ІНСТРУ&#= 1050;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Цефопе&#= 1088;азон/Сульба&#= 1082;там

(Cefoperazone/Sulbactam)

&nb= sp;

Склад:

діючі речовини: cefoperazone, sulbactam;

1 флакон містить: цефоперазоl= 5;у натрію екві = 74;алентно цефоперазоl= 5;у 500 мг, сульбактамm= 1; натрію еквівалентl= 5;о сульбактамm= 1; 500 мг або

1 флакон містить: цефоперазоl= 5;у натрію екві = 74;алентно цефоперазоl= 5;у 1000 мг, сульбактамm= 1; натрію еквівалентl= 5;о сульбактамm= 1; 1000 мг.

Лікарс&#= 1100;ка форма. Порошо= 082; для приготуванl= 5;я розчину для ін’єкцій.=

Ос = 85;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: порошок бі= 083;ого або майже бі= 083;ого кольору.

Фармак&#= 1086;терапевтич= на група. Антиба= 082;теріальні засоби для системного = 79;астосуванн&#= 1103;.

Бета-лактам= ні антибіотикl= 0;. Цефалоспорl= 0;ни ІІІ покоління.

Код ATХ J01D D62.

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фармак&#= 1086;динаміка.

Цефопе&#= 1088;азон натрію явля= 08; собою напівсинтеm= 0;ичний цефалоспорl= 0;новий антибіотик ІІІ поколін = 85;я широкого спектра дії, що застосов = 91;ється тільки парентералn= 0;но. Сульбактам натрію є похідною речовиною базового пеніциліноk= 4;ого ядра. Цефоперазоl= 5; діє шляхом пригніченнn= 3; біосинтезу мукопептидm= 1; стінки бактеріальl= 5;ої клітини. Сульбактам діє як інгібітор б = 77;та-лактамаз, відновлюючl= 0; тим самим активність цефоперазоl= 5;у щодо штамів, які в&#= 1080;робляють бета-лактам = 72;зу.

Механ= ;ізм дії.

Антиба&#= 1082;теріальним компонентоl= 4; лікарсь= ;кого засобу є цефоперазоl= 5; – цефалоспорl= 0;н ІІІ поколін= ;ня, що діє проти чутливих мікроорганo= 0;змів у стадії активної мультиплікk= 2;ції шляхом приг = 85;ічення біосинтезу мукопептидm= 1; клітинн= ;ої стінки. Сул= 100;бактам не має вираженої антибактерo= 0;альної активності, за винятком активності проти Neisseriaceae та = Acinetobacter. Однак біохі = 84;ічні дослідженнn= 3; на безклітиннl= 0;х бактеріальl= 5;их системах показали, що сульбактам = 08; необоротниl= 4; інгібітороl= 4; найважливіm= 6;их бета-лактам = 72;з, що продукуютьl= 9;я мікроорганo= 0;змами, резистентнl= 0;ми до бета-лакт= 072;мних антибіотикo= 0;в.

Потенц&#= 1110;ал сульбактамm= 1; щодо запобіганнn= 3; деструкції пеніцилініk= 4; та цефалоспорl= 0;нів резистентнl= 0;ми мікроорганo= 0;змами був підтвер = 76;жений у ході k= 6;осліджень цілісних мікроорганo= 0;змів з використа = 85;ням резистентнl= 0;х штамів, під час яких сульбактам продемонстl= 8;ував виражений синергізм з пеніцилінаl= 4;и та цефалосп = 86;ринами. Оскільки сульбактам також зв’яз = 91;ється з деякими пеніцилінзk= 4;’язуючими білками, часто чутливі штами стают= 00; вразливішиl= 4;и до дії лікар= 089;ького засобу Цефо = 87;еразон/Суль&= #1073;актам, ніж до дії одного цефоперазоl= 5;у.

Комбін&#= 1072;ція сульбактамm= 1; та цефоперазоl= 5;у є активною проти всіх мікроорганo= 0;змів, чутливих до цефоперазоl= 5;у. Крім того, спостерігаn= 8;ться синергізм дії (зниженн= 103; мінімальниm= 3; концентрацo= 0;й комбінації, що пригнічуютn= 0; мікроорганo= 0;зми приблизно в 4&n= bsp;рази порівняно з такими концентрацo= 0;ями кожного компонента окремо) з найбільш вираженою дією проти таких мікро = 86;рганізмів: Haemophilus influenzae, = 74;иди Bacteroides, види Staphylococcus, Acinetobac= ter calcoaceticus, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Citrobacter freundii, Enterobac= ter cloacae, Citrobacter diversus.

Цефопе&#= 1088;азон/Сульб= ;актам проявляє активність in vitro щодо широкого спектра клінічно значущих мі = 82;роорганізм&#= 1110;в.

Граl= 4;позитивні мікроорганo= 0;зми:

- = Staphylococcus aureus (штами, що продукують або не проду= 082;ують пеніцилінаk= 9;у);

- = Staphylococcus epidermidis;

- = Streptococcus pneumoniae (попередня назва Diplococcus pneumoniaе);

- = Streptococcus pyogenes (бета-гемол&#= 1110;тичні стрептококl= 0; групи А);

- = Streptococcus agalactiae (бета-гемол&#= 1110;тичні стрептококl= 0; групи В);

- = більшіl= 9;ть інших штамі = 74; бета-гемолі = 90;ичних стрептококo= 0;в;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; багато штамів Streptococcus faecalis (&= #1077;нтерокок).<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Граl= 4;негативні мікроорганo= 0;зми:

- = Escherichia coli;

- = види Klebsiella;

- = види Enterobacter;

- = види Citrobacter;

- = Haemophilus influenzae;

- = Proteus mirabilis;

- = Proteus vulgaris;

- = Morganella morganii (попередня назва Proteus morganii);=

- = Providencia rettgeri (попередня назва Proteus rettgeri);=

- = види Providencia;

- = види Serratia (&= #1074;ключаючи S. marcescens);

- = види Salmonella = та Shigella;

- = Pseudomonas aeruginosa та деякі інші види Pseudomonas;

- = Acinetobacter calcoaceticus;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; Neisseria gonorrhoeae;=

- = Neisseria meningitidis;

- = Bordetella pertussis;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; Yersinia enterocolitica.

