ІНСi= 8;РУКЦІЯ

для медичного застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу

ХАРТИЛ^®-Н

(HARTIL^®-= Н)

Склад= :

діючі речовини: р= ;аміприл, гідрохлоро= 090;іазид;

1 таблетка містить 2= ,5 мг раміприлу і 1= 2,5 мг гідрохлоро= 090;іазиду або 5 мг раміприлу і 25 мг гідрохлоро= 090;іазиду;

допомі= жні речовини: лактози моногідрат, гіпромелоз= 072;, кросповідо= 085;, целюлоза мікрокрист= 072;лічна, натрію стеа&#= 1088;илфумарат.

Лікарська форма. Табл&#= 1077;тки.

Основні фізико-хімі&#= 1095;ні властивост= 110;:

таблет&= #1082;и по 2,5 мг/12,5 мг:

білі овальні таблетки з рискою з обох боків, з одного боку таблетки – гравіруван= 085;я чисел «2,5» і «12,5» з обох боків від риски;

таблет&= #1082;и по 5 мг/25 мг:

білі овальні таблетки з рискою з обох боків, з одного боку таблетки – гравіруван= 085;я чисел «5» і «25&raq= uo; з обох боків від риски.

Фармакоте= 088;апевтична група.

Ко&#= 1084;біновані препарати інгібіторі= 074; ангіотензи= 085;перетворюв&= #1072;льного ферменту (АПФ).

Код АТХ C09B A05.

Фа = 88;макологічн&#= 1110; властивост= 110;.

Фа&#= 1088;макодинамі= ка.

Комбіна= ція раміприл/гі= дрохлоротіk= 2;зид має антигіперт&= #1077;нзивний та діуретични&= #1081; ефекти. Антигіпер= ;тензивні ефекти обох речовин доп= овнюють один одного, а гіпокалієм&= #1110;чний ефект гідрохлоро&= #1090;іазиду зменшує раміприл.

Раміпри= л

Раміпри= лат, активний метаболіт раміприлу, пригнічує фермент дипептидил-= карбоксипеl= 7;тидазу I (синоніми: ангіотензи&= #1085;перетворюв= ;альний фермент, кініназа II), який &#= 1082;аталізує перетворен&= #1085;я ангіотензи&= #1085;у I тканинами k= 4; активний вазоконстр&= #1080;ктор ангіотензи&= #1085; II, а також розпад активного вазодилата&= #1090;ора брадикінін&= #1091;. Зменшення кількості ангіотензи&= #1085;у II і пригніченн&= #1103; розпаду брадикінін&= #1091; спричиняє розширення судин.

Оскільк= и ангіотензи&= #1085; II також стимулює викид альдостеро&= #1085;у, раміприлат призводить до зменшення викиду альдостеро&= #1085;у. Підви&= #1097;ення активності брадикінін&= #1091; сприяє кардіопрот&= #1077;кторним ефектам раміприлу і захищає ендотелій. <= /o:p>

Застосу= вання раміприлу спричиняє виражене зниження периферичн&= #1086;го артеріальн&= #1086;го опору. Зазвичай не спостеріга&= #1108;ться істотних змін швидкості ниркового плазмотоку і клубочково&= #1111; фільтрації.=

Раміпри= л знижує артеріальн&= #1080;й тиск без компенсато&= #1088;ного частішання пульсу. Антигіпер= ;тензивний ефект досягаєтьс&= #1103; через 1-2 години після прийому однієї дози= . Ступі&= #1085;ь вираженост&= #1110; ефекту досягає максимуму через 3-6 годи= 085; після прийому.

Як правило, антигіперт&= #1077;нзивний ефект після разового застосовув&= #1072;ння триває не менше

24 годин. При тривалому лікуванні раміприлом максимальн&= #1080;й антигіперт&= #1077;нзивний ефект зазви= чай досягаєтьс&= #1103; через 2-4 тижні, і йогl= 6; вдається підтримув= 072;ти протягом 2 років. <= /span>Різке припинення прийому раміприлу н= е спричиняє швидке і надмірне підвищення артеріальн&= #1086;го тиску.

Гідрохл= оротіазид<= /span>

Гідрохл= оротіазид – тіазидний діуретик. Він пригнічує реабсорбці&= #1102; натрію і хлору у дистальних канальцях. Посил&= #1077;на ниркова екскреція цих іонів супроводжу&= #1108;ться підвищеним сечоутворе&= #1085;ням (через осмотичне зв'язування води). Е= кскреція калію і магнію збільшуєть&= #1089;я, а сечової кислоти – зменшуєтьс&= #1103;. Висок&= #1110; дози спричиняют&= #1100; посилення екскреції бікарбонат&= #1091;, а тривалий прийом зменшує також екскрецію кальцію.

Можливі механізми антигіперт&= #1077;нзивної дії включають: зміну натрієвого балансу, зменшення об’єму позаклітин&= #1085;ої рідини і плазми, зміну опору ниркових судин або зн= ;иження реакцій на норадренал&= #1110;н та ангіотен= зин II.

Екскрец= ія електроліт&= #1110;в і води розпочинає&= #1090;ься приблизно через 2 години після прийо= му, максимальн&= #1080;й ефект досягаєтьс&= #1103; через 3-6 годи= 085; і триває протягом 6-12 годин. <= /span>Антигіперт= ;ензивний ефект досягаєтьс&= #1103; через 3-4 дні лікування і триває протягом 1 тижня після завершення застосуван&= #1085;я препарату.

При тривалому лікуванні зниження артеріальн&= #1086;го тиску досягаєтьс&= #1103; при застосуван&= #1085;і менших доз, ніж необхідно для діуретично&= #1075;о ефекту. Зниження артеріальн&= #1086;го тиску супроводжу&= #1108;ться незначним підвищення&= #1084; швидкості к= лубочковой фільтрації, судинного опору нирко= вого русла та активності реніну у пла= ;змі крові.

Діурети= ки-тіазиди можуть порушувати продукуван&= #1085;я грудного молока.

Фармакокі = 85;етика.

Раміприл швидко абсорбуєть&= #1089;я з травного т= ;ракту (не менше 56 % введеної дози) і максимальн&= #1072; його концентрац&= #1110;я у плазмі крові досяг= ається протягом 1 години. Раміприл майже повністю метаболізу&= #1108;ться (в основному у печінці) з утворенням активних та неактивних продуктів. Його активн= ий метаболіт, раміприлат,= приблизно в 6 разів активніший за раміприл= . Максимальн= 072; концентрац&= #1110;я його у плазмі кров= і досягаєтьс&= #1103; через 2-4 години. Сер= ед відомих неактивних метаболіті&= #1074; – дикетопіп= еразиновий ефір, дикетопіпе&= #1088;азинова кислота, а також глюкуронід&= #1080; раміприлу т= а раміприлат&= #1091;. Зв’язуванн&= #1103; раміприлу та раміприл= ату з білками крові становить приблизно 73 % та 56 % відповідно. В умовах застосуван&= #1085;я звичайних доз (1 раз на добу) рівноважна концентрац&= #1110;я препарату у плазмі крові досяг= ається на 4-й день застосуван&= #1085;я препарату. П= ;ісля застосуван&= #1085;я 60 % дози виводиться із сечею (в основному у формі метаболіті&= #1074;), а близько 40 % <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>–= ; з калом. Приблизно 2 % введеної дози виділяєтьс&= #1103; із сечею у незміненом&= #1091; вигляді.

Пі= сля перорально&= #1075;о застосуван&= #1085;я 70 % гідрохлоро&= #1090;іазиду всмоктуєть&= #1089;я у дванадцяти&= #1087;алій кишці та верхній порожній кишці. Максимальн&= #1072; концентрац&= #1110;я у плазмі крові досягаєтьс&= #1103; через 1,5–4 годин. Він зв’язуєтьс&= #1103; з білками плазми приблизно на 40 %.

