дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу<= /p>

ЕР= 058;ІНОБ

(ERTINOB)<= /b>

&nb= sp;

Скла= ;д:=

діюч= ;а речовина: erlotinib;

1 таблетка, в = 82;рита плівковою оболонкою, містить ерлотинібу гідрохлориk= 6;у еквівалентl= 5;о ерлотинібу 100 мг або 150 мг;<= /span>

до= 087;оміжні речовини:= PanExcea MHC 300 G*, кремнію діоксид колоїдний безводний, н= 072;трію крохмальглo= 0;колят (тип А), магнію стеарат, покриття Opadry II White 85= F18422**;

* скла&#= 1076; PanExcea MHC 300 G: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, гідроксипрl= 6;пілметилце= 083;юлоза.

**   скла= д покриття Opadry II White 85F18422: спирт полівінілоk= 4;ий, поліетиленk= 5;ліколь, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171).=

Ліка= ;рська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки 100 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого д= 086; майже білог = 86; кольору, з лінією розлому з обох боків;

таблетки 150 мг: круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, від білого д= 086; майже білог = 86; кольору, з лінією розлому з обох боків.

Фа= 088;макотерапе&= #1074;тична група. <= o:p>

Антинеопла&= #1089;тичні засоби. Інгібітори протеїнкінk= 2;зи. Ерлоти= ніб.

Код АТX L01X E03.<= o:p>

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Ерлоти = 85;іб – інгібітор тирозинкінk= 2;зи рецептора епідермальl= 5;ого фактора росту/рецеп = 90;ора       1 типу епідермальl= 5;ого фактора росту людин = 80; (EGFR, також відомого як HER= 1). &= #1045;рлотиніб спричиняє виражене пригніченнn= 3; внутрішньоl= 2;літинного фосфорилювk= 2;ння EGFR. EGFR експресуєтn= 0;ся на клітинні = 81; поверхні як нормальних, так і ракови= 093; клітин. На доклінічниm= 3; моделях інгібуваннn= 3; фосфотирозl= 0;ну EGFR призводить до зупинки росту/загиб = 77;лі клітин.

EGFR-= активуючі мутації можуть призводити до постійно= 11; активації антиапоптоk= 9;них та проліфер = 72;ційних сигнальних шляхів. Висока ефективнісm= 0;ь ерлотинібу для блокува = 85;ня EGFR-опосередко= ваного передаваннn= 3; сигналів у таких позитивних на мутацію EGFR пухлинах, пояснюєтьсn= 3; міцним зв’язуваннn= 3;м ерлотинібу = 79; ділянкою зв’язуваннn= 3; АТФ у мутова= 085;ому домені кінази EGFR. Завдяки блокуванню низхідного передаваннn= 3; сигналів проліферацo= 0;я клітин зупиняєтьсn= 3; і відбуваєтьl= 9;я індукція загибелі клітин шлях = 86;м природного апоптозу. На мишачих мод = 77;лях посиленої експресії цих мутацій, що активуют= 00; EGFR, спостерігаn= 8;ться регресуванl= 5;я пухлин.

Фармакокін&= #1077;тика.

Всмоктуван&= #1085;я.

Максим = 72;льна концентрацo= 0;я ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; приблизно через 4 годин&#= 1080; після перор = 72;льного прийому. Дослідженнn= 3; з участю здорових добровольцo= 0;в дозволило оцінити абсолютну біодоступнo= 0;сть препарату, щ= 086; становить 59 %. Експозиція після пероральноk= 5;о прийому мож = 77; підвищуватl= 0;ся під впливом їжі.

Розподіл.

Ерлоти = 85;іб має середні = 81; уявний об’є = 84; розподілу 232 л і розподіляєm= 0;ься у пухлинні т= 082;анини людини. У дослідженнo= 0; з участю чотирьох пацієнтів (троє з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; [НДКРЛ] та один з раком гортані), які приймали ерлотиніб у = 076;озі 150 мг на добу, зразки пухлини, отримані пі = 76; час операці= 11; на 9-й день, містили у тканині ерлотиніб у середньому = 91; концентрацo= 0;ї 1185 нг/г тканинl= 0;. Це відповідає загалом у середньому 63&n= bsp;% (діапазон ві= 076; 5 до 161 %) максимальнl= 6;ї плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у рівноважноl= 4;у стані. Перви= 085;ні активні метаболіти були присут = 85;і у пухлині в середньому = 91; концентрацo= 0;ї 160 нг/г тканини= ;, що відповідає загальному середньому значенню 113 % (діапазон 88–130 = ;%) рівноважноo= 1; максимальнl= 6;ї стійкої пла = 79;матичної концентрацo= 0;ї. Звʼязування з білками плазми становить близько 95 %. Ерлотиніб зв’язуєтьсn= 3; з сироватковl= 0;м альбуміном = 90;а альфа-1-кисли&#= 1084; глікопротеo= 1;ном (ААG).

Метаболізм.=

Ерлоти = 85;іб метаболізуn= 8;ться у печінці пі= 076; впливом печінкових цитохромів системи цитохрому, головним чином з участю ферментів CYP3А= 4, меншою міро= 02; – CYP1А2. Позапеч= 10;нковий метаболізм ерлотинібу відбуваєтьl= 9;я під впливом CYP= 3A4 у тонкому кишечнику, CYP1A1 = 091; легенях та CYP1В= ;1 у пухлинній тканині так = 86;ж можуть бути задіяні у метаболічнl= 6;му кліренсі ерлотинібу. Метаболізм відбуваєтьl= 9;я трьома шляхами: 1) О-диметилюв = 72;ння одного або обох бічних ланцюгів з подальшим окисленням до карбонових кислот; 2) окиснення а = 94;етиленової частини молекули з подальшим гідролізом до арилкарбонl= 6;вих кислот; 3) ароматичне гідроксилюk= 4;ання феніл-ацети = 83;енової групи. Первинні метаболіти ерлотинібу OSI-= 420 та OSI-413, що утворюютьсn= 3; в результат= 10; О-деметилюв = 72;ння одного з бічних ланцюгів, є порівнянниl= 4;и з ерлотинібоl= 4; за активністю = 91; доклінічниm= 3; in vitro аналізах та на in vivo моделях пухлин. Вони присутні у плазмі кров= 10; в концентрацo= 0;ях, що становлять <= 10 % концентрацo= 0;ї ерлотинібу, їх фармакокінk= 7;тика є подібною д= 086; фармакокінk= 7;тики ерлотинібу.

Виведення.

