ІН= 057;ТРУКЦІЯ

дл= 103; медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Л = 30;ПОБОН

(LIPOBON<= /span>)

<= /p>

Скла&= #1076;:

діюч&= #1072; речовина: езетиміб;

1 таблетка містить езетимібу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'> 10 мг;

допо&= #1084;іжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, манітол, нат= 088;ію кроскармелl= 6;за, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072; низькозаміm= 7;ена, повідон-К25, натрію лаурилсульm= 2;ат, магнію стеарат.

<= /p>

Ліка&= #1088;ська форма. = 058;аблетки.=

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого або м= ;айже білого кольору продовгуваm= 0;і таблетки з кодом «E 611» з одного боку та без жодних гравіювань = 79; іншого боку.

<= /p>

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група.

Інші ліпідомодиm= 2;ікуючі засоби. Код АТХ C10A<= /span> X09.

<= /p>

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Фарм&= #1072;кодинаміка= ;.

Ме= 093;анізм дії

Езет&= #1080;міб – це представниl= 2; нового клас = 91; ліпідознижm= 1;вальних речовин, які селективно пригнічуютn= 0; інтестиналn= 0;ну абсорбцію холестеринm= 1; та відповідниm= 3; рослинних стеролів. Езетиміб є перорально активним та = 084;ає механізм ді= 11;, відмінний від інших класів холестеринl= 6;знижувальн= 080;х препаратів (наприклад, статинів, се= 082;вестрантів жовчних кислот (смоли), кислотних похідних фібратів та рослинних станолів). Молекулярнl= 6;ю мішенню езетимібу є переносник стеролів Niemann-Pick Cl-Like 1 (NPC1L1), що відповідає за всмоктуванl= 5;я холестеринm= 1; та фітостеролo= 0;в у кишечнику.

Езет&= #1080;міб локалізуєтn= 0;ся на щітковій смужці тонкої кишк = 80; і пригнічує абсорбцію холестеринm= 1;, зменшуючи доставку інтестиналn= 0;ного холестеринm= 1; у печінку; статини знижують синтез холестеринm= 1; у печінці, і разом ці механізми забезпечуюm= 0;ь додаткове зниження холестеринm= 1;. Після двоти = 78;невого клінічного застосуванl= 5;я у 18 пацієнтів з гіперхолесm= 0;еринемією езетиміб на 54 % знижував абсорбцію холестеринm= 1; порівняно з плацебо.

Фарма= 082;одинамічні ефекти

Була проведена серія доклінічниm= 3; досліджень = 76;ля визначення селективноl= 9;ті езетимібу щ = 86;до пригніченнn= 3; абсорбції холестеринm= 1;. Езетиміб пригнічуваk= 4; абсорбцію [^{14C]-холестерин=
;у
без впливу н=
072;
абсорбцію
тригліцериk=
6;ів,
жирних
кислот,
жовчних
кислот, прог=
077;стерону,
етинілестрk=
2;діолу
або жиророз
=
95;инних
вітамінів А =
110;
D.}

Епідемі&= #1086;логічні дослідженнn= 3; встановили, що серцево-суд = 80;нна захворюванo= 0;сть та леталь&#= 1085;ість змінюються = 91; прямій залежності від рівня загального холестеринm= 1; та ХС ЛПНЩ та в оберненій від рівня ХС ЛПВЩ.

Застосу&= #1074;ання езетимібу з= 10; статином ефективно знижує ризи = 82; серцево-суд = 80;нних подій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та гострим кор = 86;нарним синдромом (ГКС) в анамнезі.=

Кліні= 095;на ефективнісm= 0;ь та безпека=

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х езетиміб у якості монотерапіo= 1;, а також із су&#= 1087;утнім застосуванl= 5;ям зі статином значно знижував загальний х = 86;лестерин (загальний ХС), холестерин ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (Х= 057; ЛПНЩ), аполіп&#= 1086;протеїн В (Апо-В) та тригліцериk= 6;и (ТГ) і підвищу&= #1074;ав холестерин ліпопротеїl= 5;ів високої щільності (Х= 057; ЛПВЩ) у пацієнтів із гіперхолесm= 0;еринемією.

&#= 1055;ервинна гіперхолесm= 0;еринемія

У подвійному сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 8-тижневому дослідженнo= 0; 769 пацієнтів з гіперхолесm= 0;еринемією, які вже отримують монотерапіn= 2; статинами та не відповідаюm= 0;ь цілі ХС ЛПНЩ відповідно до Національнl= 6;ї освітньої програми з холестеринm= 1; (NCEP) (від 2,6 до
4,1 ммоль/л [від 100 до 160 мг/дл], залежно від базових хар = 72;ктеристик), були рандомізовk= 2;ні для прийому езетимібу 10 мг або плацебо, на додаток до поточної терапії статинами.

Серед пацієнтів, які отримували статини і як= 110; не відповідалl= 0; цілі ХС ЛПНЩ на початков = 86;му етапі (~ 82 %), значно більше пацієнтів, рандомізовk= 2;них для прийому езетимібу, досягнули цілі ХС ЛПНЩ в кінцевій точці дослідженнn= 3; порівняно з пацієнтами, рандомізовk= 2;ними для прийому плацебо, відповідно 72 % та 19 %. Відповідні зниження ХС ЛПНЩ суттєв = 86; відрізнялиl= 9;я (25 % та 4 % для езетимібу порівняно з плацебо відповідно). Крім того, езетиміб, до= 076;аний до поточної терапії статинами, с= 091;ттєво знизив загальний Х = 57;, Апо-В, ТГ і підвищив ХС ЛПНЩ порівняно з плацебо. Езетиміб аб = 86; плацебо, додані до те= 088;апії статинами, зменшив середній С-реактивни = 81; білок на 10 % абl= 6; 0 % від початковогl= 6; рівня відповідно.

У двох подвійних сліпих рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих 12-тижневих дослідженнn= 3;х з участю 1719 пацієнтів з первинною гіперхолесm= 0;еринемією езетиміб у дозі 10 мг суттєво знизив загальний Х = 57; (13 %), ЛПНЩ (19 %), Апо-В = (14 %) і ТГ (8 %) і підвищив ХС ЛПВЩ
(3 %) порівняно з плацебо. Крім того, езетиміб не впливав на концентрацo= 0;ю жиророзчинl= 5;их вітамінів А, D та Е, не впливав на протромбінl= 6;вий час, і, як інші ліпідознижm= 1;вальні препарати, не заважав продукува<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>&#= 1085;ню адренокортl= 0;кального стероїдногl= 6; гормону.

У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; (EN= HANCE) 720 пацієнтів &= #1110;з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією були рандом= 10;зовані для прийому езетимібу 10 мг у комбіна= 094;ії з симвастатиl= 5;ом 80 мг (n =3D 357) або симвастатиl= 5;у 80 мг (n =3D 363) протягом 2 років. Основною метою дослідженнn= 3; було вивчення ефекту комбінованl= 6;ї терапії езетимібом/ = 89;имвастатин&#= 1086;м на товщину інтима-меді = 72; (ТІМ) сонних артерій порівняно з монотерапіn= 8;ю симвастатиl= 5;ом. Вплив цього сурогатногl= 6; маркера на серцево-суд = 80;нну захворюванo= 0;сть та леталь&#= 1085;ість все ще не продемонстl= 8;овано. Первинна кінцева точка, зміна середньої Т = 30;М всіх шести сегментів сонних артерій, не відрізнялаl= 9;я значною мірою (р =3D 0,29) між двома група = 84;и лікування, я= 082; було визначено з = 72; допомогою ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3; у В-режимі. При застосуванl= 5;і езетимібу 10 мг у комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом 80 мг або тільки симв = 72;статину 80 мг, товщина інтима-меді = 72; збільшиласn= 3; відповідно на 0,0111 мм і 0,0058 мм відповідно = 87;ротягом дворo= 0;чного дослідженнn= 3; (початкова товщина ТІМ сонних артерій – 0,68 мм та 0,69 мм відповідно).

Езетимі&= #1073; 10 мг у комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом 80 мг зме= 085;ш&#= 1080;в рівень ХС ЛПНЩ, загальний Х = 57;, Апо-B і ТГ знач= но більше, ніж симвастатиl= 5; 80 мг. Процентне з = 73;ільшення ХС ЛПВЩ було подібним дл= 03; двох груп лікування. Побічні реакції, про які повідом = 83;яли при застосуванl= 5;і езетимібу 10 мг в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом 80 мг, відповідалl= 0; його відомому профілю безпеки.

Діти

= У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; 138 пацієнтів
(59 хлопчиків та 79 дівчат) віком від 6 до = 10 років (серед= 085;ій вік 8,3 року) із гетерозигоm= 0;ною сімейною аб = 86; несімейною гіперхолесm= 0;еринемією (ГеСГ) з початковимl= 0; рівнями ХС ЛПНЩ між 3,74 і 9,92 ммоль/л були рандомізовk= 2;ні для прийому езетимібу 10 мг або плацебо про = 90;ягом 12 тижнів.

= На 12-му тижні езетиміб суттєво знизив загальний Х = 57; (-21 % проти 0 %), ХС ЛПНЩ (-28 % проти -1 %), Aпо-B (-22 % проти -1 %), ХС ЛПВЩ (-26<= /span> % проти 0 %) порівняно з плацебо. Рk= 7;зультати для двох гру= 087; лікування були подібн = 80;ми для ТГ та ХС ЛПВЩ (-6 % проти +8 % та +2 % проти +1 % відповідно).

У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; 142 хлопчики (стадія Таннера II або вище) та 106 дівчаток після менархе віком від 10 до= 17 років (середній ві= 082;
14,2 років) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (ГеСГ) з початковимl= 0; рівнями ХС Л= 055;НЩ між 4,1 та 10,4 ммоль/л були рандомізовk= 2;ні для прийому езетимібу 10 мг супутньо = 079; симвастатиl= 5;ом (10, 20 або 40 мг) або тільки симвастатиl= 5;у (10, 20 або 40 мг) протягом
6 тижнів, супутньо з езетимібом = 10; 40 мг симваста&= #1090;ину або тільки 40 мг симвастатиl= 5;у протягом наступних 27 тижнів з подальшим відкритим супутнім прийомом езетимібу т = 72; симвастатиl= 5;у (10 мг, 20 мг або 40 мk= 5;) протягом 20 тижнів.