95 % гідрохлоро&= #1090;іазиду виводиться нирками. Вив= ;едення є результато&= #1084; канальцево&= #1111; екскреції. Період напіввивед&= #1077;ння – від 5 до 15 год= ин. Зазвичай терапевтич&= #1085;ий ефект гідрохлоро&= #1090;іазиду досягаєтьс&= #1103; через 2 години післ= я прийому, а максимальн&= #1080;й – через

2-4 години.

Дія цієї комбінації зазвичай триває до 24 г= 086;дин. Оптимальне зниження артеріальн&= #1086;го тиску спостеріга&= #1108;ться через 3-4 тижн= 110; лікування.

Кл= 10;нічні характерис= 090;ики.

Показання.

Есенціальн= ;а гіпертензі= 103; у хворих, яким рекоме&#= 1085;дована комбінован= 072; терапія (раміприл та гідрохлоро= 090;іазид).

Протипоказ= ;ання.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Підв = 80;щена чутливість до діючої речовини ра&#= 1084;іприлу або до інших інгібіторі= 074; АПФ (ангіоте&= #1085;зинперетво= ;рювального ферменту), гі= дрохлоротіk= 2;зиду, інших тіазидних діуретиків, сульфонамі= 076;ів або до будь-якої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату (див. розділ «Склад»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Наяв = 85;ість в анамнезі ангіоневро= 090;ичного набряку (спадкового, ідіопатичн= 086;го або раніше перенесено= 075;о на тлі застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ або антагоніст= 110;в рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Арте = 88;іальна гіпотензія або гемодинамі= 095;но нестабіль= 085;і стани.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Одно = 95;асне застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ та екстракорп= 086;ральних методів лікування, які призвод&#= 1103;ть до контакту крові з негативно зарядженим= 080; поверхнями, оскільки таке застос&#= 1091;вання може призвести до анафілакто= 111;дних реакцій тяжкого ступеня. Такі екстракорп= 086;ральні методи лікування включають діаліз або гемофільтр= 072;цію з використан= 085;ям певних мембран з високою гідравлічн= 086;ю проникніст= 102; (наприклад поліакрило= 085;ітрилових) та аферез ліпопротеї= 076;ів низької щільності із застосув&#= 1072;нням декстрану сульфату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»).<= o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Знач = 85;ий двосторонн= 110;й стеноз ниркових ар&#= 1090;ерій або односторон= 085;ій стеноз ниркової ар&#= 1090;ерії при наявності єдиної функ&#= 1094;іонуючої нирки.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Тяжк= 10; порушення функції нирок (кліренс кре&= #1072;тиніну <30 мл/хв) у пацієнтів, яким не проводитьс= 103; гемодіаліз.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Клін= 10;чно значущі порушення електроліт= 085;ого балансу, перебіг яких може погіршуват= 080;ся під час лікування препаратом (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Рези = 89;тентна до лікування гіпокалієм= 110;я або гіперкальц= 110;ємія.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Рефр = 72;ктерна гіпонатріє= 084;ія.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Симп = 90;омна гіперурике= 084;ія (подагра).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Анур= 10;я.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Тяжк = 77; порушення функції печінки, печінкова енцефалопа= 090;ія.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Одно = 95;асне застосуван= 085;я з препаратам= 080;, що містять аліскірен, пацієнтам з діабетом, або пацієнт&#= 1072;м з помірним а&= #1073;о важким порушенням функції нирок (кліренс кре&= #1072;тиніну
< 60 мл/хв).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Одно = 95;асне застосуван= 085;я з препаратам= 080; антагоніст= 110;в рецепторів ангіотензи= 085;у-II пацієнтам з діабетично= 102; нефропатіє= 102;.

Взаємодія k= 9; іншими лікарським= 080; засобами та інші види вз&= #1072;ємодій.=

Їжа. Одночасне вживання їжі не має значного вп&#= 1083;иву на абсорбцію раміприлу.

<= u>Прот = 80;показані комбінації.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Мето = 76;и екстракорп= 086;ральної терапії, в результаті чого відбуваєть= 089;я контакт крові з негативно зарядженим= 080; поверхнями, такі як діал&= #1110;з або гемофільтр= 072;ція з використан= 085;ям певних мембран з високою інт&#= 1077;нсивністю потоку (наприклад мембран з поліакрило= 085;ітрилу) та аферез лі&= #1087;опротеїнів низької щільності з застосуван= 085;ям декстрану сульфату – з огляду на підвищений ризик розвитку тяжких анафілакто= 111;дних реакцій (див. розділ «Протипока= 079;ання»). Якщо таке лікування необхідне, слід розглянути питання про використан= 085;я іншого типу діалізної мембрани або застосуван= 085;я іншого клас&#= 1091; антигіперт= 077;нзивних засобів.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Одно = 95;асне застосуван= 085;я з препаратам= 080;, що містять аліскірен, протипоказ= 072;но для застосуван= 085;я пацієнтам з &= #1076;іабетом або пацієнтам з помірним аб&#= 1086; важким порушенням функції нирок (кліренс кре&= #1072;тиніну <60 мл/хв) т&= #1072; не рекомендов= 072;но для застосуван= 085;я усім іншим пацієнтам.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Одно = 95;асне застосуван= 085;я з препаратам= 080; антагоніст= 110;в рецепторів ангіотензи= 085;у-II протипоказ= 072;но для застосуван= 085;я пацієнтам з діабетично= 102; нефропатіє= 102; та не рекомендов= 072;но для застосу&#= 1074;ання усім іншим пацієнтам.

Солі калію, гепарин, калійзбері= 075;аючі діуретики та інші активні реч&#= 1086;вини, що збільшують рівень калію у плазмі кров&#= 1110; (включаючи антагоніст= 080; ангіотензи= 085;у ІІ, триметопри= 084;, такролімус, циклоспори= 085;): може виникнути гіперкаліє= 084;ії, тому необхі&#= 1076;ний ретельний моніторинг рівня калію у плазмі крові.

Антигі= пертензивнo= 0; препарати (наприклад діуретики) та інші засоби, які можуть зниж&#= 1091;вати артеріальн= 080;й тиск (наприклад н&= #1110;трати, трициклічн= 110; антидепрес= 072;нти, анестетики, алкоголь, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин): п= рипускаєтьl= 9;я посилення ризику арте&#= 1088;іальної гіпотензії.

Вазопр= есорні симпатомім= 077;тики та інші речо&= #1074;ини (наприклад, ізопротене= 088;ол, добутамін, допамін, епінефрин), які можуть зменшувати антигіперт= 077;нзивний ефект раміприлу):<= /i> рекомендує= 090;ься контроль артеріальн= 086;го тиску.

Алопур= инол, імунодепре= 089;анти, кортикосте= 088;оїди, прокаїнамі= 076;, цитостатик= 080; та інші речовини, які можуть змінювати кількість клітин крові: пі&= #1076;вищена імовірніст= 100; гематологі= 095;них реакцій.

Тіазид= ні діуретики можуть підвищуват= 080; ризик виникнення тяжких реакцій гіперчутли= 074;ості, пов’язаних &#= 1079; терапією алопуринол= 086;м, в основному у хворих із нирковою недостатні= 089;тю.

Со&#= 1083;і літію: інгібітор&#= 1080; АПФ можуть зменшувати екскрецію літію, і тому може підвищуват= 080;ся його токсич&#= 1085;ість. Рекомендує= 090;ься контроль рівня літію у крові.

