MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D1ECE0.88784D70" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D1ECE0.88784D70 Content-Location: file:///C:/6A139891/UA146760102_EDC1.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
=
076;ля
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
КО-АМЛЕССА<= o:p>
(CO-AMLESSA&=
reg;)
Склад:
=
076;іючі
речовини: периндl=
6;прилу
терт-бутила
=
84;ін,
індапамід, а=
084;лодипін;
1
таблетка
містить: 2 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
0,625 мг
індапаміду
та 5 мг
амлодипіну (=
091;
вигляді амло=
;дипіну
бесилату)
або
4 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
1,25 мг індапамі=
;ду
та 5 мг
амлодипіну (=
091;
вигляді амло=
;дипіну
бесилату=
),
або
4 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
1,25 мг індапамі=
;ду
та 10 мг
амлодипіну (=
091;
вигляді амло=
;дипіну
бесилату=
),
або
8 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
2,5 мг індапамі=
ду
та 5 мг
амлодипіну (=
091;
вигляді амло=
;дипіну
бесилату=
),
або
8 мг
периндоприl=
3;у
терт-бутила
=
84;іну,
2,5 мг індапамі=
ду
та 10 мг
амлодипіну (=
091;
вигляді амло=
;дипіну
бесилату=
);
доп&=
#1086;міжні
речовини:
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна;
кальцію &=
#1093;лорид,
=
75;ексагідр&=
#1072;т;
крохмаль
прежелатинo=
0;зований;
натрію
крохмальглo=
0;колят
(тип A); н=
1072;трію гідрокарб&=
#1086;нат;
=
82;ремнію діоксид
колоїдний
безводний; магнію
стеарат.
=
051;ікарська
форма. Таблет=
082;и.
Ос=
085;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
2 мг/0,625 мг/5 мг=
:
від білого д=
086;
майже білог
=
86;
кольору,
овальні,
двоопуклі
таблетки з
насічкою з
одного боку;
4 мг/1,25 мг/5 мг<=
/span>:
від білого д=
086;
майже білог
=
86;
кольору,
круглі,
злегка
двоопуклі
таблетки зі
скошеними
краями;
4 мг/1,25 мг/10 мг:
від білого д=
086;
майже білог
=
86;
кольору,
овальні,
двоопуклі
таблетки з
рискою з одн=
086;го
боку.
Таблетку
можна
розділити н
=
72;
рівні дози;
8 мг/2,5 мг/5 мг=
span>:
від білого д=
086;
майже білог
=
86;
кольору,
круглі,
двоопуклі
таблетки зі
скошеними
краями;
8 мг/2,5 мг/10 мг:
від білого д=
086;
майже білог
=
86;
кольору,
круглі,
двоопуклі
таблетки зі
скошеними
краями, з
рискою з
одного боку.
Таблетку
можна розді
=
83;ити
на рівні
дози.
Фармако
=
90;ерапевтичн=
1072;
група.=
span> Ін=
1075;ібітори
ангіотензиl=
5;перетворюю=
095;ого
ферменту (АП=
060;),
інші
комбінації.
Периндоприl=
3;,
індапамід т
=
72;
амлодипін. К=
086;д
АТХ С09В Х01.
Фармакоди=
1085;аміка.
=
Ко-Амлесса
– це
комбінація
трьох
антигіпертk=
7;нзивних
компонентіk=
4;,
механізм ді=
11;
яких
доповнює
один одного
для контрол=
02;
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Периндоприl=
3;у
терт-бутил
=
72;мін
– інгібітор =
072;нгіотензин&=
#1087;еретворююч=
;ого
ферменту,
індапамід –
сульфонамiд
=
85;ий
діуретик,
амлодипін –
інгібітор
потоку іоні
=
74;
кальцію, що
належить до
групи
дигідропірl=
0;динів.
Фармаколо=
1075;ічна
дія
препарату К
=
86;-Амлесса
зумовлена
властивостn=
3;ми
кожного з
компонентіk=
4;
окремо. Крім
того,
комбінація
периндоприl=
3;/індапамід
має
адитивний,
синергічниl=
1;
ефект двох
антигіпертk=
7;нзивних
компонентіk=
4;.
Механі=
1079;м
дії.
=
Периндоприl=
3;.
Перинд=
1086;прил
– інгібітор
АПФ, який
перетворює
ангіотензиl=
5;
І в
ангіотензиl=
5;
ІІ (судинозв=
091;жувальну
субстанцію),
додатково
стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у
корою
наднирковиm=
3;
залоз та
розпад брад
=
80;кініну
(вазодилата
=
90;орної
субстанції) =
076;о
неактивних
гептапептиk=
6;ів.
Внаслідок і
=
85;гібування
АПФ
відбуваєтьl=
9;я:
зниження се
=
82;реції
альдостероl=
5;у;
підвищення
активності
реніну у пла=
079;мі
крові, тоді
як
альдостероl=
5;
не чинить не=
075;ативного
впливу;
зменшення
загального
=
87;ериферично=
1075;о
опору судин
завдяки
переважномm=
1;
впливу на
судини
м’язів та
нирок, при
цьому не
спостерігаn=
8;ться
затримки
води та соле=
081;
або
рефлекторнl=
6;ї
тахікардії,
навіть у раз=
110;
тривалого
лікування.
Периндопр=
1080;л
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск також у
пацієнтів з
нормальним
та низьким р=
110;внем
реніну у
плазмі кров=
10;.
Периндопр=
1080;л
діє через
свій
активний
метаболіт
периндоприl=
3;ат.
Інші
метаболіти
неактивні.
Периндопр=
1080;л
зменшує
роботу серц=
03; через:
вазодилатаm=
0;орну
дію на вени
(можливо,
через зміни =
091;
метаболізмo=
0;
простагланk=
6;инів)
– зменшення
перенавантk=
2;ження
на серце;
зниження
загального
опору
периферичнl=
0;х
судин –
зменшення п
=
86;стнавантаж=
1077;ння
на серце.
Досліджен=
1085;я,
проведені з
=
72;
участю
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
довели, що
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
призводить
до: зниження
тиску
наповнення
лівого та
правого шлу
=
85;очків;
зниження
загального
опору периф
=
77;ричних
судин;
збільшення
серцевого
викиду та
покращення
серцевого
індексу;
збільшення
регіональнl=
6;го
кровообігу
=
91;
м’язах.
Окрім
того, значно
покращуютьl=
9;я
показники
тестів з
фізичним
навантаженl=
5;ям.
Індk=
2;памід.
Індапаl=
4;iд
є сульфонам=
;iдним
похідним з
індоловим
кільцем,
споріднениl=
1;
фармакологi
=
95;но
з тiазидними
діуретикамl=
0;.
Індапамiд
інгібує
реабсорбціn=
2;
натрію у
кортикальнl=
6;му
сегменті
нирок. Це під=
1074;ищує
екскрецію
натрію та
хлоридів у
сечу та менш=
086;ю
мірою – екск=
088;ецію
калію та
магнію,
підвищуючи
таким чином
діурез. Цей
механізм
забезпечує
=
72;нтигіперте=
1085;зивну
дію.
Амлl=
6;дипін.
Амлодиl=
7;ін
є
інгібітороl=
4;
потоку іоні
=
74;
кальцію, що
належить до
групи
дигідропірl=
0;динів
(блокатор
повільних
кальцієвих
каналів або
антагоніст
іонів
кальцію) та
блокує
трансмембрk=
2;нний
потік іонів
кальцію до
клітин
гладких
м’язів
міокарда й
судин.
Фармакоди=
1085;амічні
ефекти.=
Перин=
076;оприл/індап=
амід.
Комбінація
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;
знижує
систолічниl=
1;
та
діастолічнl=
0;й
тиск у паціє=
085;тів
будь-якого
віку з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
що
знаходятьсn=
3;
як у
положенні л
=
77;жачи,
так і стоячи.
Антигіпертk=
7;нзивна
дія препара
=
90;у
є
дозозалежнl=
6;ю.
У ході
клінічних
досліджень
доведено, що
одночасне
призначеннn=
3;
периндоприl=
3;у
та
індапаміду
спричиняє
антигіпертk=
7;нзивну
дію
синергічноk=
5;о
походження,
яка є
результатоl=
4;
окремих
ефектів скл
=
72;дових
препарату.
Периндопрl=
0;л.
Периндl=
6;прил
ефективно
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск при
артеріальнo=
0;й
гіпертензіo=
1;
будь-якого
ступеня:
легкій, помі=
088;ній
та тяжкій.
Зниження
систолічноk=
5;о
та діастолі
=
95;ного
артеріальнl=
6;го
тиску спост
=
77;рігається
як у
положенні
лежачи, так і
стоячи.
Максимальнl=
0;й
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
розвиваєтьl=
9;я
через 4-6 годин
після прийо
=
84;у
одноразовоo=
1;
дози та
зберігаєтьl=
9;я
більше доби.
Периндоприl=
3;
має високий
рівень
остаточногl=
6;
блокування
інгібітору
АПФ
(приблизно 80 %)
=
95;ерез
24 години
після
застосуванl=
5;я.
У
пацієнтів,
які
відповіли н
=
72;
лікування, н=
086;рмалізація
артеріальнl=
6;го
тиску
відбуваєтьl=
9;я
протягом
місяця та
зберігаєтьl=
9;я
без
виникнення
тахіфілаксo=
0;ї.
Прl=
0;пинення
терапії не
супроводжуn=
8;ться
ефектом
відміни.
Пеl=
8;индоприл
має
судинорозшl=
0;рювальні
властивостo=
0;,
відновлює
еластичнісm=
0;ь
великих
артерій,
коригує
гістоморфоl=
4;етричні
зміни у
резистентнl=
6;сті
артерій та
зменшує
гіпертрофіn=
2;
лівого
шлуночка.
Внаслідок
додавання у
разі необхі
=
76;ності
тіазидного
діуретика
розвиваєтьl=
9;я
додатковий
синергізм.
Коl=
4;бінація
інгібітору
АПФ та
тіазидного
=
76;іуретика
знижує ризи
=
82;
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї,
що може
виникнути
при признач
=
77;нні
діуретика я
=
82;
монотерапіo=
1;.
=
Індапамід.
Антигіl=
7;ертензивна
дія
індапаміду =
03;к
монотерапіo=
1;
триває 24
години. Цей
ефект прояв
=
83;яється
у дозах, в
яких
діуретичні
властивостo=
0;
є
мінімальниl=
4;и.
Анm=
0;игіпертенз=
080;вна
дія
індапаміду
пов’язана з
покращенняl=
4;
еластичносm=
0;і
артерій та
зменшенням
резистентнl=
6;сті
артеріол і
загального
периферичнl=
6;го
опору судин.
Інk=
6;апамід
зменшує
гіпертрофіn=
2;
лівого шлун
=
86;чка.
Прl=
0;
перевищеннo=
0;
рекомендовk=
2;ної
дози терапе
=
74;тичний
ефект
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
не
збільшуєтьl=
9;я,
тоді як
кількість
небажаних
ефектів
зростає. Якщ=
086;
лікування є
недостатньl=
6;
ефективним,
підвищуватl=
0;
дозу не
рекомендуєm=
0;ься.
Біl=
3;ьше
того, як
показано у
ході
досліджень
=
88;ізної
тривалості
(короткої,
середньої т
=
72; довгої)
за участю
пацієнтів і
=
79;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
індапамід: н=
077;
впливає на
метаболізм
лiпiдiв (триглі=
церидів,
ліпопротеїk=
6;ів
низької та в=
080;сокої
щільності);
не впливає н=
072;
метаболізм
вуглеводів,
навіть у
хворих на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;
та цукровий
діабет.
Амлодипін. Механізм
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту амло
=
76;ипіну
зумовлений
прямою
релаксуючоn=
2;
дією на
гладку
мускулатурm=
1;
судин. Точни=
081;
механізм, за
допомогою
якого
амлодипін з
=
84;еншує
прояви
стенокардіo=
1;,
повністю не
визначений,
але відомо,
що препарат
сприяє зниж
=
77;нню
загальної
ішемії
навантаженl=
5;я
завдяки
таким діям:
·
амлl=
6;дипін
розширює
периферичнo=
0;
артеріоли і,
таким чином,
знижує
загальний
периферичнl=
0;й
опір (постна=
074;антаження);
оскільки
частота
серцевих ск
=
86;рочень
не
змінюється,
зменшення
навантаженl=
5;я
на серце
зменшує
споживання
енергії
міокардом т
=
72;
його потреб
=
91;
у кисні;
·
амлl=
6;дипін
частково
сприяє
розширенню
головних
коронарних
артерій та
артеріол як =
091;
незмінених,
так і в
ішемізованl=
0;х
зонах міока
=
88;да;
така
дилатація
збільшує
надходженнn=
3;
кисню до
міокарда у
хворих на
вазоспастиm=
5;ну
стенокардіn=
2;
(стенокарді=
03;
Принцметалk=
2;, або
варіантна
стенокардіn=
3;).
