УТВЕРЖДЕНi= 4;

ІНСТ&#= 1056;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

ПЕРІН = 44;ОПРЕС^® ДУО

(PERINDOPRES DUO)

Склад:

діюч&#= 1110; речовини: perindopril, inda= pamide;

Пе = 88;індопрес^® Дуо, таблетк= ;и по 4 мг/1,25 мг

1 таблетка містить периндоприl= 3;у трет-бутила = 84;іну 4 мг (що відповідає 3,33= 8 мг периндоприl= 3;у) та індапаміду 1,25= мг.

Перінд= 086;прес^® Дуо, таблетк= ;и по 8 мг/2,5 мг

1 таблет= 082;а містить периндоприl= 3;у трет-бутила = 84;іну 8 мг (що відповідає 6,67= 6 мг периндоприl= 3;у) та індапаміду 2,5 = мг.

&= #1076;опоміжні речовини: ла= 082;тоза моногідрат, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, кросповідоl= 5;, кремнію діоксид кол = 86;їдний гідрофобниl= 1;, магнію стеарат.

= Лікарська форма. Таблетки.

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: &= #1090;аблетки білого або майже білог = 86; кольору, пло= 089;коциліндри&= #1095;ної форми, з фаскою.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Ко= 084;біновані препарати інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;-перетворюв&#= 1072;льного ферменту (АПФ). Периндо&= #1087;рил та діуретик = 80;. Код ATX C09B = A04.

Фар&= #1084;акологічні властивостo= 0;.

Фар&= #1084;акодинамік= ;а.

Пер= індопрес^® Дуо – це комбінація інгібітора АПФ периндо = 87;рилу трет-бутила = 84;іну та сульфонамiд = 85;ого діуретика індапаміду. = 049;ого фармакологo= 0;чна дія зумовлена властивостn= 3;ми кожного компонента (периндопри = 83;у та індапаміду) та їхнім адитивним синергізмоl= 4;.

Механізм дії

Перинд&#= 1086;прил – інгібітор АПФ, що перетворює ангіотензиl= 5; І в ангіотен= 079;ин ІІ (судинозвуж = 91;вальну субстанцію), додатково стимулює секрецію альдостероl= 5;у корою наднирковиm= 3; залоз та розпад брадикінінm= 1; (вазодилату= 02;чої субстанції) до неактивн = 80;х гептапептиk= 6;ів. = 42;наслідок інгібуваннn= 3; АПФ відбуваєтьl= 9;я зниження секреції альдостероl= 5;у, підвищення активності реніну у плазмі кров= 10; без негатив = 85;ого впливу альдостероl= 5;у, зменшення загального периферичнl= 6;го опору судин завдяки переважаючl= 6;му впливу на су= 076;ини м’язів та нирок. При цьому не спостерігаn= 8;ться затримки води та соле= 081; або рефлекторнl= 6;ї тахікардії, навіть у раз= 110; тривалого лікування. Окрім того, периндоприl= 3; знижує артеріальнl= 0;й тиск (АТ) у пац= ієнтів із нормальним = 10; низьким рівнем рені = 85;у у плазмі крові. Периндоприl= 3; діє через св= 110;й активний метаболіт периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти неактивні. Периндоприl= 3; полегшує роботу серц= 03; завдяки вазодилатаm= 0;орній дії на вени (можливо, через зміни = 091; метаболізмo= 0; простагланk= 6;инів) – зменшення переднаванm= 0;аження та через зменшення загального опору периф = 77;ричних судин – зменшення постнавантk= 2;ження на серце. Дослідженнn= 3;, проведені з участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю, довели, що застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у призводить до зниження тиску наповнення лівого та правого шлуночків, зниження загального опору периферичнl= 0;х судин, збільшення = 89;ерцевого викиду та покращення серцевого індексу, збільшення регіональнl= 6;го кровотоку у м’язах. Покращуютьl= 9;я показники т = 77;стів із фізичним навантаженl= 5;ям.

Індапа&#= 1084;iд є сульфоl= 5;амi= дн= 080;м похідним з індоловим кільцем, фармакологi= чн= 086; споріднениl= 4; із групою тiаз= 080;дних діуретиків. Індапамiд інгібує реабсорбціn= 2; натрію у кортикальнl= 6;му сегменті нирок. Це підвищує екскрецію натрію та хлоридів у сечу та меншою міро= 02; – екскрецію калію та магнію, збільшуючи таким чином діурез. Цей механізм забезпечує = 72;нтигіперте&#= 1085;зивну дію.

Фармакодин&= #1072;мічні ефекти

Лікарський засіб Перін = 76;опрес^® Дуо чинить дозозалежнm= 1; антигіпертk= 7;нзивну дію на систолічниl= 1; артеріальн&#= 1080;й тиск (САТ) та діастолічнl= 0;й артеріальнl= 0;й тиск (ДАТ) у пацієнтів будь-якого віку з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю як у положенні лежачи, так і &= #1074; положенні стоячи.

Периндопрl= 0;л. Пери= ;ндоприл ефективно знижує АТ пр= 080; всіх ступен= 03;х артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;: легкому, помірному т = 72; тяжкому. Зниження СА = 58; і ДАТ спостерігаn= 8;ться у положенні як лежачи, та&#= 1082; і стоячи. Максимальнl= 0;й антигіпертk= 7;нзивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4–6 годин піс= 083;я одноразовоk= 5;о прийому та зберігаєтьl= 9;я більше доби. Периндоприl= 3; має високий рівень остаточногl= 6; блокування інгібітора АПФ (приблизно 80 %) через 24 години після прийо = 84;у. У пацієнтів, у яких застосуванl= 5;я препарату виявилося ефективним, нормалізацo= 0;я АТ досягаєтьсn= 3; через місяц= 00; і зберігаєтьl= 9;я без виникнення тахіфілаксo= 0;ї. Припинення = 90;ерапії не супроводжуn= 8;ться синдромом в= 10;дміни. Периндоприl= 3; має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;, відновлює еластичнісm= 0;ь великих артерій, коригує гістоморфоl= 4;етричні зміни у резистентнl= 6;сті артерій та з= 084;еншує гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка. Додавання у разі необхідносm= 0;і тіазидного діуретика призводить до додатковогl= 6; синергізму. Комбінованk= 7; застосуванl= 5;я інгібітора АПФ і тіазидного діуретика зменшує ризик гіпок = 72;ліємії, що може виникнути п = 88;и застосуванl= 5;і діуретика я = 82; монотерапіo= 1;.

Індапаl= 4;ід. При застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; індапамід чинить анти = 75;іпертензив&#= 1085;у дію, яка триває 24 годи&= #1085;и. Цей ефект проявляєтьl= 9;я у дозах, в яки&= #1093; діуретичні властивостo= 0; є мінімальниl= 4;и. Антигіпертk= 7;нзивна дія індапаміду пропорційнk= 2; до покращен = 85;я еластичносm= 0;і артерій та зменшення р = 77;зистентнос&#= 1090;і артеріол і загального периферичнl= 6;го опору судин. Індапамід зменшує гіп = 77;ртрофію лівого шлуночка. Пр= 080; перевищеннo= 0; дози антигіпертk= 7;нзивна дія тіазидн = 80;х та тіазидоподo= 0;бних діуретиків досягає рівня плато, тоді як кількість небажаних ефектів зростає. Якщ= 086; лікування є = 085;едостатньо ефективним, не слід збільшуватl= 0; дозу препарату. У процесі досліджень різної тривалості (короткої, се&#= 1088;едньої та довгої) з участю пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю індапамід н = 77; впливає на метаболізм лiпiдiв (триглі= церидів, ліпопротеїk= 6;ів низької та в= 080;сокої щільності) т= 072; не впливає н= 072; метаболізм вуглеводів, навіть у пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 2; та цукровим діабетом.=

Фармакокін&= #1077;тика.

Фармак&#= 1086;кінетичні властивостo= 0; периндоприl= 3;у та індапаміду при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; не відрізняютn= 0;ся від властивостk= 7;й цих компонентіk= 4; при їх окремому застосуванl= 5;і.

Фармакокін&= #1077;тичні властивостo= 0; пери&#= 1085;доприлу

Вс= ;моктування та біодоступнo= 0;сть. <= /span>Після пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, його максимальнk= 2; концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 1 годин&#= 1091;. Період напіввиведk= 7;ння периндоприl= 3;у з плазми крові становить 1 годину. Оск= 110;льки вживання їж= 10; зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндопр = 80;лат, а отже, знижується = 10; його біодос = 90;упність, = 87;ериндоприл&#= 1091; трет-бутила = 84;ін слід приймати перорально = 74; одноразовіl= 1; добовій доз= 10; вранці пере = 76; вживанням їжі.

Ро= ;зподіл. <= /span>Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л= /кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазм= 080; кр= 086;ві ст&= #1072;новить 20 %, в основномm= 1; з АПФ, і є дозозалежнl= 0;м.

Бі= ;отрансформ = 72;ція. <= /span>Перинд&#= 1086;прил є пролікарсьl= 2;им засобом. Так, 2= 7 % прийнятої дози периндоприl= 3;у потрапляє у = 082;ровотік у вигляді активного метаболіту = 87;ериндоприл&#= 1072;ту. Крім активного периндоприl= 3;ату периндоприl= 3; утворює ще 5 н&= #1077;активних метаболітіk= 4;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 3–4 годи&= #1085;и.

Ви= ;ведення. <= /span>Перинд&#= 1086;прилат виводиться = 79;і сечею, періо= 076; остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 г&= #1086;дин. Стан рівноваги досягаєтьсn= 3; протягом 4 діб.

Лінійн&#= 1110;сть/неліній= ;ність. Було продемонстl= 8;овано лінійний зв’язок між дозою периндоприl= 3;у та його концентрацo= 0;єю у плазмі крові.

Особли&#= 1074;і категорії пацієнтів<= /span>

Пацієн&#= 1090;и літнього віку. Вl= 0;ведення периндоприl= 3;ату знижується = 91; пацієнтів літнього віку та в осіб із серцевою аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю.

