ІНСТРУКЦ= ІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

CЕРОФЛО-= 50, CЕРОФЛО-125, CЕРОФЛО-250

(SEROFLO= -50, SEROFLO-125, SEROFLO-250)

&nb= sp;

Склад:

діючі речовини: сальметерол (у формі сальметеролу ксинaфоату), флутиказо= ну пропіонат;

1 доза препарату містить сальметеролу 25 мкг (у формі сальметеролу ксинaфоату) та флутиказону пропіонату 50 мкг або 125 мкг, або 250 мкг;

допоміжна речовина: тетрафторетан (HFA - 134a).

&nb= sp;

Лікарська форма. Аерозоль= для інгаляцій дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.

Фармакотерапевтична група. Протиастматичні засоби. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Адренергічні засоби у комбінації з кортик= остероїдами або іншими препаратами, за винятком антихолінергічних засобів. Сальметерол = і флютиказон. Код АТХ R03A К06.

Фармакол= огічні властивості.

Фармакодинаміка.

Препар= ат містить сальметерол та флутиказону пропіонат, які мають різні механізми дії= .

Сальметерол

Сальме= терол – це селективний агоніст b₂-адренорецепторів тривалої (12 г= один) дії, що має довгий боковий ланцюжок, зв’язаний із зовнішнім доменом рецепто= ра.

Сальме= терол забезпечує більш тривалу бронходилатацію (не менше 12 годин), ніж рекомендо= вані дози традиційних агоністів b₂-адренорецепторів короткої дії. =

Флутиказону пропіонат=

Флутик= азону пропіонат при його інгаляційному застосуванні у рекомендованих дозах чинить виражену глюкокортикоїдну протизапальну дію в легенях, що призводить до зменшення клінічних симптомів та частоти загострень бронхіальної астми без появи побічних реакцій, що спостерігаються при системному застосуванні кортикостероїдів.

Фармакок= інетика.

При комбінованому застосуванні сальметеролу та флутиказону пропіонату інгаляцій= ним шляхом фармакокінетика кожного компонента залишається такою, як при застосуванні цих компонентів окремо, тому їх фармакокінетика наведена окрем= о.

Сальметерол

Сальме= терол діє місцево у легеневій тканині, і тому його кількість у плазмі крові не корелює з терапевтичним ефектом. Крім того, дані з фармакокінетики сальмете= ролу обмежені, оскільки існують технічні складнощі визначення дуже низьких концентрацій препарату у плазмі крові (приблизно 200 пг/мл і менше) після й= ого інгаляційного застосування у терапевтичних дозах.

Флутиказону пропіонат=

Абсолю= тна біодоступність флутиказону пропіонату після інгаляційного введення у здоров= их добровольців становить приблизно 5-11 % від номінальної дози, залежно від інгаляційного пристрою, що використовується. У хворих на бронхіальну астму спостерігаються нижчі рівні системної експозиції при інгаляційному застосув= анні флутиказону пропіонату. Системна абсорбція відбувається переважно у легенях, спочатку швидко, потім сповільнюється. Частина інгаляційної дози може бути проковтнута, але системна дія її є мінімальною внаслідок слабкої розчинності флутиказону пропіонату у воді та інтенсивного метаболізму «першого проходже= ння» у печінці. Біодоступність флутиказону пропіонату при його всмоктуванні зі шлунково-кишкового тракту становить менше 1 %. Спостерігається лінійне збільшення концентрації флутиказону пропіонату у плазмі крові зі збільшенням інгаляційної дози препарату. Розповсюдження флутиказону пропіонату характеризується високим плазмовим кліренсом (1150 мл/хв), великим об’ємом розподілу (приблизно 300 л)= та кінцевим періодом напіввиведення, що становить приблизно 8 годин. Ступінь зв’язування з білками плазми крові є порівняно високою (91 %). Флутиказону пропіонат швидко виводиться із системної циркуляції, головним чином шляхом метаболізму до неактивного карбоксильного метаболіту за допомогою ензиму CY= P3A4 системи цитохрому Р450. З фекаліями виводяться інші неідентифіковані метаболіти. Нирковий кліренс флутиказону пропіонату є дуже незначним, менше= 5 % дози виводиться із сечею, головним чином у формі метаболіту. Більша частина дози виводиться з фекаліями у формі метаболітів та незміненого препарату.

&nb= sp;

Клінічні характеристики.

Показання.

Регулярне лікування бронхіальної астми у пацієнтів, яким показана комбінована терапія=

= b₂-агоністами тривалої дії та інгаляційними кортикостероїдами:

– у разі незадовільного контролю бронхіальної астми на тлі терапії інгаляційн= ими кортикостероїдами та = b₂-агоністами короткої дії за потр= еби;

– у разі адекватного контролю бронхіальної астми на тлі терапії інгаляційними кортикостероїдами та = b₂-агоністами тривалої дії у різних інгаляторах.

&nb= sp;

Протипоказання.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату= .

