MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3ABF6.C68A8E30" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3ABF6.C68A8E30 Content-Location: file:///C:/6811CF62/UA101430101_B29B.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
КЛЕ=
;КСАНТ <=
/b>300
(CLEXANE<=
!--[if supportFields]>SYMBOL 210 \f
"Symbol" \s 14=
Т 300)
Склад:<=
/i>
діюча
речовина: енокс=
;апарин;
1 мл
розчину
містить ено
=
82;сапарину
натрію 10 000
анти-Ха МО − екві&=
#1074;алентно
еноксапариl=
5;у
натрію 100 мг;
доп=
;оміжні
речовини: спирт
бензиловий,
вода для
ін’єкцій.
Лікарс=
1100;ка
форма. Розчин для і=
;н’єкцій.
Ос
=
85;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;: безбk=
2;рвний
або
блідо-жовто
=
75;о
кольору про
=
79;орий
розчин.
Фармак=
1086;терапевтич=
на
група. Антитромбо&=
#1090;ичні
засоби. Груп=
072;
гепарину.
Код АТХ В01А В05.=
Фар=
;макологічн=
10;
властивостo=
0;.
Фар=
;макодинамі
=
82;а.
Еноксапари&=
#1085;
є
низькомолеl=
2;улярним
гепарином, у
якого
антитромбоm=
0;ична
та
антикоагулn=
3;нтна
активність
=
89;тандартног=
1086;
гепарину не
пов’язані
між собою.
Йому власти
=
74;е
більш висок
=
77;
співвідношk=
7;ння
анти-Ха до ан=
1090;и-ІІа
(антитромбі
=
85;ової)
активності.
Для еноксап
=
72;рину
співвідношk=
7;ння
цих двох вид=
110;в
активності
становить 3,6.
Як і =
1076;ля
стандартноk=
5;о
гепарину,
анти-Ха та
анти-ІІа
активність
еноксапариl=
5;у
обумовлена
=
81;ого
впливом на
антитромбіl=
5;.
У
профілактиm=
5;них
дозах
препарат не =
095;инить
значної дії =
085;а
активованиl=
1;
частковий
тромбопласm=
0;иновий
час (АЧТЧ).
На
піку
активності
лікувальниm=
3;
доз АЧТЧ мож=
077;
бути в 1,5–2,2 раз=
072;
більше
контрольноk=
5;о
часу. Ця
пролонгаціn=
3;
відображає
залишкову
антитромбіl=
5;ову
активність.
Лік=
;ування
гострого
інфаркту
міокарда з п=
110;дйомом
сегмента ST у
комбінації
=
79;
тромболітиm=
5;ним
засобом у па=
094;ієнтів,
у яких прово=
076;иться
подал=
ьше
перкутанне
коронарне
втручання (П=
050;В),
а також у паціє=
нтів,
яким ця
процедура н
=
77;
проводитьсn=
3;. У велl=
0;кому
багатоцентl=
8;овому
клінічному
дослідженнo=
0;
20479 пацієнтів o=
0;з
гострим
інфарктом
міокарда (ІМ)
з підйомом
сегмента ST пі&=
#1089;ля
того, як вони
отримали
фібринолітl=
0;чну
терапію, бул=
080;
рандомізовk=
2;но
розподіленo=
0;
на групи для
отримання
еноксапариl=
5;у
у вигляді бо=
083;юсної
внутрішньоk=
4;енної
ін’єкції 3000
анти-Ха МО, од&=
#1088;азу
після якої
негайно під
=
96;кірно
вводили доз
=
91;
100 анти-Ха МО/кk=
5;, а
потім прово
=
76;или
підшкірні
ін’єкції по ≥ 36
годин). Усі па&=
#1094;ієнти
також
отримували
=
72;цетилсаліц=
1080;лову
кислоту про
=
90;ягом
не менше 30 діб.
Дозу
еноксапариl=
5;у
для пацієнт=
10;в
віком ≥ 75
років відко
=
88;игували:
75 МО/кг у
вигляді
підшкірної
ін’єкції
кожні 12
годин без
початкової
болюсної
внутрішньоk=
4;енної
ін’єкції.
У ході
дослідженнn=
3; у
4716 (23 %) пацієнтів=
було
проведено П
=
50;В
на тлі
антитромбоm=
0;ичної
терапії із
застосуванl=
5;ям
замаскованl=
0;х
досліджуваl=
5;их
препаратів. =
055;ацієнти
не
отримували
=
76;одаткову
дозу, якщо з
моменту
останньої
підшкірної
ін’єкції
еноксапариl=
5;у
до роздуван
=
85;я
балона
пройшло
менше 8 годин,
або ж
отримували
болюсну
внутрішньоk=
4;енну
ін’єкцію
еноксапариl=
5;у
в дозі 30
анти-Ха МО/кг,
якщо з
моменту
останньої
підшкірної
ін’єкції
еноксапариl=
5;у
до роздуван
=
85;я
балона
пройшло
більше 8
годин.
Еноксапари&=
#1085;
значно зме
=
85;шив
частоту
подій перви
=
85;ної
кінцевої то
=
95;ки
(комбінован
=
72;
кінцева точ
=
82;а,
що включає в
себе рециди
=
74;
інфаркту
міокарда та =
083;етальні
наслідки з
будь-якої
причини про
=
90;ягом
30 діб після вк=
лючення
у дослі=
дження:
9,9 % у групі
еноксапариl=
5;у
порівняно з 12,=
0 %
у групі
нефракціонl=
6;ваного
гепарину
(зниження ві=
076;носного
ризику – 17 % (р<0,001)).
Частота
рецидиву
інфаркту
міокарда
була значно
нижча у груп=
110;
еноксапариl=
5;у
(3,4 % порівняно
=
79;
5 %, р<0,001, зниженн=
103;
відносного
ризику – 31 %). Ча=
089;тота
летальних н
=
72;слідків
була нижча у =
1075;рупі
еноксапариl=
5;у
без статист
=
80;чно
значущої
різниці між
групами (6,9 %
порівняно з 7,5=
%,
р=3D0,11).
Позитивний
вплив енокс
=
72;парину
на первинну
кінцеву точ
=
82;у
був постійн
=
80;й
у підгрупах,
розподіленl=
0;х за
віком,
статтю,
локалізаціn=
8;ю
ІМ, наявніст=
102;
цукрового
діабету або
ІМ в
анамнезі,
типу призна
=
95;еного
фібринолітl=
0;чного
препарату т
=
72;
інтервалу
часу між
появою
перших клін=
10;чних
ознак і
початком
лікування.
Еноксапари&=
#1085;
продемонстl=
8;ував
значну
перевагу, по=
088;івняно
з
нефракціонl=
6;ваним
гепарином, з=
072;
впливом на п=
077;рвинну
кінцеву точ
=
82;у
ефективносm=
0;і
як у
пацієнтів, я=
082;і
перенесли к
=
86;ронарну
ангіопластl=
0;ку
протягом 30 ді&=
#1073;
після
включення у
дослідженнn=
3; (10,8 % по&=
#1088;івняно
з 13,9 %, зниження =
1074;ідносного
ризику на 23 %),
так і в
пацієнтів,
яким не
виконували корон=
арну
ангіопластl=
0;ку
(9,7 % порівняно
=
79;
11,4 %, зниження в=
110;дносного
ризику на 15 %).
Частота
виникнення
=
74;еликих
кровотеч пр
=
86;тягом
30 діб була зна=
чно
вищою (p<0,0001) у
групі
еноксапариl=
5;у
(2,1 %) порівняно =
079;
групою
гепарину (1,4 %). У
групі
еноксапариl=
5;у
була вища
частота шлу
=
85;ково-кишков&=
#1080;х
кровотеч (0,5 %)
порівняно з
групою
гепарину (0,1 %), т=
1086;ді
як частота
внутрішньоm=
5;ерепних
крововиливo=
0;в
в обох група=
093;
була однако
=
74;ою
(0,8 % у випадку е=
085;оксапарину
порівняно з 0,7=
% у
випадку
гепарину).
Аналіз комб=
інованих
кінцевих то
=
95;ок,
за допомого=
02; яких
визначали
загальну
клінічну ко
=
88;исть,
продемонстl=
8;ував
статистичнl=
6;
значущу пер
=
77;вагу
(p<0,0001)
еноксапариl=
5;у
порівняно з
нефракціонl=
6;ваним
гепарином:
зниження ві
=
76;носного
ризику
становило 14 %
на користь
еноксапариl=
5;у
(11 % порівняно k=
9;
12,8 %) за
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки, яка
включала ле
=
90;альні
наслідки,
рецидив ІМ і =
1074;елику
кровотечу (к=
088;итерії
TIMI) протягом 30 д=
1110;б,
і 17 % (10,1 % порівняl=
5;о
з 12,2 %) − для
комбінованl=
6;ї
кінцевої
точки, яка
включала ле
=
90;альні
наслідки,
рецидив ІМ і =
1074;нутрішньоч=
ерепний
крововилив
протягом 30 ді&=
#1073;.
Через 12
місяців спо
=
89;тереження
визначено з
=
85;иження
відносного
ризику комб=
10;нованої
кінцевої
точки
(повторне ви=
085;икнення
ІМ та леталь=
085;их
наслідків з
будь-якої
причини) на
користь
еноксапариl=
5;у
на 8 % (95 %
ДІ: 2−14 %).
Фар=
;макокінети
=
82;а.
Фармакокін&=
#1077;тичні
показники
еноксапариl=
5;у
оцінювали н
=
72;
підставі тр
=
80;валості
анти-Ха та
анти-ІІа
активності
=
91;
плазмі кров=
10; при
застосуванl=
5;і
рекомендовk=
2;них
доз (валідов=
072;ні
амідолітичl=
5;і
методи) післ=
103;
одноразовоk=
5;о
та повторно
=
75;о
підшкірногl=
6;
введення та
після однор
=
72;зової
внутрішньоk=
4;енної
ін’єкції.
Біодос=
1090;упність. При п=
10;дшкірному
введенні
еноксапариl=
5;
всмоктуєтьl=
9;я
швидко та
майже
повністю (пр=
080;близно
на 100 %).
Максимальнk=
2;
активність
=
91;
плазмі кров=
10;
спостерігаn=
8;ться
через 3−4
години післ=
03;
введення. Ця
максимальнk=
2;
активність
(виражена у
анти-Ха МО)
становить 0,18 &plusm=
n;
0,04 (після
введення 2000
анти-Ха МО), 0,43 ± =
0,11
(після
введення 4000
анти-Ха МО) − п=
ри
профілактиm=
5;ній
терапії та 1,01 &plus=
mn;
0,14 (після
введення 10 000 М
=
54;
анти-Ха) при
лікувальніl=
1;
терапії.
Внутрішньо&=
#1074;енна
болюсна
ін’єкція ен
=
86;ксапарину
в дозі 3000
анти-Ха МО з п&=
#1086;дальшим
підшкірним
=
74;веденням
100 анти-Ха МО/кk=
5;
маси тіла
кожні 12 годин
призводить
до досягнен
=
85;я
першого мак
=
89;имального
рівня
концентрацo=
0;ї
анти-Ха
активності
величиною 1,16
МО/мл (n=3D16) та сер=
еднього
показника
площі під
фармакокінk=
7;тичною
кривою, що
відповідає 88 %=
стійкої
концентрацo=
0;ї.
Стійка
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
на другу доб=
091;
терапії.
