ІНСТ&= #1056;УКЦІЯ

для м= едичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= /p>

ОМЕЗ Д^®

(OMEZ D)

<= /p>
Склад:

діюч&= #1110; речовини: омепразол т = 72; домперидон;

1 к&#= 1072;псула містить: омепразолу 10 мг, домперид= 086;ну 10 мг;

допо&= #1084;іжні речовини: целюлоk= 9;а мікрокристk= 2;лічна, натрі= ;ю крохма= льгліколят (тип А); кремн= ію діокси= д колоїдний безводний; маніт (Е 421); сахароза; ди= 085;атрію гідрофосфаm= 0;; натрію лаурилсуль = 92;ат; магнію стеарат; тальк; лактоза, моногідрат; кальцію карбонат; гіпромелозk= 2;; пропіленглo= 0;коль, метакрилатl= 5;ий сополімер (тип С); полісорбатl= 0;, діетил= фталат; натрію гідроксид, спирт цетил = 86;вий, крохмаль кукурудзянl= 0;й.

<= /p>
Ліка&= #1088;ська форма. К = 72;псули тверді.

Осно&= #1074;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: тверді желатинові капсули з кришечкою в= 10;д блакитного до фіолетовогl= 6; кольору і на= 087;исом OMEZ D білим кольором, з корпусом ві = 76; майже білог = 86; до білого кольору із н= 072;несеним логотипом <= o:p>

ч = 86;рним кольором, як= 110; містять від майже білог = 86; до білого кольору пелети та порошкоподo= 0;бну масу.

=

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група. З = 72;соби для лікування пептичної виразки та гастроезофk= 2;геальної рефлюксної хвороби. Код АТХ А02В С.

=

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.

Ліка&= #1088;ський засіб, дія якого зумовлена компонентаl= 4;и, що входять д= 086; його складу. Омепразол – антисекретl= 6;рний противиразl= 2;овий засіб, знижу= 108; спонтанну т = 72; стимульоваl= 5;у шлункову се = 82;рецію внаслідок інгібуваннn= 3; Н+/К+-АТФази (пр= ;отонний насос), необхідну для транспорту водневих іонів. Пригнічує кінцеву фаз = 91; базального та стимульоваl= 5;ого виділення соляної кис = 83;оти незалежно від природи подразника.

Д = 86;мперидон – антагоніс = 90; рецепторів допаміну, прокінетик. Практично н = 77; проникає кр= 10;зь ГЕБ. Збільшу= 108; продовженнn= 3; перистальтl= 0;чних скорочень антральногl= 6; відділу шлу = 85;ка і дванадцят = 80;палої кишки, збільшує швидкість вивільненнn= 3; шлунка, збільшує тонус нижнього ст = 88;авохідного сфінктера. Н= 077; порушує травної сек = 88;еції. Проявляє антиемітичl= 5;у дію, яка є збі&= #1075;ом гастрокінеm= 0;ичної дії та антагонізмm= 1; до рецепторів допаміну у тригерній з = 86;ні хеморецептl= 6;рів, яка знаходитьсn= 3; поза ГЕБ.

= 060;армакокіне&= #1090;ика.

Омеп&= #1088;азол.

О = 84;епразол швидко всмоктуєтьl= 9;я. Максимальнl= 0;й вміст його у плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; за   1-2 години післ= 03; пероральноk= 5;о прийому доз = 80;. Всмоктуванl= 5;я омепразолу відбуваєтьl= 9;я у тонкій кишці і зазвичай завершуєтьl= 9;я упродовж 3-6 годин. Одночасний прийом їжі н= 077; впливає на біодоступнo= 0;сть омепразолу. Системна доступністn= 0; (біодоступн= 10;сть) одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози препарату становить близько 40 %. Прl= 0; повторному застосуванl= 5;і в режимі 1 раз на добу біодоступнo= 0;сть збільшуєтьl= 9;я до 60 %.

У= 03;вний об’єм розподілу у здорових добровольцo= 0;в становить близько 0,3 л/кг маси тіла. Ом&#= 1077;празол зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми на 97 %. =

О = 84;епразол повністю метаболізуn= 8;ться системою цитохрому P450 (CYP), в основному = 079; участю CYP2C19, що відповідає за утворенн= 03; гідроксиомk= 7;празолу як основног = 86; метаболіту омепразолу = 91; плазмі кров= 10;. Сульфонове похідне оме = 87;разолу утворюєтьсn= 3; з участю іншої ізофо = 88;ми, а саме – CYP3A4. Завдяки високій афінності омепразолу до CYP2C19 можливе конкурентнk= 7; інгібуваннn= 3; метаболізаm= 4;ії інших субстратів цією ізоформою. Разом з тим афінність о = 84;епразолу до CYP3A4 низька, тому омепразол н = 77; може інгібувати метаболізаm= 4;ію інших субст = 88;атів CYP3A4. Проте омепразол н = 77; інгібує основні фер = 84;енти системи цитохрому P450. Час напівви = 74;едення омепразолу = 79; плазми кров= 10; як при одноразовоl= 4;у, так і при багаторазоk= 4;ому дозуванні – = 084;енше 1 години. Омепразол повністю елімінуєтьl= 9;я з плазми крові у період між прийомами чергових до = 79;. При вживанн= 10; 1 раз на добу тенденції д = 86; накопиченнn= 3; препарату н = 77; виявляєтьсn= 3;. Близько 80 % від дози омепра = 79;олу, яка надійшл = 72; до організм = 91;, виводиться = 79; сечею у вигляді метаболітіk= 4;. Решта вивод = 80;ться з калом за рахунок секреції з жовчю.

П = 88;и багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і площа під кривою «концентраm= 4;ія-час» для омепраз = 86;лу збільшуєтьl= 9;я. Це збільшення = 08; дозозалежнl= 0;м, а залежніст= 00; не є лінійною. Залежність = 91; часі та від дози є наслідком зниження пр = 77;системного метаболізмm= 1; та системного = 82;ліренсу, імовірно, за рахунок інгібуваннn= 3; CYP2C19 омепразолоl= 4; та/або його метаболітаl= 4;и (наприклад сульфоном). Метаболіти омепразолу не впливают= 00; на секрецію кислоти у шлунку.

Домп&= #1077;ридон.

