для медичного застосування лікарського засобу
ПРЕГАММА
(PREGAMMA)
1 капсула тверда= містить прегабаліну 25 мг або 50 мг, або 75 мг, або 150 мг;
допоміжні речовин=
и: крохм=
аль
прежелатинізований, магнію стеарат, тверда желатинова капсула (желатин, вода
очищена, титану діоксид (Е 171), натрію лаурилсульфат).
Лікарська форма. Капсули тверді.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули тверді по 25 мг: тверді желатинові капсули розміром № 4 з корпусом та кришкою біло= го кольору, що містять порошок від білого до майже білого кольору;
капсули тверді по 50 мг: тверді желатинові капсули розміром № 4 з корпусом та кришкою біло= го кольору, що містять порошок від білого до майже білого кольору;
капсули тверді по 75 мг: тверді желатинові капсули розміром № 4 з корпусом та кришкою біло= го кольору, що містять порошок від білого до майже білого кольору;
капсули тверді по 150 мг: тверді желатинові капсули розміром № 2 з непрозорими білими кришечкою та кор= пусом, що містять порошок від білого до майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. =
Протиепілептичні
засоби. Інші протиепілептичні засоби. Прегабалін. Код АТХ N03A =
X16.
Фармакологі=
чні
властивості.
Фармакодинаміка.
Діюча реч= овина – прегабалін – є аналогом гамма-аміномасляної кислоти [(S)-3-(амінометил)-5-м= етилгексанова кислота].
Механі=
зм дії
Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a2= –d білок) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).
Клініч=
на
ефективність і безпека
Нейропатичний біль
Прегабалін ефективний у пацієнтів із діабетичною нейропатією, постгерпетичною невралгі= єю та ураженнями спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.
Встановле= но, що профілі безпеки та ефективності лікування прегабаліном при тривалості до 13 тижнів з режимом дозування препарату 2 рази на добу та тривалістю д= о 8 тижнів з режимом дозування 3 рази на добу подібні.
При засто= суванні прегабаліну для лікування нейропатичного болю курсом до 12 тижнів зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого = тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.
Епілепсія
Додатк= ове лікування
Профілі б=
езпеки та
ефективності прегабаліну були подібні при прийомі 12 тижнів із режимом
дозування 2 рази на добу або 3 рази на добу. Зменшення частоти судомних нап=
адів
спостерігалося вже на першому тижні.
Діти
Ефективні= сть та безпека застосування прегабаліну як допоміжного засобу при епілепсії дітям віком до= 12 років та підліткам не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися у пацієнтів віком від 3 місяців до 16 років з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих. Встановлено, що пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей віком від 3 місяців до 16 років спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).
Моноте= рапія (у пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням)
Прегабалі= н і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися.
Генералізований тривожний розлад
Зменшення= симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцін= ки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на першому тижні застосування прегабаліну.
Фіброміалгія
Дослідження продемонстрували зниження б=
олю
за візуальною аналоговою шкалою. Покращення додатково було продемонстровано=
за
загальною оцінкою пацієнта та за опитуванням щодо впливу фіброміалгії.
Діти
Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у кліні=
чних
дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та
стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до такого=
у
дорослих із фіброміалгією.
Фармакокінетика.
Фармакокі= нетичні показники прегабаліну у рівноважному стані були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які приймали протиепілептичні препара= ти, та у пацієнтів із хронічним болем.
Абсорб= ція
Прегабалі= н швидко всмоктується при прийомі натще і досягає максимальної концентрації (Cm= ax) у плазмі крові протягом 1 години після одноразового або багаторазового заст= осування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні станов= ить ≥ 90 % і не залежить від дози. При багаторазовому застосуванні рівноважний стан досягається через 24-48 годин. Швидкість всмоктування прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, що призводить до зменшення Cmax приблизно на 25-30 % і подовження часу досягнення максимальної концентрації у плазмі крові (tmax) приблизно до 2,5 години. Однак прийом прегабаліну одночасно з їжею не мав клінічно значущого впливу на ступінь його абсорбції.