Метабо = 83;іти ерлотинібу виводяться переважно з калом (>90 %), нирками – невелика кількість перорально прийнятої дози (прибли= 079;но 9 %). Менше 2 % перорально прийнятої д = 86;зи виводиться = 91; вигляді початкової речовини. Популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз з участю 591 пацієнта пр = 80; застосуванl= 5;і ерлотинібу = 91; вигляді монотерапіo= 1; показав, що с&#= 1077;редній уявний кліренс становить 4,47 л/год з медіа&#= 1085;ою періоду напіввиведk= 7;ння 36,2 години. Отжk= 7;, можна очікувати, щ= 086; час до досягнення рівноважноo= 1; плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї становитимk= 7; приблизно 7–8 днів.

Фармакокін&= #1077;тика в особливих популяціях хворих.

За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу не було виявлено клінічно зн = 72;чущих залежностеl= 1; між прогнозоваl= 5;им уявним кліренсом т = 72; віком, масою тіла, статтю або етнічно= 02; належністю пацієнта. Фармакокінk= 7;тика ерлотинібу залежала ві = 76; таких показників = 03;к концентрацo= 0;ї загального білірубіну = 89;ироватки крові, альфа-1-кисло&#= 1075;о глікопротеo= 1;ну (AAG) та паління = 85;а даний час. Зниження кліренсу ерлотинібу відзначено при підвищенні концентрацo= 0;ї загального білірубіну = 10; альфа-1-кисло&#= 1075;о глікопротеo= 1;ну. Клінічне значення цього явища невідоме. Однак у курців спостерігаn= 8;ться прискорениl= 1; кліренс ерлотинібу, = 097;о було підтверджеl= 5;о у ході фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози ерлотинібу 150 = мг пацієнтам, які не палять, і кур&#= 1094;ям, які палять н= 072; даний час. Середнє гео = 84;етричне максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї становило 1056 нг/мл в осіб, які не палять, і         =   689 нг/мл в осіб, які палять, а середнє співвідношk= 7;ння в осіб, які не палять та у курців –    65,2 % (95 % Д= 030;: 44,3 – 95,9; р =3D 0,031). Середнє геометричнk= 7; AUC_0-inf становило 18726 нг год/мл в осіб, які не палять і 6718 нг год/мл в осіб, які палять, з середнім співвідношk= 7;нням 35,9% (95 % ДІ: 23,7 – 54,3; р < 0,0001). Середнє геометричнk= 7; концентрацo= 0;ї_{24
години} становило 288 нг/мл в осіб, які не палять, і 34,8 нг/мл у курців із середнім співвідношk= 7;нням 12,1% (95 % ДІ: 4,82 – 30,2; р =3D 0,0001).

У базовому дослідженнo= 0; ІІІ фази у пацієнтів курців з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, мінімальна рівноважна плазматичнk= 2; концентрацo= 0;я становила 0,65 мкг/мл (n=3D16), що в 2 рази нижче, ніж у пацієнтів, які палили раніше/в осіб, які не палять (1,28 мкг/мл, n=3D108). Це супроводжуk= 4;алося збільшенняl= 4; плазматичнl= 6;го кліренсу ерлотинібу на 24 %.

У дослідженнo= 0; фази І з підвищенняl= 4; дози за учас= 090;ю пацієнтів з НДКРЛ, які палили під час дослідженнn= 3;, фармакокін&= #1077;тичний аналіз у рівноважноl= 4;у стані показав дозопропорm= 4;ійне зростання експозиції ерлотинібу після збільшення дози від 150 мг до максимальнl= 6;ї переносимоo= 1; дози 300 мг. Рівноважна мінімальна плазматичнk= 2; концентрацo= 0;я після прийому доз = 80; 300 мг у тих, хто продовжує палити, у цьому дослідженнo= 0; дорівнювалk= 2; 1,22 мкг/мл (n=3D17).

Враховуючl= 0; результати фармакокінk= 7;тичних досліджень, тим, хто палить, рекомендуєm= 0;ься припинити палити під час приймання препарату, оскільки інакше можливе зменшення плазматичнl= 6;ї концентрацo= 0;ї препарату.

За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, у присутностo= 0; опіоїдних препаратів експозиція ерлотинібу збільшувалk= 2;ся приблизно н = 72; 11 %.

Другий популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз проводили і = 79; залученням даних щодо ерлотинібу, отримані у 204 пацієнтів з раком підшлунковl= 6;ї залози, які приймали ерлотиніб у комбінації = 79; гемцитабінl= 6;м. Цей аналіз показав, що коваріанти, які впливал = 80; на кліренс ерлотинібу = 91; пацієнтів з раком підшлунковl= 6;ї залози, були практично такими ж, як і у попередні = 93; фармакокін&= #1077;тичних аналізах в умовах моно = 90;ерапії. Нових ефектів коваріант виявлено не було. Одночасний прийом гемцитабінm= 1; не впливає на плазматичнl= 0;й кліренс ерлотинібу.

Діти.

Спеціа = 83;ьних досліджень = 79; участю діте = 81; не проводил = 80;.

Пацієнти літнього віку.

Спеціа = 83;ьних досліджень = 79; участю пацієнтів літнього не проводили.=

Порушення функції печінки.

У пацієнтів з солідними пухлинами т = 72; помірним порушенням функції печінки (оцінка         =   7–9 балів за шкалою Чайл = 76;а-Пʼю) середні геометричнo= 0; значення AUC_0-t та C_max ерлотинібу становили 27000 нг•год/мл та 805 нг/мл відпов= 110;дно порівняно з 293= 00 нг•год/мл та        =      1090 нг/мл у пацієнтів з нормальною функцією печінки, у тому числі у пацієнтів з первинним раком печін = 82;и або печінко = 74;ими метастазамl= 0;. Хоча C_max була статистичнl= 6; значуще нижчою у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки, ця відмінністn= 0; не вважається клінічно зн = 72;чущою. Немає даних стосовно впливу тяжк = 86;ї дисфункції печінки на фармакокінk= 7;тику ерлотинібу. = 059; ході популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу підвищення концентрацo= 0;ї загального = 73;ілірубіну в сироватці крові асоціювалоl= 9;я зі сповільненl= 6;ю швидкістю виведення е = 88;лотинібу.

Порушення функції нирок.

Ерлоти = 85;іб та його метаболіти виводяться нирками у незначних кількостях R= 11; менше 9 % одноразовоo= 1; дози виводиться = 79; сечею. У ході популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу клінічно значущий звʼязок не спостерігаk= 4;ся між кліренсом е = 88;лотинібу і кліренсом креатиніну. Немає даних щодо пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну <= 15 мл/хв.

