ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарськ= ого засобу

ДЕЛСІЯ

(DELSIA)<= /o:p>

Склад:

діючі речовини: етинілестрадіол, дроспіренон;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, місти= ть етинілестрадіолу 0,03 мг та дроспіренону 3 <= /span>мг;

допоміжні речовини= := лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза 2910, тальк очищений, магнію стеарат,<= /p>

Опадрай ІІ жовтий 31F82689 (гіпромелоза 2910; лактоза, моногідрат; титану діоксид (E 171); макрогол; тальк; заліза оксид жовтий (E 172)).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонко= ю.

Основні фізико-хім= ічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, з тисненням «647» з одного боку та гладенькі з другого боку.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевої сфери. Гормональні контрацептиви для системного застосування.

Прогестагени та естрогени, фіксовані комбінації. Дроспіренон та етинілестрадіол.

Код АТХ G03А A12.=

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Індекс Перля контрацептивних невдач для препарату становить 0,09 (верхн= ій двобічний 95 % довірчий інтервал (ДІ) – 0,32).

Загальний індекс Перля (контрацептивні невдачі + помилки з боку пацієнток) для препарату становить 0,57 (верхній двобічний 95 % ДІ – 0,90).

Протизаплідна дія комбінованих оральних контрацептивів (КОК) базується = на взаємодії різних чинників, найважливішими з яких є пригнічення овуляції та зміни цервікальної секреції.

Лікарський засіб Делсія – це = КОК з етинілестрадіолом та прогестогеном дроспіреноном. У терапевтичних дозах дроспіренон виявляє антиандрогенні та помірні антимінералокортикоїдні властивості. Він не має естрогенної, глюкокортикоїдної та антиглюкокортикої= дної активності. Отже, дроспіренон має схожий фармакологічний профіль з природним прогестероном.

Згідно даних клінічних дослід= жень помірні антимінералокортикоїдні властивості препарату Делсія призводять до помірного антимінералокортикоїдного впливу.

Фармакокінетика

Дроспіренон=

Абсорбція. Перорально прийнятий дроспіренон швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентра= ція у сироватці крові, що становить 38 нг/мл, досягається приблизно через 1–2 години після одноразового перорального застосування. Біодоступність дорівню= є приблизно 7= 6–85 %. Одночасне вживання їжі не впливає на біодоступність дроспіренону.

Розподіл. Після перорального прийому концентрація дроспіренону в сироватці крові знижується= із середнім кінцевим періодом напіввиведення приблизно 31 годину. Дроспіренон зв’язується із сироватковим альбуміном, але не зв’язується з глобуліном, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС), і з глобуліном, що зв’язує кортикоїди (ГЗК= ). У вигляді вільного стероїду в сироватці крові наявні тільки 3–5 % загальної концентрації дроспіренону. Підвищення рівня ГЗСС, індуковане етинілестрадіо= лом, не впливає на зв’язування дроспіренону з білками сироватки. Середній уявний об’єм розподілу дроспіренону становить 3,7 ± 1,21 л/кг.

Метаболізм. Після перорального прийому дроспіренон значною мірою метаболізується. Основними метаболітами в плазмі крові є кислотна форма дроспіренону, що утворюється внаслідок розкриття лактонового кільця, а також 4,5-дигідро-дроспіренон-3-сульфат, який формується шляхом гідратації з подальшим сульфатуванням. Дроспіренон також є об’єктом окиснювального метаболізму, що каталізується CYP3A4. In vitro дроспіренон може слабко або помірно пригнічувати ферменти цитохрому P= 450: CYP1A= 1, <= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>CYP2C= 9, <= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>CYP2C= 19 та CYP3A= 4.

Виведення. Метаболічний кліренс дроспіренону із сироватки крові становить 1,5 ± 0,2 мл/хв/кг. Лише незначна кількість дроспіренону екскретується у незміненому вигляді. Метабо= літи дроспіренону виводяться з калом та сечею у співвідношенні приблизно 1,2:1,4. Період напіввиведення метаболітів із сечею і калом – приблизно 40 годин.

Рівноважна концентрація. Під час ци= клу терапії максимальна рівноважна концентрація дроспіренону в сироватці крові близько 70 нг/мл досягається приблизно через 8 днів лікування. Концентрація дроспіренону в сироватці крові збільшувалася приблизно у 3 рази внаслідок співвідношення кінцевого періоду напіввиведення та інтервалу дозування.

Особливі категорії хворих=

Вплив на ниркову недостатніст= ь. При досягне= нні рівноважного стану під час терапії дроспіреноном у групі жінок із нирковою недостатністю легкого ступеня (кліренс креатиніну 50–80 мл/хв) та у групі ж= інок без порушення функції нирок спостерігалися аналогічні концентрації дроспіре= нону в сироватці крові. У групі жінок із нирковою недостатністю середнього ступе= ня (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв) сироваткові концентрації дроспіренону були= в середньому на 37 % вищі, ніж у групі жінок із нормальною функцією нирок. Терапія дроспіреноном добре переносилася жінками із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня. Терапія дроспіреноном не показала будь-якого клінічно значущого впливу на концентрацію калію у сироватці крові.

Вплив на печінкову недостатні= сть. У досліджен= ні застосування разової дози кліренс дроспіренону при пероральному застосуванні знижувався приблизно на 50 % в осіб із помірною печінковою недостатністю порівняно з добровольцями з нормальною функцією печінки. Виявлене відхилення кліренсу дроспіренону в осіб із помірною печінковою недостатністю не обумовлювало будь-яких явних відмінностей щодо концентрації калію у сироват= ці крові. Навіть за наявності цукрового діабету та супутньої терапії спіронолактоном (два фактори, що можуть провокувати гіперкаліємію) не спостерігалося підвищення концентрації калію в сироватці крові вище верхньої межі норми (ВМН). Можна зробити висновок, що дроспіренон добре переноситься особами із печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня (клас В за класифікацією Чайлда – П’ю).<= /o:p>

Етнічна приналежність.= Не спостерігалося клінічно значущої різниці у фармакокінетиці дроспіренону або етинілестрадіолу у жінок японської національності та європейців.=

Етинілестрадіол

Абсорбція. При пероральному застосуванні етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Після застосування 30 мкг пікова сироваткова концентрація 100 пкг/мл досягається протягом 1–2 годин. Етинілестрадіол піддається екстенсивному ефекту першого проходження, що залежить від індивідуальних відмінностей.

Абсолютна біодоступність складає приблизно 45 %.

