ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосування лікарського засобу

ПЕНТОКСИФІЛ= ІН-ДАРНИЦЯ

(PENTOXIFYL= LINE-DARNITSA)

<= /b>

<= /b>

Склад:<= /b>

діюча речовина: pentoxifylline;

1 таблетка містить пентокс= ифіліну 200 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль картопляний, повідон<= /span>, кальцію стеарат.

=

Лікарська форма. Таблетки.

Осн= овні фізико-хімічні властивості: таб= летки білого кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, фаскою та рискою.<= /o:p>

=

Фармакотерапевтична група.

Периферичні вазодилататори. Похідні пурин= у. Код АТХ C04A D03.

=

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Пен= токсифілін є похідною речовиною метилксантину. Меха= нізм дії пентоксифіліну пов’язаний з пригніченням фосфодіестерази і накопиченням ц= АМФ у клітинах гладкої мускулатури судин, клітинах крові, а також в інших ткани= нах і органах. Пентоксифілін гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх гнучкість, зменшує підвищену концентрацію фібриногену у плазмі крові та підсилює фібриноліз, що зменшує в’язкість крові і покращує її реологічні властивості. Крім того, пентоксифілін спричиняє слабку м= іотропну судинорозширювальну дію, дещо зменшує загальний периферичний судинний опір = та має позитивний інотропний ефект. Внаслідок застосування пентоксифіліну поліпшується мікроциркуляція та наповнення тканин киснем, найбільш= ою мірою у кінцівках, центральній нервовій системі, помірно – у нирках. Лікарський засіб незначно розширює коронарні суди= ни.

Фармакокінетика.

Після прийому всереди= ну лікарський засіб практично повністю абсорбується зі шлунково-кишкового трак= ту. Максимальна концентрація пентоксифіліну і його основного метаболіту (метаболіт I) досягається через 1 годину після застосування. Лікарському засобу притаманний феномен «першого проходження» через печінку. Біодоступність незміненої речови= ни становить у середньому 19 % (коливання від 6 до 32 %). Основний фармакологічно активний метаболіт 1-(5-гідроксигексил)-3,7-диметилксантин (метаболіт I) визначається у плазмі крові у концентрації, що перевищує у 2 рази концентрацію незміненої речовини, і перебуває з ним у стані зворотної біохімічної рівноваги. Пентоксифілін та його метаболіт слід розглядати як ак= тивне ціле, тому можна вважати, що біодоступність акт= ивної речовини значно вища.

Період напіввиведення пентоксифіліну становить 1,6 години.

Пен= токсифілін метаболізується повністю, понад 90 % виводиться нирками у вигляді некон’югованих водорозчинних полярних метаболітів. Менше 4 % застосованої дози виводиться з калом. У пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок екскреція метаболітів уповільнена. У пацієнтів із порушеною функцією печінки відзначено подовження періоду напіввиведення пен= токсифіліну і підвищення його біодоступності.

=

Клінічні характеристики.

Показання.<= o:p>

Атеросклеротична енцефалоп= атія; ішемічний церебральний інсульт; дисциркуляторна= енцефалопатія; порушення периферичного кровообігу, зумовлені атеросклерозом, цукровим діабетом (включно з діабетичною ангіопатією), запаленням; трофічні розлади у тканинах, пов’язані з ураженням вен або порушенням мікроциркуляц= ії (посттромбофлебітичний синдром, трофічні виразк= и, гангрена, відмороження); облітеруючий ендартериїт; ангіонейропатія (хвороба Р= ейно); порушення кровообігу ока (гостра, підгостра, хр= онічна недостатність кровообігу у сітківці і судинній оболонці ока); порушення фун= кції внутрішнього вуха судинного генезу, які супрово= джуються зниженням слуху.

Протипоказання.

