ІНСТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосування лікарського засобу

МЕТАМІЗОЛ КАЛЦЕКС<= /span>

(METAMIZOLE KALCEKS)

= =

Склад:

діюча речовина:метамізол натрію моногідрат;

1 мл роз= чину містить метамізолу натрію моногідрату 500 мг;=

= 2 мл розчину (1 а= мпула) містить метамізолу натрію моногідрату 1000 мг;

= 5 мл розчину (1 а= мпула) містить метамізолу натрію моногідрату 2500 мг;

= допоміжні речовини: кислота хлористоводнева, во= да для ін’єкцій.

= =

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні= властивості: прозорий = від майже безбарвного до коричнювато-жовтуватого кольору розчин, практично без часточок.

= Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики.= Похідні піразолону. Метамізол натрію. Код АТХ N02B B02.

= =

Фармакологічні властивості.

= Фармакодинаміка.

= Механізм дії та фармакодинамічні ефекти

= Метамізол є похід= ним піразолону, нестероїдного протизапального препарату, який чинить виражену аналгетичну, = жарознижувальну та спазмолітичну дію, а також, меншою мірою, протизапальну дію.<= /span>

= Метамізол, інгібу= ючи ферменти циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), інгібує синтез простагландинів у периферичній та центральній нервовій системі.

= Метамізол стимулює вивільнення β-ендорфінів, знижує рівень ендогенних пірогенів і діє безпосередньо на терморегуляторний центр у гіпоталамусі.<= /p>
= Як і у разі інших= нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), антиноцицептивна дія метамізолу вважаєтьс= я центральною. Подібно до морфіну, але на відміну від більшості аспіриноподібних препараті= в, метамізол діє безпосередньо на передачу больових сигналів.

= Існує також припу= щення, що знеболювальна дія метамізолу індукується впливом безпосередньо на нервов= і рецептори в ноцицептивній системі. Метамізол чинить сильнішу знеболювальну дію, ніж а= цетилсаліцилова кислота або парацетамол.

= Жарознижувальна д= ія метамізолу є центральною. Метамізол, можливо, через активні метаболіти інгібує синтез простагландину, що призводить до зниження температури і, за аналогією, до а= налгезії. Вважається, що метамізол може також впливати на інгібування синтезу простагландинів, долаючи гематоенцефалічний бар’єр.

= Спазмолітична дія заснована на здатності метамізолу інгібувати внутрішньоклітинне вивільнення= іонів Ca²⁺. Інгібувальна дія метамізолу на внутрішньоклітинне вивільне= ння іонів Ca²⁺, ймовірно, викликана інгібуванням інозитолфосфатної (= IP) відповіді у клітинах ATФ LTK8. Інгібувальна дія метамізолу на накопичення IP може бути результатом прямого інгібування фосфоліпази С (PLC). Це також може бути викликано погіршенням активації PLC рецептором, пов’язаним із G-білком (GPC= R).

= Фармакокінетика.

= Абсорбція

Після внутрішньом’язового введення біодоступні= сть 4-метил-аміно-антипірину (MAA) становить приблизно 87 %. Після внутрішньом’язового введення одноразової дози 1 г метамізолу максимальна концентрація в плазмі крові (С_max) МАА і 4-аміно-антипірину (АА) становила 11,4 мг/л і 1,6 мг/л відповідно. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (Т_max) становив 1,7 і 5,5 години відповідно.

= Розподіл

Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 58 % для MAA, 48 % для AA, 18 % для 4-форміламіно-антипірину (FAA= ) і 14 % для 4-ацетиламіно-антипірину (AAA).

Період напіввиведення метамізолу з плазми кров= і in vitro становить приблизно 16 хв= илин. Після внутрішньовенного введення метамізолу середній обсяг розподілу МАА становить приблизно 33,5 л. Метамізол проникає через гематоенцефалічний бар= ’єр і плацентарний бар’єр. Активні метаболіти виводяться у грудне молоко.<= /o:p>

= Біотрансформація

Метамізол піддається великій біотрансформації в печінці, а його основні метаболіти мають фармакологічну активність. Клінічна ефективність в основному забезпечується МАА і, меншою мірою, АА. Метаболіти= AAA і FAA вважаються фармакологічно неактивними.