Розподіл. Очікуваний об’єм розподілу ет= инілестрадіолу становить приблизно 5 л/кг, а зв’язування з білками плазми крові – приблизн= о 98 %. Етинілестрадіол індукує синтез у печінці ГЗСГ, а також глобулінів, що зв’язують кортикоїдні гормони. При застосуванні 30 мкг етинілестрадіолу плазмова концентрація ГЗСГ збільшується від 70 до приблизно 350 нмоль/л.

Етинілестрадіол у невеликій кількості виділяється у грудне молоко (0,02= % дози).

Метаболізм. Етинілестрадіол значною мірою метаболізується у шлунково-кишковому тракті та при першому проходженні через печінку. Етинілестрадіол головним чином метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання із формуванням великої кількості гідроксильованих та етильованих метаболітів, які наявні як вільні метаболіти та кон’югати з глюкуронідами та сульфатами. Метаболічний плазмовий кліренс етинілестрадіолу становить приблизно 5 мл/хв/кг. In vitro етинілестра= діол є зворотнім інгібітором CYP2C19, CYP1A1 та CYP1A2, а також на основі механізму дії – інгібіторо= м CYP3A= 4/5, CYP2C= 8 та CYP2J= 2.

Виведення. Етинілестрадіол не виводиться= у незміненому вигляді у значній кількості. Метаболіти етинілестрадіолу виводя= ться із сечею та жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1 добу. Період напіввиведення метаболітів становить 20 годин.

Рівноважна концентрація. Рівноважна концентрація досягається протягом другої половини циклу терапії та сироватк= овий рівень етинілестрадіолу збільшується приблизно в 1,4–2,1 раза.

Доклінічні дані з безпеки=

У лабораторних тварин ефекти дроспіренону та етинілестрадіолу були обмежені тими, які асоціювалися з від= омою фармакологічною дією. Зокрема, дослідження з виявлення репродуктивної токсичності у тварин показали наявність видоспецифічного ембріотоксичного та фетотоксичного впливу. При експозиції, що перевищує таку у користувачів лік= арського засобу Делсія, у деяких видів тварин спостерігали вплив на статеву диференціацію. Дослідження з оцінки екологічного ризику показали, що етинілестрадіол та дроспіренон потенційно можуть становити загрозу для водн= ого середовища (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Клінічні характеристики

Показання=

Оральна контрацепція.

Протипоказання

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не слід застосовувати при наявності хоча б одного із нижчезазначених станів. У разі, якщо будь-який із цих стан= ів виникає вперше під час застосування КГК, прийом препарату слід негайно припинити.

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp;            =    Наявність або ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ):

o    венозна тромбоемболія на даний час, зокрема внаслідок терапії антикоагулянтами, або= в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА));

o    відома спад= кова або набута схильність до венозної тромбоемболії, така як резистентність до активованого протеїну С (у тому числі мутація фактора V Лейдена), дефіцит антитромбіну-III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S;=

o    великі оперативні втручання із тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);

o    високий риз= ик венозної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. розд= іл «Особливості застосування»).

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp;            =    Наявність або ризик розвитку = артеріальної тромбоемболії (АТЕ):

o    наявність артеріальної тромбоемболії на даний час або в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда) або наявність продромальних симптомів (наприклад, стенокардія);

o    порушення мозкового кровообігу на даний час або в анамнезі, наявність продромальних симптомів (наприклад, транзиторна ішемічна атака (TIA));<= /p>
o    відома спад= кова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії, така як гіпергомоцистеїнемія та антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпінів, вовчаковий антикоагулянт);

o    мігрень із вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;

o    високий риз= ик артеріальної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або через наявність одного серйозного фа= ктора ризику, такого як:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;         цукровий діабет із судинними ускладненнями;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;         тяжка артеріальна гіпертензія= ;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;         тяжка дисліпопротеїнемія.

·      =           Наявність тяжкого захворювання печінки на даний ча= с або в анамнезі, поки показники фун= кції печінки не повернулися у межі норми.

·      =           Ниркова недостатність тяжкого ступеня або гостра нирк= ова недостатність.

·      =           Наявність пухлин печінки на даний ча= с або в анамнезі (доброякісних або злоякісних).

·      =           Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), що є залежними від статевих гормонів.=

·      =           Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.

·      =           Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-як= ого з компонентів препарату.

·      =           Підозрювана або підтверджена вагітність.

Протипоказано одночасне застосування лікарського засобу Делсія з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та= даcабувір, із лікарськими засобами, що містять глекапревір/пібрентасвір або софосбувір/велпатасвір/воксилапревір (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Особливі заходи безпеки

Цей лікарсь= кий засіб може становити небезпеку для навколишнього середовища (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до локальних вимог.

Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій

Слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовуєт= ься одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на лікарський засіб Делсія<= /li>

Взаємодія можлива з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це призведе до збільшення кліренсу статевих гормонів, що зі свого боку викликає зміни характеру менструальної кровотечі та/або втрати ефективності контрацептиву.

Терапія

Індукція ензимів може бути виявлена через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається через декілька тижні= в. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати приблизно 4 тижні.<= o:p>

Короткострокове лікування

Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти, мають тимчасово використовувати бар’єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КОК. Бар’єрний метод слід використовувати протягом усього терм= іну лікування відповідним лікарським засобом і ще протягом 28 днів після припин= ення його застосування. Якщо терапія розпочинається у період застосування останн= іх таблеток КОК з упаковки, то прийом таблеток з наступної упаковки КОК слід почати одразу після попередньої без звичного інтервалу без застосування таблеток.

Довгострокове лікування

Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферм= енти печінки, рекомендується бар’єрний або інший відповідний негормональний метод контрацепції.

Нижчезазначені взаємодії були зафіксовані згідно з опублікованими даним= и.

Діючі речовини, що збільшують кліренс КОК (зниження ефективності КОК че= рез індукцію ферментів), наприклад:

барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин; лікарські засоби, що застосовуються при ВІЛ-інфекції: ритонавір, невірапін = та ефавіренц; також, можливо, фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірама= т і рослинні лікарські засоби, що містять екстракт звіробою (Hypericum perfiratum).

Діючі речовини із непостійним впливом на кліренс КОК=

При одночасному застосуванні з КОК велика кількість комбінацій інгібіто= рів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, включаю= чи комбінації з інгібіторами вірусу гепатиту С (ВГС), можуть підвищувати або знижувати концентрацію естрогену або прогестинів у плазмі крові. Сукупний в= плив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.=

Тому для виявлення потенційних взаємодій та будь-яких інших рекомендацій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського зас= обу для лікування ВІЛ/ВГС, що приймається одночасно. За наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар’єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскрипта= зи.

