ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу <= /p>

КАСАРК^®= =

(CASARK)<= /span>

Склад:

діюча речовина: кандесартану цилексетил;

1 таблетка містить кандесартану цилексетилу, в перерахуванні на 100 % речовину, 8 мг або 16 мг, або= 32 мг;

допоміжні речовини: кальцію кармелоза; крохмаль кукурудзяний; гідроксипропілцелюлоза; лактоза, моногідрат; магнію стеарат; поліетиленгліколь (ПЕГ 8000).

Лікарська фо= рма. Таблетки.<= /span>

Основні фізико-хімічні властивості:

Касарк^®, таблетки по 8 мг або 16 мг: таблетки білого або май= же білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею. На поверхні таблетки допускається мармуровість.

Касарк^®, таблетки по 32 мг: таблетки білого або майже білого кольору, круглої форми, з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку таблетки. На поверхні таблетки допускається мармуровість.=

&nb= sp;

Фармакотерапевтична група. Антагоністи рецепторів ангіотензину II.

Код ATX С09С А06.

Фармакологіч= ні властивості

Фармакодинаміка

Ангіотензин II = – головний вазоактивний гормон ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що відіграє = роль у патофізіологічному механізмі розвитку гіпертензії, серцевої недостатності= та інших серцево-судинних захворювань. Він також відіграє роль у патогенезі остаточної гіпертрофії та ураження органів-мішеней. Основні фізіологічні еф= екти ангіотензину II, такі як вазоконстрикція, стимуляція секреції альдостерону, регуляція сольового та водного гомеостазу та стимуляція росту клітин, відбуваються з участю рецепторів типу 1 (АТ₁).=

Фармакодина= мічні ефекти

Кандесартану цилексетил є препаратом-попередником, придатним для прийому внутрішньо. Він швидко перетворюється в активну речовину, кандесартан, шлях= ом ефірного гідролізу під час всмоктування з травного тракту. Кандесартан є антагоністом рецепторів ангіотензину II (АРAII), <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>селективним щодо рецепторів АТ_I, з міцним зв’язуванням та повільним від’єднанням від рецептора. Він не має агоністичн= ої активності.

Кандесартан не інгібує ангіотензинперетворювальний фермент (АПФ), що перетворює ангіотензин І в ангіотензин II і руйнує брадикінін. Не помічено впливу на АПФ і потенціювання брадикініну або субстанції Р. У контрольованих клінічних дослідженнях, в яких порівнювали кандесартан з інгібіторами АПФ, частота кашлю була нижчою у пацієнтів, які приймали кандесартану цилексетил= . Кандесартан не зв’язується з рецепторами інших гормонів і не блокує їх або іонні канали, які, як відомо, важливі для регуляції серцево-судинної системи. Антагонізм = до рецепторів ангіотензину II (АТ₁) призводить до дозозалежного під= вищення плазмових рівнів реніну, ангіотензину І та ангіотензину II, а також до зниж= ення плазмової концентрації альдостерону.

Клінічна ефективність та безпека

Артеріальна гіпертензія

При артеріальній гіпертензії кандесартан спричиняє дозозалежне довготри= вале зниження артеріального тиску (AT). <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>Антигіперте= нзивна дія відбувається за рахунок зменшення системного периферичного опору без рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень. Вказівки на серйозну а= бо посилену гіпотензію після прийому першої дози чи на синдром відміни після припин= ення лікування відсутні.

Після прийому разової дози кандесартану цилексетилу початок антигіпертензивного ефекту зазвичай настає протягом 2-х годин. При тривалому лікуванні найбільше зниження АТ при застосу= ванні будь-якої дози зазвичай досягається протягом 4-х тижнів і зберігається впро= довж довгострокового лікування. Згідно даних мета-аналізу, середній додатковий е= фект при збільшенні дози з 16 мг до 32 мг 1 раз на добу був незначним. Беручи до уваги міжіндивідуальну варіабельність у деяких пацієнтів можна очікувати бі= льш виражений, ніж середній, ефект. Кандесартану цилексетил за умови прийому 1 = раз на добу забезпечує ефективне та плавне зниження AT протягом 24 годин із невеликою різницею між максимальним і мінімальним ефектами протягом інтервалу дозування.

