ІН= 057;ТРУКЦІЯ=

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськоk= 5;о засобу

ІВАСВІФТ 5

(IVASWIFT 5)

ІВАСВІФТ 7,5=

(IVASWIFT 7,5)

Склад:

діюча речоk= 4;ина: ivabradine;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить івабрадину оксалату еквівалентl= 5;о івабрадину 5 мг або 7,5 мг;<= /p>

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, кремнію діоксид колоїдний безводний, олія рицинова гідрогенізl= 6;вана;

плівкова оболонка: покриття Opadry Orange 03A530007 (гіпромелоз = 72;, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, титану діоксид (Е 171), кислота стеаринова очищена, заліза окси = 76; жовтий (Е 172), заліза окси = 76; червоний (Е 172)), віск карнаубськl= 0;й.

&#= 1051;ікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

Івасвіфт 5: = бл= 10;до-рожевого кольору дов = 75;астої форми двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою з лінією розлому з одного боку та гладенькі з другого боку;

Івасвіфт 7,5:<= /i>бл= 10;до-рожевого кольору вигнутої трикутної форми двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, гl= 3;аденькі з обох боків.

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група. = 050;а = 88;діологічні засоби. Інші кардіологіm= 5;ні засоби.
Код ATX С01Е B17.

=

Ф = 72;рмакологiчнi властивостo= 0;.

= Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.

Механізм дії.

І = 74;абрадин – це речовина, як= 072; винятково знижує частоту серцевих скорочень (ЧСС), діючи на водія ритму серця шляхо = 84; селективноk= 5;о та специфічноk= 5;о інгібуваннn= 3; І_f-потоку, щ = 86; контролює спонтанну діастолічнm= 1; деполяризаm= 4;ію на рівні синусового вузла, регулюючи ЧСС. Івабрад= 080;н діє винятко = 74;о на синусови = 81; вузол та не впливає на внутрішньоl= 7;ередсердну, атріовентрl= 0;кулярну і внутрішнь = 86;шлуночкову провідністn= 0;, скоротністn= 0; міокарда і реполяризаm= 4;ію шлуночків.=

Івабрадин також може взаємодіятl= 0; з І_h-потоком сітківки ока, які схожі за структурою = 79;

Іf-потоком синусового вузла серця. Це лежить в основі розв = 80;тку тимчасовогl= 6; порушення світлосприl= 1;няття внаслідок зменшення реакції сіт = 82;івки на яскраві світлові стимули. При появі тригерних обставин (раптова зміна освіт = 83;ення) часткове інгібуваннn= 3; івабрадиноl= 4; І_h=-п= 086;току може призвести д = 86; несподіванl= 6;го виникнення = 91; пацієнтів зоров = 80;х феноменів. Зорові феномени (фосфени) описують як тимчасо&= #1074;е підвищення яскравості на обмежені = 81; ділянці пол= 03; зору (див. розділ «Побічні реакції»).

&#= 1060;армакодина= мічні ефекти.=

Основнl= 6;ю фармакодинk= 2;мічною властивістn= 2; івабрадину = 08; вибіркове дозозалежнk= 7; зниження ЧС = 57;. Аналіз зменшення ЧСС при застосуванl= 5;і івабрадину = 74; дозах < 20 мг двічі на доб= 091; показав тенденцію д = 86; виникнення ефекту плат = 86;, що знижує ризик виник = 85;ення тяжкої брад = 80;кардії < 40 уд/хв (див. розділ «Побічні реакції»).=

При використанl= 5;і у рекомендовk= 2;них терапевтичl= 5;их дозах (5-7,5 мг двічі на добу) ЧСС знижується приблизно н = 72; 10 уд/хв у стані споко= 02; та при навантаженl= 5;і. Це зменшує роботу серц= 03; та споживання кисню міока = 88;дом. Івабрадин н = 77; впливає на внутрішньоl= 9;ерцеву провідністn= 0;, скоротністn= 0; міокарда (не= 075;ативний інотропний ефект відсутній) т= 072; реполяризаm= 4;ію шлуночків:=

·      =           у клінічних електрофізo= 0;ологічних дослідженнn= 3;х івабрадин н = 77; впливав на атріовентрl= 0;кулярну або інтравентрl= 0;кулярну провідністn= 0; або на коригованиl= 1; інтервал QT;

·      =           у пацієнтів і = 79; дисфункцієn= 2; лівого шлуночка (фракція вик= 080;ду лівого шлуночка [ФВЛШ] становить 30-45 %) івабрадиl= 5; не проявляв будь-якого негативногl= 6; впливу на по= 082;азники ФВЛШ.

К = 83;інічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

А = 85;тиангіналь&#= 1085;у та антиішемічl= 5;у ефективнісm= 0;ь івабрадину було доведено у ході п’яти п= 086;двійних сліпих рандомізовk= 2;них досліджень (три порівняно з плацебо та п= 086; одному з ате= 085;ололом та амлодипіноl= 4;). У цих дослідженнn= 3;х брали участ= 00; 4111 пацієнтів &= #1110;з хронічною стабільною стенокардіn= 8;ю, 2617 з яких приймали івабрадин.=

Івабрадин у дозі 5 мг двічі на доб= 091; довів свою ефективнісm= 0;ь за показникамl= 0; тестів з фіз= 080;чним навантаженl= 5;ям впродовж 3-4 тижнів ліку = 74;ання. Додаткові переваги збільшення = 76;ози івабрадину до 7,5 мг двічі на добу були доведені у ході контрольовk= 2;ного порівняльнl= 6;го дослідженнn= 3; з атенололо = 84;: тривалість тесту з фізичним навантаженl= 5;ям у міждозови = 81; період збільшиласn= 3; на 1 хвилину після місяц= 03; лікування івабрадиноl= 4; у дозі 5 мг двічі на добу; через три місяці після підви = 97;ення дози до 7,5 мг двічі на доб= 091; спостерігаl= 3;ося подальше збільшення тривалості навантаженl= 5;я ще майже на 25 с. У ході цього дослі = 76;ження антиангінаl= 3;ьні та антиішемічl= 5;і властивостo= 0; івабрадину були підтверджеl= 5;і у пацієнтів віком ≥ 65 років. Ефективнісm= 0;ь івабрадину = 74; дозах 5 та 7,5 мг двічі на доб= 091; була сталою = 091; всіх дослідженнn= 3;х за показникамl= 0; тестів з фізичним навантаженl= 5;ям (загальна тр= 080;валість навантаженl= 5;я, час до виникнення лімітуючої стенокардіo= 1;, час до розвитку нападу стенокардіo= 1;, час до розвитку депресії сегмента ST на = 1 мм) та супроводжуk= 4;алася зменшенням кількості нападів стенокардіo= 1; приблизно н = 72; 70 %. Режим дозування івабрадину двічі на доб= 091; забезпечувk= 2;в стабільну ефективну дію протяго = 84; 24 годин.

У ході рандомізовk= 2;ного плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; з участю 889 пацієнтів івабрадин, щ= 086; призначавсn= 3; додатково д = 86; атенололу в дозі 50 мг на добу, показа= 074; додаткову ефективнісm= 0;ь усіх показн = 80;ків тестів з фізичним навантаженl= 5;ям у міждозови = 81; період (чере= 079; 12 годин післ= 103; прийому).

