MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D72A1B.5344A450" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D72A1B.5344A450 Content-Location: file:///C:/680A6465/UA72340301_37AE.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"

ІНСТРУКЦІЯ<= /span>

для медичного застосув= ання лікарського засобу

 

АЗИМЕД®<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height:9= 9%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times New Roma= n"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>

(AZIMED®)

 

Склад:

діюча речов= ина: азитроміцин;

5 мл суспензії містять азитроміцину дигідрату у перерахуванні на ази= троміцин 200 мг;

допоміжні речовини: сахароза, натрію фосфат, гідроксипропілцелюлоза, ксантанова камедь, кремнію діоксид колоїдний безводни= й, ароматизатор вишня, ароматизатор банан, ароматизатор ваніль.

 

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензі= ї.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок  від білого до жовтувато-білого кольору з характерним запахом банана, ванілі та вишні.

Відновлена суспензія являє собою однорідну суспензію від білого до світло-жовтого коль= ору з характерним запахом банана, ванілі та вишні.

 =

Фармакотерапевтична група.

Про= тимікробні засоби для системного застосування. Антибактеріальні препарати для системного застосування. Макроліди,  лінкозаміди= та стрептограміни. Азитроміцин.

Код АТХ J01F A10.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодина= міка.

Азитроміцин є макролідним антибіотиком, який належить до групи азалідів. Молекула утворюється у результаті введ= ення атома азоту в лактонове кільце еритроміцину А. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв'язування з 50S-субодиницею рибосом і пригнічення тр= анслокації пептидів.

Механізм резистентності.

Повна перехресна резистентність існує серед Streptococcus= pneumoniae, бета-гемолітичного стрептококу групи А, <= i>Enterococcus faecalis та Staphyl= ococcus aureus, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.

Поширеність набутої резистентності може бути різною залежно від місцевості і часу для виділених видів, тому локальна інформація про резистентність необхідна особ= ливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за квал= іфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, коли ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.

 =

Спектр антимікробної дії азитроміцину<= /o:p>

Зазвичай чутливі види

Аеробні грампозитивні бактерії

Staphyloc= occus aureus <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:99%;font-family:"Times Ne= w Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>метицилін-чутливий=

Streptoco= ccus pneumoniae пеніцилін-чутливий

 Streptococcus pyogenes

Аеробні грамнегативні бактерії

Haemophil= us influenzae

Haemophil= us parainfluenzae

Legionell= a pneumophila

Moraxella= catarrhalis

Pasteurel= la multocida

Анаеробні бактерії

Clostridi= um perfringens

Fusobacte= rium spp.

Prevotell= a spp.

Porphyrio= monas spp.

Інші мікроорганізми

Chlamydia trachomatis

Chl= amydia pneumoniae

Mycoplasma pneumoniae

Види, для яких набута резистентність може бути проблемою

Аеробні грампозитивні бактерії

Streptoco= ccus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилін-резистентний=

Вродженор= езистентні організм= и

Аеробні грампозитивні бактерії

Enterococ= cus faecalis

Стафілококи MRSA, MRSE*

Анаеробні бактерії

Г= рупа бактероїдів Bacteroides= fragilis

 =

*Метицилінрезистентний= золотистий стафілокок має дуже високу поширеність набутої стійкості до = макролідів і був зазначений тут через рідкісну чутлив= ість до азитроміцину.

Фармакокінетика.

Біодоступність після перорального прийому становить приблизно 37 %. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 2-3 години після прийому препарату.<= /o:p>

При внутрішньому прийомі азитроміцин розподіляється= по всьому організму. У фармакокінетичних досліджен= нях було показано, що концентрація азитроміцину у тканинах значно вища (в 50 разів), ніж у плазмі крові, що свідчить про силь= не зв’язування препарату з тканинами.

Зв'язування з білками сироват= ки крові варіює залежно від плазмових концентрацій і становить від 12 % при 0,= 5 мкг/мл до 52 % при 0,05 мкг/мл у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу в рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг.

Кінцевий період плазмового напіввиведення повністю відображає період напіввиведення з тканин протягом 2-4 днів.

Приблизно 12 % внутрішньовенн= ої дози азитроміцину виділяється незмінною з сечею протягом наступних трьох днів. Особливо високі концентрації незмінного азитроміцину були виявлені у жовчі людини. Також у жо= вчі були виявлені десять метаболітів, які утворювалися за допомогою N- та O-деметилювання, гідроксилювання кілець дезозаміну і аглікону та розщеплення кладіноз= и кон'югату. Порівняння результатів рідинної хроматографії та мікробіологічних аналізів показало, що метаболіти азитроміцину не є мікробіологічн= о активними.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Інф= екції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину= :

·         інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит<= /span>, середній отит);

·         інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);

·         інфекції шк= іри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози;

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину або до будь-якого макролідного чи кетолідного антибіотика, або до будь-якого іншого компонента препарату.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Антациди. При вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плаз= мова пікова концентрація азитроміцину зменшувалась приблизно на 25 %. Не слід прийм= ати одночасно азитроміцин і ан= тациди.

Цетиризин. У здорових добровольців при одночасному застосуванні азитроміцину упродовж 5 днів із цетиризином 20 мг у рівноваж= ному стані не спостерігалось фармакокінетичної взаєм= одії чи суттєвих змін інтервалу QT.

Диданозин. При одночасному застосуванні добових доз 1200 мг а= зитроміцину з 400 мг диданозину на добу у шести ВІЛ-позитивних добровольців не було виявлено впливу на фармакокінетику диданозину в рівноважному стані порівняно з плацебо.<= o:p>

Дигоксин і колхіцин. Повідомлялося, що супутнє застосування макролідних антибіотиків, включаюч= и азитроміцин, та субстратів Р-глі= копротеїну, таких як дигоксин і колхіц= ин, призводить до підвищення рівня субстрату Р-глікопротеї= ну в сироватці крові. Отже, при супутньому застосуванні а= зитроміцину та субстрату Р-глікопротеїну, такого як дигоксин, необхідно враховувати можлив= ість підвищення концентрації субстрату в сироватці крові.