·         Підвищена чутливість до пентоксифіліну, до інших метилкс= антинів або до будь-якої з допоміжних речовин;

·         масивні кровотечі (ризик посилення кровотечі);

·         крововиливи у сітківку ока (я= кщо під час лікування пентоксифіліном відбувається крововилив у сітківку ока, застосування лікарського засобу слід одразу припинити);

·         крововилив у мозок;

·         геморагічний діатез;

·         гострий інфаркт міокарда;

·         виразка шлунка та/або кишкові виразки.

<= /b>

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пентоксифілін посилює ефект= антигіпертензивних та інших судинорозширювальних речовин (інгібіто= ри АПФ, нітрати), що може спричинити тяжку артеріальну гіпотензію. При одночасному застосуванні з адренерг= ічними лікарськими засобами та гангліо= блокаторами може спостерігатися значне зниження артеріального тиску. =

Одночасне застосування адренергічних речовин або ксантинів призводить до збудження центральної нервової системи.

Вищі дози пентоксифіліну потенціюють ефект інсуліну та пероральних гіпоглікемічних речовин. Через ризик гіпоглікемії рекомендується частіше вимірювати рівень глюкози у крові та з часом провести корекцію антидіабетичної терапії.

Пентоксифілін підвищує част= оту ускладнень крововиливів у пацієнтів, які одночасно лікуються антикоагулянтами, антитромбоцитарними = та тромболітичними речовинами. Паціє= нтам, яких одночасно лікують антикоагулянтами, необхідно частіше вимірювати протромбіновий час.

У постмаркетинговому періоді повідомлялося про випадки підвищення антикоагулянтної активності у пацієнті= в, які одночасно отримували лікування пентоксифіліном та антагоністами вітаміну К. Коли призначається або змінюється дозування пентоксифіліну, рекомендується проводити контроль антикоагулянтної активності у цієї групи пацієнтів.

Циметидин підвищує концентрацію пентоксифіліну у плазмі крові, внаслідок чого зростає ризик розвитку побічн= их реакцій. Інші антагоністи Н₂-рецепторів (фамотидин, ранітидин і нізатидин) значно менше впливають на метаболізм пентоксифіліну.<= /span>

Одночасне застосування пент= оксифіліну і теофіліну може призвести до збільшення концентрації теофіліну у сироватці крові. Тому необхідно стежити= за концентрацією теофіліну у сироватці крові і у разі необхідності зменшувати = його дозу.

Одночасне застосування пентоксифіліну і кеторолаку може призвести до збільшення протромбінового часу і підвищити ризик кровотечі. Р= изик кровотечі може також збільшуватися при сумісному застосуванні пентоксифілін= у і мелоксикаму. Тому одночасне лікува= ння цими препаратами не рекомендується.

Ципрофлоксацин гальмує метаболізм пентоксифіліну у печінці, тому одночасне введення пентоксифіліну і ципрофлоксацину може призвести до збільшення концентрації пентоксифіліну у сироватці крові. При необхідності проведення одночасного лікування пентоксифіліном і ципрофлоксацином рекомендується вдвічі зменшити дозу пентоксифіліну.

Антациди: для пацієнтів із шлунково-кишковими побічними ефектами антациди можна призначати з пентоксифіліном. У порівняльному дослідженні біодоступності антациди не змінювали абсорбцію пентоксифіліну.

Інгібітори агрегації тромбоцитів: через підвищений ризик виникнення кровотечі одночасне застосування інгібіторів агрегації тромбоцит= ів (наприклад, клопідогрелю, = ептифібатиду, тирофібану, епопростенолу<= /span>, ілопросту, абциксимабу, <= span class=3DSpellE>анагреліду, нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ= ), окрім селективних інгібіторів ЦОГ-2, ацетилсаліцилатів= (ацетилсаліцилової кислоти (АСК) / лізину ац= етілсаліцілату (ЛАС), тиклопідину, дипіри= дамолу) із пентоксифіліном слід проводити з обережністю= .

=

Особливості застосування.

