MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3A96D.054B0B90" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3A96D.054B0B90 Content-Location: file:///C:/6A1416A6/UA126850102_FD3F.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>
дл=
103;
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
Лізиноп
=
88;ил
10 НЛ КРКА
Лізиноп
=
88;ил
20 НЛ КРКА<=
/b>
(Lisinopril=
10 НL KRKA)
(=
Lisinopril =
20
=
53;L KRKA)
Склад:
діюч=
;і
речовини: лізинопри=
1083;,
гідрохлороm=
0;іазид;
1
таблетка
містить =
10
мг
лізиноприлm=
1;
у вигляді
лізиноприлm=
1;
дигідрату та 12=
,5
мг гідрохло
=
88;отіазиду
або 20 мг ліk=
9;иноприлу
у вигляді
лізиноприлm=
1;
дигідрату та 12=
,5
мг гідрохло
=
88;отіазиду;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), кальцію гідрофосфаm= 0; дигідрат, крохмаль пр = 77;желатинізо= 1074;аний, натрію кроскармелl= 6;за, магнію стеарат;
Лізи&=
#1085;оприл
10 НЛ КРКА:=
span>
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172).
=
1051;ікарська
форма. Таблk=
7;тки.
Основ
=
85;і
фізико-хімі
=
95;ні вла&=
#1089;тивості:
Лізино= ;прил 10 НЛ КРКА ̵= 1; круглі двоопуклі таблетки персиковогl= 6; кольору, з марк= уванням «LH»;
Лізиноприл =
20
НЛ КРКА – кр
=
91;глі
двоопуклі
таблетки
білого
кольору
з насічкою з
одного боку,
з
маркуванняl=
4; «LH».=
=
053;асічка
не
призначена
для поділу
таблетки.
Фармак=
1086;терапевтич=
на
група. Інгібітори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту та
діуретики. Ко=
1076;
АТХ C09В A03.
Фарм=
1072;кологічні
властивостo=
0;.
Фармакодин=
072;міка.
Ліз=
иноприл
10 НЛ КРКА та
Лізиноприл 20
НЛ КРКА – це
комбінованo=
0;
препарати з
фіксованим
дозуванням, =
103;кі
містять
лізиноприл,
інгібітор а
=
85;гіотензинп=
1077;ретворювал=
ьного
ферменту
(АПФ) та
гідрохлороm=
0;іазид,
тіазидний
діуретик.
Обидва
компоненти
мають
доповнюючиl=
1;
механізм ді=
11;
та додатков
=
80;й
гіпотензивl=
5;ий
ефект.
Ліз=
иноприл
– це
інгібітор
пептидил-ди
=
87;ептидази.
Він пригніч
=
91;є
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льний
фермент (АПФ),
який є
каталізатоl=
8;ом
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
I у
судинозвужm=
1;вальний
пептид,
ангіотензиl=
5;
II. Ангіотензи&=
#1085;
II також
стимулює
секрецію ал=
00;достерону
корою
наднирковиm=
3;
залоз.
Пригніченнn=
3;
АПФ
призводить
до зниження
концентрацo=
0;й
ангіотензиl=
5;у
II, що веде до
зменшення
судинозвужm=
1;вальної
активності
та секреції
альдостероl=
5;у.
Зменшення о
=
89;танньої
може
призвести д
=
86;
підвищення
=
82;онцентраці=
1111;
калію в
сироватці
крові.
Лізиноприл
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск, перш за
все, завдяки =
1087;ригніченню
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи.
Разом з цим
лізиноприл =
08;
антигіпертk=
7;нзивним
засобом
навіть у
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
з низьким
реніном. АПФ
є ідентични
=
84;
до кінінази II,
ферменту,
який сприяє
розпаду
брадикінінm=
1;.
Залишаєтьсn=
3;
невизначенl=
0;м,
чи є
важливими
підвищені
рівні
брадикінінm=
1;,
сильного су
=
76;инорозширю=
1074;ального
пептиду, у
терапевтичl=
5;их
ефектах
лізиноприлm=
1;.
Гід=
рохлоротіаk=
9;ид
– це
діуретичниl=
1;
препарат. Ві=
085;
впливає на
механізм ре
=
72;бсорбції
електролітo=
0;в
дистальнимl=
0;
канальцями
нирок і
підвищує
виведення
натрію та
хлориду
приблизно в
еквівалентl=
5;их
кількостях.
Натрійурез
може
супроводжуk=
4;атися
деякою
втратою
калію та
бікарбонатm=
1;.
Механізм
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
тіазидів є н=
077;відомим.
Тіазиди
зазвичай не
впливають н
=
72;
нормальний
артеріальнl=
0;й
тиск.
У
комбінації
=
79;
іншими
гіпотензивl=
5;ими
препаратамl=
0;
може
відбуватисn=
3;
додаткове
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Фармакокін=
077;тика.
Нем=
ає
ніякої
клінічно
значущої
фармакокінk=
7;тичної
взаємодії
між лізиноп
=
88;илом
та гідрохло
=
88;отіазидом.
Комбінованk=
2;
таблетка є
біоеквівалk=
7;нтною
до
супутнього
прийому
окремих ком
=
87;онентів.
Лі
=
79;иноприл
А=
1073;сорбція
Піс=
ля
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
в сироватці
крові
виникає
приблизно
протягом 7
годин. Серед=
085;я
ступінь
абсорбції
лізиноприлm=
1;
становить
приблизно 25 %
зі значущою
відносною
варіабельнo=
0;стю
(6-60 %).
При=
йом
їжі не
впливає на
абсорбцію
лізиноприлm=
1;.
Р=
1086;зподіл
Ліз=
иноприл
не
зв’язуєтьсn=
3;
з іншими
білками
сироватки
крові.
Дос=
лідження
на щурах
показали, що
лізиноприл
погано
проникає
крізь
гематоенцеm=
2;алічний
бар’єр.
Е=
1083;імінація
Ліз=
иноприл
не зазнає
метаболізмm=
1;,
виводиться
повністю у
незміненомm=
1;
вигляді із с=
077;чею.
Після
багаторазоk=
4;ого
прийому
лізиноприл
мав
ефективний
період
напіввиведk=
7;ння
12,6 години. Зниk=
8;ення
концентрацo=
0;й
у сироватці
має пролонг
=
86;вану
кінцеву фаз
=
91;,
яка не
впливає на
акумуляцію
препарату. Ц=
103;
кінцева фаз
=
72;,
можливо,
становить
насичене
зв’язуваннn=
3;
з АПФ та не є
пропорційнl=
6;
залежною ві
=
76;
дози.
Н=
1080;ркова
недостатніl=
9;ть
Пор=
ушення
функції
нирок зменш
=
91;є
виведення
лізиноприлm=
1;
нирками, але
таке
зменшення
стає
клінічно
важливим,
тільки коли
швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації =
08;
нижчою 30 мл/хв=
.
При
кліренсі
креатиніну 30-80
мл/хв середн=
103;
площа під
кривою
«концентраm=
4;ія-час»
(AUC)
підвищуєтьl=
9;я
тільки на 13 %,
тоді як при
кліренсі
креатиніну 5-30
мл/хв AUC
зростає у 4-5
разів.
Ліз=
иноприл
видаляєтьсn=
3;
при
гемодіалізo=
0;.
Протягом 4
годин
гемодіалізm=
1;
концентрацo=
0;ї
лізиноприлm=
1;
у плазмі
зменшилися
=
74;
середньому
на 60 %, кліренс
на діалізі
був між 40 і 55
мл/хв.
С=
1077;рцева
недостатніl=
9;ть
Пац=
ієнти
з серцевою
недостатніl=
9;тю
схильні до
більшого
впливу
лізиноприлm=
1;
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми
(збільшення
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія-час»
(AUC) у середньоl=
4;у
на 125 %), але на
підставі
даних про ви=
074;едення
лізиноприлm=
1;
з сечею
з'ясувалося,
що має місце
знижена
приблизно н
=
72;
16 % абсорбція
порівняно з=
10;
здоровими д
=
86;бровольцям=
1080;.