По= ;рушення функції нирок. Для пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю слід адаптувати дозу залежн = 86; від ступеня = 087;орушення функції нирок (кліренсу креатиніну).

Не= ;обхідність діалізу. <= /span>Діаліз&#= 1085;ий кліренс периндоприl= 3;ату становить 70 м&= #1083;/хв.

Ци= ;роз печінки. <= /span>Кінети&#= 1082;а периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на цироз печінки: печінковий кліренс осн = 86;вної молекули знижується вдвічі, одна= 082; кількість утворюваноk= 5;о периндоприl= 3;ату не зменшуєтьсn= 3; (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» і «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

= Фармакl= 6;кінетичні властивостo= 0; індапа&#= 1084;іду

Вс= ;моктування. <= /span>Індапа&#= 1084;ід швидко та повністю всмоктуєтьl= 9;я у травному тракті. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 1 годину після пероральноk= 5;о прийому препарату.=

Ро= ;зподіл. <= /span>Зв’язу&#= 1074;ання з протеїнам = 80; плазми кров= 10; становить 79 %.<= /o:p>

Бі= ;отрансформ = 72;ція та виведенн= 03;. <= /span>Перiод напiввиведе = 85;ня становить 14–24= години (у середньом= 091; – 18 годин). Повторний прийом не призводить до кумуляці= 11;. Виведення головним чи = 85;ом відбуваєтьl= 9;я із сечею (70 % дози) та фека&#= 1083;іями (22 %) у формі неактивних метаболітіk= 4;.

Особли&#= 1074;і категорії пацієнтів<= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Поруше&#= 1085;ня функції нирок. У пацієнтів із нирковою недостатніl= 9;тю фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.<= o:p>

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Есенці&#= 1072;льна гіпертензіn= 3;.

Про&= #1090;ипоказання= ;.

Пов’яз&#= 1072;ні з периндоприl= 3;ом:

· = г= іперчутливo= 0;сть до периндоп = 88;илу або до будь-якого іншого інгібітора АПФ;

· = а= нгіоневротl= 0;чний набряк (набряк Квінке) в ана&#= 1084;незі, пов’язаний із попереднім лікуванням інгібітораl= 4;и АПФ (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

· = у= роджений або ідіопатичнl= 0;й ангіоневроm= 0;ичний набряк;

· = в= агітність або планування вагітності (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»);

· = о= дночасне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що містять аліскірен, пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації <= 60 мл/хв/1,73 м²) абl= 6; з цукровим діабетом (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

· = о= дночасне застосуванl= 5;я зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м (див. розділи «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&raqu= o; і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

· е= кстракорпоl= 8;альні методи лікування, які призвод= 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

· = з= начний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пов’яз&#= 1072;ні з індапамідоl= 4;:

· гіперч&#= 1091;тливість до індапамі = 76;у або до будь-яких інших сульфоl= 5;амідів;

· &n= bsp; порушення функції нирок тяжкого ступеня (клі= 088;енс креатиніну <30&= nbsp;мл/&#= 1093;в) для дозуван = 85;я 4 мг/1,25 мг;

· &n= bsp; п= орушення функції нирок тяжкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) для дозування 8 l= 4;г/2,5 мг;

· = п= ечінкова енцефалопаm= 0;ія;

· = п= орушення функції печінки тяжкого ступеня;

· = г= іпокалієміn= 3;;

· = з= а загальним правилом, даний лікарський = 79;асіб не слід призначати = 91; комбінації = 79; неантиаритl= 4;ічними препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «піруе = 90;»;

· = п= еріод годування груддю (див. розділ «Зас = 90;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Пов’яз&#= 1072;ні з лікарськи = 84; засобом Періндопреl= 9;^®Дуо:

· = г= іперчутливo= 0;сть до будь-якої допоміжної = 88;ечовини лікарськогl= 6; засобу.

Через відсутністn= 0; достатньогl= 6; клінічного досвіду Пер= 10;ндопрес^® Дуо не слід застосовувk= 2;ти:

· = п= ацієнтам, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;;

· &n= bsp; п= ацієнтам із нелікованоn= 2; декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Взаємодії, спільні для периндоприl= 3;у та індапамі = 76;у

Одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

Літій.<= /u> Під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я літію та інгібіторіk= 4; АПФ повідомлялl= 6;ся про оборотн = 77; збільшення концентрацo= 0;ї літію в сиро= 074;атці крові та підвищення його токсичностo= 0;. Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у разом з індапамідоl= 4; і літієм не рекомендовk= 2;не, однак якщо ц= 077; дійсно необхідно, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю літію в сироватці крові (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

Одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Баклоф&#= 1077;н. Збільшуєтьl= 9;я антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необх= 110;дно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск і в разі необхідносm= 0;і коригувати дозу антигі = 87;ертензивно&#= 1075;о засобу.

Нестер&#= 1086;їдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), = зокрема ацетилсаліm= 4;илова кислота у дозі ≥ 3 г/до = 73;у. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ та НПЗЗ, наприклад ацетилсаліm= 4;илової кислоти у пр= 086;тизапальни&= #1093; дозах, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та несел&= #1077;ктивних НПЗЗ, можлив= 077; послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне з = 72;стосування інгібіторіk= 4; АПФ і НПЗЗ може призве = 89;ти до підвищення ризику пору = 96;ення функції нирок, у тому числі до розвитку го = 89;трої ниркової недостатноl= 9;ті, та підвищен = 85;я рівня калію = 074; сироватці крові, особливо у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок. Таку комбінацію слід призна = 95;ати з обережністn= 2;, особливо хворим літн= 00;ого віку. Пацієнтам необхідно відновити в = 86;дний баланс до початку лікування т = 72; контролюваm= 0;и функцію нирок на початку і впродовж комбінованl= 6;ї терапії.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Іміпра&#= 1084;іноподібні (трициклічн= 10;) антидепресk= 2;нти, нейролептиm= 5;ні засоби. Посилюють антигіпертk= 7;нзивну дію та підви= 097;ують ризик розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії (адитивний ефект).

Взаємодії, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Дані клінічних досліджень свідчать, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) внаслідок одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскір = 77;ну пов’язана з= 10; збільшенняl= 4; частоти виникнення таких побічних реакцій, як г&#= 1110;потензія, гіперкалієl= 4;ія та порушенн= 03; функції нирок (зокре= 084;а гостра ниркова недостатніl= 9;ть), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного препарату, щ= 086; впливає на РААС (див. розділи «Фа = 88;макодинамі&#= 1082;а», «Протипокаk= 9;ання» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лікарські засоби, які спричиняютn= 0; гіперкалієl= 4;ію. Деякі препарати або терапевтичl= 5;і класи лікар = 89;ьких засобів, так= 110; як аліскіре = 85;, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, НПЗЗ, гепарини, імунодепреl= 9;ивні засоби (такі як циклоспориl= 5; або такролімус, = 090;риметоприм), можуть спричинити виникнення гіперкалієl= 4;ії. Комбінація цих лікарсь = 82;их засобів збільшує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)

Аліскірен.= У пацієнтів і = 79; цукровим діабетом аб = 86; з нирковою недостатніl= 9;тю збільшуєтьl= 9;я ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, порушення функції нирок і серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та летальностo= 0;.

Екстракорп&= #1086;ральні методи лікування.= Екстракорпl= 6;ральні методи лікування, які призвод= 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями, такі як діаліз або гемофільтрk= 2;ція із використанl= 5;ям певних мембран із високою гідравлічнl= 6;ю проникністn= 2; (наприклад, поліакрилоl= 5;ітрилових) та аферез ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛПНЩ) із застосуванl= 5;ям декстрану сульфату, че= 088;ез підвищений ризик розвитку анафілактоo= 1;дних реакцій тяжкого ступеня (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;). У разі необхідносm= 0;і проведення такого лікування слід розглянути можливість використанl= 5;я діалізної мембрани іншого типу або застосу = 74;ання іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних засобів.

Сакубітрил/= валсартан.= Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не, оскільки одночасне інгібуваннn= 3; неприлізинm= 1; та АПФ може призвести д = 86; підвищення = 88;изику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годи= 085; після прийому останньої дози перинд = 86;прилу. Терапію периндоприl= 3;ом потрібно розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не

Аліскі&#= 1088;ен. У всіх інших група = 93; пацієнтів, я= 082; і у пацієнті= 074; із цукровим діабетом аб = 86; з порушення = 84;и функції нирок, збільшуєтьl= 9;я ризик виник = 85;ення гіперкалієl= 4;ії, порушення функції нирок і серцево-суд = 80;нної захворюванl= 6;сті та летальностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Супутн&#= 1103; терапія інгібітороl= 4; АПФ і блокат= 086;ром рецепторів ангіотензиl= 5;у. У публікаціяm= 3; повідомлялl= 6;ся, що у пацієнт= 110;в зі встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або у хворих на цукровий діабет з ураженням органів-міш = 77;ней супутня терапія інгібітороl= 4; АПФ та блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алась підвищенняl= 4; частоти виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та порушенн= 03;ми функції нирок (зокре= 084;а гострою нирковою недостатніl= 9;тю) порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного лікарськогl= 6; засобу, що впливає на Р= 040;АС. Застосуванl= 5;я подвійної блокади (тобто комбі= 085;ації інгібітора АПФ та антагоністk= 2; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ) можливе тільки в окремих випадках за умови ретельного контролю функції нир = 86;к, рівня калію = 074; крові та артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Естрам&#= 1091;стин. Існує ризик збільшення частоти виникнення побічних реакцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангіоедема).

Калійз&#= 1073;ерігаючі діуретики (наприклад, триамтерен, амілорид), калій (солі).<= /u> Існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (потенційно летальної), особливо у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок (адитивний гіперкалієl= 4;ічний ефект). Комбінація периндоприl= 3;у з вищезазна = 95;еними лікарськимl= 0; засобами не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У разі якщо одночасне застосуванl= 5;я цих препаратів усе ж таки показано, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, часто контр = 86;люючи рівень калі= 02; в сироватці крові. Інформацію про застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю наведено в п= 091;нкті «Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги».