У
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
прийом
амлодипіну
один раз на
добу забезп
=
77;чує
клінічно
виражене
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
протягом 24
годин як у
положенні
лежачи, так і
стоячи.
Завдяки
повільному
=
87;очатку
дії амлодип=
10;н
не спричиня=
08;
гострої
гіпотензії.
З
призначеннn=
3;м
амлодипіну
не пов’язан=
10;
негативні
метаболічнo=
0;
прояви або
зміни рівня
ліпідів у
плазмі кров=
10;,
тому його
можна засто
=
89;овувати
пацієнтам з
астмою,
цукровим
діабетом та
подагрою.
=
Клінічна
ефективнісm=
0;ь
та безпека.
Перин=
доприл/інда
=
87;амід.
ADVANCE –
міжнародне
мультицентl=
8;ове
рандомізовk=
2;не
дослідженнn=
3;
з
бі-факторіа
=
83;ьним
(2×2) дизайном,
спрямоване
на
визначення
переваг зни
=
78;ення
артеріальнl=
6;го
тиску
фіксованою
комбінацієn=
2;
периндоприl=
3;/індапамід
порівняно з
плацебо на
фоні
поточної
стандартноo=
1;
терапії
(подвійне сл=
110;пе
порівняння
(проспектив
=
85;е
рандомізовk=
2;не
відкрите
дослідженнn=
3;
із визначен
=
85;ям
сліпим
методом))
щодо впливу
на основні м=
072;кро-
та
мікросудинl=
5;і
події у
пацієнтів з =
076;іабетом
ІІ типу.
Первинна
кінцева
точка склад
=
72;лась
із основних
макроваскуl=
3;ярних
(кардіоваск
=
91;лярна
смерть,
нелетальниl=
1;
інфаркт міо
=
82;арда,
нелетальниl=
1;
інсульт) і
мікроваскуl=
3;ярних
подій (нові
випадки або
посилення
нефропатії,
ретинопатіo=
1;).
У
дослідженнn=
3;
було включе
=
85;о
11 140 пацієнтів
=
79;
діабетом ІІ
типу. Серед
них 83 %
пацієнтів
мали
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
32 % та 10 %
пацієнтів
мали в
анамнезі
мікро- та
макроваскуl=
3;ярні
захворюванl=
5;я
відповідно, 27 %
мали
мікроальбуl=
4;інурію.
Супутня тер
=
72;пія
включала
препарати
для зниженн=
03;
АТ (75 %), для
зниження
ліпідів (35 %, го
=
83;овним
чином
статини – 28 %),
аспірин або
інші
антитромбоm=
4;итарні
препарати (47 %).
Ліl=
2;ування
протягом 4,3
року
комбінацієn=
2;
периндоприl=
3;/індапамід
призвело до
достовірноk=
5;о
зниження на 9 %
відносного
ризику пока
=
79;ників
первинної
кінцевої
точки (95 % СІ [0,828; 0,996],
р =3D 0,041). Переваги
лікування п
=
77;риндоприло=
1084;/індапамідо=
;м
порівняно з
групою
плацебо бул
=
80;
обумовлені:
достовірниl=
4;
зниженням
відносного
ризику
загальної
смертності
на 14 % (95 % СІ [0,75; 0,98], р =3D 0,025);
достовірниl=
4;
зниженням
відносного
ризику
кардіоваскm=
1;лярної
смертності
на 18 % (95 % СІ [0,68; 0,98], р =3D 0,027);
достовірниl=
4;
зниженням
відносного
ризику всіх
ниркових
подій на 21 % (95 % СІ
[0,74; 0,86], р < 0,001).
У
підгрупі
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
які
лікувалися
периндоприl=
3;ом/індапамі=
1076;ом
відмічалосn=
3;
достовірне
зниження
відносного
ризику
основних
макро- та мік=
1088;осудинних
подій на 9 % (95 % СІ
[0,82; 1,00], р =3D 0,052)
порівняно з
групою
плацебо. У
підгрупі
серед паціє
=
85;тів,
що приймали
периндоприl=
3;/індапамід,
порівняно з
групою плац
=
77;бо
також
відмічалосn=
3;:
достовірне
зниження
відносного
ризику
загальної
смертності
на 16 % (95 % СІ [0,73; 0,97], р =3D 0,019);
достовірне
зниження
відносного
ризику
кардіоваскm=
1;лярної
смертності
на 20 % (95 % СІ [0,66; 0,97], р =3D 0,023);
достовірне
зниження ві
=
76;носного
ризику всіх
ниркових
подій на 20 % (95 % СІ
[0,73; 0,87], р < 0,001).
Фармак=
окінетика.
Прl=
0;значення
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;
та амлодипі
=
85;у
у фіксовані
=
81;
комбінації
не змінює їх
фармакокінk=
7;тичних
властивостk=
7;й
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
монопрепарk=
2;тів.
Периндопрl=
0;л.
Після
пероральноk=
5;о
прийому
периндоприl=
3; швидко
всмоктуєтьl=
9;я,
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
через 1
годину.
Період напі
=
74;виведення
периндоприl=
3;у
з плазми кро=
074;і
становить 1
годину.
Периндопри&=
#1083;
належить до
проліків. До
кровообігу
потрапляє 27 %
прийнятої
дози
периндоприl=
3;у
у вигляді ак=
090;ивного
метаболіту
периндоприl=
3;ату.
Крім
активного
периндоприl=
3;ату,
периндоприl=
3; утворює
ще 5
неактивних
метаболітіk=
4;.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
периндоприl=
3;ату
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
через 3-4
години.
Оскільки
прийом їжі
зменшує
перетворенl=
5;я
периндоприl=
3;у
у
периндоприl=
3;ат,
а отже,
зменшуєтьсn=
3;
і його
біодоступнo=
0;сть,
периндоприl=
3;у
терт-бутил
=
72;мін
рекомендуєm=
0;ься
приймати
перорально
=
91;
одноразовіl=
1;
добовій доз=
10;
вранці пере
=
76;
їдою. Існує
лінійний
взаємозв’яk=
9;ок
між дозою пе=
088;индоприлу
та його
концентрацo=
0;єю
у плазмі кро=
074;і.
Об’єм
розподілу
незв’язаноk=
5;о
периндоприl=
3;ату
становить
приблизно 0,2
л/кг.
Зв’язуваннn=
3;
периндоприl=
3;ату
з білками
плазми скла
=
76;ає
20 %, в основномm=
1;
з
ангіотензиl=
5;-перетворюв=
1072;льним
ферментом, і
є
дозозалежнl=
0;м.
Периндоприl=
3;ат
виводиться
із сечею,
період оста
=
90;очного
напіввиведk=
7;ння
незв’язаноo=
1;
фракції
становить
приблизно 17
годин. Стан
рівноваги
досягаєтьсn=
3;
через 4 доби.
Виведення
периндоприl=
3;ату
зменшуєтьсn=
3;
у пацієнтів =
083;ітнього
віку та у
пацієнтів і
=
79;
серцевою аб
=
86;
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Для
пацієнтів з
нирковою не
=
76;остатністю
слід
адаптувати
дозу залежн
=
86;
від ступеня
порушення
функції
нирок (кліре=
085;су
креатиніну).
Діалізний
кліренс
периндоприl=
3;ату
становить 70
мл/хв.
Фармакокі=
1085;етика
периндоприl=
3;у
змінюється
=
91;
хворих на
цироз печін
=
82;и:
печінковий
кліренс
основної
молекули
знижується
вдвічі. Одна=
082;
кількість п
=
77;риндоприла=
1090;у,
що
утворюєтьсn=
3;,
не зменшуєт=
00;ся.
Отже, таким
хворим не
потрібно
підбирати
дозу (див.
розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Індапамід.
Індапамід
швидко та
повністю
всмоктуєтьl=
9;я
у травному
тракті.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
приблизно
через 1
годину післ=
03;
пероральноk=
5;о
прийому.
Зв’язуваннn=
3;
з протеїнам
=
80;
плазми кров=
10; –
79 %. Перi=
086;д
напiввиведе
=
85;ня
становить вi=
076;
14 до 24 годин (у
середньому R=
11;
18 годин).
Повторний п
=
88;ийом
не спричиня=
08;
кумуляції.
Інk=
6;апамід
виводиться
головним
чином із сеч=
077;ю
(70 % дози) та
фекаліями (22 %)
=
91;
вигляді
неактивних
метаболітіk=
4;.
У пацієнтів =
079;
нирковою не
=
76;остатністю
фармакокінk=
7;тичні
параметри н
=
77;
змінюються.
Амлодипін.
При
застосуванl=
5;і
терапевтичl=
5;их
доз перорал=
00;но
амлодипін
добре
всмоктуєтьl=
9;я
і досягає
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у крові чере=
079;
6-12 годин після
прийому.
Абсолютна
біодоступнo=
0;сть
становить
від 64 до 80 %.
Об’єм розпо
=
76;ілу
становить п
=
88;иблизно
21 л/кг.
Дослідженнn=
3;х
in vitro
продемонстl=
8;ували,
що близько 97,5 %
циркулюючоk=
5;о
в крові
амлодипіну
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
плазми.
Прийом їжі н=
077;
впливає на
біодоступнo=
0;сть
амлодипіну.
Період
напіввиведk=
7;ння
амлодипіну
із плазми
крові
становить п
=
88;иблизно
35-50 годин, що
дозволяє
призначати
препарат
один раз на
добу.
Амлодипін
головним
чином
метаболізуn=
8;ться
у печінці з
утворенням
=
85;еактивних
метаболітіk=
4;,
60 %
метаболітіk=
4;
виводиться
із сечею, а 10 % –
у
незміненомm=
1;
вигляді.
Чаl=
9;
досягнення
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
амлодипіну
=
91;
плазмі кров=
10; у
пацієнтів
літнього
віку та
молодших
пацієнтів є
однаковим. У
пацієнтів
літнього
віку
відзначаєтn=
0;ся
тенденція д
=
86;
зниження
кліренсу
амлодипіну,
що призводи
=
90;ь
до
збільшення
показника AUC і
періоду
напіввиведk=
7;ння.
Підвищення
показника AUC
та часу
напіввиведk=
7;ння
у пацієнтів
із застійно=
02;
серцевою
недостатніl=
9;тю
відповідалl=
6;
віковим
особливостn=
3;м
досліджуваl=
5;их
пацієнтів.
Ісl=
5;ує
дуже
обмежена
кількість
клінічних д
=
72;них
щодо
призначеннn=
3;
амлодипіну
пацієнтам і
=
79;
порушенням
функції
печінки. У
пацієнтів і
=
79;
печінковою
недостатніl=
9;тю
кліренс
амлодипіну
знижується,
це призводи
=
90;ь
до
подовження
періоду
напіввиведk=
7;ння
та
підвищення
показника AUC
приблизно н
=
72;
40-60 %.
Клінічн=
10;
характерисm=
0;ики.
Пl=
6;казання.
Ко-Амлесса
показана для
лікування а
=
88;теріальної
гіпертензіo=
1;
пацієнтам,
яким необхі
=
76;не
лікування
периндоприl=
3;ом,
індапамідоl=
4;
та амлодипі
=
85;ом
у дозах,
наявних у
фіксованій
=
82;омбінації.
=
055;ротипоказа&=
#1085;ня.
