ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&nb= sp;

Т&= #1054;ЛЕВАС^®

(TOLEVAS<= /span>)

Склад:

дію= 095;а речовина: atorvast= atin;

1 таблетка містить аторвастатl= 0;ну у вигляді аторвастатl= 0;ну кальцію тригідрату 10 мг або 20 мг, або 40 мг, або 80 мг;<= /p>

допоміж&= #1085;і речовини: каль = 94;ію карбонат, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натрію кроскармелl= 6;за, полісорбат 80, = гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, магнію стеарат;

плів = 82;ове покриття: Opadry AMB OY-B-28920: спирт полівінілоk= 4;ий, титану діоксид

(Е 171), тальк, лецитин (Е 322), ксантанова камедь (Е 415).=

Лікарська форма. Таблетк&= #1080;, вкриті оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: продовгуваm= 0;і таблетки, вкриті оболонкою, б= 110;лого кольору.

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група.

Препарати, що знижують рівень холестеринm= 1; і тригліцериk= 6;ів у сироватці крові. Інгіб= 110;тори ГМГ–КоА-ред = 91;ктази. Код АТХ C10A A05.

Фармако&= #1083;огічні властивостo= 0;.

Фармако&= #1076;инаміка. <= /p>

Аторвастат&= #1080;н – це селективниl= 1; конкурентнl= 0;й інгібітор ГМГ-КоА редуктази, ключового ферменту, який бере участь у перетворенl= 5;і 3-гідрокси-3-ме= тилглютароk= 4;ого коензиму А на мевалонову кислоту – попередник стеролів, у тому числі ХС. У пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю та гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, несімейнимl= 0; формами гіпер= ;холестерин = 77;мії, змішаною гіперліпідk= 7;мією аторвастатl= 0;н знижує рівень зага = 83;ьного холестеринm= 1;, ЛНЩ (холестерин ліпопротеїk= 6;ів низької щільності) т= 072; аполіпопроm= 0;еїну В. Аторвастатl= 0;н також знижу= 08; рівень ЛДНЩ (холестерин ліпопротеїk= 6;ів дуже низько= 11; щільності) т= 072; ТГ (тригліце= 088;идів), а також призводить до варіабел= 00;ного підвищення ЛВЩ (холестерин ліпопротеїk= 6;ів високої щільності).

Аторвастат&= #1080;н знижує рівень холестеринm= 1; та ліпопротеїk= 6;ів у плазмі крові шляхо = 84; пригніченнn= 3; ГМГ-КоА редуктази т = 72; синтезу холестеринm= 1; в печінці, також за рахунок збільшення кількості рецепторів до ЛНЩ на мембранах гепатоцитіk= 4;, що призводи = 90;ь до посиленн= 03; поглинання = 10; катаболізмm= 1; ЛНЩ. Аторвастатl= 0;н знижує утворення ЛНЩ та кількіс = 90;ь частинок ЛН = 65;. Аторвастатl= 0;н спричиняє значне і стійке підвищення активності рецепторів до ЛНЩ у поєднанні з= 10; сприятливиl= 4;и змінами якості частинок ЛН = 65;. Аторвастатl= 0;н знижує рівень ЛНЩ у пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, які зазвича = 81; не відповідаюm= 0;ь на лікуванн= 03; гіполіпідеl= 4;ічними засобами.=

Аторвастат&= #1080;н та деякі з його метаболітіk= 4; ефективні при застосуванl= 5;і людям. У першу чергу аторвастатl= 0;н впливає на печінку, оск= 110;льки синтез холестеринm= 1; та кліренс ЛНЩ головни = 84; чином відбуваєтьl= 9;я у печінці. Зниження рівня ЛНЩ більше пов’язан = 77; з дозою препарату, ніж із системною к = 86;нцентраціє&#= 1102;. Індивідуалn= 0;ну дозу препар = 72;ту необхідно призначати залежно ві = 76; терапевтичl= 5;ого ефекту.

Аторвастат&= #1080;н дозозалежнl= 6; (10-80 мг) знижує рівень загального холестеринm= 1; (на 30-40 %), ЛНЩ (на 41-61 %), аполіпопроm= 0;еїну В (на 34-50 %) та триг= ;ліцеридів (на 14-33 %) у пацієнтів і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, несімейнимl= 0; формами гіперхолеl= 9;теринемії і змішаною гіперліпідk= 7;мією, у тому числі у пацієнтів = 079; інсулінонеk= 9;алежним цукровим діабетом.

У пацієнтів із гіпертриглo= 0;церидемією застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну призводить до зниження рівня загального холестеринm= 1;, ЛНЩ, ЛДНЩ, аполіпопроm= 0;еїну В, ТГ, а також підвищує рівень ЛВЩ. У пацієнтів і = 79; дисбеталіпl= 6;протеїнемі= 108;ю застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну призводить до зниження рівня ЛПСЩ (холестерин ліпопротеїk= 6;ів середньої щільності).

У пацієнтів із гіперліпопl= 8;отеїнемією, тип IIa та IIb за Фредериксоl= 5;ом, які були відібрані у ході 24 контрольниm= 3; досліджень, середній показник збільшення рівня ЛВЩ порівняно з початковим під час застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну (10-80 мг) незалеж= 085;о від дози становив 5,1-8,7 %. Крім того, аналіз зібр = 72;них даних продемонстl= 8;ував значне зниж = 77;ння співвідношk= 7;ння загального холестеринm= 1; до ЛВЩ та ЛНЩ до ЛВЩ, які коливалися = 91; діапазоні від -29 % до -44 % та від -37 % до -55 % відl= 7;овідно.=

Застосуван&= #1085;я аторвастатl= 0;ну значно зниж = 91;є ризик розвитку ішемічної хвороби сер = 94;я та летальностo= 0; (на 16 %). Застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну значно знижує ризи = 82; повторної г = 86;спіталізац&#= 1110;ї при стенока = 88;дії з документалn= 0;но підтверджеl= 5;ою ішемією міокарда (на 26= %). На стільки ж знижується ризик ішемічної х = 74;ороби серця та летальностo= 0; внаслідок з = 72;стосування аторвастатl= 0;ну в діапазоні = 084;аксимально допустимогl= 6; рівня ЛНЩ. Окрім цього, внаслідок застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну ризик ішемічної хвороби сер = 94;я та летальностo= 0; так само знижується = 91; пацієнтів з інфарктом міокарда іншого типу, ніж Q-інфаркт міокарда, та нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю, незалежно від статі та віку (< 65 років та > 65 років).

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика.

Абсо = 88;бція

Аторвастат&= #1080;н швидко абсорбуєтьl= 9;я після перор = 72;льного прийому і досягає максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї у плазмі через 1-2 години. Ріве= 085;ь поглинання та концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну у плазмі крові залежить ві = 76; дози аторва = 89;татину. Біодоступнo= 0;сть аторвастатl= 0;ну у формі таблеток порівняно з розчином становить 95 % і= ; 99 % відповідно. Абсолютна біодоступнo= 0;сть аторвастатl= 0;ну становить приблизно 14 %, k= 2; системна доступністn= 0; інгібуючої активності по відношенню до ГМГ-КоА редуктази – приблизно 30 %. Низька системна біодоступнo= 0;сть зумовлена пресистемнl= 0;м кліренсом у слизовій оболонці шлункового тракту та біотрансфоl= 8;мацією під час первинного проходженнn= 3; через печінку. Прийо= ;м їжі зменшує швидкість т = 72; ступінь поглинання препарату приблизно н = 72; 25 % та 9 % відповідно, що підтверд = 78;ується рівнем максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї та AUC, зниження рівня ЛНЩ не залежить ві = 76; часу застосуванl= 5;я. Концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну у плазмі крові після прийому препарату ввечері нижча, ніж після прийому вра = 85;ці (перевищує максимальнm= 1; концентрацo= 0;ю та рівень AUC приблизно н = 72; 30 %). Незважаючl= 0; на це, зниження рі = 74;ня ЛНЩ не залежить від часу прийо = 84;у препарату.

Розподі&= #1083;

Середній об’єм розподілу аторвастатl= 0;ну становить приблизно 381 л. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; становить ≥ 98 = %. Якщо значення співвідношk= 7;ння еритроцити/ = 87;лазма крові становить приблизно 0,25, це вказує на низький рівень прон = 80;кнення препарату в еритроцити.

Метабол&= #1110;зм

Аторвастат&= #1080;н значною мірою метаболізуn= 8;ться, утворюючи при цьому орто- і парагідрокl= 9;ильовані похідні та різні продукти b-окис= 085;ення. In vitro о&= #1088;то- і парагідрокl= 9;ильовані метаболіти = 87;роявляють інгібуючу активність щодо ГМГ-КоА редуктази, еквівалентl= 5;у дії аторвас = 90;атину. Інгібуючий ефект препарату щодо ГМГ-КоА редуктази приблизно н = 72; 70 % визначаєть= ся активністю циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4;. Дослідженн&= #1103; in vitro п&= #1110;дтверджуют= ;ь важливість біотрансфоl= 8;мації аторвастатl= 0;ну під впливом цитохрому Р450 3А4. Одночасний прийом аторвастатl= 0;ну та еритромі = 94;ину, інгібітора цитохрому Р450 3А4, призводит&= #1100; до підвищення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі крові. Дослідженнn= 3; in vitro тако = 78; підтверджуn= 2;ть той факт, що аторвастатl= 0;н є слабким інгібітороl= 4; цитохрому Р450 3А4. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну та терфенадинm= 1;, який в основному метаболізуn= 8;ться системою цитохрому Р450 3А4, концентра&= #1094;ія останнього = 91; плазмі кров= 10; майже не змінюється. Таким чином, малоймовірl= 5;о, що застосуванl= 5;я цитохрому може значно змінити фармакокінk= 7;тику інших субстратів цитохрому Р450 3А4. У тварин орто = 75;ідроксильо&#= 1074;аний метаболіт зазнає пода = 83;ьшої глюкуронізk= 2;ції.