Діючі речовини, що знижують кліренс КОК (інгібітори ферментів)

Клінічна значущість потенційн= ої взаємодії з інгібіторами ферментів залишається нез’ясованою.

Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP3A= 4 може підвищити плазмову концентрацію естрогену або прогестину, або обох компонен= тів.

У дослідженні багаторазових д= оз комбінації дроспіренон (3 мг/добу)/етинілестрадіол
(0,002 мг/добу) та сильного інгібітора CYP3A4 кетоконазолу, що застосовув= ався одночасно, протягом 10 днів збільшувалося значення AUC_(0-24_h=_{) дроспіренон=
у та
етинілестрадіолу у 2,7 та 1,4 раза відповідно.}

Еторикоксиб у дозах від 60 до 120 мг/добу продемонстрував підвищення плазмових концентрацій етинілестрадіолу в 1,4–1,6 раза відповідно при одночасному застосуванні з комбінованим гормональним контрацептивом, що міс= тить 0,035 мг етинілестрадіолу.

Вплив лікарського засобу Делсія на інші лікарські засоби

Оральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм деяких діючих речов= ин. Відповідно, концентрація у плазмі крові та у тканинах може або підвищуватися (наприклад, циклоспорин), або знижуватися (наприклад, ламотриджин).

На підставі досліджень взаємодії in vivo у жінок-добровольців, які застосовували омепразол, симвастатин та мідазолам як субстрати-маркери, встановлено, що клінічно значуща взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з іншими активними субстанціями, що індукуються цитохромом Р450, є малоймовірною.

Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP1A= 2, що зі св= ого боку викликає слабке (наприклад, теофілін) або помірне (наприклад, тизаніди= н) підвищення їхніх плазмових концентрацій.

Фармакодинамічні взаємодії

Під час клінічних досліджень із залученням пацієнтів, які отримували лікарські засоби для лікування інфекцій вірусного гепатиту С (ВГС), що міст= ять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір з додаванням рибавірину або б= ез такого, було виявлено підвищення рівня трансаміназ (АЛТ) більше ніж у 5 раз= ів вище ВМН. Це відбувалося зі значно більшою частотою у жінок, які застосовув= али лікарські засоби, що містять етинілестрадіол, зокрема і КГК. Крім того, так= ож у разі лікування глекапревіром/пібрентасвіром або софосбувіром/велпатасвіром/воксилапревіром спостерігалося підвищення показн= ика АЛТ у жінок, які приймали лікарські засоби, що містять етинілестрадіол, так= і як КГК (див. розділ «Протипоказання»).

Тому жінкам, які застосовують лікарський засіб Делсія, необхідно тимчас= ово перейти на альтернативний метод контрацепції (наприклад, контрацептиви, що містять тільки прогестаген, або негормональні методи) перед початком терапі= ї із застосуванням зазначеної комбінації лікарських засобів. Застосування лікарського засобу Делсія можна відновити через 2 тижні після завершення терапії зазначеною комбінацією.

У пацієнтів з нормальною функцією нирок одночасне застосування дроспіре= нону та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) не показало значущого впливу на рівень кал= ію сироватки крові. Однак одночасне застосування лікарського засобу Делсія та антагоністів альдостерону або калійзберігаючих діуретиків не досліджувалося= . У цьому випадку рівень калію у сироватці крові потрібно досліджувати протягом першого циклу лікування (див. також розділ «Особливості застосування»).

Інші форми взаємодії=

Лабораторні аналізи. Застосув= ання контрацептивних стероїдів може впливати на результати деяких лабораторних аналізів, таких як біохім= ічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, на концентрацію у плазмі транспортних білків, таких як глобулін, що зв’язує кортикостероїди, на концентрацію у плазмі фракцій ліпідів/ліпопротеїнів, на показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зазвичай такі змі= ни перебувають у межах нормальних значень.

Дроспіренон збільшує активність реніну та альдосте= рону в плазмі крові, що індукується його помірною антимінералокортикоїдною активністю.

Особливості застосування

Рішення про призначення препарату Делсія<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'> слід приймати з урахуванням індивідуальних факторів ризику жінки, що існують на даний момент, у тому числі факторів ризику розвитку ВТЕ, а також ризику ВТЕ, пов’язаного з прийомом препарату Делсія, порівнян= о з іншими комбінованими гормональними контрацептивами (КГК) (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Попередження<= /p>
·&nb= sp;        При наявності будь-яких станів або факторів ризику, зазначених нижче, слід обговорити з жінкою доцільність застосування препара= ту Делсія.

·&nb= sp;        У разі загострення або при перших проявах будь-яких із вказаних станів або факторів ризику жінкам рекомендується звернутися до лік= аря та визначити необхідність припинення прийому препарату Делсія.

·&nb= sp;        У разі підозрюваної або підтвердженої ВТЕ або АТЕ слід припинити застосування КГК. Якщо розпочата антикоагулянтна терапія, слід забезпечити альтернативну адекватну контрацепцію через тератогенний вплив антикоагулянтів (кумарини).

·&nb= sp;        Циркуляторні розлади.

Ризик розвитку венозної тромбоембол= ії (ВТЕ)

Застосування будь-яких КГК підвищує ризик розвитку ВТЕ у жінок, які їх застосовують, порівняно з тими, які їх не отримують. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, асоціюються з нижчим ризиком ВТЕ. Застосування інших лікарських засобів, та= ких як таблетки етинілестрадіолу 0,03 мг та дроспіренону 3 мг, може призводити = до підвищення ризику удвічі. Рішення про застосування препаратів, окрім тих, що мають найнижчий ризик розвитку ВТЕ, слід приймати лише після обговорення з жінкою. Необхідно переконатися, що вона усвідомлює ризик розвитку ВТЕ, асоційований із застосуванням препарату Делсія, ступінь впливу наявних у неї факторів ризику та той факт, що ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування. За деякими даними ризик ВТЕ може зростати при відновленні застосування КГК після перерви у 4 тижні або довше.
У 2 із 10000 жінок, які не приймають КГК та не є вагітними, розвивається ВТЕ протягом року. Однак у кожної окремої жінки ризик може бути значно вищим залежно від наявних у неї факторів ризику (див. нижче).
Встановлено¹, що з 10000 жінок, які застосовують КГК, що міс= тять дроспіренон, у 9–12 жінок розвинеться ВТЕ протягом одного року. Це порівнюється з показником 6^{2<=
/sup>
у жінок, які застосовують КГК, що містять левоноргестрел.}=

В обох випадках кількість випадків ВТЕ за рік була меншою, ніж зазвичай очікується протягом вагітності або у післяпологовому періоді.

