ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування лікар= ського засобу

МАКРОЗИД 500

(MACROZIDE 500)

Склад:

діюча речовина: pyrazin= amide;<= o:p>

1 табл= етка містить піразинаміду 500 мг;<= /p>
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію <= span class=3DSpellE>крохмальгліколят (тип А), кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магн= ію стеарат, повідон К-30.

=

Лікарська форма. Таблет= ки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки білого кольору з лінією розлому з одно= го боку і гладенькі з іншого.

&= nbsp;

Фармакот= ерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Протитуберкульозні засоби. Піразинамід.= Код АТХ J04А К01.=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Піразинамід належить до фармакотерапевтичної групи протитуберкульозних препаратів ІІ ряду. Препарат добре проникає в осередки туберкульозного ураження. Його активність не знижується у кислому середовищі казеозних мас, через що його часто призначають при казеозних лімфаденітах, туберкуломах і казеозно-п= невмонічних процесах.

При лікуванні одним піразинамідом можливий швидкий розвиток стійкості до нього мікобактерій туберкульозу, тому його слід призначати у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Фармакокінетика. Піразинамід майже повністю всмоктується у травному тракті. При прийомі внутрішньо 1 г препарату концентрація у плазмі крові становить 45 мкг/мл через 2 години, 10 мкг/мл – через 15 годин. Піразинамід гідролізується в активний метаболіт – піра= зинову кислоту, а потім - у неактивний метаболіт. Період напі= ввиведення препарату при нормальній нирковій функції становить 9-10 годин. 70 % піразинаміду виділяється нирками. Препарат виводиться протягом 24 годин, в основному у формі метаболітів. <= /span>

<= /p>
Клінічні характеристики.

Показання.

Лікува= ння всіх форм туберкульозу (у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами= ).

&= nbsp;

Протипоказання.

Підвищ= ена чутливість до препарату, компонентів препарату або до інших близьких за хімічною структурою лікарських засобів (етіонамід, ізоніазид, ніацин).

Тяжка печінкова недостатність.

Гостра подагра, безсимптомна гіпе= рурикемія.

&= nbsp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. =

Одночасне застосування піра= зинаміду та етіонаміду збільшує ризик ураження печінки, особливо у діабетиків. Під час лікування комбінацією цих ліків слід регуляр= но контролювати функцію печінки. Якщо виникнуть будь-які ознаки порушення функ= ції печінки, лікування такою комбінацією ліків слід припинити.

Пірази= намід знижує метаболізм циклоспорину і тим самим зменшує рів= ень циклоспорину в сироватці крові. У пацієнтів, які ліку= ються циклоспорином, рівень циклоспори= ну в сироватці крові слід контролювати від початку терапії піразинамідом і після її припинення.

Піразинамід може зменшувати ефективність препара= тів, які застосовуються для лікування подагри, і засобів, які сприяють виведенню сечової кислоти з організму (алопуринол, колхіцин, пробенецид, сульфінпіразон). Це може підвищити рівень сечової кис= лоти в сироватці крові пацієнтів, які хворіють на подагру і лікуються піразинамідом. Для контролю гіпе= рурикемії може виникнути необхідність змінити дозування цих лікарських засобів, якщо препарати проти подагри і ліки, які сприяють виведенню сечової кислоти, застосовуються разом із піразинамідом.

Застосування піразинаміду разом з алопуринолом може зменшити метаболізм метаболітів піразинаміду. Метаболізм піразинаміду при цьому суттєво не змінюється.

Зидову= дин може значно зменшити рівень піразинаміду в сироватці= крові і збільшити ризик анемії.

Піразинамід заважає проведенню тестів Ацетест^® і Кетостикс<= /span>^®, оскільки він робить колір проби червоно-коричневим.

Піразинамід може заважати визначенню концентрації заліза в сироватці крові за допомогою приладу Феррохем= ^® II.

Піразинамід широко комбінується з іншими протитуберкульозними засобами, наприклад з ізоніазидом= . Зокрема при хронічних деструктивних формах рекомендується поєднувати його з= рифампіцином (виражений ефект) або етамбутолом (краща переносимість).

При одночасному застосуванні з лікарськими засоб= ами, що блокують канальцеву секрецію, можливе знижен= ня їхнього виведення і посилення токсичних реакцій. Посилює протитуберкульозну= дію офлоксацину і ломефлоксаци= ну.

Сумісне застосування пірази= наміду та ізоніазиду може зменшити концентрацію ізоніазиду в сироватці крові, особливо у пацієнтів з уповільненим метаболізмом ізоніазиду.

Одночасне застосування піра= зинаміду і фенітоїну може збільшити концентрацію фенітоїну в сироватці крові і, відповідно, можуть вин= икнути ознаки інтоксикації фенітоїном. Якщо під час супутнього прийому піразинаміду та фенітоїну мають місце побічні ефекти з боку ЦНС (напр= иклад, атаксія, гіперрефлексія, ністагм, тремор), то препарати слід відмінити, визначити концентрації феніт= оїну в сироватці крові та відповідно коригувати дозу феніто= їну.