Дослідженн&= #1103; з вивчення ефективносm= 0;і продемонстl= 8;ували, що ефективнісm= 0;ь івабрадину повністю зберігаєтьl= 9;я впродовж 3-4 місяців лікування. Під час цих досліджень не спостерігаl= 3;ося випадків фармакологo= 0;чної толерантноl= 9;ті (втрати ефективносm= 0;і) або ефекту «відміни» після рапто = 74;ого припинення лікування. Антиангінаl= 3;ьна та антиішемічl= 5;а ефективнісm= 0;ь івабрадину були пов’яз = 72;ні з дозозалежнl= 0;м зменшенням ЧСС і достов= 110;рним зниженням подвійного добутку (ПД), що відображ = 72;є потребу міокарда у кисні, у спок&#= 1086;ї та під час фізичного навантаженl= 5;я (ПД =3D ЧСС х l= 9;истолічний артеріальнl= 0;й тиск [САТ]). Вплив івабр = 72;дину на артеріальнl= 0;й тиск (АТ) та резистентнo= 0;сть периферичнl= 0;х судин був мінімальниl= 4; та не мав клінічного значення.=

Д = 86;слідження тривалістю 1 рік з участ= 102; 713 пацієнтів підтвердилl= 6; стійкий ефе = 82;т івабрадину щодо зниження ЧС = 57; та продемонстl= 8;увало відсутністn= 0; впливу івабрадину на метаболізм = 75;люкози та ліпідів.

У хворих на цукровий діабет (n =3D 457) було підтверджеl= 5;о антиішемічl= 5;у та антиангі = 85;альну ефективнісm= 0;ь і безпеку застосуванl= 5;я івабрадину.

У широкомасшm= 0;абному дослідженнo= 0; BEAUTIFUL з вивчення захворюванl= 6;сті та летально = 89;ті з участю 10 917 осіб з ішемічною хворобою серця і дисфункцієn= 2; лівого шлуночка (ФВЛШ < 40 %) іва= 073;радин призначали на тлі оптимальноo= 1; базисної терапії (86,9 % пk= 2;цієнтів отримували β-блокатори). Основним критерієм ефективносm= 0;і (первинна ко= 084;бінована кінцева точка) була загальна кі = 83;ькість випадків кардіоваскm= 1;лярного летального випадку, госпіталізk= 2;цій внаслідок інфаркту міокарда (ІМ), а також з приводу виникнення або погірше = 85;ня серцевої недостатноl= 9;ті (СН). Дослідженнn= 3; показало відсутністn= 0; достовірноo= 1; різниці у зниженні первинної к = 86;мбінованої кінцевої точки між групами іва = 73;радину або плацебо як у загальній популяції (відносний ризик [ВР] 1,00; p =3D 0,94), так і при аналізі даних підгр = 91;пи пацієнтів і = 79; ЧСС ≥ 70 уд/хв (ВР 0,91; p =3D 0,17). Проте = 91; групі хвори = 93; із ЧСС ≥ 70 уд/хв, які приймали івабрадин, частота госпіталізk= 2;цій у зв’язку з летальним т = 72; нелетальниl= 4; ІМ зменшилася на 36 % (p =3D 0,001), а реваскулярl= 0;зації коронарних судин – на 30 % (p =3D 0,016).

Суб&#= 1072;наліз даних у підгрупі пацієнтів і = 79; симптомною стенокардіn= 8;ю (n =3D 1507) показав, щ = 86; первинна кі = 85;цева точка знизилася н = 72; 24 % у групі івабрадину (p = =3D 0,05). Ця переваг = 72; була зумовлена в основному значним зменшенням частоти госпіталізk= 2;цій внаслідок І = 52; (42 %;

p =3D 0,021). Зниження частоти госпіталізk= 2;цій у зв’язку з летальним т = 72; нелетальниl= 4; ІМ було ще су&#= 1090;тєвішим (73 %; p =3D 0,002) у групі пацієнтів і = 79; лімітуючою стенокардіn= 8;ю та ЧСС ≥ 70 уk= 6;/хв.

У широкомасшm= 0;абному дослідженнo= 0; SIGNIFY з вивчення захворюванl= 6;сті та летально = 89;ті з участю 19 102 пацієнті&#= 1074; з ішемічною хворобою се = 88;ця без клінічних ознак серцевої недостатноl= 9;ті (ФВЛШ > 40 %) івабрадин призначали на тлі оптимальноo= 1; базисної терапії. У цьому дослідженнo= 0; застосовувk= 2;ли терапевтичl= 5;у схему з вищи= 084; дозуванням, ніж затверд = 78;ене (початкова доза – 7,5 мг двічі на доб= 091; [5 мг двічі на добу для пацієнтів віком від 75 років], та титрація дози до 10 мг двічі на доб= 091;). Основним критерієм ефективносm= 0;і була комбін = 86;вана первинна кінцева точка, яка ск&#= 1083;адалась із загально= 11; кількості випадків серце = 74;о-судинної смерті або нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда. Дослідженнn= 3; не виявило різниці у частоті виникнення комбінованl= 6;ї первинної к= 10;нцевої точки групи івабрадину порівняно з групою плацебо (ВР 1,08; = 088; =3D 0,197). Брадикардіn= 3; спостерігаl= 3;ась у 17,9 % пацієнтів групи івабрадину (2,1 % у групі плацебо). Під час дослідженнn= 3; 7,1 % пацієнтів отримували верапаміл, дилтіазем а = 73;о інгібітори CYP3= A4 сильної дії.

Незначне статистичнl= 6; достовірне збільшення частоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої то = 95;ки спостерігаl= 3;ось у попереднь = 86; визначеній підгрупі пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю ІІ класу абl= 6; вище за класифікацo= 0;єю Канадськогl= 6; товариства серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; (CCS) (n =3D 12 049) (3,4 % випадків на рік проти 2,9 %, ВР 1,18; р =3D 0,018); але в підгрупі загальної популяції пацієнтів з= 10; стенокардіn= 8;ю класу CCS ≥ І такого ефекту виявлено не було (n =3D 14 286) (ВР 1,11; = 88; =3D 0,110).

Використан&= #1085;я у дослідженнo= 0; вищої за зат= 074;ерджену дози частково пояснює одержані ре = 79;ультати.

SHIFT – багатоцентl= 8;ове міжнародне рандомізовk= 2;не подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; з вивчення захворюванl= 6;сті та летально = 89;ті, яке включал = 86; 6505 дорослих пацієнтів з= 10; стабільною хронічною С = 53; (ХСН) і дисфункцієn= 2; лівого шлуночка (ФВЛШ ≤ 35 %). У дослідженнo= 0; брали участь хвор= 10; на систоліч = 85;у ХСН II-IV функціона&= #1083;ьних класів (за кл&#= 1072;сифікацією хронічної серцевої недостатноl= 9;ті Нью-Йоркськ = 86;ї асоціації кардіологіk= 4; [NYHA]) триваліст= 02; ≥ 4 тижнів та ЧСС ≥ 70 уд/хв у стані спокою.

Пацієнти отримували стандартну терапію, вкл= 102;чаючи застосуванl= 5;я β-блокаторіk= 4; (89 %), інгібіторіk= 4; АПФ та/або антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ (91 %), діуретиків (83 %) і антагоні= ;стів альдостероl= 5;у (60 %). У групі ів = 72;брадину 67 % пацієнті = 74; отримували лікарський засіб у дозі 7,5 мг двічі на добу. Медіан= 072; спостережеl= 5;ня - 22,9 місяця. Л= 10;кування івабрадиноl= 4; асоціювалоl= 9;я зі зниження = 84; ЧСС у середньому на 15 уд/хв порівняно з = 087;очатковим значенням 80 уд/хв. Різниця у ЧС= 057; між групами івабрадину та плацебо становила 10,8 <= span style=3D'letter-spacing:-.2pt'>уд/хв після 28 днів прийому, 9,1 уд/хв - 12 місяців та 8,3 уд/хв = - 24 місяців.<= /span>

Це дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало клінічно та статистичнl= 6; достовірне зниження ча = 89;тоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (летал= 100;ний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій та госпіталізk= 2;ція з приводу погіршення СН) на 18 % (ВР 0,82, 95 %&nb= sp;д = 86;вірчий інтервал [ДІ] 0,75-0,90; p < 0,0001). Абсолютне зменшення В = 56; становило 4,2 %. Ефект від лікування івабрадиноl= 4; був очевидн = 80;м вже у перші 3 місяці терапії. Результати комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки головним чином були з= 091;мовлені кінцевими точками СН, госпіталізk= 2;ції з приводу погіршення СН (абсолютн= 077; зменшення В = 56; - 4,7&nbs= p;%) та летальни = 93; наслідків від СН (абсолютне зменшення В = 56; - 1,1 %).