При застосуванні кандесартану цилексетилу разом з гідрохлоротіазидом спостерігається додаткове зниження AT. Посилений антигіпертензивний ефект також відзначається, якщо кандесартан цилексетил комбінувати з амлодипіном або фелодипіном.

Лікарські засоби, які блокують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, мають менш виражений антигіпертензивний ефект у пацієнтів негроїдної раси (зазвичай це популяція з низьким рівнем реніну), ніж у пацієнтів інших рас.= Це також характерно для кандесартану.

Кандесартан збільшує нирковий кровотік і або не впливає на швидкість клубочкової фільтрації, або збільшує= її, тоді як опір ниркових судин і фільтраційна фракція знижуються. У 3-місячному клінічному дослідженні за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу і мікроальбумінурією антигіпертензивне лікування кандесартану цилексетилом зменшувало виведення альбуміну з сечею. На даний час відсутні дані щодо впливу кандесартану на прогресування діабетичної нефропа= тії.

Вплив кандесартану цилексетилу, застосовуваного у дозах 8–16 мг (середня доза – 12 мг) 1 раз на добу, на серцево-судинну захворюваність і летальність оцінювали у ході рандомізованого плацебоконтрольованого клінічн= ого дослідження за участю пацієнтів літнього віку з легкою та помірною гіпертензією із середньою тривалістю 3,7 р= оку.

Не було виявлено статистично значущої різниці у первинній кінцевій точц= і, кількості великих серцево-судинних явищ (серцево-судинна смертність, нелетальний інсульт та нелетальний інфаркт міокарда) у групі лікування кандесартаном і у контрольній групі.

У ході проведення рандомізованих контрольованих клінічних досліджень ONTARGET та VA NEPHRON-D вивчали переваги застосування комбінації інгібітора АПФ з блокатором рецепторів ангіотензину II. Дослідже= ння ONTARGET проводилося за участю пацієнтів із серцево-судинним або цереброваскулярним захворюванням в анамнезі або цукровим діабетом 2 ти= пу, що супроводжувався ознаками ураження органів-мішеней. Дослідження VA NEPHRO= N-D проводили за участю пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та діабетичн= ою нефропатією.

Ці дослідження не виявили значущого сприятливого впливу на ниркові та/або серцево-судинні параметри та смертність, водночас спостерігався підвищений ризик гіперкаліємії, гострого ураження нирок та/або артеріальної гіпотензії порівняно з таким при монотерапії. Завдяки подібним фармакодинамічним властивостям вищезазначених лікарських засобів отримані результати є актуальними для інших інгібіторів АПФ та антагоністів рецептор= ів ангіотензину II.

Тому не слід застосовувати одночасно інгібітори= АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II пацієнтам з діабетичною нефропаті= єю.=

Дослідження ALTITUDE проводилося за участю пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та хронічним захворюванням нирок і/або серцево-судинним захворюванням для перевірки переваг додавання аліскірену до стандартної терапії інгібітором АПФ або блокатором рецепторів ангіотензину = II.

У зв’язку з підвищеним ризиком виникнення побіч= них реакцій це дослідження було припинено достроково. Смерть від серцево-судинн= их захворювань та інсульт виникали частіше в групі застосування аліскірену, ні= ж у групі плацебо. Частота виникнення побічних реакцій, включаючи серйозні побі= чні реакції (гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія та ниркова недостатність), б= ула вищою у групі аліскірену, ніж у групі плацебо.

Серцева недостатність

Лікування кандесартану цилексетилом знижує летальність, знижує кількість госпіталізацій з приводу серцевої недостатності та полегшує симптоми у пацієнтів із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, що було показано у хо= ді програми «Кандесартан при серцевій недостатності – оцінювання зниження летальності та захворюваності» (CHARM).

Позитивний вплив кандесартану на зниження летальності від серцево-судин= них захворювань або частоту першої госпіталізації через хронічну серцеву недостатність (ХСН) був незмінним незалежно від віку, статі та супутнього лікування. Кандесартан був також ефективним у пацієнтів, які одночасно прий= мали як бета-блокатори, так і інгібітори АПФ, при цьому позитивний ефект був отриманий незалежно від того, чи приймав пацієнт інгібітори АПФ у цільовій дозі, рекомендованій настановами з лікування.

