ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
(lEVOFLOXACIN)
Склад:
діюча
речовина: levofloxaci=
n;
1 флакон містить левофлоксаци=
ну
гемігідрат еквівалентно левофлоксацину 500 мг;
1 мл розчину містить левофлoксацину гемігідрат еквівалент=
но
левофлоксацину 5 мг;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, натрію
гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для
інфузій.
Основні фізико-хімічні
властивості: прозорий розчин зелено-жовтого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Антибактері=
альні
засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби групи хінолонів.
Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТХ J01M А12.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Левофлоксац=
ин –
синтетичний антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, S-енантіомер рацемічної =
суміші
лікарського засобу офлоксацину.
Механізм дії.
Антибактері=
альний
препарат із групи фторхінолонів левофлоксацин діє на комплекс ДНК-ДНК-гірази та топоізомеразу ІV.
Співвідношення
фармакокінетика/фармакодинаміка.
Ступінь
бактеріальної активності левофлоксацину залежить від співвідношення максима=
льної
концентрації у сироватці крові (Сmax) або площі під
фармакокінетичною кривою (АUC) та мінімальної інгібуючої (пригнічувальної)
концентрації (МІК (МПК)).
Механізм резистентності.
Стійкість до
левофлоксацину розвивається у вигляді ступеневої мутації сайту-мішені в обох
типів топоізомерази II, ДНК-гірази і топоізомерази IV. Інші механізми
резистентності, такі як проникність (характерно для Pseudomonas aeruginosa) та механізми відтоку, також можуть впли=
вати
на чутливість до левофлоксацину.
Спостерігає=
ться
перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими фторхінолонами. З
огляду на механізм дії не існує перехресної резистентності між левофлоксаци=
ном
та іншими класами антибактеріальних засобів.
Межові значення.
Рекомендова=
ні
Європейським комітетом з тестування антимікробної чутливості (EUCAST) межові
значення МІК для левофлоксацину, що відділяють чутливі мікроорганізми від
організмів проміжно чутливих (помірно резистентних) та проміжно чутливі від
резистентних організмів, представлено у нижченаведеній таблиці тестування М=
ІК
(мг/л).
Клінічні ме=
жові
значення MІК EUCAST для левофлокса=
цину
(версія 2.0, 01.01.2012):
Таблиця 1
|
Патогенні |
Чутливі |
Резистентні |
|
Enterobac=
teriacae |
≤ 1
мг/л |
> 2 мг=
/л |
|
Pseudomon=
as
spp. |
≤ 1
мг/л |
> 2 мг=
/л |
|
Acinetoba=
cter
spp. |
≤ 1=
мг/л |
> 2 мг=
/л |
|
Staphyloc=
occus
spp. |
≤ 1
мг/л |
> 2 мг=
/л |
|
S. pneumoniae 1<=
/span> |
≤ 2
мг/л |
> 2 мг=
/л |
|
Streptoco=
ccus
A, B, C, G |
≤ 1
мг/л |
> 2 мг=
/л |
|
H. influe=
nzae
2 ,3 |
≤ 1
мг/л |
> 1 мг=
/л |
|
M.
catarrhalis 3 |
> 1 мг=
/л |
> 1 мг=
/л |
|
Межові
значення, не пов’язані з видами 4 |
≤ 1
мг/л |
> 2 мг=
/л |
<=
sup>1 Межові значення левофлоксацину
стосуються терапії високих доз.
<=
sup>2 Можливий низький рівень
резистентності до фторхінолонів (МІК ципрофлоксацину 0,12-0,5 мг/л), але не
існує доказів того, що така резистентність має клінічне значення при інфекц=
іях
дихальних шляхів, спричинених H.
influenzae.
<=
sup>3 Штами з величинами МІК, вищи=
ми
від межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно
резистентними) штамами, є дуже рідкісними або про них ще не повідомляли. Те=
сти
на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті с=
лід
повторити і, якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят до
уповноваженої лабораторії. Поки існують дані, що свідчать про клінічну реак=
цію
для підтверджених ізолятів з МІК вище поточної резистентного межового значе=
ння,
про них необхідно повідомляти як про резистентні.
4 Межові значення пероральних =
доз
від 500 мг одноразово до 500 мг х 2 рази на добу і внутрішньовенних доз від=
500
мг одноразово до 500 мг х 2 рази на добу.
