Approved by

ІНСТР&#= 1059;КЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

АРАНЕ&#= 1057;П
(ARANESP^®)

Склад:

діюча речовина: дарбепоетиl= 5; альфа;

1 попере= ;дньо наповнений шприц містить дар = 73;епоетину альфа:

10 мкг у 0,4 мл (25 мкг/мл);

30 мкг у 0,3 мл (100 мкг/мл);

500 мкг у 1 мл (500 мкг/мл);=

Дарб= 077;поетин альфа виготовляєm= 0;ься шляхом генної технології із застосуванl= 5;ям клітин яєчників китайськогl= 6; хом’яка (CHO‑K1).

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію дигідрофосm= 2;ат моногідрат, натрію гідрофосфаm= 0; безводний, полісорбат = ;80, вода для ін’єкцій.=

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.=

i= 4;сновні фізико‑хімo= 0;чні властивостo= 0;: прозорk= 2;, безбарвна рідина, практично без часточо = 82;.

Фарма&#= 1082;отерапевти= чна група.

Код АTХ B03XA02.

Фармаколог&#= 1110;чні властивостo= 0;.

= Фармакодинk= 2;міка.

Мех= анізм дії

Людськи= ;й еритропоетl= 0;н є ендогенни = 84; глікопротеo= 1;новим гормоном, який є первинним р = 77;гулятором еритропоезm= 1; завдяки специфічніl= 1; взаємодії з еритропоетl= 0;новим рецептором на еритроїдниm= 3; клітинах‑пl= 6;передниках у кістковом = 91; мозку. Продукуванl= 5;я еритропоетl= 0;ну переважно відбуваєтьl= 9;я у нирках та регулюєтьсn= 3; ними у відпо= 074;ідь на зміни в оксигенаціo= 1; тканин. Продукуванl= 5;я ендогенногl= 6; еритропоетl= 0;ну є порушеним = 091; пацієнтів з хронічною нирковою не = 76;остатністю, і основною причиною анемії у так= 080;х пацієнтів є дефіцит еритропоетl= 0;ну. В онкохвори = 93; пацієнтів, які отримують хіміотерапo= 0;ю, етіологія анемії є багатофактl= 6;рною. У таких пацієнтів і дефіцит еритропоетl= 0;ну, і знижена відповідь еритроїдниm= 3; клітин‑попk= 7;редників на ендогенний еритропоетl= 0;н значно сприяють розвитку анемії.

&#= 1060;армакодина= мічні властивостo= 0;

Дарбепо= ;етин альфа стимулює еритропоез = 79;авдяки тому ж самом= 091; механізму, щ= 086; й ендогенни = 81; гормон. Дарбепоетиl= 5; альфа має п’ять N‑пов’= 103;заних вуглеводниm= 3; ланцюжків, тоді як ендогенний гормон та рекомбінанm= 0;ні людські еритропоетl= 0;ни (r‑HuEPO) мають три. Додаткові залишки цукрів моле = 82;улярно не відрізняютn= 0;ся від тих, що є на ендогенн = 86;му гормоні. Через збільшений вміст вуглеводу дарбепоетиl= 5; альфа має довший терм= 10;нальний період напіввиведk= 7;ння, ніж r‑HuEPO, а отже, і більшу активність in vivo. Незважаючи на ці молекулярнo= 0; зміни, дарбепоетиl= 5; альфа зберігає дуже вузьку специфічніl= 9;ть до еритропоетl= 0;нового рецептора.=

&#= 1050;лінічна ефективнісm= 0;ь і безпечністn= 0;

Паці&= #1108;нти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю

У двох клінічних дослідженнn= 3;х у пацієнтів = 079; хронічною нирковою недостатніl= 9;тю (ХНН) спостер&#= 1110;гався підвищений ризик смертності та тяжких серцево‑суk= 6;инних ускладнень при застосуванl= 5;і препаратів, що стимулюють еритропоез, для досягне = 85;ня підвищення рівня гемоглобінm= 1; (13,5 г/дл (8,4 ммо&#= 1083;ь/л) у порівнянн= 10; з 11,3 г/дл (7,1 ммl= 6;ль/л); 14 г/дл
(8,7 ммоль/л) у порівнянні = 79; 10 г/дл (6,2 ммол&= #1100;/л).

У рандомізовk= 2;ному, подвійному сліпому кор = 80;гуючому дослідженнo= 0; (n =3D 358) для порівняння одного прийому на 2 тижні та одного прийому на місяць у пацієнтів і = 79; хронічною нирковою недостатніl= 9;тю або пацієнтів, які перебув = 72;ють на діалізі, прийом дарбепоетиl= 5;у альфа 1 раз н= 072; місяць не поступався одноразовоl= 4;у прийому на 2 тижні для корекції анемії. Середній ча = 89; (квартиль 1, квартиль 3) досягнення корекції рівня гемоглобінm= 1; (збільшення на ≥ 10,0 г/дл та ≥ 1,0 г/дл від базового рі = 74;ня) складав 5 тижнів для обох режимі = 74;, 1 раз на 2 тижні (3, 7 тижнів) та 1 раз на місяць (3, 9 тиж= нів). Протягом періоду дослідженнn= 3; (29‑33 тижні) середній (95 % ДІ) тижневий еквівалент дози становив 0,20 (0,17, 0,24) мкг/кг при режимі 1 раз = 085;а 2 тижні та 0,27 (0,23, 0,32) мкг/кг у режимі 1 раз на місяць.

В ході рандомізовk= 2;ного подвійного сліпого плацебо‑коl= 5;трольовано= 075;о дослідженнn= 3; (TREAT) на когорті з 4 038 пацієнтів і = 79; ХНН, які не перебували на діалізі, з діабетом 2‑г= 086; типу і з рівнем гемоглобінm= 1; ≤ 11 г/дл, паці&#= 1108;нти отримували або дарбепоетиl= 5; альфа для досягнення рівня гемоглобінm= 1; 13 г/дл, або пла= цебо (із підтримуючl= 0;м застосуванl= 5;ям дарбепоетиl= 5;у альфа при зниженні рівнів гемо = 75;лобіну нижче показника 9 г/дл). Дослідженнn= 2; не вдалося досягти жодної зі своїх двох г= 086;ловних цілей – засвідчити зниження, з о&#= 1076;ного боку, ризику смертності = 79; усіх причин або ризику серцево‑суk= 6;инної захворюванl= 6;сті (дарбепоети = 85; альфа у порівнянні = 79; плацебо; ВР =3D 1,05; 95 % ДІ (0,94; 1,1= 7)) та, з іншого боку – ризику смертності = 79; усіх причин або кінцево= 11; стадії ниркової недостатноl= 9;ті (КСНН) (дарбепоети = 85; альфа у порівнянні = 79; плацебо; ВР =3D 1,06; 95 % ДІ (0,95; 1,1= 9)). Аналіз окремих компонентіk= 4; комбінованl= 0;х кінцевих то = 95;ок виявив такі показники В = 56; (95 % ДІ): летальні ви = 87;адки – 1,05 (0,92; 1,21), застійна серцева недостатніl= 9;ть (ЗСН) – 0,89 (0,74; 1,08), інфаркт міокарду (ІМ) – 0,96 (0,75; 1,23), інсульт – 1,92 (1= ,38; 2,68), шпиталізацo= 0;я з причини ішемії міокарду – 0,84 (0,55; 1,27), КСНН – 1,02 (0,87; 1,18).

Об’єднаl= 5;і ретроспектl= 0;вні аналізи клінічних досліджень препаратів, що стимулюю = 90;ь еритропоез, були проведені з = 72; участю паці= 08;нтів із ХНН (які перебували = 10; не перебува = 83;и на діалізі, з діабетом та без діабету). В ході досліджень відзначено тенденцію д = 86; підвищеногl= 6; ризику смертності = 79; усіх причин, серцево‑суk= 6;инних та церебровасl= 2;улярних ускладнень, пов'язаних з більш високими кумулятивнl= 0;ми дозами препаратів, що стимулюють еритропоез, незалежно від наявності діабету або перебуваннn= 3; на діалізі (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

h= 4;іти

В ході рандомізовk= 2;ного клінічного дослідженнn= 3; 114 педіатрич= 085;им пацієнтам з анемією (рівень гемоглобінm= 1; < 10,0 г/дл) у віці від 2 до 18 = ;років із хронічно= 02; хворобою нирок, які пе&#= 1088;ебували і не перебували на діалізі, і не отримува = 83;и препаратів, що стимулюють еритропоез, застосовувk= 2;ли дарбепоетиl= 5; альфа один раз на тиждень (n =3D 58) або один раз на два тижні (n =3D 56) для корекції анемії. Концентрацo= 0;я гемоглобінm= 1; збільшиласn= 0; до ≥ 10 г/дл у > 98 % (p < 0,001) педіатричнl= 0;х пацієнтів, які приймал = 80; дарбепоетиl= 5; альфа один раз на тиждень та у 84 % (р =3D 0,293), які приймали да = 88;бепоетин альфа один раз на два тижні. У той час, коли вперше був досягнутий рівень гемо = 75;лобіну ≥ 10,0 г/дл, середня (SD) доза, скоригованk= 2; з урахуванняl= 4; маси тіла, становила 0,48 (0,24) мкг/кг (від 0,0 до 1,7 мкг/кг) один раз на тиждень для групи, що отримувала препарат один раз на тиждень, та 0,76 (0,21) мкг/кг (від 0,3 до 1,5 мкг/кг) один раз на два тижні дл= 103; групи, що отримувала препарат один раз на два тижні.

В ході клінічного дослідженнn= 3; за участю 124 п&= #1077;діатричних пацієнтів у віці від 1 до 18 років з хронічним захворюванl= 5;ям нирок, які пе&#= 1088;ебували і не перебували на діалізі, пацієнти, як= 110; були стабільнимl= 0; до епоетину альфа, були розподіленo= 0; по групах випадковим = 95;ином: пацієнти, як= 110; отримували дарбепоетиl= 5; альфа один раз на тиждень (підшкірно або внутріш = 85;ьовенно), використовm= 1;ючи коефіцієнт конверсії дози 238:1, та пацієнти як= 10; продовжили терапію епоетином альфа, не змінюючи дозу, графік та спосіб введення. Основна кін = 94;ева точка ефективносm= 0;і [зміна гемог= 083;обіну між початковою лінією та періодом оц= 10;нки (тиждень 21 –&nbs= p;28)] була порівнянна = 91; двох групах. Середній рівень гемоглобінm= 1; для r‑HuEPO та дарбепоетиl= 5;у альфа в початковий період становив 11,1 (SD 0,7) г/дл та 11,3 (SD 0,6) г/дл відповідно. = 057;ередній рівень гемоглобінm= 1; на 28‑й тиждень для r&#= 8209;HuEPO та дарбепоетиl= 5;у альфа становив 11,1 (SD 1,4) г/дл та 11,1 (SD 1,1) г/дл відповідно.