· =
Підвище
=
85;а
чутливість
до
периндоприl=
3;у
або до
будь-якого
іншого
інгібітору
=
40;ПФ
до
індапаміду
або будь-яки=
093;
інших
сульфанілаl=
4;ідів,
до амлодипі
=
85;у
або
дигідропірl=
0;дину
і до
будь-якої з
допоміжних
речовин;
· =
ангіоне
=
74;ротичний
набряк
(набряк
Квінке) в ана=
1084;незі,
пов’язаний
із
попереднім
лікуванням
інгібітораl=
4;и
АПФ;
· =
уроджен
=
80;й
або
ідіопатичнl=
0;й
ангіоневроm=
0;ичний
набряк;
· &nbs=
p;
печo=
0;нкова
енцефалопаm=
0;ія;
· &nbs=
p;
тяжl=
2;е
порушення
функції
печінки;
· &nbs=
p;
гіпl=
6;каліємія;
· &nbs=
p;
тяжl=
2;а
артеріальнk=
2;
гіпотензія;
· &nbs=
p;
шок,
включаючи
кардіогеннl=
0;й
шок;
· &nbs=
p;
обсm=
0;рукція
виходу з
лівого
шлуночка
(наприклад
стеноз аорт
=
80;
тяжкого
ступеня);
· &nbs=
p;
серm=
4;ева
недостатніl=
9;ть
з
нестабільнl=
6;ю
гемодинаміl=
2;ою
після
гострого
інфаркту
міокарда;
·
нелo=
0;кована
декомпенсоk=
4;ана
серцева
недостатніl=
9;ть;
· &nbs=
p;
однl=
6;часне
призначеннn=
3;
з
препаратамl=
0;,
що містять
діючу
речовину
аліскірен,
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
нирковою
недостатніl=
9;тю
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації <=
60
мл/хв/1,73 м2) (ди
=
74;.
розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»);
·
засm=
0;осування
пацієнтам,
які
знаходятьсn=
3; на
гемодіалізo=
0;;
·
нирl=
2;ова
недостатніl=
9;ть
тяжкого
ступеня (клі=
088;енс
креатиніну
нижче 30 мл/хв);
·
нирl=
2;ова
недостатніl=
9;ть
помірного
ступеня
(кліренс
креатиніну
нижче 60 мл/хв)
при прийомі
препарату
Ко-Амлесса,
що містить
комбінацію
діючих
речовин у
дозах =
8
мг/2,5 мг/5 мг
або 8 мг/2,5 мг/=
10
мг;
· =
вагітні
=
89;ть
або період п=
083;анування
вагітності;
· =
період
годування
груддю;
· =
дитячий
вік.
Вk=
9;аємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Лікk=
2;рські
засоби що
викликають
гіперкалієl=
4;ію.
Деякі
лікарські
засоби або
терапевтичl=
5;і
класи
лікарських
засобів
можуть спри
=
95;иняти
гіперкалієl=
4;ію,
а саме:
аліскірен,
солі калію,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики,
інгібітори
АПФ,
антагоністl=
0; рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ,
нестероїднo=
0; протизапал=
1100;ні
засоби (НПЗЗ),
гепарини,
імуносупреl=
9;ори,
такі як
циклоспориl=
5;
або такролі
=
84;ус,
триметоприl=
4;.
Одночасний
прийом вказ
=
72;них
лікарських
засобів
підвищує
ризик виник
=
85;ення
гіперкалієl=
4;ії.
Однl=
6;часне
застосуванl=
5;я
протипоказk=
2;но
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Аліскірен:<=
/span>
у пацієнтів,
хворих на
цукровий
діабет, або
пацієнтів з
порушеною
функцією
нирок ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії,
погіршення
функції
нирок та
кардіоваскm=
1;лярної
захворюванl=
6;сті
і смертност=
10;
підвищуєтьl=
9;я.
Одночасне
застосуванl=
5;я
не
рекомендовk=
2;не.
Периндl=
6;прил/індапа=
1084;ід
Поk=
4;ідомлялося
про оборотн
=
77;
збільшення
=
82;онцентраці=
1111;
літію у
сироватці
крові та
зростання
його токсич
=
85;ості
при
одночасномm=
1;
прийомі
літію та
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Одночасний
прийом
периндоприl=
3;у
разом із
індапамідоl=
4;
та
препаратамl=
0;
літію не
рекомендуєm=
0;ься.
Однак якщо
доведено не
=
86;бхідність
такої
комбінації,
слід ретель
=
85;о
контролюваm=
0;и
рівень
концентрацo=
0;ї
літію у
сироватці
крові (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Периндl=
6;прил
=
Аліскірен:=
у будь-яких
інших
пацієнтів, я=
082;
і у хворих на
цукровий
діабет або
пацієнтів з
порушеною
функцією
нирок, ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії,
погіршення
функції
нирок та кар=
076;іоваскуляр&=
#1085;ої
захворюванl=
6;сті
і смертност=
10;
підвищуєтьl=
9;я
(див розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
За
=
86;публікован=
1080;ми
даними
відомо, що у
пацієнтів і
=
79;
встановленl=
0;м
атеросклерl=
6;зом,
серцевою
недостатніl=
9;тю
або цукрови
=
84;
діабетом з
ураженням
органів-міш
=
77;ней
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
супроводжуk=
4;алося
підвищенняl=
4;
частоти вин
=
80;кнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
непритомноl=
9;ті,
гіперкалієl=
4;ії
та
погіршенняl=
4; функції
нирок (в тому
числі
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті)
порівняно з
монотерапіn=
8;ю
препаратамl=
0;,
що впливают=
00;
на
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронову
систему.
Подвійну
блокаду
(тобто
комбінацію
інгібітора
АПФ з
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ) можна зас=
1090;осовувати
в окремих
випадках за
умови ретел=
00;ного
контролю
функції
нирок, рівня =
1082;алію
та
артеріальнl=
6;го
тиску (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
=
Естрамустиl=
5;:
підвищення
ризику
виникнення
побічних ре
=
72;кцій,
таких як
ангіоневроm=
0;ичний
набряк (ангі=
086;едема).
=
Калійзберіk=
5;аючі
препарати
(наприклад
тріамтерен,
амілорид
тощо), солі
калію:
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
(можливо
летальної),
особливо у
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
(адитивний
гіперкалієl=
4;ічний
ефект). Зазна=
1095;ені
препарати н
=
77;
рекомендовk=
2;ні
для
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
з периндопр
=
80;лом
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Однак якщо
одночасне
призначеннn=
3;
цих речовин =
108;
необхідним,
їх слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю
та проводит
=
80;
частий
контроль рі
=
74;ня
калію у плаз=
084;і
крові. Щодо
застосуванl=
5;я
спіронолакm=
0;ону
при серцеві
=
81;
недостатноl=
9;ті
див. «Одноча=
089;не
застосуванl=
5;я,
що потребує
особливої
уваги».
Периндl=
6;прил/індапа=
1084;ід/амлодипі=
;н
=
Баклофен
посилює
антигіпертk=
7;нзивний
ефект. Необх=
110;дно
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск та функ=
094;ію
нирок, за
необхідносm=
0;і
провести ко
=
88;екцію
дози.
Периндl=
6;прил/індапа=
1084;ід
=
Нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП),
у тому числі
великі дози
саліцилатіk=
4;.
Коли
інгібітори
АПФ
призначаютn=
0;
одночасно з
НПЗП, такими
як
ацетилсаліm=
4;илова
кислота у
протизапалn=
0;них
дозах,
інгібітори
циклооксигk=
7;нази
ЦОГ-2 та
неселективl=
5;і
НПЗП, можлив=
077;
послабленнn=
3;
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту.
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та НПЗП
посилює
ризик
погіршення
функції
нирок, включ=
072;ючи
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
та підвищен
=
85;я
рівня калію =
091;
крові,
особливо у
пацієнтів з
уже встанов
=
83;еним
порушенням
функції
нирок. Таку
комбінацію
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;,
особливо
пацієнтам л=
10;тнього
віку. В
останніх
необхідно
відновити в
=
86;дний
баланс та
розглянути
доцільністn=
0;
контролю
функції
нирок після
початку
комбінованl=
6;ї
терапії та
при
подальшому
лікуванні.
Периндl=
6;прил
Епo=
0;деміологіч=
085;і
дослідженнn=
3;
припускаютn=
0;,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та цукро=
знижувальнl=
0;х
засобів
(інсулін,
пероральні
цукрознижуk=
4;альні
засоби) може
призвести д
=
86;
посилення
цукрознижуk=
4;ального
ефекту з
ризиком
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї.
Найчастіше
цей феномен
може виника
=
90;и
у перші тижн=
110;
комбінованl=
6;го
лікування т
=
72;
у разі з
ниркової
недостатноl=
9;ті.
У
пацієнтів,
які
приймають д&=
#1110;уретики,
та особливо =
091;
тих, у кого
порушений
водно-елект
=
88;олітний
обмін,
можливе
надмірне зн
=
80;ження
артеріальнl=
6;го
тиску після
початку лік
=
91;вання
інгібітороl=
4;
АПФ. Імовірн=
110;сть
розвитку
гіпотензивl=
5;ого
ефекту зниж
=
91;ється
завдяки
відміні
діуретика,
підвищенню
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові,
споживанню
солі перед
початком
терапії
периндоприl=
3;ом,
яку слід
розпочинатl=
0;
з низьких до=
079;
з поступови
=
84;
підвищенняl=
4;.
При
артеріальнo=
0;й
гіпертензіo=
1;,
коли
попередньо
призначениl=
1;
діуретик мі
=
75; спричинити
недостатніl=
9;ть
води/електр
=
86;літів,
його
необхідно
відмінити
перед почат
=
82;ом
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ (у таких
випадках
прийом
діуретика
може бути
поновлено з
часом) або
призначити
інгібітор
АПФ у низькі=
081;
дозі з
поступовим
її
підвищенняl=
4;.
При застійн=
10;й
серцевій
недостатноl=
9;ті
на фоні
прийому
діуретика прийl=
6;м інгіk=
3;ітору
АПФ слід
розпочинатl=
0;
з мінімальн
=
86;ї
дози, можлив=
086;
після
зниження
дози діурет
=
80;ка.
У будь-якому
випадку
необхідно к
=
86;нтролювати
функцію
нирок (рівен=
100;
креатиніну)
протягом
перших
тижнів ліку
=
74;ання
інгібітороl=
4;
АПФ.
=
Калійзберіk=
5;аючі
діуретики
(еплеренон,
спіронолакm=
0;он).
Одночасне
застосуванl=
5;я
еплеренону
або
спіронолакm=
0;ону
в дозах від 12,5
мг до 50 мг на
день з
низькими
дозами
інгібітору
АПФ: у =
разі
недотриманl=
5;я
рекомендацo=
0;й
щодо
призначеннn=
3;
такої
комбінації
існує ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
(можливо
летальної)
під час ліку=
074;ання
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
ІІ-ІV класу за =
NYHA
та фракцією
викиду < 40 %, які=
раніше
лікувалися
інгібітороl=
4;
АПФ та петль=
086;вим
діуретиком.
Перед
призначеннn=
3;м
такої
комбінації
слід
впевнитися
=
91;
відсутностo=
0;
гіперкалієl=
4;ії
та ниркової
недостатноl=
9;ті.
Рекомендовk=
2;ний
ретельний
моніторинг
каліємії та
креатинінеl=
4;ії
щотижнево
під час
першого
місяця ліку
=
74;ання
та щомісячн
=
86;
надалі.
Індапамід
Чеl=
8;ез
ризик
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї
індапамід
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;
у комбінаці=
11;
з препарата&=
#1084;и,
що можуть
спричинити
розвиток
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу
«пірует» (torsades de point=
es),
такими як:
·
антl=
0;аритмічні
препарати
класу ІА
(квінідин,
гідроквініk=
6;ин,
дизопіраміk=
6;);
·
антl=
0;аритмічні
препарати
класу III
(аміодарон,
соталол,
дофетилід,
ібутилід,
бретиліум);
·
деяl=
2;і
нейролептиl=
2;и
(хлорпромаз
=
80;н,
ціамемазин,
левомепромk=
2;зин,
тіоридазин,
трифлуоперk=
2;зин),
бензаміди
(амісульпір
=
80;д,
сульпірид,
сультоприд,
тіаприд),
бутирофеноl=
5;и
(дроперидол,
галоперидоl=
3;),
інші
нейролептиl=
2;и
(пімозид);
·
іншo=
0;
препарати,
такі як
бепридил, ци=
079;априд,
дифеманіл,
еритроміциl=
5;
внутрішньоk=
4;енно,
галофантриl=
5;,
мізоластин,
пентамідин,
моксифлоксk=
2;цин,
спарфлоксаm=
4;ин,
вінкамін вн
=
91;трішньовен=
1085;о,
метадон,
астемізол,
терфенадин.
Слo=
0;д
запобігати
зниженню рі
=
74;ня
калію у
плазмі кров=
10;
та у разі
необхідносm=
0;і
його
коригувати,
контролюваm=
0;и
QT-інтервал.