Ко-трим&= #1086;ксазол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол). У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь ко-тримокса = 79;ол, можливе підвищення ризику розв = 80;тку гіперкалієl= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Протид&#= 1110;абетичні засоби (інсулін, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я). Епідем&= #1110;ологічні дослідженнn= 3; дають можли = 74;ість припустити, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ і протидіабеm= 0;ичних лікарських засобів (інсуліни, гіпоглікемo= 0;чні засоби для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я) може посилити цу = 82;рознижувал&#= 1100;ний ефект із ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Вірогіднішk= 7;, що цей феномен мож = 77; виникати протягом перших тижнів комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів із порушеннямl= 0; функції нирок.

Діуретики.= У пацієнтів, які приймають діуретики, особливо за наявності дефіциту води та натрію, післ= 103; початку терапії інгібітороl= 4; АПФ може надмірно зменшитися артеріальнl= 0;й тиск. Імовірністn= 0; розвитку гіпотензивl= 5;их ефектів мож = 77; бути знижен = 72; шляхом відміни при = 81;ому діуретика, підвищення об’єму цирк = 91;люючої крові або споживання солі перед п= 086;чатком терапії периндоприl= 3;ом, яку слід роз= 087;очинати з низької дози з поступовим її підвищен = 85;ям. Пацієнтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, коли попередня терапія діуретиком могла сприч = 80;нити дефіцит води/натрію, слід відмін = 80;ти прийом діуретика перед початком за = 89;тосування інгібітора АПФ (у такому випадку прийом діуретика з часом може бути поновлено) або розпочати лікування інгібітороl= 4; АПФ з низько= 111; дози з посту= 087;овим її підвищенняl= 4;. Пацієнтам і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, які застосо = 74;ують діуретик, лікування інгібітороl= 4; АПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальноo= 1; дози, можлив= 086;, після зниження дози діуретика. У всіх випадках необхідно контролюваm= 0;и функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом кількох перших тижнів терапії інгібітороl= 4; АПФ.

Калійзбері&= #1075;аючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еплеренону або спіронолакm= 0;ону в дозах від 12,5 мг до 50 мг нk= 2; добу з низькими дозами інгібіторіk= 4; АПФ у пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ–ІV функціоналn= 0;них класів за шкалою Нью-Й= 086;ркської кардіологіm= 5;ної асоціації (NYHA) = 10; фракцією викиду < 40 %, які раніше приймали ін = 75;ібітори АПФ та петльові діуретики, є ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, потенційно летальної, особливо у разі недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призначеннn= 3; такої комбі = 85;ації. Перед початком застосуванl= 5;я такої комбінації слід упевнитися = 91; відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії і порушення функції нир = 86;к. Рекомендуєm= 0;ься проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінеl= 4;ії щотижнево протягом першого місяця ліку = 74;ання і щомісячно надалі.

Рацека&#= 1076;отрил. Відомо, що інгібітори АПФ (наприклад, периндоприl= 3;) можуть спричинити розвиток ан = 75;іоневротич&#= 1085;ого набряку. Цей ризик може зростати пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з рацекадотрl= 0;лом (препаратом, який використовm= 1;ється для лікування гострої діареї).

Інгібітори = mTOR (наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с). У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можливе підвищення ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Антигі&#= 1087;ертензивні засоби та вазодилатаm= 0;ори. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів може посилити гіпотензивl= 5;і ефекти периндоприl= 3;у. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліц = 77;рином та іншими нітратами або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

Алопур&#= 1080;нол, цитостатикl= 0;, імунодепреl= 9;ивні засоби, системні кортикостеl= 8;оїди або прокаїн = 72;мід. Одночасне застосуванl= 5;я з інгібітораl= 4;и АПФ може призвести д = 86; підвищення ризику лейк = 86;пенії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Анесте&#= 1079;уючі засоби. Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивl= 5;у дію деяких анестезуючl= 0;х препаратів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гліпти&#= 1085;и (лінагліпти = 85;, саксагліптl= 0;н, ситагліптиl= 5;, вілдагліптl= 0;н). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітор = 86;м АПФ підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку внаслідок пригніченнn= 3; активності дипептидилl= 7;ептидази-ІV (ДПП-ІV) гліптином.

Симпат&#= 1086;міметики. Симпатомімk= 7;тики можуть послаблюваm= 0;и антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

Препар&#= 1072;ти золота. При лікуванні пацієнтів ін’єкційниl= 4;и препаратамl= 0; золота (натрію ауротіомалk= 2;т) та одночасн = 86;му застосуванl= 5;і інгібітора АПФ, у тому числі периндоприl= 3;у, у рідкісних випадках повідомлялl= 6;ся про виникнення = 85;ітритоїдни&#= 1093; реакцій (сим= 087;томи: почервонінl= 5;я обличчя, нудота, блювання та = 072;ртеріальна гіпотензія).

Взаємодії, пов’язані з індапамідоl= 4;

Одно&#= 1095;асне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги

Препар&#= 1072;ти, які можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Через ризик виникнення гіпокаліємo= 0;ї індапамід слід призначати = 79; обережністn= 2; у комбінаці= 11; з препаратамl= 0;, що можуть спричинити розвиток пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», такими як ан= 090;иаритмічні лікарські засоби клас = 91; ІА (хінідин, гідрохінідl= 0;н, дизопіраміk= 6;); антиаритміm= 5;ні препарати класу ІІІ (аміодарон, дофетилід, ібутилід, бретиліум, соталол); деякі нейролептиl= 2;и (хлорпромаз = 80;н, ціамемазин, = 083;евомепрома&= #1079;ин, тіоридазин, трифлуоперk= 2;зин), бензаміди (амісульпри = 76;, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофеноl= 5;и (дроперидол, галоперидоl= 3;), інші нейролептиl= 2;и (пімозид), інші препар = 72;ти, такі як бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміциl= 5; для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, галофантриl= 5;, мізоластин, моксифлоксk= 2;цин, пентамідин, спарфлоксаm= 4;ин, вінкамін дл= 03; внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, метадон, астемізол, терфенадин. Слід запобі = 75;ати зниженню рівня калію = 091; плазмі кров= 10; та у разі необхідносm= 0;і його коригу = 74;ати, а також контролюваm= 0;и інтервал QT.

Лікарс&#= 1100;кі засоби, що знижують вміст калію = 074; крові. Амфотерициl= 5; В для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я, глюкокортиl= 2;оїди та мінерало = 82;ортикоїди (системної дії), тетракозакm= 0;ид, проносні засоби, які стимулюють перистальтl= 0;ку, підвищують ризик зниження рівня калію = 091; сироватці крові (адитивний ефект). Необх&#= 1110;дно контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров= 10; та коригувати його у разі потреби, зок= 088;ема при одночасномm= 1; лікуванні препаратамl= 0; наперстянкl= 0;. Слід застосовувk= 2;ти проносні засоби, які не стимулюють перистальтl= 0;ку.

Препар&#= 1072;ти наперстянкl= 0;. Гіпока&= #1083;іємія та/або гіпомагнієl= 4;ія сприяє збільшенню токсичних ефектів пре = 87;аратів наперстянкl= 0;. Необхідно контролюваm= 0;и рівень калі= 02;, магнію у плазмі кров= 10; та ЕКГ, а також у разі необхідносm= 0;і переглянутl= 0; терапію.

Алопур&#= 1080;нол. Одночасне застосуванl= 5;я з індапамідоl= 4; може призвести д = 86; підвищення частоти виникнення реакцій гіперчутлиk= 4;ості до алопурин = 86;лу.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я, що потребує уваги

Калійз&#= 1073;ерігаючі діуретики (амілорид, спіронолакm= 0;он, триамтерен). Незважаючи на раціональнo= 0;сть призначеннn= 3; цієї комбінації деяким пацієнтам, можливе виникнення гіпокаліємo= 0;ї або гіперка = 83;іємії (особливо у пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю або з цукровим ді = 72;бетом). Слід контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у плазмі крові, проводити ЕКГ-монітор = 80;нг і у разі необхідносm= 0;і переглянутl= 0; терапію.=

Метфор&#= 1084;ін. Може спричинити молочнокисl= 3;ий ацидоз внас = 83;ідок розвитку функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; прийомом ді = 91;ретиків, особливо петльових. Н= 077; слід застос = 86;вувати метформін, якщо рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; перевищує 15 мг/л (135 мкмол= ;ь/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.

Йодоко&#= 1085;трастні засоби. У разі дегідратацo= 0;ї, спричиненоo= 1; застосуванl= 5;ям діуретиків, зростає ризик розвитку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і великих доз йодоконтраl= 9;тних засобів. Перед засто = 89;уванням йодоконтраl= 9;тних препаратів необхідно відновити водний баланс.

Кальці&#= 1081; (солі). Існує ризик збільшення вмісту кальцію в кр= 086;ві через зменшення його виведення з= 10; сечею.

Циклос&#= 1087;орин, такролімус. Існує ризик збільшення вмісту креатиніну = 74; крові без зміни концентрацo= 0;ї циркулювалn= 0;ного циклоспориl= 5;у, навіть у раз= 110; відсутностo= 0; дефіциту води та натрію.

Кортик&#= 1086;стероїди, тетракозакm= 0;ид (системної дії). Зменшують антигіпертk= 7;нзивний ефект (затри= 084;ка води та іоні= 074; натрію під впливом кор = 90;икостероїд&#= 1110;в).

Осо&= #1073;ливості застосуванl= 5;я.

