ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ПР= 045;НЕЛІЯ®

(PRENELIA)

Склад= ;:

діюча речовина: перин= ;доприл;

1 таблетка Пренелія®, 4 мг містить: периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну – 4,0 мг, що відповідає 3,338 мг периндоп = 88;илу;

1 таблетка Пренелія®, 8 мг містить: периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну – 8,0 мг, що відповідає 6,676 мг периндоприl= 3;у;

допомі&#= 1078;ні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кремнію діоксид

&#= 1082;олоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарс&#= 1100;ка форма. Таблетки.

Основн&#= 1110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

&#= 1055;ренелія®, 4 мг: Т= 072;блетки білого або майже білог = 86; кольору, капсуловидl= 5;ої форми, з двоопуклою поверхнею, з рискою з дво= 093; сторін.

&#= 1055;ренелія®, 8 мг: Т= 072;блетки білого або майже білог = 86; кольору, кру= 075;лої форми, з двоопуклою поверхнею.

Фаl= 8;макотерапе= 074;тична група. Інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (Аi= 5;Ф), монокомпонk= 7;нтні. Периндоприl= 3;.

Код АТX C09A A04.

Фар= ;макологічн= 10; властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Периндопри&= #1083; – інгібітор ферменту, який перетв = 86;рює ангіотензиl= 5; І в ангіотензиl= 5; ІІ (ангіотен= 079;инперетвор&= #1102;вальний фермент АПФ). Перетворювk= 2;льний фермент, або кіназа, ‒ це екзопептидk= 2;за, яка робить можливим перетворенl= 5;я ангіотензиl= 5;у І у судинозвужm= 1;вальний ангіотензиl= 5; ІІ, а також спричиняє розпад вазо = 76;илататора брадикінінm= 1; до неактивногl= 6; гептапептиk= 6;у. Інгібуваннn= 3; АПФ призводить = 76;о зменшення концентрацo= 0;ї ангіотензиl= 5;у ІІ у плазмі крові, що підвищує активність реніну у плазмі кров= 10; (за механізмом зворотного зв’язку) та знижує секрецію альдостероl= 5;у. Оскільки АП = 60; інактивує брадикінін, інгібіруваl= 5;ня АПФ також призводить до підвищення активності циркулюючоo= 1; та місцевої калікреїн-к= 10;нінової системи (і, таким чином, також призв = 86;дить до активаці= 11; системи простагланk= 6;инів). Можливо, що цей механіз = 84; дії зумовлю= 08; зниження артеріальнl= 6;го тиску інгібітораl= 4;и АПФ і частково відповідає за появу дея= 082;их побічних еф = 77;ктів (наприклад кашлю).

Периндопри&= #1083; діє через свій активний метаболіт – периндоприl= 3;ат. Інші метаболіти не демонстр = 91;ють активності = 74; інгібуваннo= 0; АПФ in vitro.=

Артері&#= 1072;льна гіпертензіn= 3;.

Периндопри&= #1083; ефективно знижує артеріальнl= 0;й тиск при всі= 093; ступенях артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;: легкій, помірній та тяжкій; зниження систолічноk= 5;о та діастолі = 95;ного артеріальнl= 6;го тиску спостерігаn= 8;ться у хворого як у положенні лежачи, так і у положенні стоячи.

Периндопри&= #1083; зменшує опі = 88; периферичнl= 0;х судин, що призводить до зниження артеріальнl= 6;го тиску. Внаслідок цього збільшуєтьl= 9;я периферичнl= 0;й кровотік бе = 79; впливу на частоту серцевих скорочень.=

Як правило, збільшуєтьl= 9;я і нирковий кровотік, тоді як швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (ШКР) зазвичай не змінюється.

Макси= ;мальний антигіпертk= 7;нзивний ефект розвиваєтьl= 9;я через 4–6 годин після = 086;днократног&= #1086; прийому та зберігаєтьl= 9;я щонайменше 24 години: співвідношk= 7;ння Т/Р (мінімаль&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь/максималь&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь упродовж доби) периндоприl= 3;у становить 87–10= 0 %.

Артеріальн&= #1080;й тиск знижується швидко. У пацієнтів, які відповіли н = 72; лікування, н= 086;рмалізація артеріальнl= 6;го тиску відбуваєтьl= 9;я протягом місяця та зберігаєтьl= 9;я без тахіфілаксo= 0;ї.

У разі припинення застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у ефекту відміни не виникає.

Периндопри&= #1083; зменшує гіпертрофіn= 2; лівого шлун = 86;чка.

Клінічні дослідженнn= 3; довели, що периндоприl= 3; має судинорозшl= 0;рювальні властивостo= 0;. Він покращу= 08; еластичнісm= 0;ь великих арт = 77;рій та зменшує співвідношk= 7;ння товщини сті = 85;ки до просвіту судини для малих артерій.

Комбінован&= #1072; терапія з тіазидним діуретиком виявляє ади = 90;ивний синергічниl= 1; ефект. Комбінація = 10;нгібітору АПФ та тіазидного діуретика т = 72;кож зменшує ризик гіпокаліємo= 0;ї, спричиненоo= 1; діуретиком.

Серцев&#= 1072; недостатніl= 9;ть.

В ходo= 0; експерименm= 0;альних досліджень застійну серцеву недостатніl= 9;ть було спричи = 85;ено перев’язувk= 2;нням коронарної артерії та доведено, що периндоприl= 3; зменшує гіпертрофіn= 2; міокарда та = 085;адмірну кількість субендокарk= 6;іального колагену, відновлює співвідношk= 7;ння міозину до ізоензиму т = 72; знижує частоту виникнення реперфузійl= 5;ої аритмії.

Перин= ;доприл полегшує роботу серц= 03; шляхом зменшення перед- та післянаванm= 0;аження на серце.

Дослі= ;дження за участю пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю продемонстl= 8;ували:

-&nb= sp; зменшення тиску наповнення правого та л= 110;вого шлуночків,

-&nb= sp; зниження системного периферичнl= 6;го опору,

-&nb= sp; збільшення серцевого індексу та покращення серцевого викиду,

-&nb= sp; збільшення регіональнl= 6;го кровотоку у м’язах міокарда.=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>У ходo= 0; порівняльнl= 0;х досліджень перше призн = 72;чення 2 мг периндоприl= 3;у пацієнтам і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю легкого та середнього ступеня не було пов’язано з будь-яким достовірниl= 4; зниженням артеріальнl= 6;го тиску порівняно з = 090;аким при застосуванl= 5;і плацебо.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:HU'> = ;

Фармакокі= 085;етика.

Абсорб&#= 1094;ія.

Після пероральноk= 5;о прийому периндоприl= 3; швидко всмоктуєтьl= 9;я, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові досягаєтьсn= 3; протягом 1 години. Пері= 086;д напіввиведk= 7;ння периндоприl= 3;у у плазмі крові становить 1 годину.

Периндопри&= #1083; є пролікарс= 00;ким засобом. 27 % загальної кількості прийнятого периндоприl= 3;у визначаєтьl= 9;я в крові у вигляді акт = 80;вного метаболіту R= 11; периндоприl= 3;ату. Крім активн = 86;го метаболіту R= 11; периндоприl= 3;ату, препарат утворює 5 метаболітіk= 4;, які є неактивнимl= 0;. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я периндоприl= 3;ату у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; через 3–4 години післ= 03; прийому.

Прийом їжі зменшує перетворенl= 5;я периндоприl= 3;у у периндоприl= 3;ат, отже, зменшуєтьсn= 3; його біодоступнo= 0;сть, тому добову дозу периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну рекомендуєm= 0;ься приймати одноразово вранці пере = 76; їдою.

Відзначаєт&= #1100;ся лінійна залежність між дозою периндоприl= 3;у та його концентрацo= 0;єю у плазмі крові.

Розпод&#= 1110;л.

Об’єм розподілу незв’язаноk= 5;о периндоприl= 3;ату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв’язуваннn= 3; периндоприl= 3;ату з білками плазми становить 20 %, головним чином ‒ з ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льним ферментом, але цей показник є дозозалежнl= 0;м.

