ІНСТРУКЦІ = 71;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Л&= #1045;ФЛЮТАБ

(LEFLUTA= B)

Склад:

ді= юча речовина: лефлюномід;

1 таблетк= 072;, вкрита оболонкою, містить 10 мг або 20 мг лефлюномідm= 1;;

до= поміжні речовини: лактози моногідрат, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072; низькозаміm= 7;ена, кислота винна, натрі= 102; лаурилсульm= 2;ат, магнію стеарат, спирт полів= 10;ніловий, титану діоксид (Е 171), тальк, лецит= 080;н, ксантанова камедь.

Лі= ;карська форма. Табле= ;тки, вкриті оболонкою.

Ос= новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

Лефлютаk= 3; 10 мг: білі або майже білі круглі двоо = 87;уклі таблетки, вкриті оболонкою.

Лефлютаk= 3; 20 мг: білі або майже білі круглі двоо = 87;уклі таблетки, вкриті оболонкою з рискою з одного боку.

Фа= ;рмакотерап = 77;втична група. Селек= ;тивні імунодепреl= 9;ивні агенти.

Код АТХ L04А А13.

Фармаколо = 75;ічні властивостo= 0;.

Фа= рмакодинамo= 0;ка.

Лефлюномі = 76; – базисний препарат дл= 03; лікування ревматоїднl= 6;го артриту, що має антипроліфk= 7;ративні властивостo= 0;. Лефлюномід продемонстl= 8;ував ефективнісm= 0;ь на моделях артриту та інших аутоімунниm= 3; захворюванn= 0; і при трансп= 083;антації, здебільшогl= 6; при застосуванl= 5;і протягом фази сенсибілізk= 2;ції. Він проявля= 08; імуномодулn= 2;ючі/імуно&#= 1089;упресивні властивостo= 0;, діє як антип= 088;оліфератив&= #1085;ий засіб і демонструє протизапалn= 0;ні властивостo= 0;. Лефл= 02;номід демонструє кращий захисний еф = 77;кт на моделях аутоімунниm= 3; захворюванn= 0; при застосуванl= 5;і в ранній фаз= 110; захворюванl= 5;я. In vivo ві= 085; швидко і майже повністю метаболізуn= 8;ться до A771726, який демонструє активність in vitro, і вважається відповідалn= 0;ним за терапевт = 80;чний ефект.

A771726, активний метаболіт лефлюномідm= 1;, інгібує у людини фермент дегідроороm= 0;ат- дегідрогенk= 2;зу і демонстру= 08; антипроліфk= 7;ративну активність.

Фа= рмакокінетl= 0;ка.

Лефлюномід швидко перетворюєm= 0;ься на активний метаболіт А7717= 26 у ході пресистемнl= 6;го метаболізмm= 1; (відкриття кільця) в стінці кише = 95;нику і в печінці. &= #1059; ході досліджень із введення = 84; міченого ¹⁴i= 7; лефлюномідm= 1; трьом здоровим добровольцn= 3;м не було виявлено незміненогl= 6; лефлюномідm= 1; в плазмі, сечі, фекаліях. Пі= 076; час інших до= 089;ліджень незмінений лефлюномід іноді виявл= 03;ли в плазмі у незначних концентрацo= 0;ях (нг/мл). Єдиним міченим метаболітоl= 4;, який виявля = 83;и в плазмі, був А771726. Цей метаболіт майже повністю відповідалn= 0;ний за активність Лефлютабу in vivo.

Дані щодо екскреції, отримані в ході дослід = 78;ень із застосуванl= 5;ям міченого ¹⁴i= 7; лефлюномід&#= 1091;, свідчать, що абсорбуєтьl= 9;я щонайменше 82-9= 5 % лікарськогl= 6; засобу. Період дося = 75;нення пікової концентрацo= 0;ї А771726 у плазмі д= 086;сить варіабельнl= 0;й; пікові рівн= 10; в плазмі можуть бути досягнені в межах від 1 до = 24 годин після введення однієї дози лікарськогl= 6; засобу. Лефлюномід можна приймати з їжею, оскіль= 082;и ступінь абсорбції є порівнянниl= 4; при прийомі натще і післ= 103; вживання їж= 10;. Через трива = 83;ий період напі = 74;виведення A771726 (приблизно 2 тижні) в ході клінічних досліджень для забезпе = 95;ення швидкого досягнення фази плато для A771726, протягом 3 днів застосовувk= 2;ли дозу насичення, яка становила 100 мг. Встановленl= 6;, що тривалість періоду дос= 03;гнення фази плато для концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу у плазмі без застосуванl= 5;я дози насичення може становити приблизно 2 місяці. У ході досліджень = 79; багаторазоk= 4;им введенням препарату пацієнтам і = 79; ревматоїднl= 0;м артритом фармакокінk= 7;тичні параметри А7717= 26 були лінійними для будь-яко= 111; дози в інтервалі від 5 до 25 мг. i= 5;ід час цих досліджень клінічний ефект був тісно пов’я = 79;аний із концент= ;рацією А771726 у плазмі т= 072; добовою доз = 86;ю лефлюномідm= 1;. При введенн= 10; дози 20 мг/добу сер&#= 1077;дня концентрацo= 0;я А771726 у плазмі у фазі плато становить 35 мкг/мл. У фазі плато акумульоваl= 5;і в плазмі рівні приблизно в 33-= 35 разів вищі, ніж при введенні єдиної дози.

У плазмі крові людин = 80; А771726 екстенсивнl= 6; зв’язуєтьсn= 3; з білком (альбуміном). Незв’язана = 92;ракція А771726 становитn= 0; близько 0,62 %. Зв’язуваннn= 3; А771726 є лінійни = 84; у всьому діа= 087;азоні терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;й. Було продемонстl= 8;овано дещо зменшене і більш варіююче зв’язуваннn= 3; А771726 у плазмі пацієнтів і = 79; ревма= 090;оїдним артритом аб = 86; хронічною нирковою недостатніl= 9;тю. Обширне зв’язуваннn= 3; A771726 з білками мож = 77; призвести д = 86; витіснення = 10;нших лікарських засобів, яки= 084; властивий в = 80;сокий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками. До&#= 1089;лідження взаємодії зв’язуваннn= 3; з білками плазми in vitro із застосуванl= 5;ям варфарину у клінічно ре = 83;евантних концентрацo= 0;ях не виявили такої взаємодії. Подібні дослідженнn= 3; продемонстl= 8;ували, що ібупрофе = 85; і диклофена = 82; не заміщуют= 00; A771726, хоча як вільна фракція A771726 збільшуєтьl= 9;я в 2-3 рази за наявності т = 86;лбутаміду. A771726 заміщував ібупрофен, диклофенак = 10; толбутамід, але рівень вільних фракцій цих лікарських засобів зрі = 89; тільки на 10−50 %. Немає доказів клінічної значущості цих ефектів. Відповідно до обширног = 86; зв’язуваннn= 3; А771726 з білками, його очевид = 85;ий об’єм розподілу є низьким (приблизно 11 л). Переважногl= 6; поглинання еритроцитаl= 4;и не зареєстр = 86;вано.

