IНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

БІЛАРТ= ЕК

(BILAR= TEC)

&nbs= p;

Склад:<= o:p>

діюча речовина: біластин;

1 таблетка містить біластину 20 = мг;

допом= іжні речовини: маніт (= Е 421), целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), алюмосилікат ма= гнію, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма. Таблетки.<= o:p>

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, діаметром приблизно 7 м= м.

Фармакотерапевтична група

Ан= тигістамінні засоби для системного застосування. Інші антигістамінні засоби для системно= го застосування. Біластин. Код АТХ R06A X29.

Фармакологічні властивості<= /i>

Фармакодинаміка

Механізм дії. Біластин – це неседативний антагоніст гістаміну тривалої дії, високоселективний блокатор периферичних = H₁-рецепторів, що не зв’язується з мускариновими рецепторами.

Після одноразового застосування біластин протягом 24 годин пригнічує розвиток спричинених гістаміном шкірних реакцій, що проявляються пухирями та почервонінням.

Клінічна ефективність і безпека. У клінічних дослідженнях, проведених за участю дорослих і підлітків з алергічним ринокон’юнктивітом (сезонним і цілорічним), прийом 20 мг біластину 1 раз на добу впродовж 14–28 днів виявився ефективним у полегшенні таких симптомів, як чхання, виділення з носа, свербіж у носі, закладеність носа, свербіж очей, сльозоте= ча та почервоніння очей. Симптоми ефективно контролювалися біластином протягом= 24 годин.

У двох клінічних дослідженнях, в яких брали участь пацієнти з хронічною ідіопатичною кропив’янкою, застосування 20 мг біластину 1 раз на добу протягом 28 днів було ефективним у послабленні інтенсивності свербежу та зменшенні кількості й розміру пухирів, а також дискомфорту, викликаного кропив’янкою. У пацієнтів спостерігалося покращення сну та якості життя.

У клініч= них дослідженнях біластину клінічно значущого подовження інтервалу QTC або будь-якого іншого впливу на серцево-судинну систему не спостерігалося, наві= ть при застосуванні у дозі 200 мг на добу (що в 10 разів перевищує клінічну до= зу) протягом 7 днів у 9 учасників або у разі одночасного застосування з інгібіторами P-глікопротеїну (P-gp), такими як кетоконазол (24 уча= сники) і еритроміцин (24 учасники). Крім того, було проведено ретельне дослідження= QT за участю 30 добровольців.

У контрольованих клінічних дослідженнях застосування в рекомендованій дозі 20 мг 1 раз на добу профіль безпеки біластину та плацебо щодо ЦНС були схожими, а частота появи сонливості на тлі прийому біластину статистично не відрізнялася від такої при застосуванні плацебо. Біластин у дозах до 40&nbs= p;мг на добу не впливав на психомоторні показники у клінічних дослідженнях та на здатність керувати транспортними засобами у стандартному тесті на водіння.<= o:p>

У пацієн= тів літнього віку (≥ 65 років), які брали участь у дослідженнях II і= III фази, ефективність і безпека препарату не відрізнялися від таких у пацієнтів молодшого віку.

У післяреєстраційному дослідженні, проведеному за участю 146 пацієнтів літнього віку, порівняно з іншими дорослими учасниками відмінностей у профі= лі безпеки виявлено не було.

Діти

Підлітки (віком 12–17 років) були включені в програму клінічної розробк= и. З них 128 підлітків отримували біластин під час клінічних досліджень (81 – у = подвійно сліпих дослідженнях алергічного ринокон’юнктивіту), решта 116 підлітків були рандомізовані в групи, які отримували активні препарати порівняння або плац= ебо. Відмінностей в ефективності та безпеці між дорослими і підлітками не спостерігалося.

Згідно з рекомендаціями доведена ефективність у дорослих і підлітків може вважатися прийнятною для дітей з урахуванням того= , що системний вплив 10 мг біластину у дітей віком від 6 до 11 років з масою тіл= а не менше 20 кг відповідає впливу у дорослих при прийомі 20 мг біластину (див. розділ «Фармакокінетика»). Екстраполяція даних, отриманих у дорослих і підлітків, вважається обґрунтованою для цього лікарського засобу, оскільки патофізіологія алергічного ринокон’юнктивіту і кропив’янки є однаковою в ус= іх вікових групах.

