MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3809F.2279CF40" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3809F.2279CF40 Content-Location: file:///C:/6A0D0CE5/UA158270102_8AEE.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6; засобу
ПР&=
#1045;СТИЛОЛ®
5 мг/5 мг (PRESTILOL® 5 mg/5 mg)
ПР&=
#1045;СТИЛОЛ®
5 мг/10 мг (PRESTILOL® 5 mg/10 mg)
ПР&=
#1045;СТИЛОЛ®
10 мг/5 мг (PRESTILOL® 10 mg/5 mg)
ПР&=
#1045;СТИЛОЛ®
10 мг/10 мг (PRESTILOL® 10 mg/10 mg)
Склад=
;:
ді=
02;чі
речовини: bisoprolol fumarate/perindopril ar=
ginine;
ПР
=
45;СТИЛОЛ®
5 мг/5 мг:
1 таблетка
містить 5 мг
бісопрололm=
1;
фумарату (що
відповідає 4,24
мг
бісопрололm=
1;) та
5 мг
периндоприl=
3;у
аргініну (що
відповідає 3,395
мг периндоп
=
88;илу);
ПР
=
45;СТИЛОЛ®
5 мг/10 мг:
1 таблетка
містить 5 мг
бісопрололm=
1;
фумарату (що
відповідає 4,24
мг
бісопрололm=
1;)
та 10 мг
периндоприl=
3;у
аргініну (що
відповідає 6,790
мг
периндоприl=
3;у);
ПР
=
45;СТИЛОЛ®
10 мг/5 мг:
1 таблетка
містить 10 мг
бісопрололm=
1;
фумарату (що
відповідає 8,49
мг
бісопрололm=
1;)
та 5 мг
периндоприl=
3;у
аргініну (що
відповідає 3,395
мг периндоп
=
88;илу);
ПР
=
45;СТИЛОЛ®
10 мг/10 мг:
1 таблетка
містить 10 мг
бісопрололm=
1;
фумарату (що
відповідає 8,49
мг
бісопрололm=
1;)
та 10 мг
периндоприl=
3;у
аргініну (що
відповідає 6,79=
0 мг
периндоприl=
3;у);
допомiж&=
#1085;i
речовини:
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна
(тип 102), кальці=
02;
карбонат,
крохмаль
прежелатинo=
0;зований
(кукурудзян
=
80;й),
натрію
крохмальглo=
0;колят
(тип А),
кремнію діо
=
82;сид
колоїдний
безводний, м=
072;гнію
стеарат (Е 470b), натр=
110;ю
кроскармелl=
6;за;
плівкова
оболонка: г=
083;іцерин
(Е 422),
гіпромелозk=
2;
(Е 464), макрогол
=
51;ікарська
форма. Таблетl=
2;и,
вкриті
плівковою
оболонкою.<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
ПР
=
45;СТИЛОЛ®
5 мг/5 мг: рожево-беже=
вого
кольору,
продовгуваm=
0;ої
форми таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою, з
насічкою та =
079;
тисненням «»
з одного бок=
091;
і «5/5» − з
іншого.
Таблетка
підлягає
поділу на дв=
110;
частини.
ПР
=
45;СТИЛОЛ®
5 мг/10 мг: рожево-беже=
вого
кольору, про=
076;овгуватої
форми
таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою, з
насічкою та =
079;
тисненням «»
з одного бок=
091;
і «5/10» − з
іншого. Таблетка
підлягає
поділу на дв=
110;
частини.
ПРЕСТИЛОЛ&=
reg;
10 мг/5 мг: рожево-беже=
вого
кольору, круглої
форми
таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою, з
тисненням «»
з одного бок=
091;
та «10/5» − з
іншого.
ПРЕСТИЛОЛ&=
reg;
10 мг/10 мг: рожево-&=
#1073;ежевого
кольору, продовгуk=
4;атої
форми
таблетка,
вкрита
плівковою
оболонкою, з
тисненням «»
з одного бок=
091;
та «10/10» − з
іншого.
=
60;армакотера=
1087;евтична
група. Інгібітори
АПФ, інші
комбінації. =
050;од
ATX C09B X02.
Фармаколо=
075;iчнi
властивостo=
0;.
Фармакоди=
085;аміка.
Меха=
;нізм
дії
Б&=
#1110;сопролол
Бісопролол
– це
високоселеl=
2;тивний
блокатор β1=
-адренореце
=
87;торів,
який не має в=
1085;утрішньої
симпатомімk=
7;тичної
та виражено=
11; мембраност&=
#1072;білізуючої
активності. =
042;ін
має низьку
спорідненіl=
9;ть
із β2-рецепт=
;орами
гладкої
мускулатурl=
0;
бронхів та
судин, а
також із β2-l=
8;ецепторами,
що
відповідаюm=
0;ь
за регуляці=
02;
метаболізмm=
1;.
Тому бісопр
=
86;лол
в цілому не п=
1086;винен
впливати на
резистентнo=
0;сть
дихальних
шляхів та β2-опосере
=
76;ковані
метаболічнo=
0;
ефекти. Його =
946;1-селектив=
1085;ість
поширюєтьсn=
3; за
межі
терапевтичl=
5;ого
дозування.
П&=
#1077;риндоприл
Периндопри&=
#1083;
– інгібітор
ферменту,
який перетв
=
86;рює
ангіотензиl=
5;
І в
ангіотензиl=
5;
ІІ (ангіотен=
079;инперетвор&=
#1102;вальний
фермент (АПФ)).
Перетворювk=
2;льний
фермент, або
кіназа - це ек&=
#1079;опептидаза=
;,
яка робить
можливим
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
І у
судинозвужm=
1;вальний
ангіотензиl=
5;
ІІ, а також
спричиняє
розпад
вазодилатаm=
0;ора
брадикінінm=
1;
до неактивн
=
86;го
гептапептиk=
6;у.
Інгібуваннn=
3;
АПФ призвод
=
80;ть
до зменшенн=
03;
концентрацo=
0;ї
ангіотензиl=
5;у
ІІ у плазмі
крові, що
підвищує
активність
реніну у пла=
079;мі
крові (за
рахунок
інгібуваннn=
3;
негативногl=
6;
зворотного
зв’язку вив=
10;льнення
реніну) та
знижує
секрецію ал=
00;достерону.
Оскільки АП
=
60;
інактивує
брадикінін,
інгібуваннn=
3;
АПФ також
призводить
до підвищен
=
85;я
активності
циркулюючоo=
1;
та місцевої
калікреїн-к=
10;нінових
систем (і,
таким чином,
також
призводить
до активаці=
11;
системи про
=
89;тагландині=
1074;).
Цей механіз
=
84;
дії зумовлю=
08; зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
інгібітораl=
4;и
АПФ і
частково
відповідає
за появу дея=
082;их
побічних
ефектів
(наприклад
кашлю).
Периндопри&=
#1083;
діє через
свій
активний ме
=
90;аболіт
–
периндоприl=
3;ат.
Інші метабо
=
83;іти
не
демонструюm=
0;ь
активності
=
91; інгібуванн&=
#1110;
АПФ in vitro.
Фармакодин&=
#1072;мічні
ефекти
Б&=
#1110;сопролол
Бісопролол =
не
виявляє
вираженого
=
85;егативного
інотропногl=
6;
ефекту. Макс=
080;мальний
ефект
бісопрололm=
1;
досягаєтьсn=
3;
через 3-4
години післ=
03;
застосуванl=
5;я.
Завдяки пер=
10;оду
напіввиведk=
7;ння,
який
становить 10-12
годин,
бісопролол
=
79;берігає
терапевтичl=
5;ий
ефект
впродовж 24
годин. Макси=
084;альний
антигіпертk=
7;нзивний
ефект бісоп
=
88;ололу
досягаєтьсn=
3;
зазвичай
через два
тижні
застосуванl=
5;я.
При
однократноl=
4;у
застосуванl=
5;і
пацієнтам з
ішемічною
хворобою
серця без
хронічної с
=
77;рцевої
недостатноl=
9;ті
бісопролол
зменшує
частоту
серцевих
скорочень т
=
72; ударний
об’єм і,
таким чином,
зменшує
серцевий
викид та
споживання
кисню. При
тривалому
застосуванl=
5;і
знижується
=
87;очатково
підвищена
периферичнk=
2;
резистентнo=
0;сть.
Зниження
активності
реніну
плазми,
вірогідно,
зумовлює
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
β-блокаторіk=
4;.
Бісопролол
знижує
симпатоадрk=
7;нергічну
реакцію,
блокуючи
β-адренорецk=
7;птори
серця, що
зумовлює
зменшення
частоти
серцевих
скорочень т
=
72;
скорочувалn=
0;ної
здатності. Ц=
077;,
у свою чергу,
призводить
до зменшенн=
03;
споживання
кисню міока
=
88;дом,
що є
необхідним
=
87;ри
лікуванні с
=
90;енокардії
при
ішемічній
хворобі
серця.
Периндопри&=
#1083;
Периндопри&=
#1083;
ефективно
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск при всі=
093;
ступенях
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1; (м’якій,
помірній та
тяжкій);
зниження
систолічноk=
5;о
та
діастолічнl=
6;го
артеріальнl=
6;го
тиску
спостерігаn=
8;ться
у пацієнта я=
082;
у положенні
лежачи, так і
у положенні
стоячи.
Периндопри&=
#1083;
зменшує опі
=
88;
периферичнl=
0;х
судин, що
призводить
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску. Внасл=
110;док
цього
збільшуєтьl=
9;я
периферичнl=
0;й
кровотік бе
=
79;
впливу на
частоту
серцевих
скорочень.
Як правило,
збільшуєтьl=
9;я
і нирковий
кровотік,
тоді як швид=
082;ість
клубочковоo=
1;
фільтрації (=
064;КФ)
зазвичай не
змінюється.
Максима
=
83;ьний
антигіпертk=
7;нзивний
ефект розви
=
74;ається
через 4-6 годин
після прийо
=
84;у
однократноo=
1;
дози та
зберігаєтьl=
9;я
щонайменше 24
години: зали=
096;ковий
ефект стано
=
74;ить
близько 87-100 %
пікового
ефекту.
Артеріальн&=
#1080;й
тиск
знижується
=
96;видко.
У пацієнтів,
які
відповіли н
=
72;
лікування,
нормалізацo=
0;я
артеріальнl=
6;го
тиску відбу
=
74;ається
протягом
місяця та
зберігаєтьl=
9;я
без виникне
=
85;ня
тахіфілаксo=
0;ї.