=
Амфотерициl=
5;
В
внутрішньоk=
4;енно,
глюко- та мін=
1077;ралокортик=
оїди
(системної
дії), тетрако=
1079;актид,
проносні
препарати
(стимулюють
перистальтl=
0;ку)
підвищують
ризик
зниження
калію у
сироватці
(адитивний
ефект).
Необхідно
контролюваm=
0;и
вміст калію =
091;
плазмі кров=
10;
та коригува
=
90;и
його за
потреби,
зокрема при
одночасномm=
1;
прийомі з
серцевими
глікозидамl=
0;.
Рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
проносні
препарати,
які не
стимулюють
перистальтl=
0;ку.
Прl=
0;
виникненні
гіпокаліємo=
0;ї
посилюютьсn=
3;
токсичні
ефекти серц&=
#1077;вих
глікозидів.
Тому
необхідно
проводити
моніторинг
калію плазм
=
80;
та
ЕКГ-контрол=
00;,
а також у
разі необхі
=
76;ності
переглянутl=
0;
терапію.
Однl=
6;часне
застосуванl=
5;я,
яке потребу=
08;
уваги.
Перl=
0;ндоприл/інд=
1072;памід/амлод=
;ипін
Іміпрамін=
1086;подібні
(трициклічн=
10;)
антидепресk=
2;нти,
нейролептиl=
2;и
підвищують
антигіпертk=
7;нзивну
дію та ризик
розвитку
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії
(адитивний
ефект).
Застосува=
1085;ня
інших
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів
може
спричинити
додаткове
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
=
Кортикостеl=
8;оїди,
тетракозакm=
0;ид.
Послабленнn=
3;
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту (чере=
079;
затримку
води та соле=
081;
кортикостеl=
8;оїдами).
Периндl=
6;прил
=
Антигіпертk=
7;нзивні
засоби та ва=
079;одилататор&=
#1080;:
одночасне
застосуванl=
5;я
з
нітрогліцеl=
8;ином
та іншими
нітратами
або з іншими
вазодилатаm=
0;орами
може сприят
=
80;
додатковомm=
1;
зниженню
артеріальнl=
6;го
тиску.
=
Алопуринол,
цитостатикl=
0;,
імуносупреl=
9;ивні
засоби,
системні
кортикостеl=
8;оїди
або прокаїн
=
72;мід:
одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ збільшу=
08;
ризик
виникнення
лейкопенії.
Інk=
5;ібітори
АПФ можуть
посилювати
гіпотензивl=
5;у
дію деяких п=
репаратів
для
анестезії.
=
Діуретики
(тіазидні та
петльові):
попереднє
лікування
високими
дозами діур
=
77;тиків
може
спричинити
зневодненнn=
3;,
що збільшує
ризик
гіпотензії
на початку
терапії
периндоприl=
3;ом.
=
Гліптини
(лінагліпти
=
85;,
саксагліптl=
0;н,
ситагліптиl=
5;,
вільдагліпm=
0;ин):
у пацієнтів,
яким
призначено
комбінацію
=
75;ліптину
та
інгібітору
АПФ,
підвищуєтьl=
9;я
ризик
виникнення
ангіоедеми
внаслідок
того, що
гліптин
знижує
активність
=
76;ипептилпеп=
1090;идази-ІV
(ДПП- ІV).
=
Симпатомімk=
7;тики
можуть
послабляти
антигіпертk=
7;нзивну
дію
інгібіторіk=
4;
АПФ.
Одl=
5;очасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, включаю=
095;и
периндоприl=
3;,
та
ін’єкційниm=
3;
препаратів &=
#1079;олота
(натрію ауро=
090;іомалат)
зрідка може
спричинити
реакції, под=
110;бні
до тих, що
виникають
при
застосуванl=
5;і
нітратів
(симптоми:
почервонінl=
5;я
обличчя (при=
087;ливи),
нудота,
блювання та
гіпотензія).
Індапаl=
4;ід
=
Метформін<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:EN-GB'>
може
спричинити
молочнокисl=
3;ий
ацидоз внас
=
83;ідок
розвитку
функціоналn=
0;ної
ниркової
недостатноl=
9;ті,
пов’язаної
=
79;
прийомом
діуретиків,
особливо
петльових. Н=
077;
слід
призначати
метформін,
якщо рівень
креатиніну
=
91;
плазмі кров=
10;
перевищує 15
мг/л =
(135
мкмоль/л) у
чоловіків т
=
72;
12 мг/л (110
мкмоль/л) у жі&=
#1085;ок.
У
разі
дегідратацo=
0;ї,
пов’язаної
із
застосуванl=
5;ям
діуретиків,
ризик
розвитку
гострої нир
=
82;ової
недостатноl=
9;ті
зростає,
особливо пр
=
80;
застосуванl=
5;і
великих доз =
йодоконтраl=
9;тних
засобів. До
прийому
останніх
необхідно
відновити в
=
86;дний
баланс.
=
Солі
кальцію:
існує ризик
виникнення
гіперкальцo=
0;ємії
у зв’язку зі
зниженням
елімінації
кальцію в
сечу.
=
Циклоспориl=
5;:
існує ризик
підвищення
концентрацo=
0;ї
креатиніну
без впливу н=
072;
рівень
циркулюючоk=
5;о
циклоспориl=
5;у,
навіть якщо
немає
дефіциту
води та
натрію.
Амлодиl=
7;ін
Вплив іншиm=
3;
лікарських
засобів на
амлодипін.
=
030;нгібітори
CYP3A4.
Одноча
=
89;не
застосуванl=
5;я
амлодипіну
та інгібіто
=
88;ів
CYP3A4 потужної ч
=
80;
помірної ді=
11;
(інгібітори
протеаз,
азольні
протигрибкl=
6;ві
засоби,
макроліди,
такі як
еритроміциl=
5;
чи кларитро
=
84;іцин,
верапаміл
або
дилтіазем)
може
призвести д
=
86;
значущого
підвищення
експозиції
амлодипіну,
що також мож=
077;
призвести д
=
86;
підвищення
ризику
виникнення
гіпотензії.
Клінічне
значення
таких змін
може бути
більш
вираженим у
пацієнтів
літнього ві
=
82;у.
Може бути
необхідним
клінічне
спостережеl=
5;ня
за станом
пацієнта та
підбір дози.
Не
рекомендуєm=
0;ься
одночасно
застосовувk=
2;ти
амлодипін т
=
72;
грейпфрути
або грейпфр
=
91;товий
сік, оскільк=
080;
у деяких
пацієнтів
біодоступнo=
0;сть
амлодипіну
може
підвищуватl=
0;сь,
що, в свою
чергу,
призводить
до посиленн=
03;
гіпотензивl=
5;ої
дії.
=
030;ндуктори
CYP3A4.
Інформ
=
72;ції
щодо впливу
індукторів CYP3=
A4
на амлодипі
=
85;,
немає.
Одночасне
застосуванl=
5;я
амлодипіну
та речовин,
що є
індукторамl=
0;
CYP3A4 (наприклад
рифампіцинm=
1;,
звіробою),
може призво
=
76;ити
до зниження
концентрацo=
0;ї
амлодипіну
=
91;
плазмі кров=
10;,
тому
застосовувk=
2;ти
такі
комбінації
слід з обере=
078;ністю.
=
044;антролен
=
(інфузії).
У твари=
085;
спостерігаl=
3;ися
шлуночкові
фібриляції
=
79;
летальним
наслідком т
=
72;
серцево-суд
=
80;нний
колапс, що
асоціювалиl=
9;я
з гіперкалі=
08;мією,
після
застосуванl=
5;я
верапамілу
=
90;а
дантролену
внутрішньоk=
4;енно.
Через ризик
розвитку
гіперкалієl=
4;ії
рекомендовk=
2;но
уникати
застосуванl=
5;я
блокаторів
кальцієвих
каналів,
таких як амл=
086;дипін,
схильним до
злоякісної
гіпертерміo=
1;
пацієнтам т
=
72;
при
лікуванні
злоякісної
гіпертерміo=
1;.
Вплив
амлодипіну
на інші
лікарські
засоби.
Гіпоте
=
85;зивний
ефект
амлодипіну
потенціює
гіпотензивl=
5;ий
ефект інших
антигіпертk=
7;нзивних
засобів.
Такролімус<=
/span>.
Існу&=
#1108;
ризик
підвищення рівнів
такролімусm=
1;
в крові при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з
амлодипіноl=
4;,
однак фарма
=
82;окінетични=
1081;
механізм
такої
взаємодії п
=
86;вністю
не
встановленl=
6;.
Щоб уникнут
=
80;
токсичностo=
0;
такролімусm=
1;,
при
супутньому
застосуванl=
5;і
амлодипіну,
потрібен
регулярний
=
84;оніторинг
рівнів=
такролімуl=
9;у
в крові та, за
необхідносm=
0;і,
корекція
дозування.
=
062;иклоспорин<=
/span>.
Дослід
=
78;ень
взаємодій
циклоспориl=
5;у
та амлодипі
=
85;у
при
застосуванl=
5;і
здоровим
добровольцn=
3;м
або в інших
групах не
проводилосn=
3;,
за винятком
застосуванl=
5;я
пацієнтам і
=
79;
трансплантl=
6;ваною
ниркою, у
яких
спостерігаl=
3;ося
мінливе
підвищення
залишкової
концентрацo=
0;ї
циклоспориl=
5;у
(в середньом=
091;
на 0–40 %). Для
пацієнтів і
=
79;
трансплантl=
6;ваною
ниркою, які
застосовуюm=
0;ь
амлодипін,
слід
розглянути
можливість
моніторингm=
1;
концентрацo=
0;й
циклоспориl=
5;у
та, за
необхідносm=
0;і,
знизити доз
=
91;
циклоспориl=
5;у.
=
057;имвастатин<=
/span>.
Одноча
=
89;не
застосуванl=
5;я
багаторазоk=
4;их
доз
амлодипіну 10
мг та симвас=
090;атину
в дозі 80 мг
призводило
до
збільшення
експозиції
симвастатиl=
5;у
на 77 %
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
лише
симвастатиl=
5;у.
Для пацієнт=
10;в,
які
застосовуюm=
0;ь
амлодипін,
дозу симвас
=
90;атину
слід
обмежити до 20
мг на добу.
Клініч
=
85;і
дослідженнn=
3;
взаємодії
препарату
показали, що
амлодипін н
=
77;
впливає на
фармакокінk=
7;тику
аторвастатl=
0;ну,
дигоксину
або варфари
=
85;у.
=
Особливостo=
0;
застосуванl=
5;я.
Усі вказан=
10;
нижче
застереженl=
5;я
для кожного
компонента
препарату,
стосуються
також препа
=
88;ату
Ко-Амлесса.
=
Літій.
Одночасне
застосуванl=
5;я
літію та
комбінації
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;
зазвичай не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).=
=
Подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС). Є
повідомленl=
5;я
щодо
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
непритомноl=
9;ті,
інсульту, гі=
087;еркаліємії
та порушенн=
03;
функції нир
=
86;к
(в т. ч. гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті),
особливо пр
=
80;
одночасномm=
1;
прийомі
препаратів,
що впливают=
00;
на РААС.
Комбінація
інгібітору
АПФ (іАПФ) з
блокатором
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ (БРА) або з
аліскіреноl=
4;,
враховуючи
подвійну
блокаду
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи, не
рекомендовk=
2;на.
Паm=
4;ієнтам,
хворим на
цукровий
діабет, або з &=
#1085;ирковою
недостатніl=
9;тю
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації <=
60
мл/хв/1,73 м2)
одночасний
=
87;рийом
з
аліскіреноl=
4;
протипоказk=
2;ний
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
Калійзберіk=
5;аючі
препарати,
харчові доб
=
72;вки,
що містять
калій, або
замінники
солі з каліє=
084;.
Одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
з
калійзберіk=
5;аючими
препаратамl=
0;
або
харчовими
добавками, щ=
086;
містять кал=
10;й,
не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
Нейтропеніn=
3;/агранулоци=
1090;оз/тромбоци=
;топенія/ане=
084;ія.
Серед
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ, було
зареєстровk=
2;но
випадки
нейтропеніo=
1;/агранулоци=
1090;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок та за
відсутностo=
0;
інших
факторів
ризику
нейтропеніn=
3;
виникає рід
=
82;о.
Периндоприl=
3;
слід
призначати
дуже обереж
=
85;о
пацієнтам з
колагенозаl=
4;и,
під час
терапії іму
=
85;осупресора=
1084;и,
алопуринолl=
6;м,
прокаїнаміk=
6;ом
або при
поєднанні
цих факторі
=
74;,
особливо
якщо є
порушення
функції
нирок. У
декого з
таких
пацієнтів
відмічався
розвиток се
=
88;йозних
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;,
в декількох
випадках –
резистентнl=
0;х
до
інтенсивноo=
1;
антибіотикl=
6;терапії.
