ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&n= bsp;

ДИФЛЮК&#= 1040;Н^Ò

(DIFLUCAN^=
Ò)

Склад: <= /i>

дію= ;ча речовина: флуко= ;назол / fluconazole; =

1 мл розчину містить 2 мг флуконазолm= 1;;

допомі&#= 1078;ні речовини: натрі= ;ю хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарс&#= 1100;ка форма. Розчин для інфузій.

Осн= ;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: проз = 86;рий безбарвний розчин без видимих частинок, що відповідає вимогам стандартів для парентералn= 0;них розчинів, у прозорих флаконах із нейтральноk= 5;о скла.

Фар= ;макотерапе = 74;тична група. Протигрибк&= #1086;ві засоби для системного застосуванl= 5;я. Похідні триазолу. Ко= 076; АТХ J02A <= /span>C01.

Фарма= ;кологічні властивостo= 0;.

Фармакоди= 085;аміка.

Механ= ;ізм дії.

Флукон&#= 1072;зол є протигрибкl= 6;вим засобом кла = 89;у триазолів. Первинним механізмом його дії є пригніченнn= 3; грибкового 14-альфа-ланос&= #1090;ерол-деметl= 0;лювання, опосередкоk= 4;аного цитохромом Р450, що є невід’ємниl= 4; етапом біос = 80;нтезу грибкового ергостеролm= 1;. Акумуляція 14-альфа-метил-= стеролів корелює з подальшою втратою ергостеролm= 1; мембраною грибкової клітини та м= 086;же відповідатl= 0; за протигрибкl= 6;ву активність флуконазолm= 1;. Флуконазол = 08; більш селек = 90;ивним до грибкови = 93; ферментів цитохрому Р450, ніж до різни= 093; систем ферментів цитохрому Р450 ссавців.

Застосуван&= #1085;я флуконазолm= 1; у дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на рівень тест = 86;стерону у плазмі крові у чоловіків або на рівен= 100; ендогенних стероїдів у жінок репро = 76;уктивного віку. Флуконазол = 91; дозі 200–400 мг нk= 2; добу не проявляє клінічно значущого впливу на рівень ендогенних стероїдів або на відповідь н = 72; стимуляцію адренокортl= 0;котропного гормону (АКТГ) у здорових до = 73;ровольців чоловічої статі.

Дослідженн&= #1103; взаємодії з антипіриноl= 4; продемонстl= 8;ували, що застосув = 72;ння 50 мг флуконазолm= 1; разово чи ба= 075;аторазово не впливає н= 072; метаболізм антипірину.

Чутли= ;вість in vitro.

Флукон&#= 1072;зол in vitro демонструє протигрибкl= 6;ву активність стосовно кл= 10;нічно поширених видів Candida (включаючи C. albicans, C. parapsilosis, C. tropicalis). C. glabrata демон= ;струє знижену чутливість до флуконаз = 86;лу, а C<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk62760445'>. krusei та C<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk62760445'>. auris є стійкими д= 086; флуконазолm= 1;. Міні = 84;альні інгібуючі концентрацo= 0;ї та епідеміо = 83;огічне порогове значення згідно EUCAST (ECOFF) для флуконазолm= 1; стосовно C. g= uilliermondii вищі, ніж стосовн = 86; C. albicans<= /span>. <= /span>

Також флуконазол in vitro демонструє активність як проти Cryptococcus neoformans та Cryptococcus gattii, так і проти ендемічних пліснявих грибів Blastomices dermatitidis, Coccidioides immitis, Histoplasma capsulatum та Paracoccidioides&nbs= p;brasiliensis.

Взаєм= ;озв’язок фармакокінk= 7;тичних і фармакоди = 85;амічних властивостk= 7;й.

Відпов&#= 1110;дно до результатіk= 4; досліджень на тваринах, існує кореляція між мінімальноn= 2; інгібуючою концентрацo= 0;єю та ефективн= 10;стю проти експерименm= 0;альних моделей мік = 86;зів, спричинениm= 3; видами Candida. Відповідно до результатіk= 4; клінічних досліджень, існує лінійна залежність між AUC та дозою флуконазолm= 1; (приблизно 1:1). Також існує прямий, але недостатніl= 1; зв’язок між AUC або дозою та позитивною клінічною відповіддю на лікуванн= 03; орального кандидозу т = 72; меншою міро= 02; – кандидемі= 11;. Аналогічно лікування інфекцій, спричинениm= 3; штамами, до яких флуконазол = 76;емонструє високу мінімальну інгібуючу к = 86;нцентрацію, є менш задовільниl= 4;.

Механ= ;ізм резистентнl= 6;сті.

Мікроо&#= 1088;ганізми роду Candid= a демонструюm= 0;ь численні механізми резистентнl= 6;сті до азольних протигрибкl= 6;вих засобів. Флу= 082;оназол демонструє високу мінімальну = 10;нгібуючу концентрацo= 0;ю проти штамі = 74; грибів, які мають один або більше механізмів = 88;езистентно&#= 1089;ті, що негативн = 86; впливає на е= 092;ективність in vivo та в клінічній практиці.=

У зазвичай чутливих видів Candida найчастіши&= #1084; є механізм розвитку резистентнl= 6;сті, в якому задіяні цільові ферменти аз = 86;лів, відповідалn= 0;ні за біосинте = 79; ергостеролm= 1;. Резистентнo= 0;сть може бути обумовлена мутаціями, посиленням продукції ферменту, механізмамl= 0; ефлюксу препарату або розвитком компенсатоl= 8;них шляхів.

Повідо&#= 1084;лялося про суперінфекm= 4;ії Candida spp., спричинені іншими ніж C. albicans ви= 076;ами, що часто мають знижену чутливість (C. glabrata) або є стійкими (напри = 82;лад, C. krusei, C. auris) до флуконазолm= 1;. Для лікування таких інфек = 94;ій слід застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ні протигрибкl= 6;ві засоби. Механізми резистентнl= 6;сті ще не до кінця вивчені в деяких прир = 86;дно стійких (C. krusei) або нових (C. auris) видів= ; Candida.

К= онтрольні точки EUCAST (Європейсь&= #1082;ого комітету з досліджень чутливості до антимікробl= 5;их засобів). <= /o:p>

Ба= 079;уючись на дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої інформації, чутливості i= n vitro та клінічної відповіді, було визнач = 77;но контрольні точки для флуконазолm= 1; для мікроорган= 10;змів роду Candid= a (Супровіднl= 0;й роз’яснюваl= 3;ьний документ EUCAST дл&#= 1103; флуконазолm= 1; (2020) – версія 3; Європейськl= 0;й комітет із досліджень чутливості до антимікробl= 5;их засобів, Протигрибкl= 6;ві засоби, Таблиці контрольниm= 3; точок для інтерпретаm= 4;ії МІК, версія 10.0, набув чинності 04.02.2020 р.). Вони були розподіленo= 0; на контрольні точки, що не пов’язані і = 79; певним видо = 84;, які більшою мірою визначалисn= 3; на основі фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої інформації = 10; не залежать від розподілу н = 72; певні види з= 072; мінімальноn= 2; інгібуючою концентрацo= 0;єю, та на контро= 083;ьні точки, пов’язані з певним видо = 84;, що найчастіше асоціюютьсn= 3; із інфекціями = 91; людини. Ці контрольні точки наведені ни = 78;че.

Пр&= #1086;тигрибкови= ;й засіб

Конт = 88;ольні точки, пов’я&= #1079;ані із певним видом,

S ≤ / R > у мг/л

Конт = 88;ольні точки, не пов’язані з певним видо&#= 1084;,^a

S ≤ / R > у мг/л

Candida albicans

Candida
dubliniensis

Candida glabrata

Candida krusei

Candida parapsilosis

Candida tropicals

Фл&= #1091;коназол
2/4<= /span>
2/4=
0,001*/16=
--

2/4
2/4
2/4<= /span>

S =3D чутливий;=

R =3D резистентнl= 0;й;

a – контрольні точки, що не пов’язані і = 79; певним видо = 84;, які більшою мірою визначалисn= 3; на основі фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої інформації = 10; не залежать від розподі = 83;у на певні вид= 080; за мінімальноn= 2; інгібуючою концентрацo= 0;єю. Вони досліджуваl= 3;ись лише у мікро= 086;рганізмів, у яких не існує специфічноo= 1; контрольноo= 1; точки;

-- дослідженнn= 3; чутливості не рекомендовk= 2;ні, оскільки даний вид не є метою лікарської = 90;ерапії;

* Ус&= #1110; показники <= span style=3D'mso-fareast-language:EN-GB'>C.&= nbsp;glabrata в категорії І. МІК проти C.&= nbsp;glabrata слід оцінювати я = 82; резистентнo= 0;, коли вони пе= 088;евищують 16 мг= ;/л. Категорія чутливості (≤ 0,001 мг/л) використовm= 1;ється лише для запобіганнn= 3; помилкової класифікацo= 0;ї штамів І як штамів S. І – чутливий за умови підвищеної експозиції: мікроорганo= 0;зм належить до категорії «чутливий з = 72; умови підвищеної = 77;кспозиції» у разі, коли існує висок = 72; ймовірністn= 0; терапевтичl= 5;ого успіху, оскільки експозиція препарату була збільшена з = 72; рахунок корекції ре = 78;иму дозування або його концентрацo= 0;ї у вогнищі інфекції.=

Фарма= ;кокінетика.

Фармак&#= 1086;кінетичні властивостo= 0; флуконазолm= 1; є подібними при внутрішньоk= 4;енному і пероральн = 86;му застосуванl= 5;і.

Абсор= ;бція.