При перших ознаках розвитку анафілактичної= /анафілактоїдної реакції лікування препаратом слід припинити та звернутися за допомогою до лікаря.

У разі застосування п= ентоксифіліну пацієнтам із хронічною серцевою недостатністю попередньо слід досягти фази компенсації кровообігу.

У пацієнтів, які страждають на цукровий ді= абет і отримують лікування інсуліном або пероральними антид= іабетичними засобами, при застосуванні високих доз препарату можливе посилення впливу ц= их лікарських засобів на рівень цукру у крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У цих випадках слід зменшити дозу інсуліну або пероральних протидіабетичних засобів і особливо ретельно доглядати за пацієнтом.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які одночасно застосовують пент= оксифілін та ципрофлоксацин (див. розділ «Взаємодія з інш= ими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Хворим на системний червоний вовчак (СЧВ) = або з іншими захворюваннями сполучної тканини пентоксифілі= н можна призначати тільки після ґрунтовного аналізу можливих ризиків і корист= і.

Оскільки під час лікування пентоксифіліном існує ризик розвитку апластичної анемії, потріб= ен регулярний контроль загального аналізу крові.

У пацієнтів із нирковою недостатністю (клі= ренс креатиніну менше 30 мл/хв) або тяжкою дисфункцією печінки виведення пентоксифіліну може бути уповільненим. Потрібен належний моніторинг.

Особливо уважне спостереження необхідне за пацієнтами:

· із тяжкими серцевими аритміями;=

· із інфарктом міокарда;

· із артеріальною гіпот= ензією;

· із вираженим атеросклерозом церебральних та коронарних судин, особливо при супутній артеріальній гіпертензії та порушен= нях серцевого ритму. У таких пацієнтів при застосуванні лікарського засобу можл= иві напади стенокардії, аритмії та артеріальна гіпертензія.

· із нирковою недостатністю (кліренс креатин= іну нижче 30 мл/хв);

· із тяжкою печінковою недостатністю;

· із високою схильністю до кровотеч, зумовле= ною, наприклад, лікуванням антикоагулянтами або порушеннями згортання крові. Щодо кровотеч – див. розділ «Протипоказання»;

· із виразкою шлунка та дванадцятипалої кишк= и в анамнезі, пацієнтів, які нещодавно перенесли оперативне лікування (підвищен= ий ризик виникнення кровотечі, у зв’язку з чим потрібен систематичний контроль рівня гемоглобіну та гематокриту);

· які одночасно лікуються пентоксифіліном та антивітамінами К (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);

· які одночасно лікуються пентоксифіліном та протидіабетичними засобами (див. розділ «Вза= ємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Оскільки лікарський засіб містить лактозу, його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбці= ї.

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Оскільки не існує достатнього досвіду застосування пентоксифіліну вагітним жінкам, його не слід призначати у період вагітності= .

Пентоксифілін у незначних кількостях проникає у гр= удне молоко. При необхідності лікування пентоксифіліном слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні пентоксифіліну можуть виникнути по= бічні реакції (запаморочення, нечіткість зору), на період прийому лікарського зас= обу слід утриматися від керування транспортними засобами та виконання інших роб= іт, що потребують концентрації уваги.

=

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб слід призначати по 2–4 таблетки 2–3 рази на добу. Таблетки слід вживати після їд= и, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Максимальна добова до= за не повинна перевищувати 1200 мг (6 таблеток).

У разі виникнення артеріаль= ної гіпотензії, негативних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту або централ= ьної нервової системи, початкова доза може бути знижена до 100 мг пентоксифіліну= 3 рази на добу.

При порушеннях ниркової фун= кції (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) застосовується знижена на 50–70 % доза, відповідно до індивідуальної чутливості.

Пацієнтам із тяжкою печінко= вою дисфункцією також необхідне зменшення дозування згідно з індивідуальною чутливістю.