Особли&#= 1074;і застереженl= 5;я

&= #1054;собливі застереженl= 5;я, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду=

Літій.<= /u> Одночасне застосуванl= 5;я літію та комбінації периндоприl= 3;у/індапамід&#= 1091; зазвичай не = 088;екомендова&= #1085;е (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

&= #1054;собливі застереженl= 5;я, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Подвій&#= 1085;а блокада РАА = 57;. = Є дані, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену підвищує ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (зокре= 084;а гострої ниркової недостатноl= 9;ті). Тому застос = 91;вання подвійної блокади РАА = 57; внаслідок одночасногl= 6; прийому інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену не рекомендовk= 2;не (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Якщо ж терап= 110;я подвійною блокадою РААС вважається абсолютно необхідною, то її слід проводити тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови ч&#= 1072;стого ретельного моніторингm= 1; функції нир = 86;к, рівня електролітo= 0;в та артеріальнl= 6;го тиску. Пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; не слід застосовувk= 2;ти одночасно інгібітори АПФ та блока= 090;ори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ.

Калійз&#= 1073;ерігаючі засоби, добавки або замінники солі, що містять калій. Комбінація периндоприl= 3;у та калійзберіk= 5;аючих засобів, добавок або замінників солі, що містять калій, зазвичай не рекомендовk= 2;на (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Нейтро&#= 1087;енія/аграну= ;лоцитоз/тро= 084;боцитопені&= #1103;/анемія. = У пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, повідом= 083;ялося про виникнення нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів і = 79; нормальною функцією ни = 88;ок у разі відсутностo= 0; інших факторів ри = 79;ику нейтропеніn= 3; виникає рідко. Периндоприl= 3; слід застосовувk= 2;ти дуже обережно пацієнтам і = 79; колагенозаl= 4;и, під час терапії іму = 85;одепресант&#= 1072;ми, алопуринолl= 6;м чи прокаїна = 84;ідом або при поєднанні цих факторі = 74; ризику, особливо пр = 80; наявності порушення функції нирок. У деко&#= 1075;о з таких пацієнтів відзначавсn= 3; розвиток серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, іноді - резистентнl= 0;х до інтенсивноo= 1; антибіотикl= 6;терапії. При застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у таким хвори = 84; рекомендуєm= 0;ься періодично = 82;онтролюват&#= 1080; кількість лейкоцитів = 91; крові. Окрім того, пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про необхіднісm= 0;ь повідомлятl= 0; свого лікар= 03; про будь-яки= 081; прояв інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я (наприклад, біль у горлі, підвищення температурl= 0; тіла) (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні реакції»).

Ренова&#= 1089;кулярна гіпертензіn= 3;. У пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки під ча= 089; лікування інгібітораl= 4;и АПФ підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової = 085;едостатнос&= #1090;і (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Застосуванl= 5;я діуретиків може бути сп= 088;иятливим фактором. Зниження функції нир = 86;к може супроводжуk= 4;атись лише незначними змінами рівня креатиніну = 91; сироватці к = 88;ові навіть у пацієнтів з однобічним стенозом ниркової артерії.=

Гіперч&#= 1091;тливість/ан= ;гіоневроти = 95;ний набряк (ангіоедема). = У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, зокрема &#= 1087;ериндоприл, зафіксованl= 6; рідкісні випадки ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані (= див. розділ «Побічні реакції»). Це може статися будь-коли пі= 076; час лікуван = 85;я. У таких випадках необхідно терміново п = 88;ипинити прийом препарату т = 72; встановити &= #1084;едичний нагляд за станом пацієнта до повного зни = 82;нення симптомів. Якщо набряк розповсюджm= 1;вався лише на ділянку обл = 80;ччя та губ, стан пацієнта за = 79;вичай покращувавl= 9;я без лікування, хоча застос&#= 1091;вання антигістамo= 0;нних препаратів &= #1073;уло корисним дл= 03; зменшення симптомів. Ангіоневроm= 0;ичний набряк, пов’язаний із набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. &= #1071;кщо набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голосову щілину або гортань, що може призвести д = 86; обструкції дихальних шляхів, необхідна т = 77;рмінова невідкладнk= 2; терапія, яка може включа = 90;и підшкірне введення розчину епінефрину 1:10= 00 (0,3‒0,5 мл) та/або заходи щодо забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. &= #1055;ро виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку частіше повідомлялl= 6;ся у пацієнтів негроїдної раси, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, порівняно з представниl= 2;ами інших рас. Пацієнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний = 10;з прийомом інгібіторіk= 4; АПФ, належа&#= 1090;ь до групи підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ. Були повідомленl= 5;я про рідкісн= 10; випадки інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування інгібітораl= 4;и АПФ. У таких пацієнтів в= 10;дзначався абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою та блюванням або без них); іноді інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк не супроводжуk= 4;ався проявом попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обличчя та рівень інгібітора С1-естерази був у нормі. Діагноз ангіоневроm= 0;ичного набряку бул = 86; встановленl= 6; за допомого= 02; &= #1090;аких процедур, як комп’ю&#= 1090;ерна томографія абдомінальl= 5;ої ділянки або ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3;, або під час хірургічноk= 5;о втручання; після відмі = 85;и інгібітора АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зникали. У разі виникн = 77;ння абдомінальl= 5;ого болю у пацієнтів, я= 082;і приймають інгібітори АПФ, слід провести диференціаl= 3;ьну діагностикm= 1;, щоб виключити інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк. &= #1054;дночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у зі сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годи= 085; після прийому останньої дози перинд = 86;прилу. У разі припи= 085;ення лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м терапію периндоприl= 3;ом потрібно розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; нейтральноo= 1; ендопептид&#= 1072;зи (НЕП) (наприклад, рацекадотрl= 0;лу) та інгібіторіk= 4; АПФ також мо= 078;е призвести д = 86; підвищення ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Тому перед початком лікування інгібітораl= 4;и НЕП (наприкл= 072;д, рацекадотрl= 0;лом) для пацієнтів, які застосо = 74;ують периндоприl= 3;, слід провести ретельну оцінку співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; mTOR (наприклад, сиролімусу, еверолімусm= 1;, темсиролімm= 1;су). У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можливе збільшення ризику розв = 80;тку ангіоневроm= 0;ичного набряку, зок= 088;ема набряку дихальних шляхів або язика, з пору&#= 1096;енням функції дихання або без (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Анафілакто= 111;дні реакції під час десенси = 73;ілізації. Повідомлялl= 6;ся про поодинокі випадки три = 74;алих анафілактоo= 1;дних реакцій, що загрожувалl= 0; життю, у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час десенсибілo= 0;зуючої терапії препаратамl= 0;, що містять бджолину от = 88;уту. Інгібітори АПФ слід з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти пацієнтам з алергією після проведення десенсибілo= 0;зації та уникати ї= 093; прийому під час імунотерапo= 0;ї препаратамl= 0;, що містять бджолину отруту. Одна= 082; у пацієнтів, які потребують застосуванl= 5;я як інгібіто = 88;ів АПФ, так і десенсибілo= 0;зації, таких реакцій мож = 85;а уникнути завдяки тимчасовомm= 1; припиненню прийому інгібітора АПФ щонайменше за 24 години перед початком де = 89;енсибілізу&#= 1102;чої терапії.=

Ан= 072;філактоїдн&= #1110; реакції під час плазмафереk= 9;у ЛПНЩ. Зрідка у пацієнтів, я= 082;і приймали інгібітори АПФ під час проведення плазмафереk= 9;у ЛПНЩ із використанl= 5;ям декстрансуl= 3;ьфату, виникали небезпечні для життя анафілактоo= 1;дні реакції. Розвитку останніх можна уникнути, якщо перед проведенняl= 4; кожного плазмафереk= 9;у тимчасово припиняти лікування інгібітороl= 4; АПФ.

Пацієнти, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;. Повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ під час перебуваннn= 3; на гемодіалізo= 0; з використанl= 5;ям високопротl= 6;чних поліакрилоk= 4;их мембран (наприклад, AN 6= 9^®). Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертk= 7;нзивних засобів.=

Первинний альдостероl= 5;ізм. Пацієнти з первинним г= 10;перальдост&#= 1077;ронізмом зазвичай не відповідаюm= 0;ь на лікуванн= 03; антигіпертk= 7;нзивними лікарськимl= 0; засобами, як= 110; діють шляхо = 84; пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Том= 091; таким пацієнтам застосовувk= 2;ти даний препарат не рекомендуєm= 0;ься.

Пацієнти після трансплантk= 2;ції нирки. Досвід призначеннn= 3; периндl= 6;прилу трет-бутила = 84;іну пацієнтам після нещодавно перенесеноo= 1; операції з трансплантk= 2;ції нирки відсутній.=

Артеріальн= 072; гіпотензія. Повідомлялl= 6;ся про виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю та супутньо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї. Виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 08; вірогіднішl= 0;м у пацієнтів із більш тяжким ступенем серцевої недостатноl= 9;ті, які приймають петльові ді = 91;ретики у великих дозах, мають гіпонатрієl= 4;ію або ниркову недостатніl= 9;ть функціоналn= 0;ного характеру. Для зниженн= 03; ризику симп = 90;оматичної артеріальнl= 6;ї гіпотензії на початку терапії та н= 072; етапі підбору доз пацієнтам слід перебувати під ретельним наглядом лікаря. Такі самі застереженl= 5;я для осіб з ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмі= 088;не зниження артеріальнl= 6;го тиску може с= 087;ричинити інфаркт міокарда аб = 86; інсульт.=

Ішемічна хвороба серця. Якщ&= #1086; протягом першого місяця лікування п = 77;риндоприло&#= 1084; був епізод нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; (будь-якої тяжкості), необхідно р = 77;тельно зважити співвідношk= 7;ння ризик/корис = 90;ь, перш ніж вирішувати питання про продовженнn= 3; терапії.=

&= #1054;собливі застереженl= 5;я, пов’язані з індапамідоl= 4;

Печінкова енцефалопаm= 0;ія. = У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки застосуванl= 5;я тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків може спричи = 85;ити виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії. Печінкова енцефалопаm= 0;ія є протипоказk= 2;нням до застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу.