Лефлюномі = 76; метаболізуn= 8;ться до первинно = 75;о (А771726) та великої кількості другорядниm= 3;, включаючи ТФМА (4-трифтормет&#= 1080;ланілін) метаболітіk= 4;. Метаболічнk= 2; біотрансфоl= 8;мація лефлюномідm= 1; в А771726 і подальший метаболізм А771726 не контро = 83;юються одним ферментом і відбуваютьl= 9;я в мікросомалn= 0;них та цитозольниm= 3; клітинних фракціях. Дослідженн= 03; взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям циметидину (неспецифіч = 85;ого інгібітору = 94;итохрому Р450) та рифампіцинm= 1; (неспецифіч = 85;ого індуктора цитохрому Р450) демонструюm= 0;ь, що in vivo ферменти CYP лише незнач = 85;ою мірою берут= 00; участь у метаболізмo= 0; лефлюномідm= 1;.

Виведення А771726 відбуваєтьl= 9;я повільно і характеризm= 1;ється очевидним кліренсом, щ= 086; становить приблизно 31 мл/годину. Період напі = 74;виведення у пацієнтів становить приблизно 2 = 90;ижні. Після введення міченої доз = 80; лефлюномідm= 1; радіоактивl= 5;а мітка рівно= 02; мірою виділ= 03;лася з фекаліями, ймовірно, шляхом виве = 76;ення жовчю, і з сечею. А771726 виявляли в сечі та фекаліях через 36 днів після разового вв = 77;дення лікарськогl= 6; засобу. Основними метаболітаl= 4;и в сечі були глюкуронідl= 0;, похідні лефлюномідm= 1; (головним чи= 085;ом у зразках
0-24 години) і оксанілова кислота - похідне А771726. Г= 086;ловний компонент, щ= 086; був наявний = 091; фекаліях - А771726. Пероральне введення пацієнтам суспензії активованоk= 5;о вугілля або холестирамo= 0;ну значно прискорює і збільшує рівень виведення А7717= 26 та знижує його концентрацo= 0;ю в плазмі. Вважається, що подібний ефект досяг = 72;ється завдяки механізму шлунково-ки = 96;кового діалізу та/або перериваннn= 2; утилізації = 74; тонкому кишечнику т = 72; печінці.

Кл= ;інічні характерисm= 0;ики.

Показання.

− Лікування хворобомодl= 0;фікуючим антиревматl= 0;чним засобом (ХМАРЗ) активної фази ревмат = 86;їдного артриту у дорослих.

− Активн = 72; форма псоріатичнl= 6;го артриту.

Нещодавl= 5;о перенесене або одночасне лікування гепатотоксl= 0;чними чи гематотоксl= 0;чними ХМАРЗ (наприклад, метотрексаm= 0;ом) підвищує ризик виникнення серйозних побічних реакцій. Том= 091; рішення про початок лікування лефлюномідl= 6;м слід ретельно зважувати, враховуючи співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку.

Крім цього, перехід з лефлюномідm= 1; на інший ХМА= 056;З без подальшої процедури виведення (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») також підвищує ризик виникнення серйозних побічних реакцій навіть чере = 79; тривалий ча = 89; після таког = 86; переходу.

Протипока = 79;ання.

·= ; Підвище= на чутливість до активної субстанції (особливо за наявності в анамнезі си = 85;дрому Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу, мультиформl= 5;ої еритеми), до основного активного метаболіту терифлуноміду, або до будь−якої з допоміжних речовин пре = 87;арату.

·= ; Підвище= на чутливість до арахісу, сої.

·= ; Порушен= ня функції печінки.

·= ; Тяжкі імунодефіцl= 0;тні стани (у т. ч. СНІД).

·= ; Виражен= і порушення функцій кісткового = 84;озку, виражена анемія, лейкопенія, нейтропеніn= 3; або тромбоцитоl= 7;енія внаслідок інших причи = 85; (окрім ревматоїднl= 6;го або псоріат = 80;чного артриту).

·= ; Тяжкі інфекції.

·= ; Ниркова недостатніl= 9;ть помірного або тяжкого ступеня, оскільки недостатньl= 6; досвіду застосуванl= 5;я лефлюномідm= 1; пацієнтам ц= 10;єї групи.

·= ; Тяжка гіпопротеїl= 5;емія, у тому числі при нефроти = 95;ному синдромі.

·= ; Прийом препарату протипоказk= 2;ний вагітним жінкам і жінкам дітородногl= 6; віку, які не з&= #1072;стосовують надійних методів контрацепцo= 0;ї в період лікування лефлюномідl= 6;м і після лікування доти, доки рівень активного м = 77;таболіту в плазмі становить більше 0,02 мг/л= .

·= ; Необхід= но виключити вагітність перед почат = 82;ом лікування лефлюномідl= 6;м.

·= ; Періо= ;д годування груддю.

Взаємодія = 079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Нk= 2;ведені дані взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами характерні тільки для дорослих пацієнтів.=

Пl= 6;силення побічних явищ може спостерігаm= 0;ись у разі нещодавньоk= 5;о або супутнього = 79;астосуванн&#= 1103; гепатотоксl= 0;чних чи гематото = 82;сичних лікарських засобів, а також тоді, к&#= 1086;ли лікарські засоби застосовуюm= 0;ь після лікування лефлюномідl= 6;м без урахування = 87;еріоду, необхідногl= 6; для цілковитої елімінації препарату з організму. Тому в почат= 082;овій фазі після переведеннn= 3; рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и рівні ферме = 85;тів печінки і гематологіm= 5;ні показники.=

Метот = 88;ексат.

У рамках невеликого дослідженнn= 3; (n= =3D 30) із одночасним застосуванl= 5;ям лефлюномідm= 1; (у дозі від 10 дl= 6; 20 мг на добу) з метотрексаm= 0;ом (у дозі від 10 дl= 6; 25 мг на тиждень) спостерігаl= 3;ося підвищення рівнів печінкових ферментів у 2–3 рази у 5 з 30 пацієнтів. Підвищені рівні ферме = 85;тів повернулисn= 3; до норми у 2 учасників з продовженнn= 3;м прийому обо = 93; засобів і у 3 – після припинення прийому лефлюномідm= 1;. Ще у 5 пацієнт&= #1110;в спостерігаl= 3;ося підвищення більше ніж у 3 рази. У всіх воно також нормалізувk= 2;лося: 2 пацієнти продовжили прийом обох засобів, а 3 припинили прийом лефлюномідm= 1;.

У пацієнтів і = 79; ревматоїднl= 0;м артритом не = 073;уло виявлено фармакокінk= 7;тичної взаємодії між лефлюномідl= 6;м (від 10 до 20 мг на добу) і метот&#= 1088;ексатом (від 10 до 25 мг на тиждень).

В&#= 1072;кцинація.

Дані про ефективнісm= 0;ь і безпеку вакцинації при лікуванні лефлюномідl= 6;м відсутні.Незва = 78;аючи на це, вакцинація атенуйованl= 0;ми вакцинами не рекомендуєm= 0;ься. При планува = 85;ні вакцинації живою атен = 91;йованою вакциною після припинення лікування Л = 77;флютабом необхідно враховуватl= 0;, що період напіввиведk= 7;ння лефлюномідm= 1; досить трив = 72;лий.

Варфа = 88;ин та інші кумаринові коагулянти.

Зk= 2;фіксовано випадки збільшення протромбінl= 6;вого часу при одночасномm= 1; прийомі леф = 83;юноміду з варфарино = 84;. Фармакокінk= 7;тична взаємодія з варфарином спостерігаl= 3;ася на прикладі А771726 у клінічному дослідженнo= 0;. Тому при одночасномm= 1; прийомі з варфарином або іншим кумариновиl= 4; антикоагулn= 3;нтом рекомендуєm= 0;ься ретельне спостережеl= 5;ня і контроль міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (MHВ= ;).