П= 10;сля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я натщесерце домперидон швидко всмоктуєтьl= 9;я. Максимальнl= 0;й вміст у плазмі досягаєтьсn= 3; за 30-60 хвилин. Низька абсолютна біодоступнo= 0;сть домперидонm= 1; (близько 15 %) після перор = 72;льного застосуванl= 5;я зумовлена значним пре = 89;истемним метаболізмl= 6;м у стінці кишечнику т = 72; в печінці. Хоча біодоступнo= 0;сть домперидонm= 1; збільшуєтьl= 9;я у здорових добровольцo= 0;в при його прийомі з їжею, хворим зі скаргами = 085;а шлунково-ки = 96;ковий тракт слід приймати пр = 77;парат за 15-30 хвилин д = 86; прийому їжі. Знижена кис = 83;отність шлункового вмісту порушує всм = 86;ктування домперидонm= 1;. Біодоступнo= 0;сть препарату після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я зменшуєтьсn= 3; при попередньоl= 4;у прийомі циметидину та бікарбонатm= 1; натрію. Якщо домперидон = 74;живати після прийому їжі, час максимальнl= 6;го всмоктуванl= 5;я дещо відтерміноk= 4;ується, а площа під кривою «концентраm= 4;ія-час» збільшуєтьl= 9;я.

Д = 86;мперидон, вжитий перорально, не накопичу= 08;ться та не індуку= 108; власний метаболізм. Максимальнl= 0;й вміст його у плазмі кров= 10; через 90 хвилин післ= 03; застосуванl= 5;я дози в 30 мг щод= ;ня впродовж двох тижнів практично такий самий, як і після прийому першої дози         = (21 нг/мл порівняно з 18 нг/мл). Домперидон зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10; на 91-93 %.

Д = 86;мперидон швидко та екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться у печінці шляхом гідроксилюk= 4;ання та

N- деалкілуваl= 5;ня.

З сечею та калом виводиться 31 % та 66 % дози, що н= 072;дійшла перорально. Незначна частина пре = 87;арату виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді (10 % з калом і 1 % з сечею). Час напіввиведk= 7;ння з плазми крові після одноразовоo= 1; дози у здоро= 074;их добровольцo= 0;в становить    7-9 годин. Цей час подовжено у хворих із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю.

<= /p>
Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.

Ф = 91;нкціональн&#= 1072; диспепсія, у= 087;овільнена евакуація вмісту шлунка та га= 089;тропарез, рефлюкс-езо = 92;агіт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки; у схем&#= 1072;х ерадикації Helicobacter pylori при наявності гастроезофk= 2;геального рефлюксу.=

=

=

П = 88;отипоказан&#= 1085;я.

Підв&= #1080;щена чутливість до домперид = 86;ну, омепразолу, до заміщени = 93; бензімідазl= 6;лів або до інших компонентіk= 4; препарату. Пролактин-с = 77;креторна пухлина гіпофіза (пролактино = 84;а). Шлунково-ки = 96;кові кровотечі, механічна кишкова непрохідніl= 9;ть, перфорація = 96;лунка або кишечнику. Тяжкі або помірні пор = 91;шення функції печінки та/або нирок. <= /span>Х= 074;орим з відомим &= #1087;одовженням інтервалів серцевої провідностo= 0;, зокрема QTc, хворим зі значними порушеннямl= 0; балансу еле = 82;тролітів або з фоновими хворобами с = 77;рця, такими як застійна серцева недостатніl= 9;ть (див. розділ «Особли= вості застосуванl= 5;я»). Печінкова недостатніl= 9;ть.

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я кетоконазоl= 3;у, еритроміциl= 5;у або інших сильнодіючl= 0;х інгібіторіk= 4; CYP3A4, лікарськи = 93; засобів, які подовжують інтервал QT, таких як флуконазол, = 110;траконазол, пероральниl= 1; кетоконазо&#= 1083;, посаконазоl= 3;, ритонавір, с= 072;квінавір, телапревір, = 074;ориконазол, кларитроміm= 4;ин, аміодарон, е= 088;итроміцин, телітроміцl= 0;н (див. розділи «Особливі заходи безпеки» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Одночасний прийом &#= 1079; нелфінавір= ;ом та атазана&= #1074;іром.

В = 79;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Домпери&= #1076;он.

Анти&= #1093;олінергічн= ;і препарати можуть нейт = 88;алізувати антидиспепm= 0;ичну дію домпери = 76;ону.

Не слід приймати антацидні т = 72; антисекретl= 6;рні препарати одночасно з домперидонl= 6;м, оскільки во = 85;и знижують його біодоступнo= 0;сть після прийо = 84;у внутрішньо.

Г = 86;ловний шлях метаболічнl= 0;х перетворенn= 0; домперидон&#= 1091; відбуваєтьl= 9;я з участю ізоферментm= 1; CYP3A4 системи цитохрому Р450, тому при одн= 086;часному застосуванl= 5;і домперидонm= 1; і лікарськи = 93; засобів, які значно інгі = 73;ують цей ізофермент, можливе підвищення рівня домперидонm= 1; у плазмі крові.

О = 76;ночасне застосуванl= 5;я з кетоконазоl= 3;ом, еритроміциl= 5;ом або іншими потенційниl= 4;и інгібітораl= 4;и CYP3A4 може призв = 86;дити до подовження інтервалу QT.

П = 88;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і домперидонm= 1; у дозі 10 мг 4 рази на добу та кетоконазоl= 3;у у дозі 200 мг двічі на доб= 091; спостерігаn= 8;ться подовження інтервалу QT у середньому на 9,8 мсек (від 1,2 до 17,5 мсек індивідуалn= 0;но). При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і домперидонm= 1; у дозі       10 мг 4 рази на добу та еритроміциl= 5;у у дозі 500 мг тричі на доб= 091; спостерігаn= 8;ться подовження інтервалу QT в середньому на 9,9 мсек (від 1,6 до 14,3 мсек індивідуалn= 0;но). У рівноважноl= 4;у стані при такій взаємодії C_{max
та площа під
кривою
«концентраm=
4;ія-час»
для
домперидонm=
1;
збільшуютьl=
9;я
приблизно
втричі. У
зазначених
дослідженнn=
3;х
монотерапіn=
3;
домперидонl=
6;м
у дозі 10 мг
чотири рази
на добу
призводила
до збільшен
=
85;я
інтервалу QT
на 1,6 мсек (досl=
3;ідження
взаємодії з
кетоконазоl=
3;ом)
і на 2,5 мсек
(дослідженн=
03;
взаємодії з
еритроміциl=
5;ом).
Монотерапіn=
3;
кетоконазоl=
3;ом
(200 мг двічі на
добу) призво=
076;ила
до
збільшення
інтервалу QT
на 3,8 мсек, а
монотерапіn=
3;
еритроміциl=
5;ом
(500 мг тричі на
=
76;обу)
– на 4,9 мсек.}=

При застосуванl= 5;і домперидонm= 1; супутньо із потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4, здатними подовжуватl= 0; інтервал QT, спостерігаl= 3;ися клінічно значущі змі = 85;и інтервалу QT. Тому супутн= 08; застосуванl= 5;я домперидонm= 1; з певними препаратамl= 0; протипоказk= 2;не (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Проти= 087;оказання»)= .