Фоточутлив= 110;сть. При застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків повідомлялl= 6;ся про виникне = 85;ня реакцій фоточутливl= 6;сті (див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи реакції фот = 86;чутливості під час лікування прийом преп = 72;рату рекомендовk= 2;но припинити. Якщо ж є потреба у відновленнo= 0; його застосуванl= 5;я, рекомендуєm= 0;ься захистити вразливі ді = 83;янки від сонця аб= 086; джерел штучного ультрафіолk= 7;ту.

&= #1047;апобіжні заходи.

&= #1047;апобіжні заходи, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду=

Порушення функції нирок. У разі наявності ниркової недостатноl= 9;ті тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Пері = 85;допрес^®Дуо з дозуванням 4 мг/1,25 мг протипоказk= 2;не.

При наявності ниркової недостатноl= 9;ті тяжкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Періндопреl= 9;^®Дуо з дозуванням 8 мг/2,5 мг протипоказk= 2;не. Якщо у деяки= 093; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю без наявних ознак порушення функції нирок результати лабораторнl= 0;х досліджень крові демонструюm= 0;ь ознаки функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті, лікування препаратом необхідно припинити з можливістю його відновленнn= 3; у меншій доз= 110; або лише однією з йог= 086; складових.

Таким пацієнтам необхідно проводити частий моніторинг рівня калію та креатиніну = 74; крові: через 2 тижні від початку лікування т = 72; надалі кожн= 10; два місяці у період тера = 87;евтичної стабілізацo= 0;ї. Випадки виникнення ниркової недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ися переважно у пацієнтів і = 79; тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю або порушеннямl= 0; функції нирок, зокре= 084;а зі стенозом ниркової артерії. Цей препарат не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з= 10; значним двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки.

Артеріальн= 072; гіпотензія = 10; дефіцит вод = 80; та електрол= 10;тів. = У пацієнтів і = 79; дефіцитом натрію (особливо пр= 080; наявності стенозу ниркових артерій) є ризик рапто = 74;ого зниження артеріальнl= 6;го тиску. Тому необхідний систематичl= 5;ий моніторинг щодо клініч = 85;их ознак дефіциту води та електролітo= 0;в, що може виникнути при інтеркуренm= 0;них випадках блювання аб = 86; діареї. У таких паціє = 85;тів слід регулярно контролюваm= 0;и рівень елек = 90;ролітів у плазмі крові. При виникненні значної артеріальнl= 6;ї гіпотензії може бути потрібна внутрішньоk= 4;енна інфузія ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду. Тимчасова гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для продовженнn= 3; лікування. Після відно = 74;лення об’є = 84;у циркулюючоo= 1; крові та нормалізацo= 0;ї артеріальнl= 6;го тиску лікув = 72;ння можна відновити у зменшеній дозі або тільки однією зі складових препарату.=

Рівень калію. Комбінація периндоприl= 3;у та індапаміду = 85;е виключає можливості виникнення гіпокаліємo= 0;ї, особливо у пацієнтів і = 79; цукровим діабетом аб = 86; з нирковою недостатніl= 9;тю. Як і при застосуванl= 5;і будь-якого а= 085;тигіпертен&= #1079;ивного засобу в комбінації = 79; діуретиком, слід проводити регулярний = 82;онтроль рівня калію = 091; плазмі кров= 10;.

&= #1047;апобіжні заходи, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Кашель. Повідомлялl= 6;ся про виникнення сухого кашл= 02; під час терапії інгібітораl= 4;и АПФ. Цей каше&#= 1083;ь є стійким і припиняєтьl= 9;я після відмі = 85;и лікарськогl= 6; засобу. У разі появи цього симптому необхідно брати до уваги можливість його ятрогенної етіології. Якщо призначеннn= 3; інгібітора АПФ для лікування пацієнта є необхідним, = 084;оже бути прийняте рішення про продовженнn= 3; терапії.=

Ризик артеріальнl= 6;ї гіпотензії та/або нирко= 074;ої недостатноl= 9;ті (у разі наявності серцевої недостатноl= 9;ті, дефіциту води та елек= 090;ролітів). Значна стимуляція = 56;ААС спостерігаl= 3;ася під час гострого дефіциту води та електролітo= 0;в (сувора безсольова = 76;ієта або тривале лікування діуретикамl= 0;) у пацієнтів і = 79; низьким артеріальнl= 0;м тиском, при наявності стенозу ниркових артерій, застійної с = 77;рцевої недостатноl= 9;ті або цирозу печінки з набряками т = 72; асцитом. Блокування цієї систем = 80; інгібітороl= 4; АПФ, особлив= 086; під час перш= 086;го застосуванl= 5;я та протягом перших 2 тижнів лікування, може спричинити = 88;аптове зниження артеріальнl= 6;го тиску та/або підвищення рівня креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, що підтверд = 78;ує наявність функціоналn= 0;ної ниркової недостатноl= 9;ті. Іноді, хоча й рідко, це може виникнути у будь-який ча= 089; та мати гост= 088;ий початок. У таких випадках лікування с = 83;ід розпочинатl= 0; з меншої доз= 080; з поступови = 84; її збільшенняl= 4;.

Пацієнти літнього віку. Перед початком лікування п = 86;трібно перевірити функцію нирок і рівень калі= 02; у крові. Для зниження ризику виникнення раптової артеріальнl= 6;ї гіпотензії, особливо пр = 80; наявності дефіциту води або електролітo= 0;в, початкову дозу препарату слід коригу = 74;ати залежно від відповіді артеріальнl= 6;го тиску на лікування.=

Атеросклер= 086;з. Ризик виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 08; в усіх група= 093; пацієнтів, але пацієнтам з ішемічною хворобою серця або недостатніl= 9;тю церебральнl= 6;го кровообігу препарат сл= 10;д застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2;, розпочинаю&= #1095;и лікування з низької доз = 80;.

Реноваскул= 103;рна гіпертензіn= 3;. Лікуванням реноваскулn= 3;рної гіпертензіo= 1; є реваскулярl= 0;зація. Проте інгібітори АПФ можуть бути корисними для пацієнтів і = 79; реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, які чекають на операцію або якщо так= 072; операція не = 84;ожлива.

Якщо лік= 072;рський засіб Пер&#= 1110;ндопрес^®Дуо з дозуванням 4 мг/1,25 мг призначениl= 1; пацієнтам і = 79; наявним стенозом ниркової артерії або = 079; підозрою на нього, лікування необхідно р = 86;зпочинати в умовах стаціонару = 79; низької доз = 80; з контролем функцій нирок та рівня калію = 074; крові, оскільки у деяких пацієнтів спостерігаl= 3;ась функціоналn= 0;на ниркова нед = 86;статність, яка була оборотною при припине = 85;ні лікування.=

&= #1051;ікарський засіб Перін = 76;опрес^®Дуо з дозуванням 8 мг/2,5 мг не сліk= 6; призначати = 87;ацієнтам із наявним стенозом ниркової ар = 90;ерії або з підозрою на нього. У такому випа = 76;ку лікування необхідно розпочинатl= 0; в умовах стаціонару = 79; меншої дози, ніж рекомен = 76;ована доза препарату.=

Сеl= 8;цева недостатніl= 9;ть/серцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня. = = Періндопреl= 9;^® Дуо не слід призначати пацієнтам і = 79; серцевою не = 76;остатністю тяжкого ступеня (IV класу), оскі= льки лікування необхідно розпочинатl= 0; під медичним наглядом зі зменшеної початкової дози. Лікування β-блокатораl= 4;и пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та коронарн = 86;ю недостатніl= 9;тю припиняти н = 77; потрібно, необхідно додати інгібітор АПФ до β-блок= 072;тора.

Пацієнти з цукровим діабетом.= = Лікування пацієнтів з інсулінозаl= 3;ежним цукровим діабетом (спонтанна тенденція д = 86; підвищення рівня калію = 074; крові) слід розпочинатl= 0; під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози.

&= #1051;ікарський засіб Перін = 76;опрес^®Дуо з дозуванням 8 мг/2,5 мг не сліk= 6; призначати = 87;ацієнтам з інсулінозаl= 3;ежним цукровим ді = 72;бетом, оскільки лікування необхідно р = 86;зпочинати під медични = 84; наглядом зі зниженої початкової дози.

&= #1059; хворих на цукровий діабет, які раніше прий = 84;али пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або інсулін, слі= 076; ретельно контролюваm= 0;и рівень глюкози у крові, особливо упродовж першого місяця терапії інгібітороl= 4; АПФ.

Расові особливостo= 0;. Периндоприl= 3;, як і інші інгібітори АПФ, менш ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск у паціє= 085;тів негроїдної раси з гіпертензіn= 8;ю, ніж в осіб інших рас, що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем реніну у плазмі кров= 10; таких хвори = 93;.

Хірургічне втручання/а = 85;естезія. Інгібітори АПФ можуть спричинити артеріальнm= 1; гіпотензію при проведенні анестезії, особливо пі = 76; час застосуванl= 5;я анестетика = 79; гіпотензивl= 5;им потенціалоl= 4;. Тому лікува = 85;ня інгібітороl= 4; АПФ тривало= 11; дії, таким як периндоприl= 3;, у разі можливості рекомендуєm= 0;ься припинити з = 72; 1 добу до хірургічноk= 5;о втручання.=

Стеноз аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапанів/гі = 87;ертрофічна кардіоміопk= 2;тія. Пацієнтам з обструкцієn= 2; виходу з лівого шлун = 86;чка слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти інгібітори АПФ.

Печінкова недостатніl= 9;ть. Рідко застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ асоціюв = 72;лося з виникненняl= 4; синдрому, що розпочинаєm= 0;ься з холестатичl= 5;ої жовтяниці т = 72; прогресує д = 86; швидкоплинl= 5;ого некрозу печ= 10;нки, іноді з летальним наслідком. Механізм ць = 86;го синдрому неясний. Пацієнтам, у яких під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ розвинуласn= 3; жовтяниця з підвищенняl= 4; рівня печінкових ферментів, слід припинити застосуванl= 5;я інгібітора АПФ та забезпечитl= 0; відповідниl= 1; медичний на = 75;ляд (див. розділ «Побічні реакції»).