П=
1072;цієнти
літнього
віку
Пац=
ієнти
літнього
віку мають
вищі рівні к=
086;нцентрації
в крові та ви=
1097;і
значення
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія
у плазмі-час&ra=
quo; (з=
1073;ільшені
приблизно н
=
72;
60 %), ніж молоді
пацієнти.
Лізиноприл
можна вивес
=
90;и
за допомого=
02;
діалізу.
Гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
А=
1073;сорбція
Ко=
083;и
рівні
гідрохлороm=
0;іазиду
у плазмі кро=
074;і
спостерігаl=
3;ися
щонайменше
протягом 24
годин, періо=
076;
напіввиведk=
7;ння
з плазми мав
діапазон 5,6-14,8
години.
Р=
1086;зподіл
Гі=
076;рохлоротіа&=
#1079;ид
проникає
крізь
плацентарнl=
0;й
бар’єр та не
проникає
крізь
гематоенцеm=
2;алічний
бар’єр.
Е=
1083;імінація
Що=
085;айменше
61 % дози
виводиться
=
91;
незмінному
вигляді
протягом 24
годин. Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
форсований
діурез
розпочинаєm=
0;ься
протягом 2
годин,
досягає пік
=
91;
приблизно
через 4 годин=
1080;
та триває 6-12
годин.
&=
#1050;лінічні
характерисm=
0;ики.
По=
082;азання.
=
51;ізиноприл
10 НЛ КРКА або Л=
;ізиноприл
20 НЛ КРКА пока=
зані
для терапії
легкої та
помірної ар
=
90;еріальної
гіпертензіo=
1;
у пацієнтів,
стан яких бу=
074;
стабілізовk=
2;ний
у результат=
10;
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
та гідрохло
=
88;отіазиду
окремо у
таких самих
пропорціях.
Прот=
1080;показання.
- =
Підви=
;щена
чутливість
до діючих чи
допоміжних
=
88;ечовин,
до інших
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ), або до
будь-якого
сульфанілаl=
4;ідного
препарату.
-&nb=
sp;
Анурія.
-&nb=
sp;
Наявність
в анамнезі
ангіоневроm=
0;ичного
набряку,
пов'язаного =
079;
попереднім
лікуванням
інгібітораl=
4;и
анг=
10;отензинпер=
1077;творювальн=
ого
ферменту,
спадковий
або
ідіопатичнl=
0;й
ангіоневроm=
0;ичний
набряк.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Дитячиl=
1;
вік.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Гемодиl=
5;амічно
значущий
аортальний
або мітраль
=
85;ий
стеноз або
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія
з
обструкцієn=
2;
шляхів
відтоку.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Пацієнти
з
нестабільнl=
6;ю
гемодинаміl=
2;ою
після
гострого
інфаркту
міокарда,
кардіогеннl=
0;й
шок.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Стеноз
ниркової
артерії (біл=
072;теральний
або
однобічний).
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Тяжка
ниркова
недостатніl=
9;ть
або терміна
=
83;ьна
стадія
захворюванl=
5;я
(кліренс
креатиніну <=
30
мг/хв).
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Тяжкі
захворюванl=
5;я
печінки.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Загостl=
8;ення
подагри.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Гіперуl=
8;екемія.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
препарату і
високопротl=
6;чних
мембран (нап=
088;иклад
AN 69).
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Рівень
креатиніну
=
74;
сироватці
крові ≥ 220
ммоль/л.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Первинний
гіперальдоl=
9;теронізм.
<=
![if !supportLists]>-&nb=
sp;
Гіпокаl=
3;іємія.
<=
![if !supportLists]>-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Періо=
;д
годування
груддю.
<=
![if !supportLists]>-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Вагітні аб&=
#1086;
жінки, які
планують
завагітнітl=
0;
(див. розділ
«Застос=
091;вання
при
вагітності
або годуван
=
85;і
груддю»).
<=
![if !supportLists]>-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Резис=
;тентна
до терапії
гіпокаліємo=
0;я,
рефрактернk=
2; гіпонатріє=
1084;ія.
<=
![if !supportLists]>-<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Одноч=
;асне
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
з препарата
=
84;и,
що містять
аліскірен,
протипоказk=
2;но
пацієнтам,
хворим на
цукровий
діабет та
пацієнтам з
ураженням
нирок
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації <=
60
мл/хв/1,73 м2).
Взаємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Антигіп
=
77;ртензивні
засоби
У
поєднанні з
іншими
антигіпертk=
7;нзивними
засобами
лікарський
засіб може
привести до
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску. Одноч=
072;сне
застосуванl=
5;я
нітрогліцеl=
8;ину
та інших
нітратів аб
=
86;
інших
судинорозшl=
0;рювальних
засобів мож
=
77;
ще більше
зменшити ар
=
90;еріальний
тиск.
Поєднання
лізиноприлm=
1;
з аліскірен
=
86;вмісними
препаратамl=
0;
необхідно
уникати (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Харчові
добавки, що
містять
калій,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики,
замінники
солі, що
містять
калій, та інш=
1110;
лікарські
засоби, що
можуть
впливати на =
088;івень
калію у
сироватці
крові
Ефе=
кт
втрати калі=
02;,
спричинениl=
1;
тіазидними
діуретикамl=
0;,
як правило,
послаблюєтn=
0;ся
завдяки
калійзберіk=
5;аючому
ефекту
лізиноприлm=
1;.
Прийом доба
=
74;ок
із калієм,
калійзберіk=
5;аючих
препаратів
або солей, що
містять
калій,
особливо у п=
072;цієнтів
з порушення
=
84;
функції
нирок, може
призвести д
=
86;
значного
збільшення
рівня калію =
074;
сироватці
крові. Якщо
супутній
прийом
Лізиноприлm=
1;
10 НЛ КРКА або
Лізиноприлm=
1;
20 НЛ КРКА та
будь-якого з
цих засобів
вважається
доцільним, ї=
093;
слід
застосовувk=
2;ти
обережно та
часто
контролюваm=
0;и
рівень калі=
02;
в сироватці.
Лікарські
засоби,
здатні
спричиняти
шлуночкові
аритмії (torsades de pointes)
Чер=
ез
підвищення
ризику
розвитку
гіпокаліємo=
0;ї
при
одночасномm=
1;
прийомі
гідрохлороm=
0;іазиду
та
лікарських
засобів, що
спричиняютn=
0;
шлункові
аритмії,
наприклад а
=
85;тиаритмічн=
1110;
лікарські
засоби, деяк=
110;
антидепресk=
2;нти
та інші
лікарські з
=
72;соби,
що
спричиняютn=
0;
шлункові
аритмії, їх
слід призна
=
95;ати
з
обережністn=
2;.
Триц&=
#1080;клічні
антидепресk=
2;нти/антипси=
1093;отики/анест=
;етики
Одночасне
застосуванl=
5;я
деяких
анестезуючl=
0;х
медичних
засобів,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
та
нейролептиm=
5;них
препаратів
=
79;
інгібітораl=
4;и
АПФ може у
подальшому
призвести д
=
86;
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску.
Несте=
;роїдні
протизапалn=
0;ні
препарати
(НПЗП), включа&=
#1102;чи
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту
Тривале
застосуванl=
5;я
нестероїднl=
0;х
протизапалn=
0;них
лікарських
засобів (сел=
077;ктивні
інгібітори
циклооксигk=
7;нази-2,
ацетилсаліm=
4;илова
кислота (>3
г/добу) та
неселективl=
5;і
НПЗП) може зменши=
;ти
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ і тіазид=
085;их
діуретиків.
Крім цього,
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
препарати т
=
72;
інгібітори
АПФ дають
адитивний
ефект на
збільшення
рівня калію =
074;
сироватці
крові та
можуть
призвести д
=
86;
погіршення
функції
нирок. Такі
ефекти, як
правило, є
зворотними.