У пацієнтів з ХСН та зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фра= кція викиду лівого шлуночка ≤40 %) кандесартан знижує системний судин= ний опір і тиск заклинювання легеневих капілярів, підвищує активність реніну у плазмі крові і концентрацію ангіотензину II, а також знижує рівень альдосте= рону.=

Фармакокінетика= <= /span>

Абсорбція та розподіл<= /u><= /span>

Після прийому внутрішньо кандесартану цилексетил перетворюється на акти= вну речовину кандесартан. Абсолютна біодоступність кандесартану становить прибл= изно 40 % після прийому внутрішньо розчину кандесартану цилексетилу. Віднос= на біодоступність лікарської форми таблеток порівняно з тим же розчином для прийому внутрішньо становить близько 34 % із дуже незначною мінливістю. Розрахована абсолютна біодоступність таблетки таким чином становить 14 = ;%. Середній пік сироваткової концентрації (С_max) досягаєть= ся через 3-4 години після прийому таблетки. Сироваткова концентрація кандесарт= ану лінійно зростає зі збільшенням доз у межах терапевтичного діапазону дозуван= ня. Статевих відмінностей у фармакокінетиці кандесартану не виявлено. Площа під кривою «сироваткова концентрація порівняно з часом» (AUC) кандесартану не зазнає істотних змін під впливом їжі.

Кандесартан значною мірою зв’язується з білками плазми крові понад – 99 %. Уявний об’єм розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг.=

Біодоступність кандесартану не зазнає змін під впливом їжі.=

Метаболізм та виведення<= /span>

Кандесартан виводиться переважно у незміненому вигляді із сечею та жовч= у, і тільки незначною мірою – за рахунок печінкового метаболізму (= CYP2= C9). Наявні дослідження взаємодії вказують на відсутність впливу на CYP2C9 і CYP3A4.

Виходячи з даних in vitro досліджень, не очікується in vivo взаємодії з препаратами, метаболізм яких залежить від ізоферментів CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4 цитохрому Р450. Кінцевий період напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляції препарату після багаторазового прийому немає.<= /span>

Загальний плазмовий кліренс кандесартану становить приблизно 0,37 мл/хв= /кг з нирковим кліренсом близько 0,19 мл/хв/кг. Виведення нирками кандесартану відбувається як шляхом клубочкової фільтрації, так і шляхом активної канальцевої секреції. Після прийому внутрішньо дози кандесартану цилексетил= у, міченого радіоізотопом ¹⁴С, приблизно 26 % дози виводиться із сечею у вигляді кандесартану і 7 % – у вигляді неактивного метаболіту, тоді як приблизно 56 % дози виводиться з калом= у вигляді кандесартану і 10 % – у вигляді неактивного метаболіту.

Фармакокінетика в особливих к= атегорій пацієнтів

В осіб літнього віку (від 65 років) С_m=_{ах та АUС кандесартану підвищувалися приблизно на 50 % і 80 %, відпов=
ідно
порівняно з молодими людьми. Проте реакція АТ і частота небажаних явищ були
подібними після прийому дози препарату Касарк^® молодими
пацієнтами та пацієнтами літнього віку.}

У пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю С_m_ах та АUС кандесартану зростали при повторному прийомі приблизно на 50 % і 70 % відповідно, але t_½ залишався незмінним порівняно з пацієнтами, які мали нормальну функцію нирок. Відповідні зміни у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю становили приблизно 50 % і 110 % відповідно.

Кінцевий t_&f=
rac12;кандесартану був приблизно подвоєним у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. АUС кандесартану у пацієнтів, я= кі знаходяться на гемодіалізі, була близькою до показника у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.

У двох дослідженнях, що включали пацієнтів з легкою та помірною печінко= вою недостатністю, спостерігалося зростання середньої АU= С кандесарт= ану приблизно на 20 % в одному дослідженні і на 80 % в іншому дослідженні. Досвід застосування препарату пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю відсутній.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування есенціальної гіпертензії у дорослих.

Лікування дорослих пацієнтів із серцевою недостатністю і порушенням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка ≤40 %) при непереносимості інгібіторів ангіотензинперетворювальн= ого ферменту (АПФ) або як додаткова терапія до лікування інгібіторами АПФ у хво= рих із симптомами серцевої недостатності, незважаючи на оптимальну терапію, при непереносимості антагоністів рецепторів мінералокортикоїдів (див. розділи «= Фармакодинаміка», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливо= сті застосування» і «Спосіб застосування та дози»).