Гіперкаліє= 084;ія. = У деяких пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, у тому числі периндоприl= 3;, відзначалоl= 9;я збільшення рівня калію = 091; сироватці крові. До факторів ризику виникнення = 75;іперкалієм&#= 1110;ї належать ниркова недостатніl= 9;ть, порушення функції нирок, вік > 70&nbs= p;років, цукровий діабет, інтеркуренm= 0;ні стани, особливо дегідратацo= 0;я, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз та од= 085;очасне застосуванl= 5;я з калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0; (наприклад, з&#= 1110; спіронолакm= 0;оном, еплереноноl= 4;, триамтеренl= 6;м, амілоридом), добавками або замінникамl= 0; солі, що містять кал= 10;й; або застосуванl= 5;я інших препаратів, пов’язаних із підвищенняl= 4; рівня калію = 091; сироватці крові (наприклад, гепарину, ко-тримокса = 79;олу, також відомого як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол, інших інгіб= 10;торів АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ, ацетилсаліm= 4;илової кислоти в дозі ≥ 3 г/добу, інгібіторіk= 4; ЦОГ-2 та несел&= #1077;ктивних НПЗЗ, імунодепреl= 9;ивних засобів, таких як циклоспориl= 5; або такролімус, = 090;риметоприм). Застосуванl= 5;я добавок або замінників солі, що містять калій, калій= 079;берігаючих діуретиків, особливо у пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок, може призвести д = 86; значного пі = 76;вищення рівня калію = 074; сироватці крові. Гіпер= 082;аліємія може спричинити серйозну, ін= 086;ді летальну аритмію. Якщ= 086; одночасне з = 72;стосування зазначених лікарських засобів вважається доречним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, часто контролюючl= 0; рівень калі= 02; в сироватці крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Запобі&#= 1078;ні заходи, пов’язані з індапамідоl= 4;

Баланс води та електролітo= 0;в

Рівень натрію. Перед початком лікування т = 72; надалі чере = 79; регулярні проміжки часу слід визначати р= 10;вень натрію у плазмі кров= 10;. Зниження рівня натрі= 02; в крові спочатку може бути безсимптомl= 5;им, тому необхідний регулярний моніторинг. Контроль слід проводити частіше у па= 094;ієнтів літнього віку та хворих на цироз печінки (див. розділи «Пе = 88;едозування&r= aquo; і «Побічні реакції»). Будь-яке лікування діуретикамl= 0; може спричи = 85;ити гіпонатрієl= 4;ію, іноді з дуже серйозними наслідками. Гіпонатрієl= 4;ія у поєднанні = 079; гіповолеміn= 8;ю може призве = 89;ти до зневодненнn= 3; та ортостатичl= 5;ої артеріальнl= 6;ї гіпотензії. Супутня втрата іоні = 74; хлору може призвести д = 86; вторинного = 82;омпенсатор&#= 1085;ого метаболічнl= 6;го алкалозу: ча= 089;тота та вираженістn= 0; цього ефект = 91; незначні.=

Рівень калію. Зниження рівня калію = 074; крові з виникненняl= 4; гіпокаліємo= 0;ї є основним фактором ризику при застосуванl= 5;і тіазидних т = 72; тіазидоподo= 0;бних діуретиків. Слід запобігати зниженню рівня калію (< 3,4 ммоль/л) у певних кате = 75;орій пацієнтів високого ризику, таки= 093; як пацієнти літнього віку та/або ті, хто недостатньl= 6; харчується, незалежно від застосу = 74;ання інших лікарських засобів, пацієнти з ц= 080;розом печінки, що супроводжуn= 8;ться набряками т = 72; асцитом, пацієнти з ішемічною хворобою серця та серцевою недостатніl= 9;тю. У таких випадках гіпокаліємo= 0;я підвищує ка = 88;діотоксичн&#= 1110;сть серцевих глікозидів = 10; ризик виникнення порушень серцевого ритму. Паціє= 085;ти, які мають подовжений = 10;нтервал QT вродженого або ятрогенногl= 6; ґенезу, тако= 078; належать до групи ризик = 91;. Гіпокаліємo= 0;я, як і брадикардіn= 3;, є сприятливиl= 4; фактором ви = 85;икнення порушень серцевого ритму тяжко = 75;о ступеня, особливо пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует», як= 072; може бути летальною. У всіх випадках необхідний більш части = 81; контроль рівня калію = 074; крові. Перше визначення рівня калію = 091; плазмі кров= 10; слід провести пр = 86;тягом першого тижня лікування. В= 080;явлення гіпокаліємo= 0;ї вимагає її корекції. Гo= 0;покаліємія, виявлена у зв’язку з ни= 079;ькою концентрацo= 0;єю магнію в сироватці к = 88;ові, може бути рефрактернl= 6;ю до лікуванн= 03;, якщо не вноситься корекція рівня магні= 02; в сироватці крові.

Рівень магнію. Доведен= 086;, що тіазиди т= 072; пов’язані з ними діуретики, в= 082;лючаючи індапамід, збільшують екскрецію магнію зі сечею, що може спричи = 85;ити гіпомагнієl= 4;ію (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; та інші види взаємодій» = 10; «Побічні реакції»).

Рів= ;ень кальцію. Тіазидні та тіазидоподo= 0;бні діуретики м = 86;жуть зменшувати екскрецію кальцію зі сечею і призводити до незначного тимчасовогl= 6; підвищення рівня кальцію в крові. Значн= 077; підвищення рівня кальцію в крові може б= 091;ти пов’язане з недіагностl= 6;ваним гіперпаратl= 0;реоїдизмом. У таких випадках лікування слід припинити т = 72; провести моніторинг функції паращитовиk= 6;них залоз.

Рів= ;ень глюкози в крові. Контроль рівня глюкози в крові є дуже важливим дл= 03; пацієнтів і = 79; цукровим діабетом, особливо пр = 80; зниженому рівні калію.

Сеч= ;ова кислота. = У пацієнтів і = 79; підвищеним рівнем сечової кис = 83;оти в крові можливе збільшення кількості нападів подагри.=

Функці&#= 1103; нирок і діуретики.= = Тіазидl= 5;і та тіазидоподo= 0;бні діуретики д = 77;монструють найбільшу ефективнісm= 0;ь, якщо немає порушень функції нирок або порушення є незначними (рівень креатиніну приблизно нижче 25 мг/&#= 1083;, тобто 220 μмо= 083;ь/л, у дорослих).

У пацієнтів літнього віку рівень креатиніну плазми кров= 10; слід визначати з = 72; формулою Кокрофта з урахуванняl= 4; віку, маси тіла та статі: кліренс креатиніну (cl_cr) =3D (140 – вік) &t= imes; маса тіла/0,814 × рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10;, де вік виражений у роках, маса т&#= 1110;ла – у кілограмах, рівень креатиніну = 91; плазмі кров= 10; – у мікромолях/ = 83;ітр.

Ця формула прийнятна для визначення рівня креатиніну плазми кров= 10; у чоловіків літнього віку, але для жінок її слі= 076; адаптувати шляхом множення результату на 0,85. Гіповолk= 7;мія, спричинена втратою вод = 80; та натрію вн= 072;слідок прийому діуретиків на початку л= 110;кування, знижує гломерулярl= 5;у фільтрацію, = 097;о може призвести д = 86; підвищення рівня сечов = 80;ни та креатиніну = 74; крові. Ця транзиторнk= 2; функціоналn= 0;на ниркова недостатніl= 9;ть не має побічних наслідків у пацієнтів б = 77;з порушень функції нирок, але може погіршити наявну ниркову недостатніl= 9;ть.

Спо= ;ртсмени. Спортсмени мають пам’ятати, щ= 086; цей препара = 90; містить діючу речовину, що може спричи = 85;ити позитивну реакцію при проведенні допінг-конт = 88;олю.

Хор= ;іоїдальний випіт, гостр= 072; міопія (коро= 090;козорість) та вторинна закритокутl= 6;ва глаукома.= Препарати, щ= 086; містять сульфонаміk= 6; або похідні сульфонаміk= 6;у, можуть викликати ідіосинкраm= 0;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом зорового поля, транзиторl= 5;ою міопією, та гостру закр = 80;токутову глаукому. Симптоми включають гострий початок зниження гостроти зо = 88;у або біль в оці та зазвичай виникають протягом декількох годин або ти= 078;нів від початку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Нелікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призвести д = 86; постійної в = 90;рати зору. Основн= 077; лікування ‒ це як= найшвидше припинити застосуванl= 5;я препаратів. Якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним, можливо, необхідно в = 80;користати оперативні медикаментl= 6;зні або хірургі = 95;ні методи лікування. Факторами ризику розв = 80;тку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми мо = 78;е бути алергі= 03; на сульфонаміk= 6; або пеніцил= 10;н в анамнезі.

Важлива інформація про допоміжні речовини<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk535834999'>.

Кожна таблетка містить 55,45 мг або 1= 10,90 мг лактози моногідратm= 1; відповідно. Його не слід призначати = 87;ац= 110;єнтам із рідкою спадковою непереносиl= 4;істю галактози, синдромом мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози, недостатніl= 9;тю лактази Лаппа. З обережністn= 2; застосовувk= 2;ти хворим на цу= 082;ровий діабет.

Застосуван&= #1085;я у період ваг= 110;тності або годування груддю.

Ва= гітність<= /i>

Лікарський засіб протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують за = 74;агітніти.