<= i>А= ;нтидіабети = 95;ні засоби, включаючи інсулін: м= 086;жуть виникнути гіпоглікем= 110;чні реакції. Гід&= #1088;охлоротіаз= ;ид здатен послаблюва= 090;и дію протиді&#= 1072;бетичних препаратів. Тому на поча&= #1090;ку одночасног= 086; застосуван= 085;я цих препара&#= 1090;ів необхідно особливо ретельно контролюва= 090;и рівні глюкози у крові. Метформін с&#= 1083;ід застосовув= 072;ти з обережніст= 102; з огляду на ризик лактатного ацидозу за рахунок можливої зумовленої &#= 1075;ідрохлорот= іазидом функціонал= 100;ної ниркової недостатно= 089;ті.

<= i>Н= ;естероїдні протизапал= 100;ні засоби та ацетилсалі= 094;илова кислота: припускаєт= 100;ся зниження антигіперт= 077;нзивного ефекту рамі&#= 1087;рилу. Тому сумісне застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ і нестероїдн= 080;х протизапал= 100;них засобів може призвести до підвищення ризику погіршення функції нирок та збільшення= 084; рівня калію в крові.

<= i>Перо = 88;альні антикоагул= 103;нти: гідрохлоро= 090;іазид знижує антикоагул= 103;нтний ефект. Кортl= 0;костероїди, АКТГ, амфотерици= 085; В, карбенокс&= #1086;лон, велика кількість лакриці, проносні засоби (у разі тривалого застосуван= 085;я), та інші калійзбері= 075;аючі діуретики або знижени&#= 1081; рівень калію у плазмі крові: підв = 80;щують ризик розвитку гіпокалієм= 110;ї. П= орушення електроліт= 085;ого балансу (наприклад гіпокалієм= 110;я, гіпомагніє= 084;ія) підвищує протиаритм= 110;чну токсичніст= 100; або знижує антиаритмі= 095;ний ефект препаратів наперстянк= 080;, активні речовини якої подовжують інтервал QT та антиаритмі= 095;них засобів.

Препарати наперстянк= 080;, діючі речовини, що здатні збільшуват= 080; тривалість інтервалу QT, антиаритмі= 095;ні засоби. При наявності порушень електроліт= 085;ого балансу (наприклад гіпокалієм= 110;ї, гіпомагніє= 084;ії) проаритміч= 085;і ефекти можуть посилювати= 089;я, а антиаритмі= 095;ні ефекти − послаблюва= 090;ися.

Метилдо&#= 1087;а: = 084;ожливий гемоліз.

Холести&#= 1088;амін або інші іонообмінн= 080;ки: п = 86;рушення абсорбції гідрохлоро= 090;іазиду.

Сул= ;ьфаніламід = 85;і діуретики слід приймати за 1 годину до або через 4-6 годин після прийому препарату. =

Міо= ;релаксанти (типу кураре)= : мож= ;ливе посилення дії міорела&#= 1082;сантів.

С= ;олі кальцію та препарати, які підвищують &#= 1088;івень кальцію у плазмі крові: підвищення рівня концентрац= 110;ї кальцію у си&= #1088;оватці крові слід очікувати при одночас&#= 1085;ому застосуван= 085;і з гідрохлоро= 090;іазидом, тому контролюва= 090;и їх не потрібно.

К= ;арбамазепі = 85;: = 084;ожливий ризик розвитку гіпонатріє= 084;ії внаслідок адитивного ефекту з гідрохлоро= 090;іазидом.

К= ;онтрастні препарати, які містять йод: у разі дегідратац= 110;ї, індуковано= 111; діуретикам= 080;, у тому числі гідрохлоро= 090;іазидом, існує підвищений ризик розвитку ниркової не&#= 1076;остатності, це особливо важливо при дозуванні к&#= 1086;нтрастних препаратів, які містять йод.

П= ;еніцилін: гідрохлоро= 090;іазид виділяєтьс= 103; у дистальни&#= 1093; канальцях і знижує екскрецію пеніциліну.

Х= ;інін: = 075;ідрохлорот&= #1110;азид знижує екскрецію хініну.

Гепарин. Можливе підвищення сироватков= 080;х концентрац= 110;й калію.

І&= #1085;гібітори mTOR: спостеріга= ;лося підвищення частоти розвитку ангіоневро= 090;ичного набряку у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ та інгібітори mT= OR(наприкл&#= 1072;д, темсіро&#= 1083;імус, еверолі&#= 1084;ус, сіролім&#= 1091;с).

Вілдагліпт= ;ин. Сп&= #1086;стерігалос= ;я підвищення частоти розвитку ангіоневро= 090;ичного набряку у пацієнтів, я&= #1082;і одночасно приймають інгібітори АПФ та вілдагліпт= 080;н.

Рек= ;омендуєтьс= 03; періодични= 081; моніторинг &#= 1088;івня калію в сироватці крові та ЕКГ-обстеже&#= 1085;ня, якщо гідрохлоро= 090;іазид приймати од&#= 1085;очасно з препаратам= 080;, на ефекти яких вплива&#= 1102;ть зміни рівня калію в сироватці крові (напри&= #1082;лад, глікозиди наперстянк= 080; та антиарит&#= 1084;ічні лікарські засоби), та наступних п&#= 1088;епаратів, які спричиняют= 100; поліморфну тахікардію піруетного типу (шлуночкову тахікардію) (= в тому числі деякі антиаритмі= 095;ні засоби), оскі= льки гіпокалієм= 110;я є фактором, що сприяє розвитку піруетної тахікардії:

- антиа = 88;итмічні засоби класу Іа (наприклад, х= інідин, гідрохінід= 080;н, дизопірамі= 076;);

- антиа = 88;итмічні засоби класу ІІІ (наприклад, аміодарон, с&= #1086;талол, дофетилід, ібутилід);

- деякі нейролепти= 082;и (наприклад, тіоридазин, хлорпромаз= 080;н, левомепром= 072;зин, трифторпер= 072;зин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, &= #1072;місульпіри= ;д, тіаприд, пімозид, галоперидо= 083;, дроперидол);<= o:p>

- інші лікарські засоби (наприклад, бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміци= 085; для внутріш&#= 1085;ьовенного введення, галофантри= 085;, мізоластин, пентамідин, терфенадин, вінкамін для внурішньов= 077;нного введення).

Саліци&= #1083;ати

П= ;ри застосуван= 085;і високих доз саліцилаті= 074; гідрохлоро= 090;іазид може посилювати їх токсични&#= 1081; вплив на центральну нервову систему.

Циклос&= #1087;орин

П= ;ри одночасном= 091; застосуван= 085;і циклоспори= 085;у може посилювати= 089;ь гіперуріке= 084;ія та зростати ризик ускладнень на зразок подагри.

Алкоголь. = Рамі = 87;рил може призводити до підвищеної вазодилата= 094;ії і таким чином потенціюва= 090;и ефект алкоголю.

Алкого&= #1083;ь, барбітурат= 080;, наркотики чи антидепр&#= 1077;санти. Можуть посилювати ортостатич= 085;у артеріальн= 091; гіпотензію.

Сіль. Можливе ослаблення антигіперт= 077;нзивного ефекту препарату при збільшенні споживання солі в дієті.=

Бета-блокаm= 0;ори та діаксози&#= 1076;. Од&= #1085;очасне застосуван= 085;я тіазидних діуретиків, у тому числі гідрохлоро= 090;іазиду, з бета-блока&= #1090;орами може підвищуват= 080; ризик гіпер&#= 1075;лікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоро= 090;іазид, можуть посилювати гіпергліке= 084;ічний ефект діаксозиду.

Амантадин.

Тіаз = 80;ди, в тому числі гідрохлоро= 090;іазид, можуть збіл&#= 1100;шувати ризик побічних ефектів, спричинени= 093; амантадино= 084;.

Пресорні аміни (наприклад, адреналін). = Можл = 80;ве ослаблення ефекту пресорних амінів, але не тією мірою, яка виключила б їх застосув&#= 1072;ння.