У межах реко=
;мендованих
доз
фармакокінk=
7;тика
еноксапариl=
5;у
є лінійною. В=
1085;утрішньо-ін=
;дивідуальн
=
72;
та міжіндив=
10;дуальна
варіабельнo=
0;сть
низька. Післ=
103;
повторного
=
87;ідшкірного
введення
препарату
здоровим
добровольцn=
3;м
у дозі 4000
анти-Ха МО
один раз на
добу стійка
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
на другу доб=
091;,
при цьому
середня
активність
еноксапариl=
5;у
приблизно н
=
72;
15 % вища, ніж пі
=
89;ля
одноразовоo=
1;
дози. Рівні
активності
еноксапариl=
5;у
у
рівноважноl=
4;у
стані можна
передбачитl=
0;
за
фармакокінk=
7;тикою
одноразовоo=
1;
дози. Після б=
1072;гаторазово=
го
підшкірногl=
6; введення
еноксапариl=
5;у
в дозі 100
анти-Ха МО/кг
маси тіла
двічі на доб=
091;
стійка
концентрацo=
0;я
досягаєтьсn=
3;
у період між
днями 3-м та 4-м,
при цьому
середня
концентрацo=
0;я
у плазмі на 65 %
=
74;ища,
ніж після од=
085;оразової
дози, а
максимальнk=
2;
та
мінімальна
анти-Ха акти=
074;ність
становить 1,2
та 0,52 анти-Ха
МО/мл
відповідно. =
047;
огляду на фа=
088;макокінети&=
#1082;у
еноксапариl=
5;у
натрію ця рі=
079;ниця
у концентра
=
94;ії
є передбачу
=
74;аною
та
знаходитьсn=
3;
у межах тера=
087;евтичного
інтервалу.
Анти-ІІа
активність
=
91;
плазмі кров=
10;
після підшк=
10;рного
введення пр
=
80;близно
у 10 разів
нижча, ніж
анти-Ха
активність.
Середня
максимальнk=
2;
анти-ІІа
активність
спостерігаn=
8;ться
приблизно
через 3−4
години післ=
03; підшкірної
ін’єкції і
досягає 0,13
анти-ІІа МО/м=
1083;
після повто
=
88;ного
введення
препарату у
дозі 100 анти-Ха=
; МО/кг
двічі на
добу.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
еноксапариl=
5;у
і
тромболітиm=
5;ного
засобу
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії
виявлено не
було.
Розпод=
1110;л. Об’є
=
84;
розподілу
анти-Ха
активності
еноксапариl=
5;у
натрію
становить
приблизно 5
літрів і май=
078;е
відповідає
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
Метабо=
1083;ізм.
Метаболізм
еноксапариl=
5;у
відбуваєтьl=
9;я
переважно у
печінці
(шляхом
десульфатиk=
9;ації
та
деполімериk=
9;ації).
Виведе=
1085;ня. Післ=
03; підшкірної
ін’єкції
період
напіввиведk=
7;ння
анти-Ха акти=
074;ності
у низькомол
=
77;кулярних
гепаринів (Н=
052;Г)
є більш
тривалим
порівняно з
цим показни
=
82;ом
для
нефракціонl=
6;ваних
гепаринів.
Еноксапари&=
#1085;у
властиве
монофазне
виведення з
При
застосуванl=
5;і
НМГ анти-IIа ак=
тивність
у плазмі
крові знижу=
08;ться
швидше, ніж
анти-Ха
активність.
Еноксапари&=
#1085;
та його
метаболіти
виводяться
=
85;ирками
(ненасичува
=
85;ий
механізм) і ч=
1077;рез
жовчовивідl=
5;і
шляхи.
Нирковий
кліренс фра
=
75;ментів,
що мають
анти-Ха акти=
074;ність,
становить
приблизно 10 % в=
;ід
введеної
дози, а
загальна
ниркова
екскреція
активних та
неактивних
=
88;ечовин
– 40 % дози.
Особли=
1074;і
популяції<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>
Пац=
;ієнти
літнього ві
=
82;у. Оскі
=
83;ьки
у цій
популяції
спостерігаn=
8;ться
фізіологічl=
5;о
знижену
функцію
нирок, то
елімінація =
08;
більш
повільною. Ц=
077;
не впливає н=
072;
дозування
або схему
введення
препарату
при
проведенні
=
87;рофілактич=
1085;ої
терапії, пок=
080;
ниркова
функція у
таких
пацієнтів
залишаєтьсn=
3;
в прийнятни
=
93;
межах, тобто
якщо вона
знижується
лише у
невеликій
мірі.
У пацієнтів=
літнього
віку (понад 75
років), дуже
важливо
систематичl=
5;о
оцінювати
функцію
нирок за
допомогою
формули
Кокрофта пе
=
88;ед
початком
лікування
НМГ (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Пацієнти з
легкою та
помірною
нирковою не
=
76;остатністю
(кліренс
креатиніну =
>
30 мл/хв). В
окремих
випадках
може бути
корисним
моніторинk=
5;
анти-Ха
активності
для запобіг
=
72;ння
передозуваl=
5;ню,
коли енокса
=
87;арин
застосовуєm=
0;ься
для
лікувальноo=
1;
терапії (див.
розділ «Осо
=
73;ливості
застосуванl=
5;я»).
Гемоді=
1072;ліз. НМГ
вводиться у
артеріальнm=
1; лінію
діалізного
контуру у ві=
076;повідних
дозах для
запобіганнn=
3; тромбоутво=
1088;енню
у системі.
Фармакокін&=
#1077;тичні
параметри
препарату п
=
88;и
цьому
загалом
залишаютьсn=
3;
незмінними, =
079;а
винятком
випадків
передозуваl=
5;ня
або потрапл=
03;ння
препарату у
загальне
кров’яне ру
=
89;ло,
що
призводить
до зростанн=
03; анти-Ха
активності
=
91;
зв’язку із
термінальнl=
6;ю
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Клініч=
1085;і
характерисm=
0;ики.
Пок=
;азання.
Профілакти&=
#1082;а
веноз=
;ної
тромбоембоl=
3;ії
при
хірургічниm=
3; втручаннях
помірного
або високог
=
86;
ризику.
Профілакти&=
#1082;а
тромбоутвоl=
8;ення
в екстракор
=
87;оральному
контурі
кровообігу
=
87;ід
час
процедури
гемодіалізm=
1;
(зазвичай пр=
080;
її
тривалості 4
години або
менше).
Лікування
діагностовk=
2;ного
тромбозу
глибоких ве
=
85;,
що
супроводжуn=
8;ться
тромбоембоl=
3;ією
легеневої
артерії або
без неї, та не
має тяжких
клінічних
симптомів, з=
072;
винятком
тромбоембоl=
3;ії
легеневої
артерії, яка
вимагає
лікування
тромболітиm=
5;ним
засобом або
хірургічноk=
5;о
втручання.
Лікування
нестабільнl=
6;ї
стенокардіo=
1;
та гострого
інфаркту
міокарда бе
=
79;
зубця Q, у комб=
інації
з
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою.
Про=
;типоказанн=
03;.
Незалежно
від дози
(лікувально=
11;
або профіла
=
82;тичної)
Клексан® 300 l=
5;е
можна
застосовувk=
2;ти
у таких
випадках:
- Пі
=
76;вищена
чутливість
до
еноксапариl=
5;у,
гепарину аб
=
86;
його похідн
=
80;х,
у тому числі
інших НМГ,
підвищена
чутливість
до
допоміжних
речовин
(бензиловий
спирт).
- На=
03;вність
в анамнезі
тяжкої
гепариніндm=
1;кованої
тромбоцитоl=
7;енії
(ГІТ) типу ІІ,
спричиненоo=
1;
нефракціоl=
5;ованим
або низьком
=
86;лекулярним
гепарином
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
- Кр
=
86;вотеча
або
схильність
до кровотеч=
10;,
пов’язані з
порушенням
гемостазу
(можливим ви=
085;ятком
з цього
протипоказk=
2;ння
може бути ди=
089;еміноване
внутрішньоl=
9;удинне
згортання
крові, якщо в=
1086;но
не пов’язан
=
77;
з лікування
=
84;
гепарином
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»)).
- Орган=
;ічне
ураження з імовір=
1085;істю
виникнення кровотечі.
- Актив=
;на
клінічно
значуща кро
=
74;отеча.
- Ди
=
90;ячий
вік до 3 років
− через вміс=
090;
бензиловогl=
6;
спирту (15 мг/мл=
;).
Таким паціє
=
85;там
слід
призначати
нефракціонl=
6;ваний
гепарин. У не=
1076;оношених
немовлят пі
=
76;
час введенн=
03;
лікарських
засобів, що
містять
бензиловий
=
89;пирт,
спостерігаl=
3;ося
таке
порушення
дихання як
синдром
утрудненогl=
6;
дихання
(метаболічн
=
80;й
ацидоз,
неврологічl=
5;і
розлади,
паузи в
диханні) (див.
розділ
«Діти»).
Зас=
;тосування
лікувальниm=
3;
доз
препарату К
=
83;ексан®
300 протипоказ&=
#1072;не
у таких
випадках:
- Вн
=
91;трішньомоз=
1082;овий
крововилив.
- Акт=
;ивна
виразка шлу
=
85;ка
або
дванадцятиl=
7;алої
кишки.
- Тя
=
78;ка
ниркова
недостатніl=
9;ть
(кліренс
креатиніну
=
87;риблизно
30 мл/хв за
формулою
Кокрофта)
через відсу
=
90;ність
відповідниm=
3;
даних, крім
окремих
випадків у п=
072;цієнтів,
які
перебуваютn=
0;
на діалізі. П=
1072;цієнтам
з тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
слід призна
=
95;ати
нефракціонl=
6;ваний
гепарин. Для
розрахунку
за формулою
Кокрофта
потрібно зн
=
72;ти
масу тіла па=
094;ієнта
за останнім =
074;изначенням<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
- Сп=
10;нальна
або
епідуральнk=
2;
анестезія: ц=
110;
процедури н
=
77; слід
ні в якому
разі
застосовувk=
2;ти
у пацієнтів,
які застосо
=
74;ують
лікувальні
дози НМГ. Хво=
1088;им,
які
отримують
гепарин для
лікування, а
не для профі=
083;актики,
місцево-рег=
10;онарна
анестезія п
=
88;и
планових
хірургічниm=
3;
втручаннях
=
79;аборонена.
Зас=
;тосування
лікувальниm=
3;
доз
препарату К
=
83;ексан®
300 загалом не
рекомендуєm=
0;ься
у таких
випадках:
- Го
=
89;трий
обширний
ішемічний
інсульт із в=
090;ратою
свідомості
=
72;бо
без. Якщо
інсульт
спричиненоl=
0;й
емболією, у
перші 72
години післ=
03; інсульту
еноксапариl=
5;
застосовувk=
2;ти
не можна. Ефе=
1082;тивність
лікувальниm=
3;
доз НМГ не ви=
1079;начена,
незалежно
від причини, =
1086;бширності
ураження аб
=
86;
тяжкості
клінічних
проявів інф
=
72;ркту
головного
мозку.
- Го
=
89;трий
інфекційниl=
1;
ендокардит
(крім деяких
ембологениm=
3;
серцевих
ускладнень).
- Ни
=
88;кова
недостатніl=
9;ть
легкого або
помірного
ступеня тяж
=
82;ості
(кліренс
креатиніну =
30-60 мл/хв=
).
Крім того,
лікувальні
дози
препарату
Клексан® 300 k=
9;азвичай
не рекоменд
=
91;ється
призначати
=
87;ацієнтам
незалежно
від їх віку, у
комбінації
=
79; такими
препаратамl=
0;
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій&raqu=
o;):
1.
Ацетилсаліm=
4;илова
кислота у
знеболювалn=
0;них,
жарознижувk=
2;льних
та протизап
=
72;льних
дозах.
2.
Нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
засоби (НПЗЗ) (=
систе=
084;не
застосуванl=
5;я).
3. Декстран 40 (парен=
090;еральне
застосуванl=
5;я).