Розпод= іл
Прегабалі= н проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у мишей, щурів і мавп. Встановлено, що прегабалін проникає крізь плаценту у щурів і проникає у молоко щурів у пері= од лактації. У людини об’єм розподілу прегабаліну після перорального застосува= ння становить приблизно 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.
Виведе= ння
Прегабалін виводиться зі системного кровотоку в незміненому вигляді, переважно нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну становить 6,3 години. Плазмовий = та нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні до кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакокінетика», «Ниркова недостатність»).
Пацієнтам= із порушеннями функції нирок та пацієнтам на гемодіалізі необхідна корекція до= зи препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Варіабельність фармакокінетики прегабаліну серед пацієнтів є низькою (< 20 %). Фармакокінетика при багаторазовому застосува= нні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні одноразової = дози лікарського засобу. Таким чином, немає потреби у плановому контролі концентрації прегабаліну у плазмі крові.
Результати клінічних досліджень свідчать про відсутність клінічно значущого впливу ста= ті на концентрацію прегабаліну у плазмі крові.
Ниркова недостатність
Кліренс п= регабаліну прямо пропорційний до кліренсу креатиніну. Крім цього, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (після 4 годин гемодіал= ізу концентрація прегабаліну у плазмі крові зменшується приблизно на 50 %). Оскільки препарат виводиться в основному нирками, пацієнтам з нирковою недостатністю необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу застосовувати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Печінк= ова недостатність
Спеціальн= их фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю не проводили. Оскільки прегабалін не зазнає значного метаболізму та виводиться= зі сечею переважно у незміненому вигляді, то малоймовірно, щоб порушення функц= ії печінки мало значущий вплив на концентрацію прегабаліну у плазмі крові.
Діти
Фармакокі= нетику прегабаліну вивчали за участю дітей з епілепсі= єю. Після перорального застосування прегабаліну дітям натще tmax становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.
Значення = Cmax і площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30 %, що зумовлено збільшенням на 43 % кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг.
Кінцевий = період напіввиведення прегабаліну становив у середньому приблизно 3-4 години у діт= ей віком до 6 років та 4-6 годин у дітей віком від 7 років.
Встановле= но, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для кліренсу перорального прегабаліну, а маса тіла була значущою коваріатою для уявного об’єму розпод= ілу перорального прегабаліну, і цей зв’язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.
Фармакокі= нетику прегабаліну у пацієнтів віком до 3 місяців не вивчали (див. розділи «Фармакодинаміка», «Діти» та «Побічні реакції»).
Пацієн=
ти
літнього віку
Кліренс п= регабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам із порушеннями функції нирок, пов’язаними з віком, може потребуватися зменшення дози прегабаліну (див. ро= зділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Період=
годування
груддю
Годування= груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні в дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза становить 300 мг). Прегабалін проникає у грудне молоко, при цьому його середня концентрація у рівноважному стані становила приблизно 76 % від концентрації= у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг на добу або у максимальній дозі 600 мг на добу, становить 0,31 мг/кг/добу або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані до= зи становлять приблизно 7 % від загальної добової дози у матері у перерахуванн= і на міліграм на кілограм.
Клініч=
ні
характеристики.
Показання.
Нейропатичний біль
Препарат Прегамма показаний для лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження у дорослих.
Епілепсія
Препарат Прегамма показаний дорослим як додаткове лікування п=
ри
парціальних судомних нападах із вторинною генералізацією або без неї.
Генералізований тривожний розл=
ад
Препарат Прегамма показаний для лікування генералізованого
тривожного розладу у дорослих.
Фіброміалгія.
Протипоказа=
ння.
Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речови= н, зазначених у розділі = «Склад».
Взаємодія з=
іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Оскільки = прегабалін екскретується переважно в незміненому вигляді зі сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (≤ 2 % дози виділяється зі сечею у виг= ляді метаболітів), не інгібує метаболізм інших препаратів i= n vitro і не зв’язується з білками плазми крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну взаємодію або бути об’єктом так= ої взаємодії.
Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз
У дослідж= еннях i= n vivo не спостерігали значущої клінічної фармакокінетичної взаємодії м= іж прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджи= ном, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Популяційний фармакокінетичний аналіз показав, що пероральні протидіабетичні засоби, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не мають клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.
Пероральні контрацептиви,
норетистерон та <=
span
style=3D'mso-ansi-language:RU'>(або) етинілестрадіол=
Одночасне застосування прегабаліну з пероральними контрацептивами,
норетистероном та (або) етинілестрадіолом не впливає на фармакокінетику
рівноважного стану жодного з цих лікарських засобів.
Лікарські засоби, що вплива=
ють на
ЦНС
Прегабалін може посилити дію етанолу та лоразепаму.
Повідомляли про виникнення дихальної недостатності та коми і летального наслідку у пацієнтів, які приймали
прегабалін разом з опіоїдами та/або іншими
лікарськими засобами, що пригнічують функцію ЦНС. Прегабалін, імовірно, посилює порушення
когнітивних та основних рухових функцій, спричинених застосуванням оксикодо=
ну.
Взаємодії
у пацієнтів літнього віку
Спеціальних досліджень фармакодинамічної вза=
ємодії
з участю добровольців літнього віку не проводили. Дослідження взаємодії лік=
арських
засобів проводили лише у дорослих пацієнтів.
Особливості
застосування.
Пацієнти з цукровим діабетом
Відповідн= о до чинної клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, маса тіла як= их збільшилася під час терапії прегабаліном, можуть потребувати корекції дози цукрознижувальних лікарських засобів.
Реакції гіперчутливості
Повідомля= ли про розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк. При виникненні таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, застосування прегабаліну слід негайно припинити.
Тяжкі шкірні побічні реакці=
ї
У зв’язку з лікуванням прегабаліном рідко повідомля=
ли
про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та
токсико-епідермальний некроліз, які можуть бути небезпечними для життя або =
мати
летальний наслідок. Під час призначення лікарського засобу Прегамма <=
span
style=3D'letter-spacing:.25pt;background:white;mso-ansi-language:RU'>пацієн=
там
слід повідомити про ознаки та симптоми та уважно стежити за шкірними реакці=
ями.
Якщо з’являються ознаки та симптоми, що вказують на ці реакції, слід негайно
відмінити застосування прегабаліну та розглянути альтернативне лікування (у
разі необхідності).
Запаморочення, сонливість, =
втрата
свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки
Застосува=
ння
прегабаліну супроводжувалося появою запаморочення та сонливості, що може
збільшити ризик виникнення травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літн=
ього
віку. Також повідомляли про випадки втрати свідомості,
сплутаності свідомості та порушення психіки. У зв’язку з цим пацієнтам слід
рекомендувати бути обережними, поки їм не стануть відомі можливі ефекти цього
лікарського засобу.
Розлади зору
Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнті= в, які приймали прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшос= ті випадків це явище зникало при продовженні терапії. У процесі клінічних досліджень, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота випадків погіршення гостроти зору та зміни поля зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами із групи плацебо; частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів із групи плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Також пов= ідомляли про побічні реакції з боку органів зору, включаючи втрату зору, нечіткість = зору або інші зміни гостроти зору, багато з яких були тимчасовими. Після припине= ння застосування прегабаліну ці симптоми з боку органів зору можуть зникнути або зменшитися.
Ниркова недостатність
Повідомляли про випадки розвитку ниркової недостатності, яка іноді була
оборотною після припинення застосування прегабаліну.
Відміна супутніх
протиепілептичних препаратів
Дотепер н= едостатньо даних щодо того, чи можна відміняти супутні протиепілептичні препарати після того, як у результаті додавання прегабаліну до терапії буде досягнуто контр= олю за судомами, щоб перейти на монотерапію прегабаліном.