Флукон&#= 1072;зол добре всмоктуєтьl= 9;я при перорал= 00;ному застосуванl= 5;і, а рівень препарату у плазмі кров= 10; і системна біодоступнo= 0;сть перевищуютn= 0; 90 % рівня флуконазолm= 1; у плазмі крові, що досягаєтьсn= 3; при внутрішньоk= 4;енному введенні пр = 77;парату. Одночасне вживання їж= 10; не впливає н= 072; всмоктуванl= 5;я препарату при його пер= 086;ральному застосуванl= 5;і. Пікова концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; через 0,5–1,5 год= ;ини після прийому препарату натщесерце. Концентрацo= 0;я препарату у плазмі кров= 10; пропорційнk= 2; дозі. Рівноважна 90 % концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; на 4-5 добу лікування препаратом при багатор = 72;зовому застосуванl= 5;і один раз на д&#= 1086;бу. Рівноважна концентрацo= 0;я на рівні 90 % до= сягається на другий день лікування при застосу = 74;анні у перший ден= 100; навантажувk= 2;льної дози, що вдвічі перевищує звичайну добову дозу.

Розпо= ;діл.

Об’єм розподілу приблизно дорівнює загальному вмісту рідини в організмі. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; низьке (11–12 %).

Флукон&#= 1072;зол добре проникає в усі дослідж = 91;вані рідини організму. Рівень флуконазолm= 1; у слині та мокротинні = 08; подібним до концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10;. У пацієнтів, хворих на грибковий менінгіт, рівень флук = 86;назолу у спинномозкl= 6;вій рідині дося = 75;ає 80 % концентрацo= 0;ї у плазмі крові.

Високі концентрацo= 0;ї флуконазолm= 1; у шкірі, що перевищуютn= 0; сироватковo= 0;, досягаютьсn= 3; у роговому шарі, епідермісі, дермі та поті. Флукон= 072;зол накопичуєтn= 0;ся у роговому шарі. При застосуванl= 5;і дози 50 мг 1 раз на добу концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; після 12 днів лікування с = 90;ановила 73 = мкг/г, = 072; через 7 д&= #1085;ів після завершення лікування концентрацo= 0;я все ще становила 5,8<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'> мкг/г. При застосуванl= 5;і дози 150 м&= #1075; 1 раз на тиждень концентрацo= 0;я флуконазолm= 1; на 7 день лікування становила 23,4= мкг/г; через 7 д&= #1085;ів після застосуванl= 5;я наступної дози концен = 90;рація все ще становила 7,1<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'> мкг/г.

Концен&#= 1090;рація флуконазолm= 1; в нігтях після 4 м&= #1110;сяців застосуванl= 5;я 150 мг 1 раз нk= 2; тиждень становила 4,05 мкг/г у здорових добровольцo= 0;в та 1,8 мкг/г при захворюванl= 5;ях нігтів; флуконазол визначався = 91; зразках ніг = 90;ів через 6 м&= #1110;сяців після завершення терапії.

Біотр= ;ансформаці= 03;.

Флукон&#= 1072;зол метаболізуn= 8;ться незначною м= 10;рою. При введенн= 10; дози, мічено= 111; радіоактивl= 5;ими ізотопами, лише 11 % флуконазолm= 1; екскретуєтn= 0;ся з сечею у зміненому вигляді. Флуконазол = 08; помірним інгібітороl= 4; ізоферментo= 0;в CYP2С9 та CYP3А4, а також потуж = 85;им інгібітороl= 4; ізоферментm= 1; CYP2С19.

Вивед= ;ення.

Період напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; із плазми кров= 10; становить близько 30 годин. Більша частина препарату виводиться нирками, причому 80 % введеної дози виявляєтьсn= 3; у сечі в незміненомm= 1; стані. Кліренс флуконазолm= 1; пропорційнl= 0;й до кліренсу креатиніну. Циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4; не виявлено.

Тривал&#= 1080;й період напіввиведk= 7;ння препарату з плазми кров= 10; дає можливість разового за = 89;тосування препарату при вагінальноl= 4;у кандидозі, а також застосуванl= 5;я препарату 1 раз на тиждень при інших показаннях.

Нирко= ;ва недостатніl= 9;ть.

У пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації
< 20 мл/хв) періоk= 6; напіввиведk= 7;ння збільшуєтьl= 9;я з 30 = ;годин до 98 годин= ;. Тому цій категорії пацієнтів необхідно зменшити дозу флуконазолm= 1;. Флуконазол видаляєтьсn= 3; шляхом гемодіалізm= 1;, та меншою мірою – шлях= 086;м інтраперитl= 6;неального діалізу. Сеанс гемод= 10;алізу тривалістю 3&nb= sp;години знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 = %.

Лактаці&= #1103;.

Концентра = 94;ії флуконазолm= 1; у плазмі і материнськl= 6;му молоці впродовж 48 годин післ= 103; прийому одноразовоo= 1; дози 150 мг препарату Д = 80;флюкан оцінювали у ході фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; за участю десяти жіно = 82; у періоді лактації, як= 110; тимчасово або постійн = 86; припинили годувати своїх немов = 83;ят груддю. У материнськl= 6;му молоці флуконазол виявили у середній концентрацo= 0;ї приблизно 98 % від тої, що відзначали = 91; плазмі мате = 88;і. Через 5,2 годин після прийому доз = 80; середня пікова концентрацo= 0;я у материнськl= 6;му молоці становила 2,61 мг/л. Добова доза флуконазолm= 1;, отримана немовлям з материнськl= 6;го молока (якщо прийняти середнє споживання молока за 150 мл/кг/добу), розрахованk= 2; на основі се= 088;едньої пікової концентрацo= 0;ї у молоці, що дорівнює 0,39 мг/кг/добу, становить приблизно 40 % від дози, рекомендовk= 2;ної новонароджk= 7;ним (віком < 2 тижнів), або 13 % від дози, рекоме= 085;дованої немовлятам для лікування кандидозу слизових оболонок.

Діти.

Дані з фармакокінk= 7;тики були оцінен= 10; у 113 дітей під час 5 дослі= ;джень: 2 <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>дослі= ;дження разового застосуванl= 5;я, 2 <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>дослі= ;дження багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я та 1 дослі= ;дження недоношениm= 3; новонароджk= 7;них.

Після введення 2–8 мг/кг флуконазолm= 1; дітям віком від 9 місяц= ;ів до 15 років= ; AUC становила близько 38 мкг*год/мл нk= 2; 1 мг/кг дози. Після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я середній період напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; із плазми кров= 10; варіювався між 15 та 18 годинами; об’єм розподілу становив 880 мл/кг. Більш тривалий період напіввиведk= 7;ння з плазми крові, що становив приблизно 24 години, був після разового застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;. Цей показни = 82; є співставн = 80;м з періодом напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; з плазми крові після разового застосуванl= 5;я дози 3 м&= #1075;/кг внутрішньоk= 4;енно дітям віком від 11 днів до 1= 1 місяці&#= 1074;. Об’єм розподілу у пацієнтів цієї віково= 11; групи становив близько 950 мл/&= #1082;г.

Досвід застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; новонароджk= 7;ним обмежуєтьсn= 3; фармакокінk= 7;тичними дослідженнn= 3;ми 12 = недон= ;ошених дітей із терміном гестації пр = 80;близно 28 тижнів. Середній ві = 82; дитини при в= 074;еденні першої дози становив 24 години (від 9 до 36 годин); середня ваг = 72; при народженні становила 900 г (від 750 до 1100 г= ;). Для 7 паціє= ;нтів протокол дослідженнn= 3; було викона = 85;о. Максимум 5 внутрішньl= 6;венних ін’єкцій флуконазолm= 1; у дозі 6 м&= #1075;/кг вводили кожні 72 г&= #1086;дини. Середній період напіввиведk= 7;ння становив 74 години (= 44–185) в перший день, потім з&#= 1085;изився до 53 годин (30–131) на 7-й день та до 47 (27–68) на 13-й день. Площа під кривою (мкг*год/мл) становила 271<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'> (173–385) в перший день, збільшиласn= 3; до 490 (292–734) на 7-&= #1081; день, потім знизи = 83;ася до 360 (167–566) на 13-й день. Об’єм розподілу (мл/кг) становив 1183 (1070–1470) у перший день, збільшувавl= 9;я до 1184 (510–2130) на 7-= й день та до 1328 (1040= 211;1680) на 13-й день.

Паціє= ;нти літнього віку.

Фармак&#= 1086;кінетичне дослідженнn= 3; проводили з = 72; участю 22 пацієнтів (віком від 65 років), які застосовувk= 2;ли 50 мг флуконазолm= 1; перорально. 10 = паціє= ;нтів одночасно застосовувk= 2;ли діуретики. C_{max<=
/sub>
становила 1,54}= мкг/мл та досягалася протягом 1,3 години після застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;. Середня AUC становила 76,4±= ;20,3 мкг*год/= мл. Середній період напіввиведk= 7;ння – 46,2&nb= sp;годин= ;и. Ці фармакокінk= 7;тичні показники є = 074;ищими порівняно і = 79; аналогічниl= 4;и у здорових добровольцo= 0;в молодшого віку. Одночасне застосуванl= 5;я діуретиків не мало значного впливу на C_max та AUC. Також кліренс креатиніну (74 мл/хв), відсоток флуконазолm= 1;, що екскретуваk= 4;ся із сечею у незміненомm= 1; вигляді (0–24 г&= #1086;дини, 22 %), та нирковий кліренс флуконазолm= 1; (0,124 мл/хв/ = 82;г) у пацієнтів даної вікової групи були нижчими, ніж аналогічні показники у молодших добровольцo= 0;в. Тому зміни фармакокінk= 7;тики у пацієнтів літнього віку очевидно залежать ві = 76; параметрів функцій нирок.

Кліні= ;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

Дифлюкан^® показаний для лікування т = 72;ких грибкових інфекцій у дорослих (ди= 074;. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»):

– криптокок= овий менінгіт (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

– кокцидiоїдо = 79; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

– інвазивні кандидози;=

– кандидози слизових оболонок, включаючи канди= 076;оз ротоглотки та кандидоз стравоходу, кандидурія, хронічний кандидоз шк= 10;ри і слизових оболонок;=

– хро= ;нічний атрофічний кандидоз ротової порожнини (кандидоз, спричинениl= 1; використанl= 5;ям зубних протезів) пр= 080; неефективнl= 6;сті гігієни ротової порожнини або мі= ;сцевої терапії.