Клі= ;нічні характерисm= 0;ики.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'>Показання.=

Недрібнокл&= #1110;тинний рак легень=

Перша лінія лікування пацієнтів з місцево пош = 80;реним або метастатичl= 5;им недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; з EGFR-активуючим= и мутаціями.

Ер= 090;іноб також показаний для переведеннn= 3; на підтримуючk= 7; лікування пацієнтів з місцево поширеним а = 73;о метастатичl= 5;им недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; (НДКРЛ) з EGFR-активуючим= и мутаціями і стабільним перебігом захворюванl= 5;я після хіміотерапo= 0;ї першої ліні= 11;.

Лікува = 85;ня місцевопошl= 0;реного або метаста = 90;ичного недрібноклo= 0;тинного раку легень після неефективнl= 6;ї однієї або більше схем хіміотерапo= 0;ї.

При призначеннo= 0; препарату Ертіноб слі = 76; враховуватl= 0; фактори, пов’язані з пролонговаl= 5;ою виживаністn= 2;. Переваг щод = 86; виживаностo= 0; або інших клінічно значущих ефектів лік = 91;вання не продемонстl= 8;овано у пацієнтів = 079; пухлинами, що не мають рецепторів епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR) за результатаl= 4;и імуногістоm= 3;імічного дослідженнn= 3;.

Рак підшлунковl= 6;ї залози

Лікува = 85;ня метастатичl= 5;ого раку підшлунковl= 6;ї залози, у комбінації = 79; гемцитабінl= 6;м.

При призначеннo= 0; препарату Ертіноб слі = 76; враховуватl= 0; фактори, пов’язані з пролонговаl= 5;ою виживаністn= 2;.

Перева = 75; щодо виживаностo= 0; не було продемонстl= 8;овано у пацієнтів = 079; місцевопошl= 0;реним раком підшлунковl= 6;ї залози.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'>Протипоказ&= #1072;ння.

Гіперч = 91;тливість до ерлотинібу або до будь-я&#= 1082;ого компонента препарату.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'>Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємод= ;ій.

Дослідk= 8;ення взаємодії проводили лише з участ= 102; дорослих.

Ерло&= #1090;иніб та інші субстрати CYP.

Ерлотиl= 5;іб є потужним інгібітороl= 4; CYP1A1 і помірним потужним інгібітороl= 4; CYP3А4 і CYP2С8, а також потужним інгібітороl= 4; глюкуронізk= 2;ції UGT1A1 in vitro.

Фізіолl= 6;гічне значення потужного інгібуваннn= 3; CYP1A1 невідоме у зв’язку з дуже обмеженою експресією CYP1= A1 у тканинах людини.

При застосуванl= 5;і ерлотинібу = 79; ципрофлоксk= 2;цином, помірно потужним інгібітороl= 4; CYP1A2, експозиці= 03; ерлотинібу (AUC) збільшуєтьl= 9;я на 39 %, а максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) статистичнl= 6; достовірно не змінюваласn= 3;. Подібним чином експозиція (AUC) активних метаболітіk= 4; збільшуєтьl= 9;я на 60 % та 48 % для AUC та C_{max відповідно<=
/span>}. Клінічне значення такого збільшення експозиції не встановленk= 7;. Тому необхідно б = 91;ти обережними при призначеннo= 0; препарату Е = 88;тіноб з ципрофлоксk= 2;цином або потужними інгібітораl= 4;и CYP1A2 (наприклад, флувоксаміl= 5;ом). &= #1071;кщо спостерігаn= 2;ться побічні реакції, пов= 217;язані з ерлотинібоl= 4;, дозу препарату м = 86;жна зменшити.=

Попере = 76;нє лікування або супутнє застосуванl= 5;я препарату Ертіноб не призводило до зміни кліренсу прототиповl= 0;х субстратів CYP3= A4 – мідазолам = 91; та еритромі = 94;ину. Однак відзначалоl= 9;я зниження біодоступнl= 6;сті при пероральноl= 4;у прийомі мідазоламу до 24 %.         У ході іншого клінічного дослідженнn= 3; було доведе = 85;о, що ерлотині = 73; не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику субстрату CYP3A4/2С8 паклітаксеl= 3;у при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і.         = У зв’язку з ци= 084; значущі взаємодії з = 082;ліренсом інших субстратів CYP3= A4 малоймовірl= 5;і.

Інгібуk= 4;ання глюкуронізk= 2;ції може спричи = 85;яти взаємодії з лікарськимl= 0; засобами, що &#= 1108; субстратамl= 0; UGT1A1 та виводяться винятково з = 72; допомогою цього метаболічнl= 6;го шляху. Паціє= 085;там з низьким рівнем експресії UGT1A1 або генетично з = 91;мовленими розладами глюкуронізk= 2;ції (наприклад, синдром Жильбера), можливе збільшення концентрацo= 0;ї білірубіну = 74; сироватці крові, тому їх лікуванн= 03; вимагає обережностo= 0;.

Ерлотиl= 5;іб метаболізуn= 8;ться у печінці з участю печінкових цитохромів, переважно ферментів CYP3A4, меншою міро= 02; – CYP1A2. Позапечінкl= 6;вий метаболізм = 79; участю CYP3A4 у тонкому кишечнику, CYP1A1 = 091; легенях і CYP1В1 = 91; тканині пухлини також потенційно сприяють метаболічнl= 6;му кліренсу ерлотинібу. Можливі потенційні взаємодії з діючими реч = 86;винами, що метаболізуn= 2;ться під впливом = 094;их ферментів або є їх індукторамl= 0; або інгібітораl= 4;и.

Потужнo= 0; інгібітори активності CYP3А4 знижують метаболізм ерлотинібу = 10; збільшують його концентрацo= 0;ю у плазмі крові. У клінічному дослідженнo= 0; одночасний прийом ерло = 90;инібу з кетоконазоl= 3;ом (200 мг перорально двічі на доб= 091; протягом 5 днів) – потужним інгібітороl= 4; CYP3A4 – призвело до зростанн= 03; експозиції ерлотинібу (на 86 % AUC і на 69 % C_{max).
Необхідно
бути
обережними
при
призначеннo=
0;
препарату
Ертіноб з
потужними
інгібітораl=
4;и
CYP3А4, зокрема
протигрибкl=
6;вими
засобами
азолового
ряду
(кетоконазо
=
83;,
ітраконазоl=
3;,
вориконазоl=
3;),
інгібітораl=
4;и
протеази, ер=
080;троміцином,
кларитроміm=
4;ином.
У разі розви=
090;ку
токсичностo=
0;
необхідно
зменшити до
=
79;у
препарату
Ертіноб.}