Протипоказання

= Гіперчутливість до кандесартану цилексетилу або до будь-якої з допоміжн= их речовин.

= Порушення функції печінки тяжкого ступеня та/або холестаз.

= Пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ <60 мл/хв/1,73 м²) одночасне застосування кандесартану цилексетилу та препаратів, що містять аліскірен, протипоказане= .

= Вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

= Препарати, що вивчалися у клінічних фармакокінетичних дослідженнях, включають гідрохлоротіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (т= обто етинілестрадіол/ левоноргестрел), глібенкламід, ніфедипін та еналаприл. Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії з цими лікарськими засобами не виявлено.

= Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, замінників солі, що містять калій, або інших лікарських препаратів (наприкл= ад гепарину), може підвищувати рівень калію. Моніторинг рівнів калію слід здій= снювати належним чином (див. розділ «Особливості застосування»).<= /p>

= Повідомлялося про оборотне підвищення сироваткових концентрацій літію і токсичності під час одночасного прийому літію та інгібіторів АПФ.

= Подібний ефект може спостерігатися при застосуванні АРА II. Застосування кандесартану з літієм не рекомендується. Якщо підтверджено необхідність комбінації, рекомендується ретельний моніторинг сироваткового рівню літію.<= o:p>

= При одночасному введенні АРА II з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) (наприклад селективними інгібіторами ЦОГ-2, ацетилсаліцилов= ою кислотою (> 3 г/добу) та неселективними НПЗЗ) може спостерігатися послаблення антигіпертензивного ефекту.

= Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, одночасний прийом АРА II та НПЗЗ може призводити до підвищення ризику погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність та підвищення рівня калію у сироватці крові, зокрема у пацієнтів з ослабленою вже на початку лікування функцією нирок. Комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літн= ього віку. Пацієнту необхідно провести належним чином гідратацію і слід приділити увагу моніторингу функції нирок після початку супутньої терапії та періодич= но у подальшому.

= Дані клінічного дослідження свідчать, що подвійна блокада ренін-альдост= ерон-ангіотензинової системи (РААС) за допомогою комбінованого застосування інгібіторів АПФ і блокаторів ангіотензину ІІ або аліскірену пов’язана з більшою частотою побі= чних явищ, таких як гіпотензія, гіперкаліємія і погіршення функції нирок (включа= ючи гостру ниркову недостатність), порівняно із застосуванням лікарського засоб= у в монотерапії, що впливає на РААС.

Особливості застосування

По= двійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС)<= /u>

Іс= нують докази, що одночасне застосування інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену підвищує ризик розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та погіршення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Тому подвійна блокада РААС за допомогою комбінованого застосування інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ або аліскірену не рекомендована. Якщо терапія подвійною блокадою вважається абсолютно необхідною, її слід здійснювати тільки під наглядом спеціаліста і= за умови частого ретельного моніторингу функції нирок, електролітів та артеріального тиску.

Ін= гібітори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензину ІІ не слід застосовувати одночасно пацієнтам із діабетичною нефропатією.

По= рушення функції нирок

Як і при застосуванні інших засобів, що гальмують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, можна очіку= вати зміни функції нирок у чутливих пацієнтів, які приймають кандесартану цилексетил.

При застосуванні кандесартану цилексетилу пацієнтам з артеріальною гіпертензією та порушенням функції нир= ок рекомендується періодичний моніторинг рівня калію та креатиніну сироватки крові.

Досвід застосування препарату пацієнтам з дуже тяжкою або термінальною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 15мл/хв) обмежений. Таким пацієнтам дозу препарату Касарк® слід обережно підбирати, здійснюючи ретельний моніторинг артеріального тиску (АТ). Обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю має включати періодичне оцінювання функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку (від 75 років)= , а також у пацієнтів з порушеною функцією нирок. Під час підбору дози кандесар= тану цилексетилу рекомендується моніторинг рівня креатиніну та калію сироватки крові. Клінічні дослідження серцевої недостатності не включали пацієнтів із рівнем креатиніну у сироватці крові > 265 мкмоль/л (> 3 мг/дл).