НПЗЗ/к= 086;ртикостеро&= #1111;ди.

Яl= 2;що пацієнт вже отримує нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ) і/або кортикостеl= 8;оїди, їх прийом може бути продовжениl= 1; після почат = 82;у прийому лефлюномідm= 1;.

В&#= 1087;лив інших лікарських засобів на лефлюномід=

Холес = 90;ирамін або порошок активованоk= 5;о вугілля.

Пk= 2;цієнтам, які одержують лефлюномід, не рекоменд = 86;вано призначати холестирамo= 0;н або порошок активованоk= 5;о вугілля, оскільки це призводить до швидкого = 110; значущого зниження концентрацo= 0;ї в плазмі A771726 (активного м= 077;таболіту лефлюномідm= 1;). Вважається, що механізм = 86;м цього процесу є перериваннn= 3; утилізації = 74; тонкому кишечнику і печінці та/а= 073;о шлунково−кl= 0;шковий діаліз A771726.

Інгіб= 10;тори та індуктор = 80; цитохрому Р450<= /span>.

Дk= 7;які дослідженнn= 3; in vitro з використанl= 5;ям мікросом печінки людини свід = 95;ать про те, що цитохром Р450 (CYP) 1А2, 2С19 і 3А4 бере у= ;часть у метаболізмo= 0; лефлюномідm= 1;.

Дl= 6;слідження взаємодії з циметидиноl= 4; (неспецифіч = 85;им інгібітороl= 4; цитохрому P450) in vivo не виявили значущої взаємодії.

Пo= 0;сля супутнього введення однієї дози лефлюномідm= 1; пацієнтам, які одержують множинні дози рифампіцинm= 1; (неспецифіч = 85;ий індуктор цитохрому P450), пікові рівн= 10; A771726 збільшили = 89;ь приблизно н = 72; 40 %, тоді як значення AUC значно не змінилось. Механізм цього ефект = 91; незрозумілl= 0;й.

В&#= 1087;лив лефлюномідm= 1; на інші лікарські засоби

Перор = 72;льні контрацептl= 0;ви.

У дослідженнo= 0;, в якому лефлюномід призначали здоровим до = 73;ровольцям жіночої статі разом = 110;з трифазними пероральниl= 4;и протизапліk= 6;ними засобами, що містять 30 мкг етинілестрk= 2;діолу, ніякого зниження контрацептl= 0;вного ефекту таблеток виявлено не було, а фарма&#= 1082;окінетика А771726 повністю укладалася = 74; передбаченl= 0;й діапазон. Фармакокінk= 7;тична взаємодія з пероральниl= 4;и контрацептl= 0;вами спостерігаl= 3;ася на прикладі А771726.

Бm= 1;ли проведені фармакокінk= 7;тичні та фармакод = 80;намічні дослідженнn= 3; взаємодії з А771726 (основним активним метаболітоl= 4; лефлюномідm= 1;). Оскільки подібні взаємодії між лікарсь = 82;ими засобами не можуть бути виключені п = 88;и прийомі лефлюномідm= 1; в рекомендовk= 2;них дозах, нижченаведk= 7;ні результати досліджень = 10; рекомендацo= 0;ї слід = 074;раховувати<= /span> у разі застосуванl= 5;я лефлюномідm= 1;.

Вплив на репаглінід (субстрат CYP2C8).

Вo= 0;дзначалося збільшення середнього значення Сma= x і AUC репаглінідm= 1; (у 1,7 і 2,4 раза відповідно) після повто = 88;них доз А771726. Отже, можна припустити, що А771726 є інгібітороl= 4; CYP2C8 in vivo. Рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;ів, які застосовуюm= 0;ь препарати, щ= 086; метаболізуn= 2;ться CYP2C8, зокрема репаглінід, паклітаксеl= 3;, піоглітазоl= 5; або розиглітазl= 6;н, оскільки вони можуть мати більш виражений вплив.

Вплив на кофеїн (субстрат CYP1A2).

Пl= 6;вторні дози А771726 скорочувалl= 0; середнє зна = 95;ення С_max і AUC кофеїну (субстрат CYP1A2) на 18 % і 55 % відповідно. Отже, А771726 може бути слабки = 84; індуктором CYP1= A2 in vivo. Таким чином, лікарські засоби, які метаболізуn= 2;ться CYP1A2 (такі як дулоксетин, = 072;лосетрон, теофілін і тизанідин), слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;, оскільки можливе зни = 78;ення їх ефективносm= 0;і.

Вп = 83;ив на субстрат = 80; транспортнl= 6;го поліпептидm= 1; органічних аніонів 3 (OATP 3).

У цефаклору відзначалоl= 9;я збільшення середнього значення Сma= x і= AU= C (у= ; 1,43–1,54 раза відповідно) після повторних доз А771726. Отже, можна припустити, що А771726 є інгібітороl= 4; OATP 3 in vi= vo. Тому при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із субстрат = 72;ми OATP 3, такими як цефаклор, бензилпеніm= 4;илін, ципрофлоксk= 2;цин, індометациl= 5;, кетопрофен, фуросемід, циметидин, метотрексаm= 0;, зидовудин, рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;.

Вплив на субстрат = 80; білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози BCRP і/абl= 6; транспортнl= 6;го поліпептидm= 1; органічних аніонів В1 і В3 (OATP Р1В1/В3).=

Від&= #1079;началося збільшення середнього значення С_{max
і AUC
розувастатl=
0;ну
(у 2,65−2,51 раза
відповідно)
після
повторних
доз А771726. Проте
явного
впливу збіл=
00;шення
концентрацo=
0;ї
розувастатl=
0;ну
у плазмі на
активність
ГМГ−КоА−реk=
6;уктази
не
відзначалоl=
9;я.
При}одночас = 85;ому прийомі добова доза розувастатl= 0;ну не повинна перевищуваm= 0;и 10 мг. У разі застосуванl= 5;я інших субстратів білка резистентнl= 6;сті раку молочн = 86;ї залози (BCRP) (наприклад, метотрексаm= 0;у, топотекану, сульфасалаk= 9;ину, даунорубіцl= 0;ну, доксорубіцl= 0;ну) і субстраті = 74; OATP, особливо інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази (таких як симвастатиl= 5;, аторвастатl= 0;н, правастатиl= 5;, метотрексаm= 0;, натеглінід, репаглінід, рифампіцин) також необхідно бути обереж = 85;ими. Рекомендуєm= 0;ься регулярний нагляд за пацієнтами = 79; метою своєчасногl= 6; виявлення симптомів надмірного впливу зазначених лікарських засобів і пр= 080; необхідносm= 0;і – зниження дози цих препаратів.

Вплив на пероральні контрацептl= 0;ви (0,03 мг етинілеl= 9;традіолу та 0,15 мг левоноргесm= 0;релу).

Від&= #1079;началося збільшення середнього значення С_{max
і AUC₀₋₂₄етиніл=
естрадіолу (в 1,58 і 1,54
раза
відповідно) =
110;
левоноргесm=
0;релу
(в 1,33 і 1,41 раза
відповідно)
після
повторних
доз А771726. Хоча
вважається,
що ця
взаємодія н
=
77;
чинить
несприятлиk=
4;ого
впливу на еф=
077;ктивність
протизапліk=
6;них
препаратів,
необхідно врахо=
074;увати
тип
пероральниm=
3;
контрацептl=
0;вів.}

Вп = 83;ив на варфарин.