На 6-м&#= 1091; тижні езетиміб із супутнім застосуванl= 5;ям симвастатиl= 5;у (всі дози) суттєво зменшив загальний Х = 57; (38 % проти 26 %), ХС ЛПНЩ (49 % проти 34 %), Aпо-B (39 % проти 27 %), ХС ЛПВЩ (47 % проти 33 %) порівняно з монотерапіn= 8;ю симвастатиl= 5;ом (всі дози). Результати для двох гру= 087; лікування були подібними для ТГ та ХС ЛПВЩ (-17 % проти -12 % та +7 % проти +6 % відповідно). На 33-му тижні результати були сумісними з = 088;езультатам&= #1080; на 6-му тижні, і значно більше пацієнтів, які отримув = 72;ли езетиміб та 40 мг симвастатиl= 5;у (62 %) досяглl= 0; ідеальної мети відповідно до NCEP AAP (< 2,8 ммоль/л [110 мг/дл]) для ХС ЛПНЩ порівняно з тими, хто отримував 40 мг симвастатиl= 5;у (25 %). На 53-му тижні, напри= 082;інці відкритого додатковогl= 6; дослідженнn= 3;, вплив на ліпідні параметри зберігався.

Безпека та ефективнісm= 0;ь езетимібу, щ= 086; призначали у комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом у дозі більш= 077; 40 мг на добу, дітям віком від 10 до 17 рокі = 74;, не вивчалис= 03;. Безпеку та ефективн= 10;сть езетимібу, щ= 086; призначали у комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом, дітям віком = 076;о 10 років, не вивчали. Довгострокl= 6;ва ефективнісm= 0;ь терапії езетимібом = 91; пацієнтів в= 10;ком до 17 років для зниження захворюванl= 6;сті та леталь&#= 1085;ості у зрілому віц= 10; не досліджуваl= 3;ася.

&#= 1055;рофілактик= а серцево-суд = 80;нних подій

Поліпше&= #1085;е скорочення результатіk= 4;: міжнародне дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і Віторіну (IMPROVE-IT) – це багатоцентl= 8;ове рандомізовk= 2;не подвійне сліпе дослідженнn= 3; з активним контролем з участю 18144 пацієнтів, які були включені пр = 86;тягом 10 днів після госпіталізk= 2;ції через гостр = 80;й коронарний синдром (ГКС, гострий інфаркт міокарда [ІМ] або нестабільнk= 2; стенокардіn= 3; [НС]). На момент прояву ГКС Х= 057; ЛПНЩ пацієнтів був ≤ 125 мг/дл
(≤ 3,2 ммоль/л), якщо вони не отримували ліпідознижm= 1;вальну терапію, або ≤ 100 мг/дл
(≤ 2,6 ммоль/л), якщо вони отримували ліпідознижm= 1;вальну терапію. Усі пацієнти були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 1:1 для прийому або езетимібу/с = 80;мвастатину 10/40 мг
(n =3D 9067) або симвастатиl= 5;у 40 мг (n =3D 9077) та знаходилисn= 3; під наглядо = 84; у середньому
6 років.

Середні&= #1081; вік пацієнтів становив 6= 3,6 року; 76 % були чоловічої статі, 84 % були кавказької національнl= 6;сті та 27 % мали діабет. Середній показник ХС ЛПНЩ на моме= 085;т вивчення кваліфікацo= 0;йної події був 80 мг/дл (2,1 ммоль/ = 83;) для ліпідоз = 85;ижувальної терапії (n =3D 6390) тk= 2;
101 мг/дл (2,6 ммоль/л) для тих пацієнтів, які не отрим= 091;вали попередню ліпідознижm= 1;вальну терапію (n =3D 11 594). Д&#= 1086; госпіталізk= 2;ції у зв’язку з ГКС 34 % пацієнтів отримували терапію статинами. П= 088;отягом 1 року середній по = 82;азник ХС ЛПНЩ для пацієнтів, які продовж = 91;вали терапію, становив 53,2 мг/дл (1,4 ммоль/ = 83;) для групи езетимібу/с = 80;мвастатину і 69,9 мг/дл
(1,8 ммоль/л) для групи монотерапіo= 1; симвастатиl= 5;у. Значення ліпідів загалом бул = 80; отримані дл= 03; пацієнтів, які залишилися = 74; досліджуваl= 5;ій терапії.

Первинн&= #1086;ю кінцевою точкою була комбінації, що включала летальний наслідок з причини серцево-суд = 80;нної патології, гострий коронарний синдром (ГКС, що визначав = 89;я як неле&#= 1090;альний інфаркт міокарда, задокументl= 6;вана нестабільнk= 2; стенокардіn= 3;, яка потребувалk= 2; госпіталізk= 2;ції, або будь-яка процедура коронарної реваскулярl= 0;зації, яка проходила я = 82; мінімум через 30 днів п= ісля призначеннn= 3; рандомізовk= 2;ного лікування) і нелетальн= 080;й інсульт. Дослідженнn= 3; показали, що &#= 1083;ікування езетимібом при додаванні д = 86; симвастатиl= 5;у забезпечує поступову перевагу у зменшенні первинної комбінованl= 6;ї кінцевої точки ле= 090;ального наслідку з причини серцево-суд = 80;нної патології, ГКС та нелетальног&= #1086; інсульту порівняно з симвастатиl= 5;ом (відносний ризик знижується на 6,4 %, р =3D 0,016). Первинна кінцева точка спостерігаl= 3;ася у 2572 з 9067 пацієнтів (7-річний показник на основі мето = 76;у Каплана-Меє = 88;а [KM] 32,72 %) в групі езетимібу/с = 80;мвастатину та 2742 з 9077 пацієн= тів (7-річний показник на основі методу КМ 34,67 %) у групі симвастатиl= 5;у. (див. Рис.1 і Таблицю 1). Очікується, що ця додаткова перевага буде схожою = 079; одночасним введенням інших стати = 85;ів, які показал = 80; свою ефективнісm= 0;ь у зменшенні ризику серцево-суд = 80;нних подій. Загал= 100;на леталь&#= 1085;ість у цій групі високого ризику не змінилася (див. Таблицю 1= ).

Для всіх інсультів існувала загальна пе = 88;евага; проте спостерігаl= 3;ося невелике не = 79;начне збільшення геморагічнl= 6;го інсульту в групі езетимібу-с = 80;мвастатину порівняно з симвастатиl= 5;ом (див. Таблицю 1= ). Ризик гемор = 72;гічного інсульту пр = 80; застосуванl= 5;і езетимібу разом і&#= 1079; високоактиk= 4;ними статинами у довгострокl= 6;вих дослідженнn= 3;х результатіk= 4; не був оціне= 085;ий.

Лікувал&= #1100;ний ефект езетимібу/с = 80;мвастатину загалом відповідав загальним результатаl= 4; у багатьох підгрупах, включаючи стать, вік, расу, наявність цукрового діабету в анамнезі, початкові рівні ліпідів, поп= 077;редню терапію статинами, попередній інсульт та гіпертонію.

&#= 1056;ис. 1. Вплив езетимібу/с = 80;мвастатину на первинну комбінованm= 1; кінцеву точку, що включає летальний наслідок з причини серцево-суд = 80;нної патології, гострий коронарний синдром та н= 077;летальний інсульт.

Основні серцево-суд = 80;нні події за групами лік = 91;вання у всіх рандомізовk= 2;них пацієнтів у дослідженнo= 0; IMPROVE-IT.

Тk= 2;блиця 1.

Результ= ;ат	Езетимі= ;б/симвастат= 080;н 10/40 мг^a (N = =3D 9067)	Симваст= ;атин 40 мг^b (N = =3D 9077)	Відноше= ;ння ризиків (95 % ДІ)	p-значен = 85;я
n	K-M % ^c	n	K-M % ^c
Первинн= ;а комбінован= 072; кінцева точка
(ле&= #1090;альний наслідок з причини серцево-суд&#= 1080;нної патології, гострий коронарний синдром і не<= /span>леталь&= #1085;ий інсульт)	2572	32,72 %	2742	34,67 %	0,936 (0,887, 0,988)	0,016
Вторинн= ;і комбінован= 110; кінцеві точки
Лета= ;льний наслідок через і&= #1096;емічну хворобу серця (ІХС<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-ansi-language:UK'>), нелетальний= ; інфаркт міокарда (= ІМ), термінова коронарна реваскуляр= 080;зація після 30 днів =	1322	17,52 %	1448	18,88 %	0,912 (0,847, 0,983)	0,016
ГКС, нелеталь&= #1085;ий інсульт, летальний наслідок (всі причини)=	3089	38,65 %	3246	40,25 %	0,948 (0,903, 0,996)	0,035
Летальн&#= 1080;й наслідок = з причини серцево-суд&#= 1080;нної патології, нелеталь&= #1085;ий ІМ, нестабільн= 072; стенокарді= 103;, яка потребу&#= 1074;ала госпіталіз= 072;ції, будь-яка реваскуляр= 080;зація, нелеталь&= #1085;ий інсульт	2716	34,49 %	2869	36,20 %	0,945 (0,897, 0,996)	0,035
Компоне= ;нти первинної комбінован= 086;ї кінцевої точки та відібрані кінцеві точки ефект&#= 1080;вності (перші випадки зазначеної події у<= /span> будь-який час)
Лета= ;льний наслідок = з причини серцево-суд&#= 1080;нної патології	537	6,89 %	538	6,84 %	1,000 (0,887, 1,127)	0,997
Гострий коронарний синдром:
Нел&= #1077;= тальний ІМ	945	12,77 %	1083	14,41 %	0,871 (0,798, 0,950)	0,002
Нестабі= ;льна стенокарді= 103;, яка потребувал= 072; госпіталіз= 072;ції	156	2,06 %	148	1,92 %	1,059 (0,846, 1,326)	0,618
Терміно= ;ва коронарна реваскуляр= 080;зація після 30 днів =	1690	21,84 %	1793	23,36 %	0,947 (0,886, 1,012)	0,107
Нел&= #1077;= тальний інсульт	245	3,49 %	305	4,24 %	0,802 (0,678, 0,949)	0,010
Ус= 110; ІМ (ле= тальний та неле<= /span>= тальний)	977	13,13 %	1118	14,82 %	0,872 (0,800, 0,950)	0,002
Усі інсульти (леталь&= #1085;ий та неле<= /span>= тальний)	296	4,16 %	345	4,77 %	0,857 (0,734, 1,001)	0,052
Негемор= ;агічний інсульт^d<= /span>	242	3,48 %	305	4,23 %	0,793 (0,670, 0,939)	0,007
Гемораг= ;ічний інсульт	59	0,77 %	43	0,59 %	1,377 (0,930, 2,040)	0,110
Лета= ;льний наслідок = з будь-якої причини	1215	15,36 %	1231	15,28 %	0,989 (0,914, 1,070)	0,782

a<= /span> 6= % пацієнтам доза езетимібу/с = 80;мвастатину була підвищена д = 86; 10/80 мг.

