ІНС = 58;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= /b>

&#= 1050;ЛОПІДОГРЕЛ= Ь

(CLOPIDOGREL)
<= /b>

Склад:

дію = 95;а речовина: clopidogrel;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить клопідогреl= 3;ю бісульфату = 74; перерахуваl= 5;ні на клопідогреl= 3;ь 75 мг;

доп = 86;міжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, лактоза, мон= 086;гідрат, натрію кроскармелl= 6;за, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072; низькозаміm= 7;ена, магнію стеа = 88;ат, тальк, кремнію діоксид колоїдний, олія рицинова гідрогенізl= 6;вана, плівкове по = 82;риття SOL Code IC-S-279 (Brown) (до складу входять титану діок = 89;ид (Е 171 ) та заліза оксид червоний (Е 172 )), <= span style=3D'mso-no-proof:yes'>спирт ізопропілоk= 4;ий, дихлорметk= 2;н.

Лікарська форма. Т= 072;блетки, вкриті плівковою оболонкою.

Осн = 86;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: = 090;аблетки, вкриті плівковою оболонкою, оранжеві, круглі, двоопуклі.=

<= /b>

Фар = 84;акотерапев&#= 1090;ична група. А= 085;титромботи&= #1095;ні засоби. Код АТХ B01A C04.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.
Фар = 84;акодинамік&#= 1072;.

Механізм дії.

Клопідог= ;рель − це проліки. Один із метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю є інгібітор = 86;м агрегації тромбоцитіk= 4;. Для утворення активного метаболіту, який пригні = 95;ує агрегацію тромбоцитіk= 4;, клопідогреl= 3;ь повинен біотрансфоl= 8;муватися під дією ферментів цитохрому CYP 450. &#= 1040;ктивний метаболіт клопідогреl= 3;ю селективно пригнічує зв’язуваннn= 3; аденозиндиm= 2;осфату (АДФ) з його P2Y_{12-рецепторам&#=
1080;
на поверхні
тромбоциту
та подальшу
АДФ-індуков
=
72;ну
активацію
комплексу
глікопротеo=
1;ну
IIb/IIIa і, таким
чином,
пригнічує
агрегацію
тромбоцитіk=
4;.
Оскільки
зв’язуваннn=
3;
є
необоротниl=
4;,
тромбоцити, =
097;о
вступили у
взаємодію з
клопідогреl=
3;ем,
залишаютьсn=
3;
зміненими
впродовж
усього пері
=
86;ду
їхнього
життя (який
становить
приблизно 7–10
днів), а
відновленнn=
3;
нормальногl=
6;
функціонувk=
2;ння
тромбоцитіk=
4;
відбуваєтьl=
9;я
зі швидкіст=
02;,
яка
відповідає
швидкості
оновлення
тромбоцитіk=
4;. Також
пригнічуєтn=
0;ся
агрегація
тромбоцитіk=
4;,
спричинена
іншими
агоністами,
крім АДФ, за
рахунок тог
=
86;,
що препарат
блокує акти
=
74;ацію
тромбоцитіk=
4;
вивільнениl=
4;
АДФ.}

Оскільки активний метаболіт утворюєтьсn= 3; під дією ферментів цитохрому CYP 450, деякі з них є поліморфниl= 4;и або пригнічуютn= 0;ся іншими ліка = 88;ськими засобами, не в усіх пацієнтів в = 80;никає достатнє пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;.

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти. З першого дн= 103; застосуванl= 5;я у повторних добових дозах 75 мг препарату виявляєтьсn= 3; суттєве уповільненl= 5;я АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;. Ця дія прогресивнl= 6; посилюєтьсn= 3; і стабілізуєm= 0;ься між 3 і 7 днями. При стабіль = 85;ому стані середній рівень приг = 85;ічення агрегації під дією добової доз = 80; 75 мг становить від 40 % до 60 %. Агрегація тромбоцитіk= 4; і триваліст= 00; кровотечі повертаютьl= 9;я до початков = 86;го рівня у середньому через 5 днів п&= #1110;сля припинення лікування.=

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека. Безпеку та ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю оцінювали у ході 7 подвійних сліпих досліджень, = 091; яких взяли участь пона = 76; 100000 пацієнтів: дослідженнn= 3; CAPRIE – порівняння клопідогреl= 3;ю з ацетилсал= 10;циловою кислотою (АСК), і дослідженнn= 3; CURE, CLARITY, COMMIT, CHANCE, POINT та ACTIVE-A, що порівнювалl= 0; клопідогреl= 3;ь і плацебо, обидва в комбінації = 79; АСК та іншою стандартноn= 2; терапією.

І= ;нфаркт міокарда (ІМ), інсульт, що сталися нещ = 86;давно, або встановленk= 7; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій. У дослідженнn= 3; CAPRIE було включено 19185 хворих на ат= 077;ротромбоз, проявом якого був нещодавній інфаркт міокарда (<35 днів тому), нещодавній = 10;шемічний інсульт (від 7 днів до 6 місяців том = 91;) або встановленk= 7; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій (ЗПА). Пацієнти були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю по 75 мг/добу або АСК 325 мг/добу, після чого вони перебу = 74;али під спостережеl= 5;ням від 1 до 3 років= ;. У підгрупі інфаркту міокарда більшість пацієнтів отримували АСК у перші кілька днів після розви = 90;ку інфаркту міокарда.

Клопідог= ;рель порівняно з АСК достовірно = 79;нижував частоту розвитку нових ішемічних подій (комбінован = 72; кінцева точка, яка ск&#= 1083;адалася з інфаркту міокарда, ішемічного = 10;нсульту і судинної смерті). При проведенні аналізу відповідно до призначеноk= 5;о на початку дослідженнn= 3; лікування спостерігаl= 3;ося 939 подій у групі клопідогреl= 3;ю і 1020 подій - у групі АСК (відносне зниження ризику (ВЗР) - 8,7 %,= [95 % ДІ: 0,2 – 16,4]; p =3D 0,045). Тобто на кожні 1000 пацієнтів, які лікувал = 80;ся 2 роки, додатково д = 86; 10 [ДІ: 0 – 20] пацієн= ;тів уникали розвитку нової ішемічної п = 86;дії. Аналіз загальної летальностo= 0; як вторинно= 11; кінцевої точки не виявив значних від = 84;інностей між терапіє= 02; клопідогреl= 3;ем (5,8 %) і АСК (6 %).

Аналіз підгруп за відповідниl= 4;и захворюванl= 5;ями (інфаркт міо= 082;арда, ішемічний інсульт і ЗПА) показав, що найбільший ефект (що досягав статистичнl= 6;ї достовірноl= 9;ті при p =3D 0,003) спостерігаk= 4;ся у пацієнтів із ЗПА (особливо у тих, хто переніс інф = 72;ркт міокарда) (ВЗР =3D 23,7 %; ДІ: 8,9 – 36,2), менший ефек = 90; (що достовірно не відрізнявсn= 3; від ефекту А= 057;К) мали пацієнти з інсультом (ВЗР =3D 7,3 %; ДІ: -5,7 – 18,7 [p=3D0,= 258]). У пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; на підставі тільки нещодавно перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда, вп= 083;ив клопідогреl= 3;ю за чисельними показникамl= 0; був меншим, але при цьом= 091; він статистичнl= 6; достовірно не відрізнявсn= 3; від впливу А= 057;К (ВЗР =3D -4 %; ДІ: -22,5 – 11,7 [p=3D0,= 639]). Крім того, аналіз підгруп пац= 10;єнтів різного вік = 91; свідчить, що сприятливиl= 1; ефект клопідогреl= 3;ю у пацієнтів віком від 75 років був нижчим, ніж у пацієнтів £= 75 років.

Оскільки потужність дослідженнn= 3; CAPRIE не була достатньою, щоб оцінити ефективнісm= 0;ь для окремих підгруп, залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 0;м, чи дійсно існують відмінностo= 0; у відносном = 91; зниженні ризику для хворих із різними захворюванl= 5;ями, чи різниця була випадк = 86;вою.

Г= 086;стрий коронарний синдром.

У дослідk= 8;ення CURE було включено 12562 пацієнти з гострим коронарним синдромом б = 77;з підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; патологічнl= 6;го зубця Q), в яких за останні 24 години спос = 90;ерігався напад болю в грудях або симптоми іш = 77;мії. У пацієнтів були зміни н= 072; ЕКГ, що свідч&#= 1080;ли про нову ішемію, або підвищення активності серцевих ферментів або тропоніну I чи T мінімум удвічі порівняно з вищою межею норми. Паціє= 085;ти були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю (навантажув = 72;льна доза – 300 мг, потім – 75 мг/добу, n=3D6259) або плацебо (n=3D6303), обидва у ком= 073;інації з АСК (75−325 мг 1 раз на добу) та іншою ста= 085;дартною терапією. Тривалість лікування б = 91;ла до 1 року. У дослідженнo= 0; CURE 823 (6,6 %) пацієнти отримували також супутню терапію антагоністl= 6;м глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa. Більш ніж 90 % пацієнтів отримували гепарини. Така супутн= 03; терапія статистичнl= 6; достовірно = 85;е впливала на відносну частоту виникнення кровотеч пр = 80; лікуванні клопідогреl= 3;ем і плацебо.

Кількіст= ;ь пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки [серцево-суд= 080;нна смерть (ССС), інфаркт міокарда (ІМ) або інсульт], становила 582 (9,3 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 719 (11,4 %) – у групі &#= 1087;лацебо. Відносне зниження ризику становило 20 % (95 % ДІ 10 % – 28 %; p=3D0,00009) для групи клопідогреl= 3;ю (17 % – при консерватиk= 4;ному лікуванні, 29 % ̵= 1; якщо пацієн = 90;ам проводиласn= 0; черезшкірнk= 2; транслюмінk= 2;льна коронарна ангіопластl= 0;ка з або без встановленl= 5;я стента і 10 % – якщо їм проводили аортокоронk= 2;рне шунтування). Попередженl= 5;я розвитку нових серцево-суд = 80;нних подій (первинна кінцева точка) відбувалосn= 3; з відносним зниженням ризику, яке становило 22 % (ДІ: 8,6 – 33,4), 32 % (ДІ: 12,8 – 46,4= ), 4 % (ДІ: -26,9 – 26,7), 6 % (ДІ: -33,5 – 34,3) і 14 % (ДІ: -31,6 – 44,2) у п = 77;ріоди 0−1, 1−3, 3−6, 6−9 і 9−12 місяців дослідженнn= 3; відповідно. Тобто через більш ніж 3 місяці лік = 91;вання сприятливиl= 1; ефект, що спостерігаk= 4;ся у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, більше не зростав, а ризик крововиливo= 0;в залишався (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосув= ;ання клопідогреl= 3;ю під час досл= 110;дження CURE знижувало потребу у застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;ної терапії (ВЗР = =3D 43,3 %; ДІ: 24,3−57,5 %) та інгібіторіk= 4; глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa (ВЗР =3D 18,2 %; ДІ: 6,5–28,= 3 %).

Кількіст= ;ь пацієнтів, які досягли комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, ІМ, інсульт або рефрактернk= 2; ішемія), становила 1035 (16,5 = %) у групі клопідогреl= 3;ю і 1187 (18,8 %) у плацебо-гру = 87;і. Відносне зниження ризику стан = 86;вило 14 % (95 % ДІ: 6–21 %, p=3D0,0005) у групі клопідогреl= 3;ю. Такий ефект = 073;ув здебільшогl= 6; зумовлений статистичнl= 6; значущим зниженням частоти виникнення = 30;М [287 (4,6 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 363 (5,8 %) у групі плацебо]. Зміни частоти повторних госпіталізk= 2;цій з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; не спостерігаl= 3;ося.

Результа= ;ти, одержані у групах пацієнтів і = 79; різними характерисm= 0;иками (наприклад, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; або ІМ без патологічнl= 6;го зубця Q, рівень ризику від низького до високого, діабет, необхіднісm= 0;ь реваскулярl= 0;зації, вік, стать), збігалися з результатаl= 4;и первинного аналізу. Зокрема, додатковий аналіз 2172 пацієнтів (17 % від усієї групи паціє = 85;тів CURE), яким було встановленl= 6; стент (Stent-CURE), пок = 72;зав, що при лікуванні клопідогреl= 3;ем, порівняно з плацебо, спостерігаn= 8;ться значуще ВЗР (26= ,2 %), що свідчить на користь клопідогреl= 3;ю у попередженl= 5;і розвитку первинної кінцевої точки (ССС, ІМ, інсульт), а також значуще ВЗР (23= ,9 %) для другої комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, ІМ,= інсульт або рефрактернk= 2; ішемія). Більше того, профіль безпеки клопідогреl= 3;ю у цій підгру= 087;і пацієнтів н = 77; викликає ніяких особ = 83;ивих зауважень. Таким чином, результати додатковогl= 6; аналізу групи пацієнтів збігаються = 79; результатаl= 4;и всього дослідженнn= 3;.

Сприятли= ;вий ефект клопідогреl= 3;ю був продемо = 85;стрований незалежно від отримання н = 77;відкладног&#= 1086; та довготриваl= 3;ого лікування іншими серцево-суд = 80;нними засобами (та= 082;ими як гепарин/низ= 00;комолекуля&#= 1088;ний гепарин, інгібітори глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa, ліпідознижm= 1;вальні препарати, бета-блокат = 86;ри та інгібітори = 40;ПФ). Ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю не залежала від дози АСК (75−325 мг 1 раз на добу).

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.=

У пацієнтів і = 79; гострим ІМ з підйомом сегмента ST оцінювали безпеку та ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю у двох рандомізовk= 2;них, плацебо-кон = 90;рольованих, подвійних сліпих досл= 10;дженнях CLARITY та COMMIT, а також проспективl= 5;ому аналізі підгрупи CLARITY(CLARITY PCI).

У дослідженнn= 3; CLARITY було включено 3491 па= ;цієнт, у яких протягом останніх 12 годин відбу = 74;ся ІМ з підйомо= 084; сегмента ST і була заплан = 86;вана терапія тромболітиm= 5;ними засобами. Пацієнти одержували клопідогреl= 3;ь (300 мг навантаж= ;увальної дози, потім – по 75 мг/добу, n=3D1752) &#= 1072;бо плацебо (n=3D1739), обидва – у комбінації = 79; АСК (наванта= 078;увальна доза – 150−325 мг, після чого – по 75−162 мг/добу), фібринолітl= 0;чним агентом та у разі необхідносm= 0;і – з гепарином. Подальше спостережеl= 5;ня за пацієнтами тривало 30 днів. Первинною к= 10;нцевою точкою була оклюзія пов’язаної = 79; інфарктом артерії, виявлена на ангіограмі перед випискою з клініки, летальний наслідок аб = 86; рецидив ІМ перед проведенняl= 4; коронарної ангіографіo= 1;. Для пацієнтів, яким не пров= 086;дилась ангіографіn= 3;, первинною кінцевою точкою був летальний н = 72;слідок або рецидив інфаркту міокарда до = 074;осьмої доби або до виписки з клініки. У групі паціє = 85;тів було 19,7 % жінок, 29= ,2 % пацієнтів ≥ 65 років. Загал= 086;м 99,7 % пацієнтів отримували фібринолітl= 0;ки (фібриноспе = 94;ифічні − 68,7 %, фібринонесl= 7;ецифічні − 31,1 %), 89,5 % – гепарин, 78,7 % – бета-блокат = 86;ри, 54,7 % – інгібітори АПФ і 63 % – статини.

Первинно= ;ї кінцевої точки досягли 15 % пацієнтів і = 79; групи, що отримувала клопідогреl= 3;ь, і 21,7 % із групи, що отримувала плацебо. Таким чином, абсолютне зниження ст = 72;новило 6,7 % і з перевагою 36 % на користь клопідогреl= 3;ю (95 % ДІ: 24–47 %; p < 0,001), в основному у зв’язку зі зменшенням випадків розвитку оклюзії артерії, пов’язаної = 79; інфарктом. Така перевага спостерігаl= 3;ася у всіх попередньо визначених підгрупах пацієнтів, розподіленl= 0;х за віком, статтю, локалізаціn= 8;ю інфаркту і видом отримуваноo= 1; терапії фібринолітl= 0;ками або гепаринами.

Аналіз підгрупи CLARITY PCI охоплював 1863 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST, яки= 084; проводять черезшкірнk= 7; коронарне в = 90;ручання (ЧКВ). Пацієнти, які отримували навантажувk= 2;льну дозу 300 мг клопідогреl= 3;ю (n=3D933), мали значне зниж = 77;ння частоти ССС, ІМ або інсульту після ЧКВ порівняно з тими, хто отримував плацебо (n=3D930) (3,6 % т&= #1072; 6,2 % відповідно= ;, ві&= #1076;ношення шансів [ВШ]: 0,54; 9= 5 % ДІ: 0,35–0,85; р=3D0,008). Пацієнти, як= 110; отримували = 85;авантажува&#= 1083;ьну дозу 300 мг клопідогреl= 3;ю, мали значне = 079;ниження частоти ССС, ІМ або інсульту протягом 30 днів після ЧКВ порівняно з тими, хто отримував плацебо (7,5 % та 12,= 0 % відповідно, = 042;Ш: 0,59; 95 % ДІ: 0,43–0,81; р=3D0,001). Од= ;нак ця комбінованk= 2; кінцева точка, оціне= 085;а в загальній популяції дослідженнn= 3; CLARITY, не була статистичнl= 6; значущою як вторинна кінцева точка. Не спостерігаl= 3;ося істотної різниці в ча= 089;тоті великих або незначних г = 77;морагій між обома методами лікування (2,0 % = 87;ри попередньоl= 4;у лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 1,9 % при застосуванl= 5;і плацебо, p>0,99). Результати цього аналізу підтверджуn= 2;ть ефективнісm= 0;ь раннього використанl= 5;я навантажувk= 2;льної дози клопід = 86;грелю у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST та стратегію рутинного попередньоk= 5;о лікування клопідогреl= 3;ем у пацієнтів, які перенес = 83;и ЧКВ.

Двофакто= ;рний дизайн дослідженнn= 3; COMМІT включав 45852 пацієнти, у яких протягом останніх 24 го&= #1076;ин спостерігаl= 3;ося виникнення симптомів, які дозволяють запідозритl= 0; ІМ, що підтве&#= 1088;джується відхиленняl= 4;и від норми показників = 45;КГ (наприклад, підйом чи депресія сегменту ST або блокада лівої ніжки пучка Гіса). Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь (75 мг/добу, n=3D22 961) аб= о плацебо (n=3D22 891) у комбінації = 79; АСК (162 мг/добу) протягом 28 днів або до виписки з лікарні. Комбінованl= 0;ми первинними кінцевими точками був летальний наслідок з будь-якої причини і перший реци = 76;ив інфаркту міокарда, інсульт або летальний наслідок. У групі пацієнтів було 27,8 % жінок, 58= ,4 % пацієнтів ≥ 60 років (26 % ≥ 70 років) і 54,5 % пацієнтів, які отримували фібринолітl= 0;ки.

Клопідог= ;рель статистичнl= 6; достовірно знижував відносний ризик розвитку летального наслідку з будь-якої причини на 7 % (p =3D 0,029) і відносни = 81; ризик комбінації рецидиву інфаркту, інсульту аб = 86; летального наслідку на 9 %= (p =3D 0,002), що відпові= ;дає абсолютномm= 1; зниженню на 0,5= % і 0,9 % відповідl= 5;о. Такий ефект спостерігаk= 4;ся у пацієнтів = 088;ізного віку і статі незалежно від прийому фібринолітl= 0;ків і спостерігаk= 4;ся протягом перших 24 годин.

Застосу= 074;ання навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю у пацієнтів із гострим коронарним синдромом = 90;а проведенняl= 4; ЧКВ.

До&= #1089;лідження CURRENT-OASIS-7 («Використа = 85;ня оптимальноo= 1; дози клопідогреl= 3;ю та аспірину для зменшен = 85;я повторних подій – Організаціn= 3; для оцінки стратегій при ішемічних синдромах-7»)

Це рандомізовk= 2;не факторне дослідженнn= 3; включало 25086 пk= 2;цієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), які потребувалl= 0; проведення раннього че = 88;езшкірного коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). Пацієнт&= #1080; були випадковим чином рандомізовk= 2;ні для отримання подвійної дози (600 мг у 1-й д&= #1077;нь лікування, потім у дозі 150 мг на добу з 2-го по 7-й день, потім по 75 мг на добу) або стандартноo= 1; дози (300 мг у 1-й день лікування, потім по 75 мг на добу) клопідогреl= 3;ю та високої дози (300–325 мг на добу) АСК або низької доз = 80; (75–100 мг на добу) АСК. 24835 пацієнтів з ГКС пройшли коронарну ангіографіn= 2;, а 17263 пацієнтаl= 4; було проведено Ч = 50;В. Серед 17263 пацієнтів, яким було проведено ЧКВ, порівня= 085;о зі стандартноn= 2; дозою подвійна доза клопід = 86;грелю зменшила частоту первинної кінцевої точки (3,9 % та 4,5 % відповідно; скоригованk= 7; ві&= #1076;ношення ризиків [ВР]: = 0,86; 95 % довірчий інтервал [Д= І] в= ;ід 0,74 до 0,99, p=3D0,039) і значно змен = 96;ила тромбоз стента (1,6 % та 2,3 % відповідно, ВР<= /span>: 0,68; 95 % ДІ: від 0,55 до 0,85; р=3D0,001). Великі кровотечі спостерігаl= 3;ися частіше при подвійній дозі, ніж при стандартніl= 1; дозі клопідогреl= 3;ю (1,6 % та 1,1 % відповідно; ВР: 1,41, 95 % ДІ від 1,09 до 1,83, p=3D0,009). У цьому дослідженнo= 0; навантажувk= 2;льна доза клопідогреl= 3;ю 600 мг показала постійну ефективнісm= 0;ь як у пацієнтів віком від 75 років, так і у = пацієнтів віком до 75 років.

ARMYDA-6 MI (&l= aquo;Антитромбо= цитарна терапія для зменшення пошкодженнn= 3; міокарда пі = 76; час ангіопластl= 0;ки та інфаркту міокарда»)=

Це рандомізовk= 2;не проспективl= 5;е міжнародне багатоцентl= 8;ове дослідженнn= 3; оцінювало попереднє лікування 600 мг проти 300 мг клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі в умова= 093; невідкладнl= 6;го ЧКВ у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST.

Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг (n=3D103) або клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (n=3D98) д = 86; ЧКВ, потім у дозі 75 мг на добу з наступного дня після ЧК= 042; до 1 року. Пацієнти, як= 110; отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг, мали значно менший розмір інфаркту порівняно з тими, хто отримував к = 83;опідогрель у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг. Прl= 0; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю у навантажу = 74;альній дозі 600 мг спос= ;терігалося менш частий тромболізиl= 9; при ІМ ступеня <3 піl= 9;ля ЧКВ (5,8 % та 16,3 % від= 087;овідно, р=3D0,031), покращення ФВЛШ при виписці (52,1 ±9,5 % m= 0;а 48,8 ±11,3 % відповідно, р=3D0,026) та зменшення о = 89;новних несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних подій на 30-й день (5,8 % та 15 % відповідно, р=3D0,049). Не спостерігаl= 3;ося посилення кровотечі або ускладнень = 91; місці введення (вторинні кінцеві точки на 30-й день).

До&= #1089;лідження HORIZONS-AMI («Узгоджеl= 5;ня результатіk= 4; реваскулярl= 0;зації та стентува = 85;ня при гостром = 91; інфаркті міокарда»)=

Це дослідженнn= 3; ретроспектl= 0;вного аналізу бул = 86; проведено, щоб оцінити, чи забезпеч = 91;є клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг швидше та більше інгібуваннn= 3; активації тромбоцитіk= 4;. Результати показали значно нижч= 10; нескориговk= 2;ні показники летальностo= 0; на 30-й день (1,9 % та 3,1 % відповідно= ;, р=3D0,03), повторно&#= 1075;о інфаркту (1,3 % т = 72; 2,3 % відповідно= ;, р=3D0,02) і точного або ймовірного = 90;ромбозу стента (1,7 % та 2,8% відповідно, р=3D0,04) при застосуванl= 5;і клопі= ;догрелю у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг без вищих показників геморагічнl= 0;х подій. Згідн= 086; з багатофактl= 6;рним аналізом, клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг був незалежним предиктороl= 4; нижчої част = 86;ти основних несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних подій на 30-й день (ВР: 0,72 [95 % ДІ: віk= 6; 0,53 до 0,98], p=3D0,04). Частота вел = 80;ких кровотеч (не пов’язаних = 79; аортокоронk= 2;рним шунтуванняl= 4;) становила 6,1 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг та 9,4 % у групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (p=3D0,0005). Частота незначних кровотеч становила 11,3 % = 91; групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг і 13,8 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (p=3D0,03).

Тривале застосуванl= 5;я (12 місяців) клопідогреl= 3;ю пацієнтами = із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST після ЧКВ.

Дослідженl= 5;я СREDO («Випробув= ;ання клопідогреl= 3;ю для зменшення неспр = 80;ятливих = подій під час спостережеl= 5;ня»)

Це рандомізовk= 2;не подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; було провед = 77;но в Сполучени = 93; Штатах та Канаді для оцінки переваг тривалого (12 місяців) лік= 091;вання клопідогреl= 3;ем після ЧКВ.

У дослідженнn= 3; було включено 2116 пацієнтів, я= 082;і були рандом= 10;зовані для отримання = 82;лопідогрел&#= 1102; у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (n=3D1053) або плацебо (n=3D1063) за 3–24 години до ЧКВ. Усі паці&#= 1108;нти також отримували 325 мг АСК. Після цього всі пацієнти в обох групах отримували клопідогреl= 3;ь у дозі 75 мг/добу до 28-го дня. З 29-го дня до 12 місяців пацієнти в групі клопідогреl= 3;ю отримували 75 мг/добу клопідогреl= 3;ю, а в контроль= 085;ій групі отримували плацебо. Оби= 076;ві групи отримували АСК протяго = 84; усього дослідженнn= 3; (від 81 до 325 мг/добу). Через 1 рік спостерігаl= 3;ося значне зниження комбінованl= 6;го ризику лета = 83;ьності, ІМ або інсульту пр = 80; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю (26,9 % відносне зниження, 95 % Дg= 0;: від 3,9 % до 44,4 %; p=3D0,02; 3 % абсолютне зниження) порівняно з плацебо. Через 1 рік не спостерігаl= 3;ося суттєвого з = 73;ільшення частоти великих кровотеч (8,8 % у групі клопідогреl= 3;ю проти 6,7 % у групі плацебо, р=3D0,07) а&= #1073;о незначних кровотеч (5,3 % у групі клопідогреl= 3;ю проти 5,6 % у групі плацебо, р=3D0,84). Автори досл= 10;дження зробили вис = 85;овок, що продовженнn= 3; прийому клопідогреl= 3;ю та АСК протягом щонайменше 1 року призво = 76;ить до статистичнl= 6; та клінічно значущого з = 85;иження серйозних тромботичнl= 0;х подій.