Виділен&= #1085;я

Аторвастат&= #1080;н та його метаболіти головним чином вивод= 03;ться з жовчю післ= 103; печінкової та/або позап= 077;чінкової біотрансфоl= 8;мації, однак не заз= 085;ають шлунково-пе = 95;інкової рециркуляцo= 0;ї. Середній період напіввиведk= 7;ння аторвастатl= 0;ну у людей становить приблизно 14 годин. Інгібуюча а = 82;тивність щодо ГМГ-КоА редуктази зберігаєтьl= 9;я протягом =

20-30 годин унаслідок присутностo= 0; активних ме = 90;аболітів. Після пероральноk= 5;о прийому мен = 96;е 2 % аторвастатl= 0;ну визначаєтьl= 9;я у сечі.

П&= #1086;пуляції пацієнтів<= /span>

Пацієнт&= #1080; літнього віку

Концентрац&= #1110;я аторвастатl= 0;ну у плазмі крові у здорових пацієнтів літнього віку (віком ≥ 65 років) вища, ніж у молодших (приблизно н= 072; 40 % від максима= ;льної концентрацo= 0;ї та на 30 % від рівня AUC). Під час дослідженнn= 3; ACCESS вивчали ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату у здорових пацієнтів літнього віку для досягнення NCEP мети лікува = 85;ня. У дослідженнo= 0; брали участ= 00; 1087 пацієнтів віком до 65 років, 815 пацієнтів віком від 65 ро= ків та 185 пацієнтів віком від 75 років. Ефективнісm= 0;ь та безпека у пацієнтів літнього ві = 82;у не відрізнялаl= 9;ь від таких у загальній популяції.

Діти=

В&= #1110;домості про фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну у дітей відсутні.=

Стать

Концентрац&= #1110;я аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і у жінок відрізняєтn= 0;ся від такої у чоловіків (максимальн = 72; концентрацo= 0;я вище прибли = 79;но на 20 %, а AUC нижч = 77; на 10 %). Проте ці розбіжностo= 0; не мають клінічного значення, а гіполіпідеl= 4;ічний ефект препарату у = 095;оловіків та жінок майже однаковий.=

Нирк = 86;ва недостатніl= 9;ть

Спосіб застосуванl= 5;я та дози не впливають н = 72; концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і та на його гіполіпідеl= 4;ічну дію. Таким чином, немає необхідносm= 0;і коригувати дозу препарату.

Гемодіа&= #1083;із

Дослідженн&= #1103; аторвастатl= 0;ну не проводил = 80; у пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями нирок у терм= 110;нальній стадії. Зважаючи на те, що препар&#= 1072;т активно зв’язує = 90;ься з білками плазми кров= 10;, гемодіаліз не може значно збільшуватl= 0; кліренс ато = 88;вастатину.

Печінко&= #1074;а недостатніl= 9;ть

У пацієнтів з алкогольниl= 4; цирозом печінки концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну у плазмі крові значн = 86; збільшена (максимальн = 72; концентрацo= 0;я – приблизно = 074; 16 разів, значення AUC – в

11 разів).

Клінічн&= #1110; характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.

Запо = 73;ігання серцево-суд = 80;нним захворюванl= 5;ям у дорослих=

Для дорослих пацієнтів без клінічн = 86; вираженої ішемічної хвороби серця, але з декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця, таким= 080; як вік, тютюнопаліl= 5;ня, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, низький рів = 77;нь ЛПВЩ або наявність ранньої ішемічної хвороби серця у сімейному анамнезі, То= 083;евас^® показаний для:

- зменшення ризику виникнення інфаркту міокарда;=

- зменшення ризику виникнення інсульту;=

- зме&#= 1085;шення ризику проведення процедур реваскулярl= 0;зації та стенокардіo= 1;.

Для доросли= х пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу та без клінічно вираженої ішемічної х = 74;ороби серця, але з декількома факторами р = 80;зику розвитку ішемічної хвороби серця, таким= 080; як ретинопа = 90;ія, альбумінурo= 0;я, тютюнопаліl= 5;ня або артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, препарат ат = 86;рвастатин показаний для:

- зменшення ризику виникнення інфаркту міокарда;=

- зменшення ризику виникнення інсульту.=

Для доросли= х пацієнтів з клінічно вираженою ішемічною хворобою серця Толев = 72;с^® показаний для:

- зменшення ризику виникнення нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда;=

- зменшення ризику виникнення летального та нелетальноk= 5;о інсульту;=

- зменшення ризику проведення процедур реваскулярl= 0;зації;

- зменшення ризику госпіталізk= 2;ції у зв'язку із застійною серцевою не = 76;остатністю;<= o:p>

- зменшення ризику виникнення стенокардіo= 1;.

Гіпе = 88;ліпідемія

У дорослих пацієнтів<= /span>

- Як доповнення до дієти, щоб зменшити підвищені рівні загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПНЩ, аполіпопроm= 0;еїну В та тригліц= 077;ридів, а також для підвищення рівня холес = 90;ерину ЛПВЩ у пацієнтів з первинною г= 10;перхолесте&#= 1088;инемією (гетерозиго = 90;ною сімейною та несімейною) та змішаною дисліпідемo= 0;єю (типи IIa та IIb за класифікацo= 0;єю Фредріксонk= 2;).

- Як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищенимl= 0; рівнями тригліцериk= 6;ів у сироватці = 082;рові (тип IV за класифікацo= 0;єю Фредріксонk= 2;).

- Для лікування пацієнтів з первинною дисбеталіпl= 6;протеїнемі= 108;ю (тип III за класl= 0;фікацією Фредріксонk= 2;), у випадках, коли дотримання дієти є недостатньl= 6; ефективним.

- Для зменшення загального холестеринm= 1; та холестер = 80;ну ЛПНЩ у пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією як доповнен = 85;я до інших гіполіпідеl= 4;ічних методів лікування (наприклад аферез ЛПНЩ), або якщо так= 110; методи лікування недоступні.

У дітей

- Як доповнення до дієти для зменшення рівнів загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПНЩ та аполіпопроm= 0;еїну В у дітей віком від 10 до= 17 років із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, якщо після відповідноo= 1; дієтотерапo= 0;ї результати аналізів та = 82;і:

a) холестериl= 5; ЛПНЩ залишаєтьсn= 3; ≥ 190 мг/дл (4,91 &= #1084;моль/л) або

б) холестерин ЛПНЩ ≥ 160 мг/дл (4,14 ммоль/л) та:

· у сімейном = 91; анамнезі наявні ранн= 10; серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я або

· два або більше інши = 93; факторів ризику розвитку серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;

присутні у пацієнта дитячого віку.

Протипо&= #1082;азання.=

-&nb= sp; Активне захворюванl= 5;я печінки, яке може включа = 90;и стійке підвищення рівнів печінковиm= 3; трансамінаk= 9; невідомої етіології.

- Гіперчутли&= #1074;ість до будь-яког= 086; з компонентіk= 4; цього лікарськогl= 6; засобу.

- Вагітність<= /span>.

-&nb= sp; Лактація.

Взаємод&= #1110;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Ризик розвитку міопатії пі = 76; час лікуван = 85;я статинами підвищуєтьl= 9;я у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я похідних фіброєвої кислоти, ліп= 110;домодифіка&= #1094;ійних доз ніацину, циклоспориl= 5;у або потужни = 93; інгібіторіk= 4; цитохрому Р450 3А4 (CYP 3A4) (наприклад кларитроміm= 4;ину, інгібіторіk= 4; протеази ВІ = 51; і вірусу гепатиту С т= 072; ітраконазоl= 3;у) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Ф= ;армакологі = 95;ні властивостo= 0;»).

Поту= 078;ні інгібітори CYP 3A4. Аторвастатl= 0;н метаболізуn= 8;ться цитохромом P450 3A4. Одночасн = 77; застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з потужними інгібітораl= 4;и CYP 3A4 може призk= 4;ести до підвищення концентрацo= 0;й аторвастатl= 0;ну у плазмі крові (див. таблицю 1 та детальну ін = 92;ормацію, наведену нижче). Ступінь взаємодії т = 72; посилення дії залежат= 00; від мінливості впливу на CYP 3A4. Слід по можливості уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4 (наприклад = 079; циклоспориl= 5;ом, телітроміцl= 0;ном, кларитроміm= 4;ином, делавірдинl= 6;м, стирипентоl= 3;ом, кетоконазоl= 3;ом, вориконазоl= 3;ом, ітраконазоl= 3;ом, посаконазоl= 3;ом, дk= 7;якими противірусl= 5;ими препаратамl= 0; для лікуван = 85;я НСV (наприклад елбасвіру/г = 88;азопревіру)<= /span> та інгібітораl= 4;и протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавіроl= 4;, лопінавіроl= 4;, атазанавірl= 6;м, індинавіроl= 4;, дарунавіроl= 4;). Якщо неможливо у = 85;икнути одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів з аторвастатl= 0;ном, слід розглянути можливість застосуванl= 5;я меншої початкової та максимал= 00;ної доз аторвастатl= 0;ну. Також рекомендуєm= 0;ься проводити належний клінічний моніторинг стану пацієнта (ди= 074;. табл= 080;цю 1).