Поширеність
резистентності може варіювати географічно та з часом для окремих видів, і
бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікува=
нні
тяжких інфекцій. У разі необхідності слід звернутися за порадою до спеціалі=
ста,
коли місцева поширеність резистентності є такою, що користь препарату,
щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Зазвичай
чутливі види.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Аеробні
грампозитивні бактерії.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Bacillus
anthracis, Staphylococcus aureus метицилінчутливий, Staphylococcus
saprophyticus, Streptococci, групи C і G, Streptococcus agalactiae,
Streptococcus pneumonia, Streptococcus pyogenes.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Аеробні
грамнегативні бактерії.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Eikenella
corrodens, Haemophilus influenzae, Haemophilus para-influenzae, Klebsiella
oxytoca, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Proteus vulgaris,
Providencia rettgeri.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Анаеробні
бактерії.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Peptostrept=
ococcus.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Інші.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Chlamydophi=
la
pneumoniae, Chlamydophila psittaci, Chlamidia trachomatis, Legionella
pneumophila, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyti=
cum.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Види, для я=
ких
набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Аеробні
грампозитивні бактерії.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Enterococcus
faecalis, Staphylococcus aureus метицилін-резистентний*, Staphylococcus
coagulase spp.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Аеробні
грамнегативні бактерії.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Acinetobact=
er
baumannii, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloac=
ae,
Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Proteus
mirabilis, Providencia stuartii, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescen=
s.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Анаеробні
бактерії.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Bacteroides
fragilis.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon=
t-style:
italic'>Природно резистентні штами.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU;mso-bidi-fon=
t-style:
italic'>Грампозитивні аероби:
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Enterococcus
faecium.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>* стійкі до метицилліну S.aureus можуть мати
стійкість до фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину.
Фармакокінетика.
Абсорбція.<=
span
style=3D'mso-bookmark:_Hlk490730073'>
Прийнятий
перорально, левофлоксацин швидко та майже повністю всмоктується, пік
концентрації у плазмі крові досягається через 1–2 години після прийому.
Абсолютна біодоступність становить 99–100 %. Прийом їжі дещо впливає на його
всмоктування. Стабільні показники досягаються протягом 48 годин після
застосування 500 мг 1–2 рази на добу.
Розподіл.
Приблизно 3=
0–40
% левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. Середній об’єм
розподілу левофлоксацину становить близько 100 л після одноразової і повтор=
ної
дози 500 мг, що вказує на добр=
ий
розподіл у тканинах організму.
Проникнення у тканини та ріди=
ни
організму.
Було показа=
но,
що левофлоксацин проникає у слизову оболонку бронхів, бронхоальвеолярну рід=
ину,
альвеолярні макрофаги, тканини легенів, шкіру (вміст пухирів), тканини прос=
тати
та сечу. Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.
Біотрансформація.
Левофлоксац=
ин
метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин=
та
левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5 % кількості препара=
ту,
що виділяється із сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним та не
підлягає інверсії хоральної структури.
Виведення.
Після
перорального та внутрішньовенного застосування левофлоксацин виводиться з
плазми крові відносно повільно (період напіввиведення становить 6–8 годин).=
Виведення
відбувається зазвичай нирками (понад 85 % введеної дози).
Загальний
кліренс левофлоксацину після одноразового введення 500 мг становив 175 ± 29,2 мл/хв.
Немає суттє=
вої
різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та
перорального введення, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та
внутрішньо- венний) є взаємозамінними.
Лінійність.
Левофлоксац=
ин
слідує лінійній фармакокінетиці у діапазоні 50–1000 мг.
Особливі популяції.
Пацієнти з нирковою
недостатністю.
На фармакок=
інетику
левофлоксацину впливає ниркова недостатність. При зниженні функції нирок
знижується ниркове виведення та кліренс, а періоди напіввиведення збільшуют=
ься,
як видно з нижченаведеної таблиці.
Фармакокіне=
тика
при нирковій недостатності після одноразового прийому 500 мг препарату
перорально.
Таблиця 2
|
Кліренс
креатиніну (мл/хв) |
< 20 |
20–49 |
50–80 |
|
Нирковий
кліренс (мл/хв) |
13 |
26 |
57 |
|
Період
напіввиведення (години) |
35 |
27 |
9 |
Пацієнти літнього віку.
Немає значн=
их
відмінностей у фармакокінетиці левофлоксацину у молодих пацієнтів та пацієн=
тів
літнього віку, крім відмінностей, пов’язаних із кліренсом креатиніну.
Гендерні відмінності.
Окремий ана=
ліз
щодо пацієнтів жіночої та чоловічої статі продемонстрував незначні відмінно=
сті
у фармакокінетиці левофлоксацину залежно від статі. Не існує доказів того, =
що
ці гендерні відмінності є клінічно значущими.
Клінічні характеристики.