Припинення
=
83;ікування
не
супроводжуn=
8;ться
ефектом
відміни.
Периндоприl=
3;
зменшує
гіпертрофіn=
2;
лівого шлун
=
86;чка.
Клінічні
дослідженнn=
3;
довели, що
периндоприl=
3;
має
судинорозшl=
0;рювальні
властивостo=
0;.
Він покращу=
08;
еластичнісm=
0;ь
великих арт
=
77;рій
та зменшує
співвідношk=
7;ння
товщини сті
=
85;ки
до просвіту
судини для
малих
артерій.
Периндопри&=
#1083;
зменшує
роботу серц=
03;
шляхом змен
=
96;ення
перед- та
післянаванm=
0;аження
на серце:
зменшує тис
=
82;
наповнення
=
83;івого
та правого
шлуночків,
знижує
загальний
периферичнl=
0;й
судинний
опір,
збільшує се
=
88;цевий
викид та
покращує
серцевий
індекс (за
даними
досліджень).
Фармакокі=
085;етика.
Швидкість
та ступінь
всмоктуванl=
5;я
бісопрололm=
1;
та периндоп
=
88;илу
у складі
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
суттєво
не відрізня=
02;ться
від
швидкості т
=
72;
ступеня
всмоктуванl=
5;я
бісопрололm=
1;
та периндоп
=
88;илу
при їх
застосуванl=
5;і
окремо як мо=
085;отерапії.
Абсорбція
Бісопролол
майже
повністю (> 90 %)
всмоктуєтьl=
9;я
зі
шлунково-ки
=
96;кового
тракту. Ефек=
090;
першого про
=
93;одження
через
печінку
виражений
незначною
мірою (прибл=
080;зно
10 %), що обумовл=
02;є
високу
біодоступнo=
0;сть
(приблизно 90 %)
після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я.
Розподіл
Об’єм
розподілу с
=
90;ановить
3,5 л/кг.
Зв’язуваннn=
3; бісопролол=
1091;
з білками
плазми
становить
близько 30 %.
Біотрансфо&=
#1088;мація
та виведенн=
03;
Бісопролол
виводиться
=
79;
організму
двома
шляхами. 50 %
метаболізуn=
8;ться
в печінці до
неактивних
=
84;етаболітів,
які потім
виводяться
нирками, а
інші 50 %
виводяться
нирками у
неметаболіk=
9;ованому
вигляді. Заг=
072;льний
кліренс
складає
приблизно 15
л/год. Період
напіввиведk=
7;ння
з плазми
крові
становить 10-12
годин, що
зумовлює
24-годинний
ефект після
прийому доз
=
80;
один раз на
день.
Особливі
групи
пацієнтів
Кінетика
бісопрололm=
1;
є лінійною і
не залежить
від віку.
Оскільки
виведення
бісопрололm=
1;
з організму
здійснюєтьl=
9;я
однаковою
мірою
нирками і
печінкою, па=
094;ієнтам
із порушено=
02;
функцією
печінки або
нирковою
недостатніl=
9;тю
корекція
дози не
потрібна.
Фармакокінk=
7;тика
у пацієнтів =
110;з
хронічною
серцевою
недостатніl=
9;тю
та з порушен=
085;ям
функції
печінки або
нирок не
вивчалася. У
пацієнтів і
=
79;
хронічною
серцевою
недостатніl=
9;тю
(III
функціоналn=
0;ний
клас за NYHA)
рівні бісоп
=
88;ололу
в плазмі
крові є
вищими та пе=
088;іод
напіввиведk=
7;ння
довший
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми.
При добовій
дозі 10 мг
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
в плазмі кро=
074;і
у стані рівн=
086;ваги
становить 64 ±=
21
нг/мл, а
період
напіввиведk=
7;ння
− 17 ± 5 годин.
Пери=
;ндоприл
Абсо=
;рбція
Після
пероральноk=
5;о
прийому
периндоприl=
3; швидко
всмоктуєтьl=
9;я,
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
через 1 годин=
1091;.
Період
напіввиведk=
7;ння
периндоприl=
3;у
з плазми
крові
становить 1 г=
1086;дину.
Розподіл
Об’єм
розподілу
незв’язаноk=
5;о
периндоприl=
3;ату
становить
приблизно 0,2 л=
/кг.
Зв’язуваннn=
3;
периндоприl=
3;ату
з білками
плазми
складає 20 %, в
основному з
ангіотензиl=
5;-перетворюв=
1072;льним
ферментом, і
є
дозозалежнl=
0;м.
Біотрансфо&=
#1088;мація
Периндопри&=
#1083;
належить до
проліків. До
кровообігу
потрапляє 27 % п=
;рийнятої
дози
периндоприl=
3;у
у вигляді ак=
090;ивного
метаболіту
периндоприl=
3;ату.
Крім активн
=
86;го
периндоприl=
3;ату,
периндоприl=
3;
утворює ще 5
неактивних
метаболітіk=
4;.
Максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
периндоприl=
3;ату
у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
через 3-4 годин=
и.
Оскільки
прийом їжі
зменшує
перетворенl=
5;я
периндоприl=
3;у
на
периндоприl=
3;ат,
а отже,
зменшуєтьсn=
3;
і його біодо=
089;тупність,
периндоприl=
3;у
аргінін
рекомендуєm=
0;ься
приймати
перорально
=
91;
одноразовіl=
1;
добовій доз=
10;
вранці пере
=
76; їдою.
Виведення
Периндопри&=
#1083;ат
виводиться
із сечею,
період
остаточногl=
6;
напіввиведk=
7;ння
незв’язаноo=
1;
фракції
становить
приблизно 17 г&=
#1086;дин.
Стан
рівноваги
досягаєтьсn=
3;
через 4 доби.
Лінійність<= o:p>
Існує
лінійний
взаємозв’яk=
9;ок
між дозою пе=
088;индоприлу
та його
концентрацo=
0;єю
у плазмі
крові.
Особливі
групи
пацієнтів
Виведення
периндоприl=
3;ату
уповільнюєm=
0;ься
у пацієнтів
літнього
віку, а також
у пацієнтів
із серцевою
або нирково=
02;
недостатніl=
9;тю.
Рекомендовk=
2;но
підбирати д
=
86;зу
для
пацієнтів з =
085;ирковою
недостатніl=
9;тю
з
урахуванняl=
4;
ступеня
ниркової
недостатноl=
9;ті
(кліренсу
креатиніну). =
1044;іалізний
кліренс пер
=
80;ндоприлату
дорівнює 70
мл/хв. Кінети=
1082;а
периндоприl=
3;у
змінюється
=
91;
хворих на
цироз печін
=
82;и:
печінковий
кліренс
основної
молекули
зменшуєтьсn=
3;
вдвічі. Одна=
082;
кількість
периндоприl=
3;ату,
що
утворюєтьсn=
3;,
не
зменшуєтьсn=
3;.
Отже, таким
хворим не по=
090;рібно
коригувати
=
76;озу
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та «=
1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Клініч=
1085;і
характерисm=
0;ики.
Пок=
;азання.
ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
5 мг/10 мг та ПРЕ
=
57;ТИЛОЛ®
10 мг/10 мг
показані дл=
03; лікування
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
та/або
стабільної
ішемічної
хвороби
серця (за
наявності
інфаркту
міокарда в а=
085;амнезі
та/або
реваскулярl=
0;зації)
у дорослих
пацієнтів,
яким
необхідна
терапія
бісопрололl=
6;м
та
периндоприl=
3;ом
у дозах, наяв=
1085;их
у фіксовані
=
81;
комбінації.
ПРЕСТ = 48;ЛОЛ® 5 мг/5 мг та ПРЕi= 7;ТИЛОЛ® 10 мг/5 мг показані дл= 03; лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та/або стабі= 083;ьної ішемічної хвороби серця (за наявності інфаркту міокарда в а= 085;амнезі та/або реваскулярl= 0;зації) та/або стабільної хронічної серцевої не = 76;остатності зі зниженою систолічноn= 2; функцією лівого шлуночка у д= 086;рослих пацієнтів, яким необхідна терапія бісопрололl= 6;м та периндоприl= 3;ом у дозах, наяв= 1085;их у фіксовані = 81; комбінації.
Протипока=
079;ання.
Взаємо=
1076;ія
з іншими лік=
072;рськими
засобами та
інші види
взаємодій.=
У
дослідженнo=
0; взаємодії,
проведеномm=
1;
за участю
здорових
добровольцo=
0;в,
взаємодії
між
бісопрололl=
6;м
та периндоп
=
88;илом
не виявлено.
Інформацію
про взаємод=
10;ї
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами
кожної з дію=
095;их
речовин
наведено да
=
83;і.
Лікарсь
=
82;і
засоби, що
викликають
гіперкалієl=
4;ію.
Деякі
лікарські
засоби (тера=
087;евтичні
класи
лікарських
засобів)
можуть
підвищуватl=
0;
ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії,
а саме:
аліскірен,
солі калію,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики,
інгібітори
АПФ, антагон=
110;сти
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ,
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
засоби (НПЗЗ),
гепарини,
імуносупреl=
9;ори,
такі як
циклоспориl=
5;
або
такролімус,
триметоприl=
4;.
Одночасний
прийом
вказаних
лікарських
засобів
підвищує
ризик
виникнення
=
75;іперкалієм=
1110;ї.
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
протипоказk=
2;но
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»)
Аліскір
=
77;н.
Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ® та
аліскірену
=
91;
пацієнтів,
хворих на
цукровий
діабет, або
пацієнтів з
порушеною
функцією
нирок,
протипоказk=
2;но,
оскільки пі
=
76;вищується
ризик гіпер
=
82;аліємії,
погіршення
функції
нирок та
кардіоваскm=
1;лярної
захворюванl=
6;сті
і смертност=
10;.
Одночасне
застосуванl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Взаємо=
076;ії,
пов’язані з
бісопрололl=
6;м
Антигіп
=
77;ртензивні
препарати з
центральниl=
4;
механізмом
дії, такі як
клонідин та
інші (наприк=
083;ад
метилдопа,
моксонідин,
рилменідин). =
span>Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
з антигіпер-=
090;ензивними
препаратамl=
0;
з
центральниl=
4;
механізмом
дії може
призвести д
=
86; погіршення
перебігу
серцевої
недостатноl=
9;ті
внаслідок
зниження
центральноk=
5;о
симпатичноk=
5;о
тонусу
(зменшення
частоти
серцевих
скорочень і
серцевого
викиду,
вазодилатаm=
4;ія).