У 12-тижневому контрольованому клінічному дослідженні у дітей віком від 2 до = 11 років (всього 509 дітей, з яких 260 отримували 10 мг біластину: 58 осіб були віком від 2 до < 6 років, 105 – віком від 6 до < 9 років і = 97 – віком від 9 до < 12 років; 249 дітей отримували плацебо: 58 осіб бу= ли віком від 2 до < 6 років, 95 – віком від 6 до < 9 років і 9= 6 – віком від 9 до < 12 років) при застосуванні у рекомендованій педіатричній дозі 10 мг 1 раз на добу профіль безпеки біластину (n =3D 260)= був аналогічний профілю безпеки при застосуванні плацебо (n =3D 249), побічні р= еакції спостерігалися у 5,8 % і 8,0 % пацієнтів, які приймали 10 мг біластину та плацебо відповідно. Прийом і 10 мг біластину, і плацебо призвів до незначного зменшення сонливості та седативного ефекту при оцінці= за анкетою про якість педіатричного сну, статистично значуща різниця між група= ми лікування була відсутня. У дітей віком від 2 до 11 років після застосування= 10 мг біластину на добу не було виявлено значущої різниці в QTc порівняно з ти= ми, хто застосовував плацебо. Спеціальна анкета про якість життя дітей з алергі= чним ринокон’юнктивітом або хронічною кропив’янкою продемонструвала загальне підвищення показників за 12 тижнів без статистично значущої різниці між гру= пами учасників, які приймали біластин і плацебо. Всього в дослідженні брали учас= ть 509 дітей, у тому числі 479 учасників з алергічним ринокон’юнктивітом і 30 учасників з діагностованою хронічною кропив’янкою. 260 дітей отримували біластин, 252 (96,9 %) – для лікування алергічного ринокон’юнктивіту і= 8 (3,1 %) – для лікування хронічної кропив’янки. Аналогічно 249 дітей отримували плацебо: 227 (91,2 %) – для лікування алергічного ринокон’юнктивіту і 22 (8,8 %) – для лікування хронічної кропив’янки.<= o:p>

Європейське агентство з лікарських засобів відмовилося від зобов’язання надавати результати досліджень біластину в усіх учасників педіатричної популяції віком до 2 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика

Всмоктування. Після перорального застосування біластин швидко всмоктується, а його максимальна концентрація у плазмі кров= і досягається приблизно через 1,3 години. Накопичення не спостерігалося. Середній показник біодоступності біластину при пероральному застосуванні становить 61 %.=

Розподіл. Дослідження in vitro та in vivo показали, = що біластин є субстратом P-gp (див. розділ «Взаємодія з кетоконазолом, еритроміцин= ом та дилтіаземом») та п= оліпептиду, що транспортує органічні аніони (OATP) (див. розділ «Взаємодія з грейпфрутовим соком»). Біластин, очевидно, не є субстратом переносника білка резистентності раку молочної залози (BCRP) або ниркових переносників<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:UK'> ОСТ2, ОАТ1 та ОАТ3. Дані дослід= жень in vitro не дають підстав вважа= ти, що в системному кровотоку біластин пригнічує активність таких білків-переносни= ків, як P-gp, MRP2, BCRP, BSEP, OATP1B1, OATP1B3, OATP2B1, OAT1, OAT3, OCT1, OCT= 2 та NTCP, оскільки його здатність інгібувати P-gp, OATP2B1 та OCT1 незначна та характеризується показником IC₅₀ ≥ 300 мкМ, що значно перевищує розрахунковий показник максимальної концентрації в плазмі крові (= C_max) у разі клінічного застосування біластину. Таким чином, подібні взаємодії не матиму= ть клінічного значення. Проте ці результати вказують на те, що інгібування біластином білків-переносників, що знаходяться в слизовій оболонці кишечнику (наприклад, P-gp), виключити не можна. При застосуванні у терапевтичних доз= ах 84–90 % біластину зв’язується з білками плазми крові.

Біотрансформація. У дослідженнях in vitro біластин не виявив здатності індукувати або пригнічува= ти активність ізоферментів CYP450.

Виведення. У дослідженні балансу маси, проведеного за участю здорових дорослих добровольців, після одноразового застосування ^{14C-біластину
в дозі 20 мг майже 95 % прийнятої дози виявлялися в сечі та калі (28,3 =
;%
та 66,5 % відповідно) у вигляді незміненого біластину, з чого можна
зробити висновок, що в організмі людини біластин метаболізується незначним
чином. У середньому період напіввиведення біластину у здорових добровольців
становить 14,5 години.}

Лінійніс= ть. У досліджуваному діапазоні доз = (від 5 до 220 мг) біластин виявляє лінійну фармакокінетику з низькою міжіндивідуальною варіабельністю.

Порушення функції нирок. Дослідження за участю пацієнтів= з різним станом функції нирок показало, що у разі нормальної функції нирок (Ш= КФ > 80 мл/хв/1,73 м²) середня AUC_0-_=
¥                   (± ст. відх.) становить= 737,4 (±260,8) нг•год/мл, за наявності порушень функції нирок легкого ступеня тяжкості (ШКФ 50–80 мл/хв/1,73 м²) цей показник становить 967,4 = (±140,2) нг•год/мл, у разі порушень середнього ступеня тяжкості (ШКФ 30–<50 мл/хв/1,73 м²) – 1384,2 (±263,23) нг•год/мл, а у разі порушень тяжкого ступеня (ШКФ <30 мл/хв/ 1,73 м²) – 1708,5 (±699,0) нг•год/мл.