= Виведення

Метамізол виводиться зі сечею у вигляді метаболітів. Основними метаболітами в сечі є неактивні метаболіти AAA і FAA. Після внутрішньовенного введення понад 90 % радіоактивно міченої дози виділяється зі сечею і менше 10 % – з калом. Період напіввиведення MAA стан= овить приблизно 3 години, а період напіввиведення AA – приблизно 6 годин.

Особливі групи пацієнтів

У люде= й літнього віку площа під кривою «концентрація-час» (AUC) збільшена у 2-3 рази. Сл= ід уникати введення високих доз метамізолу пацієнтам літнього віку.=

Наявна інформація про пацієнтів з нирковою недостатністю вказує на зниження швидкості виведення деяких метаболітів (ААА і FАА) метамізолу. Через це слід уникати введення високих доз пацієнтам із порушеннями функції нирок.

У паці= єнтів із порушеннями функції печінки період напіввиведення активного метаболі= ту MAA збільшений приблизно у 3 рази. Пацієнтам із печінковою недостатністю рекомендується застосовувати більш низькі дози метамізолу.

Клінічні характеристики.

Показання= .

= Лікарський засіб = Метамізол Калцекс, розчин для ін’єкцій, призначений для короткочасного застосу= вання:

-       у разі сильного або тривалого болю, коли інші терапев= тичні методи виявилися неефективними, при:

- гострих ниркових кольках,<= /p>
- головному болю,

- болю після операції,

- іншому гострому болю;

-       у разі тяжкої або тривалої гарячки, коли інші жарознижувальні засоби неефективні.

= Метамізол слід за= стосовувати тільки тоді, коли інші анальгетики та жарознижувальні засоби неефективні або коли немає альтернативного варіанту лікування.

= Парентеральне вве= дення показане тільки у разі, коли пероральне застосування неможливе.

=

=

Протипоказання.

-      = Підвищена чутливість до діючої речовини, до інших похідних піразолону або до будь-як= ої з допоміжних речовин лікарського засобу.

-      = Агранулоцитоз в анамнезі, спричинений метамізоло= м, іншими піразолонами або піразолідинами.

-      = Тяжка алергічна реакція в анамнезі (наприклад, н= апад астми, ангіоневротичний набряк або анафілаксія) на ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол або інші НПЗП.

-      = Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

-      = Тяжка печінкова недостатність.=

-       Гостра печінкова порфірія.

-       Порушення функції кісткового мозку а= бо захворювання системи кровотворення.

-       Вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик гемолізу).

-       Третій триместр вагітності.

Взаємодія з іншими лік= арськими засобами та інші види взаємодій.

-       Індуктори фермент= ів (наприклад, глют= етимід) можуть знизити дію метамізолу.

-       Олеандоміцин: спільне застосув= ання з олеандоміцином зменшує його концентрацію в плазмі крові, але збільшує середній час абсорбц= ії.

-       Ацетилсаліцилова = кислота: активний метабол= іт метамізолу, 4-метил-аміно-антипірин (МАА), залежно від концентрації, зменшує або повніс= тю попереджає інгібування агрегації тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою.

-       Антикоагулянти ти= пу кумарину: метамізол знижує активність антикоагулянтів типу кумарину за рахунок індукції ферментів печінки.

-       Алкоголь:<= /i> алкоголь у поєдн= анні з метамізолом посилює знеболювальну дію метамізолу.

= Фармакокінетична = індукція метаболізму ферментів

= Метамізол може ін= дукувати метаболізм ферментів, включаючи CYP2B6 і CYP3A4.

= Спільне застосува= ння метамізолу з бупропіоном, ефавіренцем, метадоном, вальпроатом, циклоспорино= м, такролімусом або сертраліном може викликати зниження концентрації цих препаратів у плазмі крові з потенційним зниженням клінічної ефективності. Т= аким чином, рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванн= і метамізолу; клінічна відповідь і/або рівень лікарських засобів повинні контролюватися у разі необхідності.

