ІН&= #1057;ТРУКЦІЯ

дл&= #1103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ІЗ&= #1054;ПТИН^â=

(ISOPTIN= ^â=)<= /span>

Склад:

діюча речовина: верапамілу гідрохлориk= 6;;

1 таблетка міститьверапаміл= у гідрохлориk= 6;у 80 мг;

допо= 084;іжні речовини: кальцію гідрофосфаm= 0; дигідрат, целюлоза мі = 82;рокристалі&#= 1095;на, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелl= 6;за, магнію стеарат, гіпромелозk= 2;, натрію лаурилсульm= 2;ат, макрогол, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171).=

Лі = 82;арська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою. З однієї сторони є ти= 089;нення «ISOPTIN 80», з іншої – «KNOLL» вище борозн = 80;.

= Фармакотерk= 2;певтична гр&#= 1091;па. Селе= 082;тивні блока= тори кальці= 08;вих каналів = з прямими еф= 077;ктами на сер= ;це. Похідні = 092;енілалкіла&= #1084;іну. Код АТХ &#= 1057;08D A01.

Фа= 088;макологічн&= #1110; властивостo= 0;.

Фармак= ;одинаміка.

Вера&= #1087;аміл блокує трансмембрk= 2;нний потік іонів кальцію у ка= 088;діоміоцити та клітини гладких м’язів суди = 85;. Він безпосередl= 5;ьо зменшує потребу міо = 82;арда у кисні за рахунок впливу на енергетичнl= 6; затратні процеси метаболізмm= 1; у клітинах міокарда та непрямим чином впливає на зменшення постнавантk= 2;ження. Завдяки блокуванню = 82;альцієвих каналів клітин гладкої мускулатурl= 0; коронарних артерій приплив крові до міокарда посилюєтьсn= 3;, навіть у постстенотl= 0;чних ділянках, та усувається спазм корон = 72;рних артерій. Антигіпертk= 7;нзивна ефективнісm= 0;ь верапамілу зумовлена зменшенням опору периферичнl= 0;х судин без збільшення частоти серцевих скорочень я = 82; рефлекторнl= 6;ї відповіді. Н= 077;бажаних змін фізіологічl= 5;их величин тис = 82;у крові не спостерігаn= 8;ться. Верапаміл ч = 80;нить виражену антиаритміm= 5;ну дію, особлив= 086; при надшлуночкl= 6;вій аритмії. Він затримує проведення імпульсу в атріовентрl= 0;кулярному вузлі, внасл= 110;док чого, залежн= 086; від типу аритмії, від= 085;овлюється синусовий ритм та/або частота ско = 88;очень шлуночків нормалізуєm= 0;ься. Нормальний рівень частоти серцевих скорочень н = 77; змінюється або незначною мірою знижується.

Фармак= ;окінетика.

Вера&= #1087;амілу гідрохлориk= 6; являє собою рацемічну с = 91;міш, що складаєтьсn= 3; з рівних частинR-енан= 090;іомера та S-енантіом&#= 1077;ра. Верапаміл е = 82;стенсивно метаб= олізується. Норверапамo= 0;л є одним із 12 метаболітіk= 4;, що визначаю = 90;ься у сечі, має 10–20 % фармакологo= 0;чної активності верапамілу = 90;а становить 6 % виведеного препарату. Рівноважні концентрацo= 0;ї норверапамo= 0;лу та верапамі = 83;у у плазмі крові подіб = 85;і. Рівноважна концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 3–4 дні після багаторазоk= 4;ого прийому препарату 1 раз на добу. =

Абсо&= #1088;бція

Біль&= #1096;е 90 % верапамілу після пероральноk= 5;о прийому швидко та майже повністю всмоктуєтьl= 9;я у тонкій кишці. Середня біодоступнo= 0;сть незміненої = 89;полуки у здорових добровольцo= 0;в після одноразовоk= 5;о прийому препарату становить 22 %, що пояснюєтьсn= 3; екстенсивнl= 0;м печінковим = 84;етаболізмо&#= 1084; першого проходженнn= 3;. Біодоступнo= 0;сть збільшуєтьl= 9;я у 2 рази після багаторазоk= 4;ого прийому.

Макс&= #1080;мальна концентрацo= 0;я верапамілу = 91; плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; через 1–2 години післ= 03; прийому таблеток з негайним вивільненнn= 3;м, норверапамo= 0;лу – через 1 годи&= #1085;у. Прийом їжі н= 077; впливає на біодоступнo= 0;сть верапамілу.