До&= #1089;лідження EXCELLENT («Ефективні = 89;ть стентів Xience / Promus проти стенту Cypher для зменшення п= 10;зніх втрат після стентуваннn= 3;»)

Це проспективl= 5;е відкрите рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; було провед = 77;но в Кореї, щоб оцінити, чи не поступаєтьl= 9;я 6-місячна подвійна антиагрегаl= 5;тна терапія (DAPT) 12-місячній DAPT після імплантаціo= 1; стентів, що елююють другу речовину.

Дослідже= ;ння включало 1443 пацієнтів, яким провод = 80;лася імплантаціn= 3;, яких рандомізувk= 2;ли на 6-місячну DAPT (A&= #1057;К 100–200 мг/добу та клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу прот= ягом 6 місяців, а потім лише AС&#= 1050; до 12 місяців) або 12-місячну = DAPT (AСК 100–200 мг/добу = та клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу протягом 12 місяців). Не спостерігаl= 3;ося суттєвої різниці в ча= 089;тоті недостатноl= 9;ті цільової судини (комб= 110;нована серцева летальністn= 0;, ІМ або ревас= 082;уляризація цільової судини), яка була основн = 86;ю кінцевою точкою між 6-місячною та 12-місячною групами DAPT (ВР: 1,1= 4; 95 % ДІ: від 0,70 до 1,86; р=3D0,60). Крім того, дослідженнn= 3; не показало суттєвої різниці в кінцевій точці безпе = 82;и (комбінація летального наслідку, ІМ, інсульту, тромбозу стента або великої кро = 74;отечі за TIMI) між 6-місячними та 12-місячними групами DAPT (ВР: 1,1= 5; 95 % ДІ: від 0,64 до 2,06; р=3D0,64). Автори дослідженнn= 3; зробили висновок, що 6-місячний DAPT н = 77; поступався 12-місячному DAPT щодо ризику недостатноl= 9;ті цільової судини.

Деескал= 072;ція при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в при гостром = 91; коронарномm= 1; синдромі (ГКС).

Переведе= ;ння з більш потужного інгібітора P2Y<= sub>12-рецепторі= ;в на клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК після гострої фаз = 80; у пацієнтів = 079; ГКС оцінюва = 83;ося у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х, спонсороваl= 5;их дослідникаl= 4;и (ISS), – дослідже = 85;нях TOPIC і TROPICAL-ACS – з даними щодо клінічних результатіk= 4;.

Клінічна користь, що забезпечуєm= 0;ься при застосу = 74;анні більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в, тикагрелорm= 1; і прасугрел= 02;, в опорних дослідженнn= 3;х, зумовлена статистичнl= 6; значущим зниженням частоти повторних ішемічних подій (включ= 072;ючи гострий і підгострий тромбоз стента, інфаркт міокарда та екстрену реваскулярl= 0;зацію). Хоча дані пр= 086; користь стосовно іш = 77;мічних подій послідовно підтверджуk= 4;алися протягом першого рок = 91;, зниження частоти повторних ішемічних подій після ГКС було більшим протягом перших днів після почат = 82;у лікування. Н= 072; відміну від цього, post hoc анал&= #1110;зи продемонстl= 8;ували статистичнl= 6; значуще збільшення ризику кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в, що виникают= 00; переважно під час підтримуваl= 3;ьної фази після першого місяця післ= 03; ГКС. Дослідженнn= 3; TOPIC і TROPICAL-ACS були сплановані для вивченн= 03; можливості зменшення частоти геморагічнl= 0;х подій при збереженні ефективносm= 0;і клопідогреl= 3;ю.

До&= #1089;лідження TOPIC («Термін інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; після гострого коронарногl= 6; синдрому»).

Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включало пацієнтів з ГКС, які потребувалl= 0; проведення черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). Пацієнти, як= 110; застосовувk= 2;ли аспірин та більш потужний блокатор P2Y₁₂-&= #1088;ецепторів і у яких не відзначалоl= 9;я небажаних явищ через один місяць, були або переведені на застосуванl= 5;я комбінації аспірину і клопідогреl= 3;ю у фіксовани = 93; дозах (деескалаці = 81;на подвійна антитромбоm= 4;итарна терапія (DAPT)), або продовжуваl= 3;и лікування з = 72; попередньоn= 2; схемою (незмінна DAPT).

Загалом було проаналізоk= 4;ано дані 645 з 646 паці&#= 1108;нтів зі STEMI (інфаркт міокарда з елевацією с = 77;гмента ST) або NSTEMI (інфаркт міокарда бе = 79; елевації сегмента ST), або нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю (деескалаці = 81;на DAPT (n =3D 322), незмінна = DAPT (n =3D 323)). Візит под = 72;льшого спостережеl= 5;ня через 1 рік провели у 316 пацієнтів (98,1 = %) з групи деескалаціl= 1;ної DAPT і у 318 пацієнтів (98,5 = %) з групи незмінної DAPT. Медіана под = 72;льшого спостережеl= 5;ня для обох гру= 087; становила 359 днів. Характерисm= 0;ики досліджуваl= 5;ої когорти бул = 80; подібними у 2 групах.

Первинна кінцева точка, яка була комбінацієn= 2; таких подій як летальни = 81; наслідок через серце= во-судинні події, інсульт, екстрена реваскулярl= 0;зація і геморагіч = 85;і події ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (Академічно = 75;о дослідницьl= 2;ого консорціумm= 1; з вивчення кровотеч [Bleeding Academic Research Consortium]) через 1 рік після ГКС, була досягнута у 43 пацієнтів (13,4 = %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 85 пацієнтів (26,3 = %) у групі незм= 110;нної DAPT (p < 0,01). Ця статистичнl= 6; значуща різниця бул = 72; в основному = 079;умовлена меншою кількістю геморагічнl= 0;х подій; при цьому не повідомлялl= 6;ся про різницю за кінцевим = 80; точками ішемічних подій (р =3D 0,36), тоді як геморагічнo= 0; події ≥ 2 ступеня за критеріями BARC відбувалисn= 3; рідше в груп= 110; деескалаціl= 1;ної DAPT (4,0 %) порівнян&= #1086; з 14,9 % у групі незмінної DAPT (l= 8; < 0,01). Геморагічнo= 0; події, визна= 095;ені як всі події за критеріями BARC, спостерігаl= 3;ися у 30 пацієнтів (9,3 %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 76 пацієнтів (23,5 = %) у групі незмінної DAPT (р < 0,01).

До&= #1089;лідження TROPICAL-ACS («Тестуванн= 03; відповіді н = 72; інгібуваннn= 3; тромбоциті&#= 1074; при тривалому антитромбоm= 4;итарному лікуванні гострих коронарних синдромів»)=

Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включало 2610 пацієнтів і = 79; ГКС із позитивним результатоl= 4; аналізу на біомаркери, = 091; яких було успішно проведено ЧКВ. Пацієнт= 080; були рандомізовk= 2;ні в групи для отримання або прасугрелю = 74; дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 14) (n =3D 1306), або прасугрелю = 74; дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 7), після чого відбуваласn= 3; деескалаціn= 3; до клопідог = 88;елю в дозі 75 мг/добу (дні 8–= 14) (n =3D 1304) у комбінації = 79; АСК (< 100 мг/добу). На 14-й = 076;ень було проведено оцінку функції тромбоцитіk= 4; (PFT). Пацієнти, які застосовувk= 2;ли лише прасугрель, продовжуваl= 3;и прийом прасугрелю протягом 11,5 місяця.

У пацієнтів, у яких була виконана деескалаціn= 3;, було проведено оцінку високої реактивносm= 0;і тромбоцитіk= 4; (ВРТ). Якщо ВРТ становила ≥ 46 одиниць, пацієнтів знов переводили на застосув = 72;ння прасугрелу = 91; дозуванні 5 або 10 мг/добу протягом 11,5 місяця; якщо ВРТ станови = 83;а < 46 одиниць, пацієнти продовжуваl= 3;и прийом клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/добу протягом 11,5 місяця. Таки= 084; чином, у групі керованої ескалації були пацієнти, як= 080;м застосовувk= 2;ли або прасугрель (40 %), або клопіk= 6;огрель (60 %). Усім пацієнтам продовжуваl= 3;и застосуванl= 5;я аспірину і проводилосn= 3; подальше спостережеl= 5;ня протягом одного року.

Первинна кінцева точка (комбінован = 72; кінцева точка частоти лет = 72;льних наслідків від серцево-суд = 80;нних причин, ІМ, інсульту і кровотечі ≥&nbs= p;2 ступеня за критеріями BARC через 12 місяців) бул= 072; досягнута, щ= 086; демонструє = 87;ринаймні не меншу ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю. У 95 пацієнтів (7 %) у групі керованої деескалаціo= 1; та у 118 пацієнт= ;ів (9 %) у контрольніl= 1; групі (р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефективносm= 0;і становить 0,0004) відзначалаl= 9;я одна з подій кінцевої точки. Керована деескалаціn= 3; не призвела до збільшен = 85;я комбінованl= 6;го ризику ішемічних подій (2,5 % у групі деескалаціo= 1; порівняно з 3,2 % в контрольніl= 1; групі; р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефективносm= 0;і становить 0,0115), а також за ключовою вторинною кінцевою точкою — частотою геморагічнl= 0;х подій ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (5 % у групі деескалаціo= 1; порівняно з 6 % у контрольніl= 1; групі (p =3D 0,23)). Сукупна частота всі = 93; геморагічнl= 0;х подій (1–5 ступеня за критеріями BARC) становила 9 % (1= 14 подій) у групі керованої деескалаціo= 1; порівняно з 11 % (137 подій) у контрольніl= 1; групі (р =3D 0,14).

П= 086;двійна антиагрегаl= 5;тна терапія при гострому малому ІІ аб= 086; ТІА із середнім та високим ступенем ризику

Подвійна антиагрегаl= 5;тна терапія комбінацієn= 2; клопідогреl= 3;ю та АСК для попередженl= 5;я інсульту після гострого малого ІІ аб= 086; ТІА із середнім та високим ступенем ризику оцін= 02;валась у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х за спонсорськl= 6;ї підтримки дослідника (ISS) — CHANCE та POINT — за даними результатіk= 4; щодо клініч = 85;ої безпеки та ефективносm= 0;і.

CHANCE (Застосуван= 085;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам г = 88;упи високого ризику з гострими неінвалідиk= 9;уючими церебровасl= 2;улярними подіями)

У цьому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; 5170 пацієнтів з Китаю з гострою TIA (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або гострим малим інсультом (п= 086;казник за шкалою NIHSS ≤ 3). Пацієнти в обох група= 093; отримували АСК у відкритому режимі в 1-й де= нь (у дозі від 75 дl= 6; 300 мг на розсуд лікуючого с = 87;еціаліста). Пацієнти, довільним чином відне = 89;ені до групи клопідогреl= 3;ю-АСК, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг у 1-й день лікування, потім з 2-го по 90-й день лікування — клопідогреl= 3;ь у дозі 75 мг на добу, а також АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го по 21-й день дослідженнn= 3;. Пацієнти, до= 074;ільним чином віднесені д = 86; групи АСК, от&#= 1088;имували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування т = 72; АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го 90-= 081; день лікування.=

Основним показником ефективносm= 0;і була будь-як= 072; нова подія інсульту (ішемічного та геморагі = 95;ного) протягом перших 90 днів після гострого малого ІІ аб= 086; ТІА з високи= 084; ступенем ризику. Ці події відбулися у 212 пацієнтів (8,2 %) в групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 303 пацієнтами (11,7 %) у групі АС= 050; (відношення ризиків [ВР] 0,68; 95 % довірчий інтервал [ДІ] від 0,57 до 0,81; p < 0,001). ІІ відбувся = 091; 204 пацієнтів (7,9 %) в групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 295 пацієнтами (11,= 4 %) у групі АСК (ВР 0,67; 95 % ДІ від 0,56 до 0,81; p < 0,001). Геморагічнl= 0;й інсульт спостерігаk= 4;ся у 8 пацієнтів у кожній з двох дослід = 78;уваних груп (0,3 % у кожній групі). Помірна або = 090;яжка кровотеча спостерігаl= 3;ася у 7 пацієнтів (0,3 %) з групи клопідогреl= 3;ю-АСК та у 8 (0,3 %) з груп&= #1080; АСК (Р =3D 0,73). Частота будь-яких подій крово = 90;ечі становила 2,3 % у групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 1,6 % у групі АСК (ВР 1,41; 95 % ДІ від 0,95 до 2,10; p =3D 0,09).

POINT (Інгібуванн= 103; агрегації тромбоцитіk= 4; при новій події ТІА та малого ішемічного інсульту)

У цьому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому баг = 72;тоцентрово&#= 1084;у плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з усього світ = 91; (4881 особа) з гострою TIA (пок= ;азник за шкалою ABCD2 ≥&nbs= p;4) або гострим малим інсул= 00;том (показник за шкалою NIHSS ≤ 3). Усі пацієнт = 80; в обох група= 093; отримували АСК у відкритому режимі з 1-го по 90-й день лікування (у дозі 50—325 мг, залежно від призначеннn= 3; лікуючого спеціалістk= 2;). Пацієнти, довільним чином відне = 89;ені до групи клопідогреl= 3;ю, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажу = 74;альній дозі 600 мг у 1-й день лікування, потім у дозі 75 мг на добу з 2-го по 90-й день лікування. П= 072;цієнти, довільним чином віднесені д = 86; групи плацебо, отримували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування.

Первинним показником ефективносm= 0;і була комбін = 72;ція великих ішемічних подій (ІІ, ІМ а= бо летальний наслідок через ішемічну судинну под= 10;ю) на 90-й день. Ці події відбулися у 121 пацієнта (5,0 %) k= 9; групи застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю у комбінаці= 11; з АСК порівняно з= 10; 160 пацієнтами (6,5 %), які отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 0,75; 95 % ДІ від 0,59 до 0,95; p < 0,02). Вторинним показником ефективносm= 0;і був ішемічний інсульт. Він відбувся у 112 пацієнтів (4,6 %= ), які отримували клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; АСК, порівняно з= 10; 155 пацієнтами (6,3 %), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 0,72; 95 % ДІ від 0,56 до 0,92; p =3D 0,01). Первинний п = 86;казник безпеки — велика кровотеча. Вона спосте = 88;ігалася у 23 з 2 432 пацієнтів (0,9 %= ), які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК, та у 10 з 2 449 пацієнтів (0,4 %= ), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 2,32; 95 % ДІ від 1,10 до 4,87; p =3D 0,02). Малі крововиливl= 0; були у 40 пацієнтів (1,6 %= ), які отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у комбінаці= 11; з АСК, та у 13 пацієнтів (0,5 %= ), які отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 3,12; 95 % ДІ від 1,67 до 5,83; p =3D 0,001).

Аналіз динаміки досліджень CHAN= CE та POINT

Переваг щодо ефективносm= 0;і при продовженнo= 0; подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії (DAPT) по = 85;ад 21 день виявлено не було. Розглянуто = 76;инаміку серйозних ішемічних подій та мас= 080;вних крововиливo= 0;в у групах лікування з = 084;етою аналізу впливу короткострl= 6;кового курсу DAPT.

<= /o:p>

Динаміка серйозних ішемічних подій та мас= 080;вних крововиливo= 0;в у групах лікування в = 076;ослідження&= #1093; CHANCE та POINT

Кі = 83;ькість випадків

Р= ;езультати в дослідженн= 103;х
CHANCE та POINT

Розпод&= #1110;л по групах лікування

Усього<= o:p>

1-й тиждень

2-й тиждень

3-й тиждень

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Великі ішемічні події

АСК (n =3D 5035= )

458

330

36

21

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5016)

328

217

30

14

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Різниц&= #1103;

130

113

6

7

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Велика кровотеча

АСК (n =3D 5035= )

18

4

2

1

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5016)

30

10

4

2

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Різниц&= #1103;

-12

-6

-2

-1

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Фібриля= 094;ія передсердь.=

У дослідженнn= 3; ACTIVE-W та ACTIVE-А, які були окремими до = 89;лідженнями у межах програми ACTIVE, було включе = 85;о пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь (= 060;П), які мали щонайменше один фактор ризику вини = 82;нення судинних порушень. Ґрунтуючисn= 0; на критерія = 93; включення у дослідженнn= 3;, лікарі залучали пацієнтів д = 86; дослідженнn= 3; ACTIVE-W, якщо вони були кандидатамl= 0; на отриманн= 03; терапії антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) (наприкл&= #1072;д варфарином). У дослідженнn= 3; ACTIVE-А було вклю= 095;ено пацієнтів, які не могли отримувати = 40;ВК-терапію через проти = 87;оказання або небажання отримувати = 94;е лікування.

Дослідже= ;ння ACTIVE-W продемонстl= 8;увало, що антикоаг = 91;лянтна терапія антагоністk= 2;ми вітаміну К була більш ефективною, ніж лікування к = 83;опідогреле&#= 1084; та АСК.

Дослідже= ;ння ACTIVE-А (n =3D 7554) було багатоцентl= 8;овим, рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, плацебо-кон = 90;рольованим дослідженнn= 3;м, у якому порі= 074;нювали клопідогреl= 3;ь 75 мг на добу + АСК (n =3D 3772) із пла = 94;ебо + АСК (n =3D 3782). Рекомендовk= 2;на доза АСК ста= 085;овила від 75 до 100 мг на добу. Пацієнти отримували лікування упродовж періоду до 5 років.

Пацієнти= ;, рандомізовk= 2;ні у програму ACTIVE, мали докуме = 85;тально підтверджеl= 5;у ФП, тобто пос&#= 1090;ійну форму ФП або щонайменше 2 епізоди пар = 86;ксизмально&#= 1111; ФП упродовж останніх 6 місяців, та принаймні один із таки= 093; факторів ри = 79;ику: вік ≥ 75 років а= ;бо вік від 55 до 74 років, або цукровий діабет, що потребує медикаментl= 6;зного лікування, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;ий перенесениl= 1; ІМ, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;у ішемічну хворобу сер = 94;я; попереднє лікування з приводу системної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;; раніше пере = 85;есений інсульт, транзиторнk= 2; ішемічна атака (ТІА), си= стемна емболія без ураження структур ЦН = 57;; дисфункція лівого шлуночка з показником фракції викиду лівого шлун = 86;чка <45 % або документалn= 0;но підтверджеl= 5;е захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин. Середній ба = 83; за шкалою CHADS2 становив 2 (у межах 0−6).

До основних критеріїв виключення пацієнтів і = 79; дослідженнn= 3; належали документалn= 0;но підтверджеl= 5;а виразкова хвороба впродовж останніх 6 місяців; внутрішньоl= 4;озкова кровотеча в анамнезі, серйозна тромбоцитоl= 7;енія (кількість тромбоцитіk= 4; <50×10⁹/л); потреба у застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю або пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (ПАК) або непе&= #1088;еносимість будь-якої з цих двох речовин.

73 % пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; ACTIVE-А, не могли отримувати АВК у зв’язк= 091; з висновкам = 80; лікаря чере = 79; неможливісm= 0;ь проведення моніторингm= 1; міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ), внаслідок схильності до падіння ч= 080; травми голови або наявності специфічноk= 5;о фактора ризику виникнення кровотечі; щодо 26 % пацієнтів рішення лікаря ґрунтувалоl= 9;я на небажанн= 10; пацієнта отримувати = 40;ВК.

41,8 % пацієнтів становили жінки. Середній ві = 82; дорівнював 71 рік, 41,6 % пацієнтів були віком від 75 років. Загалом 23 % пац= ;ієнтів отримували антиаритміm= 5;ні засоби, 52,1 % − бета-блокат = 86;ри, 54,6 % − інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту та 25,= 4 % − статини.

Кількіст= ;ь пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки (час до першого виникнення інсульту, ІМ, системної емболії без ураження структур ЦН = 57; або летального наслідку), становила 832 (22,1 %) у групі пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 924 (24,4 %) у групі плацебо + АСК (відносне зниження ри = 79;ику на 11,1 %, 95 % ДІ: 2,4−19,1%; р =3D 0,= 013), насамперед через значн = 77; зниження частоти розвитку інсультів. Інсульти ви = 85;икли у 296 (7,8 %) пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 408 (10,8 %) пацієнтів, які отримували плацебо + АСК (відносне зниження ризику на 28,4 %; 95 % ДІ: 16,8−38,3 %, р =3D 0,00001).

Ді&= #1090;и

У дослідженнo= 0; з підвищенн= 03;м доз, що проводилосn= 3; з участю 86 новонароджk= 7;них або немовля = 90; віком до 24 місяців з ризиком виникнення тромбозу (PICOLO), клопідогреl= 3;ь застосовувk= 2;ли у послідовн = 80;х дозах 0,01, 0,1 і 0,2 мг/кг новонароджk= 7;ним і немовлята = 84; і у дозі 0,15 мг/к= 075; тільки новонароджk= 7;ним. При дозі 0,2 мг/кг середній показник інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; становив 49,3 % (5 м&= #1082;М АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;), що було порівнянниl= 4; із таким у дорослих, як= 110; отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у дозі 75 мг/на добу.

У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому дослідженнo= 0; з участю паралельниm= 3; груп (CLARINET) 906 діте= 081; (новонародж = 77;них і немовлят) із вроджено= 02; вадою серця ціанотичноk= 5;о типу, яким проводиласn= 3; паліативна операція зі створення системно-ле = 75;еневого артеріальнl= 6;го шунта, були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю 0,2 мг/кг (n =3D 467) або плацебо (n =3D 439) із одночасним проведенняl= 4; супутньої базової терапії до моменту проведення другого етапу операції. Середній ча = 89; між проведенняl= 4; паліативноo= 1; операції зі створення шунта і першим введенням досліджуваl= 5;ого препарату становив 20 днів. Приблизно 88 % пацієнтів одночасно отримували АСК (від 1 до 23 мг/кг/на добу). Достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо досягнення первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки, яка складалася = 79; летальних випадків, тромбозу шунта або проведення хірургічноk= 5;о втручання н = 72; серці до 120 дня життя після виникнення події, спричиненоo= 1; тромбозом, н= 077; спостерігаl= 3;ося і становило 89 [19,1 %] у групі клопідогреl= 3;ю і 90 [20,5 %] у групі плацебо (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Найчастішоn= 2; побічною реакцією як = 091; групі клопідогреl= 3;ю, так і у групі плацебо був розвиток кровотечі, п= 088;оте достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо частот = 80; її виникнення виявлено не = 073;уло. Під час подальшого довгострокl= 6;вого періоду спостережеl= 5;ня за побічним = 80; явищами 26 пацієнтів, у яких шунт залишався н = 72; момент досягнення 1-річного віку, отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; до досягнення 18-місячного віку. Під час цього періоду спостережеl= 5;ня профіль безпеки препарату н = 77; змінювався.

У дослідженнn= 3;х CLARINET і PICOLO використовm= 1;вався відновлениl= 1; розчин клопідогреl= 3;ю. У досліджен = 85;і відносної біодоступнl= 6;сті у дорослих в= 110;дновлений розчин клопідогреl= 3;ю продемонстl= 8;ував аналогічниl= 1; ступінь і трохи вищу швидкість абсорбції основного циркулюючоk= 5;о (неактивног = 86;) метаболіту порівняно і = 79; зареєстровk= 2;ною таблетованl= 6;ю формою преп = 72;рату.

Фар = 84;акокінетик&#= 1072;.

Всм = 86;ктування

Після пероральноk= 5;о прийому одноразовоo= 1; та багаторазоk= 4;их доз 75 мг на добу клопідогреl= 3;ь швидко всмоктуєтьl= 9;я. Середні максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї в плазмі незміненогl= 6; клопідогреl= 3;ю (близько 2,2–2,5 нг/мл після одноразовоo= 1; дози 75 мг перорально) досягалися приблизно через 45 хв після прийм = 72;ння дози. Абсорбція становить н = 77; менше 50 %, як показує екскреція метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю із сечею.

Роз = 87;оділ

Клопідогре&= #1083;ь і основний (неактивний) метаболіт, щ= 086; циркулює в крові, in vitro оборотно зв’язуютьсn= 3; з білками плазми люди = 85;и (98 % і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишаєтьсn= 3; ненасичуваl= 5;им in vitro в межах широкого діапазону концентрацo= 0;й.

Мет = 72;болізм

Клопідогре&= #1083;ь екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться в печінці. In vitro та in vivo існує два основних шляхи його метаболізмm= 1;: один відбуваєтьl= 9;я за участю естераз та п= 088;изводить до гідроліз = 91; з утворення = 84; неактивногl= 6; похідного карбонової кислоти (яке становить 85 % від усіх метаболітіk= 4;, що циркулюю = 90;ь у плазмі), а до іншого залучені ферменти системи цитохрому P450. Спочатку клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься на проміжни = 81; метаболіт 2-оксо-клопід&#= 1086;грель. У результат= 10; подальшого метаболізмm= 1; 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю утворюєтьсn= 3; тіолове пох= 10;дне – активний метаболіт. Цей активни = 81; метаболіт утворюєтьсn= 3; переважно з = 72; допомогою ферменту CYP2C19, за участю кількох інших ферме = 85;тів системи CYP, таких як CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4. Активний м= 077;таболіт клопідогреl= 3;ю (тіолове похідне), яки&#= 1081; був виділений in vitro, швидко та незворотно зв’язуєтьсn= 3; з рецептора = 84;и на тромбоцитаm= 3;, тим самим перешкоджаn= 2;чи агрегації тромбоцитіk= 4;.

Показник Сmax для активного метаболіту = 08; вдвічі вищи = 84; після прийому одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг клопідогреl= 3;ю порівняно з тим, що спостерігаn= 8;ться після 4-денного зас&#= 1090;осування підтримуваl= 3;ьної дози 75 мг. С_max досягаєтьсn= 3; приблизно через 30–60 хвилин післ= 03; прийому препарату.