Повторні дози А771726 не виявляли ніякого ефе = 82;ту на фармакокінk= 7;тику S−варфарину, тим самим показуючи, щ= 086; А771726 не є інгібітороl= 4; або індукто = 88;ом CYP2C9. Однак спос= 090;ерігалося 25-процентне зменшення в піковому МН = 42; при одночасномm= 1; прийомі А771726 і = 79; варфарином порівняно з прийомом ті = 83;ьки варфарину. Тому при одночасномm= 1; прийомі з варфарином рекомендуєm= 0;ься ретельне сп = 86;стереження і контроль MHВ.=

Особливос = 90;і застосуванl= 5;я.

Нещодавнє або супутнє лікування гепатотоксl= 0;чними або гематотоксl= 0;чними ХМАРЗ (напри= 082;лад, метотрексаm= 0;ом) може підвищуватl= 0; ризик розвитку серйозних побічних реакцій, том= 091; перед початком лікування лефлюномідl= 6;м необхідно уважно обміркуватl= 0; співвідношk= 7;ння користі/риз = 80;ку.

Окрім того, переведеннn= 3; пацієнта з лефлюномідm= 1; на інший ХМАРЗ без періоду вимивання після лікування лефлюномідl= 6;м може також збільшити ризик серйозних побічних ре = 72;кцій, навіть чере = 79; тривалий ча = 89; після перев = 77;дення.

Аl= 2;тивному метаболіту лефлюномідm= 1; A771726 властивий тривалий період напіввиведk= 7;ння, який зазвичай становить 1−4 тижні. Серйозні по = 73;ічні ефекти (наприклад, гепатотоксl= 0;чність, гематотоксl= 0;чність або алергічні реакції, зазначені нижче) можут= 100; виникати навіть післ= 03; припинення лікування лефлюномідl= 6;м. Тому, якщо спостерігаn= 8;ться така токсич = 85;ість або наявна будь−яка інша причин = 72;, що вимагає швидкого очищення організму в= 10;д A771726, необхідно провести процедуру вимивання. З= 072; наявності клінічної необхідносm= 0;і процедуру в = 80;мивання можна повторюватl= 0;.

Пl= 8;оцедури виведення т = 72; інші рекомендовk= 2;ні дії у випадк= 091; бажаної або незаплановk= 2;ної вагітності наведені у розділі «Вагітністn= 0;».

Реакц= 10;ї з боку печінки.

Зk= 2;фіксовано рідкісні випадки тяжкої форм = 80; ушкодження печінки, включаючи випадки з летальним наслідком, під час лікування л = 77;флюномідом. Більшість випадків виникали протягом =

пk= 7;рших 6 місяців лікування. Часто мало місце одночасне лікування іншими гепатотоксl= 0;чними лікарськимl= 0; засобами. Вважається = 76;оцільним проведення моніторингm= 1; суворого дотримання рекомендацo= 0;й.

Рo= 0;вні аланіна = 84;інотрансфе&#= 1088;ази (АЛТ) (або сироватковl= 6;ї глутамопірm= 1;ваттрансам= 110;нази (СГПТ)) слід перевіряти перед початком застосуванl= 5;я лефлюномідm= 1;, а також протягом перших 6 міся&#= 1094;ів лікування і через кожні 8 тижнів післ= 03; його закінчення = 79; такою самою регулярнісm= 0;ю, як і проведення розгорнутоk= 5;о аналізу крові (1 раз на= 2 тижні).

Пl= 8;и підвищенні рівнів АЛТ (СГПТ) у 2-3 рази понад верхн= 02; межу норми слід розглядати можливість зменшення дози до 10 мг і щотижнево з = 76;ійснювати моніторинг. Якщо підвищення = 88;івнів АЛТ (СГПТ) більше ніж у 2 рази понад верхню межу норми трива= 08; або якщо має місце підвищення рівнів АЛТ більше ніж у 3 рази понад верхню межу норми, то при&#= 1081;ом лефлюномідm= 1; слід припинити і розпочати процедуру виведення.

Рk= 7;комендуєть= 089;я продовжуваm= 0;и моніторинг печінкових ферментів після припинення = 83;ікування лефлюномідl= 6;м до повернення рівнів печінкових ферментів д = 86; норми.

У зв’язку з можливим виникненняl= 4; додаткових гепатотоксl= 0;чних ефектів рекомендуєm= 0;ься уникати вживання алкоголю пі = 76; час лікуван = 85;я лефлюномідl= 6;м.

Оl= 9;кільки активний метаболіт лефлюномідm= 1; А771726 значною мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками і в&#= 1080;водиться за рахунок печінковогl= 6; метаболізмm= 1; та секреції жовчі, передбачаєm= 0;ься підвищення рівнів А771726 у плазмі кров= 10; у пацієнтів = 079; гіпопротеїl= 5;емією. Лефлютаб протипоказk= 2;ний пацієнтам з тяжкою формою гіпо = 87;ротеїнемії або порушенням функції печ= 10;нки.

Гемат = 86;логічні реакції.

Рk= 2;зом із контроле = 84; рівнів АЛТ (СГПТ) необхі&#= 1076;но здійснюватl= 0; розгорнутиl= 1; загальний а = 85;аліз крові, включаючи визначення лейкоцитарl= 5;ої формули крові і кількості тромбоцитіk= 4; перед початком лікування лефлюномідl= 6;м, а також кожн= 110; 2 тижні протягом перших 6 міся&#= 1094;ів лікування т = 72; кожні 8 тижнів у подальшому.

У пацієнтів і = 79; попередньо існуючою анемією, лейкопенієn= 2; та/або тромбоцитоl= 7;енією, а також у пацієнтів з порушенням функції кіс = 90;кового мозку або з ризиком розвитку пр = 80;гнічення кісткового мозку спостерігаn= 8;ться підвищена частота гематологіm= 5;них порушень. Якщо виникають зазначені ефекти, необ= 093;ідно розглянути процедуру вимивання, щоб зменшит = 80; рівні A771726 у плазмі.

У разі тяжких гематологіm= 5;них реакцій, у то&#= 1084;у числі панцитопенo= 0;ї, застосуванl= 5;я Лефлютабу т = 72; будь−яке інше супутн= 08; мієлосупреl= 9;ивне лікування необхідно припинити і = 088;озпочати процедуру елімінації лефлюномідm= 1;.

Поєдн = 72;ння з іншими способами лікування.=

Застосува = 85;ня лефлюномідm= 1; одночасно з протималярo= 0;йними препаратамl= 0;, які застосовуюm= 0;ь для лікування ревматизму (наприклад, з хлорхінолоl= 5;ами, гідроксихлl= 6;рхінолонам= 080;), препаратамl= 0; золота, які вводять перорально = 72;бо внутрішньоl= 4;’язово, D-пеніциламі= 085;ом, азатіопринl= 6;м та іншими імуносупреl= 9;ивними лікарськимl= 0; засобами, включ = 72;ючи альфа-інгіб= 10;тори TNF, дотепер не вивчалося в рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х (за винятком застосуванl= 5;я з метотрекс = 72;том). Р= ;изик, пов'язаний і= 079; комбінованl= 6;ю терапією, зокрема при тривалому лікуванні, невідомий. Оскільки така терапі= 03; може призводити до сумарної або навіть синергічноo= 1; токсичностo= 0; (наприклад, гепато- або гематотоксl= 0;чності), комбінація = 79; іншим ХМАР = 47; (наприклад, метотрексаm= 0;ом) не рекомендуєm= 0;ься.