Розп&= #1086;діл

Вера&= #1087;аміл широко розподіляєm= 0;ься в тканинах організму, у здорових добровольцo= 0;в об’єм розподілу становить від 1,8 до 6,8 л/кг. Зв’язуваннn= 3; верапамілу = 79; білками плазми становить приблизно 90 %. =

Мета&= #1073;олізм

Вера&= #1087;аміл екстенсивн= о метаб = 86;лізується. У ході досліджень метаболізмm= 1; in vitro вст = 72;новлено, що верап= аміл метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; цитохрому P450 CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 і CYP2C18. Встановленl= 6;, що після пероральноk= 5;о прийому пре = 87;арату здоровими добровольцn= 3;ми чоловічої статі верапамілу гідрохлориk= 6; піддається інтенсивноl= 4;у метаболізмm= 1; в печінці з у&#= 1090;воренням 12 метаболітіk= 4;, більшість з яких визнач = 72;лася в слідових кількостях. Основні метаболіти = 73;ули визначені я = 82; різні N- і O-деалкілова= 085;і продукти верапамілу. Серед цих метаболітіk= 4; тільки норверапамo= 0;л чинить фармакологo= 0;чну дію (приблизно 20 % початкової сполуки), що було встановленl= 6; у ході досліджень на собаках.

Виве&= #1076;ення

Пері&= #1086;д напіввиведk= 7;ння становить 3–7 годин при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і. Близько 50 % введеної дози виводиться нирками про = 90;ягом 24 годин, 70 % – протягом 5 днів. До 16 % доз = 80; виводиться = 79; фекаліями. Близько 3–4 % препарату, щ= 086; виводиться нирками, виводиться = 91; незміненомm= 1; стані. Загал= 100;ний кліренс верапамілу майже такий = 089;амий високий, як і печінковий кровотік, і становить приблизно 1 л/год/кг (діапазон: 0,7–1,3 л/год/кг).

Особ&= #1083;иві групи пацієнтів =

Діти. Дані щодо фармакокінk= 7;тики верапамілу = 91; дітей обмежені. Пі= 089;ля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я препарату рівноважні концентрацo= 0;ї у плазмі крові трохи менші у діте= 081; порівняно з дорослими.=

Пацієнти літнього віку. Вік може впливати на фармакокінk= 7;тику верапамілу = 91; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю. Період напіввиведk= 7;ння може бути по= 076;овжений у пацієнтів літнього віку. Встановленl= 6;, що антигіпе = 88;тензивний ефект верапамілу не залежить від віку.

Пацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю. Порушення функції нирок не впливає на фармакокінk= 7;тику верапамілу, що продемонстl= 8;овано у ході порівняльнl= 0;х досліджень = 91; пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю термінальнl= 6;ї стадії та осіб з нормальною функцією нирок. Верап= 072;міл і норверапамo= 0;л не видаляютьсn= 3; за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Пацієнти з печінковою недостатніl= 9;тю. Період напіввиведk= 7;ння верапамілу = 79;ростає у пацієнтів = 079; порушеною функцією печінки завдяки низькому кліренсу та великому об’єму розподілу.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;col= or:windowtext; mso-ansi-language:UK'>Клінічн= 10; характерис&= #1090;ики.
= Показання.=

Ішемічна хвороба серця, включаючи стабільну стенокарді= ю напруження; нестабільн= у стенокарді= ю (прогресуюч= ;а стенокарді= я, стенокарді= я спокою); ваз = 86;спастичну стенокарді= ю (варіантна стенокарді= я, стенокарді= я Принцметал= а); постінфарк= тну стенокарді= ю у пацієнтів без серцево= ;ї недостатно= сті, якщо не показані b-адреl= 5;облокатори.

Аритмії: пароксизма= льна надшлуночк= ова тахікардія; тріпотіння= /мерехтіння передсердь= зі швидкою атріовентр= икулярною провідніст= ю [за винятком синдрому Вольфа – Паl= 8;кінсона – Уайта (WPW)].

Артеріальн= а гіпертензі= я.

Пр= 086;типоказанн&= #1103;.<= /span>

Гіперчутли= вість до верапамілу або до будь-= 03;кого іншого компонента препарату.<= /o:p>

Кардіогенн= ий шок.

Атріовентр= икулярна блокада II аб= 086; III ступеня (крім пацієнтів з функціоную= чим штучним водієм ритму).

Синдром слабкості синусового вузла (крім = 87;ацієнтів з функціоную= чим штучним водієм ритму).

Серцева недостатні= сть зі зниженням фракції викиду менше 35 % та/або тиском заклинюван= ня легеневої артерії вище 20 мм рт. ст. (крім випадків, коли ці стани вторинні щодо надшлуночк= ової тахікардії, яка піддаєт= ;ься терапії верапаміло= м).

Фібриляція= /тріпотіння передсердь при наявнос= ;ті додаткових провідних шляхів (напl= 8;иклад, WPW-синдром та L= GL-синдром (синдром Лауна-Ґанон= ;ґа-Левіна)). У таких пацієнтів при застосуван= ні верапамілу гідрохлори= ду є ризик розвитку шлуночково= ї тахіаритмі= ї, включаючи шлуночкову фібриляцію= .

Застосуван= ня у комбінації з івабрадино= м (див. «Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій»= ).