Зидовудин. Одноразові д= ози 1000 мг та багаторазові дози 1200 мг або 600 мг азитро= міцину мали незначний вплив на плазмову фармакокінетику або виділення з сечею зидовудину або його глюкуронідни= х метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищув= ав концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, в мононуклеарах у периферичному кровообігу. Клінічна значущість цих даних не з’ясована, але м= оже бути корисною для пацієнтів.

Азитроміцин не має суттєвої взаємодії з печінковою системою цитохрому Р450. Вважається, що препарат не має фармакокінетичної лікарської взаємодії, характерної д= ля еритроміцину та інших макролідів. Азитроміцин не спричиняє індукцію або інактивацію печінкового цитохрому Р450 через цитохром-метаболітний комплекс.

Ріжки. З огляду на теоретичну можливість виникнення ерготизму одночасне введення ази= троміцину з похідними ріжків не рекомендується.

Були проведені фармакокінетичні дослідження застосування азитроміцину і нижчезазначених препаратів, метаболізм яких значною мірою відбувається з участю цитохрому Р= 450.

Аторвастати= н. одночасне застосування аторвастатину (10 м= г на добу) та азитроміцину (500 мг на добу) не спричиняло зміни концентрацій аторвастатину у п= лазмі крові (на основі аналізу інгібування HMG CoA-редуктази). Проте в постмаркетинговий період було зареєстровано випадки рабдоміоліз= у у пацієнтів, що застосовували азитроміцин зі статинами.

Карбамазепін. У дослідженн= і фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців <= span class=3DSpellE>азитроміцин не виявив значного впливу на плазмові рів= ні карбамазепіну або на його активні метаболіти.

Циметидин. У фармакокінетичному дослідженні впливу однократної дози циметидину, прийнятої за 2 год= ини до прийому азитроміцину, на фармакокінетику азитроміцину жодних змін у фармакокінетиці азитроміцину не спостерігалось.

Пероральні антикоагулянти типу кумарину. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії= азитроміцин не змінював антикоаг= улянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, признач= еного здоровим добровольцям. У постмаркетинговий пері= од були отримані повідомлення про потенціювання антикоагу= лянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Хоча причинний зв’язок встановле= ний не був, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при призначенні азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні антикоагулянти типу кумарину.

Циклоспорин= . У фармакокінетичному дослідженні у здоров= их добровольців, яким давали пероральну дозу азитроміцину= 500 мг/день упродовж 3 днів, а потім одноразову пероральну дозу циклоспорину 10 мг/кг, було продемонстровано значне підвищення Сmax та AUC0-5 циклоспорину. Тому слід проявляти обережність при одночасному застосуванні цих препаратів. Якщо одночасне застосування цих препаратів є необхідним, слід контролювати рівні= циклоспорину і відповідним чином коригувати дозу.

Ефавіренц. Одночасне застосування одноразової дози азитромі= цину 600 мг і 400 мг ефавіренцу щоденно протягом 7 д= нів не спричиняло будь-якої клінічно суттєвої фармакокінетичн= ої взаємодії.

Флуконазол<= /span>. одночасне застосування одноразової дози азитромі= цину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція і період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте спостерігалося клінічно незначне зниження C= mах (18 %) азитроміцину.

Індинавір. одночасне застосування одноразової дози азитроміц= ину 1200 мг не спричиняє статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який приймають у дозі 800 мг 3 рази = на добу протягом 5 днів.

Метилпредні= золон. У дослідженні фармакокінетичної взаємодії= у здорових добровольців азитроміцин суттєво не вп= ливав на фармакокінетику метилпреднізолону.

Мідазолам. У здорових добровольців одночасне застосування а= зитроміцину 500 мг на добу протягом 3 днів не спричиняло клінічно значущих змін фармакокінетики і фармакодинаміки мідазоламу, який застосовувався як одноразова доза 15 мг.<= /p>

Нелфінавір<= /span>. одночасне застосування азитроміцину (1200= мг) і нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг= 3 рази на добу) спричиняє підвищення концентрації азитро= міцину. Клінічно значущих побічних явищ не спостерігалось, відповідно, немає потреб= и у коригуванні дози.

Рифабутин. Одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на концентрації цих препаратів= у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалась у суб’єктів, які приймали одночасно азитроміцин і= рифабутин. Хоча нейтропенія була пов’язана із застосуванням рифабутину, причинний зв’язок з одночасним прийомом азитроміцину не б= ув встановлений.

Силденафіл<= /span>. У здорових добровольців чоловічої статі не було отримано доказів впли= ву азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 днів) на знач= ення AUC і Cmax силд= енафілу або його основного циркулюючого метаболіту.

Терфенадин. У фармакокінетичних дослідженнях не повідом= лялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. У деяких випадках не можна виключити можливість такої взаємодії повністю; о= днак немає спеціальних даних про наявність такої взаємодії.

Теофілін. Відсутні дані щодо клінічно суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одноча= сному застосуванні азитроміцину і теофіліну здоровими добровольцями.

Тріазолам. Одночасне застосування здоровими добровольцями а= зитроміцину 500 мг в перший день і 250 мг другого дня з 0,125 мг т= ріазоламу суттєво не впливало на всі фармакокінетичні пок= азники тріазоламу порівняно із застосуванням тріазоламу і плацебо.

Триметоприм= /сульфаметоксазол. Одночасне застосування триметоприму/= сульфаметоксазолу подвійної концентрації (160 мг/800 мг) упродовж 7 днів із азитроміцином 1200 мг на 7-му добу не виявляло суттєвого впливу на максимальні концентрац= ії, загальну експозицію або екскрецію із сечею триметоприм= у або сульфаметоксазолу. Значення концентрацій азитроміцину в сироватці крові відповідали таким, які спостерігалися в інших дослідженнях.

 =

Особливості застосування.