В = 87;лив терапії івабрадиноl= 4; на комбінованm= 1; первинну кінцеву точку, її компоненти та вторинні кінцеві точки

&nbs= p;

Івабрадин (N = =3D 3241) n (%)

Плацеб&= #1086; (N =3D 3264)
n (%)

ВР

(95 % ДІ)

p-значення

Комбінован= ;а первинна кінцева точка

793 (24,47)<= o:p>

937 (28,71)<= o:p>

0,82 <= /span>(0,75-0,90)

< 0,0001

Компоненти первинної кінцевої точки:

·      смер= ;ть внаслідок серцево-суд&#= 1080;нних подій;

·      госп= ;італізація з приводу погіршення СН

449 (13,85)<= o:p>

514 (15,86)<= o:p>

491 (15,04)<= o:p>

672 (20,59)<= o:p>

<= o:p>

0= ,91 (0,80-1,03)

0= ,74 (0,66-0,83)

0= ,128

&= lt; 0,0001

Інші вторинні кінцеві точки:

·      лета= ;льний наслідок з будь-якої причини;

·      лета= ;льний наслідок, сп&= #1088;ичинений СН;

·      госп= ;італізації з будь-якої причини;

·      госп= ;італізації з приводу серцево-суд&#= 1080;нного захворюван= 085;я

503 (15,52)<= o:p>

113 (3,49)<= o:p>

1231 (37,98)<= o:p>

977 (30,15)<= o:p>

<= o:p>

552 (16,91)<= o:p>

151 (4,63)<= o:p>

1356 (41,54)<= o:p>

1122 (34,38)<= o:p>

<= o:p>

0= ,90 (0,80-1,02)

0,74 (0,58-0,94)<= /p>
0,89 (0,82-0,96)<= /p>
<= o:p>

0= ,85 (0,78-0,92)

<= o:p>

<= o:p>

0= ,092

0= ,014

0= ,003

<= o:p>

0= ,0002

<= o:p>

<= o:p>

=

З = 84;еншення частоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки спостерігаl= 3;ося незалежно від статі, класу NYHA, ішемічної або неішемічноo= 1; етіології С = 53; та наявност= 10; супутнього захворюванl= 5;я (цукрового д= 110;абету або артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;) в анамнезі пацієнта.=

У підгрупі пацієнтів і = 79; ЧСС ≥ 75 уд/хв (<= /span>n= =3D 4150) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти виникнення первинної кінцевої точки на 24 % (ВР 0,76, 95 % ДІ 0,68-0,85; p < 0,0001) та інших вторинних кінцевих точок, включаючи л = 77;тальний наслідок з будь-якої причини (ВР 0,83, 95 % ДІ 0,72-0,96; p < 0,0109) і смерть внас = 83;ідок серцево-суд = 80;нних подій (ВР 0,83, 95 % ДІ 0,71-0,97; p < 0,0166). Профіль безпеки івабрадину = 74; цій підгруп= 10; пацієнтів відповідає такому для загальної популяції.=

Це дослідже= ння продемонстl= 8;увало достовірне зниження частоти виникнення комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки у загальній групі пацієнтів, які отримували терапію β-блокатораl= 4;и (ВР 0,85, 95 % ДІ 0,76-0,94). У підгрупі пацієнтів і = 79; ЧСС ≥ 75 уд/хв, які приймал = 80; β-блокатори = 74; рекомендовk= 2;них дозах, не було виявле = 85;о статистичнl= 6; достовірноk= 5;о впливу на комбінованm= 1; первинну кінцеву точку (ВР 0,97, 95 % ДІ 0,74-1,28) та інші вторинні кінцеві точки, включ= 072;ючи госпіталізk= 2;цію з приводу погіршення СН (ВР 0,79, 95 % ДІ 0,56-1,1= 0) або летальн = 80;й наслідок ві = 76; СН (ВР 0,69, 95 % ДІ 0,31-1,5= 3).

У 887 (28 %) хворих групи івабрадину відзначалоl= 9;я достовірне покращання функціоналn= 0;ного класу (за класифікацo= 0;єю NYHA) порівняно k= 9; 776 (24 %) пацієнт= ами групи плацебо (р =3D 0,001).=

У рандомізовk= 2;ному плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; з участю 97 па&#= 1094;ієнтів (дані, отримані пі = 76; час спеціальниm= 3; офтальмолоk= 5;ічних досліджень, метою яких була докуме = 85;тальна фіксація функції систем колб = 86;чок та паличок і висхідного візуальногl= 6; шляху (за допомогою аналізу еле = 82;троретиног&#= 1088;ами, статичних т = 72; кінетичних зорових полів, кольоровогl= 6; зору, гостро= 090;и зору), у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли івабрадин для лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1; протягом 3 років) не підтверджеl= 5;о будь-якої ретинальноo= 1; токсичностo= 0;.

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

У фізіологічl= 5;их умовах івабрадин швидко виві = 83;ьняється та має висок= 091; розчинністn= 0; у воді (> 10 мг/мl= 3;). Івабрадин є S-енантіомер= 086;м, який не показав біоконверсo= 0;ї in vivo. Основним активним метаболітоl= 4; івабрадину = 08; N-десметильо= 074;аний дериват.

Абсорбція та біодоступнo= 0;сть. Після пероральноk= 5;о прийому івабрадин ш = 74;идко та майже повністю всмоктуєтьl= 9;я. При застосу = 74;анні натще максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годину. Абсолютна біодоступнo= 0;сть івабрадину становить майже 40 %, що зумовлено ефектом першого проходженнn= 3; через травний тракт та печінку. Приймання препарату одночасно з їжею уповільнює = 72;бсорбцію приблизно н = 72; 1 годину та підвищує концентрацo= 0;ю у плазмі кро= 074;і на 20-30 %. Щоб уникнути інтраіндивo= 0;дуальних коливань ко = 85;центрації івабрадину = 91; плазмі кров= 10;, препарат рекомендовk= 2;но приймати пі = 76; час вживанн= 03; їжі (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Р = 86;зподіл. Приблизно 70 % івабрадину зв’язуєтьсn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров= 10;. Об’єм розподілу у стадії стабільної рівноваги становить біля 100 л. При тривалому застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;ної початкової дози 5 мг дві= 095;і на добу C_max у плазмі кров= 10; стано= вить приблизно 22 нг/мл (CV =3D 29 %). Середня концентрацo= 0;я у плазмі кро= 074;і у стадії стабільної концентрацo= 0;ї дорівнює 10 нг/мл (CV =3D 38 %).