ВТЕ може призводити до летального наслідку в 1–2 % випадків.

Кількість випадків ВТЕ на 10000 жінок за 1 рік:

-      =     жінки, які не застосовують КГК – 2 випадки;

-        &n= bsp; жінки, які застосовують КГК, що містять левоноргестре= л – 5–7 випадків;=

-      =     жінки, які застосовують КГК, що містять дроспіренон –= 5–7 випадків.

¹Ці показники отримано на основі всіх даних епідеміоло= гічних досліджень з урахуванням відносних ризиків, пов’язаних із прийомом різних К= ГК, порівняно із застосуванням КГК, що містять левоноргестрел.

²У середньому 5–7 випадків на 10000 жінко-років на основі розрахунку відносного ризику застосування КГК, що містять левоноргестрел, порівняно з таким у жінок, які не отримують КГК (приблизно = 2,3–3,6 випадку).

Надзвичайно рідко повідомляли про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад артеріях і венах печінки, нирок, мезентеріальних судинах, судинах головного мозку або сітків= ки, у жінок, які застосовують КГК.

Фактори ризику розвитку ВТЕ<= /u>

Ризик розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у жінок, які застосовують КГК, може бути значно вищим при наявності додаткових факторів ризику, особливо множинних (див. таблицю 1).

Застосування препарату Делсія протипоказане жінкам із множинними фактор= ами ризику, що може підвищити ризик розвитку венозного тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим, ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до уваги загальний ризик розвитку ВТЕ. Якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим, не слід призначати КГК (див. розділ «Протипоказання»).

Фактори ризику розвитку ВТЕ

Таблиця 1

Фактор ри= зику

Примітка<= o:p>

Ожиріння (індекс маси тіла перевищує 30 кг/м²)

Ризик зна= чно підвищується при збільшенні індексу маси тіла.

Особливо потребує уваги при наявності інших факторів ризику.

Тривала іммобілізація, велике оперативне втручання, операція на нижніх кінцівках = або органах таза, нейрохірургічні втручання або обширна травма.

&nbs= p;

Примітка: тимчасова іммобілізація, у тому числі перельоти > 4 годин, також можуть бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо у жінок з іншими факторами ри= зику

У таких ситуаціях рекомендується припинити застосування препарату (у разі планово= го оперативного втручання щонайменше за 4 тижні) та не відновлювати застосув= ання раніше ніж через 2 тижні після повного відновлення рухової активності. З метою уникнення небажаної вагітності слід використовувати інші методи контрацепції.

&nbs= p;

Слід розглянути доцільність антитромботичної терапії, якщо застосування препар= ату Делсія не було припинено попередньо.

Сімейний анамнез (венозна тромбо-емболія у когось із родичів або батьків, особливо= у відносно молодому віці, наприклад до 50 років)

У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.

Інші стан= и, пов’язані з ВТЕ

Рак, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічне запальне захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія.

Вік<= /o:p>

Особливо у віці понад 35 років

Немає єдиної думки щодо можливого впливу варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту на розв= иток та прогресування венозного тромбозу.

Необхідно звернути увагу на підвищений ризик розвитку тромбоемболії у період вагітності, особливо протягом 6 тижнів після пологів (інформацію щодо вагітності та лактації див. у розділі «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Симптоми ВТЕ (тромбоз глибоких вен = та тромбоемболія легеневої артерії)

Жінкам слід порадити у разі появи нижчевказаних симптомів негайно звернутися до лікаря та повідомити про те, що вони застосовують КГК.

Симптомами ТГВ можуть бути: однобічний набряк ноги та/або ступні або ділянки уздовж вени на нозі; біль або підвищена чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі, відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.

Симптомами ТЕЛА можуть бути: раптова задишка нез’ясованої етіології або прискорене дихання; раптовий кашель, можливо з кров’ю; раптовий біль у груд= ній клітці; переднепритомний стан або запаморочення; швидке або нерегулярне серцебиття.

Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними або можуть бути неправильно інтерпретовані як більш поширені або менш тяжкі яви= ща (наприклад, як інфекції дихальних шляхів).

Інші прояви васкулярної оклюзії можуть включати раптовий біль, набряк, гострий живіт та незначне посиніння кінцівки.

При оклюзії судин ока початковою симптоматикою може бути нечіткість зор= у, що не супроводжується больовими відчуттями і яка може прогресувати до втрати зору. Інколи втрата зору розвивається майже миттєво.

Ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ)<= /o:p>

За даними епідеміологічних досліджень застосування будь-яких КГК асоціюється з підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії (інфаркт міокар= да) або цереброваскулярних випадків (ТІА, інсульт). Артеріальні тромбоемболічні= явища можуть мати летальний наслідок.

Фактори ризику розвитку АТЕ

При застосуванні КГК ризик розвитку артеріальних тромбоемболічних ускладнень або цереброваскулярних випадків зростає у жінок із факторами риз= ику (див. таблицю 2). Застосування препарату Делсія протипоказане, якщо жінки м= ають один серйозний або множинні фактори ризику розвитку АТЕ, які можуть підвищи= ти ризик розвитку артеріального тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо жінка має більше одного фактора ризику, зростання ризику може бути більшим,= ніж сума ризиків, асоційованих із кожним окремим фактором, тому слід брати до у= ваги загальний ризик. Якщо співвідношення користь/ризик є несприятливим, не слід призначати КГК (див. розділ «Протипоказання»).

Фактори ризику розвитку АТЕ=

Таблиця 2=

Фактор ризику

Примітка

Збільшення віку=

Особливо у віці понад 35 років

Паління

Жінкам, я= кі користуються КГК, рекомендується утримуватися від паління. Жінкам віком в= ід 35 років, які продовжують палити, настійно рекомендується використовувати інший метод контрацепції.

Артеріаль= на гіпертензія

&nbs= p;

Ожиріння (індекс маси тіла перевищує 30 кг/м²)

Ризик зна= чно підвищується при збільшенні індексу маси тіла.

Особливо потребує уваги за наявності у жінок інших факторів ризику.

Сімейний анамнез (артеріальна тромбоемболія у когось із родичів або батьків, особл= иво у відносно молодому віці, наприклад до 50 років)

У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.