Рідко може в=
080;никнути
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
особливо у
пацієнтів з
уже
порушеною
функцією
нирок
(пацієнти
літнього
віку або зне=
074;однені).
Преп&=
#1072;рати
золота
Нітритоїдl=
5;і
реакції
(симптоми
вазодилатаm=
4;ії,
включаючи
припливи,
нудоту,
запаморочеl=
5;ня,
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
що може бути
дуже тяжкою)
після ін’єк
=
94;ії
препаратів
золота
(наприклад,
натрію ауро
=
90;иомалату)
відзначалиl=
9;я
частіше у па=
094;ієнтів,
які
отримували
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Симп&=
#1072;томіметичн=
;і
препарати
Симпатоміl=
4;етичні
препарати
можуть
зменшити
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ. Тіазиди
можуть
знижувати
артеріальнm=
1;
чутливість
до
норадреналo=
0;ну,
але
недостатньl=
6;го
для того щоб
виключити
ефект лікар
=
89;ького
засобу, що
збільшує
артеріальнl=
0;й
тиск.
Пероральні
протидіабеm=
0;ичні
засоби
Одн=
очасне
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків
та
протидіабеm=
0;ичних
лікарських
засобів мож
=
77;
підвищити
ефект
зниження
глюкози у кр=
086;ві
з ризиком
гіпоглікемo=
0;ї.
Цей симптом =
095;астіше
виникав
протягом
перших
тижнів комб=
10;нованого
лікування т
=
72;
у хворих із
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
у коригуван
=
85;і
дози
інсуліну аб
=
86;
пероральниm=
3;
гіпоглікемo=
0;чних
засобів
пацієнтам і
=
79;
цукровим ді
=
72;бетом. Т=
110;азидні
діуретики
можуть
посилювати
гіперглікеl=
4;ічний
ефект
діазоксиду.
Літій
Літ=
ій,
як правило, н=
1077;
слід
призначати
разом із
діуретикамl=
0;
або
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Діуретичні
препарати т
=
72;
інгібітори
АПФ знижуют=
00;
нирковий
кліренс
літію та
спричиняютn=
0;
високий
ризик появи
токсичностo=
0;
літію. Комбі=
085;ація
лізиноприлm=
1;
та гідрохло
=
88;отіазиду
з літієм не
рекомендуєm=
0;ься,
якщо їх
сумісне зас
=
90;осування
необхідне,
слід
проводити р
=
77;тельний
моніторинг
рівня літію =
091;
сироватці
крові (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Амфотерици&=
#1085;
В
(парентерал=
00;но),
карбеноксоl=
3;он,
кортикостеl=
8;оїди,
кортикостеl=
8;оїди,
кортикотроl=
7;ін
(АКТГ) або пос&=
#1083;аблювальні
засоби
Гіп=
окаліємічнl=
0;й
ефект
гідрохлороm=
0;іазиду
можуть
посилювати
лікарські
засоби, що
впливають н
=
72;
рівень калі=
02;
та гіпокалі=
08;мію
(наприклад,
інші
калійуретиm=
5;ні
діуретики,
послаблюючo=
0;
засоби,
амфотеріциl=
5;,
карбеноксоl=
3;он,
похідні
саліциловоo=
1;
кислоти).
Гіп=
окаліємія
може
розвинутисn=
3;
під час вико=
088;истання
стероїдів
або адренокорти&=
#1082;отропног=
086; гормо=
085;у
Солі
кальцію
=
47;астосуванн=
1103;
тіазидних
діуретиків
може призве
=
89;ти
до
підвищення
кальцію у
сироватці к
=
88;ові.
Якщо
необхідне
сумісне
застосуванl=
5;я
добавок
кальцію або
вітаміну D
Сер&=
#1094;еві
глікозиди<=
i>
Гіп=
окаліємія
може збільш
=
91;вати
чутливість
або реакцію
серця на
токсичні
ефекти,
зумовлені
препаратамl=
0;
наперстянкl=
0;
(у тому числі
підвищення
збудливостo=
0;
шлуночків).
Холестірам&=
#1110;н
та
холестипол
Абс=
орбція
гідрохлороm=
0;іазиду
знижуться
холестирамo=
0;ном
або холести
=
87;олом.
Тому
сульфонаміk=
6;ні
діуретики н
=
77;обхідно
приймати за 1
годину до аб=
086;
через 4-6 годин
після
прийому
лікарськогl=
6;
засобу.
Недепол=
03;ризуючі
міорелаксаl=
5;ти
Ті=
072;зиди
можуть
підвищити
чутливість
до недополя
=
88;изуючих
міорелаксаl=
5;тів
(наприклад,
до
тубокурариl=
5;у).
Триметопри&=
#1084;
Одн=
очасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
тіазидів
разом з
триметоприl=
3;ом
збільшує
ризик
виникнення
гіперкалієl=
4;ії.
Соталол
Вик=
ликана
тіазидами
гіпокаліємo=
0;я
може підвищ
=
91;вати
ризик
розвитку
спричиненоo=
1;
соталолом
аритмії.
Алопуринол<= o:p>
Одн=
очасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ з
алопуринолl=
6;м
може
збільшити
ризик поруш
=
77;ння
функцій
нирок та
спричинити
лейкопенію.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ та
циклоспориl=
5;у
посилюєтьсn=
3;
ризик
порушення
функцій
нирок та
гіперкалієl=
4;ії.
Одноч=
;асне
лікування з
циклоспориl=
5;ом
може
посилювати
ризик гіпер
=
91;рикемії
та
ускладненнn=
3;
подагричноk=
5;о
типу.
&=
#1051;овастатин
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
ловастатинm=
1;
підвищує ри
=
79;ик
розвитку
гіперкалієl=
4;ії.
Тіазиди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
послаблюваm=
0;и
ниркову екс
=
82;рецію
цитотоксичl=
5;их
препаратів
(наприклад,
циклофосфаl=
4;іду,
метотрексаm=
0;у)
і
потенціюваm=
0;и
їх мієлосуп
=
88;есивний
ефект (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Інші супутн=
і
препарати
Суп=
утнє
застосуванl=
5;я
разом із
тканинними
активатораl=
4;и
плазміногеl=
5;у
може підвищ
=
80;ти
ризик
ангіоневроm=
0;ичного
набряку.
Тіа=
зиди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
підвищуватl=
0;
ризик
розвитку
побічних
реакцій,
спричинениm=
3;
амантадиноl=
4;.
Алк=
оголь,
барбітуратl=
0;,
анестетики
можуть поси
=
83;ювати
орт
=
86;статичну
Антихоліне&=
#1088;гічні
засоби
(атропін,
біпериден)=
Чер=
ез
ослаблення
моторики
шлунково-ки
=
96;кового
тракту та
зменшення
швидкості
евакуації з=
10;
шлунка
біодоступнo=
0;сть
діуретиків
тіазидного
=
90;ипу
збільшуєтьl=
9;я.
Саліцилати<= o:p>
При
застосуванl=
5;і
високих доз
саліцилатіk=
4;
гідрохлороm=
0;іазид
може
посилювати
токсичний
вплив
саліцилатіk=
4;
на
центральну
нервову сис
=
90;ему.
Метилдопа
Пов=
ідомлялося
про окремі
випадки
виникнення
гемолітичнl=
6;ї
анемії при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
гідрохлороm=
0;іазиду
та метилдоп
=
80;.
Карбамазеп&=
#1110;н
З
огляду на
ризик
виникнення
симптоматиm=
5;ної
гіпонатрієl=
4;ії
необхідно
здійснюватl=
0;
клінічний т
=
72;
біологічниl=
1;
моніторинг.
Йодовмісні
контрастні
засоби
У
випадку
індукованоo=
1;
діуретикамl=
0;
дегідратацo=
0;ї
підвищуєтьl=
9;я
ризик
розвитку го
=
89;трої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
переважно п
=
88;и
застосуванl=
5;і
високих доз
йодовмісниm=
3; контрастни=
1093;
засобів.
Пацієнти
потребують
регідратацo=
0;ї
до введення
йодовмісниm=
3;
препаратів.