Виведе&#= 1085;ня.

Периндопри&= #1083;ат виводиться із сечею. Період остаточногl= 6; напіввиведk= 7;ння незв’язаноo= 1; фракції становить приблизно 17 годин. Стаді= 103; рівноважноo= 1; концентрацo= 0;ї у плазмі крові наста= 08; через 4 дні від початку лікування.=

Особли&#= 1074;і групи пацієнтів.=

Виведення периндоприl= 3;ату уповільнюєm= 0;ься у пацієнтів літнього віку, а також у пацієнтів із серцевою або нирково= 02; недостатніl= 9;тю. Рекомендовk= 2;но підбирати дозу для пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, враховуючи ступінь недостатноl= 9;ті (кліренсу креатиніну).

Діалізний кліренс периндоприl= 3;ату – 70 мл/хв.

= 050;інетика периндоприl= 3;у змінюється = 91; хворих на ци= 088;оз печінки: печінковий кліренс периндоприl= 3;у зменшуєтьсn= 3; вдвічі. Одна= 082; кількість п = 77;риндоприла&#= 1090;у, що утворюєтьсn= 3;, не зменшуєт= 00;ся. Отже, таким хворим не потрібно коригувати = 76;озу (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Клін&#= 1110;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

- &nb= sp; Артеріk= 2;льна гіпертензіn= 3;.

- &nb= sp; Серцевk= 2; недостатніl= 9;ть.

- &nb= sp; Запобіk= 5;ання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями.

- &nb= sp; Запобіk= 5;ання серцево-суд = 80;нним ускладненнn= 3;м у пацієнтів = 079; документалn= 0;но підтверджеl= 5;ою стабільною ішемічною хворобою серця.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-GB'>Д= овготривалk= 7; лікування зменшує ризик виник = 85;ення інфаркту міокарда та серцевої не = 76;остатності (за результатаl= 4;и дослідженнn= 3; EUROPA).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height:97%;mso-ansi-langu= age: UK'>

Протипоказ&= #1072;ння.

– = Підвищена чутливість до периндоприl= 3;у або до будь-якої з допоміжних речовин, або до будь-яког= 086; іншого інгібітору АПФ;

– = ангіоневро&#= 1090;ичний набряк в анамнезі після застосуванl= 5;я інгібітору АПФ;

– = ідіопатичн&#= 1080;й або спадковий ангіоневроm= 0;ичний набряк;

– = одночасне застосуванl= 5;я з сакубітри = 83;ом/ва = 83;сартаном (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодії»);

– = одночасне застосуванl= 5;я з препаратамl= 0;, що містять діючу речовину аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м^{2) (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»);}

– = екстракорп&#= 1086;ральне лікування, я= 082;е призводить до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями (= 076;ив. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодії»);

– = значний двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

– =

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Опублікова&= #1085;і дані про те, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліскірену асоціюєтьсn= 3; з більш високою час = 90;отою побічних реакцій, так= 080;х як гіпотенз&#= 1110;я, гіперкалієl= 4;ія та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову нед = 86;статність), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного препарату, щ= 086; впливає на РААС (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Лікарські засоби, що спричиняютn= 0; гіперкалієl= 4;ію. Деякo= 0; лікарські засоби або терапевтичl= 5;і класи лікарських засобів можуть спричинити гіперкалієl= 4;ію, а саме: аліскірен, солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), гепарини, імуносупреl= 9;ори, такі як циклоспориl= 5; або такролімус, триметоприl= 4;. Одночасний прийом вказаних лі = 82;арських засобів підвищує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії.

П= 088;отипоказан&= #1086; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання») одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з аліскірен = 86;м пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або п&#= 1072;цієнтам з порушеною функцією нирок з огля= 076;у на підвищений ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії, погіршення функції нирок, кардіоваскm= 1;лярної захворюванl= 6;сті і летальностo= 0; та не рекомендовk= 2;но (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») всім іншим групам паці= 08;нтів.

Одн= ;очасне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но (ди&#= 1074;. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Е= кстракорпоl= 8;альні методи лікування,= які призвод= 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями, такими як високопротl= 6;чні мембрани дл= 03; діалізу або гемофільтрk= 2;ції (нап= ;риклад поліакрилоk= 4;і мембрани) та для аферезу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності з декстрансуl= 3;ьфатом, можуть підвищуватl= 0; ризик в= ;иникнення тяжких анафілактоo= 1;дних реакцій (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У разі необх= 110;дності такого лікува&#= 1085;ня слід розглянути можливість використанl= 5;я діалізної мембрани іншого типу або застосу = 74;ання іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних препаратів.

Са= 082;убітрил/вал= сартан. Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не, оскільки одночасне інгібуваннn= 3; неприлізинm= 1; та АПФ може призвести д = 86; підвищення = 88;изику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Розпочинатl= 0; застосуванl= 5;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годи= 085; після прийо = 84;у останньої дози периндоприl= 3;у. Терапію пер = 80;ндоприлом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годи= 085; після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одн= ;очасне застосуванl= 5;я не рекомендовk= 2;не (ди&#= 1074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одноч= ;асне застосуванl= 5;я інгібітору АПФ та блокатора рецепторів ангіотензиl= 5;у

За опубліковаl= 5;ими даними відомо, що у пацієнтів з= 10; встановленl= 0;м атеросклерl= 6;зом, серцевою недостатніl= 9;тю або цукрови = 84; діабетом з ураженням органів-міш = 77;ней одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; частоти виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, непритомноl= 9;ті, гіперкалієl= 4;ії та погіршенняl= 4; функції нирок (в тому числі гострої ниркової не = 76;остатності) порівняно з монотерапіn= 8;ю препаратамl= 0;, що впливают= 00; на ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронову систему. Застосуванl= 5;я подвійної блокади (тобто комбінація інгібітору АПФ з антагоністk= 2;ми рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; ІІ) може бути застосованk= 2; в індивідуалn= 0;них випадках з ретельним контролем функції нирок, рівня калію та артеріальнl= 6;го тиску.

Естра= ;мустин. Підвищення ризику виникнення побічних ре = 72;кцій, таких як ангіоневроm= 0;ичний набряк (ангі= 086;едема).

Ко-тримокса= зол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол). У пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), можливе підвищення ризику розвитку гі = 87;еркаліємії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Калійз&#= 1073;ерігаючі діуретики (наприклад т= 088;иамтерен, амілорид та інші), солі калію. Виникнення гіперкалієl= 4;ії (потенційно летальної), особливо у пацієнтів з = 085;ирковою недостатніl= 9;тю (адитивний гіперкалієl= 4;ічний ефект). Зазначені препарати н = 77; рекомендовk= 2;ні для одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з периндоприl= 3;ом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Однак якщо одночасне призначеннn= 3; цих речовин є необхідним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та проводит = 80; частий контроль калію плазм = 80; крові. Щодо застосуванl= 5;я спіронолакm= 0;ону при серцеві = 81; недостатноl= 9;ті див. «Одноча= 089;не застосуванl= 5;я, яке потребу= 08; особливої уваги».

Літій. При застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ з препар= 072;тами літію= повідомлял= ося про оборотн = 77; підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; літію у сироватці т = 72; його токсич = 85;ість. Не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти периндоприl= 3; з препаратамl= 0; літію. У разі &= #1076;оведеної необхідносm= 0;і такого призначеннn= 3; обов’язковl= 6; ретельно контролюваm= 0;и рівень літі= 02; у плазмі крові (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує особливої уваги.

Результати епідеміолоk= 5;ічних досліджень свідчать пр = 86; те, m= 7;о одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ та цукровозни= жувальних засобів (інсулін, пер&#= 1086;ральні цукровозниk= 8;увальні засоби) мож&#= 1077; посилити цукрознижуk= 4;альний ефект з ризиком розвитку гіпоглікемo= 0;ї. Найчастіше цей феномен може виникати у п= 077;рші тижні комбінованl= 6;го лікування т = 72; у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю.