Під час лікування Ізоптином^&r=
eg; не застосовув= ати одночасно внутрішньо= венно
β-адренобло= катори (за виняткоl= 4; інтенсивно= ї терапії).<= /li>

=

Взаємодія = 079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>. <= /p>
До= слідження метаболізмm= 1; верапамілу гідрохлориk= 6;у in vitro<= i> <= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-bidi-font-weight:bold;mso-= bidi-font-style: italic'>показали, що він метаболізуn= 8;ться цитохромом Р450 CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 та CYP2С18. = 042;ерапаміл є інгібітороl= 4; ферментів CYP3A4 та Р-глікопр= 086;теїнів (Р-gp). Повідомлялl= 6;ся про клінічн = 86; важливі взаємодії з інгібітораl= 4;и CYP3A4, що супрово= 076;жувалися підвищенняl= 4; рівня верап = 72;мілу у плазмі крові, тоді як індуктор = 80; CYP3A4 спричинялl= 0; зниження плазмових рівнів вера = 87;амілу гідрохлориk= 6;у, тому необхідно п = 88;оводити моніторинг щодо взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами. Суміс&= #1085;е застосуванl= 5;я верапамілу та препаратів, які в основному метаболізуn= 2;ться CYP3A4 або є субстратом P-gp може бути по= 074;’язано з підвищенняl= 4; концентрацo= 0;й препаратів, = 097;о може збільшуватl= 0; або подовжуватl= 0; як терапевт = 80;чні, так і неспри= 103;тливі ефекти супутнього препарату.=

&#= 1055;отенційні взаємодії, пов’язані з фармакокінk= 7;тикою

Праз&= #1086;зин: підвищенн= 03; С_{max
празозину (~ 40 %)
без впливу н=
072;
період
напіввиведk=
7;ння.
Адитивний
гіпотензивl=
5;ий
ефект.}

Тера&= #1079;озин:<= i> підвищеннn= 3; AUC (~ 24 %) та = С_{max (~ 25 %)
теразозину.
Адитивний
гіпотензивl=
5;ий
ефект.}

Хіні&= #1076;ин: змен= шення кліренсу хінідину (~ 35 %) при пероральноl= 4;у прийомі. Можливий розвиток артеріальнl= 6;ї гіпотензії, = 072; у пацієнтів = 079; гіпертрофіm= 5;ною обструктивl= 5;ою кардіоміопk= 2;тією – набряк легенів.

Флекаїнід: мінімальниl= 1; вплив на кліренс флекаїніду = 91; плазмі кров= 10; (< ~ 10 %); не вплива= 108; на кліренс верапамілу = 91; плазмі кров= 10; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Те = 86;філін: знижен&#= 1085;я орального т = 72; системного кліренсу приблизно н = 72; 20 %, у курців – н= 072; 11 %.

Карб&= #1072;мазепін: підвищення AUC карбамазепo= 0;ну (~ 46 %) у хворих з рефрактернl= 6;ю парціальноn= 2; епілепсією; підвищення рівнів кар = 73;амазепіну, що може викликати побічні ефе = 82;ти карбамазепo= 0;ну, такі як диплопія, го= 083;овний біль, атаксі= 103; або запаморочеl= 5;ня.

Феніто= 11;н: зниження концентрацo= 0;ї ве&#= 1088;апамілу у плазмі крові.

Ім&= #1110;прамін: збільшення AUC = (~ 15 %) іміпраміну без впливу н= 072; активний метаболіт дезипрамін.

Глібурид: підвищ&#= 1077;ння С_max глібуриду приблизно н = 72; 28 %, AUC – на 26 %.

Ме = 90;формін: = одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я верапамілу = 79; метформіноl= 4; може знижувати ефективнісm= 0;ь метформіну.

Колхі = 94;ин: збільшення = AUC (приблизно у 2 рази) та &= #1057;_m<= sub>ах (приб= ;лизно у 1,3 раза) колхіцину. Рекомендуєm= 0;ься зменшити дозу колхіцину (див. інструкцію для медичного з = 72;стосування колхіцину).

Клари = 90;роміцин, еритроміциl= 5;, телітроміцl= 0;н: мl= 6;жливе підвищення рівнів верапамілу.

Ри&= #1092;ампіцин: мl= 6;жливе зниження гіпотензивl= 5;ого ефекту. Зниж= 077;ння AUC (~ 97 %), С_max(= ~ 94 %) і біодоступнl= 6;сті після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я (~ 92 %) верапамілу.

Доксо = 88;убіцин: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і доксорубіцl= 0;ну та верапамілу (перорально) підвищуєтьl= 9;я AUC (~ 104 %) та С_max (~ 61 %) доксорубіцl= 0;ну у хворих з дрібноклітl= 0;нним раком легенів.

Фе&= #1085;обарбітал підвищує оральний кліренс верапамілу = 91; 5 разів.

Бу&= #1089;пірон: збільшення AUC та С= _{maxбуспірону =
091;
3,4 раза.}

Мі&= #1076;азолам: збільшення AUC мідазоламу = 91; 3 рази та С_ма=
093;– у 2 рази.