Амантадин.
Тіа=
зиди,
у тому числі
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
збільшуватl=
0;
ризик
побічних
ефектів, спр=
080;чинених
амантадиноl=
4;.
Особливост=
1110;
застосуванl=
5;я.
Гіпотензія
та
електролітl=
5;ий/рідинний
дисбаланс
Як =
1110;
при
застосуванl=
5;і
інших
гіпотензивl=
5;их
препаратів, =
091;
деяких паці=
08;нтів
може
виникнути
симптоматиm=
5;на
гіпотензія.
Вона рідко в=
080;никає
у пацієнтів
із
неускладнеl=
5;ою
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю,
але
ймовірніша
=
91;
пацієнтів і
=
79;
рідинним
дисбалансоl=
4;
або
електролітl=
5;им
дисбалансоl=
4;,
наприклад
дегідратацo=
0;єю,
гіпонатрієl=
4;ією,
гіпохлоремo=
0;чним
алкалозом,
гіпомагнезk=
7;мією
або гіпокал=
10;ємією,
що можуть
бути спричи
=
85;ені
терапією
діуретикамl=
0;,
застосуванl=
5;ям
дієти з
обмеженням
солі,
проведенняl=
4;
діалізу, інт=
077;ркурентною
діареєю або
блюванням. У
таких
пацієнтів
необхідно
через
відповідні
інтервали п
=
77;ріодично
проводити
аналіз рівн=
03;
електролітo=
0;в
у крові.
Сл=
110;д
приділяти
особливу
увагу при
застосуванl=
5;і
препаратів
пацієнтам з
ішемічною х
=
74;оробою
серця або цереk=
3;роваскуляр=
085;ою
хворобою, у
яких
надмірне зн
=
80;ження
артеріальнl=
6;го
тиску може
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
Пр=
080;
появі
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
пацієнта
слід
перевести в
горизонталn=
0;не
положення і
при
необхідносm=
0;і
внутрішньоk=
4;енно
ввести фізі
=
86;логічний
розчин.
Транзиторнk=
2;
гіпотензія
=
85;е
є
протипоказk=
2;нням
для
подальшого
застосуванl=
5;я
препарату.
Після
нормалізацo=
0;ї
артеріальнl=
6;го
тиску
внаслідок
збільшення
об’єму кров=
10;
можливе
відновленнn=
3;
терапії з
меншим
дозуванням
або
застосовувk=
2;ння
відповідниm=
3;
окремих
компонентіk=
4;
препарату.
Лі=
079;иноприл
може
призвести д
=
86;
додатковогl=
6;
зниження
системного
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
та
нормальним
=
72;бо
низьким
артеріальнl=
0;м
тиском. Цей
ефект є
передбачувk=
2;ним
і, як правило,
не є причино=
102;
припинення
лікування. Н=
077;обхідно
зменшити
дозу або
припинити л=
10;кування
лізиноприлl=
6;м/гідрохлор=
1086;тіазидом
у разі
виникнення
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії.
Стеноз аорт=
ального
та мітральн
=
86;го
клапана/гіп
=
77;ртрофічна
кардіоміопk=
2;тія
Як і
всі
судинорозшl=
0;рювальні
засоби, інгі=
073;ітори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
необхідно
застосовувk=
2;ти
обережно пр
=
80;
лікуванні
пацієнтів з
обструкцієn=
2;
шляху
відтоку
лівого
шлуночка, та
=
82;ими
як
аортальний
стеноз або
гіпертрофіm=
5;на
кардіоміопk=
2;тія.
Подві=
;йна
блокада
ренін-ангио
=
90;ензін-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС).
Існують
докази того,
що одночасн
=
77;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II та
аліскірену
збільшує
ризик
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
гіперкалієl=
4;ії
і зниження
функції
нирок (у тому
числі
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті).
Подвійна
блокада РАА
=
57;
шляхом
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, блокато=
088;ів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II та аліскіре&=
#1085;у
таким чином
протипоказk=
2;на
(див. розділи
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»
та «Фармако
=
76;инаміка»).
Якщо
застосуванl=
5;я
подвійної
блокади вва
=
78;ається
абсолютно
необхідним,
це має відбу=
074;атися
тільки під
наглядом
фахівця та з=
072;
умови
частого
ретельного
моніторингm=
1;
функції
нирок,
електролітo=
0;в
та
артеріальнl=
6;го
тиску.
Інгібітори
АПФ та
блокатори
рецепторів
=
72;нгіотензин=
1091;
II не слід
застосовувk=
2;ти
одночасно п
=
72;цієнтам
з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Порушення
функції
нирок
Тіа=
зиди
не можна
застосовувk=
2;ти
як діуретик
=
80;
пацієнтам і
=
79;
порушенням
функції нир
=
86;к.
Тіазиди є
неефективнl=
0;ми
при значенн=
03;х
кліренсу
креатиніну 30
мл/хв або
нижче
(помірна або
тяжка
ниркова
недостатніl=
9;ть).
Ліз=
иноприл
10 НЛ КРКА або
Лізиноприл 20
НЛ КРКА не
слід
приймати
пацієнтам і
=
79;
нирковою не
=
76;остатністю
(кліренс
креатиніну 80
мл/хв), поки
результати
титрування
окремих
компонентіk=
4;
не вкажуть н=
072;
можливість
=
79;астосуванн=
1103;
доз, що
містяться у
комбінованo=
0;й
таблетці.
У
деяких
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
2;
без
очевидних
ознак вже
існуючої хв
=
86;роби
нирок
розвиваєтьl=
9;я
зазвичай
незначне та
тимчасове
збільшення
сечовини
крові і рівн=
103;
креатиніну
=
74;
сироватці,
якщо лізино
=
87;рил
приймати
паралельно
=
79;
діуретикамl=
0;.
Якщо це
виникає під
час терапії
Лізиноприлl=
6;м
10 НЛ КРКА або Л=
;ізиноприло
=
84;
20 НЛ КРКА, слід
припинити
комбінованl=
0;й
прийом.
Можливе від
=
85;овлення
терапії при
меншому
дозуванні а
=
73;о
застосуванl=
5;я
відповідниm=
3;
окремих ком
=
87;онентів
препарату.
У
деяких
пацієнтів і
=
79;
двобічним
стенозом ни
=
88;кових
артерій або
стенозом
ниркової ар
=
90;ерії
однієї нирк
=
80;
під час
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ
спостерігаl=
3;ося
збільшення
рівня
сечовини
крові і
креатиніну
=
74;
сироватці, щ=
086;
зазвичай
було
зворотним
після
припинення
терапії.
Під час
застосуванl=
5;я
інших
діуретиків
Те=
088;апію
діуретикамl=
0;
слід
припинити з
=
72;
2-3 дні перед
початком
терапії Ліз
=
80;ноприлом
10 НЛ КРКА або
Лізиноприлl=
6;м
20 НЛ КРКА. Якщо
це неможлив
=
86;,
лікування
необхідно р
=
86;зпочинати
із
застосуванl=
5;я
лише
лізиноприлm=
1;
в дозі 5 мг.
Паці&=
#1108;нти
з
трансплантk=
2;цією
нирок
Немає
досвіду
застосуванl=
5;я
препарату д
=
83;я
пацієнтів з
трансплантl=
6;ваною
ниркою.
Лікування
лізиноприлl=
6;м
у цьому
випадку не
рекомендовk=
2;но.
Захворюван&=
#1085;я
печінки
Тіа=
зиди
слід
обережно
застосовувk=
2;ти
пацієнтам і
=
79;
порушеннямl=
0;
функції
печінки або
прогресуючl=
0;м
захворюванl=
5;ям
печінки, оск=
110;льки
при
незначних
відхиленняm=
3;
рідинного т
=
72;
електролітl=
5;ого
балансу мож
=
77;
виникнути
печінкова к
=
86;ма.