Застосуван&=
#1085;я
профілактиm=
5;них
доз препара
=
90;у
Клексан® 300 k=
9;азвичай
не
рекомендуєm=
0;ься
у таких випа=
076;ках:
- Тя
=
78;ка
ниркова
недостатніl=
9;ть
(кліренс
креатиніну 30
мл/хв за
формулою
Кокрофта, див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
- У
перші 24
години післ=
03;
внутрішньоl=
4;озкового
крововиливm=
1;.
Крім того,
Клексан® 300 m=
1;
профілактиm=
5;них
дозах не
рекомендуєm=
0;ься
призначати
=
87;ацієнтам
віком від 65
років у
комбінації
=
79; такими
лікарськимl=
0;
засобами
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»):
1.
Ацетилсаліm=
4;илова
кислота у
знеболювалn=
0;них,
жарознижувk=
2;льних
та
протизапалn=
0;них
дозах.
2. НП=
047;З
(сист=
077;мне
застосуванl=
5;я).
3.
Декстран 40 (парен=
090;еральне
застосуванl=
5;я).
Вза=
;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємоді=
;й.
Певні
лікарські
засоби або
терапевтичl=
5;і
класи препа
=
88;атів
можуть
сприяти
розвитку
гіперкалієl=
4;ії:
солі калію,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики,
інгібітори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту,
інгібітори
=
88;ецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ, НПЗЗ,
гепарини
(низькомоле
=
82;улярні
або нефракц=
10;оновані),
циклоспориl=
5;,
такролімус
=
90;а
триметоприl=
4;.
Виникнення
гіперкалієl=
4;ії
може
залежати ві
=
76; того,
чи має
пацієнт повR=
17;язані
з нею фактор=
080;
ризику. Ризи=
082;
виникнення
=
75;іперкалієм=
1110;ї
зростає, якщ=
086;
вищевказанo=
0;
лікарські
засоби
застосовувk=
2;ти
одночасно.
Па=
094;ієнти
віком до 65
років, які
отримують
лікувальні
дози НМГ, паціє=
нти
літнього
віку (> 65 років)
незалежно
від дози НМГ. <=
/span>
Небажа=
1085;і
комбінації.
З аце=
1090;илсаліцило=
вою
кислотою у
знеболювалn=
0;них,
жарознижувk=
2;льних та
протизапалn=
0;них
дозах (за
екстраполяm=
4;ією
та іншими
саліцилатаl=
4;и):
підвищений
ризик
кровотечі
(пригніченн=
03;
функції
тромбоцитіk=
4;
та ураження =
089;лизової
оболонки шл
=
91;нково-кишко&=
#1074;ого
тракту під
дією саліци
=
83;атів).
Слід застос
=
86;вувати
жарознижувk=
2;льні,
знеболювалn=
0;ні
засоби, що не
належать до
саліцилатіk=
4;
(наприклад,
парацетамоl=
3;).
З НПЗЗ,
включаючи
кеторолак (с=
080;стемне
застосуванl=
5;я):
підвищений
ризик крово
=
90;ечі
(пригніченн=
03; функції
тромбоцитіk=
4;
та ураження
слизової
оболонки шл
=
91;нково-кишко&=
#1074;ого
тракту під
дією НПЗЗ).
Якщо
неможливо
уникнути
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я,
слід
проводити р
=
77;тельний
клінічний н
=
72;гляд.
З декстрано
=
84;
40 (парентера
=
83;ьне
застосуванl=
5;я):
підвищений
=
88;изик
кровотечі
(пригніченн=
03;
декстраном 40
функції
тромбоцитіk=
4;).
Комбін=
1072;ції,
що
потребують
=
74;живання
запобіжних
заходів.
З пер=
1086;ральними
антикоагуl=
3;янтами:
посилення а
=
85;тикоагулян=
1090;ного
ефекту. При
заміні
гепарину
пероральниl=
4;
антикоагулn=
3;нтом
слід
посилити
клінічний н
=
72;гляд.
Комбін=
1072;ції,
що
потребують
обережного
застосуванl=
5;я.
З інг=
1110;біторами
агрегації
тромбоцитіk=
4;
(окрім
ацетилсаліm=
4;илової
кислоти у
знеболювалn=
0;них,
жарознижувk=
2;льних
та протизап
=
72;льних
дозах): абсиксимаб,
ацетилсаліm=
4;илова
кислота в ан=
090;иагрегантн&=
#1080;х
дозах при
кардіологіm=
5;них
та
неврологічl=
5;их
показаннях,
берапрост,
клопідогреl=
3;ь,
ептифібатиk=
6;,
ілопрост,
тиклопідин,
тирофібан:
підвищений
ризик
виникнення
кровотечі.
Пацієн=
1090;и
віком до 65
років, які
отримують
профілактиm=
5;ні
дози НМГ.
Комбін=
1072;ції,
що
потребують
обережного
застосуванl=
5;я.
Комбінован&=
#1077;
застосуванl=
5;я
лікарських
засобів, що
впливають н
=
72;
різні фази
гемостазу,
підвищує
ризик виник
=
85;ення
кровотечі.
Отже,
незалежно
від віку пац=
110;єнта
слід
проводити
постійний
моніторинг
=
82;лінічного
стану та у
разі
необхідносm=
0;і
виконувати
лабораторнo=
0;
аналізи, кол=
080;
призначаютn=
0;ся
профілактиm=
5;ні
дози НМГ
одночасно з
пероральниl=
4;и
антикоагулn=
3;нтами,
інгібітораl=
4;и
агрегації
тромбоцитіk=
4; (абсик=
089;имаб,
НПЗЛЗ,
ацетилсаліm=
4;илова
кислота у
будь-якій до=
079;і,
клопідогреl=
3;ь,
епт=
;ифібатид,
ілопрост,
тиклопідин,
тирофібан<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>) та
тромболітиm=
5;ними
засобами.
Осо=
;бливості
застосуванl=
5;я.
Хоча
концентрацo=
0;ї
різних НМГ
визначаютьl=
9;я
у
міжнародниm=
3;
одиницях (МО)
анти-Ха
активності,
їх
ефективнісm=
0;ь
залежить не
тільки від ї=
093;
анти-Ха акти=
074;ності.
Небезпечно
заміняти
один режим
дозування
НМГ на інший =
1072;бо
інший
синтетичниl=
1;
полісахариk=
6;, оскільки
кожен режим
було
обґрунтоваl=
5;о
специфічниl=
4;и
клінічними
дослідженнn=
3;ми.
Отже, при
застосуванl=
5;і
кожного
препарату
слід
дотримуватl=
0;ся
особливої
обережностo=
0;
та виконува
=
90;и
спеціальні
інструкції
для
застосуванl=
5;я.
Клексан® 300
містить 15 мг/м=
л
спирту
бензиловогl=
6;,
що може
спричинити
=
90;оксичні
та
анафілактиm=
5;ні
реакції у
дітей віком
до 3 років.
Зап=
;обіжні
заходи при
застосуванl=
5;і.
Ризик
виникнення
кровотечі<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>.
Необхідно
дотримуватl=
0;ся
рекомендовk=
2;них
режимів
дозування
(дози та
тривалість
лікування). Н=
1077;виконання
цих
рекомендацo=
0;й
може спричи
=
85;ити
розвиток
кровотечі,
зокрема у па=
094;ієнтів
з групи
ризику (паці=
108;нти
літнього
віку, пацієн=
090;и
з нирковою
недостатніl=
9;тю).
Випадки
тяжких
кровотеч
були
зареєстровk=
2;ні
у пацієнтів =
083;ітнього
віку, зокрем=
072;
через
зниження фу
=
85;кції
нирок, що
виникає з
віком; у паці=
1108;нтів
з нирковою
недостатніl=
9;тю; у пацo=
0;єнтів
з масою тіла
нижче
У будь-якому
випадку пац=
10;єнти
літнього
віку та/або п=
1072;цієнти
з нирковою
недостатніl=
9;тю,
а також паці=
108;нти,
лікування
яких триває
більше 10 діб,
повинні
знаходитисn=
0;
під
спеціальниl=
4; наглядом.
В окремих
випадках
кількісне
визначення
=
72;нти-Ха
активності
може бути ко=
088;исним
для
виявлення
накопичуваl=
5;ня
препарату
(див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ризик
ГІТ.
Завжди слід
припускати
можливість
розвитку ГІ
=
58;
та термінов
=
86;
визначати
рівень тром
=
73;оцитів
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»)
при розвитк
=
91; у паціє=
;нта,
який
застосовує
НМГ у
лікувальниm=
3;
або профіла
=
82;тичних
дозах,
наступних т
=
88;омботичних
ускладнень:
-
загостренl=
5;я
тромбозу,
лікування я
=
82;ого
проводитьсn=
3;;
-
флебіт;
- лег=
1077;невий
емболізм;
-
гостра
ішемія
нижніх
кінцівок;
-
інфаркт
міокарда аб
=
86; ішемічний
інсульт.
Механі=
1095;ні
протези
клапанів
серця.
Застосуван&=
#1085;я
еноксапариl=
5;у
для профіла
=
82;тики
тромбоембоl=
3;ічних
ускладнень
=
91;
пацієнтів з
механічнимl=
0;
протезами
клапанів се
=
88;ця
окремо не
вивчалось.
Однак
декілька ок
=
88;емих
випадків
тромбозу
було
зареєстровk=
2;но
у пацієнтів =
079;
механічнимl=
0;
протезами
клапанів
серця, які
отримували
еноксапариl=
5;
для
профілактиl=
2;и
тромбоембоl=
3;ічних
ускладнень.
Ваг=
;ітність. У клі
=
85;ічному
дослідженнo=
0;
з участю
вагітних
жінок з
механічнимl=
0;
протезами
клапанів
серця, які
отримували
=
77;ноксапарин
у дозі 100
анти-Ха МО/кг
два рази на
добу для
зменшення
ризику
тромбоембоl=
3;ічних
ускладнень, =
091;
двох з восьм=
080;
жінок
розвився
тромбоз, що
спричинив
обструкцію
клапана, яка
призвела до
загибелі
матері та
плода. Окрем=
110;
випадки
тромбозу ме
=
93;анічного
клапана
серця у
вагітних
жінок, які
отримували
еноксапариl=
5;
для профіла
=
82;тики
тромбоембоl=
3;ічних
ускладнень,
було =
також
зареєстровk=
2;но
під час
післяреєстl=
8;аційного
нагляду за
препаратом. =
054;тже,
у таких паці=
108;нтів
ризик
тромбоембоl=
3;ічних
ускладнень
підвищениl=
1;.
Застер=
1077;ження
при застосу
=
74;анні.
Кро=
;вотеча. Як і у =
1088;азі
застосуванl=
5;я
інших
антикоагулn=
3;нтів,
можливе
виникнення
кровотечі
(див. розділ
«Побічні р
=
77;акції»).
При розвитк
=
91;
кровотечі
слід
дослідити ї=
11;
причину та
призначити
відповідне
лікування.
Фун=
;кція
нирок. Перш ніж
почати
лікування Н
=
52;Г,
слід
оцінити функц=
;ію
нирок,
зокрема у па=
094;ієнтів
віком від 75
років, шляхо=
084;
визначення
кліренсу
креатиніну (=
050;К)
за формулою
Кокрофта, ви=
082;ористовуюч&=
#1080;
дані
останнього
вимірюваннn=
3;
маси тіла:
- Для пk=
2;цієнтів
чоловічої
статі: КК =3D
(140-вік) х маса
тіла/(0,814 х
креатинін у
сироватці
крові), де вік
виражено в
роках, маса
тіла – у
кілограмах, =
072;
креатинін в
сироватці – =
091;
мкмоль/л.
- Для
жінок цю
формулу
корегувати
шляхом=
множення
результату
на 0,85.