Анаер= ;обні мікроорганo= 0;зми:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; грамнег = 72;тивні бацили (включа&#= 1102;чи Bacteroides fragilis, інші види Bacteroides та види <= /span>Fusobacterium);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; грампозити&#= 1074;ні та грамнегатиk= 4;ні коки (включа= 102;чи види Peptococcus, Peptostreptococcus та Veillonella);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp; грампоз = 80;тивні бацили (включаючи види Clostridium, Eubacterium та Lactobacillus).

Встано&#= 1074;лено такий д= ;іапазон чутливості до препарату Ц = 77;фоперазон/<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Сульб= ;актам.

Мі= 085;імальні інгібуючі концентрацo= 0;ї (МІК) (мкг/мл, яl= 2; концентрацo= 0;ї цефоперазоl= 5;у):

Чутливі	≤ 16
Проміжні	17–63
Резистентн= ;і	≥ 64

Розміри диска зони чутливості (мм, тест Кірб&= #1110; – Бауера):

Чут= 083;иві	≥ 21
Проміжні	16–20
Резистентн= ;і	≤ 15

Для визначення МІК можна застосовувk= 2;ти серійні розведення лікарсь= ;кого засобу Цеф = 86;перазон/Сульбак = 90;ам за допомого= 02; методу розведення = 74; агарі або бульйоні. Рекомендовk= 2;но застосуванl= 5;я тесту чутливості диска, що містить 30 мк= 075; сульбактамm= 1; та 75 мкг цефоперазоl= 5;у. Лабораторнk= 2; відповідь «чутливий» означає, що терапія препаратом = 62;ефоперазон/&= #1057;ульбактам, імовірно, буде ефективно впливатин= а мікроорганo= 0;зм — збудник інфекції, а відповідь «резистентl= 5;ий» означає, що такий ефективний вплив є мало= 081;мовірним. Відповідь «проміжний&raqu= o; означає, що мікроорганo= 0;зм може бути чутливим до препарату Ц = 77;фоперазон/С&= #1091;льбактампри застосуванl= 5;і останнього = 91; вищих дозах або якщо інфекція розвинуласn= 0; у тих тканин= 072;х чи рідинах організму, д= 077; досяга= ються високі концентрацo= 0;ї антибіотикk= 2;.

Рекомендо= 074;ані ліміти контролю якості для дисків чутливості до сульбактамm= 1;/цефоперазо&#= 1085;у 30 мкг/75 мкг:

Конт = 88;ольний штам	Розм= 10;р зони (мм)
Види Acinetobacter ATCC 43498	26–32
Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853	22–28
Escherichia coli ATCC 25922	27–33
Staphylоcoccus aureus ATCC 25923	23–30

Фармак&#= 1086;кінетика.

Ро= 079;поділ.

Середн&#= 1110; значення максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й сульбактамm= 1; та цефоперазоl= 5;у після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення протягом 5 х = 74;илин разової доз = 80; 2 г (у співвідношk= 7;нні 1 : 1) препарат&#= 1091; (1 г сульбактамm= 1; + 1 г цефоперазоl= 5;у) у здорових добровольцo= 0;в становили 130 та 236,8 мкг/мл відповідно. = 062;е свідчить пр = 86; більший об’єм розподілу с = 91;льбактаму (Vd =3D 18,0–27,6 л) порівняно з розподілом цефоперазоl= 5;у (Vd =3D 10,2–11,3 л).

&#= 1057;ередні значення максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й сульбактамm= 1; та цефоперазоl= 5;у після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення протягом 15 хвилин разової доз = 80; 4,5 г (у співвідношk= 7;нні 1 : 2) препарат&#= 1091; (1,5 г сульбактамm= 1; + 3 г цефоперазоl= 5;у) у здорових добровольцo= 0;в становили 88,3 мкг/мл та 416,1 мкг/мл відповідно.

&#= 1052;аксимальні концентрацo= 0;ї сульбактамm= 1; та цефопера = 79;ону у сироватці крові після першого вну = 90;рішньом’яз&#= 1086;вого введення 1,5 г препарату (0,5 г сульбактамm= 1; + 1 г цефоперазоl= 5;у) у здорових добровольцo= 0;в становила 11 мкг/мл та 45,3 мкг/мл і 29,9 мкг/мл та 58,4 = 084;кг/мл відповідно після введення сьомої дози при застосу = 74;анні препарату кожні 12 годин.

Виведе= ;ння.

При застосуванl= 5;і препарату приблизно 84 % дози сульбактамm= 1; та 25 % дози цефоперазоl= 5;у виводиться нирками. Більшість дози цефопе = 88;азону, що залишилась, виводиться = 79; жовчю. Після введення препарату середній пе = 88;іод напівв= иведення сульбактаl= 4;у становить приблизно 1&nb= sp;годину, а цефоперазоl= 5;у – 1,7 години. Концентрацo= 0;ї у плазмі кров= 10; пропорційнo= 0; до введеної дози. Ці дані відповідаюm= 0;ь раніше опубліковаl= 5;им результатаl= 4; фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; цих компонентіk= 4; при їх окрем= 086;му застосуванl= 5;і.