У європейськl= 6;му регуляторнl= 6;му наглядовомm= 1; дослідженнo= 0; педіатричнl= 0;х пацієнтів б = 91;ло зареєстровk= 2;но 319 дітей з хронічними = 79;ахворюванн&#= 1103;ми нирок (13 (4,1 %) пацієнтів віком < 1 рок&= #1091;, 83 (26,0 %) пацієнти віком від 1 до < 6 років, 90 (28,2 %) пацієнтів віком від 6 до < 12 років і 133 (41,7&nbs= p;%) пацієнти ≥ 12 років), які отримували дарбепоетиl= 5; альфа; концентрацo= 0;я гемоглобінm= 1; в середньом = 91; становила 11,3–11,5 г/дл, а середні доз = 80; дарбепоетиl= 5;у альфа, скоригованo= 0; з урахуванн= 03;м маси тіла, залишалися відносно постійними (= 084;іж 2,31 мкг/кг на місяць і 2,67 мкг/кг на місяць) прот= 103;гом досліджуваl= 5;ого періоду для всіх катего = 88;ій пацієнтів, які брали участь у дос= 083;ідженні.

В ході досліджень не було виявлено суттєвих відмінностk= 7;й між профіле = 84; безпеки пед= 10;атричних пацієнтів т = 72; раніше зареєстровk= 2;ним у дорослих пацієнтів (див. розділ «Побічні реакції»).

Онкохворі пацієнти, як= 110; отримують хіміотерапo= 0;ю

EPO-ANE-3010, рандомізовk= 2;не багатоцентl= 8;ове дослідженнn= 3; відкритого типу, було проведено з = 72; участю 2098 жінок з анемією та метастазуюm= 5;им раком молоч = 85;их залоз, які отримували хіміотерапo= 0;ю першої чи другої ліні= 11;. Це було дослідженнn= 3; зіставленнn= 3; за ефективнісm= 0;ю, призначене для виключе = 85;ня підвищення на 15 % ризику прогресуваl= 5;ня пухлини чи смерті в раз= 110; використанl= 5;і епоетину альфа в поєднанні з= 10; стандартниl= 4; лікуванням (СЛ) у порівнянні = 79; використанl= 5;ям лише стандартноk= 5;о лікування. Н= 072; момент прип = 80;нення збору клінічних даних медіана виживання без прогресуваl= 5;ня (ВБП) на кожну оцінку лікарем-дос = 83;ідником прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я становила 7,4 місяця в кожному режимі дозування (ВР 1,09, 95 % ДІ: 0,99, 1,20), що свідчить про те, що мети дослідженнn= 3; досягти не вдалося. У групі застосуванl= 5;я епоетину альфа в поєднанні з= 10; стандартниl= 4; лікуванням переливаннn= 3; червоних кр = 86;в’яних тілець проводили значно меншій кіль = 82;ості пацієнтів (5,8 % порівняно з 11,4 %); однак у значно більшої кількості пацієнтів у режимі застосуванl= 5;я епоетину ал= 00;фа в поєднанні зі стандартниl= 4; лікуванням спостерігаl= 3;ися судинні ускладненнn= 3; тромботичн&#= 1086;го характеру (2,8 % порівняно з 1,4 %). Під час кінцевого аналізу бул = 86; зареєстровk= 2;но 1653 смертельн&#= 1110; випадки. Медіана заг = 72;льного виживання в групі, що приймала еп = 86;етин альфа в поєднанні з= 10; стандартниl= 4; лікуванням, становила 17,8 місяця, тоді як у групі застосуванl= 5;я лише стандартноk= 5;о лікування вона становила 18,0 місяця (ВР 1= ,07, 95 % ДІ: 0,97, 1,18). Медіа&= #1085;а часу до прогресуваl= 5;ня (ЧДП) на основі визн = 72;ченого лікарем-дос = 83;ідником прогресуючl= 6;го захворюванl= 5;я (ПЗ) становил&#= 1072; 7,5 місяця в групі застосуванl= 5;я епоетину альфа в поєднанні з= 10; стандартниl= 4; лікуванням = 10; 7,5 місяця в групі застосуванl= 5;я стандартноk= 5;о лікування (ВР 1,099, 95 % ДІ: 0,998, 1,210). Медіана ЧДП на основі визначеногl= 6; Незалежним = 77;кспертним комітетом (НЕК) ПЗ становила 8,0 місяця в групі застосуванl= 5;я епоетину альфа в поєднанні з= 10; стандартниl= 4; лікуванням = 10; 8,3 місяця в групі застосуванl= 5;я стандартноk= 5;о лікування (ВР 1,033, 95 % ДІ: 0,924, 1,156).

У проспективl= 5;ому рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому плацебо‑коl= 5;трольовано= 084;у дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; за участю 314 пацієнтів з раком легенів, які отримували хіміотерапo= 0;ю з платиною, спостерігаl= 3;ося значне зменшення необхідносm= 0;і трансфузій (р < 0,001).

Клінічl= 5;і дослідженнn= 3; показали, що дарбепоетиl= 5; альфа має аналогічну ефективнісm= 0;ь при введенн= 10; однієї ін'єкції оди= 085; раз кожні тр= 080; тижні або один раз кожні два тижні, або щотижня без збільшення загальної необхідної дози.

Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я терапії Аранеспом раз на три тижні в умовах змен = 96;ення необхідносm= 0;і переливаннn= 3; червоних кров'яних клітин у пацієнтів, щ= 086; проходять хіміотерапo= 0;ю, оцінювали у рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому багатонаціl= 6;нальному дослідженнo= 0; за участю 705 пацієнтів з анемією та з немієлоїднl= 0;ми злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, які отримували багатоступk= 7;неву хіміотерапo= 0;ю. Для прийому Аранеспу пацієнти були рандомізовk= 2;ні на групи, які отримували 500 мкг один раз на три тижні та 2,25 мкг/кг один= раз на тиждень. У обох групах доза зменшувалаl= 9;ь на 40 % від попередньоo= 1; дози (наприклад, п&#= 1077;рше зниження дози: до 300 мкг – у групі засто = 89;ування один раз на три тижні та 1,35 мкг/кг – у групі застосуванl= 5;я один раз на тиждень), якщо гемоглобін збільшився більш ніж на 1 г/дл протягом 14‑д&#= 1077;нного періоду. У групі застосуванl= 5;я один раз на три тижні зменшення дози потребувалl= 0; 72 % пацієнтів, у групі застосуванl= 5;я один раз на тиждень – 75 %. Це дослідженнn= 3; підтверджуn= 8;, що 500 мкг один раз на три тижні можна порівняти з одноразовиl= 4; застосуванl= 5;ям один раз на т&#= 1080;ждень щодо кількості пацієнтів, які отримую = 90;ь щонайменше одну трансфузію червоних кров'яних тілець з 5‑го тижня до закінчення стадії лікування.

У проспективl= 5;ому рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому плацебо‑коl= 5;трольовано= 084;у дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; за участю 344 пацієнтів з анемією та зі злоякісн = 80;ми процесами лімфопроліm= 2;ерації, які отримували хіміотерапo= 0;ю, відбулося з = 85;ачне зниження необхідносm= 0;і переливаннn= 3; крові та покращення відповіді н = 72; гемоглобін (р < 0,001). Також спостерігаl= 3;ося зменшення стомлюваноl= 9;ті, виміряне за шкалою функ = 94;іональної оцінки терапії рак = 91; (FACT‑втомлюван= ість).

Еритроl= 7;оетин є фактором росту, який перш за все стимулює вироблення червоних кров'яних тілець. Рецептори еритропоетl= 0;ну можуть виявлятися на поверхні різних пухлинних клітин.

Виживання пацієнтів і прогресуваl= 5;ня пухлин вивчалося в ході п'яти великих контрольовk= 2;них досліджень із залученням когорти загальною чисельністn= 2; 2 833 пацієнти. Чотири з цих п'яти досліджень були подвійними = 89;ліпими плацебо‑коl= 5;трольовани= 084;и дослідженнn= 3;ми і одне – дос = 83;ідженням відкритого типу. До двох досліджень залучалися такі пацієнти, як= 110; отримували хіміотерапo= 0;ю. У двох з цих досліджень цільовий рівень гемоглобінm= 1; становив > 13 г/дл, у решті досліджень = ;– 12‑14 г/дл. У дослідженнo= 0; відкритого типу не було виявлено відмінностo= 0; показників загального = 74;иживання пацієнтів, які отримували рекомбінанm= 0;ний людський еритропоетl= 0;н, і пацієнтів контрольноo= 1; групи. У чотирьох плацебо‑коl= 5;трольовани= 093; дослідженнn= 3;х показники в= 10;дношення ризиків для загального виживання знаходилисn= 3; у діапазоні від 1,25 до 2,47 на ко= ;ристь контрольноo= 1; групи. Результати цих дослідж = 77;нь засвідчили незрозумілk= 7; чітке статистичнl= 6; значуще перевищеннn= 3; показників смертності серед пацієнтів з анемією, пов'язаною з різними типами звичайного = 88;аку, які приймал = 80; рекомбінанm= 0;ний людський еритропоетl= 0;н, у порівнянн= 10; з контрольноn= 2; групою. Отриманий в рамках цих випробуванn= 0; результат загального виживання н = 77; вдалося обґрунтоваl= 5;о пояснити відмінністn= 2; показників частоти випадків тромбозу і споріднениm= 3; ускладнень = 91; пацієнтів, які отримували рекомбінанm= 0;ний людський еритропоетl= 0;н, і у пацієнті= 074; контрольноo= 1; групи.

У третій фазі рандомізовk= 2;ного подвійно сл= 10;пого плацебо‑коl= 5;трольовано= 075;о дослідженнn= 3; 2549 дорослих п&= #1072;цієнтів з анемією, які отримували хіміотерапo= 0;ю для лікування розповсюджk= 7;ного недрібноклo= 0;тинного раку легень (НДКРЛ), були рандомізовk= 2;ні у співвідношk= 7;нні 2:1 в групи застосуванl= 5;я дарбепоетиl= 5;у альфа або пл= 072;цебо та отримували лікування д = 86; досягнення максимальнl= 6;го рівня гемоглобінm= 1; 12 г/дл. Резуль&= #1090;ати показали не меншу ефективнісm= 0;ь за основним кінцевим показником загального виживання, причому медіана виживання в = 075;рупі застосуванl= 5;я дарбепоетиl= 5;у альфа й у гру&#= 1087;і застосуванl= 5;я плацебо становила в= 10;дповідно 9,5 та 9,3 місяця (стратифіко = 74;ане ВР 0,92; 95 % ДІ: 0,83–1,01). Допоміжний кінцевий показник ви = 78;ивання без прогресуваl= 5;ня становив 4,8 та 4,3 місяця відповідно (стратифіко = 74;ане ВР 0,95; 95 % ДІ: 0,87–1,04), що виключає попередньо визначене п= 10;двищення ризику на 15 %.