Потужн= 10; індуктори активності CYP3А4 збільшують метаболізм ерлотинібу = 10; значно знижують його концентрацo= 0;ю у плазмі крові. У клінічному дослідженнo= 0; одночасне застосуванl= 5;я ерлотинібу та рифампіц = 80;ну (600 мг перорально 1 раз на добу протягом 7 дн&#= 1110;в) – потужного індуктора CYP3A4 R= 11; призводить до зниження медіани AUC ерлотинібу на 69 %. За умови одночасногl= 6; введення рифампіцинm= 1; з одноразовоn= 2; дозою 450 мг ерлотинібу середня експозиція ерлотинібу (AUC) становить 57,5 % такої після одноразовоk= 5;о прийому Ертіноб у дозі 150 мг при відсутностo= 0; терапії рифампіцинl= 6;м. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Ертіноб та і= 085;дукторів CYP3А4. Пацієнтаl= 4;, які потребують = 89;упутнього лікування препаратом Ертіноб і потужним індуктором CYP3= A4 (таким, як рифампіцин), слід розглянути підвищення дози препар = 72;ту Ертіноб до 300 мг при ретельному спостережеl= 5;ні за станом пацієнта (у тому числі з= 072; функцією нирок, печінки і рівнем електролітo= 0;в сироватки крові). При добрій переносимоl= 9;ті протягом більше 2 тижнів дозу препарату Ертіноб можна збільшити д = 86; 450 мг при ретел= ;ьному контролі безпеки. Зниження експозиції ерлотинібу можливе при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими індукторамl= 0; CYP3A4 (фенітоїн, карбамазепo= 0;н, барбітуратl= 0;, препарати, щ= 086; містять звіробій). Застосуванl= 5;я цих засобів = 091; комбінації = 79; ерлотинібоl= 4; вимагає обе = 88;ежності. У разі можливості слід призначити альтернатиk= 4;ні лікарські засоби, що не є потужними індукторамl= 0; CYP3A4.

Ерло= ;тиніб та антикоагулn= 3;нти, похідні кум = 72;рину.

Відзна = 95;ено підвищення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ) і кровотеч, у тому числі о= 082;ремі випадки з летальним наслідком, при застосу = 74;анні ерлотинібу та антикоагулn= 3;нтів, похідних кумарину, включаючи варфарин. Пацієнтам, які отримують антикоагулn= 3;нти групи похідних кумарину, необхідно регулярно контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час або МНВ.

Ерло= ;тиніб та статини.

При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і препарату Ертіноб та статинів може підвищуватl= 0;ся ризик виникнення статиніндуl= 2;ованої міопатії, у тому числі рабдоміоліk= 9;у, що спостері = 75;ається рідко.

Ерло= ;тиніб та пацієнти, які палять=

Резуль = 90;ати фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; пацієнтів, які не палять, і тих, хто палить н= 072; даний момен = 90;, показали, що паління зменшує AUC_inf, C_=
max і концентрацo= 0;ю ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; через 24 години у 2,8; 1,5 та 9 разів відповідно. Тому курцям потрібно радити припинити палити якна = 81;раніше до початку лікування препаратом Ертіноб у зв’язку зі зниженням концентрацo= 0;й ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; при продовженнo= 0; паління. Клінічних наслідків зниження експозиції = 77;рлотинібу формально н = 77; вивчали, про= 090;е, вірогідно, є клінічно значущими.=

Ерло= ;тиніб та інгібітори Р-глікопрот = 77;їну.

Ерлоти = 85;іб є субстрато = 84; для транспортеl= 8;а діючих речовин Р-глікопрот = 77;їну. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Ертіноб та інгібіторіk= 4; Р-глікопрот = 77;їну (наприклад циклоспориl= 5;у і верапаміл = 91;) може призве = 89;ти до порушенн= 03; розподілу т = 72;/або виведення ерлотинібу. Наслідки такої взаєм = 86;дії, зокрема для центральноo= 1; нервової си = 89;теми, наприклад токсичний вплив, не вст&#= 1072;новлені. Необхідно бути обережними = 91; таких ситуаціях.=

Ерло= ;тиніб та лікарськ= 10; засоби, що впливають н = 72; рН.

Ерлоти = 85;іб характеризm= 1;ється зниженою розчинністn= 2; при рівні рН вище 5. Лікарські засоби, що впливають н = 72; рН у верхніх відділах шлунково-ки = 96;кового тракту, можуть впливати на розчинністn= 0; ерлотинібу = 10; його біодоступнo= 0;сть. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату Ертіноб з омепразолоl= 4;, інгібітороl= 4; протонної помпи, експозиція = 77;рлотинібу (AUC) і максимальнk= 2; його концентрацo= 0;я (C_max) зменшувалиl= 9;я на 46 % та 61 % відповідно. При цьому T_max або період напіввиведk= 7;ння не змінювалисn= 3;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ерлотинібу = 79; ранітидинl= 6;м (300 мг), антагоністl= 6;м Н₂-рецептор= ;ів, експозиція ерлотинібу (AUC) і максималь = 85;а його концентрацo= 0;я (C_max) зменшувалиl= 9;я на 33 % і 54 % відповідно. Малоймовірl= 5;о, що збільшення = 76;ози ерлотинібу при одночасномm= 1; прийомі з по= 076;ібними препаратамl= 0; може компенсуваm= 0;и зниження його експозиції. Однак у випа= 076;ках, коли ерлотиніб призначали за 2 години до або через 10 годин після прийому ранітидину (150 мг    2 рази на добу), = AUC і C_max ерлотинібу зменшувалиl= 9;я лише на 15 % і 17 % відповідно. Вплив антацидних засобів на в= 089;моктування ерлотинібу не вивчали, однак можливе порушення всмоктуванl= 5;я ерлотинібу, що може призвести д = 86; зниження рівня ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10;. Отже, комбінацій ерлотинібу = 79; інгібітораl= 4;и протонної помпи слід уникати. У разі необхідносm= 0;і терапії антациднимl= 0; засобами пі = 76; час застосуванl= 5;я препарату Ертіноб лікарські засоби слід приймати щонайменше за 4 години до або через 2 години післ= 03; прийому добової доз = 80; препарату Ертіноб. Якщ= 086; призначати ранітидин, його прийом необхідно чергувати з прийомом Ертінобу: препарат сл= 10;д приймати щонайменше за 2 години до або через 10 годин після прийому ранітидину.

Ерло= ;тиніб та гемцитабін.

У ході дослідженнn= 3; Ib фази не було виявлено ні суттєвого впливу гемцитабінm= 1; на фармакок= 10;нетику ерлотинібу, ні ерлотинібу на фармакок= 10;нетику гемцитабінm= 1;.