&#= 1055;ісля внутрішньоl= 4;’язового введення 1,5 г препарату (0,5 г сульбактамm= 1; і 1 г цефоперазоl= 5;у) максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї сульбактамm= 1; і цефоперазоl= 5;у у плазмі крові досягалися = 91; період від 15 хвилин до 2 годин післ= 03; введення препарату. Середні значення максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й у плазмі крові становили 19 і 64,2 мкг/мл для сульбактамm= 1; та цефоперазоl= 5;у відповідно.

Після багаторазоk= 4;ого введення препарату н = 77; повідомлялl= 6;ся про якісь су= 090;тєві зміни у фармакокінk= 7;тиці компонентіk= 4; препарату Ц = 77;фоперазон/С&= #1091;льбактам та не спостерігаl= 3;ася їх кумуляці= 03; при застосу = 74;анні через кожні 8–12 годин.

Пацієнти з порушеннямl= 0; функції печінки.

Див. розділ «Особливос= ;ті застосуванl= 5;я».

Пацієнти з порушеннямl= 0; функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції нирок різно = 75;о ступеня тяжкості, яким вводил = 80; препарат, загальний кліренс сульбактамm= 1; в організмі значною мірою корелював з визначеним = 82;ліренсом креатиніну. = 059; пацієнтів з нефункціонm= 1;ючою ниркою період напіввивеk= 6;ення сульбактамm= 1; був значно д= 086;вшим (у середньом= 091; 6,9 і 9,7 години з = 72; даними різних досліджень). Застосуванl= 5;я гемодіалізm= 1; значно змінює період напі = 74;виведення, загальний кліренс організму т = 72; об’єм розподілу сульбактамm= 1;. Не спостері = 75;алося значущих відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етиці цефоперазоl= 5;у у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю.

Пацієнти літнього віку.

&#= 1060;армакокіне= тику препарату в = 80;вчали у пацієнтів літнього віку з поруш= 077;нням функції нирок та порушенням функції печінки. Обидва компоненти препарату, с= 091;льбактам і цефоперазоl= 5;, мали довший період напіввиведk= 7;ння, нижчий кліренс та більший об’єм розподілу порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; у здоро= ;вих добровольцo= 0;в. Фармакокінk= 7;тичні дані щодо сульбактамm= 1; добре корелюють з= 10; ступенем по = 88;ушення функції нирок, тоді як дані щодо цефоперазоl= 5;у добре корелюють з= 10; ступенем порушення функції печінки.

Діти.

Дослід&#= 1078;ення, що проводил = 80; з участю дітей, проде= 084;онстрували відсутністn= 0; якихось істотних змін у фармакокінk= 7;тиці компонентіk= 4; препарату порівняно з даними щодо дорослих пацієнтів. У дітей середній період напіввивед = 77;ння сульбактаl= 4;у коливався в= 10;д 0,91 до 1,42 години, а цефоперазоl= 5;у – від 1,44 до 1,88 го&= #1076;ини.

Сульба&#= 1082;там та цефоперазоl= 5; добре розподіляюm= 0;ься у різних тка = 85;инах та рідинах організму, включаючи ж = 86;вч, жовчний міхур, шкіру, апендикс, фаллопієві труби, яєчники, матку та ін.

Немає доказів вин = 80;кнення фармакокінk= 7;тичної взаємодії між сульбак = 90;амом і цефоперазоl= 5;ом при їх сумісному з = 72;стосуванні у формі препарату Ц = 77;фоперазон/С&= #1091;льбактам.<= /span>

&#= 1062;ефоперазон не заміщає білірубін у місцях зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров= 10;.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показ= ;ання.

П= ;репарат застосовуюm= 0;ь для лікування інфекцій, спричинениm= 3; чутливими штамами мік = 88;оорганізмі&#= 1074;:

– інфk= 7;кції дихальних шляхів (верхніх і нижніх відділів);

– холецистит, холангіт, перитоніт т = 72; інші інфекц= 10;ї черевної порожнини;=

– інфекції сечовивіднl= 0;х шляхів (верхніх і нижніх відділів);

– септицемія;

– менінгіт;=

– інфекції шкіри і м’яких тканин;

– інфекції кісток і суглобів;=

– запальні захворюванl= 5;я органів малого таза, ендометрит, гонорея та інші інфекції статевих органів.=

Про= ;типоказанн= 03;.

= П&= #1088;отипоказан= ;ий пацієнтам з гіперчутл = 80;вістю до діючих речовин (сул= 100;бактаму, цефоперазоl= 5;у), до бета-лактам= 10;в або будь-яки= 093; допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

= Комбінова= 085;а терапія. Зважаючи на широкий спектр акти = 74;ності препарату, для адекватногl= 6; лікування більшості інфекцій можна застосовувk= 2;ти Цефоперазоl= 5;/Сульбакта = 84; як монотерапіn= 2;. Однак за певних показань лікар= ський засіб можна застосовувk= 2;ти разом з іншими анти = 73;іотиками. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і аміноглікоk= 9;идів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози») необхідно контролюваm= 0;и функції нирок протя = 75;ом усього курс = 91; терапії (див. розділ «Нес = 91;місність»).

Алког= ;оль. При вживанн= 10; алкоголю пі = 76; час курсу лікування т = 72; протягом 5 днів після з= 072;стосування цефоперазоl= 5;у відзначали = 90;акі реакції, як почервонінl= 5;я обличчя, пітливість, головний біль, тахікардія. Аналогічні реакції спо = 89;терігались і при застосуванl= 5;і деяких= інших цефалоспорl= 0;нів. Пацієн= тів слід попереджатl= 0; про можливі = 087;обічні реакції, що виникають при вживанн= 10; алкогольниm= 3; напоїв під час застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Цефо = 87;еразон/Суль&= #1073;актам. При використанl= 5;і штучного харчування (перорально = 75;о або парентералn= 0;ного) розчини, що містять етанол, використовm= 1;вати не слід.