У пацієнтів з нормальною функцією нирок середній (± ст. відх.) період напіввиведення біластину становив 9,3 години (±2,8), у пацієнтів з порушенн= ями легкого ступеня тяжкості ̶ 15,1 години   (±7,7), у пацієнтів з порушеннями серед= нього ступеня тяжкості – 10,5 години (±2,3), а у пацієнтів з порушеннями тяжкого ступеня – 18,4 години (±11,4). Практично у всіх пацієнтів через 48–72 години після прийому лікарського засобу біластин у сечі не виявлявся. Подібні зміни фармакокінетики не повинні мати клінічного значення та впливу на безпеку застосування біластину, оскільки його концентрація в плазмі крові у пацієнт= ів з порушеннями функції нирок залишається у межах норми.

Порушення функції печінки. Фармакокінетичні дані щодо пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні. В організмі людини біласти= н не метаболізується. Результати дослідження, в якому брали участь пацієнти з порушенням функції нирок, показали, що біластин головним чином виводиться нирками, а з жовчю, вірогідно, виводиться лише незначною мірою. Зміни функц= ії печінки не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику біластину.

Пацієнти літнього віку. Дані про фармакокінетику препар= ату у пацієнтів віком від 65 років обмежені. Фармакокінетичні параметри біласти= ну у пацієнтів віком від 65 років і у пацієнтів 18–35 років статистично значуще = не відрізняються.

Діти. Дані з фармакокінетики у підлітків (12–17 років) відсутні, оскільки для цього лікарського засобу вважається доречним екстраполяція даних, отриманих у дорослих.

Фармакок= інетичні дані щодо дітей були отримані у фазі II фармакокінетичного дослідження, що охоплювало 31 дитину віком від 4 до 11 років з алергічним ринокон’юнктивітом або хронічною кропив’янкою, яка приймала 1 таблетку біластину, що диспергує= ться в ротовій порожнині, по 10 мг 1 раз на добу. Аналіз фармакокінетичних даних щодо концентрації біластину в плазмі крові показав, що після прийому біластину в до= зі 10 мг 1 раз на добу, рекомендованій для лікування педіатричних пацієнт= ів, його системний вплив відповідає впливу, що спостерігається у дорослих і підлітків після застосування препарату в дозі 20 мг, а середнє значення AUC у дітей віком від 6 до 11 років становить 1014 нг•год/мл. Ці результати були в основному нижчі максимального безпечного рівня, встановле= ного на основі даних про застосування препарату дорослим у дозі 80 мг 1 раз= на добу відповідно до профілю безпеки лікарського засобу. Ці результати підтвердили, що доза біластину 10 мг для перорального прийому 1 раз на добу є обґрунтованою терапевтичною дозою для педіатричних пацієнтів віком в= ід 6 до 11 років з масою тіла не менше 20 кг.<= /o:p>

&nb= sp;

Клінічні характеристики=

Показання

Симптоматичне лікування алергічного рино= кон’юнктивіту (сезонного та цілорічного) та кропив’янки.

&nb= sp;

Протипоказання

П= ідвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарсь= кого засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими зас= обами та інші види взаємодій

Дослідження взаємодії були проведені тільки за уча= стю дорослих і наведені нижче

Взаємодія з їжею. Їжа знижує на 30 % біодоступніс= ть біластину, прийнятого внутрішньо.

Взаємодія з грейпфрутовим соком. У разі одночасного прийому білас= тину в дозі 20 мг і грейпфрутового соку біодоступність біластину знижувалася на 30 %. Поді= бний ефект може також спостерігатися й у разі вживання інших фруктових соків. Ступінь зменшення біодоступності може різнитися залежно від виробника соку = та фруктів. Механізм цієї взаємодії полягає у пригніченні білка-переносника OATP1A2, для якого біластин є субстратом (див. розділ «Фармакокінетика»). Лікарські засоби, що є субстратами або інгібіторами OATP1A2 (наприклад, ритонавір або рифампіцин), також можуть зменшувати концентрацію біластину в= плазмі крові.

Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином. У разі одночасного прийому 20 мг біластину один раз на добу і 400 мг кетоконазолу один раз на добу або 500 мг еритроміцину тричі на добу AUC біластину збільшувалася вдвічі,= а C_max – у 2–3 рази. Подібні зміни можна поясни= ти взаємодією на рівні білків-переносників, що відповідають за виведення лікарських засобів із клітин кишечнику, оскільки біластин є субстратом для = P-gp і не ме= таболізується (див. розділ «Фармакокінетика»). На профіль безпеки біластину, з одного бок= у, та кетоконазолу або еритроміцину, з іншого, ці зміни, ймовірно, не впливают= ь. Інші лікарські засоби, що є субстратами або інгібіторами P-gp (наприк= лад, циклоспорин), також можуть збільшувати концентрацію біластину в плазмі кров= і.