^a 27 % пацієнтам доза симвастатиl= 5;у була підвищ = 77;на до 80 мг.

^c 7-річний показник на основі методу Каплана-Меє = 88;а.

^d включає ішемічний інсульт або інсульт нев = 80;значеного типу.

= &#= 1055;рофілактик= а основних судинних подій при хронічному захворюванl= 5;і нирок (ХЗН)

= &#= 1044;ослідження щодо захист = 91; серця та нирок (SHARP) – це багатонаціl= 6;нальне рандомізовk= 2;не плацебо-кон = 90;рольоване подвійне сліпе дослі = 76;ження з участю 9438 пацієнтів із хронічним захворюванl= 5;ям нирок, третина з яких на початковомm= 1; етапі знаходилисn= 3; на діалізі. Загалом 4650 пац= ;ієнтам було призначено фіксовану дозу комбінації езетимібу 10 мг із симвастатиl= 5;ом 20 мг, а 4620 – плацебо; пацієнти знаходилисn= 3; під наглядо = 84; у середньому 4,9 року. Середній ві = 82; пацієнтів становив 62 роки; 63 % були чоловічої статі; 72 % були кавказької = 85;аціонально&#= 1089;ті; 23 % мали діабет= ;, а для тих, хто не отримува = 74; діаліз, середня оцінювана швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ) ст= 072;новила 2= 6,5 мл/хв/1,73 м². Критеріїв введення ліпідів не було. Середн= 110;й рівень ХС ЛПНЩ на початковомm= 1; етапі ст= 072;новила 1= 08 мг/дл. Через рік, у тому числі у пацієнтів, які більше н= 077; приймали досліджуваl= 5;і ліки, ХС ЛПНЩ знизився на 26 % при монотерапіo= 1; симвастатиl= 5;ом у дозі 20 мг та на 38 % при прийомі езетимібу у дозі 10 мг в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом у дозі 20 мг порівняно з = 087;лацебо.

= Первинне порівняння, яке було визначено у = 087;ротоколі SHARP, – це аналіз відповідно до початков = 86; призначеноk= 5;о лікування «основних судинних по = 76;ій» (ОСП, що визначався як нелетальний ІМ або зупинка серця, інсульт або = 073;удь-яка процедура реваскулярl= 0;зації) тільки в тих пацієнтів, які спочатк = 91; були рандом= 10;зовані в групу езетимібу в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом (n =3D 4193) або в груп = 91; плацебо (n =3D 4191). В = 90;оринні аналізи включали аналогічну комбінацію, проаналізоk= 4;ану для всієї когорти, рандомізовk= 2;ної (на початковомm= 1; етапі дослідженнn= 3; або через 1 рік) для прий&#= 1086;му езетимібу в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом (n =3D 4650) або плацебо (n =3D 4620), а також компоненти цієї комбінації. Аналіз первинної кінцевої то = 95;ки показав, що езетиміб у комбінації із симвастатиl= 5;ом значно зменшив ризик розвитку судинних подій (749 пацієнтів з подіями у групі плацебо та 639 у групі езетимібу в поєднанні з групою симв = 72;статину) з відносним зменшенням ризику на 16 % (р =3D= 0,001 ). Тим не менше, цей план дослідженнn= 3; не дозволив зробити окремий внесок моно = 82;омпонентно&#= 1075;о езетимібу в ефективнісm= 0;ь, щоб значно зменшити ризик виникнення судинних подій у паці= 108;нтів із ХЗН. Окремі компоненти ОСП у всіх рандомізовk= 2;них пацієнтів представлеl= 5;і в Таблиці 2. Езетиміб у комбінації із симвастатиl= 5;ом значно зменшив ризик інсул= 00;ту та будь-якої реваскулярl= 0;зації з незначним = 80; числовими відмінностn= 3;ми з перевагою езетимібу в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом при неле&#= 1090;альному ІМ та зупинц= 110; серця.

Основні судинні події за групами лікування у всіх рандомізовk= 2;них пацієнтів у дослідженнo= 0; SHARP^a.

Та= 073;лиця 2.=

= Результат<= /span>	= езетиміб 10 мг у комбінації з = симвастатиl= 5;ом 20 мг = (N =3D = = 4650)	= Плацебо = (N =3D = = 4620)	= Співвідношk= 7;ння ризику = (95 % ДІ)<= /p>	= Р-значення=
= Основні судинні = події	= 701 (15,1 %)	= 814 (17,6 %)	= 0,85 (0,77 – 0,94)	= 0,001
= Нелеталь&= #1085;ий ІМ	= 134 (2,9 %)	= 159 (3,4 %)	= 0,84 (0,66 – 1,05)	= 0,12
= Зупинка серця	= 253 (5,4 %)	= 272 (5,9 %)	= 0,93 (0,78 – 1,10)	= 0,38
= Будь-який інсульт	= 171 (3,7 %)	= 210 (4,5 %)	= 0,81 (0,66 – 0,99)	= 0,038
= Негеморагіm= 5;ний = інсульт	= 131 (2,8 %)	= 174 (3,8 %)	= 0,75 (0,60 – 0,94)	= 0,011
= Геморагічнl= 0;й інсульт	= 45 (1,0 %)	= 37 (0,8 %)	= 1,21 (0,78 – 1,86)	= 0,40
= Будь-яка реваскуляр= 080;зація	= 284 (6,1 %)	= 352 (7,6 %)	= 0,79 (0,68 – 0,93)	= 0,004
= Основні атеросклер= 086;тичні = події (ОАП)^b	= 526 (11,3 %)	= 619 (13,4 %)	= 0,83 (0,74 – 0,94)	= 0,002

^{a&#=
1040;наліз
відповідно
до початков
=
86;
призначеноk=
5;о
лікування
для всіх
пацієнтів SHARP,
рандомізовk=
2;них
для прийому
езетимібу в
комбінації
=
79;
симвастатиl=
5;ом
або плацебо
як на початк=
086;вому
етапі, так і
через 1 рік.}

^{b ОАП;
визначаєтьl=
9;я
як
комбінація
нелетальноk=
5;о
інфаркту
міокарда,
коронарної
=
89;мерті,
негеморагіm=
5;ного
інсульту аб
=
86;
будь-якої
реваскулярl=
0;зації.}

= Абсолютне зниження рівня холестеринm= 1; ЛПНЩ, досягнутогl= 6; езетимібом = 91; комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом, було нижчим = 089;еред пацієнтів з нижчим початковим рівнем ХС ЛПНЩ
(< 2,5 ммоль/л) та пацієнтів, які отримували діаліз на початковомm= 1; етапі, ніж у інших паціє = 85;тів, а відповідн = 77; зниження ризику в цих двох групах було послаблено.

= Го= 084;озиготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія (ГоСГ)

= У подвійному сліпому рандомізовk= 2;ному 12-тижневому дослідженнo= 0; взяли участ= 00; 50 пацієнтів з клінічним та/або генотиповиl= 4; діагнозом ГоСГ, які отримували аторвастатl= 0;н або симваст = 72;тин (40 мг) з або без супутнього аферозу ЛПН = 65;. Езетиміб супутньо з аторвастатl= 0;ном (40 або 80 мг) або симвастатиl= 5;ом (40 або 80 мг) значно зниз = 80;в рівень ХС ЛПНЩ на 15 % порівняно з= 10; збільшенняl= 4; дози симвастатиl= 5;у або монотер = 72;пією аторвастатl= 0;ном від 40 до
80 мг.

= Го= 084;озиготна ситостеролk= 7;мія (фітостерол = 77;мія)

= У подвійному сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 8-тижневому дослідженнo= 0; 37 пацієнтів і&= #1079; гомозиготнl= 6;ю ситостеноеl= 4;ією були рандом= 10;зовані для прийому езетимібу 10 мг (n =3D 30) або плацебо (n =3D 7). Деякі пацієнти отримували інше лікува = 85;ня (наприклад, статини, смоли). Езетиміб зн = 72;чно знизив обидва основні рослинні стероли, ситостерол та кампестероl= 3;, відповідно = 85;а 21 % та 24 % порівняно з початковим рівнем. Вl= 7;лив зменшення ситостеролm= 1; на захворюв = 72;ність та леталь&#= 1085;ість у цій популяції невідомий.

&#= 1057;теноз аорти

Дослідж&= #1077;ння симвастатиl= 5;у та езетиміб = 91; для лікування стенозу аорти (SEAS) – це багатоцентl= 8;ове подвійне сліпе плаце = 73;о-контрольо&= #1074;ане дослідженнn= 3; середньою тривалістю
4,4 роки з участю 1873 пацієнтів із безсимптомl= 5;им стенозом аорти (СА), підтверджеl= 5;им результатаl= 4;и Допплер-ехо = 82;ардіографі&#= 1111;, при якій швидкість потоку піку аорти була в межах від 2,5 до 4,0 м/с. Лише ті пацієнти, як= 110;, на думку лікарів, не потребувалl= 0; лікування статинами з метою зменшення ризику атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, були зараховані = 91; дослідженнn= 3;. Пацієнти бу = 83;и рандомізовk= 2;ні 1:1 для прийому плацебо або = 089;упутнього введення езетимібу 10 мг та симвас= 090;атину 40 мг щоденно.