Взаємодія з речовинам = 80;, що використовm= 1;ються при лабораторнl= 0;х аналізах<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk31199936'>. Хибнопозитl= 0;вна реакція на глюкозу в сечі може бу= 090;и виявлена пр = 80; застосуванl= 5;і розчину Бен = 77;дикта або Фелінга.

Осо= ;бливості застосуванl= 5;я.

Гіперч&#= 1091;тливість. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку тяжких, а інколи і летальних реакцій гіперчутлиk= 4;ості (анафілакти = 95;них реакцій) у пацієнтів, які отримув = 72;ли терапію бета-лактам = 85;ими або цефалоспорl= 0;новими антибіотикk= 2;ми, включаючи сульбактам/ = 94;ефоперазон. Розвиток таких реакцій з більшою ймовірністn= 2; спостерігаn= 8;ться в осіб з реакціями г= 10;перчутливо&#= 1089;ті до багатьох алергенів в анамнезі.

Перед початком те = 88;апії сульбактамl= 6;м/цефопераз&#= 1086;ном слід ретель = 85;о дослідити анамнез пацієнта щодо реакці = 81; гіперчутлиk= 4;ості до цефалосп = 86;ринів, пеніцилініk= 4; або інших лікарських засобів (див. &= #1088;озділ «Протипокаk= 9;ання»). Антибіотикl= 0; слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, які проявляють алергію в ті= 081; чи іншій формі, особливо на лікарські засоби.

При розвитку алергічних реакцій застосуванl= 5;я препарату слід припинити т = 72; призначити відповідне лікування. Тяжкі анафілактиm= 5;ні реакції потребують негайного з = 72;стосування епінефрину. За потреби с= 083;ід провести оксигенотеl= 8;апію, застосуватl= 0; внутріш= ;ньовенно стероїдні препарати, забезпечитl= 0; прохідністn= 0; дихальних шляхів, включаючи інтубацію (див. розділ «Побічні реакції»).

Повідомля = 83;ося про випадки розвитку шкірних реа = 82;цій тяжкого ступеня, інколи з летальним н = 72;слідком, таких як токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса – Джонсона та = 077;ксфоліатив&= #1085;ий дерматит, у пацієнтів, які застосо = 74;ували сульбактам/ = 94;ефоперазон. У разі виникнення шкірної реакції тяжкого сту = 87;еня терапію сульбактамl= 6;м/цефопераз&#= 1086;ном слід припин = 80;ти та розпочат = 80; відповідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»).

Засто= ;сування при порушеннях функції печ= 10;нки. Цефоперазоl= 5; значною мірою виділяєтьсn= 3; з жовчю. У пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями печінки та/або обстр= 091;кцією жовчовивідl= 5;их шляхів період напі = 74;виведення цефоперазоl= 5;у із сироватк = 80; крові, як правило, подовжуєтьl= 9;я, а виведення із сечею посилюєтьсn= 3;. Навіть при тяжких пору = 96;еннях функції печінки в жовчі спост = 77;рігаються терапевтичl= 5;і концентрацo= 0;ї цефоперазоl= 5;у і лише подовження періоду напіввиведk= 7;ння у 2–4 рази.

Коригуван = 85;я дози може бути необхідним = 91; разі тяжкої обструкції жовчовивідl= 5;их шляхів, тяжких захворюванn= 0; печінки або = 091; разі поруше = 85;ь функції нирок, що пов’язані з будь-яким із таких стані = 74;.

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки та супутнім по = 88;ушенням функції нирок потрібно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю цефоперазоl= 5;у у сироватці крові та у разі необхідносm= 0;і коригувати дозування. Я= 082;що не проводитьсn= 3; ретельного контролю концентрацo= 0;й у сироватці крові, доза цефоперазоl= 5;у не повинна перевищуваm= 0;и 2 г/добу.

Заг&= #1072;льні застереженl= 5;я. Повідомлялl= 6;ся про випадки крововиливo= 0;в, іноді з летальним наслідком, при застосуванl= 5;і сульбактамm= 1;/цефоперазо&#= 1085;у. Як і при застосуванl= 5;і інших антиб= 10;отиків, у пацієнтів, які отримували сульбактам/ = 94;ефоперазон, спостерігаk= 4;ся дефіцит вітаміну К, що спричиня = 83;о коагулопатo= 0;ю. Механізм цього явища, &#= 1081;мовірно, пов’язаний із пригніченнn= 3;м кишкової ба = 82;теріальної флори, що в нормі синтезує вітамін К. До &= #1075;рупи ризику належать пацієнти, у яких обмеже = 85;е харчування, пацієнти з мальабсорбm= 4;ією та пацієнти, які тривали = 81; час перебуваютn= 0; на парентералn= 0;ному (внутрішньо = 74;енному) харчуванні. = 059; таких паціє = 85;тів та пацієнті = 74;, які приймають п = 77;роральні антикоагулn= 3;нти, слід контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час (або міжн&#= 1072;родне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння) для виявлення можливої кровотечі, тромбоцитоl= 7;енії, а при наявності показань призначати прийом вітаміну К. У випадку розвитку тр = 80;валої кровотечі, якщо немає і= 085;ших причин цьог = 86; явища, слід припинити з = 72;стосування сульбактамm= 1;/цефоперазо&#= 1085;у.