Було також здійснено систематичl= 5;ий огляд, що охоплював понад 9 000 онкохвор= 080;х пацієнтів, які брали участь у 57 клінічних дослідженнn= 3;х. Метааналіз даних загального виживання дозволив розрахуватl= 0; показник відношення ризиків, що становив 1,08 на користь г= 088;упи контролю (95 % ДІ: 0,99; 1,18; 42 досліджен = 85;я і 8 167 пацієнт&#= 1110;в).

Підвищений відносний ризик тромбоембоl= 3;ічних подій (RR 1,67, 95 % ДІ: 1,3= 5, 2,06; 35 досліджен= 00; і 6769 пацієнті&= #1074;) спостерігаk= 4;ся у пацієнтів, які отримув = 72;ли рекомбінанm= 0;ний еритропоетl= 0;н людини. Таки= 084; чином, існують достовірні дані, які дають змогу припустити вірогіднісm= 0;ь значної шкодити терапії рекомбінанm= 0;ним еритропоетl= 0;ном людини для пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями. Якою мірою ц= 110; результати можуть відноситисn= 0; до застосув = 72;ння рекомбінанm= 0;ного еритропоетl= 0;ну для досягнення концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; менше 13 г/дл у пацієнтів з раком, які отримували = 93;іміотерапі&#= 1102;, незрозумілl= 6;, тому що мало пацієнтів з цими характерисm= 0;иками були включе = 85;і в огляд.

Проводиk= 4;ся аналіз дани = 93;, отриманих від більше ніж 13 900 пацієнті&#= 1074; з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями (які отримують хіміотерапo= 0;ю, променеву терапію, хіміопромеl= 5;еву терапію або не отримуют= 00; терапії), що брали участ= 00; у 53 контрольо = 74;аних клінічних дослідженнn= 3;х декількох епоетинів. Метааналіз даних загального виживання дав змогу розрахуватl= 0; показник відношення ризиків, що становив 1,06 на користь групи контролю (95 % ДІ: 1,00, 1,12; 53 дослі = 76;ження та 13 933 пацієнти), а для хворих на рак, які отримували хіміотерапo= 0;ю, показник відношення ризиків загального виживання становив 1,04 (95 = ;% ДІ: 0,97, 1,11; 38 досліджен= 00; та 10 441 пацієнт). Метааналізl= 0; також свідч = 72;ть про суттєво підвищений відносний ризик тромбоембоl= 3;ічних подій у пацієнтів з = 086;нкологічни&= #1084;и захворюванl= 5;ями, які отримую = 90;ь рекомбінанm= 0;ний еритропоетl= 0;н людини (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фарма= 082;окінетика.

Через підвищений вміст вуглеводу рівень дарб = 77;поетину альфа у кровообігу залишаєтьсn= 3; більшим за мінімальну стимулюючу концентрацo= 0;ю, необхідну для еритропоезm= 1;, протягом більшого часу, ніж еквівалентl= 5;а молярна доз = 72; r‑HuEPO, що дозволяє з меншою частотою застосовувk= 2;ти дарбепоетиl= 5; альфа для досягнення такої ж біологічноo= 1; відповіді.

Паці&= #1108;нти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю

Фармако= ;кінетику дарбепоетиl= 5;у альфа вивча = 83;и клінічно на пацієнтах і = 79; хронічною н = 80;рковою недостатніl= 9;тю після внутрішньоk= 4;енного та підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я. При внутріш = 85;ьовенному застосуванl= 5;і термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння дарбепоетиl= 5;у альфа становить 21 годину (SD 7,5). Кліренс дар = 73;епоетину альфа становить 1,9 мл/год/кг (SD 0,56), а об’єм розподілу (V_{ss)
є приблизно
рівним
об’єму у
плазмі кров=
10;
(50 мл/кг).
Біодоступнo=
0;сть
становить 37 %
при підшкір
=
85;ому
застосуванl=
5;і.
Після
щомісячногl=
6;
застосуванl=
5;я
дарбепоетиl=
5;у
альфа при
підшкірних
дозах у межа=
093;
0,6‑2,1 мкг/кг
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
становив
73 години (SD 24).
Довший
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
дарбепоетиl=
5;у
альфа,
введеного
підшкірно
порівняно з
внутрішньоk=
4;енним
введенням, є
зумовленим
=
82;інетикою
підшкірної
абсорбції. У
клінічних
дослідженнn=
3;х
спостерігаl=
3;ася
мінімальна
акумуляція
незалежно
від шляху
введення. У
доклінічниm=
3;
дослідженнn=
3;х
було продем
=
86;нстровано,
що нирковий
кліренс
мінімальниl=
1;
(до 2 % від
загального
кліренсу) та
не впливає н=
072;
період
напіввиведk=
7;ння
з сироватки
крові.}

Данo= 0; 809 пацієнтів, які отримували Аранесп у єв= 088;опейських клінічних дослідженнn= 3;х, аналізувалl= 0; для оцінки дози, необхідної для підтрим = 72;ння гемоглобінm= 1;; різниця не спостерігаl= 3;ась між середніми тижневими дозами при внутрішньоk= 4;енному та підшкірномm= 1; введені.

За фармакокінk= 7;тикою дарбепоетиl= 5;у альфа у педіатричнl= 0;х пацієнтів (2 – 16 років) з ХНН, які перебували або не перебували на діалізі, визначили фармакокінk= 7;тичні профілі для періодів відбору про = 73; до 2 тижнів (336 годин) після одніє= 11; або двох доз, введених підшкірно або внутрішньоk= 4;енно. Зважаючи на фармакокінk= 7;тичні дані у дорослих з ХНН, де викор&#= 1080;стовувалас= я однакова тривалість вибірки, порівняння показало, що фармакокінk= 7;тика дарбепоетиl= 5;у альфа була однаковою у = 076;ітей та дорослих = 079; ХНН.

У першій фазі фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; після внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я спостерігаl= 3;ася приблизно 25 % різниця між дітьми та дорослими пацієнтами = 91; площі під кривою від часу 0 до безкінечноl= 9;ті (AUC_[0‑∞]); проте ця різниця була у два рази меншою меж у AUC_(0‑∞), щl= 6; спостерігаl= 3;ися у дітей. AUC_(0‑∞) була однаковою у дорослих та дітей з ХНН після підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я. Період напі = 74;виведення також був однаковим у дорослих та дітей з ХНН після внутрішньоk= 4;енного та підшкірногl= 6; застосуванl= 5;я.

Онкохворі пацієнти, як= 110; отримують хіміотерапo= 0;ю

Після підшкірногl= 6; введення 2,25 мкг/кг дорослим онкохворим пацієнтам середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я дарбепоетиl= 5;у альфа 10,6 нг/мл (SD 5,9) досягалася за середній час 91 годину (SD 19,7). Ці параметри відповідалl= 0; лінійній фа = 88;макокінети&#= 1094;і у широких межах дози (0,5‑= ;8 мкг/кг щотижня та 3‑9&= nbsp;мкг/кг кожні два тижні). Фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінювалисn= 3; при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і доз протяго = 84; 12 тижнів (зас&#= 1090;осування дози кожног = 86; тижня або кожні два тижні). Спостерігаl= 3;ося очікуване п = 86;мірне (< 2 рази) підв= ;ищення концентрацo= 0;ї у сироватці крові при наближенні до рівноважноk= 5;о стану, проте не спостерігаl= 3;ося неочікуванl= 6;ї акумуляції після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я. Було проведено фармакокінk= 7;тичне дослідженнn= 3; на пацієнта = 93; з анемією, спричиненоn= 2; хіміотерапo= 0;єю, яких лікували 6,75 мкг/кг дарб= епоетину альфа, які застосовувk= 2;ли підшкірно кожні 3 тижн= 10; у комбінаці= 11; з хіміотера = 87;ією. У цьому дослідженнo= 0;, яке дозволило д = 77;тально охарактериk= 9;увати термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння, середній (SD) термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння становив 74 (SD 27) години.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показ= ;ання.

Ліку= 074;ання симптоматиm= 5;ної анемії, пов’язаної = 79; хронічною нирковою недостатніl= 9;тю (ХНН) у дорослих та дітей (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Лікуван= ;ня симптоматиm= 5;ної анемії у дорослих онкохворих пацієнтів з немієлоїднl= 0;ми злоякіснимl= 0; утвореннямl= 0;, які отримують х= 10;міотерапію.<= o:p>

Протипоказ&#= 1072;ння.

Підвище= ;на чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин пре = 87;арату, що вказані в розділі «Склад».

Гіперте= ;нзія, яка не піддається адекватномm= 1; контролю лікарськимl= 0; засобами.=

Особлив= ;і заходи безпеки.

При амбулаторнl= 6;му застосуванl= 5;і Аранесп мож = 85;а тільки 1 раз дістати з холодильниl= 2;а та зберігат = 80; його при кімнатній температурo= 0; (до 25 °C) протягом 7 діб. Після того, як шпри&#= 1094; дістали з холодильниl= 2;а та він досяг кімнатної температурl= 0; (до 25 °C), його слід або вик= 086;ристати протягом 7 днів, або викинути.=

Аранесп є стерильни = 84;, але не законсервоk= 4;аним продуктом. Н= 077; застосовувk= 2;ти більше одні= 08;ї дози на шприц. Будь-які залишки лікарськогl= 6; засобу у попередньо наповненомm= 1; шприці слід викинути.=

Перед застосуванl= 5;ям розчин Аранеспу не = 86;бхідно оглянути на наявність механічних = 95;асточок та наявніст= 00; забарвленнn= 3;. Не застосов = 91;вати препарат пр = 80; наявності механічних часточок та появі забарвленнn= 3;. Не струшува = 90;и. Перед ін’єкцією дати попередньо наповненомm= 1; шприцу нагрітися д = 86; кімнатної температурl= 0;.

Невикор= ;истаний медичний продукт та залишки матеріалів слід утилізуватl= 0; згідно з міс= 094;евими вимогами.=

&#= 1030;нструкції щодо введення Аранеспу<= /u>

У цьому розділі містяться вказівки щодо самост= 10;йного введення Аранеспу. Пам’ятайте, що вводити собі ін’єкції можна лише після того, як ваш лікар, медсестра ч = 80; фармацевт покажуть ва = 84;, як це потрібно робити. Якщо &#= 1074;ам щось незрозумілl= 6; відносно техніки про = 74;едення ін’єкцій, запитайте свого лікар= 03;, медсестру ч = 80; фармацевта.