Взаємодія з дилтіаземом. У разі одночасного прийому 20 мг біластину один раз на добу і 60 мг дилтіазему один раз на д= обу C_max біласти= ну збільшувалася на 50 %. Подібний ефект можна пояснити взаємодією на рів= ні білків-переносників (див. розділ «Фармакокінетика»), що відповідають за виведення лікарських засобів із клітин кишечнику; на про= філь безпеки біластину цей ефект, ймовірно, не впливає.

Взаємодія з етиловим спиртом. Після одночасного застосування алкоголю та біластину в дозі    20 = мг один раз на добу психомоторні функції знаходилися на тому ж рівні, що й піс= ля одночасного застосування алкоголю та плацебо.

Взаємодія з лоразепамом. У разі застосування біластину в= дозі 20 мг один раз на добу одночасно з лоразепамом у дозі 3 мг один раз на добу упродовж 8 днів посилення пригнічувальної дії лоразепаму на ЦНС виявлено не було.

Діти. Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами проводилися тільки у дорослих. Оскільки відсутній клінічний досвід щодо взаємодії біластину з іншими лікарськими засобами, їж= ею або фруктовими соками у разі застосування дітям, при призначенні біластину педіатричним пацієнтам слід наразі враховувати результати досліджень взаємо= дії, отримані у дорослих. Клінічні дані, на підставі яких можна було б зробити висновок щодо того, чи впливають обумовлені взаємодіями зміни AUC або C_max на проф= іль безпеки біластину у дітей, відсутні.

Особливості застосування

Повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT на електрокардіог= рамі (ЕКГ) у пацієнтів, які застосовували біластин (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Передозування» та «Побічні реакції»). Лікарські засоби, які спричиняють подовження QT/QTc, припустимо збільшують ризик піруетної шлуночкової тахікардії. Тому слід з обережністю призначати біластин пацієнт= ам, у яких підвищений ризик подовження інтервалу QT/QTc. Це стосується пацієнті= в із серцевою аритмією в анамнезі; пацієнтів з гіпокаліємією, гіпомагніємією, гіпокальціємією; пацієнтів з підтвердженим подовженням інтервалу QT або зна= чною брадикардією; пацієнтів, які одночасно застосовують інші лікарські засоби, пов’язані з подовженням QT/QTc.

Діти. Ефективність і безпека застосув= ання біластину дітям віком до 2 років не встановлені, а досвід клінічного застосування дітям віком від 2 до 5 років невеликий, тому біластин не слід призначати цим віковим групам.

У пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції нирок одночасне застосування біластину з інгібіторами P-gp (кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин, ритонавір або дилтіазем) може призводити до підвищення рівня біластину в плазмі крові та, отже, до збільшення ризику його побічних реакц= ій. Тому пацієнтам із порушенням функції нирок середнього або тяжкого ступенів = слід уникати одночасного застосування біластину та інгібіторів P-gp.

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто практично вільний від натрію.

Цей лікарський засіб містить маніт, тому може чинити м'яку проносну дію.

Застосування у період вагітності а= бо годування груддю

Вагітність

Дані щодо застосування біластину вагітним жінкам відсутні або обмежені.=

Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впл= иву на репродуктивну функцію, пологи або постнатальний розвиток. З міркувань безпеки бажано уникати прийому лікарського засобу Білартек під час вагітнос= ті.

Період годування груддю

Дослідження щодо виділення біластину в грудне молоко людини не проводил= ися. Наявні фармакокінетичні дані показали, що у тварин біластин проникає в груд= не молоко. Рішення про продовження / припинення годування груддю або припиненн= я / утримання від терапії лікарським засобом Білартек необхідно приймати, беручи до уваги користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії біластином для матері.

Фертильність

Клінічні дані обмежені або відсутні. Дослідження на щурах не виявило жодного негативного впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість ре= акції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами<= /b>

Дослідженн= я впливу біластину на здатність керувати автотранспортом, продемонструвало, що у дорослих лікування біластином у дозі 20 мг не впливало на здатність керувати транспортними засобами. Однак, оскільки індивідуальна реакція на лікарський засіб може варіювати, пацієнтам слід рекомендувати утримуватися = від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами доти, доки вони не з’ясують власну відповідь на біластин.

Спосіб застосування та дози

Дозування

Дорослі та діти (віком від 12 років)

20 мг біластину (1 таблетка) 1 раз на добу для полегшення симптомів алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного і цілорічного) та кропив’янки.

Таблетку слід приймати за 1 годину до або через 2 години після вживання= їжі або фруктового соку (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Тривалість лікування. Пацієнтам з алергічним ринокон’юнктивітом препарат слід застосовувати тільки в період контакту з алергенами. Пацієнтам із сезонним алергічним ринітом лікування можна припин= ити після пом'якшення симптомів та поновлювати після їх повернення. Пацієнтам з цілорічним алергічним ринітом препарат можна безперервно застосовувати впро= довж періоду контакту з алергенами. У разі кропив’янки тривалість лікування залежи= ть від характеру та тривалості симптомів, а також від їх динаміки.<= /span>

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку коригува= ти дозу не потрібно (див. розділи «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).