Бакло= ;фен посил= ;ює антигіпертk= 7;нзивний ефект. Необх= 110;дно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск, у разі необхідносm= 0;і слід провести корекцію дози антигіпер = 90;ензивного засобу.

Діуре= ;тики. У пацієнтів, які приймають діуретики, т= 072; особливо у тих, у кого порушений в = 86;дно-електро&= #1083;ітний обмін, можливе надмірне зн = 80;ження артеріальнl= 6;го тиску після початку лікування інгібітороl= 4; АПФ. Імовірністn= 0; розвитку гіпотензивl= 5;ого ефекту знижується завдяки відміні діуретика, п= 110;двищенню об’єму цирк = 91;люючої крові або споживанню солі перед початком терапії периндоприl= 3;ом, яку слід розпочинатl= 0; з низьких до= 079; з поступови = 84; підвищення&= #1084;.

При артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1;, коли попередньо призначениl= 1; діуретик мі = 75; спричинити недостатніl= 9;ть води/електр = 86;літів, його необхі = 76;но відмінити перед початком лікування інгібітороl= 4; АПФ (у таких випадках пр = 80;йом діуретика може бути поновлено з часом) або необхідно призначити інгібітор АПФ у низькі= 081; дозі з поступовим її підвищенняl= 4;. При засті= 081;ній серцевій недостатноl= 9;ті на тлі прийо= 084;у діуретика п= рийом інгіk= 3;ітору АПФ слід розпочинатl= 0; з мінімальн = 86;ї дози, можливо, після зниження дози діурет = 80;ка. У будь-якому випадку необхідно к = 86;нтролювати функцію нирок (рівен= 100; креатиніну) протягом перших тижнів лікування інгібітороl= 4; АПФ.

Калійз&#= 1073;ерігаючі діуретики (еплеренон, спіронолакm= 0;он). О= собливої уваги потребує одночасне застосуванl= 5;я еплеренону або спіронолакm= 0;ону в дозах від 12,5 мг до 50 мг на добу з низькими до = 79;ами інгібітору АПФ. У випадку недотриманl= 5;я рекомендацo= 0;й щодо призначеннn= 3; такої комбі = 85;ації існує ризик виникнення гіперкалієl= 4;ії (можливо, летальної) під час лікування пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю ІІ-ІV класу за = NYHA та фракцією викиду < 40 %, які раніше лікувалися інгібітороl= 4; АПФ та петльовим діуретиком. = 055;еред призначеннn= 3;м такої комбінації слід упевнитися = 91; відсутностo= 0; гіперкалієl= 4;ії та порушенн= 03; функції нирок. Реком= 077;ндовано проводити ретельний моніторинг каліємії та креатинінеl= 4;ії щотижнево п= 10;д час першого місяця лікування т = 72; щомісячно надалі.

Несте= ;роїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту ≥ = 3 г/доб= 091;. Можливе послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту у раз= 110; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з НПЗЗ, такими як: ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах, інгібітори ЦОГ‑2, неселективl= 5;і НПЗЗ. Одночасне застосуванl= 5;я інг= ібіторів АПФ та НПЗЗ може призвести д = 86; збільшення ризику погіршення функції нир = 86;к, у тому числі ймовірностo= 0; розвитку го = 89;трої ниркової недостатноl= 9;ті, підвищення = 88;івня калію у сироватці крові, особливо у п= 072;цієнтів із порушенням функції нирок в анам= 085;езі. Таку комбінацію слід призначати = 79; обережністn= 2;, зокрема пацієнтам літнього віку. Пацієнтам н= еобхідно відновити водний баланс та на= 076;ати рекоме&#= 1085;дації щодо контролю функції нирок після початку комбінованl= 6;ї терапії та п= ри подальшому лікуванні.

Рацекадотр&= #1080;л. Відомо, що інгібітори АПФ (наприклад периндоприl= 3;) можуть спричинити розвиток ангіоневроm= 0;ичного набряку. Цей ризик може зростати пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з рацекадот = 88;илом (лікарським засобом, яки= 081; використовm= 1;ється для лікування гострої діа = 88;еї).

Інгіб= ;ітори mTOR (наприклад сиролімус, еверолімус, темсиролімm= 1;с). Пацієнти, як= 110; одночасно застосовуюm= 0;ь інгібітори mTOR, можуть належати до групи підви = 97;еного ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Одночасне застосуванl= 5;я, що потребує деякої уваг = 80;.

Антиг= ;іпертензив = 85;і засоби та вазодилатаm= 0;ори. О= ;дноча= ;сне застосуванl= 5;я антигіпертk= 7;нзивних засобів мож = 77; підвищити гіпотензивl= 5;ий ефект периндоприl= 3;у. Одночасне застосуванl= 5;я з нітрогліцеl= 8;ином та іншими нітратами, або з іншими вазодилатаm= 0;орами може сприят = 80; додатковомm= 1; зниженню артеріальнl= 6;го тиску.

І= нгібітори дипептилпеl= 7;тидази-ІV (ДПП-IV) (лінаk= 5;ліптин, саксагліптl= 0;н, ситагліптиl= 5;, вільдагліпm= 0;ин). У пацієнтів, які одночаl= 9;но застосовуюm= 0;ь ком= бінацію гліптину та інгібітору АПФ, підвищm= 1;ється ризиl= 2; виникнення а= нгіоневротl= 0;чного набряку внаслі&#= 1076;ок того, що ін= 075;ібітори ДПП-IV знижують активність ДПП-ІV.

Одноч= ;асне застосуванl= 5;я деяких анес&= #1090;етиків, трициклічнl= 0;х антидепресk= 2;нтів або антипсихотl= 8;опних засобів з інгібітораl= 4;и АПФ може призвести д = 86; подальшого зниження артеріальнl= 6;го тиску (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Симпа= ;томіметики можут= ;ь послабляти антигіпертk= 7;нзивну дію інгібіторіk= 4; АПФ.

Золото.<= /span> Нітратоподo= 0;бна реакція (симптомами є: почервоні= 085;ня обличчя, нудота, блювання та артеріальнk= 2; гіпотензія) зустрічалаl= 9;я рідко у пацієнтів, які одночас = 85;о приймали інгібітори АПФ, включаючи п = 77;риндоприл, та ін’єкційні препарати золота (натрію ауротіомалk= 2;т).

Особливос= 090;і застосуванl= 5;я.

Гіперч&#= 1091;тливість/ ангіоневроm= 0;ичний набряк. Повідомлялl= 6;ся про рідкісн= 10; випадки вин = 80;кнення ангіоневроm= 0;ичного набряку обл = 80;ччя, кінцівок, губ, слизови= 093; оболонок, язика, голосової щілини та/аб= 086; гортані у пацієнтів під час застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, у тому числі периндопри&#= 1083;у тертбутилаl= 4;іну (див. розді = 83; «Побічні реакції»). Це може статися будь-коли пі= 076; час лікування. У таких випад = 82;ах необхідно терміново відмінити препа = 88;ат і встановити відповідниl= 1; нагляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. У тих окремих випадках, коли набряк розповсюджm= 1;ється лише у зоні обличчя та губ, стан пац&#= 1110;єнта, як правило, покращуєтьl= 9;я без лікуван = 85;я. Призначеннn= 3; антигістамo= 0;нних препаратів може бути корисним дл= 03; зменшення с = 80;мптомів.

Ангіоневро&= #1090;ичний набряк, пов’язаний = 79; набряком гортані, мож= 077; призвести д = 86; летального наслідку. У випадках, коли набряк розповсюджm= 1;ється на язик, голосову щілину або г= 086;ртань, що спричиня= 08; обструкцію дихальних шляхів, необхідне термінове проведення = 85;евідкладно&#= 1111; терапії, яка може включати вв = 77;дення адреналіну та/або забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів. Паці= 108;нту слід перебувати під ретельним медичним наглядом до повного зникнення симптомів т = 72; стабілізацo= 0;ї його стану. Пацієнти з ангіоневрl= 6;тичним набряком в анамнезі, який не був пов’язаний = 79; прийомом інгібітору = 40;ПФ, знаходятьсn= 3; в групі підвищеногl= 6; ризику розвитку анг= ;іоневротич = 85;ого набряку під час прийому інгібітору АПФ (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

Інт= ;естинальни = 81; ангіоневроm= 0;ичний набряк.