Але= ргічні реакції. Як і у випадку з еритроміцином та іншими макролідними антибіотиками, повідомлялося про рідкісні серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний= набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках = - з летальним наслідком), дерматологічні реакції, у тому числі гострий генералізований екзантематозний пустульоз<= /span>. Деякі з цих реакцій, спричинених азитроміцином= , спричиняли рецидивні симптоми і потребували тривалішого спостереження і лікування.

Порушення функції печінки. Оскільки печінка є основним шляхом виведен= ня азитроміцину, слід обереж= но призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фуль= мінантного гепатиту, що спричиняє небезпечну для життя печінкову недостатність при при= йомі азитроміцину. Можливо, деякі пацієнти в анамнез= і мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотокс= ичні лікарські засоби.

Необхідно проводити аналізи/п= роби функції печінки у випадку розвитку ознак і симптомів д= исфункції печінки, наприклад астенії, що швидко розвивається і супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією.

У разі виявлення порушення функції печінки застосування азитроміцину слід припинити. 

Ріжки. У пацієнтів, які приймають похідні ріжків,= одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків сп= рияє швидкому розвитку ерготизму. Відсутні дані щодо можливості взаємодії між похідними ріжків та азитроміцином. Проте через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

Суперінфекц= ії. Як= і у випадку з іншими антибіотиками, рекомендується проводити спостереження щодо ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи грибки.

При прийомі майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про Clostridium difficile-асоційовану діарею (CDAD), серйозність якої варіювала від слабо вираженої діареї до коліту= з летальним наслідком. Лікування антибактеріальними препаратами змінює нормал= ьну флору у товстій кишці, що призводить до надмірного росту C. difficile.

C. diffi= cile продукує токсини А і В, які сприяють розвит= ку CDAD. Штами C. difficile, що гіперпродуку= ють токсини, є причиною підвищеного рівня захворюваності і летальності, оскільк= и ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробної терапії і потребувати проведення колектомії. Необхідно розглянути можливість розвитку CDAD у всіх пацієнтів з діареєю, спричиненою застосуванням антибіотиків. Потрібно ретельне ведення історії хвороби, оскільки, як повідомлялося, CDAD може мати місце протягом двох місяців після прийому антибактеріальних препаратів.

Порушення функції нирок. У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації = <10 мл/хв) спостерігалося 33 % збільшення системної експозиції азитроміцину.

Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння-мерехтіння шлуночків= (torsade de pointes= ), спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не м= ожна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації, тому слід з обережністю призначати лік= ування пацієнтам:

·           &n= bsp;         з вродженою або зареєстрованою пролонгацією інтервалу QT;

·           &n= bsp;         які наразі проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, які, як відомо, подовжують інтервал QT, наприклад антиаритмічні препарати класів IA (квінідин та прокаїнамід) і III (дофетілід, аміодаро= н та соталол), цисаприд і терфенадин, нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти, такі як циталопрам, а також фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин;

·           &n= bsp;         з порушенням електролітного обміну, особливо у випадку гіпокаліємії= і гіпомагніємії;

·           &n= bsp;         з клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатніс= тю.

Міастенія гравіс. Повідомлялося про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного<= /span> синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміци= ном.

Стрептококові інфекції= . Азитроміцин загалом ефективний у лікуван= ні стрептококової інфекції у ротоглотці, стосовно профілактики ревматичної атаки немає жодних даних, які демонструють ефективність азитроміцину. Антимікробний препарат з анаеробною активністю необхідно приймати у комбінації з азитроміцином, якщо припускається,= що анаеробні мікроорганізми зумовлюють розвиток інфекції.

Інше.

Безпечність та ефективність д= ля профілактики або лікування Mycobacterium Avium Complex у дітей= не встановлені.

Азитроміцин= у вигляді порошку для оральної суспензії містить сахарозу. Пацієнтам, = які мають рідкісні спадкові проблеми, пов'язані з непереносимістю фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази, не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Препарат містить натрію фосфат (24,25 мг в 1 мл суспензії). Це слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність=

Немає адекватних даних про застосування азитроміцину вагітним жінкам. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин тератогенного шкідливого впливу = азитроміцину на плід не відзначено, однак препарат проникав крізь плаценту. Безпеку застосування азитроміцину під час вагітності не підтверджено. Тому азитроміцин призначають у пе= ріод вагітності тільки тоді, коли користь перевищує ризик.

Період годування груддю=

Повідомляло= ся, що азитроміцин проникає у грудне молоко людини,= але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, які дава= ли б можливість охарактеризувати фармакокінетику екскреції = азитроміцину в грудне молоко людини, не проводилося.

Фертильніст= ь.

Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введе= ння азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.

 =

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо іншими механізмами.

До= кази того, що азитроміцин може погіршувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, відсутні, але = слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як делірій, галюцин= ації, запаморочення, сонливість, непритомність, судоми, які можуть вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

 =

 =

 =

Спосіб застосування та дози.

Азимед® порошок для оральної суспенз= ії застосовувати 1 раз на добу, принаймні за               1 годину до або через 2 го= дини після їди.

У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу належить прийня= ти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години.

Упаковка містить шприц для дозування і ложечку. Лікар порадить застосовувати ложечку або шприц. Ложечка має розмітки 2,5 мл та 5 мл. Шприц= має мінімальну одиницю –            0,1= мл.

Діти

При інфекціях ЛОР-органів і дих= альних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) добо= ва доза азитроміцину становить 10 мг/кг маси тіла,= що відповідає 0,25 мл/кг маси тіла готової суспензії. Тривалість лікування становить 3 дні.

Залежно від маси тіла дитини рекомендована така схема дозування суспенз= ії Азимед®:

 

Маса

тіла

(кг)

Добова доза суспензії<= /o:p>

(мл)

Кратність прийому

Вміст

азитроміцину в

добовій д= озі

суспензії=

15-24

5

1 раз/добу

200 мг

25-34

7,5

300 мг

35-44

10

400 мг

≥ 45

12,5

500 мг

 

Приготуванн= я і використання суспензії=

У флакон, який містить порошок, необхідно додати дистильовану або прокип’ячену та охолоджену воду.