Застійна серцева недостатність
Зафіксовано застійну =
серцеву
недостатність у деяких пацієнтів, які приймали прегабалін. Така реакція
спостерігалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного бо=
лю у
пацієнтів літнього віку з уже існуючими серцево-судинними порушеннями. Таким
пацієнтам прегабалін слід застосовувати з обережністю. При припиненні
застосування прегабаліну це явище може зникнути.
Лікування нейропатичного бо=
лю
центрального походження внаслідок ураження спинного мозку
Під час лікування нейропатичного болю центрального походження, <=
span
lang=3DUK>спричиненого ураженням
спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій у цілому, а також
побічних реакцій з боку ЦНС, особливо сонливості. Це може бути пов’язано з адитивною дією супутніх
лікарських засобів (наприклад, антиспастичних препаратів), необхідних для
лікування цього стану. Цю обставину слід брати до уваги, призначаючи прегаб=
алін
при такому стані.
При=
гнічення
дихання
Повідомляли про тяжке пригнічення дихання у зв’язку зі застосуванням прегабаліну. Пацієнти з поруш=
еннями функції дихання,
респіраторними захворюваннями або неврологічними захворюваннями, нирковою
недостатністю, одночасним застосуванням лікарських <=
/span>засобів, що пригнічують ЦНС, та пацієнти літнього віку можуть
мати більший ризик виникнення цієї тяжкої побічної реакції. Для таких паціє=
нтів
може знадобитися коригування дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози=
»).
Суї=
цидальний
ризик
Повідомля= ли про випадки суїцидальних думок/поведінки у пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними препаратами за деякими показаннями. За результатами метааналізу даних, отриманих у ході рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також спостерігалося невелике підвищення суїцидального ризику. Механізм виникнення цього ризику невідомий= . У постмаркетинговому періоді у пацієнтів, які отримували прегабалін, спостерігалися випадки суїцидальних думок/поведінки (див. розділ «Побічні реакції»). Епідеміологічне дослідження з використанням дизайну самоконтрольованого дослідження (порівняння періодів лікування з періодами = без лікування в окремої людини) продемонструвало підвищений ризик нових проявів суїцидальної поведінки та смерті внаслідок самогубства у пацієнтів при прий= омі прегабаліну.
У зв’язку=
з цим
необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами для виявлення ознак суїцидаль=
них
думок/поведінки та розглянути доцільність призначення відповідного лікуванн=
я. У разі появи таких оз=
нак пацієнти (та особи, які доглядають за ними)
повинні звернутися за медичною допомогою. Слід розгл=
янути
можливість припинення лікування прегабаліном у разі суїцидальних
думок/поведінки.
Пору=
шення функції
нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
Після вих=
оду
препарату на ринок повідомляли про явища, пов’язані з порушеннями функції
нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (непрохідність кишечнику, параліт=
ична
непрохідність кишечнику, запор), при застосуванні прегабаліну разом із
лікарськими засобами, що можуть спричинити запор, наприклад з опіоїдними
анальгетиками. При одночасному
застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики
запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).
Одночасне застосування з опіоїдами
Рекомендується з обережністю призначати прегабалін одночасно з опіоїдами
через ризик пригнічення ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими
засобами та інші види взаємодій»). У ретроспективному дослідженні було
продемонстровано, що пацієнти, які приймали прегабалін одночасно з опіоїдам=
и,
мали підвищений ризик летальності, пов’язаної з опіоїдами, порівняно <=
span
lang=3DUK>зі застосуванням опіо=
їдів
окремо (скориговане співвідношення шансів [aOR], 1,68 [95 % ДІ, 1,19–2,36]).
Цей підвищений ризик було зафіксовано при прийомі низьких доз прегабаліну
(≤ 300 мг, aOR 1,52 [95 % ДІ, 1,04–2,22]), спостерігалася тенденція до
більш високого ризику при прийомі високих доз прегабаліну (> 300 мг, aOR
2,51 [95 % ДІ 1,24–5,06]).
Неправильне застосування,
зловживання або залежність
Прегабалі=
н може викликати
лікарську залежність, яка може виникати при застосуванні терапевтичних доз.