Метопроло = 83;: збільшення AUC = (~ 32,5 %) та С_max (~ 41 %) метопрололm= 1; у пацієнтів зі стенокардіn= 8;ю (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пропранол = 86;л: збільшення AUC = (~ 65 %) та С_max (~ 94 %) пропранолоl= 3;у у пацієнтів зі стенокардіn= 8;ю (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дигок = 89;ин: у здорових добровольцo= 0;в зб&#= 1110;льшення С_{max_{(~ 44 %), С_12h (~ 53 %), C_ss (~ 44 %) і AU=
C (~
50 %)
дигоксину. =
056;екомендова&=
#1085;о
зменшити
дозу
дигоксину (=
076;ив.
також розді
=
83;
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).}}

Дигіт = 86;ксин: зменшення загального кліренсу дигітоксинm= 1; (~ 27 %) та екстраренаl= 3;ьного кліренсу (~ 29 %).

Ци&= #1084;етидин: збільшуєтьl= 9;я AUC R-верапамілу= ; (~ 25 %) та S-верапамілу (~= 40 %) з відповідниl= 4; зниженням кліренсу R- та S-верапамілу.

Цикло = 89;порин: <= /span>збіл&= #1100;шення AUC, С_max_,С_SS циклоспориl= 5;у приблизно н = 72; 45 %.

Ев&= #1077;ролімус: збільшення AUC (приблизно у 3,5 раза) та С_{max(приблизно}у 2,3 раза) еверолімусm= 1;. Збільшення Ctrough верапамілу (приблизно у 2,3 раза). Може бути необхі = 76;ним точне визначення концентрацo= 0;ї та корекція дози еверолімусm= 1;.

Си&= #1088;олімус: зk= 3;ільшення AU= C (прибли= ;зно у 2,2 раза) сиролімусу, збільшенн&#= 1103; AUC (прибли= ;зно у 1,5 раза) S-в= 077;рапамілу. Може бути потрібним визначення концентрацo= 0;й та корекція дози сиролі = 84;усу.

Такро = 83;імус: можливе збільшення рівня цього препарату у плазмі кров= 10;.

Лі&= #1087;ідознижува= ;льні засоби [інгі= 073;ітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статини)]: лo= 0;кування інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази (наприклад, симвастатиl= 5;, аторвастатl= 0;н, ловастатин) для пацієнтів, які приймають верапаміл, слід розпочинатl= 0; з найнижчих можливих до = 79; та поступов = 86; їх збільшуватl= 0;. Якщо пацієнту, який вже приймає інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази, необхідне призначеннn= 3; верапамілу, слід врахувати необхідне зниження дози статинів і підібрати дозування відповідно до концентрацo= 0;ї холестеринm= 1; у плазмі крові.

Аторвастат= ;ин: можлив&#= 1077; підвищення рівня аторв = 72;статину. Аторв= 072;статин збільшує AUC верапамілу приблизно н = 72; 43 %.

Ловастатин= ;: можлив&#= 1077; підвищення рівня ловастатинm= 1;. &#= 1047;більшення AUC (~ 63 %) і С_max (= ~ 32 %) верапамілу.

Симвастати= ;н: збільшення = AUC симвастатиl= 5;у приблизно у 2,6 раза, С_max симвастатиl= 5;у – у 4,6 раза.

Флувастати= ;н, правастатиl= 5; та розувастатl= 0;н не метаболізуn= 2;ться цитохромом CYP3A4, ймовірніс = 90;ь взаємодії з верапамілоl= 4; невелика.=

Ал&= #1084;отриптан:<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt'> збільшення AUC = (~ 20 %) і С_{max(~ 24 %)
алмотриптаl=
5;у.}

Сульф= 10;нпіразон: &#= 1087;ідвищення орального кліренсу верапамілу приблизно у 3 рази, зменшення біодоступнl= 6;сті – на 60 %. Мож= е спостерігаm= 0;ися зниження гіпотензивl= 5;ого ефекту.

Да&= #1073;ігатран: вk= 7;рапаміл у формі таблеток з негайним вивільненнn= 3;м зб&#= 1110;льшує С_max (до 180 %) та AUC (до 150 %) дабігатранm= 1;. Підвищуєть&= #1089;я ризик крово = 90;ечі. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з пероральн = 80;м верапамілоl= 4; може бути потрібним з = 84;еншення дози дабігатранm= 1; (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я дабігатранm= 1; щодо рекомендацo= 0;й з дозування).

І&#= 1085;ші пероральні антикоагулn= 3;нти прямої дії (П&#= 1040;ПД):

П&#= 1110;двищена абсорбція П = 40;ПД, оскільки вони є субстратамl= 0; P-gp, а також, якщ= 086; застосовно, знижене виведення П = 40;ПД, які метаболізуn= 2;ться CYP3&= #1040;4, можуть призвести д = 86; збільшення системної б= 10;одоступнос&#= 1090;і ПАПД.