П= омірні інгібітори CYP3= A4 (наприклад еритроміциl= 5;, дилтіазем, верапаміл т = 72; флюконазол) можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі крові. Одночасне застосуванl= 5;я еритроміциl= 5;у та статинів супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; ризику розвитку міопатії. Дослідженнn= 3; взаємодії лікарських препаратів для оцінки впливу аміодарону або верапам= 10;лу на аторвастатl= 0;н не проводил = 80;. Відомо, що аміодарон т = 72; верапаміл пригнічуютn= 0; активність CYP3= A4, а отже, одночасне призначеннn= 3; цих препара = 90;ів з аторвастатl= 0;ном може призвести д = 86; збільшення експозиції аторвастатl= 0;ну. Таким чином, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну та цих помірних інгібіторіk= 4; CYP3A4 слід розглянути можливість призначеннn= 3; менших максимальнl= 0;х доз аторвастатl= 0;ну. Також реком = 77;ндовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта. Після початку лікування інгібітороl= 4; або після корекції його дози рекомендовk= 2;но проводити клінічний м = 86;ніторинг стану пацієнта.=

Грей = 87;фрутовий сік. Містить один або більше компонентіk= 4;, що інгібуют= 00; CYP 3A4 та можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі крові, особливо пр = 80; надмірному споживанні грейпфрутоk= 4;ого соку (більше 1,2 літра на k= 6;обу).

Клар = 80;троміцин. Значення AUC аторвастатl= 0;ну значно підвищувалl= 6;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну у дозі 80 мг т= 072; кларитроміm= 4;ину (500 мг двічі на добу) порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям тільки аторвастатl= 0;ну (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Фарма = 82;ологічні властивостo= 0;»). Отже, пацієнтам, які приймають кларитроміm= 4;ин, слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти аторвастатl= 0;н у дозі вище 20 мг (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Комб= 10;нація інгібіторіk= 4; протеаз. Значення AUC аторвастатl= 0;ну значно підвищувалl= 6;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну з декільком = 72; комбінаціяl= 4;и інгібіторіk= 4; протеази (ди= 074;. розділ «Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;»). Тому для пацієнт= ;ів, які приймають типранавір + ритонавір або глекапр = 77;вір + пібрентасвo= 0;р, слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Толевас^®. Препарат слід з обережністn= 2; призначати = 87;ацієнтам, які приймають лопінавір + ритонавір а = 73;о симепревір, та застосовувk= 2;ти у найнижчій необхідній = 76;озі. Для пацієнтів, які приймають саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренаk= 4;ір або фосампренаk= 4;ір + ритонавір а&#= 1073;о елбасвір + гразопревіl= 8;, доза аторвастатl= 0;ну не повинна п= 077;ревищувати 20 мг. При застосуванl= 5;і пацієнтам, д= 086;за аторвастатl= 0;ну не повинна перевищуваm= 0;и 40 мг, а також рекомендуєm= 0;ься проведення ретельного клінічного моніторингm= 1; пацієнтів (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Ітра = 82;оназол. Значення AUC аторвастатl= 0;ну значно підвищувалl= 6;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну у дозі 40 мг та ітраконазоl= 3;у у дозі 200 мг (ди= ;в. розділ «Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;»). Отже, для пацієнтів, які приймають ітраконазоl= 3;, слід бути=

обережними, якщо доза аторвастатl= 0;ну перевищує 20 мг (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Цикл = 86;спорин. Аторвастатl= 0;н є субстрато = 84; печінкових транспортеl= 8;ів. Інгібітори OATP= 1B1 (наприклад циклоспориl= 5;) можуть підвищуватl= 0; біодоступнo= 0;сть аторвастатl= 0;ну. Значення AUC аторвастатl= 0;ну значно підвищувалl= 6;ся при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну у дозі 10 мг та циклоспориl= 5;у у дозі 5,2 мг/кг= /добу порівняно із застосув= ;анням тільки аторвастатl= 0;ну. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну та циклоспориl= 5;у (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лете = 88;мовір. Одночасне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну у дозі 20 мг та летермовірm= 1; у дозі

480 мг на добу призводило до підвищення рівня вплив = 91; аторвастатl= 0;ну (співвіднош = 77;ння AUC: 3,29) (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).

Летепмо&= #1074;ір є інгібітороl= 4; ефлюксних транспортеl= 8;ів P-gp, BCRP, MRP2, OAT2 та печінковогl= 6; транспортеl= 8;а OATP1B1/1B3, таким чинl= 6;м він підвищу= 08; рівень впливу аторвастатl= 0;ну. Доза препарату Т = 86;левас^® не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг на добу (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози).

Ступінь опосередкоk= 4;аних лікарських взаємодій CYP3A та OATP1B1/1B3 на супутні препарати може бути різним при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і летермовірm= 1; з циклоспориl= 5;ом. Застосуванl= 5;я препарату Т = 86;левас^® не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам, які приймають летермовір одночасно з циклоспориl= 5;ом.

Глек = 72;превір і пібрентасвo= 0;р, елбасві&= #1088; та гразопревіl= 8;. Супутнє застосуванl= 5;я глекапр&= #1077;віру та пібрентавіl= 8;у або елбасві = 88;у та гразопревіl= 8;у може призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і та підвищеногl= 6; ризику міопатії.=

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і глекапревіl= 8;у і пібрентавіl= 8;у з аторвастатl= 0;ном плазмова концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну підвищуєтьl= 9;я до 8,3 раза частково через BCRP, OATP1B1/1B3 та CYP3A інгібуваннn= 3;, тому не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я препарату Т = 86;левас^® пацієнтам, які супутнь = 86; приймають лікарські засоби, що містять глекапревіl= 8; та пібрента = 89;вір.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і елбасвіру т = 72; гразопревіl= 8;у з аторвастатl= 0;ном плазмова концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну підвищуєтьl= 9;я до 1,9 раза частково через BCRP, OATP1B1/1B3 та CYP3A інгібуваннn= 3;, тому доза препарату Т = 86;левас^® не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг на добу при застосу = 74;анні пацієнтам, які супутнь = 86; приймають лікарські засоби, що містять елбасвір та гразопревіl= 8; (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Медичні рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я лікарських препаратів, що взаємодіютn= 0;, підсумованl= 6; у таблиці 1 (див. також розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фарl= 4;акологічні властивостo= 0;»).

Взаємод&= #1110;ї лікарських засобів, пов'язані з підв = 80;щеним ризиком міопатії/ра = 73;доміолізу

= &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp; Таблиця 1

П= ;репарати, що взаємодіют= 100;	М= ;едичні рекомендац= 110;ї щодо засто = 89;ування
Цикл&#= 1086;спорин, (типранавір + ритонавір),<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"'> глекапреві= 088; + пібрентасв= 110;р, летермовір при одночасном= 091; застосуван= 085;і з циклоспори= 085;ом =	У= ;никати застосуван= 085;я аторвастат= 080;ну
Л= ;опінавір + ритонавір, <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"'>симе&#= 1087;ревір, похідні фібринової кислоти, еритроміци= 085;, азольні протигрибк= 086;ві засоби, ліпідомоди= 092;ікуючі дози ніацину, колхіцин	З= ;астосовува = 90;и з обережніст= 102; та у наймен= 096;ій необхідній дозі
К= ;ларитроміц = 80;н, ітраконазо= 083;, (саквінавір + ритонавір*, дарунавір + ритонавір, фосампрена= 074;ір, фосампрена= 074;ір + ритона&#= 1074;ір, елба&#= 1089;вір + гразопреві= 088;, летермовір)=	Н= ;е перевищува= 090;и дозу 20 мг аторвастат= 080;ну на добу
Н= ;елфінавір	Н= ;е перевищува= 090;и дозу 40 мг аторвастат= 080;ну на добу

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>*Заст= 086;совувати з обережністn= 2; та в найменш= 110;й необхідній дозі.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>

Гемф= 10;брозил. У зв'язку з підвищеним ризиком міопатії/ра = 73;доміолізу при одночасномm= 1; прийомі інг= 10;біторів ГМГ-КоА-реду= 082;тази з гемфіброзиl= 3;ом слід уникат = 80; сумісного застосуванl= 5;я препарату аторвастатl= 0;ну з гемфіброзиl= 3;ом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інші фібрати. Оскільки відомо, що ризик розвитку міопатії пі = 76; час лікування інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; прийомі інших фібратів, аторвастатl= 0;н слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при сумісно = 84;у використанl= 5;і з іншими фібратами (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я).

Ніац = 80;н. Ризи= 082; виникнення побічних явищ з боку скелетних м'язів може збільшуватl= 0;ся при застосу = 74;анні препарату у комбінаці= ;ї з ніацином, а отже, за таких умов слід розглянути = 84;ожливість зниження дози аторвастатl= 0;ну (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рифа = 84;пін або інші індуктори цитохрому P450 3= A4. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з індукторамl= 0; цитохрому P450 3= A4 (наприклад ефавіренз, рифампін) може призводити до нестійкого = 79;меншення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі крові. Через механізм подвійної взаємодії рифампіну рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з рифампіно = 84;, оскільки було показано, що відстроченk= 7; застосуванl= 5;я препарату після введення рифампіну п = 86;в'язане зі значним зниженням концентрацo= 0;й аторвастатl= 0;ну у плазмі крові.