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви= ди взаємодій.

b-адреноблокатори можуть послабити або нівелювати е= фект сальметеролу. Слід уникати застосування неселективних і селективних бета-блокаторів пацієнтам з астмою, окрім випадків, коли для цього є серйоз= ні підстави. Застосування b₂-агоністів може спричинити потенційно небезпечну гіпокаліємію. З особливою обережністю лікарський засіб призначати пацієнтам з гострою тяжкою астмою, оскільки одночасне застосуван= ня похідних ксантину, стероїдів та діуретиків може посилювати побічні реакції.=

Сумісне застосування з лікарськими засобами, що містять інші b-адренергічні препарати, може мати потенційний адитивний ефект.

Флутиказону пропіонат=

У звичайних умовах після інгаляційно= го введення досягаються низькі концентрації флутиказону пропіонату у плазмі кр= ові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованому цитохромом CYР3А4, у печінці та кишечнику. Тому імовірність клінічно знач= ущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флутиказону пропіонатом, є дуже малою.

За дан= ими досліджень з участю здорових добровольців медикаментозної взаємодії із застосуванням інтраназального флутиказону пропіонату було показано, що ритонавір (сильний інгібітор цитохрому CYР3А4) може значно підвищувати концентрацію флутиказону пропіонату у плазмі крові, що призведе до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Такої інформації стосовно інгаляційного флутик= азону пропіонату немає, але очікується помітне збільшення рівня флутиказону пропіонату у сироватці крові. Були повідомлення про випадки синдрому Кушинг= а та пригнічення функції надниркових залоз. Сумісного застосування слід уникати, якщо лише користь від застосування не буде перевищувати збільшеного ризику системних глюкокортикоїдних побічних дій.

За дан= ими невеликого дослідження з участю здорових добровольців з трохи менш сильним CYP3A інгібітором кетоконазолом, експозиція флутиказону пропіонату після 1 інгаляції збільшувалась на 150 %, що спричиняло більше зменшення рівня кортизолу у плазмі крові порівняно із застосуванням тільки флутиказону пропіонату. Очікується, що сумісне застосування з іншим сильним CYP3A інгібітором, таким як ітраконазол, кобіцистатовмісними препаратами та з помірним CYP3A інгібітором, таким як еритроміцин, збільшить системну експозицію флутиказону пропіонату та ризик виникнення системних побічних реакцій.

Таких комбінацій слід уникати, окрім випадків, коли очікувана користь переважатиме потенційний ризик розвитку системних побічних реакцій на кортикостероїди. У таких випадках стан пацієнтів слід контролювати щодо розвитку системних небажаних явищ.

Сальметерол

Сильні CYP3A4 інгібітори

Сумісне застосування кетоконазолу (400 мг перорально 1 раз на добу) та сальметеролу (50 мкг інгаляційно 2 рази на добу) протягом 7 днів у 15 здорових добровольців спричинило суттєве збільшення плазмової експозиції сальметерол= у (у 1,4 раза – максимальна концентрація (C_max) та у 15 разів – площа під кривою концентрація–час (AUC)). Це може призводити до збільше= ння випадків інших системних ефектів від лікування сальметеролом (наприклад подовження інтервалу QT та посилене серцебиття) порівняно із застосуванням сальметеролу або кетоконазолу самостійно (див. розділ «Особливості застосування»).

Суттєв= ого клінічного впливу на тиск крові, частоту серцевих скорочень, рівень глюкози= в крові та рівень калію у крові виявлено не було. Сумісне застосування з кетоконазолом не збільшувало період напіввиведення сальметеролу або кумуляц= ію сальметеролу при повторному дозуванні.

Сумісн= ого застосування з кетоконазолом слід уникати, якщо лише користь від застосуван= ня не переважає потенційного ризику виникнення системних побічних реакцій при лікуванні сальметеролом. Імовірно, існує схожий ризик взаємодії з іншими сильними CYPA4 інгібіторами (наприклад ітраконазолом, телітроміцином, ритонавіром).

Помірні CYP3A4 інгібіто= ри

Сумісне застосування еритроміцину (500 мг перорально 3 рази на добу) та сальметеролу (50 мкг інгаляційно 2 рази на добу) протягом 6 днів у 15 здорових добровольців спричинило невелике та статистично несуттєве збільшення плазмо= вої експозиції сальметеролу (у 1,4 раза C_max та у 1,2 раза AUC). Сум= існе застосування з еритроміцином не асоціювалося з виникненням будь-яких серйозних побічних ефектів.

Особливості застосування.

Цей лікарський засіб не є препаратом для усунення гострих симптомів, при яких потрібне застосування швидко- та короткодіючих бронходилататорів (наприклад, сальбутамолу). Слід = порадити пацієнту завжди мати при собі препарат для полегшення таких симптомів.=

Не слід розпочинати лікування препаратом пацієнтів під час загострення захворювання у разі суттєвого або гострого погіршення стану хворого та пере= бігу хвороби.

Під час лікування препаратом можуть виникати серйозні астмозалежні побі= чні дії та загострення. Пацієнтам слід порадити продовжувати лікування, але звернутися за порадою до лікаря, якщо симптоми залишаються неконтрольованими або погіршуються після початку лікування препаратом.