Дуже
рідко
інгібітори
АПФ
асоціювалиl=
9;я
з синдромом,
який
розпочинаєm=
0;ься
з холестати
=
95;ної
жовтяниці і
швидко
прогресує д
=
86;
некрозу та
(іноді) до
летального
наслідку. Ме=
093;анізм
цього
синдрому не
виявлений.
Пацієнтам, у
яких під час
прийому
лізиноприлm=
1;/гідрохлоро=
1090;іазиду
розвинуласn=
0;
жовтяниця
або
спостерігаl=
3;ися
значні
підвищення
печінкових
ферментів,
слід
припинити
прийом
препарату т
=
72;
надати
відповідну
медичну
допомогу.
Нейтропені&=
#1103;/агаранулоm=
4;итоз
Пов=
ідомлялося
про розвито
=
82;
нейтропеніo=
1;,
агранулоциm=
0;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії у
пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
терапію
інгібітораl=
4;и
АПФ. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок без
інших ускла
=
76;нюючих
чинників
нейтропеніn=
3;
розвиваєтьl=
9;я
рідко.
Нейтропеніn=
3;
та
агранулоциm=
0;оз
минають при
припиненні
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ.
У
пацієнтів з
колагенозоl=
4;
судин, які
отримують
терапію
імунодепреl=
9;антами,
лікування
алопуринолl=
6;м
або
прокаїнаміk=
6;ом,
або мають
поєднання
цих
ускладнюючl=
0;х
факторів, ос=
086;бливо
на тлі вже
існуючого
порушення ф
=
91;нкції
нирок, лізин=
086;прил
слід
застосовувk=
2;ти
з надзвичай
=
85;ою
обережністn=
2;.
У деяких із
таких
пацієнтів
розвивалисn=
3;
серйозні ін
=
92;екції,
які в кілько=
093;
випадках не
відповідалl=
0;
на
інтенсивну
антибактерo=
0;альну
терапію. При
призначеннo=
0;
таким
пацієнтам
лізиноприлm=
1;
слід
регулярно
контролюваm=
0;и
кількість
лейкоцитів, =
072;
пацієнту
слід
порекомендm=
1;вати
повідомлятl=
0;
про ознаки
інфекцій.
Метаболічн&=
#1110;
та
ендокринні
ефекти
Тер=
апія
тіазидами
може
вплинути на
переносиміl=
9;ть
глюкози. Мож=
077;
виникнути
потреба в
коригуваннo=
0;
дози
антидіабетl=
0;чних
препаратів,
включаючи
інсулін. У
пацієнтів,
хворих на
цукровий
діабет, які
отримували
оральні доз
=
80;
протидіабеm=
0;ичних
засобів або
інсуліну, рі=
074;ень
глюкози у
плазмі кров=
10;
необхідно
контролюваm=
0;и,
починаючи з
першого
місяця
лікування і
=
85;гібіторами
АПФ. Прихова=
085;е
захворюванl=
5;я
на цукровий
діабет може
проявлятисn=
3;
під час
терапії
тіазидом.
Тіа=
зиди
можуть
зменшити
виведення
кальцію з
сечею і спри=
095;инити
тимчасове т
=
72;
незначне
підвищення
рівня кальц=
10;ю
в сироватці
крові.
Помітна
гіперкальцo=
0;ємія
може бути
доказом
прихованогl=
6;
гіперпаратl=
0;реозу.
Перед
проведенняl=
4;
аналізів
функції
паращитовиk=
6;ної
залози слід =
087;рипинити
прийом
тіазидів.
Збі=
льшення
рівня
холестеринm=
1; та
тригліцериk=
6;у
може бути
пов’язане з
терапією
тіазидними
діуретикамl=
0;.
Тер=
апія
тіазидами
може спричи
=
85;ити
гіперурикеl=
4;ію
та/або
подагру у
деяких паці=
08;нтів.
Однак
лізиноприл
може
збільшити
рівень
сечової
кислоти в
сечі і таким
чином
зменшити
гіперурикеl=
4;ічний
ефект
гідрохлороm=
0;іазиду.
Електроліт&=
#1085;ий
дисбаланс
Для
кожного
пацієнта не
=
86;бхідно
періодично, =
079;
відповідниl=
4;и
інтерваламl=
0;
перевіряти
рівні
електролітo=
0;в
сироватки
крові.
Тіа=
зиди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть приз
=
74;ести
до
накопиченнn=
3;
рідини та елект=
ролітного
дисбалансу
(гіпокалієм=
10;я,
гіпонатрієl=
4;ія
та гіпохлор
=
77;мічний
алкалоз).
Ознаками
затримки
рідини або
електролітl=
5;ого
дисбалансу =
08;
сухість у
роті, спрага,
млявість,
сонливість,
болі у м’яза=
093;
або судоми,
м’язова
втома,
гіпотонія,
олігурія,
тахікардія
та розлади
шлунково-ки
=
96;кового
тракту
(нудота та
блювання).
Гіпонатрієl=
4;ія
при
надмірному
розведенні
може
виникати у
пацієнтів,
схильних до
набряків пр
=
80; спекотній
погоді.
Дефіцит
хлоридів
найчастіше
помірно
виражений і
не вимагає
додатковогl=
6;
лікування.
Тіазиди під
=
74;ищують
виведення
іонів магні=
02;
з сечею, що
може
призвести д
=
86;
гіпомагнієl=
4;ії.
Тіа=
зиди
можуть змен
=
96;ити
екскрецію
кальцію та
можуть
підвищити р=
10;вень
кальцію у
плазмі кров=
10;.
Зазначена
гіперкальцo=
0;ємія
може
свідчити пр
=
86;
прихований
гіперпаратl=
0;реоз.
Застосуванl=
5;я
препарату
слід
припинити
перед прове
=
76;енням
дослідженнn=
3;
функції пар
=
72;щитовидної
залози.
Гіперкаліє&=
#1084;ія
При
лікуванні
інгібітораl=
4;и
АПФ, включаю=
095;и
Лізиноприл
КРКА, може
підвищитисn=
3;
рівень калі=
02;
в сироватці
крові
(гіперкаліє
=
84;ія).
Ризик
гіперкалієl=
4;ії
збільшуєтьl=
9;я
при
наявності
таких
факторів:
ниркова нед
=
86;статність,
неконтрольl=
6;ваний
цукровий ді
=
72;бет,
супутнє
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків,
калієвих
добавок або =
089;ольових
замінників, =
091;
яких
міститься
калій,
супутнє
застосуванl=
5;я
препаратів,
що збільшую
=
90;ь
рівень калі=
02;
у сироватці
крові
(наприклад
гепарину).
При
необхідносm=
0;і
проведення
такого пара
=
83;ельного
лікування
слід
регулярно в
=
80;значати
рівень калі=
02;
у сироватці
крові.
Паці&=
#1108;нти,
хворі на
цукровий
діабет
Для
пацієнтів,
хворих на
цукровий
діабет, які п=
1088;иймали
перорально
антидіабетl=
0;чні
препарати
або інсулін,
необхідно
здійснюватl=
0;
ретельний
глікемічниl=
1;
контроль пі
=
76;
час першого
місяця
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Підвищена
чутливість/
=
72;нгіоневрот=
1080;чний
набряк
У
пацієнтів,
яких
лікували
інгібітороl=
4; ангіотензи=
1085;перетворюв=
ального
ферменту,
включаючи
лізиноприл,
рідко виник
=
72;в
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані. У
такому
випадку
застосуванl=
5;я
Лізиноприлm=
1;
10 НЛ КРКА або
Лізиноприлm=
1;
20 НЛ КРКА необ=
хідно
негайно при
=
87;инити
і встановит
=
80;
ретельний
нагляд до
повного
зникнення
симптомів
перед тим, як
виписати
пацієнта. У
випадках
набряку обл
=
80;ччя
та губ стан
може
поліпшитисn=
3;
без лікуван
=
85;я,
але
застосуванl=
5;я
антигістамo=
0;нів
може бути
корисним дл=
03;
полегшення
симптомів.