Су= путня терапія із застосуванням інгібіторів АПФ при серцевій недостатності

Ризик побічних реакцій, особл= иво гіпотензії, гіперкаліємії та погіршення функції нирок (включаючи гостру нир= кову недостатність) може зростати при застосуванні кандесартану цилексетилу у ко= мбінації з інгібіторами АПФ. Потрійна комбінація інгібітору АПФ, антагоністу рецепто= рів мінералокортикоїдів і кандесартану цилексетилу також не рекомендована. Застосування цих комбінацій повинно здійснюватися тільки під наглядом спеціаліста і за умови частого ретельного моніторингу функції нирок, електролітів і артеріального тиску.

Не слід застосовувати інгібіт= ори АПФ одночасно з блокаторами рецепторів ангіотензину ІІ пацієнтам з діабетич= ною нефропатією.

Ге= модіаліз

На тлі діалізу АТ може бути особливо чутливим до блокування АТ₁-рецепторів у результаті зменшення об’єму плазми крові та активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Таким чином пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, дозу кандесартану цилексетилу слід підбирати обережно, здійснюючи моніторинг АТ.=

Ст= еноз ниркової артерії

Лікарські засоби, що впливают= ь на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, включаючи антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II), можуть підвищувати рівень сечовини крові та креатиніну сироватки крові у пацієнтів з білатеральним стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки.

Тр= ансплантація нирки

Досвід застосування препарату Касарк^® пацієнтам з нещодавно перенесеною трансплантацією нирки обмежений.

Ар= теріальна гіпотензія

У пацієнтів із серцевою недостатністю під час лікування препаратом Касарк^® може виникати гіпотензія. Вона також може розвиватися у пацієнтів з артеріальною гіпертен= зією та внутрішньосудинною дегідратацією внаслідок прийому високих доз діуретикі= в. Слід з обережністю розпочинати терапію та вжити заходів щодо корекції гіповолемії.

Ан= естезія та хірургічні втручання

У пацієнтів, які приймають антагоністи ангіотензину II, під час анестезії та хірургічних втручань може виникати гіпотензія у результаті блокади ренін-ангіотензинової системи. Дуже рідко гіпотензія може бути вираженою і вимагати внутрішньовенного введення рідини та/або застосування судинозвужувальних засобів.

Ст= еноз аортального та мітрального клапанів (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопа= тія)

Як і при застосуванні інших вазодилататорів, особлива обережність показана пацієнтам із гемодинамічно значущим стенозом аортального чи мітрального клапанів або обструктивною гіп= ертрофічною кардіоміопатією.

Пе= рвинний гіперальдостеронізм

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом у більшості випадків не реагують на антигіпертензивні лікарські засоби, що діють завдяки гальмуванню ренін-ангіотензин- альдостеронової системи. Таким чином, застосування кандесартану цилексетилу= у цій популяції не рекомендується.

Гі= перкаліємія

Одночасне застосування препар= ату Касарк^® з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськими засобами, здатни= ми підвищувати рівні калію (наприклад, гепарин), може призводити до підвищення сироваткового рівня калію у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Слід належним чином здійснювати моніторинг рівню калію.

У пацієнтів із серцевою недостатністю, які приймають Касарк^®, може виникати гіперкаліємі= я. Рекомендується періодичний моніторинг рівня калію у сироватці крові. Потрій= на комбінація інгібіторів АПФ, калійзберігаючих діуретиків (наприклад, спіронолактону) та кандесартану цилексетилу не рекомендується і її можна застосовувати тільки після ретельного оцінювання потенційних переваг та ризиків.

Ангіоневротичний набряк кишеч= нику

Повідомлялося про випадки ангіоневротичного набряку кишечнику у пацієнтів, які застосовували блокатори рецепторів ангіотензину II, (включаючи кандесартану цилексетил) (див. розділ «Побічні реакції»). У цих пацієнтів спостерігався біль у животі, нудота, блювання та діарея. Симптоми минали після відміни блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ. Якщо діагностовано ангіоневротичний набряк кишечнику, застосування кандесартану цилексетил слід припинити та розпочати відповідний моніторинг до повного зникнення симптомів.

За= гальні

У пацієнтів, у яких судинний тонус та функція нирок залежать переважно від активності ренін- ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, пацієнти з тяжкою застійною серцевою недостатністю або основним захворюванням нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), лікування із застосуванням інших лікарських засобів, що впливають на цю систему, було пов’язано з гострою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією або рідко – з гострою нирковою недостатністю. Можливість подібних ефектів не може бути виключена при застосуванні АРА II. Як і будь-який антигіпертензивний засіб, надмірне зниж= ення АТ у пацієнтів ішемічною кардіопатією або ішемічним цереброваскулярним захворюванням м= оже призводити до інфаркту міокарда або інсульту.