Збільшення застосування бронходилататорів короткої дії для полегшення симптомів бронхіальної астми свідчить про погіршення контролю над астмою і = що пацієнту необхідна консультація лікаря. Швидке та прогресуюче погіршення контролю над астмою є потенційно життєво небезпечним і пацієнту необхідна невідкладна медична допомога. Слід вирішувати питання про збільшення дози кортикостероїдів. Пацієнт потребує обстеження лікаря також у випадку, якщо призначена доза препарату не забезпечує адекватного контролю над симптомами астми.

При досягненні контролю за симптомами бронхіальної астми дозу препарату слід поступово зменшувати. Під час зменшення дози важливим є регулярний контроль за пацієнтом. Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лікування препаратом не можна припиняти раптово через можливий ризик загострення захворювання. Необхідно поступово знижувати дозу під наглядом лікаря.

Як і всі інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, препарат слід з обережністю призначати пацієнтам з активною або латентною формою туберкульозу легенів, грибкови= ми, вірусними та іншими інфекціями дихальних шляхів. У таких випадках слід нега= йно розпочати відповідне лікування, якщо це необхідно.

При застосуванні всіх симпатоміметичних препаратів можуть спостерігатися серцево-судині ефекти, такі як підвищення систолічного артеріального тиску = та частоти серцевих скорочень, особли= во при застосуванні високих доз. Тому пре= парат слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів із серцево-судинни= ми захворюваннями.

Препар= ат при застосуванні у високих терапевтичних дозах рідко може спричиняти порушення серцевого ритму, наприклад, суправентрикулярну тахікардію, екстрасистолію а= бо фібриляцію пересердь та легке транзиторне зменшення рівня калію у сироватці крові. Тому препарат слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнт= ів із серцево-судинними захворюваннями, порушеннями ритму серця, хворих на цукровий діабет, тиреотоксикоз, з некоригованою гіпокаліємією або пацієнтів, схильних до низького рівня калію у сироватці крові.

Існують дуже рідкісні повідомлення про збільшення рівня глюкози у крові (див. розділ «Побічні реакції») і це слід мати на увазі при призначенні препарату хворим на цукровий діабет в анамнезі.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може спостерігатися парадоксальний бронхоспазм із негайним збільшенням задишки після інгаляції. Відповідне лікування швидкодіючим інгаляці= йним бронходилататором короткої дії необхідно провести негайно. Препарат необхідно негайно відмінити, пацієнта обстежити та при необхідності призначити альтернативну терапію.

Повідомляли про побічні фармакологічні ефекти лікування β_{2-агоністами,
такі як тремор, серцебиття та головний біль, але вони є минущими та знижуют=
ься
при регулярному лікуванні (див. розділ «Побічні реакції»).}

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів особливо у високих дозах протягом тривалого часу можливе виникнення системних ефектів. Ці явища наба= гато менш імовірні, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів (див. розд= іл «Передозування»). Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, зменшення мінералізації кісток, катаракту та глаукому, а також рідше - ряд фізіологічних та поведінкових ефектів, включаючи психомоторну гіперактивніс= ть, порушення сну, неспокій, депресію та агресію (особливо у дітей). Тому важли= во слідкувати за станом пацієнта та зменшити дозу інгаляційного кортикостероїд= у до мінімальної ефективної, достатньої для контролю симптомів бронхіальної астм= и.

Тривале лікування пацієнтів високими дозами інгаляційних кортикостероїд= ів може спричиняти супресію функції надниркових залоз та гострий адреналовий к= риз. Описані поодинокі випадки виникнення супресії функції надниркових залоз та гострого адреналового кризу при застосуванні доз флутиказону пропіонату від= 500 мкг до 1000 мкг на добу. До ситуацій, що можуть потенційно провокувати гост= рий адреналовий криз, належать травми, хірургічні втручання, інфекції або будь-= яке швидке зменшення дози. Симптоми зазвичай є нечіткими і можуть включати анорексію, біль у животі, втрату маси тіла, підвищену втомлюваність, головн= ий біль, нудоту, блювання, артеріальну гіпотензію, знижений рівень свідомості, гіпоглікемію та судоми. У стресовий період або під час проведення хірургічн= ого втручання слід зважити на необхідність додаткового призначення системних кортикостероїдів через можливе ураження функції надниркових залоз.

Системна абсорбція сальметеролу та флутиказону пропіонату головним чином здійснюється через легені. Оскільки застосування спейсера разом з інгалятор= ом може збільшити доставку препарату до легенів, це слід мати на увазі, оскіль= ки при цьому збільшується ризик виникнення системних побічних дій. За даними однодозових фармакокінетичних досліджень було продемонстровано, що системна експозиція сальметеролу та флутиказону пропіонату може збільшуватися аж у 2 рази при застосуванні спейсера АероЧамбер Плюс порівняно зі спейсером Волюматик.