Д&#= 1077;які дані дають змогу припу= стити можливість = 79;більшення ризику кров = 86;течі, особливо у пацієнтів з додатковимl= 0; факторами ризику. Може бу&= #1090;и потрібне зм = 77;ншення дози ПАПД при застосуванl= 5;і з пероральниl= 4; верапамілоl= 4; (див. інструкцію для медичного застосуванl= 5;я щодо дозува = 85;ня ПАПД).

Ів&= #1072;брадин: оk= 6;ночасне застосуванl= 5;я з івабрадин = 86;м протипоказk= 2;не через додатковий ефект зниже = 85;ня частоти серцебиття верапамілоl= 4; щодо до ефекту івабрадину (див. «Протипокаk= 9;ання»).

Гр&= #1077;йпфрутовий сік: збільшуєтьl= 9;я AUC R-верапамілу= ; (~ 49 %) та S-верапамілу (~= 37 %), збільшуєтьl= 9;я С_max R-верапамілу (~= 75 %) та S-верапамілу (~= 51 %) без зміни періоду напіввиведk= 7;ння та нирковог = 86; кліренсу. Слід уникат = 80; вживання гр = 77;йпфрутовог&#= 1086; соку з верапамілоl= 4;.

Звіро = 73;ій продірявлеl= 5;ий: зменшуєть = 89;я AUC R-верапамілу= ; (~ 78 %) та S-верапамілу (~= 80 %) з відповідниl= 4; зниженням С_max.<=
o:p>

Іl= 5;ші взаємодії<= u>

Противіру = 89;ні (ВІЛ) засоби:<= /i> чере= з здатність деяких противірусl= 5;их засобів, таких як ритонавір, пригнічуваm= 0;и метаболізм плазмові концентрацo= 0;ї верапамілу можуть зростати. Призначати = 79; обережністn= 2;, може виникнути необхіднісm= 0;ь у зниженні д= 086;зи верапамілу.

Літі&= #1081;: повідомлялl= 6;ся про підвищену нейротоксиm= 5;ність літію при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і верапамілу гідрохлориk= 6;у та літію, з підвищенняl= 4; рівнів літі= 02; у плазмі крові або бе= 079; такого. Одна= 082; у пацієнтів, які постійн = 86; отримували однакову дозу літію п= 077;рорально, додавання верапамілу гідрохлориk= 6;у призводило до зниження рівнів літі= 02; у плазмі крові. Пацієнти, що отримують обидва лікарські засоби, повинні перебувати = 87;ід ретельним наглядом.=

Нейро = 84;’язові блокатори<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt'>: клінічні дані та дослідженнn= 3; на тваринах = 089;відчать, що верапамілу гідрохлориk= 6; може потенц= 10;ювати активність нейром’язоk= 4;их блокаторів (курареподі = 73;них та деполяризуn= 2;чих). Може виникнути необхіднісm= 0;ь у зниженні дози верапамілу гідрохлориk= 6;у та/або дози нейром’язоk= 4;ого блокатора при одночас = 85;ому їх застосув = 72;нні.

Ацетилсалі = 94;илова кислота: підвищена й = 84;овірність кровотечі.=

Етанол (алкоголь): = підв&= #1080;щення рівня етанолу у плазмі кров= 10;.

Антигіпер = 90;ензивні засоби, діуретики, вазодилатаm= 0;ори: посилення гіпотензивl= 5;ого ефекту.=

=

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.

Гост&= #1088;ий інфаркт міо = 82;арда

Преп&= #1072;рат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, ускладнениl= 4; брадикардіn= 8;ю, вираженою а = 88;теріальною гіпотензієn= 2; або дисфункцієn= 2; лівого шлуночка.=

Серц&= #1077;ва блокада/ ат = 88;іовентрику&#= 1083;ярна б&#= 1083;окада І ступеня/ бр&#= 1072;дикардія/ асистолія<= /span>

Вера&= #1087;амілу гідрохлориk= 6; впливає на атріовентрl= 0;кулярний та синоатріалn= 0;ний вузли та пролонгує час атріовентрl= 0;кулярної провідностo= 0;. Застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, через те що розвиток атріовентрl= 0;кулярної блокади ІІ або ІІІ ступеня (що є протипоказk= 2;нням) або однопуч = 82;ової, двопучковоo= 1; чи трипучковоo= 1; блокади ніж = 86;к пучка Гіса потребує відміни наступних доз верапам= 10;лу гідрохлориk= 6;у та призначеннn= 3; відповідноo= 1; терапії в разі потреб = 80;.

Верапаміл = 91; гідрохлориk= 6; впливає на атріовентрl= 0;кулярний та синоатріалn= 0;ний вузли,дуже р= 110;дко може спровокуваm= 0;и виникнення атріовентрl= 0;кулярної блокади ІІ або ІІІ ступеня, брадикардіn= 2; і надзвичайнl= 6; рідко – асистолію. Більш ймові = 88;но, що такі симптоми будуть спостерігаm= 0;ися у пацієнтів із синдромо = 84; слабкості синусового вузла (синоатріал= 00;на вузлова хвороба), який частіш = 77; зустрічаєтn= 0;ся у пацієнтів літнього віку.