Ерло= ;тиніб та карбоплатиl= 5;/паклітаксе&#= 1083;

Ерлоти = 85;іб збільшує концентрацo= 0;ю платини у плазмі кров= 10;. У клінічном = 91; дослідженнo= 0; одночасне застосуванl= 5;я ерлотинібу = 79; карбоплатиl= 5;ом і паклітаксеl= 3;ом призвело до статистичнl= 6; значущого підвищення експозиції загальної п = 83;атини AUC_0-48 на 10,6 %, протk= 7; це не має клінічного значення. У к&#= 1083;інічній практиці можливі інш= 10; супутні фак = 90;ори, що зумовлюють зростання експозиції карбоплатиl= 5;у, такі як порушення функції нирок. Значу= 097;ого впливу карбоплатиl= 5;у або паклітаксеl= 3;у на фармакокінk= 7;тику ерлотинібу не спостерігаl= 3;ося.

Ерло&= #1090;иніб та капецитабіl= 5;.

Капециm= 0;абін може зумовлюватl= 0; збільшення концентрацo= 0;й ерлотинібу. Після прийому ерл = 86;тинібу у комбінаці= 11; з капецитабіl= 5;ом відзначалоl= 9;я статистичнl= 6; значуще збільшення AUC ерлотинібу та пограничне збільшення Cmax порівняно з= 10; значеннями, отриманими = 74; іншому дослідженнo= 0;, в якому ерлотиніб застосовувk= 2;ли у вигляді монотерапіo= 1;. Не виявлено значного впливу ерлотинібу на фармакок= 10;нетику капецитабіl= 5;у.

Ерло= ;тиніб та інгібітори протеасом.=

З огляду на механізм ді= 11;, можна очіку = 74;ати, що інгібітори протеасом, у тому числі бортезоміб, впливатимуm= 0;ь на дію інгібіторіk= 4; реце= ;птора епідермальl= 5;ого фактору росту (EGFR), у тому числі ерлотинібу. На користь такого впли = 74;у свідчать обмежені клінічні дані та результати доклінічниm= 3; досліджень, що показали деградацію EGFR під впливом протеасом.

Особ= ;ливості застосуванl= 5;я.

Пров= ;едення досліджень на мутації рецепторів епідермальl= 5;ого фактору росту.

При проведенні дослідженнn= 3; на мутації р= 077;цепторів епідермальl= 5;ого фактору росту важливо застосовувk= 2;ти добре валід = 86;ваний і надійний метод з мето= 102; уникнення хибно-негат = 80;вних та хибно-поз= 080;тивних результатіk= 4;.

Заст= ;осування пацієнтам, які палять.

Курцям потрібно радити припинити палити, оскі= 083;ьки концентрацo= 0;я ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; у курців знижена порівняно з такою у паці= 108;нтів, які не палять. Ступінь зни = 78;ення концентрацo= 0;ї ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10;, вірогідно, є клінічно значущими (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Інте= ;рстиціальн = 77; захворюванl= 5;я легень..
Випадк = 80; явищ інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень (ІЗЛ-подібні явища), включаючи І = 47;Л із летальни = 84; наслідком, нечасто спостерігаl= 3;ося у хворих з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, раком підшлунковl= 6;ї залози або іншими поширеними солідними п = 91;хлинами, які отримували ерлотиніб. П= 088;и розвитку нових та/або прогресуваl= 5;ні симптомів з боку легень незрозумілl= 6;го походження (задишка, кашель і гар= 103;чка) прийом препарату Ертіноб необхідно тимчасово припинити д = 86; з’ясування причин. Пацієнтів, які отримують о = 76;ночасне лікування ерлотинібоl= 4; і гемцитабі = 85;ом, необхідно ретельно моніторуваm= 0;и щодо імовір = 85;ого розвитку ІЗЛ-подібно= 11; токсичностo= 0;. У разі розвитку ІЗ = 51; необхідно відмінити застосуванl= 5;я препарату Ертіноб і провести необхідне лікування (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»).

Діар= ;ея, дегідратацo= 0;я, електролітl= 5;ий дисбаланс і ниркова недостатніl= 9;ть.

Діарея (включаючи дуже рідко випадки з летальним наслідком) спостерігаl= 3;ася у близько      50 % пацієнтів, які отримували лікування ерлотинібоl= 4;. При виникненні тяжкої або помірної діареї необхідно призначити, наприклад, лоперамід. У деяких випадках потрібно зменшити до = 79;у лікарськогl= 6; засобу. У ході клінічних досліджень дозу зменшували поетапно по 50 мг. Зниження дози крокам = 80; по 25 мг не вивчали. При тяжкій або стійкій діареї, нудо= 090;і, анорексії або блюванн= 10;, що супроводжуn= 8;ться дегідратацo= 0;єю, застосуванl= 5;я препарату слід призупинитl= 0; і вжити відповідниm= 3; заходів щод = 86; усунення дегідратацo= 0;ї (див. розділ «Побічні реакції»). Зрідка повідомлялl= 0; про випадки гіпокаліємo= 0;ї і ниркової недостатноl= 9;ті (у тому числі з летальним = 80; наслідками). У деяких випадках дегідратацo= 0;я була зумовл = 77;на діареєю, блюванням та/або ан= 086;рексією, тоді як в інших випадках інтерпретаm= 4;ія була ускладнена супутньою хіміотерапo= 0;єю. У більш тяжких або стійких випадках діареї або в= 080;падках, що призводя = 90;ь до дегідратацo= 0;ї, особливо у групах пацієнтів з обтяжливимl= 0; факторами ризику (одночасне застосуванl= 5;я інших препа = 88;атів, наявність симптомів або захворю = 74;ань, або інших факторів схильності, = 091; тому числі літній вік), лікування препаратом = 45;ртіноб слід перервати і вжити відповідниm= 3; заходів щод = 86; інтенсивноo= 1; внутрішньоk= 4;енної регідратацo= 0;ї пацієнтів. У пацієнтів і = 79; ризиком розвитку дегідратацo= 0;ї також необх= 10;дно моніторуваm= 0;и функцію нирок і ріве= 085;ь електролітo= 0;в, включаючи калій, у сиро&#= 1074;атці крові= .

Гепа= ;тит, печінкова недостатніl= 9;ть.