Показання.
Левофлоксацин, розчин для інф=
узій
призначений для лікування наступних інфекційних захворювань у дорослих:
-&nb=
sp; =
&nb=
sp;
негоспітальна пневмонія;
-&nb=
sp; =
&nb=
sp;
ускладнені інфекції шкіри та
м’яких тканин;
(стосовно
вищевказаних інфекційних захворювань левофлоксацин слід призначати лише у
випадках недостатньої ефективності інших антибактеріальних лікарських засоб=
ів,
які переважно застосовують для початкового лікування даних інфекцій);
-&nb=
sp; =
&nb=
sp;
пієлонефрит та ускладнені
інфекції сечовивідних шляхів;
-&nb=
sp; =
&nb=
sp;
хронічний бактеріальний
простатит;
-&nb=
sp; =
&nb=
sp;
легенева форма сибірської
виразки: постконтактна профілактика та радикальне лікування.
Слід
враховувати офіційні рекомендації щодо належного використання антибактеріал=
ьних
засобів.
Протипоказання.
Левофлоксацин не слід признач=
ати
в наступних випадках:
-
підвищена
чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів чи до будь-яких інших
компонентів лікарського засобу;
-
побічні реа=
кції
з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів;
- епілепсія;<= o:p>
-
дитячий вік=
(до
18 років);
-
період
вагітності або годування груддю.
Особливі заходи безпеки.
Левофлоксац=
ин
для внутрішньовенного введення слід застосовувати негайно (протягом
При кімнатн=
ому
освітленні розчин для внутрішньовенного введення можна зберігати щонайбільше
протягом 3 діб без захисту від світла. Лікарський засіб призначений тільки для одноразового
використання. Перед використанням розчин необхідно оглянути. Використовувати
слід тільки прозорий зелено-жовтий розчин, вільний від часток.
Як і всі інші препарати,
будь-який невикористаний лікарський засіб слід утилізувати відповідно до
місцевих вимог.
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами та інші види взаємодій.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Вплив інших
лікарських засобів на препарат Левофлоксацин.
Теофілін, фенбуфен або подібні
нестероїдні протизапальні лікарські засоби.
Не було
виявлено фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном. Проте мож=
ливе
суттєве зниження судомного порога при одночасному застосуванні хінолонів з
теофіліном, нестероїдними протизапальними препаратами та іншими агентами, я=
кі
зменшують судомний поріг. Концентрація левофлоксацину у присутності фенбуфе=
ну
була приблизно на 13 % вищою, ніж при прийомі лише левофлоксацину.
Пробенецид і циметидин.
Пробенецид =
та
циметидин статистично достовірно впливають на виведення левофлоксацину.
Нирковий кліренс левофлоксацину знижується у присутності циметидину на 24 %=
та
пробенециду на 34 %. Це тому, що обидва препарати здатні блокувати канальце=
ву
секрецію левофлоксацину. Однак при дозах, випробуваних у ході дослідження, =
не є
вірогідним, щоб статистично значущі кінетичні відмінності мали клінічну
значющість. Слід з обережністю одночасно застосовувати левофлоксацин з
лікарськими засобами, що впливають на канальцеву секрецію, такими як пробен=
ецид
та циметидин, особливо пацієнтам із нирковою недостатністю.
Інша інформація.
Клінічні
дослідження фармакології продемонстрували, що на фармакокінетику левофлокса=
цину
не було спричинено ніякого клінічно значущого впливу при прийомі левофлокса=
цину
разом з такими лікарськими засобами: карбонатом кальцію, дигоксином,
глібенкламідом, ранітидином.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Вплив препа=
рату
Левофлоксацин на інші лікарські засоби.
Циклоспорин.
Період
напіввиведення циклоспорину збільшується на 33 % при одночасному застосуван=
ні з
левофлоксацином.
Антагоністи вітаміну К.
При одночас=
ному
застосуванні з антагоністами вітаміну К (наприклад варфарином) повідомляли =
про
підвищення коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношенн=
я)
та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які
отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно контролювати показни=
ки
коагуляції (див. розділ «Особливості застосування»).
Лікарські засоби, що подовжую=
ть
інтервал QT.
Левофлоксац=
ин,
подібно до інших фторхінолонів, слід застосовувати з обережністю пацієнтам,=
які
отримують лікарські засоби, відомі своєю здатністю подовжувати інтервал QT
(наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресант=
и,
макроліди та антипсихотичні засоби) (див. розділ «Особливості застосування»=
(Подовження інтервалу QT)).
Інша значуща інформація.