Первинн&= #1086;ю кінцевою точкою була комбінація основних серцево-суд = 80;нних подій (ОСП), до яких входив летальн = 80;й наслідок з причини серцево-суд = 80;нної патології, заміна аортальногl= 6; клапана (ЗАК), застійна се = 88;цева недостатність (ЗСН) внаслідок прогресуваl= 5;ня СА, неле&#= 1090;альний інфаркт міокарда, шунтування коронарної артерії (ШКА), черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ), госпіталізk= 2;ція при нестабі = 83;ьній стенокардіo= 1; та негеморагіm= 5;ний інсульт. Ключовими вторинними кінцевими т = 86;чками були комбінації підкласів к = 72;тегорій подій первинних кінцевих точок.

Порівня&= #1085;о з плацебо, езетиміб/си = 84;вастатин 10/40 мг несуттєво знизив ризи = 82; ОСП. Первинн= 080;й результат спостерігаk= 4;ся у 333 пацієнтів (35,3 %) у групі езетимібу/с = 80;мвастатину та у
355 пацієнтів (38,2 %) у групі плацебо (від= 085;ошення ризику в групі езетимібу/с = 80;мвастатину
0,96; 95 % довірчий інтервал, ві= 076; 0,83 до 1,12; р =3D 0,59). Заміна аорт = 72;льного клапана бул = 72; проведена у 267 пацієнтів (28,3 %) у групі езетимібу/с = 80;мвастатину та у 278 пацієнт= ;ів (29,9 %) у групі плацебо (від= 085;ошення ризику 1,00; 95 % ДІ, від 0,84 до 1,18; р =3D 0,97). Менше пацієнтів мали ішеміч = 85;і серцево-суд = 80;нні події в груп= 110; езетимібу/с = 80;мвастатину (n =3D 148), ніж у груп= 10; плацебо (n =3D 187) (відношення ризику, 0,78; 95 % ДІ, від 0,63 до 0,97; p =3D 0,02), головним чи = 85;ом через меншу кількість пацієнтів, які перенес = 83;и шунтування коронарної артерії.

= &#= 1056;ак спостерігаk= 4;ся частіше у групі езети = 84;ібу/симваст&= #1072;тину (105 проти 70, р =3D 0,01). Клінічна значущ&#= 1110;сть цього спостережеl= 5;ня є невизначенl= 6;ю, оскільки в дослідженнo= 0; SHARP більша кількість пацієнтів з будь-яким уперше виявленим раком (438 у групі езетимібу/с = 80;мвастатину та 439 в групі пl= 3;ацебо) не відрізнялиl= 9;я. Крім того, у дослідженнo= 0; IMPROVE-IT загальна кількість пацієнтів з будь-якою новою злоякісною пухлиною (853 у групі езети = 84;ібу/симваст&= #1072;тину та 863 у групі симвастатиl= 5;у) істотно не відрізнялаl= 9;я, і тому пошук результатіk= 4; дослідженнn= 3; SEAS не може бутl= 0; підтверджеl= 5;ий дослідженнn= 3;м SHARP або IMPROVE-IT.

= Фа= 088;макокінети&= #1095;ні властивостo= 0;

Абсорбція.= Після прийому внутрішньо езетиміб швидко всмо = 82;тується та активно кон’югує з утворенням фармакологo= 0;чно активного фенольного глюкуронідm= 1; (езетиміб-гл= 102;куронід). Сере= 076;ня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (Сmах) у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 1 – <= /span>2 години<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'> для езетимібу-г = 83;юкуроніду і через 4 – 12 години<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'> для езетимі = 73;у. Абсолютну біодоступнo= 0;сть езетимібу визначити неможливо, оскільки ця = 089;полука нерозчинна = 91; водному середовищі, = 087;ридатному для ін’єкці = 81;.

Одночас&= #1085;ий прийом їжі (з низьким або високим вмістом жир = 91;) не впливає н= 072; пероральну = 73;іодоступні&#= 1089;ть езетимібу. Е= 079;етиміб можна приймати незалежно від прийому їжі.

&#= 1056;озподіл. Езетиміб та езетиміб-гл= 02;коронід зв’язуютьсn= 3; з білками плазми крові люди= 085;и на
99,7 % та 88 – 92 % відповідно.

&#= 1052;етаболізм= . Первинний метаболізм езетимібу відбуваєтьl= 9;я в тонкому кишечнику і печінці шля = 93;ом кон’югації = 79; глюкуронідl= 6;м (реакція II фази) з подальшим виведенням із жовчю. Мін&#= 1110;мальний окисний метаболізм (реакція I фаз&= #1080;) спостерігаk= 4;ся на всіх етапах трансформаm= 4;ії. Езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід є основними речовинами, що визначаютьl= 9;я у плазмі кров= 10;, та становлять приблизно 10 – 20 % і 80 – 90 % від загального вмісту препарату у плазмі відповідно. Езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід повільно виводяться = 79; плазми кров= 10; в процесі кишково-печ= 10;нкової рециркуляцo= 0;ї. Період напіввиведk= 7;ння езетимібу т = 72; езетимібу-г = 83;юкуроніду становить приблизно 22 г&= #1086;дини.

Виве= 076;ення. Після прийому добровольцn= 3;ми внутрішньо 20 &= #1084;г ¹⁴С-езетиміk= 3;у у плазмі кров= 10; було виявлено приблизно 93 % сумарного езетимібу від загальної радіоактивl= 5;ості плазми. Приблизно 78 % і 11 % прийнятої радіоактивl= 5;ої дози було виведено з калом і сече= 102; відповідно протягом 10 днів. Через 48 годин сліди радіоактивl= 5;ості у плазмі крові не виявлялися.

&#= 1054;собливі групи пацієнтів<= /span>

&#= 1044;іти

Фармако&= #1082;інетика езетимібу схожа <= /span>у дітей віком від 6 років і дорослих. Фармакокінk= 7;тичних даних що= 076;о застосува&= #1085;ня дітям віком до 6 років немає. Клінічний досвід у діт= 077;й і підлітків включає пацієнтів з ГоСГ, ГеСГ або ситостеринk= 7;мією.

&#= 1055;ацієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку (понад 65 років) конце= 085;трація у плазмі кров= 10; загального езетимібу приблизно вдвічі вища, ніж у молодш= 080;х пацієнтів (18<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> – 45 років). Зниження ХС ЛПНЩ і профіль безпеки при = 73;лизно однакові у пацієнтів літнього ві = 82;у і молодих пацієнтів, які приймають е = 79;етиміб. Тому для пацієнтів літнього віку немає потреби в корекції до = 79;и.

&#= 1055;ечінкова недостатніl= 9;ть

Після одноразовоk= 5;о прийому 10 мг езетимібу з = 85;ачення середньої площі під кривою «кон = 94;ентрація – час» (АUC) для загального езетимібу було в 1,7 раза вищим &= #1091; пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю легкого сту = 87;еня (5 – 6 балів за шкалою Чайлда-П’ю), ніж у здорових добровольцo= 0;в. Протягом 14-де&= #1085;ного дослідженнn= 3; з багаторазоk= 4;им прийомом езетимібу (п= 086; 10 мг щодня) у пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю помірного с = 90;упеня
(7 – 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) значення AUC для загального езетимібу зростало приблизно в 4 рази в 1-й та 14-й день порівняно з таким показником = 91; здорових добровольцo= 0;в. Пацієнтам і = 79; печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю легкого ступеня корекція до = 79;и не потрібна. Оскільки ефекти підвищеногl= 6; вмісту езетимібу у пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю помірного або тяжкого = 089;тупеня (більше 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) невідомі, езетиміб не рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я цій категорії пацієнтів (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>«Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»).=

&#= 1053;иркова недостатніl= 9;ть

Після одноразовоk= 5;о прийому 10 мг езетимібу у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (n =3D 8; кліренс креатиніну X= 04; 30 мл/хв/1,73 м²) середнє значення AUC для загального езетимібу зростало приблизно в 1,5 раза порівняно з таким показником = 91; здорових до = 73;ровольців (n =3D 9). Цей результат н = 77; вважається клінічно значущим. Для пацієнтів із порушенням функції нирок немає потреби в корекції дози.

В одного пацієнта в цьому дослідженнo= 0; (який мав нирковий трансплантk= 2;т і отрим= 091;вав мультитераl= 7;ію, в тому числі циклоспориl= 5;) рівень загального езетимібу був вищий у 12 разів.

&#= 1057;тать

Концент&= #1088;ація у плазмі крові зага= 083;ьного езетимібу трохи вища (приблизно 20<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> %) у жінок, ніж у чоловіків. Зниження рівня ХС ЛПН= 065; і профіль безпеки приблизно однакові в чоловіків і жінок, які приймають езетиміб. Тому немає потреби в корекції дози залежн = 86; від статі.

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

Первинна гіперхолесm= 0;еринемія

Езет&= #1080;міб у комбінаці= 11; з інгібітороl= 4; редуктази гідроксимеm= 0;илглутарил-&#= 1082;оензиму А (ГМГ-КоА) (статин) показаний я = 82; допоміжна терапія до дієти для пацієнтів з первинною (гетерозиго = 90;ною сімейною та = 085;есімейною) гіперхолесm= 0;еринемією, якщо терапі= 11; тільки статином недостатньl= 6;.

Монотер&= #1072;пія езетимібом показана як допоміжна терапія до дієти для пацієнтів з первинною (гетерозиго = 90;ною сімейною та несімейною) гіперхолесm= 0;еринемією, для яких застосуванl= 5;я статину є недоцільниl= 4; або існує його непереносиl= 4;ість.

&#= 1055;рофілактик= а серцево-суд = 80;нних подій

Езетимі&= #1073; показаний для зменшення ризику серц = 77;во-судинних подій (див. розділ «Фармакоди&= #1085;аміка») = у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та гострим коронарним синдромом (ГКС) в анамне&= #1079;і при додаванні д = 86; поточної терапії статинами або застосуванl= 5;і одночасно з= 10; статином.=

&#= 1043;омозиготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія (ГоСГ)

Езетимі&= #1073; у комбінації зі статином показаний я = 82; допоміжна терапія до д= 110;єти для пацієнтів із ГоСГ. Пацієнти можуть тако = 78; отримувати = 76;одаткове лікування (наприклад аферез ЛПНЩ).