Б= 10;отрансформ&#= 1072;ція. Івабрадин екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться у печінці та кишечнику шляхом окиснення с = 80;стемою цитохрому P450 3= A4 (CYP3A4). Основним активним ме = 90;аболітом івабрадину = 08; його N-десметильо= 074;аний дериват (S18982), концентрацo= 0;я якого стано = 74;ить 40 % від концентрацo= 0;ї івабрадину гідрохлориk= 6;у. Основний активний метаболіт також метаб = 86;лізується системою цитохрому CYP3A4. Івабра&#= 1076;ин має низьку спорідненіl= 9;ть з CYP3A4, не активу&#= 1108; та не інгібу= 108; його, а отже, вірогідно, н= 077; змінюватимk= 7; метаболізм CYP3= A4 або його концентрацo= 0;ю у плазмі крові. Проте інгібітори та стимуляторl= 0; CYP3A4 можуть значною мір = 86;ю впливати на концентрацo= 0;ю івабрадину = 91; плазмі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Виве&= #1076;ення. Основний період напіввиведk= 7;ння івабрадину становить 2 години (70-75 % показника площі під кривою на графіку залежності концентрацo= 0;ї препарату в крові від ча= 089;у спостережеl= 5;ня [= AUC<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>]), та ефективний період напіввиведk= 7;ння − 11 годин. Загальний кліренс івабрадину R= 11; 400 мл/хв, а нирковий кл= 10;ренс івабрадину R= 11; 70 мл/хв. Екскреція метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я однаковою мірою через сечу та кал. Приблизно 4 % активної речовини виводяться через сечу у незміненомm= 1; вигляді.

Ліні&= #1081;ність/неліl= 5;ійність. Кінетика івабрадину для доз 0,5-24 мг = 08; лінійною.=

Особлиk= 4;і групи пацієнтів.= =

Пацієнm= 0;и літнього віку (від 65 та навіть 75 рок= 110;в): фармакокінk= 7;тичні параметри (AUC та C_max) у хворих дано= 11; вікової групи не відрізняютn= 0;ся від фармакокінk= 7;тичних параметрів = 79;агальної популяції пацієнтів.=

Нирковk= 2; недостатніl= 9;ть: вплив нирко = 74;ої недостатноl= 9;ті (кліренс креатиніну 15&#= 8209;60 мл/хв) на кінетику івабрадину = 08; мінімальниl= 4; з огляду на невелику частку ниркового кліренсу (близько 20 %) від загального кліренсу ів = 72;брадину та його основного метаболіту S189= 82 (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Печінкl= 6;ва недостатніl= 9;ть: у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня тяж = 82;ості незв’язана AUC івабрадину та основног = 86; активного метаболіту були на 20 % вищими, ніж у хворих із нормальною функцією печінки. Кількість даних щодо фармакокінk= 7;тики івабрадину = 91; пацієнтів і = 79; помірною печінковою недостатніl= 9;тю є недостатн= 00;ою; у хворих на тяжку печінкову недостатніl= 9;ть ці дані відсутні (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози» та «Протипокаk= 9;ання»).

Співвід = 85;ошення фармакокінk= 7;тика/фармак&#= 1086;динаміка. Анал&= #1110;з співвідношk= 7;ння ф = 72;рмакокінет&#= 1080;ки і фармакодинk= 2;міки продемонст&= #1088;ував лінійну залежність зменшення ЧСС від збільшення концентрацo= 0;ї івабрадину та його активного метаболіту = 91; плазмі кров= 10; для доз 15-20 мг двічі на добу. При зас&#= 1090;осуванні більших доз зниження ЧС = 57; стає непропорціl= 1;ним до концентрацo= 0;ї івабрадину = 91; плазмі кров= 10; і має тенденцію досягати плато. Висок= 072; концентрацo= 0;я івабрадину = 91; плазмі кров= 10; може бути зумовлена використанl= 5;ям івабрадину = 91; комбінації із сильними інгібітораl= 4;и CYP3A4, що може призвести д = 86; значного зменшення ЧСС, проте ризик знижу= 08;ться при застосуванl= 5;і івабрадину = 91; комбінації = 79; інгібітораl= 4;и CYP3A4 помірної сили (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій»).=

=

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

С = 80;мптоматичн&#= 1077; лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1;.

І = 74;абрадин показаний для симптоматиm= 5;ного лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1; у дорослих пацієнтів з ішемічною хворобою се = 88;ця, нормальним синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень ≥ 70 уд/хв. Препарат слід призначати:

пац= 110;єнтам, які мають протипоказ= ання або обмеження до застосуван= ня β‑адренобл&= #1086;каторів;

у комбінації з β-адренобло= каторами пацієнтам, стан яких є недостатнь= о контрольов= аним при застосуван= ні оптимально= ї дози β-адренобло= каторів.

Л= 10;кування хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

З = 85;иження ризику розвитку серцево-суд = 80;нних подій (серцево-суд= 080;нної смерті або госпіталізk= 2;ції з приводу погіршення серцевої недостатноl= 9;ті) у дорослих пацієнтів і = 79; симптомною хронічною серцевою недостатніl= 9;тю, синусовим ритмом та частотою серцевих скорочень ≥ 70 уд/хв.

=

Прот&= #1080;показання.=

Гіперчутл= ивість до діючої речовини або до будь-= 03;ких допоміжних речовин.
ЧСС у станo= 0; спокою < 70 уд/хв до початку лікування.<= /o:p>

Кардіоген= ний шок.

Гострий інфаркт міокарда.

Тяжка артеріальн= а гіпотензія (АТ < 90/50 мм рт= ;. ст.).

Тяжка печінкова недостатні= сть.

Синдром слабкості синусового вузла.

Синоатріа= 083;ьна блокада. <= /o:p>

Нестабіль= 085;а або гостра серцева недостатні= сть.

Наявність у пацієнта штучного водія ритму (ЧСС контролюєт= ься виключно за допомогою штучного водія ритму= ;).

Нестабіль= на стенокарді= я.

AV-блокада III ступеня.
Комбінаці= 103; з інгібітора= ми P450 3A4 сильної дії: протигl= 8;ибкові препарати – похідні азолу (кетоl= 2;оназол, ітраконазо= л), макролідні антибіотик= и (кларитромі= ;цин, еритроміци= н для перорально= го застосуван= ня, джозаміцин, телітроміц= ин), інгібітори ВІЛ-протеаз= ;и (нелфінавір= ;, ритонавір) o= 0; нефазодон (див. розділ = 80; «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій» і «Фармакокі= нетика»).

Одночасне застосуван= ня з верапаміло= м або дилтіаземо= м, які належать до інгібіторі= в CYP= 3A4 помірної дії, що мают= 00; властивост= і знижувати ЧСС (див. розділ «Взаємодія з іншими ліl= 2;арськими засобами та інші види взаємодій»= ).

Період вагітності= або годування груддю, а та = 82;ож якщо пацієнтка р= ;епродуктив = 85;ого віку не застосовує належні заходи контрацепц= ії (див. розділ&nbs= p;«Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван= ;ня груддю»). =

=

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= =

Фармакодин= ;амічні взаємодії.=

Н = 77;рекомендов&#= 1072;ні комбінації.<= o:p>

= Препарати, що подовжують інтервал QT:=

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·         Кард&= #1110;оваскулярн= ;і: хініk= 6;ин, дизопіраміk= 6;, бепридил, соталол, ібу= 090;илід, аміодарон.=

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·         Нека&= #1088;діоваскуля= ;рні: пімозид, зипразидон, = 089;ертиндол, мефлоквін, галофантриl= 5;, пентамідин, цизаприд, еритроміциl= 5; внутрішньоk= 4;енний.

Слі&#= 1076; уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я івабрадину та кардіоваскm= 1;лярних і некардіов = 72;скулярних препаратів, що подовжують = 10;нтервал QT, оскільки зменшення ЧСС може пос= 080;лити пролонгаціn= 2; інтервалу QT. &#= 1059; разі необхідносm= 0;і такої комбінації слід забезп = 77;чити ретельний моніторинг серцевої діяльності (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

К = 86;мбінації, які потребують застереженn= 0; при застосуванl= 5;і.

