 1088;івень в цереброспіl= 5;альній рідині може = 073;ути недостатніl= 4; для лікування менінгітів. = 058;ому препарат не = 084;ожна призначати = 74; таких випадках.=

В окремих випадках септицемія та/або ендок= 072;рдит, спричинені чутливими мікроорганo= 0;змами, добре піддаються терапії лінкоміцинl= 6;м. Однак при ци= 093; захворюванl= 5;ях перевагу ві = 76;дають застосуванl= 5;ю бактерицидl= 5;их препаратів.

&= #1051;інкоміцин слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печ= 10;нки/нирок, що супроводжуn= 2;ться серйозними порушеннямl= 0; метаболізмm= 1;. Для таких паціє = 85;тів необхідно змінювати дозу препарату (д= 080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»), а при терапії високими дозами слід здійснюватl= 0; моніторинг рівня лінкоміцинm= 1; у сироватці крові, оскільки період напіввиведk= 7;ння препарату у цих категорій пацієнтів може подовж = 91;ватися у 2-3 рази.

&= #1055;ри тривалій антибіотикl= 6;терапії лінкоміцинl= 6;м слід контро = 83;ювати функцію печінки та нирок, а також формулу крові.

&= #1051;інкоміцин необхідно з обережністn= 2; призначати пацієнтам з бронхіальнl= 6;ю астмою та ін= 096;ими суттєвими п = 88;оявами алергії в ан= 072;мнезі.

Лінкомі&= #1094;ин здатен блокувати нервово-мʼяk= 9;ову передачу імпульсів і тому може посилювати дію інших нервово-мʼяk= 9;ових блокаторів. Таким чином, лінкоміцин слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів, які приймають препарати цього класу.

= 063;ерез наявність барвника жовтий захі = 76; FCF (Е 110) у складі препарату й = 86;го застосуванl= 5;я може спричиняти алергічні реакції, у то&#= 1084;у числі бронхіальнm= 1; астму. Ризик алергії вищий у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліm= 4;илової кислоти.

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годування груддю.

У людини лінкоміцин проникає через гемат = 86;плацентарн&#= 1080;й бар’єр і визначаєтьl= 9;я у сироватці пуповинної = 82;рові на рівні 25 % віk= 6; рівня у сироватці крові матер= 10;. Не спостерігаn= 8;ться значного накопиченнn= 3; препарату в амніотичніl= 1; рідині. = 41;езпека застосуванl= 5;я лінкоміцинm= 1; для вагітних не встановленk= 2;. У 302 дітей, народжених жінками, які отримували лікування лінкоміцинl= 6;м на різних те= 088;мінах вагітності, не спостерігаl= 3;и зростання ч = 72;стоти вроджених аномалій аб = 86; затримки росту порівняно з = 082;онтрольною групою протягом перших 7 рокі&#= 1074; життя. Лін&#= 1082;оміцин не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності, за винятком випадків, коли лікува = 85;ня вкрай необхідне. Лі= 085;коміцин проникає у грудне молоко в концентрацo= 0;ї від 0,5 до 2,4 мкг/м&= #1083;, тому, з огляду на можливість виникнення тяжких реакцій на лінкоміцин у немовлят на грудному вигодовуваl= 5;ні, слід прийняти рішення щод = 86; припинення годування груддю або припинення лікування п = 88;епаратом залежно від важливості препарату для матері.

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Впливу препарату н = 72; швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0; не відзначалоl= 9;я, але повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення запаморочеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Дози та спосіб застосуванl= 5;я слід визначати, в= 080;ходячи зі ступеня тяжкості інфекції, стану пацієнта та чутливості бактеріальl= 5;ого збудника. Тр= 080;валість лікування визначаєтьl= 9;я індивідуалn= 0;но лікарем.

Препар = 72;т бажано приймати за 1-2 години до а&= #1073;о через 1-2 години післ= 03; прийому їжі. &#= 1050;апсули слід запивати достатньою кількістю в = 86;ди.

Доро= ;слі

По 500 мг 3-4 рази на добу.

Діти (від 6 років)

30-60 мг/кг/добу, розподіленo= 0; на 3 або 4 рівні дози.