У пацієнтів з артеріальною гіпотензією, а також у пацієнтів із ризиком різкого зниження артеріального тиску (наприклад, з ураженням коронарних артерій або з вираженим стенозом церебральних артерій) лікування слід розпочинати з низьких доз, поступово підвищуючи їх до настання терапевтичного ефекту.

Лікарський засіб у таблетках може бути призначений як доповнення до парентерального введення або як підтримувальна терапія після його внутрішньовенного введення.

Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально.

<= /b>

Діти= .

Через відсутність достатнього клінічного досвід= у лікарський з= асіб не показаний для застосування дітям.

Передозування.

Симптоми: початкові симптоми гострого передозування пентоксифіліном можуть включати нудоту, запаморочення, тахікардію або зниження артеріального тиску. Надалі можливі підвищення температури, гарячка, збудження, припливи, втрата свідомості, аритмія, арефлексія, тоніко-клонічн= і судоми та блювання «кавовою гущею» як ознака шлунково-кишкової кровотечі.

Лікування: у разі передозування слід припинити подальше системне всмоктування пентоксифіліну шляхом первинного видалення (наприклад, промивання шлунка) або затримки його всмоктування (наприклад, застосування активованого вугілля). Специфічний антидот невідомий.

З метою лікування гострого передозування і попередження виникнення ускладнень необх= ідне загальне і специфічне інтенсивне медичне спостереження і вжиття терапевтичн= их заходів.

Побічні реакції.

З боку орга= нів зору: порушення зору, нечіткість зору, скотома, сльозотеча, кон’юнктивіти, крововиливи у сітківку, відшарування сітківки.

З боку орга= нів слуху та вестибулярного апарату: біль у вухах.

З боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові розлади, бі= ль у животі, відчуття тиску у шлунку, нудота, блювання, діарея, метеоризм, анорексія, атонія кишечника, запор, сухість у горлі, спрага, порушення смаку, слинотеча.

З боку печі= нки і жовчовивідних шляхів: внутріш= ньопечінковий холестаз, загострення холециститу, холестатичний гепатит.
З боку нервової системи: головний б= іль, мігрень, запаморочення, тривожність, неспокій, порушення сну, судоми, асептичний менінгіт (при застосуванні високих доз), тремор, парестезії, збудження, галюцинації.<= /p>
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмія, кардіалгія, перифери= чні набряки, стенокардія, зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, задишка, крововилив (наприклад, у шкіру, слизові оболонки, шлунок, кишечник).

З боку кров= і та лімфатичної системи: тромбоц= итопенія з тромбоцитопенічною пурпурою, лейкопені= я/нейтропенія, панцит= опенія, що може мати летальний наслідок, гіпофібриногенемія, анемія, апла= стична анемія; кровотечі з судин шкіри, слизових оболонок, шлунка, кишечника, носа= .

З боку імун= ної системи: алергічні реакції, включаючи анафілактичні та ана= філактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок, свербіж, гіперемія шкіри, кропив’янка, висипання, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла) і синдром Стівенса-Джонсона.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини: алергічні шкірні реакції, гіперемія шкіри обличчя (припливи) і верхньої частини грудної клітки, набря= ки, підвищена ламкість нігтів, виси= пи (у т. ч. везикульозні).

Загальні розлади: нездужання, збільшення та болючість залоз у горлі та на шиї, ларингіт,= закладеність носа, зменшення/збільшення маси тіла, га= рячка, гіпертермічний синдром, гіпоглікемія, підвищена пітливість.

Лабораторні показники: підвищення активності печінк= ових трансаміназ (АЛТ, АСТ, ЛДГ) і лужної фосфатази.=

&nb= sp;

Пов= ідомлення про підозрювані побічні реакції.=

Повідомлення про підозрювані побічні реакції пі= сля реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжува= ти моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засо= бу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упак= овці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаков= ки в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. <= /span>ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.