&#= 1043;омозиготна ситостеролk= 7;мія (фітостерол = 77;мія)

Езетимі&= #1073; показаний я = 82; допоміжна терапія до дієти для пацієнтів із гомозиготнl= 6;ю сімейною ситостеролk= 7;мією.

Прот&= #1080;показання.=

Гіперчу&= #1090;ливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин.

При супутньому прийомі езетимібу з будь-яким статином слід ознайомитиl= 9;я з інструк = 94;ією для застосуванl= 5;я <= /span>&#= 1076;ля цього конкретногl= 6; лікарськогl= 6; засобу.

Сумісна терапія езетимібу з будь-яким ст= 072;тином протипоказk= 2;на у період вагітності або годування груддю.

Заст&= #1086;сування езетимібу в комбінації = 79; будь-яким статином протипоказk= 2;но пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки у стадії загостреннn= 3; або нез’ясованl= 0;ми тривалими підвищенняl= 4;и рівнів сироватковl= 0;х трансамінаk= 9;.

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Докл&= #1110;нічні дослідженнn= 3; показали, що езетиміб не індукує ферменти системи цитохрому Р450, що метаболізуn= 2;ть препарат. Не &#= 1089;постерігал= ося жодних клінічно значущих фармакокінk= 7;тичних взаємодій між езетимі = 73;ом та препаратамl= 0;, що метаболізуn= 2;ться ферментами системи цитохрому P<= /span>450 1A2, 2D6, 2C8, 2C9 та 3A4 або N-ац&#= 1077;тилтрансфе= разою.

У клінічних дослідженнn= 3;х лікарської взаємодії езетиміб пр = 80; комбінованo= 0;й терапії не впливав на ф= 072;рмакокінет&= #1080;ку дапсону, декстрометl= 6;рфану, дигоксину, пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів (етинілестр = 72;діолу та левоноргесm= 0;релу), гліпізиду, толбутамідm= 1; або мідазолану. &#= 1062;иметидин при комбінованo= 0;й терапії з ез= 077;тимібом не впливав н= 072; біодоступнo= 0;сть езетимібу.=

&#= 1040;нтациди. Одночасний прийом антацидів призводить = 76;о зниження ступеня абсорбції езетимібу, а= 083;е не впливає н= 072; його біодоступнo= 0;сть. Таке зниження ступеня абсорбції н = 77; вважається клінічно значущим.=

&#= 1061;олестирамі= н. При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і з холестирамo= 0;ном середнє значення площі під кривою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) сумарного езетимібу (езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід) зменшувалоl= 9;я приблизно н = 72; 55 %. При додаванні езетимібу д = 86; холестирамo= 0;ну поступове зниження холестеринm= 1; ліпопротеїl= 5;ів низької щільності (Х= 057; ЛПНЩ) може уп&#= 1086;вільнитися= . Фібр&= #1072;ти. Якщо пацієнти отримують фенофібрат та езетиміб, лікарі повинні бут = 80; проінформоk= 4;ані про можливи = 81; ризик виникнення холелітіазm= 1; і захворюванl= 5;я жовчного міхура. При підозрі на холелітіаз = 91; пацієнта, який отриму= 08; езетиміб та фенофібрат, показані обстеження жовчного міхура, а таку терапі= 02; слід припинити (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Супу&= #1090;нє застосуванl= 5;я фенофібратm= 1; або гемфібр = 86;зилу незначним чином підвищило з = 72;гальну концентрацo= 0;ю езетимібу (приблизно у 1,5 і 1,7 раза відповідно).

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я езетимібу з іншими фібратами н = 77; вивчали.

Фібрати можуть підвищуватl= 0; виділення х = 86;лестерину в жовч, що призводить до холеліті = 72;зу. У дослідженнn= 3;х на тваринах езетиміб ін = 86;ді підвищував рівень холестеринm= 1; в жовчі, але не у всіх видів. &#= 1051;ітогенний ризик, пов’язаний = 79; терапевтичl= 5;им застосуванl= 5;ям езетимібу, н= 077; можна виклю = 95;ити.

&#= 1057;татини. Жодної клінічно значущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії н = 77; було виявлено пр = 80; комбінованl= 6;му прийомі езетимібу з аторвастатl= 0;ном, симвастатиl= 5;ом, правастатиl= 5;ом, ловастатинl= 6;м, флувастатиl= 5;ом або розувастатl= 0;ном.

&#= 1062;иклоспорин= . &= #1059; ході дослідженнn= 3; з участю 8 пацієнтів після трансплантk= 2;ції нирки з кліренсом креатиніну >= 50 мл/хв при стабільній дозі циклос = 87;орину 1 доза езетимібу 10 мг призводить до підвищення = 91; 3,4 раза (діапазон становить від 2,3 до 7,9 раза) середньої AUC загального езетимібу порівняно з відповідниl= 4; показником = 91; контрольніl= 1; популяції здорових пацієнтів, які отримув = 72;ли тільки езетиміб, в іншому дослідженнo= 0; (n =3D 17). Ще в одному досл= 10;дженні у пацієнта з трансплантl= 6;ваною ниркою і тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю, який отриму = 74;ав циклоспориl= 5; та багато інших лікар = 89;ьких засобів, зафіксованl= 6; 12-разове збільшення експозиції загального езетимібу порівняно з контрольниl= 4;и пацієнтами, які отримув = 72;ли тільки езетиміб. Пі= 076; час перехресноk= 5;о дослідженнn= 3; з двома періодами з участю 12 здорових добровольцo= 0;в щоденне введення 20 мг езетимібу протягом 8 днів з одніє= 102; дозою 100 мг циклоспориl= 5;у на
7-й день призвело до збільшення AUC циклоспориl= 5;у в середньом = 91; на 15 % (діапазон ві= 076; зменшення н = 72; 10 % до збільшення на 51 %) порівняно з відповідниl= 4; показником при введенн= 10; однієї дози 100 мг циклоспориl= 5;у. Контрольовk= 2;не дослідженнn= 3; впливу одночасногl= 6; прийому езетимібу н = 72; експозицію циклоспориl= 5;у у пацієнтів із трансплантl= 6;ваною ниркою не проводили. Слід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; лікування езетимібом пацієнтами, які приймають ц = 80;клоспорин. У пацієнтів, які приймають езетиміб та циклоспориl= 5;, слід перевіряти концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у.

&#= 1040;нтикоагуля= нти. Одночасн= 077; застосуванl= 5;я езетимібу (10 мг 1 раз на добу) не мало значного впливу на бі= 086;доступніст&= #1100; варфарину т = 72; протромбінl= 6;вий час у ході дослідженнn= 3; з участю
12 здорових дорослих чоловіків. Однак були п= 110;сляреєстра&= #1094;ійні повідомленl= 5;я про збільше = 85;ня міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ) у пацієнтів, яким езетиміб до = 76;авали до варфарин = 91; або флуїндіону. Якщо езетиміб застосовувати на тлі прийому варфарину, іншого кумариновоk= 5;о антикоагулn= 3;нту або флуїндіону, слід належн = 80;м чином перевіряти МНВ.

= 044;іти. До = 89;лідження взаємодії проводилисn= 3; у дорослих.

<= /b>

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.

При супутньому прийомі езетимібу з будь-яким статином слід ознайомитиl= 9;я з інструк = 94;ією для застосуванl= 5;я для цього конкретногl= 6; лікарськогl= 6; засобу.

&#= 1060;ерменти печінки

У контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х супутньої терапії у пацієнтів, які отримують езетиміб зі статинами, спостерігаl= 3;ися послідовні підвищення рівня трансамінаk= 9; (у 3 або більше разів вище з= 072; верхню межу норми [ВМН]). При прийомі = 082;омбінації езетимібу з= 10; статином слід провод = 80;ти функціоналn= 0;ні печінкові проби на поч= 072;тку терапії та згідно з рекомендацo= 0;ями стосовно статину.

= &#= 1059; поліпшеномm= 1; скороченні результатіk= 4;: міжнародне дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і Віторіну (IMPROVE-IT), 18144 пацієнти з ішемічною хворобою се = 88;ця та випадкам = 80; ГКС в анамнезі були рандом= 10;зовані для прийому езетимібу/с = 80;мвастатину 10/40 мг щоденно (n = =3D 9067) або симвастатиl= 5;у 40 мг щоденно (n =3D = 9077). Протягом се = 88;еднього періоду спостережеl= 5;ня 6 років часто&#= 1090;а послідовноk= 5;о підвищення трансамінаk= 9; (у 3 або більше разів вище з= 072; ВМН) станови= 083;а 2,5 % для езетимібу/с = 80;мвастатину та 2,3 % для симвастатиl= 5;у.

= У контрольовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0;, у якому пона= 076; 9000 пацієнтів з хронічним з = 72;хворювання&#= 1084; нирок були рандомізовk= 2;ні для прийому езетимібу 10 мг у комбінації із симвастатиl= 5;ом 20 мг щоденно (n =3D = 4650) або плацебо (n = =3D 4620), (середній період спостережеl= 5;ня 4,9 року), частота послідовноk= 5;о підвищення трансамінаk= 9; (у 3 або більше разів вище з= 072; ВМН) станови= 083;а 0,7 % для езетимібу в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом і 0,6 % для плацебо.

Скелетні м’язи

= У післяреєстl= 8;аційному періоді повідомляли про випадки міопатії та рабдоміоліk= 9;у при застосу = 74;анні езетимібу. &#= 1041;ільшість пацієнтів, у яких розвинувся рабдоміоліk= 9;, приймали статин одночасно з езетимібом. Однак про випадки рабдоміоліk= 9;у повідомляли дуже рідко при монотерапіo= 1; езетимібом, = 110; у разі додавання езетимібу д = 86; інших засоб= 10;в, з якими, як відомо, пов’язаний підвищений ризик виникнення рабдоміоліk= 9;у. При підозрі на міопатію, що проявляєтьl= 9;я симптомами = 79; боку м’язів або підвищенняl= 4; рівня креат = 80;нкінази більше ніж у 10 разів від верхньої ме = 78;і норми, слід негайно припинити прийом езет = 80;мібу, будь-якого статину та будь-якого з інших препаратів, які пацієнт приймає одн = 86;часно. Усіх пацієнтів, які починаю = 90;ь лікування езетимібом, потрібно проінформуk= 4;ати про ризик виникнення міопатії та необхіднісm= 0;ь терміново повідомлятl= 0; про появу болю в м’язах, млявості аб = 86; слабкості незрозумілl= 6;ї етіології.