Сm= 1;путнє застосуванl= 5;я нижченаведk= 7;них лікарських засобів разом з домперидонl= 6;м протипоказk= 2;не.

Усі л= 10;карські засоби, які подовжують інтервал QT:<= /i>

-         антиаритмі&= #1095;ні препарати класу ІА (наприк = 83;ад, дизопіраміk= 6;, хінідин, гідрохінідl= 0;н);

-      =    антиаритмі&= #1095;ні препарати класу ІІІ (наприк = 83;ад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);-         деякі нейролептиm= 5;ні препарати (нk= 2;приклад, галоперидоl= 3;, пімозид, сертиндол);

-         деякі антидепресk= 2;нти (наприк = 83;ад, циталопрам, есциталопрk= 2;м);

-         деякі антибіотикl= 0; (наприк = 83;ад, левофлоксаm= 4;ин, моксифлоксk= 2;цин, еритроміциl= 5;, спіраміцин);

-         деякі протигрибкl= 6;ві препарати (наприк = 83;ад, пентамідин);

-         деякі протималярo= 0;йні препарати (напри&#= 1082;лад, галофантриl= 5;, люмефантріl= 5;);

-         деякі шлунково-ки = 96;кові препарати (наприклад, цизаприд, доласетрон, прукалоприk= 6;);

-         деякі антигістамo= 0;нні препарати (наприклад, мекітазин, мізоластин);

-      =    деякі препарати, щ= 086; застосовуюm= 0;ься при онкологічнl= 0;х захворюванl= 5;ях (напри&#= 1082;лад, тореміфен, вандетаніб, вінкамін);

-         деякі інші препарати (напри&#= 1082;лад, бепридил, метадон, дифеманіл).

=

Силь&= #1085;і інгібітори CYP3= A4, з якими не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти домперидон:

-      =    а = 79;ольні протигрибкl= 6;ві препарати, такі як флуконазол*, ітраконазоl= 3;*, кетоконазоl= 3;* і вориконазоl= 3;*;

-         м = 72;кролідні антибіотикl= 0;, такі як кларитроміm= 4;ин* і еритроміциl= 5;;

-         інгібітори протеази*;

-      =    і = 85;гібітори ВІЛ-протеаз = 80;, такі як ампренавір, атазанавір, фосампренаk= 4;ір, індинавір, н= 077;лфінавір, ритонавір і = 089;аквінавір;

-      =    а = 85;тагоністи кальцію, так= 110; як дилтіазе = 84; і верапаміл;

-      =    а = 84;іодарон*;

-      =    а = 84;репітант;

-      =    н = 77;фазодон;

-      =    т = 77;літроміцин*

(*прол= ;онгують інтервал QTс). <= /o:p>

Одн= ;очасне застосуванl= 5;я наступних речовин вимагає обережностo= 0;.

Обережно застосовувk= 2;ти з препаратамl= 0;, що спричиня= 02;ть брадикардіn= 2; і гіпокаліємo= 0;ю, а також із наступними макролідамl= 0;, що можуть спричинити подовження інтервалу QT: азитроміциl= 5; і рокситроміm= 4;ин (кларитромі = 94;ин протипоказk= 2;ний, оскільки це потужний інгібітор CYP3A4).

Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти домперидон супутньо з потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4, які не спричиняли подовжень інтервалу QT, такими як індинаві = 88;, і за пацієнтами слід пильно наглядати н = 72; випадок появи ознак або симптомів небажаних реакцій.

Домп&= #1077;ридон можна поєднувати = 79;:

-      =    н = 77;йролептика&#= 1084;и, дію яких він посилює;

-      =    д = 86;фамінергіч&#= 1085;ими агоністами (бромокрипт = 80;ном, L-допою), небажані периферичнo= 0; дії яких, такі як порушення травлення, нудоту, блюв= 072;ння, він пригнічує без нейтралізаm= 4;ії основних властивостk= 7;й.

Омеп&= #1088;азол.

З = 85;иження кислотностo= 0; у шлунку протягом застосуванl= 5;я омепразолу може змінювати всмоктуванl= 5;я препаратів, для яких цей процес є рН-залежним. При сумісному застосуванl= 5;і омепразолу = 79; нелфінавірl= 6;м, атазанавірl= 6;м, концентрацo= 0;я останніх у плазмі кров= 10; знижується. Спільне застосуванl= 5;я омепразолу = 79; нелфінавірl= 6;м протипоказk= 2;не. Застосуванl= 5;я омепразолу = 91; дозі 40 мг 1 раз на добу зменшує вмі = 89;т нелфінавірm= 1; в середньом = 91; на 40 %, а його фа= 088;макологічн&= #1086; активного метаболіту = 52;8 – на 75-90 %. Інший механізм взаємодії можливий через CYP2C19.

Н = 77; рекомендуєm= 0;ься одночасне засто= сування омепразолу = 90;а атазанавірm= 1;. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і омепразолу = 91; дозі 40 мг 1 раз на добу та атазанавірm= 1; 300 мг/ритонаві = 88;у 100 мг у здорови= ;х добровольцo= 0;в ефект атазанавірm= 1; зменшуєтьс&#= 1103; на 75 %. Підвищення дози атазанавірm= 1; до 400 мг не комl= 7;енсує такого впливу омепразолу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і омепразолу = 74; дозі 20 мг 1 раз на добу та атазанавірm= 1; 400 мг/ритонаві = 88;у 100 мг у здорови= ;х добровольцo= 0;в ефект атазанавірm= 1; знижується приблизно н = 72; 30 %.

П = 86;відомлялос&#= 1103; про підвищення рівнів у сир= 086;ватці крові інших антиретровo= 0;русних засобів, таких як саквінавір. Існують також інші антиретровo= 0;русні препарати, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з омепразолоl= 4; рівні яких у сироватці крові лишалися незмінними.

С = 87;ільне застосуванl= 5;я омепразолу = 74; дозі 20 мг 1 раз на добу з дигоксином = 91; здорових добровольцo= 0;в підвищує біодоступнo= 0;сть дигоксину н = 72; 10 %. Хоча про токсичні прояви дигоксину у = 090;аких випадках не повідомляєm= 0;ься, слід дотрим = 91;ватись обережностo= 0; при застосуванl= 5;і омепразолу = 91; високих дозах з дигоксином особам літнього віку.