Порушення функції нирок. Дослідження, проведені за участю дорослих з груп особливого ризику (пацієнти з порушенням функції нирок), показали, що необхідності коригувати дозу біластину для дорослих немає (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінк= и. Досвід клінічного застосування дорослим пацієнтам з порушенням функції печінки відсутній. Однак, оскільки біластин не метаболізується і виводиться із сечею та калом у незміненому вигляді, порушення функції печінки не повинно призводити до збільшення його системної дії до небезпечного рівня у дорослих пацієнтів. Тому дорослим пацієнтам з порушенням функції печінки коригувати дозу не потрібно (див. ро= зділ «Фармакокінетика»).

Діти

-          Діти віком від 6 до 11 років з масою тіла не менше= 20 кг.

Цій групі пацієнтів можна призна= чати біластин, таблетки, що диспергуються в ротовій порожнині, по 10 мг, а також біластин, розчин оральний, 2,5 мг/мл.

-            Діти віком до 6 років з масою тіла до 20 кг.<= /o:p>

Наявні на сьогодні дані описано в розділах «Фармакодинаміка», «Фармакокінетика», «Особливості застосування» та «П= обічні реакції», але рекомендації щодо дозування не можуть бути надані. Тому білас= тин не слід застосовувати цій віковій групі.

Безпека й ефективність застосування біластину дітям із порушенням функції нирок або печінки не встановлені.

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Таблетки слід запивати водою. До= бову дозу рекомендується приймати за один прийом.

Ді= ти

Лікарський засіб у дозуванні діючої речовини біластин 20 мг призначений для застосування дітям віком від 12 років.<= /o:p>

Пе= редозування

Інформація щодо гострого передозування біластином була отримана в ході клінічних випробувань, проведених під час розробки та постмаркетингового спостереження. У клінічних дослідженнях після призначення 26 дорослим здоро= вим добровольцям біластину в дозах, що перевищували терапевтичну в 10–11 разів = (220 мг у вигляді одноразової дози або 200 мг на добу протягом 7 днів), час= тота виникнення побічних реакцій була вдвічі вищою, ніж на тлі застосування плац= ебо. До побічних реакцій, про які найчастіше повідомлялося, належали запаморочен= ня, головний біль і нудота. Повідомлень про серйозні побічні реакції та значне подовження інтервалу QT_C не було. Інформація, зібрана під час постмаркетингового спостереження, відповідає даним, отриманим упродовж клінічних випробувань.

У ретельному перехресному дослідженні інтервалів QT/QT_C за учас= тю 30 здорових дорослих добровольців критична оцінка впливу багаторазової дози біластину (100 мг × 4 дні) на реполяризацію шлуно= чків не виявила значного подовження інтервалу QT_C=.

Дані щодо передозування у дітей відсутні. У разі передозування рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування.

Специфічний антидот біластину невідомий.

Побічні реакції

Загальний профіль безпеки у доро= слих пацієнтів і пацієнтів підліткового віку. У ході клінічних досліджень у дорослих пацієнтів і пацієнтів підліткового віку, які страждали від алергічного ринокон’юнктивіту або хронічної ідіопатичної кропив’янки, побічні реакції при застосуванні біластину в дозі 20 мг виникали приблизно з тією ж частотою, що й при застосуванні плацебо (12,7 % проти 12,8 %). Клінічні випробування II і III фази, проведені під час кліні= чної розробки, охоплювали 2525 дорослих пацієнтів і пацієнтів підліткового віку, яких лікували різними дозами біластину, з них 1697 отримували біластин у до= зі 20 мг. У цих дослідженнях 1362 пацієнти отримували плацебо. Пацієнти, = які отримували біластин у дозі 20 мг за показанням алергічний ринокон’юнкт= ивіт чи хронічна ідіопатична кропив’янка, найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: головний біль, сонливість, запаморочення та втомлюваність. Ці побі= чні реакції виникали з частотою, зіставною з частотою розвитку побічних реакцій= у пацієнтів, які отримували плацебо.<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>

Таблиця з даними про побічні реа= кції у дорослих пацієнтів і пацієнтів підліткового віку. Нижче в таблиці 1 наведено побічні реакції, що, ймовірно, були пов’яз= ані з біластином і відзначалися більш ніж у 0,1 % пацієнтів, які отримували біла= стин у дозі 20 мг під ч= ас клінічної розробки          (N =3D = 1697).

Частота виникнення побічних реакцій визначена таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (неможливо оцін= ити за доступними даними).

Реакції, що виникають рідко і дуже рідко, а також ті, частота яких невідома, не були внесені в таблицю.