= =

Особливості застосування.
= Агранулоцитоз

Лікування метамізолом може спричинити агранулоцитоз, який може призвести до летального наслідку (див. розділ «Поб= ічні реакції»). Він може виникнути навіть після попереднього застосування метамі= золу без негативних наслідків.

Агранулоцитоз, спричинений метамізолом, є ід= іосинкратичною побічною реакцією. Агранулоцитоз не залежить від дози і може виникнути в будь-який час протягом лікування і навіть невдовзі після його припинення.

Пацієнтів слід поінформувати про необхідність припинити лікування та негайно звернутися за медичною допомогою у разі появи будь-яких симптомів, що вказують на агранулоцитоз (наприклад, гарячка, озно= б, біль у горлі та болючі зміни на слизовій оболонці, особливо у роті, носі та горлі, а також у ділянці статевих органів або анального отвору).=

Якщо метамізол застосовують при гарячці, дея= кі симптоми агранулоцитозу, що розвивається, можуть залишитися непоміченими. Подібним чином симптоми можуть бути замасковані у пацієнтів, які отримують антибіотикотерапію.

При появі ознак і симптомів, що вказують на агранулоцитоз, слід негайно провести загальний аналіз крові (включаючи розгорнутий аналіз крові) і припинити лікування на час очікування результат= ів. Якщо діагноз підтверджено, лікування не можна поновлювати (див. розділ «Протипоказання»).

= Метамізол слід за= стосовувати тільки у разі, коли користь від застосування препарату перевищує потенційний ризик побічних явищ або коли немає можливості вибору альтернативного лікарського засобу.

= Анафілактичний шо= к

= У рідкісних випад= ках застосування метамізолу може викликати небезпечні для життя реакції з потенційно летальним наслідком – анафілактичний шок (див. також розділ «Побічні реакції»).

= Анафілактичні/анафілактоїдні реакції

= Введення метамізо= лу парентерально було пов’язане з підвищеним ризиком розвитку анафілактичних та анафілактоїдних реакцій (див. також розділ «Побічні реакції»).

= Ризик таких реакц= ій значно вищий у пацієнтів з (див. також розділ «Протипоказання»):=

-         бронхіальною астмою, особливо у поєднанні зі супутнім= риносинуситом або поліпами в носі;

-         хронічною кропив’янкою;

-         непереносимістю алкоголю (ці пацієнти реагують на мін= імальну кількість алкоголю такими симптомами як чхання, сльозотеча і почервоніння обличчя, що може вказувати на недіагностований анальгетичний астматичний синдром);

-         підвищеною чутливістю до барвників (наприклад, до тар= тразину) або до консервантів (наприклад, до бензоатів).

= У згаданих групах= високого ризику метамізол слід застосовувати тільки у разі крайньої необхідності та після ретельного вивчення співвідношення потенційної користі/ризику і під с= уворим медичним наглядом.

= Зниження артеріального тиску

= У деяких випадках введення метамізолу може викликати гіпотензивні реакції (див. також ро= зділ «Побічні реакції»). Ці реакції залежать від застосовуваної дози і відбуваються часті= ше при парентеральному застосуванні, ніж при пероральному.

= Ризик гіпотонії в= ище:

-         якщо внутрішньовенну ін’єкцію вводять занадто швидко;=

-         у пацієнтів із гіпотонією, зменшеним об’ємом рідини –= електролітів або дегідратацією, а також у пацієнтів із нестабільною гемодинамікою або не= достатністю кровообігу (наприклад, пацієнти з інфарктом міокарда або політравмою);=

-         у пацієнтів із високою температурою.

= Для цих пацієнтів= необхідність у застосуванні метамізолу потрібно ретельно оцінити; метамізол вводять під суворим медичним наглядом, ретельно контролюючи стан пацієнта. Запобіжні за= ходи (наприклад, стабілізація кровообігу) можуть знадобитися для зниження ризику= гіпотонії.