Не
відзначається впливу левофлоксацину на фармакокінетику теофіліну (який є
маркерним субстратом для ферменту CYP1A2), що свідчить про те, що левофлокс=
ацин
не є інгібітором CYP1A2.
Особливості застосування.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Тривалість
введення.
Рекомендова=
на
тривалість введення становить щонайменше 30 хвилин для 250 мг або 60 хвилин для 500 мг розчину для ін=
фузій
препарату Левофлоксацин. Стосовно офлоксацину відомо, що під час інфузій мо=
жуть
відзначатися тахікардія та тимчасове збільшення артеріального тиску. У
рідкісних випадках може спостерігатися, як наслідок, різке зниження артеріа=
льного
тиску, циркуляторний колапс. Якщо під час введення левофлоксацину (l-ізомеру
офлоксацину) спостерігається виражене зниження артеріального тиску, введення
слід негайно припинити.
Метицилінрезистентний золотис=
тий
стафілокок (MRSA).
Дуже імовір=
но,
що метицилінрезистентний золотистий стафілокок має перехресну резистентніст=
ь до
фторхінолонів, у тому числі до левофлоксацину. Тому левофлоксацин не
рекомендується застосовувати для лікування відомих або підозрюваних MRSA
інфекцій, за винятком випадків, коли результати лабораторних тестів підтвер=
дили
чутливість збудника до левофлоксацину.
Резистентність E. coli.
Резистентність E. сoli, найбільш
поширеного збудника інфекцій сечових шляхів, до фторхінолонів варіює у різн=
их
країнах Європейського Союзу. Під час призначення левофлоксацину лікарям слід
враховувати місцеву поширеність резистентності E. coli до фторхіноло=
нів.
Лег=
енева
форма сибірської виразки.
Клінічна практика базується на дослідженнях
чутливості Bacillus anthracis in vitro, а також на експериментальних
даних досліджень на тваринах разом з обмеженими даними досліджень у людини.
Лікарям слід звертатися до узгоджених національних та/або міжнародних
документів щодо лікування сибірської виразки.
Нат=
рій.
Цей лікарський засіб містить 39,1 ммоль (900 мг)
натрію на 100 мл розчину. Це потрібно враховувати пацієнтам, які дотримують=
ся
дієти з контролем вмісту натрію.
Тендиніт та розриви сухожиль.=
Рідко можуть
траплятися випадки тендиніту. Найчастіше це стосується ахіллового сухожилля=
та
може призвести до розриву сухожилля. Тендиніти і розриви сухожиль, іноді
білатеральні, можуть виникати через 48 годин після застосування левофлоксац=
ину
і навіть через кілька місяців після припинення застосування левофлоксацину.
Найбільш схильні до тендинітів і розривів сухожиль пацієнти віком понад 60
років, пацієнти, які отримують добову дозу 1000 мг левофлоксацину, а також
пацієнти, яких лікують кортикостероїдами. Пацієнти, які перенесли
трансплантацію, мають підвищений ризик розвитку тендиніту, тому рекомендуєт=
ься
з обережністю застосовувати фторхінолони даній популяції. Добову дозу необх=
ідно
коригувати для пацієнтів літнього віку, зважаючи на кліренс креатиніну (див.
розділ «Спосіб застосування та дози»). Необхідно контролювати стан пацієнтів
літнього віку, якщо їм призначено левофлоксацин. Пацієнтам слід
проконсультуватися з лікарем, якщо вони спостерігають симптоми появи тендин=
іту.
При підозрі на тендиніт лікування препаратом Левофлоксацин слід негайно
припинити та розпочати належне лікування (наприклад, забезпечивши іммобіліз=
ацію
сухожилля).
Міоклонус
Повідомлялося
про випадки міоклонусу у пацієнтів, які застосовували левофлоксацин (див.
розділ «Побічні реакції»). Ризик розвитку міоклонусу підвищується у пацієнт=
ів
літнього віку та у пацієнтів з нирковою недостатністю, якщо дозу левофлокса=
цину
не відкориговано відповідно до кліренсу креатиніну. Левофлоксацин слід нега=
йно
відмінити при першій появі міоклонусу та розпочати відповідне лікування.
Захворювання, спричинені Clostridium difficile.
Діарея,
особливо у тяжких випадках, персистуюча та/чи геморагічна, під час чи після
лікування препаратом Левофлоксацин (включаючи декілька тижнів після лікуван=
ня),
може бути симптомом хвороби, спричиненої Clostridium difficile, найб=
ільш
тяжкою формою якої є псевдомембранозний коліт. Ступінь тяжкості CDAD варіює=
від
слабкого до стану, що може загрожувати життю. Важливо враховувати цей діагн=
оз у
пацієнтів, у яких розвивається серйозна діарея під час або після лікування
левофлоксацином. Якщо виникає підозра на псевдомембранозний коліт, слід нег=
айно
припинити інфузію препарату Левофлоксацин та одразу розпочати відповідне
лікування. Засоби, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані у цій
клінічній ситуації.