На тлі застосуванl= 5;я ерлотинібу зрідка повідомлялl= 0; про випадки печінкової недостатноl= 9;ті (у тому числі летальні наслідки). До факторів, що ускладнюютn= 0; інтерпретаm= 4;ію, належать ра = 85;іше існуючі захворюванl= 5;я печінки, супутнє застосуванl= 5;я гепатотоксl= 0;чних лікарських засобів. Том= 091; у даної категорії пацієнтів необхідно проводити періодичниl= 1; контроль фу = 85;кції печінки. У разі вираже = 85;их змін із боку печінкової функції лікування препаратом Ертіноб слі = 76; призупинитl= 0; (див. розділ «Побічні реакції»). Лікування препаратом Ертіноб не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.=

Шлункоk= 4;о-кишкові перфорації.

Пацієн = 90;и, які приймають препарат Ертіноб, нал= 077;жать до групи підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку шлунково-ки = 96;кової перфорації, що спостері = 75;ається нечасто (у тому числі окремі випа = 76;ки з летальним наслідком). Підвищений = 88;изик шлунково-ки = 96;кової перфорації спостерігаn= 8;ться у пацієнтів, які отримують супутнє лікування антиангіогk= 7;нними засобами, кортикостеl= 8;оїдами, нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними засобами (НПЗП) та/або хіміотерапo= 0;єю на основі таксанів, а також пацієнти з пептичною в = 80;разкою або дивертикулn= 3;рною хворобою в а= 085;амнезі. При виникненні шлунково-ки = 96;кової перфорації лікування препаратом Ертіноб слі = 76; відмінити остаточно (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»).

Бульозl= 5;і та ексфоліатиk= 4;ні ураження шкіри.

На тлі застосуванl= 5;я препарату Ертіноб спо = 89;терігалися бульозні, пухирцеві т = 72; ексфоліатиk= 4;ні ураження шкіри, включаючи дуже рідкіс = 85;і випадки синдроl= 4;у Стівенса-Дж = 86;нсона/токси&= #1095;ний епідермальl= 5;ий некроліз, як= 110; в деяких випадках були летальними (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні бульозних, пухирцевих та ексфоліатиk= 4;них уражень шкіри лікування препаратом Ертіноб слі = 76; тимчасово відміняти або припиняти. = 055;ацієнтам із бульозни = 84; та ексфоліатиk= 4;ним ураженням ш = 82;іри слід провести обстеження щодо шкірни = 93; інфекцій та призначити лікування згідно з місцевими рекомендацo= 0;ями щодо лікува = 85;ня.

Пору= ;шення з боку органів зор = 91;.

Пацієн = 90;ів, у яких спостерігаn= 2;ться ознаки та симптоми, характерні для кератит = 91;, а саме гостр= 072; поява або загостреннn= 3; наступних станів: запалення ока, сльозотеча, світлочутлl= 0;вість, потьмареннn= 3; зору, біль та/або почервонінl= 5;я очей, слід негайно направити н = 72; консультацo= 0;ю до офтальмолоk= 5;а. П= ;ри підтверджеl= 5;ні діагнозу виразковогl= 6; кератиту лікування препаратом Ертіноб слі = 76; відміняти тимчасово або остато = 95;но. При встановленl= 5;і діагнозу кератит слі = 76; ретельно зважити користь та ризик продовженнn= 3; лікування препаратом Ертіноб. Пацієнтам з кератитом, виразковим кератитом а = 73;о тяжкою сухістю оче = 81; в анамнезі препарат Ер = 90;іноб слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;. Носіння контактних лінз також є фактором ризику розвитку кератиту та утворення виразок. Випадки перфорації або утворення виразок рогівки на тлі застосу = 74;ання препарату Ертіноб спостерігаl= 3;ися дуже рідко (див. розділ «Побічні реакції»).

Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Потужн= 10; індуктори ферментів CYP3A4 можуть зниж = 91;вати ефективнісm= 0;ь ерлотинібу, тоді як поту= 078;ні інгібітори CYP3= A4 можуть призводити до підвищен = 86;ї токсичностo= 0;. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Ертіноб з лікарськимl= 0; засобами ци = 93; типів (див. розділ «Взаємодія k= 9; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Інші форми взаємодії.=

Ерлоти = 85;іб характеризm= 1;ється зниженою ро = 79;чинністю при рівні рН вище 5. Лікарські засоби, які змінюють рН = 091; верхніх відділах шлунково-ки = 96;кового тракту (ШКТ), н= априклад, інгібітори протонної помпи, антаг= 086;ністи Н₂-рецептор= ;ів, антациди, можуть впливати на = 088;озчинність ерлотинібу = 10;, відповідно, його біодос = 90;упність. Малоймовірl= 5;о, що збільшен = 85;я дози препарату Ертіноб при одночасномm= 1; прийомі цих засобів мож = 77; компенсуваm= 0;и зниження його експозиції. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; прийому препарату Ертіноб та інгібіторіk= 4; протонної помпи. Наслідки од = 85;очасного застосуванl= 5;я ерлотинібу = 79; антагоністk= 2;ми         =        Н₂-р= ;ецепторів та антациді = 74; невідомі, однак можливе зменшення біодоступнl= 6;сті. Тому слід уникати одночасногl= 6; застосуван&#= 1085;я (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). У разі необхідносm= 0;і терапії ант = 72;цидними засобами пі = 76; час застосуванl= 5;я препарату Е = 88;тіноб ці лікарськ= 10; засоби слід приймати що = 85;айменше за 4 години до або через 2 години післ= 03; прийому добової доз = 80; препарату Ертіноб.

Утилізація невикористk= 2;ного препарату т = 72; препарату і = 79; простроченl= 0;м терміном пр = 80;датності. &= #1053;адходження препарату у зовнішнє се = 88;едовище необхідно звести до мінімуму. Пр= 077;парат не слід викидати у стічні води = 110; побутові відходи. Для утилізації необхідно в = 80;користовув&#= 1072;ти так звану «систему збору відхо = 76;ів» при наявності такої.

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі= ;тність.
Немає достатніх даних щодо застосуванl= 5;я ерлотинібу вагітним. Дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували відсутністn= 0; ознак тератогеннl= 6;ї дії або пологових аномалій. Однак не можна виключити і = 84;овірність негативногl= 6; впливу на вагітність, оскільки пі = 76; час досліджень на тваринах спостерігаk= 4;ся підвищений рівень ембріофетаl= 3;ьної летальностo= 0;. Потенційниl= 1; ризик для людини неві = 76;омий. Жінкам репродуктиk= 4;ного віку рекоме = 85;дується уникати вагітності та застосов = 91;вати надійні методи контрацепцo= 0;ї під час лікування препаратом Ертіноб щонайменше протягом 2 тижнів післ= 03; завершення лікування. Лікування в = 72;гітної жінки слід продовжуваm= 0;и лише тоді, коли очікувана користь для матері пере = 74;ажає потенційниl= 1; ризик для плода.