Вив = 77;дення

Через 120 годи= 085; після прийому внутрішньо міченого ¹⁴C-= 082;лопідогрел&= #1102; у людини приблизно 50 % мітки вивод = 80;лося із сечею і близько 46 % – іk= 9; калом. Після пероральноk= 5;о приймання одноразовоo= 1; дози 75 мг період напіввиведk= 7;ння клопідогреl= 3;ю становить близько 6 годин. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння основного (неактивног = 86;) метаболіту, що циркулює = 074; крові, становить 8 годин після одноразовоk= 5;о і багаторазоk= 4;ого прийому препарату.=

Фармакl= 6;генетика. CYP2C19 бере участь в утворенні я = 82; активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю. Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та антитромбоm= 4;итарні ефекти, за даними вимірюваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; ex vivo, відрізняютn= 0;ся залежно від генотипу CYP2C19.

Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціонуюm= 5;ому метаболізмm= 1;, тоді як алел= 110; CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відпоk= 4;ідають нефункціонm= 1;ючому метаболізмm= 1;. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідалn= 0;ні за більшіст= 00; алелей, що ослаблюють функцію, у пацієнтів є = 74;ропеоїдної (85 %) та монголоїднl= 6;ї (99 %) рас зі зниж= 077;ним метаболізмl= 6;м. Інші алелі, асоційованo= 0; з відсутнім або ослабленим метаболізмl= 6;м, зустрічаютn= 0;ся значно рідш = 77;. До них належ= 072;ть CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнт зі зниженим метаболізмl= 6;м має два нефункціонk= 2;льних алелі, як зазначено вище. Згідно з опубліков = 72;ними даними генотипи CYP2C19, які відповідаюm= 0;ь зниженому метаболізмm= 1;, зустрічаютn= 0;ся у 2 % пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси, 4 % пацієнтів н = 77;гроїдної раси та 14 % пацієнтів китайської національнl= 6;сті. Зараз існують тести, які до&#= 1079;воляють визначити генотип CYP2C19.

У перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; з участю 40 здорових добровольцo= 0;в, по 10 у кожній з чотирьох гр = 91;п, що відповідаюm= 0;ь певному тип = 91; метаболізмm= 1; CYP2C19 (надшвидкий, інтенсивниl= 1;, проміжний т = 72; знижений), оцінювали фармакокінk= 7;тику та антитромбоm= 4;итарні ефекти при застосуванl= 5;і дози 300 мг із подальшим прийомом дози 75 мг на добу, а також дози 600 мг із подальшим прийомом дози 150 мг на добу. Кожен із цих видів лікування застосовувk= 2;ли в цілому впродовж 5 дн&#= 1110;в (до досягнення стабільногl= 6; стану). Не бул&= #1086; виявлено суттєвих ві = 76;мінностей у показника = 93; концентрацo= 0;ї активного метаболіту = 91; крові та середніх по = 82;азниках пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (ПАТ) між особами із надшвидким, інтенсивниl= 4; та проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. В осіб зі зни&#= 1078;еним метаболізмl= 6;м концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові зменшилася на 63−71 % порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м. Після засто = 89;ування режиму дозування 300 мг/75 мг антитромбоm= 4;итарні ефекти в осі= 073; зі зниженим метаболізмl= 6;м були менш вираженими, при цьому середній показник ПА = 58; (5 мкМ АДФ) стан= ;овив 24 % (24 години) і 37 % (день 5) порівняно з ПАТ 39 % (24 години) і 58 % (день 5) в осіб з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м та 37 % (24 години) і= 60 % (день 5) в осіб із проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. Коли особам зі зниженим метаболізмl= 6;м застосовувk= 2;ли режим дозування 600 мг/150 мг, концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові була вищою, ніж пр&#= 1080; застосуванl= 5;і режиму дозування 300 мг/75 мг. Крім того, показники ПАТ становили 32 % (24 години) і 61 % (день 5), які були вищими, ніж в осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м, що отримува = 83;и дози 300 мг/75 мг, та подібним = 80; до показник= 10;в, отриманих в інших група = 93;, виділених залежно від типу метабо = 83;ізму CYP2C19, при застосуванl= 5;і режиму дозу = 74;ання 300 мг/75 мг. За результатаl= 4;и досліджень = 82;лінічних ефектів належний режим дозув = 72;ння для цієї групи пацієнтів н = 77; був визначе = 85;ий.

Аналогіч= ;но до результатіk= 4;, наведених в = 80;ще, у метааналізo= 0; 6 досліджень = 79; урахуванняl= 4; показників рівноважноk= 5;о стану 335 пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, було продемонстl= 8;овано, що концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові зменшилася на 28 % в осіб з проміжним метаболізмl= 6;м і на 72 % у осіб з= 110; зниженим метаболізмl= 6;м; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (5 мкМ АДФ) також зменш = 80;лося, при цьому різниця у показниках ПАТ станови = 83;а 5,9 % та 21,4 % відповідно порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

Вплив генотипу CYP2C19 н= 072; клінічні результати = 91; пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, у ході проспективl= 5;их рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них випробуванn= 0; не вивчали. Проте було проведено цілу низку ретроспектl= 0;вних аналізів з метою оцінк = 80; цього ефект = 91; у пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, для яких існують результати генотипуваl= 5;ня: CURE (n =3D 2721), CHARISMA (N =3D 2428), CLARITY-ТІМI 28= (n =3D 227), TRITON-ТІМI 38 (n =3D 1477), і ACTIVE-A (n = =3D 601). Крім того, іс&#= 1085;ують результати кількох опубліковаl= 5;их когортних досліджень.

У ході аналізу TRITON‑TIMI 38 та 3 когортних досліджень (Col= let, Sibbing, Giusti) комбінованk= 2; група, яка складалася = 79; осіб із проміжним т = 72; зниженим метаболізмl= 6;м, мала вищу частоту виникнення серцево-суд = 80;нних подій (летал= 100;ний наслідок, інфаркт міокарда та інсульт) або тромбозу ст = 77;нтів, ніж особи з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

У ході аналізу CHARISMA та одного когортного дослідженнn= 3; (Simon) в осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м спостерігаl= 3;ася підвищена частота виникнення подій порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

В аналізk= 2;х CURE, CLARITY, ACTIVE-A та в одному з когортних досліджень (Tre= nk) частота виникнення серцево-суд = 80;нних подій достовірно не залежала від особлив = 86;стей метаболізмm= 1;.

Жоден із цих аналізі = 74; не включав достатньої кількості пацієнтів для того, щоб можна було виявити різницю у клінічних результатаm= 3; у пацієнтів зі зниженим метаболізмl= 6;м.

Особлиk= 4;і категорії пацієнтів.= Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту = 82;лопідогрел&#= 1102; не досліджуваl= 3;ася у нижчезазн = 72;чених особливих категорій пацієнтів.

Нирковk= 2; недостатніl= 9;ть. Після регулярногl= 6; застосуванl= 5;я 75 мг клопідог&= #1088;елю на добу пацієнтами із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну R= 11; 5–15 мл/на хвилину) інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було менш виражене (25 %) порівняно і = 79; таким же ефектом у здорових до = 73;ровольців, а час кровотечі був подовже = 85;ий майже так само, як і у здорових добровольцo= 0;в, які отримували 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу. Клінічна переносиміl= 9;ть була хорошо= 02; в усіх пацієнтів.=

Печінкl= 6;ва недостатніl= 9;ть. Після регулярногl= 6; прийому 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу впродовж 10 днів пацієнтами із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було таким самим, як і у здорових добровольцo= 0;в. Середнє подовження часу кровотечі т = 72;кож було однаковим в обох групах.

Расова приналежніl= 9;ть. Поширеніст&= #1100; алелей CYP2C19, які спричиняютn= 0; проміжну та слабку метаболічнm= 1; активність CYP2= C19, відрізняєтn= 0;ся залежно від расової/етн= 10;чної приналежноl= 9;ті (див. розділ «Фармакогеl= 5;етика»). Існують обмежені дані щодо пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси, які дають змогу = 086;цінити клінічне значення генотипуваl= 5;ня цього CYP з точки зору клінічних результатіk= 4;.

Докліні= 095;ні дані= .

Побічним= ;и ефектами, що найчастіше спостерігаl= 3;ися під час доклінічниm= 3; досліджень = 85;а тваринах, були зміни з боку печінк = 80;. Вони з’являлися при введенн= 10; доз, що призводили до концентрацo= 0;ї клопідогреl= 3;ю в крові, майж&#= 1077; у 25 разів вище концентрацo= 0;й, які спостер= 10;гаються у людини при клінічному застосуванl= 5;і дози 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу, і бул&= #1080; наслідком дії препарату н = 72; ферменти, що беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;. При застосуванl= 5;і у людини терапевтичl= 5;их доз клопідогреl= 3;ю жодного впливу на ферменти, що беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;, не спостері = 75;ався.

При введенні високих доз клопідогреl= 3;ю щурам та мавпам-бабу= 11;нам спостерігаl= 3;ася погана шлункова переносиміl= 9;ть препарату (в= 080;никав гастрит, ерозивне ураження шлунка та/аб= 086; блювання).

При введенні клопідогреl= 3;ю мишам впродовж 78 тижнів та щурам впродовж 104 тижнів у дозах до 77 мг/кг на добу (що майже у 25 разів перевищує концентрацo= 0;ї, які спостерігаn= 2;ться у людини при клінічному застосуванl= 5;і дози 75 мг/на добу) не отримано жодних доказів канцерогенl= 5;ої дії препарату.

Було проведено цілий ряд досліджень генотоксичl= 5;ості клопідогреl= 3;ю в умовах in vitro та in vivo, однак вони не виявили жодної генотоксичl= 5;ої дії препарату.

Клопідог= ;рель не впливав н= 072; репродуктиk= 4;ну функцію щурів, а також не чинив тератогеннl= 6;ї дії ні у щурів, ні у кролів. При введенні щу = 88;ам у період лактації клопідогреl= 3;ь призводив д = 86; незначної затримки розвитку по = 90;омства. Спеціальні фармакокінk= 7;тичні дослідженнn= 3; з радіоактивl= 5;о міченим клопідогреl= 3;ем довели, що вихідна речовина та її метаболі = 90;и екскретуютn= 0;ся у грудне молоко. Отже, не можна виключати я = 82; безпосередl= 5;ього впливу препарату н = 72; потомство (незначна токсична дія), так і опосередкоk= 4;аного впливу (внаслідок п= 086;гіршення смакових якостей молока).

Клі = 85;ічні характерисm= 0;ики.

Показання.=
Втори= 085;на профілактиl= 2;а проявів атеротромбl= 6;зу

Клопід= ;огрель показаний:=

o&nb= sp;   дор = 86;слим пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда (початок лік= 091;вання − через кілька днів, але не пізні= 096;е ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виник = 85;ення) або у яких діагностовk= 2;но захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій;

o&nb= sp;   дор = 86;слим пацієнтам і = 79; гострим коронарним синдромом:=

– із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановленl= 6; стент у ході проведення черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання, у комбінаці= 11; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК);

– із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у пацієнтів, яким проводять черезшкірнk= 7; коронарне втручання (у тому числі пацієнтів, яким встановлююm= 0;ь стент), або пацієнтам, я= 082;і отримують стандартне медикаментl= 6;зне лікування т = 72; яким показана тромболітиm= 5;на/фібринол&#= 1110;тична терапія.

Тр&= #1072;нзиторна ішемічна атака (ТІА) середнього та високого ступеня ризику або малий ішемі = 95;ний інсульт (ІІ)

Клопідог= ;рель у комбінаці= 11; з АСК показаний:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>o&nb= sp; доросл&#= 1080;м пацієнтам з ТІА середнього та високого ступеня ризику (ABCD2¹ ≥ 4) або малим ішемічним інсультом (п= 086;казник за шкалою NIHSS²= ≤ 3) про&#= 1090;ягом 24 годин після події TIA або ІІ= ;.

[1] Вік, артеріальнl= 0;й тиск, клінічні ознаки, трив= 072;лість та діагнози цукрового діабету.

2 Шкала інсульту Національнl= 6;го інституту з = 76;оров’я.

Про = 92;ілактика атеротромбl= 6;тичних та тромбоем = 73;олічних подій при фібриляції передсердь=

Клопідогре&= #1083;ь у комбінаці= 11; з АСК показаний дорослим пацієнтам і = 79; фібриляцієn= 2; передсердь, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказk= 2;ння до лікуванн= 03; антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) і які мають низький ризик виникнення кровотеч, дл= 103; профілактиl= 2;и атеротромбl= 6;тичних та тромбоембоl= 3;ічних подій, у тому числі інсул= 00;ту.

Для отримання додаткової інформації див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;».

Протипоказ&= #1072;ння.
Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-яког= 086; компонента препарату.=

Тяжка печінкова недостатніl= 9;ть.

Гостра пато= логічна кровотеча (наприклад, пептична виразка або = 074;нутрішньоч&= #1077;репний крововилив).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Лік = 72;рські засоби, застосуванl= 5;я яких супров = 86;джується підвищенняl= 4; ризику кровотеч. Через потенційниl= 1; адитивний ефект існує = 087;ідвищений ризик геморагічнl= 0;х ускладнень, тому одночасне застосуванl= 5;я таких лікар = 89;ьких засобів із клопідогреl= 3;ем вимагає обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Перора= ;льні антикоагулn= 3;нти. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Клопідогреl= 3;ь із пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами не рекомендуєm= 0;ься, оскільки така комбін = 72;ція може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотечі (= 076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Хоча застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу не змінює фармакокінk= 7;тичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння (МНС) у пацієнтів, які впродов = 78; тривалого часу отримують лікування варфарином, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та варфарин = 91; збільшує ри = 79;ик кровотечі через існування незалежногl= 6; впливу на гемостаз.=

Інгібі= ;тори глікопротеo= 1;нових рецепторів ІІb/IIIа. Клопідогре&= #1083;ь слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, які отримують інгібітори = 75;лікопротеї&#= 1085;ових рецепторів ІІb/IIIа (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ац&= #1077;тилсаліцил= ;ова кислота (АСК).<= /i> Ацетилсаліm= 4;илова кислота не змінює інгі = 73;іторну дію клопідогреl= 3;ю на АДФ-індуков = 72;ну агрегацію тромбоцитіk= 4;, але клопідогреl= 3;ь посилює дію ацетилсаліm= 4;илової кислоти на агрегацію тромбоцитіk= 4;, індуковану колагеном. Проте одночасне застосуванl= 5;я 500 мг АСК 2 рази на добу протягом одного дня н= 077; спричинюваl= 3;о значущого збільшення часу кровот = 77;чі, подовженогl= 6; внаслідок прийому кло = 87;ідогрелю. Оскільки можлива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідогреl= 3;ем і ацетилсал= 10;циловою кислотою з підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препаратів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Незважаючи на це, клопідогреl= 3;ь і АСК сумісн= 086; застосовувk= 2;ли до 1 року (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Геп = 72;рин. За даними клінічного дослідженнn= 3;, проведеногl= 6; з участю здорових добровольцo= 0;в, клопідогреl= 3;ь не потребував коригуваннn= 3; дози гепарину та не змінював дію гепарин = 91; на коагуляц= 10;ю. Одночасне застосуванl= 5;я гепарину не змінювало інгібуючу дію клопідогреl= 3;ю на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;. Оскільки мо = 78;лива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідо = 75;релем і гепарином із підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тро = 84;болітичні засоби. Безпека одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, фібриноспеm= 4;ифічних або фібрино = 85;еспецифічн&#= 1080;х тромболітиm= 5;них агентів та гепаринів була досліджена = 91; хворих із гострим інфарктом міокарда. Частота розвитку клінічно зн = 72;чущої кровотечі була аналогічноn= 2; тій, що спостерігаl= 3;ася при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;них препаратів та гепарину = 079; АСК (див. розділ «Побічні реакції»).

Нес = 90;ероїдні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП). У клінічному дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; з участю здорових добровольцo= 0;в, одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю та напроксену = 79;більшувало кількість прихованих шлунково-ки = 96;кових кровотеч. Однак через відсутністn= 0; досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер не з’ясовано, ч= 080; зростає ризик шлунково-ки = 96;кових кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і з усіма НПЗП. Тому необхі = 76;на обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і НПЗП, зокрем= 072; інгібіторіk= 4; ЦОГ-2, з клопідогреl= 3;ем (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Іншo= 0; антиагрегаl= 5;ти. = 54;дночасне застосуванl= 5;я антитромбоm= 4;итарних лікарських засобів підвищує ризик крово = 90;ечі через адитивний ефект. Якщо пацієнт лікується одночасно іншими анти = 72;грегантами, будь-які ознаки або симптоми крововтратl= 0; потребують негайної оц= 10;нки (див. розділ «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Сел = 77;ктивні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Н= 077;обхідно з обережністn= 2; одночасно застосовувk= 2;ти СІЗЗС з клопідогреl= 3;ем, оскільки СІ = 47;ЗС впливають н = 72; активацію тромбоцитіk= 4; та підвищують ризик виникнення кровотеч.=

Одн = 86;часне застосуванl= 5;я інших препаратів.

Індук= 090;ори CYP2C19

Оск= 10;льки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зниження концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю в плазмі.

Рифампіц= ;ин сильно індукує CYP2C19, що призводить як до підвищеногl= 6; рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю, так і до інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;, що, зокрема, може посилити ризик кровотечі. Як запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ін&= #1075;ібітори CYP2C19

Оскільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зниження концентрацo= 0;ї активного м = 77;таболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі крові. Клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

До препаратів, = 103;кі є сильними або помірними інгібітораl= 4;и CYP2C19, належать омепразол, езомепразоl= 3;, флувоксаміl= 5;, флуоксетин, моклобемід, вориконазоl= 3;, флуконазол, тиклопідин, карбамазепo= 0;н та ефавірен = 94;.

Інгібітори протонної помпи (ІПП). Омепразол у дозі 80 мг 1 раз на добу, при супутньому застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем або в межах 12 годин між прийомами цих двох препаратів, знижував концентрацo= 0;ю активного метаболіту = 91; крові на 45 % (навантажув = 72;льна доза) і 40 % (підтримуюч = 72; доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 39 % (навантажув = 72;льна доза) і 21 % (підтримуюч = 72; доза). Очікується, що в аналогі= 095;ну взаємодію з клопідогреl= 3;ем вступатиме = 10; езомепразоl= 3;.

За результатаl= 4;и обсерваційl= 5;их та клінічни = 93; досліджень отримані суперечливo= 0; дані щодо клінічних наслідків цих фармакокінk= 7;тичних та фармакодинk= 2;мічних взаємодій з точки зору розвитку основних кардіоваскm= 1;лярних подій. Як запобіжний захід не слі= 076; одночасно з клопідогреl= 3;ем застосовувk= 2;ти омепразол або езомепразоl= 3; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Мен = 96; виражене зниження концентрацo= 0;ї метаболіту = 91; крові спостерігаl= 3;ося при застосу = 74;анні пантопразоl= 3;у або лансопразоl= 3;у.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пантопразоl= 3;у у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу плазматичнo= 0; концентрацo= 0;ї активного метаболіту зменшилися на 20 % (навантажув = 72;льна доза) та на 14 % (підтримуюч = 72; доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням середнього показника пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 15 % та 11 % відпо= відно. Отримані результати вказують на можливість одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та пантопразоl= 3;у.

Нем = 72;є доказів тог = 86;, що інші лікарські засоби, які зменшують продукцію кислоти у шлунку, такі як, наприклад, Н2-блокатори або антацид = 80;, впливають н = 72; антитромбоm= 4;итарну активність клопідогреl= 3;ю.

Бу&= #1089;терна антиретровo= 0;русна терапія. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримую = 90;ь бустерну антиретровo= 0;русну терапію (АРТ), високий риз = 80;к виникнення судинних подій.

Суттєво знижене інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 079; ВІЛ, які отри&#= 1084;ували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4; або кобіцис = 90;атом. Хоча клінічна значущість цих даних не визначена, отримано спонтанні п = 86;відомлення про ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4;, і які перенесли повторні оклюзійні явища після деобструкцo= 0;ї або тромботичнo= 0; події на фон= 110; схеми лікування ударними дозами клопідогреl= 3;ю. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю та ритонавіру можливе зниження середнього інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Таким чином, слід відмов = 83;ятися від одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з бустерною АРТ.

Ком = 73;інація з іншими лікарськимl= 0; засобами. Було проведено ряд клінічних досліджень = 10;з клопідогреl= 3;ем та іншими препаратамl= 0; для вивченн= 03; потенційниm= 3; фармакодинk= 2;мічних і фармакокінk= 7;тичних взаємодій. Клінічно значущої фармакодинk= 2;мічної взаємодії при застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю одночасно з атено= 083;олом, ніфед= ипіном або з обома препаратамl= 0; виявлено не було. Крім того, фармакодинk= 2;мічна активність клопідогреl= 3;ю залишилася майже незміненою = 87;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з фено= ;барбіталом та ес&#= 1090;рогеном.

Фар= макокінетиm= 5;ні властивостo= 0; дигок= 089;ину або те= ;офіліну не змінювалисn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем.

Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогреl= 3;ю.

Результат= 080; дослідженнn= 3; CAPRIE свідчать, щ= 086; фенітоїн і толбутамід, які метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2C9, можна безпечно застосовувk= 2;ти одночасно з клопідогреl= 3;ем.

Лік = 72;рські засоби, які є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8.= Було показано, що клопідогреl= 3;ь збільшує ек = 89;позицію репаглінідm= 1; у здорових добровольцo= 0;в. Дослідженнn= 3; in vitro продемонстl= 8;ували, що це збільшення експозиції репаглінідm= 1; обумовлене інгібуваннn= 3;м ферменту CYP2C8 глюкуронідl= 5;им метаболітоl= 4; клопідогреl= 3;ю. З огляду на ризик збільшення концентрацo= 0;й у плазмі крові, одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю та лікарськ = 80;х засобів, які виводяться = 79; організму переважно з = 72; допомогою метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного ферментом CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксеl= 3;), потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

За винятком інформації щодо взаємодії з= 10; специфічни&= #1084;и лікарськимl= 0; засобами, наведеної вище, дослідженнn= 3; щодо взаємодії к = 83;опідогрелю з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; зазвичай призначаютn= 0; хворим на атеротромбl= 6;з, не проводилисn= 3;. Однак пацієнти, як= 110; брали участ= 00; у клінічних дослідженнn= 3;х клопідогреl= 3;ю, застосовувk= 2;ли одночасно інші препар = 72;ти, включаючи діуре= 090;ики, бета-блокат = 86;ри, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюю= 095;ого ферменту, антагоністl= 0; кальцію, засоби, що знижують рівень холе = 89;терину, коронарні вазодилатаm= 0;ори, антидіабетl= 0;чні засоби (включаючи інсулін), протиепілеl= 7;тичні засоби та антагоністl= 0; GPIIb/IIIa, без ознак клінічно значущої побічної ді= 11;.

Як і у раз= 110; застосуванl= 5;я інших пероральниm= 3; інгібіторіk= 4; P2Y12, одночасне застосуванl= 5;я опіоїдних агоністів може потенційно затримати т = 72; зменшити абсорбцію клопідогреl= 3;ю, ймовірно, через уповільненk= 7; випорожненl= 5;я шлунка. Клінічна значущість цього невід = 86;ма. Слід розглянути застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного антитромбоm= 4;итарного засобу паці= 08;нтам з гострим коронарним синдромом, які потребують одночасногl= 6; введення мо = 88;фіну або інших агоністів опіоїдів.

Р= 086;зувастатин<= /span>. Було виявлено, що після прийому клопідогреl= 3;ю в дозі 300 мг у пацієнтів експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я у 2 рази (AUC) та у 1,3 раза (C_max), а після повторного прийому клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я в 1,4 раза (AUC) без впливу на C_max.<= o:p>

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.
Кро = 74;отеча та гематологіm= 5;ні розлади.

Черk= 7;з ризик розвитку кровотечі т = 72; гематологіm= 5;них побічних реакцій слі = 76; негайно про = 74;ести розгорнутиl= 1; аналіз кров= 10; та/або інші відповідні тести, якщо під час застосуванl= 5;я препарату спостерігаn= 2;ться симптоми, що свідчать пр = 86; можливість кровотечі (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»). Як і інші антит= 088;омбоцитарн&= #1110; засоби, клопідогреl= 3;ь слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; підвищеним ризиком кровотечі внаслідок т = 88;авми, хірургічноk= 5;о втручання або інших па= 090;ологічних станів, а також у разі застосуванl= 5;я пацієнтами АСК, гепарину, інгібіторіk= 4; глікопротеo= 1;ну IIb/IIIа або НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, або ін = 75;ібітори зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС), або потужні індуктори CYP2C19, або ін= 096;і лікарські засоби, такі як пентоксифіl= 3;ін, застосуванl= 5;я яких супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; ризику геморагічнl= 0;х явищ (див. роз&= #1076;іл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Через підвищений ризик кровотечі н = 77; рекомендуєm= 0;ься потрійна антитромбоm= 4;итарна терапія (клопідогре = 83;ь + АСК + дипіридамоl= 3;) для вторинної профілактиl= 2;и інсульту у пацієнтів з гострим некардіоемk= 3;олічним ішемічним інсультом або ТІА (див. розділи «Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»   та «Побічні реакції»).

Необхідно уважно стежити за проявами у х= 074;орих симптомів кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо у перші тижні = 083;ікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічниm= 3; втручань. Одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами не рекомендуєm= 0;ься, оскільки це може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотеч (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

У випадку планового хірургічноk= 5;о втручання, коли антитромбоm= 4;итарний ефект є тимч= 072;сово небажаним, лікування клопідогреl= 3;ем слід припинити з = 72; 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомлятl= 0; лікаря (у тому числі стоматологk= 2;) про те, що вони приймають к = 83;опідогрель, перед призначеннn= 3;м їм будь-якої операції чи перед застосуванl= 5;ям нового лікарськогl= 6; засобу. Клоп&= #1110;догрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-ки = 96;кової та внутрішн= 00;оочної).

Пацієнтів слід попередити, що під час лікування клопідогреl= 3;ем (окремо або у комбінації = 79; АСК) кровотеча може зупинятися пізніше, ніж звичайно, і що вони повинні повідомлятl= 0; лікаря про кожний випадок незвичної (з= 072; місцем чи тривалістю) кровотечі.

Застосув= ;ання навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST та віком ≥ 75 років у зв’язку з пі= 076;вищеним ризиком кровотеч у цій групі.