Пацієнти, схильні до судом.
Хінолони мо=
жуть
знижувати судомний поріг і спричинити судоми. Розчин для інфузій Левофлокса=
цин
протипоказаний пацієнтам з епілепсією в анамнезі та, як у випадку з іншими
хінолонами, слід застосовувати з надзвичайною обережністю пацієнтам, схильн=
им
до судом, таким як пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової
системи або при одночасному прийомі лікарських засобів, що знижують
церебральний судомний поріг, такими як теофілін (див. розділ «Взаємодія з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У випадку появи судом
лікування левофлоксацином слід припинити.
Порушення з боку крові<=
/span>
Під
час лікування левофлоксацином може розвинутися недостатність кісткового моз=
ку,
включаючи лейкопенію, нейтропенію, панцитопенію, гемолітичну анемію,
тромбоцитопенію, апластичну анемію або агранулоцитоз (див. розділ «Побічні
реакції»). При підозрі на будь-яке з цих порушень слід контролювати результ=
ати
аналізу крові. У разі отримання аномальних результатів слід розглянути пита=
ння
щодо припинення лікування левофлоксацином.
Пацієнти з недостатністю
глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Пацієнти з
латентними або наявними дефектами активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
можуть бути схильними до гемолітичних реакцій при лікуванні антибактеріальн=
ими
засобами групи хінолонів, тому левофлоксацин їм слід застосовувати з
обережністю та моніторити можливе виникнення гемолізу.
Пацієнти з нирковою
недостатністю.
Оскільки
левофлоксацин виводиться переважно нирками, потрібна корекція дози для хвор=
их з
ослабленою функцією нирок (нирковою недостатністю) (див. розділ «Спосіб зас=
тосування
та дози»).
Реакції підвищеної чутливості
(гіперчутливості).
Левофлоксац= ин може час від часу спричиняти серйозні, потенційно летальні реакції підвищен= ої чутливості (наприклад ангіоневротичний набряк, аж до анафілактичного шоку) після застосування початкової дози (див. розділ «Побічні реакції»). У цьому випадку пацієнтам слід негайно припинити лікування і звернутися до лікаря.<= o:p>
Тяжкі бульозні реакції.
При
застосуванні левофлоксацину повідомляли про випадки тяжких бульозних реакці=
й на
шкірі, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некро=
ліз
(див. розділ «Побічні реакції»). У разі появи реакцій на шкірі та/або слизо=
вих
оболонках пацієнтам слід звернутися до лікаря перед продовженням лікування.=
Дисглікемія.
Як у випадк=
у з
усіма хінолонами,<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> повідомляли про коливання рівнів глюкози у крові, включаючи випадки
гіперглікемії та гіпоглікемії, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діа=
бет,
які отримували супутню терапію гіпоглікемічними пероральними засобами
(наприклад глібенкламідом) або інсуліном. Повідомляли про випадки
гіпоглікемічної коми. Рекомендується ретельний нагляд за рівнями глюкози в
крові у пацієнтів, хворих на цукровий діабет (див. розділ «Побічні реакції»=
).
Профілактика фотосенсибілізац=
ії.
Хоча
фотосенсибілізація виникає дуже рідко при застосуванні левофлоксацину, з ме=
тою
її уникнення пацієнтам не рекомендується піддаватися дії сильних сонячних
променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного
ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час прийому левофлоксацину та
протягом 48 годин після припинення застосування препарату.
Пацієнти, які отримували
антагоністи вітаміну К.
Внаслідок
можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне
нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі у пацієнтів, які приймали
Левофлоксацин у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином),=
за
коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби
застосовувати одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засоба=
ми
та інші види взаємодій»).
Психотичні реакції.
Повідомляли=
про
психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи
левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних
думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози
левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У випадку, якщо у пацієнта
виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до
відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксац=
ин
пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворювання=
ми в
анамнезі.
Подовження інтервалу QT.
Слід з
обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з
відомими факторами ризику для подовження інтервалу QT, такими як, наприклад=
:
Пацієнти
літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, я=
кі
подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережності при
застосуванні фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, таким категоріям
пацієнтів (див.
Периферична нейропатія.