У перехресноl= 4;у клінічному дослідженнo= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю (навантажув = 72;льна доза 300 мг, а потім 75 мг на д= ;обу) з омепразолоl= 4; (80 мг при одночасномm= 1; прийомі) впродовж 5 діб ефект активного метаболіту клопідогреl= 3;ю знижувався на 46 % (перша доба) та на 42 % (друга доба). Агрегація тромбоцитіk= 4; знижуваласn= 3; на 47 % через      24 години та на 30= % на п’яту добу. В іншому клін= 10;чному дослідженнo= 0; було показано, що прийом клопідогреl= 3;ю та омепразолу = 91; різний час н= 077; запобігає зазначеній взаємодії, яка, ймовірно, зу= 084;овлена інгібуваннn= 3;м CYP2C19, спричинениl= 4; омепразолоl= 4;.

В = 78;ивання омепразолу суттєво знижує всмо = 82;тування позаконазоl= 3;у, ерлотинібу, кетоконазоl= 3;у та ітраконазоl= 3;у, внаслідок чого може зменшуватиl= 9;я клінічна ефективнісm= 0;ь зазначених препаратів. Слід уникати одночасногl= 6; прийому препарату з посаконазоl= 3;ом та ерлотинібоl= 4;.

О = 84;епразол пригнічує CYP2C19, основний омепразол-м = 77;таболізуюч&#= 1080;й фермент. Таким чином, метаболізм супутніх пр = 77;паратів, що також метаболізуn= 2;ться CYP2C19, таких як діазепам, фенітоїн, варфарин (R-варфарин) чи інші антаго = 85;істи вітаміну К т= 072; цилостазол, може уповіл= 00;нюватися. Рекомендовk= 2;но моніторинг пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь фенітоїн, та= 082;ож може виникнути потреба у зменшенні д = 86;зи фенітоїну. Однак одночасне застосуванl= 5;я 20 мг омепразолу на добу не змінювало концентрацo= 0;ю фенітоїну у крові пацієнтів, які тривали = 81; час застосовувk= 2;ли цей препара = 90;. Рекомендовk= 2;но моніторинг МНС у пацієнтів, я= 082;і застосовуюm= 0;ь варфарин аб = 86; інші антагоністl= 0; вітаміну К; може знадоб = 80;тися зменшення дози варфар = 80;ну (чи іншого антагоністm= 1; вітаміну К). Одночасне застосуванl= 5;я 20 мг омепразолу = 85;а добу, тим не менше, не змінювало час коагуля = 94;ії у пацієнтів, які тривали = 81; час застосо = 74;ували варфарин. Омепразол частково ме = 90;аболізуєть&#= 1089;я також CYP3A4, але не пригнічу= 08; цей фермент. Таким чином, омепразол н = 77; впливає на метаболізм препаратів, що метаболі = 79;уються CYP3A4, таких як циклоспориl= 5;, лідокаїн, хі= 085;ідин, естрадіол, еритроміциl= 5; та будесоні = 76;. Повідомлялl= 6;ся про підвищення рівня метот = 88;ексату у деяких пацієнтів при одночас = 85;ому прийомі з інгібітораl= 4;и протонної п = 86;мпи. У разі необх= 110;дності застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у у високих дозах слід розглянути питання про тимчасову відміну омепразолу.

Супутнє застосуванl= 5;я омепразолу = 79; такролімусl= 6;м може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у сироватці крові. На початку або після завершення лікування омепразолоl= 4; рекомендуєm= 0;ься стежити за концентрацo= 0;єю такролімусm= 1; у плазмі крові.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і омепразолу та інгібіторіk= 4; CYP2C19 та CYP3A4 (наприклад кларитроміm= 4;ин та ворикона = 79;ол) може виникати підвищення вмісту омеп = 88;азолу у сироватці крові внаслідок з = 85;иження метаболізаm= 4;ії останнього. Сумісне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у і омепразол = 91; призводить до посиленн= 03; вдвічі ефектів останнього. Оскільки таке збільшення вмісту омепразолу = 08; цілком прийнятним, зазвичай коригуваннn= 3; дози не потрібне, за винятком хворих із тя= 078;кою печінковою недостатніl= 9;тю або у разі до&#= 1074;гостроково= го курсу лікування.

П = 88;епарати, що індукуют= 00; CYP2C19, CYP3A4 або = обидва ферменти (такі як рифампіцин, звіробій звичайний), можуть призводити до зниження рівнів омеп = 88;азолу у сироватці = 082;рові шляхом прискореннn= 3; його метаболізмm= 1;.

Інші діючі речовини.=

Ампіцилін:= прий= ;ом омепразолу спричиняє значне та тривале при = 75;нічення секреції кислоти у шлунку. При о&#= 1076;ночасному призначеннo= 0; ампіциліну та омепразолу може погіршуватl= 0;ся абсорбція антибіотикk= 2;, що призводить до зниження його біодоступнl= 6;сті.

Залізо: <= /span>прийом омепразолу призводить до значного та тривалог = 86; пригніченнn= 3; секреції кислоти у шлунку, що може призводити до зниження абсорбції заліза у шлунково-ки = 96;ковому тракті.

Карбамазеп&= #1110;н: повідомлялl= 6;ся, що після &#= 1086;днократног= о прийому доз = 80; карб= 072;мазепіну омепl= 8;азол збільшував період напіввиведk= 7;ння, збільшував площу під кривою «концентраm= 4;ія/час» (AUC) та зменшував кліренс карбамазепo= 0;ну.

Ціанокобал&= #1072;мін: омепраз= ;ол може зменшувати абсорбцію вітаміну В_{12
при його
пероральноl=
4;у
прийомі.}

Циклоспори&= #1085;: впли= ;в омепразолу на концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у повністю не встановленl= 0;й. У контрольо = 74;аних дослідженнn= 3;х не було виявлено зн = 72;чущих змін або знижень концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у у плазмі крові. Були зареєстровk= 2;ні випадки підвищення та зниження рівнів циклоспориl= 5;у. У зв’язку з цим при одно= 095;асному лікуванні пацієнта циклоспориl= 5;ом та омепразолоl= 4; необхідно контролюваm= 0;и рівень циклоспориl= 5;у у плазмі крові.

Дисульфіра&= #1084;: одночас= ;не застосуванl= 5;я з омепразолоl= 4; може призве = 89;ти до підвищення концентрацo= 0;й дисульфіраl= 4;у в сироватці крові з такими проявами токсичностo= 0; дисульфіраl= 4;у як сплутані = 89;ть свідомості, дезорієнтаm= 4;ія та зміни пси= 093;ічного статусу.