Застосування інгаляційного флутиказону пропіонату має мінімізувати необхідність прийому пероральних стероїдів, але у пацієнтів при переході з пероральних стероїдів протягом певного часу залишається ризик виникнення порушень адреналового резерву. Тому таких пацієнтів слід лікувати з особлив= ою увагою та з регулярним контролем функції кори надниркових залоз. Пацієнти, = які застосовували високі дози кортикостероїдів як невідкладну допомогу у минуло= му, також мають такий ризик. Можливість залишкової недостатності слід завжди ма= ти на увазі у випадках невідкладної допомоги та можливих стресових ситуаціях та врахувати необхідність застосування кортикостероїдів (див. розділ «Передозування»). Перед певними процедурами може знадобитися спеціальна консультація для оцінки ступеня адреналової недостатності.

Враховуючи можливість порушення функції надниркових залоз, необхідно з особливою обережністю переводити пацієнтів з пероральної стероїдної терапії= на лікування препаратом.

З початком застосування інгаляційного флутиказону пропіонату відміна системного лікування повинна бути поступовою. Пацієнтам слід вказати на необхідність постійно мати з собою попереджувальну стероїдну карту, що вказ= ує на можливу необхідність додаткової терапії у стресовій ситуації.

Застосування ритонавіру може значно підвищити концентрацію флутиказону пропіонату у плазмі крові. Тому одночасного застосування цих лікарських засобів слід уникати, за винятком випадків, коли прогнозована користь для пацієнта переважає потенційний ризик системних побічних реакцій на кортикостероїди. = Також збільшується ризик системних побічних ефектів при сумісному застосуванні флутиказону пропіонату з іншими сильними CYP3A інгібіторами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

За даними трирічного клінічного дослідження у пацієнтів з хронічними об= структивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) було виявлено збільшення повідомлень про інфекційні захворювання нижніх дихальних шляхів (головним чином пневмонії та бронхіти) при застосуванні препарату порівняно з плацебо. У трирічному дослідженні хворих на ХОЗЛ, пацієнти старшого віку, пацієнти з низьким інде= ксом маси тіла (<25 кг/м²) та пацієнти з дуже тяжким захворюванням (ОФВ₁ < 30 % належного рівня) також мали більший ризик виникн= ення пневмонії незалежно від лікування, що їм проводилося. Лікарі мають бути ува= жними щодо можливого розвитку пневмонії або інших інфекцій нижніх дихальних шляхі= в у цієї категорії хворих, оскільки клінічні симптоми пневмонії та загострення = ХОЗЛ часто збігаються. Якщо у пацієнта з тяжким ХОЗЛ розвивається пневмонія, доцільність лікуван= ня препаратом слід переглянути. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу пацієнтам з ХОЗЛ не встановлені, тому препарат не слід призначати па= цієнтам із ХОЗЛ.

Сумісне застосування з системним кетоконазолом суттєво збільшує системну експозицію сальметеролу, що може призводити до збільшення випадків системних ефектів (наприклад, подовження інтервалу QT та посиленого серцебиття). Тому сумісного застосування з кетоконазолом та іншими сильними CYP3A інгібіторами слід уникати, якщо лише користь від застосування не буде перевищувати потенційне збільшення ризику системних побічних дій від лікування сальметер= олом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення зору

Порушення зору може спостерігатися при системному і місцевому застосува= нні кортикостероїдів. Якщо пацієнт має такі симптоми як порушення чіткості зору= або інші порушення зору, його варто направити до офтальмолога для оцінки можлив= их причин, включаючи катаракту, глаукому або рідкісні хвороби, як, наприклад, центральна серозна хоріоретинопатія, про виникнення яких повідомляли після застосування системних і місцевих кортикостероїдів.

Діти

Особливий ризик виникнення системних ефектів мають діти та підлітки вік= ом до 16 років, яких лікують високими дозами флутиказону пропіонату (зазвичай ≥1000 мкг/добу). Системні ефекти зазвичай спричинені лікуванням препаратом у високих дозах протягом тривалого часу. Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення функцій наднирко= вих залоз, гострий криз надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків,= рідше – психіч= ні та поведінкові розлади, включаючи психомоторну гіперактивність, порушення сну, збудження, депресію або агресію.=

Рекомендується регулярно контролювати динаміку росту дітей, які отримую= ть інгаляційний кортикостероїд протягом тривалого часу. Доза інгаляційного кортикостероїду повинна бути зниже= на до найнижчої ефективної для контролю за симптомами астми.

&= nbsp;

Застосув= ання у період вагітності або годування груддю.

Вагітніс= ть

Чисельні дані щодо застосування препарату вагітним жінкам (понад 1000 випадків) засвідчили відсутність порушення ембріонального розвитку або токсичного впливу на плід і новонародженого.

Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флутиказ= ону пропіонату протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостероїдами.

Під час досліджень, що проводили на тваринах, після введення β2-агоніста адренорецептора та глюкокортикостероїдів спостерігалася репродуктивна токсичність.

Лікарськ= ий засіб слід застосовувати вагітним лише у разі, коли очікувана користь для ж= інки суттєво переважає потенційні ризики для плода. Для лікування вагітних слід призначати найнижчі ефективні дози флютиказону пропіонату, необхідні для адекватного контролю над симптомами бронхіальної астми.