Застосув= ;ання навантажувk= 2;льної дози 600 мг клопідогреl= 3;ю слід розглядати тільки післ= 03; індивідуалn= 0;ної оцінки лікарем ризику виникнення кровотечі у пацієнта, че= 088;ез обмеженістn= 0; клінічних даних у паці= 108;нтів віком ≥75 років з коронарним інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST і підвищеним ризиком кровотечі.

Тро = 84;ботична тромбоцитоl= 7;енічна пурпура (ТТП).<= o:p>

Дуже рідко спостерігаl= 3;ися випадки ТТП після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, іноді навіт= 00; після його короткочасl= 5;ого застосуванl= 5;я. ТТП проявляєтьl= 9;я тромбоцитоl= 7;енією та мікроангіоl= 7;атичною гемолітичнl= 6;ю анемією з неврологічl= 5;ими проявами, дисфункцієn= 2; нирок або гарячкою. ТТ= 055; є потенційн = 86; небезпечниl= 4; станом, який &#= 1084;оже призводити до летального наслідку, то= 084;у потребує негайного лікування, у тому числі і проведення плазмафереk= 9;у.

Наб = 91;та гемофілія.

Повідомлял&= #1086;ся про випадки розвитку набутої гемофілії після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю. У випадках підтверджеl= 5;ого ізольованоk= 5;о збільшення АЧТЧ (активовано = 75;о часткового тромбопласm= 0;инового часу), що супр&= #1086;воджується або не супроводжуn= 8;ться кровотечею, необхідно розглянути питання про = 076;іагностува&= #1085;ня набутої гемофілії. Пацієнти із підтверджеl= 5;им діагнозом набутої гем = 86;філії повинні знаходитисn= 3; під наглядо = 84; лікаря і отримувати лікування, застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю слід припинити.

Нещ = 86;давно перенесениl= 1; ішемічний інсульт.

-      = Початl= 6;к лікування:=

o   Паціє= 085;там з гострим малим ішемічним інсультом або з ТІА середнього та високого ступеня ризику подвійну антиагрегаl= 5;тну терапію (клопідогре = 83;ь та АСК) слід розпочинатl= 0; не пізніше ніж через 24 години післ= 03; початку події.

o   Немає даних щодо співвідношk= 7;ння користь-риз = 80;к короткострl= 6;кової подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії для пацієнтів з гострим малим ІІ або ТІА середнього та високого = 089;тупеня ризику з (нетравмати = 95;ним) внутрішньоm= 5;ерепним крововиливl= 6;м в анамнезі.

o   Паціє= 085;там з немалим ІІ монотерапіn= 2; клопідогреl= 3;ем слід розпочинатl= 0; лише через 7 днів після настання події.

-       Пацієн= ;ти з немалим ІІ (показник за шкалою NIHSS > 4)
Зваж= аючи на відсутністn= 0; даних, використанl= 5;я подвійної антитромбоm= 4;итарної терапії не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Показання&raqu= o;).

-      = Пацієl= 5;ти з нещодавні = 84; малим ІІ або з ТІА середн= 100;ого та високого ступеня ризику, яким &#= 1087;ризначене або планується інтервенціl= 1;не втручання<= /i>

Немає даних, які підтверджуn= 2;ть доцільністn= 0; застосуванl= 5;я подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії пацієнтам, яким показане проведення каротидної ендартерекm= 0;омії або внутріш = 85;ьосудинної тромбектомo= 0;ї, або пацієнт = 72;м, яким планується проведення тромболізиl= 9;у або антикоагулn= 3;нтної терапії. Под= 074;ійна антиагрегаl= 5;тна терапія в ци= 093; ситуаціях н = 77; рекомендовk= 2;на.

Цит = 86;хром Р450 2 С19 (CYP2C19).

Фармакоген&= #1077;тика: у пацієнтів і = 79; генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігаn= 8;ться менша концентрацo= 0;я активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі та менш виражений антитромбоm= 4;итарний ефект при застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;них доз клопідо = 75;релю. Зараз існують тести, які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.=

Оскільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зменшення концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі. Однак клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід cлід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 79; переліком інгібіторіk= 4; CYP2C19; також див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).

Очікуєтьс= 103;, що застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів, що індукуют= 00; активність CYP2= C19, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та може посилити ризик кровотечі. Я= 082; запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних індукторів CYP2= C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Суб = 89;трати ферменту CYP2C8.=

Необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам, які отримують одночасно клопідогреl= 3;ь та лікарськ= 10; засоби, що є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пk= 7;рехресна реактивнісm= 0;ь поміж тієнопіридl= 0;нів.

Па&= #1094;ієнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі підвищеної чутливості до інших тієнопіридl= 0;нів (таких як тиклопідин, прасугрель), тому що надходили повідомленl= 5;я про перехресну реактивнісm= 0;ь поміж тієно = 87;іридинів (див. розділ «Побічні реакції). Застосуванl= 5;я тієнопіридl= 0;нів може призве = 89;ти до виникнення від легких д= 086; тяжких алер = 75;ічних реакцій, таких як висипання, набряк Квінке, або гематологіm= 5;них реакцій, так= 080;х як тромбоцитоl= 7;енія і нейтропеніn= 3;. Пацієнти, як= 110; в минулому мали в анамнезі алергічні реакції і/аб= 086; гематологіm= 5;ні реакції на один тієнопіридl= 0;н, можуть мати підвищений ризик розвитку ті= 08;ї чи іншої реакції на інший тієнопіридl= 0;н. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг щодо наявності ознак гіперчутлиk= 4;ості у пацієнтів = 079; відомою алергією на тієнопіридl= 0;ни.

Пор = 91;шення функції нирок.

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пор = 91;шення функції печінки.

Досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю = 74;иникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений, тому таким хворим клопідогреl= 3;ь слід призна = 95;ати з обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Доп = 86;міжні речовини.=

Клопідогре&= #1083;ь містить лактозу, том= 091; пацієнти з такими рідк= 10;сними спадковими захворюванl= 5;ями, як неперено = 89;имість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози, не повинні приймати це = 81; препарат.=

Клопідогре&= #1083;ь містить олі= 02; рицинову гідрогенізl= 6;вану, яка може спричиняти розлад шлунка та діарею.

Осо = 73;ливі застереженl= 5;я щодо видалення з = 72;лишків та відходів

Будь-який невикористk= 2;ний препарат аб = 86; відходи потрібно знищити відповідно до місцевих вимог.

З= 072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В= 072;гітність. Через відсутністn= 0; клінічних даних щодо з= 072;стосування клопідогреl= 3;ю у період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінкам (застережни = 81; захід).

Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного негативногl= 6; впливу клоп= 10;догрелю на вагітність, розвиток ембріона/пл = 86;да, пологи та постнатальl= 5;ий розвиток (ди= 074;. розділ «Доклінічнo= 0; дані»).

Год = 91;вання груддю. &#= 1053;е відомо, чи екскретуєтn= 0;ся клопідогреl= 3;ь у грудне молоко. У дослідженнn= 3;х на тваринах було показано, що клопідогреl= 3;ь екскретуєтn= 0;ся у грудне молоко, тому під час лікування препаратом годування груддю слід припинити.

Фер = 90;ильність. Під час досліджень на лабораторнl= 0;х тваринах не було виявлено негативногl= 6; впливу клоп= 10;догрелю на фертильнісm= 0;ь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Клопідогре&= #1083;ь не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автl= 6;транспорто= 084; або роботі з іншими меха = 85;ізмами.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Доз = 91;вання

Дор = 86;слі, у т.ч пацієнти літнього віку.

Клопідогре&= #1083;ь призначати по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від вживанн= 03; їжі.

Пацієн= ;ти з гострим коронарним синдромом:=

o&nb= sp; = 59; пацієнтів із гострим коронарним синдромом = без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогреl= 3;ем починають з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг або 600 мг. Наванта= 078;увальна доза 600 мг може бути застос = 86;вна пацієнтам віком до 75 років у разі, коли необхі = 76;не черезшкірнk= 7; коронарне втручання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Лікування клопідогреl= 3;ем продо= вжують у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу (з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у дозі 75–325 мг на добу). Оскільки застосуванl= 5;я більш високих доз = 040;СК підвищує ризик кровотечі, н= 077; рекомендуєm= 0;ься перевищуваm= 0;и дозу ацетилсаліm= 4;илової кислоти 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально н = 77; встановленk= 2;. Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосуванl= 5;я препарату д = 86; 12 місяців, а ма= ;ксимальний ефект спостерігаk= 4;ся через 3 місяці лікування (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

o   = 59; пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST

-       Для пацієнтів, які проходять медикаментl= 6;зне лікування та якиl= 4; показана тромболітиm= 5;на/фібринол&#= 1110;тична терапія, кл= 086;підогрель призначаютn= 0; по 75 мг 1 раз на добу, починаючи з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг у комбінації = 79; АСК, зі застосуванl= 5;ям тромболітиm= 5;них препаратів або без них. Лікування п = 72;цієнтів віком від 75 років починають без навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю. Комбінованm= 1; терапію слі = 76; починати якомога раніше післ= 03; появи симптомів і продовжуваm= 0;и принаймні 4 тижні. Користь від комбінації клопідогреl= 3;ю з АСК понад 4 тижні при цьому захворюванl= 5;і не вивчалас= 03; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

-       Пацієн&#= 1090;и, яким проводять черезшкірнk= 7; коронарне в = 90;ручання (ЧКВ):

·         &nb= sp; = 55;ацієнти, які перенесли первинне ЧК = 42;, а також паці= 108;нти, які перенесли ЧКВ більше ніж через 24 години післ= 03; застосуванl= 5;я фібриноліm= 0;ичної терапії, по= 074;инні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 600 мг. П&= #1072;цієнтам віком ≥ 75 років навантажувk= 2;льну дозу 600 мг клопідогреl= 3;ю слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

·         &nb= sp; = 55;ацієнти, які перенесли ЧКВ протяго = 84; 24 годин після застосуванl= 5;я фібриноліm= 0;ичної терапії, по= 074;инні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 300 мг.

Лікування клопідогреl= 3;ем продовжува&= #1090;и у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу разо= 084; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у дозі 75–100 мг на добу. Комбі= 085;овану терапію слі = 76; розпочинат&= #1080; якомога раніше післ= 03; появи симпт = 86;мів і продовжуваm= 0;и до 12 місяців (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Дорос= 083;і пацієнти з Т= 030;А середнього та високого ступеня ризику або малим ішемічним інсультом (ІІ):

До= ;рослі пацієнти з ТІА середнього та високого ступеня ризику (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або малим ІІ (показник за шкалою NIHSS ≤ 3) повинні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопід = 86;грелю 300 мг, а потім продовжуваm= 0;и лікування дозою 75 мг клопідогреl= 3;ю один раз на добу та АСК у дозі 75−100 мг один раз на добу. Лікування клопідогреl= 3;ем та АСК слід р&#= 1086;зпочинати протягом 24 годин після події та про= 076;овжувати протягом 21 дня з подальшою антиагрегаl= 5;тною монотерапіn= 8;ю.

У пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь клопідогреl= 3;ь застосовуюm= 0;ь у одноразовіl= 1; добовій доз= 10; 75 мг. Разом із клопідогреl= 3;ем слід розпочати т = 72; продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я АСК (у дозі 75–100 мг на добу) (ди= в. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

У випадку пропуску дози:

-      = якщо з моменту, кол= 080; потрібно було прийма = 90;и чергову доз = 91;, минуло менш = 77; 12 годин, пацієнт повинен негайно прийняти пропущено дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час;

-      = якщо минуло більше 12 годин, пацієнт повинен прийняти наступну чергову доз = 91; у звичайний час та не подвоювати дозу з метою компенсуваl= 5;ня пропущеної дози.

Осо = 73;ливі групи населення<= /span>

Пац= 10;єнти літнього віку.

-      = &= #1043;острий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестаk= 3;ільна стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q на ЕКГ)= : застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю може бути розглянуте = 91; пацієнтів віком молодше 75 років у разі, коли необхідне черезшкірнk= 7; коронарне втручання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

-      = Гостри= ;й інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST: паціn= 8;нтам віком ≥ 75 років, які проходять медикаментl= 6;зне лікування та якиl= 4; показана тромболітиm= 5;на/фібринол&#= 1110;тична терапія, лікування клопідогреl= 3;ем слід розпоч = 80;нати без навантажувk= 2;льної дози.

-       = 55;ацієнтам віком ≥ 75 років, які перенесли первинне ЧК = 42;, а також пацієнти, як= 110; перенесли ЧКВ більше ніж через 24 години післ= 03; застосуванl= 5;я фібриноліm= 0;ичної терапії, на= 074;антажуваль&= #1085;у дозу 600 мг клопідогреl= 3;ю слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нир = 82;ова недостатніl= 9;ть.

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю обмежений (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Печ= 10;нкова недостатніl= 9;ть.

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю = 74;иникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Спо = 89;іб застосуванl= 5;я.

Для внутрішньоk= 5;о застосуванl= 5;я. Препарат мо = 78;на приймати разом з їжею або окремо.

Діт = 80;.

Клоl= 7;ідогрель не слід застосовувk= 2;ти дітям (віко= 084; до 18 років), оскільки немає даних щодо ефективносm= 0;і препарату для цієї вікової категорії пацієнтів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Пер= едозування.

При передозуваl= 5;ні клопідогреl= 3;ю може спостерігаm= 0;ися подовження часу кровот = 77;чі з наступним = 80; ускладненнn= 3;ми. У разі виник= 085;ення кровотечі рекомендуєm= 0;ься симптоматиm= 5;не лікування.=

Антидот фармакологo= 0;чної активності клопідогреl= 3;ю не відомий. При необхідносm= 0;і негайного коригуваннn= 3; подовженогl= 6; часу кровот = 77;чі дія клопідогреl= 3;ю може бути припинена переливаннn= 3;м тромбоцитаl= 8;ної маси.

Поб= 10;чні реакції.

Ко&= #1088;откий опис профіл= 02; безпеки.

Безпека застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю досліджена = 91; більш ніж 44000 пацієнтів, які взяли уч= 072;сть у клінічних дослідженнn= 3;х (з них більше ніж 12000 осіб курс лікування тривав 1 рік і довше). Клінічно значущі побічні дії, що спостері = 75;алися у дослідженнn= 3;х CAPRIE, - дія клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу з= ;агалом була порівнянноn= 2; з дією АСК у дозі 325 мг на добу незалежно від віку, статі чи рас= 080; пацієнтів.

Крім даних клінічних досліджень CAPR= IE, CURE, CLARITY, COMMIT, ACTIVE-A, враховувалl= 0; спонтанні повідомленl= 5;я про побічні реакції під час застосуванl= 5;я препарату у клінічній практиці.

Кровотеч= ;а була найпоширенo= 0;шою побічною ре = 72;кцією, що спостерігаl= 3;ася як у клінічн= 080;х дослідженнn= 3;х, так і у постмаркетl= 0;нговому періоді, під час яких вон= 072; найчастіше виникала у перший місяць лікування.

У дослідженн&#= 1110; CAPRIE у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли клопідогреl= 3;ь або АСК, загальна частота кровотечі с = 90;ановила 9,3 %. Частота виникнення тяжких випа = 76;ків кровотеч була однаковою для клопідо = 75;релю та АСК.

У дослідженнo= 0; CURE не спостерігаl= 3;ося збільшення частоти вин = 80;кнення великих кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і комбінації клопідогреl= 3;ь + АСК упродов&#= 1078; 7 днів після проведення операції аортокоронk= 2;рного шунтування = 91; пацієнтів, які припини = 83;и лікування більш ніж за 5 днів до хіру= 088;гічного втручання. У пацієнтів, які продовж = 91;вали лікування продовж 5 днів до операції аортокоронk= 2;рного шунтування, частота вин = 80;кнення цього явища становила 9,6 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 6,3 % у групі плацебо + АСК.<= /p>
У дослідженнo= 0; CLARITY спостерігаl= 3;ося загальне підвищення частоти виникнення кровотеч у групі, яка приймала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала плацебо + АСК. Частота виникнення великої кровотечі була подібною в о= 073;ох групах. Ця величина була стійко= 02; у підгрупах пацієнтів, щ= 086; відрізнялиl= 9;я за початков = 80;ми параметрамl= 0; і типом фібринолітl= 0;ка або гепаринотеl= 8;апії.

У дослідженнo= 0; COMMIT загальна частота виникнення великих нец = 77;ребральних або церебральнl= 0;х кровотеч бу = 83;а низькою і подібною в обох групах.

У дослідженнo= 0; ACTIVE-А ча = 89;тота виникнення великих кровотеч бу = 83;а вищою у групі, яка отримувала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала = 87;лацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 %). В обох група= 093; великі кров = 86;течі були переважно екстракранo= 0;ального походження (5,3= % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, 3,5 % у групі плацебо + АСК), в основному шлунково-ки = 96;кові кровотечі (3,5 % проти 1,8 %). Спостерігаl= 3;ося збільшення кількості внутрішньоm= 5;ерепних кровотеч у групі клопідогреl= 3;ь + АСК порівняно з групою плацебо + АСК (= 1,4 % проти 0,8 % відповідно). Між цими групами не б= 091;ло виявлено статистичнl= 6; достовірноo= 1; різниці у частоті виникнення летальних кровотеч (1,1 % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 0,7 % у групі плаце = 73;о + АСК), а також геморагічнl= 6;го інсульту (0,8 % т = 72; 0,6 % відповідно= ;).

У дослідженнo= 0; TARDIS, пацієнти з нещодавно перенесениl= 4; ішемічним інсультом, які отримують інтенсивну = 72;нтитромбоц&#= 1080;тарну терапію з трьох лікар = 89;ьких засобів (АСК + клопідогреl= 3;ь + дипіридамо= 083;) мали надмірні кровотечі т = 72; кровотечі т= 03;жкого ступеня пор= 10;вняно з монотерапіn= 8;ю клопідогреl= 3;ем або комбіна = 94;ією АСК і дипіридамоl= 3;у (скоригован = 86; загальне ВШ 2,5= 4, 95 % ДІ 2,05–3,16, p<0,0001).

Список побічних реакцій

П= 086;бічні ефекти, які спостерігаl= 3;ися під час клінічних досліджень або при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу у клінічній практиці за даними спонтанних повідомленn= 0;, наведено нижче.

П= 086;бічні реакції розподіленo= 0; за системою = 086;рганів, частота їх виникнення визначена т = 72;ким чином: часто (від > 1/= 100 до <1/10), нечасто (від > 1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не= 084;ожливо оцінити за наявними даними). Для кожного класу системи органів побічні ефекти зазначені у порядку зниження їх = 090;яжкості.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: нечасто – тромбоцитоl= 7;енія, лейкоцитопk= 7;нія, еозинофіліn= 3;; рідко – нейтропеніn= 3;, включаючи тяжку нейтропеніn= 2;; дуже рідко, частота невідома* – ТТП (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), апластична анемія, панцитопенo= 0;я, агранулоциm= 0;оз, тяжка тромбоцитоl= 7;енія, набута гемо = 92;ілія А, гранулоцитl= 6;пенія, анемія.

З боку серця: дуже рідко, частота невідома* – Коуніс-синд = 88;ом (вазоспасти = 95;на алергічна стенокардіn= 3; / алергічний інфаркт міокарда) як наслідок реакції підвищеної чутливості до клопідогреl= 3;ю*.

З боку імунно= 11; системи: дуже рідко, частота невідома* – сироваm= 0;кова хвороба, анафілактоo= 1;дні реакції, перехресна підвищена чутливість поміж тієнопіридl= 0;нів (наприклад, тиклопідин, прасугрель) (&#= 1076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)*, аутоімунниl= 1; інсуліновиl= 1; синдром, що може призве = 89;ти до тяжкої гіпоглікемo= 0;ї, особливо у пацієнтів з HLA DRA4 підтипом (частіше зустрічаєтn= 0;ся серед японської н = 72;ціональнос&#= 1090;і)*.

З боку психік = 80;: дуже рідко, частота невідома* – галюцинаціo= 1;, сплутаністn= 0; свідомості.

З боку нервової системи: нечасто – внутрішньоm= 5;ерепні кровотечі (у &#= 1076;еяких випадках – з летальним наслідком), г&#= 1086;ловний біль, парестезія, запаморочеl= 5;ня; дуже рідко, частота невідома* – зміна смакового сприйняття, = 072;гевзія.

З боку органі = 74; зору: нечасто – крововилив = 91; ділянку ока (кон’юнктив = 72;льна, окулярна, ретинальна).

З боку органі = 74; слуху та лабіринту:= рідко – вертиго.

З боку судин: часто – гематома; дуже рідко, частота невідома* – тяжкий крововилив, = 082;ровотеча з операційноo= 1; рани, васкуліт, ар= 090;еріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: часто – носова кровотеча; дуже рідко, частота невідома* – кровотk= 7;чі респіраторl= 5;ого шляху (кровохарка = 85;ня, легеневі кровотечі), бронхоспазl= 4;, інтерстиціk= 2;льний пневмоніт, еозинофільl= 5;а пневмонія.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто – шлунково-ки = 96;кова кровотеча, діарея, абдомінальl= 5;ий біль, диспепсія; нечасто – ви= 088;азка шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки, гастр= 080;т, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – ретроперитl= 6;неальний крововилив; = 076;уже рідко, частота невідома* – шлунково-ки = 96;кові та ретроперитl= 6;неальні кровотечі з = 083;етальним наслідком, панкреатит, коліт (зокре= 084;а виразковий або лімфоцитарl= 5;ий), стоматит.=

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дуже рідко, частота невідома* – гостра печінкова недостатніl= 9;ть, гепатит, ано= 084;альні результати показників функції печінки.

З боку шкіри т= 072; підшкірних тканин: = 095;асто – підшкірни = 81; крововилив; нечасто – ви= 089;ипання, свербіж, внутрішньоm= 6;кірні крововиливl= 0; (пурпура); дуже рідко, частота невідома* – бульозний дерматит (токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, мультиформl= 5;а еритема, гострий ген = 77;ралізовани&#= 1081; екзантематl= 6;зний пустульоз (Г= 043;ЕП), ангіоневроm= 0;ичний набряк, меди= 082;аментозний синдром підвищеної чутливості, = 084;едикаменто&= #1079;ні висипання з еозинофіліn= 8;ю та системними проявами (DRESS-синдром), ер&#= 1080;тематозне або ексфолі = 72;тивне висипання, кропив’янкk= 2;, , екзема, плоский лишай.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: рідко – гінекомастo= 0;я.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини: дуже рідко, частота невідома* – кістково-м’= 03;зові крововиливl= 0; (гемартроз), артрит, артр= 072;лгія, міалгія.

З боку нирок т= 072; сечовивіднl= 0;х шляхів: нечасто – гематурія; дуже рідко, частота нев= 10;дома* – гломерулонk= 7;фрит, підвищення рівня креатиніну = 74; крові.

Заг = 72;льні розлади та реакції у місці введе = 85;ня препарату:= часто – кровотеча у місці ін’єкції; дуже рідко, частота невідома* – гарячка.

Змі = 85;и при лабораторнl= 0;х дослідженнn= 3;х: нечасто – подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофіліk= 4; і тромбоцит= 10;в.

* Інформація щодо клопідогреl= 3;ю із частотою «частота невідома».=

<= /i>

Повідом= 083;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомл= ;ення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://a= isf.dec.gov.ua.

<= /i>

Тер = 84;ін придатностo= 0;. 2 роки.

<= /b>

Умо = 74;и зберігання. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурo= 0; не вище 30 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1<= /span>, 3 = 072;бо 10 блістерів у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом= .

В= иробник. <= /o:p>

Фламінk= 5;о Фармасьютиl= 2;алс Лтд.

&n= bsp;

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Е-28, Опп. Фаєр Брігей = 76;, М.І.Д.С., Талоджа, Район Райга = 76;, Махараштра, ІН– 410208, Індія.

Заявник. Ананта Медікеар Лт = 76;.

&nb= sp;

Місце= ;знаходженн= 03; заявника.

Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунме= 076; Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

=

<= b> <= /p>

ІНС = 58;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= /b>

&#= 1050;ЛОПІДОГРЕЛ= Ь

(CLOPIDOGREL)
<= /b>

Склад:

дію = 95;а речовина: clopidogrel;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить клопідогреl= 3;ю бісульфату = 74; перерахуваl= 5;ні на клопідогреl= 3;ь 75 мг;

доп = 86;міжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, лактоза, мон= 086;гідрат, натрію кроскармелl= 6;за, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072; низькозаміm= 7;ена, магнію стеа = 88;ат, тальк, кремнію діоксид колоїдний, олія рицинова гідрогенізl= 6;вана, плівкове по = 82;риття SOL Code IC-S-279 (Brown) (до складу входять титану діок = 89;ид (Е 171 ) та заліза оксид червоний (Е 172 )), <= span style=3D'mso-no-proof:yes'>спирт ізопропілоk= 4;ий, дихлорметk= 2;н.

Лікарська форма. Т= 072;блетки, вкриті плівковою оболонкою.

Осн = 86;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: = 090;аблетки, вкриті плівковою оболонкою, оранжеві, круглі, двоопуклі.=

<= /b>

Фар = 84;акотерапев&#= 1090;ична група. А= 085;титромботи&= #1095;ні засоби. Код АТХ B01A C04.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.
Фар = 84;акодинамік&#= 1072;.

Механізм дії.

Клопідог= ;рель − це проліки. Один із метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю є інгібітор = 86;м агрегації тромбоцитіk= 4;. Для утворення активного метаболіту, який пригні = 95;ує агрегацію тромбоцитіk= 4;, клопідогреl= 3;ь повинен біотрансфоl= 8;муватися під дією ферментів цитохрому CYP 450. &#= 1040;ктивний метаболіт клопідогреl= 3;ю селективно пригнічує зв’язуваннn= 3; аденозиндиm= 2;осфату (АДФ) з його P2Y_{12-рецепторам&#=
1080;
на поверхні
тромбоциту
та подальшу
АДФ-індуков
=
72;ну
активацію
комплексу
глікопротеo=
1;ну
IIb/IIIa і, таким
чином,
пригнічує
агрегацію
тромбоцитіk=
4;.
Оскільки
зв’язуваннn=
3;
є
необоротниl=
4;,
тромбоцити, =
097;о
вступили у
взаємодію з
клопідогреl=
3;ем,
залишаютьсn=
3;
зміненими
впродовж
усього пері
=
86;ду
їхнього
життя (який
становить
приблизно 7–10
днів), а
відновленнn=
3;
нормальногl=
6;
функціонувk=
2;ння
тромбоцитіk=
4;
відбуваєтьl=
9;я
зі швидкіст=
02;,
яка
відповідає
швидкості
оновлення
тромбоцитіk=
4;. Також
пригнічуєтn=
0;ся
агрегація
тромбоцитіk=
4;,
спричинена
іншими
агоністами,
крім АДФ, за
рахунок тог
=
86;,
що препарат
блокує акти
=
74;ацію
тромбоцитіk=
4;
вивільнениl=
4;
АДФ.}

Оскільки активний метаболіт утворюєтьсn= 3; під дією ферментів цитохрому CYP 450, деякі з них є поліморфниl= 4;и або пригнічуютn= 0;ся іншими лікарськимl= 0; засобами, не в усіх пацієнтів виникає достатнє пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4;.