Дифлюкан^{®
показаний
для профіла
=
82;тики
таких
захворюванn=
0;
у дорослих,
як:}

– рецидив криптококоk= 4;ого менінгіту у пацієнтів з високим ризиком йог = 86; розвитку;=

– рецидив кандидозу ротоглотки або стравох = 86;ду у пацієнтів = 079; ВІЛ з високи= 084; ризиком йог = 86; розвитку;=

– профілактиl= 2;а кандидозниm= 3; інфекцій у п= 072;цієнтів із тривалою нейтропеніn= 8;ю (наприклад, пацієнтів з= 10; злоякіснимl= 0; захворюванl= 5;ями крові, які отримують х= 10;міотерапію, або пацієнтів при трансплантk= 2;ції гемопоетичl= 5;их стовбуровиm= 3; клітин) (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;. Фармакодин&= #1072;міка»).

Дифлюкан^® показаний д= 10;тям від народже = 85;ня для лікування кандидозів слизових оболонок (кандидоз ротоглотки, кандидоз ст = 88;авоходу), інвазивних кандидозів, криптококоk= 4;ого менінгіту т = 72; для профілактиl= 2;и кандидозниm= 3; інфекцій у пацієнтів з= 10; зниженим імунітетом. Препарат можна застосовувk= 2;ти як підтриму = 74;альну терапію для попередженl= 5;я рецидиву криптококоk= 4;ого менінгіту у дітей із високим риз = 80;ком його розвитку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Терапію препаратом Дифлюкан^® можна розпочинатl= 0; до отриманн= 03; результатіk= 4; культуральl= 5;их та інших лабораторнl= 0;х досліджень; = 086;днак після отримання результатіk= 4; протиінфек&#= 1094;ійну терапію слі = 76; скоригуватl= 0; відповідниl= 4; чином.

Протип&#= 1086;казання.

Гіперчутли&= #1074;ість до флуконазолm= 1;, інших азоль = 85;их сполук або до будь-якої з допоміжних речовин пре = 87;арату, зазначених = 74; розділі «Ск = 83;ад».

Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та терфенад = 80;ну пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь флуконазол багаторазоk= 4;о у дозах 400 мг/добу та вище (згідно з результатаl= 4;и дослідженнn= 3; взаємодії багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я).

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інших лік= 072;рських засобів, що подовжують інтервал QT та метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; ферменту CYP3А4 (наприклад цизаприду, астемізолу, пімозиду, хінідину та еритроміциl= 5;у) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаєм= ;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Протип&#= 1086;казано сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських = 79;асобів.

Циз= ;априд: повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; побічних ре = 72;кцій з боку серця, у тому числі про парокси = 79;мальну шлуночкову тахікардію типу «піруе = 90;» у пацієнтів, які одночасно застосовувk= 2;ли флуконазол та цизаприд. Контрольовk= 2;не дослідженнn= 3; продемонстl= 8;увало, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я 200 мг флуконазолm= 1; 1 раз на добу та 20 мг цизаприду 4 рази на добу призво = 76;ило до значного підвищення рівня цизап = 88;иду у плазмі крові та до подовження інтервалу QT. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та цизаприду протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Тер= ;фенадин: череk= 9; випадки розвитку тяжких серцевих ар = 80;тмій, спричинениm= 3; подовженняl= 4; інтервалу QTc, у пацієнтів, які застосо = 74;ували азольні протигрибкl= 6;ві лікарські засоби одно = 95;асно з терфенадинl= 6;м, були проведені д = 86;слідження взаємодії цих препаратів. = 059; ході одного дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу нk= 7; було виявлено подовження інтервалу QTc. Інше дослідженнn= 3; при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах 400 мг та 800 м&= #1075; на добу продемонстl= 8;увало, що застосув = 72;ння флуконазолm= 1; у дозах 400 мг на добу або вище значно підвищує рівень терфенадинm= 1; у плазмі крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів. Сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозах 400 мг або вище з терфенадинl= 6;м протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). При застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозах нижч= 077; 400 мг на добу одночасно з терфенадинl= 6;м слід провод = 80;ти ретельний моніторинг стану пацієнта.=

Аст= ;емізол: сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та астемізо = 83;у може зменши = 90;и кліренс астемізолу. Спричинене цим підвище = 85;ня концентрацo= 0;ї астемізолу = 91; плазмі кров= 10; може призвести д = 86; подовження інтервалу QT та у рідкісних випадках – д= 086; пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та астемізолу протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пім= ;озид та хінідин: сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та пімозиду або хінідин = 91; може призводити до пригніче = 85;ня метаболізмm= 1; пімозиду аб = 86; хінідину, хоча відповідниm= 3; досліджень in vitro та in vivo не проводили. Підвищення концентрацo= 0;ї пімозиду аб = 86; хінідину у плазмі кров= 10; може спричи = 85;яти подовження інтервалу QT та у рідкісн= 080;х випадках призводити до розвитку пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует». Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та пімозиду або хінідин = 91; протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ери= ;троміцин: одночасне застосуванl= 5;я еритроміциl= 5;у та флуконаз = 86;лу може призводити до підвищен = 85;я ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова = 90;ахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Застосуванl= 5;я комбінації = 94;их лікарських засобів протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезазнаm= 5;ених лікарських засобів.

Галофа&#= 1085;трин: флуконазол може спричинити підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; галофантриl= 5;у у плазмі крові за рахунок пригніченнn= 3; CYP3A4. Одночасне застосуванl= 5;я цих лікарських засобів мож = 77; призводити до підвищення ризику розвитку кардіотоксl= 0;чності (подовження інтервалу QT, пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует») та, як наслідок, до раптової серцевої смерті. Слід уникати застосуванl= 5;я комбінації = 94;их лікарських засобів (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»)

Сумісн&#= 1077; застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезаз = 85;ачених лікарських засобів вимагає обережностo= 0;.

Амі= ;одарон: одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; з аміодарон = 86;м може призвести д = 86; подовження = 10;нтервалу QT. Флуконазол слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти разом з аміодароноl= 4;, особливо у р= 072;зі призначеннn= 3; високої доз = 80; флуконазолm= 1; (800 мг).

Сумісн&#= 1077; застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та нижчезаз = 85;ачених лікарських засобів вимагає обережностo= 0; та коригуваннn= 3; дози.

- Вп = 83;ив інших лікарських засобів на флуконазол.

Дослідженн&= #1103; взаємодії продемонстl= 8;ували, що пероральне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; одночасно із вживання = 84; їжі, прийомо= 084; циметидину, антацидів або з подаль= 096;им опроміненнn= 3;м усього тіла для пересад = 82;и кісткового мозку не має клінічно значущого впливу на абсорбцію ф = 83;уконазолу.

Риф= ;ампіцин: одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та рифампіц = 80;ну призводило до зниження AUC на 25 % та скорочувалl= 6; період напіввиведk= 7;ння флуконазолm= 1; на 20 %. Тому для пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь рифампіцин, слід розглянути доцільністn= 0; підвищення = 76;ози флуконазолm= 1;.

Гід= ;рохлоротіа = 79;ид: у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тичної взаємодії одночасне багатократl= 5;е застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду здоровим добровольцn= 3;м, які отримували флуконазол, підвищувалl= 6; концентрацo= 0;ю флуконазолm= 1; у плазмі кров= 10; на 40 %. Такі параметри взаємодії н = 77; вимагають змін у режим= 110; дозування флуконазолm= 1; для пацієнтів, які одночасно отримують сечогінні засоби.

- Вп = 83;ив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби.

Флуконазол є помірним інгібітороl= 4; цитохрому P450 (CYP) ізоферментm= 1; 2C9 та 3A4. Флуконазол = 08; потужним інгіб= ітором ізоферментm= 1; CYP2С19. На додаток д= 086; спостережуk= 4;аних/докуме&#= 1085;тально підтверджеl= 5;их взаємодій, щ= 086; описані нижче, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з флуконазо = 83;ом існує ризик підвищення = 91; плазмі кров= 10; концентрацo= 0;й інших сполу = 82;, що метаболі = 79;уються CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4. Тому застосовувk= 2;ти такі комбін = 72;ції препаратів слід з обережністn= 2;; при цьому необхідно ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів. Пригнічуваl= 3;ьна дія флукона = 79;олу на ферменти зберігаєтьl= 9;я протягом 4–5 діб після його застосуванl= 5;я у зв’язку з його тривалим періодом напіввиведk= 7;ння (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Аль= ;фентаніл: під час одночасногl= 6; застосуванl= 5;я альфентаніl= 3;у у дозі 20 мкг/кг та флуконазолm= 1; у дозі 400 мг здоровим до = 73;ровольцям спостерігаl= 3;ося двократне з = 73;ільшення AUC₁₀, можливо, через інгібуваннn= 3; CYP3A4. Може бути необхідним = 82;оригування дози альфентаніl= 3;у.

Амітриптил= ;ін, нортриптилo= 0;н: фл= 091;коназол посилює дію амітриптилo= 0;ну та нортрипт = 80;ліну. Рекомендуєm= 0;ься вимірювати концентрацo= 0;ї 5-нортриптил= 110;ну та/або S-амітр&= #1080;птиліну на початку к= 086;мбінованої терапії та через 1 т&= #1080;ждень. У разі необхідносm= 0;і слід відкор = 80;гувати дозу амітриптилo= 0;ну/нортрипт&#= 1080;ліну.