Ан=
075;іоневротич&=
#1085;ий
набряк
гортані мож
=
77;
бути
летальним. У
випадках на
=
73;ряку
язика,
голосової
щілини або
гортані, яки=
081;
може спричи
=
85;ити
обструкцію
дихальних
шляхів,
необхідне н
=
77;гайне
застосуванl=
5;я
невідкладнl=
6;ї
терапії (яка
може
включати
підшкірне
введення ро
=
79;чину
епінефрину
(адреналіну) 1:=
1000
(0,3-0,5 мл) та/або
заходи щодо
забезпеченl=
5;я
вільної
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів).
Ін=
075;ібітори
АПФ частіше =
089;причиняють
ангіоневроm=
0;ичний
набряк у
пацієнтів н
=
77;гроїдної
раси, ніж у
представниl=
2;ів
інших рас.
Пац=
ієнти
з наявністю =
074;
анамнезі
ангіоневроm=
0;ичного
набряку, не
пов'язаного =
079;
застосуванl=
5;ям
інгібіторіk=
4;
АПФ, мають пі=
1076;вищений
ризик
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку при
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ.
У
пацієнтів,
які
приймають
тіазиди,
реакції
підвищеної
чутливості
можуть
виникати з
наявністю а
=
73;о
з
відсутністn=
2;
в анамнезі
алергії або
бронхіальнl=
6;ї
астми. При
застосуванl=
5;і
тіазидів
повідомлялl=
6;ся
про
загостреннn=
3;
або активац=
10;ю
системного
червоного
вовчака.
Анафіла=
ктоїдні
реакції під
час десенси
=
73;ілізації
з отрутою
перетинчасm=
0;окрилих
У
пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітори
АПФ під час
процедури д
=
77;сенсибіліз=
1072;ції
з отрутою
перетинчасm=
0;окрилих
(наприклад,
до осиної аб=
086;
бджолиної о
=
90;рути),
рідко
спостерігаl=
3;ись
анафілактоo=
1;дні
реакції, що
становили
загрозу для
життя. Цим
реакціям
запобігали
шляхом
тимчасовогl=
6;
припинення
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ перед ко=
078;ною
процедурою
десенсибілo=
0;зації.
Пацієнти,
які
перебуваютn=
0;
на
гемодіалізo=
0;
Зас=
тосування
Лізиноприлm=
1;
10 НЛ КРКА або
Лізиноприлm=
1;
20 НЛ КРКА не
показано
пацієнтам, я=
082;им
потрібен
діаліз
внаслідок
ниркової не
=
76;остатності.
Часто у
пацієнтів,
яким
проводився
діаліз з
використанl=
5;ям
мембран із
високою
проникністn=
2;
(наприклад AN 69) =
110;
супутнім
лікуванням =
10;нгібіторам=
1080;
АПФ,
спостерігаl=
3;ися
ана&=
#1092;ілактоїдні
реакції.
Для таких
пацієнтів
необхідно
розглядати
можливість
застосуванl=
5;я
інших типів
діалізних
мембран або
іншого клас
=
91;
антигіпертk=
7;нзивних
засобів.
Кашель
При
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ повідом
=
83;ялося
про кашель.
Цей кашель є
непродуктиk=
4;ним,
стійким і
зникає післ=
03;
припинення
терапії.
Кашель,
спричинениl=
1;
інгібітораl=
4;и
АПФ, має
розглядатиl=
9;я
як частина д=
080;ференційов&=
#1072;ного
діагностувk=
2;ння
кашлю.
Хірургічне
втручання/а
=
85;естезія
У
пацієнтів
після
хірургічниm=
3;
операції та =
091;
тих, які
отримують
гіпотензивl=
5;і
засоби під
час
анестезії, л=
110;зиноприл
може
блокувати
формування
ангіотензиl=
5;у
II внаслідок
компенсатоl=
8;ного
вивільненнn=
3;
реніну. При
виникненні
гіпотензії,
що
вважається
наслідком
цього механ=
10;зму,
можна
застосуватl=
0;
лікування
шляхом підв
=
80;щення
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові.
Літій
Комбі=
;нація
інгібіторіk=
4;
АПФ та літію
не
рекомендуєm=
0;ься.
Антидопін=
075;овий
контроль
На тлo=
0;
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
можливі
хибно-позит
=
80;вні
результати
антидопінгl=
6;вого
тесту.
Застосуван&=
#1085;я
пацієнтам л=
10;тнього
віку
Ліз=
иноприл
є однаково
ефективним
серед паціє
=
85;тів
літнього
віку (від 65
років) та
серед
молодих
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Монотерапіn=
3;
лізиноприлl=
6;м
була такою ж
ефективною
для зниженн=
03;
діастолічнl=
6;го
артеріальнl=
6;го
тиску, як і
монотерапіn=
3;
гідрохлороm=
0;іазидом
або
атенололом.
Під час
клінічних
досліджень
вік не
впливав на
переносиміl=
9;ть
лізиноприлm=
1;.
У
ході
клінічних
досліджень
ефективнісm=
0;ь
і
переносиміl=
9;ть
лізиноприлm=
1;
та гідрохло
=
88;отіазиду,
які
вводилися
паралельно,
були подібн
=
80;ми
як у
пацієнтів
літнього
віку, так і у
молодих
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Вагітність<= o:p>
Не
слід
розпочинатl=
0;
прийом
інгібіторіk=
4;
АПФ у період
вагітності. П=
086;ки
продовженнn=
3;
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ
вважається
необхідним,
пацієнтки,
які плануют=
00;
вагітність,
повинні бут
=
80;
переведені
на
альтернатиk=
4;ну
антигіпертk=
7;нзивну
терапію, що в=
1082;лючає
препарати,
які мають
встановленl=
0;й
профіль
безпеки для
застосуванl=
5;я
у період
вагітності.
Якщо
вагітність
настала, лік=
091;вання
інгібітораl=
4;и
АПФ має бути
негайно при
=
87;инене
і, якщо це
можливо, слі=
076;
розпочати
альтернатиk=
4;ну
терапію (див.
розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування
груддю»).
Лабораторн&=
#1110;
дослідженнn=
3;.
Ліз=
иноприл
10 НЛ КРКА або
Лізиноприл 20
НЛ КРКА може
знижувати
рівень
зв'язаного з
білками йод
=
91;
у плазмі кро=
074;і.
Лікування с
=
83;ід
припинити
перед
проведенняl=
4;
лабораторнl=
6;го
обстеження
=
79;
метою оцінк
=
80;
функції пар
=
72;щитовидних
залоз.
Лікарський
засіб може
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
вільного бі
=
83;ірубіну
в сироватці
крові.
Застосуван=
1085;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагі&=
#1090;ність
Інгібіторl=
0;
АПФ
Застосуваl=
5;ня
інгібіторіk=
4;
АПФ не
рекомендуєm=
0;ься
у І триместр=
110;
вагітності (=
076;ив.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»). =
047;астосуванн&=
#1103;
інгібіторіk=
4;
АПФ
протипоказk=
2;но
у ІІ та ІІІ
триместрах
вагітності
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Наявні
дані щодо
ризику тера
=
90;огенного
ефекту при
впливі
інгібіторіk=
4; АПФ
протягом І
триместру в
=
72;гітності
не були
остаточнимl=
0;;
проте не мож=
085;а
виключити
невелике
збільшення
даного
ризику.
Поки
продовженнn=
3;
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ вважаєт=
00;ся
необхідним,
пацієнток,
які плануют=
00;
вагітність, =
089;лід
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;ну
антигіпертk=
7;нзивну
терапію, що
включає
препарати,
які мають
встановленl=
0;й
профіль
безпеки для
застосуванl=
5;я
у період
вагітності.
Якщо
вагітність
настала,
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ має бути =
1085;егайно
припинене і,
якщо це
можливо, слі=
076;
ропочати
альтернатиk=
4;ну
терапію.