Грейпфруто&= #1074;ий сік: одно= ;часне вживання гр = 77;йпфрутовог&#= 1086; соку та омепразолу 20 мг зменшує утворення сульфону омепразолу, опосередкоk= 4;ане цитохромом P450 3A4, але не інгібує утворення 5-гідроксіом&= #1077;празолу, опосk= 7;редковане цитохромоl= 4; P450 2C19. Клінічне значення цієї взаємо = 76;ії не встановленl= 6;.

Сік журавли= ни: п&#= 1088;и одночасномm= 1; вживанні з омепразолоl= 4; спричиняє значуще зниження pH= шлунк = 86;вого соку. Регулярне вживання соку журавлини під час лікування інгібітораl= 4;и протонної помпи може зменшувати їх ефективнісm= 0;ь. Періодичне вживання соку журавлини, імовірно, не матиме клінічного впливу на кислотністn= 0; шлункового соку, але рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;. Наразі невідомо, чи мають такий самий вплив на кислотністn= 0; шлункового соку харчов= 10; добавки з екстрактамl= 0; журавлини, але рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;.

Абсорб= 094;ія омепраз = 86;лу може сповільнювk= 2;тися при прийомі їжі, тому препарат слід призначати натще.

Тиклопідин:= тикл= ;опідин пригнічує метаболізм омепразолу = 74; осіб, які були визначені я = 82; швидкі мета = 73;олізатори цитохрому P450 2C19 (CYP2C19).

Невідомі ме= ханізми взаємодії.=

&#= 1059; результаті одночасногl= 6; прийому омепразолу = 79; сакві= 085;авіром/рито= навіром концентрацo= 0;ї саквінавірm= 1; у плазмі крові збіль = 96;илися приблизно д = 86; 70 %, що асоціюєтьсn= 3; з доброю переносиміl= 9;тю у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів.=

=

Особлив&= #1086;сті застосуванl= 5;я.

А = 85;тацидні або антисекретl= 6;рні препарати п = 88;и сумісному застосуванl= 5;і з домперидо = 85;ом слід приймати після їди, але їх не слід прийма = 90;и одночасно з препаратом домперидон. Пацієнтам, у яких відчуття дискомфортm= 1; після їди не минає і яким доводиться постійно приймати домперидон протягом більше 2 тижнів, слід звернутися до лікаря. Пацієнтам, у яких нудота та блювання тривають більше 48 годин, необх= 110;дно звернутися до лікаря.

У дослідженнn= 3;х взаємодії з пероральноn= 2; формою кетоконазоl= 3;у відзначалоl= 9;я подовження QT інтервалу. Хоча значення цього дослідженнn= 3; чітко не встановленl= 6;, слід брати альтернатиk= 4;не лікування, якщо показана протигрибкl= 6;ва терапія кетоконазоl= 3;ом (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Д = 86;мперидон слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; факторами ризику пролонгаціo= 1; інтервалу QT, включаючи гіпокаліємo= 0;ю, тяжку гіпомагнієl= 4;ію, органічні захворюванl= 5;я серця, та пацієнтам з легкими порушеннямl= 0; функції печінки та/або нирок.

Пор= ;ушення функції нирок. Період напіввиведk= 7;ння домперидонm= 1; при тяжкому порушенні функції нирок подовжений. При тривалому застосуванl= 5;і частоту дозування домперидонm= 1; слід зменшити до одного або двох разів н= 072; добу залежн = 86; від тяжкост= 10; порушення. Також може виникнути потреба у зн= 080;женні дози.<= /o:p>

Я = 82;що пептична ви = 88;азка існує або є підозра на неї, або є оди&= #1085; з таких симптомів я = 82; значна втрата маси = 090;іла, яку не можна пояснити, блювання, дисфагія, блювання з домішками крові або мелена, слід виключити злоякісний процес, оскільки лікування омепразолоl= 4; може маскувати й = 86;го симптоми та затримати визначення діагнозу.=

Якщо у пацієнта встановленk= 2; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, слід проконсульm= 0;уватися з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.=

П = 88;епарат містить лактозу, сахарозу, тому препар = 72;т не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з непереносиl= 4;істю лактози, галактоземo= 0;єю та мальабсорбm= 4;ією глюкози/гал = 72;ктози, фруктози, сахарози-із = 86;мальтози.

Домперидо = 85; може спричинити збільшення рівня прола = 82;тину, що спричиня= 08; галакторею = 91; жінок та гін= 077;комастію у чоловіків.

У пацієнтів і = 79; феохромоциm= 0;омою при застосуванl= 5;і домперидонm= 1; можливе виникнення гіпертонічl= 5;ого кризу.

Х = 74;орих слід поінформувk= 2;ти про те, що дом&= #1087;еридон не рекомендуєm= 0;ься засто= совувати як засіб при захитуваннo= 0;.

Сер= ;цево-судинн= 110; ефекти. Домпер&#= 1080;дон був пов'язаний з пролонгаціn= 8;ю інтервалу QT на ЕКГ. Під час постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня cпостерігал = 80;ся дуже рідкіс = 85;і випадки пролонгаціo= 1; QT та тріпотіння- = 84;ерехтіння шлуночків у пацієнтів, які приймал = 80; домперидон. Ці повідомленl= 5;я включали ін = 92;ормацію про пацієнтів з іншими несприйнятl= 3;ивими чинниками ризику, електролітl= 5;ими порушеннямl= 0; та супутньо= 02; терапією, як= 110; можуть бути сприяючими факторами.=

Відпов&#= 1110;дно до настанов = 80; ICH—E14, було проведено дослідженнn= 3; з ретельним вивченням інтервалу QT у здорових осіб. Подовж= 077;ння інтервалу QT, яке спостер= 10;гали у дослідженнo= 0; при застосуванl= 5;і домперидонm= 1;, згідно з рекомендовk= 2;ним режимом дозування у звичайних терапевтичl= 5;их дозах (по 10 або= ; 20 мг 4 рази на добу), не має клінічного значення.