Амфоте&#= 1088;ицин В: одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та амфотерици= ну h= 2; інфікова = 85;им мишам із нормальним імунітетом та інфікованиl= 4; мишам зі зниженим імунітетом = 76;ало такі результати: невеликий адитивний протигрибкl= 6;вий ефект при системній інфекції C. albicans, відсутністn= 0; взаємодії при внутрішньоm= 5;ерепній інфекції Cryptococcus neoformans та антагонізм двох препаратів при системн= 10;й інфекції Aspergillus fumigatus. Клінічне значення результатіk= 4;, отриманих у ході цих досліджень, невідоме.=

Ант= ;икоагулянт = 80;: як і при застосуванl= 5;і інших азольних протигрибкl= 6;вих засобів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку кровотеч (гематом, носової кровотечі, шлунково-ки = 96;кових кровотеч, гематурії т = 72; мелени) у поєднанні з подовженняl= 4; протромбінl= 6;вого часу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та варфарин = 91; спостерігаl= 3;ося двократне підвищення протромбінl= 6;вого часу, ймовір= 085;о, внаслідок пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; варфарину ч = 77;рез CYP2С9. Слід ретельно контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час у пацієнтів, які одночасно з = 72;стосовують кумаринові антикоагулn= 3;нти або інданедіон. Може бути необхідною корекція дози антико = 72;гулянта.

Бен= ;зодіазепін = 80; короткої ді= 11;, наприклад мідазолам, триазолам:= призначеннn= 3; флуконазолm= 1; після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я мідазоламу призводило до значного підвищення концентрацo= 0;ї мідазоламу та до посилення психомоторl= 5;их ефектів. Одночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг та мідазо= ;ламу у дозі 7,5 мг перорально призводило до підвищення AUC та періоду напіввиведk= 7;ння мідазоламу = 91; 3,7 та 2,2 раза відповідно. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/добу та 0,25<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US'> мг триазоламу перорально призводило до підвищен = 85;я AUC та періоду напіввиведk= 7;ння триазоламу = 91; 4,4 та 2,3 раза відповідно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та триазоламу спостерігаl= 3;ося потенціюваl= 5;ня та пролонгаціn= 3; ефектів триазоламу. Якщо пацієнту, який проход = 80;ть курс лікування флуконазолl= 6;м, слід одноча = 89;но призначити терапію бензодіазеl= 7;інами, дозу останніх слід зменши = 90;и та встановити належний нагляд за ст= 072;ном пацієнта.=

Кар= ;бамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепo= 0;ну та спричиня= 08; підвищення рівня карбамазепo= 0;ну в сироватці крові на 30 %. Існує ризи = 82; розвитку проявів токсичностo= 0; з боку карбамазепo= 0;ну. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози карбамазепo= 0;ну залежно від рівня його концентрацo= 0;ї та дії препарату.=

Бло= ;катори кальцієвих каналів: деякі антагоністl= 0; кальцію (ніфедипін, іср= ;адипін, амлодипін т = 72; фелодипін) метаболізуn= 2;ться ферментом CYP3A4. Флуконазол потенційно може підвищуватl= 0; системну експозицію блокаторів кальцієвих каналів. Рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг щодо розвитку по = 73;ічних реакцій.

Цел= ;екоксиб: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; (200 мг на добу) та целекокс = 80;бу (200 мг) C_max&#= 1090;а AUC целекоксибm= 1; підвищувалl= 0;ся на 68 % та 134 % відповідно. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і целекоксибm= 1; та флуконазолm= 1; може бути не= 086;бхідним зменшення дози целекоксибm= 1; вдвічі.

Цик= ;лофосфамід: одночасне застосуванl= 5;я циклофосфаl= 4;іду та флуконаз = 86;лу призводить до підвищення рівня білір = 91;біну та креатиніну = 74; сироватці крові. Ці препарати можна застосовувk= 2;ти одночасно, зважаючи на ризик підвищення концентрацo= 0;ї білірубіну та креатиніну = 74; сироватці крові.

Фен= ;таніл: повідомлялl= 6;ся про один летальний випадок інтоксикацo= 0;ї фентанілом внаслідок можливої взаємодії фентанілу т = 72; флуконазолm= 1;. До того ж у дослідженнo= 0; за участю зд= 086;рових добровольцo= 0;в було продемонстl= 8;овано, що флуконазол значно уповільнювk= 2;в елімінацію фентанілу. Підвищення концентрацo= 0;ї фентанілу може призвести д = 86; пригніченнn= 3; дихання, том= 091; слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;а. Може бути необхідною корекція дози фентан= 10;лу.

Інгібі&#= 1090;ори ГМГ-КоА-реду= ;ктази: сумісне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та інгібіто = 88;ів ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (аторваста = 90;ин та симвастатиl= 5;), або інгібіт = 86;рів ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (флувастат = 80;н), підвищує ризик розвитку мі = 86;патії та рабдоміоліk= 9;у. У разі необхідносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів слід ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнто = 84; щодо виникнення симптомів міопатії та рабдоміоліk= 9;у і проводити моніторинг рівня креат = 80;нкінази. У разі значн= 086;го підвищення рівня креатинкінk= 2;зи, а також при діагностувk= 2;нні або підозрі на міопатію/ра = 73;доміоліз застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; ГМГ-КoA-редукт&= #1072;зи слід припин = 80;ти.

Ібрити&#= 1085;іб: помірні інгібітори CYP3= A4, такі як флуконазол, = 087;ідвищують концентрацo= 0;ю ібритинібу = 74; плазмі та можуть підвищуватl= 0; ризик токсичностo= 0;. Якщо неможливо уникнути комбінації = 87;репаратів, потрібно знизити доз = 91; ібритинібу до 280 мг один раз на добу (2 &= #1082;апсули) з метою продовженнn= 3; застосуванl= 5;я інгібітору та забезпечитl= 0; постійний к = 83;інічний моніторинг.

Івакаф&#= 1090;ор: одночасне застосуванl= 5;я івакафтору, регулятора трансмембрk= 2;нної провідностo= 0; при муковіс = 94;идозі (CFTR), збільшило експозицію івакафтору = 74; 3 рази та експозицію гідроксимеm= 0;илівакафто= 088;у (М1) у 1,9 раза. Пацієнтам, які одночасно приймають помірні інгібітори CYP3= A, такі як флуконазол та еритроміциl= 5;, рекомендовk= 2;но знизити доз = 91; івакафтору до 150 мг один раз на добу.

Ола= ;париб: помір= ;ні інгібітори CYP3A4, такі як флуконазол, збільшують плазмові ко = 85;центрації олапарибу; ї= 093; одночасне застосуванl= 5;я не рекомендуєm= 0;ься. Якщо такої комбінації не можна уникнути, пр= 080;йом олапарибу обмежують дозами 200 мг двічі на добу.

Іму= ;носупресор = 80; (наприклад циклоспориl= 5;, еверолімус, сиролімус і такролімус).

Цик= ;лоспорин: флуконазол значно підвищує концентрацo= 0;ю та AUC циклоспориl= 5;у. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг/добу та циклоспориl= 5;у у дозі 2,7 мг/кг/добу спостерігаl= 3;ося збільшення AUC циклоспориl= 5;у у 1,8&nbs= p;раза. = 62;і препарати можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови зменшення дози циклоспориl= 5;у залежно від його концентрацo= 0;ї.

Еве= ;ролімус: хоча досліджень in <= /i>vitro та in vivo не проводили, в= 110;домо, що флуконаз = 86;л може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю еверолімусm= 1; в сироватці крові через пригніченнn= 3; CYP3А4.

Сиролі&#= 1084;ус: флуконазол підвищує концентрацo= 0;ю сиролімусу = 91; плазмі кров= 10;, ймовірно, шляхом пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; сиролімусу ферментом CYP3A4 та P-глікопроте= 111;ном. Ці препарат = 80; можна застосовувk= 2;ти одночасно з = 72; умови коригуваннn= 3; дози сиролі = 84;усу залежно від рівня концентрацo= 0;ї та ефектів препарату.=

Так= ;ролімус: фл= 091;коназол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в сироватці крові до 5 ра= 079;ів при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і через пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; такролімусm= 1; ферментом CYP3A4 = 91; кишечнику. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і такролімусm= 1; не спостерігаl= 3;ося значних змі = 85; фармакокінk= 7;тики. Підвищені рівні такро = 83;імусу асоціюютьсn= 3; із нефротоксиm= 5;ністю. Дозу такролімусm= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я слід знижувати залежно від = 082;онцентраці&= #1111; такролімусm= 1;.

Лоз= ;артан: флуконазол пригнічує метаболізм лозартану д = 86; його активного метаболіту (E-3= 1 74), що обумовлює більшу частину антагонізмm= 1; до рецепторів ангіотензиl= 5;у II під час застосуванl= 5;я лозартану. Рекомендовk= 2;но здійснюватl= 0; постійний моніторинг артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів.=

Мет= ;адон: флуконазол може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю метадону у сироватці крові. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метадону та флуконазолm= 1; може бути необхідним коригуваннn= 3; дози метадо = 85;у.

Нес= ;тероїдні протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП): при одночас= ;ному застосуванl= 5;і з флуконазолl= 6;м C_max та AUC флурбіпрофk= 7;ну підвищувалl= 0;ся на 23 % та 81 % від = 87;овідно порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; при застосуванl= 5;і тільки флурбіпрофk= 7;ну. Аналогічно при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; з рацемічни = 84; ібупрофеноl= 4; (400 мг) C_max та AUC фармакологo= 0;чно активного ізомеру S-(+)-ібm= 1;профену підвищувалl= 0;ся на 15 % та 82 % відповідно, порівняно з такими показникамl= 0; при застосу = 74;анні тільки рацемічногl= 6; ібупрофену.

Хоча спеціальниm= 3; досліджень не проводил = 80;, флуконазол = 84;оже підвищуватl= 0; системну експозицію інших НПЗП, що метаболізуn= 2;ться CYP2C9 (наприклад напроксену, лорноксикаl= 4;у, мелоксикамm= 1;, диклофенакm= 1;). Рекомендовk= 2;но періодично здійснюватl= 0; моніторинг побічних реакцій та токсичних проявів, пов’язаних із НПЗП. Може &= #1073;ути потрібне ко = 88;игування дози НПЗП.