Повідомлял&= #1086;ся про рідкісн= 10; випадки вин = 80;кнення інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів під час лікування і = 85;гібіторами АПФ. У таких пацієнтів спостерігаk= 4;ся абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою або блюванням ч = 80; без них); у дея= ких випадках не спостерігаl= 3;ося попередньоk= 5;о ангіоневроm= 0;ичного набряку обл = 80;ччя та рівень С-1 естерази бу = 74; у нормі. Діагноз інтестиналn= 0;ного ангіоневроm= 0;ичного набряку був = 074;становлени&= #1081; під час комп’ютернl= 6;ї томографії черевної порожнини або ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3;, або під час хірургічноk= 5;о втручання. Після відміни інгібітору АПФ симптом = 80; ангіоневроm= 0;ичного набряку зни = 82;али. Інтестиналn= 0;ний ангіоневроm= 0;ичний набряк необхідно в = 88;аховувати під час проведення диференційl= 5;ого діагнозу у пацієнтів з абдомінальl= 5;им болем, які приймають інгібітори АПФ.

Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з сакубітри = 83;ом/валсарта&= #1085;ом протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Розпочинатl= 0; застосуван&#= 1085;я сакубітрилm= 1;/валсартану слід не раніше ніж через 36 годи= 085; після прийо = 84;у останньої дози периндоприl= 3;у. У разі припи= 085;ення лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м терапію периндоприl= 3;ом слід розпочинатl= 0; не раніше ні= 078; через 36 годи= 085; після прийому останньої д = 86;зи сакубітрилm= 1;/валсартану (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій»). Одночасне застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; нейтральноo= 1; ендопептидk= 2;зи (НЕП) (наприкл&= #1072;д рацекадотрl= 0;лу) та інгібіторіk= 4; АПФ також може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»). Тому перед початком лікування інгібітораl= 4;и НЕП (наприклад рацекадотрl= 0;лом) у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь периндоприl= 3;, слід провести ретельну оцінку спів = 74;ідношення користь/риз = 80;к.

Стабіл&#= 1100;на ішемічна хвороба серця. У випадку, якщо протягом першого місяця ліку = 74;ання периндоприl= 3;ом відбувся епізод нест = 72;більної стенокардіo= 1; (будь-якої тяжкості), необхідно ретельно зважити співвідношk= 7;ння ризик/корис = 90;ь перед тим як вирішувати питання про продовженнn= 3; терапії.=

Артері&#= 1072;льна гіпотензія. Прийом інгібіторіk= 4; АПФ може спричинити = 79;ниження артеріальнl= 6;го тиску. Симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія спостерігаn= 8;ться рідше у пацієнтів з = 085;еускладнен&= #1086;ю артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю та є більш вірогідною = 91; пацієнтів з гіповолеміn= 8;ю, у тих, хто приймає діуретики, знаходитьсn= 3; на дієті з обмеженням кількості солі, у пацієнтів н = 72; діалізі, у пацієнтів з діареєю або блюванням, або у пацієнтів з тяжкою рені = 85;-залежною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»). Симптоматиm= 5;на артеріальнk= 2; гіпотензія = 08; більш вірогідною = 91; пацієнтів з симптоматиm= 5;ною серцевою недостатніl= 9;тю, із супутньо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї. Виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії найбільш вірогідне у пацієнтів з більш тяжки = 84; ступенем серцевої не = 76;остатності, які приймають великі дози = 087;етльових діуретиків, мають гіпонатрієl= 4;ію або ниркову недостатніl= 9;ть функціоналn= 0;ного характеру. Д= 083;я зниження ризику симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії під час початку тер = 72;пії та на етапі підбору доз пацієнтам необхідно знаходитисn= 3; під ретельним наглядом лікаря (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Побічні реакції»). Такі самі застереженl= 5;я існують для пацієнтів з ішемічною хворобою серця або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями, у яких надмі= 088;не зниження артеріальнl= 6;го тиску може спричинити виникнення інфаркту міокарда аб = 86; інсульту.

При виникненні артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 87;ацієнту слід надати горизонталn= 0;не положення т = 72; у разі необхідносm= 0;і ввести внут = 88;ішньовенно 0,9 % (9 мг/мл) розчин натрію хлориду.

Транзиторн&= #1072; гіпотензія не є протипоказk= 2;нням для подальшого застосуванl= 5;я препарату, який зазвичай можна засто = 89;овувати без будь-яки= 093; перешкод після відно = 74;лення об’єму кров= 10; та підвищення артеріальнl= 6;го тиску.

У деяких пацієнтів і = 79; застійною серцевою не = 76;остатністю з нормальни = 84; або знижени = 84; артеріальн&= #1080;м тиском периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;ін може спричинити додаткове з = 85;иження системного артеріальнl= 6;го тиску. Цей ефект є передбачувk= 2;ним і зазвичай н= 077; потребує відміни препарату. Якщо артеріальнk= 2; гіпотензія стає симптоматиm= 5;ною, може з’явит = 80;ся необхіднісm= 0;ь зниження дози або відміні препарату.=

С&= #1090;еноз аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапанів/ гіпертрофіm= 5;на кардіоміопk= 2;тія. Я= к і інші інгібітори АПФ, периндоприl= 3;у тер= тбутиламін слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам з= 10; стенозом мітральногl= 6; клапана або обструкцієn= 2; виходу з лів= 086;го шлуночка (аортальний стеноз або гіпертрофіm= 5;на кардіоміопk= 2;тія).

Нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть.

У випадку ниркової недостатноl= 9;ті (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) початкову дозу перинд = 86;прилу слід призначати відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Спос= ;іб застосуванl= 5;я та дози»), а далі – залежно від відповіді пацієнта на лікування. Моніторинг калію та креатиніну = 08; звичайним стандартом для таких пацієнтів (див. розділ «Побічні реакції»).

У пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ною серцевою не = 76;остатністю артеріальнk= 2; гіпотензія, що виникає н= 072; початку застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, може призвести д = 86; порушення функції нирок, у деяких випадках – із виникненняl= 4; гострої ниркової недостатноl= 9;ті, яка зазвича = 81; є оборотною.

У деяких пацієнтів з двобічним стенозом ни = 88;кових артерій або стенозом артерії єди = 85;ої нирки при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ спостерігаl= 3;ося збільшення рівнів сечо = 74;ини крові та креатиніну = 91; сироватці крові, які зазвичай поверталисn= 3; до норми після припинення лікування. Ц= 077; особливо стосується пацієнтів і = 79; нирковою не = 76;остатністю. При наявності супутньої р = 77;новаскуляр&#= 1085;ої гіпертензіo= 1; ризик виник = 85;ення тяжкої артеріальнl= 6;ї гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті підвищуєтьl= 9;я. Для таких пацієнтів лікування слід починати пі = 76; ретельним с = 87;остереженн&#= 1103;м лікаря, з маленьких доз та з обер&#= 1077;жною титрацією доз. З огляду на вищесказ = 72;не, лікування діуретикамl= 0; може призве = 89;ти до виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії, тому їх потрібно відмінити т = 72; проводити моніторинг функції нирок у перш= 110; тижні лікування п = 77;риндоприлу тертбутилаl= 4;іном.

У деяких пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, у яких до початку лікування н = 77; було виявле = 85;о реноваскулn= 3;рних захворюванn= 0;, відбувалосn= 3; підвищення сечовини крові та креатиніну сироватки к = 88;ові, зазвичай незначне т = 72; тимчасове, особливо коли перинд = 86;прилу тертбутилаl= 4;ін призl= 5;ачали одночасно з діуретиком. Але це більш характерно для пацієнтів з уже існуючо= 02; нирковою недостатніl= 9;тю. Може стати н= 077;обхідним зниження дози та/або відміна діу = 88;етика та/або периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну.