Повідомляли про випадки зловживання та неправильного застосування. Пацієнти=
зі
зловживанням різними речовинами в анамнезі можуть мати вищий ризик
неправильного застосування, зловживання та залежності при застосуванні
прегабаліну, тому цей лікарський засіб у них слід застосовувати з обережніс=
тю.
Перед призначенням прегабаліну слід ретельно оцінити ризик неправильного
застосування, зловживання або залежності.
Пацієнти,= які отримують лікування прегабаліном, повинні перебувати під наглядом для виявл= ення симптомів неправильного застосування, зловживання або залежності, таких як розвиток толерантності, підвищення дози та поява поведінки, спрямованої на отримання лікарського засобу.
Симптоми відміни.
Після при= пинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомляли про такі симптоми: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, = суїцидальні думки, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення. Виникнення симптомів відм= іни після припинення прийому прегабаліну може свідчити про лікарську залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії. Якщо прегабалін необхідно відмінити, рекомендується робити це поступово протягом щонайменше 1 тижня незалежно від показань (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). =
Судоми, з= окрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час терап= ії прегабаліном або невдовзі після його відміни.
Дані щодо= відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на те, що частота виникне= ння та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть залежати від дози.
Енцефалопатія
Повідомля= ли про випадки енцефалопатії, що виникали переважно у пацієнтів зі супутніми захворюваннями, що можуть спровокувати енцефалопатію.
Жінки репродуктивного віку/контрацепція
Застосува=
ння
прегабаліну протягом першого триместру вагітності може викликати серйозні
вроджені вади розвитку (ВВР) у майбутньої дитини. Препарат Прегамма
Допоміжні речовини
Даний лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію н= а дозу препарату, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період
вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку/контрацепція
Ж<=
span
style=3D'mso-ansi-language:RU'>інки репродуктивного віку повинні використов=
увати
ефективні засоби контрацепції.
Вагітність
У процесі= досліджень на тваринах було продемонстровано репродуктивну= токсичність. Показан= о, що прегабалін проникає через плаценту у щурів. Прегабалін може проникати через плаценту людини.
Серйозні вроджені вади розвитку (ВВР)
Дані скандинавського обсерваційного дослідження за участі більш ніж 2700 вагітних жінок, які застосовували прегабалін у першому триместрі, продемонстрували більшу поширеність серйозних ВВР серед дітей (живих або мертвонароджених), = які зазнали внутрішньоутробного впливу прегабаліну порівняно з популяцією дітей, які такого впливу не мали (5,9 % проти 4,1 %).
Ризик розвитку серйозних ВВР серед дітей, які зазнали внутрішньоутробного впливу прегабаліну у першому триместрі вагітності, був дещо вищим порівняно з популяцією дітей, які такого впливу не мали (коригований коефіцієнт поширен= ості та 95 % ДІ: 1,14 (0,96-1,35)), та порівняно з популяцією, яка зазнала впливу ламотриджину (1,29 (1,01–1,65)) або дулоксетину (1,39 (1,07–1,82)).<= /p>
Аналіз сп= ецифіки ВВР продемонстрував більш високий ризик щодо орофасціальних незрощень та дефектів очей, нервової або сечостатевої системи, але показники були невеликими, а оцінки неточними.
Препарат Прегамма не слід застосовувати у період вагітності б=
ез
нагальної потреби (застосовувати тільки тоді, коли користь для матері явно перевищує можли=
вий
ризик для плода).
Період=
годування груддю
Прегабалін проникає у грудне молоко людини.
Вплив прегабаліну на новонароджених/немовлят невідомий. Необхідно прийняти
рішення про припинення грудного вигодовування чи відміну терапії прегабалін=
ом,
беручи до уваги користь годування груддю для дитини та користь лікування для
жінки.
Фертил=
ьність
Клінічні =
дані щодо
впливу прегабаліну на фертильність жінок відсутні.
Під час к=
лінічного
дослідження впливу прегабаліну на рухливість сперматозоїдів здорові доброво=
льці
чоловічої статі застосовували прегабалін у дозі 600 мг на добу. Після застосування препарату протягом
3 місяців жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.