Асистолія = 091; пацієнтів, які не мають синдрому слабкості синусового вузла, зазвичай ко = 88;откотривал&#= 1072; (кілька секунд або менше), зі спо&= #1085;танним поверненняl= 4; до атріовентрl= 0;кулярного вузлового або нормаль = 85;ого синусового ритму. Якщо це явище не швидкоплинl= 5;е, слід негайн = 86; розпочати в= 10;дповідну терапію (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»).

Анти&= #1072;ритмічні засоби, = b-адре= ноблокаторl= 0;

Взає&= #1084;не посилення кардіоваскm= 1;лярної дії (підвищення ступеня атріовентрl= 0;кулярної блокади високого ступеня, значне зниження ча = 89;тоти серцевих скорочень, поява серцевої недостатноl= 9;ті, значне зниження артеріальнl= 6;го тиску). Асимптоматl= 0;чна брадикардіn= 3; (36 уд/хв) з блукаючим п = 77;редсердним водієм ритм = 91; спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, &#= 1103;кі отримували = 89;упутню терапію очними краплями з тимололом (b= -адреноблок = 72;тор) на тлі лікування верапамілу гідрохлориk= 6;ом.

Диго&= #1082;син

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і верапамілу = 79; дигоксином слід зменшити дозу дигокс = 80;ну (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Серц&= #1077;ва недостатніl= 9;ть

Пере&= #1076; початком лікування верапамілоl= 4; необхідно компенсуваm= 0;и серцеву недостатніl= 9;ть у пацієнтів із фракцією викиду біль = 96;е ніж 35 % та адекватно контролюваm= 0;и протягом усього періоду лікування.=

Інгі&= #1073;ітори ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи (статини)

Див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Пору&= #1096;ення нервово-м’я = 79;ової провідностo= 0;

Вера&= #1087;амілу гідрохлориk= 6; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при наявності хвороб з пор= 091;шеннями нервово-м’я = 79;ової провідностo= 0; (міастенія (myasthenia gravis), синдром Ламберта – І= 090;она, прогресуючk= 2; м’язова дистрофія Дюшена).

Нирк&= #1086;ва недостатніl= 9;ть

Хоча дані підтверджеl= 5;их порівняльнl= 0;х досліджень показали, що ниркова недостатніl= 9;ть не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику верапамілу = 91; пацієнтів і = 79; термінальн&= #1086;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті, було кілька повідомленn= 0;, які свідчат= 00; про те, що пацієнтам і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю слід застосовувk= 2;ти верапаміл з обережністn= 2; та під ретельним наглядом. Верапаміл н&= #1077; виводиться за допомогою гемодіалізm= 1;.

Печі&= #1085;кова недостатніl= 9;ть

Паці&= #1108;нтам зі значним порушенням функції печ= 10;нки слід застосовувk= 2;ти верапаміл з = 086;бережністю (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Спосі = 73; застосуванl= 5;я та дози»).

=

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= 063;іткі та добре вивчені дан= 10; щодо застосуванl= 5;я препарату вагітним жінкам відсутні. Дослі = 76;ження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу стос = 86;вно репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;. Оскільки д = 72;ні, отримані в результаті репродуктиk= 4;них досліджень на тваринах, не завжди можна екстр = 72;полювати на людину, препарат с = 83;ід застосовувk= 2;ти під час вагітності тільки в раз= 110; нагальної потреби.

Вера&= #1087;аміл проникає через плаценту та визначаєтьl= 9;я у пуповинні = 81; крові.

Вера&= #1087;аміл та його метаболіти проникають = 91; грудне молоко. Обмежені дані щодо пероральноk= 5;о прийому за участю людини свідчать, що доза верапа = 84;ілу, яка попадає = 074; організм новонароджk= 7;ного, є низькою (0,1–1 = % дози= ;, прийнятої матір’ю), тому застосуванl= 5;я верапамілу може бути сумісним з годуванням груддю, але ризик для новонароджk= 7;них не можна виключити. Зважаючи на ризик появи серйозних побічних ре = 72;кцій у новонароджk= 7;них, яких годуют= 00; груддю, верапаміл у період годування груддю можн = 72; застосовувk= 2;ти тільки у раз= 110; нагальної потреби для матері.

=

Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

&#= 1063;ерез антигіпертk= 7;нзивний ефект верапамілу гідрохлориk= 6;у, залежно від індивідуалn= 0;ної реакції, здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами, працювати з механізмамl= 0; або працювати в небезпечниm= 3; умовах може = 073;ути порушена. Особливо це стосується початкової фази лікування, підв&= #1080;щення дози, зміни = 75;іпотензивн&#= 1086;го препарату, а також одноч = 72;сного прийому пре = 87;арату з алкоголем. Верапаміл може підвищ = 91;вати рівень алкоголю в плазмі кров= 10; та уповільнювk= 2;ти його виведення, тому дія алк= 086;голю може підсилюватl= 0;ся.