Як правильно користуватl= 0;ся попередньо = 85;аповненим шприцом з Аранеспом?=

Ваш ліка = 88; призначив вам підшкірну ін’єкцію Аранеспу, що міститься в попередньо наповненомm= 1; шприці. Ваш лікар, медсестра ч = 80; фармацевт скаже вам, скільки Аранеспу ва = 84; потрібно і я= 082; часто необхідно робити ін’єкції.=

Обладна&= #1085;ня

Щоб самостійно зробити соб= 10; ін’єкцію, ва= 084; знадобитьсn= 3;:

· &nb= sp; новий попередньо наповнений шприц з Аран= 077;спом;

· &nb= sp; спирто&#= 1074;і або аналогічні серветки.

Що потрібно зробити перед підшкірною ін’єкцією Аранеспу?

1. = Вийнят&#= 1080; попередньо наповнений шприц із хол= 086;дильника. Залишити попередньо наповнений шприц при кімнатній температурo= 0; приблизно н = 72; 30 хвилин. Це зробить ін’єкцію ко = 84;фортнішою. У жодному разі не підігріватl= 0; Аранесп в інший спосі = 73; (наприклад, у мікрохвильl= 6;вій печі або гарячій воді). Крім того, не залишати шприц під впливом прямого сон= 03;чного світла.

2. = Не струшувати попередньо наповнений шприц.

3. = Не знімати ковпачок зі шприца, доки все не буде готово для виконання ін’єкції.

4. = Слід переконатиl= 9;я, що доза відповідає призначеннn= 3;м лікаря.

5. = Слід перевірити термін придатностo= 0; на етикетці попередньо наповненогl= 6; шприца (EXP). Не використовm= 1;вати його, якщо минув остан = 85;ій день зазначеногl= 6; місяця.

6. = Слід перевірити зовнішній вигляд Аранеспу. Це має бути прозора безбарвна або злегка перламутроk= 4;а рідина. Не застосовувk= 2;ти препарат пр = 80; наявності муті або механічних часточок.

7. &n= bsp; Ретель&#= 1085;о вимити руки.

8. = Знайти зручну, добр= 077; освітлену поверхню та покласти на неї все необхідне обладнання = 74; межах доступу.

Як підготуватl= 0;ся до ін’єкції Аранеспу?

Пер= ед ін’єкцією необхідно виконати такі дії:

1. &nbs= p; Щоб уникнути згинання голки, обережно зняти ковпачок з голки, не викручуючи його, як пока= зано на рисунках 1 та 2.

2. &nbs= p; Не торкатися голки та не штовхати поршень.

3. &nbs= p; У попередньо наповненом= 091; шприці може бути маленька бульбашка повітря. Вам не слід вида&= #1083;яти її перед введенням ін’єкції.

= 042;ведення розчину з бульбашкою повітря є не&= #1096;кідливим.

4. &nbs= p; Тепер можна застосуват= 080; попередньо наповнений шприц.

Куди слід робити ін’єкцію?

Найкращ= 080;ми ділянками для самостійно= 075;о виконання ін’єкцій є верхні частини стегон і живіт. Якщо ін’єкцію робить хтось інший, можна також використов= 091;вати задню повер&#= 1093;ню рук.

Якщо місце ін’єкції почервоніл= 086; або подразн&#= 1077;не, ділянку введення ін’єкції можна зміни&#= 1090;и.

Як зробити соб= 10; ін’єкцію?

1.&n= bsp; Продезі&#= 1085;фікувати шкіру за допомогою тампона зі спиртом та захопити шкіру (без надавлюванl= 5;я) великим і вказівним пальцями.

2.&n= bsp; Повніст&#= 1102; ввести голк = 91; в шкіру, як показував лікар, медсестра або фармацевт.

3.&n= bsp; Підшкір&#= 1085;о ввести необхідну дозу, як показував лікар, медсестра або фармацевт.

4.&n= bsp; Повільн&#= 1086; та рівномірно натискати н = 72; поршень, утримуючи шкіру між великим і вказівним пальцями, доки шприц н= 077; спорожніє.

5.&n= bsp; Витягну&#= 1090;и голку та відпустити шкіру.

6.&n= bsp; Якщо в місці ін’єкції з’явилася крапля кров= 10;, її можна обережно видалити ватною куль = 82;ою або марлеви = 84; тампоном. Не терти місце = 110;н’єкції. Якщо необхідно, місце ін’єкції мо = 78;на закрити пластирем.

7.&n= bsp; Застосо&#= 1074;увати кожен шприц лише для однієї ін’єкції. Не використовm= 1;вати залишки Ара = 85;еспу, що залишилися = 74; шприці.

Па= ;м’ятайте! У разі виникнення будь-яких проблем не бійтеся попросити свого лікар= 03; чи медсестр = 91; про допомогу та пораду.

Утиліза&= #1094;ія шприців

· &nb= sp; Не закривати ковпачками для голки використанo= 0; шприци, оскільки ви можете випадково вколотися.

· &nb= sp; Зберіг&#= 1072;йте використанo= 0; шприци в недоступниm= 3; для дітей місцях і поз= 072; поля зору дітей.

· &nb= sp; Викори&#= 1089;тані попередньо наповнені шприци слід утилізуватl= 0; згідно з місцевими вимогами. Запитайте свого фармацевта, як правильн = 86; утилізуватl= 0; непотрібні лікарські з = 72;соби. Це допоможе захистити довкілля.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Кл= ;інічні результати, отримані на цей час, не вказують на будь-яку взаємодію дарбепоетиl= 5;у альфа з іншими речовинами. Проте існує потенціал взаємодії з речовинами, що значною мірою зв’язуютьсn= 3; з червоними клітинами крові, наприклад циклоспориl= 5;, такролімус. Якщо Аранес = 87; застосовувk= 2;ти одночасно з будь-яким із цих препаратів, = 089;лід стежити за рівнем цих речовин у крові та корегувати дозу при зростанні концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1;.

Особлив= ;ості застосуванl= 5;я.

Загальн&= #1110; заст= ереження

Для покращення спостережеl= 5;ня за препарат = 72;ми, які стимулюють еритропоез (ПСЕ), торгову назву препарату необхідно чітко запис = 72;ти в історію хвороби пацієнта.

У всіх пацієнтів слід контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск, особливо на початку терапії Ара = 85;еспом. Якщо артеріальнl= 0;й тиск важко п= 110;ддається контролю за допомогою відповідниm= 3; заходів, гемоглобін можна знизити, зме= 085;шуючи або відмінивши дозу Аранеспу (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). У па= цієнтів з ХНН при застосуванl= 5;і Аранеспу сп = 86;стерігалис&#= 1103; випадки важкої гіпертензіo= 1;, включаючи гіпертонічl= 5;ий криз, гіперт= 086;нічну енцефалопаm= 0;ію та судоми.

Для забезпеченl= 5;я ефективногl= 6; еритропоезm= 1; перед початком та під час терапії у всіх пацієн = 90;ів слід оцінювати кількість заліза, а в деяких випадках може виникнути необхіднісm= 0;ь у допоміжні = 81; терапії залізом.

У разі відсутностo= 0; реакції на терапію Ара = 85;еспом слід визначити причинні фактори. Деф= 110;цит заліза, фолієвої кислоти або вітаміну В_1=
2 знижує ефективнісm= 0;ь препаратів, що стимулюю = 90;ь еритропоез, = 072; тому його слід корегу = 74;ати. Супутні інфекції, запалення або травми, приховані кровотечі, гемоліз, важка інток = 89;икація алюмінієм, існуючі гематологіm= 5;ні захворюванl= 5;я або фіброз кісткового мозку також можуть зменшити еритропоетl= 0;чну відповідь. Я= 082; складову оцінки слід розглядати визначення кількості ретикулоциm= 0;ів. Якщо після в= 080;ключення характерниm= 3; причин, що зумовлюють відсутністn= 0; відповіді, у пацієнта сп = 86;стерігаєть&#= 1089;я ретикулоциm= 0;опенія, слід розгля = 85;ути необхіднісm= 0;ь обстеження кісткового мозку. Якщо кістковий мозок відповідає тесту на PRCA, слід провести аналіз на антитіла до еритропоетl= 0;ну.

Повідомлял= ося про асоційованo= 0; з лікування = 84; епоетином серйозні побічні реакції з бо= 082;у шкіри та підшкірної тканини, включаючи синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, як= 110; можуть бути небезпечниl= 4;и для життя у т.ч. летальними. Більш тяжкі випадки спостерігаl= 3;ись при терапії епоетинами тривалої ді= 11;.

Під час призначеннn= 3; препарату пацієнтів с = 83;ід проінформуk= 4;ати про можливі симптоми, а також стежити за реакціями з боку шкіри т= 072; підшкірної тканини. Якщ= 086; з'являються ознаки, що свідчать пр = 86; такі реакці= 11;, терапію Ара = 85;еспом слід негайн = 86; припинити і розглянути альтернатиk= 4;не лікування.=

Якщо у пацієнта розвинуласn= 0; серйозна по = 73;ічна реакція з боку шкіри т= 072; підшкірної тканини, так= 072; як синдром Стівенса – Джонсона аб = 86; токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, вн= 072;слідок застосуванl= 5;я препарату Аранесп, лікування препаратом не слід поновлюватl= 0; будь-коли в майбутньомm= 1;.

І= 089;нують повідомленl= 5;я про істинну еритроцитаl= 8;ну аплазію, спричинену нейтралізуn= 2;чими антитілами до еритропоетl= 0;ну, яка асоціюв = 72;лася з рекомбінанm= 0;ними еритропоетl= 0;чними білками, включаючи Аранесп. Переважно повідомлялl= 6;ся про такі випадки у пацієнтів з ХНН, яких лікували підшкірно. Було продем = 86;нстровано, що ці антитіла мають перех = 88;есну реактивнісm= 0;ь з усіма еритропоетl= 0;чними білками, а отже, пацієнтів з підозрюванl= 6;ю або підтверджеl= 5;ою наявністю нейтралізуn= 2;чих антитіл не слід переводити на Аранесп (див. розділ «Побічні реакції»).

Парадоксал= ьне зменшення гемоглобінm= 1; та розвиток важкої форм = 80; анемії, пов’язані з = 085;изькими кількостямl= 0; ретикулоциm= 0;ів, потребує негайного припинення лікування е = 87;оетином і проведенн= 03; тестування протиеритрl= 6;поетиновог= 086; антитіла. Повідомлялl= 6;ся про випадки для пацієнтів з гепатитом С= ;, які одержували інтерферон та рибавіри = 85; із супутнім призначеннn= 3;м епоетинів. Епоетини не застосовувk= 2;ти для лікування анемії, пов’язаної = 79; гепатитом С= ;.