Паціє= ;нти, які знаходятьсn= 3; на гемодіалізo= 0;. Повідомлялl= 6;ся про випадки виникнення анафілактоo= 1;дних реакцій у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітор АПФ під час перебуваннn= 3; на гемодіалізo= 0; з використанl= 5;ям високопротl= 6;чних мембран. Так= 080;м пацієнтам слід застосовувk= 2;ти інший тип діалізних мембран або призначати інший клас антигіпертk= 7;нзивних засобів.

Паціє= ;нти після трансплантk= 2;ції нирки. Досвід щодо призначеннn= 3; перин = 76;оприлу тертбутилаl= 4;іну пацієнтам після нещодавно перенесеноo= 1; операції з трансплантk= 2;ції нирки= відсутній.<= /o:p>

Рен= ;оваскулярн = 72; гіпертензіn= 3;. У разі призначеннn= 3; інгібіторіk= 4; АПФ пацієнт = 72;м з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної функціонуюm= 5;ої нирки підвищуєтьl= 9;я ризик виникнення гіпотензії та ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Сприятливиl= 4; фактором може бути лікування діуретикамl= 0;. Втрата функції нирок може проявлятисn= 3; мінімальни&#= 1084;и змінами у рівні креатиніну = 89;ироватки крові навіть у пацієнтів з= 10; стенозом артерії однієї з нирок.

Пацієнти, які одночас = 85;о лікуються інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сир= ;олімусом, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом), можуть належати до групи підвищеногl= 6; ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад набряку дихальних шляхів або язика, з порушенням функції дихання або = 073;ез) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Анафіл&#= 1072;ктоїдні реакції під час плазмаф = 77;резу ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (Л= 053;Щ).

Рідко у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення плазмафереk= 9;у ліпопротеїk= 6;ів низької щільності (ЛНЩ) з використанl= 5;ям декстрансуl= 3;ьфату можуть виникнути небезпечні = 76;ля життя анафілактоo= 1;дні реакції. Розвитку анафілактоo= 1;дних реакцій можна уникн = 91;ти, якщо перед проведенняl= 4; кожного плазмафереk= 9;у тимчасово припиняти лікування і = 85;гібіторами АПФ.

Анафіл&#= 1072;ктоїдні реакції під час десенси = 73;ілізуючої терапії. У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час десенсибілo= 0;зуючого лікування (н= 072;приклад, препаратамl= 0;, що містять бджолину от = 88;уту) можуть виникати анафілактоo= 1;дні реакції, які загрожують життю. Цих реакцій можна уникнути пр = 80; тимчасовомm= 1; припиненні застосуванl= 5;я інгібітору АПФ, але реакції можуть виникнути знову при не= 086;бережному проведенні провокаційl= 5;их проб.

Печінк&#= 1086;ва недостатніl= 9;ть. Рідко застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; А= ПФ асо= ціювалося з виникненняl= 4; с= индрому, що р= ;озп= очинається з холестатичl= 5;ої жовтяниці т = 72; прогресує д = 86; швидкоплинl= 5;ого некрозу печ= 10;нки, інколи з летальним наслідком. Механізм цього синдрому неясний. Пацієнтам, у яких під час прийому інгібіторіk= 4; АПФ розвинулас= 03; жовтяниця або відзначаєт= 00;ся підвищення рівня= ; печінкових ферментів, слід припинити прийом інгібі&#= 1090;ору АПФ та забезпечит&= #1080; відповідне медичне обстеження = 10; лікування (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Побі= ;чні реакції»).

Нейтро&#= 1087;енія/аграну= ;лоцитоз/тро= 084;боцитопені&= #1103;/анемія. Сереk= 6; пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, було зареєстровk= 2;но випадки нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутностo= 0; інших факторів ризику нейтропеніn= 3; виникає рідко. Периндоприl= 3; слід призначати дуже обережно пацієнтам з колагенозаl= 4;и, під час терапії імуносупреl= 9;орами, алопуринолl= 6;м або прокаїнаміk= 6;ом або при поєднанні цих обтяжливих факторів, особливо як = 97;о є порушення функції нир = 86;к. У декого з таких пацієнтів визначався розвиток серйозних інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, які в декількох випадках не відповідалl= 0; на інтенсивну антибіотикl= 6;терапію. У разі застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у таким паціє = 85;там рекомендуєm= 0;ься періодично контролюваm= 0;и кількість лейкоцитів крові. Також пацієнти мають знати, що необхідн = 86; сповіщати про будь-яки= 081; прояв інфекційноk= 5;о захворюванl= 5;я (біль у горлі, лихоманку).

Ра= 089;ові особливостo= 0;. Інгібітори АПФ частіше сприч= ;иняють виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку у па= 094;ієнтів афр= о-американс= 00;кої раси, афро-америк= анської раси, ніж у пацієнтів н = 77; афро-америк = 72;нської раси. &= #1055;ериндоприл= ;, як й інш&#= 1110; інгібітори АПФ, менш ефективно знижує арте = 88;іальний тиск у пацієнтів афро-k= 2;мериканськ= 086;ї раси, ніж у предс= ;тавників інших рас. Що, можливо, пояснюєтьсn= 3; низьким рівнем реніну у крові пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю з популяції афро-америк = 72;нців.

Ка= 096;ель. Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; АПФ, може виникати сухий стійкий кашель, який зникає післ= 03; відміни. Про таку можливість слід пам’ятати при диферен = 94;іальній діагностицo= 0; кашлю.

Хірург&#= 1110;чне втручання/ анестезія.= = При хірургічноl= 4;у втручанні або під час проведення анестезії препаратамl= 0;, що викликаю = 90;ь гіпотензію, периндоприl= 3; може блокувати вторинне утворення ангіотензиl= 5;у ІІ у відповідь н = 72; компенсатоl= 8;не вивільненнn= 3; реніну. Препарат слід відмін = 80;ти за один день до хірургічноk= 5;о втручання. Я= 082;що розвинуласn= 3; артеріальнk= 2; гіпотензія = 10; вважається, що вона спричинена саме цим мех= 072;нізмом, стан хворог = 86; можна нормалізувk= 2;ти шляхом збільшення об’єму циркулюючоo= 1; крові.

Гіперк&#= 1072;ліємія. У деяких пацієнтів, які застосовувk= 2;ли інгібітори АПФ, у тому числі периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну, відзначалоl= 9;я збільшення концентрацo= 0;ї калію у сироватці крові. До факторів ри = 79;ику виникнення гіперкалієl= 4;ії належать ни = 88;кова недостатніl= 9;ть, погіршення функції нирок, вік понад 70 років, цукровий діабет, інте= 088;курентні стани, такі як дегідратацo= 0;я, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія, метаболічнl= 0;й ацидоз та одночасне застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків (наприклад спіронолакm= 0;он, еплеренон, триамтерен або амілори = 76;), харчових добавок, що містять калій, або за&#= 1084;інників солі з калієм; або одночасний прийом інши = 93; препаратів, що спричинюютn= 0; підвищення концентрацo= 0;ї калію в сироватці крові (напри= 082;лад гепарин, ко-т&#= 1088;имоксазол, також відомий як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол). Застосуванl= 5;я харчових добавок, що містять калій, калій= 079;берігаючих діуретиків або замінників солі з калієм, особливо у пацієнтів і = 79; порушенням функції нирок, може призвести д = 86; значного підвищення рівня калію = 091; сироватці крові. Гіперкалієl= 4;ія може спричинити виникнення серйозних, іноді летальних аритмій. Якщ= 086; одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у та будь-якої з вищезазначk= 7;них речовин вважається = 76;оречним, їх слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю та часто перевіряти рівень калі= 02; в сироватці крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пацієн&#= 1090;ам, хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні цукрознижуk= 4;альні засоби або отримують інсулін, необхідно р = 77;тельно контролюваm= 0;и рівень глікемії пр = 86;тягом першого місяця терапії інгібітораl= 4;и АПФ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Літій.<= /u> Одноm= 5;асний прийом літі= 02; та периндоприl= 3;у зазвичай не рекомендовk= 2;ний (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).