Антиподагр= ;ичні засоби (пробенецид, сульфінпір= 072;зон та алопурин&#= 1086;л). Мо&= #1078;е виникнути потреба у корекції дози урикоз&#= 1091;ричних засобів, оскільки гідрохлоро= 090;іазид може збільшуват= 080; рівень сечової кис&#= 1083;оти в сироватці крові. Імовірна поява необх&#= 1110;дності у збільшені дози пробенецид= 091; чи сульфінп&#= 1110;разону. При одночасном= 091; застосуван= 085;і тіазидів можливе підвищення частоти реакцій гіперчутли= 074;ості до алопуринол= 091;.

Антихоліне= ;ргічні засоби (наприклад, атропін, біпериден). = Чере = 79; ослаблення моторики шлунково-ки&#= 1096;кового тракту та зменшення швидкості евакуації зі шлунку біодоступн= 110;сть діуретиків тіазидного типу зростає.

Вплив лікарських засобів на результати лабораторн= 080;х аналізів

Ч= ;ерез вплив на обмін кальцію тіазиди можуть впливати на результати оцінки функції пар&#= 1072;щитовидних залоз (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Сп = 77;цифічна гіпосенсиб= 110;лізація. Внаслідок інгібуванн= 103; АПФ зростає імовірніст= 100; виникнення і тяжкість анафілакти= 095;них та анафілакто= 111;дних реакцій на отруту комах. Вважається, що такий ефект може також спостеріга= 090;ися і щодо інших алергенів.

Особливост= ;і застосуван= 085;я.

Особливі групи пацієнтів

<= i>Вагі = 90;ність. Лікування інгібітора= 084;и АПФ або антагоніст= 072;ми рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ не слід ро= зпочинати у період вагітності. За винятком випадків, коли продовженн= 103; лікування інгібіторо= 084; АПФ/антагон&#= 1110;стами рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ є абсолютно необхідним, пацієнток, які планують завагітніт= 080;, необхідно перевести на інший антигіперт= 077;нзивний препарат, застосуван= 085;я якого у період вагітності визнано безпечним. Як тільки буде діагностов= 072;но вагітність, &= #1083;ікування інгібітора= 084;и АПФ/антагон&#= 1110;стами рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ слід негайно припинити та, у разі необхіднос= 090;і, розпочати лікування і&#= 1085;шим препаратом (див. розділи «Протипока= 079;ання» та «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»).

Сп = 77;ціальні застережен= 085;я.

Пацієнт&#= 1080; з можливим ризиком виникнення артеріальн= 086;ї гіпотензії.
&#= 8211; Пацієнти з вираженою активністю ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи.
У пацієнтів з вираженою активністю ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи може бути різке зниження артеріальн= 086;го тиску та погіршення функції нирок, пов’я&= #1079;ане із застосуван= 085;ям інгібіторі= 074; АПФ, особлив&= #1086; коли інгібітор АПФ або супутній се&#= 1095;огінний лікарський засіб призначаю= 090;ь уперше, або при збільшенні дозування.

Мед= ичний нагляд та контроль артеріальн= 086;го тиску необхідний таким пацієнтам з вираженою активністю ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи:

– паці= 08;нти з тяжкою артеріальн= 086;ю гіпертензі= 108;ю;

       – паці= 08;нти з декомпенсо= 074;аною застійною серцевою недостатні= 089;тю;

=       – = з гемодинамі= 095;но значущим утруднення= 084; притоку та відтоку лівого шлуночка (наприклад с&= #1090;еноз аортальног= 086; або мітральног= 086; клапана);

     –   з однобічним стенозом ниркової артерії дру&#= 1075;ої функціоную= 095;ої нирки;=

     – у яких існує або може розпочатис= 103; надмірне виведення рідини або хлориду нат&#= 1088;ію (включаючи пацієнтів, які приймають діуретики) з організму;

    – з цирозом печінки та/або асцитом;

    – які перенесли серйозні операції, або під час анестезії препаратам= 080;, що спричиняют= 100; артеріальн= 091; гіпотензію.

Перед початком лікування рекомендує= 090;ься усунути ста&#= 1085;и дегідратац= 110;ї, гіповолемі= 111; або надмірного виведення хлориду натрію (однак у пацієнтів із серцевою недостатні= 089;тю можливість проведення таких коригуючих заходів слід ретельно зважити стосовно ризику об’ємного перенавант= 072;ження).

<= span class=3Dhps>Хіру&#= 1088;гія
Як&= #1097;о це можливо, т= о лікування інгібітора= 084;и АПФ, такими як раміприл, слід припинити за 1 день до проведення хірургічно= 075;о втручання.

Пацієнти з ризиком розвитку серцевої або церебра&#= 1083;ьної ішемії при гострій артеріальн= 110;й гіпотензії.

&#= 1055;очаткова фаза лікування &= #1074;имагає спеціаль= ;ного медичног= ;о спостере= ;ження.

= 055;ервинний гіперальдо= 089;теронізм.

Комб&#= 1110;нація раміприлу та гідрохлоро= 090;іазиду   не є препаратом вибору для лікування первинного альдостеро= 085;ізму. Якщо ця комбінація використов= 091;ється для лікування пацієнтів з первинним а&#= 1083;ьдостероні= змом, то контролюва= 090;и рівень калію у плаз&= #1084;і крові не потрібно.
П= ;ацієнти літнього віку. Див. розділ «Спосіk= 3; застосуван= 085;я та дози».

Па&= #1094;ієнти з захворюван= 085;ями печінки.

Електроліт= ;ні порушення унаслідок терапії діуретикам= 080;, включаючи гідрохлоро= 090;іазид, може призве&#= 1089;ти до печінкової енцефалопа= 090;ії у пацієнтів з захворюван= 085;ями печінки.

Моні&#= 1090;оринг функції ниро = 82;.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Функ = 94;ію нирок потрібно контролюва= 090;и до і під час проведення лікування та відповід&#= 1085;им чином коригувати дозу, особливо у перші тижні лікування. Пацієнти з порушенням функції нирок (див. розділ «= ;С= 087;осіб застосуван= 085;я та дози») потребують особливо ретельного контролю. Існує ризик погіршення ниркової функції, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатні= 089;тю або після пересадки нирки.

Ни&= #1088;кова недостатні= 089;ть.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>У пац= 110;єнтів із захворюван= 085;ям нирок тіазиди мож&#= 1091;ть спровокува= 090;и раптову появу уремі&#= 1111;. У пацієнтів із порушенням функції нирок можут&#= 1100; виникати кумулятивн= 110; ефекти діюч&#= 1080;х речовин. Якщо прогресува= 085;ня ниркової ди&#= 1089;функції стає очевидним, на що вказує збільшення кількості залишковог= 086; азоту, то слід ретельно зв&#= 1072;жити рішення стосовно продовженн= 103; лікування. Слід розглянути можливість припинення лікування діуретиком (див. розділ «= ;Протипоказ = 72;ння»).

По&= #1088;ушення електроліт= 085;ого балансу. Я= 082; і в усіх пацієнтів, які отримують лікування діуретикам= 080;, необхідно регулярно ч&#= 1077;рез відповідні проміжки часу вимірювати рівень електроліт= 110;в у плазмі крові. Тіази&= #1076;и, в тому числі гідрохлоро= 090;іазид, можуть спри&#= 1095;инити порушення водно-елект&#= 1088;олітного балансу (гіпокалієм&#= 1110;ю, гіпонатріє= 084;ію та гіпохлорем= 110;чний алкалоз).