Якщо
сироватковl=
0;й
креатинін
виражено в
мг/мл, показн=
1080;к
слід помнож
=
80;ти
на
коефіцієнт 8,8.=
Застосуван&=
#1085;я
лікувальниm=
3;
доз НМГ у
пацієнтів з
діагностовk=
2;ною
тяжкою
нирковою
недостатніl=
9;тю
(КК близько 30
мл/хв)
протипоказk=
2;но.
Пацієн=
1090;и
з ожирінням.
Пацієнти з
ожирінням
мають
підвищений
ризик
виникнення
тромбоембоl=
3;ії.
Безпека та е=
092;ективність
профілактиm=
5;них
доз у пацієн=
090;ів
з ожирінням
(індекс маси
тіла > 30 кг/м2)
не були
повністю
визначені, і
немає
рекомендацo=
0;й
щодо
корекції
дози для цих
пацієнтів. Ц=
110;
пацієнти
повинні пер
=
77;бувати
під
ретельним
наглядом
щодо ознак і
симптомів
тромбоембоl=
3;ії.
Лабора=
1090;орні
показники.
Контро=
1083;ь
рівня
тромбоцитіk=
4; у
пацієнтів,
які
застосовуюm=
0;ь
НМГ та мають =
1088;изик
ГІТ (наприкл=
072;д,
ГІТ ІІ типу).<=
/u>
НМГ можуть с=
;причиняти
розвиток ГІ
=
58;
II типу –
серйозної
імуноопосеl=
8;едкованої
тромбоцитоl=
7;енії,
яка може при=
079;вести
до артеріал=
00;них
або венозни
=
93;
тромбоембоl=
3;ічних
подій, що
можуть бути
небезпечниl=
4;и
для життя аб=
086;
погіршуватl=
0;
функціоналn=
0;ний
прогноз для =
087;ацієнтів
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
Для своєчас
=
85;ого
виявлення
ГІТ за
пацієнтами
необхідно
здійснюватl=
0; ві=
076;повідний
нагляд.
Пац=
;ієнти,
які
перенесли
оперативне
втручання
або нещодав
=
85;о
отримали
травму
(протягом 3
місяців). Незале&=
#1078;но
від того, чи п&=
#1088;изначають
препарат дл=
03;
лікувальноo=
1;
або
профілактиm=
5;ної
терапії, в
усіх
пацієнтів н
=
77;обхідно
систематичl=
5;о
проводити л
=
72;бораторне
дослідженнn=
3;,
оскільки
частота ГІТ
становить > 0,1 %
або навіть > 1 % &=
#1091;
хірургії та
травматолоk=
5;ії.
Це
дослідженнn=
3; має
включати
визначення
=
82;ількості
тромбоцитіk=
4;:
- перед
призначеннn=
3;м
НМГ або не
пізніше ніж =
095;ерез
24 години
після
початку
терапії
препаратом;
- потім=
; двічі
на тиждень
протягом
одного
місяця (пері=
086;д
максимальнl=
6;го
ризику);
- у
подальшому, =
091;
разі
тривалого
лікування −
один раз на
тиждень до п=
088;ипинення
лікування.
Пац=
;ієнти
з іншими
станами,
відмінними
від операти
=
74;ного
втручання
або
нещодавньоo=
1;
травми (прот=
103;гом
3 місяців). Незале=
1078;но
від того, чи п&=
#1088;изначають
препарат дл=
03;
лікувальноo=
1;
або
профілактиm=
5;ної
терапії,
необхідне
систематичl=
5;е
виконання л
=
72;бораторних
досліджень
згідно з тим=
080;
ж принципам
=
80;,
що
застосовуюm=
0;ься
у хірургії і
травматолоk=
5;ії
(див. вище), у
пацієнтів:
- які
раніше
отримували
нефракціонl=
6;ваний
гепарин (НФГ)
або НМГ в
останні 6
місяців,
враховуючи,
що частота
ГІТ станови
=
90;ь
> 0,1 % або навіть
> 1 %;
- які
мають
значущі
супутні
захворюванl=
5;я,
враховуючи
потенційну
=
90;яжкість
ГІТ у таких
пацієнтів.
В інших
випадках, з
огляду на бі=
083;ьш
низьку
частоту
розвитку ГІ
=
58;
(< 0,1 %), моніториl=
5;г
кількості
тромбоцитіk=
4;
може бути
обмежений т
=
72;кими
заходами:
- од
=
85;оразовий
контроль кі
=
83;ькості
тромбоцитіk=
4;
на початку
лікування
або не пізні=
096;е
ніж через 24
години післ=
03;
початку
лікування;
- ко
=
85;троль
кількості т
=
88;омбоцитів
у разі
наявності к
=
83;інічних
симптомів, щ=
086;
вказують на
ГІТ
(будь-який
новий епізо
=
76;
артеріальнl=
6;ї
та/або
венозної
тромбоембоl=
3;ії,
будь-яке бол=
110;сне
ураження
шкіри в місц=
110;
ін’єкції, бу=
076;ь-які
алергічні
або
анафілактиm=
5;ні
симптоми на =
090;лі
лікування). П=
1072;цієнтів
необхідно
поінформувk=
2;ти
про
можливість
=
74;иникнення
таких
симптомів т
=
72;
про необхід
=
85;ість
повідомленl=
5;я
про них
лікарю.
Слід запідо=
зрити
виникнення
ГІТ, якщо
вміст
тромбоцитіk=
4;
нижче 150000/мм3
(або =
150
Г/л) та/або
якщо
спостерігаn=
8;ться
відносне
зменшення
кількості
тромбоцитіk=
4;
на 30-50 %
порівняно з
1. Не=
075;айно
визначити к=
10;лькість
тромбоцитіk=
4;
для
підтверджеl=
5;ня
отриманих
результатіk=
4;.
2. Ві=
дмінити
терапію геп
=
72;рином,
якщо цей
аналіз
підтверджуn=
8;
зниження кі
=
83;ькості
тромбоцитіk=
4;
або навіть
вказує на
його посиле
=
85;ня
та якщо іншо=
111;
очевидної
причини цьо
=
75;о
не виявлено.
Для
проведення in vitro
тесту на
агрегацію
тромбоцитіk=
4;
та імунолог=
10;чного
дослідженнn=
3;
зразок
необхідно
помістити у
пробірку з
цитратним
розчином.
Однак за
таких умов
негайні
заходи, яких
необхідно
вжити, не
повинні
ґрунтуватиl=
9;я
на
результатаm=
3; in vitro
тесту на
агрегацію
тромбоцитіk=
4;
або імуноло
=
75;ічного
дослідженнn=
3;,
оскільки
існує лише д=
077;кілька
спеціалізоk=
4;аних
лабораторіl=
1;,
які можуть
проводити
такі тести у =
1079;вичному
порядку, а їх
результати
можна отрим
=
72;ти
в найкращом
=
91;
випадку лиш
=
77;
через декіл=
00;ка
годин. Проте =
1090;акі
дослідженнn=
3;
є
необхіднимl=
0;,
оскільки мо
=
78;уть
допомогти
діагностувk=
2;ти
це ускладне
=
85;ня,
оскільки
ризик
виникнення
тромбозу пр
=
80;
продовженнo=
0;
лікування
гепарином у =
090;аких
випадках є
дуже високи
=
84;.
3. Пр=
086;водити
профілактиl=
2;у
або
лікування
тромботичнl=
0;х
ускладнень, =
087;ов’язаних
із ГІТ. Якщо
продовженнn=
3;
антикоагулn=
3;нтної
терапії є
дуже
важливим, ге=
087;арин
слід
замінити
антитромбоm=
0;ичним
засобом, що
належить до
іншої групи
препаратів,
наприклад
данапароїдl=
6;м
натрію або
лепірудиноl=
4;, який
призначаютn=
0;
у
лікувальниm=
3; або
профілактиm=
5;них
дозах
індивідуалn=
0;но
для кожного
пацієнта.
Заміну
пероральниl=
4;и
антикоагулn=
3;нтами
можна
проводити
тільки післ=
03;
того, як кіль=
1082;ість
тромбоцитіk=
4;
повернетьсn=
3;
до норми,
оскільки
існує ризик
загостреннn=
3;
тромбозу пр
=
80;
застосуванl=
5;і
пероральниm=
3;
антикоагулn=
3;нтів.
Заміна
гепарину
пероральниl=
4;и
антикоагулn=
3;нтами.
Слід
посилити
клінічний
нагляд та
підвищити
частоту
виконання
лабораторнl=
0;х
аналізів
(протромбін
=
86;вий
час, що
виражений я
=
82; міжнародне
нормалізовk=
2;не
співвідношk=
7;ння
(МНС)) для
контролю за =
077;фектом
пероральниm=
3;
антикоагулn=
3;нтів.
У зв’язку з
існуванням
=
87;роміжку
часу для
досягнення
=
84;аксимально=
1075;о
ефекту
пероральноk=
5;о
антикоагулn=
3;нту,
лікування
гепарином у
постійній
дозі потріб
=
85;о
продовжуваm=
0;и
протягом
часу, необхі=
076;ного
для
підтримуваl=
5;ня
МНС у межах б=
1072;жаного
терапевтичl=
5;ого
інтервалу
при
визначенні
=
91; двох
послідовниm=
3;
аналізах.
Моніто=
1088;инг
анти-Ха
активності.
Оскільки
більшість
клінічних
досліджень,
які
продемонстl=
8;ували
ефективнісm=
0;ь
НМГ, були
проведені і
=
79;
застосуванl=
5;ям
дози, розрах=
086;ваної
за масою тіл=
072;
пацієнта та =
073;ез
спеціальноk=
5;о
лабораторнl=
6;го
контролю, зн=
072;чення
лабораторнl=
6;го
контролю дл=
03; оцінки
ефективносm=
0;і
лікування
НМГ не
встановленk=
7;.
Однак при
певних
клінічних
станах, які
часто
супроводжуn=
2;ться
ризиком
передозуваl=
5;ня,
моніторинг
анти-Ха
активності
може бути
корисним дл=
03; контролю
ризику
виникнення
кровотечі.
Ці ситуації=
переважно
стосуються &=
#1083;ікувальних
показань до
застосуванl=
5;я
НМГ і
пов’язані з
дозами, що
вводяться
пацієнтам і
=
79;:
-
легкою та
помірною
нирковою
недостатніl=
9;тю
(КК приблизн=
086;
30−60 мл/хв за
формулою
Кокрофта).
Оскільки на
відміну від
стандартноk=
5;о
нефракціонl=
6;ваного
гепарину НМ
=
43;
виводиться
переважно
нирками,
будь-яка
ниркова
недостатніl=
9;ть
може стати
причиною ві
=
76;носного
передозуваl=
5;ня.
Тяжка
ниркова
недостатніl=
9;ть
є
протипоказk=
2;нням
до
застосуванl=
5;я
НМГ у
лікувальниm=
3;
дозах (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»);
- на
=
76;мірно
високою або =
085;адмірно
низькою
масою тіла (с=
1093;уднення
або навіть
кахексія,
ожиріння);
-
кровотечі
невизначенl=
6;ї
етіології.
На
відміну від
цього,
моніторинг лабоl=
8;аторних
показників
не рекоменд
=
86;ваний
при
застосуванl=
5;і
профілактиm=
5;них
доз, якщо НМГ зk=
2;стосовуват=
080;
відповідно
до
терапевтичl=
5;их
рекомендацo=
0;й
(зокрема
тривалість
лікування) а=
073;о
під
час
гемодіалізm=
1;.