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти. З першого дн= 103; застосуванl= 5;я у повторних добових дозах 75 мг препарату виявляєтьсn= 3; суттєве уповільненl= 5;я АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;. Ця дія прогресивнl= 6; посилюєтьсn= 3; і стабілізуєm= 0;ься між 3 і 7 днями. При стабіль = 85;ому стані середній рівень приг = 85;ічення агрегації під дією добової доз = 80; 75 мг становить від 40 % до 60 %. Агрегація тромбоцитіk= 4; і триваліст= 00; кровотечі повертаютьl= 9;я до початков = 86;го рівня у середньому через 5 днів п&= #1110;сля припинення лікування.=

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека. Безпеку та ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю оцінювали у ході 7 подвійних сліпих досліджень, = 091; яких взяли участь пона = 76; 100000 пацієнтів: дослідженнn= 3; CAPRIE – порівняння клопідогреl= 3;ю з ацетилсал= 10;циловою кислотою (АСК), і дослідженнn= 3; CURE, CLARITY, COMMIT, CHANCE, POINT та ACTIVE-A, що порівнювалl= 0; клопідогреl= 3;ь і плацебо, обидва в комбінації = 79; АСК та іншою стандартноn= 2; терапією.

І= ;нфаркт міокарда (ІМ), інсульт, що сталися нещ = 86;давно, або встановленk= 7; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій. У дослідженнn= 3; CAPRIE було включено 19185 хворих на ат= 077;ротромбоз, проявом якого був нещодавній інфаркт міокарда (<35 днів тому), нещодавній = 10;шемічний інсульт (від 7 днів до 6 місяців том = 91;) або встановленk= 7; захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій (ЗПА). Пацієнти були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю по 75 мг/добу або АСК 325 мг/добу, після чого вони перебу = 74;али під спостережеl= 5;ням від 1 до 3 років= ;. У підгрупі інфаркту міокарда більшість пацієнтів отримували АСК у перші кілька днів після розви = 90;ку інфаркту міокарда.

Клопідог= ;рель порівняно з АСК достовірно = 79;нижував частоту розвитку нових ішемічних подій (комбінован = 72; кінцева точка, яка ск&#= 1083;адалася з інфаркту міокарда, ішемічного = 10;нсульту і судинної смерті). При проведенні аналізу відповідно до призначеноk= 5;о на початку дослідженнn= 3; лікування спостерігаl= 3;ося 939 подій у групі клопідогреl= 3;ю і 1020 подій - у групі АСК (відносне зниження ризику (ВЗР) - 8,7 %,= [95 % ДІ: 0,2 – 16,4]; p =3D 0,045). Тобто на кожні 1000 пацієнтів, які лікувал = 80;ся 2 роки, додатково д = 86; 10 [ДІ: 0 – 20] пацієн= ;тів уникали розвитку нової ішемічної п = 86;дії. Аналіз загальної летальностo= 0; як вторинно= 11; кінцевої точки не виявив значних від = 84;інностей між терапіє= 02; клопідогреl= 3;ем (5,8 %) і АСК (6 %).

Аналіз підгруп за відповідниl= 4;и захворюванl= 5;ями (інфаркт міо= 082;арда, ішемічний інсульт і ЗПА) показав, що найбільший ефект (що досягав статистичнl= 6;ї достовірноl= 9;ті при p =3D 0,003) спостерігаk= 4;ся у пацієнтів із ЗПА (особливо у тих, хто переніс інф = 72;ркт міокарда) (ВЗР =3D 23,7 %; ДІ: 8,9 – 36,2), менший ефек = 90; (що достовірно не відрізнявсn= 3; від ефекту А= 057;К) мали пацієнти з інсультом (ВЗР =3D 7,3 %; ДІ: -5,7 – 18,7 [p=3D0,= 258]). У пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; на підставі тільки нещодавно перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда, вп= 083;ив клопідогреl= 3;ю за чисельними показникамl= 0; був меншим, але при цьом= 091; він статистичнl= 6; достовірно не відрізнявсn= 3; від впливу А= 057;К (ВЗР =3D -4 %; ДІ: -22,5 – 11,7 [p=3D0,= 639]). Крім того, аналіз підгруп пац= 10;єнтів різного вік = 91; свідчить, що сприятливиl= 1; ефект клопідогреl= 3;ю у пацієнтів віком від 75 років був нижчим, ніж у пацієнтів £= 75 років.

Оскільки потужність дослідженнn= 3; CAPRIE не була достатньою, щоб оцінити ефективнісm= 0;ь для окремих підгруп, залишаєтьсn= 3; незрозумілl= 0;м, чи дійсно існують відмінностo= 0; у відносном = 91; зниженні ризику для хворих із різними захворюванl= 5;ями, чи різниця була випадк = 86;вою.

Г= 086;стрий коронарний синдром.

У дослідk= 8;ення CURE було включено 12562 пацієнти з гострим коронарним синдромом б = 77;з підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; патологічнl= 6;го зубця Q), в яких за останні 24 години спос = 90;ерігався напад болю в грудях або симптоми іш = 77;мії. У пацієнтів були зміни н= 072; ЕКГ, що свідч&#= 1080;ли про нову ішемію, або підвищення активності серцевих ферментів або тропоніну I чи T мінімум удвічі порівняно з вищою межею норми. Пацієнти були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я клопідогреl= 3;ю (навантажув = 72;льна доза – 300 мг, потім – 75 мг/добу, n=3D6259) або плацебо (n=3D6303), обидва у ком= 073;інації з АСК (75−325 мг 1 раз на добу) та іншою ста= 085;дартною терапією. Тривалість лікування б = 91;ла до 1 року. У дослідженнo= 0; CURE 823 (6,6 %) пацієнти отримували також супутню терапію антагоністl= 6;м глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa. Більш ніж 90 % пацієнтів отримували гепарини. Така супутн= 03; терапія статистичнl= 6; достовірно = 85;е впливала на відносну частоту виникнення кровотеч пр = 80; лікуванні клопідогреl= 3;ем і плацебо.

Кількіст= ;ь пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки [серцево-суд= 080;нна смерть (ССС), інфаркт міокарда (ІМ) або інсульт], становила 582 (9,3 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 719 (11,4 %) – у групі &#= 1087;лацебо. Відносне зниження ризику становило 20 % (95 % ДІ 10 % – 28 %; p=3D0,00009) для групи клопідогреl= 3;ю (17 % – при консерватиk= 4;ному лікуванні, 29 % ̵= 1; якщо пацієн = 90;ам проводиласn= 0; черезшкірнk= 2; транслюмінk= 2;льна коронарна ангіопластl= 0;ка з або без встановленl= 5;я стента і 10 % – якщо їм проводили аортокоронk= 2;рне шунтування). Попередженl= 5;я розвитку нових серцево-суд = 80;нних подій (первинна кінцева точка) відбувалосn= 3; з відносним зниженням ризику, яке становило 22 % (ДІ: 8,6 – 33,4), 32 % (ДІ: 12,8 – 46,4= ), 4 % (ДІ: -26,9 – 26,7), 6 % (ДІ: -33,5 – 34,3) і 14 % (ДІ: -31,6 – 44,2) у п = 77;ріоди 0−1, 1−3, 3−6, 6−9 і 9−12 місяців дослідженнn= 3; відповідно. Тобто через більш ніж 3 місяці лік = 91;вання сприятливиl= 1; ефект, що спостерігаk= 4;ся у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, більше не зростав, а ризик крововиливo= 0;в залишався (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосув= ;ання клопідогреl= 3;ю під час досл= 110;дження CURE знижувало потребу у застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;ної терапії (ВЗР = =3D 43,3 %; ДІ: 24,3−57,5 %) та інгібіторіk= 4; глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa (ВЗР =3D 18,2 %; ДІ: 6,5–28,= 3 %).

Кількіст= ;ь пацієнтів, які досягли комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, ІМ, інсульт або рефрактернk= 2; ішемія), становила 1035 (16,5 = %) у групі клопідогреl= 3;ю і 1187 (18,8 %) у плацебо-гру = 87;і. Відносне зниження ризику становило 14 % (95 % ДІ: 6–21 %, p=3D0,0005) у групі клопідогреl= 3;ю. Такий ефект був здебіль = 96;ого зумовлений статистичнl= 6; значущим зниженням частоти виникнення ІМ [287 (4,6 %) у групі клопідогреl= 3;ю і 363 (5,8 %) у групі плацебо]. Змі&#= 1085;и частоти повторних госпіталізk= 2;цій з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; не спостерігаl= 3;ося.

Результа= ;ти, одержані у групах пацієнтів і = 79; різними характерисm= 0;иками (наприклад, нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; або ІМ без патологічнl= 6;го зубця Q, рівень ризику від низького до високого, діабет, необхіднісm= 0;ь реваскулярl= 0;зації, вік, стать), збігалися з результатаl= 4;и первинного аналізу. Зокрема, додатковий аналіз 2172 пацієнтів (17 % від усієї групи паціє = 85;тів CURE), яким було встановленl= 6; стент (Stent-CURE), пок = 72;зав, що при лікуванні клопідогреl= 3;ем, порівняно з плацебо, спостерігаn= 8;ться значуще ВЗР (26= ,2 %), що свідчить на користь клопідогреl= 3;ю у попередженl= 5;і розвитку первинної кінцевої точки (ССС, ІМ, інсульт), а також значуще ВЗР (23= ,9 %) для другої комбінованl= 6;ї первинної кінцевої точки (ССС, ІМ,= інсульт або рефрактернk= 2; ішемія). Більше того, профіль безпеки клопідогреl= 3;ю у цій підгру= 087;і пацієнтів н = 77; викликає ніяких особ = 83;ивих зауважень. Таким чином, результати додатковогl= 6; аналізу групи пацієнтів збігаються = 79; результатаl= 4;и всього дослідженнn= 3;.

Сприятли= ;вий ефект клопідогреl= 3;ю був продемо = 85;стрований незалежно від отримання н = 77;відкладног&#= 1086; та довготриваl= 3;ого лікування іншими серцево-суд = 80;нними засобами (та= 082;ими як гепарин/низ= 00;комолекуля&#= 1088;ний гепарин, інгібітори глікопротеo= 1;нових рецепторів GPIIb/IIIa, ліпідознижm= 1;вальні препарати, бета-блокат = 86;ри та інгібітори АПФ). Ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю не залежала від дози АСК (75−325 мг 1 раз на добу).

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.=

У пацієнтів і = 79; гострим ІМ з підйомом сегмента ST оцінювали безпеку та ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю у двох рандомізовk= 2;них, плацебо-кон = 90;рольованих, подвійних сліпих досл= 10;дженнях CLARITY та COMMIT, а також проспективl= 5;ому аналізі підгрупи CLARITY(CLARITY PCI).

У дослідженнn= 3; CLARITY було включено 3491 па= ;цієнт, у яких протягом останніх 12 годин відбу = 74;ся ІМ з підйомо= 084; сегмента ST і була заплан = 86;вана терапія тромболітиm= 5;ними засобами. Пацієнти одержували клопідогреl= 3;ь (300 мг навантаж= ;увальної дози, потім – по 75 мг/добу, n=3D1752) &#= 1072;бо плацебо (n=3D1739), обидва – у комбінації = 79; АСК (наванта= 078;увальна доза – 150−325 мг, після чого – по 75−162 мг/добу), фібринолітl= 0;чним агентом та у разі необхідносm= 0;і – з гепарином. Подальше спостережеl= 5;ня за пацієнтами тривало 30 днів. Первинною к= 10;нцевою точкою була оклюзія пов’язаної = 79; інфарктом артерії, виявлена на ангіограмі перед випискою з клініки, летальний наслідок аб = 86; рецидив ІМ перед проведенняl= 4; коронарної ангіографіo= 1;. Для пацієнтів, яким не пров= 086;дилась ангіографіn= 3;, первинною кінцевою точкою був летальний н = 72;слідок або рецидив інфаркту міокарда до восьмої доб = 80; або до виписки з клініки. У гр&#= 1091;пі пацієнтів було 19,7 % жінок, 29= ,2 % пацієнтів ≥ 65 = років. Загалом 99,7 % пацієнтів отримували фібринолітl= 0;ки (фібриноспе = 94;ифічні − 68,7 %, фібринон= 077;специфічні − 31,1 %), 89,5 % – гепарин, 78,7 % – бета-блокат = 86;ри, 54,7 % – інгібітори АПФ і 63 % – статини.

Первинно= ;ї кінцевої точки досягли 15 % пацієнтів і = 79; групи, що отримувала клопідогреl= 3;ь, і 21,7 % із групи, що отримувала плацебо. Таким чином, абсолютне зниження становило 6,7 % o= 0; з перевагою 36 % на користь клопідогреl= 3;ю (95 % ДІ: 24–47 %; p < 0,001), в ос&= #1085;овному у зв’язку зі зменшенням випадків розвитку оклюзії артерії, пов’язаної = 79; інфарктом. Така перевага спостерігаl= 3;ася у всіх попередньо визначених підгрупах п = 72;цієнтів, розподіленl= 0;х за віком, статтю, лока= 083;ізацією інфаркту і видом отримуваноo= 1; терапії фібринолітl= 0;ками або гепаринами.

Аналіз підгрупи CLARITY PCI охоплював 1863 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST, яки= 084; проводять черезшкірнk= 7; коронарне в = 90;ручання (ЧКВ). Пацієнти, які отримували навантажувk= 2;льну дозу 300 мг клопідогреl= 3;ю (n=3D933), мали значн= е зниження частоти ССС, ІМ або інсульту пі = 89;ля ЧКВ порівняно з тими, хто отримував плацебо (n=3D930) (3,6 % т&= #1072; 6,2 % відповідно= ;, ві&= #1076;ношення шансів [ВШ]: 0,54; 9= 5 % ДІ: 0,35–0,85; р=3D0,008). Пацієнти, як= 110; отримували навантажувk= 2;льну дозу 300 мг клопідогреl= 3;ю, мали значне = 079;ниження частоти ССС, ІМ або інсульту протягом 30 днів після ЧКВ порівняно з тими, хто отр&#= 1080;мував плацебо (7,5 % та 12,= 0 % відповідно, ВШ: 0,59; 95 % ДІ: 0,43–0,81; р=3D0,001= ). Однак ця комбінованk= 2; кінцева точка, оціне= 085;а в загальній популяції дослідженнn= 3; CLARITY, не була статистичнl= 6; значущою як вторинна кінцева точка. Не спостерігаl= 3;ося істотної різниці в частоті великих або незначних геморагій між обома методами лікування (2,0 % = 87;ри попередньоl= 4;у лікуванні клопідогреl= 3;ем проти 1,9 % при застосуванl= 5;і плацебо, p>0,99). Результати цього аналізу підтверджуn= 2;ть ефективнісm= 0;ь раннього використанl= 5;я навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST та стратегію рутинного попередньоk= 5;о лікування клопідогреl= 3;ем у пацієнтів, які перенес = 83;и ЧКВ.

Двофакто= ;рний дизайн дослідженнn= 3; COMМІT включав 45852 пацієнти, у яких протягом останніх 24 го&= #1076;ин спостерігаl= 3;ося виникнення симптомів, які дозволяють запідозритl= 0; ІМ, що підтве&#= 1088;джується відхиленняl= 4;и від норми показників = 45;КГ (наприклад, підйом чи депресія сегменту ST або блокада лівої ніжки пучка Гіса). Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь (75 мг/добу, n=3D22 961) аб= о плацебо (n=3D22 891) у комбінації = 79; АСК (162 мг/добу) протягом 28 днів або до виписки з лікарні. Комбінованl= 0;ми первинними кінцевими точками був летальний наслідок з будь-якої причини і перший реци = 76;ив інфаркту міокарда, інсульт або летальний наслідок. У групі пацієнтів було 27,8 % жінок, 58= ,4 % пацієнтів ≥ 60 років (26 % ≥ 70 років) і 54,5 % пацієнтів, які отримували фібринолітl= 0;ки.

Клопідог= ;рель статистичнl= 6; достовірно знижував відносний ризик розвитку летального наслідку з будь-якої причини на 7 % (p =3D 0,029) і відносни = 81; ризик комбінації рецидиву інфаркту, інсульту аб = 86; летального наслідку на 9 %= (p =3D 0,002), що відпові= ;дає абсолютномm= 1; зниженню на 0,5= % і 0,9 % відповідl= 5;о. Такий ефект спостерігаk= 4;ся у пацієнтів = 088;ізного віку і статі незалежно від прийому фібринолітl= 0;ків і спостерігаk= 4;ся протягом перших 24 годин.

Застосу= 074;ання навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю у пацієнтів із гострим коронарним синдромом = 90;а проведенняl= 4; ЧКВ.

До&= #1089;лідження CURRENT-OASIS-7 («Використа = 85;ня оптимальноo= 1; дози клопідогреl= 3;ю та аспірину для зменшен = 85;я повторних подій – Організаціn= 3; для оцінки стратегій при ішемічних синдромах-7»)

Це рандомізовk= 2;не факторне дослідженнn= 3; включало 25086 пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС), які потребувалl= 0; проведення раннього черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання (Ч= 050;В). Пацієнти були випадковим чином рандо = 84;ізовані для отримання подвійної дози (600 мг у 1-й день лікування, потім у дозі 150 мг на добу з 2-го по 7-й день, потім по 75 мг на добу) або стандартноo= 1; дози (300 мг у 1-й день лікування, потім по 75 мг на добу) клопідогреl= 3;ю та високої дози (300–325 мг на добу) АСК або низької доз = 80; (75–100 мг на добу) АСК. 24835 пацієнтів з ГКС пройшли коронарну ангіографіn= 2;, а 17263 пацієнтаl= 4; було проведено ЧКВ. Серед 17263 пацієнтів, яким було проведено ЧКВ, порівня= 085;о зі стандартноn= 2; дозою подвійна доза клопід = 86;грелю зменшила частоту первинної к= 10;нцевої точки (3,9 % та 4,5 % відповідно; скоригованk= 7; ві&= #1076;ношення ризиків [ВР]: = 0,86; 95 % довірчий інтервал [Д= І] від 0,74 до 0,99, p=3D0,039) і значно зменшила тромбоз стента (1,6 % та 2,3 % відповідно, ВР<= /span>: 0,68; 95 % ДІ: від 0,55 до 0,85; р=3D0,001). Великі кровотечі спостерігаl= 3;ися частіше при подвійній дозі, ніж при стандартніl= 1; дозі клопідогреl= 3;ю (1,6 % та 1,1 % відповo= 0;дно; ВР: 1,41, 95 % ДІ від 1,09 до 1,83, p=3D0,009). У цьому дослідженнo= 0; навантажувk= 2;льна доза клопідогреl= 3;ю 600 мг показала постійну ефективнісm= 0;ь як у пацієнт= 110;в віком від 75 років, так і у пацієнтів в= 10;ком до 75 років.

ARMYDA-6 MI («Антитромб = 86;цитарна терапія для зменшення пошкодженнn= 3; міокарда пі = 76; час ангіопл = 72;стики та інфаркту міокарда»)=

Це рандомізовk= 2;не проспективl= 5;е міжнародне багатоцентl= 8;ове дослідженнn= 3; оцінювало попереднє лікування 600 мг проти 300 мг клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі в умова= 093; невідкладнl= 6;го ЧКВ у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST.

Пацієнти отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг (n=3D103) або клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (n=3D98) д = 86; ЧКВ, потім у дозі 75 мг на добу з насту= 087;ного дня після ЧК= 042; до 1 року. Пацієнти, як= 110; отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг, мали значно менший розмір інфаркту по = 88;івняно з тими, хто отримував клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг. Прl= 0; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю у навантажу = 74;альній дозі 600 мг спостерігаl= 3;ося менш частий тромболізиl= 9; при ІМ ступеня <3 після ЧКВ (5,8 % т= 072; 16,3 % відповіднl= 6;, р=3D0,031), покращення ФВЛШ при виписці (52,1 ±9,5 % та 48,8 ±11,3 % відповідно, р=3D0,026) та зменшення основних несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних подій на 30-й день (5,8 % та 15 % відповідно, р=3D0,049). Не спостерігаl= 3;ося посилення кровотечі або ускладнень = 91; місці введе = 85;ня (вторинні кінцеві точки на 30-й день).

До&= #1089;лідження HORIZONS-AMI («Узгодженн= 03; результатіk= 4; реваскуляр&#= 1080;зації та стентуваннn= 3; при гостром = 91; інфаркті міокарда»)=

Це дослідженнn= 3; ретроспектl= 0;вного аналізу бул = 86; проведено, щоб оцінити, чи забезпеч = 91;є клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг швидше та більше інгібуваннn= 3; активації тромбоцитіk= 4;. Результати показали значно нижч= 10; нескориговk= 2;ні показники летальностo= 0; на 30-й день (1,9 % та 3,1 % відповідно= ;, р=3D0,03), повторно&#= 1075;о інфаркту (1,3 % т = 72; 2,3 % відповідно= ;, р=3D0,02) і точного або ймовірного = 90;ромбозу стента (1,7 % та 2,8% відповідно, р=3D0,04) при застосуванl= 5;і клопі= ;догрелю у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг без вищих показників геморагічнl= 0;х подій. Згідн= 086; з багатофак = 90;орним аналізом, клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг був незалежним предиктороl= 4; нижчої част = 86;ти основних несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних подій на 30-й день (ВР: 0,72 [95 % ДІ: віk= 6; 0,53 до 0,98], p=3D0,04). Частота великих кровотеч (не пов’язаних = 79; аортокоронk= 2;рним шунтуванняl= 4;) становила 6,1 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг та 9,4 % у групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (p=3D0,0005). Частота незначних кровотеч становила 11,3 % = 91; групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 600 мг і 13,8 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ю у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (p=3D0,03).

Тривале застосуванl= 5;я (12 місяців) клопідогреl= 3;ю пацієнтами = із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST після ЧКВ.

Дослідженl= 5;я СREDO («Випробува = 85;ня клопідогреl= 3;ю для зменшення неспр = 80;ятливих = подій під час спостережеl= 5;ня»)

Це рандомізовk= 2;не подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; було провед = 77;но в Сполучени = 93; Штатах та Канаді для оцінки переваг тривалого (12 місяців) лік= 091;вання клопідогреl= 3;ем після ЧКВ.

У дослідженнn= 3; було включено 2116 пацієнтів, я= 082;і були рандомізовk= 2;ні для отримання = 82;лопідогрел&#= 1102; у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг (n=3D1053) або плацебо (n=3D1063) за 3–24 години до ЧКВ. Усі паці&#= 1108;нти також отримували 325 мг АСК. Після цього всі пацієнти в обох групах отримували клопідогреl= 3;ь у дозі 75 мг/добу до 28-го дня. З 29-го дня до 12 місяців пацієнти в групі клопідогреl= 3;ю отримували 75 мг/добу клопідогреl= 3;ю, а в контроль= 085;ій групі отримували плацебо. Оби= 076;ві групи отримували АСК протяго = 84; усього дослідженнn= 3; (від 81 до 325 мг/добу). Через 1 рік спостерігаl= 3;ося значне зниження комбінованl= 6;го ризику летальностo= 0;, ІМ або інсульту пр = 80; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю (26,9 % відносне зниження, 95 % Дg= 0;: від 3,9 % до 44,4 %; p=3D0,02; 3 % абсолютне зниження) порівняно з плацебо. Через 1 рік не спостерігаl= 3;ося суттєвого збільшення частоти великих кровотеч (8,8 % у = 075;рупі клопідогреl= 3;ю проти 6,7 % у групі плаце = 73;о, р=3D0,07) або незначних кровотеч (5,3 % у групі клопі = 76;огрелю проти 5,6 % у групі плацебо, р=3D0,84). Автори досл= 10;дження зробили вис = 85;овок, що продовженнn= 3; прийому клопідогреl= 3;ю та АСК протягом щонайменше 1 року призво = 76;ить до статистичнl= 6; та клінічно значущого з = 85;иження серйозних тромботичнl= 0;х подій.

До&= #1089;лідження EXCELLENT («Ефективні = 89;ть стентів Xience / Promus проти стенту Cypher для зменшення п= 10;зніх втрат після стентуваннn= 3;»)

Це проспективl= 5;е відкрите рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; було провед = 77;но в Кореї, щоб оцінити, чи не поступаєтьl= 9;я 6-місячна подвійна антиагрегаl= 5;тна терапія (DAPT) 12-місячній DAPT після імплантаціo= 1; стентів, що елююють другу речовину.

Дослідже= ;ння включало 1443 пацієнтів, яким провод = 80;лася імплантаціn= 3;, яких рандомізувk= 2;ли на 6-місячну DAPT (AСК 100–200 мг/добу та клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу прот= ягом 6 місяців, а потім лише AСК до 12 місяці= ;в) або 12-місячну = DAPT (AСК 100–200 мг/добу та клопідогреl= 3;ь 75 мг/добу протягом 12 місяців). Не спостерігаl= 3;ося суттєвої різниці в частоті недостатноl= 9;ті цільової судини (комбінован = 72; серцева летальністn= 0;, ІМ або реваскулярl= 0;зація цільової су = 76;ини), яка була основною кінцевою точкою між 6-місячною та 12-місячною групами DAPT (ВР: 1,1= 4; 95 % ДІ: від 0,70 до 1,86; р=3D0,60). Крім того, дослідженнn= 3; не показало суттєвої різниці в кінцевій точці безпе = 82;и (комбінація летального наслідку, ІМ, інсульту, тромбозу стента або великої кро = 74;отечі за TIMI) між 6-місячними та 12-місячними групами DAPT (ВР: 1,1= 5; 95 % ДІ: від 0,64 до 2,06; р=3D0,64). Автори дослідженнn= 3; зробили висновок, що 6-місячний DAPT н = 77; поступався 12-місячному DAPT щодо ризику недостатноl= 9;ті цільової судини.