= У дослідженнo= 0; IMPROVE-IT 18144 пацієнти з ішемічною хворобою серця та випадками ГКС в анамнезі бу = 83;и рандомізовk= 2;ні для прийому езетимібу/с = 80;мвастатину 10/40 мг щоденно
(n =3D 9067) або симвастатиl= 5;у 40 мг щоденно (n =3D = 9077). Протягом середнього періоду спостережеl= 5;ня 6 рокі&= #1074; частота міопатії становила 0,2<= span lang=3DHU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % для езетимібу/с = 80;мвастатину та
0,1 % для симвастатиl= 5;у, де міопатія визначаласn= 3; як м’язова слабкість або біль нез= 088;озумілої етіології з рівнем креатинкінk= 2;зи в сироватці крові у 10 або більше разів вище з= 072; ВМН або з двома послі = 76;овними результатаl= 4;и креатинкінk= 2;зи у 5 або більше разів і у 10 разів менше за ВМН. Часто&#= 1090;а рабдоміоліk= 9;у становила 0,1<= span lang=3DHU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % для езетимібу/с = 80;мвастатину та 0,2 % для симвастатиl= 5;у, де рабдоміоліk= 9; визначався як м’язова слабкість або біль незрозумілl= 6;ї етіології з рівнем креатинкінk= 2;зи в сироватці крові у 10 або більше разів вище з= 072; ВМН з ознаками по = 96;кодження нирок, у 5 або більше разі = 74; вище і у 10 разів менше за ВМН двічі поспіль з ознаками пошкодженнn= 3; нирок або рівнем креатинкінk= 2;зи ≥ 10000 МО/л без ознак пошкодженнn= 3; нирок.

= У клінічному дослідженнo= 0;, у якому пона= 076; 9000 пацієнтів з хронічним захворюванl= 5;ям нирок були рандомізовk= 2;ні для прийому езетимібу 10 мг в комбінації із симвастатиl= 5;ом 20 мг щоденно (n =3D = 4650) або плацебо (n = =3D 4620), (середній період спостережеl= 5;ня 4,9 року), частота міопатії/ рабдоміоліk= 9;у становила 0,2<= span lang=3DHU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % для езетимібу в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом і 0,1 % для плацебо.

Печінкова недостатніl= 9;ть

Оскі&= #1083;ьки ефекти підвищеногl= 6; вмісту езет = 80;мібу у пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю помірного т = 72; тяжкого ступеня невідомі, езетиміб не рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я цій категор= 10;ї пацієнтів.=

Діти

= Відомо, що ефективніст&= #1100; та безпека езетимібу у пацієнтів в= 10;ком від 6 до 10 рокіk= 4; із гетерозигоm= 0;ною сімейною аб = 86; несімейною гіперхолесm= 0;еринемією оцінювали у плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; протягом 12 тижнів. Впли= 074; езетимібу протягом періоду лікування більше 12 тижн&= #1110;в у цій вікові= 081; групі не вивчали.

= Вплив езk= 7;тимібу не вивчали у пацієнтів віком до 6 років.

Відо&= #1084;о, що ефективн= 10;сть та безпека езетимібу, щ= 086; призначали = 91; комбінації із симвастатиl= 5;ом пацієнтам в= 10;ком від 10 до 17 рокі = 74; із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, оцінювалисn= 3; в контрольо = 74;аному клінічному дослідженнo= 0; з участю хло= 087;чиків (стадія Таннера II або вище) та дівчаток (не менше ніж через рік після менархе).

Під час цього обмеженого контрольовk= 2;ного дослідженнn= 3; взагалі не спостерігаl= 3;ося жодного помітного впливу на ріст і стате= 074;е дозрівання хлопчиків т = 72; дівчаток підлітковоk= 5;о віку і жодно= 111; дії на тривалість менструальl= 5;ого циклу в дівчаток. Однак дію езетимібу н = 72; ріст та статеве дозрівання = 91;продовж періоду лікування більше 33 тижнів не вивчали.

Без= 087;еку та ефективнісm= 0;ь езетимібу, щ= 086; призначали = 91; комбінації із симвастатиl= 5;ом у дозі більш= 077; 40 мг на добу, дітям віком від 10 до 17 рокі = 74;, не вивчали.

= &#= 1041;езпеку та ефективнісm= 0;ь езетимібу, щ= 086; призначали у комбінації із симвастатиl= 5;ом, дітям віком = 076;о 10 років, не вивчали.

Довгост&= #1088;окову ефективнісm= 0;ь терапії езетимібом = 91; пацієнтів віком до 17 рок= ів для зниженн= 03; захворюванl= 6;сті та леталь&#= 1085;ості у зрілому віц= 10; не досліджуваl= 3;и.

&#= 1060;ібрати

Безпека та ефективнісm= 0;ь езетимібу при застосу = 74;анні з фібратами не встановленk= 2;.

При підозрі на холелітіаз = 91; пацієнта, який отриму= 08; езетиміб та фенофібрат, показані об = 89;теження жовчного міхура, а таку терапі= 02; слід припинити.=

&#= 1062;иклоспорин=

Слід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; лікування езетимібом пацієнтами, які приймають ц = 80;клоспорин. У пацієнтів, які приймають езетиміб та циклоспориl= 5;, слід перевіряти концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у.

Антикоагул&= #1103;нти

Якщо езетиміб застосовувk= 2;ти на тлі прийому варфарину, іншого кумариновоk= 5;о антикоагулn= 3;нту або флуїндіону, слід належн = 80;м чином перевіряти міжнародне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ).

Заст&= #1086;сування у період вагітності або годування груддю.

Терапія езетимібом у комбінації зі статином протипоказk= 2;на у період вагітності або годування груддю (див. розділ «Протипока&= #1079;ання»); слід ознайомитиl= 9;я з інструк = 94;ією для застосуванl= 5;я для цього статину.

&#= 1042;агітність

Езетимі&= #1073; слід призначати тільки вагітним жінкам, якщо це явно необхідно. Клінічні дані про зас= 090;осування езетимібу у період вагітності відсутні. Дослідженнn= 3; на тваринах із використанl= 5;ям езетимібу в якості моно = 90;ерапії показали відсутністn= 0; прямого або = 085;епрямого шкідливого впливу на вагітність, фетоембріоl= 5;альний розвиток, пологи або постнатальl= 5;ий період розвитку.

&#= 1043;одування груддю

Езетимі&= #1073; не слід застосовувk= 2;ти у період годування груддю. Дослідженнn= 3; на щурах показали, що езетиміб проникає молоко лактуюч = 80;х тварин. Невідомо, чи проникає езетиміб у грудне молоко люди = 85;и.

= &#= 1060;ертильніст= ь

Клінічн&= #1110; дані про вплив езетимібу н = 72; фертильнісm= 0;ь людини відсутні. Езетиміб не показав жодного впливу.

= 047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідж&= #1077;нь щодо впливу на здатніст= 00; керувати автомобілеl= 4; та іншими механічнимl= 0; засобами не проводили. Але слід враховуватl= 0;, що повідомляли про запаморочеl= 5;ня при керуванні автомобілеl= 4; та іншими механізмамl= 0;.

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Прот&= #1103;гом усього курс = 91; лікування езетимібом пацієнт повинен дотримуватl= 0;ся стандартноo= 1; ліпідознижm= 1;вальної дієти.

Дозув= 072;ння

Рекомен&= #1076;ована доза езетимібу становить 10 м&= #1075; (1 таблетка) на добу.

При додаванні езетимібу д = 86; статину слі = 76; продовжуваm= 0;и прийом початкової дози цього с= 090;атину або більш високої доз = 80; статину, яка вже була призначена. = 059; такому випадку слі = 76; ознайомитиl= 9;ь з інструкцієn= 2; для медичного з = 72;стосування цього статину.

&#= 1047;астосуванн= я пацієнтам з ішемічною хворобою серця та випадками Г = 50;С в анамнезі=

Для поступовогl= 6; зниження ризику виникнення серцево-суд = 80;нних подій пацієнтам з ішемічною хворобою серця та випадками Г = 50;С в анамнезі езетиміб (10 мг) можна застосовувk= 2;ти у комбінації зі статином = 079; підтверджеl= 5;им сприятливиl= 4; впливом на серцево-суд = 80;нну систему.

&#= 1057;упутній прийом із секвестранm= 0;ами жовчних кислот

Прийом езетимібу слід проводити н = 77; пізніше ніж за 2 години до або не раніш= 077; ніж через
4 години після введення секвестранm= 0;у жовчної кислоти.

&#= 1055;ацієнти літнього віку

Пацієнт&= #1080; літнього віку не потребують корекції дози.

&#= 1055;ечінкова недостатніl= 9;ть

Для пацієнтів із печінковою недостатніl= 9;тю легкого сту = 87;еня (5 – 6 балів за шкалою
Чайлда-П’ю) корекція дози не потрібна. Лікування е = 79;етимібом не рекомендовk= 2;но пацієнтам з = 087;омірним (7 – 9 балів за шкалою Чайлда-П’ю) або тяжким (більше 9 балів за шка= 083;ою Чайлда-П’ю) порушенням функції печінки.

&#= 1053;иркова недостатніl= 9;ть

Пацієнт&= #1080; з нирковою недостатніl= 9;тю не потребую = 90;ь корекції дози.

Спосі= 073; застосуванl= 5;я

Препара&= #1090; застосовувати перорально. Езетиміб можна приймати у будь-який ча= 089; доби незалежно від прийому = 111;жі.

Дo= 0;ти.=

На початку лікування необхідний нагляд спец= 10;аліста.

Діти та підлітки віком від 6 років: в= 110;домо, що безпека та ефективнісm= 0;ь щодо застос = 91;вання езетимібу дітям віком від 6 до 17 рокіk= 4; не встановленk= 2;. Наявні на даний час дані наводяться = 91; розділах «Фармакодиl= 5;аміка», «Фармакокіl= 5;етичні властивостo= 0;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Побічні ре = 72;кції», але рекомен = 76;ації щодо дозування неможливі.=

При прийомі езетимібу з= 10; статином слід ознайо = 84;итися з інструкцієn= 2; для застосуванl= 5;я щодо дозування для дітей.