Захворю= ;вання печінки в активній фазі було критерієм виключення = 74; усіх дослідженнn= 3;х Аранеспу, тому не існу= 108; даних для пацієнтів з порушенням функції печінки. Оскільки печінка вважається основним шляхом виве = 76;ення дарбепоетиl= 5;у альфа та r‑HuEPO, Аранесп слі = 76; з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки.

Так= ож Аранесп слі = 76; застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; серпоподібl= 5;оклітинною анемією.

Неналежl= 5;е застосуванl= 5;я препарату здоровими людьми може призвести д = 86; надмірного збільшення гематокритm= 1;, що в свою чергу може б= 091;ти пов’язане з виникненняl= 4; небезпечниm= 3; для життя ускладнень = 79; боку серцев = 86;‑судинної системи.

Ковпачок голки попередньо наповненогl= 6; шприца містить сухий натуральниl= 1; каучук (похі= 076;ну латексу), який може спричинити алергічні реакції.

Слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти Аранесп пацієнтам з епілепсією. Повідомлялl= 6;ся про судоми у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь Аранесп.

Необхідl= 5;о ретельно зі = 89;тавити заявлений ризик виникнення судинних ускладнень тромботичнl= 6;го характеру (TVE) k= 9; користю від лікування дарбепоетиl= 5;ом альфа, особливо в пацієнтів з = 092;акторами ризику виникнення судинних ускладнень = 90;ромботично&#= 1075;о характеру в анамнезі, у тому числі з &#= 1086;жирінням та попередн= 10;ми епізодами TVE (наприклад, тромбоз глибоких ве = 85;, тромбоембоl= 3;ія легеневої артерії та інсульт).

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 м= 084;оль натрію (23 мг) в дозі, тобто майже не міс= 090;ить натрію.

&#= 1055;ацієнти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю<= /o:p>

У пацієнтів і = 79; хронічною нирковою недостатніl= 9;тю поточна концентрацo= 0;я гемоглобінm= 1; не повинна перевищуваm= 0;и верхню межу цільової концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1;, рекомендовk= 2;ної у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози». У клінічних дослідженнn= 3;х спостерігаk= 4;ся підвищений ризик летального випадку, тяжкі серцево‑суk= 6;инні або церебровасl= 2;улярні явища, включ= 072;ючи інсульт, та тромбоз судин при застосуванl= 5;і препаратів, що стимулюють еритропоез, для досягнення рівня гемоглобінm= 1; понад 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л).

Слід проявляти обережністn= 0; при підвище = 85;ні дози препарату Аранесп хворим із хронічною нирковою недостатніl= 9;тю, оскільки ви = 89;окі сумарні доз = 80; епоетину можуть підвищуватl= 0; ризик смертності, серйозних серцево‑суk= 6;инних та церебровасl= 2;улярних ускладнень. = 059; хворих зі слабкою відповіддю гемоглобінm= 1; на епоетин слід враховуватl= 0; альтернатиk= 4;ні причини слабкої відповіді (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Контрол= ;ьовані клінічні дослідженнn= 3; не показали значних переваг, які б можна було віднести на рахунок застосуванl= 5;я епоетинів при зростанні концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; вище рівня, необхідногl= 6; для контрол= 02; симптомів анемії або для уникнення переливаннn= 3; крові.

Усім пацієнтам з показникамl= 0; феритину си = 88;оватки нижче 100 мкг/л або тим, у кого насиче = 85;ня трансферинm= 1; є нижчим за 20 %, рекомендуєm= 0;ься допоміжна терапія залізом.

Під час терапії Аранеспом слід регулярно с = 90;ежити за рівнем калію в сироватці. Повідомлялl= 6;ся про підвищення рівня калію = 091; кількох пацієнтів, які отримували Аранесп, про= 090;е причинний зв'язок не встановленl= 6;. Якщо спосте = 88;ігається підвищений або зростаю = 95;ий рівень калі= 02;, слід розглянути питання щод = 86; необхідносm= 0;і припинити застосуванl= 5;я Аранеспу, поки рівень не буде відкореговk= 2;но.

&#= 1054;нкохворі пацієнти<= /o:p>

Впли= в на ріст пухлини

Епоетин= ;и є факторами росту, що головним чи = 85;ом стимулюють продукуванl= 5;я червоних кл= 10;тин крові. Рецептори еритропоетl= 0;ну можуть виявлятися на поверхні різних пухлинних клітин. Як і у випадку з усіма факторами р = 86;сту, існує припущення, що епоетини можуть стимулюватl= 0; ріст пухлин. У кількох контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х не було продемонстl= 8;овано, що епоетини покращують загальне виживання або знижуют= 00; ризик прогресуваl= 5;ня пухлини у пацієнтів з анемією, яка була асоційованk= 2; з раком.

Контрол= ;ьовані клінічні дослідженнn= 3;, в яких засто= 089;овували Аранесп та інші препарати, щ= 086; стимулюють еритропоез, продемонстl= 8;овали:

<= span style=3D'font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-fa= mily: Symbol'>· &nb= sp; скороч&#= 1077;ний час до прогресуваl= 5;ня пухлини у па= 094;ієнтів з поширеним раком голов = 80; та шиї, які отримують радіотерапo= 0;ю, при застосу = 74;анні цих препаратів до досягнення заданої концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; більше 14 г/дл (8,7 ммол&= #1100;/л); препарати, щ= 086; стимулюють еритропоез, не показані для застосуванl= 5;я цій категор= 10;ї пацієнтів.

<= span style=3D'font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-fa= mily: Symbol'>· &nb= sp; скороч&#= 1077;ння загального виживання т = 72; збільшення кількості летальних випадків, як= 110; відносять н = 72; рахунок прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я за 4 місяці, у пацієнтів і = 79; метастазуюm= 5;им раком молочних залоз, які отримують хіміотерапo= 0;ю, при застосуванl= 5;і цих препара = 90;ів до досягнення заданої концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; 12‑14 г/дл (7,5‑8,7 м= 084;оль/л).

<= span style=3D'font-family:Symbol;mso-fareast-font-family:Symbol;mso-bidi-font-fa= mily: Symbol'>· &nb= sp; підвищ&#= 1077;ний ризик летальних випадків пр = 80; застосуванl= 5;і цих препаратів до досягнен = 85;я заданої концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л) у пацієнтів = 079; активним злоякісним захворюванl= 5;ям, які не отримують ані хіміотерапo= 0;ї, ані радіотерапo= 0;ї. Препарати, щ= 086; стимулюють еритропоез, не показані для застосуванl= 5;я цій категорії пацієнтів.

· &nb= sp; виявле&#= 1085;е підвищення ризику ПЗ аб= 086; смерті на 9 % у групі застосуванl= 5;я епоетину ал= 00;фа в поєднанні зі стандартниl= 4; лікуванням = 87;орівняно з первинним аналізом та 15 % підвищення ризику, яке не вдається статистичнl= 6; виключити, у пацієнтів з метастазуюm= 5;им раком молочних за = 83;оз, які отримують хіміотерапo= 0;ю, при застосуванl= 5;і цих препаратів = 76;ля досягнення рівня концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; від 10 до 12 г/дл (6,2= ‑7,5 ммоль/л).

· &nb= sp; не менш&= #1091; ефективнісm= 0;ь дарбепоетиl= 5;у альфа в порі= 074;нянні з плацебо за загальним п = 86;казником виживаностo= 0; та виживано = 89;ті без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я в пацієнтів із прогресу= 02;чим недрібноклo= 0;тинним раком леген= 00;, які отримують хіміотерапo= 0;ю, при застосуванl= 5;і цих препаратів = 76;ля досягнення цільової концентрацo= 0;ї гемоглобінm= 1; 12 г/дл (7,5 ммоль/л) (диk= 4;. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Зважаюч= ;и на вищезазначk= 7;не, у деяких клінічних ситуаціях для лікування анемії в онк= 086;хворих пацієнтів слід надавати перевагу переливаннn= 2; крові. Рішення щод = 86; застосуванl= 5;я рекомбінанm= 0;них еритропоетl= 0;нів має базуватися на оцінці співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик» у кожного конкретногl= 6; пацієнта, пр= 080; проведенні якої слід враховуватl= 0; специфічниl= 1; клінічний контекст. Фактори, які слід враховуватl= 0; при проведенні оцінки, включають тип пухлини та її стадію, ступінь анемії, імовірну тривалість життя, серед= 086;вище, у якому ліку= 108;ться пацієнт, а також переваги пацієнта (ди= 074;. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

У пацієнтів і = 79; твердими пухлинами або лімфопр = 86;ліферативн&#= 1080;ми злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, якщо значення гемоглобінm= 1; перевищуютn= 0; 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л), слід ретельно до = 90;римуватися рекомендацo= 0;й щодо адаптації д = 86;зи, наведених у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», щоб мінімізуваm= 0;и потенційниl= 1; ризик тромбоембоl= 3;ічних явищ. Також слід регулярно визначати рівні тромбоцитіk= 4; та гемоглобінm= 1;.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

&= #1042;агітність=

Немає достовірниm= 3; та добре вивчених даних щодо застосуванl= 5;я Аранеспу у період вагі = 90;ності.

При дослідженнo= 0; на тваринах не було вияв= 083;ено прямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональl= 5;ий/фетальни&#= 1081; розвиток, по= 083;оги або постнатальl= 5;ий розвиток. Не було виявле = 85;о впливу на фертильнісm= 0;ь.

Слід з обережністn= 2; призначати Аранесп ваг= 10;тним жінкам.

&= #1043;одування груддю

Невідом= ;о, чи виділяєтьсn= 3; Аранесп з молоком людини. Ризи= 082; щодо новородженl= 6;го/немовля виключати н = 77; можна. Необх= 110;дно виключити ризик для дітей, що пер&#= 1077;бувають на грудному вигодовуваl= 5;ні. Рішення щод = 86; припинення годування груддю або припинення/ = 91;тримання від лікування Аранеспом слід приймати, зіставивши = 82;ористь від годування груддю для дитини та ко= 088;исть від терапії для жінки.