Для
виявлення
можливого
накопичуваl=
5;ня
гепарину
після багат
=
86;разового
введення пр
=
77;парату,
рекомендуєm=
0;ься
у разі
необхідносm=
0;і
брати кров н=
072;
аналіз на
піку активн
=
86;сті
(згідно з
наявними да
=
85;ими),
тобто прибл
=
80;зно
через 4
години післ=
03;
проведення
третьої
ін’єкції пр
=
80;
підшкірномm=
1;
введенні
препарату 2
рази на добу). =
Повторні
аналізи
анти-Ха
активності
для визначе
=
85;ня
рівня
гепарину в
крові слід
призначати
кожні 2−3 доби
в
індивідуалn=
0;ному
порядку
залежно від
результатіk=
4;
попередньоk=
5;о
аналізу,
також слід
розглянути
можливість
коригуваннn=
3;
дози НМГ.
Визначено,
що анти-Ха
активність зміню=
ється
залежно від =
074;иду
окремого НМ
=
43;
та кожного о=
082;ремого
режиму
дозування.
За
інформацієn=
2;,
що
ґрунтуєтьсn=
3;
на існуючих
даних, серед=
085;є
значення (±
стандартне
відхилення), =
1103;ке
спостерігаl=
3;ося
через 4
години післ=
03; сьомої
ін’єкції
еноксапариl=
5;у
у дозі 100
анти-Ха МО/кг
на ін’єкцію 2
рази на добу, &=
#1089;тановило
1,20 ± 0,17 анти-Ха
МО/мл.
Це середнє
значення спост=
ерігалося
у клінічних =
076;ослідження&=
#1093;,
під час яких =
1074;изначення
анти-Ха
активності
=
87;роводили
хромогенниl=
4;
(амідолітич
=
85;им)
методом.
АЧТЧ.
Деякі НМГ
помірно
підвищують
=
40;ЧТЧ.
Оскільки
клінічне
значення
цього показ
=
85;ика
не доведено,
немає
необхідносm=
0;і
використовm=
1;вати
цей тест для =
1084;оніторингу
лікування.
Сп=
110;нальна/епід=
уральна
анестезія у =
087;ацієнтів,
які
отримують
профілактиm=
5;не
лікування Н
=
52;Г.
Ні=
;коли
не можна
проводити
епідуральнm=
1;
або
спінальну
анестезію
пацієнтам,
які отримую
=
90;ь
терапію НМГ =
091;
лікувальниm=
3;
дозах.
Як і у
випадку зас
=
90;осування
інших
антикоагулn=
3;нтів,
при
застосуванl=
5;і
НМГ під час
проведення
=
89;пінальної/е&=
#1087;ідуральної
анестезії п
=
86;відомлялос=
1103;
про рідкісн=
10;
випадки спі
=
85;альних
гематом, що
спричиняли
тривалий аб
=
86;
постійний
параліч.
Ризик
розвитку
спінальної
гематоми
вищий у
випадку епі
=
76;уральної
анестезії,
яка
проводитьсn=
3;
із застосув
=
72;нням
катетера, ні=
078;
у випадку
спінальної
анестезії.
Риз=
1080;к
цих
рідкісних
подій може
зростати пр
=
80;
тривалому
використанl=
5;і
епідуральнl=
0;х
катетерів у =
087;ісляоперац&=
#1110;йному
періоді або =
091;
пацієнтів,
які у
минулому
перенесли
хірургічні
втручання н
=
72;
хребті або м=
072;ли
деформацію
хребта
(наприклад,
анкілозуючl=
0;й
спондилоарm=
0;рит).
Вст=
ановлення
або
видалення
катетера на
=
81;краще
здійснюватl=
0;
тоді, коли
антикоагулn=
3;нтний
ефект
еноксапариl=
5;у
є низьким.
Проте точни
=
81;
час
досягнення
достатньогl=
6;
низького
антикоагулn=
3;нтного
ефекту у кож=
085;ого
окремого
пацієнта
невідомий.
Якщо
передопераm=
4;ійне
застосуванl=
5;я
НМГ є
необхідним
(пацієнти,
які довгий
час прикуті
до ліжка,
травма) і якщl=
6;
користь від
місцевої/ре
=
75;іональної
спінальної
анестезії
або люмбаль
=
85;ої
пункції бул
=
72;
ретельно
зважена,
пацієнтам,
які отримал
=
80;
перед
операцією
ін’єкцію НМ
=
43;,
можна
проводити
таку
анестезію, з=
072;
умови, що між
ін’єкцією
гепарину і
спінальною
=
72;нестезією
пройшло не
менше
12 годин. Прот=
е,
оскільки
анти-Xa
активність
=
84;оже
зберігатисn=
3;
і після цьог=
086;
12-годинного
інтервалу,
все ще може
виникнути
нейроаксіаl=
3;ьна
гематома. У
пацієнтів з =
050;К
< 30 мл/хв слід
витримуватl=
0;
принаймні 24
години між
ін’єкцією
гепарину та
спінальною
анестезією.
Рек=
1086;мендується
проводити р
=
77;тельний
моніторинг
неврологічl=
5;ого
статусу
пацієнта з
огляду на
ризик спіна
=
83;ьної
гематоми.
Май&=
#1078;е у всіm=
3;
пацієнтів п
=
88;офілактичн=
1091;
терапію НМГ =
079;
контролем
неврологічl=
5;ого
статусу мож
=
85;а
розпочинатl=
0;
через 6−8
годин після ан=
;естезії
або після ви=
076;алення
катетера.
Слі&=
#1076;
дотримуватl=
0;сь
особливої о
=
73;ережності
при
одночасномm=
1; застосуван=
1085;і
препарату
одночасно з
Ста=
;ни,
які
супроводжуn=
2;ться
особливим
ризиком.
Контроl=
3;ь
за
проведенняl=
4;
лікування н
=
77;обхідно
підвищити у
наступних
випадках:
- печін=
;кова
недостатніl=
9;ть;
- шлунк=
;ово-кишкові
виразки або
інші органі
=
95;ні
ураження зі
схильністю
до кровотеч=
10;
в анамнезі;
- судин=
;ні
захворюванl=
5;я
сітківки ок
=
72;;
- після=
;операційни
=
81;
період післ=
03;
хірургічноk=
5;о
втручання н
=
72;
головному
або спинном
=
91;
мозку;
- люмба=
;льна
пункція: слі=
076;
враховуватl=
0;
ризик
інтраспінаl=
3;ьної
кровотечі і,
по
можливості,
відкладати
її
проведення
на як найдов=
096;і;
- одноч=
;асне
застосуванl=
5;я
з
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
впливають н
=
72;
гемостаз
(див. розділ «Взає=
;модія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій»).
Пр=
086;цедури
перкутанноo=
1;
коронарної
=
88;еваскуляри=
1079;ації.
Для
мінімізаціo=
1;
ризику
виникнення
кровотечі у
пацієнтів,
яким
проводитьсn=
3;
ПКВ з метою
лікування
нестабільнl=
6;ї
стенокардіo=
1;,
інфаркту
міокарда бе
=
79;
зубця Q та
гострого
інфаркту
міокарда з
підйомом се
=
75;мента
ST, слід строго
дотримуватl=
0;сь
рекомендовk=
2;них
проміжків
часу між вве=
076;енням
доз еноксап
=
72;рину.
Важливе
значення ма=
08;
досягнення
гемостазу у
місці
пункції
ін’єкції
після
проведення
ПКВ. Якщо
використовm=
1;ється
оклюзійний
пристрій, пр=
086;відник
можна
видаляти од
=
88;азу.
Якщо
застосовуєm=
0;ься
мануальна
компресія, п=
088;овідник
видаляєтьсn=
3;
через 6 годин
після
останньої п=
10;дшкірної/вн&=
#1091;трішньовен=
;ної
ін’єкції ен
=
86;ксапарину.
При
продовженнo=
0;
лікування е
=
85;оксапарино=
1084;
наступну
ін’єкцію сл=
10;д
вводити не
раніше ніж
через 6−8
годин після
видалення п
=
88;овідника.
Слід вести
нагляд за
місцем
пункції при
ПКВ для
виявлення
ознак
кровотечі
або гематом
=
80;.
Застосуван=
;ня
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ва=
075;ітність.
У досліджен=
ні
на тваринах
не було
виявлено
жодних дока
=
79;ів
тератогеннl=
6;го
впливу
еноксапариl=
5;у.
У разі
відсутностo=
0; будь-якого
тератогеннl=
6;го
впливу у
тварин не
очікується
цього ефект
=
91; у
люди&=
#1085;и.
Речовини,
які сприяют=
00;
виникненню
вад розвитк
=
91;
у людини,
виявилися
тератогеннl=
0;ми
у тварин під
час добре
проведених
досліджень
=
91; двох
видів.
Пр=
086;філактичне
застосуванl=
5;я
та лікуванн=
03; у І
триместрі
вагітності.
Існує недос=
татньо
клінічних
даних для оц=
110;нки
можливих
тератогеннl=
0;х
або
фетотоксичl=
5;их
ефектів
еноксапариl=
5;у
при його про=
092;ілактичном&=
#1091;
застосуванl=
5;і
у І
триместрі
вагітності
=
72;бо
як лікуваль
=
85;ої
терапії
протягом ус=
10;єї
вагіт=
ності.
Тому, як
застереженl=
5;я,
еноксапариl=
5; не
бажано
призначати
=
79;
профілактиm=
5;ною
метою під ча=
089;
І триместру
вагітності
та в
лікувальниm=
3;
дозах – прот=
103;гом
усієї
вагітності.
Якщо планує=
ться
застосуванl=
5;я
епідуральнl=
6;ї
анестезії,
профілактиm=
5;не
лікування г
=
77;парином
у разі
можливості
=
89;лід
припинити, найпіз=
1085;іше
за 12 годин до
анестезії.
Епідуральн&=
#1091;
або
спінальну
анестезію н
=
77;
слід
проводити
під час тера=
087;ії
НМГ у
лікувальниm=
3;
дозах.
Пр=
086;філактичне
застосуванl=
5;я
у ІІ
та ІІІ
триместраm=
3;
вагітності.
Дотепер
обмежена
кількість
випадків
клінічного
=
79;астосуванн=
1103;
еноксапариl=
5;у
у жінок
протягом ІІ
та ІІІ триме=
089;трів
вагітності
не свідчать
про
наявність
тератогеннl=
6;го
або
фетотоксичl=
5;ого
ефектів при
призначеннo=
0;
препарату.
Проте
необхідно
провести до
=
76;аткові
клінічні
дослідженнn=
3;, щоб
оцінити впл
=
80;в
препарату
при застосу
=
74;анні
протягом
вагітності.
Таким чином=
, профілакти=
095;не
застосуванl=
5;я
еноксапариl=
5;у
протягом ІІ
та ІІІ
триместрів
вагітності слід
розглядати
=
83;ише
у разі
необхідносm=
0;і.
Якщо
планується
застосуванl=
5;я
епідуральнl=
6;ї
анестезії,
профілактиm=
5;не
застосуванl=
5;я
гепарину
слід припин
=
80;ти
не пізніше
ніж за 12 годин
до
застосуванl=
5;я
анестезії.
Пе=
088;іод
годування
груддю. Оскіль=
1082;и
абсорбція
препарату у
шлунково-ки
=
96;ковому
тракті ново
=
85;ароджених
маловірогіk=
6;на,
жінкам, які
годують
груддю,
лікування
гепарином н
=
77;
протипоказk=
2;не.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або
іншими
механізмамl=
0;.
Прийом
препарату н
=
77;
впливає на
здатність к
=
77;рувати
автотранспl=
6;ртним
засобом та
працювати з
механізмамl=
0;.
Проте слід
бути
обережними
=
79; огляду
на можливі
побічні
реакції (див.
розділ
«Побічні
реакції»).
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Підшкі=
1088;ний
шлях
введення (за ви=
085;ятком
пацієнтів,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;,
а також паці=
108;нтів
із гострим
інфарктом
міокарда з
підйомом се
=
75;мента
ST, які
потребують
=
74;нутрішньов=
1077;нного
болюсного
введення).