Як і при застосуванl= 5;і інших антибіотикo= 0;в, тривале застосуванl= 5;я препарату Ц = 77;фоперазон/<= /span>Сульбакта = 84; може призвести д = 86; посиленого росту нечут = 83;ивої мікрофлори. Протягом лікування слід ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів. Я= 082; і при застосуванl= 5;і інших сильнодіючl= 0;х системних засобів, при тривалому застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Цеф = 86;перазон/Сульбакта = 84;рекомендов= ;ано періодично контролюваm= 0;и наявність проявів порушень функцій сис = 90;ем органів, включаючи порушення функції нир = 86;к, печінки та кровотворнl= 6;ї системи, особливо у недоношениm= 3; новонароджk= 7;них та інших немовлят.=

Про виникнення діареї, пов’язаної = 79; Clostridium difficile, повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і майже усіх антибактерo= 0;альних засобів, включаючи с = 91;льбактам натрію/ цефо= 087;еразон натрію. Тяжкість проявів мож = 77; коливатися від помірно= 11; діареї до коліту з летальним наслідком. Застосува = 85;ня антибактерo= 0;альних препаратів змінює нормальну флору кишечнику т = 72; призводить = 76;о підвищеногl= 6; росту C. difficile.

C. difficile продукує токсини А та В, що, у свою чергу, сприя= 108; розвитку діареї, пов’язаної = 79; C. di= fficile. Штами C. difficile, що продукують гіпертоксиl= 5;и, підвищ= ують захворюванo= 0;сть та летальністn= 0;, оскільки та = 82;і інфекції можуть бути резистентнl= 0;ми до антибактерo= 0;альної терапії та можуть потребуватl= 0; колектомії. Необхідно розглядати можливість цього діагнозу у всіх паціє= 085;тів із діареєю, що виникає при застосу = 74;анні антибактерo= 0;альної терапії. Нео= 073;хідний ретельний аналіз анамнезу, оскільки повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; діареї, пов’= 103;заної з C. difficile через 2 місяці після завер = 96;ення антибактерo= 0;альної терапії.=

Діти.=

Цефопераз = 86;н/Сульбакта = 84; ефективно застосовуєm= 0;ься немовлятам, проте всебічних досліджень застосуванl= 5;я препарату недоношениl= 4; або доношеним новонароджk= 7;ним не проводил = 80;. Тому перед початком лікування недоношениm= 3; або доношен = 80;х новонароджk= 7;них слід ретельно оц= 10;нити потенційну користь та ризик від застосуванl= 5;я препарату.

У новонароджk= 7;них із білірубіноk= 4;ою енцефалопаm= 0;ією цефоперазоl= 5; не заміщує білірубін у місцях зв’язуваннn= 3; з протеїнам = 80; плазми кров= 10;.

Цей лікарський засіб місти = 90;ь натрій — слід бути обережним при застосуванl= 5;і препарату пацієнтам з порушенням функції нир = 86;к або пацієнтам, які дотримуютьl= 9;я дієти з конт= 088;ольованим вмістом натрію.

Засто= ;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ва = 75;ітність. Досліджен = 85;я впливу преп = 72;рату на репродуктиk= 4;ну функцію, що проводили н = 72; щурах у дозах, що у 10 разів перевищуваl= 3;и дозу для людини, не виявили доказів пог= 10;ршення фертильносm= 0;і, а також тератогеннl= 6;го впливу. Сульбактам = 10; цефоперазоl= 5; проникають крізь плацентарнl= 0;й бар’єр, але в&#= 1089;ебічних та добре контрольовk= 2;них досліджень = 79;а участю вагітних жінок не проводили. Зважаючи на те, що результати досліджень впливу препарату н = 72; репродуктиk= 4;ну функцію у тв= 072;рин не завжди будуть такими ж при застосуванl= 5;і у людей, препарат можна застосовувk= 2;ти у період вагітності лише при наявності чітких показань.=

Період годування груддю. У грудне молоко проникає тільки невелика ча = 89;тина введеної дози сульбактамm= 1; та цефопера = 79;ону. Препаратслі = 76; з обережністn= 2; призначати жінкам, які г&#= 1086;дують груддю, незважаючи на те, що обидві складові препарату проникають = 91; грудне молоко у незначній кількості.=

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

В= ;плив лікарськогl= 6; засобу на здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0; малоймовірl= 5;ий.

&nb= sp;

Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози. =

П= ;репарат(ком= бінація сульбактамm= 1; натрію/ цефо= 087;еразону натрію) випускаєтьl= 9;я у флаконах і застосовуєm= 0;ься лише парентералn= 0;но.

Д&= #1086;рослі. Звичай&#= 1085;а доза препарату для доросли = 93; становить 2–4 г на добу (т= обто від 1 до 2 г цефоперазоl= 5;у на добу) внутрішньоk= 4;енно або внутрішньоl= 4;’язово в рівномірн = 86; розподіленl= 0;х дозах кожні 12 годин.

Співвіднош= ;ення

Сульбактам= ;/

цефоперазо= ;н (г)

Доза

сульбактам= ;у (г)

Доза

цефоперазо= ;ну (г)

1 : 1

2–4

1–2

При тяжких або рефрактернl= 0;х інфекціях добова доза препа = 88;ату може бути підвищена д = 86; 8 г (тобто доза цефоперазоl= 5;у – 4 г), вводять внутрішньоk= 4;енно у рівномірн = 86; розподіленl= 0;х дозах кожні 12 годин. Рекомендовk= 2;на максимальнk= 2; добова доза = 089;ульбактаму становить 4 г (8 г пр= 077;парату).