Годування груддю

Невідомо, чи проникає сальметерол та флютиказону пропіонат, а також їхні метаболіти у грудне молоко жінки.

Дослідження на щурах= показали= , що сальметерол і флутиказону пропіонат екскретуються у молоко самки. Отже, не можна виключити ризик для немовляти від годування груддю під час лікування матері даним лікарським засобом. Зважив= ши користь від грудного вигодовування дитини та очікувані переваги від лікуван= ня для матері, слід вирішити, відмовитися від грудного годування чи припинити застосування препарату.

Фертильн= ість

Немає даних щодо впливу на фертильність людини. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу сальметеролу або флутиказону пропіонату на фертильність.

&nb= sp;

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Лікарський засіб не впливає або має незначний вплив на здатність керува= ти автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.=

Препарат призначений лише для інгаляційного застосування.

Пацієнтам слід усвідомлювати, що препарат необхідно застосовувати регулярно, навіть у період відсутності нападів бронхіальної астми.

Пацієнтам слід регулярно проходити медичне обстеження для того, щоб підібрана для них доза залишалася оптимально ефективною, змінювати яку може лише лікар. Дозу препарату слід титрувати до мінімально ефективної, що забезпечує контроль за симптомами захворювання. Якщо такий ефективний контр= оль досягається на тлі мінімально ефективної дози препарату при застосуванні її= 2 рази на добу, наступним кроком може бути переведення пацієнта на застосуван= ня одного інгаляційного кортикостероїду. Як альтернатива для лікування пацієнт= ів, яким необхідно застосовувати b₂-агоністи тривалої дії, дозу препарату можна зменшувати до прийому 1 раз на добу, якщо, на думку лікаря, буде адекватно підтримуватися контроль за симптомами захворювання. Якщо у пацієнта в анамнезі нічні напади астми, цю одноразову дозу слід застосовува= ти перед сном, якщо в анамнезі симптоми виникають вдень, дозу слід застосовува= ти вранці.

Кількість флутиказону пропіонату в обраній формі препарату має відповід= ати тяжкості захворювання. Примітка: Cерофло-50 не є прийнятним для лікування дорослих та дітей з тяжкою астмою. Слід мати на увазі, що флутиказану пропі= онат при лікуванні хворих на бронхіальну астму є ефективним у дозі, що відповідає половині добової дози інших інгаляційних кортикостероїдів. Наприклад, 100 м= кг флутиказону пропіонату приблизно еквівалентні 200 мкг беклометазону дипропіонату (що містить фреони) або будезоніду. Якщо окремому пацієнту необхідні дозування, які виходять за межі рекомендованого режиму, слід призначати необхідні дози b₂-агоніста та/або кортикостероїду= .

Рекомендовані дози.

Дорослі = та діти віком від 12 років:

– 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/50 мкг флутиказону пропіонату двічі на добу;

– або 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/125 мкг флутиказону пропіонату дв= ічі на добу;

– або 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/250 мкг флутиказону пропіонату дв= ічі на добу.

Для лікування дорослих та підлітків із помірною персистуючою бронхіал= ьною астмою (щодобове виникнення симптомів, щодобове застосування засобів для швидкого полегшення та від помірного до тяжкого ступеня обмеження об’єму повітря) препарат можна застосовувати як стартову підтримуючу терапію, якщо необхідно досягти швидкого контролю за симптомами захворювання. У таких випадках преп= арат рекомендується застосовувати у стартовій дозі 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/50 мкг флутиказону пропіонату двічі на добу. Після досягнення контролю симпто= мів бронхіальної астми слід розглянути можливість зменшення об’єму терапії на к= рок вниз та призначення лише інгаляційного кортикостероїду. При зменшенні об’єму терапії на крок вниз важливо проводити регулярний огляд пацієнта.

У разі відсутності одного або двох критеріїв тяжкості чіткої переваги застосування препарату порівняно з самостійним застосуванням інгаляційного флутиказону пропіонату як стартової підтримуючої терапії не було показано. Загалом інгаляційні кортикостероїди залишаються препаратами першої лінії для лікування більшості пацієнтів. Препарат не призначати для початкового лікув= ання легкої астми. Серофло у дозі 25 мкг/50 мкг не є прийнятним для лікування дорослих та дітей із тяжкою астмою, для лікування пацієнтів із тяжкою астмою рекомендується спочатку встановити відповідну дозу інгаляційного кортикостероїду перед застосуванням будь-якої фіксованої комбінації.

Діти.

Діти вік= ом 4-12 років:

- 2 інгаляції 25 мкг сальметеролу/50 мкг флутиказону пропіонату двічі на добу.

Максимальна добова доза флутиказону пропіонату у складі препарату стано= вить 100 мкг двічі на добу.

Немає даних щодо застосування препарату дітям віком до 4 років.

Окремі групи пацієнтів.

Немає необхідності коригувати дозу пацієнтам літнього віку або пацієнта= м із нирковою недостатністю. Дані щодо застосування лікарського засобу пацієнтам= із печінковою недостатністю відсутні.