Антигіпертензивний ефект кандесартану може посилюватися іншими лікарськими засобами, що мають властивість знижувати АТ, незалежно від того, призначені вони у якості антигіпертензивних засобів чи застосовуються за іншими показаннями.<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:14.0pt;font-family:"= Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>

Касарк^® містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактоз= и, лактазної недостатності Лаппа чи мальабсорбції глюкози-галактози не можна приймати цей лікарський засіб.=

= Вагітність

= Застосування АРАІІ не слід розпочинати у період вагітності. За винятком випадків, коли продовження терапії АРАІІ вважається вкрай необхідним, пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативне антигіпертензивне лікування, що має встановлений профіль безпеки для застосування у період вагітності. Якщо вагітність діагностовано, лікування АРАІІ слід негайно припинити і, якщо необхідно, розпочати альтернативну терапію.

= У пацієнток у постменархеальному періоді можливість завагітніти оцінюєт= ься на загальній основі. Потрібно надати відповідну інформацію та/або вжити зах= одів для запобігання ризику впливу препарату у період вагітності (див. розділи «Протипоказання», «Застосування у період вагітності або годування груддю»).=

<= /o:p>

Застосування= у період вагітності або годування груддю

= Застосування кандесартану цилексетилу у період вагітності протипоказане. Кандесартан цилексетил не рекомендується для застосування у період годування груддю.

= Вагітність

= Епідеміологічні докази щодо ризику тератогенності після експозиції інгібіторів АПФ у І триместрі вагітності не дають змоги зробити остато= чний висновок, проте незначне підвищення ризику не можна виключити. Оскільки контрольовані епідеміологічні дані щодо ризику при застосуванні АРАІІ відсу= тні, подібні ризики можуть існувати і для цього класу лікарських засобів. За винятком випадків, коли продовження терапії АРАІІ вважається вкрай необхідн= им, пацієнткам, які планують вагітність, слід призначити альтернативне антигіпертензивне лікування, що має встановлений профіль безпеки для застосування у період вагітності. Якщо вагітність діагностовано, лікування препаратами АРАІІ слід негайно припинити та у разі необхідності розпочати альтернативну терапію.

= Відомо, що застосування людиною АРАІІ протягом ІІ і ІІІ триместрів вагітності, може призвести до виникнення фетотоксичності (зниження функції нирок, олігогідрамніон, затримка окостеніння кісток черепа) та неонатальної токсичності (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія). Якщо відбул= ося застосування АРАІІ у ІІ триместрі вагітності, рекомендовано провести вагітн= им ультразвукове дослідження з метою оцінки функції нирок і стану черепа у пло= да.

= Новонароджені, чиї матері отримували АРАІІ, потребують ретельного нагля= ду на предмет артеріальної гіпотензії.

= Годування груддю

Оскільки інформації щодо застосування препарату Касарк^®у період годування груддю немає, препарат не рекомендований для застосування. Слід віддати перевагу альтернативним методам лікування з краще вивченими профілями безпеки у пері= од годування груддю, особливо у період годування новонароджених або недоношених дітей.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень щодо впливу кандесартану на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводили. Проте слід взяти до уваги, що під час лікування препаратом Касарк^® розвиваються запаморочення або підвищена втомлюваність.

&nb= sp;

Спосіб застосування та дози<= /span>

Приймати внутрішньо.

Касарк^® слід приймати 1 раз на добу незалежно від прийому їж= і.

Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.

Таблетки 8 мг, 16 мг і 32 мг не можуть бути розподілені на частини, том= у у разі необхідності призначення кандесартану цилексетилу у дозі 4 мг необхідно скористатися лікарським засобом, що дозволяє можливість дозування кандесарт= ану цилексетилу 4 мг.