Не рекомендовk= 2;но одночасне застосуванl= 5;я лефлюномідm= 1; з терифлюномo= 0;дом, оскільки ле = 92;люномід є похідним терифлюномo= 0;ду.

Перех= 10;д на інші способи лікування.=

Оl= 9;кільки лефлюномід протягом тривалого ч = 72;су залишаєтьсn= 3; в організмі, перехід на і= 085;ший ХМАРЗ (наприклад, метотрексаm= 0;) без проведе = 85;ня процедури виведення (див. нижче) мо= же підвищити ймовірністn= 0; виникнення додаткових ризиків (тобто кінетичної взаємодії, токсичної дії) навіть через тривалий ча = 89; після переходу.=

Тk= 2;к само нещодавно перенесене лікування г = 77;патотоксич&#= 1085;ими або гематотоксl= 0;чними лікарськимl= 0; засобами (наприклад, метотрексаm= 0;ом) може призводити до посиленн= 03; побічних ефектів. Том= 091; рішення про початок лік = 91;вання лефлюномідl= 6;м необхідно ретельно зв = 72;жувати, враховуючи аспекти користі/риз = 80;ку, а на початковомm= 1; етапі після переходу рекомендуєm= 0;ься проведення ретельного = 84;оніторингу.

Реакц= 10;ї з боку шкіри.

У випадку виразковогl= 6; стоматиту застосуванl= 5;я лефлюномідm= 1; необхідно припинити.=

В окремих випадках у пацієнтів, яких лікува = 83;и лефлюномідl= 6;м, були зареєстровk= 2;ні синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та реакція на медикаментl= 0; з еозинофіліn= 8;ю і системним = 80; проявами. Од= 088;азу після виникнення реакцій з боку шкіри та/або слизових оболонок, як= 110; викликають підозру щод = 86; розвитку тяжких реакцій, зас= 090;осування Лефлютабу і будь−яке інше лікува = 85;ня, що може спричинити такі реакці= 11; з боку шкіри, необхідно припинити т = 72; негайно роз = 87;очати процедуру вимивання лефлюномідm= 1;. В таких випадках необхідно провести повне вимивання. При виникне = 85;ні зазначених реакцій з боку шкіри повторне введення лефлюномідm= 1; протипоказk= 2;не.

У пацієнтів, яких лікували лефлюномідl= 6;м, були зареєстровk= 2;ні пустулярнl= 0;й псоріаз або загостреннn= 3; псоріазу. Рішення про припинення лікування п = 88;иймають, враховуючи захворюванl= 5;я пацієнта та історію хвороби. Під час лікування л = 77;флуномідом у пацієнтів можуть виникнути виразки шкіри. Якщо є підозра на шкірну вира = 79;ку, пов’язану з лефлуномідl= 6;м, або якщо вир= 072;зки на шкірі зберігаютьl= 9;я, незважаючи = 85;а відповідну терапію, слі= 076; розглянути можливість припинення прийому лефлуномідm= 1; та повної відміни. Рішення про поновлення = 83;ікування лефлуномідl= 6;м після виразок на ш= 082;ірі має ґрунтуватиl= 9;я на клінічні = 81; оцінці адекватногl= 6; загоєння ра = 85;.

У пацієнтів після хірургічноk= 5;о втручання при лікуванні лефлюномідl= 6;м можуть спос = 90;ерігатися порушення п = 88;оцесу загоєння ра = 85;. За результатаl= 4;и оцінки окремих випадків у післяопераm= 4;ійний період слід розглянути можливість припинення лікування лефлюномідl= 6;м та проведення процедури вимивання, я= 082; описано нижче. У разі &= #1087;рипинення лікування рішення про поновлення = 79;астосуванн&#= 1103; лефлюномідm= 1; повинно ґрунтуватиl= 9;я на клінічні = 81; оцінці адек = 74;атного загоєння ра = 85;.

Інфек = 94;ійні захворюванl= 5;я.

Вo= 0;домо, що лікарськ= 10; засоби, подібні до лефлюномідm= 1; за своїми імуносупреl= 9;ивними властивостn= 3;ми, можуть робити пацієнтів більш вразливими до інфекцій, у тому числі спричинениm= 3; умовно−патl= 6;генними збудниками. Перебіг інфекцій може бути більш тяжки = 84;, тому вони потребують раннього і потужного лікування. У разі розвитку тяжкої неконтрольl= 6;ваної інфекції необхідно припинити лікування лефлюномідl= 6;м і розпочати процедуру вимивання, я= 082; описано вищ = 77;.

Бm= 1;ли зареєстровk= 2;ні повідомленl= 5;я про окремі випадки прогресуючl= 6;ї багатовогнl= 0;щевої лейкоенцефk= 2;лопатії у пацієнтів, які серед інших імунодепреl= 9;антів одержували лефлюномід.

Пk= 7;ред початком лікування в усіх пацієнтів необхідно визначити наявність ризику захв = 86;ріти на активну або неактивну (латентну) форму туберкульоk= 9;у відповідно до місцевих вимог. Це може включати вивчення історії хвороби, визначення наявності попередньоk= 5;о контакту із збудником туберкульоk= 9;у, відповідниl= 1; скринінг, зокрема рентгенівсn= 0;кі знімки легенів, туберкулінl= 6;ві проби, аналі= 079; вивільненнn= 3; гамма−інтеl= 8;ферону. Пацієнтам слід нагадати пр = 86; ризик помил = 82;ових негативних результатіk= 4; туберкулінl= 6;вих проб шкіри, особливо у п= 072;цієнтів із ослабленим імунітетом, або тяжкохвориm= 3;. Стан пацієнтів і = 79; туберкульоk= 9;ом в анамнезі слід ретельно контролюваm= 0;и через можливість = 88;еактивації інфекції.=

Реакц= 10;ї з боку дихальної системи.

Пl= 8;и терапії лефлюномідl= 6;м були відзначені випадки інтерстиціk= 2;льного легеневого процесу, так само як і рідкісні випадки легеневої г= 10;пертензії. Ризик виникнення захворюванl= 5;я зростає при наявності у пацієнта в анамнезі інтерстиціk= 2;льного легеневого процесу. Протягом лі = 82;ування може виникати гострий початок інт = 77;рстиціальн&#= 1080;х захворюванn= 0; легень із потенційниl= 4; летальним наслідком. Легеневі симптоми, такі як кашель і задишка, можуть бути підставою для припинення терапії та подальшого відповідноk= 5;о обстеження.

Периф = 77;рична невропатія=

У пацієнтів, які приймал = 80; лефлюномід, були зареєс = 90;ровані випадки периферичнl= 6;ї невропатії. Стан більшості пацієнтів покращився після відміни препарату. Однак спост = 77;рігалася широка мінливість стану паціє = 85;тів наприкінці: від відсутностo= 0; невропатії = 91; деяких пацієнтів д = 86; наявності стійких симптомів у деяких. Вік старше 60 років, супут= 085;є лікування нейротоксиm= 5;ними засобами і діабет можуть підвищити ризик виник = 85;ення периферичнl= 6;ї невропатії. Якщо під час прийому лефлюномідm= 1; у пацієнта виникла пер = 80;ферична невропатія, необхідно розглянути питання про відміну препарату і проведення процедури елімінації.

Артер= 10;альний тиск.

Аl= 8;теріальний тиск необхідно перевіряти = 76;о початку лікування лефлюномідl= 6;м і періодичн = 86; під час лікування.=

Коліт.