Хоча при застосуван= 085;і тіазидних діуретиків може розвиватис= 103; гіпокалієм= 110;я, одночасне застосуван= 085;я раміприлу може зменши&#= 1090;и гіпокалієм= 110;ю, спричинену діуретиком. Ризик виникнення гіпокалієм= 110;ї є найвищим у пацієнтів з цирозом печінки, пацієнтів зі збільшеним діурезом, у пацієнтів, які отримую&#= 1090;ь недостатню кількість електроліт= 110;в, а також у пацієнтів, які одночасно отримують лікування кортикосте= 088;оїдами та АКТГ (див. розділ «Взаємl= 6;дія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»). Упродовж першого тижня лікування слід визначити п&#= 1086;чаткові рівні калію у плазмі крові. При ви= явленні знижених рівнів калію необхідно п&#= 1088;овести корекцію.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Може виникнути дилюційна гіпонатріє= 084;ія. Низькі рівні натрію спочатку можуть бути &= #1073;езсимптомн= ;ими, тому дуже важливим є регулярне визначення його кількості. У пацієнтів літнього віку та пацієнтів з &= #1094;ирозом печінки такі аналізи слід провод&#= 1080;ти значно частіше.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Було продемонст= 088;овано, що тіазиди збільшують виведення магнію з сечею, що може призве&#= 1089;ти до гіпомагнез= 110;ємії.

Гі = 87;еркаліємія.<= o:p>

Гіперкаліє= ;мія спостеріга= 083;ася у деяких пац&= #1110;єнтів, які приймали інгібітори АПФ, у тому числі Хартил^®-H. Пацієнти, у яких може виникнути ризик розви&#= 1090;ку гіперкаліє= 084;ії, включають наступні гр&#= 1091;пи пацієнтів: пацієнти з нирковою недостатні= 089;тю, пацієнти віком

<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'>(˃ 70 рокі = 74;), пацієнти з неконтроль= 086;ваним цукровим ді&#= 1072;бетом, пацієнти, які застосовую= 090;ь солі калію, калійзбері= 075;аючі діуретики та інші засо&= #1073;и, які призводять до підвищення рівня калію в сироватці крові, підвищення рівня актив&#= 1085;их речовин або за рахунок таких умов як зневодненн= 103;, гостра серц&#= 1077;ва недостатні= 089;ть, метаболічн= 080;й ацидоз. Якщо одночасне застосуван= 085;я вищезазнач= 077;них умов буде доцільним, то рекомендує= 090;ься регулярний контроль рівня калію в сироватці крові (див. розділ «= ;В= 079;аємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»).

Гіпонатріє= ;мія.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Синд = 88;ом неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНСАГ) та як результат гіпонатріє= 084;ія спостеріга= 083;ася у пацієнтів, = які отримували раміприл.

Пе&= #1095;інкова енцефалопа= 090;ія.

Електроліт= ;ний дисбаланс унаслідок терапії діуретикам= 080;, включаючи гідрохлоро= 090;іазид, може призвести до печінкової &#= 1077;нцефалопат= ії у пацієнтів із захворюван= 085;ями печінки, симптоми порушення функції печ&#= 1110;нки, зокрема у перші тижні або місяці. У разі виникнення печінкової енцефалопа= 090;ії лікування потрібно негайно припинити.

Гіпе&#= 1088;кальціємія= .

&#= 1043;ідрохлорот= іазид стимулює реабсорбці= 102; кальцію у нирках і може призвести до гіперкал&#= 1100;ціємії. Це може призвести до зміни показників тесту функції паращитови= 076;ної залози.

Ангі&#= 1086;невротични= й набряк.

&#= 1040;нгіоневрот= ичний набряк був зареєстров= 072;ний у хво= 088;их, які лікувалися інгібітор= 072;ми АПФ, у тому числі раміприлом (див. розділ «Побічні реакції»).

&#= 1059; разі виникнення ангіоневро= 090;ичного набряку лікування препаратом Харт = 80;л^®-H потр= ;ібно припинити. Лікування симптомів с&#= 1083;ід розпочати у найкоротши= 081; термін. Пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря протягом від 12 до 24 годин.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, такі як Хартил^®-H, спостеріга= 083;ися випадки ангіоневро= 090;ичного набряку кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»). Ці пацієнти скаржилися на біль у животі (з нудотою/блю&#= 1074;анням або без них).<= /o:p>

Анаф&#= 1110;лактичні реакції під час сенсибілі= 079;ації.

&#= 1030;мовірність і тяжкість анафілакти= 095;них та анафілакто= 111;дних реакцій на отруту кома&#= 1093; та інших алергенів збільшуєть= 089;я при застосу&#= 1074;анні інгібіторі= 074; АПФ. Лікування Харт = 80;л^®-H необ= ;хідно припинити до десенсибіл= 110;зації.

Нейт&#= 1088;опенія/агра= ;нулоцитоз.

&#= 1053;ейтропенія= /агранулоци = 90;оз спостеріга= 083;ася рідко, інформація про пригніченн= 103; кісткового мозку не надходила. Рекомендує= 090;ься контролюва= 090;и рівень лейкоцитів у крові, можливе виникнення лейкопенії. Контроль рекомендує= 090;ься проводити на початку лікування та у пацієнтів з порушенням &#= 1092;ункції нирок, а також особливо у пацієнтів з колагенним захворюван= 085;ям судин (напри&= #1082;лад червоний вовчак або склеродерм= 110;я), а також у пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що сп= ричиняли зміну картини крові.

Гостра міопія та вторинна гостра закритокут= 086;ва глаукома.<= u>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Гідр = 86;хлоротіази&#= 1076; є препаратом сульфонамі= 076;у. Сульфонамі= 076;и та похідні сульфонамі= 076;у можуть спричинити реакції ідіосинкра= 079;ії, що призводять до тимчасової міопії та го&= #1089;трої закритокут= 086;вої глаукоми. Симптоми включають у себе гострий початок зниження гостроти зо&#= 1088;у або очного болю і зазвичай виникають у &= #1090;ермін від декільк&#= 1086;х годин до декількох тижнів від початку прийому препарату.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Нелі = 82;ована гостра закритокут= 086;ва глаукома може призвести до стійкої втрати зору. Первинним заходом лікування цього стану є припиненн&#= 1103; прийому препарату якомога шви&#= 1076;ше. Швидка медична або хірургічна допомога може бути потрібна у р&= #1072;зі, якщо внутрішньо= 086;чний тиск залишаєтьс= 103; неконтроль= 086;ваним. Фактори ризику розвитку гострої закритокут= 086;вої глаукоми можуть включати алергію до сульфонамі= 076;у або пеніциліну в анамнезі.

Етні&#= 1095;ні відм= 10;нності<= /i>

Інгібі= тори АПФ частіше &= #1089;причиняють ангіоневро= 090;ичний набряк у чорношкіри= 093;, ніж у білошкірих пацієнтів.

&#= 1071;к і інші інгі= ;бітори АПФ, раміприл може виявитися менш ефективним &#= 1076;ля зниження артеріальн= 086;го тиску у чорношкіри= 093; пацієнтів, можливо, через високу розповсюдж= 077;ність артеріальн= 086;ї гіпе= ;ртензії з l= 5;изьким рівн= ;ем рені= ;ну у чорнl= 6;шкірих пацієнтів.

Спор&#= 1090;смени.<= /p>
&#= 1043;ідрохлорот= іазид може дати позитивний результат при проведенні тесту при допінг-конт&#= 1088;олі.

Метаболічн= ;і та ендокринні ефекти.

&#= 1058;іазидні діуретики можуть призвести до зниження толерантно= 089;ті до глюкози. Хворим на цукровий діабет може знадобитис= 103; коригуванн= 103; дози інсуліну або перорально= 075;о гіпоглікем= 110;чного лікарськог= 086; засобу. Під час лікування тіазидними діуретикам= 080; латентний цукровий діабет може набути активної форми.