Салу&= #1088;етики (тіазидні та петльові). Гіпокаліємo= 0;я може підвищуватl= 0; ризик розви = 90;ку аритмії. Івабрадин може спричинити = 74;иникнення брадикардіo= 1;, комбінація якої з гіпок= 072;ліємією може спровокуваm= 0;и аритмію тяжкого сту = 87;еня, особливо у пацієнтів і = 79; синдромом подовженогl= 6; інтервалу QT, як вродженого, так і спричи= 085;еного лікарськимl= 0; засобами.=

Фармакокін= ;етичні взаємодії.=

Ц&= #1080;тохром P450 3A4 (CYP3A4). Івабраk= 6;ин метаболізуn= 8;ться тільки за до= 087;омогою цитохрому CYP3A4 та є дуже слабки = 84; інгібітороl= 4; цього цитох = 88;ому. Було підтверджеl= 5;о, що івабради = 85; не впливає н= 072; метаболізм та концентрацo= 0;ю у плазмі крові інших похідних CYP3A4 (слабких, помірних та сильних). Інгібітори та стимулят = 86;ри CYP3A4 схильні до взаємодії з івабрадиноl= 4;, що має клінічно значущий вплив на йог= 086; метаболізм = 10; фармакокінk= 7;тику. Дослідженнn= 3;, у яких вивчал = 80; взаємодії препаратів, підтвердилl= 0;, що інгібітори CYP3= A4 підвищують концентрацo= 0;ю івабрадину = 91; плазмі кров= 10;, у той час як індуктори CYP3A4 знижують її. Збільшення концентрацo= 0;ї івабрадину = 91; плазмі кров= 10; може підвищити ризик розви = 90;ку надмірної брадикардіo= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

П = 88;отипоказан&#= 1110; комбінації.

Протипl= 6;казане одночасне застосуванl= 5;я івабрадину = 10; таких сильних інгібіторіk= 4; CYP3A4 як протигрибкl= 6;ві препарати, щ= 086; належать до похідних азолу (кетоконазо = 83;, ітраконазоl= 3;), макролідні антибіотикl= 0; (кларитромі = 94;ин, еритроміциl= 5; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я, джозаміцин, телітроміцl= 0;н), інгібітори ВІЛ-протеаз = 80; (нелфінавір, ритонавір) т= 072; нефазодон (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Такі сильні інгібітори CYP3= A4 як кетоконазоl= 3; (200 мг/добу) та джозаміцин (по 1 г двічі на добу) підвищують середню концентрацo= 0;ю івабрадину = 91; плазмі кров= 10; у 7-8 разів.

Інгі&= #1073;ітори CYP3A4 помірної дії. Спеціальні дослідженнn= 3; з участю здорових добровольцo= 0;в та пацієнті = 74; показали, що комбінація івабрадину = 79; препаратамl= 0;, що знижують ЧСС, такими як дилтіазе = 84; та верапамі = 83;, призводить до підвищен = 85;я концентрацo= 0;ї івабрадину (= 074; 2‑3 рази за показником AUC)= та додатковогl= 6; зниження ЧС = 57; на 5 уд/хв. Одночасн= 077; застосуванl= 5;я івабрадину та цих лікарських засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Н = 77;рекомендов&#= 1072;ні комбінації.

Грей&= #1087;фрутовий сік. Одночасний прийом грейпфрутоk= 4;ого соку та івабрадину вдвічі збільшує концентрацo= 0;ю останнього = 91; плазмі кров= 10;. Тому слід уникати споживання грейпфрутоk= 4;ого соку.

К = 86;мбінації, які потребують застереженn= 0; при застосуванl= 5;і.

Інші інгібітори CYP3= A4 помірної ді= 11; (наприклад ф= 083;уконазол). Одночасне застосуванl= 5;я з івабрадиноl= 4; може бути розпочате з дози 2,5 мг двічі на добу, якщо ЧСС у стані спокою > 70 уд= /хв. Необхідно проводити моніторинг ЧСС.

Стим&= #1091;лятори CYP3A4 – рифампіцин, барбітуратl= 0;, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum). Одно= часне застосуванl= 5;я цих препаратів = 79; івабрадиноl= 4; може призвести д = 86; зменшення к = 86;нцентрації останнього та його ефективносm= 0;і, внаслідок чого виникн = 77; потреба коригувати дозу івабрадину. При одночасномm= 1; використанl= 5;і івабрадину = 74; дозі 10 мг двічі на доб= 091; та звіробою концентрацo= 0;я івабрадину знижується вдвічі. Тому слід уникат = 80; застосуванl= 5;я звіробою пі = 76; час лікування івабрадиноl= 4;.

І = 85;ші комбінації.

Спец&= #1110;альні дослідженнn= 3;, у яких вивчали вза= 08;модії препаратів, показали відсутністn= 0; клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику та фармакодинk= 2;міку івабрадину = 90;аких лікарських засобів як: інгібітори протонної помпи (омепразол, л&#= 1072;нсопразол), силденафіл, інгібітори ГМГ-КоA-редук&#= 1090;ази (симвастати = 85;), дигідропірl= 0;динові блокатори кальцієвих каналів (амлодипін, лацидипін), дигоксин та варфарин. Дослідженнn= 3; також довел = 80;, що івабради = 85; не чинить будь-якого клінічно зн = 72;чущого впливу на фармакокінk= 7;тику симвастатиl= 5;у, амлодипіну, лацидипіну, на фармакокінk= 7;тику та фармакодинk= 2;міку дигоксину і варфарину, а також на фармакодинk= 2;міку аспірину.=

Клінічl= 5;і дослідженнn= 3; ІІІ фази підтвердилl= 0; можливість застосовувk= 2;ти івабрадин з інгібітораl= 4;и АПФ, антагоністk= 2;ми ангіотензиl= 5;у ІІ, β-блокатораl= 4;и, діуретикамl= 0;, антагоністk= 2;ми альдостероl= 5;у, нітратами короткої та тривалої ді= 11;, інгібітораl= 4;и ГМГ-КоA-редук&#= 1090;ази, фібратами, інгібітораl= 4;и протонної помпи, перор= 072;льними протидіабеm= 0;ичними засобами, аспірином т = 72; іншими антитромбоm= 0;ичними препаратамl= 0;.

=

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

О&= #1089;обливі застереженl= 5;я.

Н&= #1077;достатній сприятливиl= 1; вплив на клінічні наслідки захворюванl= 5;я у пацієнтів = 110;з симптоматиm= 5;ною хронічною стабільною стенокардіn= 8;ю. Івабра= дин показаний тільки для симптоматиm= 5;ного лікування хронічної стабільної = 89;тенокардії, оскільки лікування івабрадиноl= 4; не продемонстl= 8;увало сприятливоk= 5;о впливу на зниження ризику розвитку серцево-суд = 80;нних подій (таких як інфаркт міокарда аб = 86; летальний наслідок че = 88;ез серцево-суд = 80;нні події) (див. розділ «Фар= ;макодинамі = 82;а»).

В&= #1080;мірювання ЧСС. = Враховуючи можливість суттєвого коливання ЧСС, при визначенні ЧСС у стані спокою пере = 76; початком лікування т = 72; у разі необх= 110;дності проведення титрації дози у паціє= 085;тів, які приймають івабрадин, слід провод = 80;ти серійні вимірюваннn= 3; ЧСС, ЕКГ або цілодобовиl= 1; амбулаторнl= 0;й моніторинг. Це також стосується пацієнтів з низьким рівнем ЧСС, особливо якщо ЧСС знижується < 50 уд/хв, або після зменшення дози (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози»).