Таблиця = 1

Органи і системи орга= нів

Біластин,<= /span>

20 мг

(N =3D 1697)

Всі дози біластину

(N =3D 252= 5)

Плацебо

(N =3D 1362)=

Частота

Побічна реакція<= /o:p>

Інфекц= ії та паразитарні захворювання

нечасто

герпес ротової порожнини

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

0 (0,0 = %)

Розлади з боку обміну речовин та харчування

нечасто

підвищений апети= т

10 (0,59 %)

11 (0,44 %)

7 (0,51 %)

Розлади з боку психіки=

нечасто

тривожність=

6 (0,35 %)

8 (0,32 %)

0 (0,0 %)

безсоння

2 (0,12 %)

4 (0,16 %)

0 (0,0 %)

Розла= ди з боку нервової системи

часто<= /span>

сонливість<= /o:p>

52 (3,06 %)

82 (3,25 %)

39 (2,86 %)

головний біль

68 (4,01 %)

90 (3,56 %)

46 (3,38 %)

нечасто

запаморочення

14 (0,83 %)

23 (0,91 %)

8 (0,59 %)

Розлади з боку органів слуху та лабіринту

нечасто

тинітус

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

0 (0,0 %)

вертиго

3 (0,18 %)

3 (0,12 %)

0 (0,0 %)

Розлади з боку серця

нечасто

блокада правої ніжки пучка Гіса

4 (0,24 %)

5 (0,20 %)

3 (0,22 %)

синусова аритмія

5 (0,30 %)

5 (0,20 %)

1 (0,07 %)

подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ)*

9 (0,53 %)

10 (0,40 %)

5 (0,37 %)

інші відхилення показників ЕКГ від нормального рівня

7 (0,41 %)

11 (0,44 %)

2 (0,15 %)

Розлади з боку дихальн= ої системи, органів грудної клітки та середостіння

нечасто

задишка

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

0 (0,0 %)

неприємні відчут= тя у носі

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

0 (0,0 %)

сухість у носі

3 (0,18 %)

6 (0,24 %)

4 (0,29 %)

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

нечасто

біль у верхньому відділі живота

11 (0,65 %)

14 (0,55 %)

6 (0,44 %)

біль у животі

5 (0.30 %)

5 (0,20 %)

4 (0,29 %)

нудота

7 (0,41 %)

10 (0,40 %)

14 (1,03 %)

дискомфорт у животі

3 (0,18 %)

4 (0,16 %)

0 (0,0 %)

діарея

4 (0,24 %)

6 (0,24 %)

3 (0,22 %)

сухість у роті

2 (0,12 %)

6 (0,24 %)

5 (0,37 %)

диспепсія

2 (0,12 %)

4 (0,16 %)

4 (0,29 %)

гастрит

4 (0,24 %)

4 (0,16 %)

0 (0,0 %)

Розлад= и з боку шкіри та підшкірно-жирової тканини

нечасто

свербіж

2 (0,12 %)

4 (0,16 %)

2 (0,15 %)

Загальні роз= лади та реакції в місці введення

нечасто

втомлюваність

14 (0,83 %)

19 (0,75 %)

18 (1,32 %)

спрага

3 (0,18 %)

4 (0,16 %)

1 (0,07 %)

загострення вже наявних захворювань=

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

1 (0,07 %)

гарячка

2 (0,12 %)

3 (0,12 %)

1 (0,07 %)

астенія

3 (0,18 %)

4 (0,16 %)

5 (0,37 %)

Додатк= ові методи дослідження

нечасто

підвищення рівня гамма-глутамілтрансфера= зи

7 (0,41 %)

8 (0,32 %)

2 (0,15 %)

підвищення рівня аланінамінотрансферази<= o:p>

5 (0,30 %)

5 (0,20 %)

3 (0,22 %)

підвищення рівня аспартатамінотрансфераз= и

3 (0,18 %)

3 (0,12 %)

3 (0,22 %)

підвищення рівня креатиніну у крові=

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

0 (0,0 %)

підвищення рівня тригліцеридів у крові

2 (0,12 %)

2 (0,08 %)

3 (0,22 %)

збільшення маси тіла

8 (0,47 %)

12 (0,48 %)

2 (0,15 %)

*У післяреєстраційному періоді також повідомлялося про випадки подовжен= ня інтервалу QT на ЕКГ.

Частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних): у постмаркетинговий період спостерігалися посилене серцебиття, тахікардія, реакції гіперчутливості (такі як анафілаксія, ангіонабряк, задишка, висип, локалізований / місцевий набряк, еритема) та блювання.

Опис окремих побічних реакцій у = дорослих пацієнтів і пацієнтів підліткового вік= у. Сонливість, головний біль, запаморочення та стомлюваність спостерігались як у пацієнтів, які отримували біластин у дозі= 20 мг, так і в пацієнтів, які отримували плацебо. Частота повідомлень була 3,0= 6 % проти = 2,86 % для сонливості, 4,01 % проти 3,38 % для головного болю, 0,83 % проти = 0,59 % для запаморочення, 0,83 % проти 1,32 % для стомлюваності.<= /span>

Інформація, зібрана впродовж постмаркетингового спостереження, підтверд= ила профіль безпеки, що спостерігався під час клінічної розробки.
Загальний профіль безпеки у дітей. = Під ч= ас клінічної розробки частота, тип і тяжкість побічних реакцій у підлітків (12= –17 років) були такими ж, як і у дорослих. Інформація, зібрана в дан= ій групі (підлітки) під час постмаркетингового спостереження, була підтверджена результатами клінічних випробувань.