= Тяжкі шкірні реак= ції

= Тяжкі шкірні реак= ції, включаючи синдром Стивенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та індуковану лікарськими засобами еозинофілію з системними симптомами (DRESS-синдром), які можуть бути життєзагрожуючими або фатальними, реєструвались при лікуванні метамізолом.

= Пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми шкірних реакцій та уважно стежити за ними.

= Якщо з’являються = ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, лікування метамізолом слід відмінит= и та ні в якому разі не починати його повторно (див. розділ «Протипоказання»).

= У зв’язку зі заст= осуванням метамізолу повідомлялося про випадки гемолітичної анемії, апластичної анемі= ї, токсичного епідермального некролізу і пухирчатки звичайної (pem= phigus vulgaris= ) (див. розділ «Побічні реакції»).

= Пацієнтам із тяжк= ою ішемічною хворобою серця або тяжким стенозом судин головного мозку слід вво= дити метамізол при ретельному моніторингу гемодинамічних показників пацієнта.

= Вводити метамізол= внутрішньовенно слід повільно (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), щоб уникнути гіп= отонії і забезпечити негайне припинення введення препарату при появі перших ознак = анафілактичної/анафілактоїдної реакції.

= Застосування мета= мізолу пацієнтам із нирковою або печінковою недостатністю потрібно розглянути після ретельного оцінювання співвідношення користі і ризику. Необхідно вжити відповідні запобіжні заходи (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Па= цієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) ін’єкції метамізолу протипоказані (див. розділ «Протипоказання»).<= /p>
= Метамізол може сп= ричинити розвиток гострого нападу порфірії, тому протипоказаний пацієнтам із порфірі= єю (див. розділ «Протипоказання»).

= Лікарське ураження печінки

= Повідомлялося про= випадки гострого гепатиту, який наступав протягом періоду від декількох днів до декількох місяців після початку лікування, переважно гепатоцелюлярного характеру, у пацієнтів, які застосовували метамізол. Ознаки та симптоми включають підвищення рівня ферментів печінки в сироватці крові з жовтяницею= або без неї, часто в контексті реакцій гіперчутливості до інших лікарських засо= бів (наприклад, висипання на шкірі, дискразії крові, гарячка та еозинофілія) аб= о у поєднанні з ознаками аутоімунного гепатиту. Більшість пацієнтів одужали піс= ля припинення лікування метамізолом, однак в окремих випадках повідомлялося про прогресув= ання гострої печінкової недостатності, що вимагає трансплантації печінки.

= Механізм ураження печінки, викликаного метамізолом, чітко не з'ясований, але дані вказують на імуноалергічний механізм.

= Пацієнти повинні звертатися до свого лікаря у разі появи симптомів, що вказують на ураження печінки. У таких пацієнтів слід припинити застосування метамізолу та оцінити функцію печінки.

= Метамізол не слід повторно застосовувати пацієнтам з епізодом пошкодження печінки під час лікування метамізолом, для якого не було встановлено інших причин пошкоджен= ня печінки.

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю.

Вагітність

= Доступні тільки о= бмежені дані щодо застосування метамізолу вагітним.

= На підставі опубл= ікованих даних про вагітних, які піддалися впливу метамізолу в першому триместрі (n = =3D 568), доказів тератогенної або ембріотоксичної дії виявлено не було. В окре= мих випадках одноразові дози метамізолу в першому і другому триместрах можуть б= ути прийнятними, якщо немає інших варіантів лікування. Однак зазвичай застосува= ння метамізолу в першому і другому триместрах не рекомендується. Застосування п= репарату у третьому триместрі вагітності пов’язане з токсичністю для плода (ниркова недостатність і звуження артеріальної протоки (ductus arteriosus)), тому протипоказане в третьо= му триместрі вагітності (див. розділ «Протипоказання»).

= Якщо метамізол ви= падково вводиться протягом третього триместру, слід проводити ультразвукове та ехокардіографі= чне спостереження за амніотичною рідиною та артеріальною протокою.

= Метамізол проника= є через плацентарний бар’єр.

= У тварин метамізо= л викликав репродуктивну токсичність, але не тератогенність.