У разі
призначеннn=
3;
периндоприl=
3;у
таким
пацієнтам
рекомендуєm=
0;ься
періодично
контролюваm=
0;и
кількість
лейкоцитів
=
91;
крові. Також
вони мають
сповіщати
про будь-яки=
081;
прояв
інфекційноk=
5;о
захворюванl=
5;я
(біль у горлі,
лихоманка)
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
=
Гіперчутлиk=
4;ість/ангіон=
1077;вротичний
набряк. Під час
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, у тому
числі
периндоприl=
3;у,
повідомлялl=
6;ся
про рідкісн=
10;
випадки
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані. Це
може статис=
03;
будь-коли пі=
076;
час
лікування.
У
таких випад
=
82;ах
необхідно
терміново
припинити п
=
88;ийом
периндоприl=
3;у
та
встановити
необхідний
нагляд за
станом
пацієнта до
повного зни
=
82;нення
симптомів. У
разі
розповсюджk=
7;ння
набряку лиш
=
77;
у зоні
обличчя та
губ стан пац=
110;єнта
зазвичай
покращуєтьl=
9;я
без терапії,
а для послаб=
083;ення
симптомів
може бути
корисним пр
=
80;значення
антигістамo=
0;нних
препаратів.
Анk=
5;іоневротич=
085;ий
набряк, що
супроводжуn=
8;ться
набряком
гортані, мож=
077;
призвести д
=
86;
летального
наслідку. У р=
1072;зі
коли набряк
розповсюджm=
1;ється
на язик, голо=
1089;ову
щілину або
гортань з ім=
086;вірністю
виникненняl=
4;
обструкції
дихальних
шляхів,
терміново
необхідна
невідкладнk=
2;
терапія, яка
може
включати
підшкірне в
=
74;едення
розчину
епінефрину 1:10=
00
(0,3-0,5 мл) та/або за=
;безпечення
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів.
Поk=
4;ідомлялося,
що у
пацієнтів
негроїдної
раси
інгібітори
АПФ частіше
спричиняютn=
0;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк ніж у
пацієнтів
інших рас.
Паm=
4;ієнти
з
ангіоневроm=
0;ичним
набряком в а=
085;амнезі,
який не був
пов’язаний
із застосув
=
72;нням
інгібіторіk=
4;
АПФ, мають
підвищений
=
88;изик
його
виникнення
під час
прийому інг=
10;біторів
АПФ (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
У
пацієнтів
під час
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ спостер=
10;галися
рідкісні
випадки
інтестиналn=
0;ної
ангіоедеми. =
059;
таких
пацієнтів
з’являвся
абдомінальl=
5;ий
біль (з
нудотою та
блюванням а
=
73;о
без них); у
деяких
випадках
попередньоk=
5;о
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
обличчя не
спостерігаl=
3;ося,
а рівень С-1 ес=
терази
був у нормі.
Діагноз
інтестиналn=
0;ної
ангіоедеми
було
встановленl=
6;
під час комп=
217;ютерної
томографії,
ультразвукl=
6;вого
дослідженнn=
3;
або
хірургічноk=
5;о
втручання. П=
110;сля
відміни інг=
10;бітору
АПФ симптом
=
80;
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
зникали. При
проведенні
диференційl=
5;ої
діагностикl=
0;
абдомінальl=
5;ого
болю, що
виникає у
пацієнтів н
=
72;
тлі прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ,
необхідно
враховуватl=
0;
ймовірністn=
0;
виникнення
інтестиналn=
0;ної
ангіоедеми.
Анафілакт=
1086;їдні
реакції під
час
десенсибілo=
0;зувальної
терапії.
Повідомлялl=
6;ся
про
поодинокі
випадки вин
=
80;кнення
тривалих
анафілактоo=
1;дних
реакцій, що
загрожувалl=
0;
життю, у
пацієнтів
під час
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ у ході
десенсибілo=
0;зувального
лікування
препаратамl=
0;,
які містять
отруту бджі
=
83;,
ос.
Інгібітори
АПФ слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
пацієнтам з
алергією
після
проведення
десенсибілo=
0;зації
та уникати ї=
093;
призначеннn=
3;
в ході імуно=
090;ерапії
засобами, що
містять
отруйні реч
=
86;вини
тваринного
походження. =
Проте
у пацієнтів, =
1097;о
потребують
призначеннn=
3;
як
інгібіторіk=
4;
АПФ, так і
десенсибілo=
0;зувальної
терапії, так=
080;х
реакцій
можна
уникнути
завдяки тим
=
95;асовому
припиненню
застосуванl=
5;я
інгібітору
АПФ
щонайменше
за 24 години до
проведення
десенсибілo=
0;зації.
=
Анафілактоo=
1;дні
реакції під
час
плазмафереk=
9;у
ліпопротеїk=
6;ів
низької щіл=
00;ності
(ЛНЩ).
Зрідка у
пацієнтів, щ=
086;
приймали
інгібітори
АПФ під час
проведення
плазмафереk=
9;у
ЛНЩ з
використанl=
5;ям
декстрансуl=
3;ьфату,
спостерігаl=
3;ося
виникнення
небезпечниm=
3;
для життя
анафілактоo=
1;дних
реакцій.
Розвитку ос
=
90;анніх
можна
уникнути,
якщо перед
проведенняl=
4;
кожного
плазмафереk=
9;у
тимчасово
припиняти
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ.
=
Пацієнти,
які
знаходятьсn=
3;
на
гемодіалізo=
0;.
Поk=
4;ідомлялося
про випадки
виникнення
анафілактоo=
1;дних
реакцій у
пацієнтів, щ=
086;
приймали
інгібітори
АПФ під час
перебуваннn=
3;
на
гемодіалізo=
0;
з використа
=
85;ням
високопротl=
6;чних
поліакрилоk=
4;их
мембран
(наприклад AN 69=
®).
Таким
пацієнтам
слід
застосовувk=
2;ти
інший тип
діалізних
мембран або
призначати
інший клас
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів. =
Печінкова
енцефалопаm=
0;ія.
У пацієнтів
із
порушенням
функції
печінки
застосуванl=
5;я
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків
може спричи
=
85;яти
печінкову
енцефалопаm=
0;ію.
У такому
випадку
застосуванl=
5;я
діуретиків
слід негайн
=
86;
припинити.
Фотосенси=
1073;ілізація.
Повідомлялl=
6;ся
про випадки
реакцій фот
=
86;сенсибіліз=
1072;ції
у пацієнтів,
що приймали
тіазидні та
тіазидоподo=
0;бні
діуретики
(див. розділ
«Побічні
реакції»). У
разі виникн
=
77;ння
таких
реакцій
лікування
діуретикамl=
0;
рекомендовk=
2;но
припинити. З=
072;
необхідносm=
0;і
відновленнn=
3;
прийому
діуретиків
слід
захистити в
=
88;азливі
ділянки від
сонця або
джерел штуч
=
85;ого
ультрафіолk=
7;ту.
Функція
нирок. Пацієн=
1090;ам
з нирковою
недостатніl=
9;тю
тяжкого
ступеня
(кліренс
креатиніну < 30
мл/хв)
лікування
препаратом
протипоказk=
2;не.
Пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю
помірного
ступеня (клі=
088;енс
креатиніну <=
60
мл/хв)
протипоказk=
2;на
терапія
препаратом
=
50;о-Амлесса,
що містить
комбінацію
периндоприl=
3;у/індапамід=
1091;
в дозах 10 мг/2,5
мг (тобто Ко-А&=
#1084;лесса
10 мг/2,5 мг/5 мг та =
10
мг/2,5 мг/10 мг).
Якщо у
хворого на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;
без наявних
ознак
порушення
функції
нирок
виникли лаб
=
86;раторні
ознаки
ниркової
недостатноl=
9;ті,
прийом
препарату
необхідно
припинити;
можливе
відновленнn=
3;
лікування
меншою дозо=
02; або
однією зі
складових
препарату.
Таким паціє
=
85;там
необхідно
проводити
частий конт
=
88;оль
калію та кре=
072;тиніну:
через 2 тижні
від початку
лікування т
=
72;
згодом кожн=
10;
два місяці у
період тера
=
87;евтичної
стабілізацo=
0;ї.
Випадки
виникнення
ниркової
недостатноl=
9;ті
спостерігаl=
3;ися
переважно у
пацієнтів з
тяжкою серц
=
77;вою
недостатніl=
9;тю
або
порушенням
функції
нирок, включ=
072;ючи
стеноз
ниркової
артерії.
Цю
комбінацію
не
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
двобічним
стенозом ни
=
88;кових
артерій або
стенозом
артерії єди
=
85;ої
функціонуюm=
5;ої
нирки.
Риk=
9;ик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
та/або нирко=
074;ої
недостатноl=
9;ті
(у разі
серцевої не
=
76;остатності,
дефіциту
води та
електролітo=
0;в
тощо): значна
стимуляція
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
спостерігаl=
3;ася
під час чітк=
086;
вираженого
дефіциту во
=
76;и
та
електролітo=
0;в
(сувора
безсольова
дієта або
тривале
лікування
діуретикамl=
0;)
у пацієнтів =
079;
низьким
артеріальнl=
0;м
тиском, у раз=
1110;
стенозу
ниркових
артерій,
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті
або у
пацієнтів з
цирозом
печінки з
набряками т
=
72;
асцитом.
Блl=
6;кування
цієї систем
=
80;
інгібітороl=
4;
АПФ, особлив=
086;
під час
першого
прийому та
протягом
перших двох
тижнів
лікування,
може
спричинити
різке
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску та/або
підвищення
=
88;івня
креатиніну
=
91;
плазмі кров=
10;,
що підтверд
=
78;ує
наявність
функціоналn=
0;ної
ниркової не
=
76;остатності.
Іноді це мож=
077;
мати гостри
=
81; початок
та з’явитис=
03;
будь-коли. У таких
випадках лі
=
82;ування
слід
розпочинатl=
0;
з більш
низької доз
=
80;
з поступови
=
84;
її
підвищенняl=
4;.
У пацієнтів =
079;
ішемічною
хворобою
серця або
церебровасl=
2;улярними
захворюванl=
5;ями
значне зниж
=
77;ння
артеріальнl=
6;го
тиску може
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
Тіk=
2;зидні
та тіазидоп
=
86;дібні
діуретики
демонструюm=
0;ь
найбільшу
ефективнісm=
0;ь,
якщо немає
порушень фу
=
85;кції
нирок або
порушення є
незначними
(рівень
креатиніну
приблизно
нижче 25 мг/л,
тобто 220
μмоль/л у
дорослих).
У
пацієнтів л=
10;тнього
віку рівень
креатиніну
плазми кров=
10;
має відпові
=
76;ати
віку, масі
тіла та
статі.
Гіповолеміn=
3;,
спричинена
втратою вод
=
80;
та натрію
внаслідок
прийому
діуретиків
на початку
лікування,
призводить
до зниження
гломерулярl=
5;ої
фільтрації.
Внаслідок
цього може
спостерігаm=
0;ися
підвищення
рівня
сечовини та
креатиніну
=
91;
крові. Така
транзиторнk=
2;
функціоналn=
0;на
ниркова
недостатніl=
9;ть
не має
наслідків у
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок, але
може
посилити
наявну
ниркову
недостатніl=
9;ть.
Паm=
4;ієнтам
із нирковою
недостатніl=
9;тю
можна
застосовувk=
2;ти
амлодипін у
звичайних д
=
86;зах.
Коливання
концентрацo=
0;ї
амлодипіну
=
91;
плазмі кров=
10;
не залежать
від ступеня
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Доl=
9;лідження
застосуванl=
5;я
препарату К
=
86;-Амлесса
пацієнтам k=
9;
порушенням
функції
нирок не про=
074;одилися.
Для
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
дозування п
=
88;епарату
Ко-Амлесса має
відповідатl=
0;
окремо
підібраним
дозам монок
=
86;мпонентів.
Гіпотензі=
1103;,
дефіцит вод
=
80;
та
електролітo=
0;в.
Існує ризик
раптового
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів з
дефіцитом
натрію
(зокрема у
пацієнтів з=
10;
стенозом
ниркових
артерій).