1. Кришку флакона натиснути донизу і повернути проти руху годинникової стрілки.

2. З чистого посуду за допомогою шприца для дозування відміряти відпові= дну кількість води та додати у флакон із порошком:

Флакон із порошком для приготування 15 мл оральної суспензії 200 мг/5 мл: до вмісту флакона додати 8,3 мл води. Вміст флакона ретельно збовтати = до отримання однорідної суспензії. Об’єм отриманої суспензії становить приблиз= но 20 мл*.

Флакон з порошком для приготування 30 мл оральної суспензії 200 мг/5 мл= : до вмісту флакона додати 14,5 мл води. Вміст флакона ретельно збовтати= до отримання однорідної суспензії. Об’єм отриманої суспензії становить приблиз= но 35 мл*.

* Після розчинення порошку флакон буде містити додаткові 5 мл суспензії (для компенсації можливих втрат суспензії при застосуванні).

3. Занурити шприц у суспензію і, витягаючи поршень догори, відміряти необхідну кількість суспензії.

4. Якщо у шприці є пухирці повітря, слід повернути препарат у флакон і повторити процедуру 3.

5. Розташувати дитину як для годування.

6. Край шприца покласти у рот дитині і поволі витісняти вміст.

7. Дати дитині можливість поступово проковтнути всю кількість.

8. Після приймання препарату дати дитині випити трохи чаю або соку, щоб змити і проковтнути залишки суспензії у ротовій порожнині.

9. Використаний шприц розібрати, промити проточною водою, висушити і зберігати у сухому і чистому місці разом із препаратом.

10. Після того як дитина прийняла останню дозу препарату, шприц і флакон слід утилізувати.

При мігруючій еритемі трива= лість лікування становить 5 днів. У 1-й день слід прийняти

20 мг/кг маси тіла азитроміцину, що відпові= дає 0,5 мл/кг готової суспензії. З 2-го по 5-й день приймати по 10 мг/кг маси т= іла, що відповідає 0,25 мл/кг готової суспензії. <= /p>

Загальна курсова доза становить 60 мг/кг.

 

Дні лікування

1

2

3

4

5

Добова доза (мл/кг)

0,5

0,25

0,25

0,25

0,25

 

Було показано, що азитроміцин ефективний при лікуванні стрептококового фарингіту у дітей у вигляді одноразової дози в 10 мг/кг або 20 мг/кг протягом 3 днів. При порівнянні цих двох доз у клінічних дослідженнях була виявлена подібна клінічна ефективність, хоча бактеріальна= ерадикація була більш значною при добовій дозі в 20 м= г/кг. Однак зазвичай препаратом вибору у профілактиці фарингіту, спричиненого Streptococcus pyogenes,= та ревматичного поліартриту, який виникає як вторинне захворювання, є пеніцилі= н.

Дорослі

При інфекціях ЛОР-органів і дих= альних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім хронічної мігруючої еритеми) зага= льна доза азитроміцину становить 1500 мг: по 500 мг = 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 3 дні.

При мігруючій еритемі загал= ьна доза азитроміцину становить 3 г: у 1-й день слід прийняти 1 г, потім по 500 мг 1 раз на добу з 2-го по 5-й день. Тривалість лікування становить 5 днів.

Пацієнти літнього віку.

Для людей літнього віку немає необхідності змінювати дозування.

Оскільки пацієнти літнього віку можуть входити до груп ризику щодо пору= шень провідності серця, рекомендовано дотримуватися обережності при застосуванні= азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої ар= итмії та аритмії tor= sade de pointes.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

У пацієнтів з незначними порушеннями функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації                          10-80 мл/хв) мо= жна використовувати те ж саме дозування, що й у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Азитроміцин необхідно з обережністю призначати пацієн= там з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації < 10 мл/хв).

Пацієнти з порушенням функції печінки= .

Оскільки азитроміцин м= етаболізується у печінці та виводиться з жовчю, препарат не сл= ід застосовувати пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки. Досліджень, пов'язаних із лікуванням таких пацієнтів із застосуванням азитроміцину, не проводили.

 =

Діти.<= /o:p>

Застосовувати дітям з масою т= іла більше 15 кг. Дітям з масою тіла менше 15 кг рекомендується призначати Азимед®, 100 мг/5 мл.

 

Передозуван= ня.

Дос= від клінічного застосування азитроміцину свідчить п= ро те, що побічні прояви, які розвиваються при прийомі вищих, ніж рекомендовано, д= оз препарату, подібні до таких, що спостерігаються при застосуванні звичайних терапевтичних доз, а саме: вони можуть включати діарею, нудоту, блювання, оборотну втрату слуху. У разі передозування, при необхідності рекомендується прийом активованого вугілля = та проведення  загальних симптоматични= х і підтримуючих лікувальних заходів.

 

Побічні реакції.

У нижченаведеній таблиці відповідно до класу систем та органів та частоти виникнення вказано побічні реакції, визначені у клінічних дослідженнях і в період постмаркетингового спостереження, які спостерігалися при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину. Побічні реакції, зареєстровані в період= постмаркетингового спостереження, виділені курсивом. = Групи за частотою проявів визначали за такою шкалою: дуже часто (≥1/10); ча= сто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не можна визна= чити з наявних даних). У межах кожної групи за частотою проявів небажані явища зазначено у порядку зменшення їхньої тяжкості.<= /p>

 =

 

Клас систем та органів

Небажана реакція

Частота

Інфекції та інвазії=

Кандидоз, оральний кандидоз, піхвові інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроенте= рит, порушення функції дихання, риніт