А&= #1088;итмії. = І&= #1074;абрадин не слід приз= 085;ачати для профілактиl= 2;и та лікуванн= 03; аритмій. Якщ= 086; під час терапії івабрадиноl= 4; у пацієнта в= 080;никає тахіаритміn= 3; (вентрикуля = 88;на або суправентрl= 0;кулярна), прийом іваб = 88;адину вже не є доцільним. Саме тому івабрадин н = 77; рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; фібриляцієn= 2; передсердь та іншими видами аритмій, які впливають н = 72; функцію синусового вузла.

У пацієнтів, які приймають івабрадин, підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку фібриляції передсердь (див. розділ «Побічні реакції»). Фібриляція передсердь виникає частіше у пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь аміодарон або сильнодіючo= 0; антиаритміm= 5;ні лікарські засоби I&nbs= p;к&= #1083;асу. Під час лікування івабрадиноl= 4; рекомендуєm= 0;ься регулярний клінічний моніторинг за станом пацієнтів з метою своєч = 72;сної діагностикl= 0; розвитку миготливої аритмії (пароксизма = 83;ьної або персист = 91;ючої) з проведенняl= 4; ЕКГ-монітор = 80;нгу, якщо це клінічно обґрунтоваl= 5;о (погіршення симптомів стенокардіo= 1;, пальпітаціn= 3;, нерегулярнl= 0;й пульс). Паці&#= 1108;нти мають бути попередженo= 0; про ознаки т= 072; симптоми фібриляції передсердь та проінфор = 84;овані про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про їх виникнення. Якщо під час лікування виникає фібриляція передсердь, слід ретельно зважити доцільністn= 0; продовженнn= 3; терапії івабрадиноl= 4; з урахуванняl= 4; співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик».

Пацієн&#= 1090;и із ХСН, порушеннямl= 0; внутрішньоm= 6;луночкової провідностo= 0; (блокада лівої ніжки пучка Гіса, блокада правої ніжк = 80; пучка Гіса) та шлуночковоn= 2; десинхроніk= 9;ацією повинні знаходитисn= 3; під ретельн = 80;м наглядом.=

П&= #1072;цієнти з AV-бло= 082;адою II ступеня. Такl= 0;м пацієнтам івабрадин н = 77; рекомендовk= 2;ний.

Пацієнти з низькою ЧСС. Не слід призначати івабрадин пацієнтам, у &#= 1103;ких ЧСС у стані спокою до початку лікування становить < 70 уд/хв (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Якщо під час терапії ЧСС = 091; спокої знижується < 50 уд/хв або пацієнт відчуває симптоми, як= 110; є проявами брадикардіo= 1; (запамороче = 85;ня, слабкість, артеріальнk= 2; гіпотензія), дозу необхідно п = 86;ступово зменшити аб = 86; припинити прийом преп = 72;рату, якщо ЧСС лишається < 5= 0 уд/хв або симптом = 80; брадикардіo= 1; тривають (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Комбінація з блокаторамl= 0; кальцієвих каналів. З&= #1072;стосовуват= ;и івабрадин разом із блокаторамl= 0; кальцієвих каналів, які зменшують ЧСС, такими як верапамі = 83; або дилтіаз = 77;м, протипокаk= 9;ано (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Повідомленn= 0; про небезпе = 95;ність використанl= 5;я івабрадину = 79; нітратами короткої та тривалої ді= 11;, дигідропірl= 0;диновими блокаторамl= 0; кальцієвих каналів (амл= 086;дипін) не надходил = 86;. Додаткова ефективнісm= 0;ь івабрадину = 91; комбінації = 79; дигідропірl= 0;диновими блокаторамl= 0; кальцієвих каналів не досліджуваl= 3;ась (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Х = 88;онічна серцева недостатніl= 9;ть. П = 88;и прийнятті рішення про початок терапії івабрадиноl= 4; при СН необхідно оцінити ста = 85; пацієнта. Лікування можливе тільки за умови, якщо С&#= 1053; є стабільно= 02;. Хворим на ХС= 053; IV функціона = 83;ьного класу (за класифікацo= 0;єю NYHA) івабрадин слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю через обмежену кількість даних щодо ц= 110;єї популяції.=

І&= #1085;сульт. Іваk= 3;радин не рекомендовk= 2;но призначати = 93;ворим одразу ж після перенесеноk= 5;о інсульту, через те що дослідженнn= 3; з участю так= 086;ї групи пацієнтів н = 77; проводили.=

З&= #1086;рова функція. Ів&= #1072;брадин впливає на функцію сітківки ок = 72;. Немає доказів щод = 86; токсичног = 86; = в = 87;ливу = д = 86;вготривало&#= 1075;о лікування івабрадино = 84; на сітківку (д= 080;в. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). У разі виникнення будь-якого непередбачm= 1;ваного порушення з = 86;рової функції лікування необхідно припинити. З &#= 1086;бережністю слід призначати івабрадин п = 72;цієнтам із пігментним = 88;етинітом.

З&= #1072;побіжні заходи при застосуванl= 5;і.

П&= #1072;цієнти з артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;. Ч&= #1077;рез відсутністn= 0; достатньої кількості д = 72;них про застосуванl= 5;я івабрадину пацієнтами = 79; артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2; легкого та помірного ступеня тяжкості таким хвори = 84; слід застос = 86;вувати його з обережністn= 2;. Івабрадин протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; тяжкою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2; (АТ < 90/50 мм рт. ст.) (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ф&= #1110;бриляція передсердь. Кардіоаритl= 4;ії. Доказів щодо ризику виникнення тяжкої брад = 80;кардії у разі відновленнn= 3; синусового ритму при проведенні фармакологo= 0;чної кардіоверсo= 0;ї у пацієнтів, які лікувалися івабрадиноl= 4;, немає. Проте у зв’язку з відсутністn= 2; достатньої кількості даних проводити DC-кардіоверс&#= 1110;ю (яка не є неві&= #1076;кладною) рекомендуєm= 0;ься не раніше ні= 078; через 24 годи= 085;и після останнього прийому івабрадину.

Пацієнти, які мають пролонговаl= 5;ий інтервал = QT вродженого ґенезу або= приймають препарати, щ= 086; подовжують інтервал QT. Таким паці= 08;нтам слід уникат = 80; застосуванl= 5;я івабрадину (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). У разі необхідносm= 0;і призначеннn= 3; івабрадину = 74;ищезазначе&#= 1085;им пацієнтам рекомендовk= 2;ний ретельний кардіологіm= 5;ний моніторинг. Зменшення ЧСС внаслідок застосуванl= 5;я івабрадину може посилити подовження інтервалу QT, що асоціюєт= 00;ся з виникненняl= 4; аритмій тяжкого ступеня, особливо пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует».=

Пацієнти з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які потребують змін у лікуванні. У ході дослідженнn= 3; SHIFT у пацієнтіk= 4;, які застосо = 74;ували івабрадин, спостерігаl= 3;ося більше епізодів підвищення АТ (7,1 %) порівнn= 3;но з пацієнтам = 80;, які приймал = 80; плацебо (6,1 %). Ц= 10; епізоди частіше виникали невдовзі після змін у лікуванні артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;, були тимчасовимl= 0; та не впливали на терапевтичl= 5;ий ефект івабрадину. = 059; разі впрова = 76;ження змін у терапії пацієнтів і= 079; ХСН під час застосуванl= 5;я івабрадину АТ слід конт= 088;олювати через певні проміжки часу (див. розділ «Побічні реакції»).

Д&= #1086;поміжні речовини. Д&= #1086; складу препарату входить олія рицинова гідрогенізl= 6;вана, яка може спричинити = 88;озлад шлунка та діарею.