Раптова
відміна
терапії
β-блокатороl=
4;, зокрема
без поперед
=
85;ього
зниження
дози, може
підвищити
ризик виник
=
85;ення
рикошетної
гіпертензіo=
1;.
Антиари
=
90;мічні
препарати I
класу
(наприклад
хінідин,
дизопіраміk=
6;;
лідокаїн, фе=
085;ітоїн;
флекаїнід,
пропафенон). =
span>Можливе
потенціюваl=
5;ня
впливу на ча=
089;
атріовентрl=
0;кулярної
провідностo=
0;
та посиленн=
03; негативног&=
#1086;
інотропногl=
6;
ефекту.
Антагон=
10;сти
кальцію
групи
верапамілу =
10;
в меншій мір=
110;
– дилтіазем
=
91;.
Негатив
=
85;ий
вплив на
скорочувалn=
0;ну
здатність
міокарда та =
072;тріовентри&=
#1082;улярну
провідністn=
0;. Внутрішньо&=
#1074;енне
введення
верапамілу
пацієнтам,
які
застосовуюm=
0;ь
β-блокатори,
може призве
=
89;ти
до значної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
та
атріовентрl=
0;кулярної
блокади.
Взаємо=
076;ії,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом
Аліскір
=
77;н. У будь-як&=
#1080;х
інших паціє
=
85;тів,
як і у хворих
на цукровий
діабет або
пацієнтів з =
087;орушеною
функцією
нирок, підви=
097;ується
ризик гіпер
=
82;аліємії,
погіршення
функції
нирок та
кардіоваскm=
1;лярної
захворюванl=
6;сті
і смертност=
10;.
Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та блока=
090;орів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у.
Дані
клінічних
досліджень
продемонстl=
8;ували,
що подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС) шляхом
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II або
аліскірену
підвищує ри
=
79;ик
виникнення
таких
побічних
реакцій, як
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія
та
погіршення
функції
нирок (включ=
072;ючи
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть),
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
одного
препарата, щ=
086;
впливає на Р=
040;АС
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»). Подвo=
0;йна
блокада (тоб=
090;о
комбінація
інгібітору
АПФ з антаго=
085;істами
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ) може бути
застосованk=
2;
в
індивідуалn=
0;них
випадках та
під
ретельним
контролем
функції нир
=
86;к,
рівня калію
та
артеріальнl=
6;го
тиску. Не
рекомендовk=
2;не
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II пацo=
0;єнтам
з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Естраму
=
89;тин.
Існує
ризик збіль
=
96;ення
побічних
реакцій,
зокрема
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку (анг=
110;оедеми).
Калійзб
=
77;рігаючі
діуретики
(наприклад т=
088;иамтерен,
амілорид), со=
1083;і
калію. В&=
#1080;никнення
гіперкалієl=
4;ії
(можливо,
летальної),
особливо у
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
(адитивний
гіперкалієl=
4;ічний
ефект).
Вищезазначk=
7;ні
препарати н
=
77;
рекомендовk=
2;ні
для
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
з
периндоприl=
3;ом
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Однак, якщо
одночасне
призначеннn=
3;
цих речовин =
108;
необхідним,
їх слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
та проводит
=
80;
частий
моніторинг
калію у
сироватці
крові. Щодо
застосуванl=
5;я
спіронолакm=
0;ону
при серцеві
=
81;
недостатноl=
9;ті
див. нижче.
Літій. Повідом
=
83;ялося
про оборотн
=
77;
підвищення
=
82;онцентраці=
1111;
літію у
сироватці
крові та збі=
083;ьшення
його
токсичностo=
0;
у разі
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
з
інгібітораl=
4;и
АПФ. Одночас=
085;о
застосовувk=
2;ти
периндоприl=
3; з
літієм не
рекомендуєm=
0;ься.
Однак, якщо
така
комбінація
обгрунтоваl=
5;а,
слід ретель
=
85;о
контролюваm=
0;и
рівень
концентрацo=
0;ї
літію у
сироватці
крові (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Одночасне
застосуванl=
5;я,
що потребує
особливої
уваги
Взаємо=
076;ії,
пов’язан=
;і
з
бісопрололl=
6;м
та
периндоприl=
3;ом
Протиді
=
72;бетичні
засоби
(інсулін,
пероральні
=
94;укрознижув=
1072;льні
засоби). Резуль=
1090;ати
епідемі
=
86;логічних
досліджень
припускаютn=
0;,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
протидіабеm=
0;ичних
засобів
(інсулін,
пероральні
цукрознижуk=
4;альні
засоби) може
призвести д
=
86;
посилення ц
=
91;крознижува=
1083;ьного
ефекту з
ризиком
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї.
Найбільш
вірогідно
цей феномен
може
виникати у
перші тижні
комбінованl=
6;го
лікування т
=
72;
за наявност=
10;
ниркової
недостатноl=
9;ті. Одноm=
5;асне
застосуванl=
5;я
бісопрололm=
1;
з інсуліном
та
пероральниl=
4;и
протидіабеm=
0;ичними
засобами
може
призвести д
=
86; посилення
цукрознижуk=
4;ального
ефекту.
Блокада β-ад
=
88;енорецепто=
1088;ів
може
маскувати
симптоми
гіпоглікемo=
0;ї.
Нестеро=
11;дні
протизапалn=
0;ні
засоби (НПЗЗ), =
включаючи
аспірин у
дозах ≥ 3
г/день. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ® =
з НПЗЗ (та&=
#1082;ими
як ацетилса
=
83;іцилова
кислота у пр=
086;тизапальни&=
#1093;
дозах,
інгібітори
циклооксигk=
7;нази
ЦОГ-2 та
неселективl=
5;і
НПЗЗ) можлив=
077;
зменшення
антигіпертk=
7;нзивного
ефекту
бісопрололm=
1;
та
периндоприl=
3;у.
Крім того,
одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та НПЗЗ
може посили
=
90;и
ризик погір
=
96;ення
функції
нирок,
включаючи і
=
84;овірну
гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
та підвищит
=
80;
рівень калі=
02;
у крові,
особливо у п=
072;цієнтів
з попереднь
=
86;
встановленl=
0;м
порушенням
функції
нирок. Таку
комбінацію
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;,
особливо па
=
94;ієнтам
літнього
віку. У
пацієнтів
необхідно
відновити
водний
баланс та ро=
079;глянути
питання щод
=
86;
контролю
функції нир
=
86;к
після
початку
комбінованl=
6;ї
терапії та
при
подальшому
лікуванні.
Антигіп
=
77;ртензивні
лікарські
засоби та
вазодилатаm=
0;ори.
Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
з
антигіпертk=
7;нзивними
лікарськимl=
0;
засобами,
вазодилатаm=
0;орами
(наприклад
нітрогліцеl=
8;ином,
іншими
нітратами ч
=
80;
іншими
вазодилатаm=
0;орами)
або з іншими
препаратамl=
0;,
що можуть
знижувати
артеріальнl=
0;й
тиск
(наприклад
трициклічнl=
0;ми
антидепресk=
2;нтами,
барбітуратk=
2;ми,
фенотіазинk=
2;ми),
може
підвищити
ризик гіпот
=
77;нзивного
ефекту
периндоприl=
3;у
та бісопрол
=
86;лу.
Трицикл=
10;чні
антидепресk=
2;нти/антипси=
1093;отичні
засоби/анес
=
90;етики.
Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та деяки=
093;
анестетикіk=
4;,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
та
антипсихотl=
0;чних
засобів мож
=
77;
призвести д
=
86;
подальшого
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Одночасне
застосуванl=
5;я
бісопрололm=
1;
з
анестетикаl=
4;и
може
призвести д
=
86;
ослабленої
рефлекторнl=
6;ї
тахікардії
та
підвищення
=
88;изику
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії.
Симпато
=
84;іметики.
β-симпат
=
86;міметики
(наприклад
ізопреналіl=
5;,
добутамін):
одночасне
застосуванl=
5;я
з
бісопрололl=
6;м
може
зменшити
ефекти обох
препаратів. Симпk=
2;томіметики,
які
активують α- =
110;
β-адренорецk=
7;птори
(наприклад
норепінефрl=
0;н,
епінефрин):
комбінація
=
79;
бісопрололl=
6;м
може
розкрити
опосередкоk=
4;ані
через
α-адренорецk=
7;птори
судинозвужm=
1;вальні
ефекти цих
препаратів,
що призведе
до
підвищення
артеріальнl=
6;го
тиску та
загостреннn=
3;
переміжної
=
82;ульгавості.
Такі
взаємодії
більш імові
=
88;ні
з
неселективl=
5;ими
β-блокатораl=
4;и. Симпk=
2;томіметики
можуть змен
=
96;увати
антигіпертk=
7;нзивні
ефекти інгі
=
73;іторів
АПФ.
Взаємо=
076;ії,
пов’язані з
бісопрололl=
6;м
Антагон=
10;сти
кальцію
дигідропірl=
0;динового
типу, такі як
фелодипін т
=
72;
амлодипін. Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
може
підвищити р
=
80;зик
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії; =
085;е
виключаєтьl=
9;я
підвищення
ризику пода
=
83;ьшого
погіршення
насосної
функції
шлуночків у
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю.
Антиарl=
0;тмічні
препарати
ІІІ класу
(наприклад
аміодарон). =
i>Можл&=
#1080;ве
посилення
впливу на ча=
089;
атріовентрl=
0;кулярної
провідностo=
0;.
Парасиl=
4;патомімети=
095;ні
препарати. Одно&=
#1095;асне
застосуванl=
5;я
може збільш
=
91;вати
час
атріовентрl=
0;кулярної
провідностo=
0;
та ризик
виникнення
брадикардіo=
1;.
ß-блока
=
90;ори
місцевої ді=
11; (нап=
088;иклад
очні краплі
для
лікування
глаукоми). Оk=
6;ночасне
застосуванl=
5;я
може
підсилюватl=
0; системні
ефекти
бісопрололm=
1;.
Глі=
1082;озиди
дигіталісу. Зменшення m=
5;астоти
серцевих
скорочень,
збільшення
часу
атріовентрl=
0;кулярної
провідностo=
0;.
Взаємо=
076;ії,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом
Баклофе
=
85;.