Дозування при артеріальній гіпертензії<= /span>

Рекоменд= ована початкова доза та звичайна підтримуюча доза препарату Касарк^® становит= ь 8 мг 1 раз на добу. Найбільший антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів. У деяких пацієнтів, артеріальний тиск яких не контролюється належним чином, дозу можна збільшити до 16 мг 1 раз на добу і максимально до 32 мг 1= раз на добу. Терапію слід коригувати відповідно до реакції артеріального тиску = на лікування. Касарк^® також мо= жна застосовувати разом з іншими антигіпертензивними засобами (див. розді= ли «Фармакодинаміка», «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засоба= ми та інші види взаємодій» і «Особливості застосування»). Було показано, що додавання гідрохлортіазиду забезпечує додатковий антигіпертензивний ефект з різними дозами препарату Касарк^®.=

Застосування пацієнтам літньо= го віку

Для пацієнтів літнього віку корекція початкової дози не потрібна.<= /o:p>

Застосування пацієнтам зі зменшенням внутрішньосудинного об’єму циркулюючої рідини=

Застосування початкової дози 4 мг може розглядатись у пацієнтів з ризик= ом розвитку артеріальної гіпотензії, таких як пацієнти з можливою дегідратацією (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування при порушенні функції нирок=

Початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, становить 4 мг. Дозу слід титрувати відповідно до реакції на лікування. Досвід застосування препарату пацієнтам з дуже тяжкою або термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 15 мл/хв) обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).

Застосування при порушенні функції печінки

У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки рекомендуєт= ься початкова доза 4 мг 1 раз на добу. Дозу можна коригувати відповідно до реак= ції на лікування. Касарк^®протипоказаний пацієнтам з порушенням функ= ції печінки тяжкого ступеня та/або холестазом (див. розділи «Фармакокінетика» і= «Протипоказання»).

Застосування пацієнтам негроїдної раси=

Антигіпертензивний ефект кандесартану у пацієнтів негроїдної раси менш виражений, ніж у пацієнтів інших рас. Отже, потреба у збільшенні дози препа= рату Касарк^® та супутній терапії для контролю AT <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>може частіше виникати у пацієнтів негроїдної раси, ніж у пацієнтів інших рас (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Дозування при серцевій недостатності

Звичайна рекомендована початкова доза кандесартану цилексетилу становит= ь 4 мг 1 раз на добу. Титрування до цільової дози 32 мг один раз на добу (макси= мальна доза) або найвищої переносимої дози здійснюється шляхом подвоєння дози з інтервалами щонайменше 2 тижні (див. розділ «Особливості застосування»). Обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю завжди має включати оцінюван= ня функції нирок, у тому числі моніторинг креатиніну та калію в сироватці кров= і.=

Касарк^® можна застосовувати разом з іншими засобами лікуванн= я серцевої недостатності, включаючи інгібітори АПФ, бета-блокатори, діуретики та дигіт= аліс або комбінацію цих лікарських засобів.

Касарк^®можна призначати разом із інгібіторами АПФ пацієнтам= із симптомами серцевої недостатності, незважаючи на оптимальну стандартну тера= пію серцевої недостатності, при непереносимості антагоністів рецепторів мінералокортикоїдів.

Комбінація інгібіторів АПФ, калійзберігаючих діуретиків (наприклад спіронолактону) та препарату Касарк^® не рекомендується і її слід застосовувати тільки після ретельного оцінювання потенційних переваг та риз= иків (див. розділи «Фармакодинаміка» «Особливості застосування» і «Побічні реакц= ії»).

Особливі категорії пацієнтів

Немає необхідності коригувати початкову дозу для пацієнтів літнього віку або для пацієнтів зі зниженням внутрішньосудинного об’єму рідини, порушенням функції нирок або легким та помірним порушенням функції печінки.=

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату Касарк^=
® дітям від народження до 18 років для лікування серцевої недостатності не встановлені. Дані відсутні.

&nb= sp;

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату Касарк^® дітям= не встановлені.

&nb= sp;

Передозування

Симптоми: враховуючи фармакологічні властивості препарату, основним проявом передозуван= ня, імовірно, буде симптоматична гіпотензія та запаморочення. В окремих випадках передозування (до 672 мг кандесартану цилексетилу) повідомляється про одужа= ння пацієнтів без наслідків.

Лікування: якщо розвивається симптоматична гіпотензія, слід призначити симптомат= ичне лікування і проводити моніторинг показників життєдіяльності. Пацієнту слід надати положення лежачи на спині з піднятими догори ногами. Якщо цього недостатньо, необхідно збільшити об’єм плазми крові за допомогою інфузії, наприклад, 0,9 % розчину натрію хлориду. Якщо вищезазначених заходів недостатньо, можна застосувати симпатоміметичні лікарські засоби. Кандесарт= ан не виводиться за допомогою гемодіалізу.