Дилт= 10;азему гідрохлориk= 6;

Одночасний прийом аторвастатl= 0;ну (40 мг) та дилтіk= 2;зему (240 мг) супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і.

Циме = 90;идин

У результаті проведених досліджень ознак взаємодії аторвастатl= 0;ну та циметиди = 85;у не виявлено.

Анта = 94;иди

Одночасний пероральниl= 1; прийом аторвастатl= 0;ну та суспензі= 11; антацидногl= 6; препарату, щ= 086; містить магній та алюмінію гідроксид, с= 091;проводжуєт&= #1100;ся зниженням концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 35 %. При цьому гіполіпідеl= 4;ічна дія аторвастатl= 0;ну не змінюваласn= 0;.

Коле = 89;типол

Концентрац&= #1110;я аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і була нижчою (співв&= #1110;дношення концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну 0,74) при одночасномm= 1; прийомі аторвастатl= 0;ну та колестиполm= 1;. При цьому гіполіпідеl= 4;ічна дія комбінації аторвастатl= 0;ну та колестиполm= 1; перевищуваl= 3;а ефект, який дає прийом кожного з ци= 093; препаратів окремо.

Азит = 88;оміцин

Одночасне призначеннn= 3; аторвастатl= 0;ну (10 мг 1 раз на добу) та азитроміциl= 5;у (500 мг 1 раз на добу) не супроводжуk= 4;алося змінами конце= ;нтрації аторвастатl= 0;ну у плазмі крові.

Ін= гібітори транспортнl= 0;х білків

І= нгібітори транспортнl= 0;х білків (наприклад циклоспориl= 5;, летерм&= #1086;вір) здатні підвищуватl= 0; рівень системної експозиції аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1= ). Вплив пригніченнn= 3; накопичуваl= 3;ьних транспортнl= 0;х білків на концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасногl= 6; призначеннn= 3; цих препаратів неможливо, рекомендовk= 2;но зниження дози та проведення = 82;лінічного моніторингm= 1; ефективносm= 0;і аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1= ).

Ез= етиміб

З= астосуваннn= 3; езетимібу я = 82; монотерапіo= 1; пов’язують = 79; розвитком я = 74;ищ з боку м’язової системи, у тому числі р= 072;бдоміолізу. Таким чином, при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і езетимібу т = 72; аторвастатl= 0;ну ризик розвитку ци = 93; явищ збільшуєтьl= 9;я. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Arial Unicode MS";mso-fareast-language:UK'>Реко= 084;ендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.=

Фузидова кислота

Досл= 10;джень взаємодії аторвастатl= 0;ну та фузидово= 11; кислоти не проводили. Я= 082; і у випадку з іншими статинами, у постмаркетl= 0;нговому періоді при одночасномm= 1; прийомі аторвастатl= 0;ну та фузидово= 11; кислоти спостерігаl= 3;ися явища з боку м’язової системи (у тому числі рабдоміоліk= 9;). Механізм цієї взаємодії залишаєтьсn= 3; невідомим. Пацієнти потребують пильного нагляду, мож= 077; потребуватl= 0;ся тимчасове призупиненl= 5;я лікування аторвастатl= 0;ном (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Диго = 82;син. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і багаторазоk= 4;их доз аторвастатl= 0;ну та дигоксин = 91; рівноважні концентрацo= 0;ї дигоксину у плазмі кров= 10; підвищуютьl= 9;я (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Слід належним чином контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;ів, які приймають дигоксин.=

Перо = 88;альні контрацептl= 0;ви. Одночасне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з пероральн = 80;ми контрацептl= 0;вами підвищувалl= 6; значення AUC для норетистерl= 6;ну та етинілес = 90;радіолу (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Фарма = 82;ологічні властивостo= 0;»). Ці підвищення слід брати до уваги при ви= 073;орі пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ва для жінки, яка приймає аторвастатl= 0;н.

Варф = 72;рин. Аторвастатl= 0;н не чинив клінічно значущої ді= 11; на протромбінl= 6;вий час при застосуванl= 5;і у пацієнтів, які проходи= ;ли довготриваl= 3;е лікування варфарином.

Колх= 10;цин. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну з колхіцино = 84; повідомлялl= 0; про випадки міопатії, у тому числ= і рабдоміоліk= 9;у, тому слід з обережністn= 2; призначати аторвастатl= 0;н з колхіцино = 84;.

Інші лікарські засоби.

Клінічн&= #1110; дослідженнn= 3; показали, що одночасне застосовувk= 2;ння аторвастатl= 0;ну і гіпотензи = 74;них препаратів та його застосуванl= 5;я в ході естрогензаl= 4;існої терапії не супроводжуk= 4;алося клінічно значущими побічними ефектами. До= 089;ліджень взаємодії з іншими препаратамl= 0; не проводил = 80;.

Особлив&= #1086;сті застосуванl= 5;я.

Скелетн&= #1110; м'язи

= Надх = 86;дили рідкісні повідомленl= 5;я про випадки рабдоміоліk= 9;у з гострою нирковою недостатніl= 9;тю внаслідок міоглобінуl= 8;ії при застосу = 74;анні аторвастатl= 0;ну та інших лікарських = 87;репаратів цього класу. Наявність в анамнезі порушення функції нирок може бути фактор = 86;м ризику для розвитку рабдоміоліk= 9;у. Такі пацієнти по = 90;ребують більш ретельного моніторингm= 1; для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.

Атор = 74;астатин, як і інші препарати групи стати = 85;ів, іноді спричиняє міопатію, що визначаєтьl= 9;я як болі у м'язах або слабкість м'язів у поєднанні з підвищенняl= 4; показників креатинфосm= 2;окінази (КФК) у понад 10 разів вище верхньої межі норми. Одночасне застосуванl= 5;я вищих доз аторвастатl= 0;ну з певними лікарськимl= 0; препаратамl= 0;, такими як циклоспориl= 5; і потужні інгібітори CYP3= A4 (наприклад кларитроміm= 4;ин, ітраконазоl= 3; та інгібітори протеаз ВІЛ = 090;а вірусу гепатиту C= ), підвищує ризик міопатії/ра = 73;доміолізу.

Рідко надхо= дили повідомленl= 5;я про випадки імунологічl= 5;о опосередкоk= 4;аної некротизуюm= 5;ої міопатії (ІО= 053;М) – аутоімунноo= 1; міопатії, пов'язаної і= 079; застосуванl= 5;ям статинів. ІОНМ характеризm= 1;ється наступними ознаками: слабкість проксимальl= 5;их м'язів та підвищений рівень креатинкінk= 2;зи у сироватці крові, які зберігаютьl= 9;я, незважаючи на припинення лікування статинами; м'&#= 1103;зова біопсія виявляє некротизуюm= 5;у міопатію бе = 79; значного запалення; при застосу = 74;анні імуносупреl= 9;ивних засобів спостерігаn= 8;ться позитивна динаміка.=

Можл = 80;вість розвитку міопатії слід розгля = 76;ати у будь-якого пацієнта з дифузними м= 10;алгіями, болісністю або слабкістю м'язів та/або значним підвищенняl= 4; КФК. Пацієнтам с = 83;ід порекомендm= 1;вати негайно повідомлятl= 0; про випадки болю у м'язах, болісності = 72;бо слабкості м'язів невідомої етіології, о= 089;обливо якщо це супроводжуn= 8;ться відчуттям нездужання або підвищенняl= 4; температурl= 0; або якщо ознаки та симптоми захворюванl= 5;я м'язів зберігаютьl= 9;я після припинення = 87;рийому аторвастатl= 0;ну. Лікування препаратом слід припин = 80;ти у випадку значного підвищення рівня КФК, діагностувk= 2;ння або підозри на міопатію.=

Ризи = 82; міопатії пі = 76; час лікування препаратамl= 0; цього класу підвищуєтьl= 9;я при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і лікарських засобів, зазначених = 91; таблиці 1. Лік&= #1072;рі, які розглядаютn= 0; можливість комбінованl= 6;ї терапії препаратом = 58;олевас^® та будь-яким з цих препаратів, повинні ретельно зважити потенційні переваги та ризики, а також ретельно моніторити стан пацієнтів щодо будь-яких ознак або си= 084;птомів болю, болісності або слабкості у м'язах, особл&#= 1080;во протягом початкових місяців тер = 72;пії та протягом будь-якого з періодів титрування дози у напрямку збільшення будь-якого з препаратів. Слід розглянути можливість застосуванl= 5;я низьких початкових та підтриму= 02;чих доз аторвастатl= 0;ну при одночасномm= 1; прийомі з вищезгаданl= 0;ми лікарськимl= 0; препаратамl= 0; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). &#= 1059; таких ситуаціях може розглядатиl= 9;я можливість періодичноk= 5;о визн = 72;чення КФК, але немає гаран = 90;ії, що такий моніторинг допоможе запобігти випадкам тяжк = 86;ї міопатії.=

= Тера = 87;ію аторвастатl= 0;ном слід тимчасово а = 73;о повністю припинити у будь-якого пацієнта з гострим серйозним станом, що вказує на ро= 079;виток міопатії, аб= 086; при наявності фактора ризику розвитку ни = 88;кової недостатноl= 9;ті внаслідок рабдоміоліk= 9;у (наприклад тяжка гостр = 72; інфекція, гі= 087;отензія, хірургічна операція, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні та електрол= 10;тичні розлади, а також неконтрольl= 6;вані судоми).