Посилює
антигіпертk=
7;нзивний
ефект. Необх=
110;дно
контролюваm=
0;и
артеріальнl=
0;й
тиск та за
необхідносm=
0;і
провести
корекцію
дози.
Діурети
=
82;и.
У пацієн=
090;ів,
які
приймають
діуретики, т=
072;
особливо у
разі
порушення
водно-елект
=
88;олітного
обміну,
можливе
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску після
початку
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ. Імовірн=
110;сть
розвитку
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
знижується
=
91;
разі відмін
=
80;
діуретика,
підвищення
об’єму цирк
=
91;люючої
крові або
споживання
солі перед
початком
терапії, яку
слід
розпочинатl=
0;
з низьких до=
079;
з поступови
=
84;
збільшенняl=
4;
доз
периндоприl=
3;у. При
артеріальнo=
0;й
гіпертензіo=
1;,
коли попере
=
76;ньо
призначениl=
1;
діуретик мі
=
75;
спричинити
недостатніl=
9;ть
води/електр
=
86;літів,
його
необхідно
відмінити
перед
початком
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ (у таких
випадках
прийом
діуретика м
=
86;же
бути
поновлено з
часом) або
лікування і
=
85;гібітором
АПФ має
розпочинатl=
0;ся
з низьких до=
079;
з поступови
=
84;
збільшенняl=
4;
дози. &=
#1055;ри
застійній с
=
77;рцевій
недостатноl=
9;ті
на тлі
прийому
діуретика
застосуванl=
5;я
інгібітору
АПФ слід
розпочинатl=
0;
з низької
дози, імовір=
085;о,
після
зниження
дози
супутнього
=
76;іуретика. У всі
=
93;
випадках
необхідно
контролюваm=
0;и
функцію
нирок (рівен=
100;
креатиніну)
протягом пе
=
88;ших
тижнів
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ.
Калійзб
=
77;рігаючі
діуретики
(еплеренон,
спіронолакm=
0;он).
Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
еплеренону
або
спіронолакm=
0;ону
в дозах від 12,5
мг до 50 мг на
день з
низькими
дозами
інгібіторіk=
4;
АПФ: у =
разі
недотриманl=
5;я
рекомендацo=
0;й
щодо призна
=
95;ення
даної
комбінації
існує ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії
(можливо,
летальної)
під час
лікування
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
ІІ-ІV класу за =
NYHA
та фракцією
викиду < 40 %,
які
попередньо
лікувалися
інгібітороl=
4;
АПФ та
петльовим д=
10;уретиком.
Перед призн
=
72;ченням
такої
комбінації
слід
впевнитися
=
91;
відсутностo=
0;
гіперкалієl=
4;ії
та ниркової
недостатноl=
9;ті.
Рекомендовk=
2;но
проводити
ретельний
моніторинг
каліємії та
креатинінеl=
4;ії
щотижнево
під час
першого
місяця
лікування т
=
72;
щомісячно
надалі.
Одночасне
застосуванl=
5;я,
що потребує
уваги
Вз
=
72;ємодії,
пов’язані з
бісопрололl=
6;м
Мефлохі
=
85;.
Підвище
=
85;ня
ризику
розвитку
брадикардіo=
1;.
Інгібіт
=
86;ри
моноамінокl=
9;идази
(за винятком
інгібіторіk=
4;
MAO-B). Посилен
=
85;я
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
β-блокаторіk=
4;
та ризик
розвитку
гіпертонічl=
5;ого
кризу.
Взаємо=
076;ії,
пов’язані з
периндоприl=
3;ом
Гліптин
=
80;
(лінагліпти
=
85;,
саксагліптl=
0;н,
ситагліптиl=
5;,
вільдагліпm=
0;ин).
У
пацієнтів,
яким
призначено
комбінацію
=
75;ліптину
та
інгібітору
АПФ можливе
підвищення
ризику
виникнення
ангіоедеми
внаслідок
того, що
гліптин
знижує
активність
=
76;ипептилпеп=
1090;идази-ІV
(ДПП-ІV).
Золото. =
i>Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, включаю=
095;и
периндоприl=
3;,
та
ін’єкційниm=
3;
препаратів
золота
(натрію
ауротіомалk=
2;т)
рідко може
спричинити
реакції,
подібні до
тих, що
виникають
при
застосуванl=
5;і
нітратів (си=
084;птоми:
почервонінl=
5;я
обличчя (при=
087;ливи),
нудота,
блювання та
гіпотензія).
Особл=
;ивості
застосуванl=
5;я.
&=
#1059;сі
застереженl=
5;я,
пов’язані з
кожним із
компонентіk=
4;
препарату,
стосуються
лікарськогl=
6;
засобу ПРЕС
=
58;ИЛОЛ®.
Артеріа
=
83;ьна
гіпотензія. Ін=
1075;ібітори
АПФ можуть
спричинити
різке
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Симптоматиm=
5;на
гіпотензія
спостерігаn=
8;ться
рідко у
пацієнтів з
неускладнеl=
5;ою
гіпертензіn=
8;ю
та більш імо=
074;ірна
у пацієнтів =
079;
гіповолеміn=
8;ю,
наприклад у
тих, хто
приймає
діуретики, д=
086;тримується
дієти з
обмеженням
кількості
солі, у
пацієнтів н
=
72; діалізі,
у пацієнтів =
079;
діареєю або
блюванням
або у
пацієнтів з
тяжкою рені
=
85;озалежною
гіпертензіn=
8;ю
(див. розділи
«Вза=
08;модія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій&raqu=
o;
та «Побічні
реакції»). Си=
1084;птоматична
артеріальнk=
2;
гіпотензія
=
73;ільш
імовірна у
пацієнтів і
=
79;
симптоматиm=
5;ною
серцевою
недостатніl=
9;тю,
із супутньо=
02;
нирковою
недостатніl=
9;тю
або без неї.
Виникнення
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
найбільш ім
=
86;вірне
у пацієнтів =
079;
більш тяжки
=
84;
ступенем
серцевої
недостатноl=
9;ті,
які
приймають в
=
77;ликі
дози
петльових
діуретиків,
мають гіпон
=
72;тріємію
або ниркову
недостатніl=
9;ть
функціоналn=
0;ного
характеру. П=
072;цієнтам
з підвищени
=
84;
ризиком
розвитку си
=
84;птоматично=
1111;
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
=
85;а
початку
терапії та н=
072;
етапі
підбору доз
=
80;
необхідний
=
88;етельний
нагляд
лікаря. Ці застереk=
8;ення
стосуються
=
90;акож
пацієнтів з
ішемічною
хворобою
серця або це=
088;еброваскул&=
#1103;рними
захворюванl=
5;ями,
у яких
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може п=
088;извести
до інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту. У
разі розвит
=
82;у
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
пацієнта
необхідно
перевести у
горизонталn=
0;не
положення т
=
72;
за
необхідносm=
0;і
ввести
внутрішньоk=
4;енно
розчин
хлориду
натрію 9 мг/мл
(0,9 %).
Транзиторнk=
2;
гіпотензія
не є
протипоказk=
2;нням
для
подальшого
=
79;астосуванн=
1103;
препарату,
який
зазвичай
можна
застосовувk=
2;ти
без будь-яки=
093;
перешкод пі
=
89;ля
відновленнn=
3;
об’=
єм=
091;
циркулюючоo=
1;
крові та під=
074;ищення
артеріальнl=
6;го
тиску. У
деяких
пацієнтів і
=
79;
застійною
серцевою не
=
76;остатністю
з нормальни
=
84;
або знижени
=
84; артеріальн&=
#1080;м
тиском
периндоприl=
3;
може спричи
=
85;ити
додаткове
зниження си
=
89;темного
артеріальнl=
6;го
тиску. Такий
ефект є
очікуваним =
10;
зазвичай не
потребує
припинення
лікування.
Якщо
артеріальнk=
2;
гіпотензія
стає симпто
=
84;атичною,
може з’явитися
необхіднісm=
0;ь
зниження
дози або
поступової
відміни
лікування і
=
79;
застосуванl=
5;ям
окремих
компонентіk=
4;.
Гіперчутли= ;вість/ангіо= 085;евротичний набряк. У пацієнтів, які приймають і = 85;гібітори АПФ, включаючи периндоприl= 3;, повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кін= 094;івок, губ, слизови= 093; оболонок, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статис= 03; будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно негайно припинити застосуванl= 5;я препарату П = 56;ЕСТИЛОЛ®. Терапію β-блокатороl= 4; слід продовжуваm= 0;и. Необхідно встановити = 85;алежний нагляд за станом пацієнта до = 087;овного зникнення симптомів. У тих випадка = 93;, коли набряк = 087;оширювався тільки на об= 083;иччя та губи, стан пацієнта зазвичай по = 83;іпшувався без лікування, однак призначеннn= 3; антигістамo= 0;нних препаратів може бути ко= 088;исним для зменшення симптомів. А= 085;гіоневроти&= #1095;ний набряк, пов’язаний = 10;з набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. Як= 097;о набряк поши = 88;юється на язик, голосову щілину або гортань, що може призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, необхідно терміново провести невідкладнm= 1; терапію, яка може включати вв = 77;дення адреналіну та/або підтриманнn= 3; прохідностo= 0; дихальних шляхів. Пацієнт пов = 80;нен перебувати = 87;ід постійним медичним наглядом до повного та стійкого зникнення симптомів. П= 072;цієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний = 79; терапією інгібітораl= 4;и АПФ, мають пі= 1076;вищений ризик розви = 90;ку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У пацієнтів під час лікування інгібітораl= 4;и АПФ повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки виникнення інтестиналn= 0;ної ангіоедеми. = 059; таких пацієнтів с = 87;остерігавс= 1103; абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням ч = 80; без них); в деяких випадках не спостерігаl= 3;ося попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя та рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діагноз інтестиналn= 0;ної ангіоедеми було встановленl= 6; під час комп’ютернl= 6;ї томографії або ультраз = 74;укового дослідженнn= 3; чи під час хірургічноk= 5;о втручання. Після відмі = 85;и інгібітору АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зникали. Під час проведе = 85;ня диференційl= 5;ого діагнозу абдомінальl= 5;ого болю, що виникає у пацієнтів н = 72; тлі прийому інгібіторіk= 4; АПФ, необхідно враховуватl= 0; можливість виникнення інтестиналn= 0;ної ангіоедеми.<= o:p>
Порушення
функції
печінки. Рідl=
2;о
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ був
пов’язаний
із синдромо
=
84;,
який
розпочинаєm=
0;ься
з холестати
=
95;ної
жовтяниці т
=
72;
переходить
=
91;
швидкоплинl=
5;ий
некроз
печінки,
іноді з
летальним
наслідком.