Тому необхі
=
76;но
систематичl=
5;о
перевіряти ста=
н
пацієнтів
щодо
симптомів
дефіциту
води та
електролітo=
0;в,
які можуть
виникнути
при блюванн=
10;
або діареї. У
таких
пацієнтів
необхідно
регулярно
контролюваm=
0;и
рівень
електролітo=
0;в
у плазмі
крові.
Прl=
0;
виникненні
вираженої
гіпотензії
може бути по=
090;рібне
внутрішньоk=
4;енне
введення
ізотонічноk=
5;о
розчину
хлориду
натрію.
Транзиторнk=
2;
гіпотензія
не є
протипоказk=
2;нням
для подальш
=
86;го
прийому
препарату.
Після
відновленнn=
3;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові (ОЦК) та
нормалізацo=
0;ї
артеріальнl=
6;го
тиску
лікування
може бути
розпочате з
нижчої дози
або одним із
компонентіk=
4;
препарату.
Лікування
будь-яким
діуретиком
може спричи
=
85;ити
зниження
рівня натрі=
02; у
плазмі кров=
10;,
що, ймовірно,
призведе до
серйозних н
=
72;слідків.
Спочатку
зниження
концентрацo=
0;ї
натрію може
бути безсим
=
90;омним,
тому слід
регулярно
проводити л
=
72;бораторний
моніторинг
цього
показника. Б=
110;льш
частий
контроль
необхідний
для пацієнт=
10;в
літнього
віку та
пацієнтів і
=
79;
цирозом
печінки (див. &=
#1088;озділи
«Побічні
реакції» та
«Передозувk=
2;ння»).
Рівень
калію.
Лікування
комбінацієn=
2;
індапаміду
=
79;
периндоприl=
3;ом
та амлодипі
=
85;ом
не виключає
ймовірностo=
0;
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї,
зокрема у
пацієнтів і
=
79;
цукровим
діабетом аб
=
86;
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Як і при
застосуванl=
5;і
будь-якого
антигіпертk=
7;нзивного
препарату
разом із діу=
088;етиком,
слід регуля
=
88;но
проводити
моніторинг
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;.
У
деяких
пацієнтів н
=
72;
тлі прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ, у тому
числі
периндоприl=
3;у,
відзначалоl=
9;я
підвищення
концентрацo=
0;ї
калію у плаз=
084;і
крові. До
факторів
ризику
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
належать
ниркова
недостатніl=
9;ть,
погіршення
функції
нирок, вік
понад 70 років,
цукровий
діабет,
інтеркуренm=
0;ні
стани, такі
як
дегідратацo=
0;я,
гостра серц
=
77;ва
декомпенсаm=
4;ія,
метаболічнl=
0;й
ацидоз та
одночасне
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
(наприклад с=
087;іронолакто&=
#1085;у,
еплеренону,
тріамтеренm=
1;
або
амілориду),
харчових
добавок, що
містять
калій, або
замінників
солі з
калієм;
прийом інши
=
93;
препаратів, =
103;кі
спричиняютn=
0;
підвищення
концентрацo=
0;ї
калію у плаз=
084;і
крові
(наприклад
гепарину).
Застосуванl=
5;я
харчових
добавок, що
містять кал=
10;й,
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
або замінни
=
82;ів
солі з
калієм,
особливо
пацієнтам з =
087;орушенням
функції
нирок, також
може призве
=
89;ти
до значного
підвищення
рівня калію =
091;
плазмі.
Гіперкалієl=
4;ія
може
спричинити
=
89;ерйозні,
іноді
летальні,
аритмії. Якщ=
086;
одночасний
=
87;рийом
периндоприl=
3;у
та будь-якої
з вищезазна
=
95;ених
речовин
вважається
доцільним, ї=
093;
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;,
часто контр
=
86;люючи
рівень калі=
02;
у сироватці
крові (див.
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
Зниження
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;
та
гіпокаліємo=
0;я
є основним
ризиком при
застосуванl=
5;і
тіазидних т
=
72;
тіазидоподo=
0;бних
діуретиків. =
053;еобхідно
запобігати
виникненню
гіпокаліємo=
0;ї
(<
3,4 ммоль/л) у
пацієнтів з
високим
ризиком
(пацієнти лі=
090;нього
віку та/або
ті, що недост=
1072;тньо
харчуються,
пацієнти, як=
110;
приймають
багато ліка
=
88;ських
засобів,
пацієнти з
цирозом
печінки, що
супроводжуn=
8;ться
набряками т
=
72;
асцитом,
пацієнти з і=
096;емічною
хворобою
серця та
пацієнти з
серцевою
недостатніl=
9;тю).
У разі
виникнення
гіпокаліємo=
0;ї
підвищуютьl=
9;я
кардіотоксl=
0;чність
серцевих
глікозидів
та ризик
виникнення
порушень
ритму. Паціє=
085;ти,
які мають
подовжений
інтервал QT вр&=
#1086;дженого
або
ятрогенногl=
6; ґенезу,
також
належать до
групи ризик
=
91;.
Гіпокаліємo=
0;я,
як і
брадикардіn=
3;,
можуть
сприяти
розвитку
тяжких пору
=
96;ень
серцевого
ритму, в тому
числі
пароксизмаl=
3;ьної
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу «піруе
=
90;»,
яка може бут=
080;
летальною.
У
всіх цих
випадках
необхідний
більш части
=
81;
контроль
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;.
Перше
визначення
цього
показника
слід зробит
=
80;
протягом
першого
тижня
лікування.
У
разі
зниження
рівня калію =
091;
сироватці к
=
88;ові
необхідна
його
корекція.
=
Рівень
кальцію.
Тіазидні та
тіазидоподo=
0;бні
діуретики м
=
86;жуть
зменшувати
екскрецію
кальцію із
сечею та
призводити
до
незначного
та тимчасов
=
86;го
підвищення
рівня кальц=
10;ю
у плазмі.
Справжня
гіперкальцo=
0;ємія
може бути
наслідком
попередньо
недіагностl=
6;ваного
гіперпаратl=
0;реоїдизму.
Лікування с
=
83;ід
припинити д
=
86;
обстеження
функції пар
=
72;тиреоїдних
залоз (див.
розділ
«Побічні ре
=
72;кції»).
=
Реноваскулn=
3;рна
гіпертензіn=
3;.
Лікуванням
реноваскулn=
3;рної
гіпертензіo=
1;
є реваскуля
=
88;изація.
Однак для
пацієнтів з
реноваскулn=
3;рною
гіпертензіn=
8;ю,
які чекають
на операцію
або у яких
така
операція
неможлива,
можуть бути
корисними
інгібітори
АПФ.
Якm=
7;о
препарат Ко-=
040;млесса
призначени=
;й
пацієнтам з
діагностовk=
2;ним
стенозом
ниркової
артерії або
підозрою на
нього,
терапію
необхідно
розпочинатl=
0;
в умовах
стаціонару
=
79;
низьких доз, =
1082;онтролюючи
рівень калі=
02;.
У деяких
пацієнтів
спостерігаk=
4;ся
розвиток
функціоналn=
0;ної
ниркової
недостатноl=
9;ті,
яка була обо=
088;отною
після
відміни лік
=
91;вання.
=
Кашель.
Повідомлялl=
6;ся
про
виникнення
сухого кашл=
02;
на тлі
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ. Цей каше=
1083;ь
є тривалим і
припиняєтьl=
9;я
після відмі
=
85;и
препарату.
При
виникненні
цього симпт
=
86;му
слід брати д=
086;
уваги
ятрогенну
етіологію
кашлю. Якщо
терапія
інгібітороl=
4;
АПФ є
бажаною, мож=
085;а
розглядати
питання щод
=
86;
продовженнn=
3;
терапії.
Атероскле=
1088;оз.
Ризик
виникнення
гіпотензії =
08;
у всіх паціє=
085;тів,
але з
особливою
обережністn=
2;
слід призна
=
95;ати
периндоприl=
3;
пацієнтам з
ішемічною
хворобою
серця або не=
076;остатністю
церебральнl=
6;го
кровообігу. =
059;
таких
випадках
лікування с
=
83;ід
починати з
низької доз
=
80;.
=
Гіпертонічl=
5;ий
криз. Без
=
87;ека
та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
амлодипіну
пацієнтам у
стані
гіпертонічl=
5;ого
кризу не
вивчалися.
=
Серцева
недостатніl=
9;ть/серцева
недостатніl=
9;ть
тяжкого
ступеня.
Пацієнтам і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
амлодипін
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;.
У довготрив
=
72;лому
плацебо-кон
=
90;рольованом=
1091;
дослідженнo=
0;
за участю
пацієнтів і
=
79;
серцевою не
=
76;остатністю
тяжкого
ступеня (ІІІ, IV
клас за функ=
094;іональною
класифікацo=
0;єю
Нью-Йоркськ
=
86;ї
асоціації
кардіологіk=
4;
хронічної
серцевої
недостатноl=
9;ті
– NYHA) частота
випадків
розвитку ан
=
75;іоневротич=
1085;ого
набряку
легень при
застосуванl=
5;і
амлодипіну
була вищою
порівняно і
=
79;
плацебо (див.
розділ
«Фармакодиl=
5;аміка»).
Антагоністl=
0;
кальцію,
включаючи
амлодипін,
необхідно
призначати
=
79;
обережністn=
2;
пацієнтам і
=
79; застійною
серцевою
недостатніl=
9;тю,
тому що вони
підвищують
ризик
виникнення
кардіоваскm=
1;лярних
подій та
летального
наслідку.
У
пацієнтів з
серцевою
недостатніl=
9;тю
тяжкого
ступеня (IV
ступінь)
лікування
необхідно
розпочинатl=
0;
під наглядо
=
84;
лікаря зі
зниженої по
=
95;аткової
дози.
Лікування
β-блокатораl=
4;и
у пацієнтів =
079;
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та коронарн
=
86;ю
недостатніl=
9;тю
не слід
припиняти:
інгібітор
АПФ додають
до
β-блокатора.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:EN-GB'>Стеноз
аортальногl=
6;
або
мітральногl=
6;
клапанів/гі
=
87;ертрофічна
кардіоміопk=
2;тія.
Необхідно з
обережністn=
2;
призначати
інгібітори
АПФ
пацієнтам з
обструкцієn=
2;
виходу з
лівого
шлуночка.
=
Пацієнти
з цукровим
діабетом.
У пацієнтів =
079;
інсулінозаl=
3;ежним
цукровим ді
=
72;бетом
(через
тенденцію д
=
86;
спонтанногl=
6; підвищення
рівня калію)
лікування
слід
розпочинатl=
0;
під медични
=
84;
наглядом зі
зниженої
початкової
дози.
У
хворих на
цукровий
діабет, які
приймають п
=
77;роральні
цукрознижуk=
4;альні
засоби або о=
090;римують
інсулін, слі=
076;
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень
глюкози у
крові,
особливо пр
=
86;тягом
першого
місяця
терапії
інгібітороl=
4;
АПФ.
У
хворих на
цукровий
діабет
важливо
контролюваm=
0;и
рівень
глюкози у
крові,
зокрема кол
=
80;
рівень калі=
02;
знижений.
=
Расові
особливостo=
0;. =
Периндоприl=
3;,
як і інші
інгібітори
АПФ, ймовірн=
086;,
менш
ефективно
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск у паціє=
085;тів
негроїдної
раси з
гіпертензіn=
8;ю,
ніж у
пацієнтів
інших рас, що,
можливо, поя=
089;нюється
низьким
рівнем
реніну у
крові цих
пацієнтів.
=
Хірургічне
втручання/а
=
85;естезія.
Інгібітори
АПФ можуть
викликати
гіпотензію
при
проведенні
анестезії,
особливо пі
=
76;
час
застосуванl=
5;я
анестетика,
який
призводить
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску. Тому
при
лікуванні
інгібітораl=
4;и
АПФ тривало=
11;
дії, такими
як
периндоприl=
3;,
препарат
рекомендовk=
2;но,
якщо це
можливо
відмінити з
=
72;
одну добу до
хірургічноk=
5;о
втручання.
Печінкова
недостатніl=
9;ть.
Рідко прийо
=
84;
інгібіторіk=
4;
АПФ
пов’язаний =
10;з
синдромом,
який
розпочинаєm=
0;ься
з холестати
=
95;ної
жовтяниці т
=
72;
розвиваєтьl=
9;я
у швидкопли
=
85;ний
некроз
печінки,
іноді з
летальним
наслідком.
Механізм
виникнення
цього синдр
=
86;му
невідомий.