Мігрень

Зростання частоти виникнення або тяжкості перебігу мігрені під час застосування КГК (можливі продромальні стани перед розвитком цереброваскулярних випадків) можуть стати причиною негайного припинення прийому КГК.=

Інші стан= и, пов’язані з небажаними реакціями з боку судин

Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, вади клапанів серця, фібриляція передсердь, дисліпопротеїнемія та системний червоний вовчак.

Симптоми АТЕ

Жінкам слід порадити у разі появи нижчезазначених симптомів негайно звернутися до лікаря та повідомити про те, що вони застосовують КГК.

Симптомами цереброваскулярного розладу можуть бути: раптове оніміння обличчя, слабкість або оніміння кінцівок, особливо однобічне; раптове поруш= ення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації; раптова сплутаніст= ь свідомості, порушення мовлення або розуміння; раптове погіршення зору на одне або обидва ока; раптовий, сильний або тривалий головний біль без визначеної причини; втрата свідомості або зомління із судомами або без них.
Транзиторний характер симптомів може свідчити про ТІА.

Симптомами інфаркту міокарда можуть бути: біль, дискомфорт, відчуття стиснення або тяжкості у грудній клітці, руці або нижче груднини; дискомфор= тне відчуття, що віддає у спину, щелепу, горло, руку, шлунок; відчуття переповн= ення шлунка, порушення травлення або ядуха; посилене потовиділення, нудота, блюв= ання або запаморочення; надзвичайна слабкість, тривожний стан або задишка; швидке або нерегулярне серцебиття.

Пухлини

Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове під= вищення ризику розвитку раку шийки матки при довготривалому застосуванні КОК (> 5 років), проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризик= у, наприклад статеву поведінку, та інші фактори, наприклад папіломавірусну інфекцію людини.

Метааналіз на підставі 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР =3D 1,24) розвитку раку молочної залози у = жінок, які застосовують КОК. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 рок= ів після закінчення застосування КОК. Оскільки рак молочної залози у жінок вік= ом до 40 років виникає рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують нині або нещодавно застосовували КОК, є незначним щодо рівня загального ризику раку молочної залози. Результати цих досліджень не надають доказів існування причинного взаємозв’язку. Підвищення ризику може бути зумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують КОК, та= к і біологічною дією КОК або поєднанням обох факторів. Відзначено тенденцію, що= рак молочної залози, виявлений у жінок, які колись приймали КОК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КОК.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КОК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки, що в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печін= ки або ознаки внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки при застосуванні КОК.=

Застосування КОК у високих дозах (50 мкг етинілестрадіолу) знижує ризик раку ендометрія та яєчників. Залишається підтвердити, чи ці дані можуть стосуватися і низькодозових КОК.

Інші стани

Прогестиновий компонент препарату Делсія є антагоністом альдостерону із калійзберігаючими властивостями. У більшості випадків застосування не очікується підвищення рівня калію. У процесі клінічних досліджень у деяких пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю та одночасним застосуванням калійзберігаючих лікарських засобів рівень калію в сироватці крові дещо, але не суттєво, підвищувався під час застосування дроспіренону. Тому рекомендується контроль рівня калію під час першого циклу лікування пацієнткам із нирковою недостатністю. Вказаним пацієнткам також рекомендова= но перед початком застосування препарату утримувати рівень калію сироватки кро= ві не вище ВМН, особливо при одночасному застосуванні калійзберігаючих лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Жінки з гіпертригліцеридемією або сімейним анамнезом щодо цього порушен= ня становлять групу ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КОК.

Хоча повідомляли про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які приймали КОК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску спостерігається у поодиноких випадках. Негайне припинення прийому КОК необх= ідне лише у цих поодиноких випадках. У разі тривалої артеріальної гіпертензії або неможливості контролювати показники тиску за допомогою антигіпертензивних засобів жінкам, які приймають КОК, слід припинити їх застосування. Якщо це доцільно, застосування КОК можна відновити після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії.

Повідомляли про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань= у період вагітності та при застосуванні КОК, але їх взаємозв’язок із застосуванням естрогенів/прогестинів не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний із холестазом, утворення жовчних каменів, порфір= ія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сіденхама, герпес вагітних, втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.<= /p>
У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можу= ть індукувати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Метаболізм стероїдних гормонів може бути слабким у пацієнтів із порушен= нями функції печінки. Гострі або хронічні розлади функції печінки можуть потребу= вати припинення застосування КОК, поки показники функції печінки не повернуться у межі норми та причинний зв'язок із КОК буде виключений.
При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або свербежу, пов’язаного з хол= естазом, що раніше виникали у період вагітності або попереднього приймання статевих гормонів, застосування КОК слід припинити.

Хоча КОК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим жінкам із діабетом, які приймають низькодозовані КОК (< 0,05 мг етинілестрадіолу). Проте жінки, які страждають на цукровий діабет, повинні ретельно обстежуватися протягом застосування КОК, особливо на початку лікування.

Випадки загострення ендогенної депресії, епілепсії, хвороби Крона та виразкового коліту також спостерігалися під час застосування КОК.

Пригнічений настрій та депресія – добре відомі побічні реакції під час застосування гормональних контрацептивів (див. розділ «Побі= чні реакції»). Депресія може бути серйозною, і це – відомий фактор ризику суїцидальної поведінки та суїциду. Жінки повинні звернутися до лікаря у вип= адку змін настрою і депресивних симптомів, у тому числі невдовзі після початку лікування.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час застосування = КОК.

1 таблетка препарату містить 60 мг лактози, моногідрату. У разі наявнос= ті рідкісних спадкових станів непереносимості галактози, дефіциту лактази Лаппа або мальабсорбції глюкози-галактози, у разі перебування на безлактозній діє= ті слід враховувати зазначену кількість лактози.

Консультаці= ї/медичне обстеження

Перед початком або відновленням прийому препарату Делсія рекомендується зібрати повний медичний анамнез (включаючи сімейний анамнез), пройти повне медичне обстеження та виключити вагітність. Необхідно виміряти артеріальний тиск та провести медичне обстеження, беручи до уваги протипоказання (див. розділ «Протипоказання») та особливості застосування (див. розділ «Особливо= сті застосування»). Слід звернути увагу жінки на інформацію щодо венозного та артеріального тромбозу, у тому числі на ризик, пов’язаний із застосуванням препарату Делсія, порівняно з таким при застосуванні інших КГК, щодо симпто= мів ВТЕ та АТЕ, відомих факторів ризику та дій, які необхідно здійснити при під= озрі на тромбоз.