Нечасто

Псевдомембранозний коліт

Частота невідома

З боку системи крові та лімфатичної системи

Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія

Нечасто

Тромбоцитопенія<= /span>, гемолітична анемія

Частота невідома

З боку імунної системи<= /p>

Ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості

Нечасто

Анафілактична реакція

Частота невідома

З боку обміну речовин

Анорексія

Нечасто

З боку психіки

Нервозність, безсоння

Нечасто

Ажитація

Рідко

Агресивність= , тривога, делірій, галюцинації

Частота невідома

З боку нервової системи

Головний біль

Часто

Запаморочення, сонливість, дисгевзія, парестезія

Нечасто

Непритомність= , судоми, гіпестезія, психомоторна підвищена активність, аносмія, агевзія, паросмія, міастенія гравіс

Частота невідома

З боку органів зору

Порушення зору

 Нечасто

З боку органів слуху<= /i>

Розлади з боку органів слуху, вертиго

Нечасто

Порушення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах

Частота невідома

З б= оку серця

Пальпітація

Нечасто

Тріпотінн= я-<= /b>мерехтіння шлуночків (torsade de pointes)= , аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію, подовженн= я інтервалу QT на ЕКГ<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:99%;font-family:"Times Ne= w Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>

Частота невідома

З боку судин

Припливи

Нечасто

Артеріальна гіпотензія<= /i>

Частота невідома

З б= оку респіраторної системи

Диспное, носова кровотеча

Нечасто

З боку травного тракту

Діарея

Дуже часто

Блювання, біль у животі, нудота

Часто

Запор, метеоризм, диспепсія, гастрит, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки у ротовій порожнині, гіперсекреція слини

Нечасто

Панкреатит= , зміна кольору язика

Частота невідома

З б= оку гепатобіліарної системи

Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця

Рідко

Печінкова недостатність (яка рідко призводи= ла до летального наслідку), фульмінантний гепатит, некротичний гепатит<= o:p>

Частота невідома

З б= оку шкіри та підшкірної клітковини

Висипання, свербіж, к= ропив’янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз

Нечасто

Фоточутливість, гострий генералізований екзантематозний пустульо= з

Рідко

Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>, поліморфна еритема, реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системн= ими симптомами

Частота невідома

З боку скелетно-м= ’язової системи

Остеоартрит, міал= гія, біль у спині, біль у шиї

Нечасто

Артралгія

Частота невідома

З боку сечовидільної системи

Дизурія, біль у нирках

Нечасто

Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит

Частота невідома

З боку репродуктивної систем= и та молочних залоз

Маткова кровотеча, тестикул= ярні порушення

Нечасто

Загальні порушення = та місцеві реакції

Набряк, астенія, нездужання, втома, <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;line-height= :99%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times New Ro= man"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>набряк обличчя, біль у грудях, гіпертер= мія, біль, периферичний набряк

Нечасто

Лабораторні показники

Знижена кількість лімфоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижен= ий рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рі= вня нейтрофілів

Часто

Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, підвищений рівень аланінамінотрансферази, підвищений рівень білірубіну в крові, підвищений рівень сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну в крові, зміни  показників калію у крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня хлориду, підвищення рівня глюкози, підвищення рівня тромбоцитів, зниження рівня гематокриту, підвищення рівня бікарбонату, відхилення рівня натрію

Нечасто

 

Ураження та отруєння

У<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:11.0pt;line-height= :99%; font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Times New Ro= man"; mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>складнення після процедури<= /span>

Нечасто

Інформація про небажані реакції, можливо пов’язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium= Avium Complex<= /span>, базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції відрізн= яються за типом або за частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії.

Побічні реакції, можливо пов’язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex

 

Клас систем та органів

Побічна реакція

Частота

З б= оку обміну речовин

Анорексія

Часто

З боку нервової системи

Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгев= зія

Часто

Гіпестезія<= o:p>

Нечасто

З б= оку органів зору

Порушення зору

Часто

З боку органів слуху

Глухота

Часто

Порушення слуху, дзвін у вухах

Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:99%;font-family:"Times Ne= w Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: UK'>З боку серця

Пальпітац= ія

Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:99%;font-family:"Times Ne= w Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: UK'>З боку травного тракту

Діарея, б= іль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, часті рідкі випорожнення

Дуже часто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:99%;font-family:"Times Ne= w Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: UK'>З боку гепатобіліарної системи

Гепатит

Нечасто

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;line-height:99%;font-family:"Times Ne= w Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: UK'>З боку шкіри та підшкірної клітковини

Висипання, свербіж

Часто

Синдром <= span class=3DSpellE>Стівенса–Джонсона, фоточутливі= сть

Нечасто

З б= оку скелетно-м’язової системи

Артралгія

Часто

Загальні порушення та місцеві реакції

Підвищена втомлюваність

Часто

 =

Термін придатності.

2 роки.

Термін придатності суспензії = – 10 днів.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упак= овці при температурі не вище 25 °C.

Приготовану суспензію зберіга= ти в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 =

Упаковка.

По 600 мг <= span class=3DSpellE>азитроміцину у флаконі для приготування 15 мл оральної суспензії або по         1200 мг азитроміцину у флаконі для приготування 30 мл оральної суспензії. По 1 флакону разом з калібрувальним шприцом та мірною ложечкою у пачці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.

 =

Виробник. <= /span>ПАТ «Київмедпрепарат».

 =

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

 <= /p>

Дата останнього перегляду.
=

Приказ Министерства=

здравоохранения Украины

14.07.2017 №79= 8

Регистрационное удостоверение<= o:p>

 № UA/7234/03/01

ИЗМЕНЕНИЯ ВНЕСЕНЫ

Приказ Министерства

здравоохранения Украины

_____________№<= /o:p>

 

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

&nb= sp;

АЗИМЕД®

(AZIMED®)<= /span>

 

Состав:

действующее вещество: азитроми= цин;

5 мл суспензии содержит азитромицина дигидрата в пересчете на азитромицин 200 мг;

вспомогательные вещества: сахароза, натрия фосфат, гидроксипропилцеллюлоза, ксантан= овая камедь, кремния диоксид коллоидный безводный, ароматиз= атор вишня, ароматизатор банан, ароматизатор ваниль.