&nb= sp;

Побічні реакці= ї<= /span>

Лікування артеріальної гіпертензії

Небажані реакції, що спостерігались під час контрольованих клінічних досліджень кандесартану цилексетилу, були легкими і транзиторними. Зв’язку загальної частоти побічних явищ з доз= ою або віком відзначено не було. Кількість випадків відміни лікування через виникнення побічних явищ була подібною при лікуванні кандесартаном цилексет= илом (3,1 %) і плацебо (3,2 %).

При проведенні узагальненого аналізу даних клінічних досліджень з участю пацієнтів із гіпертензією побічні реакції при застосуванні кандесартану цилексетилу визначали на основі побічних явищ, частота яких принаймні на 1 % перевищувала частоту побічних явищ при застосуванні плацебо. Найчастішими небажаними реакціями були запаморочення/вертиго, головний біль= та інфекції дихальних шляхів.=

Використано наступні визначення частоти: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1/1000) та дуже рідко (<1/10000).

Можливі такі побічні реакції під час застосування кандесартану цилексет= илу:

Інфекції та інвазії: часто – інфекції дихальних шляхів.

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.=

З боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія.

З боку нервової системи: часто – запаморочення/вертиго, головний біль.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: дуже рідко – кашель.

З боку травної системи: дуже рідко – нудота, ду= же рідко – ангіоневротичний набряк кишечнику, невідомо – діарея.

З боку гепатобіліарної систем= и: дуже рідко – підвищення рівня печінкових ферментів, порушення функції печінки, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання, кропив’янка, свербіж.

З боку кістково-м’язової сист= еми: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко погіршення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність у чутливих пацієнтів.

Результати лабораторних аналізів: у більшості випадків не спостерігалося клінічно значущого впливу препа= рату Касарк^® на звичайні лабораторні показники. Як і при застосуванні інших інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, відзначено незначне зниження рівня гемоглобіну. Зазвичай для пацієнтів, які приймають Касарк^®, немає необхідності у постійному моніторингу лабораторних показників. Проте у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну сироватки крові.

Лікування серцевої недостатності

Профіль побічних реакцій препарату Касарк^® у пацієнтів із серцевою недостатністю узгоджувався з фармакологічними властивостями препар= ату та станом здоров’я пацієнтів. У клінічній програмі CHARM, порівнюючи кандесартану цилексетил у дозах до 32 мг (n=3D3803) з пла= цебо (n=3D3796), 21,0% групи кандесартану цилексетил та 16,1% групи плацебо прип= инили лікування через небажані ефекти. Небажані явища, такі як гіперкаліємія, гіпотензія, та ниркова недостатність, найчаст= іше спостерігались у пацієнтів віком від 70 років, хворих на цукровий діабет, а= бо пацієнтів, які приймали інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, зокрема інгібітори АПФ та/або спіронолактон.

Можливі такі побічні реакції під час застосування кандесартану цилексет= илу:

З боку крові та лімфатичної системи:дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз.=

З боку обміну речовин та харчування: часто – гіперкаліємія, дуже рі= дко гіпонатріємія.

З боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, головний біль.

З боку судин: ча= сто – гіпотензія.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: ду= же рідко – кашель.

З боку травного тракту: дуже рідко= – нудота, ду= же рідко – ангіоневротичний набряк кишечнику, невідомо – діарея.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко підвищення рівня печінкових ферментів, порушення функції печінки, гепа= тит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко біль у спині, артралгія, міалгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у чутливих пацієнтів.

Результати лабораторних аналізів: у пацієнтів, які приймають кандесартану цилексетил за показаннями серц= евої недостатності, часто виникає гіперкаліємія та порушення функції нирок. Рекомендується періодичний моніторинг рівнів креатиніну та калію у сироватці крові (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу = має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представни= кам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. = Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С. Збері= гати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. Для 16 мг і 32 мг – по 10 табл= еток у блістері, по 3 блістери в пачці; для 8 мг – по 10 таблеток у блістері, по 3 або 9 блістерів в пачці.

Категорія відпуску. За рецепто= м.

Виробник. ПАТ «Київмедпрепарат».<= /o:p>

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності<= o:p>

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.