Году= ;вання груддю.

Невідо = 84;о, чи екскретуєтn= 0;ся ерлотиніб у = 075;рудне молоко людини. Жінкам, які годують гру = 76;дю, при застосуванl= 5;і препарату Ертіноб рек = 86;мендовано припинити грудне году = 74;ання.

Ферт= ;ильність.

Дослід = 78;ення на тваринах свідчать пр = 86; відсутністn= 0; порушення фертильносm= 0;і. Однак не можна виклю = 95;ити можливості небажаного впливу на фертильнісm= 0;ь, оскільки у дослідженнn= 3;х на тваринах був показаний в = 87;лив на репродуктиk= 4;ні показники. Потенційниl= 1; ризик для людини невідомий.=

Здатні= 089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослід = 78;ення впливу на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими меха = 85;ізмами не проводил = 80;, проте дія ерлотинібу не передбачає порушень розумової діяльності.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лікува = 85;ня препаратом Ертіноб повинен про = 74;одити лікар, який має досвід застосуванl= 5;я протираковl= 6;ї терапії.=

Недр= ;ібноклітин = 85;ий рак легень.

Перед початком лікування препаратом Ертіноб пацієнтам і = 79; поширеним або метастатичl= 5;им недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, які раніше н= 077; отримували хіміотерапo= 0;ї, необхідно провести аналіз на мутації рецепторів епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR).

Рекоме = 85;дована доза препарату Ертіноб ста = 85;овить 150 мг 1 раз на добу за 1 годину до аб= 086; через 2 години післ= 03; вживання їж= 10;.

Рак підшлунковl= 6;ї залози.

Рекоме = 85;дована доза препарату Ертіноб ста = 85;овить 100 мг 1 раз на добу за 1 годину до аб= 086; через 2 години післ= 03; вживання їж= 10; у комбінаці= 11; з гемцитабінl= 6;м (див. також інструкцію для медично = 75;о застосуванl= 5;я гемцитабінm= 1;, показання – рак підшлунковl= 6;ї залози).

Якщо у пацієнта протягом перших 4-8 тижнів ліку = 74;ання не з’являютьсn= 3; висипання, слід розгля = 85;ути питання щод = 86; подальшої терапії пре = 87;аратом Ертіноб (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

При необхідносm= 0;і корекції дози слід зменшувати = 76;озу препарату п = 86;етапно по 50 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і субстратів = 10; модуляторіk= 4; CYP3A4 може виникнути необхіднісm= 0;ь корекції дози (див. розділ «Взаємодія k= 9; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

Пору= ;шення функції печінки.

Ерлоти = 85;іб елімінуєтьl= 9;я шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1; та виводиться = 79; жовчю. Хоча експозиція ерлотинібу була приблизно однаковою у = 087;ацієнтів з порушення = 84; функції печінки сер = 77;днього ступеня тяжкості (7-9 балів за шка= 083;ою Чайлда-Пʼю) порівнюванk= 2; з такою у пацієнтів і = 79; нормальною функцією печінки, необхідно п = 88;оявляти обережністn= 0; при застосуванl= 5;і препарату Ертіноб у пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю. При виникненні тяжких побі = 95;них реакцій доз = 91; препарату Ертіноб нео = 73;хідно зменшити аб = 86; перервати лікування. Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Е = 88;тіноб хворим із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (АСТ/СГОТ (аспартатам= 10;нотрансфер&#= 1072;за/сироватк= ;ова глутаміновk= 2; оксалоацетl= 0;нова трансамінаk= 9;а) та АЛТ/СГПТ (аланінамін = 86;трансфераз&#= 1072;/сироватков= ;а глутаміновk= 2; піровиногрk= 2;дна трансамінаk= 9;а) > 5 × верхньої межі норми (ВМН)) не вивчали, том= 091; застосовувk= 2;ти препарат Ертіноб так = 80;м пацієнтам н = 77; рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пору= ;шення функції нирок.

Безпек = 91; та ефективн= 10;сть застосуванl= 5;я препарату паціє= ;нтам із порушенням функції нир = 86;к не вивчали (концентрац= 10;я креатиніну сироватки у 1,5 раза більше верхньої межі норми (ВМН)). З огляду на фармакокінk= 7;тичні дані корекція дози пацієн = 90;ам із нирковою недостатніl= 9;тю легкого і середнього ступенів тяжкості не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Застосовувk= 2;ти препарат Ертіноб не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю.

Заст= ;осування пацієнтами, які палять.

Палінн= 03; знижує експозицію ерлотинібу на 50-60 %. Максимальнl= 6; переносима доза ерлотинібу = 76;ля хворих з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, які палять, с&#= 1090;ановить 300 мг. Ефективнісm= 0;ь і довготриваl= 3;а безпека доз, що перевищуютn= 0; рекомендовk= 2;ну початкову дозу, не були встановленo= 0; для пацієнт= 10;в, які продовжуютn= 0; палити (див. розділи «Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Фармакокіl= 5;етика»). Таким чином, особам, які продовжуютn= 0; палити, рекомендуєm= 0;ься припинити паління, оск= 110;льки концентрацo= 0;я ерлотинібу = 91; плазмі кров= 10; у курців знижена порівняно з = 090;акою у пацієнтів, які не палять.

Діти.

Безпек = 72; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ерлотинібу пацієнтам віком до 18 років не встановленo= 0;. Застосуван&= #1085;я препарату Ертіноб дітям не рекомендуєm= 0;ься.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'>Передозува&= #1085;ня.

Симп= ;томи.

Однокр = 72;тне пероральне застосуванl= 5;я ерлотинібу = 91; дозах до 1000 мг здоровими добровольцn= 3;ми, та до 1600 мг пацієнтами = 79; раком переносилоl= 9;я задовільно. Переносиміl= 9;ть багатократl= 5;ого прийому препарату двічі на доб= 091; у дозі 200 мг у здорових добровольцo= 0;в погіршувалk= 2;ся лише після кількох дні = 74; застосуванl= 5;я. Згідно з даними цих досліджень, = 091; разі переви = 97;ення рекомендовk= 2;ної дози можлив= 10; тяжкі побіч = 85;і реакції: діарея, висипання т = 72;, імовірно, підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;.

Ліку= ;вання.

При підозрі на передозуваl= 5;ня лікування слід припиняти і проводити симптоматиm= 5;ну терапію.=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'>Побічні реакції.

Моно= ;терапія недрібноклo= 0;тинного раку легень.