Ця форма
випуску
призначена
для доросли
=
93;.
Препарат не
можна
вводити вну
=
90;рішньом’яз=
1086;во.
1 мл розчину для
ін’єкцій е
=
82;вівалентни=
1081;
приблизно 10 000
анти-Ха МО
еноксапариl=
5;у.
Тех=
;ніка
підшкірногl=
6;
введення.
За
допомогою
градуйованl=
6;го
шприца та
голки,
призначеноo=
1;
для
підшкірних
ін’єкцій, ві=
076;ібрати
з флакона
точну
кількість,
яка необхід
=
85;а
для ін’єкці=
11;.
У разі
багатодозоk=
4;их
флаконів
рекомендуєm=
0;ься
використовm=
1;вати
дуже тонкі
голки (з макс=
1080;мальним
діаметром
Підшкірне
введення ен
=
86;ксапарину
слід провод
=
80;ти
переважно у
положенні п
=
72;цієнта
лежачи на
спині. Препа=
088;ат
слід вводит
=
80; підшкірно
у перед=
ньолатералn=
0;ну
та задньола
=
90;еральну
ділянку
черевної стінк=
;и,
чергуючи то =
087;равий,
то
лівий бік.
Голку&nb=
sp;
необхідно
вводити пе
=
88;пендикуляр=
1085;о,
а не під
кутом, на всю
її довжину у
складку
шкіри, яку
тримають мі
=
78;
великим і
вказівним
пальцем. Цю складку
шкіри слід
утримувати
пальцями
протягом
усієї
ін’єкції д
=
86; кінця
введення
розчину.
Тех=
;ніка
внутрішньоk=
4;енного
(болюсного)
введення пр
=
77;парату
із використ
=
72;нням
багатодозоk=
4;ого
флакона,
КЛЕКСАН® 300,
для
лікування
гострого
інфаркту мі
=
86;карда
з підйомом
сегмента ST.
Лікування р=
озпочинати
із
внутрішньоk=
4;енної
болюсної інR=
17;єкції,
після якої
відразу роб
=
80;ти
підшкірну
ін’єкцію.
Багатодозоk=
4;ий
флакон слід
використовm=
1;вати,
коли
необхідно
взяти
початкову
дозу, яка
дорівнює 3000 МО=
;,
тобто 0,3 мл, за
допомогою
градуйованl=
6;го
1 мл
інсуліновоk=
5;о
шприца.
Цю дозу ввод=
;ити
у трубку сис=
090;еми
для внутріш
=
85;ьовенного
введення
розчинів. Не
допускаєтьl=
9;я
змішування
або
одночасне в
=
74;едення
еноксапариl=
5;у
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами. Дл=
103;
видалення
залишків
інших
лікарських
засобів і
попередженl=
5;я
їх
змішування
=
79;
еноксапариl=
5;ом
перед прове
=
76;енням
внутрішньоk=
4;енного
болюсного
введення
еноксапариl=
5;у
та після
нього крапе
=
83;ьницю
необхідно
промити
достатньою
кількістю
стандартноk=
5;о
фізіологічl=
5;ого
розчину або 5 %=
розчину
глюкози.
Еноксапариl=
5; можна
безпечно
вводити з 0,9 %
розчином на
=
90;рію
хлоріду або 5 %
розчином
глюкози.
В умовах
стаціонару
багатодозоk=
4;ий
флакон можн
=
72;
використовm=
1;вати,
якщо
необхідно о
=
90;римати:
-
дозу 100 МО/кг для
першої
підшкірної =
10;н’єкції,
яку вводити
одночасно з
внутрішньоk=
4;енним
болюсом, а та=
1082;ож
для повторн
=
80;х
ін’єкцій у д=
086;зі
100 МО/кг, необхo=
0;дних
для підшкір
=
85;ого
введення
кожні 12 годин;=
-
дозу 30 МО/кг
для
внутрішньоk=
4;енного
болюсного
введення дл=
03; пацієнтів,
яким
буде
застосованl=
6; ПКВ.
Заг=
;альні
рекомендацo=
0;ї.
Пр=
086;тягом
усього
періоду
лікування
необхідно
регулярно
контролюваm=
0;и
кількість т
=
88;омбоцитів,
оскільки
існує ризик =
074;иникнення
ГІТ (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Пр=
086;філактика
венозної
тромбоембоl=
3;ії
при
хірургічниm=
3;
втручаннях.
Ці
рекомендацo=
0;ї
зазвичай
стосуються
хірургічниm=
3; втручань,
що
проводятьсn=
3;
під
загальною
анестезією.
У разі
застосуванl=
5;я
спінальної
та
епідуральнl=
6;ї
анестезії с
=
83;ід
зважити
користь від
введення
еноксапариl=
5;у
перед
операцією т
=
72; теоре=
тично
підвищений
ризик
виникнення
спінальної
гематоми
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Схема
введення. В=
водити
1 ін’єкцію на
добу.
Дозува=
1085;ня.
До=
079;у
слід
визначати н
=
72;
основі
оцінки інди
=
74;ідуального
ризику у
конкретногl=
6;
пацієнта,
залежно від
типу
хірургічноk=
5;о
втручання.
Хір=
;ургічні
операції, як=
110;
супроводжуn=
2;ться
помірним тр
=
86;мбогенним
ризиком.
При хірургі=
чних
втручаннях,
які
супроводжуn=
2;ться
помірним тр
=
86;мбогенним
ризиком, та у
пацієнтів, які не=
; мають
високого
ризику
тромбоембоl=
3;ії,
для ефектив
=
85;ої
профілактиl=
2;и
достатньо
введення ен
=
86;ксапарину
у дозі 2000
анти-Ха МО (0,2 м
=
83;)
1 раз на добу. Режим
дозування,
що був
досліджениl=
1;,
передбачає
введення п
=
77;ршої
ін’єкції за 2
години до
початку
операції.
Хір=
;ургічні
операції, які
супроводжуn=
2;ться
високим тро
=
84;богенним
ризиком.
Опе=
;рації
на кульшово
=
84;у
та
колінному с
=
91;глобах.
Доза
становить 4000
анти-Ха (0,4 мл) т=
072;
вводиться 1
раз на добу.
Режим&nb=
sp;
дозування,
що був
досліджениl=
1;,
передбачає
введення
першої
ін’єкції
еноксапариl=
5;у
у дозі 4000
анти-Ха МО (по&=
#1074;на
доза)
за 12 годин до
початку опе
=
88;ації
або першої
ін’єкції у д=
086;зі
2000 анти-Ха МО (п=
086;ловина
дози) за 2
години до
початку
операції.
Інш=
;і
ситуації.
При
наявності п=
10;двищеного
ризику
розвитку
венозної тр
=
86;мбоемболії,
зумовленогl=
6;
типом
хірургічноk=
5;о
втручання (о=
089;обливо
при онколог=
10;чних
операціях)
та/або особл=
080;востями
пацієнта
(зокрема
венозна
тромбоембоl=
3;ія
в анамнезі),
можна
розглянути
можливість
введення пр
=
86;філактично=
1111;
дози, яка
застосовуєm=
0;ься
при
ортопедичнl=
0;х
операціях з
високим
ризиком,
таких як
операції на
Тривал=
1110;сть
лікування.
Застосуван&=
#1085;я
НМГ разом із відпов=
1110;дною
компресійнl=
6;ю
терапією
ніжних
кінцівок с
=
83;ід
продовжуваm=
0;и
до повного в=
110;дновлення
здатності
пацієнта до
активного
пересуваннn=
3;:
- у
загальній
хірургії
тривалість
=
79;астосуванн=
1103;
НМГ не повин=
085;а
перевищуваm=
0;и
10 діб, за
винятком
випадків,
коли у
пацієнта іс
=
85;ує
специфічниl=
1;
ризик
розвитку ве
=
85;озної
тромбоембоl=
3;ії
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»);
-
було
доведено
терапевтичl=
5;у
користь про
=
92;ілактичної
терапії ено
=
82;сапарином
у доз=
і
4000
анти-Ха МО на
добу
протягом 4−5
тижнів післ=
03;
операції на
кульшовому
суглобі;
-
якщо після
рекомендовk=
2;ного
курсу лікув
=
72;ння
у пацієнта
зберігаєтьl=
9;я
ризик
венозної
тромбоембоl=
3;ії,
слід розгля
=
85;ути
можливість
застосуванl=
5;я
пероральниm=
3;
антикоагулn=
3;нтів
для
подальшої
профілактиm=
5;ної
терапії.
Однак кліні
=
95;на
користь дов
=
75;отривалого
лікування Н
=
52;Г
або
пероральниl=
4;и
антикоагулn=
3;нтами
дотепер не д=
086;сліджувала&=
#1089;ь.
По=
087;ередження
згортання
крові в
екстракорпl=
6;ральній
системі
кровообігу
під час
процедури
гемодіалізm=
1;
(зазвичай пр=
080;
її тривалос
=
90;і
4 години або
менше).
Вну=
;трішньосуд
=
80;нний
шлях
введення (в =
1072;ртеріальну
лінію діалі
=
79;ного
контуру).
У пацієнтів,
яким провод=
03;ть
повторні
сеанси
гемодіалізm=
1;,
профілактиl=
2;а
згортання
крові в
екстраренаl=
3;ьній
системі очи
=
97;ення
крові
забезпечуєm=
0;ься
введенням
еноксапариl=
5;у
у початкові
=
81;
дозі 100 анти-Ха
МО/кг в
артеріальнm=
1; лінію
діалізного
контуру на
початку
сеансу.
Цю дозу, що
вводиться у
вигляді
одноразовоo=
1;
внутрішньоl=
9;удинної
болюсної інR=
17;єкції,
можна
застосовувk=
2;ти
тільки для
сеансів
гемодіалізm=
1;
тривалістю 4
години або
менше. У
подальшому
дозу можа
корегувати
=
79; урахування&=
#1084;
значної вну
=
90;рішньоінди=
1074;ідуальної
та міжіндив=
10;дуальної
варіа=
073;ельності.
Максимальн&=
#1072;
рекомендовk=
2;на
доза станов
=
80;ть
100 анти-Ха МО/кk=
5;.
Пацієнтам,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;
і мають висо=
082;ий
ризик
кровотечі (о=
089;обливо
при діалізі =
091;
передопераm=
4;ійному
та
післяопераm=
4;ійному
періоді) або =
1072;ктивну
кровотечу,
сеанси
діалізу
можна
проводити, з=
072;стосовуючи
еноксапариl=
5;
у дозі 50
анти-Ха МО/кг
(два введенн=
103;
в судину) або 75
анти-Ха МО/кг
(одне введен=
085;я
в судину).
Лі=
082;ування
діагностовk=
2;ного
тромбозу гл
=
80;боких
вен (ТГВ), який
супроводжуn=
8;ться
тромбоембоl=
3;ією
легеневої
артерії або
без неї, при
відсутностo=
0; тяжких
клінічних
симптомів<=
/i>.
При підозрі
на ТГВ слід п=
1088;овести
відповідне
обстеження
=
76;ля
підтверджеl=
5;ня
діагнозу.
Схема
введення. Вводи=
ти
дві ін’єкці=
11;
на добу з
інтервалом
=
91;
12 годин.
Дозува=
1085;ня. Доза
для однієї
ін’єкції
становить 100
анти-Ха МО/кг.<=
span
style=3D'mso-spacerun:yes'> Дозув=
;ання
НМГ для паці=
108;нтів
з масою тіла
більше
Три=
;валість
лікування
ТГВ. При
ліку=
074;анні
НМГ слід
якомога ран=
10;ше
переходити
=
85;а
терапію
пероральниl=
4;и
антикоагулn=
3;тивними
засобами,
якщо вона не
протипоказk=
2;на.