Одночасне застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у з калійзбер&= #1110;гаючими препаратамl= 0; або харчови = 84;и добавками, щ= 086; містять калій, або замінникамl= 0; солі з каліє= 084; не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Подвій&#= 1085;а блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС). Існують дані, що одночасний прийом інгібіторіk= 4; АПФ, блокато= 088;ів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або аліск= 110;рену підвищує ризик виникнення гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Тому комбінація інгібітору АПФ (іАПФ) з блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ або з аліскіреноl= 4;, враховуючи подвійну блокаду РАА = 57;, не рекоменд = 86;вана. Якщо лікування з одночасним застосуванl= 5;ям двох блокаторів РААС вважається абсолютно необхідним, воно може відбуватисn= 3; тільки під наглядом спеціалістk= 2; та за умови ч&#= 1072;стого ретельного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в та артеріал= 00;ного тиску. Інгібітори АПФ та блокатори р = 77;цепторів ангіотензиl= 5;у ІІ не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Пер= ;винний альдостероl= 5;ізм. Пацієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом зазвичай не відповідаюm= 0;имуть на лікуванн= 03; антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;, які діють шляхом пригніченнn= 3; ренін-ангіо = 90;ензинової системи. Тому, призначеннn= 3; даного лікарськогl= 6; засобу не рекомендовk= 2;не.

Допомі&#= 1078;ні речовини. До складу препарату входить лактоза, тому, якщо у Вас встановленl= 6; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, проконсульm= 0;уйтеся з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

<= i>З&= #1072;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ваг= ;ітність. Застl= 6;сування інгібіторіk= 4; АПФ протипоказk= 2;не під час вагітності (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Лікарський засіб протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують за = 74;агітніти. Якщо під час лікування цим лікарсь = 82;им засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити іншим лікар = 89;ьким засобом, дозволеним до застосув = 72;ння вагітним.=

Епідеміоло&= #1075;ічні дані щодо ризику виникнення тератогеннl= 6;го ефекту внаслідок прийому інгібіторіk= 4; АПФ під час І триместру в = 72;гітності не остаточн= 10;, тому незначного = 87;ідвищення ризику не можна виключати. Відомо, що прийом інгібіторіk= 4; АПФ під час ІІ та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотокс = 80;чності та неонатальнl= 6;ї токсичностo= 0;.

Якщо жінка приймала інгібітор АПФ під час І&#= 1030; триместру вагітності, дитині рекомендовk= 2;но провести ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; функції нирок та кісток черепа. Новонароджk= 7;ні, матері яких приймали інгібітори АПФ у період вагітності, мають знаходитисn= 3; під ретельн = 80;м наглядом через можливість виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Годування груддю.

Не рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну в період годування груддю у зв’язку з відсутністn= 2; даних щодо його проник = 85;ення у грудне молоко. Під час годування груддю бажано призначити = 72;льтернатив&#= 1085;е лікування і = 79; більш досліджениl= 4; профілем безпеки, особливо пі = 76; час годуван = 85;я новонароджk= 7;ного або недоношеноk= 5;о немовляти.=

Фертильні= 089;ть. Впливу на репродуктиk= 4;ну здатність або фертиль = 85;ість не виявлено.

Зд = 72;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Перинд= 086;прилу тертбутилаl= 4;ін не виявляє прямого впл = 80;ву на здатніст= 00; керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;. У деяких пацієнтів можуть виникати індивідуалn= 0;ні реакції, пов’язані з= 10; зниженням а = 88;теріальног&#= 1086; тиску, особливо на початку лік = 91;вання або при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;. Як результа = 90;, здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0; може бути зниженою.<= /p>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

= Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Табле= ;тки Пренелія® підлягають поділу (мают= 100; риску для поділу).

Табле= ;тки рекомендовk= 2;но приймати 1 раз на день вранці пере = 76; їдою.

Дозу підбирають індивідуалn= 0;но, залежно від показників артеріальнl= 6;го тиску (див. ро&= #1079;діл «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Артер= ;іальна гіпертензіn= 3;.

Перин= ;доприлу тертбутилаl= 4;ін можна призн = 72;чати як монотерапіn= 2; або у комбінації = 79; препаратамl= 0; інших класі = 74; антигіпертk= 7;нзивних засобів.=

Реком= ;ендована початкова доза становить 4 м&#= 1075; 1 раз на добу вранці.=

Паціє= ;нти з високою активністю ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (особливо пацієнти з реноваскулn= 3;рною гіпертензіn= 8;ю, порушенням водно-елект = 88;олітного балансу, серцевою декомпенсаm= 4;ією або тяжкою гіпертензіn= 8;ю) можуть зазнати надмірного зниження ар = 90;еріального тиску після прийому першої дози. Таким пацієнтам рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; лікування з дози 2 мг (½ таблетки препарату Пренелія® 4 м = 75;) та початок терапії проводити під наглядо = 84; лікаря.=

Дозу можна підвищити д = 86; 8 мг 1 раз на день через 1 місяць лікування.

На початку застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну можливе виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії, що є більш ймовірним у пацієнтів, які одночасно приймають д= 10;уретики. Таким пацієнтам розпочинатl= 0; лікування периндоприl= 3;ом слід з обережністn= 2;, оскільки у них може бут= 080; дефіцит вод = 80; та/або солі.

Якщо це можливо, слід припинити прийом діур = 77;тика за 2–3 дні до початку терапії пер = 80;ндоприлу тертбутилаl= 4;іном (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Паціє= ;нтам з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, яким не можн= 072; припиняти застосуванl= 5;я діуретиків, лікування слід розпочинатl= 0; з дози 2 мг. У таких пацієнтів слід контролюваm= 0;и функцію нирок та рів= 077;нь калію у сироватці крові. Подальше підвищення дози периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;іну слід здійснюватl= 0; залежно від показників = 72;ртеріально&#= 1075;о тиску.

У разo= 0; необхідносm= 0;і терапію діуретиком можна відновити.

П&= #1072;цієнтам літнього віку &#= 1083;ікування слід розпочинатl= 0; з дози 2 мг, яку можна підви = 97;ити до 4 мг через 1 місяць лікування, а потім, якщо необхідно, – до 8 мг, враховуючи стан функці= 11; нирок (див. таблицю 1).

Серце= ;ва недостатніl= 9;ть.

Паціє= ;нтам із серцевою недостатніl= 9;тю, яким &#= 1087;ериндоприл= у тертбутилаl= 4;ін зазвичай призначаютn= 0; одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином, = 090;а/або β-блокатороl= 4;, лікування рекомендовk= 2;но розпочинатl= 0; під ретельним медичним на = 75;лядом з початково= 11; дози 2 мг, яку приймають вранці. Чере= 079; 2 тижні за умови добро= 11; переносимоl= 9;ті дозу підвищ = 91;ють до 4 мг 1 раз на день. Дозу підбирають індивідуалn= 0;но, залежно від клінічного стану пацієнта.=

Паціє= ;нтам із тяжкою серцевою недостатніl= 9;тю та іншим пацієнтам з групи високого ри = 79;ику (пацієнти із порушенням функції нир = 86;к та тенденцією до порушень рівня елект = 88;олітів, пацієнти, як= 110; отримують одночасну терапію діуретикамl= 0; та/або вазодилатаm= 0;орами) лікування слід розпочинатl= 0; під ретельн = 80;м медичним наглядом (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У пацієнтів з високим риз = 80;ком виникнення симптоматиm= 5;ної артеріальнl= 6;ї гіпотензії, = 072; саме у пацієнтів з дефіцитом електролітo= 0;в, з гіпонатрієl= 4;ією або без неї, пацієнтів і = 79; гіповолеміn= 8;ю або тих, хто отримував інтенсивну терапію діу = 88;етиками, слід провести корекцію вищезазначk= 7;них станів, якщо можливо, до призначеннn= 3; препарату. А= 088;теріальний тиск, функці= 102; нирок та рівень калі= 02; у сироватці крові потрібно ретельно контролюваm= 0;и як до, так і під час лікування (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Запоб= ;ігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями.