Деескал= 072;ція при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в при гостром = 91; коронарномm= 1; синдромі (ГКС).

Переведе= ;ння з більш потужного інгібітора P2Y<= sub>12-рецепторі= ;в на клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК після гострої фаз = 80; у пацієнтів = 079; ГКС оцінюва = 83;ося у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х, спонсороваl= 5;их дослідникаl= 4;и (ISS), – дослідже = 85;нях TOPIC і TROPICAL-ACS – з даними щодо клінічних результатіk= 4;.

Клінічна користь, що забезпечуєm= 0;ься при застосу = 74;анні більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в, тикагрелорm= 1; і прасугрел= 02;, в опорних дослідженнn= 3;х, зумовлена статистичнl= 6; значущим зниженням частоти повторних ішемічних подій (включ= 072;ючи гострий і підгострий тромбоз стента, інфаркт міокарда та екстрену реваскулярl= 0;зацію). Хоча дані пр= 086; користь стосовно іш = 77;мічних подій послідовно підтверджуk= 4;алися протягом першого рок = 91;, зниження частоти повторних ішемічних подій після ГКС було більшим протягом перших днів після почат = 82;у лікування. Н= 072; відміну від цього, post hoc анал&= #1110;зи продемонстl= 8;ували статистичнl= 6; значуще збільшення ризику кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і більш потужних інгібіторіk= 4; P2Y₁₂-рецептор&#= 1110;в, що виникают= 00; переважно під час підтримуваl= 3;ьної фази після першого місяця післ= 03; ГКС. Дослідженнn= 3; TOPIC і TROPICAL-ACS були сплановані для вивченн= 03; можливості зменшення частоти геморагічнl= 0;х подій при збереженні ефективносm= 0;і клопідогреl= 3;ю.

До&= #1089;лідження TOPIC («Термін інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; після гострого коронарногl= 6; синдрому»).

Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включало пацієнтів з ГКС, які потребувалl= 0; проведення черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). Пацієнти, як= 110; застосовувk= 2;ли аспірин та більш потужний блокатор P2Y₁₂-&= #1088;ецепторів і у яких не відзначалоl= 9;я небажаних явищ через один місяць, були або переведені на застосуванl= 5;я комбінації аспірину і клопідогреl= 3;ю у фіксовани = 93; дозах (деескалаці = 81;на подвійна антитромбоm= 4;итарна терапія (DAPT)), або продовжуваl= 3;и лікування з = 72; попередньоn= 2; схемою (незмінна DAPT).

Загалом було проаналізоk= 4;ано дані 645 з 646 паці&#= 1108;нтів зі STEMI (інфаркт міокарда з елевацією с = 77;гмента ST) або NSTEMI (інфаркт міокарда бе = 79; елевації сегмента ST), або нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю (деескалаці = 81;на DAPT (n =3D 322), незмінна = DAPT (n =3D 323)). Візит под = 72;льшого спостережеl= 5;ня через 1 рік провели у 316 пацієнтів (98,1 = %) з групи деескалаціl= 1;ної DAPT і у 318 пацієнтів (98,5 = %) з групи незмінної DAPT. Медіана под = 72;льшого спостережеl= 5;ня для обох гру= 087; становила 359 днів. Характерисm= 0;ики досліджуваl= 5;ої когорти бул = 80; подібними у 2 групах.

Первинна кінцева точка, яка була комбінацієn= 2; таких подій як летальни = 81; наслідок через серце= во-судинні події, інсульт, екстрена реваскулярl= 0;зація і геморагіч = 85;і події ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (Академічно = 75;о дослідницьl= 2;ого консорціумm= 1; з вивчення кровотеч [Bleeding Academic Research Consortium]) через 1 рік після ГКС, була досягнута у 43 пацієнтів (13,4 = %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 85 пацієнтів (26,3 = %) у групі незм= 110;нної DAPT (p < 0,01). Ця статистичнl= 6; значуща різниця бул = 72; в основному = 079;умовлена меншою кількістю геморагічнl= 0;х подій; при цьому не повідомлялl= 6;ся про різницю за кінцевим = 80; точками ішемічних подій (р =3D 0,36), тоді як геморагічнo= 0; події ≥ 2 ступеня за критеріями BARC відбувалисn= 3; рідше в груп= 110; деескалаціl= 1;ної DAPT (4,0 %) порівнян&= #1086; з 14,9 % у групі незмінної DAPT (l= 8; < 0,01). Геморагічнo= 0; події, визна= 095;ені як всі події за критеріями BARC, спостерігаl= 3;ися у 30 пацієнтів (9,3 %) у групі деескалаціl= 1;ної DAPT і у 76 пацієнтів (23,5 = %) у групі незмінної DAPT (р < 0,01).

До&= #1089;лідження TROPICAL-ACS («Тестуванн= 03; відповіді н = 72; інгібуваннn= 3; тромбоциті&#= 1074; при тривалому антитромбоm= 4;итарному лікуванні гострих коронарних синдромів»)=

Це рандомізовk= 2;не відкрите дослідженнn= 3; включало 2610 пацієнтів і = 79; ГКС із позитивним результатоl= 4; аналізу на біомаркери, = 091; яких було успішно проведено ЧКВ. Пацієнт= 080; були рандомізовk= 2;ні в групи для отримання або прасугрелю = 74; дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 14) (n =3D 1306), або прасугрелю = 74; дозі 5 або 10 мг/добу (дні 0–= 7), після чого відбуваласn= 3; деескалаціn= 3; до клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/добу (дні 8–= 14) (n =3D 1304) у комбінаm= 4;ії з АСК (< 100 мг/добу). На 14-й = 076;ень було проведено оцінку функції тромбоцитіk= 4; (PFT). Пацієнти, які застосовувk= 2;ли лише прасугрель, продовжуваl= 3;и прийом прасугрелю протягом 11,5 місяця.

У пацієнтів, у яких була виконана деескалаціn= 3;, було проведено оцінку високої реактивносm= 0;і тромбоцитіk= 4; (ВРТ). Якщо ВРТ становила ≥ 46 одиниць, пацієнтів знов переводили на застосув = 72;ння прасугрелу = 91; дозуванні 5 або 10 мг/добу протягом 11,5 місяця; якщо ВРТ станови = 83;а < 46 одиниць, пацієнти продовжуваl= 3;и прийом клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг/добу протягом 11,5 місяця. Таки= 084; чином, у групі керованої ескалації були пацієнти, як= 080;м застосовувk= 2;ли або прасугрель (40 %), або клопіk= 6;огрель (60 %). Усім пацієнтам продовжуваl= 3;и застосуванl= 5;я аспірину і проводилосn= 3; подальше спостережеl= 5;ня протягом одного року.

Первинна кінцева точка (комбінован = 72; кінцева точка частоти лет = 72;льних наслідків від серцево-суд = 80;нних причин, ІМ, інсульту і кровотечі ≥&nbs= p;2 ступеня за критеріями BARC через 12 місяців) бул= 072; досягнута, щ= 086; демонструє = 87;ринаймні не меншу ефективнісm= 0;ь клопідогреl= 3;ю. У 95 пацієнтів (7 %) у групі керованої деескалаціo= 1; та у 118 пацієнт= ;ів (9 %) у контрольніl= 1; групі (р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефективносm= 0;і становить 0,0004) відзначалаl= 9;я одна з подій кінцевої точки. Керована деескалаціn= 3; не призвела до збільшен = 85;я комбінованl= 6;го ризику ішемічних подій (2,5 % у групі деескалаціo= 1; порівняно з 3,2 % в контрольніl= 1; групі; р для підтверджеl= 5;ня принаймні н = 77; меншої ефективносm= 0;і становить 0,0115), а також за ключовою вторинною кінцевою точкою — частотою геморагічнl= 0;х подій ≥ 2 ступеня за критеріями BARC (5 % у групі деескалаціo= 1; порівняно з 6 % у контрольніl= 1; групі (p =3D 0,23)). Сукупна частота всі = 93; геморагічнl= 0;х подій (1–5 ступеня за критеріями BARC) становила 9 % (1= 14 подій) у групі керованої деескалаціo= 1; порівняно з 11 % (137 подій) у контрольніl= 1; групі (р =3D 0,14).

П= 086;двійна антиагрегаl= 5;тна терапія при гострому малому ІІ аб= 086; ТІА із середнім та високим ступенем ризику

Подвійна антиагрегаl= 5;тна терапія комбінацієn= 2; клопідогреl= 3;ю та АСК для попередженl= 5;я інсульту після гострого малого ІІ аб= 086; ТІА із середнім та високим ступенем ризику оцін= 02;валась у двох рандомізовk= 2;них дослідженнn= 3;х за спонсорськl= 6;ї підтримки дослідника (ISS) — CHANCE та POINT — за даними результатіk= 4; щодо клініч = 85;ої безпеки та ефективносm= 0;і.

CHANCE (Застосуван= 085;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам г = 88;упи високого ризику з гострими неінвалідиk= 9;уючими церебровасl= 2;улярними подіями)

У цьому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; 5170 пацієнтів з Китаю з гострою TIA (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або гострим малим інсультом (п= 086;казник за шкалою NIHSS ≤ 3). Пацієнти в обох група= 093; отримували АСК у відкритому режимі в 1-й де= нь (у дозі від 75 дl= 6; 300 мг на розсуд лікуючого с = 87;еціаліста). Пацієнти, довільним чином відне = 89;ені до групи клопідогреl= 3;ю-АСК, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажувk= 2;льній дозі 300 мг у 1-й день лікування, потім з 2-го по 90-й день лікування — клопідогреl= 3;ь у дозі 75 мг на добу, а також АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го по 21-й день дослідженнn= 3;. Пацієнти, до= 074;ільним чином віднесені д = 86; групи АСК, от&#= 1088;имували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування т = 72; АСК у дозі 75 мг на добу з 2-го 90-= 081; день лікування.=

Основним показником ефективносm= 0;і була будь-як= 072; нова подія інсульту (ішемічного та геморагі = 95;ного) протягом перших 90 днів після гострого малого ІІ аб= 086; ТІА з високи= 084; ступенем ризику. Ці події відбулися у 212 пацієнтів (8,2 %) в групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 303 пацієнтами (11,7 %) у групі АС= 050; (відношення ризиків [ВР] 0,68; 95 % довірчий інтервал [ДІ] від 0,57 до 0,81; p < 0,001). ІІ відбувся = 091; 204 пацієнтів (7,9 %) в групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 295 пацієнтами (11,4 %) у групі АС= 050; (ВР 0,67; 95 % ДІ від 0,56 до 0,81; p < 0,001). Геморагічнl= 0;й інсульт спостерігаk= 4;ся у 8 пацієнтів у кожній з двох дослід = 78;уваних груп (0,3 % у кожній групі). Помірна або = 090;яжка кровотеча спостерігаl= 3;ася у 7 пацієнтів (0,3 %) з групи клопідогреl= 3;ю-АСК та у 8 (0,3 %) з груп&= #1080; АСК (Р =3D 0,73). Частота будь-яких подій крово = 90;ечі становила 2,3 % у групі клопідогреl= 3;ю-АСК порівняно з 1,6 % у групі АСК (ВР 1,41; 95 % ДІ від 0,95 до 2,10; p =3D 0,09).

POINT (Інгібуванн= 103; агрегації тромбоцитіk= 4; при новій події ТІА та малого ішемічного інсульту)

У цьому рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому баг = 72;тоцентрово&#= 1084;у плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з усього світ = 91; (4881 особа) з гострою TIA (пок= ;азник за шкалою ABCD2 ≥&nbs= p;4) або гострим малим інсул= 00;том (показник за шкалою NIHSS ≤ 3). Усі пацієнт = 80; в обох група= 093; отримували АСК у відкритому режимі з 1-го по 90-й день лікування (у дозі 50—325 мг, залежно від призначеннn= 3; лікуючого спеціалістk= 2;). Пацієнти, довільним чином відне = 89;ені до групи клопідогреl= 3;ю, отримували клопідогреl= 3;ь у навантажу = 74;альній дозі 600 мг у 1-й день лікування, потім у дозі 75 мг на добу з 2-го по 90-й день лікування. П= 072;цієнти, довільним чином віднесені д = 86; групи плацебо, отримували плацебо-вер = 89;ію клопідогреl= 3;ю з 1-го по 90-й ден= 100; лікування.

Первинним показником ефективносm= 0;і була комбін = 72;ція великих ішемічних подій (ІІ, ІМ а= бо летальний наслідок через ішемічну судинну под= 10;ю) на 90-й день. Ці події відбулися у 121 пацієнта (5,0 %) k= 9; групи застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю у комбінаці= 11; з АСК порівняно з= 10; 160 пацієнтами (6,5 %), які отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 0,75; 95 % ДІ від 0,59 до 0,95; p < 0,02). Вторинним показником ефективносm= 0;і був ішемічний інсульт. Він відбувся у 112 пацієнтів (4,6 %= ), які отримували клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; АСК, порівняно з= 10; 155 пацієнтами (6,3 %), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 0,72; 95 % ДІ від 0,56 до 0,92; p =3D 0,01). Первинний п = 86;казник безпеки — велика кровотеча. Вона спосте = 88;ігалася у 23 з 2 432 пацієнтів (0,9 %= ), які отримув = 72;ли клопідогреl= 3;ь у комбінаці= 11; з АСК, та у 10 з 2 449 пацієнтів (0,4 %= ), які отримували АСК як монот= 077;рапію (ВР 2,32; 95 % ДІ від 1,10 до 4,87; p =3D 0,02). Малі крововиливl= 0; були у 40 пацієнтів (1,6 %= ), які отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у комбінаці= 11; з АСК, та у 13 пацієнтів (0,5 %= ), які отримували АСК як монотерапіn= 2; (ВР 3,12; 95 % ДІ від 1,67 до 5,83; p =3D 0,001).

Аналіз динаміки досліджень CHAN= CE та POINT

Переваг щодо ефективносm= 0;і при продовженнo= 0; подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії (DAPT) по = 85;ад 21 день виявлено не було. Розглянуто динаміку серйозних ішемічних подій та мас= 080;вних крововиливo= 0;в у групах лікування з метою аналізу впливу короткострl= 6;кового курсу DAPT.

<= /o:p>

Динаміка серйозних ішемічних подій та мас= 080;вних крововиливo= 0;в у групах лікування в = 076;ослідження&= #1093; CHANCE та POINT

Кі = 83;ькість випадків

Р= ;езультати в дослідженн= 103;х
CHANCE та POINT

Розпод&= #1110;л по групах лікування

Усього<= o:p>

1-й тиждень

2-й тиждень

3-й тиждень

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Великі ішемічні події

АСК (n =3D 5035= )

458

330

36

21

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5016)

328

217

30

14

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Різниц&= #1103;

130

113

6

7

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Велика кровотеча

АСК (n =3D 5035= )

18

4

2

1

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5016)

30

10

4

2

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Різниц&= #1103;

-12

-6

-2

-1

<= o:p>

<= o:p>

<= o:p>

Фібриля= 094;ія передсердь.=

У дослідженнn= 3; ACTIVE-W та ACTIVE-А, які були окремими до = 89;лідженнями у межах програми ACTIVE, було включе = 85;о пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь (= 060;П), які мали щонайменше один фактор ризику вини = 82;нення судинних порушень. Ґрунтуючисn= 0; на критерія = 93; включення у дослідженнn= 3;, лікарі залучали пацієнтів д = 86; дослідженнn= 3; ACTIVE-W, якщо вони були кандидатамl= 0; на отриманн= 03; терапії антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) (наприкл&= #1072;д варфарином). У дослідженнn= 3; ACTIVE-А було вклю= 095;ено пацієнтів, які не могли отримувати = 40;ВК-терапію через проти = 87;оказання або небажання отримувати = 94;е лікування.

Дослідже= ;ння ACTIVE-W продемонстl= 8;увало, що антикоаг = 91;лянтна терапія антагоністk= 2;ми вітаміну К була більш ефективною, ніж лікування к = 83;опідогреле&#= 1084; та АСК.

Дослідже= ;ння ACTIVE-А (n =3D 7554) було багатоцентl= 8;овим, рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, плацебо-кон = 90;рольованим дослідженнn= 3;м, у якому порі= 074;нювали клопідогреl= 3;ь 75 мг на добу + АСК (n =3D 3772) із пла = 94;ебо + АСК (n =3D 3782). Рекомендовk= 2;на доза АСК ста= 085;овила від 75 до 100 мг на добу. Пацієнти отримували лікування упродовж періоду до 5 років.

Пацієнти= ;, рандомізовk= 2;ні у програму ACTIVE, мали докуме = 85;тально підтверджеl= 5;у ФП, тобто пос&#= 1090;ійну форму ФП або щонайменше 2 епізоди пар = 86;ксизмально&#= 1111; ФП упродовж останніх 6 місяців, та принаймні один із таки= 093; факторів ри = 79;ику: вік ≥ 75 років а= ;бо вік від 55 до 74 років, або цукровий діабет, що потребує медикаментl= 6;зного лікування, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;ий перенесениl= 1; ІМ, або документалn= 0;но підтверджеl= 5;у ішемічну хворобу сер = 94;я; попереднє лікування з приводу системної артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;; раніше пере = 85;есений інсульт, транзиторнk= 2; ішемічна атака (ТІА), си= стемна емболія без ураження структур ЦН = 57;; дисфункція лівого шлуночка з показником фракції викиду лівого шлун = 86;чка <45 % або документалn= 0;но підтверджеl= 5;е захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин. Середній ба = 83; за шкалою CHADS2 становив 2 (у межах 0−6).

До основних критеріїв виключення пацієнтів і = 79; дослідженнn= 3; належали документалn= 0;но підтверджеl= 5;а виразкова хвороба впродовж останніх 6 місяців; внутрішньоl= 4;озкова кровотеча в анамнезі, серйозна тромбоцитоl= 7;енія (кількість тромбоцитіk= 4; <50×10⁹/л); потреба у застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю або пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (ПАК) або непе&= #1088;еносимість будь-якої з цих двох речовин.

73 % пацієнтів, включених у дослідженнn= 3; ACTIVE-А, не могли отримувати АВК у зв’язк= 091; з висновкам = 80; лікаря чере = 79; неможливісm= 0;ь проведення моніторингm= 1; міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ), внаслідок схильності до падіння ч= 080; травми голови або наявності специфічноk= 5;о фактора ризику виникнення кровотечі; щодо 26 % пацієнтів рішення лікаря ґрунтувалоl= 9;я на небажанн= 10; пацієнта отримувати = 40;ВК.

41,8 % пацієнтів становили жінки. Середній ві = 82; дорівнював 71 рік, 41,6 % пацієнтів були віком від 75 років. Загалом 23 % пац= ;ієнтів отримували антиаритміm= 5;ні засоби, 52,1 % − бета-блокат = 86;ри, 54,6 % − інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту та 25,= 4 % − статини.

Кількіст= ;ь пацієнтів, які досягли первинної кінцевої точки (час до першого виникнення інсульту, ІМ, системної емболії без ураження структур ЦН = 57; або летального наслідку), становила 832 (22,1 %) у групі пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 924 (24,4 %) у групі плацебо + АСК (відносне зниження ри = 79;ику на 11,1 %, 95 % ДІ: 2,4−19,1%; р =3D 0,= 013), насамперед через значн = 77; зниження частоти розвитку інсультів. Інсульти ви = 85;икли у 296 (7,8 %) пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь + АСК, та 408 (10,8 %) пацієнтів, які отримували плацебо + АСК (відносне зниження ризику на 28,4 %; 95 % ДІ: 16,8−38,3 %, р =3D 0,00001).

Ді&= #1090;и

У дослідженнo= 0; з підвищенн= 03;м доз, що проводилосn= 3; з участю 86 новонароджk= 7;них або немовля = 90; віком до 24 місяців з ризиком виникнення тромбозу (PICOLO), клопідогреl= 3;ь застосовувk= 2;ли у послідовн = 80;х дозах 0,01, 0,1 і 0,2 мг/кг новонароджk= 7;ним і немовлята = 84; і у дозі 0,15 мг/к= 075; тільки новонароджk= 7;ним. При дозі 0,2 мг/кг середній показник інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; становив 49,3 % (5 м&= #1082;М АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4;), що було порівнянниl= 4; із таким у дорослих, як= 110; отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; у дозі 75 мг/на добу.

У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому дослідженнo= 0; з участю паралельниm= 3; груп (CLARINET) 906 діте= 081; (новонародж = 77;них і немовлят) із вроджено= 02; вадою серця ціанотичноk= 5;о типу, яким проводиласn= 3; паліативна операція зі створення системно-ле = 75;еневого артеріальнl= 6;го шунта, були рандомізовk= 2;ні для отримання клопідогреl= 3;ю 0,2 мг/кг (n =3D 467) або плацебо (n =3D 439) із одночасним проведенняl= 4; супутньої базової терапії до моменту проведення другого етапу операції. Середній ча = 89; між проведенняl= 4; паліативноo= 1; операції зі створення шунта і першим введенням досліджуваl= 5;ого препарату становив 20 днів. Приблизно 88 % пацієнтів одночасно отримували АСК (від 1 до 23 мг/кг/на добу). Достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо досягнення первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки, яка складалася = 79; летальних випадків, тромбозу шунта або проведення хірургічноk= 5;о втручання н = 72; серці до 120 дня життя після виникнення події, спричиненоo= 1; тромбозом, н= 077; спостерігаl= 3;ося і становило 89 [19,1 %] у групі клопідогреl= 3;ю і 90 [20,5 %] у групі плацебо (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Найчастішоn= 2; побічною реакцією як = 091; групі клопідогреl= 3;ю, так і у групі плацебо був розвиток кровотечі, п= 088;оте достовірниm= 3; відмінностk= 7;й між групами щодо частот = 80; її виникнення виявлено не = 073;уло. Під час подальшого довгострокl= 6;вого періоду спостережеl= 5;ня за побічним = 80; явищами 26 пацієнтів, у яких шунт залишався н = 72; момент досягнення 1-річного віку, отримували = 82;лопідогрел&#= 1100; до досягнення 18-місячного віку. Під час цього періоду спостережеl= 5;ня профіль безпеки препарату н = 77; змінювався.

У дослідженнn= 3;х CLARINET і PICOLO використовm= 1;вався відновлениl= 1; розчин клопідогреl= 3;ю. У досліджен = 85;і відносної біодоступнl= 6;сті у дорослих в= 110;дновлений розчин клопідогреl= 3;ю продемонстl= 8;ував аналогічниl= 1; ступінь і трохи вищу швидкість абсорбції основного циркулюючоk= 5;о (неактивног = 86;) метаболіту порівняно і = 79; зареєстровk= 2;ною таблетованl= 6;ю формою преп = 72;рату.

Фар = 84;акокінетик&#= 1072;.

Всм = 86;ктування

Після пероральноk= 5;о прийому одноразовоo= 1; та багаторазоk= 4;их доз 75 мг на добу клопідогреl= 3;ь швидко всмоктуєтьl= 9;я. Середні максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї в плазмі незміненогl= 6; клопідогреl= 3;ю (близько 2,2–2,5 нг/мл після одноразовоo= 1; дози 75 мг перорально) досягалися приблизно через 45 хв після прийм = 72;ння дози. Абсорбція становить н = 77; менше 50 %, як показує екскреція метаболітіk= 4; клопідогреl= 3;ю із сечею.

Роз = 87;оділ

Клопідогре&= #1083;ь і основний (неактивний) метаболіт, щ= 086; циркулює в крові, in vitro оборотно зв’язуютьсn= 3; з білками плазми люди = 85;и (98 % і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишаєтьсn= 3; ненасичуваl= 5;им in vitro в межах широкого діапазону концентрацo= 0;й.

Мет = 72;болізм

Клопідогре&= #1083;ь екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться в печінці. In vitro та in vivo існує два основних шляхи його метаболізмm= 1;: один відбуваєтьl= 9;я за участю естераз та п= 088;изводить до гідроліз = 91; з утворення = 84; неактивногl= 6; похідного карбонової кислоти (яке становить 85 % від усіх метаболітіk= 4;, що циркулюю = 90;ь у плазмі), а до іншого залучені ферменти системи цитохрому P450. Спочатку клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься на проміжни = 81; метаболіт 2-оксо-клопід&#= 1086;грель. У результат= 10; подальшого метаболізмm= 1; 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю утворюєтьсn= 3; тіолове пох= 10;дне – активний метаболіт. Цей активни = 81; метаболіт утворюєтьсn= 3; переважно з = 72; допомогою ферменту CYP2C19, за участю кількох інших ферме = 85;тів системи CYP, таких як CYP1A2, CYP2B6 і CYP3A4. Активний м= 077;таболіт клопідогреl= 3;ю (тіолове похідне), яки&#= 1081; був виділений in vitro, швидко та незворотно зв’язуєтьсn= 3; з рецептора = 84;и на тромбоцитаm= 3;, тим самим перешкоджаn= 2;чи агрегації тромбоцитіk= 4;.

Показник Сmax для активного метаболіту = 08; вдвічі вищи = 84; після прийому одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг клопідогреl= 3;ю порівняно з тим, що спостерігаn= 8;ться після 4-денного зас&#= 1090;осування підтримуваl= 3;ьної дози 75 мг. С_max досягаєтьсn= 3; приблизно через 30–60 хвилин післ= 03; прийому препарату.

Вив = 77;дення

Через 120 годи= 085; після прийому внутрішньо міченого ¹⁴C-= 082;лопідогрел&= #1102; у людини приблизно 50 % мітки вивод = 80;лося із сечею і близько 46 % – іk= 9; калом. Після пероральноk= 5;о приймання одноразовоo= 1; дози 75 мг період напіввиведk= 7;ння клопідогреl= 3;ю становить близько 6 годин. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння основного (неактивног = 86;) метаболіту, що циркулює = 074; крові, становить 8 годин після одноразовоk= 5;о і багаторазоk= 4;ого прийому препарату.=

Фармакl= 6;генетика. CYP2C19 бере участь в утворенні я = 82; активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопід&#= 1086;грелю. Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та антитромбоm= 4;итарні ефекти, за даними вимірюваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; ex vivo, відрізняютn= 0;ся залежно від генотипу CYP2C19.

Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціонуюm= 5;ому метаболізмm= 1;, тоді як алел= 110; CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відпоk= 4;ідають нефункціонm= 1;ючому метаболізмm= 1;. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідалn= 0;ні за більшіст= 00; алелей, що ослаблюють функцію, у пацієнтів є = 74;ропеоїдної (85 %) та монголоїднl= 6;ї (99 %) рас зі зниж= 077;ним метаболізмl= 6;м. Інші алелі, асоційованo= 0; з відсутнім або ослабленим метаболізмl= 6;м, зустрічаютn= 0;ся значно рідш = 77;. До них належ= 072;ть CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнт зі зниженим метаболізмl= 6;м має два нефункціонk= 2;льних алелі, як зазначено вище. Згідно з опубліков = 72;ними даними генотипи CYP2C19, які відповідаюm= 0;ь зниженому метаболізмm= 1;, зустрічаютn= 0;ся у 2 % пацієнтів європеоїднl= 6;ї раси, 4 % пацієнтів н = 77;гроїдної раси та 14 % пацієнтів китайської національнl= 6;сті. Зараз існують тести, які до&#= 1079;воляють визначити генотип CYP2C19.

У перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; з участю 40 здорових добровольцo= 0;в, по 10 у кожній з чотирьох гр = 91;п, що відповідаюm= 0;ь певному тип = 91; метаболізмm= 1; CYP2C19 (надшвидкий, інтенсивниl= 1;, проміжний т = 72; знижений), оцінювали фармакокінk= 7;тику та антитромбоm= 4;итарні ефекти при застосуванl= 5;і дози 300 мг із подальшим прийомом дози 75 мг на добу, а також дози 600 мг із подальшим прийомом дози 150 мг на добу. Кожен із цих видів лікування застосовувk= 2;ли в цілому впродовж 5 дн&#= 1110;в (до досягнення стабільногl= 6; стану). Не бул&= #1086; виявлено суттєвих ві = 76;мінностей у показника = 93; концентрацo= 0;ї активного метаболіту = 91; крові та середніх по = 82;азниках пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (ПАТ) між особами із надшвидким, інтенсивниl= 4; та проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. В осіб зі зни&#= 1078;еним метаболізмl= 6;м концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові зменшилася на 63−71 % порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м. Після засто = 89;ування режиму дозування 300 мг/75 мг антитромбоm= 4;итарні ефекти в осі= 073; зі зниженим метаболізмl= 6;м були менш вираженими, при цьому середній показник ПА = 58; (5 мкМ АДФ) стан= ;овив 24 % (24 години) і 37 % (день 5) порівняно з ПАТ 39 % (24 години) і 58 % (день 5) в осіб з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м та 37 % (24 години) і= 60 % (день 5) в осіб із проміжни = 84; метаболізмl= 6;м. Коли особам зі зниженим метаболізмl= 6;м застосовувk= 2;ли режим дозування 600 мг/150 мг, концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові була вищою, ніж пр&#= 1080; застосуванl= 5;і режиму дозування 300 мг/75 мг. Крім того, показники ПАТ становили 32 % (24 години) і 61 % (день 5), які були вищими, ніж в осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м, що отримува = 83;и дози 300 мг/75 мг, та подібним = 80; до показник= 10;в, отриманих в інших група = 93;, виділених залежно від типу метабо = 83;ізму CYP2C19, при застосуванl= 5;і режиму дозу = 74;ання 300 мг/75 мг. За результатаl= 4;и досліджень = 82;лінічних ефектів належний режим дозув = 72;ння для цієї групи пацієнтів н = 77; був визначе = 85;ий.

Аналогіч= ;но до результатіk= 4;, наведених в = 80;ще, у метааналізo= 0; 6 досліджень = 79; урахуванняl= 4; показників рівноважноk= 5;о стану 335 пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, було продемонстl= 8;овано, що концентрацo= 0;я активного метаболіту = 91; крові зменшилася на 28 % в осіб з проміжним метаболізмl= 6;м і на 72 % у осіб з= 110; зниженим метаболізмl= 6;м; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; (5 мкМ АДФ) також зменш = 80;лося, при цьому різниця у показниках ПАТ станови = 83;а 5,9 % та 21,4 % відповідно порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

Вплив генотипу CYP2C19 н= 072; клінічні результати = 91; пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, у ході проспективl= 5;их рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них випробуванn= 0; не вивчали. Проте було проведено цілу низку ретроспектl= 0;вних аналізів з метою оцінк = 80; цього ефект = 91; у пацієнтів, які отримували клопідогреl= 3;ь, для яких існують результати генотипуваl= 5;ня: CURE (n =3D 2721), CHARISMA (N =3D 2428), CLARITY-ТІМI 28= (n =3D 227), TRITON-ТІМI 38 (n =3D 1477), і ACTIVE-A (n = =3D 601). Крім того, іс&#= 1085;ують результати кількох опубліковаl= 5;их когортних досліджень.

У ході аналізу TRITON‑TIMI 38 та 3 когортних досліджень (Col= let, Sibbing, Giusti) комбінованk= 2; група, яка складалася = 79; осіб із проміжним т = 72; зниженим метаболізмl= 6;м, мала вищу частоту виникнення серцево-суд = 80;нних подій (летал= 100;ний наслідок, інфаркт міокарда та інсульт) або тромбозу ст = 77;нтів, ніж особи з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

У ході аналізу CHARISMA та одного когортного дослідженнn= 3; (Simon) в осіб зі зниженим метаболізмl= 6;м спостерігаl= 3;ася підвищена частота виникнення подій порівняно з особами з інтенсивниl= 4; метаболізмl= 6;м.

В аналізk= 2;х CURE, CLARITY, ACTIVE-A та в одному з когортних досліджень (Tre= nk) частота виникнення серцево-суд = 80;нних подій достовірно не залежала від особлив = 86;стей метаболізмm= 1;.

Жоден із цих аналізі = 74; не включав достатньої кількості пацієнтів для того, щоб можна було виявити різницю у клінічних результатаm= 3; у пацієнтів зі зниженим метаболізмl= 6;м.

Особлиk= 4;і категорії пацієнтів.= Фармакокінk= 7;тика активного метаболіту = 82;лопідогрел&#= 1102; не досліджуваl= 3;ася у нижчезазн = 72;чених особливих категорій пацієнтів.

Нирковk= 2; недостатніl= 9;ть. Після регулярногl= 6; застосуванl= 5;я 75 мг клопідог&= #1088;елю на добу пацієнтами із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну R= 11; 5–15 мл/на хвилину) інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було менш виражене (25 %) порівняно і = 79; таким же ефектом у здорових до = 73;ровольців, а час кровотечі був подовже = 85;ий майже так само, як і у здорових добровольцo= 0;в, які отримували 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу. Клінічна переносиміl= 9;ть була хорошо= 02; в усіх пацієнтів.=

Печінкl= 6;ва недостатніl= 9;ть. Після регулярногl= 6; прийому 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу впродовж 10 днів пацієнтами із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю інгібуваннn= 3; АДФ-індуков = 72;ної агрегації тромбоцитіk= 4; було таким самим, як і у здорових добровольцo= 0;в. Середнє подовження часу кровотечі т = 72;кож було однаковим в обох групах.

Расова приналежніl= 9;ть. Поширеніст&= #1100; алелей CYP2C19, які спричиняютn= 0; проміжну та слабку метаболічнm= 1; активність CYP2= C19, відрізняєтn= 0;ся залежно від расової/етн= 10;чної приналежноl= 9;ті (див. розділ «Фармакогеl= 5;етика»). Існують обмежені дані щодо пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси, які дають змогу = 086;цінити клінічне значення генотипуваl= 5;ня цього CYP з точки зору клінічних результатіk= 4;.

Докліні= 095;ні дані= .

Побічним= ;и ефектами, що найчастіше спостерігаl= 3;ися під час доклінічниm= 3; досліджень = 85;а тваринах, були зміни з боку печінк = 80;. Вони з’являлися при введенн= 10; доз, що призводили до концентрацo= 0;ї клопідогреl= 3;ю в крові, майж&#= 1077; у 25 разів вище концентрацo= 0;й, які спостер= 10;гаються у людини при клінічному застосуванl= 5;і дози 75 мг клопідогреl= 3;ю на добу, і бул&= #1080; наслідком дії препарату н = 72; ферменти, що беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;. При застосуванl= 5;і у людини терапевтичl= 5;их доз клопідогреl= 3;ю жодного впливу на ферменти, що беруть участь у печінковомm= 1; метаболізмo= 0;, не спостері = 75;ався.

При введенні високих доз клопідогреl= 3;ю щурам та мавпам-бабу= 11;нам спостерігаl= 3;ася погана шлункова переносиміl= 9;ть препарату (в= 080;никав гастрит, ерозивне ураження шлунка та/аб= 086; блювання).

При введенні клопідогреl= 3;ю мишам впродовж 78 тижнів та щурам впродовж 104 тижнів у дозах до 77 мг/кг на добу (що майже у 25 разів перевищує концентрацo= 0;ї, які спостерігаn= 2;ться у людини при клінічному застосуванl= 5;і дози 75 мг/на добу) не отримано жодних доказів канцерогенl= 5;ої дії препарату.

Було проведено цілий ряд досліджень генотоксичl= 5;ості клопідогреl= 3;ю в умовах in vitro та in vivo, однак вони не виявили жодної генотоксичl= 5;ої дії препарату.

Клопідог= ;рель не впливав н= 072; репродуктиk= 4;ну функцію щурів, а також не чинив тератогеннl= 6;ї дії ні у щурів, ні у кролів. При введенні щу = 88;ам у період лактації клопідогреl= 3;ь призводив д = 86; незначної затримки розвитку по = 90;омства. Спеціальні фармакокінk= 7;тичні дослідженнn= 3; з радіоактивl= 5;о міченим клопідогреl= 3;ем довели, що вихідна речовина та її метаболі = 90;и екскретуютn= 0;ся у грудне молоко. Отже, не можна виключати я = 82; безпосередl= 5;ього впливу препарату н = 72; потомство (незначна токсична дія), так і опосередкоk= 4;аного впливу (внаслідок п= 086;гіршення смакових якостей молока).

Клі = 85;ічні характерисm= 0;ики.

Показання.=
Втори= 085;на профілактиl= 2;а проявів атеротромбl= 6;зу

Клопід= ;огрель показаний:=

o&nb= sp;   дор = 86;слим пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда (початок лік= 091;вання − через кілька днів, але не пізні= 096;е ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування − через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виник = 85;ення) або у яких діагностовk= 2;но захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х артерій;

o&nb= sp;   дор = 86;слим пацієнтам і = 79; гострим коронарним синдромом:=

– із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановленl= 6; стент у ході проведення черезшкірнl= 6;го коронарногl= 6; втручання, у комбінаці= 11; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (АСК);

– із гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у пацієнтів, яким проводять черезшкірнk= 7; коронарне втручання (у тому числі пацієнтів, яким встановлююm= 0;ь стент), або пацієнтам, я= 082;і отримують стандартне медикаментl= 6;зне лікування т = 72; яким показана тромболітиm= 5;на/фібринол&#= 1110;тична терапія.

Тр&= #1072;нзиторна ішемічна атака (ТІА) середнього та високого ступеня ризику або малий ішемі = 95;ний інсульт (ІІ)

Клопідог= ;рель у комбінаці= 11; з АСК показаний:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>o&nb= sp; доросл&#= 1080;м пацієнтам з ТІА середнього та високого ступеня ризику (ABCD2¹ ≥ 4) або малим ішемічним інсультом (п= 086;казник за шкалою NIHSS²= ≤ 3) про&#= 1090;ягом 24 годин після події TIA або ІІ= ;.

[1] Вік, артеріальнl= 0;й тиск, клінічні ознаки, трив= 072;лість та діагнози цукрового діабету.

2 Шкала інсульту Національнl= 6;го інституту з = 76;оров’я.

Про = 92;ілактика атеротромбl= 6;тичних та тромбоем = 73;олічних подій при фібриляції передсердь=

Клопідогре&= #1083;ь у комбінаці= 11; з АСК показаний дорослим пацієнтам і = 79; фібриляцієn= 2; передсердь, які мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказk= 2;ння до лікуванн= 03; антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК) і які мають низький ризик виникнення кровотеч, дл= 103; профілактиl= 2;и атеротромбl= 6;тичних та тромбоембоl= 3;ічних подій, у тому числі інсул= 00;ту.

Для отримання додаткової інформації див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;».

Протипоказ&= #1072;ння.
Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-яког= 086; компонента препарату.=

Тяжка печінкова недостатніl= 9;ть.

Гостра пато= логічна кровотеча (наприклад, пептична виразка або = 074;нутрішньоч&= #1077;репний крововилив).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Лік = 72;рські засоби, застосуванl= 5;я яких супров = 86;джується підвищенняl= 4; ризику кровотеч. Через потенційниl= 1; адитивний ефект існує = 087;ідвищений ризик геморагічнl= 0;х ускладнень, тому одночасне застосуванl= 5;я таких лікар = 89;ьких засобів із клопідогреl= 3;ем вимагає обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Перора= ;льні антикоагулn= 3;нти. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Клопідогреl= 3;ь із пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами не рекомендуєm= 0;ься, оскільки та = 82;а комбінація може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотечі (= 076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Хоча застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу не змінює фармакокінk= 7;тичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння (МНС) у пацієнтів, які впродов = 78; тривалого часу отримують лікування варфарином, одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та варфарин = 91; збільшує ри = 79;ик кровотечі через існування незалежногl= 6; впливу на гемостаз.=

Інгібі= ;тори глікопротеo= 1;нових рецепторів ІІb/IIIа. Клопідогре&= #1083;ь слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, які отримують інгібітори = 75;лікопротеї&#= 1085;ових рецепторів ІІb/IIIа (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ац&= #1077;тилсаліцил= ;ова кислота (АСК).<= /i> Ацетилсаліm= 4;илова кислота не змінює інгі = 73;іторну дію клопідогреl= 3;ю на АДФ-індуков = 72;ну агрегацію тромбоцитіk= 4;, але клопідогреl= 3;ь посилює дію ацетилсаліm= 4;илової кислоти на агрегацію тромбоцитіk= 4;, індуковану колагеном. Проте одночасне застосуванl= 5;я 500 мг АСК 2 рази на добу протягом одного дня н= 077; спричинюваl= 3;о значущого збільшення часу кровот = 77;чі, подовженогl= 6; внаслідок прийому кло = 87;ідогрелю. Оскільки можлива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідогреl= 3;ем і ацетилсал= 10;циловою кислотою з підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препаратів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Незважаючи на це, клопідогреl= 3;ь і АСК сумісн= 086; застосовувk= 2;ли до 1 року (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

Геп = 72;рин. За даними клінічного дослідженнn= 3;, проведеногl= 6; з участю здорових добровольцo= 0;в, клопідогреl= 3;ь не потребував коригуваннn= 3; дози гепарину та не змінював дію гепарин = 91; на коагуляц= 10;ю. Одночасне застосуванl= 5;я гепарину не змінювало інгібуючу дію клопідогреl= 3;ю на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;. Оскільки мо = 78;лива фармакодинk= 2;мічна взаємодія між клопідо = 75;релем і гепарином із підвищенняl= 4; ризику кровотечі, одночасне застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тро = 84;болітичні засоби. Безпека одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, фібриноспеm= 4;ифічних або фібрино = 85;еспецифічн&#= 1080;х тромболітиm= 5;них агентів та гепаринів була досліджена = 91; хворих із гострим інфарктом міокарда. Частота розвитку клінічно зн = 72;чущої кровотечі була аналогічноn= 2; тій, що спостерігаl= 3;ася при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і тромболітиm= 5;них препаратів та гепарину = 079; АСК (див. розділ «Побічні реакції»).

Нес = 90;ероїдні протизапалn= 0;ні препарати (Н= 055;ЗП). У клінічному дослідженнo= 0;, проведеномm= 1; з участю здорових добровольцo= 0;в, одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю та напроксену = 79;більшувало кількість прихованих шлунково-ки = 96;кових кровотеч. Однак через відсутністn= 0; досліджень щодо взаємодії препарату з іншими НПЗП дотепер не з’ясовано, ч= 080; зростає ризик шлунково-ки = 96;кових кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і з усіма НПЗП. Тому необхі = 76;на обережністn= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і НПЗП, зокрем= 072; інгібіторіk= 4; ЦОГ-2, з клопідогреl= 3;ем (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Іншo= 0; антиагрегаl= 5;ти. = 54;дночасне застосуванl= 5;я антитромбоm= 4;итарних лікарських засобів підвищує ризик крово = 90;ечі через адитивний ефект. Якщо пацієнт лікується одночасно іншими анти = 72;грегантами, будь-які ознаки або симптоми крововтратl= 0; потребують негайної оц= 10;нки (див. розділ «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Сел = 77;ктивні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Н= 077;обхідно з обережністn= 2; одночасно застосовувk= 2;ти СІЗЗС з клопідогреl= 3;ем, оскільки СІ = 47;ЗС впливають н = 72; активацію тромбоцитіk= 4; та підвищують ризик виникнення кровотеч.=

Одн = 86;часне застосуванl= 5;я інших препаратів.

Індук= 090;ори CYP2C19

Оск= 10;льки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зниження концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю в плазмі.

Рифампіц= ;ин сильно індукує CYP2C19, що призводить як до підвищеногl= 6; рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю, так і до інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;, що, зокрема, може посилити ризик кровотечі. Як запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ін&= #1075;ібітори CYP2C19

Оскільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зниження концентрацo= 0;ї активного м = 77;таболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі крові. Клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

До препаратів, = 103;кі є сильними або помірними інгібітораl= 4;и CYP2C19, належать омепразол, езомепразоl= 3;, флувоксаміl= 5;, флуоксетин, моклобемід, вориконазоl= 3;, флуконазол, тиклопідин, карбамазепo= 0;н та ефавірен = 94;.

Інгібітори протонної помпи (ІПП). Омепразол у дозі 80 мг 1 раз на добу, при супутньому застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем або в межах 12 годин між прийомами цих двох препаратів, знижував концентрацo= 0;ю активного метаболіту = 91; крові на 45 % (навантажув = 72;льна доза) і 40 % (підтримуюч = 72; доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 39 % (навантажув = 72;льна доза) і 21 % (підтримуюч = 72; доза). Очікується, що в аналогі= 095;ну взаємодію з клопідогреl= 3;ем вступатиме = 10; езомепразоl= 3;.

За результатаl= 4;и обсерваційl= 5;их та клінічни = 93; досліджень отримані суперечливo= 0; дані щодо клінічних наслідків цих фармакокінk= 7;тичних та фармакодинk= 2;мічних взаємодій з точки зору розвитку основних кардіоваскm= 1;лярних подій. Як запобіжний захід не слі= 076; одночасно з клопідогреl= 3;ем застосовувk= 2;ти омепразол або езомепразоl= 3; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Мен = 96; виражене зниження концентрацo= 0;ї метаболіту = 91; крові спостерігаl= 3;ося при застосу = 74;анні пантопразоl= 3;у або лансопразоl= 3;у.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пантопразоl= 3;у у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу плазматичнo= 0; концентрацo= 0;ї активного метаболіту зменшилися на 20 % (навантажув = 72;льна доза) та на 14 % (підтримуюч = 72; доза). Це зниження супроводжуk= 4;алося зменшенням середнього показника пригніченнn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; на 15 % та 11 % відпо= відно. Отримані результати вказують на можливість одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю та пантопразоl= 3;у.

Нем = 72;є доказів тог = 86;, що інші лікарські засоби, які зменшують продукцію кислоти у шлунку, такі як, наприклад, Н2-блокатори або антацид = 80;, впливають н = 72; антитромбоm= 4;итарну активність клопідогреl= 3;ю.

Бу&= #1089;терна антиретровo= 0;русна терапія. У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримую = 90;ь бустерну антиретровo= 0;русну терапію (АРТ), високий риз = 80;к виникнення судинних подій.

Суттєво знижене інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося у пацієнтів = 079; ВІЛ, які отри&#= 1084;ували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4; або кобіцис = 90;атом. Хоча клінічна значущість цих даних не визначена, отримано спонтанні п = 86;відомлення про ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів, які отримували АРТ, підсилену ритонавіроl= 4;, і які перенесли повторні оклюзійні явища після деобструкцo= 0;ї або тромботичнo= 0; події на фон= 110; схеми лікування ударними дозами клопідогреl= 3;ю. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю та ритонавіру можливе зниження середнього інгібуваннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Таким чином, слід відмов = 83;ятися від одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з бустерною АРТ.

Ком = 73;інація з іншими лікарськимl= 0; засобами. Було проведено ряд клінічних досліджень = 10;з клопідогреl= 3;ем та іншими препаратамl= 0; для вивченн= 03; потенційниm= 3; фармакодинk= 2;мічних і фармакокінk= 7;тичних взаємодій. Клінічно значущої фармакодинk= 2;мічної взаємодії при застосуванl= 5;і клопідогреl= 3;ю одночасно з атено= 083;олом, ніфед= ипіном або з обома препаратамl= 0; виявлено не було. Крім того, фармакодинk= 2;мічна активність клопідогреl= 3;ю залишилася майже незміненою = 87;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з фено= ;барбіталом та ес&#= 1090;рогеном.

Фар= макокінетиm= 5;ні властивостo= 0; дигок= 089;ину або те= ;офіліну не змінювалисn= 3; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з клопідогреl= 3;ем.

Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогреl= 3;ю.

Результат= 080; дослідженнn= 3; CAPRIE свідчать, щ= 086; фенітоїн і толбутамід, які метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP2C9, можна безпечно застосовувk= 2;ти одночасно з клопідогреl= 3;ем.

Лік = 72;рські засоби, які є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8.= Було показано, що клопідогреl= 3;ь збільшує ек = 89;позицію репаглінідm= 1; у здорових добровольцo= 0;в. Дослідженнn= 3; in vitro продемонстl= 8;ували, що це збільшення експозиції репаглінідm= 1; обумовлене інгібуваннn= 3;м ферменту CYP2C8 глюкуронідl= 5;им метаболітоl= 4; клопідогреl= 3;ю. З огляду на ризик збільшення концентрацo= 0;й у плазмі крові, одночасне з = 72;стосування клопідогреl= 3;ю та лікарськ = 80;х засобів, які виводяться = 79; організму переважно з = 72; допомогою метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного ферментом CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксеl= 3;), потребує обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

За винятком інформації щодо взаємодії з= 10; специфічни&= #1084;и лікарськимl= 0; засобами, наведеної вище, дослідженнn= 3; щодо взаємодії к = 83;опідогрелю з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; зазвичай призначаютn= 0; хворим на атеротромбl= 6;з, не проводилисn= 3;. Однак пацієнти, як= 110; брали участ= 00; у клінічних дослідженнn= 3;х клопідогреl= 3;ю, застосовувk= 2;ли одночасно інші препар = 72;ти, включаючи діуре= 090;ики, бета-блокат = 86;ри, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюю= 095;ого ферменту, антагоністl= 0; кальцію, засоби, що знижують рівень холе = 89;терину, коронарні вазодилатаm= 0;ори, антидіабетl= 0;чні засоби (включаючи інсулін), протиепілеl= 7;тичні засоби та антагоністl= 0; GPIIb/IIIa, без ознак клінічно значущої побічної ді= 11;.

Як і у раз= 110; застосуванl= 5;я інших пероральниm= 3; інгібіторіk= 4; P2Y12, одночасне застосуванl= 5;я опіоїдних агоністів може потенційно затримати т = 72; зменшити абсорбцію клопідогреl= 3;ю, ймовірно, через уповільненk= 7; випорожненl= 5;я шлунка. Клінічна значущість цього невід = 86;ма. Слід розглянути застосуванl= 5;я парентералn= 0;ного антитромбоm= 4;итарного засобу паці= 08;нтам з гострим коронарним синдромом, які потребують одночасногl= 6; введення мо = 88;фіну або інших агоністів опіоїдів.

Р= 086;зувастатин<= /span>. Було виявлено, що після прийому клопідогреl= 3;ю в дозі 300 мг у пацієнтів експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я у 2 рази (AUC) та у 1,3 раза (C_max), а після повторного прийому клопідогреl= 3;ю в дозі 75 мг експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я в 1,4 раза (AUC) без впливу на C_max.<= o:p>

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.
Кро = 74;отеча та гематологіm= 5;ні розлади.

Черk= 7;з ризик розвитку кровотечі т = 72; гематологіm= 5;них побічних реакцій слі = 76; негайно про = 74;ести розгорнутиl= 1; аналіз кров= 10; та/або інші відповідні тести, якщо під час застосуванl= 5;я препарату спостерігаn= 2;ться симптоми, що свідчать пр = 86; можливість кровотечі (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»). Як і інші антит= 088;омбоцитарн&= #1110; засоби, клопідогреl= 3;ь слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; підвищеним ризиком кровотечі внаслідок т = 88;авми, хірургічноk= 5;о втручання або інших па= 090;ологічних станів, а також у разі застосуванl= 5;я пацієнтами АСК, гепарину, інгібіторіk= 4; глікопротеo= 1;ну IIb/IIIа або НПЗП, включаючи інгібітори ЦОГ-2, або ін = 75;ібітори зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС), або потужні індуктори CYP2C19, або ін= 096;і лікарські засоби, такі як пентоксифіl= 3;ін, застосуванl= 5;я яких супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; ризику геморагічнl= 0;х явищ (див. роз&= #1076;іл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Через підвищений ризик кровотечі н = 77; рекомендуєm= 0;ься потрійна антитромбоm= 4;итарна терапія (клопідогре = 83;ь + АСК + дипіридамоl= 3;) для вторинної профілактиl= 2;и інсульту у пацієнтів з гострим некардіоемk= 3;олічним ішемічним інсультом або ТІА (див. розділи «Вk= 9;аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»   та «Побічні реакції»).

Необхідно уважно стежити за проявами у х= 074;орих симптомів кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо у перші тижні = 083;ікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічниm= 3; втручань. Одночасне застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю з пероральн = 80;ми антикоагулn= 3;нтами не рекомендуєm= 0;ься, оскільки це може посилити інтенсивніl= 9;ть кровотеч (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

У випадку планового хірургічноk= 5;о втручання, коли антитромбоm= 4;итарний ефект є тимч= 072;сово небажаним, лікування клопідогреl= 3;ем слід припинити з = 72; 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомлятl= 0; лікаря (у тому числі стоматологk= 2;) про те, що вони приймають к = 83;опідогрель, перед призначеннn= 3;м їм будь-якої операції чи перед застосуванl= 5;ям нового лікарськогl= 6; засобу. Клоп&= #1110;догрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-ки = 96;кової та внутрішн= 00;оочної).