Пацієнткам рекомендується уважно прочитати інструкцію для медичного застосування лікарського засобу та дотримуватися рекомендацій, які містятьс= я в ній.

Частота і характер оглядів повинні ґрунтуватися на існуючих нормах меди= чної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки.=

= Пацієнток потрібно попередити, що гормональні контрацептиви не захищають від зараження ВІЛ-інфекцією (СНІДом) та будь-яким іншим захворюванням, що передається статевим шляхом.

Зниження ефективності

Ефективність КОК може знижуватись у разі пропуску прийому таблетки (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), розладів шлунково-кишкового тракту (= див. розділ «Спосіб застосування та дози») або при одночасному застосуванні інших лікарських засобів (див. розділ «= Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення циклу

При прийомі КОК можуть спостерігатися нерегулярні кровотечі (кровомазан= ня або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців. Якщо піс= ля трьох менструальних циклів такі кровотечі продовжуються, їх слід вважати серйозни= ми.

Якщо нерегулярні кров’янисті виділ= ення зберігаються або з’являються після періоду регулярних кровотеч, потр= ібно розглянути негормональні причини кровотеч та відповідні діагностичні заходи, включаючи обстеження з метою виключення наявності пухлин та вагітності. До діагностичних заходів можна включити кюретаж.

У деяких жінок може не настати кровотеча відміни під час перерви у прий= омі препарату. У разі прийому КОК відповідно до вказівок розділу «Спосіб застосування та дози» вагітність малоймовірна. Проте якщо прийом КОК відбув= ався нерегулярно до відсутності першої кровотечі відміни або якщо кровотечі відм= іни відсутні протягом двох циклів, перед продовженням застосування КОК необхідно виключити вагітність.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Препарат протипоказаний до застосування у період вагітності. У разі виникнення вагітності під час застосування препарату Дел= сія його прийом необхідно припинити негайно. Проте результати епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, ма= тері яких приймали КОК до вагітності, так само, як і на існування тератогенної д= ії при ненавмисному прийомі КОК протягом вагітності.

Дослідження на тваринах показали наявність небажаних ефектів протягом п= еріоду вагітності та лактації (див. розділ «Фармакологічні властивості»). На основі цих досліджень на тваринах не можна виключати небажані ефекти внаслідок гормональної дії діючих речовин. Однак загальний досвід застосування КОК у період вагітності не свідчить про існуючий небажаний вплив у людини.

Наявні дані щодо прийому препарату у період вагітності занадто обмежені= для того, щоб зробити висновки щодо негативного впливу препарату Делсія на пере= біг вагітності, здоров’я плода та новонародженого. На даний час немає жодних відповідних епідеміологічних даних.

При відновленні застосування препарату Делсія слід враховувати підвищення ризику розвитку ВТЕ у післяпологовому періоді (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).<= /o:p>

Годування груддю. КОК можуть впливати на годування груддю, оскільки під їх впливом може зменшуватися кількість грудного молока= , а також змінюватися його склад. Зважаючи на це, КОК не рекомендується приймат= и у період годування груддю. Невеликі кількості контрацептивних стероїдів та/аб= о їх метаболіти можуть проникати у грудне молоко під час застосування КОК. Ці кількості можуть вплинути на дитину.

Здатність впливати на швидкість реа= кції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами<= /b>

Не проводили досліджень = щодо впливу на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. У жінок, які приймають комбіновані оральні контрацептиви, не повідомляли про вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози=

Перорально.

Дозування

Таблетки слід приймати регулярно приблизно в один і той самий час, запиваючи при необхідності невеликою кількістю рідини, у порядку, зазначеному на блістері. Препарат приймати по 1 таблетці на добу протягом 21 дня поспіль. Прийом таблеток з кожної наступної упаковки слід розпочинати після закінчення 7-денної перерви у прийомі препарату, під час якої зазвичай настає кровотеча відміни. Зазвичай вона починається на 2–3-й день пі= сля прийому останньої таблетки і може не закінчитися до початку прийому таблето= к з наступної упаковки.

Як розпочати застосування препарату= Делсія

·&nb= sp;            =         Гормональні контрацептиви у попередній період (минулий місяць) не застосовували

Прийом таблеток слід розпочинати у перший день природного циклу (тобто у перший день менструальної кровотечі).

·&nb= sp;            =         Перехід з КОК, вагінального кільця або трансдермальної системи.

Бажано прийняти першу таблетку препарату Делсія наступного дня після прийому останньої активної таблетки (таблетки, що містить діючу речовину), = але не пізніше наступного дня після перерви у прийомі таблеток. У разі застосув= ання вагінального кільця або трансдермального пластиру слід розпочати приймати препарат Делсія у день видаленн= я лікарського засобу, ал= е не пізніше дня, коли необхі= дне наступне застосування цих лікарських засобів.

·&nb= sp;            =         Перехід з методу, що базується на застосуванні лише прогестогену («міні-пілі», ін’єкції, імпланти) або внутрішньоматко= вої системи з прогестогеном.

Можна розпочати прийом препарату Делсія у будь-який день після припинен= ня застосування «міні-пілі» (у випадку імпланта або внутрішньоматкової системи= – у день їх видалення, у випадку ін’єкції – замість наступної ін’єкції). Однак у всіх випадках рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому препарату.

·&nb= sp;            =         Після аборту у І триместрі вагітності.

Можна починати прийом препарату одразу ж. У такому випадку немає необхідності використовувати додаткові засоби контрацепції.

·&nb= sp;            =         Після пологів або аборту в ІІ триместрі.

Рекомендується розпочинати прийом препарату Делсія з 21–28-го дня після пологів або аборту = в ІІ триместрі вагітності. При пізнішому початку прийому таблеток рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 дн= ів прийому таблеток. Проте якщо статевий акт уже відбувся, то перед початком застосування препарату слід виключити можливу вагітність або дочекатися настання першої менструації.

Для жінок, які годують груддю, див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Що робити у випадку пропуску прийому таблетки

Якщо запізнення у прийомі будь-якої таблетки не перевищує 12 годин, контрацепт= ивна дія препарату не знижується. Пропущену таблетку потрібно прийняти одразу, як тільки це з’ясувалося. Наступну таблетку з цієї упаковки необхідно приймати= у звичний час.