Кl= 6;літ, включаючи мікроскопіm= 5;ний коліт, було зареєстровk= 2;но у пацієнтів, які отримув = 72;ли лефлюномід. = 059; пацієнтів, які отримують л = 77;флюномід і мають хронічну діарею нез’= 03;сованого походження, слід провести відповідні діагностичl= 5;і процедури.=

Репро = 76;укція (рекомендац= 10;ї для чоловіків).

Пk= 2;цієнтам чоловічої статі слід усвідомлювk= 2;ти можливість токсичної дії на плід з їхнього бок = 91;, тому під час лікування лефлюномідl= 6;м потрібно забезпечувk= 2;ти надійну кон = 90;рацепцію.

Сl= 7;еціальних даних про ризик токсичної д= 10;ї на плід з боку чоловіків немає. Однак дослідів на тваринах, спрямованиm= 3; на оцінку ць= 086;го специфічноk= 5;о ризику, не проводили. Для мініміз = 72;ції будь−якого можливого ризику чоловікам, які бажають стати батьками, сл= 110;д розглянути можливість припинення прийому лефлюномідm= 1; і призначеннn= 3; холестирамo= 0;ну у дозі 8 г 3 рази на добу протягом 11 діб або 50 г активованоk= 5;о порошкоподo= 0;бного вугілля 4 раз&#= 1080; на добу протягом 11 діб.

У будь-якому випадку спочатку визначають = 82;онцентраці&#= 1102; А771726 у плазмі крові. Після &#= 1094;ього концентрацo= 0;ю А771726 у плазмі крові слід п= 086;вторно визначати щонайменше через 14 діб. Якщо обидва значення концентрацo= 0;ї у плазмі крові менші 0,02 мг/л, а також після закін = 95;ення періоду очікування принаймні 3 місяці ризи = 82; токсичної дії на плід дуже низьки = 81;.

Проце = 76;ура виведення.=

Зk= 2;стосовують холестирамo= 0;н у дозі 8 г 3 рази на добу або 50 г активованоk= 5;о порошкоподo= 0;бного вугілля 4 рази на добу. Тривалість = 87;овного виведення, я= 082; правило, ста= 085;овить 11 діб. Тривалість може змінюватисn= 3; залежно від клінічних або лабораторнl= 0;х показників.

Вплив на визначення іонізованоk= 5;о рівня кальц= 10;ю

Вl= 0;мірювання іонізованоk= 5;о рівня кальцію мож = 77; показувати помилково знижені значення пі = 76; час лікування лефлюномідl= 6;м та/або трифл= 102;номідом (активним метаболітоl= 4; лефлюномідm= 1;) в залежност= 10; від типу використовm= 1;ваного аналізаторk= 2; іонізованоk= 5;о кальцію (нап= 088;иклад, аналізаторk= 2; газу в крові). Таким чином, достовірніl= 9;ть спостережуk= 4;аних знижених рівнів іонізованоk= 5;о кальцію має бути піддан = 72; сумніву у пацієнтів, які отримую = 90;ь лікування лефлюномідl= 6;м або трифлюноміk= 6;ом. У випадку сумнівних р = 77;зультатів вимірювань = 88;екомендуєт&#= 1100;ся визначити загальну концентрацo= 0;ю кальцію в сироватці крові з альбуміном.

Допом= 10;жні речовини<= /i>

Лакто = 79;а.

Лk= 7;флютаб містить лактозу. Пацієнтам і = 79; рідкісними спадковими проблемами = 85;епереносим&#= 1086;сті галактози, недостатноl= 9;ті лактози або мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози не слід застосовувk= 2;ти даний лікарський засіб.

Со= євий лецитин.

Лефлютаk= 3; містить соєвий лецитин. Пацієнтам з підвищеною чутливістю до арахісу або сої не слід застосовувk= 2;ти Лефлютаб.

На= трій.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг) на таблетку, тобто майже вільний від сполук натрію.

Засто = 89;ування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В&#= 1072;гітність

Ймовірно, що при застосуванl= 5;і лефлюномідm= 1; протягом вагітності його активний метаболіт A771726 спричиняє серйозні вроджені вади.

Лk= 7;флютаб протипоказk= 2;ний у період вагітності.

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку необхідно з = 72;стосовуват&#= 1080; ефективну контрацепцo= 0;ю протягом =

2 років після лікування (див. нижче «період очі = 82;ування») або протяго = 84; 11 днів після лікування (див. нижче скорочена «процедура елімінації&raqu= o;).

Нk= 7;обхідно виключити можливість вагітності перед початком лікування лефлюномідl= 6;м.

Пk= 2;цієнток необхідно проінформуk= 4;ати, що у випадку затримки менструаціo= 1; або за наявн= 086;сті інших ознак, що вказують на вагітніс = 90;ь, вони повинн= 10; негайно повідомити про це лікар= 103; з метою діагностикl= 0; вагітності. Якщо тест виявиться позитивним, лікарю та па= 094;ієнту необхідно розглянути можливість = 88;изику для плода. Швидке зниження рівня актив = 85;ого метаболіту = 74; крові при негайному п = 88;изначенні описаної нижче процедури е = 83;імінації лікарськогl= 6; засобу при затримці менструаціo= 1; може зменшити ризик для пл= 086;да, спричинениl= 1; застосуванl= 5;ям лефлюномідm= 1;.

<= /o:p>

У невеликому проспективl= 5;ому дослідженнo= 0; у жінок (n =3D 64), якo= 0; ненавмисно завагітнілl= 0; у період прийому лефлюномід протягом не більше 3 тижнів післ= 03; зачаття з подальшим припиненняl= 4; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу, не спостерігаl= 3;ося суттєвих відмінностk= 7;й
(p =3D 0,13) загальної частоти структурниm= 3; дефектів плода (5,4 %) порівняно з будь-якою із груп порівн= 03;ння (4,2 % при захворюванl= 5;і відповідна група [n =3D 108] і 4,2 % у здорових вагітних [n =3D 78]). Для жінок, які приймають лефлюномід = 10; бажають завагітнітl= 0;, рекомендовk= 2;на одна із нижчезазнаm= 5;ених процедур виведення для того, щоб переконатиl= 9;я, що плід не піддавався впливу токсичних концентрацo= 0;й A771726 (цільова концентрацo= 0;я нижче 0,02 мг/л).

&nbs= p;

П&#= 1077;ріод очікування=

Рo= 0;вні A771726 у плазмі можуть перевищуваm= 0;и 0,02 мг/л протягом тривалого періоду. Для зниження концентрацo= 0;ї до рівня нижче 0,02 мг/л може знадоб = 80;тися 2 роки після припинення лікування лефлюномідl= 6;м.

Пo= 0;сля 2-річного періоду очікування концентрацo= 0;ю A771726 у плазмі вимірюють вперше. У подальшому концентрацo= 0;ю A771726 у плазмі необхідно в = 80;значити знову після інтервалу щонайменше 14 днів. Якщо обидва значення концентрацo= 0;ї в плазмі нижче 0,02 мг/л, тератогеннl= 0;й ризик не очікується.

Проце = 76;ура виведення.=

Після припинення лікування лефлюномідl= 6;м:

• &#= 1087;ризначають холестирамo= 0;н у дозі 8 г 3 раз= 080; на добу протягом 11 днів;

• альте= рнативно призначаютn= 0; порошок активованоk= 5;о вугілля в дозі 50 г 4 раз&#= 1080; на добу протягом 11 днів.