Пацієнтам, у
яких на тлі п=
1088;ийому
інгібітору
АПФ
розвиваєтьl=
9;я
жовтяниця
або
відбуваєтьl=
9;я
значне
підвищення
рівня
печінкових
ензимів, слі=
076;
припинити
прийом
інгібітору
АПФ та
провести
відповідне
медичне
обстеження
=
81;
лікування (д=
080;в.
розділ
«Побічні
реакції»).
У
пацієнтів і
=
79;
порушенням
функції
печінки
спостерігаn=
2;ться
подовжений
період
напіввиведk=
7;ння
амлодипіну
=
90;а
високе
значення AUC;
рекомендацo=
0;й
щодо дозува
=
85;ня
немає.
Лікування
амлодипіноl=
4;
необхідно
розпочинатl=
0;
з найнижчих
доз, дотриму=
102;чись
обережностo=
0;
на початку
терапії та
під час підв=
080;щення
доз.
Пацієнтам з
порушенням
функції
печінки
тяжкого
ступеня
можуть бути =
087;отрібні
поступовий
підбір доз т=
072;
ретельний
моніторинг. =
Доl=
9;лідження
застосуванl=
5;я
препарату К
=
86;-Амлесса
пацієнтам k=
9;
порушенням
функції
печінки не
проводилисn=
3;.
Оскільки
відомо про
ефект
окремих
компонентіk=
4; препарату
Ко-Амлесса, ц=
1077;й
лікарський
засіб
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з
порушенням
=
92;ункції
печінки
тяжкого
ступеня та
має застосо
=
74;уватися
з
обережністn=
2;
при легких т=
072;
помірних
порушеннях
функції
печінки.
Сечова
кислота.
У пацієнтів =
079;
підвищеним
рівнем
сечової
кислоти
можлива
тенденція д
=
86;
збільшення
кількості
нападів
подагри.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-langua=
ge:EN-GB'>Пацієнти
літнього
віку.
Перед
початком
лікування
слід
перевірити
функцію
нирок та
рівень калі=
02;.
Для зниженн=
03;
ризику
виникнення
раптової
гіпотензії,
особливо за
наявності
дефіциту
води або
електролітo=
0;в,
початкову
дозу
коригують
залежно від
відповіді
артеріальнl=
6;го
тиску на
лікування.
Підвищуватl=
0;
дози
пацієнтам л=
10;тнього
віку слід з
обережністn=
2;
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Фармакокіl=
5;етика»).
=
Вагітність
Препарат =
Кo-Амлесса
протипоказ=
072;ний
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують
вагітність.
Годування
груддю
Преп=
;арат
Кo-Амлесса пр=
086;типоказани&=
#1081;
у період
годування
груддю.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Вплив п=
088;епарату
Ко-Амлесса н=
072;
здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;
не вивчався. =
span>Периндопр=
1080;л
та індапамі
=
76;
не впливают=
00;
на здатніст=
00;
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами аб
=
86; працювати
з іншими мех=
072;нізмами.
Але у деяких
пацієнтів
можуть
виникати
індивідуалn=
0;ні
реакції,
пов’язані з=
10;
зниженням
артеріальнl=
6;го
тиску.
Амлодипін
може незнач
=
85;о
або помірно
впливати на
здатність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами та
працювати з =
110;ншими
механізмамl=
0;.
Можливе
порушення
реакції у ра=
079;і
виникнення
=
91;
пацієнта
запаморочеl=
5;ня,
головного
болю,
слабкості,
стомлюваноl=
9;ті
або нудоти.
Сп&=
#1086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози.
1
таблетка
препарату К
=
86;-Амлесса
на добу
одноразово,
бажано
вранці пере
=
76;
їдою.
Заl=
9;тосування
фіксованої
комбінації
не передбач
=
77;не
для
початкової
терапії.
У
разі
необхідносm=
0;і
дозу препар
=
72;ту
Ко-Амлесса можна
змінити або
може бути
рекомендовk=
2;ний
індивідуалn=
0;ний
підбір доз
окремо за ко=
078;ним
компонентоl=
4;.
У разі
необхідносm=
0;і
пацієнт мож
=
77;
розділити
таблетку
Кo-Амлесса по 4
мг/1,25 мг/10 мг або
Кo-Амлесса по 8
мг/2,5 мг/10 мг на
рівні дози,
поклавши її
на рівну
поверхню
рискою вгор
=
91;
та
натиснувши
двома пальц=
03;ми
по обидва
боки від
риски.
Максимальн&=
#1072;
рекомендовk=
2;на
доза препар
=
72;ту
Кo-Амлесс=
а
– 8 мг/2,5 мг/10 мг на
день.
=
Дозування
Особли=
1074;і
групи
пацієнтів
Пацієнти з
порушенням
функції
нирок (див. ро&=
#1079;діли
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
При
нирковій
недостатноl=
9;ті
тяжкого сту
=
87;еня
(кліренс
креатиніну
нижче 30 мл/хв)
лікування
препаратом
протипоказk=
2;не.
Паm=
4;ієнтам
з нирковою
недостатніl=
9;тю
помірного
ступеня
(кліренс
креатиніну R=
11;
30-60 мл/хв) призн=
072;чення
препарату К
=
86;-Амлесса
у дозах 8 мг/2,5
мг/5 мг і 8 мг/2,5 мг=
/10
мг протипок
=
72;зані.
Звичайне
медичне
спостережеl=
5;ня
має включат
=
80;
частий
контроль
рівня
креатиніну
та калію.
=
1055;репарат
Кo-Амлесса можна
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
кліренсом
креатиніну (=
805;
60 мл/хв). Таким
=
87;ацієнтам
рекомендуєm=
0;ься
індивідуалn=
0;не
титрування
дози за
монокомпонk=
7;нтами.
Пацієнти
літнього
віку. Сліk=
6;
враховуватl=
0;,
що виведенн=
03;
периндоприl=
3;ату
у пацієнтів
літнього
віку
знижується. Призl=
5;ачення
препарату К
=
86;-Амлесса
пацієнтам
літнього
віку можлив
=
77;
з урахуванн=
03;м
функції
нирок (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Пацієнти з
порушенням
функції
печінки. =
Пацієнтам
із тяжким
порушенням
функції
печінки
лікування п
=
88;епаратом
Ко-Амлесса протипоказ
=
72;не.
Препарат Ко-=
040;млесса
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;
пацієнтам з
легким та
помірним
порушенням
функції печ=
10;нки
у зв’язку з
відсутністn=
2;
рекомендацo=
0;й
щодо
дозування
амлодипіну.
Діти.
Даl=
5;і
щодо безпек
=
80;
та
ефективносm=
0;і
призначеннn=
3;
препарату К
=
86;-Амлесса
дітям
відсутні,
тому його не
застосовуюm=
0;ь
цій віковій
групі.
Передозу&=
#1074;ання.
Дані
щодо
передозуваl=
5;ня
препарату К
=
86;-Амлесса
відсутні.
Для
комбінації
периндоприl=
3;/індапамід
найчастішоn=
2;
небажаною
реакцією у
разі
передозуваl=
5;ня
є артеріаль
=
85;а
гіпотензія,
яка іноді
може
супроводжуk=
4;атися
нудотою,
блюванням,
судомами,
запаморочеl=
5;ням,
сонливістю,
сплутаністn=
2;
свідомості,
олігурією,
яка може
прогресуваm=
0;и
до анурії
(внаслідок
гіповолеміo=
1;).
Можуть вини
=
82;ати
порушення
водно-елект
=
88;олітного
балансу (зни=
078;ення
рівня калію
та натрію у
плазмі кров=
10;).
Заходи першої допомоги включають швидке виве = 76;ення препарату з організму: промивання шлунка та/аб= 086; призначеннn= 3; активованоk= 5;о вугілля, а потім відновленнn= 3; водно-елект = 88;олітного балансу в умовах стаціонару, доки ці пока= 079;ники не повернутьсn= 3; у межі норми. <= o:p>
У
разі
виникнення
значної
гіпотензії
пацієнту
слід надати
горизонталn=
0;ного
положення з
низьким
узголів’ям.
За
необхідносm=
0;і
вводять
ізотонічниl=
1;
розчин
внутрішньоk=
4;енно
або викорис
=
90;овують
будь-який
інший спосі
=
73;
відновленнn=
3;
об'єму крові.
Пеl=
8;индоприлат,
активна
форма
периндоприl=
3;у,
можна видал
=
80;ти
з організму
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;
(див. розділ
«Фармакокіl=
5;етика»).
Даl=
5;і
щодо зумисн
=
86;го
передозуваl=
5;ня
амлодипіну
=
86;бмежені.
Згo=
0;дно
з наявними
даними можн
=
72;
припустити,
що прийом ду=
078;е
великих доз
призведе до
надмірної
периферичнl=
6;ї
вазодилатаm=
4;ії
та
рефлекторнl=
6;ї
тахікардії.
Повідомлялl=
6;ся
про виражен
=
91;,
імовірно,
тривалу
системну
гіпотезію т
=
72;
шок з
летальним
наслідком.
Клo=
0;нічно
виражена
гіпотензія,
викликана
передозуваl=
5;ням
амлодипіну, =
087;отребує
активної
кардіоваскm=
1;лярної
допомоги,
зокрема
частого
контролю
функції сер
=
94;я
та
респіраторl=
5;ої
функції,
підняття ні
=
78;них
кінцівок, а
також
моніторингm=
1;
об’єму цирк
=
91;люючої
крові та
сечовиділеl=
5;ня.
Прl=
0;значення
вазоконстрl=
0;ктора
може бути
корисним дл=
03;
відновленнn=
3;
тонусу суди
=
85;
та
артеріальнl=
6;го
тиску, якщо
відсутні
протипоказk=
2;ння.
Внутрішньоk=
4;енне
введення
кальцію
глюконату м
=
86;же
допомогти
усуненню
наслідків
блокади
кальцієвих
каналів.
У
деяких
випадках
промивання
шлунка є
доцільним.
Дослідженнn=
3;
за участю
здорових до
=
73;ровольців
продемонстl=
8;увало,
що внаслідо
=
82;
застосуванl=
5;я
активованоk=
5;о
вугілля
через 2 годин=
1080;
після
прийому 10 мг
амлодипіну
знижується
=
96;видкість
абсорбції
амлодипіну
=
74;
організмі.
Оскільки
амлодипін
має високий =
088;івень
зв’язуваннn=
3;
з білками
крові, гемод=
110;аліз
визнаний
неефективнl=
0;м.
=
055;обічні
реакції.
Найбільш
частими
побічними
реакціями, я=
082;і
спостерігаl=
3;ися
під час
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у,
індапаміду
та
амлодипіну
окремо, є:
запаморочеl=
5;ня,
головний
біль, парест=
077;зії,
вертиго,
сонливість,
порушення
зору, дзвін у
вухах,
пальпітаціn=
3;, припливи,
артеріальнk=
2;
гіпотензія
(та пов’язан=
110;
з нею
симптоми),
кашель,
задишка,
розлади з
боку шлунко
=
74;о-кишкового
тракту (біль
у животі, зап=
1086;р,
діарея, спот=
074;орення
смаку
(дисгевзія),
диспепсія,
нудота,
блювання),
свербіж,
шкірні виси
=
87;ання,
макулопапуl=
3;ьозні
висипання,
судоми
м’язів,
астенія,
набряк
щиколоток,
набряк та
втома.
Піk=
6;
час
лікування
периндоприl=
3;ом,
індапамідоl=
4;
або
амлодипіноl=
4;
спостерігаl=
3;ися
нижчезазнаm=
5;ені
побічні
реакції, які
за частотою
розподіленo=
0;
таким чином:
дуже часто (≥
1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10);
нечасто (> 1/1000, <
1/100); рідко (> 1/10000, < 1/10=
00);
дуже рідко (<
1/10000); частота
невідома (не
можна
визначити з
=
72;
наявною
інформацієn=
2;).
З боку
кровоносноo=
1;
та
лімфатичноo=
1; систем. =
Агранулоциm=
0;оз:
перин=
доприл
та індапамі
=
76; – дуже
рідко;
апластична
анемія: індапамід
– дуже рідко;
панцитопенo=
0;я:
перин=
доприл
– дуже рідко;
зниження
рівня
гемоглобінm=
1;
та
гематокритm=
1;: перин=
076;оприл
– дуже рідко=
;;
лейкопенія: перин=
076;оприл,
індапамід,
амлодипін –
дуже рідко;
нейтропеніn=
3;: перин=
076;оприл
– дуже рідко;
гемолітичнk=
2;
анемія:
периндоприl=
3;,
індапамід –
дуже рідко;
тромбоцитоl=
7;енія:
перин=
доприл,
індапамід,
амлодипін –
дуже рідко;
еозинофіліn=
3;: перин=
076;оприл
– нечасто.