У процесі
дослідження фертильності у самиць щурів спостерігався небажаний вплив на
репродуктивну функцію. Також у процесі дослідження фертильності у самців щурів
спостерігався небажаний вплив на репродуктивну функцію та розвиток. Клінічна
значущість цих результатів невідома.
Здатність вплив=
ати на
швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Прегабалін може = незначною або помірною мірою впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Прегабалін може спричинити запаморочення і сонливість, таким чином впливаючи на здатність керу= вати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. У зв’язку з цим пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засоб= ами, від роботи зі складною технікою та від іншої потенційно небезпечної діяльно= сті, поки не = стане відомо, чи впливає цей лікарський засіб на їхню здатність до такої діяльнос= ті.
Спосіб застосування та дози.
Препарат Прегамма прийма<=
/span>ти незалежно від вживання їжі.
Даний лікарський засіб призначений винятково=
для
перорального застосування.
Дози
Діапазон доз препарату може змінюватися в межах 150–600 мг на добу.
Добову дозу розподіляти на 2 або 3 прийоми.
Нейропатичний біль
Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу,
розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді =
та
переносимості препарату дозу мо=
жна
збільшити до 300 мг на добу через 3–7 днів, а у разі необхідності – до максимальної дози 600 мг на добу ще після 7 дні=
в.
Епілепсія
Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу,
розподіленої на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної відповіді =
та
переносимості препарату пацієнтом дозу можна збільшити до 300 мг на до=
бу
після першого тижня лікування. Ще через один тиждень дозу можна збільшити до
максимальної – 600 мг на добу.
Генералізований тривожний розлад
Доза, яку розподіляють на 2 або 3 прийоми, може змінюватися в межах
150–600 мг на добу. Періодично слід переглядати необхідність продовжен=
ня
терапії.
Терапію прегабаліном можна розпочати з дози 150 мг на добу. Залежно
від індивідуальної відповіді та переносимості препарату пацієнтом дозу можна
збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Після ще од=
ного
тижня прийому дозу можна збільшити до 450 мг на добу. Ще через один
тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.
Фіброміалгія
Рекомендована доза препарату для лікування фіброміалгії становить від
300–450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75 мг <=
/span>2 рази на добу (150 м=
г на
добу).
Відміна прегабаліну
Відповідн=
о до
діючої клінічної практики, припиняти терапію прегабаліном рекомендується
поступово, протягом щонайменше одного тижня, незалежно від показань (див.
розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
<= o:p>
Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу
(50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі
добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно до функції нирок. Крім
добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно
застосовувати додаткову дозу препарату (див. таблицю 1<=
span
style=3D'mso-ansi-language:RU'>).
|
Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок |
Таблиця= 1 |
|
Кліренс креатиніну (CLcr) (мл/х=
в) |
Загальна добова доза прегабаліну * |
Режим
дозування |
|
|
Почат=
кова доза
(мг/добу) |
Макси=
мальна
доза (мг/добу) |
||
|
Ͱ=
5; 60 |
150 |
600 |
2 або=
3 рази на
добу |
|
Ͱ=
5; 30 –
< 60 |
75 |
300 |
2 або=
3 рази на
добу |
|
Ͱ=
5; 15 –
< 30 |
25–50=
|
150 |
1 або=
2 рази на
добу |
|
<&=
nbsp;15 |
25 |
75 |
1 раз=
на добу |
|
Додат=
кова доза
після гемодіалізу (мг) |
|||
|
|
25 |
100 |
Однор=
азова доза+ |
* Загальну добову дозу (мг/=
добу)
слід розподілити на декілька прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати дозу для одноразового прийому (мг/дозу).
+ Додаткова доза – це
додаткова одноразо=
ва доза.
Для пацієнтів із порушеннями функції печінки необхідності в корекції дози немає (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти
літнього віку
Діти.
Передозування.
Рідко повідомляли про випадки коми.