Інструкція з користування інгалятором

Пацієнти мають бути проконсультовані щодо належного використання інгалятора. Інгаляцію слід проводити стоячи або сидячи. Цей інгалятор розроблений спеціально для застосування у вертикальному положенні.

Перевірка інгалятора.

Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви у користуванні більше 1 тижня зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струсити інгалятор та зробити 2 розпилення у повітря, щоб переконатися у його правил= ьній роботі.

Інгалятор слід струшувати безпосередньо перед кожним розпиленням.<= /o:p>

Після перерви у користуванні більше 1 тижня зняти ковпачок мундштука, д= обре струсити інгалятор та зробити 2 розпилення у повітря.

Користув= ання інгалятором

1.&n= bsp;            = ;     Зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на ньо= го з боків.

2.&n= bsp;            = ;     Переконатися, що всередині та ззовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.

3.&n= bsp;            = ;     Старанно струсити інгалятор, щоб видалити з інгалятора будь-який сторонній предмет і для того, щоб вміст інгалятора був рівномірно змішаний.

4.&n= bsp;            = ;     Взяти інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.

5.&n= bsp;            = ;     Зробити максимально глибокий видих, потім взяти мундштук у рот між зубами і охопити його губами, не прикушуючи.<= /span>

6.&n= bsp;            = ;     Роблячи вдих через рот, натиснути на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення сальметеролу, при цьому продовжувати повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповід= ає 1 дозі.

7.&n= bsp;            = ;     Затримати дихання, витягнути інгалятор з рота і зн= яти палець з верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати дихання стільки, скі= льки це можливо.

8.&n= bsp;            = ;     Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачек= ати приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконати д= ії, описані у пунктах 3-7.

9.&n= bsp;            = ;     Згодом прополоскати рот водою та сплюнити її.=

10.&= nbsp;           &nbs= p; Насадити ковпачок мундштука на місце шляхом натиск= ання до клацання у необхідному напрямку.

ВАЖЛИВО.=

Слід виконувати дії, описані у пунктах 5, 6 і 7, не поспішаючи. Перед с= амим розпиленням вдихати треба якомога повільніше. Перші кілька разів слід потренуватися перед дзеркалом. Якщо біля верхівки інгалятора або з боків ро= та з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 3.

Одразу після використання закрити мундштук ковпачком, обережно натискую= чи на нього до появи клацання. Не слід прикладати надмірні зусилля для натискання= .

Полоскання ротової порожнини, спльовування води та/або чищення зубів пі= сля кожного застосування лікарського засобу мінімізує ризик розвитку орофарингеального кандидозу та захриплості.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтична ефективність може бути зменшена при охолодженні балончика.

Балон містить рідину під тиском. Не нагрівати вище 50 °С, захищати= від прямого сонячного світла. Не розбирати, не проколювати і не спалювати балон навіть після повного використання.

Утилізацію невикористаного залишку лікарського засобу або використаної = тари слід здійснювати відповідно до локальних вимог.

Якщо лікар дав інші інструкції для користування інгалятором, слід виконувати їх, а також звертатися за порадою при виникненні будь-яких труднощів.

Діти.

Може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції дітям проводили дорос= лі. Попросити дитину видихнути і виконувати розпилення одразу після того, як во= на почне вдих. Рекомендується освоювати техніку разом. Старші діти або ослабле= ні дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.

Спейсер.=

У дітей та пацієнтів з утрудненою координацією може виникнути необхідні= сть у застосуванні препарату за допомогою спейсера. При виборі спейсера слід дотримуватися рекомендацій лікаря та інструкції для застосування спейсера. Пацієнтам слід використовувати один і той же спейсер у зв’язку з тим, що зм= іна спейсера може вплинути на дозу препарату, що потрапляє до легень. На початку лікування зі спейсером або при його заміні слід застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату.

Індикатор дози.

Пацієнту слід придбати новий аерозоль, коли індикатор покаже число «40»= і його колір зміниться із зеленого на червоний. Слід припинити застосування препарату, коли індикатор покаже «0». При значенні індикатора «0» будь-який залишок препарату в інгаляторі недостатній для забезпечення повної дози.

Не намагатися змінити цифри на індикаторі або від’єднати індикатор від розпилювача.

Чищення<= o:p>

Інга= лятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.

1.&n= bsp;            = ;     Зняти ковпачок мундштука.

2.&n= bsp;            = ;     Не виймати металевий балон з пластикового футл= яра.

3.&n= bsp;            = ;     Протерти зовнішню та внутрішню поверхні ковпач= ка мундштука та пластиковий футляр сухою серветкою.

4.&n= bsp;            = ;     Помістити ковпачок мундштука на місце <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>до характерного клацання, не докладаючи надмірних зусиль.

НЕ КЛАСТИ МЕТАЛЕВИ= Й БАЛОН У ВОДУ.

Діти.

Недостатність клінічних даних щодо застосування препарату для лікування дітей віком до

4 років не дозволяє призначати препарат пацієнтам цієї вікової групи.

Передозування.

За даними клінічних досліджень немає інформації щодо випадків передозув= ання препаратом, однак дані щодо передозування обох діючих речовин наводяться ни= жче.