Порушен&= #1085;я функції печінки

= Було показано, що статини, як і деякі інші гіполіпідеl= 4;ічні терапевтичl= 5;і засоби, асоціюютьсn= 3; з відхиленняl= 4; від норми біохімічниm= 3; показників функції печінки. Стійке підвищення (більш ніж у 3 рази вище ве= 088;хньої межі нормальногl= 6; діапазону, яке виникло 2 рази або більше) рівнів сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; спостерігаl= 3;ося у 0,7 % пацієнті= в, які отримували = 72;торвастати&#= 1085; під час клінічних досліджень. Частота вип = 72;дків цих відхилень від норми становила 0,2 %, 0,2 %, 0,6 % та 2,3 % для доз препарату 10, 20, 40 та 80 м&= #1075; відповідно.=

= Під час клінічних досліджень препарату в = 086;дного пацієнта розвинуласn= 0; жовтяниця. Підвищені показники функціоналn= 0;них проб печінк = 80; (ФПП) в інших пацієнтів н = 77; були пов’язані з жовтяницею або іншими клінічними симптомами. = 055;ісля зменшення дози, перерв= 080; у застосува = 85;ні препарату або припинення його застос = 91;вання рівні трансамінаk= 9; поверталисn= 3; до рівнів перед лікуванням або приблизно д = 86; цих рівнів без негатив = 85;их наслідків. 18 з 30 пацієнтів зі стійким підвищенняl= 4; показників функціоналn= 0;них проб печінк = 80; продовжуваl= 3;и лікування препаратом = 72;торвастати&#= 1085; у менших дозах.

Пере = 76; тим як розпо= 095;инати терапію аторвастатl= 0;ном, рекомендуєm= 0;ься отримати результати аналізів по = 82;азників ферментів печінки та здавати ана = 83;ізи повторно у разі клінічної потреби. Над= 093;одили рідкісні постреєстрk= 2;ційні повідомленl= 5;я про випадки летальної т = 72; нелетальноo= 1; печінкової = 85;едостатнос&#= 1090;і у пацієнтів, які приймал = 80; препарати групи статинів, у тому числі аторвастатl= 0;н. У випадку серйозного ураження пе = 95;інки з клінічним = 80; симптомами та/або гіпер= 073;ілірубінем&= #1110;єю або жовтяницею під час заст= 086;сування аторвастатl= 0;ну слід негайн = 86; припинити л= 10;кування. Якщо не визначено альтернатиk= 4;ної етіології, не слід повторно розпочинатl= 0; лікування препаратом.

Атор = 74;астатин слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, які вживают= 00; значні кількості алкоголю та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки. Аторвастатl= 0;н протипоказk= 2;ний при активному захворюванl= 5;і печінки або стійкому підвищенні рівнів печінкових трансамінаk= 9; невідомої етіології (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ендокри&= #1085;на функція

Пові = 76;омляли про підвищення рівня HbA1c та концентрацo= 0;ї глюкози у сироватці крові натще при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; ГМГ‑КоА-ред = 91;ктази, у тому числі й аторвастатl= 0;ну.

Стат = 80;ни перешкоджаn= 2;ть синтезу холестеринm= 1; та теоретично можуть ослабляти секрецію наднирковиm= 3; та/або гонадних ст = 77;роїдів. Клінічні дослідженнn= 3; показали, що аторвастатl= 0;н не знижує базальну концентрацo= 0;ю кортизолу п = 83;азми крові та не пошкоджує резерв наднирковиm= 3; залоз. Вплив статинів на запліднюваl= 3;ьну здатність сперми не досліджуваl= 3;и

у достатньої кількості пацієнтів. Невідомо, яким чином препарат впливає, та й чи взагалі впливає на систему «статеві залози-гіпо = 92;із-гіпотала&= #1084;ус» у жінок у передмено= ;паузальний період. Слід бути обережним при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату групи статинів з лікарськимl= 0; препаратамl= 0;, які можуть знижувати рівні або активність ендогенних = 89;тероїдних гормонів, такими як кетоконазоl= 3;, спіронолакm= 0;он та циметиди = 85;.

Запобіг&= #1072;ння інсульту шляхом інтенсивноk= 5;о зниження рівнів холестеринm= 1; (SPARCL)

Пові = 76;омляли, що при післяопераm= 4;ійному аналізі підтипів інсульту у пацієнтів без ішемічн = 86;ї хвороби серця (ІХС) з нещодавно перенесениl= 4; інсультом або транзиторнl= 6;ю ішемічною атакою (ТІА) спостерігаk= 4;ся більш високий рівень геморагічнl= 6;го інсульту пр = 80; прийомі аторвастатl= 0;ну у дозі 80 мг порівняно з групою плацебо. Підвищений ризик був особливо відзначениl= 1; у пацієнтів із попередн= 10;м геморагічнl= 0;м інсультом або лакунарним = 10;нфарктом під час включення у дослідженнn= 3;. Для пацієнтів і = 79; попереднім геморагічнl= 0;м інсультом або лакунар = 85;им інфарктом баланс ризику та пе= 088;еваг при прийомі аторвастатl= 0;ну у дозі 80 мг не визначений, тому перед початком лі = 82;ування необхідно ретельно проаналізуk= 4;ати потенційниl= 1; ризик геморагічнl= 6;го інсульту (див. розділ «Побічні реакції»).

Печін= кова недостатніl= 9;ть

Атор = 74;астатин протипоказk= 2;ний пацієнтам з активним захворюванl= 5;ям печінки, включаючи стійке підвищення рівнів печі = 85;кових трансамінаk= 9; невідомої етіології (д= 080;в. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Фармако = 83;огічні властивостo= 0;»).

До початку лікування<= /i>=

Атор= 074;астатин слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміоліk= 9;у. До початку лікування с = 90;атинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміоліk= 9;у, слід визначати рівень КК при:

-пору&#= 1096;енні функції нирок;

-гіпо&#= 1092;ункції щитовидної залози;

-спад= 082;ових розладах м’язової системи у ро= 076;инному або особистому анамнезі;

-перен= 077;сених у минулому випадках токсичного впливу стат = 80;нів або фібраті = 74; на м’язи;

-пере= 085;есених у минулому захворюванl= 5;ях печінки та/або при вживанні великих кількостей алкоголю.

Д= 083;я пацієнтів літнього віку (понад 70 років) необх= 110;дність проведення означених заходів слі = 76; оцінювати з урахуванняl= 4; наявності і = 85;ших факторів схильності до розвитку рабдоміоліk= 9;у.

Підв= 080;щення рівня препарату у плазмі кров= 10; можливе, зокрема, у разі взаємодії (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») та застосуванl= 5;я особливим популяціям пацієнтів (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»), у тому числі пацієнтам з= 10; спадковими хворобами.

У таких випадках рекомендовk= 2;но оцінювати співвідношk= 7;ння ризиків та можливої ко = 88;исті від лікування т = 72; проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до поча= 090;ку лікування р= 10;вень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ні= 078; у 5 разів), лікування розпочинатl= 0; не слід.

Вимір&= #1102;вання рівня креатинкінk= 2;зи

Ріве= 085;ь креатинкінk= 2;зи не слід визначати п= 10;сля інтенсивниm= 3; фізичних навантаженn= 0; або у разі наявності будь-яких можливих ал= 00;тернативни&#= 1093; причин підвищення рівня КК, оскільки це = 084;оже ускладнити інте= 088;претацію результатіk= 4;. Якщо на початковомm= 1; рівні спостерігаn= 8;ться значне підвищення КК (перевищенн= 03; ВМН більш ні= 078; у 5 разів), то через 5-7 днів необхідно п = 88;овести повторне визначення для підтвер = 76;ження результату.

Під час лікування<= /i>

Паці= 108;нти повинні знати про необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; про розвито = 82; болю у м’яза= 093;, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або гарячко= 02;.

У випадку появи цих симптомів під час ліку= 074;ання аторвастатl= 0;ном необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ні= 078; у 5 разів), лікування слід припин = 80;ти.

= ;

Д= 086;цільність п= рипинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п’яти = 82;ратного перевищеннn= 3; ВМН, але симптоми з боку м’язів мають тяжки = 81; характер та щоденно ста= 02;ть причиною неприємних відчуттів.=

Післ= 103; зникнення симптомів т = 72; нормалізацo= 0;ї рівня КК можна розглянути можливість = 74;ідновлення лікування аторвастатl= 0;ном або початку лікування альтернатиk= 4;ним статином за умови засто = 89;ування мінімальноo= 1; можливої дози препар = 72;ту та ретельного нагляду за станом паці= 08;нта.

Ліку= 074;ання аторвастатl= 0;ном необхідно припинити, якщо спостерігаn= 8;ться клінічно зн = 72;чуще підвищення рівня КК (перевищенн= 03; ВМН більш ні= 078; у 10 разів) або m= 1; випадку встановленl= 5;я діагнозу рабдоміоліk= 9;у (або підозри на розвиток рабдоміоліk= 9;у).