Механізм
виникнення
цього
синдрому
невідомий.
Пацієнти, у
яких на тлі
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ
розвиваєтьl=
9;я
жовтяниця
або значно
підвищуєтьl=
9;я
рівень
печінкових
ензимів,
повинні
припинити п
=
88;ийом
інгібітору
АПФ та отрим=
072;ти
відповідне
медичне
обстеження
та лікуванн=
03;
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
Расові
особливостo=
0;. Інгібіт=
1086;ри
АПФ частіше
спричиняютn=
0;
ангіоневроm=
0;ичний
набряк у
пацієнтів
негроїдної
раси, ніж у
пацієнтів
інших рас. Як
і інші
інгібітори
АПФ,
периндоприl=
3;
менш
ефективно
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск у паціє=
085;тів
негроїдної
раси з
гіпертензіn=
8;ю,
ніж у
пацієнтів
інших рас, що,
можливо,
пояснюєтьсn=
3;
низьким
рівнем
реніну у
крові цих па=
094;ієнтів.
Кашель. Повідомлял=
;ося
про
виникнення
кашлю під ча=
089;
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ. Цей каше=
1083;ь
є
непродуктиk=
4;ним,
стійким та
припиняєтьl=
9;я
після
відміни
препарату. К=
072;шель,
спровоковаl=
5;ий
інгібітороl=
4;
АПФ, повинен
бути
частиною
диференційl=
5;ого
діагнозу
кашлю.
Гіперкаліє=
;мія. У
деяких
пацієнтів н
=
72;
тлі прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ, включаю=
095;и
периндоприl=
3;,
відзначалоl=
9;я
збільшення
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці
крові. До
факторів
ризику вини
=
82;нення
гіперкалієl=
4;ії
належать:
ниркова
недостатніl=
9;ть,
погіршення
функції
нирок, вік > 70 =
088;оків,
цукровий
діабет,
інтеркуренm=
0;ні
стани, такі
як
дегідратацo=
0;я,
гостра
серцева
декомпенсаm=
4;ія,
метаболічнl=
0;й
ацидоз та
одночасне
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків (=
090;аких
як спіронол
=
72;ктон,
еплеренон,
триамтерен
або
амілорид),
харчових
добавок, що
містять
калій, або
замінників
солі з
калієм; або
прийом інши
=
93;
препаратів,
які підвищу=
02;ть
концентрацo=
0;ю
калію у
сироватці
крові
(зокрема
гепарину).
Застосуванl=
5;я
харчових до
=
73;авок,
що містять
калій, калій=
079;берігаючих
діуретиків
або замінни
=
82;ів
солі з
калієм,
особливо
пацієнтам і
=
79;
порушенням
функції
нирок, може
призвести д
=
86;
значного
підвищення
=
88;івня
калію в
сироватці
крові.
Гіперкалієl=
4;ія
може
спричинити
виникнення
серйозної,
іноді
летальної
аритмії. Якщ=
086;
одночасне з
=
72;стосування
периндоприl=
3;у
та будь-якої
з вищезазна
=
95;ених
речовин
вважається
доцільним,
таке
застосуванl=
5;я
потребує
обережностo=
0; та
частого
моніторингm=
1;
рівня калію =
074;
сироватці
крові (див.
розділ «Взаємодія =
079;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій&raqu=
o;).
Комбінації
з літієм. Однl=
6;часне
застосуванl=
5;я
літію та
периндоприl=
3;у
зазвичай не
рекомендовk=
2;не
(див. розділ «<=
span
style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм=
086;дія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій&raqu=
o;).
Комбінації
з калійзбер=
10;гаючими
препаратамl=
0;,
харчовими
добавками, щ=
086;
містять
калій або за=
084;інниками
солі з
калієм. Однl=
6;часне
застосуванl=
5;я
периндоприl=
3;у
з
калійзберіk=
5;аючими
препаратамl=
0;
або харчови
=
84;и
добавками, щ=
086;
містять
калій, або за=
1084;інниками
солі з каліє=
084;
зазвичай не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ «<=
span
style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм=
086;дія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій&raqu=
o;).
Комбінації
з
антагоністk=
2;ми
кальцію,
антиаритміm=
5;ними
препаратамl=
0; I
класу та
антигіпер-т
=
77;нзивними
засобами
центральноo=
1;
дії. О=
дноч
=
72;сне
застосуванl=
5;я бісопро=
083;олу
з
антагоністk=
2;ми
кальцію тип
=
91;
верапаміл
або
дилтіазем, з =
1072;нтиаритміч=
ними
препаратамl=
0; I
класу та ант=
080;гіпертензи&=
#1074;ними
засобами
центральноo=
1;
дії зазвича
=
81;
не
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ «<=
span
style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Взаєм=
086;дія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій&raqu=
o;).
Припин=
1077;ння
лікування.=
Нео
=
73;хідно
уникати
різкої
відміни
лікування β-блока=
1090;ором,
особливо
пацієнтам
=
79;
ішемічною
хворобою
серця,
оскільки це
може
призвести д
=
86;
транзиторнl=
6;го
погіршення
=
92;ункції
серця.
Дозування
слід знижув
=
72;ти
поступово, і=
079;
застосуванl=
5;ям
окремих ком
=
87;онентів,
бажано
протягом дв
=
86;х
тижнів та за
необхідносm=
0;і
розпочати
замісну
терапію.
Брадикарді&=
#1103;. Якщо під
час лікуван
=
85;я
частота
серцевих
скорочень у
стані споко=
02; знижується
до < 50-55 уд/хв і у
пацієнта
спостерігаn=
2;ться
симптоми, що
вказують на
наявність б
=
88;адикардії,
дозу препар
=
72;ту
ПРЕСТИЛОЛ®=
sup>
слід знизит
=
80; із
застосуванl=
5;ям
окремих
компонентіk=
4;
препарату. Б=
110;сопролол
потрібно
застосовувk=
2;ти
у
відповідніl=
1;
дозі.
Атріовентр&=
#1080;кулярна
блокада І
ступеня. Враховуючи
негативну д
=
88;омотропну
дію
β-блокаторіk=
4;,
слід
призначати
їх з
обережністn=
2;
пацієнтам і
=
79;
атріовентрl=
0;кулярною
блокадою І
ступеня.
Стеноз
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапанів/гі
=
87;ертрофічна
кардіоміопk=
2;тія. Як і інші
інгібітори
АПФ,
периндоприl=
3;
слід
призначати
=
79;
обережністn=
2;
пацієнтам з=
10;
стенозом
мітральногl=
6;
клапана та
обструкцієn=
2;
виходу з
лівого
шлуночка (ао=
088;тальний
стеноз або
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія).
Стенок=
1072;рдія
Принцметалk=
2;. Заст=
осування
β-блокаторіk=
4;
може
збільшити
кількість т
=
72; тривалість
нападів у
хворих на
стенокардіn=
2;
Принцметалk=
2;.
Застосуванl=
5;я
селективниm=
3;
блокаторів ^=
6;1-адреноре
=
94;епторів
є можливим
при легких
формах
захворюванl=
5;я
та тільки у
комбінації
=
79;
вазодилатаm=
0;орами.
Порушення ф=
ункції
нирок. У разі
порушення
функції
нирок добов
=
72; доза
препарату
=
55;РЕСТИЛОЛ®
має базуват
=
80;ся
на кліренсі
креатиніну
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»). Зви&=
#1095;айне
медичне
спостережеl=
5;ня
таких
пацієнтів
повинно
включати
контроль
рівня
креатиніну
та калію (див.
розділ «Поб=
10;чні
реакції»). У
пацієнтів і
=
79;
симптоматиm=
5;ною
серцевою
недостатніl=
9;тю
гіпотензія, =
103;ка
виникає на
початку
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ, може
призвести д
=
86;
подальшого
погіршення
функції
нирок. Повід=
086;млялося
про гостру
ниркову
недостатніl=
9;ть,
яка, як
правило, є
оборотною. У
деяких
пацієнтів і
=
79;
двобічним
стенозом
ниркової
артерії або
стенозом
артерії
єдиної нирк
=
80; при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ спостер=
10;галося
підвищення
концентрацo=
0;ї
сечовини в
крові та
креатиніну
=
91; сироватці
крові, які
зазвичай
поверталисn=
3;
до норми
після
припинення
лікування. Ц=
077;
більш харак
=
90;ерно
для
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Наявність
реноваскулn=
3;рної
гіпертензіo=
1;
підвищує
ризик виник
=
85;ення
тяжкої
гіпотензії
та ниркової
недостатноl=
9;ті.
Лікуk=
4;ання
таких
пацієнтів
слід
починати пі
=
76;
ретельним
спостережеl=
5;ням
лікаря, з
маленьких
доз та з
обережною
титрацією д
=
86;з.
З огляду на в=
1080;щезазначен=
е,
діуретики
можуть
сприяти
виникненню
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
тому їх
потрібно
відмінити т
=
72;
проводити
моніторинг
функції
нирок у перш=
110;
тижні
лікування
препаратом ПРЕСТИЛОЛ®=
;. У
деяких
пацієнтів з
гіпертензіn=
8;ю,
у яких до
початку
лікування н
=
77;
було
виявлено
реноваскулn=
3;рних
захворюванn=
0;,
відмічалосn=
3;
незначне ти
=
84;часове
підвищення
рівня
сечовини в
крові та
креатиніну
=
91;
сироватці
крові,
особливо пр
=
80;
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
периндоприl=
3;у
з діуретико
=
84;.
Виникнення
такого стан
=
91;
більш імові
=
88;не
у пацієнтів =
110;з
уже наявною
нирковою
недостатніl=
9;тю. Може
бути
необхідним
зниження
дози та/або
відміна діу
=
88;етика
та/або
периндоприl=
3;у.
Трансплант&=
#1072;ція
нирки. Н=
емає
досвіду зас
=
90;осування
периндоприl=
3;у
аргініну па
=
94;ієнтам
з недавно
перенесеноn=
2; трансплант=
1072;цією
нирки.