Фен= ;ітоїн: флуконазол пригнічує метаболізм фенітоїну в печінці. Одночасне багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я 200 мг флуконазолm= 1; та 250 мг фенітоїну внутрішньоk= 4;енно призводить до підвищення AUC<= sub>24 фенітоїну н = 72; 75 % та С_minна 128 %. При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і цих лікарських засобів слі = 76; проводити моніторинг концентрацo= 0;ї фенітоїну у сироватці крові для ун= 080;кнення розвитку токсичної дії фенітоїну.=

Пре= ;днізон: повідомлялl= 6;ся про випадок, коли у пацієнта після трансплантk= 2;ції печінки на тлі застосу = 74;ання преднізону розвинуласn= 3; гостра недостk= 2;тність кори наднирков&#= 1080;х залоз, що виникла після припи = 85;ення тримісячноk= 5;о курсу терапії флуконазолl= 6;м. Припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;, ймовірно, спричинило посилення активності CYP3= A4, що призвело до прискореннn= 3; метаболізмm= 1; преднізону. Слід ретельно ст = 77;жити за пацієнтами, які протяго = 84; тривалого часу одночасно застосовуюm= 0;ь флуконазол та преднізо = 85;, з метою попередженl= 5;я розвитку нед= ;остатності кори наднирков&#= 1080;х залоз після припинення застосуванl= 5;я флуконазолm= 1;.

Риф= ;абутин: флуконазол підвищує концентрацo= 0;ю рифабутину = 74; сироватці крові, що призводить до збільшен = 85;я AUС рифабутину до 80 %. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; та рифабути = 85;у повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку ув = 77;їту. При застосуванl= 5;і такої комбінації = 83;ікарських засобів слі = 76; брати до уваги симптоми токсичної дії рифабутину.

Сак= ;вінавір: флуконазол підвищує AUC та= C_maxсаквінавір= ;у приблизно н = 72; 50 % та 55 % відповідно через пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; саквінавірm= 1; у печінці ферментом CYP3A4 та через інгібуваннn= 3; P-глікопроте= 111;ну. Взаємодії між флуконазолl= 6;м та саквінавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м не досліджу = 74;алися, тому вони можуть бути більш вираж = 77;ними. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози саквінавірm= 1;.

Пох= ;ідні сульфонілсk= 7;човини: при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і флуконазол пролонгує п = 77;ріод напіввиведk= 7;ння пероральниm= 3; похідних сульфонілсk= 7;човини (хлорпропам= 10;ду, глібенкламo= 0;ду, гліпізиду т = 72; толбутамідm= 1;) при їх застосуванl= 5;і здоровим добровольцn= 3;м. Рекомендуєm= 0;ься проводити частий контроль цукру в кров= 110; та відповідниl= 4; чином знижу = 74;ати дозу похідн = 80;х сульфонілсk= 7;човини при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і із флуконазолl= 6;м.

Тео= ;філін: у плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; взаємодії препаратів застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; по 200 мг протягом 14 днів призвело до зниження середнього кліренсу теофіліну в плазмі кров= 10; на 18 = %. За пацієнтами, які застосовуюm= 0;ь теофілін у високих дозах або як= 110; мають підвищений = 88;изик розвитку токсичних проявів теофіліну з інших причи = 85;, слід встановити нагляд щодо виявлення ознак розвитку токсичної д= 10;ї теофіліну. Терапію слі = 76; змінити при появі ознак токсичностo= 0;.

Тоф= ;ацитиніб: вплиk= 4; тофацитиніk= 3;у зростає при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лікарськиl= 4;и засобами, як= 110; призводять до помірног = 86; інгібуваннn= 3; CYP3A4 та потужного інгібуваннn= 3; CYP2C19 (наприклад флуконазол). Тому рекомендовk= 2;но знизити доз = 91; тофацитиніk= 3;у до 5 мг один раз на добу в комбінаціяm= 3; з цими препа= 088;атами.

Тол= ;ваптан: експозиція толваптану значно зростала (200 % AUC, 80 % C_max), коли толваптан, субстрат CYP3A4, за = 89;тосовували одночасно з флуконазолl= 6;м, помірним інгібітороl= 4; CYP3A4, при цьому зн= 072;чно зростав ризик виникнення побічних ре = 72;кцій, зокрема значного збільшення діурезу, зневодненнn= 3; та гострої ниркової недостатноl= 9;ті. У разі одночасногl= 6; призначеннn= 3; слід зменшити до = 79;у толваптану згідно з вказівками = 74; інструкції = 79; медичного застосуванl= 5;я та регулярн = 86; перевіряти = 89;тан пацієнта на наявність будь-яких побічних ре = 72;кцій, пов’язаних із толваптаноl= 4;.

Алк= ;алоїди барвінку: хоча відповідниm= 3; досліджень не проводил = 80;, флуконазол, ймовірно, через інгібуваннn= 3; CYP3A4, може спричиняти підвищення концентрацo= 0;ї алкалоїдів барвінку у плазмі кров= 10; (наприклад в= 110;нкристину та вінбластинm= 1;), що призводить = 76;о розвитку нейротоксиm= 5;них ефектів.

Віт= ;амін А: повідомлялl= 6;ся, що у пацієнта, який одноча = 89;но застосовувk= 2;в трансретинl= 6;єву кислоту (кис= 083;отна форма вітаміну А) та флуконазол, = 089;постерігал&= #1080;ся побічні реакції з боку центра = 83;ьної нервової системи (ЦНС) у формі псевдотумоl= 8;у головного мозку; даний ефект зник після відміни флуконазолm= 1;. Ці лікарськ= 10; засоби можн = 72; застосовувk= 2;ти одночасно, але слід пам’ятати про ризик ви= 085;икнення побічних ре = 72;кцій з боку ЦНС.

Вор= ;иконазол (інгібітор CYP2С= ;9, CYP2С19 та CYP3А4): одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у перорально (по 400 мг кожні 12 годин протягом 1 дня, потім по 200 мг кожні 12 годин протягом 2,5 днів) та флуконазолm= 1; перорально (400 мг в перший день, потім по 200 мг кожні = 24 години протягом 4 днів) 8 здоров&#= 1080;м добровольцn= 3;м чоловічої статі призв = 77;ло до підвищення = 57;_maxта AUC_τ вориконазоl= 3;у в середньом = 91; до 57 % (90 % ДІ: 20 %, 107 %) та 79 % (90 % ДІ: 40 %, 128 %) відповіднl= 6;. Невідомо, чи призводить зниження дози та/або частоти застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у або флуконазолm= 1; до усунення такого ефекту. При застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у після флуконазолm= 1; слід проводити спостережеl= 5;ня щодо розвитку побічних ефектів, асо= 094;ійованих із вориконазоl= 3;ом.

Зид= ;овудин: флуконазол = 87;ідвищує С_max та AUC зидовудину на 84 % та 74 % відповідно, що зумовлен = 86; зниженням кліренсу зидовудину приблизно н = 72; 45 % при його пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і. Період напіввиведk= 7;ння зидовудину був також подовжений = 87;риблизно на 128 % після застосуванl= 5;я комбінації флуконазолm= 1; та зидовудину. За пацієнта = 84;и, які застосовуюm= 0;ь таку комбінацію лікарських засобів, слі= 076; спостерігаm= 0;и щодо розвит = 82;у побічних реакцій, пов’язаних із застосув = 72;нням зидовудину. Можна розглянути доцільністn= 0; зниження дози зидовудину.

Ази= ;троміцин: у ход= 10; відкритого рандомізовk= 2;ного тристороннn= 0;ого перехресноk= 5;о дослідженнn= 3;, в якому взял= 080; участь 18 здорових добровольцo= 0;в, оцінювали вплив азитр = 86;міцину та флуконазолm= 1; на фармакок= 10;нетику один одного при їх одночасномm= 1; пероральноl= 4;у разовому застосуванl= 5;і у дозах 1200 мг та 800 мг відповідно. Жодних значущих фа = 88;макокінети&#= 1095;них взаємодій виявлено не було.

Пер= ;оральні контрацептl= 0;ви: проводилосn= 3; 2 фармакокінk= 7;тичних дослідженнn= 3; багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; та комбінованl= 6;го пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ва. При застосу = 74;анні флуконазолm= 1; у дозі 50 мг впливу на рівень гормонів не було, тоді як при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; у дозі 200 мг на добу спостерігаl= 3;ося збільшення АUС етинілес= 090;радіолу на 40 % та левоноргесm= 0;релу – на 24 %. Це свідчить пр = 86; те, що багаторазоk= 4;е застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; у зазначени = 93; дозах навря = 76; чи може впливати на ефективнісm= 0;ь комбінованl= 6;го пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ва.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Дер= ;матофітія. Ві= 076;повідно до результатіk= 4; дослідженнn= 3; флуконазолm= 1; для лікування дерматофітo= 0;ї у дітей, флуконазол не перевищу= 08; гризеофульk= 4;ін за ефективн= 10;стю і загальний показник ефективносm= 0;і становить менше 20 %. Тому Дифлюкан^®&#= 1085;е слід застосовувk= 2;ти для лікування дерматофітo= 0;ї.

Кри&= #1087;тококоз. Доказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я криптококоk= 9;у інших локалізаціl= 1; (наприклад легеневого криптококоk= 9;у та криптоко = 82;озу шкіри) недостатньl= 6;, тому рекоме = 85;дацій щодо дозового режиму для лікування таких захворюванn= 0; немає.

Гли&= #1073;окі ендемічні мікози. = 44;оказів ефективносm= 0;і флуконазолm= 1; для лікуван = 85;я інших форм ендемічних мікозів, так= 080;х як паракокцидi = 86;їдомiкоз, гістоплазмl= 6;з та шкірно-лімф = 72;тичний споротрихоk= 9;, недостатньl= 6;, тому рекомендацo= 0;й щодо дозового ре = 78;иму для лікування таких захворюванn= 0; немає.

Нир&= #1082;ова система. Пацієнтам із порушенням функцій нирок препа = 88;ат слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Недостатн= 110;сть наднирковиm= 3; залоз. Кетоконазо&= #1083;, як відомо, спричиняє недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, і це також може с= 090;осуватися флуконазолm= 1;, хоча спостерігаn= 8;ться рідко. Недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, пов'язана з одночасним лікуванням преднізоноl= 4;, описана в розділі «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій. Вплив флуконазолm= 1; на інші лікарські засоби».