Діти вік= ом до 6 років: відомо, що б&#= 1077;зпека та ефективнісm= 0;ь щодо застос = 91;вання езетимібу дітям віком до 6 років не встановленk= 2;. Інформація відсутня.

<= /b>

Пере&= #1076;озування.<= /span>

У дослідженнn= 3;х введення езетимібу 50 мг/добу 15 здоровим учасникам протягом 14 днів або 40 мг/д= ;обу 18 пацієнтам з первинною гіперхолесm= 0;еринемією протягом до 56 днів, як правило, добре перен = 86;силося. У тварин токсичністn= 0; не спостері = 75;алась, після одноразовиm= 3; пероральниm= 3; доз 5000 мг/кг ез = 77;тимібу у щурів та мишей та 3000 мг/кг у собак.

Повідом&= #1083;яли про декільк = 72; випадків передозуваl= 5;ня езетимібом; = 091; більшості випадків передозуваl= 5;ня не спричини = 83;о небажаних явищ. Небажані я = 74;ища, які спостерігаl= 3;ися, не були серйозними. = 059; разі передозуваl= 5;ня слід вжити симптоматиm= 5;них та підтримуючl= 0;х заходів.

Побі&= #1095;ні реакції.

Нижч&= #1077; наведений список побічних реакцій (клінічні дослідженнn= 3; та післяреєстl= 8;аційний період). У дос&= #1083;ідженнях тривалістю до 112 тижнів езетиміб у дозі 10 мг на добу вводил = 80; окремо 2396 пацієнтам а = 73;о в комбінаці= 11; зі статином 113= 08 пацієнтам а = 73;о фенофібратl= 6;м
185 пацієнтам. &#= 1055;обічні реакції, як правило, бул= 080; незначними та короткотриk= 4;алими. Загальна частота поб= 10;чних реакцій бул = 72; подібною мі = 78; езетимібом та плацебо. Аналогічно, частота при = 87;инення лікування через небажані явища була співставноn= 2; між езетимібом та плацебо.

&#= 1045;зетиміб у якості монотерапіo= 1; або в комбін= 072;ції зі статином

= &#= 1053;ижчезазнач= ені побічні реакції спостерігаl= 3;ися у клінічних дослідженнn= 3;х у пацієнтів, які лікувал = 80;ся езетимібом (N =3D 2396), та виникали частіше, ніж у групі плацебо (N =3D 1159), або спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які лікувалися езетимібом супутньо зі статином (N =3D 11308), та виникали частіше, ніж у групі прийому тіл= 00;ки статину (N =3D 9361). Побічні реакції у післяреєстl= 8;аційний період були отримані з повідомленn= 0;, у яких езетиміб вводили або окремо, або супутньо зі статином.=

Частота виникнення побічних ефектів кла = 89;ифікується таким чином: дуже часто (≥1/= 10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 д= 086; <1/100), рідко (≥1/10000 <1/1000), дуже рідко
(<1/10 000) та невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

М= 086;нотерапія езетимібом=

= Класи систем органів

= Побічні реакції

= Частота

З боку обміну речовин та харчування

зниженн= ;я апетиту

Нечасто= ;

З боку судинної системи

приплив= ;и; гіпертензі= 103;

Нечасто= ;

Порушен= ;ня з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостін= 085;я

кашель<= /o:p>

Нечасто= ;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

абдомін= ;альний біль; діарея; метеоризм

Часто

диспепс= ;ія; гастроезоф= 072;геальний рефлюкс; нуд&= #1086;та

Нечасто= ;

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

артралг= ;ія; м’язові спазми; біль у шиї

Нечасто= ;

Загальні порушення та реакції у місці введення

втома

Часто

біль у грудях, біль<= o:p>

Нечасто= ;

Лаборат= ;орні дослідженн= 103;

Підвище= ;ння АЛТ та/або АСТ; підвищення рівня креатинфос= 092;окінази в сироватці крові; підви&= #1097;ення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази; результати функціонал= 100;них печінкових проб поза нормою

Нечасто= ;

Д= 086;даткові побічні реакції при супутньому прийомі езетимібу зі статином=

= Класи систем органів

= Побічні реакції

= Частота

З боку нервової системи

головни= ;й біль

Часто

паресте= ;зія

Нечасто= ;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

сухість у роті; гастрит

Нечасто= ;

З боку шкіри та підшкірних тканин

свербіж= ;; висипання; кропив’янк= 072;

Нечасто= ;

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

міалгія= ;

Часто

біль у спині; слабкість м’язів; біль у кінцівках

Нечасто= ;

Загальн= ;і порушення та реакції у місці введення

астенія= ;; периферичн= 110; набряки

Нечасто= ;

Лаборат= ;орні дослідженн= 103;

Підвище= ;ння АЛТ та/або АСТ

Часто

Післяреє&#= 1089;траційний період (зі статином аб&#= 1086; без нього)=

Класи систем органів

Побіч&= #1085;і реакції

Часто&= #1090;а=

= З боку системи кровотворе= 085;ня та лімфатич&#= 1085;ої

системи= ;

тромбоц= ;итопенія=

Невідом= ;і

З боку імунної системи

= гіперчутлиk= 4;ість, включаючи висипання,

кропив’= ;янку, анафілаксі= 102; та ангіоневро= 090;ичний набряк

Невідом= ;і

Психічн= ;і порушення

депресі= ;я

Невідом= ;і

З боку нервової системи

запамор= ;очення; парестезія

Невідом= ;і

= З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

диспное= ;

Невідом= ;і

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

панкреа= ;тит; запор

Невідом= ;і

З боку печінки і жовчовивід= 085;их шляхів

гепатит= ;; холелітіаз; холецистит

Невідом= ;і

= З боку шкіри та підшкірних

тканин<= /o:p>

мультиф= ;ормна еритема

Невідом= ;і

= З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

= міалгія; міопатія/ра&#= 1073;доміоліз

Невідом= ;і

= Загальні порушення та реакції у місці введення

астенія= ;

Невідом= ;і

Супут= 085;ій прийом езетимібу т = 72; фенофібратm= 1;

Порушен&= #1085;я з боку шлунк= 086;во-кишковог= о тракту: абдомінальl= 5;ий біль (часто).

У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому клінічному дослідженнo= 0; у пацієнтів з= 10; змішаною гіперліпідk= 7;мією 625 пацієнтів отримували лікування протягом пе = 88;іоду до 12 тижнів і 576 пацієнтів протягом періоду до 1 року. У цьому дослідженнo= 0; 172 пацієнти, які отримували лікування езетимібом = 10; фенофібратl= 6;м, завершили 12-тижневе лікування, а 230 пацієнтів, які отримували лікування езетимібом = 10; фенофібратl= 6;м (у тому числі 1= 09 пацієнтів, які отримув = 72;ли езетиміб у якості монотерапіo= 1; протягом перших 12 тижнів), завершили о = 76;норічне лікування. Ц= 077; дослідженнn= 3; було розроб = 83;ено не для порівняння груп лікування н = 72; предмет виникнення нечастих явищ. Частот= 080; виникнення (95 % ДІ) для клінічно важливих пі = 76;вищень (у 3 рази вище за верхню межу норми, послідовне) рівнів сироватковl= 0;х трасаміназ становили 4,5 % = (1,9 і 8,8) та 2,7 % (1,2 і 5,4) дл= 03; монотерапіo= 1; фенофібратl= 6;м та одночасногl= 6; застосуванl= 5;я езетимібу з фенофібратl= 6;м відповідно, = 089;кореговани&= #1084; для експозиції лікування. Відповідні показники частоти виникнення для холецистекm= 0;омії становили 0,6<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % (0,0 і 3,1) та 1,7 % (0,6 і 4,0) для монотерапіo= 1; фенофібратl= 6;м та одночасногl= 6; застосуванl= 5;я езетимібу з = 092;енофібрато&= #1084; відповідно, = 089;кореговани&= #1084; на для експозиції лікування.

Діти (в&= #1110;ком від 6 до 17 рокіk= 4;)

= Відомо, що під час дослідженнn= 3; з участю дітей віком від 6 до 10 рокіk= 4; із гетерозигоm= 0;ною сімейною або несімейною гіперхолесm= 0;еринемією (n =3D 138) спостерігаl= 3;ися підвищення рівнів АЛТ і / або АСТ (у 3 або більше разі = 74; вище за верхню межу норми, послідовне) = 091; 1,1 %
(1 пацієнт) пацієнтів, які отримували лікування езетимібом порівняно з 0 % у групі плацебо. Пo= 0;двищень рівнів КФК (у 10 і більше разів вище з= 072; верхню межу норми) не спостерігаl= 3;ося. Про випадки міопатії не повідомляли.

Відо&= #1084;о, що під час іншого дослідженнn= 3; з участю підлітків (віком від 10 до= ; 17 років) і&#= 1079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (N =3D 248), спостерігаl= 3;ися підвищення АЛТ та/або АС&#= 1058; (у 3 або більше разів вище з= 072; верхню межу норми, послідовне) = 091; 3 % (4 пацієнтів) у групі езетимібу/с = 80;мвастатину порівняно з 2 % (2 пацієнти) у групі монотерапіo= 1; симвастатиl= 5;ом; ці показник = 80; становили відповідно 2 % (2 пацієнти) і 0 % стосовно підвищення креатинфосm= 2;окінази (КФК) у 10 і більше разі = 74; вище за верхню межу = 085;орми. Про випадки міопатії не повідомляли.

У цьому дослідженнo= 0; не порівнювалl= 0; рідкісн= 110; побічні реакції на препарат.