&#= 1058;іазидні діуретики також можуть підвищити рівень холестерин= 091; та тригліцери= 076;ів.

&#= 1052;ожливий розвиток гіперурике= 084;ії або гострог&#= 1086; нападу подагри у деяких хворих при з&= #1072;стосуванні тіазидних діуретиків.

Кашел= 00;
&= #1055;ри застосуван= 085;і інгібіторі= 074; АПФ можлива поява кашлю. Характерно, що ка&= #1096;ель є неп&= #1088;одуктивним= ;, стійким o= 0; проходить після припинення терапії. Можливі&#= 1089;ть кашлю, сприч&= #1080;неного інгібітора= 084;и АПФ, слід розглядати при здійсненні диференціа= 083;ьної діагностик= 080; кашлю.

І= ;нші.

Реакція на препарат може виникнути у пацієнтів з/або алергією або бронхіа&#= 1083;ьною астмою в анамнезі. Повідом&#= 1083;ялося про можливість загостренн= 103; або активізаці= 111; системного червоного вовчака.

По&= #1076;війна блокада ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи (РААС) за допомого&#= 1102; лікарських засобів, що містять аліскірен

Подвійна блокада ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи шляхом комбінован= 086;го застосуван= 085;я препарату Хартил^®-H тk= 2; аліскірену не рекомендує= 090;ься, оскільки при цьому існує підвищений ризик розви&#= 1090;ку артеріальн= 086;ї гіпотензії, гіперкаліє= 084;ії та виникнення змін у функції нир&#= 1086;к (включаючи гостру ниркову недостатні= 089;ть).

Пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням= 080; функції нирок (ШКФ 60 мл/хв) комбінован= 077; застосуван= 085;і препарату Хартил^®-H тk= 2; аліскірену протипоказ= 072;не (див. розділ «= ;Протипоказ = 72;ння»).

Якщо терапія подвійною блокадою розглядаєт= 100;ся як необхідний захід, у цьому випадку лікування слід проводити під пильним наглядом сп&#= 1077;ціалістів і проводити моніторинг функції нирок, рівен&= #1100; електроліт= 110;в та перевіряти &#= 1072;ртеріальни= й тиск.

Інгібітори АПФ та блокатори ангіотензи= 085; ІІ рецепторів не слід застосуват= 080; пацієнтам з діабетично= 102; нефропатіє= 102;.

Н= ;епереносим= 10;сть лактози.

П= ;репарат містить моногідрат лактози. Йог&= #1086; не слід призначати пацієнтам із рідкісни&#= 1084;и спадковими порушенням= 080; толерантно= 089;ті до галактози, спадковим дефіцитом лактази або синдромом невсмоктув= 072;ння глюкози-гал&#= 1072;ктози.

Н= ;е рекомендує= 090;ься вживати алкогольні напої під час лікуван&#= 1085;я препаратом.

З обережніст= 102; призначают= 080; препарат хворим на подагру, а також цукровий діабет, особливо тим, хто застосовую= 108; інсулін та пероральні протидіабе= 090;ичні засоби.

Екстракорп= ;оральні методи лікування, які призвод&#= 1103;ть до контакту крові з негативно зарядженим= 080; поверхнями, такі як діаліз або гемофільтр= 072;ція з певними мембранами з високою гідравлічн= 086;ю проникніст= 102; (наприклад поліакрило= 085;ітриловими), а також аферез ліпо&#= 1087;ротеїдів низької щільності з декстрин су&#= 1083;ьфатом, унаслідок підвищеног= 086; ризику тяжких анафілакто= 111;дних реакцій. Якщо потрібне таке лікува&#= 1085;ня, слід розглянути питання про використан= 085;я іншого типу діалізної мембрани аб&#= 1086; іншого класу антигіперт= 077;нзивних засобів.

Заст = 86;сування у період вагітності або годуван&#= 1085;я груддю.

Рам= ;іприл &= #1085;е рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти у І трим = 77;стрі вагітності і протипоказ= 072;ний протягом ІІ і ІІ= ;І триместр= ;ів вагітності. <= /span>Епідеміол&#= 1086;гічні дані щодо ризику тератогенн= 086;сті після застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ у I триместрі вагітності не були переконлив= 080;ми; однак не можна виключити незначне пі&#= 1076;вищення ризику. Якщо проk= 6;овження терапії інгібітоl= 8;ом АПФ в&= #1074;ажається необхідн= ;им, пацієнта= ;м, які плаl= 5;ують вагітніс= ;ть, необхідно перейти на альтернати= 074;ний антигіпе= ;ртензивний препарат, який маn= 8; встановлен= 080;й профіль безпеки для застосув= ;ання у період вагітності. Яl= 2;що вагітність діагностов= 072;но, лікування інгібітора= 084;и АПФ слід негайно припинити і розпочати альтернати= 074;ну терапію. Відомо, що застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ у II і <= /span>III триместрах вагітності спричиняє у людини фето&#= 1090;оксичність (зниження функції нирок, оліго&= #1075;ідрамніон, затримка окостенінн= 103; черепа) і неонатальн= 091; токсичніст= 100; (ниркова недостатні= 089;ть, артеріальн= 072; гіпотензія, гіперкаліє= 084;ія). Якщо інгібітор АПФ застосовув= 072;ти у ІІ триместрі вагітності, рекомендує= 090;ься ультразвук= 086;ве дослідженн= 103; функції нирок і черепа. Ново&= #1085;ароджених, матері яких приймали інгібітори АПФ, слід ретельно обстежуват= 080; на предмет артеріальн= 086;ї гіпотензії, олігурії та гіперкаліє= 084;ії.

Існує обмежений досвід застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу у період вагітності, особливо у

І триместрі вагітності. Дослідженн= 103; на тваринах є недостатні= 084;и. Гідрохлоро= 090;іазид проникає через плаценту. На підставі фармаколог= 110;чного механізму дії гідрохлоро= 090;іазид та його застосуван= 085;я у ІІ та ІІІ триместрі вагітності може призвести до таких ефектів у плода та новонародж= 077;ного як жовтяниця, порушення електроліт= 085;ого балансу та тромбоцито= 087;енії. Гідрохлоро= 090;іазид протипоказ= 072;ний при гестаційно= 084;у набряку, гестаційні= 081; гіпертонії або

преекл= ампсії, застосуван= 085;я препарату може призве&#= 1089;ти до зниження кількості плазми та плацентарн= 086;ї гіпоперфуз= 110;ї. Гідрохлоро= 090;іазид протипоказ= 072;ний при артеріальн= 110;й гіпертензі= 111; у вагітних жінок, за винятком рідкісних ситуацій, коли користь перевищує ризик. Оскільки не&#= 1084;ає достатньої інформації щодо застосуван= 085;я раміприлу у &= #1087;еріод годування груддю, його не рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти і слід надати перевагу альтернати= 074;ним засобам лікування з більш встановлен= 080;м профілем безпеки, особливо якщо тільки-&= #1085;о або передчасно народився малюк.

Годування груддю. Препар= ат Хартил^®-H протипоказ= 072;но застосовув= 072;ти у період годування груддю. Кількість раміприлу та гідрохло&#= 1088;отіазиду, що проникає у грудне молоко, є так= ою, що при застосуван= 085;і терапевтич= 085;их доз раміприлу та гідрохлоро= 090;іазиду немовля, яке знаходитьс= 103; на грудному годуванні, м&= #1086;же зазнати їх впливу. Оскільки немає належних даних стосовно застосуван= 085;я раміприлу у період годування груддю, бажано надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосуван= 085;я яких у період годування груддю є більш безпе&#= 1095;ним, особливо при грудному годуванні н&#= 1086;вонароджен= их або недоношени= 093; немовлят. Гідрохлоро= 090;іазид проникає у грудне молоко. Заст&= #1086;сування тіазиду матерям, які годують гру&#= 1076;дю, супроводжу= 074;алося зменшенням або навіть повним припинення= 084; продукуван= 085;я молока. Може виникати підвищена чутливість до похідних сульфонамі= 076;у, гіпокалієм= 110;я та ядерна жовтяниця. Оскільки застосуван= 085;я обох діючих речовин може призводити до тяжких небажаних ефектів у немовлят, які знаходятьс= 103; на грудному годуванні, слід прийняти рішення про припинення або грудног&#= 1086; годування, або лікування залежно від важливості цієї терапії для матері.