Геп&= #1072;тобіліарна система. Пацієнтам із порушенням функцій печінки пре = 87;арат слід застос = 86;вувати з обережністn= 2;. Застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; асоціювалоl= 9;я з виникненняl= 4; рідкісних випадків розвитку тяжкої гепа = 90;отоксичнос&#= 1090;і, включаючи летальні випадки, головним чином у пацієнтів і = 79; тяжкими осн = 86;вними захворюванl= 5;ями. У випадках, коли розвит = 86;к гепатотоксl= 0;чності асоціювавсn= 3; із застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1;, не було відзначено її явної залежності від загальної добової доз = 80; препарату, тривалості терапії, статі або ві= 082;у пацієнта. Зазвичай гепатотоксl= 0;чність, спричинена флуконазолl= 6;м, оборотна, а її прояви зникають після припинення терапії.

За пацієнтами, = 091; яких при застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; спостерігаn= 2;ться відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, слід встановити ретельний нагляд щодо розвитку більш тяжкого ураження печінки.

Пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про симптом = 80;, що можуть свідчити пр = 86; серйозний вплив на печінку (виражена астенія, ано= 088;ексія, постійна нудота, блювання та жовтяниця). У такому випадку застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; слід негайн = 86; припинити т = 72; проконсульm= 0;уватися з лікарем.

Сер&= #1094;ево-судиннk= 2; система. Деякі азоли, у тому числі й флуконазол, асоціюютьсn= 3; з подовженняl= 4; інтервалу QТ на електрок = 72;рдіограмі. Флуконазол = 87;одовжує інтервал QТ шляхом пригніченнn= 3; випрямляючl= 6;го калієвого каналу (I_kr). По= довження інтервалу QТ внаслідок дії інших лікарських засобів (наприклад аміодарону) може посилюватиl= 9;я шляхом пригніченнn= 3; ферменту CYP3А4 цитохрому Р450.= Повідомлял = 86;ся про дуже рідкісні випадки под = 86;вження інтервалу QТ та пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует» пр = 80; застосуванl= 5;і препарату Дифлюкан^®. Такі повідомленl= 5;я стосувалисn= 3; пацієнтів і = 79; тяжкими захворюванl= 5;ями при поєднанні б = 72;гатьох факторів ризику, такими як структурні захворюванl= 5;я серця, порушення електролітl= 5;ого обміну та одночасне застосуванl= 5;я інших лікарських засобів, що впливають н = 72; інтервал QТ. Пацієнти з гіпокаліємo= 0;єю та прогресуючl= 6;ю серцевою недостатніl= 9;тю мають підвищений ризик виникнення = 79;агрозливих для життя шл= 091;ночкових аритмій та пароксизмаl= 3;ьної шлуночковоo= 1; тахікардії типу «пірует».

Дифлюкан^{® слід
з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
ризиком
розвитку
аритмій.
Одночасне
застосуванl=
5;я
разом із
лікарськимl=
0;
засобами, що &#=
1087;ролонгують
інтервал QTс
та
метаболізуn=
2;ться
за допомого=
02;
ферменту CYP3А4
цитохрому Р450,
протипоказk=
2;не
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та «Взаємод=
10;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).}

Гал= ;офантрин. Га= 083;офантрин є субстрато = 84; ферменту CYP3А4 o= 0; пролонгує інтервал QTс при застосуванl= 5;і у рекомендо = 74;аних терапевтичl= 5;их дозах. Одноч= 072;сне застосуванl= 5;я галофантриl= 5;у та флуконаз = 86;лу не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Дер= ;матологічн= 10; реакції. Під час застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; рідко повід = 86;млялося про розвито = 82; таких ексфоліатиk= 4;них шкірних реакцій, як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз. П= 086;відомлялос&= #1103; про медикаментl= 6;зну реакцію з ео= 079;инофілією і системним = 80; проявами (DRESS-синдром). Пацієн&#= 1090;и зі СНІДом більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванl= 5;і багатьох лікарських засобів. Якщ= 086; у пацієнта і= 079; поверхневоn= 2; грибковою інфекцією зR= 17;являються висипи, що можна пов’язати і = 79; застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1;, подальше застосуванl= 5;я препарату слід припинити. Якщо у пацієнта з інвазивною/ = 89;истемною грибковою інфекцією з’являютьсn= 3; висипи на шкірі, за його станом потрібно ретельно сп = 86;стерігати, а у випадку розвитку бульозних в = 80;сипів або мультиформl= 5;ої еритеми застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; слід припинити.=

Гіп= ;ерчутливіс = 90;ь. У рідкісних випадках повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; анафілактиm= 5;них реакцій (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Цитохром Р450. j= 0;луконазол є помірним і= 085;гібітором ферментів CYP2C9 = 90;а CYP3А4. Також флу = 82;оназол є потужним і= 085;гібітором ферменту CYP2C19. Слід спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь Дифлюкан^® та препарат = 80; з вузьким терапевтичl= 5;им вікном, що метаболізуn= 2;ться за участю CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Терфенади= 085;. Сл= 110;д ретельно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнта при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і терфенадинm= 1; та флуконазолm= 1; у дозі менше 400 мг на добу (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» та «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

= Кандид= оз. Дослідженнn= 3; продемонстl= 8;ували зростання поширеностo= 0; інфекцій, спричинениm= 3; іншими видами Candida, крім C. albicans. Вони часто є природно стійкими (наприклад, <= /span>C. krusei та C. auris) або демонструюm= 0;ь знижену чутливість до флуконаз = 86;лу (C. glabrata). Такі інфекції можуть потребуватl= 0; альтернатиk= 4;ної протигрибкl= 6;вої терапії після невда = 83;ого лікування. Отже, лікарям, які призначаютn= 0; засіб, рекомендуєm= 0;ься враховуватl= 0; поширеністn= 0; стійкості різних виді = 74; Candida до флуконазолm= 1;.

Допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить 88,5 мг натрію на 25 мл, що становить 4,4 % від рекомен = 76;ованої ВООЗ максимальнl= 6;ї добової доз = 80; 2 г натрію дл= 103; дорослих.=

Максим&#= 1072;льна добова доза цього препа = 88;ату еквівалентl= 5;а 71 % від рекомендовk= 2;ної ВООЗ максимальнl= 6;ї добової доз = 80; натрію.

Дифлюк&#= 1072;н, розчин для інфузій 2 мг/мл відно= 089;иться до розчинів = 079; високим вмістом натрію. Це слід особливо брати до уваги, коли препарат призначаєтn= 0;ся пацієнтам, які дотриму= 02;ться дієти з низьким вмістом сол= 10;.

Зас&= #1090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітність= ;.

За даними обсерваційl= 5;ого дослідженнn= 3;, існує підвищений ризик спонтанногl= 6; аборту у жінок, які отримували флуконазол протягом першого триместру вагітності. Д= 072;ні щодо кілько = 93; тисяч вагітних жінок, які от&#= 1088;имували лікування флуконазолl= 6;м у кумулятив = 85;ій дозі ≤ 150 мг у першому триместрі, демонструюm= 0;ь відсутністn= 0; зростання загального ризику вад р= 086;звитку плоду. В одному великому спостережнl= 6;му когортному дослідженнo= 0; пероральне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; в першому триместрі було пов’язане з невеликим підвищеним ризиком вад розвитку скелетно-м’= 03;зової системи, що відповідає приблизно 1 додатковомm= 1; випадку на 1000 жінок, які от&#= 1088;имували кумулятивнo= 0; дози ≤ 450 мг, порівняно з = 078;інками, які отримували азоли місцевої ді= 11;, і приблизно 4 додатковим випадкам на 1000 жінок, які отримували кумулятивнo= 0; дози більше 450= мг. Скоригованl= 0;й відносний ризик становив 1,29 (95&nb= sp;% ДІ: 1,05–1,58) для дози флуконазолm= 1; 150 мг перорально та 1,98 (95 % ДІ: 1,23–3,17) для доз флуконазолm= 1; більше 450 м&= #1075;.

Повідомлял&= #1086;ся про численн= 10; вроджені па = 90;ології у новонароджk= 7;них (включаючи брахіцефалo= 0;ю, дисплазію вушної раковини, надмірне збільшення переднього тім’ячка, викривленнn= 3; стегна, плечопромеl= 5;евий синостоз), ма&#= 1090;ері яких приймали високі дози флуконазолm= 1; (400–800&= nbsp;мг/доk= 3;у) протягом принаймні трьох або більше місяців для лікування кокцидiоїдо = 79;у. Зв’язок між застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1; та цими випадками н = 77; визначений.

Дослідженн&= #1103; на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;.

Не слід застосовувk= 2;ти звичайні дози флукон = 72;золу та короткотриk= 4;алі курси лікування флуконазолl= 6;м у період вагітності, за винятком крайньої необхідносm= 0;і.

Не слід застосовувk= 2;ти високі дози флуконазолm= 1; та/або тривалі курси лікування флуконазолl= 6;м у період вагітності, за винятком лікування інфекцій, що &#= 1084;ожуть загрожуватl= 0; життю.

Год= ;ування груддю.

Флуконазол проникає у грудне молоко та до= 089;ягає концентрацo= 0;ї подібної до рівня у плазмі кров= 10; (Див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Фарма= 082;окінетика&= raquo;). Годування груддю можн = 72; продовжуваm= 0;и після разового застосуванl= 5;я звичайної дози флуконазолm= 1;, що становит= 00; 150 мг. Годувати груддю не рекомендуєm= 0;ься при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і флуконазолm= 1; або при застосуванl= 5;і високих доз флуконазолm= 1;. Слід оцінити користь годування груддю для розвитку і здоров’я дитини, а також клінічну по = 90;ребу матері у препараті Дифлюкан і будь-які потенційні побічні ефекти препарату Д = 80;флюкан або основного захворюванl= 5;я матері для дитини, яка отримує грудне вигодовуваl= 5;ня.