Повідомляли=
про
сенсорну або сенсомоторну периферичну нейропатію у пацієнтів, які приймали
фторхінолони, включаючи левофлоксацин, яка може швидко наставати. Прийом
левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми
нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.
Гепатобіліарні порушення.
Повідомляло=
ся
про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загро=
жує
життю, при прийомі левофлоксацину переважно у пацієнтів з тяжкими основними
захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнт=
ам
слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо
виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця,
забарвлення сечі у чорний колір, свербіж або біль у ділянці живота.
Загострення міастенії гравіс.=
Фторхінолон=
и,
включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м’язову передачу і можуть провоку=
вати
м’язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При прийомі фторхінолон=
ів у
післяреєстраційний період повідомляли про серйозні побічні реакції, включаю=
чи
летальні випадки і необхідність підтримки дихання, у пацієнтів з міастенією
гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано
застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.
Порушення
Якщо спостерігається порушення з=
ору
або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розді=
ли
«Побічні реакції», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні
автотранспортом або іншими механізмами»).
Суперінфекція.
Застосування левофлоксацину,
особливо протягом тривалого часу, може призводити до надмірного зростання
нечутливих до дії препарату мікроорганізмів. Якщо на тлі терапії розвиваєть=
ся
суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.
Вплив на лабораторні дослідження<=
/span>.
У пацієнтів, які отримували
левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно позитивний результат. Може виник=
нути
необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомого=
ю більш
специфічних методів. Левофлокса=
цин
пригнічує ріст
Застосування у період вагітно=
сті
або годування груддю.
Вагітність.
Дані щодо
застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені. Дослідження тварин не
вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну токсичніст=
ь.
Через відсутність досліджень з участю людей і можливе ушкодження хінолонами=
суглобового
хряща в організмі, який росте, Левофлоксацин не можна призначати вагітним та
жінкам, які годують груддю. Якщо під час лікування препаратом Левофлоксацин
діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.
Годування груддю.<=
/span>
Левофлоксац=
ин
протипоказаний для застосування у період годування груддю. Інформації щодо
проникнення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінол=
они
екскретуються в грудне молоко. Через відсутність досліджень з участю людей і
можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте,
Левофлоксацин не можна призначати жінкам, які годують груддю.
Фертильність.
Левофлоксац=
ин
не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у щурів.
Здатність впливати на швидкіс=
ть
реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, =
які
керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід
враховувати можливі небажані реакції з боку нервової системи (запаморочення,
закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, роз=
лади
процесів руху також під час ходьби).
Спосіб застосування та дози.<= o:p>
Перед
застосуванням необхідно провести пробу на чутливість.
Препарат сл=
ід
вводити внутрішньовенно повільно 1 або 2 рази на добу. Дозування залежить в=
ід
типу та тяжкості інфекції, а також чутливості до препарату можливого збудни=
ка.
Можна перейти від початкового внутрішньовенного застосування левофлокса=
цину
до відповідного перорального прийому відповідно до інструкції для медичного
застосування лікарського засобу у формі таблеток, вкритих плівковою оболонк=
ою,
виходячи зі стану пацієнта. З урахуванням біологічної еквівалентності
пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Для лікуван=
ня
пацієнтів з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину, зазвичай
рекомендують такі дози препарату:
Таблиця 3
|
Показання |
Добова доза |
Загальна тривалість лікуван=
ня1 |
|
(залежно від тяжкості) |
||
|
Негоспіта=
льні
пневмонії |
500 мг 1 або 2 рази на добу |
7–14 днів |
|
Пієлонефр=
ит |
500 мг 1 раз на добу |
7–10 днів |
|
Ускладнені
інфекції сечовивідних шляхів |
500 мг 1 раз на добу |
7–14 днів |
|
Хронічний
бактеріальний простатит |
500 мг 1 раз на добу |
28 днів |
|
Ускладнені
інфекції шкіри і м’яких тканин |
500 мг 1 або 2 рази на добу |
7–14 днів |
|
Легенева =
форма
сибірської виразки |
500 мг 1 раз на добу |
8 тижнів |
Особливі популяції
Дозування д=
ля пацієнтів
з порушеною функцією нирок, у
яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв:
Таблиця 4
|
Кліренс креатиніну |
Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) |
||
|
250 мг/24 години |
500 мг/24 години |
500 мг/12 годин |
|
|
50–20 мл/=
хв |
перша доз=
а –
250 мг; 125 мг/24
години |
перша доз=
а –
500 мг; 250 мг/ 24
години |
перша доз=
а –
500 мг; 250 мг/12
годин |
|
19–10 мл/=
хв |
перша доз=
а –
250 мг; 125 мг/48
годин |
перша доз=
а –
500 мг; 125 мг/24
години |
перша доз=
а –
500 мг; 125 мг/12
годин |
|
<10 мл=
/хв (а також =
при
гемодіалізі та ХАПД 1) |
перша доз=
а –
250 мг; 125 мг/48
годин |
перша доз=
а –
500 мг; 125 мг/24
години |
перша доз=
а –
500 мг; 125 мг/24
години |
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Дозування д=
ля
пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою
метаболізується у печінці та переважно виводиться нирками.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso=
-fareast-font-family:
"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Дозування д=
ля
пацієнтів літнього віку. Якщо нирк=
ова
функція не порушена, немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості
застосування»: Тендиніт та розриви сухожиль, Подовження інтервалу QT).