=

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Дози визначає лікар індивідуалn= 0;но для кожного пацієнта. Препарат слід приймати не = 088;озсмоктуюч&= #1080; та не розжовуючи, = 079; достатньою кількістю рідини (наприклад 1 склянка вод = 80;, в жодному випадку не грейпфрутоk= 4;ий сік), краще за все під час або одразу після їди.

Дорослі та підлітки з масою тіла більше 50 кг

Ішемічна хвороба серця, пароксизмаl= 3;ьна надшлуночкl= 6;ва тахікардія, тріпотіння/ = 84;ерехтіння передсердь=

Реко&= #1084;ендована добова доза становить 120–4= 80 мг, розділен= 080;х на 3–4 прийоми. Мак= 089;имальна добова доза = 211; 480 мг.

Артеріал= ;ьна гіпертензіn= 3;

Реко&= #1084;ендована добова доза становить 120–3= 60 мг, розділен= 080;х на 3 прийоми.

Діти старшого дошкільногl= 6; віку до 6 років<= /span> тільки при порушеннях серцевого ритму: рекомендо = 74;ана доза – у межах 80–120 мг н = 72; добу, розділ= 077;них на 2–3 прийоми.=

Діти 6–14 років= <= /span>тільки = при по&= #1088;ушеннях серце= вого ритму= : = &#= 1088;еком&= #1077;ндована доза – в = межа&= #1093; 80–360 мг на добу, &#= 1088;озділених на 2–4 прийоми.=

Порушення функції нирок

Дост&= #1091;пні дані наведе = 85;і в розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я». Пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю верапамілу гідрохлориk= 6; слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та під ретельним наглядом.=

Порушення функції печінки

У хворих з порушеннямl= 0; функцій печінки зал = 77;жно від ступеня тяжкості ді= 03; верапамілу гідрохлориk= 6;у посилюєтьсn= 3; та подовжуєтьl= 9;я через уповільненl= 5;я розпаду лікарськогl= 6; засобу. Тому в таких випа= 076;ках дозування слід встановлювk= 2;ти з особливою обережністn= 2; та розпочинатl= 0; з малих доз (наприклад, для хворих з порушеннямl= 0; функцій печінки спочатку 2–3 рази на день по 40 мг, відпов= ;ідно 80–120 мг на добу) див. («Особли&#= 1074;ості застосуванl= 5;я»).

Якщо = необхідне застосуванl= 5;я верапамілу гідрохлориk= 6;у у дозі 40 мг, потрібно приймати верапамілу гідрохлориk= 6; у відповідноl= 4;у дозуванні (таблетки по 40 мг).

Не приймати препарат у положенні лежачи.

Вера&= #1087;амілу гідрохлориk= 6; не можна призначати хворим з інфарктом міокарда протягом 7 дн&#= 1110;в після події.

Післ&= #1103; тривалої терапії препарат слід відмін = 80;ти, поступово знижуючи дозу.

Трив&= #1072;лість лікування визначаєтьl= 9;я лікарем індивідуалn= 0;но та залежить від стану па= 094;ієнта і перебігу захворюванl= 5;я.

= 044;іти.

Препарат можн&= #1072; застосовувk= 2;ти дітям тільк = 80; при порушеннях серцевого ритму (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

<= /b>

Пере&= #1076;озування.

Клінічні прояви: артерo= 0;альна гі&#= 1087;отензія, брадикардіn= 3; до атріовентрl= 0;кулярної блокади високого ступеня та зупинки синусового = 74;узла, гіперглікеl= 4;ія, ступор, &#= 1084;етаболічни= й ацидоз т= а гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром. Спостерігаl= 3;ися летальні випадки в результаті передозуваl= 5;ня.

Ліку&= #1074;ання передозуваl= 5;ня верапамілу гідрохлориk= 6;у пl= 6;винно бути головн = 80;м чином підтримуючl= 0;м та індивідуалn= 0;ним. Бета-адрене = 88;гічна стимуляція та/або внутр= 110;шньовенне введення препаратів кальцію (кальцію хлорид) ефективно застосовуюm= 0;ься для усуненн= 03; симптомів навмисного = 87;ередозуван&#= 1085;я при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і верапамілу = 75;ідрохлорид&#= 1091;.

У раз= і значної артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 72;бо атріовентрl= 0;кулярної блокади високого ступеня необхідно застосовувk= 2;ти вазопресорl= 5;і засоби або кардіостимm= 1;лятори відповідно. При асистол= 10;ї слід застосову = 74;ати звичайні заходи, які включають б = 77;та-адренерг&= #1110;чну стимуляцію (наприклад ізопротереl= 5;олу гідрохлориk= 6;), інші вазопр = 77;сорні засоби або серцево-лег = 77;неву реанімацію.