Фер= ;тильність.

Флуконазол не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь самців та самок щурів.

Здатн= ;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослі= ;джень впливу препарату Дифлюкан^®&#= 1085;а здатність керувати автотранспl= 6;ртом або працювати з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;.

Паціє= ;нтів слід проінформуk= 4;ати про можливі = 89;ть розвитку запаморочеl= 5;ня або судом (ди&#= 1074;. розділ «Побічні реакції») пі= 076; час застосовувk= 2;ння препарату Дифлюкан^®. При розвитк = 91; таких симптомів н = 77; рекомендуєm= 0;ься керувати автотранспl= 6;ртом або працюва = 90;и з іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Доза флуконазолm= 1; залежить ві = 76; виду і тяжко= 089;ті грибкової інфекції.

При необхідносm= 0;і багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я препарату лікування інфекцій сл= 10;д продовжуваm= 0;и до зникненн= 03; клінічних т = 72; лабораторн&= #1080;х проявів активності грибкової інфекції. Недос = 90;атня тривалість лікування може призве = 89;ти до відновленнn= 3; активного інфекційноk= 5;о процесу.

Дифлюк&#= 1072;н^® застосовуюm= 0;ь, залежно від лікарської форми, перор= 072;льно (капсули) або внутрішньоk= 4;енно шляхом інфузії (розчин для інфузій). Спосіб заст = 86;сування препарату залежить ві = 76; клінічного стану пацієнта. Немає необхідносm= 0;і у зміні добової доз = 80; препарату при зміні шляху його застосуванl= 5;я з пероральноk= 5;о на внутрішн= 00;овенний та навпаки.

Розчин для інфузій слід вводит = 80; зі швидкіст= 02;, що не перевищує 10 мл/хв.

Сумісніс= ;ть препарату.

Дифлюкан= ;^® сумісний з такими розчинами, як:

– 5&n= bsp;% та 20 % розчин глюкози;

– розчин Рінгера;

– розчин Хартмана;=

– розчин калію хлориду у глюкозі;

– 4,2= % та 5 % розчин натрію бікарбонатm= 1;;

– 3,5= % розчин амінозину;=

– 0,9= % розчин натр= 10;ю хлориду;

– діалафлекс (6,3= 6 % розчин для інтраперитl= 6;неального діалізу).

Дифлюк&#= 1072;н^® можна вводити в інфузійну систему разом з одни= 084; із зазначених вище розчинів. Хоча випадк = 80; неспецифічl= 5;ої несумісносm= 0;і препарату з іншими засобами не описані, не рекомендуєm= 0;ься змішувати Дифлюкан^® з іншими препаратамl= 0; перед інфузією.=

Розчин для внутрішньоk= 4;енних інфузій при = 79;начений лише для разового застосуванl= 5;я. Розведення слід здійснюватl= 0; в асептични = 93; умовах. Розчин необхідно перевірити на наявніст= 00; сторонніх частинок та зміну забарвленнn= 3;. Розчин слід використовm= 1;вати лише тоді, коли він прозорий та не містить сторонніх ч = 72;стинок. Невикористk= 2;ні залишки препарату необхідно знищити.

До = 88;ослі.

Криптококо= ;з.

– = Лікування криптококоk= 4;ого менінгіту: навантажувk= 2;льна доза становить 400 &#= 1084;г у перший ден= 100;. Підтримуваl= 3;ьна доза – 200–400 мг од = 80;н раз на добу. Тривалість лікування зазвичай становить щонайменше 6= 211;8&n= bsp;т&= #1080;жнів. При інфекціях, щ= 086; загрожують життю, добов= 091; дозу можна збільшити д = 86; 800 мг.

– = Підтримуваl= 3;ьна терапія для попередженl= 5;я рецидиву криптококоk= 4;ого менінгіту у пацієнтів з високим ризиком йог = 86; розвитку: рекомендовk= 2;на доза препарату становить 200 &#= 1084;г один раз на д&= #1086;бу протягом необмеженоk= 5;о часу.

Кокцидiоїд&#= 1086;з. Рекомендовk= 2;на доза становить 200–400 мг один раз на до = 73;у. Тривалість лікування становить 11–24= &n= bsp;м&= #1110;сяці чи довше залежно від стану пацієнта. Дл= 103; лікування деяких форм інфекції, а особливо дл= 03; лікування менінгіту, може бути доцільним застосуванl= 5;я дози 800 мг/доб&= #1091;.

Інвазив= ;ні кандидози.= Навантажувk= 2;льна доза становить 800 &#= 1084;г у перший ден= 100;. Підтримуваl= 3;ьна доза – 400 мг один раз на до = 73;у. Зазвичай рекомендовk= 2;на тривалість = 83;ікування кандидемії становить 2 = 90;ижні після перши = 93; негативних результатіk= 4; гемокульту&#= 1088;и та зникненн= 03; ознак і симптомів кандидемії.

Кандидоз слизових оболонок.

– Канди&#= 1076;оз ротоглотки: навантажувk= 2;льна доза станов = 80;ть 200–400 мг у перший день, підтри= 084;увальна доза – 100–200 мг один раз на до = 73;у. Тривалість лікування становить 7–21<= /span>&n= bsp;д&= #1077;нь (до досягнення ремісії), але може бути збільшена для пацієнтів і = 79; тяжким імунодефіцl= 0;том.

– Канди&#= 1076;оз стравоходу: навантажувk= 2;льна доза станов = 80;ть 200–400 мг у перший день, підтримуваl= 3;ьна доза – 100–200 м&= #1075; один раз на до = 73;у. Тривалість лікування становить 14–30= &n= bsp;д&= #1085;ів (до досягнення ремісії), але мож&= #1077; бути збільшена для пацієнтів і = 79; тяжким імунодефіцl= 0;том.

– Канди&#= 1076;урія: рекомендовk= 2;на доза становить 200–4= 00&n= bsp;м&= #1075; один раз на до = 73;у протягом 7–21<= span lang=3DEN-US style=3D'mso-ansi-language:EN-US;mso-bidi-font-weight:bold'>&n= bsp;д&= #1085;ів. Для пацієнтів і = 79; тяжким імунодефіцl= 0;том тривалість лікування можна збільшити.=

– Хроні&#= 1095;ний атрофічний кандидоз: рекомендовk= 2;на доза становить 50&n= bsp;м&= #1075; один раз на до = 73;у протягом 14 д= 085;ів.

– Хроні&#= 1095;ний кандидоз шкіри та слизових оболонок: рекомендовk= 2;на доза становить 50–10= 0 мг один раз на добу. Трива = 83;ість лікування становить до 28 днів, але може бути збільшена залежно від = 090;яжкості та виду інфекції аб = 86; зниження ім = 91;нітету.

Попереджен= ;ня рецидиву кандидозу слизових оболонок у пацієнтів з ВІЛ, які мають високий риз = 80;к його розвитку.=

– К= 072;ндидоз ротоглотки, кандидоз стравоходу: = 088;екомендова&= #1085;а доза становить 100–2= 00 мг один раз на добу або 200&n= bsp;м&= #1075; 3&n= bsp;р&= #1072;зи на тиждень. Трива= ;лість лікування є = 085;еобмеженою для пацієнтів і = 79; пригнічениl= 4; імунітетом.

Профілакти= ;ка кандидозниm= 3; інфекцій у пацієнтів і = 79; тривалою нейтропеніn= 8;ю. Рекомендовk= 2;на доза становить 200–4= 00&n= bsp;м&= #1075; один раз на добу. Лікування слід розпочинатl= 0; за кілька дн= 110;в до очікуваногl= 6; розвитку нейтропеніo= 1; та продовжуваm= 0;и протягом 7 днів після підвищення кількості нейтрофіліk= 4; понад 1000/мм³. <= /o:p>

Паці= єнти літнього віку.

Дозу необхідно підбирати залежно від стану функцій нирок (див. «П&= #1072;цієнти з нирковою недостатніl= 9;тю» нижче).

Пацієн&#= 1090;и з нирковою недостатніl= 9;тю.

Флуконазол виводиться = 79; організму переважно з сечею у незміненомm= 1; вигляді. При разовому застосуванl= 5;і коригувати дозу флукон = 72;золу не потрібно. Пацієнтам (включаючи дітей) із пор&#= 1091;шенням функцій нирок при необхідносm= 0;і багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я препарату у перший день лікування слід застосовувk= 2;ти початкову дозу 50–400 мг залежно від показання. Після цього добову дозу (залежно від показання) слід розрах = 86;вувати відповідно до таблиці нижче:

Кл= 10;ренс креатиніну (мл/хв)

Відсот= ок від рекомендов= 072;ної дози

> = 50

100 %=

Ͱ= 4; 50 (без гемодіа&= #1083;ізу)

50 %<= o:p>

h= 3;емодіаліз

100 % після кожного гем&#= 1086;діалізу

Пацієнти, які перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі, повинні отримувати 100&= nbsp;% рекомендовk= 2;ної дози після кожного гем = 86;діалізу. У день, коли діаліз не проводитьсn= 3;, пацієнт повинен отримувати дозу, відкориговk= 2;ну залежно від кліренсу креатиніну.

Пацієн&#= 1090;и з порушення = 84; функцій печінки.
Флуконазол слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функцій печ= 10;нки, оскільки інформації щодо застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; цій категорії пацієнтів н = 77;достатньо (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Діти.

Не слід перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; добову дозу 400= мг.

Як і при аналогічниm= 3; інфекціях у дорослих, тр= 080;валість лікування залежить ві = 76; клінічної т = 72; мікологічнl= 6;ї відповіді. Дифлюкан^® застосовуюm= 0;ь 1 <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>раз нk= 2; добу.

Дозування препарату д = 83;я дітей із порушенням функцій нирок наведено у розділі «Па&= #1094;ієнти з нирковою недостатніl= 9;тю».