Пацієнти, як= ;і знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;. У пацієн= 1090;ів, які перебували на діалізі з використанl= 5;ям високопротl= 6;чних мембран та приймали од = 85;очасно інгібітори АПФ, спостерігаl= 3;ися анафілактоo= 1;дні реакції. Для таких пацієнтів необхідно прийняти рі = 96;ення щодо використанl= 5;я іншого типу діалізних мембран або іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних препаратів.<= o:p>
Анафілакто&=
#1111;дні
реакції під
час аферезу
ліпопротеїk=
6;ів
низької
щільності
(ЛНЩ). По&=
#1074;ідомлялося
про рідкісн=
10;
випадки вин
=
80;кнення
небезпечниm=
3;
для життя
анафілактоo=
1;дних
реакцій у па=
094;ієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ, під час
проведення
=
72;ферезу
ліпопротеїk=
6;ів
низької
щільності
(ЛНЩ) з
використанl=
5;ям
декстрансуl=
3;ьфату.
Розвитку
анафілактоo=
1;дних
реакцій
можна уникн
=
91;ти,
якщо перед
проведенняl=
4;
кожного афе
=
88;езу
тимчасово
припиняти
лікування і
=
85;гібіторами
АПФ.
Анафілакто&=
#1111;дні
реакції під
час
десенсибілo=
0;зуючої
терапії. У пацієнтів=
;,
які
приймають
інгібітори
АПФ під час
десенсибілo=
0;зуючого
лікування
(наприклад,
препаратамl=
0;,
що містять
бджолину
отруту)
можуть вини
=
82;ати
анафілактоo=
1;дні
реакції. Цих
реакцій
можна
уникнути пр
=
80;
тимчасовомm=
1;
припиненні
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, але
реакції
можуть
виникнути
знову при не=
086;бережному
поновленні
лікування.
Як і інші
β-блокатори,
бісопролол
може підсил=
02;вати
як
чутливість
до алергені
=
74;
так і
збільшуватl=
0;
тяжкість ан
=
72;філактоїдн=
1080;х
реакцій. У
таких
випадках
лікування
епінефриноl=
4;
не завжди да=
108;
очікуваний
=
90;ерапевтичн=
1080;й
ефект.
Нейтропені&=
#1103;/агранулоцl=
0;тоз/тромбоц=
1080;топенія/ане=
;мія. Серед
пацієнтів,
які
приймають
інгібітори
АПФ, було зар=
1077;єстровано
випадки
нейтропеніo=
1;/агранулоци=
1090;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок і при
відсутностo=
0;
інших
факторів
ризику
нейтропеніn=
3;
виникає
рідко. Периндо
=
87;рил
слід
призначати
дуже обереж
=
85;о
пацієнтам з
колагенозаl=
4;и,
під час тера=
087;ії
імунодепреl=
9;антами,
алопуринолl=
6;м
або
прокаїнаміk=
6;ом
або при
поєднанні
цих
обтяжуючих
факторів,
особливо за
наявності
порушення
функції
нирок. У
деяких з
таких
пацієнтів в=
10;дмічався
розвиток
серйозних
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;,
в декількох
випадках -
резистентнl=
0;х
до
інтенсивноo=
1;
антибіотикl=
6;терапії.
При
призначеннo=
0;
периндоприl=
3;у
таким паціє
=
85;там
рекомендуєm=
0;ься
періодично
контролюваm=
0;и
кількість
лейкоцитів
=
91;
крові, також
пацієнти
мають знати,
що про
будь-який пр=
086;яв
інфекційноk=
5;о
захворюванl=
5;я
(зокрема біл=
100;
у горлі,
підвищення
температурl=
0;
тіла) необхі=
076;но
повідомлятl=
0;
лікаря.
Бронхоспаз&=
#1084;
(бронхіальн
=
72;
астма, обстр=
091;ктивні
захворюванl=
5;я
дихальних ш
=
83;яхів). При
бронхіальнo=
0;й
астмі або
інших
хронічних
обструктивl=
5;их
захворюванl=
5;ях
легень, що
можуть
викликати
симптоми
бронхоспазl=
4;у,
показана
супутня
терапія
бронходилаm=
0;аторами.
У деяких
випадках на
тлі прийому
β-блокаторіk=
4; пацієнти
з
бронхіальнl=
6;ю
астмою чере
=
79;
підвищення
тонусу
дихальних
шляхів можу
=
90;ь
потребуватl=
0;
більш
високих доз =
46;2-симпатом=
110;метиків.
Пацієнти з
цукровим
діабетом. Слід з об&=
#1077;режністю
застосовувk=
2;ти
ПРЕСТИЛОЛ®=
sup>
хворим на
цукровий
діабет зі
значним
коливанням
рівня
глюкози у
крові. Симпт=
086;ми
гіпоглікемo=
0;ї
можуть бути
замаскованo=
0;
на тлі
прийому
β-блокаторіk=
4;.
Сувора
дієта. С=
лід
з обережніс
=
90;ю
застосовувk=
2;ти
препарат па
=
94;ієнтам,
що
дотримуютьl=
9;я
суворої
дієти.
Оклюзійне з=
ахворюваннn=
3;
периферичнl=
0;х
артерій. При
застосуванl=
5;і
β-блокаторіk=
4;
можливе заг
=
86;стрення
симптомів,
особливо на
початку
лікування.
Анестезія.=
У
пацієнтів,
яким
застосовуюm=
0;ь
загальну ан
=
77;стезію,
бета-блокад
=
72;
знижує часто=
ту
аритмії та і=
096;емії
міокарда пі
=
76;
час індукці=
11;,
інтубації т
=
72;
післяопераm=
4;ійного
періоду.
Рекомендуєm=
0;ься,
щоб підтрим
=
82;а
бета-блокад
=
80;
продовжуваl=
3;ась
протягом
періоперацo=
0;йного
періоду.
Анестезіолl=
6;га
необхідно
попередити
про бета-бло=
082;аду
у зв’язку з п=
1086;тенційною
взаємодією
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами, як=
072;
може
призвести д
=
86;
брадіаритмo=
0;ї,
послабленнn=
3; рефлекторн=
1086;ї
тахікардії
та зниження =
088;ефлекторно&=
#1111;
здатності
компенсуваm=
0;и
втрату кров=
10;.
Якщо
вважається
за необхідн
=
77;
припинити
лікування β-
=
73;локатором
перед
оперативниl=
4;
втручанням, =
094;е
слід робити
поступово т
=
72; завершити
приблизно з
=
72;
48 годин до
анестезії.
Якщо
пацієнту
планується
хірургічне
втручання
або потрібн
=
72;
анестезія
засобами, що
викликають
гіпотензію,
периндоприl=
3;
може
блокувати
утворення а
=
85;гіотензину
ІІ після
компенсатоl=
8;ного
вивільненнn=
3;
реніну.
Лікування п
=
88;епаратом
слід
припинити з
=
72;
один день до
хірургічноk=
5;о
втручання.
Якщо гіпоте
=
85;зія
вже виникла =
110;
спричинена
саме цим
механізмом, =
082;орекція
можлива
шляхом збіл=
00;шення
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
Псоріаз. Пацієнтам і=
;з
псоріазом
або
псоріазом в
анамнезі
рекомендуєm=
0;ься
призначати
β-блокатори
лише після р=
077;тельної
оцінки
співвідношk=
7;ння
користі/риз
=
80;ку.
Феохро=
1084;оцитома. При
наявності ф
=
77;охромоцито=
1084;и
або підозрі
на неї бісопрl=
6;лол
сліk=
6; з&=
#1072;вжди при
=
79;начати
у
комбінації
=
79;
α-адреноблоl=
2;аторами.
Тиреот=
1086;ксикоз. =
Приl=
1;ом
бісопрололm=
1;
може
маскувати
симптоми
тиреотоксиl=
2;озу.
Серцева
недостатніl=
9;ть. Немає те=
1088;апевтичног=
о
досвіду
лікування б=
10;сопрололом
серцевої
недостатноl=
9;ті
у
пацієнтів і
=
79;
такими
захворюванl=
5;ями
та станами:
· =
ін&=
#1089;улінозалеж=
;ний
цукровий
діабет (І
типу),
· =
тя&=
#1078;кі
порушення
функції нир
=
86;к,
· =
тя&=
#1078;кі
порушення
функції
печінки,
· =
ре&=
#1089;триктивна
кардіоміопk=
2;тія,
· =
вр&=
#1086;джені
хвороби
серця,
· =
ге&=
#1084;одинамічно
значущі орг
=
72;нічні
вади
клапанів
серця,
· =
ін&=
#1092;аркт
міокарда за
останні 3
місяці.
Засто=
;сування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагітність<=
/span>
Застосуван&=
#1085;я
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
протипокаk=
9;ане
у період
вагітності. =
Годування
груддю
Застосуван&=
#1085;я
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
не
рекомендовk=
2;не
у період
годування
груддю. У
разі
необхідносm=
0;і
лікування
слід виріши
=
90;и
питання про
припинення
грудного
вигодовуваl=
5;ня.
Фертильніс&=
#1090;ь
Клінічні
дані щодо
впливу на
фертильнісm=
0;ь
при
застосуванl=
5;і
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
відсутні.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
ПРЕСТИ=
051;ОЛ®
не має
прямого
впливу на
здатність
керувати тр
=
72;нспортними
засобами аб
=
86; працювати
з іншими
механізмамl=
0;.
Однак у
деяких паці=
08;нтів
при прийомі
лікарськогl=
6; засобу
можуть
виникати
індивідуалn=
0;ні
реакції,
пов’язані з=
10; зниженням
артеріальнl=
6;го
тиску,
особливо на
початку
лікування а
=
73;о
при зміні лі=
082;ування,
а також у
поєднанні з
алкоголем. Я=
082;
наслідок, зд=
072;тність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами аб
=
86; працювати
з механізма
=
84;и
може бути
порушена.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Дозування<=
/u>
Звичайне
дозування
становить
одну таблет
=
82;у
один раз на
день, вранці
перед їдою.
Стан пацієн
=
90;ів
має бути
стабілізовk=
2;ним
при
застосуванl=
5;і
еквівалентl=
5;их
доз бісопро
=
83;олу
та
периндоприl=
3;у
щонайменше
=
87;ротягом
4 тижнів. Фікс&=
#1086;вана
комбінація
не
передбаченk=
2;
для
початкової
терапії.
Пацієнтам, я=
;кі
стабілізовk=
2;ні
застосуванl=
5;ям
2,5 мг бісопрол=
олу
та 2,5 мг перинд=
;оприлу
рекомендовk=
2;но
півтаблеткl=
0; 5
мг/5 мг один
раз на день.