Пацієнтів слід попередити, що під час лікування клопідогреl= 3;ем (окремо або у комбінації = 79; АСК) кровотеча може зупинятися пізніше, ніж звичайно, і що вони повинні повідомлятl= 0; лікаря про кожний випадок незвичної (з= 072; місцем чи тривалістю) кровотечі.

Застосув= ;ання навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю не рекомендуєm= 0;ься пацієнтам з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST та віком ≥ 75 років у зв’язку з пі= 076;вищеним ризиком кровотеч у цій групі.

Застосув= ;ання навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю слід розглядати тільки післ= 03; індивідуалn= 0;ної оцінки лікарем ризику вини = 82;нення кровотечі у пацієнта, через обмеж = 77;ність клінічних даних у пацієнтів віком ≥75 років з коронарним інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST і підвищеним ризиком кровотечі.

Тро = 84;ботична тромбоцитоl= 7;енічна пурпура (ТТП).<= o:p>

Дуже рідко спостерігаl= 3;ися випадки ТТП після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю, іноді навіт= 00; після його короткочасl= 5;ого застосуванl= 5;я. ТТП проявляєтьl= 9;я тромбоцитоl= 7;енією та мікроангіоl= 7;атичною гемолітичнl= 6;ю анемією з неврологічl= 5;ими проявами, дисфункцієn= 2; нирок або гарячкою. ТТ= 055; є потенційн = 86; небезпечниl= 4; станом, який &#= 1084;оже призводити до летального наслідку, то= 084;у потребує негайного лікування, у тому числі і проведення плазмафереk= 9;у.

Наб = 91;та гемофілія.

Повідомлял&= #1086;ся про випадки розвитку набутої гемофілії після застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю. У випадках підтверджеl= 5;ого ізольованоk= 5;о збільшення АЧТЧ (активовано = 75;о часткового тромбопласm= 0;инового часу), що супр&= #1086;воджується або не супроводжуn= 8;ться кровотечею, необхідно розглянути питання про = 076;іагностува&= #1085;ня набутої гемофілії. Пацієнти із підтверджеl= 5;им діагнозом набутої гем = 86;філії повинні знаходитисn= 3; під наглядо = 84; лікаря і отримувати лікування, застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю слід припинити.

Нещ = 86;давно перенесениl= 1; ішемічний інсульт.

-       Почато= ;к лікування:=

o   Паціє= 085;там з гострим малим ішемічним інсультом або з ТІА середнього та високого ступеня ризику подвійну антиагрегаl= 5;тну терапію (клопідогре = 83;ь та АСК) слід розпочинатl= 0; не пізніше ніж через 24 години післ= 03; початку події.

o   Немає даних щодо співвідношk= 7;ння користь-риз = 80;к короткострl= 6;кової подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії для пацієнтів з гострим малим ІІ або ТІА середнього та високого = 089;тупеня ризику з (нетравмати = 95;ним) внутрішньоm= 5;ерепним крововиливl= 6;м в анамнезі.

o   Паціє= 085;там з немалим ІІ монотерапіn= 2; клопідогреl= 3;ем слід розпочинатl= 0; лише через 7 днів після настання події.

-      = Пацієl= 5;ти з немалим ІІ (показник за шкалою NIHSS > 4)
Зваж= аючи на відсутністn= 0; даних, використанl= 5;я подвійної антитромбоm= 4;итарної терапії не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Показання&raqu= o;).

-       Пацієн= ;ти з нещодавні = 84; малим ІІ або з ТІА середн= 100;ого та високого ступеня ризику, яким &#= 1087;ризначене або планується інтервенціl= 1;не втручання<= /i>

Нk= 7;має даних, які підтверджуn= 2;ть доцільністn= 0; застосуванl= 5;я подвійної антиагрегаl= 5;тної терапії пацієнтам, яким показане проведення каротидної ендартерекm= 0;омії або внутріш = 85;ьосудинної тромбектомo= 0;ї, або пацієнт = 72;м, яким планується проведення тромболізиl= 9;у або антикоагулn= 3;нтної терапії. Под= 074;ійна антиагрегаl= 5;тна терапія в ци= 093; ситуаціях н = 77; рекомендовk= 2;на.

Цит = 86;хром Р450 2 С19 (CYP2C19).

Фармакоген&= #1077;тика: у пацієнтів і = 79; генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігаn= 8;ться менша концентрацo= 0;я активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі та менш виражений антитромбоm= 4;итарний ефект при застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;них доз клопідо = 75;релю. Зараз існують тести, які дають змогу виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.=

Оскільки клопідогреl= 3;ь перетворюєm= 0;ься у свій активний метаболіт частково пі = 76; дією CYP2C19, то застосуванl= 5;я препаратів, які знижуют= 00; активність цього ферменту, найімовірнo= 0;ше, призведе до зменшення концентрацo= 0;ї активного метаболіту клопідогреl= 3;ю у плазмі. Однак клінічне значення цієї взаємодії н = 77; з’ясоване. Тому як запобіжний захід cлід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних та помірних інгібіторіk= 4; CYP2C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 79; переліком інгібіторіk= 4; CYP2C19; також див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Очікуєтьс= 103;, що застосуванl= 5;я лікарських = 79;асобів, що індукуют= 00; активність CYP2= C19, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогреl= 3;ю та може посилити ризик кровотечі. Я= 082; запобіжний захід слід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я сильних індукторів CYP2= C19 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Суб = 89;трати ферменту CYP2C8.=

Необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; пацієнтам, які отримують одночасно клопідогреl= 3;ь та лікарськ= 10; засоби, що є субстратамl= 0; ферменту CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пk= 7;рехресна реактивнісm= 0;ь поміж тієнопіридl= 0;нів.

Па&= #1094;ієнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі підвищеної чутливості до інших тієнопіридl= 0;нів (таких як тиклопідин, прасугрель), тому що надходили повідомленl= 5;я про перехресну реактивнісm= 0;ь поміж тієно = 87;іридинів (див. розділ «Побічні реакції). Застосуванl= 5;я тієнопіридl= 0;нів може призве = 89;ти до виникнення від легких д= 086; тяжких алер = 75;ічних реакцій, таких як висипання, набряк Квінке, або гематологіm= 5;них реакцій, так= 080;х як тромбоцитоl= 7;енія і нейтропеніn= 3;. Пацієнти, як= 110; в минулому мали в анамнезі алергічні реакції і/аб= 086; гематологіm= 5;ні реакції на один тієнопіридl= 0;н, можуть мати підвищений ризик розвитку ті= 08;ї чи іншої реакції на інший тієнопіридl= 0;н. Рекомендуєm= 0;ься моніторинг щодо наявності ознак гіперчутлиk= 4;ості у пацієнтів = 079; відомою алергією на тієнопіридl= 0;ни.

Пор = 91;шення функції нирок.

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю обмежений, тому таким пацієнтам препарат слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пор = 91;шення функції печінки.

Досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю = 74;иникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений, тому таким хворим клопідогреl= 3;ь слід призна = 95;ати з обережністn= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Доп = 86;міжні речовини.=

Клопідогре&= #1083;ь містить лактозу, том= 091; пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, як непереносиl= 4;ість галактози, д= 077;фіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози, не повинні п= 088;иймати цей препара = 90;.

Клопідогре&= #1083;ь містить олі= 02; рицинову гідрогенізl= 6;вану, яка може спричиняти розлад шлун = 82;а та діарею.

Осо = 73;ливі застереженl= 5;я щодо видалення з = 72;лишків та відходів

Будь-який невикористk= 2;ний препарат аб = 86; відходи потрібно знищити відповідно до місцевих вимог.

З= 072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В= 072;гітність. Через відсутністn= 0; клінічних даних щодо з= 072;стосування клопідогреl= 3;ю у період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінкам (застережни = 81; захід).

Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного негативногl= 6; впливу клоп= 10;догрелю на вагітність, розвиток ембріона/пл = 86;да, пологи та постнатальl= 5;ий розвиток (ди= 074;. розділ «Доклінічнo= 0; дані»).

Год = 91;вання груддю. &#= 1053;е відомо, чи екскретуєтn= 0;ся клопідогреl= 3;ь у грудне молоко. У дослідженнn= 3;х на тваринах було показано, що клопідогреl= 3;ь екскретуєтn= 0;ся у грудне молоко, тому під час лікування препаратом годування груддю слід припинити.

Фер = 90;ильність. Під час досліджень на лабораторнl= 0;х тваринах не було виявлено негативногl= 6; впливу клоп= 10;догрелю на фертильнісm= 0;ь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Клопідогре&= #1083;ь не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автl= 6;транспорто= 084; або роботі з іншими меха = 85;ізмами.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Доз = 91;вання

Дор = 86;слі, у т.ч пацієнти літнього віку.

Клопідогре&= #1083;ь призначати по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від вживанн= 03; їжі.

Пацієн= ;ти з гострим коронарним синдромом:=

o   = 59; пацієнтів із гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільн = 72; стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогреl= 3;ем починають з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг або 600 мг. Наванта= 078;увальна доза 600 мг може бути застос = 86;вна пацієнтам віком до 75 років у разі, коли необхі = 76;не черезшкірнk= 7; коронарне втручання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Лікування клопідогреl= 3;ем продо= вжують у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу (з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у дозі 75–325 мг на добу). Оскільки застосуванl= 5;я більш високих доз = 040;СК підвищує ризик кровотечі, н= 077; рекомендуєm= 0;ься перевищуваm= 0;и дозу ацетилсаліm= 4;илової кислоти 100 мг. Оптимальна тривалість лікування формально н = 77; встановленk= 2;. Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосуванl= 5;я препарату д = 86; 12 місяців, а ма= ;ксимальний ефект спостерігаk= 4;ся через 3 місяці лікування (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

o   = 59; пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з підйомом се = 75;мента ST

-       Для пацієнтів, які проходять медикаментl= 6;зне лікування та якиl= 4; показана тромболітиm= 5;на/фібринол&#= 1110;тична терапія, кл= 086;підогрель призначаютn= 0; по 75 мг 1 раз на добу, починаючи з одноразовоo= 1; навантажувk= 2;льної дози 300 мг у комбінації = 79; АСК, зі застосуванl= 5;ям тромболітиm= 5;них препаратів або без них. Лікування п = 72;цієнтів віком від 75 років починають без навантажувk= 2;льної дози клопідогреl= 3;ю. Комбінованm= 1; терапію слі = 76; починати якомога раніше післ= 03; появи симптомів і продовжуваm= 0;и принаймні 4 тижні. Користь від комбінації клопідогреl= 3;ю з АСК понад 4 тижні при цьому захворюванl= 5;і не вивчалас= 03; (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

-       Пацієн&#= 1090;и, яким проводять черезшкірнk= 7; коронарне в = 90;ручання (ЧКВ):

·         &nb= sp; = 55;ацієнти, які перенесли первинне ЧК = 42;, а також пацієнти, як= 110; перенесли ЧКВ більше ніж через 24 години післ= 03; застосуванl= 5;я фібри= ;нолітичної терапії, по= 074;инні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 600 мг. П&= #1072;цієнтам віком ≥ 75 років навантажувk= 2;льну дозу 600 мг клопідогреl= 3;ю слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

·         &nb= sp; = 55;ацієнти, які перенесли ЧКВ протяго = 84; 24 годин після застосуванl= 5;я фібриноліm= 0;ичної терапії, по= 074;инні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопідогреl= 3;ю 300 мг.

Лікув= ання клопідогреl= 3;ем продо= вжувати у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу разо= 084; з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у дозі 75–100 мг на добу. Комбі= 085;овану терапію слі = 76; розпочинат&= #1080; якомога раніше післ= 03; появи симпт = 86;мів і продовжуваm= 0;и до 12 місяців (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

До&= #1088;ослі пацієнти з Т= 030;А середнього та високого ступеня ризику або малим ішемічним інсультом (ІІ):

Дорослі пацієнти з ТІА середнього та високого ступеня ризику (показник за шкалою ABCD2 ≥ 4) або малим ІІ (показник за шкалою NIHSS ≤ 3) повинні отримувати навантажувk= 2;льну дозу клопід = 86;грелю 300 мг, а потім продовжуваm= 0;и лікування дозою 75 мг клопідогреl= 3;ю один раз на добу та АСК у дозі 75−100 мг один раз на добу. Лікування клопідогреl= 3;ем та АСК слід р&#= 1086;зпочинати протягом 24 годин після події та про= 076;овжувати протягом 21 дня з подальшою антиагрегаl= 5;тною монотерапіn= 8;ю.

У пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь клопідогреl= 3;ь застосовуюm= 0;ь у одноразовіl= 1; добовій доз= 10; 75 мг. Разом із клопідогреl= 3;ем слід розпочати т = 72; продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я АСК (у дозі 75–100 мг на добу) (ди= в. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

У випадку пропуску дози:

-      = якщо з моменту, кол= 080; потрібно було прийма = 90;и чергову доз = 91;, минуло менш = 77; 12 годин, пацієнт повинен негайно прийняти пропущено дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час;

-      = якщо минуло більше 12 годин, пацієнт повинен прийняти наступну чергову доз = 91; у звичайний час та не подвоювати дозу з метою компенсуваl= 5;ня пропущеної дози.

Осо = 73;ливі групи населення<= /span>

Пац= 10;єнти літнього віку.

-      = &= #1043;острий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестаk= 3;ільна стенокардіn= 3; або інфаркт міокарда бе = 79; зубця Q на ЕКГ)= : застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози 600 мг клоп= ;ідогрелю може бути розглянуте = 91; пацієнтів віком молодше 75 років у разі, коли необхі = 76;не черезшкірнk= 7; коронарне втручання (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

-      = Гостри= ;й інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST: паціn= 8;нтам віком ≥ 75 років, які проходять м = 77;дикаментоз&#= 1085;е лікування та якиl= 4; показана тромболітиm= 5;на/фібринол&#= 1110;тична терапія, лікування клопідогреl= 3;ем слід розпоч = 80;нати без навантажувk= 2;льної дози.

-       = 55;ацієнтам віком ≥ 75 років, які перенесли первинне ЧК = 42;, а також пацієнти, як= 110; перенесли ЧКВ більше ніж через 24 години післ= 03; застосуванl= 5;я фібриноліm= 0;ичної терапії, на= 074;антажуваль&= #1085;у дозу 600 мг клопідогреl= 3;ю слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нир = 82;ова недостатніl= 9;ть.

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю обмежений (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Печ= 10;нкова недостатніl= 9;ть.

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препk= 2;рату пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки середньої тяжкості та можливістю = 74;иникнення геморагічнl= 6;го діатезу обмежений (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Спо = 89;іб застосуванl= 5;я.

Для внутрішньоk= 5;о застосуванl= 5;я. Препарат мо = 78;на приймати разом з їжею або окремо.

Діт = 80;.

Клоl= 7;ідогрель не слід застосовувk= 2;ти дітям (віко= 084; до 18 років), оскільки немає даних щодо ефективносm= 0;і препарату для цієї вікової категорії пацієнтів (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Пер= едозування.

При передозуваl= 5;ні клопідогреl= 3;ю може спостерігаm= 0;ися подовження часу кровот = 77;чі з наступним = 80; ускладненнn= 3;ми. У разі виник= 085;ення кровотечі рекомендуєm= 0;ься симптоматиm= 5;не лікування.=

Антидот фармакологo= 0;чної активності клопідогреl= 3;ю не відомий. При необхідносm= 0;і негайного коригуваннn= 3; подовженогl= 6; часу кровот = 77;чі дія клопідогреl= 3;ю може бути припинена переливаннn= 3;м тромбоцитаl= 8;ної маси.

Поб= 10;чні реакції.

Ко&= #1088;откий опис профіл= 02; безпеки.

Безпека застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю досліджена = 91; більш ніж 44000 пацієнтів, які взяли уч= 072;сть у клінічних дослідженнn= 3;х (з них більше ніж 12000 осіб курс лікування тривав 1 рік і довше). Клінічно значущі побічні дії, що спостері = 75;алися у дослідженнn= 3;х CAPRIE, - дія клопідогреl= 3;ю у дозі 75 мг на добу з= ;агалом була порівнянноn= 2; з дією АСК у дозі 325 мг на добу незалежно від віку, статі чи рас= 080; пацієнтів.

Крім даних клінічних досліджень CAPR= IE, CURE, CLARITY, COMMIT, ACTIVE-A, враховувалl= 0; спонтанні повідомленl= 5;я про побічні реакції під час застосуванl= 5;я препарату у клінічній практиці.

Кровотеч= ;а була найпоширенo= 0;шою побічною ре = 72;кцією, що спостерігаl= 3;ася як у клінічн= 080;х дослідженнn= 3;х, так і у постмаркетl= 0;нговому періоді, під час яких вон= 072; найчастіше виникала у перший місяць лікування.

У дослідженн&#= 1110; CAPRIE у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли клопідогреl= 3;ь або АСК, загальна частота кровотечі с = 90;ановила 9,3 %. Частота виникнення тяжких випа = 76;ків кровотеч була однаковою для клопідо = 75;релю та АСК.

У дослідженнo= 0; CURE не спостерігаl= 3;ося збільшення частоти вин = 80;кнення великих кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і комбінації клопідогреl= 3;ь + АСК упродов&#= 1078; 7 днів після проведення операції аортокоронk= 2;рного шунтування = 91; пацієнтів, які припини = 83;и лікування більш ніж за 5 днів до хіру= 088;гічного втручання. У пацієнтів, які продовж = 91;вали лікування продовж 5 днів до операції аортокоронk= 2;рного шунтування, частота вин = 80;кнення цього явища становила 9,6 % m= 1; групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 6,3 % у групі плацебо + АСК.<= /p>
У дослідженнo= 0; CLARITY спостерігаl= 3;ося загальне підвищення частоти виникнення кровотеч у групі, яка приймала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала плацебо + АСК. Частота виникнення великої кровотечі була подібною в о= 073;ох групах. Ця величина була стійко= 02; у підгрупах пацієнтів, щ= 086; відрізнялиl= 9;я за початков = 80;ми параметрамl= 0; і типом фібринолітl= 0;ка або гепаринотеl= 8;апії.

У дослідженнo= 0; COMMIT загальна частота виникнення великих нец = 77;ребральних або церебральнl= 0;х кровотеч бу = 83;а низькою і подібною в обох групах.

У дослідженнo= 0; ACTIVE-А ча = 89;тота виникнення великих кровотеч бу = 83;а вищою у групі, яка отримувала клопідогреl= 3;ь + АСК, порівняно з групою, яка отримувала = 87;лацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 %). В обох група= 093; великі кров = 86;течі були переважно екстракранo= 0;ального походження (5,3= % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК, 3,5 % у групі плацебо + АСК), в основному шлунково-ки = 96;кові кровотечі (3,5 % проти 1,8 %). Спостерігаl= 3;ося збільшення кількості внутрішньоm= 5;ерепних кровотеч у групі клопідогреl= 3;ь + АСК порівняно з групою плацебо + АСК (= 1,4 % проти 0,8 % відповідно). Між цими групами не б= 091;ло виявлено статистичнl= 6; достовірноo= 1; різниці у частоті виникнення летальних кровотеч (1,1 % у групі клопідогреl= 3;ь + АСК та 0,7 % у групі плаце = 73;о + АСК), а також геморагічнl= 6;го інсульту (0,8 % т = 72; 0,6 % відповідно= ;).

У дослідженнo= 0; TARDIS, пацієнти з нещодавно перенесениl= 4; ішемічним інсультом, які отримують інтенсивну = 72;нтитромбоц&#= 1080;тарну терапію з трьох лікар = 89;ьких засобів (АСК + клопідогреl= 3;ь + дипіридамо= 083;) мали надмірні кровотечі т = 72; кровотечі т= 03;жкого ступеня пор= 10;вняно з монотерапіn= 8;ю клопідогреl= 3;ем або комбіна = 94;ією АСК і дипіридамоl= 3;у (скоригован = 86; загальне ВШ 2,5= 4, 95 % ДІ 2,05–3,16, p<0,0001).=

Список побічних реакцій

П= 086;бічні ефекти, які спостерігаl= 3;ися під час клінічних досліджень або при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу у клінічній практиці за даними спонтанних повідомленn= 0;, наведено нижче.

П= 086;бічні реакції розподіленo= 0; за системою = 086;рганів, частота їх виникнення визначена т = 72;ким чином: часто (від > 1/= 100 до <1/10), нечасто (від > 1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не= 084;ожливо оцінити за наявними даними). Для кожного класу системи органів побічні ефекти зазначені у порядку зниження їх = 090;яжкості.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: нечасто – тромбоцитоl= 7;енія, лейкоцитопk= 7;нія, еозинофіліn= 3;; рідко – нейтропеніn= 3;, включаючи тяжку нейтропеніn= 2;; дуже рідко, частота невідома* – ТТП (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), апластична анемія, панцитопенo= 0;я, агранулоциm= 0;оз, тяжка тромбоцитоl= 7;енія, набута гемо = 92;ілія А, гранулоцитl= 6;пенія, анемія.

З боку серця: дуже рідко, частота невідома* – Коуніс-синд = 88;ом (вазоспасти = 95;на алергічна стенокардіn= 3; / алергічний інфаркт міокарда) як наслідок реакції підвищеної чутливості до клопідогреl= 3;ю*.

З боку імунно= 11; системи: дуже рідко, частота невідома* – сироваm= 0;кова хвороба, анафілактоo= 1;дні реакції, перехресна підвищена чутливість поміж тієнопіридl= 0;нів (наприклад, тиклопідин, прасугрель) (&#= 1076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)*, аутоімунниl= 1; інсуліновиl= 1; синдром, що може призве = 89;ти до тяжкої гіпоглікемo= 0;ї, особливо у пацієнтів з HLA DRA4 підтипом (частіше зустрічаєтn= 0;ся серед японської н = 72;ціональнос&#= 1090;і)*.

З боку психік = 80;: дуже рідко, частота невідома* – галюцинаціo= 1;, сплутаністn= 0; свідомості.

З боку нервової системи: нечасто – внутрішньоm= 5;ерепні кровотечі (у &#= 1076;еяких випадках – з летальним наслідком), г&#= 1086;ловний біль, парестезія, запаморочеl= 5;ня; дуже рідко, частота невідома* – зміна смакового сприйняття, = 072;гевзія.

З боку органі = 74; зору: нечасто – крововилив = 91; ділянку ока (кон’юнктив = 72;льна, окулярна, ретинальна).

З боку органі = 74; слуху та лабіринту:= рідко – вертиго.

З боку судин: часто – гематома; дуже рідко, частота невідома* – тяжкий крововилив, = 082;ровотеча з операційноo= 1; рани, васкуліт, ар= 090;еріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: часто – носова кровотеча; дуже рідко, частота невідома* – кровотk= 7;чі респіраторl= 5;ого шляху (кровохарка = 85;ня, легеневі кровотечі), бронхоспазl= 4;, інтерстиціk= 2;льний пневмоніт, еозинофільl= 5;а пневмонія.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто – шлунково-ки = 96;кова кровотеча, діарея, абдомінальl= 5;ий біль, диспепсія; нечасто – ви= 088;азка шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки, гастр= 080;т, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – ретроперитl= 6;неальний крововилив; = 076;уже рідко, частота невідома* – шлунково-ки = 96;кові та ретроперитl= 6;неальні кровотечі з = 083;етальним наслідком, панкреатит, коліт (зокре= 084;а виразковий або лімфоцитарl= 5;ий), стоматит.=

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дуже рідко, частота невідома* – гостра печінкова недостатніl= 9;ть, гепатит, ано= 084;альні результати показників функції печінки.

З боку шкіри т= 072; підшкірних тканин: = 095;асто – підшкірни = 81; крововилив; нечасто – ви= 089;ипання, свербіж, внутрішньоm= 6;кірні крововиливl= 0; (пурпура); дуже рідко, частота невідома* – бульозний дерматит (токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, мультиформl= 5;а еритема, гострий ген = 77;ралізовани&#= 1081; екзантематl= 6;зний пустульоз (Г= 043;ЕП), ангіоневроm= 0;ичний набряк, меди= 082;аментозний синдром підвищеної чутливості, = 084;едикаменто&= #1079;ні висипання з еозинофіліn= 8;ю та системними проявами (DRESS-синдром), ер&#= 1080;тематозне або ексфолі = 72;тивне висипання, кропив’янкk= 2;, , екзема, плоский лиш = 72;й.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: рідко – гінекомастo= 0;я.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини: дуже рідко, частота невідома* – кістково-м’= 03;зові крововиливl= 0; (гемартроз), артрит, артр= 072;лгія, міалгія.

З боку нирок т= 072; сечовивіднl= 0;х шляхів: нечасто – гематурія; дуже рідко, частота нев= 10;дома* – гломерулонk= 7;фрит, підвищення рівня креатиніну = 74; крові.

Заг = 72;льні розлади та реакції у місці введе = 85;ня препарату:= часто – кровотеча у місці ін’єкції; дуже рідко, частота невідома* – гарячка.

Змі = 85;и при лабораторнl= 0;х дослідженнn= 3;х: нечасто – подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофіліk= 4; і тромбоцит= 10;в.

* Інформація щодо клопідогреl= 3;ю із частотою «частота невідома».=

<= /i>

Повідом= 083;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомл= ;ення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://a= isf.dec.gov.ua.

<= /i>

Тер = 84;ін придатностo= 0;. 2 роки.

<= /b>

Умо = 74;и зберігання. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурo= 0; не вище 30 °С.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 1<= /span>, 3 = 072;бо 10 блістерів у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом= .

h= 2;иробник.

Артура Фармасьютіl= 2;алз Пвт. Лтд.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

1505 Портія Роуд, Шрі Сіті СЕЗ, Сетяведу Мандал, Райо= 085; Чіттор – 517 588, штат Андхра Прадеш, Індія.

Заявник. Ананта Медікеар Лт = 76;.

&nb= sp;

Місце= ;знаходженн= 03; заявника.

Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунме= 076; Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.=

Кі = 83;ькість випадків
Р= ;езультати в дослідженн= 103;х CHANCE та POINT	Розпод&= #1110;л по групах лікування	Усього<= o:p>	1-й тиждень	2-й тиждень	3-й тиждень	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>
Великі ішемічні події	АСК (n =3D 5035= )	458	330	36	21	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>
	Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5016)	328	217	30	14	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>
	Різниц&= #1103;	130	113	6	7	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>
Велика кровотеча	АСК (n =3D 5035= )	18	4	2	1	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>
	Клопід&= #1086;грель + АСК (n =3D 5016)	30	10	4	2	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>
	Різниц&= #1103;	-12	-6	-2	-1	<= o:p>	<= o:p>	<= o:p>