Черk= 7;з підвищений ризик шлуночковоo= 1; аритмії д&= #1086;мперидон проти= показано застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; подовженняl= 4; інтервалів серцевої провідностo= 0;, зокрема QTc, пацієнтам з= 10; значними порушеннямl= 0; балансу електролітo= 0;в (гіпокалієм= 10;єю, гіперкалієl= 4;ією, гіпомагнієl= 4;ією) або брадикардіn= 8;ю, або пацієнтам і = 79; фоновими хворобами серця, таким= 080; як застійна серцева недостатніl= 9;ть. Відомо, що порушення балансу електролітo= 0;в (гіпокалієм= 10;я, гіперкалієl= 4;ія, гіпомагнієl= 4;ія) та брадикардіn= 3; є станами, що підвищують проаритмогk= 7;нний ризик.

У випадку появи ознак = 072;бо симптомів, щ= 086; можуть бути пов’язані і = 79; серцевою аритмією, застосуванl= 5;я домперидон&= #1091; пот= рібно припинити, а пацієнту слід негайн = 86; проконсульm= 0;уватися з лікарем.

С = 83;ід враховуватl= 0; наступну інформацію стосовно ризику розвитку ускладнень серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, зумовлених лікарськимl= 0; засобами, що містять домперидон:

- деякі епідеміолоk= 5;ічні дослідженнn= 3; показали, що домперидон може асоціюватиl= 9;я з підвищени = 84; ризиком серйозних шлуночковиm= 3; аритмій або раптової серцевої смерті;

- ризик серйозних шлуночковиm= 3; аритмій або = 088;аптової серцевої смерті може бути вищим у пацієнтів віком понад 60 років або пр= 080; пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і доз препарату б= 10;льше     30 м&= #1075; на добу.

Д = 86;мперидон слід призна = 95;ати дорослим та дітям у найнижчій е = 92;ективній дозі.

С = 87;іввідношен&#= 1085;я ризику та користі домперидонm= 1; залишаєтьсn= 3; сприятливиl= 4;.

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з інгібітор = 72;ми протонної помпи не рекомендуєm= 0;ься. Якщо комбінації атазанавірm= 1; з інгібітор = 86;м протонної помпи не можна уникнути, ре= 082;омендуєтьс&= #1103; ретельний клінічний моніторинг (наприклад вірусне навантаженl= 5;я) у поєднанні зі збільшен = 85;ям дози атазанавірm= 1; до 400 мг на 100 мг ритонавіру; доза омепразолу не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг.

&#= 1047;нижена секреція кислоти у шлунку, що може бути результатоl= 4; дії інгібіторіk= 4; протонної помпи або інших кислото-інг= 10;буючих агентів, призводить до підвищен = 85;я кількості бактерій, присутніх у шлунково-ки = 96;ковому тракті, що, у с= вою чергу, призводить до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинениm= 3; такими бактеріями як Salmonella o= 0; Campylobacter.
&#= 1054;мепразол є інгібітороl= 4; CYP2С19. На початк= 091; чи у кінці лікування омепразолоl= 4; необхідно приймати до уваги потенціальl= 5;у можливість взаємодії і = 79; засобами, що метаболізуn= 2;ться CYP2С19, наприкла = 76; з клопідогреl= 3;ем. = 050;лінічна значущість цієї взаємодії залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 6;ю. Як запобіжний захід необхідно у = 85;икати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я омепразолу = 10; клопідогреl= 3;ю.

Під час лікування антисекретl= 6;рними препаратамl= 0; концентрацo= 0;я гастрину у плазмі кров= 10; збільшуєтьl= 9;я у результат= 10; зниження се = 82;реції соляної кислоти. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти збільшуєтьl= 9;я рівень хромограніl= 5;у А (CgA). Збільшення = 82;онцентраці&#= 1111; CgA може впливати на результати досліджень для виявлення нейроендокl= 8;инних пухлин. Для запобіганнn= 3; такого впли = 74;у необхідно припинити прийом інгібітора = 87;ротонної помпи за         = 5 днів до проведення визначення рівня CgA.

Омепра&#= 1079;ол може знижувати засвоєння ціанокобалk= 2;міну. Це слід мати на увазі при тривалому призначеннo= 0; препарату хворим зі зн= 080;женим вмістом вітаміну В_{12
в організмі
або при
порушеннях
всмоктуванl=
5;я
вітаміну В_{12
зі
шлунково-ки
=
96;кового
тракту.}}

&#= 1054;мепразол, як і інші кислото-інг= 10;буючі речовини, можуть знижувати поглинання вітаміну В_{12
(ціанокобал
=
72;міну)
через гіпо-
або ахлоргі
=
76;рію.
Це необхідн
=
86;
враховуватl=
0;
при лікуван
=
85;і
пацієнтів і
=
79;
дефіцитом
вітаміну В_{12
або з ризико=
084;
зниження
поглинання
вітаміну В_{12
під час
довготриваl=
3;ої
терапії. В
окремих вип
=
72;дках
може бути
доцільним
проведення
=
82;онтролю
рівня
вітаміну В_{12
у плазмі
крові.}}}}

&#= 1047;астосуванн= я інгібіторіk= 4; протонної помпи, особливо у високих дозах та упродовж тр = 80;валого часу (>1 року), може незначно пі = 76;вищувати ризик переломів стегна, зап'ястя та хребта, в основному у пацієнтів літнього віку або у разі інших виявлених факторів ри = 79;ику. Спостережнo= 0; дослідженнn= 3; припускаютn= 0;, що інгібітори протонної помпи можут= 00; підвищуватl= 0; ризик переломів загалом на 10-40 %.

&#= 1059; деяких випадках це пов’язано з наявністю у пацієнта інших факторів ризику. Пацієнтів з ризиком остеопорозm= 1; слід забезпечувk= 2;ти належним лікуванням та адекватним = 74;живанням вітаміну D і кальцію.

Застосуван&= #1085;я інгібіторіk= 4; протонної помпи може бути пов’язано з підвищенняl= 4; ризику виникнення асоційованl= 6;ї діареї, спри= 095;иної C. difficile.
У хворих, які приймають інгібітори протонної помпи, включаючи омепразол, упродовж що = 85;айменше 3 місяців може виникнути суттєва гіпомагнієl= 4;ія (у більшості випадків гі = 87;омагніємії хворі застосовувk= 2;ли препарат близько 1 року). Гіпома&#= 1075;ніємію можна запідозритl= 0; за такими серйозними проявами як втомлюваніl= 9;ть, судоми, делірій, запаморочеl= 5;ня, шлуночкова = 72;ритмія. Однак слід мати на увазі, що у деяких випадках прояви можуть бути замаскованo= 0;, що перешкоджаn= 8; вчасному розпізнаваl= 5;ню такого ускладненнn= 3;. У більшості хворих проя = 74;и гіпомагнієl= 4;ії зникають та стан нормал= 10;зується після застосуванl= 5;я препаратів = 84;агнію та відміни інгібіторіk= 4; протонної п = 86;мпи.