Піразинамід може підвищувати ефект гіпоглікемічних лікарських засобів.=

&= nbsp;

=

=

Особливості застосування. <= /o:p>

При лікуванні препаратом необхідно стежити за функцією печінки, проводити біохімічні проби кожні 2-4 тижні (тимолова проба, визначення білірубіну, дослідження глутамі-

но-щав= левокислої аміноферази, АЛТ і АСТ сироватки крові), а також визначення сечової кислоти у крові. При змінах функції печінки слід негайно припинити застосування препарату. Для зменшення токсичної дії піразинаміду призначають метіонін, ліпокаїн, глюкозу, вітамін В₁₂.

Пірази= намід слід з обережністю застосовувати пацієнтам з порушенням функції печінки та = тим, які мають підвищений ризик ураження печінки, пов'язаного з прийомом гепатотоксичних препаратів та алкоголю. Піразинамід м= оже підсилити токсичну дію алкоголю.

Піразинамід затримує екскрецію уратів нирками, що може проявлятися як гіперурикемія, зазвичай без ознак подагри. Піразинамід слід з обережністю приймати пацієнтам із подагрою в анамнезі.

Піразинамід треба обережно призначати хворим на цукровий діабет через складність підтримувати бажані концентрації цукру в крові.=

У хворих на порфірію п= іразинамід може спричинити гострі напади порфірії.

У пацієнтів з нирковою недостатністю може відбуватися накопичення піразинаміду в організмі.

Застосування у період вагітності= або годування груддю.

Препарат протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Під час лікування препаратом виникають побічні реакції з боку нервової системи, том= у в цей період слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з інш= ими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Таблет= ки приймати після їди цілими, запиваючи водою. Для розрахування добової дози завжди використовувати ідеальну масу тіла.

Добова доза для дорослих та дітей віком від 15 років становить 15-30 мг= /кг маси тіла на прийом. Препарат приймати 1-3 рази на добу залежно від переносимості. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.

Пацієнтам літнього віку через можливе зниження функції нирок та печінки зазвичай застосовують піразинамід у дозах, близьких до нижньої межі звичайн= ої дози для дорослих, – 15 мг/кг маси тіла на добу.

Для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок звичайна доза піразинаміду становить від 12 до 20 мг/кг маси тіла на добу. Потрібно уникати застосування піразинаміду пацієнтам із кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв.

Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, призначати звичайну дозу як для дорослих. Бажано застосовувати за 24 години= до початку діалізу.

Якщо пацієнтам із порушеннями функції печінки застосовувати звичайні дози, піразинамід накопичується в організмі, тому таким пацієнтам потрібно застосовувати нижчі дози – 15 мг/кг ма= си тіла на добу. Необхідно проводити функціональні проби печінки перед початком терапії піразинамідом та кожні 2-4 тижні протяг= ом застосування препарату.

Тривал= ість лікування залежить від перебігу захворювання, переноси= мості препарату пацієнтом і визначається лікарем (зазвичай 6-8 місяців).

Діти.

Не застосовують дітям віком до 15 років.

Передозування.

В окремих випадках – порушення функції печінки та підвищення рівня трансаміназ. Ці порушення зникали після відміни препа= рату.

Також спостерігалися збудження, диспептичні явища, порушення функції печінки, гіперурикемія, посилення проявів побічних реакцій.

Лікування. Необхідно промити шлунок, прийняти активоване вугілля, провести моніторинг функції печінки та визначити рівень уратів<= /span> у сироватці крові. Лікування симптоматичне. Важливо, щоб пацієнт вживав баг= ато рідини. Гемодіаліз ефективний.

Побічні реакції.

З боку травного тракту: <= /i>диспепсичні явища, біль в епігастрії, шлунку, відсутність апетиту, нудота, блюв= ання, діарея, пептична виразка, металевий присмак у роті.

З боку гепа= тобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня печінкових трансаміназ, біліру= біну, тимолової проби, гепатомегалія; у поодиноких ви= падках виникнення гострої атрофії печінки, що залежить від дози; жовтяниця.

З боку сечовидільної системи: інтерстиці= альний нефрит, у поодиноких випадках – міоглобінурична ниркова недостатність внаслідок рабдоміолізу, дизурія, біль при сечовипусканні.

З боку нервової системи:<= /i> запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена збудливість, депресія; у поодиноких випадках – галюцинації, судоми, сплутаність свідомості, периферична нейропатія, парестезії.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, еозинофіл= ія, анемія, сидероблас= тна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфірія, підвищення концентрації сироваткового заліза, гіперкоа= гуляція, схильність до утворення тромбів, спленомегалія.=

З боку дихальної системи: утруднене дихання, задишка, сухий кашель.

З боку кістково-м’язової системи= : артралгія, міалгія, рабдоміоліз, подагричні напади, припухлість суг= лобів, скутість у суглобах.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: гіперемія, шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, фотосенсибілізація, акне, токсико-алергічний дерматит.

З боку імунної системи: <= /i>анафілактоїдні реакції, а= нгіоневротичний набряк, гарячка; у поодиноких випадках – анафілактичний шок.

Інші: загальна слабкість, нездужання, гі= перурикемія, пелагра, гіпертермічний синдром.

=

Термін придатності. 4 рок= и.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. =

По 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у картонн= ій упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник. =

Маклеодс Фармасьютикалс Лімітед.

Місцезнаходження виробника та ад= реса місця провадження його діяльності.

Фаза ІІ,= Плот № 12, 15, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28 і 30, Сюрвей № 366, Прем’єр Індастріал= Істейт, Качигам, Даман, 396210, Індія.