Одноч&= #1072;сне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; препаратамl= 0;

Ризи= 082; розвитку рабдоміоліk= 9;у підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну з деякими лі= 082;арськими препаратамl= 0;, що можуть збільшити концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і. Прикладами таких препаратів можуть вист = 91;пати потужні інгібітори CYP3= A4 або транспо = 88;тних білків: циклоспориl= 5;, телітроміцl= 0;н, кларитроміm= 4;ин, делавірдин, стирипентоl= 3;, кетоконазо&= #1083;, вориконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, посаконазоl= 3; та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з гемфіброзиl= 3;ом та іншими похідними фібрової кислоти, еритроміциl= 5;ом, ніацином та = 077;зетимібом також зростає ризик виникнення міопатій. Якщо можлив = 86;, слід застосовувk= 2;ти інші лікарські препарати (щ= 086; не взаємодіютn= 0; з аторваста = 90;ином) замість вищезгаданl= 0;х.

Якщо необхідно проводити одночасне лікування аторвастатl= 0;ном та згаданим = 80; препаратамl= 0;, слід ретель = 85;о зважити користь та ризики від одночасногl= 6; лікування. Якщо пацієнти приймають лікарські препарати, щ= 086; підвищують концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі крові, рекомендуєm= 0;ься знижувати дозу аторвастатl= 0;ну до мінімальноo= 1;. Крім того, у випадку застосуванl= 5;я потужних інгібіторіk= 4; CYP3A4 слід розглянути = 84;ожливість застосуванl= 5;я меншої початкової дози аторвастатl= 0;ну. Також рекомендуєm= 0;ься проводити належний клінічний моніторинг стану цих пацієнтів.

Не рекомендуєm= 0;ься одночасно призначати = 72;торвастати&#= 1085; та фузидову кислоту, том= 091; варто розглянути можливість тимчасової відміни аторвастатl= 0;ну на період лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, які отримували фузидову кислоту та статини у комбінації, були зареєстровk= 2;ні випадки рабдоміоліk= 9;у (в тому числі летальні) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнту слід рекоме = 85;дувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі виникнення будь-яких симптомів слабкості, болю або болісної чу = 90;ливості у м’язах.

Тера = 87;ію статинами можна продо = 74;жити через 7 днів після отримання останньої дози фузидової кислоти.

За виняткових обставин, коли потрібне до = 74;гострокове системне застосуванl= 5;я фузидової кислоти, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, необхіднісm= 0;ь одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Т = 86;левасу та фузидово= 11; кислоти слі = 76; розглядати тільки в індивідуалn= 0;ному порядку та з= 076;ійснювати під ретельним наглядом лікаря.

Інте= 088;стиціальна хвороба легенів

Під час лікування деякими статинами (особливо пі= 076; час тривалого лікування) були описан= 10; виняткові випадки розвитку інтерстиціk= 2;льної хвороби лег = 77;нів. До проявів цієї хвороб = 80; можна відне = 89;ти задишку, непродуктиk= 4;ний кашель та за= 075;альне погіршення самопочуттn= 3; (втомлювані = 89;ть, зменшення маси тіла та гарячка). У разі виникнення підозри на інтерстиціk= 2;льну хворобу лег = 77;нів слід припинити лікування статинами.

Напо= 074;нювачі

До складу препарату Толевас^® входить лактоза. Цей препарат не слід приймати пацієнтам з = 088;ідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, пов’язанимl= 0; з непереносиl= 4;істю галактози, д= 077;фіцитом лактази Лаппа або порушенням мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози. Терапія ліпідомодиm= 2;ікуючими препаратамl= 0; повинна бути однією зі складови = 93; компонентіk= 4; комплексноo= 1; терапії для пацієнтів з= 10; значно підвищеним ризиком розвитку ат = 77;росклероти&#= 1095;них захворюванn= 0; судин через = 075;іперхолест&= #1077;ринемію. Медикаментl= 6;зна терапія рекомендуєm= 0;ься як доповнення до дієти, коли результату від дотримання дієти, що обмежує споживання = 85;асичених жирів та холестеринm= 1;, а також від застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних заходів бул = 86; недостатньl= 6;. Пацієнтам з ішемічною хворобою серця або декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця прийо = 84; препарату Толевас^® можна розпочати одночасно з дотриманняl= 4; дієти.

О&= #1073;меження застосуванl= 5;я

Аторвас&= #1090;атин не досліджуваl= 3;и за умов, коли основним відхиленняl= 4; від норми з боку ліпопр = 86;теїнів є підвищенн= 03; рівня хіломікронo= 0;в (типи I та V за класифікацo= 0;єю Фредріксонk= 2;).

Заст = 86;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність.=

О&= #1094;інка ризиків

Толевас^® протипоказk= 2;ний вагітним жінкам, оскі = 83;ьки не встановленk= 2; безпека йог = 86; застосуванl= 5;я вагітним і немає явної користі при = 81;ому ліпідознижm= 1;вальних препаратів = 91; період вагітності. Оскільки інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази знижують синтез холестеринm= 1; та, можливо, синтез інши = 93; біологічно активних речовин, які є похідними холестеринm= 1;, Аторвастат&= #1080;н може шкідливо вп = 83;ивати на плід. Прийом препарату слід припинити, я= 082; тільки встановленk= 2; вагітність (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Розраху&= #1085;ковий фоновий ризик значних вро = 76;жених мальформацo= 0;й та викиднів для вказано= 11; популяції невідомий. У загальній популяції США розрахункоk= 4;ий фоновий ризик значн = 80;х вроджених мальформацo= 0;й та викиднів при клінічн = 86; визнаних вагітностяm= 3; становить 2–4 % та 15–20 % відповідно.

К&= #1086;нтрацепція= ;

Аторвас&= #1090;атин може завдавати шкоди плоду при застосуванl= 5;і вагітною жінкою. Жінк= 080; репродуктиk= 4;ного віку мають бути проінформоk= 4;ані про необхіднісm= 0;ь ефективної контрацепцo= 0;ї під час лікування цим препаратом.

К&= #1083;інічні дані  &nb= sp;

Обме = 78;ені опубліковаl= 5;і дані обсерваційl= 5;их досліджень, метааналізo= 0;в та клінічни = 93; випадків щодо застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну кальцію не показали підвищеногl= 6; ризику виникнення серйозних вроджених мальформацo= 0;й чи викиднів.

= Надх = 86;дили рідкісні повідомленl= 5;я про вроджен= 10; аномалії після внутрішньоm= 1;тробної експозиції інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Проспективl= 5;е спостережеl= 5;ня приблизно 100 &#= 1074;ипадків вагітностеl= 1; у жінок, які лікувалися симвастатиl= 5;ом або ловастатинl= 6;м, показало, що частота випадків вроджених аномалій плода, викиднів та = 074;нутрішньоу&= #1090;робних смертей/мер = 90;вонароджен&#= 1100; не перевищуваl= 3;а частоти, очікуваної = 76;ля загальної популяції. Кількість випадків є достатньою, щоб виключити ≥&nbs= p;3‒4-кратне підвищення вроджених аномалій ро = 79;витку плода порівняно з фоновою частотою. У 89 % вагітних, за якими вели проспективl= 5;е спостережеl= 5;ня, лікування препаратом розпочиналl= 6;ся до вагітності та припинялосn= 3; під час І триместру після виявлення вагітності.

Період годування груддю

Аторвастат&= #1080;н протипоказk= 2;ний у період годування груддю. Відсутня інформація про вплив препарату н = 72; дитину, яку годують гру = 76;дю, або на лактацію.

Невідомо, чи проникає аторвастатl= 0;н у грудне мол= 086;ко, однак відом = 86;, що невелика кількість і = 85;шого лікарськогl= 6; препарату цього класу = 087;роникає у грудне молоко. Оскільки статини потенційно здатні спричинити серйозні не = 73;ажані реакції у немовлят, як= 110; знаходятьсn= 3; на грудному годуванні, жінкам, які потребують = 83;ікування препаратом Толевас^®, не слід годувати груддю свої = 93; немовлят (ди= 074;. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

&= nbsp;

Здат = 85;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.<= /o:p>

З= дійснює дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспl= 6;ртом або роботі з &#= 1110;ншими механізмамl= 0;.

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Гіпе = 88;ліпідемія~~<= /o:p>~~

Рекомендов&= #1072;на початкова доза препарату аторваст= итин с&= #1090;ановить 10 або 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, я= 082;і потребують значного зниження рівня холес = 90;ерину ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), терапія мож = 77; бути розпочата і = 79; дозування 40 мг 1 раз на добу. Дозови= 081; діапазон препарату знаходитьсn= 3; у межах від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати разовою дозою у будь-які години та незалежно від прийому = 111;жі. Початкова т = 72; підтримуючo= 0; дози препарату аторваст= итин мают= 100; бути підібрані індивідуалn= 0;но, залежно від цілі лікування т = 72; відповіді. Після почат = 82;у лікування та/або після титрування дози препарату аторваст= итин слід проаналізуk= 4;ати рівні ліпідів протягом періоду від 2 до 4 тижнів та відповідниl= 4; чином відко = 88;игувати дозу.

Гете = 88;озиготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія у пацієнтів дитячого віку (віком 10-17 років)

Рекомендов&= #1072;на початкова доза препарату аторваст= итин становить 10 мг/добу, звич&#= 1072;йний діапазон до = 79; становить від 10 до 20 мг перорально один раз на д&#= 1086;бу. Дози препарату слід підбирати індивідуалn= 0;но відповідно до рекомендовk= 2;ної мети лікува = 85;ня. Коригуваннn= 3; дози слід проводити з інтервалом 4 тижні або більше.