Вера&= #1087;амілу гідрохлориk= 6; не виводиться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

<= /b>

Побі&= #1095;ні реакції.

Про нижчезазнаm= 5;ені побічні реакції пов= 10;домлялося у ході кліні= 095;них досліджень, при постмаркетl= 0;нговому застосуванl= 5;і верапамілу або у IV фазі кл= ;інічних випробуванn= 0;.

Для кожної системи органів побічні реакції класифікуюm= 0;ься залежно від частоти Для кожної системи органів побічні реакції класифікуюm= 0;ься залежно від частоти виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 д= 086; <1/100), рідко (≥1/10000 д = 86; <1/1000), дуже рідкl= 6; (<1/10000), невідомо (частоту не можна встановити = 79; наявних даних).

Найб&= #1110;льш часто спостерігаl= 3;ися такі побічн= 10; реакції: головний біль, запаморочеl= 5;ня; шлунково-ки = 96;кові розлади: нудота, запо= 088; та біль у животі; тако= 078; брадикардіn= 3;, тахікардія, відчуття серцебиття, зниження артеріальнl= 6;го тиску, почер= 074;оніння/прип= ливи, периферичнl= 0;й набряк та втомлюваніl= 9;ть.

З боку імунної системи: невідомо – гіперчутлиk= 4;ість.

Неврологі = 95;ні розлади: часто &= #8211; запаморочеl= 5;ня, головний біль; рідко – парестезія, тремор; невідомо – екстрапіраl= 4;ідальні розлади, параліч (тетрапарез)*, = припадки.=

Пору&= #1096;ення обміну речовин, метаболізмm= 1;: <= /span>неві&= #1076;омо – гіперкалієl= 4;ія.

Психічні п= 086;рушення: рідк= о – сонливіст= 00;.

З боку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату: рідк= о – дзвін у вухах; невідомо – вертиго.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: часто &= #8211; брадикардіn= 3;, почервонін&= #1085;я/припливи, зниження артеріальнl= 6;го тиску; нечасто – ві= 076;чуття серцебиття, тахікардія; невідомо – атріовентрl= 0;кулярна блокада (І, II або III ступеня= ), серцева недостатніl= 9;ть, зупинка синусового вузла, синусова брадикардіn= 3;, асистолія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостінl= 5;я: &#= 1085;евідомо – бронхоспазl= 4;, диспное.

Шлунково-к= 080;шкові розлади: часто &= #8211; нудота, запори; нечасто – біль у живот= 110;; рідко – блювання, невідомо – дискомфорт = 91; животі, кишкова непрохідніl= 9;ть, гіперплазіn= 3; ясен.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:<= /span> рідк= о – гіпергідроk= 9;; невідомо – ангіоневроm= 0;ичний набряк, синдром Стівенса – Д= 078;онсона, мультиформl= 5;а еритема, макулопапуl= 3;ьозний висип, алопеція, кропив’янкk= 2;, відчуття свербежу, свербіж, пурпура.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи і сполучної т = 82;анини: невідомо – міалгія, артралгія, м’язова сла = 73;кість.

З бок= у нирок та сечовидільl= 5;ої системи: неві&= #1076;омо – ниркова недостатніl= 9;ть.

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: невідомо – еректильна дисфункція, гінекомастo= 0;я, галакторея.

Загальні розлади: часто &= #8211; периферичнl= 0;й набряк, нечасто – вт= 086;млюваність.=

Лабо&= #1088;аторні показники:= невідомо – підвищення рівнів печінкових = 92;ерментів та рівня пролактину = 74; сироватці крові.

* У ході постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь один раз повідомлялl= 6;ся про параліч (тетрапарез), асоційованl= 0;й з комбінованl= 0;м застосуванl= 5;ям верапамілу та колхіцин = 91;. Це може бути обумовлено проникненнn= 3;м колхіцину через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр внаслідок пригніченнn= 3; верапамілоl= 4; CYP3A4 та P-gp, див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

<= /b>

Те= 088;мін придатностo= 0;. 3роки.<= /tt>
Умови зберігання. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 °С. <= /p> Упак&= #1086;вка. = 055;о 20 таблеток у блістері, по 5 бліст = 77;рів = у карто= нній коробці; = по 10 табле= ток у = бліс&= #1090;ері, по 10 блістерів у картонній коробці. Категорія відпуску. За рецептом= . <= /p> Виро&= #1073;ник. Аббв&= #1110; Дойчланд ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/AbbVie Deutschland GmbH & Co. KG, Germany або Фамар А.В.Е. Антоусса Плант, Греція/Famar A.V.E. Anthoussa Plant, Gr= eece. Місцезнахо= ;дження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності. Кнольштрас&#= 1089;е, 67061 Людвігсхафk= 7;н, Німеччина/Knollstrass= e, 67061 Ludwigshafen, Germany або Ант= 086;уса Авеню 7, Антоуса Аттика, 15349, Греція/Anthousa Avenue 7, Anthousa Atti= ki, 15349, Greece.