= Період годування груддю

= Метаболіти метамі= золу виділяються в материнське молоко у значній кількості, і не можна виключати ризик для ді= тей, яких годують груддю. Тому слід уникати повторного застосування метамізолу п= ід час = годування груддю.= У разі одноразового застосування метамізолу матерям, що годують груддю, рекомендує= ться зібрати і утилізувати грудне молоко протягом 48 годин після прийому дози препарату.

Зда= тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими меха= нізмами.

Застосування метамізолу може викликати сонливість, втомлюваність і гіпо= тонію. Пацієнтам не рекомендовано керувати транспортними засобами та обслуговувати= механізми, також вони повинні утриматися від виконання будь-яких робіт, які потребують уваги і швидкої реакції, якщо виникають будь-які із згаданих симптомів.

=

Спосіб застосування та дози= .

= Лікарський засіб = Метамізол Калцекс можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово.<= /u>

= Через ризик серйо= зних побічних реакцій (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції») розчин метамізолу для ін’єкцій слід вводити під суворим медичним наглядом і з готовністю, у разі необхідності, надати екстрену допомогу.

Дози

= Дозу визначають, = ґрунтуючись на інтенсивності болю або вираженості гарячки та індивідуальної чутливості = до лікарського засобу Метамізолу Калцекс. Важливо обрати найменшу дозу, яка забезпечує кон= троль болю та гарячки.

= У дітей і підлітк= ів віком до 14 років одноразова доза становить від 8 до 16 мг метамізолу на кілограм= маси тіла. У дітей з гарячкою зазвичай достатньо 10 мг метамізолу на кілограм ма= си тіла. Дорослим і підліткам віком від 15 років (> 53 кг) можна вводити до= 1000 мг у вигляді одноразової дози.

= Виходячи з максим= альної добової дози, одноразову дозу можна вводити до 4-х разів на день з інтервал= ом від 6 до 8 годин.

= Виражена дія очік= ується через 30 хвилин після парентерального введення.

= Внутрішньовенну і= н’єкцію потрібно здійснювати дуже повільно, щоб зменшити ризик гіпотензивної реакці= ї.

= У таблиці нижче н= аведені рекомендовані разові дози і максимальні добові дози лікарського засобу зале= жно від маси тіла або віку:

Маса тіла

Одноразова доза

Максимальна добова доза

кг

вік<= /span>

мл

мг

мл

мг

5-8<= /span>

3-11 місяц= ів

0,1-0,2

50-100

0,4-0,8

200-400

9-15=

1-3 роки

0,2-0,5

100-250

0,8-2,0

400-1,000<= /o:p>

16-23

4-6 років<= o:p>

0,3-0,8

150-400

1,2-3,2

600-1,600<= /o:p>

24-30

7-9 років<= o:p>

0,4-1,0

200-500

1,6-4,0

800-2,000<= /o:p>

31-45

10-12 рокі= в

0,5-1,4

250-700

2,0-5,6

1,000-2,800

46-53

13-14 рокі= в

0,8-1,8

400-900

3,2-7,2

1,600-3,600

>53

≥15 = років

1,0-2,0*

500-1,000*=

4,0-8,0*

2,000-4,000*

= * За необхідності= одноразова доза може бути збільшена до 5 мл (відповідає 2500 мг метамізолу), а добова = доза може бути збільшена до 10 мл (еквівалентно 5000 мг метамізолу).<= /span>

= =

= Пацієнти літнього віку та ослаблені пацієнти

= Пацієнтам літньог= о віку, ослабленим пацієнтам і пацієнтам зі зменшеним кліренсом креатиніну слід зни= зити дозу, оскільки виведення метаболітів метамізолу може бути уповільненим.

= Печінкова та/або ниркова недостатність

= Через зниження шв= идкості виведення при нирковій або печінковій недостатності слід уникати введення б= агаторазових високих доз. Зниження дози не потрібне при короткочасному застосуванні. Дот= епер недостатньо досвіду тривалого застосування метамізолу у пацієнтів з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю.

= Тривалість лікування

= Лікарський засіб = Метамізол Калцекс призначений тільки для короткотривалого застосування (див. також ро= зділ «Особливості застосування»).