<= /b>

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.=

Ж= 10;нки репродуктиk= 4;ного віку. Під час лікування жінкам репр = 86;дуктивного віку слід застосовувk= 2;ти належні зах = 86;ди контрацепцo= 0;ї.

Вагітність<= /span>. Дані щодо за= ;стосування івабрадину вагітним жінкам відсутні аб = 86; обмежені. Дослідженнn= 3; на тваринах виявили токсичний вплив івабрадину на репродуктиk= 4;ність, а також наявність е = 84;бріотоксич&#= 1085;ої та тератогеннl= 6;ї дії. Потенці= 081;ний ризик для людей невідомий. Тому застос = 91;вання івабрадину = 91; період вагітності = 87;ротипоказа&#= 1085;е.

Г = 86;дування груддю. Дослідженн&= #1103; на тваринах продемонстl= 8;ували, що івабради = 85; проникає у грудне молоко. Тому застосуванl= 5;я івабрадину = 91; період годування г = 88;уддю протипоказk= 2;не.

Жінкам, які потребують лікування івабрадиноl= 4;, слід припинити годування г = 88;уддю та обрати інший спосі = 73; годування дитини.

Ф = 77;ртильність. У ході досліджень на щурах впливу івабрадину на фертильнісm= 0;ь самок та самців вияв = 83;ено не було.

<= /p>
З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

У ході цільового дослідженнn= 3; з участю здорових добровольцo= 0;в було доведе = 85;о, що івабради = 85; не впливає н= 072; здатність к = 77;рувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з механізма = 84;и. Однак у післяреєстl= 8;аційний період повідомлялl= 0; про випадки порушення здатності керувати автомобілеl= 4; через зоров= 10; симптоми. Застосуванl= 5;я івабрадину може спричинити тимчасове виникнення зорових феноменів, здебільшогl= 6; у вигляді фосфенів, як= 110; зазвичай з’являютьсn= 3; внаслідок раптової зміни інтенсивноl= 9;ті світла. Це необхідно брати до уваги при ке= 088;уванні автомобілеl= 4;, особливо вночі, та роботі з іншими меха = 85;ізмами.

<= /b>

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Івабраk= 6;ин можна застосовувk= 2;ти дорослим пацієнтам.

Таблетl= 2;и приймати перорально два рази на добу: вранці та ввечері під час їди.

Таблетl= 2;у препарату І = 74;асвіфт 5 м = 75; можна розді = 83;ити на рівні дози.

Таблет&#= 1082;а препарату І = 74;асвіфт 7,5 мг не підлягає поділу.

С = 80;мптоматичн&#= 1077; лікування хронічної стабільної стенокардіo= 1;.

Рішенн&#= 1103; щодо початк = 91; лікування або проведе = 85;ня титрації дозування рекомендовk= 2;но приймати пр = 80; наявності результатіk= 4; серійних вимірювань ЧСС, ЕКГ або цілодобовоk= 5;о амбулаторнl= 6;го моніторингm= 1;.

У пацієнті = 74; віком до 75 = ;рокі&= #1074; початкова доза івабрадину не повинна перевищуваm= 0;и 5 мг двічі на добу. Якщо у пацієнтів, які приймаю = 90;ь івабрадин п = 86; 2,5 або 5 м&= #1075; двічі на добу, після 3-4 тижнів ліку = 74;ання тривають симптоми стабільної = 89;тенокардії, д&= #1086;зу івабрадину можна збільшити д = 86; наступної з= 072; умови гарно= 11; переносимоl= 9;ті початкової дози та якщо ЧСС у стані спокою залишаєтьсn= 3; на рівні > 60 уд/хв. Підтримуючk= 2; доза не повинна перевищуваm= 0;и 7,5 мг двічі на добу.

У разі відсутностo= 0; поліпшення симптомів с = 90;енокардії протягом 3 місяців після почат = 82;у лікування прийом івабрадину слід припин = 80;ти.

Крім того, слід розглядати можливість припинення терапії у разі, якщо відповідь н = 72; симптоматиm= 5;не лікування є незначною т = 72; відсутнє клінічно значуще зниження ЧС = 57; у стані спокою протягом 3 місяців лікування.=

Якщо під час лікування ЧСС знижуєт= 00;ся < 50 уд/хв у стані споко= 02; або пацієнт відчуває симптоми, які є проявами брадикардіo= 1; (запамороч = 77;ння, слабкість, артеріальнk= 2; гіпотензія), дозу необхідно поступово зменшити, вк= 083;ючаючи можливість застосуванl= 5;я найнижчої дози 2,5 мг двічі на доб= 091; (¹/₂ таблет&= #1082;и препарату І = 74;абрадин 5 мг двічі на добу). Після зменшення дози слід контролюваm= 0;и ЧСС (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Прийом препарату слід припинити, якщо ЧСС залишаєтьсn= 3; на рівні < 50 уд/хв або якщо симптоми брадикардіo= 1; тривають, не= 079;важаючи на зменшенн= 03; дози.

Л= 10;кування хронічної серцевої недостатноl= 9;ті.

Лікува&#= 1085;ня має бути ініційованk= 7; тільки паці= 08;нтам зі стабільною СН за призна= 095;енням лікаря з досвідом лікування ХСН.

Рек= ;омендована початкова доза івабрадину становить 5 мг двічі на добу. Після д&#= 1074;отижневого курсу лікування дозу можна підвищити д = 86; 7,5 мг двічі на добу у разі, якщо під час лікування івабрадиноl= 4; ЧСС залишаєтьсn= 3; на рівні > 60 уд/хв у стані споко= 02;, або дозу необхідно з = 84;еншити до 2,5 мг двічі на добу (½ таблетки препарату І = 74;абрадин 5 мг двічі на добу), якщо ЧС&= #1057; залишаєтьсn= 3; на рівні < 50 уд/хв у стані споко= 02; або пацієнт відчуває симптоми, зумовлені брадикардіn= 8;ю (запамороче = 85;ня, слабкість, артеріальнk= 2; гіпотензія). Якщо ЧСС знаходитьсn= 3; в діапазоні 50-= 60 уд/хв, дозу івабрадину 5 мг двічі на добу залиша= 02;ть незміненою.

Якщо під час ліку= 074;ання ЧСС знижується < 50 уд/хв у спокої або пацієнт відчуває симптоми, зу= 084;овлені брадикардіn= 8;ю, при застосуванl= 5;і івабрадину по 7,5 або 5 мг д= вічі на добу необхідно поступово з = 84;еншити дозу до наступної меншої. Якщо ЧСС є постійно > 60 уд/хв у стані споко= 02;, пацієнтам, які приймають і = 74;абрадин по 2,5 або 5 мг двічі на добу, слід поступово підвищити д = 86;зу до наступно= 11; більшої.

Застос&#= 1091;вання препарату необхідно припинити, якщо під час лікування ЧСС залишаєтьсn= 3; < 50 уд/хв або симптоми брадикардіo= 1; тривають (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

О&= #1089;обливі категорії пацієнтів.=

П&= #1072;цієнти літнього віку. Для паціn= 8;нтів віком від 75 р&= #1086;ків лікування починати з меншої початкової дози (2,5 мг двічі на доб= 091;, тобто ½ таблетки препарату І = 74;абрадин 5 мг двічі на добу). У разі необхідносm= 0;і подальшого зменшення ЧСС дозу можна поступово підвищити.=

П&= #1086;рушення функції нирок. = П&= #1072;цієнти, у яких кліренс креатиніну > 15 мл/хв, не потребують корекції дози (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»). Через відсутністn= 0; достатньої кількості даних хвори = 84; із кліренсо = 84; креатиніну <= 15 = мл/хв івабрадин слід призначати = 79; обережністn= 2;.