&nb= sp;

Лекарственная форма. = Порошок для оральной суспензии.<= o:p>

Основные физико-химические свойс= тва: порошок от белого до желтовато-белого цвета с характерным запахом банана, ванили и вишни.

Восстано= вленная суспензия представляет собой однородную суспензию от белого до светло-желто= го цвета с характерным запахом банана, ванили и вишни.

&nb= sp;

Фармакотерапевтическая группа. <= o:p>

Противомикробные средства для системного применени= я. Антибактериальные препараты для системного примене= ния. Макролиды, линкозамиды и стрептограмины. Азитромицин.

Код АТХ = J01F A10.

&nb= sp;

Фармакол= огические свойства.

Фармакодинамика.

Азитромицин является м= акролидным антибиотиком, который относится к группе азалидов. Молекула образуется в результате введения атома азота в лактоновое кольцо эритромицина А. Механизм действия азитромицина<= /span> заключается в подавлении синтеза бактериального белка за счет связывания с 50S-субъединицей рибосом и угнетения транслокации пептидов.

Механизм резистентности.

Полная перекрестная резистентность существует сред= и Streptococcus pneumoniae, бета-гемолитического стрептококка группы А, Enterococcus faecalis и Staphylococcus aureus, включая метициллин-резистентный золотистый стафилококк (MRSA), к эритромицину, азитромицину, другим макролидам и линкоз= амидам.

Распространенность приобретенной резистентности мо= жет быть разной в зависимости от местности и времени для выделенных видов, поэт= ому локальная информация о резистентности необходима особенно при лечении тяжел= ых инфекций. В случае необходимости можно обратиться за квалифицированным сове= том, если местная распространенность резистентности такова, когда эффективность препарата при лечении по крайней мере некоторых типов инфекций сомнительна.=

&nb= sp;

Спектр а= нтимикробного действия азитромицина

Обычно чувствительные виды

Аэробные грамположительные бак= терии

Staphylococcus aureus метици= ллин-чувствительный<= /b>

Streptococcus pneumoni= ae пеници= ллин-чувствительный

 Streptococcus pyogenes

Аэр= обные грамотрицательные бактерии

Haemophilus influenz= ae

Haemophilus parainfl= uenzae

Legionella pneumoph= ila

Moraxella catarrha= lis

Pasteurella multocid= a

Анаэро= бные бактерии

Clostridium perfring= ens

Fusobacterium spp.

Prevotella spp.

Porphyriomonas spp.

Другие микроорганизмы

Chlamydia trachom= atis

Chlamydia pneumoniae

Mycoplasma pneumoniae

Виды для которых приобретённая резистентность может бать проблемой<= /span>

Аэр= обные грамположительные бактерии

Streptococcus pneumoni= ae с промежуточной чувствительностью к пенициллину и пенициллин-резистентный

Вро= жденнорезистентные организмы

Аэр= обные грамположительные бактерии

Enterococcus faecalis=

Стафил= ококки MRSA, MRSE*

Анаэробные бактерии=

Группа бактероидов = Bacteroides fragilis

 

* Метициллинрезистентный золотистый стафилококк имеет очень высокую распространенность приобретенной устойчивости к макролидам и был указан здесь из= -за редкой чувствительности к азитромицину.

Фармакокинетика.

Биодоступность после перорального приема составляет примерно 37 %. Максимальная концентрация в сыворотке крови достигается через 2-3 часа после приема препарата.

При приеме внутрь азитромицин= распределяется по всему организму. В фармакокинетических исследованиях было показано, что концентрация азитромицина в тканях значительно выше (в 50 раз), чем в плазме крови, что свидетельствует о силь= ном связывании препарата с тканями.

Связывание с белками плазмы крови варьирует в зависимости от плазменных концентраций и составляет от 12 % при 0,5 мкг/мл = до 52 % при 0,05 мкг/мл в сыворотке крови. Объем распределения в равновесном состоянии (VVss) составил 31,1 л/кг.=

Конечный период плазменного полувыведения полностью отражает период полувыведения из тканей в течение 2-4 дней.

Примерно 12 % дозы азитромици= на выделяется неизменной с мочой в течение следующих трех дней. Особенно высок= ие концентрации неизмененного азитромицина были обнаружены в желчи человека. Также в желчи были обнаружены десять метаболит= ов, которые образовывались с помощью N- и O-деметилировани= я, гидроксилирования колец де= зозамина и агликона и расщепления к= ладинозы конъюгата. Сравнение результатов жидкостной хроматографии и микробиологических анализов показало, что метаболиты азитромицина не являются микроби= ологически активными.

&nb= sp;

Клинические характеристики.=

Показания.

Инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к азитроми= цину:

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp;        инфекции ЛОР-органов (бактериальный фарингит/тонзиллит, синусит, средний отит);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp;        инфекции дыхательных путей (бактериальный бронхит, негоспитальная пневмония);

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>·&nb= sp;        инфекции кожи и мягких тканей: мигрирующая эритема (начальная стадия болезни Лайма), рожа, импетиго, вторичные пиодерматозы= ;

 

Противопоказания.

Повышенная чувствительность к азитромицину, эритромицину или к какому-либо другому макролидному или кетолидному антибиотику, или к какому-либо другому компоненту препарата.

 

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Антациды= . При изучении влияния одновремен= ного применения антацидов на фармакокинетику азитромицина в общем не наблюдалось изменений в биодоступности, хотя плазменные пиковые концентрации = азитромицина уменьшались приблизительно на 25 %. Не с= ледует принимать одновременно азитромицин и антациды.<= o:p>

Цетиризин. У здоровых добровольцев при одновременном примене= нии азитромицина в течение     5 дней с цетиризином 20 мг в равновесном состоянии не наблюдались явления фармакокинетического взаимодействия или существенного изменения интервала QT.

Диданозин. При одновременном применении суточных доз 1200 мг= азитромицина с 400 мг диданозина= в сутки в шести ВИЧ-положительных добровольцев не было выявлено влияния на = фармакокинетику диданозина в равновесном состоянии по сравнению с плацебо.