&#= 1059; пацієнтів, які потребують тривалого застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протонl= 5;ої помпи та пацієнтів, які супутнь = 86; застосовуюm= 0;ь дигоксин аб = 86; інші лікарс= 00;кі засоби, що можуть спричинити гіпомагнієl= 4;ію (наприклад діуретики) слід перевіряти рівень магнію до початку лікування т = 72; періодично = - під час лікування.

&#= 1059; деяких випадках лікування хронічних захворюванn= 0; у дітей може потребуватl= 0; більш тривалого застосуванl= 5;я препарату, хоча це не рекомендовk= 2;но.

&#= 1047;астосуванн= я інгібіторіk= 4; протонної помпи іноді може спричи = 85;яти появу підгострогl= 6; шкірного червоного в = 86;вчаку. При появі шкірних проявів, особливо на ділянках, як= 110; підлягали впливу сонячного випромінювk= 2;ння та супроводжуn= 2;ться артралгією, слід негайн = 86; звернутися до лікаря та розглянути можливість припинення застосуванl= 5;я омепразолу. Наявність випадків підгострогl= 6; шкірного червоного вовчаку в анамнезі, який розвивався після засто = 89;ування інгібіторіk= 4; протонної помпи, може підвищуватl= 0; ризик появи підгострогl= 6; шкірного червоного вовчаку при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; протонної помпи.

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Не можна застосовувk= 2;ти вагітним жінкам. При необхідносm= 0;і призначеннn= 3; препарату г = 86;дування груддю слід припинити.=

=

=

=

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

П= 10;д час лікування препаратом потрібно дотримуватl= 0;сь особливої обережностo= 0; при керуванні автомобільl= 5;им транспортоl= 4; та/або при роботі з потенційно небезпечниl= 4;и механізмамl= 0;.

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

К = 72;псули приймати внутрішньо цілими, не ро&#= 1079;криваючи і не розжовуючи. Рекомендовk= 2;на доза залежить ві = 76; перебігу захворюванl= 5;я та встановл= 02;ється лікарем індивідуалn= 0;но. Середня рекомендовk= 2;на доза для дорослих і д= 110;тей віком від 12 років – по 1 капсулі 2-3 рази на добу за 30 хвилин до їди, запиваючи склянкою во = 76;и. При необхідносm= 0;і доза може бути збільш = 77;на лікарем до 2 капсул 2 рази на добу. Курс лікування – 4-8 тижнів.

У схемах ерадикації по 2 капсули 2 раз&#= 1080; на добу у комбінації = 79; антибактерo= 0;альними засобами.

=

Д= 10;ти.

П = 88;епарат застосовувk= 2;ти для лікування дітей віком від 12 років і масою тіла н= 077; менше 35 кг.

=

П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Пере&= #1076;озування, зумовлене дією домперидонm= 1;.

Симп&= #1090;оми: ажитація, порушення свідомості, судоми, дезо= 088;ієнтація, сонливість, екстрапіраl= 4;ідні реакції.

Ліку&= #1074;ання: промивання шлунка, прийом активованоk= 5;о вугілля, холіноблокk= 2;тори для усуненн= 03; екстрапіраl= 4;ідних розладів. У разі виникнення екстрапіраl= 4;ідних реакцій зас = 90;осовувати антихолінеl= 8;гічні препарати т = 72; засоби для лікування паркінсоніk= 9;му.

Пере&= #1076;озування, зумовлене дією омепразолу.

Симп&= #1090;оми: сухість = 091; роті, н = 91;дота, блювання, запаморочеl= 5;ня, профузне потовиділеl= 5;ня, біль у черевній порожнині, метеоризм, діарея, г= ;іперемія, голо&= #1074;ний біль, затум = 72;нення зору, т= 072;хікардія, апатія, депресія, с= ;онливість, сплу&= #1090;аність свідомості. = 059;сі симптоми є транзиторнl= 0;ми. Швидкість в = 80;ведення залишаєтьсn= 3; незмінною н = 77;залежно від дози (кінетика першого пор= 03;дку).

Ліку&= #1074;ання – симптоматиm= 5;не. Специфі = 95;ного антидоту немає. Значн= 072; частина омепразолу зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми, тому гемодіаліз неефективнl= 0;й.

П = 86;бічні реакції.

За умов = 80; дотримання рекомендацo= 0;й з дозування та тривалос = 90;і лікування домперидон зазвичай переноситьl= 9;я добре і небажані явища виник = 72;ють нечасто.

П = 86;бічні реакції, відомості про які наведені нижче, класифіковk= 2;ні за органами = 110; системами т = 72; за частотою їх виникнення: дуже часто (≥1/= 10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 т= 072; <1/100), рідко (≥1/10000 т = 72; <1/1000), дуже рідкl= 6; (<1/10000) та такі, частота яки = 93; невідома.=

З боку імунної системи. Рідко: а = 85;гіоневроти&#= 1095;ний набряк; реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи анафілаксіn= 2;, анафілактиm= 5;ний шок; пропасн= 080;ця, бронхоспазl= 4;, набряки у животі. Дуже рідко: синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

З боку шкіри т= 072; придатків підшкірної тканини. шкір&= #1085;ий висип, свербіж, дерматит, кропив’янкk= 2;. Рідко: алопе= 094;ія, фотосенсибo= 0;лізація, пурпура та/або петех= 110;ї (інколи з повторною появою післ= 03; поновлення прийому препарату), запалення ш = 82;іри, сухість шкіри, гіпергідроk= 9;. Дуже рідко: мультиформl= 5;а еритема, підгос&#= 1090;рий шкірний червоний вовчак, ангіоневроm= 0;ичний набряк.П = 89;ихічні розлади: трив&= #1086;жність. Рідко: збудження, сплутаністn= 0; свідомості, депресія. Дуже рідко: агресія, галюцинаціo= 1;, нервозністn= 0;, роздратова&= #1085;ість, зниження аб = 86; відсутністn= 0; лібідо.З боку нервової системи. , парестезії, сонл&= #1080;вість, поруше = 85;ня смаку, втрат= 072; свідомості, загальна слабкість, б= 077;зсоння, млявість, тривожністn= 0;, парестезія, збудження, оборотна сплутаністn= 0; свідомості, агресивнісm= 0;ь, депресії, нервозністn= 0;, тремор, апатія, галюцинаціo= 1;, геміфаціалn= 0;на дизестезія. Частота невідома: судоми, екстрапіраl= 4;ідні розлади, роздратоваl= 5;ість, ажитація, акатизія, си= 089;темне запаморочеl= 5;ня (вертиго). З боку серцево-суд = 80;нної системи. Дуже рідко: шлуночкові аритмії, периферичнo= 0; набряки, відчуття серцебиття, порушення частоти та ритму серцевих ск = 86;рочень. Частота невідома: по= 076;овження інтервалу QT, = шлуно= ;чкові аритмії по типу «torsade de pointes», раптова сер = 94;ева смерть, біль у грудях або стенокардіn= 3;, тахікардія, брадикардіn= 3;, підвищений артеріальнl= 0;й тиск, периферичнo= 0; набряки.