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Аранесп не має або має незначний вплив на шви= 076;кість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або використанl= 5;і інших механізмів.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лікуван= ;ня Аранеспом проходить лише під кон= 090;ролем лікаря, який має досвід лікування зазначених вище показань.=

Лікування симптоматиm= 5;ної анемії у дорослих та дітей з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю

Симптом= ;и та наслідки анемії можуть варі= 02;ватися залежно від віку, статі та загально= 11; тяжкості захворюванl= 5;я; необхідно, щоб лікар оцінив індивідуалn= 0;ний перебіг захворюванl= 5;я та стан пацієнта. Дл= 103; підвищення = 75;емоглобіну до рівня не більше 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л) Аранесп слі = 76; вводити підшкірно або внутріш = 85;ьовенно. Пацієнтам, які не отримують г = 77;модіаліз, препарат рекомендуєm= 0;ься вводити підшкірно, щоб уникнут = 80; проколюванl= 5;я периферичнl= 0;х вен.

Слід ретельно стежити за пацієнтами, щоб упевнит = 80;ся у тому, що застосовуєm= 0;ься найнижча схвалена ефективна доза Аранеспу дл= 03; забезпечен&= #1085;я адекватногl= 6; контролю симптомів анемії, при цьому концентрацo= 0;я гемоглобінm= 1; утримуєтьсn= 3; на рівні, що не перевищу= 08; 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л). Слід проявляти обережністn= 0; при підвищенні дози препарату Аранесп хворим із хронічною нирковою недостатніl= 9;тю. У хворих зі слабкою відповіддю гемоглобінm= 1; на Аранесп слід враховуватl= 0; альтернатиk= 4;ні причини слабкої відповіді (д= 080;в. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Через наявність варіабельнl= 6;сті між пацієнт = 72;ми іноді у пацієнта можуть спостерігаm= 0;ися індивідуалn= 0;ні значення гемоглобінm= 1;, що є нижчими та вищими за бажаний рівень гемоглобінm= 1;. Варіабельнo= 0;сть гемоглобінm= 1; слід контролюваm= 0;и шляхом підбору доз = 80; з урахуванн= 03;м цільових ме = 78; гемоглобінm= 1; від 10 г/дл (6,2 ммол&= #1100;/л) до 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л). Слід уникат = 80; тривалого рівня гемоглобінm= 1; понад 12 г/дл (7,= 5 ммоль/л); інформація щодо відповідноk= 5;о корегуваннn= 3; дози у випадках, коли спосте = 88;ігаються значення гемоглобінm= 1;, що перевищу= 02;ть 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л), викладена нижче. Слід у&#= 1085;икати підйому гемоглобінm= 1; більш ніж на 2&= nbsp;г/дл (1,25 ммол= 100;/л) за чотиритижнk= 7;вий період. Якщо це трапитьс= 03;, слід провести відповідне корегуваннn= 3; дози, як зазначено.=

Лікуван= ;ня Аранеспом поділяєтьсn= 3; на два етапи&nb= sp;– корекція та підтримуючk= 2; фаза. Вказів= 082;и надаються окремо для дорослих та пацієнтів дитячого віку.

Дорослі пацієнти з хронічною нирковою не = 76;остатністю

Фаза корекції:=

Початко= ;ва доза, яку вводять підшкірно або внутріш = 85;ьовенно, становить 0,45 мкг/кг маси тіла одноразовоn= 2; ін’єкцією 1 раз на тиждень. Альтернатиk= 4;но пацієнтам, які не перебуваютn= 0; на діалізі, можна підшкірно вводити пос = 83;ідовні початкові дози одноразовоn= 2; ін’єкцією: 0,75 мкг/кг 1 раз кожні два тижні або 1,5 мкг/кг 1 раз на місяць. Якщо підвищення рівня гемоглобінm= 1; є недостатніl= 4; (менше 1 г/дл (0,= 6 ммоль/л) за чотири тижн= ;і), слід збільшити д = 86;зу приблизно н = 72; 25 %. Не слід збільшуватl= 0; дозу частіш = 77; ніж 1 раз кожні чотир = 80; тижні.

Якщо підвищення гемоглобінm= 1; становить п = 86;над 2 г/дл (1,25 ммол&= #1100;/л) за чотири тижн= ;і, дозу слід зменшити приблизно н = 72; 25 %. Якщо рівень гемо = 75;лобіну перевищує 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л), слід розглянути необхіднісm= 0;ь зменшити до = 79;у. Якщо рівень гемоглобінm= 1; продовжує зростати, дозу слід зменшити приблизно н = 72; 25 %. Якщо після зменшення дози гемоглобін продовжує зростати, дозу слід тимчасово відмінити, доки гемоглобін не почне знижуватисn= 3;, а в цей момент терапію слі = 76; розпочати знову при дозі, що є приблизно н = 72; 25 % нижчою за попередню.

Рівень гемоглобінm= 1; слід вимірювати кожні один‑ = 76;ва тижні, доки він не стабілізуєm= 0;ься. Після цього рівень гемоглобінm= 1; можна вимір= 02;вати через більш= 10; інтервали.=

Підтримую= 095;а фаза:

П= ацієнтам, які перебуваютn= 0; на діалізі, можна продовжуваm= 0;и застосовувk= 2;ти Аранесп як одноразову ін’єкцію 1 раз на тиждень або 1&n= bsp;раз кожні два тижні. Пацієнти, як= 110; перебуваютn= 0; на діалізі, яких переводять = 79; режиму дозу = 74;ання Аранеспу 1 раз на тиждень на режим дозування через тиждень, мають спочатку отримати дозу, вдвічі більшу за попередню дозу, яку вводили 1 ра = 79; на тиждень.

Паці&#= 1108;нтам, які не перебуваютn= 0; на діалізі, м&#= 1086;жна продовжуваm= 0;и застосовувk= 2;ти Аранесп як одноразову ін’єкцію 1 раз на тиждень, 1 ра= 079; кожні два тижні або 1 раз на місяць. Паці= 108;нтам, які застосовуюm= 0;ь Аранесп 1 ра = 79; на два тижнo= 0;, після досягнення бажаного рівня гемоглобінm= 1; Аранесп можна вводити під = 96;кірно 1 раз на місяць, застосовуюm= 5;и початкову дозу, що вдвічі перевищує попередню д = 86;зу, яку вводили 1 раз кожні два тижні.

Дозу слід титрувати відповідно до необхідн = 86;сті для підтриманнn= 3; бажаного рівня гемог = 83;обіну.

Якщо для підтриманнn= 3; гемоглобінm= 1; на бажаному рівні необхідне корегуваннn= 3; дози, рекоме= 085;дується корегувати дозу приблизно н = 72; 25 %.

Якщо підвищення гемоглобінm= 1; становить п = 86;над 2 г/дл (1,25 ммол&= #1100;/л) за чотири тижн= ;і, дозу слід зменшити приблизно н = 72; 25 % залежно від швидкос = 90;і підвищення. Якщо рівень гемоглобінm= 1; перевищує 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л), слід розгля = 85;ути необхіднісm= 0;ь зменшити дозу. Якщо рі&#= 1074;ень гемоглобінm= 1; продовжує зростати, до= 079;у слід зменшити приблизно н = 72; 25 %. Якщо після= зменшення дози гемоглобін продовжує зростати, дозу слід тимчасово відмінити, доки гемогл = 86;бін не почне знижуватисn= 3;, а в цей момен&#= 1090; терапію слі = 76; розпочати знову при до= 079;і, що є приблизно н = 72; 25 % нижчою за попередню.

Після корегуваннn= 3; будь-якої дози або реж= 080;му дозування кожні один‑ = 76;ва тижні слід перевіряти рівень гемоглобінm= 1;. Зміни дози у підтримуючo= 0;й фазі лікува = 85;ня слід робити не частіше, ніж кожні дв= 072; тижні.

При зміні шляху введення слід застосовувk= 2;ти ту ж саму дозу та перевіряти рівень гемо = 75;лобіну кожні один‑ = 76;ва тижні, щоб відповідниl= 4; чином скорегуватl= 0; дозу для підтриманнn= 3; гемоглобінm= 1; на бажаному рівні.

Клінічн= ;і дослідженнn= 3; продемонстl= 8;ували, що дорослих пацієнтів, які отримують r‑HuE= PO один, два або три рази на тиждень, можна перев = 86;дити на лікуванн= 03; Аранеспом з режимом дозування 1 раз на тиждень або 1 раз через т= 080;ждень. Початкову щотижневу дозу Аранес = 87;у (мкг/тиждень) можна визначити, розділяючи загальну тижневу доз = 91; r‑HuEPO (МО/тиждень) на 200. Початкову дозу Аранеспу, що застосовуєm= 0;ься через тиждень (мкг/через тиждень), можна визначити, розділяючи загальну кумулятивнm= 1; дозу r‑HuEPO, що її застосовуюm= 0;ь протягом двотижневоk= 5;о періоду, на 200. Через індив= 10;дуальну варіабельнo= 0;сть для окремих пацієнтів може виникнути потреба у титруванні до оптимальниm= 3; терапевтичl= 5;их доз. При пере&#= 1074;еденні з r‑HuEPO на Аранесп кожні один‑ = 76;ва тижні слід контролюваm= 0;и рівень гемо = 75;лобіну та застосовувk= 2;ти один і той же шлях введення.=

Діти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю

Лікуван= ;ня педіатричнl= 0;х пацієнтів віком до 1 року не вивчалося в рандомізовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Фаза корекції:=

Для пацієнтів віком від 1 року початкова д = 86;за, яку вводять підшкірно або внутрішньоk= 4;енно, становить 0,45 мкг/кг маси тіла однора = 79;овою ін’єкцією 1 раз на тиждень. Альтернатиk= 4;но пацієнтам, які не перебуваютn= 0; на діалізі, можна підшкірно вводити початкову д = 86;зу 0,75 мкг/кг маси тіла одноразовоn= 2; ін’єкцією 1 раз кожні два тижні. Якщо підвищення = 88;івня гемоглобінm= 1; є недостатніl= 4; (менше 1 г/дл (0,= 6 ммоль/л) за чотири тижн= ;і), слід збільшити дозу приблизно н = 72; 25 %. Не слід збільшуватl= 0; дозу частіше ніж 1 раз кожні чотири тижн= ;і.

Корекція анемії для дітей із застосуванl= 5;ям Аранеспу 1 раз на місяць не вивчалася.

Підтримую= 095;а фаза:

Педі&#= 1072;тричним пацієнтам віком від 1 року у підт= 088;имуючій фазі можна продовжуваm= 0;и застосовувk= 2;ти Аранесп як одноразову ін’єкцію 1 раз на тиждень або 1 раз кожні два тижні. Діти віком < 6 років можуть потребуватl= 0; більш високих доз для підтримки гемоглобінm= 1;, ніж старші пацієнти. Пацієнти, як= 110; перебуваютn= 0; на діалізі, яких переводять = 79; режиму дозування Аранеспу 1 раз на тиждень на р= 077;жим дозування через тиждень, мають споча = 90;ку отримати дозу, вдвічі більшу за попередню дозу, яку вводили 1 ра = 79; на тиждень.