Паціє= 085;ти з ішемічною хворобою серця та вип= 072;дками ГКС в анамнезі<= /u>

У дослідженнo= 0; IMPROVE-IT (див. роздіl= 3; «Фармакоди&= #1085;аміка») = з участю 18144 пацієнтів, які отримув = 72;ли езетиміб/си = 84;вастатин 10/40 мг (n =3D 9067; з яких 6 % пацієнтам було підвищено дози езетимібу/с = 80;мвастатину до 10/80 мг) або симвастатиl= 5; 40 мг (n =3D 9077, з них 27 % було підвищено дози симвастатиl= 5;у до 80 мг), профіl= 3;і безпеки бул = 80; однаковими протягом се = 88;еднього періоду спостережеl= 5;ня 6 років. Часто&= #1090;а припинення лікування через небаж = 72;ні явища становила 10,6= % у пацієнтів, які отримували езетиміб/си = 84;вастатин, і 10,1 % у пацієнтів, які отримували симвастатиl= 5;. Частота міопатії становила 0,2<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % для езетимібу/с = 80;мвастатину та 0,1 % для симвастатиl= 5;у, де міопатія визначаласn= 3; як м’язова слабкість або біль незрозумілl= 6;ї етіології з рівнем креатинкінk= 2;зи в сироватці крові у 10 абl= 6; більше разі = 74; вище за ВМН або з двома п&#= 1086;слідовними результатаl= 4;и креатинкінk= 2;зи у 5 або більше разів вище і у 10 разів менше за ВМН. Частота раб = 76;оміолізу становила 0,1<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % для езетимібу/с = 80;мвастатину та 0,2 % для симвастатиl= 5;у, де рабдоміоліk= 9; визначали як м’язову слабкість або біль незрозумілl= 6;ї етіології з рівнем креатинкінk= 2;зи в сироватці крові у 10 абl= 6; більше разі = 74; вище за ВМН з ознаками пошкодженнn= 3; нирок, у 5 або більше разі = 74; вище і у 10 разі= ;в менше за ВМН двічі поспіль з ознаками по = 96;кодження нирок або рівнем креатинкінk= 2;зи ≥ 10000 МО/л без ознак пошкодженнn= 3; нирок. Часто= 090;а послідовноk= 5;о підвищення трансамінаk= 9; (у 3 або більше разів вище з= 072; ВМН) станови= 083;а 2,5 % для езетимібу/с = 80;мвастатину та 2,3 % для симвастатиl= 5;у (див. розділ «Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»). Побічні ефекти, пов’язані з жовчним міхуром, відзналися у
3,1 % проти 3,5 % пацієнтів, які отримували езетиміб/си = 84;вастатин та симвастатиl= 5; відповідно. Частота госпіталізk= 2;ції через холец = 80;стектомію становила 1,5 % k= 4; обох групах = 083;ікування. Рак (що визначали як будь-яку нову злоякісну пухлину) був діагностовk= 2;ний під час дослідженнn= 3; у 9,4 % проти 9,5 % відповідно.

= Пацієнти з хронічним захворюванl= 5;ям нирок

= &#= 1059; дослідженнo= 0; щодо захист = 91; серця та нирок (SHARP) (див. розділ «Фармакоди&= #1085;аміка») = з участю пона = 76; 9000 пацієнтів, які отримували = 92;іксовану комбінацію езетимібу 10 мг із симвастатиl= 5;ом 20 мг щоденно (n =3D = 4650) або плацебо (n = =3D 4620), профілі безпеки бул = 80; співставниl= 4;и протягом середнього періоду спостережеl= 5;ня 4,9 року. У цьомm= 1; дослідженнo= 0; були зареєс = 90;ровані лише серйозні побічні реакції та припинення лікування через будь-які поб= 110;чні реакції. Частота припинення лікування через побічні реакції бул = 72; співставноn= 2; (10,4 % у пацієнтів, які отримували езетиміб у комбінації із симвастатиl= 5;ом, і 9,8 % у пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо). Частота міопатії/ра = 73;доміолізу станови = 83;а 0,2 % у пацієнтів, які отримували езетиміб у комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом, і 0,1 % у пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо. Послідовне підвищення трансамінаk= 9; (у 3 рази вище за ВМН) спостерігаl= 3;ося у 0,7 % пацієнтів, які отримували езетиміб у комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом порівняно з 0,6 % пацієнтів, які отримували = 87;лацебо (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>«Особливос&= #1090;і застосуванl= 5;я»).= У цьому дослідженнo= 0; не було статистичнl= 6; достовірноk= 5;о збільшення частоти попередньо визначених побічних реакцій, включаючи рак (9,4 % для езетимібу в комбінації = 79; симвастатиl= 5;ом, 9,5 % для плацебо), гепатит, хол= 077;цистектомі&= #1102; або ускладненнn= 3; жовчних кам = 77;нів або панкреатитm= 1;.

&#= 1044;ані лабораторнl= 0;х досліджень=

Під час контрольовk= 2;них клінічних досліджень монотерапіo= 1; клінічно значуще підвищення сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; (АЛТ та/або АСТ у 3 або більше разі = 74; вище за ВМН) було подібним у езетимібу (0,5= %) та плацебо (0,3 %). У дослідженнn= 3;х комбінованl= 6;ї терапії час = 90;ота появи становила 1,3<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'> % у пацієнтів, які супутнь = 86; приймали езетиміб та статин, та 0,4 % у пацієнтів, які приймал = 80; тільки статин. Поді= 073;не підвищення зазвичай було безсим = 87;томне, не пов’язан = 77; з холестазо = 84;, а показники поверталисn= 3; до початко = 74;о&#= 1075;о рівня після відміни терапії або при продовж = 77;нні лікування.

У клінічних дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;ося підвищення КФК у 10 або більше разі = 74; вище за ВМН у 4 із 1674 пацієнтів (0,2= %), які приймал = 80; тільки езетиміб, порівняно з 1 з 786 пацієнтів=
(0,1 %), які приймали плацебо, та у 1 з 917 пацієнтів (0,1 %), які приймали езетиміб супутньо зі статином, порівняно з 4 з 929 пацієнтів (0,4 %), які приймали тільки статин. Не було перева = 75;и у появі міопатії аб = 86; рабдоміоліk= 9;у при прийомі езетимібу порівняно з відповідноn= 2; групою контролю (плацебо або тільки статин).

= &#= 1055;овідомленн= я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Дуже важливо повідомлятl= 0; про підозрюванo= 0; побічні реакції, що виникли після реєст = 88;ації препарату. Ц= 077; дозволяє здійснюватl= 0; постійний моніторинг співвідношk= 7;ння «користь/ри = 79;ик» застосуванl= 5;я цього лікарськогl= 6; засобу. Ми звертаємосn= 3; до працівникіk= 4; системи охорони здоров’я з проханням повідомлятl= 0; про будь-які побічні реакції за допомогою національнl= 6;ї системи повідомленn= 0;.

Терм&= #1110;н придатностo= 0;. 5 років.

У = 84;ови зберігання.

Зберігk= 2;ти при температурo= 0; не вище 30 = °С. Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці у захищеному від вологи місці.

=

У = 87;аковка.

По 10 таблеток в блістері; по 3 або по 6, або по= ; 9 блістерів у = 082;артонній пачці.

Кате&= #1075;орія відпуску. З = 72; рецептом.=

Виро&= #1073;ник.

ЗАТ = 060;армацевтич&= #1085;ий завод ЕГІС.

Місц&= #1077;знаходженн= ;я в = 80;робника та адреса місця провадженнn= 3; його діяльності.

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелдo= 0;, 118-120, Угорщина.

М= 086;нотерапія езетимібом=
= Класи систем органів	= Побічні реакції	= Частота
З боку обміну речовин та харчування	зниженн= ;я апетиту	Нечасто= ;
З боку судинної системи	приплив= ;и; гіпертензі= 103;	Нечасто= ;
Порушен= ;ня з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостін= 085;я	кашель<= /o:p>	Нечасто= ;
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	абдомін= ;альний біль; діарея; метеоризм	Часто
диспепс= ;ія; гастроезоф= 072;геальний рефлюкс; нуд&= #1086;та	Нечасто= ;
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини	артралг= ;ія; м’язові спазми; біль у шиї	Нечасто= ;
Загальні порушення та реакції у місці введення	втома	Часто
біль у грудях, біль<= o:p>	Нечасто= ;
Лаборат= ;орні дослідженн= 103;	Підвище= ;ння АЛТ та/або АСТ; підвищення рівня креатинфос= 092;окінази в сироватці крові; підви&= #1097;ення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтрансфер= ази; результати функціонал= 100;них печінкових проб поза нормою	Нечасто= ;
Д= 086;даткові побічні реакції при супутньому прийомі езетимібу зі статином=
= Класи систем органів	= Побічні реакції	= Частота
З боку нервової системи	головни= ;й біль	Часто
паресте= ;зія	Нечасто= ;
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	сухість у роті; гастрит	Нечасто= ;
З боку шкіри та підшкірних тканин	свербіж= ;; висипання; кропив’янк= 072;	Нечасто= ;
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини	міалгія= ;	Часто
біль у спині; слабкість м’язів; біль у кінцівках	Нечасто= ;
Загальн= ;і порушення та реакції у місці введення	астенія= ;; периферичн= 110; набряки	Нечасто= ;
Лаборат= ;орні дослідженн= 103;	Підвище= ;ння АЛТ та/або АСТ	Часто
Післяреє&#= 1089;траційний період (зі статином аб&#= 1086; без нього)=
Класи систем органів	Побіч&= #1085;і реакції	Часто&= #1090;а=
= З боку системи кровотворе= 085;ня та лімфатич&#= 1085;ої системи= ;	тромбоц= ;итопенія=	Невідом= ;і
З боку імунної системи	= гіперчутлиk= 4;ість, включаючи висипання, кропив’= ;янку, анафілаксі= 102; та ангіоневро= 090;ичний набряк	Невідом= ;і
Психічн= ;і порушення	депресі= ;я	Невідом= ;і
З боку нервової системи	запамор= ;очення; парестезія	Невідом= ;і
= З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я	диспное= ;	Невідом= ;і
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	панкреа= ;тит; запор	Невідом= ;і
З боку печінки і жовчовивід= 085;их шляхів	гепатит= ;; холелітіаз; холецистит	Невідом= ;і
= З боку шкіри та підшкірних тканин<= /o:p>	мультиф= ;ормна еритема	Невідом= ;і
= З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини	= міалгія; міопатія/ра&#= 1073;доміоліз	Невідом= ;і
= Загальні порушення та реакції у місці введення	астенія= ;	Невідом= ;і