П = 86;рушення функції печ= 10;нки. Пацієнти з печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня тяжкості не потребують корекції дози. З обережністn= 2; призначати івабрадин пацієнтам з помірною печінковою недостатніl= 9;тю. Івабрадин протипоказk= 2;ний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю у зв’язку з відсутністn= 2; досліджень = 79; участю цієї групи хвори = 93;, а також чере= 079; можливість значного збільшення концентрацo= 0;ї препарату в крові (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакокiн = 77;тика»).

Д= 10;ти.

Без&#= 1087;еку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я івабрадину дітям (< 18= років) не досліджуваl= 3;и. Дані відсутні.=

П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Передо&#= 1079;ування івабрадиноl= 4; може призве = 89;ти до тяжкої та тривалої брадикардіo= 1; (див. розділ «Побічні реакції»). Тяжкі форми брадикардіo= 1; потребують симптоматиm= 5;ної терапії у спеціалізоk= 4;аних закладах. У разі виникн = 77;ння брадикардіo= 1; з порушення = 84; гемодинаміm= 5;них показників рекомендовk= 2;не застосуванl= 5;я внутрішньоk= 4;енних β-стимулюючl= 0;х засобів, таких як ізопреналіl= 5;. У вкрай тяжких випа = 76;ках можна розглянути питання про тимчасове використанl= 5;я електрокарk= 6;іостимулят= 086;ра.

П&= #1086;бічні реакції.

Івабраk= 6;ин вивча= 083;и у ході клінічних досліджень з участю приблизно 45 0= 00 осіб.

На = 81;частіші побічні реакції івабрадину R= 11; зорові феномени (фосфени) та брадикардіn= 3; є дозозалеж = 85;ими та зумовлен= 10; його фармак = 86;логічним механізмом дії.

Під час лікування препаратом можуть виявлятися нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (³ = ;1/10); часто (= ³ 1/100, < 1/10); нечасто (= ³ 1/1000, < 1/100); рідко (³ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (неможливо в= 080;значити згідно з наявною інформацієn= 2;).

З боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи. Нечасто: <= /span>еозинофілі= ;я.

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;. Нечаст= о: підвищення рівня сечової кислоти у плазмі кров= 10;.

Неврологіч= ;ні розлади. Часто: головний біль, зазвичай пі = 76; час першого місяця лікування; запаморочеl= 5;ня, вірогідно, пов’язане з брадикардіn= 8;ю. Нечасто*: непритомніl= 9;ть, вірогідно, пов’язана з брадикардіn= 8;ю.

З боку органів зор = 91;. Дуже часто: зоров= 110; феномени (фосфени). Часто: нечo= 0;ткість k= 9;о<= /span>ру.= Нечас = 90;о*: диплопія, порушення зору.

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату. Нечасто: вертиго.

Кардіальні порушення. Часто: брадикардіn= 3;; АV-блокада I ступеня (на ЕКГ – подовження інтервалу PQ); шлуночкова екстрасистl= 6;лія; фібриляціn= 3; передсердь. Нечас = 90;о: пальпітаціn= 3;, надшлуночкl= 6;ва екстрасистl= 6;лія. Дуже рідко: АV-блок&#= 1072;да II = та III ступеня; с&= #1080;ндром слабкості синусового вузла.

З боку суди = 85;. Часто: неконтрольl= 6;ваний артеріальнl= 0;й тиск. Нечасто*: артеріальнk= 2; гіпотензія, = 074;ірогідно, пов’язана з брадикардіn= 8;ю.

З боку дихальної системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я. Нечаст= о: диспное.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Нечасто: нудота, запор, діарея, б&= #1110;ль в абдомінальl= 5;ій ділянці*.

З боку шкір = 80; і підшкірно= 11; клітковини. Нечасто*: ангіоедема; висипання. Рідко*: ерите&#= 1084;а, свербіж, кропив’янкk= 2;.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної т = 82;анини. Нечаст= о: м’язові спазми.

Загальні розлади. Нечасто*: астенія, вірогідно, пов’язана з брадикардіn= 8;ю; втома, вірогідно, пов’язана з брадикардіn= 8;ю. Рідко*: нездужання, вірогідно, пов’язане з брадикардіn= 8;ю.

Дослідженн= ;я. Нечаст= о: підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров= 10;; подовження інтервалу QТ на ЕКГ.

* = Частота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахован&= #1072; за даними клінічних досліджень.

Опис деяких побічних реакцій.

Зорові фенl= 6;мени (фосфени) спостерігаl= 3;ись у 14,5 % пацієнтів у вигляді тим = 95;асового підвищення яскравості на обмежені = 81; ділянці пол= 03; зору. Зазвичай їх виникнення зумовлене раптовою зміною інтенсивноl= 9;ті світла. Фосфени також описують як = 086;реол, декомпозицo= 0;ю зображення (стробоскоп= 10;чний та калейдоскоl= 7;ічний ефекти), яскраві кольорові спалахи або багатократl= 5;е зображення (персистенц= 10;я сітківки). Фосфени виникають переважно протягом дв = 86;х перших місяців лікування т = 72; можуть повт = 86;рюватися пізніше. Повідомлялl= 0; здебільшогl= 6; про легку аб= 086; помірну інтенсивніl= 9;ть фосфенів. Ус= 110; фосфени минали під час лікування або після його припинення, більшість (77,5 = %) – протягом терапії. Мен= 096; ніж 1 % пацієнтів потребувалl= 0; змін звичайної діяльності або відміни = 083;ікування через виникнення фосфенів.=

Брадика&= #1088;дія спостерігаl= 3;ась у 3,3 % пацієнті= 074;, особливо упродовж перших 2-3 місяців з початку лікування. Тяжку форму брадикардіo= 1; з ЧСС ≤ 40 уд/хв мали 0,5 % пацієнті= 074;.

У дослідженнo= 0; SIGNIFY фібриляція передсердь спостерігаl= 3;ась у 5,3 % пацієнтів, які приймал = 80; івабрадин, порівняно з 3,8 % пацієнтів групи плаце = 73;о. Зведений аналіз результатіk= 4; усіх подвій = 85;их сліпих плацебо-кон = 90;рольованих клінічних досліджень ІІ та ІІІ фа = 79; тривалістю не менше 3 місяців з участю більше 40 000 пацієнті&#= 1074; продемонстl= 8;ував, що частота виникнення фібриляції передсердь становила 4,86 % у пацієнтів, які приймал = 80; івабрадин, порівняно з 4,08 % у пацієнтів групи плацебо, що відповідає відносному ризику у 1,26, 95 % довірчий = 110;нтервал 1,15-1,39.

Звіт про підозрюванo= 0; побічні реакції.

Зві= т про підозрю = 74;ані побічні реакції у післяреєстl= 8;аційний період лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дозволяє вести безперервнl= 0;й моніторинг балансу показника «користь/ри = 79;ик» препарату. Спеціалістl= 0; у галузі охорони здо = 88;ов’я зобов’язанo= 0; повідомлятl= 0; через націо = 85;альну систему зві = 90;ності про будь-які випадки підозрюванl= 0;х побічних ефектів.=

=

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберіга = 90;и при температурo= 0; не вище 30 ^оС. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.

По 14 таблеток у блістері. По 4 блістери у картонній упаковці.=

К= 072;тегорія відпуску.

За рецептом.=

Виробни = 82;.

Інд- = 57;віфт Лімітед.

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

= 054;ф. НХ-21, Вілладж Джавахарпуl= 8;, Техсіл Дера Басі, район С.А.С. Нагар (Мохалі),

= 030;Н-140507, Індія.