Спосіб застосування.
Левофлоксац=
ин,
розчин для інфузій, призначений тільки для повільної внутрішньовенної інфуз=
ії.
Розчин вводити 1 раз або двічі на добу. Час інфузії препарату Левофлоксацин
становить не менше 30 хвилин для дозування 250 мг або 60 хвилин для дозуван=
ня
500 мг (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти. =
Застосування
препарату Левофлоксацин протипоказане дітям (віком до 18 років), оскільки не
виключене ушкодження суглобового хряща.
Передозування.
Найважливіші
передбачувані симптоми передозування препарату Левофлоксацин стосуються
центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні
напади). Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищих за
терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу.
Під час
постмаркетингових досліджень спостерігали такі побічні дії з боку ЦНС як
сплутаність свідомості, конвульсії, міоклонус, галюцинації та тремор.
Лікування
Гемодіаліз,=
у
тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення
левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.
Побічні реакції.
Наведена ни=
жче
інформація базується на даних клінічних досліджень більш ніж у 8300 пацієнтів та на
постмаркетинговому досвіді.
Частотність
визначається, виходячи з такого умовного позначення: дуже часто (≥1/1=
0),
часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, ≤1/100), рідко
(≥1/10000, ≤1/1000), дуже рідко (≥1/10000), частотність
невідома (не може бути оцінена, виходячи з наявних даних).
=
У кожній
групі побічні реакції подано у порядку зниження серйозності.
Таблиця 5=
|
Системи органів та систем |
Часто=
|
Нечас=
то |
Рідко=
|
Невід=
омо |
|
Інфекції та інвазії |
|
грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida, р=
езистентність
патогенних мікр=
оорганізмів |
|
|
|
З боку системи крові та лімфати=
чної
системи |
|
Лейкопенія Еозинофілія |
Тромбоц=
итопенія Нейтроп=
енія
|
Недостатність кісткового мо=
зку,
включаючи апластичну анемію, панцитопенію, агранулоцитоз, гемолітичну ане=
мію. |
|
З боку
імунної системи<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas=
t-language:
RU'> |
|
|
Ангіо=
невротичний
набряк Гіпер=
чутливість (див. розділ «Особливості застосування») |
Анафі=
лактичний/ анафі=
лактоїдний
шокa (див. розділ «Особливості застосування») Анафілактичні та анафілакто=
їдні
реакції можуть іноді виникати навіть після прийому першої дози. |
|
З боку метаболізму та харчування |
|
Аноре=
ксія |
Гіпог=
лікемія,
в основному у пацієнтів, хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування») |
Гіпер=
глікемія Гіпог=
лікемічна
кома (див. розд=
іл
«Особливості застосування») |
|
З боку психіки |
Безсоння |
Т=
ривожність
С=
плутаність
свідомості Нервовість |
Психотичні реакції (у т.ч.