&= nbsp;

Здатність k= 4;пливати н= 072; швидкість реакції при <= /span> керуk= 4;анні авто<= /b>тран = 89;портом або іншими &= #1084;еханізмами= ;.

Деякі побічні ефекти (наприклад симптоми зн&#= 1080;ження артеріальн= 086;го тиску, такі як запаморо&#= 1095;ення) можуть порушити здатність зосередити= 089;я та реагувати, тому це може вплинути на швидкість реакції при керуванні автотрансп= 086;ртом або іншими м&= #1077;ханізмами.=

Ці побічні реакції спостеріга= 083;ися на початку лікування або при переході з і&= #1085;ших препаратів. Після приймання першої дози або при збільшенні дози не рекомендує= 090;ься керувати автотрансп= 086;ртом або працювати з іншими механізмам= 080; протягом кількох год&#= 1080;н.

Спосіб застосуван= 085;я та дози.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Для перорально= 075;о застосуван= 085;я.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Преп = 72;рат рекомендує= 090;ься приймати 1 раз на добу в один і той самий час, бажано вранці.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Преп = 72;рат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодосту&#= 1087;ність препарату (див. розділ «Фармакокі= 085;етика»). Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою. Їх не можна розжовуват= 080; або подрібнюва= 090;и.

Дорослі. Дозу слід корегувати індивідуал= 100;но, залежно від особливост= 077;й пацієнта (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я») та рівнів ар&= #1090;еріального тиску. Застосуван= 085;я фіксованої комбінації раміприлу та гідрохлоро= 090;іазиду, як правило, рекомендує= 090;ься лише після титрування доз кожного з її окремих компоненті= 074;.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Розп = 86;чинаюти лікування з найнижчої можливої дози. У разі необхіднос= 090;і дозу можна поступово збільшуват= 080; до досягнення цільового показника артеріальн= 086;го тиску. Максимальн= 072; добова доза становить 10 мг раміприлу та 25 мг гідрохлоро= 090;іазиду на добу, що відповідає 2 таблеткам Хартил^®-H 5 мг/12,5 м= 075;.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти, які отримують діуретики. <= /i>Реко = 84;ендується проявляти обережніст= 100;, оскільки у пацієнтів, я&= #1082;і отримують діуретики, на початку лікування препаратом може виникати артеріальн= 072; гіпотензія. Перед тим як почати лікування препаратом, слід зменшити дозу діуретика або припини&#= 1090;и його застосуван= 085;я.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Через наявність гідрохлоро= 090;іазидного компонента препарат протипоказ= 072;ний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатні= 089;тю (кліренс креатиніну <30 мл/хв (див. розділ «Протипока= 079;ання»). Пацієнтам з порушенням функції нирок можуть бути показані нижчі дози препарату. Пацієнтів із кліренсом креатиніну 30= -60 мл/хв слід лікувати лише із заст&= #1086;суванням найнижчої дози фіксованої &#= 1082;омбінації раміприлу/г&#= 1110;дрохлороті= азиду після монотерапі= 111; раміприлом. Максимальн= 072; добова доза* становить 5 мг раміприлу та 25 мг гідрохлоро= 090;іазиду.

Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки лікування п&#= 1088;епаратом слід розпочинат= 080; винятково п&#= 1110;д ретельним медичним наглядом. Максимальн= 072; добова доза* у таких випадках становить 2,5 мг раміприлу та 12,5 мг гідрохлоро= 090;іазиду. Препарат протипоказ= 072;ний у випадках тяжкого пор&#= 1091;шення функції печінки (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Пацієнти літнього віку. Початк= ова доза повинна бути нижчою, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів, а подальше титрування дози слід здійснюват= 080; більш поступово, з огляду на вищу імовірніст= 100; виникнення побічних реакцій.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Діти.

Препарат нk= 7; рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти дітям, оскільки недостатнь= 086; даних стосо&#= 1074;но його ефективнос= 090;і та безпечност= 110; для таких пацієнтів.

Пе&= #1088;едозування= ;.

Симптомами передозува= 085;ня є стійкий діурез, надмірна периферичн= 072; вазодилата= 094;ія (з вираженою артеріальн= 086;ю гіпотензіє= 102;, шоком), брадикарді= 103;, порушення електроліт= 085;ого балансу, ниркова недостатні= 089;ть, порушення серцевого ритму, порушення свідомості, в тому числі кома, епілептичн= 110; напади, судоми, парез та паралітичн= 072; кишкова неп&#= 1088;охідність.<= /o:p>

Передозува= ;ння гідрохлоро= 090;іазиду може призве&#= 1089;ти до гострої затримки сечі у паціє&= #1085;тів, схильних до цього (наприклад з гіперплазі= 108;ю передміхур= 086;вої залози), тахікардії, слабкості, запамороче= 085;ня, спазмів м’язів, поліурії, олігурії, анурії, гіпокалієм= 110;ї, гіпонатріє= 084;ії, гіпохлорем= 110;ї, алкалозу, пі&= #1076;вищення рівня азоту сечовини в крові (в основному ниркова недостатні= 089;ть).

Необхідно ретельно спостеріга= 090;и за станом пацієнта.

Лікування симптомати= 095;не та підтримуюч= 077;. До лікувальни= 093; заходів належать пе&#= 1088;винна детоксикац= 110;я (промивання шлунка, введення адсорбенті= 074;), а також заходи, спрямовані на відновле&#= 1085;ня стабільної гемодинамі= 082;и, в тому числі відновленн= 103; об’єму втраченої рідини та солей, введення агоністів альфа-1 адрен= орецепторіk= 4; або ангіотензи= 085;у ІІ (ангіотен&= #1079;инаміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться шляхом гемодіаліз= 091;.

По&= #1073;ічні реакції.<= /b>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Проф= 10;ль безпеки препарату раміприл + гідрохлоро= 090;іазид містить дані про побічні ефе&#= 1082;ти, які виникають внаслідок артеріальн= 086;ї гіпотензії та/або зменшення ОЦК внаслідок збільшення діурезу. Діюча речов&#= 1080;на раміприл може спричинити постійний кашель, тоді як діюча речовина гідрохлоро= 090;іазид може порушувати метаболізм глюкози, жирів та сечової кислоти. Обидві речо&#= 1074;ини мають необоротну дію на рівень калі&#= 1102; у плазмі крові. До тяжких побічних реакцій належать ангіоневро= 090;ичний набряк або анафілакто= 111;дні реакції, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропені= 103;/агранулоци= тоз.

З бок&= #1091; системи крові і лімфи: зниж&#= 1077;ння гемоглобін= 091; і гематокри&#= 1090;у, лейкопенія, тромбоцито= 087;енія, зменшення кількості еритроциті= 074;; агранулоци= 090;оз, панцитопен= 110;я, еозинофілі= 103;, гемолітичн= 072; анемія у пацієнтів із дефіцито&#= 1084; глюкозо-6-фос= фат-дегідро = 75;енази, нейтропені= 103;, гемоконцен= 090;рація у випадку затримки рідини.

З боку імунної системи: ан&= #1072;філактичні або анафілакто= 111;дні реакції на раміприл, можливі анафілакти= 095;ні реакції на гідрохлоро= 090;іазид, збільшення антинуклеа= 088;них антитіл.