Фарма= кокінетика флуконазолm= 1; не досліджу = 74;алася у дітей із нирковою недостатніl= 9;тю (див. нижче інформацію щодо застос = 91;вання новонароджk= 7;ним, у яких часто &#= 1089;постерігає= ться первинна незрілість нирок).

Діт= ;и віком від 12 років.

Залежно від= маси тіла та пубертатноk= 5;о розвитку лікарю слід оцінити, яка доза препарату (для доросли= 093; чи для дітей) є оптимальноn= 2; для пацієнт = 72;. Клінічні дані свідчать пр = 86; те, що у дітей кліренс флуконазолm= 1; є вищим порівняно з дорослими. Застосуванl= 5;я доз 100, 200 та 400 мг дорослим та доз 3, 6 та 12 мг/к= 075; дітям призв = 86;дить до досягнення = 89;півставної системної експозиції.

Діт= ;и віком від 28 днів до 11 рокі= в.

– Кандидози слизових оболонок: початкова д = 86;за становить 6 мг/кг/до= бу, підтримуваl= 3;ьна доза –3 мг/кг один раз на д&#= 1086;бу. Початкову дозу можна застосовувk= 2;ти в перший ден= 100; з метою біль= 096; швидкого досягнення рівноважноo= 1; концентрацo= 0;ї.

– Інвазивні кандидози, к= 088;иптококови&= #1081; менінгіт: доза препарату становить 6–12<= /span> мг/кг один = 88;аз на добу залежно від ступеня тяжкості захворюванl= 5;я.

– Підтримув= альна терапія для попередженl= 5;я рецидиву криптококоk= 4;ого менінгіту у дітей із високим риз = 80;ком його розвитку: доза препарату становить 6 мг/кг один раз на д&#= 1086;бу залежно від ступеня тяжкості захворюванl= 5;я.

– Профілакт= ика кандидозів = 91; пацієнтів з імунодефіцl= 0;том: доза препарату становить 3–12&= nbsp;мг/кг один раз на д&#= 1086;бу залежно від вираженостo= 0; та тривалос = 90;і індукованоo= 1; нейтропеніo= 1; (див. дози для дорослих).

Діт= ;и віком від народження до 27 днів.

У новонароджk= 7;них флуконазол виводиться = 79; організму повільно. Дані з фармакокінk= 7;тики, на яких базуються дози для доношених н = 86;вонароджен&#= 1080;х, зазначені нижче, наведено в розділі «Фармакокіl= 5;етика».

– Доношені новонароджk= 7;ні віком від 0 до = 14 днів: дози, аналогічні зазначеним вище для діт= 077;й віком від 28 днів до 11 років, слід застосовувk= 2;ти кожні 72 години. Не слід перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; дозу, що стан&#= 1086;вить 12 = мг/кг кожні 72 години.

– Доношені новонароджk= 7;ні віком від 15 до= 27 днів: дози, аналогічні зазначеним вище для діт= 077;й віком від 28 днів до 11 років, слід застосовувk= 2;ти кожні 48 годин. Не слід перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; дозу, що становить 12 мг/кг к&= #1086;жні 48 годин.

Діти.

Препарат застосовуюm= 0;ь дітям від народження, див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Передозув= 072;ння.

Отрима&#= 1085;о повідомленl= 5;я про передозуваl= 5;ня флуконазолl= 6;м; одночасно повідомлялl= 6;ся про галюцинаціo= 1; та параноїдалn= 0;ну поведінку.

При передозуваl= 5;ні необхідно провести си = 84;птоматичну підтримуваl= 3;ьну терапію та у разі необхідносm= 0;і промити шлунок.

Флуконазол значною мірою екскретуєтn= 0;ся з сечею; форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізm= 1; тривалістю 3 <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>годин= ;и знижує рівень флуконазолm= 1; у плазмі крові приблизно н = 72; 50 = %.

Поб= ;ічні реакції.

Резюме профілю безпечностo= 0;

У зв’язку з лікуванням флуконазолl= 6;м повідомлялl= 6;ся про медикаментl= 6;зну реакцію з ео= 079;инофілією і системним = 80; проявами (DRESS-синдl= 8;ом) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Найчастіше повідомлялl= 6;ся про такі побічні реакції: головний біль, біль у черевній порожнині, д= 110;арея, нудота, блювання, підвищення рівня алані = 85;амінотранс&#= 1092;ерази (АЛТ), підвище&= #1085;ня рівня аспар = 90;атамінотра&#= 1085;сферази (АСТ), підвищення рівня лужно= 11; фосфатази крові, висипання.=

Для оцінки частоти виникнення побічних реакцій використовm= 1;ють таку класиф= 10;кацію: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від = ;≥ 1/10000 до&= nbsp;< 1/1000), дуже рідкl= 6; (< 1/10000), частота невідома (неможливо оцінити на п= 110;дставі наявних даних).

З бl= 6;ку системи крові та лімфатичноo= 1; системи.
Нечасто: анемія.

Рідко: агранулоциm= 0;оз, лейкопенія, = 090;ромбоцитоп&= #1077;нія, нейтропеніn= 3;.

З бl= 6;ку імунної системи.
Рідко: анафілаксіn= 3;.

Мет= ;аболічні та аліментарнo= 0; розлади.
Нечасто: зниження апетиту.

Рідко: гіпер= ;холестерин = 77;мія, гіпертриглo= 0;церидемія, гіпокаліємo= 0;я.

Пси= ;хічні порушення.

Нечасто: безсоння, сонливість.

З бl= 6;ку нервової системи.
Часто: головний біль.

Нечасто: судоми, паре= 089;тезія, запаморочеl= 5;ня, порушення смаку.

Рідко: тремор.

З бl= 6;ку органів слуху та вестибулярl= 5;ого апарату.
Нечасто: вертиго.

З боку серця.

Рідко: пароксизмаl= 3;ьна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З бl= 6;ку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Часто: біль m= 1; черевній порожнині, н= 091;дота, діарея, блювання.=

Нечасто: запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.

Геп= ;атобіліарн= 10; розлади.
Часто: підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), підвище&= #1085;ня рівня аспар = 90;атамінотра&#= 1085;сферази (АСТ), підвище&= #1085;ня рівня лужно= 11; фосфатази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нечасто: холестаз, жовтяниця, підвищення = 88;івня білірубіну (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рідко: печінкова недостатніl= 9;ть, гепатоцелюl= 3;ярний некроз, гепа= 090;ити, гепатоцелюl= 3;ярне ураження (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З бl= 6;ку шкіри та підшкірної тканини.
Часто: висипання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Нечасто: медикаментl= 6;зний дерматит (включаючи фіксований медикаментl= 6;зний дерматит), кр&#= 1086;пив’янка, свербіж, під= 074;ищене потовиділеl= 5;ня (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рідко: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, си= 085;дром Стівенса-Дж = 86;нсона, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз, е= 082;сфоліативн&= #1080;й дерматит, ангіоневроm= 0;ичний набряк, набряк обличчя, алопеція (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Невідомо: медик = 72;ментозна реакція з еозин = 86;філією і сис = 90;емними проявами (DRESS-синдl= 8;ом).

З бl= 6;ку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини.
Нечасто: міалгія.

Заг= ;альні розлади та реакції у місці введе = 85;ня.

Нечасто: підвищена втомлюваніl= 9;ть, нездужання, астенія, гарячка.

Діти. Ч&= #1072;стота та характер побічних реакцій і ві= 076;хилень від норми результатіk= 4; лабораторнl= 0;х аналізів у ході клінічних досліджень = 79;а участю діте = 81; співставні з такими у дорослих.=

Звітува= ;ння про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Зв= 10;тування про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння між користю = 110; ризиками, пов’язанимl= 0; із застосув = 72;нням цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;них працівникіk= 4; просять звітувати п = 88;о будь-які під= 086;зрювані побічні реакції відповідно = 76;о вимог місцевого законодавсm= 0;ва.

Тер= ;мін придатностo= 0;. 5 р&= #1086;ків.

Умови зберігання.

Не потребує спеціальниm= 3; умов зберігання. = 047;берігати у недоступноl= 4;у для дітей місці. Не заморожуваm= 0;и.

Дет= ;альна інформація щодо зберігання.

Засіб слід негайно застосуватl= 0; після відкр = 80;ття упаковки. Будь-яку кількість невикористk= 2;ного розчину для інфузій слі = 76; видалити.=

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору розведений засіб слід застосовувk= 2;ти негайно. Якщ= 086; засіб не застосовуєm= 0;ься негайно, за термін та ум= 086;ви його зберігання під час застосуванl= 5;я відповідає користувач; зазвичай таке зберіг = 72;ння препарату має тривати не більше 24 годин з&= #1072; температурl= 0; від 2 до 8 °C, за винятком випадків, коли розчинення здійснювалl= 6;ся в контрольовk= 2;них та валідованиm= 3; асептичних умовах.

Нес= ;умісність.

Особли= 074;остей щодо несумісносm= 0;і препарату н = 77; відзначено. Не слід змішувати препарат з іншими лікарськимl= 0; засобами в одній ємнос = 90;і, окрім зазначених = 91; розділі «Спосіб зас = 90;осування та дози».

Упаков&#= 1082;а. По 50= мл або 100 мл розчину у фл= 072;конах, по 1 флако= ;ну у картонній упаковці.=

Катего&#= 1088;ія відпуску. За рецептом.=

= 42;иробник. Фа= 088;ева Амбуаз / Fareva Amboise.

&n= bsp;

= 52;ісцезнаход&#= 1078;ення виробника та його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

З= оне Індастріалk= 7;, 29 роут дес Індастріс, 37530 Посе-сюр-Сіс, Франція /

Zone Industrielle, 29 route des Industries, 37530 Poce-sur-Cisse, France.

Кл= 10;ренс креатиніну (мл/хв)	Відсот= ок від рекомендов= 072;ної дози
> = 50	100 %=
Ͱ= 4; 50 (без гемодіа&= #1083;ізу)	50 %<= o:p>
h= 3;емодіаліз	100 % після кожного гем&#= 1086;діалізу