Паці&#= 1108;нтам віком від 11 років, які не перебува= 02;ть на діалізі, після досягнення бажаного рівня гемоглобінm= 1; при режимі дозування 1 = 88;аз кожні два тижні Аранесп можна вводи = 90;и підшкірно 1 раз на місяць, застосовуюm= 5;и початкову дозу, що вдвічі перевищує попередню дозу, що вводили 1 ра = 79; кожні два тижні.

Клінічні дослідженнn= 3; продемонстl= 8;ували, що дітей, які отримують r‑HuE= PO два або три рази на тиждень, можна перев = 86;дити на лікуванн= 03; Аранеспом з режимом доз = 91;вання 1 раз на тиждень, а тих, які отримують r‑HuE= PO 1 раз на тиждень, можна переводити на лікуванн= 03; Аранеспом з режимом дозування 1 раз через тиждень. У дітей початкову щотижневу дозу Аранеспу (мкг/тиждень) можна визначити, розділяючи загальну тижневу доз = 91; r‑HuEPO (МО/тиждень) на 240. Початкову щотижневу дозу Аранеспу наступного тижня (мкг/тиждень) можна визна = 95;ити, розділяючи загальну дозу r‑HuEPO, застосованm= 1; протягом двох тижнів= ;, на 240. Через індивідуалn= 0;ну варіабельнo= 0;сть для окремих пацієнтів може виникнути потреба у титруванні до оптимальниm= 3; терапевтичl= 5;их доз. При переведеннo= 0; з r‑HuEPO на Аранесп кожні один‑ = 76;ва тижні слід контролюваm= 0;и рівень гемо = 75;лобіну та застосовувk= 2;ти один і той же шлях введення.

Дозу слід титрувати відповідно до необхідн = 86;сті для підтриманнn= 3; бажаного рівня гемог = 83;обіну.

Слід ретельно стежити за пацієнтами, які починаю = 90;ь діаліз під час лікування Аранеспом, щоб забезпечитl= 0; адекватний контроль за рівнем гемоглобінm= 1;.

Лікування симптоматиm= 5;ної анемії, спричиненоo= 1; хіміотерапo= 0;єю, в онкохвори = 93; пацієнтів<= /i>

У пацієнтів з анемією (наприклад, концентрацo= 0;я гемоглобінm= 1; ≤ 10 г/дл (6,2 мм&#= 1086;ль/л)) Аранесп слі = 76; вводити підшкірно, щоб підвищити р= 10;вень гемоглобінm= 1; не більше 12 г/д = 83; (7,5 ммоль/л). Симптоми та наслідки анемії можуть варі= 02;ватися залежно від віку, статі та загально= 11; тяжкості захворюванl= 5;я; необхідно, щоб лікар оцінив індивідуалn= 0;ний перебіг зах = 74;орювання та стан пацієнта.=

Через наявність варіабельнl= 6;сті між пацієнт = 72;ми іноді у пацієнта можуть спостерігаm= 0;ися індивідуалn= 0;ні значення гемоглобінm= 1;, що є нижчими та вищими за бажаний рівень гемоглобінm= 1;. Варіабельнo= 0;сть гемоглобінm= 1; слід контролюваm= 0;и шляхом підбору доз = 80; з урахуванн= 03;м цільових ме = 78; гемоглобінm= 1; від 10 г/дл (6,2 ммол&= #1100;/л) до 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л). Слід уникат = 80; тривалого рівня гемоглобінm= 1; понад 12 г/дл (7,= 5 ммоль/л); інформація щодо відповідноk= 5;о корегуваннn= 3; дози у випадках, коли спосте = 88;ігаються значення гемоглобінm= 1;, що перевищу= 02;ть 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л), наводиться нижче.

Рекомен= ;дована початкова доза становить 500 &#= 1084;кг (6,75 мкг/кг), яку вводити 1 ра = 79; кожні три тl= 0;жні, при режимі дозування 1 раз на тиждень мож = 85;а вводити доз = 91; 2,25 мкг/кг маси тіла. Якщо кл&#= 1110;нічна відповідь пацієнта (слабкість, в&#= 1110;дповідь гемоглобінm= 1;) є неадекватнl= 6;ю через дев’ять тиж= ;нів, подальша терапія не м= 086;же бути ефективною.

Тера&#= 1087;ію Аранеспом слід припинити приблизно через чотири тижн= ;і після закінчення = 93;іміотерапі&#= 1111;.

Післ&#= 1103; досягнення терапевтичl= 5;ої мети для окр= 077;мого пацієнта дозу слід зменшити на 25&= #8209;50 %, щоб для підтриманнn= 3; гемоглобінm= 1; на рівні, що контролює симптоми анемії, застосовувk= 2;ти найнижчу схвалену дозу Аранеспу. Сл= 110;д враховуватl= 0; необхіднісm= 0;ь відповідноk= 5;о титрування дози між 500 мкг, 300 мкг тk= 2; 150 мкг.

Слід ретельно стежити за пацієнтами; якщо рівень гемоглобінm= 1; перевищує 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л), дозу слід зменшити приблизно н = 72; 25‑50 %. Лікування Аранеспом слід тимчасово припинити, якщо рівень гемоглобінm= 1; перевищує 13 г/дл (8,1 ммол&= #1100;/л). Після зниження рівня гемог = 83;обіну до 12 г/дл (7,5 ммол&= #1100;/л) або нижче терапію слі = 76; поновити пр = 80; дозі, що приблизно н = 72; 25 % є нижчою за попередню.

При зростанні рівня гемоглобінm= 1; більш ніж на 2 г/дл (1,25 ммол&= #1100;/л) за 4 тижні дозу слід зм= 077;ншити на 25‑50 %.

Ара= несп, 10, 30, 500 мкг, розчин для ін'єкцій у попередньо наповненомm= 1; шприці, вводиться підшкірно або внутрішньоk= 4;енно, як описано вище.

Нео= бхідно змінювати ділянки для ін'єкцій і повільно вводити препарат, що= 073; уникнути ди = 89;комфорту в місці ін'єкції.

Ара= несп постачаєтьl= 9;я готовим для застосуванl= 5;я у попереднь = 86; наповнених шприцах.

Вка= зівки щодо застосуванl= 5;я, поводження = 90;а утилізації наведено в розділі «Особливі заходи безпеки».

Діти.

Аранесп можна призначати педіатричнl= 0;м пацієнтам з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю віком від 1 року. Лікування педіатричнl= 0;х пацієнтів віком до 1 року не вивчалося в рандомізовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Передозува&#= 1085;ня.

Не визначено максимальнm= 1; дозу Аранеспу, як= 091; можна безпечно застосовувk= 2;ти одноразово або багаторазоk= 4;о. Наслідком терапії Ара = 85;еспом може бути поліцитеміn= 3;, якщо уважно не слідкувати за рівнем гемоглобінm= 1; та коректні = 89;тю дозування. Траплялися випадки тяжкої артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; при передоз = 91;ванні Аранеспом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У випадку поліцитеміo= 1; Аранесп слі = 76; тимчасово відмінити (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). При наявності клінічних п = 86;казань можна провести флеботомію.

<= /o:p>

Побічні реакції.

Р= ;езюме профілю безпеки

Відомимl= 0; побічними реакціями, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям Аранеспу, є гіпертензіn= 3;, інсульт, тромбоембоl= 3;ічні явища, судоми, алер= 075;ічні реакції, висип/ерите = 84;а та істинна еритроцитаl= 8;на аплазія (PRCA); див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

У дослідженнn= 3;х, в яких Аранесп вводили під = 96;кірно, повідомлялl= 6;ся про біль у місці введе = 85;ня, що пов’язувалl= 0; з лікування = 84;. Дискомфорт = 91; місці введення, як правило, мав помірний та тимчасовий характер і спостерігаk= 4;ся переважно після першо= 11; ін’єкції.=

&#= 1055;ерелік побічних реакцій<= /o:p>

Перелік побічних реакцій представлеl= 5;о нижче за системами органів та частотою. Ча= 089;тота визначаєтьl= 9;я як: Дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US'> 000, < 1/100); рідко (≥ 1/10 000, < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не можна визначити, враховуючи наявні дані).

Дані прl= 6; пацієнтів і = 79; хронічною нирковою недостатніl= 9;тю (ХНН) та онкохворих пацієнтів представлеl= 5;і окремо та відображаюm= 0;ь профіль різних побі = 95;них реакцій у ци= 093; категорій пацієнтів.

Па= цієнти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю

Дані, представлеl= 5;і в контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х, включали 1357 пацієнтів, 766 пацієнтів, які отримували Аранесп, та 591 пацієнт, як&= #1110; отримували r= 209;HuEPO. У групі, яка отримувала Аранесп, 83 % пацієнтів перебували на діалізі, 17 % - не перебували на діалізі. Інсульт бул = 86; ідентифікоk= 4;ано як побічну реакцію при додатковомm= 1; клінічному дослідженнo= 0; (TREAT, див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Поб= ічні реакції, виявлені пі = 76; час контрол= 00;ованих клінічних досліджень та в післяре= 108;страційний період:

Кл = 72;сифікація за системам&= #1080; органів за с= ловником MedDRA	Частота виникнення	Побічна реакція
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Частота невідома²=	Істинна еритроцита= 088;на аплазія
З боку імунної системи	Дуже часто	Гіперчутл = 80;вість^а<= /p>
З боку нервової системи	Часто=	Інсуль = 90;^б
Нечаст = 86;¹	Судоми
З боку серця	Дуже часто	Артеріаль = 85;а гіпертензі= 103;
З боку судин	Нечаст = 86;	Тромбо = 77;мболічні явища^в
Нечасто¹	Діалізний тромбоз судин^г
З боку шкіри та підшкірної тканини	Часто=	Висип/е= 088;итема^ґ
Частот = 72; невідома²=	Синдро = 84; Стівенса – Джонсона/то&#= 1082;сичний епідермаль= 085;ий некроліз, мультиформ= 085;а еритема, утворення пухирців, лущення шкіри
Загаль = 85;і порушення та реакції у = місці введення	Часто=	Біль у ділянці ін’єкції
Нечаст = 86;¹	Синці в місці ін’єкції Кровот = 77;ча в місці ін’єкції

Дж= ;ерело: 5 рандомізоk= 4;аних подвійно сліпих досліджень, контрольовk= 2;них активним препаратом порівняння (970= 200, 970235, 980117, 980202 та 980211), за ви= ;нятком інсульту, що був визначений як побічна реакція, виявлена пі = 76; час дослідженнn= 3; TREAT (дослідженн= 03; 20010184).

¹ Побіm= 5;ні реакції, вия= 074;лені в післяреєстl= 8;аційний період: частота виникнення = 87;обічних реакцій визначаласn= 3; за «потрійним правилом».