З
боку імунно=
11;
системи.=
Алергічні
реакції: амлодипін
– дуже рідко.
З
боку
метаболізмm=
1;
та обміну
речовин. =
Гіперкалієl=
4;ія,
яка зникає
після
відміни пре
=
87;арату:
перин=
доприл
– нечасто;
гіперглікеl=
4;ія:
амлод=
ипін
– дуже рідко;
гіперкальцo=
0;ємія:
індап=
амід
– дуже рідко;
гіпоглікемo=
0;я:
перин=
доприл
– нечасто; зн=
1080;ження
рівня калію =
079;
гіпокаліємo=
0;єю,
зокрема
серйозною, у
пацієнтів
високого
ризику: індапамід
– частота
невідома;
гіпонатрієl=
4;ія:
перин=
доприл
– нечасто, індапамід =
211;
частота
невідома.
З
боку
психіки. =
Сплутаністn=
0;
свідомості: перин=
076;оприл
– дуже рідко, амлод=
080;пін
– рідко;
безсоння: амлодипін
– нечасто;
зміни
настрою
(включаючи
тривогу): амлодипін
– нечасто;
порушення
настрою: периндопр
=
80;л
– нечасто;
депресія: амлодипін
– нечасто;
порушення
сну: пk=
7;риндоприл
– нечасто.
З боку
нервової
системи. =
Запаморочеl=
5;ня:
перин=
доприл
та амлодипі
=
85;
– часто;
головний
біль: l=
7;ериндоприл
та амлодипі
=
85;
– часто, індапамід
– рідко;
парестезія: перин=
076;оприл
– чаl=
9;то,
індап=
амід
– ріk=
6;ко,
амлод=
ипін
– нечасто;
вертиго: периндопр
=
80;л
– чаl=
9;то,
індап=
амід
– рідко;
сплутаністn=
0;
свідомості:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
гіпертонія:
амлодипін –
дуже рідко;
периферичнk=
2;
нейропатія: амлод=
080;пін
– дуже рідко;
гіпестезія: амлод=
080;пін
– нечасто; сп=
1086;творення
смаку
(дисгевзія): перин=
076;оприл
– часто, амлодипін
– нечасто;
тремор: амлодипін
– нечасто;
непритомніl=
9;ть:
перин=
доприл
– нечасто, індапамід=
–
частота
невідома, амлодипін
– нечасто;
сонливість: перин=
076;оприл
– нечасто, амлодипін
– часто.
З боку
органів зор
=
91;.
Порушення
зору: l=
7;ериндоприл
– чаl=
9;то,
амлод=
ипін
– нечасто;
двоїння: амлодипін
– нечасто.
З боку
органів
слуху та
лабіринту
вуха.
Дзвін у
вухах: периндопри=
083;
– чаl=
9;то,
амлод=
ипін
– нечасто.
З боку
серця.
Стенокардіn=
3;:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
аритмія (в
тому числі
брадикардіn=
3;,
шлуночкова
тахікардія
та фібриляц=
10;я
передсердь): перин=
076;оприл,
індапамід,
амлодипін –
дуже рідко;
інфаркт
міокарда
може
виникати
внаслідок н
=
72;дмірного
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску у паці=
108;нтів
високого
ризику: периндопр=
080;л
та амлодипі
=
85; –
дуже рідко;
пальпітаціn=
3;: перин=
076;оприл
– нечасто, амлодипін
– часто;
пароксизмаl=
3;ьна
шлуночкова
тахікардія
типу
«пірует» (torsade de pointe=
s),
яка може бут=
080;
летальною: індап=
072;мід
– частота
невідома;
тахікардія: перин=
076;оприл
– нечасто.
З боку
судинної
системи.=
Припливи:
амлод=
ипін
– часто;
гіпотензія
(та пов’язан=
110;
з нею симпто=
084;и):
перин=
доприл
– чаl=
9;то,
індапамід –
дуже рідко,
амлодипін –
нечасто;
інсульт мож
=
77;
виникати
внаслідок
надмірного
зниження артеріаль=
;ного
тиску у
пацієнтів
високого
ризику: периндопр=
080;л
– дуже рідко=
;;
васкуліт: периндопр
=
80;л
– нечасто, амлодипін =
i>–
дуже рідко.
З боку
респіраторl=
5;ої
системи,
органів гру
=
76;ної
клітки та се=
088;едостіння.=
Кашель: периндопр=
080;л
– чаl=
9;то,
амлод=
ипін
– дуже рідко;
задишка: периндопр
=
80;л
– чаl=
9;то,
амлод=
ипін
– нечасто;
бронхоспазl=
4;: перин=
076;оприл
– нечасто;
еозинофільl=
5;а
пневмонія: перин=
076;оприл
– дуже рідко;
риніт: периндопри=
083;
– дуже рідко, амлод=
080;пін
– нечасто.
З боку
травної
системи.
Біль у
абдомінальl=
5;ій
ділянці
живота: периндопр=
080;л
та амлодипі
=
85; –
часто; запор: перин=
076;оприл
– часто, індапамід
– рідко,
амлодипін –
нечасто;
діарея: периндопр=
080;л
– часто, амлодипін
– часто;
диспепсія:
периндоприl=
3; –
часто, амлодипін
– нечасто;
нудота: периндопр=
080;л
та амлодипі
=
85; –
часто,
індапамід –
рідко;
блювання: периндопр
=
80;л
– чаl=
9;то,
індап=
амід
та ам=
1083;одипін
– нечасто;
сухість у
роті: l=
7;ериндоприл
та амлодипі
=
85; –
нечасто, індапамід
– рідко; пору=
;шення
перистальтl=
0;ки
кишечнику:
амлод=
ипін
– часто;
гіперплазіn=
3;
ясен: k=
2;млодипін
– дуже рідко;
панкреатит: перин=
076;оприл,
індапамід т
=
72;
амлодипін –
дуже рідко;
гастрит: амлодипін
– дуже рідко.
З боку
гепатобіліk=
2;рної
системи.
Гепатит: периндопр
=
80;л
та амлодипі
=
85;
– дуже рідко, індап=
072;мід
– частота
невідома;
жовтяниця: амлод=
080;пін
– дуже рідко;
порушення
функції
печінки: індапамід
– дуже рідко;
за наявност=
10;
печінкової
недостатноl=
9;ті
можливе
виникнення
печінкової
енцефалопаm=
0;ії:
індапамід –
частота
невідома.
З боку
шкіри та
підшкірної
тканини.
Набряк
Квінке: амлодипін
– дуже рідко;
свербіж: периндопр
=
80;л
– часто, амлодипін –
нечасто;
висип: периндопри=
083;
– часто, амлодипін –
нечасто;
макулопапуl=
3;ьозні
висипання: індап=
072;мід
– часто;
кропив’янкk=
2;: перин=
076;оприл
– нечасто, індап=
072;мід
та амлодипі
=
85;
– дуже рідко;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк: периндопр=
080;л
– нечасто, індап=
072;мід
та амлодипі
=
85;
– дуже рідко;
реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
переважно
дерматологo=
0;чні,
у пацієнтів,
які мають
схильність
до
алергічних
та астматич
=
85;их
реакцій: індапамід
– нечасто;
алопеція: амлодипін =
i>–
нечасто;
пурпура: індапамід =
090;а
амлодипін –
нечасто;
знебарвленl=
5;я
шкіри:
амлодипін –
нечасто;
гіпергідроk=
9;: перин=
076;оприл
та амлодипі
=
85;
– нечасто;
екзантема: амлод=
080;пін
– нечасто;
мультиформl=
5;а
еритема: периндопр
=
80;л
та амлодипі
=
85;
– дуже рідко;
синдром
Стівенса –
Джонсона: індапамід
та амлодипі
=
85;
– дуже рідко;
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит: амлодипін
– дуже рідко;
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз: індапамід =
i>–
дуже рідко;
реакції
фотосенсибo=
0;лізації:
перин=
доприл
– нечасто, індапамід –
частота
невідома, амлодипін
– дуже рідко;
можливе
посилення
прояву наяв
=
85;ого
гострого
системного
червоного
вовчака: індапамід –
частота
невідома;
пемфігоїд: перин=
076;оприл
– нечасто.
З боку
скелетно-м’=
03;зової
системи та
сполучної
тканини.
Судоми у
м’язах:
периндоприl=
3;
– часто, амлодипін –
нечасто;
набряк
щиколоток: амлод=
080;пін
– часто;
артралгія: перин=
076;оприл
– нечасто, амлодипін
– нечасто;
міалгія:
периндоприl=
3;
– нечасто, амлодипін
– нечасто;
біль у спині: амлод=
080;пін
– нечасто.
З боку
нирок та
системи
сечовиділеl=
5;ня.
Порушення
сечовипускk=
2;ння,
ніктурія,
часте
сечовипускk=
2;ння:
амлодипін –
нечасто;
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть:
перин=
доприл
– дуже рідко;
ниркова
недостатніl=
9;ть:
перин=
доприл
– нечасто, індапамід –
дуже рідко.
З боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз.
Еректильна
дисфункція: перин=
076;оприл
та амлодипі
=
85;
– нечасто;
гінекомастo=
0;я:
амлод=
ипін
– нечасто.
Загальl=
5;і
розлади.
Астенія: периндопр
=
80;л
– часто, амлодипін –
нечасто;
підвищена
втомлюваніl=
9;ть:
індап=
амід
– рідко, амлодипін
– часто;
набряки: амлодипін
– часто; біль
у грудній
клітці:
периндоприl=
3;
– нечасто, амлодипін
– нечасто;
біль: k=
2;млодипін
– нечасто;
нездужання: перин=
076;оприл
– нечасто, амлодипін
– нечасто;
периферичнo=
0;
набряки: периндопр
=
80;л
– нечасто;
гіпертерміn=
3;: перин=
076;оприл
– нечасто.
Дослідk=
8;ення.
Збільшення/
=
79;меншення
маси тіла: амлодипін –
нечасто;
підвищення
рівня
білірубіну
=
91;
крові: периндопри=
083;
– рідко;
підвищення
рівня
печінкових
ферментів: перин=
076;оприл
– рідко, індапамід –
частота
невідома, амлодипін
– дуже рідко;
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
крові: периндопри=
083;
– нечасто;
підвищення
рівня
сечовини в
крові:
периндоприl=
3;
– нечасто;
подовження
інтервалу QT
на
електрокарk=
6;іограмі:
індапамід –
частота
невідома;
підвищення
рівня глюко
=
79;и
в крові:
індапамід –
частота
невідома;
підвищення
рівня сечов
=
86;ї
кислоти в
крові: індапамід
– частота
невідома.
Ушк=
одження,
отруєння та
ускладненнn=
3;
прийому.
Падіння: периндопр
=
80;л
– нечасто.
=
Повідомленl=
5;я
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції.
П=
;овідомляти
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції
після
реєстрації
лікарськогl=
6;
засобу
важливо. Це д=
1072;сть
змогу
продовжуваm=
0;и
моніторинг
співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к.
Медичним
працівникаl=
4;
було надано
прохання пр
=
86;
повідомленl=
5;я
підозрюванl=
0;х
побічних
реакцій
через націо
=
85;альну
систему
повідомленn=
0;.
Терм&=
#1110;н
придатностo=
0;. 2 рокl=
0;.
Умови
зберігання. Збер&=
#1110;гати
при
температурo=
0;
не вище 30 оС =
1074;
оригінальнo=
0;й
упаковці дл=
03;
захисту від =
076;ії
світла та во=
083;оги.
Зберігати у =
085;едоступном&=
#1091;
для дітей
місці.
=
059;паковка.
По 10
таблеток у
блістері; по 3
або 6, аб=
1086; 9
блістерів у
картонній
коробці.
Категорія
відпуску.
За рецептом.
ТАh=
4;
Фарма ГмбХ,
Німеччина / TAD Pharma
вул.
Ровнолегла 5,
02-235 Варшава, Польща/ ul. Rownolegla 5, 02-235 Warsaw Хаl=
1;нц-Лохманн-Ш&=
#1090;рассе,
5, 27472, м.
Куксхавен,
Німеччина/ -Strasse 5, 27472 Cuxhaven, Germany.