Поруш= ;ення функції печінки. Див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Застосува= 085;ня при порушеннях функції нир = 86;к.

Режим дозування при застосуванl= 5;і препk= 2;рату слід коригувати для пацієнтів з= 10; значним зни = 78;енням функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) з метою компенсаціo= 1; зниженого кліренсу сульбактамm= 1;. Пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну 15&#= 8211;30 мл/хв слід призначати сульбактам = 91; максимальнo= 0;й дозі 1 г, яка вводиться кожні 12 годи= 085; (максимальн = 72; добова доза сульбактамm= 1; – 2 г), а пацієнтам і = 79; кліренсом креатиніну = 84;енше 15 мл/хв слід призначати сульбактам = 91; максимальн&= #1110;й дозі 500 мг, яка вводиться кожні 12 годи= 085; (максимальн = 72; добова доза сульбактамm= 1; – 1 г). При тяжких інфекціях може виникн = 91;ти необхіднісm= 0;ь додатковогl= 6; окремого пр = 80;значення цефоперазоl= 5;у.

Фарма= ;кокінетичн = 80;й профіль сульбактамm= 1; суттєво змінюється при проведенні гемодіалізm= 1;.

Періо= ;д напіввиведk= 7;ння цефоперазоl= 5;у із сироватк = 80; крові при гемодіалізo= 0; дещо зменшуєтьсn= 3;. Отже, режим дозування слід встановити відповідно до періоду діалізу.=

Застосува= 085;ня для осіб літнього віку (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Застосува= 085;ня для лікування дітей.

Звича= ;йна доза = 87;репарату для дітей становить в= 10;д 40 до 80 мг/кг маси тіла/добу (тобто 20–40 мг цефоперазоl= 5;у/кг маси тіла/добу), рі&= #1074;номірно розподіленk= 2; на 2–4 дози.

Співвіднош= ;ення

Сульбактам= ;/

цефоперазо= ;н

(мг/кг маси тіла/добу)

Доза

сульбактам= ;у

(мг/кг маси тіла/добу)

Доза

цефоперазо= ;ну

(мг/кг маси тіла/добу)

1 : 1

40–80

20–40

При тяжких або рефрактернl= 0;х інфекціях д = 86;бова доза може бути підвищена д = 86; 160 мг/кг маси тіла/до= ;бу (80 мг цефоперазоl= 5;у/кг маси тіла/добу), рі&= #1074;номірно розділена н = 72; 2–4 дози (&#= 1076;ив. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосува= 085;ня для лікування новонароджk= 7;них. Новонароджk= 7;ним 1-го тижня життя препарат сл= 10;д вводити кожні 12 годин. Максимальнk= 2; добова доза сульбактамm= 1; для дітей не повинна перевищуваm= 0;и 80 мг/кг маси тіла/добу (160 мг/кг маси тіла/добу лі= 082;арського засобу Цефо = 87;еразон/Сульбакта = 84;). У випадку необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я дози цефоперазоl= 5;у, що перевищу= 08; 80 мг/кг маси тіла/добу, додаткову дозу цефоперазоl= 5;у слід призначати окремо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Спосіб застосуванl= 5;я.

Внутр= ;ішньовенне введення.=

Для краплинної інфузії вміст кожного фла = 82;она лікарськогl= 6; засобу Цефо = 87;еразон/Суль&= #1073;актам слід відновити у відповідніl= 1; кількості 5 % водного= ; розчину декстрози, 0,9 % розчину натрію хлориду для = 110;н’єкцій або води для ін’єкцій, а потім довес = 90;и до 20 мл тим самим розчином з подальшим введенням протягом 15–60 хв.

Відно= ;влення.

Зага = 83;ьна доза

(г)

Екві = 74;алентна доза

суль = 73;актам + цефоперазо&= #1085; (г)

Об’є = 84;

розч = 80;нника

Макс = 80;мальна кінцева

конц = 77;нтрація (мг/мл)

0,5 + 0,5

3,4

125 + 125

1 + 1

6,7

125 + 125

Лактатний розчин Рінгера є прийнятним розчинникоl= 4; для проведення внутрішньоk= 4;енної інфузії, але не для первинного відновленнn= 3; (див. розділ «Несумісніl= 9;ть»).

Для внутрішньоk= 4;енної ін’єкції вміст к= ;ожного флакона слі = 76; розводити, я= 082; описано вищ = 77;, та вводити протягом щонайменше 3 хвилин.

Внутр= ;ішньом’язо = 74;е введення.=

Лікарськи = 81; засіб сумісний з т= 072;кими розчинникаl= 4;и: вода для ін’єкцій, 5 % розчин глюкози, 0,9 % розч = 80;н натрію хлориду, 5 % розчин глюкози у 0,225 % розчині натрію хлориду та 5 % р= ;озчин декстрози у 0,9= % розчині натрію хлориду. Цеф= 086;перазон сумісний пр = 80; концентрацo= 0;ях в діапазоні від 10 до 250 мг на 1 мл розчинника. Сульбактам сумісний пр = 80; концентрацo= 0;ях в діапазоні від 5 до 125 мг на 1 мл розчинника.

Лакта= ;тний розчин Рінгера. Для відновленнn= 3; слід використовm= 1;вати стерильну воду для ін’єкцій (див. розділ «Несумісніl= 9;ть»). Необхідним = 08; двоетапне розведення = 79; використанl= 5;ям стерил= ьної води для ін’єкцій (див. таблицю вище); потім отриманий розчин слід розвести лактатним розчином= Рінгера для отримання концентра= ції сульбактамm= 1; 5 мг/м= 083; (до 2 мл або 4 мл п= ;очатково розбавленоk= 5;о розчину слід дода= ти 50 мл &#= 1072;бо 100 мл лактатного розчину Рінгера відповідно).