Оk= 6;нак після застосуванl= 5;я будь-якої з процедур виведення необхідна перевірка у двох окреми = 93; аналізах з інтервалом щонайменше 14 днів і періодом очікування, що становит= 00; 1,5 місяця після отримання першого результату рівня концентрацo= 0;ї в плазмі нижче 0,02 мг/л, k= 6;о заплідненнn= 3;.

Жo= 0;нок репродуктиk= 4;ного віку необхідно п = 86;передити, що у разі планування вагітності = 86;бов’язкови&#= 1084; є період очікування протягом 2 років після припинення лікування. Якщо період очікування протягом приблизно 2 років із застосуванl= 5;ям надійної контрацепцo= 0;ї вважається неприйнятнl= 0;м, необхідно р = 77;комендуват&#= 1080; проведення процедури елімінації.

Яl= 2; холестирамo= 0;н, так і порошо= 082; активованоk= 5;о вугілля мож = 77; впливати на поглинання = 77;строгенів та прогестероl= 5;у, тому неможл = 80;во гарантуватl= 0; надійність пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів, які застосовуюm= 0;ь протягом пр = 86;ведення процедури елімінації = 93;олестирамі&#= 1085;ом або порошко = 84; активованоk= 5;о вугілля. Рекомендовk= 2;но використанl= 5;я альтернатиk= 4;них протизапліk= 6;них методів.

П&#= 1077;ріод годування груддю

Досліджен = 85;я на тваринах свідчать, що лефлюномід або його метаболіти проникають = 91; грудне молоко. У зв’язку з цим жінкам, які годують груддю, протипоказk= 2;ний прийом лефлюномідm= 1;.

Фе= ртильність=

Результk= 2;ти досліджень фертильносm= 0;і на тваринах не показали впливу на фертильнісm= 0;ь чоловіків і жінок, але несприятлиk= 4;і ефекти на чоловічі репродуктиk= 4;ні органи спос = 90;ерігалися при дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; при повторній дозі лікарськогl= 6; засобу.

Зд= атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

У разі виникнення побічних ефектів, наприклад, запаморочеl= 5;ня, здатність пацієнта ко = 85;центрувати увагу і реагувати належним чи = 85;ом може погіршуватl= 0;сь. У таких випадках пацієнтам необхідно утримуватиl= 9;ь від керуван = 85;я автотранспl= 6;ртом або роботи з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Лo= 0;кування лефлюномідl= 6;м повинен призначати = 10; контролюваm= 0;и спеціаліст = 79; відповідниl= 4; досвідом лікування ревматоїднl= 6;го артриту і псоріатичнl= 6;го артриту.

Нk= 7;обхідно перевіряти рівень АЛТ (або СГПТ) і проводити розгорнутиl= 1; загальний аналіз кров= 10; з підрахункоl= 4; лейкоцитарl= 5;ої формули і кількості тромбоцитіk= 4; з такою частотою:=

перед початком лікування лефлюномід= ом;

кожні 2 тижні протягом перших 6 місяців лікування;<= /o:p>

кожні 8 тижнів надалі.

Дози=

Пl= 8;и ревматоїднl= 6;му артриті терапія лефлюномідl= 6;м розпочинаєm= 0;ься з дози насичення, я= 082;а дорівнює 100 мг 1 раз на добу протягом 3 днів. Однак виключення застосуванl= 5;я дози = 085;асичення знижує ризи = 82; розвитку побічних реакцій.

Рек&= #1086;мендована підтримуваl= 3;ьна доза при рев= 084;атоїдному артриті становить 10-20 мг 1 раз на добу, залежн= 086; від ступеня тяжкості захворюванl= 5;я.

Пl= 8;и псоріатичнl= 6;му артриті: терапію лефлюномідl= 6;м розпочинаюm= 0;ь із дози насичення 100 м= г 1 раз на добу протягом 3 днів.

Рk= 7;комендован= 072; підтримуваl= 3;ьна доза станов = 80;ть 20 мг 1 раз на добу.

Тk= 7;рапевтични= 081; ефект зазвичай настає чере = 79; 4-6 тижнів після початку лікування і може підсил= 02;ватись протягом наступних 4-6 місяців.

Кl= 6;рекція дози для пацієнтів з незначним у = 88;аженням нирок не рекомендовk= 2;на.

Нk= 7;має необхідносm= 0;і в корекції дози для пац= 110;єнтів віком від 65 років.

Спосі = 73; застосуванl= 5;я

Тk= 2;блетки Лефлютаб необхідно ковтати, не р&#= 1086;зжовуючи, та запивати достатньою кількістю води. Вживання їж= 10; не впливає н= 072; ступінь абсорбції лефлюномідm= 1;.

Діти.

Препараm= 0; н = 77; застосовуюm= 0;ь пацієнтам віком до 18 років, оскільки ефективнісm= 0;ь і безпечністn= 0; його застосуванl= 5;я при ювенільномm= 1; ревматоїднl= 6;му артриті не встановленo= 0;.

Передозув = 72;ння.

С&#= 1080;мптоми

Зареєстро = 74;ано повідомленl= 5;я про випадки = 093;ронічного передозуваl= 5;ня у пацієнтів, які приймал = 80; Лефлютаб у добових дозах, до п’яти разів вищих за рекомендовk= 2;ні, а також про випадки гострого передозуваl= 5;ня препарату у дорослих і дітей. У більшості зареєстровk= 2;них випадків передозуваl= 5;ня побічні реакції не спостерігаl= 3;ись. Побічні ефекти, що відповідаюm= 0;ь профілю безпечностo= 0; лефлюномідm= 1;: біль у живот= 110;, нудота, пронос, підвищення рівнів печінкових ферментів, анемія, лейкопенія, свербіж і шкірні висипання.=

Л&#= 1110;кування передозуваl= 5;ня

У випадках передозуваl= 5;ня рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти холестирамo= 0;н або активоване = 74;угілля з метою прискореннn= 3; виведення п = 88;епарату з організму.

Холестира = 84;ін, введений перорально = 74; дозі 8 г тричі на доб= 091; протягом 24 годин, знижу= 108; рівні A771726 у плазмі приблизно н = 72; 40 % через 24 години і на 49−65 % – через 48 годин.

Введення активованоk= 5;о вугілля (у вигляді сус = 87;ензії порошку) перорально або через на= 079;огастральн&= #1080;й зонд призводило до зниження концентрацo= 0;ї активного метаболіту A771= 726 у плазмі на 37 % через 24 години і на 48 % R= 11; через 48 годи= 085;. За клінічно= 11; необхідносm= 0;і процедуру можна повторюватl= 0;. Дослі = 76;ження з проведенняl= 4; гемодіалізm= 1; та хронічного амбулаторнl= 6;го перитонеалn= 0;ного діалізу (СAPD) вказують на те, що активний ме = 90;аболіт лефлюномідm= 1; А771726 не діалізуєтьl= 9;я.

Побічні реакції.

Побічні реакції, про які найчастіше повідомлялl= 6;ся при лікуванні лефлюномідl= 6;м: незначне підвищення артеріальнl= 6;го тиску, лейко= 087;енія, парестезія, головний біль, запаморочеl= 5;ня, пронос, нудота, блювання, ураження слизової оболонки ротової порожнини (наприклад, а&#= 1092;тозний стоматит, виразки в ротовій порожнині), біль у животі, збільшене випадіння в = 86;лосся, екзема, шкірні висипання (у тому числі макуло−папm= 1;льозні висипання), свербіж, сухість шкіри, тендовагінo= 0;т, підвищення = 88;івня КФК, анорексія, зниження маси тіла (зазви = 95;ай незнk= 2;чуще), астенія, незначні алергічні р = 77;акції і підвищенн= 03; рівня печінкових ферментів (транс= 072;міназ (особливо АЛТ), рідше г&= #1072;ммаглутаті= ;онтрансфер = 72;зи і лужної фос= 092;атази, білірубіну).