Застосуваl=
5;ня
інгібіторіk=
4;
АПФ протяго
=
84;
ІІ та ІІІ
триместрів
вагітності,
як відомо, сп=
1088;ичиняє
фетотоксичl=
5;і
ефекти у
людини (зниж=
077;ння
функції
нирок,
олігогідроk=
2;мніон,
уповільненl=
5;я
осифікації
кісток
черепа) та
неонатальнm=
1;
токсичністn=
0;
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
Якщо
у ІІІ
триместрі
вагітності
застосовувk=
2;лися
інгібітори
АПФ,
рекомендуєm=
0;ься
ультразвукl=
6;вий
моніторинг
функції
нирок та
кісток
черепа.
Новонароджk=
7;ні,
матері яких
приймали
інгібітори
АПФ, повинні
бути під
ретельним
наглядом у
зв’язку з
можливим
розвитком
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Гідрохлорl=
6;тізид
Досвід
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
у період
вагітності,
особливо у І
триместрі, о=
073;межений.
Даних
отриманих
під час
дослідженнn=
3;
на тваринах
недостатньl=
6;.
Гідрохлорl=
6;тіазид
проникає
через плаце
=
85;ту.
Фармакологo=
0;чний
механізм ді=
11;
гідрохлороm=
0;іазиду
дає
можливість
стверджуваm=
0;и,
що
застосуванl=
5;я
цього
препарату у
період ІІ та
ІІІ
триместрів
вагітності
може
порушувати
фетоплаценm=
0;арну
перфузію і
спричиняти
виникнення фетал=
;ьних
та
неонатальнl=
0;х
реакцій,
таких як жов=
090;яниця,
порушення е
=
83;ектролітно=
1075;о
балансу і
тромбоцитоl=
7;енія.
Гідрохлорl=
6;тіазид
не можна
застосовувk=
2;ти
для
лікування
набряків,
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;
чи
прееклампсo=
0;ї
у вагітних,
оскільки
замість
сприятливоk=
5;о
впливу на пе=
088;ебіг
захворюванl=
5;я
він підвищу=
08;
ризик зменш
=
77;ння
об'єму плазм=
080;
та погіршує
матково-пла
=
94;ентарне
кровопостаm=
5;ання.
Гідрохлорl=
6;тіазид
не слід
застосовувk=
2;ти
для
лікування
ессенціальl=
5;ої
гіпертензіo=
1;
у вагітних,
окрім
випадків, ко=
083;и
неможливе
застосуванl=
5;я
альтернатиk=
4;них
препаратів.
Період
годування
груддю
Інгібіторl=
0;
АПФ
Оск=
10;льки
немає жодно=
11;
інформації
про застосу
=
74;ання
Лізиноприлm=
1;
10 НЛ КРКА або
Лізиноприl=
3;у
20 НЛ КРКА
протягом
періоду
годування
груддю,
прийом цих
препаратів
=
87;ротипоказа=
1085;о.
Протягом
цього періоду
перевага
надається
альтернатиk=
4;ним
препаратам
із кращим
встановленl=
0;м
профілем
безпеки,
особливо пр
=
80;
вигодовуваl=
5;ні
новонароджk=
7;них
та
недоношениm=
3;
немовлят.
=
Гідрохлороm=
0;іазид
= 043;ідрохлорот&= #1110;азид у невеликій кількості екскретуєтn= 0;ся в грудне молоко. Великі дози тіазидів можуть спричиняти діурез, що може призво = 76;ити до зменшенн= 03; кількості грудного мо = 83;ока.
= 047;астосуванн&= #1103; лізиноприлm= 1;/гідрохлоро= 1090;іазиду протягом періоду годування груддю прот = 80;показано. Якщо протяг = 86;м періоду годування груддю немо = 78;ливе альтернатиk= 4;не лікування, дози лізино = 87;рилу/гідрох&= #1083;оротіазиду необхідно призначати = 03;комога нижчими.
Зд=
072;тність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
= 051;ізиноприл 10 НЛ КРКА або Лізиноприл 20 НЛ КРКА може несприятлиk= 4;о вплинути на здатність к = 77;рувати автомобілеl= 4; і виконуват = 80; роботи, пов’язані з підвищеним ризиком травматизмm= 1;, особливо на початку лікування, п= 088;и зміні дозування т = 72; при поєднанні прийому препарату з алкоголем, т= 086;му треба в індивідуалn= 0;ному порядку визначити таку дозу і режим прийому препарату, які не загрожують безпеці хворого при зазначених видах діяль = 85;ості.
= 055;ри керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0; слід пам’ятати про можливе виникнення запаморочеl= 5;ня або підвище = 85;ної втомлюваноl= 9;ті.
Есенціаль=
1085;а
гіпертензіn=
3;
Звичайна
доза Лізино
=
87;рил
10 НЛ КРКА або Л=
;ізиноприл
20 НЛ КРКА стан=
овить
1 таблетку,
яка
приймаєтьсn=
3; 1
раз на добу. Л&=
#1110;зиноприл
10 НЛ КРКА або
Лізиноприл 20
НЛ КРКА слід
приймати
приблизно в
однаковий
час кожного
дня. Якщо
бажаного
терапевтичl=
5;ого
ефекту немо
=
78;ливо
досягти при
цьому
дозуванні
протягом 2-4
тижнів, дозу
можна
збільшити д
=
86;
2 таблеток Лі=
1079;иноприлу
10 НЛ КРКА у
випадку
прийому
препарату Лізин=
;оприл
10 НЛ КРКА або 2
таблеток Лі
=
79;иноприлу
20 НЛ КРКА у
випадку
прийому
препарату Лізин=
;оприлу
20 НЛ КРКА, які
приймаютьсn=
3; 1
раз на добу.
Пацієнти,
які
приймають
діуретики
Симптомати=
;чна
гіпотензія
може
виникати пі
=
89;ля
початку
прийому Лізино=
1087;рилу
10 НЛ КРКА або Л=
;ізиноприлу
20 НЛ КРКА; це імов&=
#1110;рніше
у пацієнтів
із
дегідратацo=
0;єю
та/або
порушеним
сольовим
балансом у
результаті
попередньоk=
5;о
прийому
діуретиків.
Прийом
діуретика
слід
припинити з
=
72;
2-3 дні до
початку
терапії Лізино=
1087;рилом
10 НЛ КРКА або Л=
;ізиноприло
=
84;
20 НЛ КРКА. Якщо це
неможливо,
лікування
необхідно р
=
86;зпочинати
тільки з
лізиноприлm=
1;
в дозі 5 мг. Дл&=
#1103;
цього слід
застосовувk=
2;ти
інший препа
=
88;ат
лізиноприлm=
1;
з можливіст=
02;
даного дозу
=
74;ання.
Максимальн=
;а
добова доза
лізиноприлm=
1;
становить 80
мг.
Ко
=
88;игування
дози при
порушенні
функції
нирок
Тіа=
зиди
не можна
застосовувk=
2;ти
як діуретик
=
80;
пацієнтам з
порушенням
функції
нирок та є
неефективнl=
0;ми
при значенн=
03;х
кліренсу
креатиніну 30
мл/хв або ниж=
1095;е
(помірна або
тяжка
ниркова
недостатніl=
9;ть).
Пац=
ієнтам
із кліренсо
=
84;
креатиніну >=
30
та <80 мл/хв
можна
застосовувk=
2;ти
Лізиноприл 10
НЛ КРКА або Л=
1110;зиноприл
20 НЛ КРКА, але
тільки післ=
03;
титрування
окремих ком
=
87;онентів.
Рекомендовk=
2;на
доза
лізиноприлm=
1; при l=
4;онотерапії
порушення
функції
нирок є 5-10 мг.
Застосува=
085;ня
пацієнтами
літнього
віку
Пац=
ієнтам
літнього
віку не
потрібно
жодного
коригуваннn=
3;
дози.
У
ході
клінічних
досліджень
ефективнісm=
0;ь
і
переносиміl=
9;ть
лізиноприлm=
1;
та гідрохло
=
88;отіазиду,
які вводили
паралельно,
були
подібними я
=
82;
у пацієнтів =
083;ітнього
віку, так і у
молодих
пацієнтів з =
072;ртеріально&=
#1102;
гіпертензіn=
8;ю.