З боку органі = 74; зору. Рідко: нечіткo= 0;сть зору. Частота невідома: окулогірниl= 1; криз.

З &#= 1073;оку органів слуху. Шум у вухах.

З боку дихальної системи. Рідко: бронхоспазl= 4;.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту. , включаючи абдомінальl= 5;ий біль, регургітацo= 0;я кислим вмістом шлунка, змін= 091; апетиту, нудоту, печію, запор. Дуже рідко: сухістn= 0; у роті, короткочас&= #1085;і кишкові спазми, діарея, стомати&= #1090;, кандидоз шлунково-ки = 96;кового тракту, відс= 091;тність апетиту, спо= 090;ворення смаку. Частота невідома: кишкова кол= 10;ка, зміна смаку, блювання, мі= 082;роскопічни&= #1081; коліт, панкр= 077;атит (інколи з летальним наслідком), з&#= 1084;іна забарвленнn= 3; калу, атрофі= 103; слизової об = 86;лонки язика, спраг= 072;. Зрідка на тл= 110; лікування омепразолоl= 4; діагностую&#= 1090;ь поліпи зало = 79; дна шлунка. Ці поліпи є доброякіснl= 0;ми і можуть зникати після припинення лікування. П= 086;відомлялос&= #1103; про карциноїди шлунка і дванадцятиl= 7;алої кишки у пацієнтів і = 79; синдромом Золлінгера- = 45;ллісона на тлі тривалого лікування омепразолоl= 4;. Вважається, що ці зміни є проявом основного захворюванl= 5;я, що, як відомо, асоціюєтьсn= 3; з такими пухлинами.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату. Рідко: артралгія, міалгія. Дуж= 077; рідко: м’язо= 074;а слабкість. Частота невідома: біль у ногах, <= /span>перел= ;оми стегна, зап’ястка або хребта.

Гепа&= #1090;обіліарні розлади. Рідко: пі= ;двищення рівня печін = 82;ових ферментів, г= 077;патит із жовтяницею = 72;бо без неї. Дуже рідко: печін= 082;ова недостатніl= 9;ть, енцефалопаm= 0;ія у пацієнтів = 079; існуючими хворо= бами печінки.

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи. Рідко: інтерстиціk= 2;льний нефрит (інко= 083;и з повторною появою післ= 03; поновлення прийому препарату), і&#= 1085;фекція сечовивіднl= 0;х шляхів, мікропіуріn= 3;, підвищення рівня креатиніну = 91; сироватці крові, протеїнуріn= 3;, гематурія, глюкозурія, біль у сім’яниках. = 044;уже рідко: затримка сечі, дизурія, часте сечовипускk= 2;ння.

З боку репродm= 1;ктивної системи. Рідко: галакторея, збіль= ;шення молочних залоз/гінек = 86;мастія, чутливість молочних залоз, виділення з молочних залоз, б= 10;ль у ділянці молочних залоз, амено= рея, підвищення рівня прола = 82;тину, нерегулярнl= 0;й менструальl= 5;ий цикл.

Мета&= #1073;олічні порушення.= Рідко: гіпонатрієl= 4;ія, підвищення рівня пролактину. Дуже рідко: гіпомагнієl= 4;ія що може спричинити гіпокаліємo= 0;ю; тяжка гіпомагнієl= 4;ія, що може призвести д = 86; гіпокальці&= #1108;мії.

З боку систем = 80; крові. Рідко: лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія. Дуже рідко: агранулоциm= 0;оз (інколи з лет&#= 1072;льними наслідками), панцитопенo= 0;я, нейтропеніn= 3;, анемія, лейкоцитоз, гемолітичнk= 2; анемія.

Лабо&= #1088;аторні показники:= Дуже рідко: підвищення рівня АЛТ, АСТ і холестеринm= 1; Рідко: збільшення вмісту пролактину = 74; сироватці крові. Дуже рідко: відхилення від норми показників функціоналn= 0;них тестів печінки.

Оскіл= ьки гіпофіз знаходитьсn= 3; поза гемато = 77;нцефалічни&#= 1084; бар’єром, домперидон може спричи = 85;ити підвищення рівня пролактину. = 059; поодиноких випадках така гіперпролаl= 2;тинемія може призводити до нейроендокl= 8;инних побічних ефектів, так= 080;х як галакторея, гінекомастo= 0;я та аменорея.

І = 85;ші порушення. Рідк&= #1086;: а = 89;тенія, нездужання, периферичнl= 0;й набряк.: посилене потовиділеl= 5;ня, підвищення температурl= 0; тіла, імпотенція. Частота невідома: кон’юнктивo= 0;т, стоматит, млявість.=

У період постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я домперидонm= 1; відмінностk= 7;й у профілі безпеки застосуванl= 5;я домперидонm= 1; у дорослих т= 072; дітей відзначено не було, за винятком екстрапіраl= 4;ідних розладів та інших явищ, судом і збудження, пов’язаних = 79; центральноn= 2; нервовою системою, що спостерігаl= 3;ися переважно у дітей.

Терм&= #1110;н придатностo= 0;. 2 роки.

=

Умов&= #1080; зберігання.

З = 73;ерігати у сухому, захищеному від світла і недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 °С.

=

Упак&= #1086;вка.

П = 86; 10 капсул у стрипі, по 3 стрипи в картонній к = 86;робці.

=

Кате&= #1075;орія відпуску.=

За рецептом.=

=

Виро&= #1073;ник.

Торрент Фармасьютіl= 2;алс Лтд, Індія/Torrent Pharmaceuticals Ltd, India.

=

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

І = 85;драд Плант, Вілл. Індрад, Талука Каді, Діст. Мехсан= 072; Гуджарат 382721, Індія/Indrad Plant, Near Indrad Village, Talu= ka Kadi, District Mehsana Gujarat 382 721, India.

=

Заяв&= #1085;ик.

Д-= 088; Редді’с Лабораторіl= 9; Лтд, Індія/Dr. Reddy’s Laboratories Ltd, India.