Ознаками і симптомами, які можна очікувати при передозуванні сальметеро= лу, є типовими для надмірної стимуляції β₂-агоністами, включаючи запаморочення, тремор, головний біль, тахікардію, підвищення систолічного артеріального тиску. Якщо лікування препаратом необхідно припинити у резуль= таті передозування b₂-агоніста, що входить до складу препарату, слід призначити відповідну замісну стероїдну терапію. Додатково = може виникнути гіпокаліємія, тому слід контролювати рівні калію у сироватці кров= і та слід зважити на необхідність замісної терапії калієм.

Гостре передозування

Інгаляція флутиказону пропіонату у дозах, що перевищують рекомендовані, може спричиняти тимчасову супресію функції надниркових залоз. Це не потребує невідкладних заходів, оскільки функція надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що може бути перевірено визначенням кортизолу у плазмі крові.<= o:p>

Хронічне передозування

є ризик виникнення супресії функції надниркових зал= оз при застосуванні вищих за затверджені дози препарату протягом тривалого час= у.

Повідомляли дуже рідко про гострі адреналові кризи, що траплялися голов= ним чином у дітей, яким застосовували дози, вищі за рекомендовані, протягом тривалого часу (декілька місяців або років). При цьому спостерігали гіпоглікемію, що пов’язана зі сплутаністю свідомості та конвульсіями. До чинників= , що потенційно можуть провокувати гострий адреналовий криз, належать травма, хірургічне втручання, інфекція та будь-яке швидке зниження дози інгаляційно= го флутиказону пропіонату.

Рекомендується проводити контроль резервної функції кори надниркових за= лоз. У випадку передозування флутиказону пропіонату при застосуванні препарату терапію можна продовжувати у відповідних дозах, що забезпечують контроль симптомів.

Специфічного лікування передозування сальметеролу та флутиказону пропіо= нату немає, необхідно застосовувати підтримуючу терапію із контролем за станом пацієнта.

Побічні реакції.

Оскіль= ки препарат містить сальметерол та флутиказону пропіонат, можна очікувати побі= чних реакцій типів та ступеня тяжкості, характерних для кожного компонента. Додаткові побічні ефекти при одночасному застосуванні двох компонентів не спостерігаються.

Побічні дії, що спричиняються застосуванням сальметеролу/флутиказону пропіонату, наведені нижче та класифіковані за органами та системами, а також за частотою виникнення. Частота визначена як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥= ; 1/100 та < 1/10), нечасто ≥1/1000 та

< 1= /100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000) та невідомо (не може бути підраховано, виход= ячи з наявних даних).

&= nbsp;

Орга= ни та системи

Побі= чна реакція

Част= ота

Інфе= кції та інвазії

Канд= идоз слизов= их оболонок ротової порожнини і горла

Кандид= оз стравоходу

Пнев= монія

Брон= хіти

Част= о

Рідк= о

Част= о^1,3

Част= о^1,3

З бо= ку імунної системи

Реакції гіперчутливості:<= /o:p>

шкірні реакції гіперчутливості= ,

висипання

ангіоневротичний набряк (голов= ним чином обличчя та ротоглотки)

респіраторні симптоми (задишка= )

респіраторні симптоми (бронхоспазм)

анафіл= актичні реакції, включаючи анафілактичний шок

Неча= сто

Рідк= о

Неча= сто

Рідк= о

Рідк= о

З бо= ку ендокринної системи

Синдром Кушинга, кушингоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінералізації кісток

Рідк= о⁴

Мета= болізм та порушення травлення

Гіпо= каліємія

Гіпе= рглікемія

Част= о^3,4

Неча= сто

З бо= ку шлунково-кишкової системи

Дисп= епсія, нудота

Дуже рідко

Псих= ічні порушення

Нервозність<= /p>
Безсоння

Неспокій, порушення сну <= /o:p>

Зміни поведінки, включаючи пси= хомоторну гіперактивність та дратівливість (переважно у дітей)

Депрес= ія, агресія (переважно у дітей)

Неча= сто

Рідк= о

Неча= сто

Рідко

Невідомо

З бо= ку нервової системи

Голо= вний біль

Трем= ор

Дуже часто¹

Неча= сто

З бо= ку органів зору

Ката= ракта

Глаукома

Порушення чіткості зору<= /o:p>

Неча= сто

Рідк= о⁴

Невідо= мо⁴

З бо= ку серця

Посилене серцебиття=

Тахікардія
Серцева аритмія (включаючи фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію)

фібриля= ція передсердь

Стенок= ардія

Неча= сто

Неча= сто

Рідк= о

Неча= сто

Неча= сто

З бо= ку дихальної системи

Назо= фарингіт

Подр= азнення горла

Захр= иплість голосу/дисфонія

Сину= сит

Пара= доксальний бронхоспазм

Дуже часто^2,3

Част= о

Част= о

Част= о^1,3

Рідк= о⁴

З бо= ку шкіри та підшкірної тканини

Синц= і

Част= о^1,3

З бо= ку скелетно-м’язової системи та сполучних тканин

М’яз= ові спазми

Трав= матичні переломи

Артр= алгії

Міал= гії

Част= о

Част= о

Част= о

Част= о

Зага= льні порушення

Несп= ецифічний біль у грудях

Дуже= рідко

¹⁼Зафіксов= ані як «часто» у групі плацебо.