З боку ендокринно= 111; системи: синдро= м порушення секреції антидіурет= 080;чного гормону.

З боку метаболізм= 091; та харчуван&#= 1085;я: неконтрол&#= 1100;ований цукровий діабет, зни&= #1078;ення толерантно= 089;ті до глюкози, підвищення рівня глюкози, сечової кислоти у крові, подаг&= #1088;а, підвищення рівня холестерин= 091; та/або трігліцери= 076;ів у крові за рахунок гідрохлоро= 090;іазиду; анорексія, зниження ап&#= 1077;титу, зниження рівня калію в крові, підвищене відчуття спраги за рахунок гідрохлоро= 090;іазиду; підвищення рівня калію в крові за рахунок раміприлу; г&= #1083;юкозурія, метаболічн= 080;й алкалоз; гіпохл= оремічний алкалоз, що може індукувати печінкову енцефалопа= 090;ію або печінко&#= 1074;у кому внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду; гіпомагніє= 084;ія, гіперкальц= 110;ємія, зневодненн= 103; за рахунок гідрохлоро= 090;іазиду.

Психіч= ні порушення: <= /i>l= 7;ригнічений настрій, апатія, занепокоєн= 085;я, нервозніст= 100;, порушення сну (включаючи сонливість); = стра = 93;, сплутан&#= 1110;сть свідом&= #1086;сті, порушення уваги.

З боку нервової системи та органів чуття: запамороче= 085;ня, втомлювані= 089;ть, головний біль, слабкість, сонливість, кон’юн= 082;тивіт, блефарит, занепокоєн= 085;я, порушення нюху, поруше&= #1085;ня смаку (дисге&= #1074;зія), втрата смаку (агевзія), відчуття жару, поруше&= #1085;ня рівноваги, парестезія; минуща короткозор= 110;сть, нечіткість зору, шум у вухах, ішемія головного мозку, у тому числі ішемічний інсульт та транзиторн= 072; ішемічна атака, верти&= #1075;о, тремор.

З боку органів слуху: дз&= #1074;ін у вухах, порушення слуху.

З боку органів зору: порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон’юнктив= 110;т; ксантопсія, зменшення сльозовиді= 083;ення внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду.

З боку серцево-суд&#= 1080;нної системи: ішемія міокарда, включаючи стенокарді= 102;; тахікардія; аритмія; відчуття посиленого серцебиття; периферичн= 110; набряки; інфаркт міокарда, ортостатич= 085;а артеріальн= 072; гіпотензія; артеріальн= 072; гіпотензія, ортостатич= 085;а гіпотензія, синкопе, припливи; тромбоз внаслідок значного зменшення ОЦК, судинний ст&#= 1077;ноз, гіпоперфуз= 110;я, синдром Рейно, васкуліт, некротизую= 095;ий ангіїт.

&#= 1047; боку дихальної системи: сухий кашель, бронхіт, диспно = 77;, фарингіт, синусит, риніт, трахеоброн= 093;іт, ларингіт, бронхоспаз= 084;, включаючи астму,&nbs= p; задишка, закладеніс= 090;ь носа; алергічний альвеоліт, гідрохлоро= 090;іазид може спричи&#= 1085;яти некардіоге= 085;ний набряк легенів.

З боку травно&#= 1075;о тракту: запаль= ні явища у шлунково-ки&#= 1096;ковому тракті, розлади травлення, неприємні відчуття у животі, диспепсія, гастрит, нудота, запор,

гінгівіт внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду; блювання, афтозний стоматит, глосит, діар&= #1077;я, біль у верхній частині живота, сухість у роті, відчут&= #1090;я спраги; панкреатит (у поодиноких &#= 1074;ипадках повідомлял= 086;ся про летальні наслідки при застосуван= 085;і інгібіторі= 074; АПФ), підвище= ння рівня ферментів підшлунков= 086;ї залози, ангіоневро= 090;ичний набряк тонкого киш&#= 1077;чнику, сіалоадені= 090; внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду. Прослушатn= 0;

З боку гепатобілі= 072;рної системи: холест= атичний або цитолітичн= 080;й гепатит (у дуже виняткових випадках – з летальним н&#= 1072;слідком), підвищення рівня печінкових ферментів т&#= 1072;/або кон’югатів білірубіну, <= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>

калькульоз= ;ний холецистит внаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду; гостра печінкова недостатні= 089;ть, холестатич= 085;а жовтяниця, пошкодженн= 103; печінкових клітин.

З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіон= евротичний набряк; у дуже виняткових випадках – порушення прохідност= 110; дихальних шляхів внаслідок ангіоневро= 090;ичного набряку, яке може мати летальний наслідок; псоріатичн= 080;й дерматит; гіпергідро= 079;; висипання; зокрема макулопапу= 083;ьозне; свербіж; алопеція; токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, мультиформ= 085;а еритема, пемфігус, загостренн= 103; перебігу псоріазу, ексфоліати= 074;ний дерматит, фоточутлив= 110;сть, оніхолізис, пемфігоїдн= 072; або ліхеноїдна екзантема або енантема, кропив’янк= 072;, системний червоний вовчак внаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду.<= /o:p>

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини: міалгі= я; артралгія, м<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>’язо&#= 1074;і спазми,

м’язова слk= 2;бкість, м’язово-ске&#= 1083;етна скутість, тетанічні судоми внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду.

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів: поруше= ння функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатні= 089;ть; збільшення сечоутворе= 085;ня; підвищення рівня сечов&#= 1080;ни у крові та кр= еатиніну; погіршення перебігу фо&#= 1085;ової протеїнурі= 111;, інтерстиці= 072;льний нефрит внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду.

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз: транзит&#= 1086;рна еректильна імпотенція; зниження лібідо, гінекомаст= 110;я.

Поруше= ння загального стану: підв = 80;щена втомлювані= 089;ть, астенія; біль у грудя&= #1093;, пірексія; виснаження. <= span style=3D'color:#888888;display:none;mso-hide:all'>Сло&#= 1074;арь

п= 086;шкодження

у= 096;кодження

ш= 082;ода

а= 074;арія

н= 110;вечення

в= 088;ата

д= 077;фект

г = 83;агол

п= 086;шкоджувати<= o:p>

ш= 082;одити

у= 096;коджувати

=

з= 072;бити

п= 110;дбити

т= 088;авити

з= 073;авляти

Те&= #1088;мін придатност= 110;. 3 роки.

Не застосовув= 072;ти препарат після закінчення терміну придатност= 110;, зазначеног= 086; на упаковці.<= o:p>

Умови зберігання. <= /span>Збер= 10;гати при температур= 110; не вище 25 ^оС у недоступно= 084;у для дітей місці.

Упаков= ка. По 14 таблеток у блістері; по = 2 блістери <= /span>у картонній пачці.

Ка = 90;егорія відпуску. За рецептом.

<= /span>

Ви = 88;обник.

1. ЗАТ Фармацевти= 095;ний завод ЕГІС/EGIS Pharmaceuticals PLC.

2. Альфамед Фарбіл Арцнаймітт= 077;ль ГмбХ/al= l<= span style=3D'mso-no-proof:yes'>phamed PHARBIL Arzneimittel Gmb<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US;mso-no-proof:yes'>H<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>.

&nbs= p;

Місцез= находження виро= бника та його адреса місця провадженн= 103; діяльності.

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелk= 6;і, 118-120, Угорщина/1165, Budap= est, Bokenyfo= ldi ut. 118-120, Hungary.
37081 Готтінген, Хілдебранk= 6;штр. 10-12, Німеччина/37081 Gottingen, Hildebrandstr.10-<= /span>12, Germany.

&nbs= p; &= nbsp; &nbs= p;