Паці= ;єнти із порушенн= 03;м функції нир = 86;к та/або печін= 082;и

У разі необхіk= 6;ності застосуванl= 5;я лінкоміцинm= 1; для лікування пацієнтів і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функцій нирок та/або печінкl= 0; відповідна доза становить 25-30 % від дозl= 0;, рекомендоk= 4;аної пацієнтам з = 085;ормальною функцією нирок/печін = 82;и.

Діти.

Препар = 72;т у даній лікарській формі не застосовувk= 2;ти дітям віком = 076;о 6 років.

Передо = 79;ування.

= 057;имптоми: мо&#= 1078;ливі розла= 076;и з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, вклю= 095;аючи біль у животі, нудо= 090;у, блювання, діарею.

= 051;ікування: = необхідно викликати блювання або, за наявності показань, пр= 086;мити шлунок, пров= 086;дити симптоматиm= 5;ну та підтримуючm= 1; терапію. Спе= 094;ифічного антидоту немає. Гемодіаліз = 10; перитонеалn= 0;ний діаліз нееф = 77;ктивні.

Побічн= 10; реакції.

· Тр= 072;вний тракт: нудота, блювання, дискомфорт/ = 73;іль у ділянці живота, глос= 080;т, стоматит, печія, езофа= 075;іт/езофагеа= льні виразки, пер= 089;истуюча діарея, анти= 073;іотик-асоці= йований коліт, у т.ч. пс= ;евдомембра = 85;озний коліт, що мож&#= 1077; виникати пі = 76; час та через 2-3 тижні після лікування антибіотикk= 2;ми (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

· Ім= 091;нна система: реак= ;ції гіперчутлиk= 4;ості, в т.ч. ангіоневроm= 0;ичний набряк, сироватковk= 2; хвороба, анафілаксіn= 3;, наприклад, анафілактиm= 5;ний шок; деякі з них розвивалисn= 0; у пацієнтів = 079; гіперчутлиk= 4;істю до пеніциліну.

· Кр= 086;в та лімфатична система: нейт= ;ропенія, лейкопенія, = 077;озинофілія, агранулоциm= 0;оз, тромбоцитоl= 7;енія/тромбо&#= 1094;итопенічна пурпура; поодинокі випадки апластичноo= 1; анемії і панцитопенo= 0;ї, у яких неможливо виключити роль лінкоміцинm= 1; як причинного фактора.

· Шк= 110;ра та слизові оболонки: ви= 089;ипання, в т.ч. макулоп&= #1072;пульозні, гіперемія шкіри, кропи= 074;’янка, свербіж, вагініт. У по&#= 1086;диноких випадках – мультиформl= 5;а еритема, що іноді нагадувала синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та була повʼ= 03;зана з введенням лінкоміцинm= 1;, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, ексфоліатиk= 4;ний та везикуло-бу = 83;ьозний дерматити, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

· Ге= 087;атобіліарн&= #1072; система: змін= ;а показників функціоналn= 0;них печінкових тестів (включаючи підвищення рівня транс = 72;міназ), жовтяниця.=

· Се= 095;овидільна система: у поодиноких випадках – п= 086;рушення функції нирок, про що свідчили азотемія, олігурія та/= 072;бо протеїнуріn= 3;, хоча прямог = 86; звʼязку між лінкоміцинl= 6;м та пошкодже = 85;ням нирок не встановленl= 6;.

· Еф= 077;кти, зумовлені біологічноn= 2; дією: при тривалому застосуванl= 5;і у високих до= 079;ах можливий розвиток суперінфекm= 4;ії, у тому числі грибкової (наприклад, м&#= 1086;ніліальні інфекції).

· Ін= 096;е: ди&#= 1089;гевзія, свербіж у ділянці ануса, шум у вухах, слабк= 110;сть, запаморочеl= 5;ня, поліартритl= 0;.

Те= 088;мін придатностo= 0;. 3 роки.

Не застосовувk= 2;ти після закінчення терміну придатностo= 0;, вказаного н = 72; упаковці.=

= 059;мови зберігання.

В оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

= 059;паковка.

По 10 капсул у блістері, по 2 блістери у пачці.

= 050;атегорія відпуску. За рецептом.

= 042;иробник.

Пуб= ;лічне акціонерне товариство &laq= uo;Науково-вир&= #1086;бничий центр «Борщагівсn= 0;кий хіміко-фарм = 72;цевтичний завод».

= 052;ісцезнаход&= #1078;ення виробника та його адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.

Україн = 72;, 03134, м= ;. Київ, вул. Ми= 088;у, 17.

=

=

=