Тривалість
лікування
НМГ не
повинна
перевищуваm=
0;и
10 діб,
враховуючи
час,
необхідний
для досягне
=
85;ня
відповідноk=
5;о
терапевтичl=
5;ого
ефекту
пероральноk=
5;о
антикоагулn=
3;нта,
виключаючи
такі випадк
=
80;,
коли цей
ефект важко =
076;осягти
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Отже,
лікування
пероральниl=
4;и
антикоагулn=
3;нтами
слід
розпочинатl=
0;
якомога раніш=
;е.
Лі=
082;ування
нестабільнl=
6;ї
стенокардіo=
1;
та гострого
інфаркту
міокарда бе
=
79;
зубця Q.
Еноксапари&=
#1085;
призначати
=
91;
дозі 100 анти-Ха
МО/кг
підшкірно
два рази на д=
1086;бу
через кожні 12
годин у
комбінації
=
79;
аспірином
(рекомендов
=
72;на
доза − 75−325 мг
внутрішньо
після
мінімальноo=
1;
навантажувk=
2;льної
дози 160 мг). Рек
=
86;мендована
тривалість
лікування
становить 2−8 &=
#1076;іб
до
досягнення
=
89;табілізаці=
1111;
клінічного
стану.
Лі=
082;ування
гострого
інфаркту
міокарда з п=
110;дйомом
сегмента ST у
комбінації
=
79;
тромболітиm=
5;ним
засобом у па=
094;ієнтів,
у яких плану=
108;ться
або не
планується
проведення
=
55;КВ.
Після
початкової
внутрішньоk=
4;енної
болюсної
ін’єкції ен
=
86;ксапарину
в дозі =
3000
анти-Ха МО
вводити
підшкірно 100
анти-Ха МО/кг &=
#1087;ротягом
наступних 15
хвилин, поті=
084;
кожні 12 годин
(для перших
двох підшкі
=
88;них
ін’єкцій ма
=
82;симум
10000 анти-Ха МО). П&=
#1077;ршу
дозу
еноксапариl=
5;у
слід вводит
=
80;
за 15 хвилин до
або через 30 хв=
илин
після
початку
тромболітиm=
5;ної
терапії (фіб=
088;иноспецифі&=
#1095;ної
або ні).
Рекомендов&=
#1072;на
тривалість
=
83;ікування
становить 8 д=
1110;б
або до
виписки пац=
10;єнта
зі
стаціонару,
якщо період
госпіталізk=
2;ції
становить
менше 8 діб.
Супутня
терапія:
прийом
аспірину
слід розпоч
=
80;нати
якнайшвидшk=
7;
після появи
симптомів і
продовжуваm=
0;и
у дозі 75−325 мг н=
072;
добу
протягом не
менше 30 діб,
якщо не
показане
інше.
Пац=
;ієнти,
яким провод
=
80;ться
ПКВ:
-
якщо з часу
останнього
підшкірногl=
6;
введення
еноксапариl=
5;у
до
накачуваннn=
3;
балона прой
=
96;ло
менше 8 годин,
додаткове
введення
еноксапариl=
5;у
не потрібне;
-
якщо з часу
останнього
підшкірногl=
6;
введення
еноксапариl=
5;у
до
накачуваннn=
3;
балона прой
=
96;ло
більше 8
годин,
необхідно
ввести внут
=
88;ішньовенну
болюсну
ін’єкцію ен
=
86;ксапарину
в дозі
30 анти-Ха
МО/кг. Для
забезпеченl=
5;я
точності обR=
17;ємів
ін’єкції ре
=
82;омендуєтьс=
1103;
розвести
препарат до 300
МО/мл (тобто 0,3
мл еноксапа
=
88;ину,
розведеногl=
6;
у 10 мл) (див.
таблицю 1).
Т&=
#1072;блиця
1.
Об=
217;єми,
необхідні
для ін’єкці
=
81;ного
введе=
ння,
коли
розведення
здійснюєтьl=
9;я
для пацієнт=
10;в,
яким
проводитьсn=
3; ПКВ
Маса
тіла, кг |
Необхі=
дна
доза, МО |
Об’єм
для
введення
при
розведенні
до 300 МО/мл
(тобто 0,3 мл
еноксапари=
085;у,
розведені в 10
мл), мл |
45 |
1350 |
4,5 |
50 |
1500 |
5 |
55 |
1650 |
5,5 |
60 |
1800 |
6 |
65 |
1950 |
6,5 |
70 |
2100 |
7 |
75 |
2250 |
7,5 |
80 |
2400 |
8 |
85 |
2550 |
8,5 |
90 |
2700 |
9 |
95 |
2850 |
9,5 |
100 |
3000 |
10 |
Пац=
;ієнтам
віком від 75
років, які знаходя=
ться
на лікуванн=
10;
з приводу
гострого
інфаркту
міокарда з
підйомом
сегмента ST, почат=
;кову
внутрішньоk=
4;енну
болюсну ін’=
08;кцію
еноксапариl=
5;у
не вводити.
Їм слід
вводити
підшкірно е
=
85;оксапарин
у дозі 75
анти-Ха МО/кг
кожні 12 годин
(максимум 7500
анти-Ха МО
тільки для
перших двох =
110;н’єкцій).
Діти. Череk=
9;
відсутністn=
0;
відповідниm=
3;
даних не рек=
086;мендується
застосовувk=
2;ти
НМГ дітям. За=
1089;тосування
дітям віком
до 3 років
протипоказk=
2;но
через вміст
бензиловогl=
6;
спирту. Таки=
084;
пацієнтам с
=
83;ід
призначати
нефракціонl=
6;ваний
гепарин. У
недоношениm=
3;
немовлят пі
=
76;
час введенн=
03;
лікарських
засобів, що м=
1110;стять
бензиловий
спирт,
спостерігаl=
3;ося
таке
порушення
дихання як
синдром
утрудненогl=
6;
дихання
(метаболічн
=
80;й
ацидоз, невр=
086;логічні
розлади,
паузи в
диханні).
Пер=
;едозування.
Випадкове
передозуваl=
5;ня
при
підшкірномm=
1;
введенні
великих доз =
053;МГ
може
призвести д
=
86;
геморагічнl=
0;х
ускладнень.
У разі
кровотечі
для
лікування
деяких паці=
08;нтів
можна
застосовувk=
2;ти
протаміну
сульфат, вра=
093;овуючи
наступні фа
=
82;тори:
- ефект=
;ивність
протаміну с
=
91;льфату
набагато
нижча, ніж
ефективнісm=
0;ь,
зареєстровk=
2;на
при
передозуваl=
5;нях
нефракціонl=
6;ваного
гепарину;
- через
побічні
реакції
(зокрема
анафілактиm=
5;ний
шок) слід
ретельно
зважити
співвідношk=
7;ння
ризик/корис
=
90;ь
перед
застосуванl=
5;ям
протаміну
сульфату. Не=
081;тралізацію
еноксапариl=
5;у
здійснюватl=
0;
за допомого=
02;
повільного
внутрішньоk=
4;енного
введення
протаміну
(сульфату аб=
086;
гідрохлориk=
6;у).
Необхідна
доза
протаміну
залежить:
- від
введеної
дози
гепарину (100
протигепарl=
0;нових
одиниць
протаміну
нейтралізуn=
2;ть
активність 100
анти-Ха МО НМ=
1043;),
якщо з
моменту
введення
еноксапариl=
5;у
натрію
пройшло не
більше 8
годин;
- ві
=
76;
часу, що
пройшов з
моменту
введення ге
=
87;арину:
- якщо
з моменту
введення
еноксапариl=
5;у
натрію
пройшло
більше 8
годин або
якщо буде по=
090;реба
в другій доз=
110;
протаміну,
можна
вводити
інфузію 50
протигепарl=
0;нових
одиниць про
=
90;аміну
на 100 анти-Ха Мi=
4;
еноксапариl=
5;у
натрію;
- якщо з
моменту
ін’єкції
еноксапариl=
5;у
натрію
пройшло
більше 12
годин, немає
необхідносm=
0;і
вводити
протамін.
Ці
рекомендацo=
0;ї
стосуються
=
87;ацієнтів
з нормально=
02;
функцією ни
=
88;ок,
які
отримують
повторні
дози.
Однак
неможливо
повністю
нейтралізуk=
4;ати
анти-Ха
активність
еноксапариl=
5;у.
Крім того,
нейтралізаm=
4;ія
може мати
тимчасовий
=
93;арактер
через
особливістn=
0;
абсорбції Н
=
52;Г,
в результат=
10; чого
може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
розподілитl=
0;
загальну
розрахованm=
1;
дозу
протаміну н
=
72; декілька
ін’єкцій (2−4)
для введенн=
03;
протягом 24
годин.
Після
потрапляннn=
3; НМГ
до шлунку,
навіть у
великих
кількостях,
тяжкі
ускладненнn=
3;
маловірогіk=
6;ні
(таких випад=
082;ів
зареєстровk=
2;но
не було)
через незна
=
95;не
шлункове та
кишкове
всмоктуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу.
Поб=
;ічні
реакції.
По
=
73;ічні
реакції, що
спостерігаl=
3;ися
в клінічних
дослідженнn=
3;х
і про які пов=
1110;домляли
у
постмаркетl=
0;нговому
періоді, детал=
ьно
описані
нижче.
За
частотою
виникнення
побічні
реакції роз
=
87;оділено
на такі
категорії:
дуже часто (≥1/=
10);
часто (від ≥1/100
до <1/10); нечасто
(від ≥1/1000 до <1/100);
рідко (від ≥1/10000
до <1/1000); дуже
рідко (<1/10000);
частота
невідома
(неможливо
оцінити за н=
072;явними
даними).
Досвід
застосуванl=
5;я
у клінічних
дослідженнn=
3;х.
Застосуванl=
5;я
еноксапариl=
5;у
вивчали
серед більш =
085;іж
15 000 пацієнтів=
у
рамках
клінічних
досліджень.
Кількість
пацієнтів,
показання т
=
72;
схеми дозув
=
72;ння
детально
представлеl=
5;і
у таблиці 2.
Таблиця 2.
Профілакти=
1082;а
венозних
тромбоем-бо=
1083;ій
у
хірургічни=
093;
пацієнтів |
Профілакти=
1082;а
ТГВ у
терапевтич=
085;их
пацієнтів
під час
гострого
захворюван=
085;я |
Лікування
ТГВ з
емболією
легеневої
артерії або
без неї |
Лікуван=
;ня
нестабільн=
086;ї
стенокарді=
111;
або інфаркт=
1091;
міокарда
без зубця Q |
Лікування
інфаркту
міокарда з
елевацією с=
1077;гмента
ST |
|
Кіл=
100;кість
пацієнтів,
які
отримували
еноксапари=
085; |
1776 |
1169 |
559 |
1578 |
10 176 |
Схе=
084;а
дозування |
40
мг
підшкірно
один раз на
добу=
|
40
мг
підшкірно
один раз на
добу=
|
1 мг/кг
підшкірно
кожні 12 годин=
; або 1,5
мг/кг
підшкірно о=
1076;ин
раз на добу<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:Arial;mso-ansi-language:UK;mso=
-fareast-language:
UK;mso-bidi-language:UK'> |
1 мг/кг
підшкірно
кожні 12 годин=
; |
30
мг
внутрішньо=
074;ен-но
болюсно,
після чого п&=
#1086;
1
мг/кг
підшкірно к=
1086;жні
12
годин=
|
Кров&=
#1086;течі.
У
клінічних
дослідженнn=
3;х
кровотечі
були
побічними
реакціями,
про які
повідомлялl=
6;ся
найчастіше
(до них
належать і
серйозні
кровотечі
про які
повідомлялl=
0;
у 4,2 %
пацієнтів х=
10;рургічного
профілю).