Реком= ;ендована початкова доза становить 2 = 84;г (½ таблетки препарату П = 88;енелія® 4 мk= 5;) 1 раз на добу вранці. Післ= 103; 2 тижнів ліку&#= 1074;ання дозу збільшують до 4 мг (1 таблетка п= 088;епарату Пренелія® 4 м = 75;) 1 раз на добу вранці.

Якщо після 2 тижнів лікування препаратом = 55;ренелія® 4 мг пацієнт потребує додатковогl= 6; контролю артеріальнl= 6;го тиску, можна призначити = 10;ндапамід у дозі 1 таблетка н = 72; день. Лікува= 085;ня можна розпочинатl= 0; будь-коли у термін від 2 тижнів до кількох років після первинного інсульту.

Запобіганн&= #1103; серцево-суд = 80;нним ускладненнn= 3;м у пацієнтів = 079; документалn= 0;но підтв= ;ердженою стабільною ішемічною хворобою серця.

Лікування розпочинаюm= 0;ь з препарату = 055;ренелія® 4 мг (1 таблетка на добу вранці). Через 2 тижні за умови доб= 088;ої переносимоl= 9;ті та з урахуванняl= 4; функції нирок дозу підвищують до 8 мг.

Паціє= ;нтам літнього віку лікування слід розпоч = 80;нати з дози 2 мг (½ таблетки препарату П = 88;енелія®4 &= #1084;г) 1 раз на добу вранці; чере= 079; тиждень доз = 91; підвищують до 4 мг (1 таблетка препарату П = 88;енелія® 4 мг); через 2 тижні з урахуванняl= 4; функції нир = 86;к дозу підвищують до 8 мг (Пренел= ія® 8 мг, 1 таблетка на добу) (див. таблицю 1). Підвищення дози можлив = 77; тільки за умови добро= 11; переносимоl= 9;ті попередньоo= 1; дози.

Особливі групи пацієнтів<= /span>

Паціє= ;нти з нирковою недостатніl= 9;тю.

Дозув= ;ання для пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю має базуватися на кліренсі креатиніну, як зазначен = 86; у таблиці 1.

Табли= ;ця 1

Підбір доз при нирковій недостатноl= 9;ті

Кліренс креатиніну (мл/хв)	Р&= #1077;комендован= ;е дозування
Cl_CR≥ 60_<= o:p>	4 мг на = добу
30 < Cl_CR < 60<= o:p>	2 мг на добу
15 < Cl_CR < 30<= o:p>	2 мг через добу
Паці= 08;нти, які перебувают= 100; на гемодіаліз= 110;*
Cl_CR< 15	2 мг на добу проведення діалізу

٭Діалізl= 5;ий кліренс периндоприl= 3;ату 70 мл/хв. Пацієн= ;там, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0; дозу слід приймати після проведення гемодіалізm= 1;.<= /p>

Паціє= ;нти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю.

Пацієн&#= 1090;и з печінково= 02; недостатніl= 9;тю не потребую = 90;ь підбору доз = 80; препарату (див. розділ = 80; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 82;інетика»).

Діти.

Ефективніс&= #1090;ь та безпеку застосуванl= 5;я дітям не вивчали, том= 091; периндоприl= 3;у тертбутилаl= 4;ін призначати дітям не рекомендуєm= 0;ься.

Передозува&= #1085;ня.

Інформ&#= 1072;ції про передозуваl= 5;ня периндоприl= 3;у недостатньl= 6;. Симптоми, пов’язані з передозуваl= 5;ням інгібіторіk= 4; АПФ, можуть бути наступ = 85;ими: артеріальнk= 2; гіпотензія, циркуляторl= 5;ий шок, порушення електролітl= 5;ого балансу, ниркова недостатніl= 9;ть, гіпервентиl= 3;яція, тахікардія, прискорене серцебиття, брадикардіn= 3;, запаморочеl= 5;ня, тривога, каш= 077;ль тощо.

При передозуваl= 5;ні рекомендуєm= 0;ься внутрішньоk= 4;енне введення розчину натрію хлор = 80;ду 0,9 % (9 мг/мл). У випадку виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії пацієнту необхідно надати гори = 79;онтальне положення з низьким узголів’ям. = 059; разі можливості слід забезпечитl= 0; пацієнту інфузії ангіотензиl= 5;у ІІ та/або вну&#= 1090;рішньовенн= е введення катехоламіl= 5;ів. Периндоприl= 3; можна видалити із системного кровообігу за допомого= 02; гемодіалізm= 1; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У разі виник= 085;ення резистентнl= 6;ї до лікуванн= 03; брадикардіo= 1; показане застосуванl= 5;я штучного во = 76;ія ритму. Необхідно встановити постійний моніторинг = 79;а основними показникамl= 0; життєдіяльl= 5;ості, концентрацo= 0;єю електролітo= 0;в та креатині = 85;у у сироватці крові.

Побічні реакції.

Профіль безпеки периндоприl= 3;у відповідає профілю безпеки інгібіторіk= 4; АПФ. Найчастішиl= 4;и побічними реакціями, які спостер= 10;галися під час клін= 110;чних досліджень периндоприl= 3;у, є: запамороч= 077;ння, головний біль, парест= 077;зії, вертиго, порушення зору, дзвін у вухах, артеріальнk= 2; гіпотензія, кашель, задишка, біл= 100; у животі, зап&#= 1086;р, діарея, зі= 087;суття смакm= 1; (дисгевзія), диспепсія, нудота, блюв= 072;ння, свербіж, вис= 080;пання, судоми м’язів, асте&= #1085;ія.

Під час клінічних досліджень та/або після= 088;еєстраційн&= #1086;го застосуванl= 5;я периндоприl= 3;у спостерігаl= 3;ися нижчезазна= ;чені поб= ічні реакції з такою частотою виникнення: дуж&#= 1077; часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити з = 72; наявною інформацієn= 2;).

= 58;аблиця 2

Си&#= 1089;теми о= ;рганів

По&#= 1073;ічні реакції

Частота

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Еозинофілі= ;я

Нечасто*<= /p>

Агранулоци= ;тоз або панцитопен= 110;я

Дуже рідко=

Зниження рівня гемоглобін= 091; та гематокрит= 091;

Дуже рідко=

Лейкопенія= ;/нейтропені= 103;

Дуже рідко=

Гемолітичн= ;а анемія у пацієнтів з уродженою недостатні= 089;тю глюкозо-6-фос= фатдегідроk= 5;енази

Дуже рідко=

Тромбоцито= ;пенія

Дуже рідко=

З боку метаболізм= 091; та обміну речовин

Гіпоглікем= ;ія

Нечасто*<= /p>

Гіперкаліє= ;мія, яка є оборотною після відміни препарату

Нечаст= о*

Гіпонатріє= ;мія

Нечасто*<= /p>

З боку психіки

Поруше= ння настрою<= /p>

Нечасто

Порушення сну

Нечасто

З боку нервової системи

Запамороче= ;ння

Часто

Головний біль

Часто

Парестезія= ;

Часто=

Вертиго

Часто

Сонливість= ;

Нечасто*<= /p>

Непритомні= ;сть

Нечасто*<= /p>

Сплутаніст= ;ь свідомості

Дуже рідко=

Депрес= ія

Нечаст= о

З боку органів зору

Порушення зору

Часто

З боку органів слуху та лабіринту

Дзвін у вухах

Часто

З боку серця

Пальпітаці= ;я

Нечасто*<= /p>

Тахікардія= ;

Нечасто*<= /p>

Стенокарді= ;я

Дуже рідко=

Аритмія

Рідко

Інфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріал= 00;ного тиску у пацієнтів групи високого ризику

Дуже рідко=

З боку судинної системи

Гіпотензія (та пов’язані з нею симптоми)

Часто

Васкуліт

Нечасто*<= /p>

Інсуль= т може виникати внаслідок надмірного зниження артеріал= 00;ного тиску у пацієнтів групи висок&#= 1086;го ризику