Пацієнтам,
які
стабілізовk=
2;ні
застосуванl=
5;ям
2,5 мг
бісопрололm=
1;
та 5 мг
периндоприl=
3;у
рекомендовk=
2;но
півтаблеткl=
0; 5
мг/10 мг один
раз на день.
За
необхідносm=
0;і
зміни
дозування
слід
провести
індивідуалn=
0;ний
підбір доз
кожного з
компонентіk=
4;
препарату.
Таблет=
082;и
ПРЕСТИЛОЛ® <=
/sup>5
мг/5 мг та ПРЕС=
ТИЛОЛ®
5 мг/10 мг мають
насічку для
поділу на дв=
110;
частини.
Особливі
групи
пацієнтів
Порушен
=
85;я
функції
нирок (див. розділ=
080;
«Особли
=
74;ості
застосуванl=
5;я»
та «Фармако
=
82;інетика»).
ПРЕСТИ=
051;ОЛ®
5 мг/5 мг не
прийнятний
для
застосуванl=
5;я
пацієнтам і
=
79;
нирковою
недостатніl=
9;тю
тяжкого
ступеня (клі=
088;енс
креатиніну
нижче 30 мл/хв).
=
44;ля
таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
індивідуалn=
0;ний
підбір дози
кожного з
компонентіk=
4;.
Для
пацієнтів і
=
79;
нирковою
недостатніl=
9;тю
помірного
ступеня (клі=
088;енс
креатиніну 30-60
мл/хв)
рекомендовk=
2;на
доза
периндоприl=
3;у
становить 2,5
мг на день.
Тому
застосовуюm=
0;ь
півтаблеткl=
0; препарату
ПРЕСТИЛОЛ®=
sup>
5 мг/5 мг один
раз на день. П&=
#1056;ЕСТИЛОЛ®
5 мг/5 мг можна
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
кліренсом
креатиніну X=
05;
60 мл/хв.
ПРЕСТИ=
051;ОЛ®
5 мг/10 мг та ПРЕ
=
57;ТИЛОЛ®
10 мг/5 мг:
пацієнтам і
=
79;
кліренсом
креатиніну ≥ 60 мл/хв
рекомендовk=
2;на
добова доза
препарату П
=
56;ЕСТИЛОЛ®
5 мг/10 мг
становить
півтаблеткl=
0;,
а ПРЕСТИЛОЛ®
10 мг/5 мг – одну =
090;аблетку.
ПРЕСТИЛОЛ®=
sup>
5 мг/10 мг та ПРЕ
=
57;ТИЛОЛ®
10 мг/5 мг не
прийнятні
для
застосуванl=
5;я
пацієнтам і
=
79;
кліренсом
креатиніну
нижче 60 мл/хв (l=
5;иркова
недостатніl=
9;ть
помірного т
=
72;
тяжкого
ступеня). Для
таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
індивідуалn=
0;ний
підбір дози
кожного з
компонентіk=
4;.
ПРЕСТИ=
051;ОЛ®
10 мг/10 мг не
прийнятний
для
застосуванl=
5;я
пацієнтам і
=
79;
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Для таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
індивідуалn=
0;ний
підбір дози
кожного з
компонентіk=
4;.
Порушен
=
85;я
функції
печінки (див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я» та
«Фармакокіl=
5;етика»).
Пацієнти з
порушенням
функції
печінки не
потребують
підбору доз
=
80;.
Пацієнти
літнього
віку.
Застосуван&=
#1085;я
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
можливе з
урахуванняl=
4;
функції
нирок.
Діти.
Безпеку та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
препарату ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
дітям (віком
до 18 років) вст=
;ановлено
не було. Дані
відсутні.
Тому застос
=
86;вувати
препарат
дітям (віком
до 18 років)
протипоказk=
2;но.
Передозув=
072;ння.
Дані щодо
передозуваl=
5;ня
препаратом ПРЕСТ
=
48;ЛОЛ®
відсутні.
Бісопролол<=
/span>
Симптоми. Як
правило,
найчастішиl=
4;и
проявами пе
=
88;едозування
β-блокатораl=
4;и
є
брадикардіn=
3;,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
бронхоспазl=
4;,
гостра
серцева нед
=
86;статність
та
гіпоглікемo=
0;я.
На даний час
відомо
декілька
випадків
передозуваl=
5;ня
бісопрололl=
6;м
(максимальн
=
72;
доза – 2000 мг) у
пацієнтів,
які
страждали н
=
72;
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;
та/або
ішемічну
хворобу
серця з
розвитком
брадикардіo=
1;
та/або
гіпотензії;
усі пацієнт
=
80;
одужали.
Існує широк
=
72;
варіабельнo=
0;сть
індивідуалn=
0;ної
чутливості
до
однократноo=
1;
високої доз
=
80;
бісопрололm=
1;;
пацієнти із
серцевою
недостатніl=
9;тю,
ймовірно, є д=
1091;же
чутливими.
Лікування<=
/u>. При
передозуваl=
5;ні
лікування б=
10;сопрололом
слід
припинити і
провести
підтримуючm=
1;
та
симптоматиm=
5;ну
терапію.
Обмежена
кількість
даних вказу=
08;
на те, що
бісопролол
важко
піддається
діалізу. З
огляду на оч=
110;кувані
фармакологo=
0;чні
дії та
рекомендацo=
0;ї
для інших
β-блокаторіk=
4;
слід
розглянути
нижчезазнаm=
5;ені
загальні
заходи, які є
клінічно
обгрунтоваl=
5;ими.
Брадикарді&=
#1103;.
Ввести
атропін
внутрішньоk=
4;енно.
Якщо реакці=
03;
у відповідь
на введення
препарату
недостатня,
обережно
ввести
ізопреналіl=
5;
або інший за=
089;іб
з позитивни
=
84;и
хронотропнl=
0;ми
властивостn=
3;ми.
У деяких
випадках мо
=
78;е
бути
потрібне тр
=
72;нсвенозне
введення
штучного
водія ритму.=
Артеріальн&=
#1072;
гіпотензія. Внутріш
=
85;ьовенне
введення
рідин та
судинозвужm=
1;вальних
препаратів.
Внутрішньоk=
4;енне
введення
глюкагону
може бути
корисним.
Атріовентр&=
#1080;кулярна
блокада (ІІ
або ІІІ
ступеня). Слід
ретельно
контролюваm=
0;и
стан пацієн
=
90;ів
та інфузійн
=
86;
ввести ізоп
=
88;еналін
або
застосуватl=
0;
трансвенозl=
5;е
введення ка
=
88;діостимуля=
1090;ора.
Гостре
погіршення
=
89;ерцевої
недостатноl=
9;ті. Ввести
внутрішньоk=
4;енно
діуретики,
інотропні
препарати
або
вазодилатаm=
0;ори.
Бронхоспаз&=
#1084;. Провест=
080;
бронходилаm=
0;аторну
терапію,
наприклад
ввести ізоп
=
88;еналін,
β2-симпатом=
іметики
та/або
амінофілін.
Гіпоглікем&=
#1110;я.
Ввести
глюкозу
внутрішньоk=
4;енно.
Периндопри&=
#1083;
Симптоми. Інфор=
1084;ація
про
передозуваl=
5;ня
периндоприl=
3;у
є обмеженою. =
1057;имптомами
передозуваl=
5;ня
інгібіторіk=
4;
АПФ є артері=
072;льна
гіпотензія,
циркуляторl=
5;ий
шок,
порушення е
=
83;ектролітно=
1075;о
балансу,
ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпервентиl=
3;яція,
тахікардія,
пальпітаціn=
3;,
брадикардіn=
3;,
запаморочеl=
5;ня,
тривога та к=
072;шель.
Лікування<=
/u>. При
передозуваl=
5;ні
рекомендуєm=
0;ься
внутрішньоk=
4;енне
введення
розчину
хлориду нат
=
88;ію
9 мг/мл (0,9 %). У разo=
0;
виникнення
гіпотензії
пацієнту
слід надати
горизонталn=
0;ного
положення з
піднятими
ногами. Якщо
можливо, слі=
076;
розглянути
доцільністn=
0;
проведення
інфузії з
ангіотензиl=
5;ом
ІІ та/або вну=
1090;рішньовенн=
ого
введення
катехоламіl=
5;ів.
Периндоприl=
3;
може бути
виведений і
=
79;
системного
кровообігу
за допомого=
02;
гемодіалізm=
1;
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
У разі
виникнення
стійкої до
лікування
брадикардіo=
1; показано
застосовувk=
2;ння
штучного во
=
76;ія
ритму.
Необхідно
проводити
постійний
моніторинг
основних
показників
життєдіяльl=
5;ості,
концентрацo=
0;ї
електролітo=
0;в
та креатині
=
85;у
у сироватці
крові.
Побічні
реакції.
Найбільш
частими
побічними
реакціями, я=
082;і
спостерігаl=
3;ися
під час
застосуванl=
5;я
бісопрололm=
1;,
є: головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
погіршення
=
89;ерцевої
недостатноl=
9;ті,
гіпотензія,
відчуття
холоду в
кінцівках,
нудота,
блювання,
біль у
животі,
діарея,
запор,
астенія та
втома.
Найбільш
частими
побічними
реакціями, я=
082;і
спостерігаl=
3;ися
під час клін=
110;чних
досліджень
із
застосуванl=
5;ям
периндоприl=
3;у,
є: головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
вертиго,
парестезії,
порушення
зору, дзвін у
вухах,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
кашель,
диспное,
нудота,
блювання,
біль у
животі,
діарея,
запор,
порушення
смаку
(дисгевзія),
диспепсія,
висипання,
свербіж, м’я=
079;ові
судоми та
астенія.
Під час
клінічних
досліджень
та/або постм=
072;ркетингови&=
#1093;
спостережеl=
5;ь
із
бісопрололl=
6;м
або
периндоприl=
3;ом,
які
застосовувk=
2;лися
окремо, пові=
076;омлялося
про
нижчезазнаm=
5;ені
побічні
реакції, які =
1082;ласифікуют=
ься
за класами
систем орга
=
85;ів
MedDRA та за
частотою:
дуже часто (≥
1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10);
нечасто (> 1/1000, <
1/100); рідко (> 1/10000, < 1/1000);
дуже рідко
(< 1/10000); частота
невідома (не
може бути
визначена з
=
72;
наявною інф
=
86;рмацією).