= Вказівки щодо застосування

= Лікарський засіб = Метамізол Калцекс можна змішувати (використовувати у суміші) або розводити 5 % розчин= ом глюкози, 0,9 % розчином натрію хлориду або розчином Рінгера лактата.

= Вводити внутрішнь= овенно повільно (вводячи не більше 1 мл за хвилину). Пацієнт повинен знаходитися у положенні лежачи на спині.

= Внутрішньом’язову ін’єкцію слід підготувати у вигляді розчину, близького за температурою до температури тіла.

= =

= Як розкрити ампул= у?

= 1) Повернути ампу= лу кольоровою крапкою вгору. Якщо у верхній частині ампули є який-небудь розчи= н, обережно постукати пальцем, щоб увесь розчин потрапив у нижню частину ампул= и.

= 2) Розкривати амп= ули двома руками; утримуючи нижню частину ампули в одній руці, другою рукою від= ламати верхню частину ампули у напрямку від кольорової крапки (див. рисунки нижче).

= =

=

= Будь-який невикор= истаний лікарський засіб або матеріал відходів слід утилізувати згідно з місцевими вимогами.

= =

Передозування.

= = Незважаючи на широке застосування, дані про передозування метамізолу обмежені.

= = Симптоми передозування включають нудоту, блювання, розлад шлунка, біль у животі, сух= ість у роті, втому, гіпотензію (яка інколи призводить до шоку) та висипання на ш= кірі. Інколи спостерігається головний біль, слабкість, кропив’янка та гарячка.

= = Гостре передозування може призвести до погіршення функції нирок/гострої ниркової н= едостатності (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту), можлива симптоматика з бо= ку центральної нервової системи (запаморочення, сонливість, кома, судоми) і та= хікардія.

= Лікування

= = Специфічний антидот невідомий. Терапія симптоматична.

= = Основний метаболіт (4-метил-аміно-антипірин) може бути виведений гемодіалізом, гемоф= ільтрацією або гемоперфузією.

= Побічні реакції.

= Побічні реакції перераховані згідно з класами систем органів MedDRA.

= Для частоти прояв= ів використано таку класифікацію:

= дуже часто (≥ 1/10),

= часто (≥&nb= sp;1/100 до < 1/10),

= нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100),

= рідко (≥ 1/= 10 000 до < = 1/1000),

= дуже рідко (<&= nbsp;1/10 000),

= частота невідома = (неможливо оцінити на підставі наявних даних).

З боку= крові та лімфатичної системи

Рідко: лейкопенія.

Дуже рідко: агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

= Частота невідома: гемолітична анемія, апластична анемія.

= Ризик розвитку агранулоцитозу неможливо передбачити. Це може статися, навіть якщо= метамізол застосовували раніше без будь-яких ускладнень. Агранулоцитоз небезпечний дл= я життя і може призвести до летального наслідку (див. також розділ «Особливості застосування»).

= Типовими симптомами агранулоцитозу є гарячка, озноб, біль у горлі, ускладнене ковтан= ня, виразки у ротовій порожнині або інші ураження слизових оболонок (наприклад, носа, с= татевих органів, заднього проходу і прямої кишки). У дуже рідких випадках можуть бу= ти припухлі лімфатичні вузли.

= При виникненні будь-якого з цих симптомів застосування метамізолу слід негай= но припинити, не очікуючи результатів лабораторних досліджень.

= З боку імунної системи

= Рідко: анафілакт= ичні/анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок (потенційно летальний).

= Такі реакції можуть розвива= тися під час ін’єкції метамізолу, особливо при внутрішньовенному введенні, або протягом декількох годин після введення препарату. Зазвичай ці реакції розв= иваються протягом однієї години після застосування препарату.

= Помірно тяжкі алергічні реа= кції зазвичай вражають шкіру та слизові оболонки і включають свербіж, печіння, п= очервоніння, кропив’янку або набряк. Рідше вони проявляються як шлунково-кишкові розлади= .