Дуже рідко

Феноме= н Рейно

Частот= а невідома

Припли= ви жару

Рідко=

З боку дихальної с&#= 1080;стеми, органів грудної клітки та середостін= 085;я

Кашель

Часто

Задишка

Часто

Бронхоспаз= ;м

Нечасто

Еозинофіль= ;на пневмонія

Дуже рідко=

Риніт

Дуже рідко=

З боку травної системи

Біль у животі

Часто

Запор

Часто

Діарея

Часто

Поруше= ння сприйняття смаку (дис= ;гевзія)

Часто

Диспепсія<= /o:p>

Часто

Нудота

Часто

Блювання

Часто

Сухість у роті

Нечасто

Панкреатит= ;

Дуже рідко=

З боку гепатобілі= 072;рної системи

Цитолітичн= ;ий або холестатич= 085;ий гепатит

Дуже рідко=

З боку шкіри та її похідних

Свербіж

Часто

Висипання<= /o:p>

Часто

Кропив’янк= ;а

Нечасто

Ангіоневро= ;тичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані

Нечасто

Реакції фоточутлив= 086;сті

Нечасто*<= /p>

Пемфігоїд<= /o:p>

Нечасто*<= /p>

Гіпергідро= ;з

Нечасто

Посилення симптомів псоріазу

Рідко*

Мультиформ= ;на еритема

Дуже рідко=

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової

системи та сполучної

тканин= и

Судоми м’язів

Часто

Артралгія<= /o:p>

Нечасто*<= /p>

Міалгія

Нечасто*<= /p>

З боку ниро = 82; та = 89;ечовидільн&#= 1086;ї систем= 080;

Ниркова недостатні= 089;ть

Нечасто

Гостра ниркова недостатні= 089;ть

Рідко

Анурія/олі&#= 1075;урія

Рідко

З боку ендокринно= 111; системи

Cиндром порушення секреції антидіурет= 080;чного гормону (СПАДГ)

Рідко

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Еректильна дисфункція

Нечаст= о

Загальні

розлади

Астенія

Часто

Біль у грудній клітці

Нечасто*<= /p>

Нездужання= ;

Нечасто*<= /p>

Периферичн= ;і набряки

Нечасто*<= /p>

Гіпертермі= ;я

Нечасто*<= /p>

Дослід= ження

Підвищ= ення рівня сечовини в крові

Нечасто*<= /p>

Підвищення креатиніну в к = 88;ові

Нечасто*<= /p>

Підвищ= ення рівня білірубіну в крові

Рідко

Підвищення= ; рівн= 03; печінкових ферментів

Рідко

Ушкодженн= 03;, отруєння та ускладненн= 103; прийому

Падіння

Нечасто*<= /p>

*Час= тота проявів побічних реакцій, виявлених з = 72; допомогою спонтанних повідомленn= 0;, розрахован&= #1072; за даними клінічних досліджень.

Повідомлен = 85;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції. Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реакції піс = 83;я реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важ= 083;ивим. Вони дозволяють проводити безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к лікарськогl= 6; засобу. Медичні працівники = 87;овинні повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції через національнm= 1; систему повідомленn= 0;.

&n= bsp;

Термі= ;н придатностo= 0;. 2 р= 086;ки.

&n= bsp;

Умови зберігання.

В оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25°С.

Збе= ;рігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток в блістері, 3 блістери в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.=

Виробник. ПАТ «Київмедпрk= 7;парат».

Місцезн&= #1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності. Укl= 8;аїна, 01032, м. Київ, вул. Саксагk= 2;нського, 139.

Си&#= 1089;теми о= ;рганів	По&#= 1073;ічні реакції	Частота
З боку системи крові та лімфатично= 111; системи	Еозинофілі= ;я	Нечасто*<= /p>
Агранулоци= ;тоз або панцитопен= 110;я	Дуже рідко=
Зниження рівня гемоглобін= 091; та гематокрит= 091;	Дуже рідко=
Лейкопенія= ;/нейтропені= 103;	Дуже рідко=
Гемолітичн= ;а анемія у пацієнтів з уродженою недостатні= 089;тю глюкозо-6-фос= фатдегідроk= 5;енази	Дуже рідко=
Тромбоцито= ;пенія	Дуже рідко=
З боку метаболізм= 091; та обміну речовин	Гіпоглікем= ;ія	Нечасто*<= /p>
Гіперкаліє= ;мія, яка є оборотною після відміни препарату	Нечаст= о*
Гіпонатріє= ;мія	Нечасто*<= /p>
З боку психіки	Поруше= ння настрою<= /p>	Нечасто
Порушення сну	Нечасто
З боку нервової системи	Запамороче= ;ння	Часто
Головний біль	Часто
Парестезія= ;	Часто=
Вертиго	Часто
Сонливість= ;	Нечасто*<= /p>
Непритомні= ;сть	Нечасто*<= /p>
Сплутаніст= ;ь свідомості	Дуже рідко=
Депрес= ія	Нечаст= о
З боку органів зору	Порушення зору	Часто
З боку органів слуху та лабіринту	Дзвін у вухах	Часто
З боку серця	Пальпітаці= ;я	Нечасто*<= /p>
Тахікардія= ;	Нечасто*<= /p>
Стенокарді= ;я	Дуже рідко=
Аритмія	Рідко
Інфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріал= 00;ного тиску у пацієнтів групи високого ризику	Дуже рідко=
З боку судинної системи	Гіпотензія (та пов’язані з нею симптоми)	Часто
Васкуліт	Нечасто*<= /p>
Інсуль= т може виникати внаслідок надмірного зниження артеріал= 00;ного тиску у пацієнтів групи висок&#= 1086;го ризику	Дуже рідко
Феноме= н Рейно	Частот= а невідома
Припли= ви жару	Рідко=
З боку дихальної с&#= 1080;стеми, органів грудної клітки та середостін= 085;я	Кашель	Часто
Задишка	Часто
Бронхоспаз= ;м	Нечасто
Еозинофіль= ;на пневмонія	Дуже рідко=
Риніт	Дуже рідко=
З боку травної системи	Біль у животі	Часто
Запор	Часто
Діарея	Часто
Поруше= ння сприйняття смаку (дис= ;гевзія)	Часто
Диспепсія<= /o:p>	Часто
Нудота	Часто
Блювання	Часто
Сухість у роті	Нечасто
Панкреатит= ;	Дуже рідко=
З боку гепатобілі= 072;рної системи	Цитолітичн= ;ий або холестатич= 085;ий гепатит	Дуже рідко=
З боку шкіри та її похідних	Свербіж	Часто
Висипання<= /o:p>	Часто
Кропив’янк= ;а	Нечасто
Ангіоневро= ;тичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані	Нечасто
Реакції фоточутлив= 086;сті	Нечасто*<= /p>
Пемфігоїд<= /o:p>	Нечасто*<= /p>
Гіпергідро= ;з	Нечасто
Посилення симптомів псоріазу	Рідко*
Мультиформ= ;на еритема	Дуже рідко=
З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної тканин= и	Судоми м’язів	Часто
Артралгія<= /o:p>	Нечасто*<= /p>
Міалгія	Нечасто*<= /p>
З боку ниро = 82; та = 89;ечовидільн&#= 1086;ї систем= 080;	Ниркова недостатні= 089;ть	Нечасто
Гостра ниркова недостатні= 089;ть	Рідко
Анурія/олі&#= 1075;урія	Рідко
З боку ендокринно= 111; системи	Cиндром порушення секреції антидіурет= 080;чного гормону (СПАДГ)	Рідко
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз	Еректильна дисфункція	Нечаст= о
Загальні розлади	Астенія	Часто
Біль у грудній клітці	Нечасто*<= /p>
Нездужання= ;	Нечасто*<= /p>
Периферичн= ;і набряки	Нечасто*<= /p>
Гіпертермі= ;я	Нечасто*<= /p>
Дослід= ження	Підвищ= ення рівня сечовини в крові	Нечасто*<= /p>
Підвищення креатиніну в к = 88;ові	Нечасто*<= /p>
Підвищ= ення рівня білірубіну в крові	Рідко
Підвищення= ; рівн= 03; печінкових ферментів	Рідко
Ушкодженн= 03;, отруєння та ускладненн= 103; прийому	Падіння	Нечасто*<= /p>