галюцинації, параноя) Депресія Ажита=
ція Занеп=
окоєність Н=
езвичайні
сновидіння Н=
ічні кошмари |
П=
сихотичні
реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямовані=
сть
мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»). Манія |
|
З боку нервової системи |
Голов=
ний
біль Запам=
орочення
|
Сонливість <= o:p> Тремор =
Дисгевзія (суб’єктивний розлад смаку) |
Судом=
и (див. розд=
іл
«Протипоказання» та «Особливості застосування») Парестезія |
П=
ериферична
сенсорна або сенсомоторна нейропатія (див. «Особливості застосування»=
) п=
орушення
нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутність нюху) Дискі=
незія (порушення координації ру=
хів) Екстрапірамідні розлади Агевзія Синкопе (непритомність)
Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія Міоклонус |
|
З боку органів зору |
|
|
Зорові порушення, т=
акі
як зату=
манення
зору (<=
/span>див. «Особливості застосува=
ння») |
Тимчасова втрата зору (див. «Особливості застосування»), увеїт |
|
З
боку орга=
нів
слуху та рівноваги |
|
Вертиг=
о |
Шум у вухах |
Втрата слух=
у П=
орушення слуху |
|
З боку
серця |
|
|
Тахікар=
дія Відчуття серцебиття |
Ш=
луночкова
тахікардія, що може призводити до
зупинки серця Ш=
луночкова
аритмія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з
факторами ризику подовження інтервалу QT), подовження інтервалу QT на
електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування»: Подовження
інтервалу QT та «Передозування») |
|
З боку
судин |
Флебіт (стосується ін’єкційних форм) |
|
Артер=
іальна
гіпотензія |
|
|
З боку
дихальної системи |
|
Задишка (диспное) |
|
Бронх=
оспазм Алерг=
ічний
пневмоніт |
|
Шлунково-кишкові розлади |
Діаре=
я Блюва=
ння Нудот=
а |
Абдом=
інальний
біль Диспе=
псія Здуття
живота Запор=
|
|
Геморагічна Панкреатит |
|
Гепато-білі=
арні
розлади |
Підвищення показників
печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП) |
Підви=
щення
рівня білірубіну в крові |
|
Жовтяниця та тяжке ураження
печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді леталь=
ні),
переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ
«Особливості застосування») Гепатит |
|
З боку шкіри та підшкірних тканинb |
|
Висип=
ання Сверб=
іж Кропи=
в’янка
Гіпер=
гідроз
|
|
Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром
Стівенса–Джонсона мульти=
формна
еритема, реакції фоточутливості (див. «Особливості застосування») лейкоцито-пластичний васкуліт, стоматит<=
/span>. Гіперпігментація шкіри |
|
З боку кістково-м’язової системи та сполучної ткан=
ини |
|
Артра=
лгія
Міалг=
ія |
Ураження сухожиль (див. роз=
діл
«Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприк=
лад,
ахіллового сухожилля). М’язова слабкість, яка може мати особливе значення=
для
хворих на міастенію гравіс (див. розділ «Особливості застосування») |
Ураження мускулатури
(рабдоміоліз), розрив сухожилля (наприклад ахіллового: див. розділ
«Особливості застосування»), розрив зв’язок, розрив м’язів, артрит |
|
З=
боку нирок та сечовивідної системи<=
/span> |
|
Підвищені показники креатиніну в сироватці крові |
Гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок
інтерстиціального нефриту) |
|
|
З=
агальні
роз<=
/span>-=
лади та стан у місці вве-дення засобу |
Реакції у місці введення
інфузії (біль, почервоніння) |
Астен=
ія |
Пірексія |
Біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках) |
=
aАнафіла=
ктичні
та анафілактоїдні реакції іноді можливі навіть після застосування першої
=
bРеакції з боку шкіри та слизо=
вої
оболонки іноді можливі навіть після
застосування першої дози.
Серед інших небажаних побічних
ефектів, що асоціюються з прийомом фторхінолону, такі:
-
екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів;
-
гіперсенситивний васкуліт;
- напади
порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в
оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.
Зберігати
Несумісніст=
ь.
Левофлоксацин не слід змішувати з гепарином або
лужними розчинами (наприклад з гідрокарбонатом натрію), з іншими лікарськими
засобами, крім лікарських засобів, вказаних у розділі «Спосіб застосування =
та
дози».
Змішування з
іншими розчинами для інфузій.
Левофлоксацин сумісний з такими розчинами для
інфузій:
0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % моногідрат
глюкози, 2,5 % декстроза у розчині Рінгера, багатокомпонентні розчини для
парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).
Упаковка.
По 100 мл
препарату у флаконі з поліетилену низької щільності.
По 1 флакону у пачці з картону.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ПТ. НОВЕЛЛ
ФАРМАСЬЮТІКАЛ ЛАБОРАТОРІЗ
PT. =
NOVELL PHARMACEUTICAL LABORATORIES
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=
ДжЛ. Ванахеранг № 35 Тладжунг Удік, Гунунг Пу=
трі
Богор 16962, Індонезія
Jl. Wanaherang No. 35 Tlajung Udik, Gunung Pu=
tri
Bogor 16962, Indonesia
Заявник.
М.Біотек Лтд
M.Biotech Ltd
Місцезнаходження заявника.
Гледстоун Хауз, 77-79 Хай Стріт, Егам ТВ20 9ГИ, Суррей, Велика Британія=
Gladstone House, 77-79 High Street, Egham TW20 9HY,