Дигоксин и колхицин. Сообщалось, что одновременное применение макролидных антибиотиков, включая азитромицин, и субстратов Р-гликопротеина, таких как = дигоксин и колхицин, приводит к повышению уровня субс= трата Р-гликопротеина в сыворотке крови. Следовательно, при одновременном примене= нии азитромицина и субстрата Р-гликопротеина такого как <= span class=3DSpellE>дигоксин, необходимо учитывать возможность повышения концентрации дигоксина в сыворотке крови.<= /o:p>

Зидовудин. Однократные дозы 1000 мг и многократные дозы 1200= мг или 600 мг азитромицина имели незначительное вл= ияние на плазменную фармакокинетику или выделение с м= очой зидовудина или его глюкуронидных= метаболитов. Однако прием азитромицина повышал концентрации фосфорилированного зидовудина, клинически активного метаболита в мононуклеарах= в периферическом кровообращении. Клиническая значимость этих данных неясна, но может быть полезной для пациентов.

Азитромицин не имеет существенного взаимодействия с печеночной системой цитохрома = Р450. Считается, что препарат не имеет фармакокинетического лекарственного взаимодействия, характерного для эритромицина и других макролидов. Азитромицин не вызывает индукцию или инактивацию печеночного цитохром= а Р450 через цитохром-метаболитный комплекс.=

Спорынья= . Учитывая теоретическую возможно= сть возникновения эрготизма, одновременное введение азитро= мицина с производными спорыньи не рекомендуется.

Были проведены фармакокинетические исследования применения азитромицина и следующих препаратов, метаболизм которых в значительной степени происходит с участием цитохрома Р450.

Аторвастатин<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>. Одновременное применение ато= рвастатина (10 мг в сутки) и азитромицина (500 мг в сутки)= не вызывало изменения концентраций аторвастатина в плазме крови (на основе анализа ингибирования HMG CoA-= редуктазы). Однако в постмаркетинговый период были зарегистрированы случаи рабдомиолиза у пациентов, применявших азитромицин со статинами.

Карбамазепин<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>. В исследовании фармакокинетического взаимодействи= я у здоровых волонтеров азитромицин не проявил знач= имого влияния на плазменные уровни карбамазепина или = на его активные метаболиты.

Циметидин. В фармакокинетическом исследовании влияния однократной дозы циметидина, принятой за 2 часа= до приема азитромицина, никаких изменений фармакокинетики азитромицина не наблюдалось.

Перораль= ные антикоагулянты типа кумарина. В исследовании фармакокинетического взаимодействи= я азитромицин не изменял антикоагу= лянтного эффекта однократной дозы 15 мг варфарина, предназначенного здоровым добровольцам. В постмаркетин= говый период были получены сообщения о потенцировании антико= агулянтного эффекта после одновременного применения азитромицина и пероральных антикоагулянтов типа кумарина. Хотя причинная связь не установлена, следует учитывать необходимость проведения частого мониторинга= протромбинового времени при назначении азитромицина пациентам, получающим пероральные антикоагулянты типа кумарина.<= /span>

Циклоспорин. В фармакокинетических исследованиях у здоровых добровольцев, которым давали перорально дозу азитромиц= ина 500 мг/день в течение 3 дней, а затем однократную дозу циклоспорина 10 мг/кг, было продемонстрировано значительное повышение Сmax и AUC0-5  циклоспорина. Поэтому следует проявлять осторожность = при одновременном применении этих препаратов. Если одновременное применение этих препаратов необходимо, следует контролировать уровень = циклоспорина и соответствующим образом корректировать дозу.

Эфавиренц. Одновременное применение однократной дозы азитромицина 600 мг и 400 мг эфа= виренца ежедневно в течение 7 дней не вызывало каких-либо клинически значимых фармакокинетических взаимодействий.

Флуконазол. Одновременное применение однократной дозы азитромицина 1200 мг не приводит к изменению фармакокинетики однократной дозы флуконазола 800 мг. Общая экспозиция и период полувыведения азитро= мицина не изменялись при одновременном применении флуконазола= , однако наблюдалось клинически не значимое снижение Cmax (18 %) азитромицина.

Индинавир. Одновременное применение однократной дозы азитромицина 1200 мг не вызывает статистически достов= ерного влияния на фармакокинетику индинавира, который назначают в дозе 800 мг 3 раза в сутки в течение 5 дней.=

Метилпреднизолон. В исследовании фармакокинетического взаимодействи= я азитромицин существенно не  влиял на фармакокинетику метилпреднизолона.

Мидазолам. У здоровых добровольцев одновременное применение = азитромицина 500 мг в сутки в течение 3 дней не вызыв= ало клинически значимых изменений фармакокинетики и= фармакодинамики мидазолама, который применялся однократно в дозе 15 мг.

Нелфинавир. Одновременное применение ази= тромицина (1200 мг) и нелфинавира в равновесных концентра= циях (750 мг 3 раза в сутки) приводит к повышению концентрации азитромицина. Клинически значимых побочных явлений не наблюдалось, соответственно, нет необходимости в коррекции дозы.

Рифабутин. Одновременное применение ази= тромицина и рифабутина не влияло на концентрации этих препаратов в сыворотке крови. Нейтропения наблю= далась у субъектов, которые принимали одновременно азитромици= н и рифабутин. Хотя нейтропе= ния была связана с применением рифабутина, причинная связь с одновременным приемом с азитромицином н= е была установлена.

Силденафил. В здоровых добровольцев мужского пола не было получено доказательства влияния азитромицина (5= 00 мг в сутки в течение 3 дней) на значение AUC i Cmax<= /sub> силденафила или его основного циркулирующего метаболита.

Терфенадин. В фармакокинетических исследованиях не сообщалось= о взаимодействии между азитромицином и терфенадином. В некоторых случаях нельзя исключить возможность такого взаимодействия полностью; однако нет данных о наличии та= кого взаимодействия.

Теофилли= н. Отсутствуют данные о клинически существенном фармакокинетическом взаимодействии при одновременном применени= и азитромицина и теофиллина здоровыми добровольцами.