Відсоток дітей (2–11 років), у яких спостерігалися побічні реакції після лікування алергічного ринокон’юнктивіту або хронічної ідіопатичної кропив’я= нки біластином у дозі 10 мг протягом 12-тижневого контрольованого клінічного дослідження, був порівнянний з відсотком пацієнтів, які отримували плацебо (68,5 % проти = 67,5 %).=

Відповідні побічні реакції, що найчастіше спостерігалися у 291 дитини (= 2–11 років), яка отримувала біластин (у формі таблеток, що диспергуються в ротов= ій порожнині) у ході клінічних випробувань (^#260 дітей отримували препарат у клінічному дослідженні безпеки, 31 дитина – у дослідженні фармак= окінетики), включали головний біль, алергічний кон’юнктивіт, риніт і біль у животі. Ці ж побічні реакції відзначалися з порівнянною частотою у 249 пацієнтів, які отримували плацебо.

Таблиця з даними про побічні реа= кції у дітей. Нижче в таблиці 2 наведено побіч= ні реакції, що, вірогідно, були пов’язані з біластином та відзначалися більш н= іж у 0,1 % дітей (2–11 років), які отримували біластин під час клінічної розробки.= =

Частота виникнення побічних реакцій розподіляється таким чином: дуже ча= сто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); невідомо (неможливо оцін= ити за доступними даними).

Реакції, що виникають рідко і дуже рідко, а також ті, частота яких невідома, не були внесені в таблицю 2.

Таблиця 2

Органи і системи органів

Біластин,<= /span> 10 мг

Плацебо=

(n = =3D 249)

Частота

Побічна реакція

(n = =3D 291)^#

Інфекційні та паразитарні захворювання

часто

риніт

3 (1,0 %)<= /o:p>

3 (1,2 %)<= /o:p>

Розлади з боку нервової системи

часто

головний біль

6 (2,1 %)

3 (1,2 %)

нечасто

запаморочення

1 (0,3 %)

0 (0,0 %)

втрата свідомості=

1 (0,3%)

0 (0,0 %)

Розлади з боку органів зору

часто

алергічний кон’юнктивіт

4 (1,4 %)

5 (2,0 %)

нечасто

подразнення очей<= /o:p>

1 (0,3 %)

0 (0,0 %)

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

часто

біль у животі / біль у верхньому відділі живота

3 (1,0 %)

3 (1,2 %)

нечасто

діарея

2 (0,7 %)

0 (0,0 %)

нудота

1 (0,3 %)

0 (0,0 %)

набряк губ<= /o:p>

1 (0,3 %)

0 (0,0 %)

Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин

нечасто

екзема

1 (0,3 %)

0 (0,0 %)

кропив’янка

2 (0,7 %)

2 (0,8 %)

Загальні розлади та реакції в місці введення

нечасто

втомлюваність

2 (0,7 %)

0 (0,0 %)

^#260 дітей отримували препарат у ході клінічних досліджень безпеки, 31 дитина отримувала препарат у ході фармакокінетичних досліджень.

Опис окремих побічних реакцій у дітей. Головний біль, біль у животі, алергічний кон’юнктивіт і риніт спостерігалися як у ді= тей, яких лікували біластином у дозі 10 мг, так і в дітей, які отримували плацебо. Частота, що відзначалася: 2,1 % проти 1,2 % для головного болю, 1,0 % проти 1,2 % для болю в животі, 1,4 % проти 2,0 % для алергічного кон’юнктивіту і 1,0 % проти = 1,2 % для риніту.

По= відомлення про небажані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівник= ам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарсько= го засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посила= нням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін = придатності

3 роки.

Умови зберігання

Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Зберіг= ати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістер= і. По 1 аб= о по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.
= ;

Виробник

Санека Фармасьютікалз АТ.