Гомо = 79;иготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Доза препарату аторваст= итин для пацієнтів з гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією становить від 10 до 80 мг на добу. Толева= 089;^® слід використовm= 1;вати в якості доповнення до інших гіполіпідеl= 4;ічних методів лік = 91;вання (наприклад, аферез ЛПНЩ), або якщо гіп= 086;ліпідемічн&= #1110; методи лікування недоступні.

Одно = 95;асна гіполіпідеl= 4;ічна терапія

Толевас^® l= 4;ожна використовm= 1;вати з секвестранm= 0;ами жовчних кислот. Комбінацію інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статинів) та фібратів сл= 10;д загалом використовm= 1;вати з обережністn= 2; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами»).

Дозу = 74;ання для пацієнтів з порушенням функції нирок

Захворюван&= #1085;я нирок не впливає ні н= 072; концентрацo= 0;ї у плазмі крові, ні на зниження рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ при застосуванl= 5;і препарату; отже, коригуваннn= 3; дози препарату для пацієнтів з порушенням функції нирок не пот= 088;ібне (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Фармакокіl= 5;етика»).

Дозу = 74;ання для пацієнтів, які приймають ц = 80;клоспорин, кларитроміm= 4;ин, ітраконазоl= 3;, летермовір   або певні інгібітори = 87;ротеаз

Слід уникати лікування препаратом для пацієнт= 10;в, які приймають циклоспориl= 5; або інгібіт = 86;ри протеази ВІ = 51; (типранавір + ритонавір), або інгібітор протеази вірусу гепатиту C гл&#= 1077;капревір + пібрентасвo= 0;р, або летермовіl= 8; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з циклоспориl= 5;ом. Препарат слід з обережністn= 2; призначати = 87;ацієнтам з ВІЛ, які приймають лопінавір + ритонавір, т= 072; застосовувk= 2;ти у найнижчій необхідній дозі. Для пацієнтів, які приймають к = 83;аритроміци&#= 1085;, ітраконазоl= 3; або у пацієн= 090;ів з ВІЛ, які приймають у комбінації саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренаk= 4;ір або фосампренаk= 4;ір + ритонавір, терапевтичl= 5;у дозу препарату слід обмежити до = 79;ою у 20 мг, а також рекомендуєm= 0;ься проводити належні клінічні обстеження для забезпе = 95;ення застосуванl= 5;я найменшої необхідної дози препарату Толевас^®. У пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІ = 51; нелфінавір, лікування препаратом слід обмежити дозою до 40 мг. i= 5;ри супутньому призначеннo= 0; аторвастатl= 0;ну з іншими інгібітораl= 4;и протеаз рекомендуєm= 0;ься проведення відповідниm= 3; клінічних о = 73;стежень для забезпеченl= 5;я застосуванl= 5;я найменшої необхідної дози препарату Толевас^® (д&= #1080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Діти.

= Гетероз&= #1080;готна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

= Безпека та ефективн= 10;сть аторвастатl= 0;ну для пацієнтів в= 10;ком 10-17 років із гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією я&= #1082; доповнення до дієти для зниження загального холестеринm= 1;, рівня ЛПНЩ т= 072; рівня аполі = 87;опротеїну B, коли після адекватної спроби дієтотерапo= 0;ї відзначаютn= 0;ся:

= •        холестерин ЛПНЩ ≥ 190 мг/дл (4,91 ммол= 00;/л) або

= •       холес= терин ЛПНЩ ≥ 160 мг/дл (4= ,14 ммол= 00;/л) і у сімейном= 091; анамнезі наявна сімейна гіп = 77;рхолестери&#= 1085;емія або ранні серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я у родичів першого або другого ступеня або = 087;рисутні два або більше інші фактори ризику серц = 77;во-судинних захворюванn= 0;.

= Пока = 79;ання для застосуванl= 5;я препарату а = 90;орвастатин&#= 1091; п&= #1110;дтверджене на основі досліджень:

·        Плацебо-= контрольовk= 2;не клінічне до = 89;лідження тривалістю 6 місяців з участю

187 хлопців та дівчат післ= 03; початку менструаціl= 1; віком від 10 до= 17 рокі = 74;. Пацієнти, як= 110; отримували лікування а = 90;орвастатин&#= 1086;м у дозі10 мг аб= 086; 20 м&= #1075; щодня, мали загалом подібний профіль неб = 72;жаних реакцій до такого у пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо. У цьому вузькому контрольовk= 2;ному дослідженнo= 0; не було виявлено значущого в = 87;ливу препарату н = 72; ріст або статеве дозрівання хлопців або на тривалість менструальl= 5;ого циклу у дівчат.

·        Трирічн&= #1077; відкрите неконтрольl= 6;ване дослідженнn= 3; з участю 163 дітей віком від 10 до 15 рокі = 74; із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, для яких під= 073;ирали дозу для досягнення цільового рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ < 130 мг/дл (3= ,36 ммол= 00;/л). Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну при зниженн= 10; холестеринm= 1; ЛПНЩ, як правило, від= 087;овідають показникам, які спостер= 10;галися у дорослих пацієнтів, незважаючи на обмеженн= 03; плану неконтрольl= 6;ваного дослідженнn= 3;.

= Необ = 93;ідна консультацo= 0;я дівчат післ= 03; початку менструаціl= 1; щодо контрацепцo= 0;ї, якщо це доречно для пацієнта.=

= Довг = 86;строкової ефективносm= 0;і терапії аторвастатl= 0;ном, розпочатої = 74; дитинстві для зменшення захворюванl= 6;сті та летально = 89;ті у дорослому віці, не встановленl= 6;.

= Безп = 77;ка та ефективнісm= 0;ь терапії препаратом Т = 86;левас^® н&= #1077; встановленk= 2; для дітей віком до 10 рокі = 74; із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

= Гомозиг&= #1086;тна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

= Клін= 10;чна ефективнісm= 0;ь препарату у дозах до 80 мг/добу протягом 1 року була оцінена у не= 082;онтрольова&= #1085;ому дослідженнo= 0; у пацієнтів = 110;з гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, до якого бул= 086; включено 8 дітей.

~~<= /o:p>~~

Передоз&= #1091;вання.             &n= bsp;            = ;            &n= bsp;            = ;            &n= bsp;

С&= #1087;ецифічного лікування передозуваl= 5;ня препаратом = 85;емає.

У випадку передозуваl= 5;ня пацієнта слід лікува = 90;и симптоматиm= 5;но та при необхідносm= 0;і застосовувk= 2;ти підтримуючo= 0; заходи. Чере= 079; високий ступінь зв'язування препарату з&nbs= p;білками плазми не слід очікувати значного по = 89;илення кліренсу ат = 86;рвастатину за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Побі = 95;ні реакції.

У зв’язку з тим, що клінічні дослідженнn= 3; проводятьсn= 3; у різних умовах, частоту виникнення небажаних реакцій, що спостерігаn= 2;ться під час клінічних досліджень лікарськогl= 6; засобу, не можна безпо = 89;ередньо порівнюватl= 0; з показникамl= 0;, отриманими під час клінічних досліджень = 10;ншого препарату, т= 072; вони можуть не відповід = 72;ти показникам частоти, що спостерігаn= 2;ться у клінічній практиці.=

Згід = 85;о з даними клінічних досліджень аторвастатl= 0;ну серед 16066 паціn= 8;нтів протягом 53 тижні у пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування аторвастатl= 0;ном, найчастіше спостерігаl= 3;ися такі небажані реакції, що призводили до припинення застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну та траплялися = 79; частотою вищою, ніж у групі плацебо: міалгія (0,7 %), діарея (0,5 %), нудота (0,4 %), підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ) (0,4 %) та печінкових ферментів (0,4 %= ).

Найч = 72;стішими побічними реакціями (≥ 2 % порівняно з плацебо) незалежно від причини, у пацієнтів, які отримували лікування аторвастатl= 0;ном (п =3D 8755), були: назофарингo= 0;т (8,3 %), артралгіn= 3; (6,9 %), діарея (6,8 %), біль у кінцівках (6,0 %) та інфекція сечовивіднl= 0;х шляхів (5,7 %), диспепсія (4,7 %= ), нудота (4 %), м’язово-ске = 83;етний біль (3,8 %), м’язові спазми (3,6 %), міалгія (3,5 %), безсоння (3 %), фаринголарl= 0;нгеальний біль (2,3 %).

До небажаних реакцій, про які повідом = 83;яли п&= #1110;д час плацебо-кон = 90;рольованих досліджень, на= лежать:

загаl= 3;ьні порушення: ві= дчуття нездужання, пірексія;

з бок = 91; травної системи: шлунково-ки = 96;ковий дискомфорт, відрижка, ме= 090;еоризм, гепатит, холестаз;

з бок = 91; скелетно-м'я= 079;ової системи: м'я= ;зово-скелет= 085;ий біль, підвищена втомлюваніl= 9;ть м'язів, біль у шиї, набрякання суглобів, тендинопатo= 0;я (іноді ускладнена розривом сухожилля);

з бок = 91; метаболізмm= 1; та харчування: підвищення трансамінаk= 9;, відхилення від норми функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, підвищення активності креатинфосm= 2;окінази, гіперглікеl= 4;ія;

з бок = 91; нервової системи: кошмарні сновидіння;

з бок = 91; дихальної системи: носова кровотеча;

з бок = 91; шкіри та її придатків:= кропив'янка;

з бок = 91; органів зор = 91;: нечіткість зору, порушення зору;

з бок = 91; органів слуху та рівноваги:= шум у вухах;

з бок = 91; сечостатевl= 6;ї системи: лейкоцитоуl= 8;ія;

з бок = 91; репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: гінекомастo= 0;я.