Лід= ;окаїн. 2 % розчин лідо&#= 1082;аїну гідрохлориk= 6;у є прийнятни = 84; розчинникоl= 4; для приготуванl= 5;я розчину для внутрішньоl= 4;’язо= ;вого введення, ал= 077; не для первинного розведення. Для відновленнn= 3; слід використовm= 1;вати стерильну воду для ін’єкцій (див. розділ «Несумісніl= 9;ть»).

Будь-як&= #1080;й невикористk= 2;ний продукт або відходи потрібно = утилізуватl= 0; відповід&= #1085;о до місцевих вимог.

Д&= #1110;ти. Препара= 090; застосовуюm= 0;ь дітям (Див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).<= /p>

Перед= ;озування.

Інформаці= 11; щодо гостро= 11; токсичностo= 0; цефоперазоl= 5;у натрію та сульбактамm= 1; натрію у люд= 077;й недостатньl= 6;. Очікується, що передозу = 74;ання препарату може спричиняти прояви, що, го&= #1083;овним чином, є посиленням його побічн = 80;х ефектів, про які повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і препарату. Слід брати д= 086; уваги, що високі концентрацo= 0;ї бета-лактам = 85;их антибіотикo= 0;в у спинномозкl= 6;вій рідині можуть спричиняти неврологічl= 5;і реакції, у тому числ= 110; = судоми. Оскільки цефоперазоl= 5; та сульбакт = 72;м виділяютьсn= 3; із циркуляції шляхом гемо = 76;іалізу, ця процедур = 72; може посилювати виведення препарату з організму у разі передо = 79;ування у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок.

Побічні реакції.

Препара= ;т загалом добре переноситьl= 9;я. Більші= сть побічних реакцій є легкого або = 087;омірного ступеня тяжкості та мають сприя = 90;ливий перебіг при тривалому лікуванні.

Нижче н = 72;ведені побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися під час прийому препарату Цефопераз = 86;н/Сульбакта = 84;. Частота побічних реакцій зазначена я = 82;: дуже часто (≥ 1/10 ), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 R= 11; < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (неможливо о= 094;інити за наявною інформацієn= 2;).

Побічні реакції наведено за = 089;истемами органів згідно з MedRA у порядку клінічної важливості.

Сист = 77;ми органів

Част = 86;та

Побі = 95;ні реакції

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Дуже часто

Нейт = 88;опенія^†, лейкопенія†, пряма позитивна проба Кумбса^†, зниження рівня гемоглобін= 091;^†, зниження рівня гематокрит= 091;^†, тромбоцито= 087;енія^†=

Част = 86;

Коаг = 91;лопатія*, еозинофілі= 103;^†

Част = 86;та невідома

Гіпо = 87;ротромбіне&#= 1084;ія

З боку імунної системи

Част = 86;та невідома

Ан&= #1072;філактични= ;й шок٭^§, анафілакти= 095;на реакція*^§, анафілакто= 111;дна реакція^§, включаючи шок*, гіперчутли= 074;ість*^§=

З боку нервової

систk= 7;ми

Неча = 89;то

Голо = 74;ний біль

З боку судинної

систем= и

Част = 86;та невідома

Кров = 86;вилив (включаючи летальний наслідок), васкуліт*, артеріальн= 072; гіпотензія*

З бок= 091; шлунково-

кишк = 86;вого тракту

Част = 86;

Діар = 77;я, нудота, блювання

Ча&= #1089;тота не&= #1074;ідома

Псев = 76;омембраноз&#= 1085;ий коліт*

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Дуже часто

Підв = 80;щення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;^†, підвищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи^†, підвищення рівня лужної фосфатази крові^†

Част = 86;

Підв = 80;щення рівня білірубіну в крові^†

Част = 86;та невідома

Жовт= 03;ниця*

З бок= 091; шкіри та

підш = 82;ірних тканин

Неча = 89;то

Свер = 73;іж, кропив’янк= 072;

Част = 86;та невідома

Токс = 80;чний епідермаль= 085;ий некроліз*^{§, ексфол=
10;ативний
дерматит*^&sec=
t;,
синдром
Стівенса –
Джонсона, ма&=
#1082;улопапульо=
;зні
висипи}

З бок= 091; нирок та

сечо = 74;идільної системи

Част = 86;та невідома

Гема = 90;урія*

Загаль= ні розлади та реакції в місці введе&#= 1085;ня препарату

Неча = 89;то

Флеб= 10;т у місці введення, біль у місці ін’єкції, пірексія, озноб

* Побічні реакції, про які повідомлялl= 6;ся у постмаркетl= 0;нговий період.=

^†= У розрахунки частоти побічних реакцій сто = 89;овно відхилень лабораторнl= 0;х показників від норми були включені вс= 10; доступні ла = 73;ораторні значення, включаючи показники п = 72;цієнтів із порушеннямl= 0; на початковомm= 1; рівні. Такий консерватиk= 4;ний підхід був взятий за основу чере = 79; те, що початкова інформація не дає змогу диференціюk= 4;ати підгрупи пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; на початковомm= 1; рівні, які мали значущ= 10; зміни у лабораторнl= 0;х показниках, що були пов’язані і = 79; лікуванням, та пацієнті = 74;, які не мали таких змін.

Пору= ;шення за такими показникамl= 0;, як рівень лейкоцитів, нейтрофіліk= 4;, тромбоцитіk= 4;, гемоглобінm= 1; та гематокритm= 1;, спостерігаl= 3;ися тільки у ході досліджень. Підвищення та зниження рівнів не диференціюk= 4;али.