За= стереження, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Переко&#= 1085;ливих епідеміолоk= 5;ічних доказів тер = 72;тогенного ризику при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; І триместр&#= 1091; вагітності немає, однак &#= 1084;ожливе невелике підвищення цього ризик = 91;. Якщо продов = 78;ення лікування інгібітораl= 4;и АПФ вважаєт= 00;ся обов’язковl= 0;м, пацієнток, які плануют= 00; вагітність, необхідно перевести н = 72; альтернати&= #1074;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, щ= 086; мають підтверджеl= 5;і дані про безпеку при застосуванl= 5;і у період вагітності. Якщо у періо= 076; лікування підтверджуn= 8;ться вагітність, = 090;ерапію інгібітораl= 4;и АПФ слід нег= 072;йно припинити і = 091; разі необхідносm= 0;і замінити іншим препа = 88;атом, дозволеним для застосуванl= 5;я вагітним. Ві= 076;омо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; ІІ та ІІІ тримест= ;рів вагітності чинить токс = 80;чний вплив на плі= 076; (зниження функції нир = 86;к, маловоддя, уповільненl= 5;я формування = 82;істкової тканини черепа) та на організм но = 74;онароджено&#= 1111; дитини (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо ж інгібітори АПФ застосовувk= 2;ли у ІІ та ІІІ тримест= ;рах вагітності, рекомендовk= 2;но ультразвукl= 6;ве обстеження функцій нирок та будови черепа новонароджk= 7;ного. За новонароджk= 7;ними, чиї матері у період вагі = 90;ності приймали інгібітори АПФ, слід спо&#= 1089;терігати для своєчасногl= 6; виявлення і корекції артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

За= стереження, пов’язані з індапамідоl= 4;

Дані щодо застосуванl= 5;я індапаміду вагітним жінкам відсутні аб = 86; обмежені (менше 300 випа&= #1076;ків). Наслідком тривалого застосуванl= 5;я тіазидного діуретика під час ІІІ тримест= ;ру вагітності може бути зниження об’єму циркулюючоo= 1; крові вагітної жінки та мат= 082;ово-плацент= арного кровонаповl= 5;ення, що може спричинити фетоплаценm= 0;арну ішемію і затримку розвитку плода. Дослідженнn= 3; на тваринах не виявили прямого або опосередкоk= 4;аного токсичного впливу на репродуктиk= 4;ність. Як запобіжний захід бажан = 86; уникати застосуванl= 5;я індапаміду = 91; період вагітності.

Період годування груддю

Лікарс= ький засіб Перін = 76;опрес^® Дуо протипоказk= 2;ний у період годування груддю. Необхідно прийняти рішення щод = 86; припинення годування груддю на ча= 089; лікування а = 73;о відміни препарату у період годування г = 88;уддю з огляду на важливість терапії для матері.

За= стереження, пов’язані з периндоприl= 3;ом

Застос&#= 1091;вання периндоприl= 3;у у період год= 091;вання груддю не рекомендовk= 2;не у зв’язку з в&#= 1110;дсутністю даних. Слід надати перевагу ал= 00;тернативно&#= 1084;у лікуванню з доведеним п = 88;офілем безпеки, особливо у період годування груддю новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти.=

За= стереження, пов’язані з індапамідоl= 4;

Дані щодо проникненнn= 3; індапаміду/ = 84;етаболітів у грудне молоко недостатні. Можуть розв = 80;нутися гіперчутлиk= 4;ість до похідних = 089;ульфонамід&= #1110;в та гіпокаліємo= 0;я. Ризик для но= 074;онароджени&= #1093;/немовлят виключати н = 77; можна. Індапамід належить до тіазидоподo= 0;бних діуретиків, застосуванl= 5;я яких під час годування груддю пов’язують зі зменшенн= 03;м або навіть пригніченнn= 3;м лактації. Індапамід протипоказk= 2;ний у період годування г = 88;уддю.

Фе= ртильність=

За= стереження, спільні для периндоприl= 3;у та індапаміду

Дослідженн&= #1103; репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; показали відсутністn= 0; впливу на фертильнісm= 0;ь самців та самок твари = 85;. Впливу на фертильнісm= 0;ь людини не очікується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дві діючі речовини пр = 80; застосуванl= 5;і окремо або в комбінації = 91; вигляді препарату П = 77;ріндопрес^®=
; Дуо не впливають н = 72; здатність керувати ав = 90;отранспорт&#= 1086;м або працювати з іншими меха = 85;ізмами, але в деяких пацієнтів можуть вини = 82;ати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з= 10; зниженням артеріальнl= 6;го тиску, особл= 080;во на початку лікування або при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;. Як наслідок, здатність к = 77;рувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0; може погіршитисn= 3;.

Спо&= #1089;іб застосуванl= 5;я та дози.

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

= Пер&#= 1110;ндопрес^® Дуо = пр= 080;значати одноразово по 1 таблетц= 10; на добу, бажано вранці пере = 76; їдою.

Лікарський засіб Перін = 76;опрес^®Дуо з дозуванням 8 мг/2,5 мг слід призначати за умови, якщо при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Пері = 85;допрес^®Дуо з дозуванням 4&nb= sp;мг/1,25 мг артеріальнl= 0;й тиск не змінюється.

Особ&#= 1083;иві категорії пацієнтів =

&#= 1055;ацієнти літнього віку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Пацієнтам літнього віку слід визначити р= 10;вень креатиніну плазми кров= 10; з урахуванн= 03;м віку, маси тіла та статі. Лікування пацієнтів літнього віку можна розпочинатl= 0; у разі нормальної функції нирок та після враху = 74;ання відповіді артеріальнl= 6;го тиску на тер= 072;пію.

&#= 1055;ацієнти з порушення = 84;и функції нирок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)

&#= 1055;еріндопрес= ^®Дуо з дозуванням 4 мг/1,25 мг: у разі наявності порушень функції нирок тяжко = 75;о ступеня (кліренс кре= 072;тиніну <30 мл/хв) заст = 86;сування препарату протипоказk= 2;не. Паціє= 085;там із порушеннямl= 0; функції нирок помірного с = 90;упеня (кліренс креатиніну 30‒60 мл/хв) рекомендовk= 2;но розпочинатl= 0; лікування з відповідноo= 1; дози компонентіk= 4; комбінації. Пацієнти з кліренсом креатиніну X= 05; 60 мл/хв не потребують корекції дози.

&#= 1055;еріндопрес= ^®Дуо з дозуванням 8 мг/2,5 мг: у разі наявності порушень функції нирок тяжко = 75;о та помірног = 86; ступеня (кліренс кре= 072;тиніну < 60 мл/хв) засm= 0;осування препарату протипоказk= 2;не.

h= 7;вичайне медичне спостережеl= 5;ня має включат = 80; частий моніторинг рівня креатиніну = 90;а калію у плазмі кров= 10;.

&#= 1055;ацієнти з порушення = 84;и функції печінки<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK6'> (див. розділи «Фа = 88;макокінети&#= 1082;а», «Протипокаk= 9;ання» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У разі наявності порушень функції печінки тяжкого ступеня зас = 90;осування препарату протипоказk= 2;не. Пацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки помірного ступеня не потребують корекції дози.

Діти.

Лікарський засіб Перін = 76;опрес^® Дуо не слід застосовувk= 2;ти для лікування д= 10;тей та підліткі = 74;. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у трет-бутила = 84;іну/індапам&= #1110;ду педіатричнl= 0;м пацієнтам н = 77; встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Передозува&= #1085;ня.

Симпто&#= 1084;и. У разі передозуваl= 5;ня найчастішоn= 2; побічною реакцією є артеріальнk= 2; гіпотензія, яка іноді може супроводжуk= 4;атися нудотою, блю= 074;анням, судомами, запаморочеl= 5;ням, сонливістю, сплутаністn= 2; свідомості, олігурією, щ= 086; може прогресуваm= 0;и до анурії (внаслідок г= 110;поволемії), а також циркуляторl= 5;им шоком. Можут= 100; виникнути порушення водно-елект = 88;олітного балансу (зниження рівня калію та натрію у плазмі крові), ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, прискорене серцебиття (пальпітаці= 03;), брадикардіn= 3;, тривожністn= 0;, кашель.

Лікува&#= 1085;ня. Заходи першої допомоги включають швидке виве = 76;ення препарату з організму – промивання шлунка та/аб= 086; застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля, після цього слід нормалізувk= 2;ти водно-елект = 88;олітний баланс в умовах стац= 10;онару. У разі виникнення значної арт = 77;ріальної гіпотензії пацієнту потрібно на = 76;ати горизонталn= 0;ного положення з низьким узголів’ям. = 059; разі необхідносm= 0;і слід провес = 90;и внутрішньоk= 4;енне введення ізотонічноk= 5;о розчину натрію хлориду або = 074;икористати будь-який інший спосі = 73; відновленнn= 3; об’єму кров= 10;. Периндоприl= 3;ат, активна форма периндоприl= 3;у, може бути ви= 074;едений з організму за допомого= 02; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Побічні реакції.

Застос&#= 1091;вання периндоприl= 3;у інгібує РАА = 57; та сприяє зменшенню втрати калі= 02; у плазмі кро= 074;і, зумовленої індапамідоl= 4;. У 6 % пацієнті&#= 1074;, які лікуються, може виникнути гіпокаліємo= 0;я (рівень калі= 102; < 3,4 ммоль/л). Найчастіше повідомлялl= 6;ся про виникнення таких побічних реакцій: при застосуванl= 5;і периндоприl= 3;у - запаморочеl= 5;ня, головний біль, парестезія, = 076;исгевзія, порушення зору, вертиго, дзвін у вуха= 093;, артеріальнk= 2; гіпотензія, кашель, зади= 096;ка, біль в абдомінальl= 5;ій ділянці, запор, диспе= 087;сія, діарея, нудота, блювання, свербіж, висипання, судоми м’язів та астенія; при &#= 1079;астосуванн= і індапаміду = - гіпока&= #1083;іємія**, реакції гіперчутлиk= 4;ості, переважно дерматологo= 0;чні, у осіб зі схильністю до алергічних та астматич = 85;их реакцій, та макулопапуl= 3;ьозні висипання.=

Слід попередити пацієнта пр = 86; необхіднісm= 0;ь звернутись до лікаря пр= 080; появі ознак = 072;нурії/олігу= рії, припливів жару, а також &= #1076;епресії, потемніння сечі, нудоти, блювання, су= 076;ом м’язів, сплутаностo= 0; свідомості, що можуть свідчити пр = 86; виникнення синдрому неадекватнl= 6;ї секреції антидіуретl= 0;чного гормону (СНС &#= 1040;ДГ).