Частота виникнення побічних реакцій кла = 89;ифікується таким чином:

дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 д= 086; <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10= 000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо розрахуватl= 0; частоту на підставі доступних даних).

І= ;нфекції та інвазії= : рідко: тяжкі інфекції, у тому числі сепсис, який може бути летальним.=

Яl= 2; і інші лікарські засоби з імуносупреl= 9;ивними властивостn= 3;ми, лефлюномід може робити пацієнтів більш вразливими до інфекцій, у тому числі спричинениm= 3; умовно патогеннимl= 0; збудниками. Отже, загальна частота вин = 80;кнення інфекцій (зокрема риніту, брон= 093;іту і пневмонії) може зростати.=

Доброяк= ;існі, злоякісні т = 72; неспецифічl= 5;і новоутвореl= 5;ня (в тому числі кісти та поліпи)

Ризик розвитку злоякісних захворюванn= 0;, особливо лімфопроліm= 2;еративних, збільшуєтьl= 9;я при застосуванl= 5;і деяких імуносупреl= 9;ивних лікарських засобів.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: часто: лейкопенія (кількість лейкоцитів >= 2 х 10⁹/л); нечасто: анемія, незначна тромбоцитоl= 7;енія (тромбоцити < 100 х 10⁹/л); рідко: панцитопенo= 0;я (ймовірно за антипроліфk= 7;ративним механізмом), еозинофіліn= 3;; дуже рідко: агранулоциm= 0;оз.

Нk= 7;щодавнє, супутнє або послідовне застосуванl= 5;я потенційно мієлотоксиm= 5;них засобів мож = 77; супроводжуk= 4;атись вищим ризиком роз = 74;итку гематологіm= 5;них побічних ефектів.

З боку імунно= 11; системи: помірні алергічні реакції, тяжкі анафі = 83;актичні/ана&= #1092;ілактоїдні реакції, васкуліт, у тому числі шкірний нек = 88;отичний васкуліт.=

З боку обміну речовин: часто: підвl= 0;щення рівня КФК; нечасто: гіпокаліємo= 0;я, гіперліпідk= 7;мія, гіпофосфатk= 7;мія; рідко: підви= 097;ення рівня ЛДГ; частота невідома: зн= 080;ження рівня сечової кислоти в крові.

З боку психіки: нечасто: тривожністn= 0;.

З боку нервової системи: часто: парестезія, головний біль, запаморочеl= 5;ня, периферичнk= 2; невропатія.

З боку серце = 74;о−судинної системи: часто: помірне підвищення артеріальнl= 6;го тиску; рідко: виражене підвищення артеріальнl= 6;го тиску.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: рідко: інтерстиціk= 2;льні захворюванl= 5;я легень (включаючи інтерстиціk= 2;льні пневмонії) з можливим летальним наслідком; частота нев= 10;дома: легенева гіпертензіn= 3;.

З боку шлунково−кl= 0;шкового тракту: часто: коліти (включаючи мікроскопіm= 5;ний коліт, лімфоцитарl= 5;ий коліт та колагенознl= 0;й коліт), пронос, нудота, блювання, ураження сл = 80;зової оболонки ротової порожнини (наприклад, афтозний стоматит, виразки в ротовій порожнині), біль у животі; нечасто: порушення смаку; дуже рідко: панкреатит.

Г= ;епатобіліа = 88;ні розлади: часто: підвищення показників функції печ= 10;нки (трансаміна = 79;, особливо АЛ = 58;, рідше – гаммаглутаm= 0;іонтрансфе= 088;ази і лужної фосфатази, білірубіну); рідко: гепат= 080;т, жовтяниця/х = 86;лестаз; дуже рідко: тяжке ушкод = 78;ення печінки, наприклад, печінкова недостатніl= 9;ть і гострий некроз печінки, які можуть бути летальними.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто: випадіння волосся, екзема, шкірні виси = 87;ання (у тому числі макулопапуl= 3;ьозні висипання), свербіж, сухість шкіри; нечасто: кро= 087;ив’янка; дуже рідко: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, мультиформl= 5;а еритема; частота невідома: с= 080;стемний червоний вовчак, пустулярниl= 1; псоріаз або загостреннn= 3; псоріазу, реакція на медикаментl= 0; з еозинофіліn= 8;ю і системним = 80; проявами (DRESS-синд= ром), виразка шкіри.

З боку опорно−рухl= 6;вого апарату: часто: тендовагінo= 0;т; нечасто: розрив сухо = 78;иль.

З боку нирок і сечовивіднl= 0;х шляхів: часто = 90;а невідома: ниркова недостатніl= 9;ть.

З боку репродуктиk= 4;ної системи і молочних за = 83;оз: частота невідома: граничне (оборотне) зниження концентрацo= 0;ї сперми, показників спермограмl= 0; та швидкост= 10; лінійної прогресивнl= 6;ї рухливості.

П= ;орушення загального характеру<= /i>: часто: анорексія, зниження маси тіла (зазвичай незначуще), а&#= 1089;тенія.

Аl= 2;тивний метаболіт лефлюномідm= 1; А 771726 характер = 80;зується тривалим періодом напіввиведk= 7;ння − зазвичай від 1 до 4 тижнів. При виникненні тяжких небажаних ефектів лефлюномідm= 1; або якщо необхідне швидке виведення А7717= 26 з інших причин, слід проводити процедуру е = 83;імінації, описану в розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я». Процедуру можна повто = 88;ити за клінічними показникамl= 0;. При підозрі на тяжкі імунологічl= 5;і/алергічні реакції на зразок синдрому Стівенса−Дk= 8;онсона або синдром = 91; Лайєлла проведення повної проц = 77;дури елімінації обов’язковk= 7;.

По= відомлення про очікувані побічні реа = 82;ції

Повідомl= 3;ення про очікувані побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу мают= 00; велике значення. Це дозволяє продовжуваm= 0;и моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к лікарськогl= 6; засобу. Повідомленl= 5;я про побічні реакції від співробітнl= 0;ків сфери охорони здоров’я надходять згідно з чинним законодавсm= 0;вом у сфері обіг= 091; лікарських засобів на території України.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Ум= ;ови зберігання.

Зберігати = 074; щільно закритому контейнері = 76;ля захисту від вологи, у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Уп= ;аковка.

Лефлютаk= 3; 10 мг: по 30 таблеток у контейнері = 79; широким горлом та кришкою, що з&#= 1072;гвинчуєтьс= я, з вологопоглl= 0;начем, по 1 контейне&#= 1088;у у картонній пачці.

Лефлютаk= 3; 20 мг: по 15 або 30 таблеток у контейнері = 79; широким гор = 83;ом та кришкою, що загвинчуєтn= 0;ся, з вологопог = 83;иначем, по 1 контейнеру = 91; картонній пачці.

<= /o:p>

Ка= ;тегорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрk= 7;парате мбХ, Німеччина.

Хаупт Фарма Мюнстер Гмб = 61;, Німеччина.

Місцезн&#= 1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Театершm= 0;рассе, 6, 22880 Ведель, Німеччина.

48159, Шлебрюггенl= 2;амп 15, Мюнстер, Німеччина.