Якщо запізнення з прийомом таблетки перевищує 12 годин, контрацептивний захист може зменшитися. У такому разі можна керуватися двома основними правилами:
1.<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      Перерва у прийомі таблеток ніколи не може становити більше ніж 7 днів.

2.<= span style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'>      Адекватне пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники досягається безперервним прийомом таблеток прот= ягом 7 днів.

Відповідно до цього у повсякденному житті слід керува= тися нижчезазначеними рекомендаціями:

§&nb= sp; 1 -й тиждень<= /p>
Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швид= ше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовж= увати приймати таблетки у звичний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід використовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. У разі, якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче перерва у прийомі препарату, тим більший ризик вагітності.

§&nb= sp; 2-й тиждень
Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швид= ше, як тільки жінка згадає про пропуск, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний ча= с. За умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів перед пропуском немає необхідності використовувати додаткові протизаплідні засоби. Однак при проп= уску більше ніж однієї таблетки рекомендується додатково використовувати бар’єрн= ий метод контрацепції протягом 7 днів.

§&nb= sp; 3-й тиждень
Ризик зниження надійності зростає при наближенні семи= денної перерви у прийомі таблеток. Однак при дотриманні нижчезазначеної схеми прий= ому таблеток можна уникнути зменшення контрацептивного захисту. Якщо дотримуват= ися одного з нижченаведених варіантів, то не виникне необхідності використання додаткових контрацептивних засобів за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів до пропуску. Якщо це не так, рекомендується дотримуватися першого з нижченаведених варіантів і використовувати додаткові застережні методи протягом наступних 7 днів.

1. Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, як тільки жінка згадає про пропуск, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжувати прийма= ти таблетки у звичний час. Таблетки з наступної упаковки слід почати приймати одразу ж після закінчення попередньої, тобто не повинно бути перерви у прий= омі таблеток з двох упаковок. Малоймовірно, що у жінки почнеться кровотеча відм= іни до закінчення прийому таблеток з другої упаковки, хоча під час прийому табл= еток може спостерігатися кровомазання або проривна кровотеча.<= /p>
2. Можна також припинити прийом таблеток з поточної упаковки. У такому разі перерва у застосуванні препарату повинна становити до 7 днів, включаючи дні пропуску прийому таблеток; прийом таблеток слід почати з наступної упаковки.

Якщо після пропуску у прийомі таблеток відсутня кровотеча відміни протягом першої планової перер= ви у прийомі препарату, то ймовірна вагітність.

Рекомендації у разі розладів з боку шлунково-кишкового тракту

У разі тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту, таких як блюва= ння або діарея, можливе неповне всмоктування препарату; у такому разі слід застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо блювання розпочалося упродовж 3–4 годин після прийому препарату, якнайшвидше необхідно прийняти нову (замісну) таблетку. Наступну таблетку, = якщо можливо, слід прийняти протягом 12 годин у рамках режиму звичайного прийому таблетки. Якщо минуло більше 12 годин, прийнятною є рекомендація, наведена = вище у розділі «Спосіб застосування та дози», підпункт «Що робити у випадку проп= уску прийому таблетки». Якщо жінка не хоче змінювати свій графік застосування таблеток, їй необхідно прийняти додаткову(і) таблетку(и) з наступної упаков= ки.

Як відтермінувати настання кровотечі відміни

Щоб затримати кровотечу відміни, слід продовжувати приймати таблетки препарату Делсія із нової упаковки і не робити перерви у застосуванні препарату. За бажанням термін прийому можна продовжити аж до закінчення таблеток із другої упаковки. При цьому можуть спостерігатися проривна крово= теча або кровомазання. Зазвичай застосування препарату Делсія відновлюють після = семиденної перерви у прийомі таблеток.

Щоб змістити час настання кровотечі відміни на інший день тижня, рекомендується скоротити перерву у прийомі таблеток на стільки днів, на скі= льки бажано. Слід зазначити, що чим коротшою буде перерва, тим частіше спостерігається відсутність кровотечі відміни та проривна кровотеча або кровомазання протягом прийому таблеток з другої упаковки (як і у разі затри= мки настання кровотечі відміни).

Додаткова інформація щодо особливих груп пацієн= ток=

Пацієнтки літнього віку. Препарат не призначати після настан= ня менопаузи.

Пацієнтки з печінковою недостатністю. Препарат Делсія протипоказа= ний до застосування жінкам із тяжкою печінковою недостатністю (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Протипоказання»).

Пацієнтки з нирковою недостатністю. Препарат Делсія протипоказа= ний до застосування жінкам із тяжкою нирковою недостатністю або гострою нирковою недостатністю (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Протипоказання= »).

&nbs= p;

Діти

Препарат Делсія показаний для застосування тільки після настання першої менструації. На основі епідеміологічних даних, зібраних більше ніж у 2000 підлітків віком д= о 18 років, немає даних, що показують різницю у безпеці та ефективності застосув= ання цій групі пацієнток порівняно з жінками віком від 18 років.

Передозування=

До цього часу немає жодних даних клінічних досліджень щодо передозування таблеток лікарського засобу Делсія.= Як свідчить загальний досвід застосування КОК, при передозуванні може спостерігатися нудота, блювання та кровотеча відміни. Кровотеча відміни може спостерігатися у дівчат навіть до настання менархе у випадку ненавмисного/випадкового застосування лікарського засобу. Спеціального анти= доту не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

Побічні реакції

Щодо серйозних побічних реакцій у пацієнток, які застосовують КОК, див. також розділ «Особливості застосування». Нижчезазана= чені побічні реакції спостерігалися під час застосування препарату Делсія (див. таблицю 3).

Побічні реакції, що спостерігалися під час застосування препарату Делсія.

Таблиця 3

Класи систем органів

Побічні реакції за частотою=

Часто

(³1/100 та <1/10)

Нечасто

(³1/1000 та <1/100)

Поодинокі (³1/10000 та

<1/1000)

З боку імунної системи

Гіперчутливість, астма

Психічні порушення

Пригнічення настрою

Підвищення лібідо, зниження лібідо

З боку нервової системи

Головний біль

З боку органів слуху

Гіпоакузія

З боку судин

Мігрень

Артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія

Венозна тромбоемболія, артеріальна тромбоемболія

З боку шлунково-кишкового тракту

Нудота

Блювання, діарея

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Акне, екзема, свербіж, алопеція

Вузликова еритема, мультиформна еритема

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Менструальні розлади, міжменструальні кровотечі, болючість молочних залоз, нагрубання молочних залоз, вагінальні виділення, вульвовагінальний кандидоз

Збільшення молочних залоз, вагінальні інфекції

Виділення з молочних залоз

Загальні розлади

Затримка рідини, збільшення маси тіла, зменшення маси тіла=

Опис окремих побічних реакцій=

У жінок, які приймали КГК, спостерігався підвищ= ений ризик розвитку венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних явищ= , у тому числі інфаркту міокарда, інсульту, транзиторних ішемічних атак, венозн= ого тромбозу та ТЕЛА, які детальніше описані у розділі «Особливості застосуванн= я».