Під час проведення лі= 082;ування периндоприl= 3;ом та індапамідоl= 4; спосте&#= 1088;ігалися зазначені д = 72;лі побічні реакції, які за частотою розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (ві= 076; ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити з = 72; наявними даними).

&= #1047; боку органі = 74; зору: порушення зору (часто = - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); міо= ;пія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота невідома = - індапамід); нечіткість зору (частот= 072; невідома = - індапамід); хоріоїдальl= 5;ий випіт (частота нев= 110;дома ‒ індапамід).

З бок&= #1091; органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: вертиг&#= 1086; (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); дзвін у вуха= 093; (часто - периндоприl= 3;).

З бок&= #1091; респіраторl= 5;ої системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я: каше= ;ль (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто - периндоприl= 3;); задишка (часто - периндоприl= 3;); бронхоспазl= 4; (нечасто = - периндоприl= 3;); еозинофільl= 5;а пневмонія (дуже рідко = - периндоприl= 3;), риніт (дуже рідко - периндоприl= 3;).

З бок&= #1091; шлунково-ки = 96;кового тракту: біль в абдомінальl= 5;ій ділянці (часто - периндоприl= 3;); запор (часто = - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); діарея (част= 086; - периндоприl= 3;); диспепсія (часто - периндоприl= 3;); нудота (част= 086; - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); блювання (часто - периндоприl= 3;, нечасто = - індапамід); сухість у роті (нечаст= 086; - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); панкреатит (дуже рідко = - периндоприl= 3; та індапамід).

З бок&= #1091; печінки і жовчовивідl= 5;их шляхів: гепатит (див= ;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); порушення функції печінки (дуж= 077; рідко - індапамід).

З бок&= #1091; нирок та сечовидільl= 5;ої системи: нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть (нечасто = - периндоприl= 3;); гостра ниркова недостатніl= 9;ть (рідко - периндоприl= 3;, дуже рідко - індапамід); анурія/оліг = 91;рія (рідко - периндоприl= 3;).

З бок&= #1091; ендокринноo= 1; системи: СНС АДГ (рідко - периндоприl= 3;).

З боку обміну речовин, метаболізмm= 1;: гіпогл&#= 1110;кемія (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* = - периндоприl= 3;); гіперкалієl= 4;ія, оборотна пр = 80; відміні препарату (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* = - периндоприl= 3;); гіпонатрієl= 4;ія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто* = - периндоприl= 3; та індапамід); гіперкальцo= 0;ємія (дуже рідко = - індапамід); зниження рівня калію = 074; крові до стану гіпокаліємo= 0;ї**, у т.ч. серйозної у деяких пацієнтів групи високого ризику (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я») (часто - індапамід), гіпохло&#= 1088;емія (рідко - індапамід), гіпомагнієl= 4;ія (рідко - індапамід).

&= #1047; боку нервової системи: запамо&#= 1088;очення (часто - периндоприl= 3;); головний біль (часто = - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); парестезія (часто - периндоприl= 3;, рідко - індапамід); дисгевзія (часто - периндоприl= 3;); сонливість (нечасто* = - периндоприl= 3;); непритомніl= 9;ть (нечасто* = - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів групи висок = 86;го ризику можливе виникнення інсульту (ди= 074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3;); у разі печінкової недостатноl= 9;ті можливе виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (частота нев= 110;дома - індапамід).

З боку психіки: зміни настрою (нечасто = - периндоприl= 3;); порушення сну (нечасто = - периндоприl= 3;); депресія (нечасто = - периндоприl= 3;); сплутаністn= 0; свідомості (дуже рідко = - периндоприl= 3;).

З бок&= #1091; серця: = пальпітаціo= 1; (нечасто* = - периндоприl= 3;); тахікардія (нечасто* = - периндоприl= 3;); стенокардіn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3;); аритмія, у то&#= 1084;у числі брадикардіn= 3;, шлуночкова тахікардія, фібриляція передсердь (дуже рідко = - периндоприl= 3; та індапамід); внаслідок надмірної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; пацієнтів групи високого ризику можливе виникнення інфаркту міокарда (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3;); пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова = 90;ахікардія типу «пірует» (потенційно летальна) (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій») (частот&#= 1072; невідома = - індапамід).

&= #1047; боку судин: артері&#= 1072;льна гіпотензія (= 110; прояви, пов’язані з гіпотензієn= 2;) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (часто - периндоприl= 3;, дуже рідко = - індапамід); васкуліт (нечасто* = - периндоприl= 3;); феномен Рейно (частота невідома - периндоприl= 3;).

З бок&= #1091; крові та лімфатичноo= 1; системи: еозино&#= 1092;ілія (нечасто* = - периндоприl= 3;); агранулоциm= 0;оз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3; та індапамід); апластична анемія (дуже рідко - індапамід); панцитопенo= 0;я (дуже рідко = - периндоприl= 3;); лейкопенія (дуже рідко = - периндоприl= 3; та індапамід); нейтропеніn= 3; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3;); гемолітичнk= 2; анемія (дуже рідко - периндоприl= 3; та індапамід); тромбоцитоl= 7;енія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3; та індапамід).

&= #1047; боку імунно= 11; системи: гіперчутлиk= 4;ість (головним чином дерматологo= 0;чні реакції у пацієнтів, схильних до = 088;озвитку алергічних та астматичниm= 3; реакцій) (часто - індапамід).

З бок&= #1091; шкіри та підшкірної клітковини: свербі&#= 1078; (часто - периндоприl= 3;); висипання (часто - периндоприl= 3;); макулопапуl= 3;ьозні висипання (часто - індапамід); кропив’янкk= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто = - периндоприl= 3;, дуже рідко = - індапамід); ангіоневроm= 0;ичний набряк (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (нечасто = - периндоприl= 3;, дуже рідко = - індапамід); пурпура (нечасто = - індапамід); гіпергідроk= 9; (нечасто = - периндоприl= 3;); реакції фоточутливl= 6;сті (нечасто* = - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); пемфігоїд (нечасто* = - периндоприl= 3;); посилення симптомів псоріазу (рідко* - периндоприl= 3;); мультиформl= 5;а еритема (дуж= 077; рідко - периндоприl= 3;); токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (дуже рідко = - індапамід); синдром Стівенса= -Джонсо&#= 1085;а (дуже рідко = - індапамід).

З бок&= #1091; опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: судоми м’язів (част= 086; - периндоприl= 3;); можливе погіршення = 85;аявного гострого системного червоного вовчака (час= 090;ота невідома = - індапамід); артралгія (нечасто* = - периндоприl= 3;); міалгія (нечасто* = - периндоприl= 3;).

З бок&= #1091; репродуктиk= 4;ної системи: еректи&#= 1083;ьна дисфункція (нечасто = - периндоприl= 3; та індапамі = 76;).

Зага&#= 1083;ьні розлади: астені&#= 1103; (часто - периндоприl= 3;); біль у грудя= 093; (нечасто* = - периндоприl= 3;); нездужання (нечасто* = - периндоприl= 3;); периферичнl= 0;й набряк (нечасто* = - периндоприl= 3;); пірексія (нечасто* = - периндоприl= 3;); втома (рідко = - індапамід).

Лабора = 90;орні показники: підвищ&#= 1077;ння рівня сечовини в крові (нечас= 090;о* - периндоприl= 3;); підвищення рівня креатиніну = 74; крові (нечасто* = - периндоприl= 3;); підвищення рівня білірубіну = 74; крові (рідко = - периндоприl= 3;); підвищення рівня печінкових ферментів (рідко - периндоприl= 3;, частота невідома = - індапамід); зниження рівня гемоглобінm= 1; та гематокр = 80;ту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») (дуже рідко = - периндоприl= 3;); підвищення рівня глюкози в кр= 086;ві (частота невідома = - індапамід); підвищення рівня сечової кис = 83;оти в крові (част&#= 1086;та невідома = - індапамід); подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») (частота невідома = - індапамід).

Уш = 82;одження, отруєння та ускладненнn= 3; при проведе = 85;ні процедур: падінн&= #1103; (нечасто* = - периндоприl= 3;).

* Час= ;тота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахован&= #1072; за даними клінічних досліджень.

**Під час досліджень ІІ та ІІІ фаз порівняння 1,5 та 2,5 мг індапаміду аналіз калі= 02; в плазмі пок= 072;зав дозозалежнl= 0;й ефект індапаміду:

Інда= ;памід 1,5 мг: калій у плазмі кров= 10; <3,4 ммоль/л спостерігаk= 4;ся у 10 % пацієнтів та <3,2 ммоль/л у = 4 % пацієнтів після 4‒6 тижнів лікування. Через 12 тижнів лікування середнє падіння калію в плазмі кров= 10; становило 0,23 ммоль/л.

Інда= ;памід 2,5 мг: калій у плазмі кров= 10; <3,4 ммоль/л спостерігаk= 4;ся у 25 % пацієнтів та <3,2 ммоль/л у = 10 % пацієнтів після 4‒6 тижнів лікування. Через 12 тижнів лікування середнє падіння калію в плазмі кров= 10; становило 0,41 ммоль/л.

Пр= 080; застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; АПФ повідом = 83;ялося про випадки виникнення СНС АДГ. Тому можна розцінюватl= 0; СНС АДГ як ймовірне ускладненнn= 3;, пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі перин = 76;оприлу, із частотою виникнення «дуже рідко».

&nb= sp;

Пов= ;ідомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції=

Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжуваm= 0;и моніторинг співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик» для відповідноk= 5;о лікарськогl= 6; засобу. Медичним працівникаl= 4; необхідно повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції через національнm= 1; систему пов= 10;домлень.=

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберіг&#= 1072;ти в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіг&#= 1072;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблето = 82; у блістері; по 3 або п&= #1086; 9 бліс&= #1090;ерів в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виро&#= 1073;ник. ПрАТ «Фармацевтl= 0;чна фірма «Дарниця».

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльсь = 82;а, 13.