Ліз=
иноприл
при застосу
=
74;анні
добової доз
=
80;
20-80 мг є
однаково
ефективним
серед
пацієнтів л=
10;тнього
віку (від 65
років) та
серед
молодих
пацієнтів з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
Монотерапіn=
3;
лізиноприлl=
6;м
була такою ж
ефективною
для зниженн=
03;
діастолічнl=
6;го
артеріальнl=
6;го
тиску,
як і
монотерапіn=
3;
гідрохлороm=
0;іазидом
або
атенололом.
Під час
клінічних
досліджень
вік не
впливав на
переносиміl=
9;ть
лізиноприлm=
1;.
Діти.
=
1055;репарат
не застосов
=
91;вати
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
Передозува=
085;ня.
Кі=
083;ькість
даних про
передозуваl=
5;ня
препарату у
людей обмеж
=
77;на.
Симптоl=
4;и,
пов’язані з
передозуваl=
5;ням
інгібіторіk=
4;
АПФ, можуть
включати
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
судинну
недостатніl=
9;ть,
порушення
електролітl=
5;ого
балансу,
ниркову нед
=
86;статність,
гіпервентиl=
3;яцію,
тахікардію,
підвищене
серцебиття,
брадикардіn=
2;,
запаморочеl=
5;ня,
занепокоєнl=
5;я
та кашель.
=
051;ікування:
До=
076;атковими
симптомами
передозуваl=
5;ня
гідрохлороm=
0;іазидом
є надмірний
діурез,
порушення с
=
74;ідомості
(включаючи
кому),
конвульсії,
парези,
серцеві
аритмії та
ниркова
недостатніl=
9;ть.
Брадикарді&=
#1102;
або надмірн=
10;
вагальні
реакції слі
=
76;
лікувати шл=
03;хом
введення
атропіну.
Гіпокаліємo=
0;я
може
призводити
до спазмів
м’язів та/аб=
086;
загостреннn=
3;
аритмії,
пов’язаної
=
79;
одночасним
застосуванl=
5;ям
препаратів
дигіталісу.
Побічні
реакції.
-&nb=
sp; =
Дуже
часто (=
³1/10).
- &nb=
sp;
Часто (³1/100 - <1/10).
- &nb=
sp;
Нечасто (=
span>³1/1000 - <1/100).
- &nb=
sp;
Рідко (³1/10000 - <1/1000).
- &nb=
sp;
Дуже
рідко (<1/10000),
частота
невідома.
=
59;
межах кожно=
11;
групи за
частотою
побічні
реакції
представлеl=
5;і
у порядку
зменшення
тяжкості=
.
Найчастішl=
0;ми
зафіксованl=
0;ми
побічними р
=
77;акціями
були кашель,
запаморочеl=
5;ня,
артеріальнk=
2;
гіпотензія
=
90;а
головний
біль, які
можуть вини
=
82;ати
у 1-10 % пацієнті
=
74;.
Лізиноl=
7;рил
|
Часто |
Нечаст=
о |
Рідко |
Дуже
рідко |
Частот=
а
невідома |
&=
#1047;
боку
системи
крові та
лімфатично=
111;
системи |
|
|
|
Пригні=
чення
діяльності
кісткового =
1084;озку,
анемія, тром&=
#1073;оцитопенія=
;,
лейкопенія,
нейтропені=
103;,
агранулоци=
090;оз,
гемолітичн=
072;
анемія,
лімфаденоп=
072;тія,
аутоімунні
захворюван=
085;я |
|
&=
#1047;
боку
ендокринно=
111;
системи |
|
|
|
|
|
&=
#1047;
боку
метаболізм=
091;
та травленн=
1103; |
|
|
|
Гіпогл=
ікемія |
|
&=
#1055;сихічні
порушення |
|
|
|
|
Галюци=
нації |
З боку
нервової
системи |
|
|
|
|
|
З
боку
серцево-суд=
1080;нної
системи |
|
|
|
|
|
З боку
дихальної
системи,
грудної
клітки та
органів
середостін=
085;я |
|
|
|
|
|
З
боку
шлунково-ки=
1096;кового
тракту |
|
|
|
|
|
З
боку
гепато-білі=
1072;рної
системи* |
|
|
|
|
|
З
боку шкіри
та
підшкірних
тканин** |
|
|
|
|
|
=
З бо=
1082;у
нирок та
сечовивідн=
080;х
шляхів |
|
|
|
|
|
З
боку
статевої
системи та
молочних
залоз |
|
|
|
|
|
Заг=
072;льні
порушення
та
порушення
введення |
|
|
|
|
|
За р=
1077;зультатами
досліджень |
|
|
|
|
|
* Дуже рідко
були
повідомленl=
5;я,
що у деяких х=
1074;орих
така
небажана
реакція як
гепатит про
=
75;ресувала
до
печінкової
недостатноl=
9;ті.
Пацієнти, як=
110;
одержують
комбінацію
лізиноприлm=
1;
і гідрохлор
=
86;тіазиду
та у яких
розвиваєтьl=
9;я
жовтяниця а
=
73;о
є ознаки
підвищення
печінкових
ферментів,
повинні
припинити
застосуванl=
5;я
комбінації
лізиноприлm=
1;
і гідрохлор
=
86;тіазиду
та
продовжити
перебуваннn=
3;
під медични
=
84;
наглядом.
**
Повідомлялl=
6;ся
про комплек
=
89;
симптомів, щ=
086;
може
включати
одну або
декілька з
наступних
ознак:
гарячку,
васкуліт, мі=
072;лгію,
артралгію/а
=
88;трити,
=
87;озитивний
результат
аналізу на
антинуклеаl=
8;ний
фактор
(АНА),
підвищення
швидкості
осідання
еритроцитіk=
4;
(ШОЕ),
еозинофіліn=
2;
і лейкоцито
=
79;,
висипання,
фотосенсибo=
0;лізацію
або інші
шкірні
прояви.
Гі
=
76;рохлоротіа=
1079;ид
(частота
невідома)
Інф=
077;кції
та інвазії |
|
Іму=
085;на
система |
|
З боку
системи
крові та
лімфатично=
111;
системи |
|
З боку
метаболізм=
091;
та
травлення |
|
Психічн=
1110;
порушення |
|
З
боку
нервової
системи |
|
З
боку
органів
зору |
|
З
боку
органів
слуху |
|
З
боку
серцево-суд=
1080;нної
системи |
|
З боку
дихальної
системи,
грудної
клітки та
органів
середостін=
085;я |
|
З боку шлунково-ки= 1096;кового тракту<= o:p> |
|
З
боку
гепатобілі=
072;рної
системи |
|
З
боку шкіри
та
підшкірних
тканин |
|
З
боку
скелетно-м’=
1103;зової
системи і
сполучної
тканини |
|
=
З
боку нирок
та
сечовивідн=
080;х
шляхів |
|
=
Заг=
072;льні
порушення
та
порушення
введення |
|
Термін
придатностo=
0;. 3
роки.
Умов=
;и
зберігання.
Зберіга=
;ти
при
температурo=
0;
не вище 25 &d=
eg;С. Збер=
;ігати
в
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упак=
;овка.
По 14 таблеток =
у
по 10 таблеток у
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виро&=
#1073;ник.
Виро&=
#1073;ник,
відповідалn=
0;ний
за випуск
серії:
=
050;РКА,
д.д., Ново
место,
Словенія.
Виро&=
#1073;ник,
відповідалn=
0;ний
за
виробництвl=
6;
«in bulk», первинн=
091;
та вторинну
упаковку,
контроль та
випуск сері=
11;:
=
050;РКА-ФАРМА
д.о.о.,
Хорватія.
Місц&=
#1077;знаходженн=
;я
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
його
діяльності.
=
064;мар’єшка
цеста 6, 8501 Ново
место,
Словенія.
=
042;.
Холєвца 20/Е, 10450
Ястребарскl=
6;,
Хорватія.