² Частоту неможливо в = 80;значити на основі на= 103;вних даних.

^а До випадків гіперчутлиk= 4;ості належать вс= 10; випадки гіперчутлиk= 4;ості згідно з кла= 089;ифікацією MedDRA.

^б Випадки інсультів включають геморагічнl= 0;й інсульт (БТ), ішемічний інсульт, крововилив = 91; мозок та прогресуючl= 0;й ішемічний інсульт.

^в Тромбоембоl= 3;ічні випадки включають артеріальнm= 1; емболію (БТ), тромбофлебo= 0;т, тромбоз, венозний тромбоз у кі= 085;цівках.

^г Діалізний тромбоз судин включає всі = 087;обічні реакції, пов’язані з діалізним тромбозом с = 91;дин, згідно з класифікацo= 0;єю MedDRA.

^ґ Терм= ;ін «висип/ерит = 77;ма» включає висип (БТ), висип зі свербежем, макульозниl= 1; висип, кропив’янкm= 1;, еритему.

&#= 1054;нкохворі пацієнти<= /o:p>

Побічні реакції бул = 80; визначені даними вось = 84;и рандомізовk= 2;них подвійних сліпих плацебо‑коl= 5;трольовани= 093; досліджень препарату А = 88;анесп на когорті 4630 пацієнтів (= 2888 отримували = 40;ранесп, 1742 – плацебо).

У клінічних дослідженнn= 3;х залучались пацієнти із щільними пухлинами (наприклад, раком леген= 00;, молочних залоз, товстої кишки, яєчни= 082;ів) та лімфоїднимl= 0; злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями (наприклад, лімфомою, множинною мієломою).

Побічні реакції, виявлені пі = 76; час контрол= 00;ованих клінічних досліджень та в післяре= 108;страційний період:

Кл = 72;сифікація за системами органів за словником MedDRA	Частота виникнення	Побічна реакція
З боку імунної системи	Дуже часто	Гіперчутл = 80;вість^a
З боку нервової системи	Нечасто¹<= /o:p>	Судоми
З боку серця	Часто	Артеріаль = 85;а гіпертензі= 103;
З боку судин	Часто	Тромбоемб = 86;лічні явища^б, включаючи легеневу емболію
З боку шкіри та підшкірної тканини	Часто=	Висип/е= 088;итема^в=
Частот = 72; невідома²=	Синдро = 84; Стівенса – Джонсона/то&#= 1082;сичний епідермаль= 085;ий некроліз, мультиформ= 085;а еритема, утворення пухирців, лущення шкіри
Загаль = 85;і порушення та реакції у = місці введення	Часто=	Набрякг
Часто=	Біль у ділянці ін’єкції^ґ
Неm= 5;асто¹	Синці в місці ін’єкції Кровот = 77;ча в місці ін’єкції

¹ Побіm= 5;ні реакції, виявлені в післяреєстl= 8;аційний період: частота виникнення побічних реакцій визначаласn= 3; за «потрійним правилом».

² Частl= 6;ту неможливо визначити н = 72; основі наяв = 85;их даних.

Джерел = 86;: 8 рандомізоk= 4;аних подвійно сліпих плацебо‑коl= 5;трольовани= 093; досліджень (980= 291 – графік 1 і 2, 980297, 990114, 20000161, 20010145, 20030232 та 20070782)

^a До випадків гіперчутлиk= 4;ості належать вс= 10; випадки гіперчутлиk= 4;ості згідно з кла= 089;ифікацією MedDRA.

^б Тромбоембоl= 3;ічні випадкивклn= 2;чають емболію (БТ), тромбоз, тромбоз гли = 73;оких вен, тромбоз яремної вен = 80;, венозний тр = 86;мбоз, артеріальнl= 0;й тромбоз, венозний тр = 86;мбоз в ділянці таза, периферійнm= 1; емболію, емболію легень, а також тромбоз у пристрої ві = 76; препаратів = 89;тандартног&#= 1086; лікування.

^в Терм= ;ін«висип» включає власне виси = 87; (БТ), висип зі свербежем, кропив’янкm= 1;, папульозниl= 1; висип, еритему, ексфоліатиk= 4;ний висип, макуло-папу = 83;ьозний висип, везик= 091;льозний висип, а також пустульознl= 0;й висип, що виникають внаслідок інфекцій та паразитарнl= 0;х захворюванn= 0; під час стан= 076;артного лікування.

^г Терм= ;ін «набряк» включає периферичнl= 0;й набряк (БТ), набряк, гене= 088;алізований набряк, набряк, пов’язаний із захворюванl= 5;ями серця, набря= 082; обличчя.

^=
169; Реакція у місці ін’єкції у в= 080;гляді болю включа= 08; власне біль = 091; місці ін’єкції (БТ), біль у місці введення, біль у місці введення катетера, бі= 083;ь у місці введення та біль у місці проколюванl= 5;я судини.

Окремі побічні реакції=

Пац&= #1110;єнти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю<= /o:p>

У клінічному дослідженнo= 0; TREAT повідомлялl= 6;сь про інсульт як часту побічну реакцію у па= 094;ієнтів з ХНН (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

В окреми = 93; випадках повідомлялl= 6;ся про нейтрал= 10;зуючу опосередкоk= 4;ану антиеритроl= 7;оетиновим антитілом істинну еритроцитаl= 8;ну аплазію (PRCA), пов’язану з терапією Аранеспом, переважно у хворих на ХНН, яким вводили лік = 72;рський засіб підшкірно. При діагнос = 90;уванні PRCA терапію Аранеспом слід припинити, т= 072; пацієнтів н = 77; слід переводити на інший рек= 086;мбінантний еритропоетl= 0;новий білок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Частота всіх реакці = 81; гіперчутлиk= 4;ості оцінюваласn= 3;, за даними клінічного дослідженнn= 3;, як дуже част= 086; у хворих на ХНН. Також ре&#= 1072;кції гіперчутлиk= 4;ості спостерігаl= 3;ися дуже часто у групах плацебо. У ході післяреєстl= 8;аційних досліджень траплялись випадки серйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи а = 85;афілактичн&#= 1091; реакцію, набряк Квінке, алер= 075;ічний бронхоспазl= 4;, висип та кропив’янкm= 1;, пов’язані із застосуванl= 5;ям дарбепоетиl= 5;у альфа.

Повідомl= 3;ялося про серйозн= 10; побічні реа = 82;ції з боку шкіри та підшкірної тканини, вкл= 102;чаючи синдром Стівенса – Д= 078;онсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз, як= 110; можуть бути небезпечниl= 4;и для життя аб= 086; летальними (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У пацієнтів, щ= 086; застосовувk= 2;ли дарбепоетиl= 5; альфа, траплялися судоми (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). За даними клінічних випробуванn= 0; частоту виникнення судом у пацієнтів з ХНН визначено я = 82; нечасту.

У післяреєстl= 8;аційний період у пацієнтів і = 79; ХНН, що перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі, повідомлялl= 6;ся про випадки = 074;иникнення тромбозу судин (наприклад ускладненнn= 3; судинного доступу, тромбоз у місці артеріовенl= 6;зної фістули, тромбоз імплантату, тромбоз шунта, ускладненнn= 3; артеріовенl= 6;зної фістули тощо). Частот&#= 1072; виникнення була встановленk= 2; на основі даних клінічних досліджень як нечасто.

&#= 1054;нкохворі пацієнти<= /o:p>

Артеріаl= 3;ьна гіпертензіn= 3; спостерігаl= 3;ася в онкологічнl= 0;х хворих при застосуванl= 5;і у постмарке = 90;инговий період (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). В онкологічнl= 0;х пацієнтів, я= 082; і в групах плацебо, частота, за даними клінічного дослідженнn= 3;, оцінюваласn= 0; як часто.

Реакції гіперчутлиk= 4;ості спостерігаl= 3;ися в онкохвори = 93; пацієнтів при застосуванl= 5;і у постмаркетl= 0;нговий період. Частота усі = 93; реакцій гіперчутлиk= 4;ості в онкохвори = 93; пацієнтів оцінюваласn= 0;, за даними клінічного дослідженнn= 3;, як дуже часто. Реакції гіперчутлиk= 4;ості були також дуже часті у групах плац = 77;бо. Траплялись випадки серйозних р = 77;акцій гіперчутлиk= 4;ості, включаючи анафілактиm= 5;ну реакцію, набряк Квінке, алергічний бронхоспазl= 4;, висип та кропив’янкm= 1;, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям дарбепоетиl= 5;у альфа.

Судоми спостерігаl= 3;ись у пацієнтів при застосу = 74;анні дарбепоетиl= 5;у альфа у постмаркетl= 0;нговий період (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). За даними клінічних випробуванn= 0; частоту виникнення судом у паці= 108;нтів із раком визначено я = 82; нечасту. Судоми част = 86; спостерігаl= 3;ися в групах, що приймали плацебо.

&#= 1055;едіатричні пацієнти з хронічною нирковою недостатніl= 9;тю<= /o:p>

Не було виявлено ніяких додаткових побічних реакцій у педіатричнl= 0;х пацієнтів з ХНН у порівнянні = 79; раніше зареєстровk= 2;ними побічними реакціями у дорослих (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»).

Повід= омлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Пов= ідомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу постійно контролюваm= 0;и співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к лікарськогl= 6; засобу. Звертаємосn= 3; до працівни = 82;ів сфери охорони здоров’я із проханням п = 86;відомляти про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції згідно з діючим законодавсm= 0;вом.

Термі= ;н придатностo= 0;. 3 роки.=

Умови зберігання.

Збер= 110;гати в холодильниl= 2;у (2 °C ‑ 8 °C).

Не заморожуваm= 0;и.

Зберіга= ;ти в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від світла.

Зберіга= ;ти в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Несум= ;існість.

При відсутностo= 0; досліджень несумісносm= 0;і цей лікарський засіб не слі= 076; змішувати а = 73;о застосовувk= 2;ти як інфузію з іншими ліка = 88;ськими засобами.=

Упако&#= 1074;ка.

25 мк= ;г/мл

Поп= ередньо наповнений шприц 0,4 мл № 1 у блістеl= 8;і в коробці.

100 мl= 2;г/мл

Поп= ередньо наповнений шприц 0,3 мл № 1 у блістеl= 8;і в коробці.

500 мl= 2;г/мл

Поперед= ;ньо наповнений шприц 1,0 мл № 1 у блістеl= 8;і в коробці.

Катег&#= 1086;рія відпуску. За рецептом.

= Вироб&#= 1085;ик.

Амд&#= 1078;ен Європа Б.В.

Місце&#= 1079;находження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Мін= 077;рвум 7061, 4817 ZK, Бреда, Нідерланди.