^§<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk31200053'> Надходили повідомленl= 5;я про летальн= 10; наслідки.=

Повідо= 084;лення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Після реєстрації лікарськогl= 6; засобу дуже важливо повідомлятl= 0; про підозрюванo= 0; побічні реакції. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння між користю = 110; ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям цього лікарськогl= 6; засобу. Співробітн= 080;ків системи охорони здоров’я просять звітувати = 87;ро будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції від = 87;овідно до вимог законодавсm= 0;ва.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберіг= 072;ти в оригінальнo= 0;й упаковці у недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 °С.=

Несум= ;існість.

Амі= ;ноглікозид = 80;. Розчин&#= 1080; лікарськог= ;о засобу Цефо = 87;еразон/Суль&= #1073;актам та аміноглікоk= 9;идів не слід безпосередl= 5;ьо змішувати, оскільки мі = 78; ними існує фізична несуміснісm= 0;ь. Якщо є необхіднісm= 0;ь у комбінова = 85;ій терапії препаратом = 62;ефоперазон/&= #1057;ульбактам та аміноглікоk= 9;идами, слід застосовувk= 2;ти їх послідовну роздільну краплинну інфузію, використовm= 1;ючи окрему вторинну систему для внутрішньоk= 4;енних інфузій, пр= 080; цьому первинна система для внутрішньоk= 4;енних інфузій = повинна бути ретельно промита схваленим р = 86;зчином у перерві мі= 078; інфузіями зазначених препаратів. Також доцільно, що= 073; протягом доби інтервали між введеннями препарату Ц = 77;фоперазон/<= /span>Сульбакта = 84;та аміноглікоk= 9;идів були по можливості максимальнl= 0;ми.

Лакта= ;тний розчин Рінгера. Первинне розведення лактатним розчином Рі = 85;гера не рекомендовk= 2;не, оскільки встанов= ;лено, що ці речовини є несуміснимl= 0;. Однак застосуванl= 5;я двоетапногl= 6; процесу розведення, при якому первинним розчинникоl= 4; є вода для ін&#= 8217;єкцій, дає можливість уникнути несумісносm= 0;і при подальшому розведенні лактатним розчином Рінгера (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Лідок= ;аїн. Первин&#= 1085;е розведення 2&nb= sp;% розчином лідокаїну н = 77; рекомендовk= 2;но, оскільки ці речовини є н= 077;сумісними. Однак застосуванl= 5;я двоетапногl= 6; процесу розведення, при якому первинним розчинникоl= 4; є вода для ін’єкцій, да= 108; можливість уникнути несумісносm= 0;і при подальшому = 88;озведенні 2 % розчином лідокаїну хлориду (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Упаков&#= 1082;а.

Порошо= 082; у скляних флаконах. По 1 або по 5 або по 10 флаконів вклад = 72;ють у пачку з картону.

Катего&#= 1088;ія відпуску.=

За рецептом.=

Виробн&#= 1080;к.

НСПС Хебей Хуамі = 85; Фармасьютіl= 2;ал Компані Лім= 10;тед.

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

№ 98 Хуан Роад, Економік ен = 76; Технолоджіl= 2;ал Девелопменm= 0; Зоне, Шічжуанг, СН 052165, Китай.

Сист = 77;ми органів	Част = 86;та	Побі = 95;ні реакції
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Дуже часто	Нейт = 88;опенія^†, лейкопенія†, пряма позитивна проба Кумбса^†, зниження рівня гемоглобін= 091;^†, зниження рівня гематокрит= 091;^†, тромбоцито= 087;енія^†=
Част = 86;	Коаг = 91;лопатія*, еозинофілі= 103;^†
Част = 86;та невідома	Гіпо = 87;ротромбіне&#= 1084;ія
З боку імунної системи	Част = 86;та невідома	Ан&= #1072;філактични= ;й шок٭^§, анафілакти= 095;на реакція^§, анафілакто= 111;дна реакція^§, включаючи шок, гіперчутли= 074;ість*^§=
З боку нервової систk= 7;ми	Неча = 89;то	Голо = 74;ний біль
З боку судинної систем= и	Част = 86;та невідома	Кров = 86;вилив (включаючи летальний наслідок), васкуліт, артеріальн= 072; гіпотензія
З бок= 091; шлунково- кишк = 86;вого тракту	Част = 86;	Діар = 77;я, нудота, блювання
Ча&= #1089;тота не&= #1074;ідома	Псев = 76;омембраноз&#= 1085;ий коліт*
З боку гепатобілі= 072;рної системи	Дуже часто	Підв = 80;щення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;^†, підвищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи^†, підвищення рівня лужної фосфатази крові^†
Част = 86;	Підв = 80;щення рівня білірубіну в крові^†
Част = 86;та невідома	Жовт= 03;ниця*
З бок= 091; шкіри та підш = 82;ірних тканин	Неча = 89;то	Свер = 73;іж, кропив’янк= 072;
Част = 86;та невідома	Токс = 80;чний епідермаль= 085;ий некроліз^{§, ексфол= 10;ативний дерматит^&sec= t;, синдром Стівенса – Джонсона, ма&= #1082;улопапульо= ;зні висипи}
З бок= 091; нирок та сечо = 74;идільної системи	Част = 86;та невідома	Гема = 90;урія*
Загаль= ні розлади та реакції в місці введе&#= 1085;ня препарату	Неча = 89;то	Флеб= 10;т у місці введення, біль у місці ін’єкції, пірексія, озноб

Граl= 4;позитивні мікроорганo= 0;зми:

Граl= 4;негативні мікроорганo= 0;зми:

Чут= 083;иві

Виведе= ;ння.