= У більш тяжких випадках сим= птоми зачіпляють увесь організм і можуть включати ангіоневротичний набряк, тяжкий= бронхоспазм, задишку, розлади серцевої діяльності, гіпотонію, що, зі свого боку, може пр= извести до потенційно летального анафілактичного шоку.

= Порушення обміну речовин і харчування

= Повідомлялося про гострі випадки порфірії після застосування метамізолу.

= З боку нервової системи

= Частота невідома: сонливіст= ь, втома, головний біль.

= З боку судин

= Частота невідома: гіпотензі= я (див. розділ «Особливості застосування»).

= Ризик розвитку гіпотензивної реакції збільшується, якщо внутрішньовенну ін’єкцію проводити занадто швидк= о.

= З боку дихальної системи, органів гр= удної клітки та середостіння<= /p>
= Повідомлялося про випадки б= ронхоспазму у зв’язку з використанням метамізолу. Надходили повідомлення про задишку та зупинку дихання.

З боку ШКТ

= Частота невідома: нудота і блювання, подразнення шлунка, сухість у роті.

= З боку гепатобіліарної системи

= Частота невідома: лікарське ураження печінки, включаючи гострий гепатит, жовтяницю, підвищення рівня ферментів печінки (див. розділ «Особливості застосування»).

= З боку шкіри та підшкірних тканин

= Повідомлялось про тяжкі шкірні реакції, включаю= чи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та індуковану лікарськими засобами еозинофілію з системними симптомами (DRESS) при застосуванні метамізолу (див. розділ «Особливості застосування»).

= Часто: висипання на шкірі.<= o:p>

= Частота невідома: діафорез,= кропив’янка, висипання, пов’язане зі застосуванням лікарського засобу, індукована лікарськими засобами еозинофілія та системними симптомами (DRESS). Повідомл= ялося про ціаноз <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>та випадки пухирчатки звича= йної (pemphigus vulgaris).

= З боку нирок та сечовидільної систем= и

= Частота невідома: гостра ни= ркова недостатність, гострий інтерстиціальний нефрит.

= Загальне порушення і реакції у місці введення

= Можливі больові відчуття і = локальні реакції у місці введення.

=

= Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає зм= огу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт= ам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua."

=

= Термін придатност= і.

= 3 роки. <= /p>
= Не застосовувати = після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.<= /p>
= =

= Умови зберігання.=

= Зберігати при тем= пературі не вище 25 °С.

= Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла. Не заморожувати.

Зберігати в недос= тупному для дітей місці.

Несумісність.

Метамізол не можна змішувати (використовувати у суміші) з іншими лікарськими засобами, оскільки можлива несумісність.

=

Упа= ковка.

По 2 мл або 5 мл в ампулі з коричневого скла I гідролітичного класу з точкою розлому.=

По 5 ампул в контурній чару= нковій упаковці з полівінілхлоридної плівки.

По 1 або 2 контурні чарунко= ві упаковки разом з інструкцією для медичного застосування в пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Виробник, відповідальний за випуск серії:<= /span>

АТ «Калцекс».

Міс= цезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Вул. Крустпілс, 71Е, Р= ига, LV-1057, Латвія.

=

Заявник.

АТ «Калцекс».

Міс= цезнаходження заявника.

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.

Маса тіла	Одноразова доза	Максимальна добова доза
кг	вік<= /span>	мл	мг	мл	мг
5-8<= /span>	3-11 місяц= ів	0,1-0,2	50-100	0,4-0,8	200-400
9-15=	1-3 роки	0,2-0,5	100-250	0,8-2,0	400-1,000<= /o:p>
16-23	4-6 років<= o:p>	0,3-0,8	150-400	1,2-3,2	600-1,600<= /o:p>
24-30	7-9 років<= o:p>	0,4-1,0	200-500	1,6-4,0	800-2,000<= /o:p>
31-45	10-12 рокі= в	0,5-1,4	250-700	2,0-5,6	1,000-2,800
46-53	13-14 рокі= в	0,8-1,8	400-900	3,2-7,2	1,600-3,600
>53	≥15 = років	1,0-2,0*	500-1,000*=	4,0-8,0*	2,000-4,000*