Лікування передозування
прегабаліну полягає у загальних підтримувальних заходах та за потреби може
включати гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).=
Побічні реа=
кції.
У
дослідженнях найчастішими побічними реакціями були запаморочення і сонливіс=
ть. Побічні реакції зазвичай були легк=
ими або
помірними.
Нижче нав=
едені всі
побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та біль=
ше
ніж у одного пацієнта. Ці побічні реакції перелічені за системами органів т=
а за
частотою: дуже часто (≥&n=
bsp;1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < <=
/span>1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < =
1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних
даних). У кожній групі за часто=
тою
виникнення побічні реакції представлено у порядку зниження ступеня їх проявів. Зазначені побічні реакції також можуть бути
пов’язані з перебігом основного захворювання та (або) супутнім
застосуванням інших лікарських засобів. Під час лікування нейропатичного болю центра=
льного
походження, спричиненого ураженням спинного мозку, збільшувалася частота побічних реакцій загалом, частота поб=
ічних
реакцій з боку ЦНС, особливо сонливість (див. розділ «Особливості застосування»). Інфекції та ін=
вазії Часто: назофарингіт. З боку крові та лімфатичної системи Нечасто: нейтропенія. З боку імунної системи Нечаст=
о: гіперчутливість. Рідко:=
ангіоневротичний набряк, алергічні реакції, анафілактоїдні реакц=
ії. З боку обміну речовин, метаболізму Часто: підвищення апети=
ту. Нечасто: втрата апетиту=
, гіпоглікемія. З боку психіки Часто:=
ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість,
дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо. Нечаст=
о: галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, пригн=
ічений
настрій, піднесений настрій, агресія, зміни настрою, деперсоналізація,
утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія,
апатія. Рідко: розгальмовування=
, суїцидальні думки/поведінка (див. розділ «Особливості застосува=
ння»). Невідо=
мо: лікарська залежність. З боку нервової системи Дуже часто: запаморочен=
ня,
сонливість, головний біль. Часто: атаксія, порушен=
ня
координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’яті, порушення уваг=
и,
парестезія, гіпестезія, седативний ефект, порушення рівноваги, летаргія. Нечасто: синкопе, ступо=
р,
міоклонія, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія,
постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивн=
их
функцій, порушення психіки, розлади мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія,
відчуття печіння, агевзія, загальне нездужання, апатія, навколоротова парестезія, міоклонус.=
Рідко: судоми, паросмія,
гіпокінезія, дисфагія, паркінсонізм, гіпалгезія, зале=
жність,
мозочковий синдром, синдром зубчастого колеса, кома, делірій, енцефалопатія,
екстрапірамідний синдром, синдром Гієна–Барре, внутрішньочерепна гіпертензі=
я,
маніакальні реакції, параноїдні реакції, розлади сну. З боку органів зору Часто: нечіткість зору,
диплопія, кон’юнктивіт. Нечаст=
о: втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефекти =
поля
зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість в о=
чах,
підвищене сльозовиділення, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації,
крововилив в око, світлобоязнь, набряк сітківки. Рідко:=
втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глиб=
ини,
мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм,
параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота,
офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, =
увеїт. З боку органів слуху та рівноваги Часто: вертиго. Нечасто: гіперакузія. З боку серця Нечасто: тахікардія,
атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикардія, застійна
серцева недостатність. Рідко: подовження інтер=
валу
QT, синусова тахікардія, синусова аритмія. З боку судин Нечаст=
о: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, припливи, гіпер=
емія,
відчуття холоду в кінцівках. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння=
Часто: фаринголарингеал=
ьний
біль. Нечасто: задишка, носова
кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухість слизової
оболонки носа. Рідко: набряк легень, стиснення в горл=
і, ларингоспазм, апное,
ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легенів, позіхання. Частота
невідома: пригнічення дихання. З боку шлунково-кишкового тракту Часто: блювання, нудота,
запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит. Нечаст=
о: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, гіперсекреція слини, гіпес=
тезія
ротової порожнини, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкова кровотеч=
а,
мелена, набряк язика, ректальна кровотеча. Рідко: асцит, панкреати=
т,
набряк язика, дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсцес.