²⁼Зафіксов= ані як «дуже часто» у групі плацебо.

³⁼Були зафіксовані протягом 3 років під час дослідження ХОЗЛ.

⁴⁼Див. роз= діл «Особливості застосування».

&= nbsp;

Опис деяких побічних реакцій

Повідо= мляли про фармакологічні побічні ефекти лікування β₂-агоністами, = такі як тремор, суб’єктивне відчуття серцебиття, головний біль, проте вони зазви= чай минущі і зменшуються при регулярному застосуванні.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, після інгаляції може виникнути парадоксальний бронхоспазм зі стрімким посиленням сухих хрипів та задишки. Парадоксальний бронхоспазм піддається лікуванню швидкодіючими бронходилататорами, лікування необхідно розпочинати одразу. У таких випадках застосування препарату слід негайно припинити, пацієнта обстежити та у разі потреби призначи= ти альтернативну терапію.

Завдяки вмісту флутиказону пропіонату у складі препарату у деяких пацієнтів спостерігаються захриплість голосу та кандидоз рота і горла, а також рідко - стравоходу.

Частоту проявів захриплості та кандидозу можна зменшити полосканням рота та горла в= одою після застосування інгалятора. Симптоматичний кандидоз можна лікувати місце= вими протигрибковими препаратами, не припиняючи при цьому застосування препарату= .

Пацієнти дитячого віку

У діте= й та підлітків можливі системні ефекти, включаючи синдром Кушинга, кушингоїдні о= знаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту. У дітей може також виникати<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> тривожність, порушення сну та зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудження.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідо= млення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосув= ання цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: <= /span>https://aisf.dec.gov.ua/.<= /span>

&= nbsp;

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігат= и в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігат= и в недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Упаковка.

По 120 доз в аерозольному алюмінієвому балоні з дозуючим клапаном, пластиковим розпилювачем з індикатором дози та пилозахисним ковпачком. По 1 балону в алюмінієвому пакеті з мішечком силікагелю у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Ципла Лт= д. (Юніт II).

&nb= sp;

Місцезна= ходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Дільниці № L-139, S-103 та М-62, Верна Індастріал Істейт, ІН - 403 722 Верна, Гоа, Індія.

Орга= ни та системи	Побі= чна реакція	Част= ота
Інфе= кції та інвазії	Канд= идоз слизов= их оболонок ротової порожнини і горла Кандид= оз стравоходу Пнев= монія Брон= хіти	Част= о Рідк= о Част= о^1,3 Част= о^1,3
З бо= ку імунної системи	Реакції гіперчутливості:<= /o:p> шкірні реакції гіперчутливості= , висипання ангіоневротичний набряк (голов= ним чином обличчя та ротоглотки) респіраторні симптоми (задишка= ) респіраторні симптоми (бронхоспазм) анафіл= актичні реакції, включаючи анафілактичний шок	Неча= сто Рідк= о Неча= сто Рідк= о Рідк= о
З бо= ку ендокринної системи	Синдром Кушинга, кушингоїдні симптоми, пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінералізації кісток	Рідк= о⁴
Мета= болізм та порушення травлення	Гіпо= каліємія Гіпе= рглікемія	Част= о^3,4 Неча= сто
З бо= ку шлунково-кишкової системи	Дисп= епсія, нудота	Дуже рідко
Псих= ічні порушення	Нервозність<= /p> Безсоння Неспокій, порушення сну <= /o:p> Зміни поведінки, включаючи пси= хомоторну гіперактивність та дратівливість (переважно у дітей) Депрес= ія, агресія (переважно у дітей)	Неча= сто Рідк= о Неча= сто Рідко Невідомо
З бо= ку нервової системи	Голо= вний біль Трем= ор	Дуже часто¹ Неча= сто
З бо= ку органів зору	Ката= ракта Глаукома Порушення чіткості зору<= /o:p>	Неча= сто Рідк= о⁴ Невідо= мо⁴
З бо= ку серця	Посилене серцебиття= Тахікардія Серцева аритмія (включаючи фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію) фібриля= ція передсердь Стенок= ардія	Неча= сто Неча= сто Рідк= о Неча= сто Неча= сто
З бо= ку дихальної системи	Назо= фарингіт Подр= азнення горла Захр= иплість голосу/дисфонія Сину= сит Пара= доксальний бронхоспазм	Дуже часто^2,3 Част= о Част= о Част= о^1,3 Рідк= о⁴
З бо= ку шкіри та підшкірної тканини	Синц= і	Част= о^1,3
З бо= ку скелетно-м’язової системи та сполучних тканин	М’яз= ові спазми Трав= матичні переломи Артр= алгії Міал= гії	Част= о Част= о Част= о Част= о
Зага= льні порушення	Несп= ецифічний біль у грудях	Дуже= рідко