Ч= астоту виникнення побічних реакцій визначали таким чином: часто (> 1/100, < 1/10); нечасто (> 1/1000, < 1/100); рідкісні (> 1/10000, < 1/1000); надзвичайнl= 6; рідкісні (< 1/10000= ).

Поруm= 6;ення функції нервової системи: часто: головний біль; нечаl= 9;то: запаморочеl= 5;ня, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, амнезія; рі= дкісні: периферичнo= 0; нейропатії.

Поруm= 6;ення функції шлунково-ки = 96;кового тракту: часто: запор; нечаl= 9;то: панкреатит, блювання.=

Поруm= 6;ення функції скелетно-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: часто: бі= ль у суглобах, біль у спині; <= /span>рі= дкісні: міопатія, міозит, рабдоміоліk= 9;.

Загаl= 3;ьні порушення:= нечасто: ас= тенія, біль у грудях, периферичнo= 0; набряки, підвищена стомлюваніl= 9;ть.

Поруm= 6;ення метаболізмm= 1; та харчування: нечасто: гі= поглікемія, збільшення маси тіла, анорексія.=

Поруm= 6;ення функції печ= 10;нки та жовчного міхура: на= дзвичайно рідкісні: пе= чінкова недостатніl= 9;ть.

Поруm= 6;ення з боку шкіри та сполучно= 11; тканини: не= часто: шкірні висипання, свербіж, алопеція; ангіоневроm= 0;ичний набряк, бульозний дерматит (у т&#= 1086;му числі мультиформl= 5;а еритема), синдром Сті = 74;енса-Джонсо&= #1085;а та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз.

Розлk= 2;ди дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я: біль у горлі та гортані.

Розлk= 2;ди системи крові та лімфатичноo= 1; системи: тромбоцитоl= 7;енія.

Розлk= 2;ди імунної системи: ч= асто: алергічні реакції; надз= 074;ичайно рідкісні: ан= афілаксія.=

Розлk= 2;ди органів зор = 91;: не= часто: затуманенн&= #1103; зору.

Змінl= 0; результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів: ча= сто: відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, підвищення активності креатинфосm= 2;окінази крові; нечаl= 9;то: позитивний результат аналізу на вміст лейкоцитів = 91; сечі.

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ КоА-редукта = 79;и, у пацієнтів, які приймал = 80; атор= 074;астатин, спостерігаl= 3;и підвищення активності трансамінаk= 9; сироватки крові. Ці зміни зазви = 95;ай були слабко вираженими, = 090;имчасовими та не потребувалl= 0; втручання а = 73;о лікування. Клінічно значуще підвищення активності трансамінаk= 9; сироватки крові (перевищенн= 03; ВМН більш ні= 078; у 3 рази) спостерігаl= 3;и у 0,8 % пацієнтіk= 4;, які приймал = 80; аторваста&= #1090;ин. Це підвищення мало дозозалежнl= 0;й характер та було зворотнім у всіх пацієнтів.

У 2,5 % пацієнтів, які приймал = 80; аторвастатl= 0;н, спостерігаl= 3;и зростання активності креатинкінk= 2;зи сироватки крові, що більш ніж у 3 р= ази перевищуваl= 3;а ВМН. Це збігається зі спостере = 78;еннями при застосуванl= 5;і інших інгіб= 10;торів ГМГ КоА-редукта = 79;и у ході клінічних досліджень.

У 0,4 % пацієнтів, які отримували аторвастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ися рівні, що перевищуваl= 3;и верхню межу норми більш ніж у 10 разів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Побічн&#= 1110; реакції, які виникли під час клінічн = 80;х досліджень: інфекція сечовивіднl= 6;го тракту, цукровий діабет, інсульт.

Діти (10–17 років)

Д&= #1110;ти віком від 10 до= 17 років, які отримували аторвастатl= 0;н, мали профіль безпеки та переносимоl= 9;ті, подібний до профілю плацебо. Найбільш поширеними побічними р = 77;акціями, виявленими = 74; обох групах, незалежно від оцінки причинностo= 0;, були інфекції. Дані трирічних досліджень за Таннером, що базуютьс= 03; на оцінці загального розвитку дитини, свід= 095;ать про відсутністn= 0; клінічно значущого впливу аторвастатl= 0;ну на зріст, масу тіла та статеве дозрівання. Профіль безпеки та переносимоl= 9;ті аторвастатl= 0;ну у дітей був подібний до профілю без = 87;еки у дорослих пацієнтів.

Б&= #1072;за даних профілю безпеки включає для 520 дітей, які отримували аторвастатl= 0;н, серед яких 7 пацієнтів віком < 6 рокі = 74;, 121 пацієнт – віком від 6 до 9 років, а 392 пацієнти – в= 110;ком від 10 до 17 рокі = 74;. Виходячи з наявних дан = 80;х, частота, тип та ступінь побічних реакцій у дітей були а= 085;алогічні дорослим.

Досвід постреєстрk= 2;ційного застосуванl= 5;я препарату.=

Протягом постреєстрk= 2;ційного застосуванl= 5;я препарату аторвастатl= 0;н були виявлені нижчезазнаm= 5;ені небажані ре = 72;кції. Оскільки пр = 86; ці реакції повідомлялl= 0; на добровільнo= 0;й основі від популяції невідомого розміру, не завжди можливо достовірно оцінити їх частоту або встановити причинно-на = 89;лідковий зв'язок із застосуванl= 5;ям препарату.=

= До небажаних реакцій, пов'язаних і= 079; лікуванням препаратом, зареєстровk= 2;них після виход = 91; препарату н = 72; ринок, незалежно від оцінки причинно-на = 89;лідкового зв'язку, належать реакції: анафілаксіn= 3;, ангіоневроm= 0;ичний набряк, бульозні висипання (у тому числі ексудативнk= 2; багатоформl= 5;а еритема, синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз), рабдоміоліk= 9;, підвищена втомлюваніl= 9;ть, розрив сухожилля, летальна та нелетальна печінкова недостатніl= 9;ть, запаморочеl= 5;ня, депресія, периферичнk= 2; нейропатія та панкреат = 80;т, інтерстиціk= 2;льна хвороба легень.

Надходили рідко постреєстрk= 2;ційні повідомленl= 5;я про когніти = 74;ні розлади (втрата пам'яті, амнезія, порушення пам'яті, сплутаністn= 0; свідомості), пов'язані із застосуванl= 5;ям статинів. Ці когнітивні розлади бул = 80; зареєстровk= 2;ні при застосуванl= 5;і всіх статинів. Звіти загал = 86;м не відносилисn= 3; до категорі= 11; серйозних небажаних реакцій та ц= 110; прояви були оборотними після припи = 85;ення прийому статинів, з різним часо = 84; до початку прояву симптому (ві= 076; 1 дня до кількох років) та зникнення симптому (ме= 076;іана тривалості становила 3 тижні).

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів бу = 83;и описані так= 10; небажані явища: розла= 076; статевої функції; виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легенів, особливо пі = 76; час довгострокl= 6;вого лікування.=

Під час пост = 84;аркетингов&#= 1080;х спостережеl= 5;ь повідомлялl= 0; про нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції.

Поруm= 6;ення функції кровоносноo= 1; та лімфатич = 85;ої системи: тромбоцитоl= 7;енія.

Поруm= 6;ення функції імунної системи: алергічні реакції, анафілаксіn= 3; (у тому числі анафілактиm= 5;ний шок).

Поруm= 6;ення метаболізмm= 1; та харчування: збільшення маси тіла.

Поруm= 6;ення функції нервової системи: головний біль, гіпестезія, дисгевзія.=

Розлk= 2;ди шлунково-ки = 96;кового тракту: бі= ль у животі.

Поруm= 6;ення функції органів слуху та лабіринту:= шум у вухах.

Шкірk= 2; та підшкірн = 72; тканина: кропив'янка.

Поруm= 6;ення функції скелетно-м’= 03;зової системи та сполучної тканини: артралгія, біль у спині.

Загаl= 3;ьні порушення: бі= ль у грудях, периферичнl= 0;й набряк, нездужання, підвищена втомлюваніl= 9;ть.

Змінl= 0; результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів: підвищення активності аланін-амін = 86;трансфераз&#= 1080;, підвищення активності креатинфосm= 2;окінази крові.

Термін придатностo= 0;.

2 роки.

Умов&= #1080; зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 25 °С в оригінальнo= 0;й упаковці.=

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упак&= #1086;вка.

10 мг: по 15 таблеток у блістері; по 2 або 6 блістерів у картонній упаковці.=

20 мг або 40 мг: по 10 таблеток у блістері; по 3 або 9 блістерів у картонній упаковці.=

80 мг: по 6 таблеток у блістері; по 5 або 15 блістерів у картонній у = 87;аковці.

Кате&= #1075;орія відпуску.

За рецептом.

Виро&= #1073;ник.

НОБЕ = 51; ІЛАЧ САНАЇ В= 045; ТІДЖАРЕТ А.Ш.

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; адреса місця провадженнn= 3; його діяльності.     Квар = 90;ал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.=