З боку гепатобіліарної системи Нечасто: підвищений рів=
ень
печінкових ферментів*. Рідко: жовтяниця. Дуже рідко: печінкова
недостатність, гепатит. З боку=
шкіри та
підшкірної тканини Часто:=
пролежні. Нечаст=
о: папульозне висипання, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеці=
я,
сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикуло-бульозні висипанн=
я. Рідко:=
синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, хол=
одний
піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади з боку
нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некр=
оз
шкіри, шкірні та підшкірні вузлики. З боку опорно-рухового апарату та сполучної тк=
анини Часто:=
м’язові судоми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми
м’язів шиї. Нечаст=
о: набряк суглобів, міалгія, посіпування м’язів, біль у шиї, скутіс=
ть
м’язів. Рідко: рабдоміоліз. З боку нирок та сечовивідних шляхів
Нечасто: нетримання сеч= і, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення каменів у нирках, нефрит.
Рідко: ниркова недостат= ність, олігурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.
З боку=
статевої системи та молочних залоз
Часто:= еректильна дисфункція, імпотенція.
Нечаст= о: статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молоч= них залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія.
Рідко<= /span>: аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз= , гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідид= иміт.
Загальні розлади та реакції у місці введення
Часто:= периферичний набряк, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичні відчуття, підвищена втомлюваність.
Нечаст= о: генералізований набряк, набряк обличчя, скутість у грудях, біль,= жар, спрага, озноб, загальна слабкість, нездужання, абсцес, запалення жирової тканини, реакції фоточутливості.
Рідко: гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.
Лабораторні дослідження
Часто: збільшення маси =
тіла.
Нечасто: збільшення рів=
ня
креатинфосфокінази в крові, збільшення рівня глюкози в крові, зменшення
кількості тромбоцитів, збільшення рівня креатиніну в крові, зменшення рівня
калію в крові, зменшення маси тіла.
Рідко: зменшення рівня
лейкоцитів у крові.
* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансфе=
рази
(АСТ).
Після припинення короткострокової або тривалої терапії прегабаліном
спостерігалися симптоми відміни препарату. Повідомляли<=
span
style=3D'mso-ansi-language:RU'> про такі симптоми: безсоння, головний біль,
нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність,
депресія, суїцидальні думки, біль, гіпергідроз і запаморочення. Ці симптоми =
можуть
вказувати на лікарську залежність. Цю
інформацію слід повідомити пацієнту перед початком терапії.
Дані щодо відміни прегабаліну після тривалого застосування вказують на =
те,
що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути
дозозалежними (див. розділи «Спосіб застосування та =
дози»
та «Особливості застосування»).=
Діти. Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у=
процесі досліджень, проведених з участ=
ю дітей з парціальними
судомними нападами з вторинною генералізацією або без неї,
був подібний до профілю, який
спостерігався в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією. Най<=
span
lang=3DUK>частішими побічними <=
/span>реакціями були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних ш=
ляхів,
підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт (див. розділи «Фармакодинаміка», «Фармакокіне=
тика»
та «Діти»).
Повідомлення про підозрювані побічні р=
еакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу=
має
важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення
користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та
фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам
слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос=
ті
ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з
фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua
Термін придатності.
2 роки.=
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі = не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14&= nbsp;капсул у блістері. По 2 або по 4 блістери у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.=
= Виробник.
Кус=
ум
Хелтхкер Пвт Лтд/
Kusum <=
/span>Hea=
lthcare Pvt Ltd.
Місцезнаходження виро= бника та адреса місця провадження його діяльності.
СП-289 (А), РІІКО Індастріал ареа, Чопанкі, Бхіваді,
Діст. Алвар (Раджастан), Індія/
SP-289 (A), RIICO Industri=
al
area, Chopanki, Bhiwadi, Dist. Alwar (Rajasthan), India.