Ін
=
92;екції
та інвазії. =
i>Р&=
#1080;ніт:
бісопролол=
i>
– рідко, пери=
;ндоприл
– дуже рідко.
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи. Еозино=
1092;ілія:
перин=
доприл
– нечасто*;
агранулоциm=
0;оз:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
панцитопенo=
0;я:
перин=
доприл
– дуже рідко; &=
#1083;ейкопенія:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
нейтропеніn=
3;: перин=
076;оприл
– дуже рідко; &=
#1090;ромбоцитоп=
;енія:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
гемолітичнk=
2;
анемія у
пацієнтів з
уродженим
дефіцитом Г-6-&=
#1060;Д:
периндоприl=
3;
– дуже рідко.
З
боку метабо
=
83;ізму
та обміну
речовин.
Гіпоглікемo=
0;я: перин=
1076;оприл
– нечасто*;
гіперкалієl=
4;ія,
зворотна пр
=
80;
відміні
діючої
речовини:
периндоприl=
3;
– нечасто*;
гіпонатрієl=
4;ія:
перин=
доприл
– нечасто*.
З бок&=
#1091;
психіки. Змін=
080;
настрою:
периндоприl=
3;
– нечасто;
порушення
сну: бісопро=
лол
– нечасто, пе=
;риндоприл
– нечасто;
депресія:
бісопролол
– нечасто;
кошмарні
сновидіння,
галюцинаціo=
1;:
бісопролол =
–
рідко;
сплутаністn=
0;
свідомості: =
периндоприl=
3;
– дуже рідко.
З боку
нервової
системи.
З боку
органів зор
=
91;.
З боку
органів
слуху та
рівноваги.=
Дзвін у
вухах: перин=
доприл
– часто;
розлади
слуху:
бісопролол
– рідко.
З боку
серця.
Пальпітаціn=
3;:
периндоприl=
3;
– нечасто*;
тахікардія:
периндоприl=
3;
– нечасто*;
брадикардіn=
3;:
бісопролол
– дуже часто;
погіршення
серцевої
недостатноl=
9;ті:
бісопролол
– часто;
порушення
атріовентрl=
0;кулярної
провідностo=
0;:
бісопролол
– нечасто;
аритмія:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
стенокардіn=
3;:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
інфаркт
міокарда
може виника
=
90;и
внаслідок
надмірного
зниження артеріаль=
;ного
тиску у
пацієнтів г
=
88;упи
високого
ризику: пери=
ндоприл
– дуже рідко.
З боку
судинної
системи. Гіпотензія
та пов’язан=
10;
з нею
симптоми:
бісопролол
– часто,
периндоприl=
3;
– часто;
відчуття
холоду або
оніміння
кінцівок:
бісопролол
– часто;
ортостатичl=
5;а
гіпотензія:
бісопролол
– нечасто; ва=
1089;куліт:
периндоприl=
3;
– нечасто*; ін&=
#1089;ульт,
можливо, вна=
089;лідок
надмірного
зниження артеріаль=
;ного
тиску у
пацієнтів г
=
88;упи
високого
ризику:
периндоприl=
3;
– дуже рідко.
З боку респіраторl= 5;ої системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я. Кашель: l= 7;ериндоприл – часто; диспное: периндоприl= 3; – часто; бронхоспаk= 9;м: бісопролол – нечасто, пе= ;риндоприл – нечасто; еозинофільl= 5;а пневмонія: периндоприl= 3; – дуже рідко. <= o:p>
З боку
травної
системи. Бі&=
#1083;ь
у животі: біс=
;опролол
– часто, пери=
;ндоприл
– часто; запо=
1088;:
бісопролол
– часто, пери=
;ндоприл
– часто; діар=
1077;я:
бісопролол=
i>
– часто, пери=
;ндоприл
– часто;
нудота:
бісопролол
– часто, пери=
;ндоприл
– часто;
блювання:
бісопролол
– часто, периндо
=
87;рил –<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:2.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-ansi-language:UK'> част=
;о;
диспепсія: п=
ериндоприл
– часто;
сухість у
роті: перинд=
оприл
– нечасто; па=
1085;креатит:
периндоприl=
3;
– дуже рідко.
З боку
гепатобіліk=
2;рної
системи.
Цитолітичнl=
0;й
або
холестатичl=
5;ий
гепатит: біс=
опролол
– рідко, пери=
;ндоприл
– дуже рідко.
З боку
шкіри та
підшкірної
тканини. Висип:
периндоприl=
3;
– часто;
свербіж:
периндоприl=
3;
– часто; ангі=
1086;невротични=
й
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, слизови=
093;
оболонок,
язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані: пер=
индоприл
– нечасто;
кропив’янкk=
2;: периндопрl=
0;л
– нечасто; ре=
1072;кції
фоточутливl=
6;сті:
периндоприl=
3;
– нечасто*;
пемфігоїд:
периндоприl=
3;
– нечасто*;
гіпергідроk=
9;: периндопрl=
0;л
– нечасто; ре=
1072;кції
гіперчутлиk=
4;ості
(свербіж,
почервонінl=
5;я,
висип):
бісопролол
– рідко; муль=
1090;иформна
еритема:
периндоприl=
3;
– дуже рідко;
алопеція:
бісопролол
– дуже рідко; &=
#946;-блокатори
можуть
спричиняти
або
загострюваm=
0;и
псоріаз, про=
074;окувати
псоріатичнo=
0;
висипання:
бісопролол
– дуже рідко.
З боку
скелетно-м’=
03;зової
системи та
сполучної
тканини. М’яз&=
#1086;ві
судоми: бісо=
пролол
– нечасто, пе=
;риндоприл
– часто;
м’язова
слабкість: б=
ісопролол
– нечасто;
артралгія:
периндоприl=
3;
– нечасто*; мі&=
#1072;лгія:
периндоприl=
3;
– нечасто*.
З боку
нирок та сеч=
086;вивідних
шляхів.
Ниркова
недостатніl=
9;ть:
периндоприl=
3;
– нечасто;
гостра нирк
=
86;ва
недостатніl=
9;ть:
периндоприl=
3;
– дуже рідко.
З боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз. Е&=
#1088;ектильна
дисфункція: =
периндоприl=
3;
– нечасто; по=
1088;ушення
потенції:
бісопролол
– рідко.
Загаль=
085;і
розлади. Астенія: бі=
1089;опролол
– часто, пери=
;ндоприл
– часто; втом=
1083;юваність:
бісопролол =
–
часто; біль в
грудній
клітці:
периндоприl=
3;
– нечасто*; не&=
#1079;дужання:
периндопри=
1083;
– нечасто*;
периферичнl=
0;й
набряк: пери=
ндоприл
– нечасто*;
гіпертерміn=
3;:
периндоприl=
3;
– нечасто*.
Дослід=
078;ення.
Підвищення
рівня
сечовини в
крові:
периндоприl=
3;
– нечасто*; пі&=
#1076;вищення
рівня
креатиніну
=
74;
крові:
периндоприl=
3;
– нечасто*; пі&=
#1076;вищення
рівня
печінкових
ензимів: біс=
опролол
– рідко, пери=
;ндоприл
– рідко;
підвищення
рівня
білірубіну
=
74;
крові: перин=
доприл
– рідко;
підвищення
рівня
тригліцериk=
6;ів:
бісопролол
– рідко; зниж=
1077;ння
гемоглобінm=
1;
та зниження =
075;ематокриту:
периндопри=
1083;
– дуже рідко.
Ушкодження,
отруєння та
ускладненнn=
3;
прийому. Падіння:
периндоприl=
3;
– нечасто*.
*Частота
проявів
побічних
реакцій,
виявлених з
=
72;
допомогою
спонтанних
повідомленn=
0;, розрахован&=
#1072;
за даними
клінічних
досліджень.
**Дані
симптоми
спостерігаn=
2;ться
особливо на
початку
лікування.
Загалом вон
=
80;
слабко
виражені та
часто
зникають
протягом 1-2
тижнів.
Повідо=
1084;лення
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції. Повідоl=
4;ляти
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції
після реєст
=
88;ації
лікарськогl=
6;
засобу
важливо. Це
дасть змогу
продовжуваm=
0;и
моніторинг
співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к
лікарськогl=
6;
засобу. Спец=
110;алісти
у галузі
охорони
здоров’я зо
=
73;ов’язані
повідомлятl=
0;
про будь-які
випадки
підозрюванl=
0;х
побічних
реакцій
через націо
=
85;альну
систему
повідомленn=
0;.
Тер=
;мін
придатностo=
0;.
30 місяців.
Ум=
1086;ви
зберігання.
Не потребує
особливих
умов
зберігання.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
=
59;паковка. =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
=
&nb=
sp; =
ПРЕСТИЛОЛ
ПРЕСТИ=
1051;ОЛ®
5 мг/10 мг,
ПРЕСТИЛОЛ®=
sup>
10 мг/5 мг,
ПРЕСТИЛОЛ®=
sup>
10 мг/10 мг: по 30 або 100
таблеток у
контейнері
для таблето
=
82;;
по 1
контейнеру
для таблето
=
82;
у коробці з к=
1072;ртону
пакувальноk=
5;о. =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
&nb=
sp; =
Катег=
;орія
відпуску.
За
рецептом.
Виробн=
1080;к.
Лабораторі&=
#1111;
Серв’є
Індастрі/Les Laboratoires
Servier Іndustrie.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
905 рут де
Саран, 45520 Жіді,
Франція/
905 route de Saran, 45520 Gidy, France.
Виробн=
1080;к.
Серв’=
;є
(Ірландія)
Індастріс
Лтд/Servier (Ireland) Industries Ltd.
Місцезнахо&=
#1076;ження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
Маніл=
;ендз,
Горей Роуд,
Арклоу, Ко.
Віклоу, Ірла=
085;дія/
Moneylands, Gorey Road, Arklow, Co.
Wicklow, Ireland.
=
47;аявник.
ЛЄ
ЛАБОРАТУАР
=
57;ЕРВ’Є/Les
Laboratoires Servier.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
заявника.
50, рю Карно, 92284
Сюрен Седек
=
89;,
Франція/
50, rue Carnot, 92284 Suresnes Сedex, France.
У разo=
0;
виникнення
запитань
щодо
лікарськогl=
6;
засобу слід
звертатися
до
представниm=
4;тва
компанії «Л
=
28;
ЛАБОРАТУАР
СЕРВ’Є» в Україні
за тел.: (044) 490 3441,
факс: (044) 490 3440.
PAGE=
3 |