Деякі з цих
випадків
були леталь
=
85;ими.
Гемораг&=
#1110;чні
ускладненнn=
3;
розцінювалl=
0;сь
як серйозні =
091;
таких
випадках:
Як
і у випадку з
іншими
антикоагулn=
3;нтами,
кровотеча
може
виникати у
разі
наявності с
=
91;путніх
факторів
ризику, таки=
093;
як:
Таблиця =
3.
Категорії
«Система-Ор=
1075;ан-Клас»
за
класифіка-ц=
1110;єю
MedDRA |
Профілакти-&=
#1082;а
ТГВ
хірургічни=
093;
пацієнтів |
Профілакти=
1082;а
ТГВ у
терапевтич=
085;их
пацієнтів |
Консервати=
1074;-не
лікування Т=
1043;В
з емболією
легеневої
артерії або
без неї |
Нестабільн=
1072;
стенокарді=
103;
/ інфаркт
міокарда
без
елевації
сегмента ST |
Інфаркт
міокарда з
елевацією
сегмента ST |
З
боку судин |
Дуже
часто: гемораг=
;ічні
явища*. Рідко: ретропе=
;ри-тонеальн=
080;й
крововилив. |
Часто: гемораг=
;ічні
явища*. |
Дуже
часто: гемораг=
;ічні
явища*. Нечасто=
;: внутріш=
;ньо-черепни=
081;
крововилив,
ретроперит=
086;-неальний
крововилив. |
Часто: гемораг=
;ічні
явища*. Рідко: ретропе=
;рито-неальн=
080;й
крововилив. |
Часто: гемораг=
;ічні
явища*. Нечасто=
;: внутріш=
;-ньочерепни=
081;
крововилив,
ретропери-т=
1086;неальний
крововилив. |
*
Наприклад:
гематома,
екхімоз (не в
місці ін’єк
=
94;ії),
гематома
рани,
гематурія,
носова
кровотеча т
=
72;
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча.
Таблиця 4.
Тром&=
#1073;оцитопенія
та
тромбоцитоk=
9;.
Категорії
«Система-Ор=
1075;ан-Клас»
за класифік=
1072;-цією
MedDRA |
Профілакти=
1082;а
тромбозу
глибоких ве=
1058;ГВ
у
хірургічни=
093;
пацієнтів |
Профілакти=
1082;а
ТГВ у
терапевтич=
085;их
пацієнтів |
Консервати=
1074;не
лікування Т=
1043;В
з емболією
легеневої
артерії або
без неї |
Нестабільн=
1072;
стенокарді=
103;
/ інфаркт
міокарда
без
елевації
сегмента ST |
Інфаркт
міокарда з
елевацією
сегмента ST |
З
боку крові
та
лімфатично=
111;
системи |
Дуже
часто: тромбоц=
;итоз*.
Часто: тромбоц=
;ито-пенія
. |
Нечасто=
;: тромбоц=
;ито-пенія.
|
Дуже
часто: тромбоц=
;итоз*.
Часто: тромбоц=
;ито-пенія
. |
Нечасто=
;: тромбоц=
;ито-пенія.
|
Часто: тромбо-m=
4;итоз*,
тромбо-m=
4;итопенія
. Дуже
рідко: імуно-аl=
3;ергічна
тромбо-цито=
1087;енія
. |
*
Кількість
тромбоцитіk=
4;
> 400 Г/л.
Інші
небажані
реакції, які
спостерігаl=
3;ись
у клінічних
дослідженнn=
3;х,
представлеl=
5;і
нижче,
незалежно
від показан
=
85;я
до
застосуванl=
5;я
препарату, т=
072;
класифіковk=
2;ні
за
категоріямl=
0;
«Система-Ор
=
75;ан-Клас»,
за частотою
виникнення
та в порядку
зменшення
їхньої
серйозностo=
0;.
Таблиця 5.
Категорії
«Система-Ор=
1075;ан-Клас»
за класифік=
1072;цією
MedDRA |
Небажані
ефекти (при
застосуван=
085;і
препарату
при всіх
показаннях) |
З
боку
імунної
системи |
Часто:
алергічна
реакція, що в
деяких
випадках
може
призвести
до
припинення
лікування
препаратом. Рідко:
анафілакти=
095;на
або
анафілакто=
111;дна
реакція. |
З
боку
печінки та
жовчовивід=
085;их
шляхів |
Дуже
часто:
підвищення
рівнів
печінкових =
1092;ерментів
(головним
чином
рівнів
трансаміна=
079;
більш ніж у 3
рази від
верхньої
межі норми) . |
З
боку шкіри
та
підшкірної
клітковини |
Часто: к
=
88;опив’янка,
свербіж,
еритема. Нечасто=
;:
бульозний
дерматит. |
Заг=
072;льні
розлади та
реакції у
місці введе=
1085;ня
препарату |
Часто:
гематома у
місці
ін’єкції*,
біль у місці
ін’єкції,
інша
реакція у
місці
ін’єкції
(наприклад,
набряк,
крововилив,
алергічна
реакція, зап&=
#1072;лення,
утворення
вузликів,
інші
реакції). Нечасто=
;:
некроз
шкіри у
місці
ін’єкції, що
може
розвинутис=
100;
після появи
пурпури чи
інфільтрат=
080;вних
болючих
еритематоз=
085;их
бляшок, що
вимагає
негайного
припинення
лікування
препаратом;
місцеве
подразненн=
103;. |
Змі=
085;и
при
лабораторн=
080;х
та
інструмент=
072;льних
дослідженн=
103;х |
Рідко: г=
10;перкаліємі=
1103;. |
*
Ризик
підвищуєтьl=
9;я
у випадку
недотриманl=
5;я
рекомендацo=
0;й
щодо здійсн
=
77;ння
ін’єкції аб
=
86;
використанl=
5;я
невідповідl=
5;ого
ін’єкційноk=
5;о
матеріалу.
Досв=
110;д
застосуванl=
5;я
у
постмаркетl=
0;нговому
періоді.
Оскі=
083;ьки
про ці
реакції
повідомлялl=
0;
добровільнl=
6;,
їх частота
оцінюється
як «невідом
=
72;»
(не може бути
оцінена за
наявними
даними).
З
боку імунно=
11;
системи. Ш=
;кірні
або системн=
10;
алергічні
ефекти (анаф=
110;лактичні
або
анафілактоo=
1;дні
реакції, в то=
1084;у
числі шок), як&=
#1110;
в окремих
випадках
можуть
призводити
до відміни
препарату.
З
боку
нервової
системи.
Головний
біль.
З
боку судин. =
i>Геморагічн&=
#1110;
епізоди, які
головним
чином пов’я
=
79;ані
із:
- супу&=
#1090;німи
факторами
ризику:
органічнимl=
0;
ураженнями,
при яких
існує імові
=
88;ність
виникнення
кровотечі, т=
072;
деякими
комбінаціяl=
4;и
лікарських
засобів (див.
розділ
«Протипокаk=
9;ання»,
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»), =
span>вo=
0;ком,
нирковою
недостатніl=
9;тю,
низькою мас
=
86;ю
тіла;
- нk=
7;дотримання=
084; терапев=
090;ичних
рекомендацo=
0;й:
тривалості
лікування т
=
72;
корекції
дози з ураху=
074;анням
маси тіла
пацієнта (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Зар&=
#1077;єстровано
рідкі
випадки
виникнення
=
89;пінальної
гематоми
після
застосуванl=
5;я
НМГ під час
спінальної
анестезії,
аналгезії
або
епідуральнl=
6;ї
анестезії. Цo=
0;
гематоми
призводили
до
неврологічl=
5;их
розладів
різного
ступеня
тяжкості, в
тому числі д=
086;
тривалого
або
постійного
паралічу
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
З
боку крові т=
072;
лімфатичноo=
1;
системи.
Повідомлялl=
6;ся
про
виникнення &=
#1090;ромбоцитоп=
;енії.
Існ
=
91;є
два її типи.
Тип І, тобто
найбільш
поширені
випадки, заз=
074;ичай
помірного
ступеня
тяжкості
(більше 100000/мм3),
з’являютьсn=
3;
на ранніх
етапах (до 5
доби) і не пот&=
#1088;ебують
припинення
лікування.
Тип ІІ, тобтl=
6;
рідкісні
випадки
тяжкої імун
=
86;алергічної
тромбоцитоl=
7;енії
(ГІТ).
Частота
виникнення
досліджена
недостатньl=
6; (див.
розділ «Особливост=
;і
застосуванl=
5;я»).
Можливе
безсимптомl=
5;е
та оборотне
підвищення
рівня
тромбоцитіk=
4;.
Гемора=
1075;ічна
анемія.
Є дані щодо
виникнення
гіпереозинl=
6;філії,
як
ізольовано,
так і на тлі
шкірних
реакцій, яка
зникала
після
припинення
=
83;ікування.
З
боку шкіри т=
072;
підшкірної
клітковини.
Зареєстровk=
2;но
випадки
васкуліту
внаслідок
гіперчутлиk=
4;ості
шкіри. Були
зареєстровk=
2;ні
випадки нек&=
#1088;озу
шкіри, перев=
;ажно
у місці
ін’єкції. Їм
може переду
=
74;ати
поява пурпу
=
88;и
або
інфільтровk=
2;них
та болісних
еритематозl=
5;их
плям. У таких
випадках
слід негайн
=
86;
припинити
терапію.
Алопеція.
З
боку печінк
=
80;
та
жовчовивідl=
5;их
шляхів.
Повідомляl=
3;ося
про випадки
гепатоцелюl=
3;ярного
або
холестатичl=
5;ого
ураження
печінки.
З
боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату.
Можливий
розвиток ос&=
#1090;еопорозу
при
лікуванні
протягом
тривалого
часу.
Заг=
;альні
розлади та
реакції у
місці введе
=
85;ня
препарату<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>. Післ=
03;
підшкірної
ін’єкції
можливе
утворення
гематоми у
місці
введення
препарату. Ц=
077;й
ризик
підвищуєтьl=
9;я
при
недотриманl=
5;і
рекомендацo=
0;й
щодо
проведення =
10;н’єкцій
та при
використанl=
5;і
невідповідl=
5;ого
ін’єкційноk=
5;о
матеріалу. У
результаті
запальної
реакції
можуть
виникнути вузли=
;ки
у місці
ін’єкції, як=
110;
зникають
протягом де
=
82;ількох
днів. Їх
поява не
потребує
припинення
лікування.
Тер=
;мін
придатностo=
0;. 2 роки.
Термін
придатностo=
0;
після
відкриття
флакона – не
більше 28 днів.=
Умови
зберігання. <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Збері=
;гати
у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці. Збері=
075;ати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 °C. Не
заморожуваm=
0;и.
Упаков=
1082;а. № 1: по 1 k=
3;агатодозов=
086;му
флакону по 3
мл в
картонній
коробці.
Катего=
1088;ія
відпуску. З<=
/span>а
рецептом.
Виробн=
1080;к.
1. ФАМАР ХЕЛС
КЕАР
СЕРВІСІЗ
МАДРИД, С.А.У.,
Іспанія.
2.
Санофі-Авен
=
90;іс
Дойчланд
ГмбХ.
Міс=
;цезнаходже
=
85;ня
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3; його
діяльності.
1. Авеніда
Леганес, 62,
Алькоркон 28923
Мадрид, Іспа=
085;ія.
2. Індустріпk=
2;рк
Хьохст-Брюн=
10;нгштрассе
50, Н500, Н590, Н600, Н785, Н790,
Франкфурт-н=
а-Майні,
Гессен, 65926,
Німеччина.
Заявни=
1082;.
ТОВ
«Санофі-Аве
=
85;тіс
Україна»,
Україна.
PAGE=
|
PAGE=
19 |