Місцезнаходження виробника та адре= са місця провадження його діяльності

Нітрянська 100,= 920 27 Глоговець, Словацька Республіка.<= /span>

Органи і системи орга= нів	Біластин,<= /span> 20 мг (N =3D 1697)	Всі дози біластину (N =3D 252= 5)	Плацебо (N =3D 1362)=
Частота	Побічна реакція<= /o:p>
Інфекц= ії та паразитарні захворювання
нечасто	герпес ротової порожнини	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	0 (0,0 = %)
Розлади з боку обміну речовин та харчування
нечасто	підвищений апети= т	10 (0,59 %)	11 (0,44 %)	7 (0,51 %)
Розлади з боку психіки=
нечасто	тривожність=	6 (0,35 %)	8 (0,32 %)	0 (0,0 %)
безсоння	2 (0,12 %)	4 (0,16 %)	0 (0,0 %)
Розла= ди з боку нервової системи
часто<= /span>	сонливість<= /o:p>	52 (3,06 %)	82 (3,25 %)	39 (2,86 %)
головний біль	68 (4,01 %)	90 (3,56 %)	46 (3,38 %)
нечасто	запаморочення	14 (0,83 %)	23 (0,91 %)	8 (0,59 %)
Розлади з боку органів слуху та лабіринту
нечасто	тинітус	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	0 (0,0 %)
вертиго	3 (0,18 %)	3 (0,12 %)	0 (0,0 %)
Розлади з боку серця
нечасто	блокада правої ніжки пучка Гіса	4 (0,24 %)	5 (0,20 %)	3 (0,22 %)
синусова аритмія	5 (0,30 %)	5 (0,20 %)	1 (0,07 %)
подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (ЕКГ)*	9 (0,53 %)	10 (0,40 %)	5 (0,37 %)
інші відхилення показників ЕКГ від нормального рівня	7 (0,41 %)	11 (0,44 %)	2 (0,15 %)
Розлади з боку дихальн= ої системи, органів грудної клітки та середостіння
нечасто	задишка	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	0 (0,0 %)
неприємні відчут= тя у носі	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	0 (0,0 %)
сухість у носі	3 (0,18 %)	6 (0,24 %)	4 (0,29 %)
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту
нечасто	біль у верхньому відділі живота	11 (0,65 %)	14 (0,55 %)	6 (0,44 %)
біль у животі	5 (0.30 %)	5 (0,20 %)	4 (0,29 %)
нудота	7 (0,41 %)	10 (0,40 %)	14 (1,03 %)
дискомфорт у животі	3 (0,18 %)	4 (0,16 %)	0 (0,0 %)
діарея	4 (0,24 %)	6 (0,24 %)	3 (0,22 %)
сухість у роті	2 (0,12 %)	6 (0,24 %)	5 (0,37 %)
диспепсія	2 (0,12 %)	4 (0,16 %)	4 (0,29 %)
гастрит	4 (0,24 %)	4 (0,16 %)	0 (0,0 %)
Розлад= и з боку шкіри та підшкірно-жирової тканини
нечасто	свербіж	2 (0,12 %)	4 (0,16 %)	2 (0,15 %)
Загальні роз= лади та реакції в місці введення
нечасто	втомлюваність	14 (0,83 %)	19 (0,75 %)	18 (1,32 %)
спрага	3 (0,18 %)	4 (0,16 %)	1 (0,07 %)
загострення вже наявних захворювань=	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	1 (0,07 %)
гарячка	2 (0,12 %)	3 (0,12 %)	1 (0,07 %)
астенія	3 (0,18 %)	4 (0,16 %)	5 (0,37 %)
Додатк= ові методи дослідження
нечасто	підвищення рівня гамма-глутамілтрансфера= зи	7 (0,41 %)	8 (0,32 %)	2 (0,15 %)
підвищення рівня аланінамінотрансферази<= o:p>	5 (0,30 %)	5 (0,20 %)	3 (0,22 %)
підвищення рівня аспартатамінотрансфераз= и	3 (0,18 %)	3 (0,12 %)	3 (0,22 %)
підвищення рівня креатиніну у крові=	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	0 (0,0 %)
підвищення рівня тригліцеридів у крові	2 (0,12 %)	2 (0,08 %)	3 (0,22 %)
збільшення маси тіла	8 (0,47 %)	12 (0,48 %)	2 (0,15 %)

Органи і системи органів	Біластин,<= /span> 10 мг	Плацебо= (n = =3D 249)
Частота	Побічна реакція	(n = =3D 291)^#
Інфекційні та паразитарні захворювання
часто	риніт	3 (1,0 %)<= /o:p>	3 (1,2 %)<= /o:p>
Розлади з боку нервової системи
часто	головний біль	6 (2,1 %)	3 (1,2 %)
нечасто	запаморочення	1 (0,3 %)	0 (0,0 %)
втрата свідомості=	1 (0,3%)	0 (0,0 %)
Розлади з боку органів зору
часто	алергічний кон’юнктивіт	4 (1,4 %)	5 (2,0 %)
нечасто	подразнення очей<= /o:p>	1 (0,3 %)	0 (0,0 %)
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту
часто	біль у животі / біль у верхньому відділі живота	3 (1,0 %)	3 (1,2 %)
нечасто	діарея	2 (0,7 %)	0 (0,0 %)
нудота	1 (0,3 %)	0 (0,0 %)
	набряк губ<= /o:p>	1 (0,3 %)	0 (0,0 %)
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин
нечасто	екзема	1 (0,3 %)	0 (0,0 %)
кропив’янка	2 (0,7 %)	2 (0,8 %)
Загальні розлади та реакції в місці введення
нечасто	втомлюваність	2 (0,7 %)	0 (0,0 %)