Нижчезазначені серйозні побічні реакції спостерігалися у жінок, які застосовували КОК, що також були описані у розд= ілі «Особливості застосування»:

венозні тромбоемболічні розлади;

артеріальні тромбоемболі= чні розлади;

артеріальна гіпертензія;=

пухлини печінки;<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",seri= f; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>

розвит= ок або загострення захворювань, для яких зв’язок із прийомом КОК не з’ясований остаточно: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, епілепсія, міома матки, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сіденхама, гемолітико-уремічний синдром, холестатична жовтяниця;

хлоазма;

гострі= або хронічні розлади функції печінки, що можуть потребувати припинення застосування КОК, поки показники функції печінки не повернуться до нор= ми;

у жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротич= ного набряку екзогенні естрогени можуть спричинити або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Побічні реакції, що спостерігалися у пацієнток, які застосовували КОК: емоційна лабільність, депресія; втрата лібідо; венозні т= а артеріальні тромбоемболічні явища, що включають оклюзію периферичних глибоких вен, тром= боз та емболію легеневих судин, інфаркт міокарда, інсульт (у т.ч. геморагічний, ішемічний інсульт, ТІА); еритема.

Інші побічні реакції, пов’язані з групою комбінованих= оральних контрацептивів, також зазначені у розділах «Протипоказання» та «Особливості застосування» (у т.ч. втрата слуху, пов’язана з отосклерозом, гіпертригліцеридемія та підвищений ризик розвитку панкреатиту, утворення жовчних каменів, зміни толерантності до глюкози або вплив на периферичну резистентність до інсуліну, жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний із холеста= зом, реакції гіперчутливості, включаючи висип, кропив’янку).
Частота діагностування раку молочної залози дещо підвищується серед жінок, які застосовують КОК. Оскільки рак молочної залоз= и у жінок віком до 40 років виникає рідко, збільшення кількості випадків діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують нині або нещодавно застосовували КОК, є незначним щодо рівня загального ризику раку молочної залози. Взаємозв’язок із застосуванням КОК невідомий (див. також розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).<= /p>
Взаємодії

Проривні кровотечі та/або зниження контрацептивної дії може виникнути внаслідок взаємодії інших лікарських засобів (індукторів ферментів) з оральними контрацептивами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій= »).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. = Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 21 таблетці у блістері, по 1 блістеру в картонній упаковці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Сан Фармасьютикал Індастріз Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадженн= я його діяльності

Барода Хайвей, Халол, Гуджарат, 389350, Індія.

Фактор ри= зику	Примітка<= o:p>
Ожиріння (індекс маси тіла перевищує 30 кг/м²)	Ризик зна= чно підвищується при збільшенні індексу маси тіла. Особливо потребує уваги при наявності інших факторів ризику.
Тривала іммобілізація, велике оперативне втручання, операція на нижніх кінцівках = або органах таза, нейрохірургічні втручання або обширна травма. &nbs= p; Примітка: тимчасова іммобілізація, у тому числі перельоти > 4 годин, також можуть бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо у жінок з іншими факторами ри= зику	У таких ситуаціях рекомендується припинити застосування препарату (у разі планово= го оперативного втручання щонайменше за 4 тижні) та не відновлювати застосув= ання раніше ніж через 2 тижні після повного відновлення рухової активності. З метою уникнення небажаної вагітності слід використовувати інші методи контрацепції. &nbs= p; Слід розглянути доцільність антитромботичної терапії, якщо застосування препар= ату Делсія не було припинено попередньо.
Сімейний анамнез (венозна тромбо-емболія у когось із родичів або батьків, особливо= у відносно молодому віці, наприклад до 50 років)	У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.
Інші стан= и, пов’язані з ВТЕ	Рак, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічне запальне захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія.
Вік<= /o:p>	Особливо у віці понад 35 років

Фактор ризику	Примітка
Збільшення віку=	Особливо у віці понад 35 років
Паління	Жінкам, я= кі користуються КГК, рекомендується утримуватися від паління. Жінкам віком в= ід 35 років, які продовжують палити, настійно рекомендується використовувати інший метод контрацепції.
Артеріаль= на гіпертензія	&nbs= p;
Ожиріння (індекс маси тіла перевищує 30 кг/м²)	Ризик зна= чно підвищується при збільшенні індексу маси тіла. Особливо потребує уваги за наявності у жінок інших факторів ризику.
Сімейний анамнез (артеріальна тромбоемболія у когось із родичів або батьків, особл= иво у відносно молодому віці, наприклад до 50 років)	У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КГК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.
Мігрень	Зростання частоти виникнення або тяжкості перебігу мігрені під час застосування КГК (можливі продромальні стани перед розвитком цереброваскулярних випадків) можуть стати причиною негайного припинення прийому КГК.=
Інші стан= и, пов’язані з небажаними реакціями з боку судин	Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, вади клапанів серця, фібриляція передсердь, дисліпопротеїнемія та системний червоний вовчак.

Класи систем органів	Побічні реакції за частотою=
Часто (³1/100 та <1/10)	Нечасто (³1/1000 та <1/100)	Поодинокі (³1/10000 та <1/1000)
З боку імунної системи			Гіперчутливість, астма
Психічні порушення	Пригнічення настрою	Підвищення лібідо, зниження лібідо
З боку нервової системи	Головний біль
З боку органів слуху			Гіпоакузія
З боку судин	Мігрень	Артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія	Венозна тромбоемболія, артеріальна тромбоемболія
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота	Блювання, діарея
З боку шкіри та підшкірної клітковини		Акне, екзема, свербіж, алопеція	Вузликова еритема, мультиформна еритема
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Менструальні розлади, міжменструальні кровотечі, болючість молочних залоз, нагрубання молочних залоз, вагінальні виділення, вульвовагінальний кандидоз	Збільшення молочних залоз, вагінальні інфекції	Виділення з молочних залоз
Загальні розлади		Затримка рідини, збільшення маси тіла, зменшення маси тіла=