У більшості в = 80;падків висипання виникали у вигляді ери = 90;ематозних та папулопу = 89;тульозних висипів легкого або середнього ступенів тяжкості, що виникало аб = 86; посилювалоl= 9;я на ділянках шкіри, досту= 087;них для сонячного опроміненнn= 3;. Пацієнтам, які бувають на відкритому сонці, реком= 077;ндується носити захисний одяг та/або застосовувk= 2;ти сонцезахисl= 5;і засоби (напр= 080;клад, мінераловмo= 0;сні).

Побічн= 10; реакції, що виникали частіше (≥ 3 %) у = 087;ацієнтів, які отримували лікування ерлотинібоl= 4;, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо, у базовому до = 89;лідженні BR.21 та щонайменше = 91; 10 % пацієнтів у= ; групі ерлотинібу, представлеl= 5;і нижче за сту= 087;енями, визначенимl= 0; згідно із «Загальнимl= 0; токсикологo= 0;чними критеріями&raqu= o; Національнl= 6;го інституту раку (NCI-CTC).

Наступ = 85;і критерії використовm= 1;ють для визначе = 85;ня частоти побічних реакцій: дуж= 077; часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100= ); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/100= 00), в тому числі окремі повідомленl= 5;я.

У кожні= 081; групі побічні реакції зазначені у порядку зменшення проявів.=

Інфекції та інвазії: дуже часто – тяжк= 110; інфекції (з або без нейт= 088;опенії, пневмонія, сепсис, запалення підшкірної клітковини).

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;: дуже часто – анорексія.=

З боку органів зор = 91;: дуже часто – кон’юнктивo= 0;т, сухий кератокон’n= 2;нктивіт.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостінl= 5;я: &= #1076;уже часто – задишка, кашель.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часто – діарея (може призвести д = 86; дегідратацo= 0;ї, гіпокаліємo= 0;ї, ниркової недостатноl= 9;ті), нудота, блювання, стоматит, біль у живот= 110;.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – висипання (включаючи вугреподібl= 5;ий дерматит), свербіж, сухість шкіри.

Загальні розлади: дуже часто – втомлюваніl= 9;ть.

Наступ = 85;і критерії використовm= 1;ють для визначе = 85;ня частоти побічних реакцій: дуж= 077; часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100= ); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/100= 00), в тому числі окремі повідомленl= 5;я.

У кожні= 081; групі побічні реакції заз = 85;ачені у порядку зменшення проявів.

Інфекції та інвазії: дуже часто – тяжк= 110; інфекції (з або без нейтропеніo= 1;, пневмонія, сепсис, запа= 083;ення підшкірної клітковини).

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;: дуже часто – зниження маси тіла.

Психічні розлади: дуже часто – депресія.=

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль, нейропатія.

З боку органів дихання, грудної клітки та середостінl= 5;я: дуже часто – кашель.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часто – діарея (може призвести д = 86; дегідратацo= 0;ї, гіпокаліємo= 0;ї, ниркової недостатноl= 9;ті), стоматит, диспепсія, метеоризм.=

З боку шкіри та підшкірної = 82;літковини:<= /i> дуже часто – висипання (включаючи вугреподібl= 5;ий дерматит), алопеція.=

Загальні розлади: дуже часто – втомлюваніl= 9;ть, озноб, гарячка.=

У пацієнтів, які приймал = 80; ерлотиніб у вигляді монотерапіo= 1;, та у пацієнтів, які приймал = 80; препарат одночасно з хіміотерапo= 0;єю, спостерігаl= 3;ися нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції.=

У кожні= 081; групі побічні реакції зазначені у = 087;орядку зменшення проявів.=

З боку органів зор = 91;: часто – кератит (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), кон’юнктивo= 0;т¹; нечасто – зміни з боку вій, включаю= 095;и вростання вій, надмірний ріст та потовщення вій; дуже рідко – перфорації рогівки, утв= 086;рення виразок рогівки, увеїт.

З бо= 082;у органів дихання, грудної клітки та се= 088;едостіння: &= #1095;асто – носові кровотечі; серйозне інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легень (ІЗЛ), в= ключаючи ІЗЛ з летальними наслідками = 91; пацієнтів з недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00; або іншими поширеними солідними пухлинами, які отримували ерлотиніб (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: дуже часто – діарея (у тому числі летальні випадки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)); часто – шлунково-ки = 96;кові кровотечі (деякі з них були пов'язані з о&#= 1076;ночасним застосуванl= 5;ям варфарину, а інші – з прийомом нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів, у тому числі окрем= 10; випадки з летальним наслідком (= 076;ив. розділи «Взаєм = 86;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)); нечасто – ш= 083;унково-кишк= ові перфорації, = 091; тому числі о= 082;ремі випадки з летальним наслідком (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку печінки та жовчовивідl= 5;их шляхів: дуже часто – порушення функції печінки (вкл= 102;чаючи підвищення аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (АСТ), біліруб&= #1110;ну), в основному були легког = 86; або помірного ступеня тяжкості, транзиторнl= 0;ми за характер = 86;м або пов'язан= 110; з метастазамl= 0; в печінку; рідко – печінкова недостатніl= 9;ть (у тому числі летальні випадки). Ускладнюючl= 0;ми факторами були фонові хвороби печінки або = 086;дночасне застосуванl= 5;я гепатотоксl= 0;чних лікарських засобів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку шкіри і підшкірно= 11; клітковини: часто – алопеція, сухість шкіри¹, пароніхія, фолікуліт, акне/вугреп = 86;дібний дерматит, тріщини шкіри; нечасто – гірсутизм, зміни з боку брів, ламкість та втрата нігт= 10;в, реакції з боку шкіри легкого ступеня тяж = 82;ості, такі як гіперпігмеl= 5;тація; рідко – синдром долонно-під = 86;шовної еритродизеl= 9;тезії; дуже рідко – синдр= 086;м Стівенса-Дж = 86;нсона/токси&= #1095;ний епідермальl= 5;ий некроліз (= 091; тому числі летальні випадки (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»)).

З боку нирок та сечовиві = 76;них шляхів: часто – ниркова недостатніl= 9;ть¹, нечасто – нефрит¹, протеїнуріn= 3;¹.

¹ У клінічному дослідженнo= 0; PA.3.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;mso-ansi-lang= uage: UK'>Термін придатностo= 0;.

2 роки.

Умов= ;и зберігання.

Зберігаm= 0;и при температурo= 0; не вище 30 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.=

Зберігаm= 0;и у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак= ;овка.

По 15 таблеток у блістері. По 2 блістери = 091; картонній упаковці.<= /span>

Кате= ;горія відпуску.=

За рецептом= .

Виро= ;бник.

&= #1053;обел Ілач Санаї ве Тіджарет А.Ш.

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Квар= ;тал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.