Триазолам. Одновременное применение здоровыми добровольцами = азитромицина 500 мг в первый день и 250 мг во второй = день с 0,125 мг триазолама существенно не влияло на все фармакокинетические показатели триазолама по сравнению с применением триазолама и плацебо.

Триметоприм/сульфамето= ксазол. Одновременное применение триметоприма/сульфаметоксазола двойной концентрации (160 мг/800 мг) в течение 7 дней с азитромицином 1200 мг на 7-е сутки не проявляли существенного влияния на максимальные концентрации, общую экспозицию или экскрецию с мочой т= риметоприма или сульфаметоксазола. Значение концентрации азитромицина в сыворотке крови соответствовали таким, которые наблюдались в других исследованиях.

 

Особенности применения.

Аллергические реакции. Как и в случае с эритромицином и другими макролидными антибиотиками, сообщалось о редких серьезных аллергических реакциях, включая ангионевротический отек и анафилаксию (в единичных случаях – с летальным исходом), дерматологические реакции, в том числе острый генерализованный экзантематозный пустулез. Некоторые из этих реакций, обусловленные азитромицином= , вызывали рецидивирующие симптомы и требовали более длительного наблюдения и лечения.

Нарушение функции печени. Поскольку печень является основным путем выведени= я азитромицина, следует осторожно назначать азитромицин пациентам с серьезными заболеваниями пече= ни. Сообщалось о случаях фульминантного гепатита, к= оторый вызывает опасную для жизни печеночную недостаточность при приеме азитромицина. Возможно, некоторые пациенты в анамнезе= имели заболевания печени или применяли другие гепатотоксичны= е лекарственные средства.

Необходимо проводить анализы/пробы функции печени в случае развития признаков и симптомов дисфункции печени, например астении, быстро развивается и сопровождается желтухой, темной мочой, склонностью к кровотечениям или печеночной энцефалопатии.

В случае выявления нарушения функции печени примен= ение азитромицина следует прекратить.

Спорынья= . У пациентов, принимающих производные спорыньи, одновременное применение макроли= дных антибиотиков способствует быстрому развитию эрготизма. Отсутствуют данные о возможности взаимодействия между производными спорыньи и азитромицином. Однако через теоретическую возможность эрготизма азитр= омицин не следует назначать одновременно с производными спорыньи.

Суперинф= екции. Как и в случае с другими антибиотиками, рекомендуется проводить наблюдения по признакам суперинфекци= и, вызванной нечувствительными организмами, включая грибы.

При приеме почти всех антибактериальных препаратов, включая азитромицин, сообщалось о Clostridium difficile-ассоциированной диареи (= CDAD), серьезность которой варьировала от слабо выраженной диареи до колита с летальным исходом. Лечение антибактериальными препаратами изменяет нормальн= ую флору в толстой кишке, что приводит к чрезмерному росту C. difficile.

C. difficile производит токсины А и В, которые способствуют развитию CDAD. Штаммы C. difficile, гиперпродуцирующи= е токсины, являются причиной повышенного уровня заболеваемости и летальности, поскольку эти инфекции могут быть резистентными к антимикробной терапии и требовать проведения колэктомии. Необходимо рас= смотреть возможность развития CDAD у всех пациентов с диареей, вызванной применением антибиотиков. Нужно тщательное ведение истории болезни, поскольку, как сообщалось, CDAD может иметь место в течение двух месяцев после приема антибактериальных препаратов.

Нарушение функции почек. У пациентов с серьезной дисфункцией почек (скорость клубочковой фильтрации &l= t;10 мл/мин) наблюдалось 33 % увеличение системной экспозиции азитромицина.

Удлинение сердечной реполяризации и интервала QT, которые повышали риск развития= сердечной аритмии и трепетание-мерцание желудочков (torsade de pointes= ), наблюдались при лечении другими макролидными антибиотиками. Подобный эффект азитромицина нел= ьзя полностью исключить у пациентов с повышенным риском удлиненной сердечной реполяризации, поэтому следует с осторожностью назнач= ать лечение пациентам:

• с врожденной или зарегистрированной пролонгацией интервала QT;

• которые сейчас проходят лечение с применением др= угих активных веществ, которые, как известно, удлиняют интервал QT, например ант= иаритмические препараты классов IA (хинидин и прокаинамид) и III (дофетилид, амиодаро= н и соталол), цизаприд и терфенадин, нейролептические средства, такие как пимозид; антидепрессанты, такие как циталопрам, а также фторхинолоны, такие как моксифлоксацин и левофлоксацин;

• с нарушением электролитного обмена, особенно в случае гипокалиемии и гипо= магниемии;

• с клинически релевантной брадикардией, аритмией = или тяжелой сердечной недостаточностью.

Миастения гравис. Сообща= лось об обострении симптомов миастении гравис или о новом развитии миастенического синдрома у пациентов, получающих тера= пию азитромицином.

Стрепток= окковые инфекции. Азитромицин в целом эффективен при лечении стрептокок= ковой инфекции в ротоглотке, по профилактике ревматической атаки нет никаких данн= ых, которые демонстрируют эффективность азитромицина. Антимикробный препарат с анаэробной активностью необходимо принимать в сочетании с азитромицином, если предполагается,= что анаэробные микроорганизмы вызывают развитие инфекции.

Другое.<= /span>

Безопасность и эффективность для профилактики или лечения Mycoba= cterium Avium Complex у детей не установлены.=

Азитромицин в виде порошка для оральной суспензии содержит сахарозу. Пациентам, имеющим редкие наследственные пробл= емы, связанные с непереносимостью фруктозы, мальабсорбцией<= /span> глюкозы-галактозы или недостаточностью сахаразы-изомал= ьтазы, не следует применять этот препарат.

Препарат содержит натрия фосфат (24,25 мг в 1 мл суспензии). Это следует учитывать при назначении препарата пациентам, котор= ые применяют натрий-контролируемую диету.

 

Применение в период беременности= или кормления грудью.

Беременн= ость

Нет адекватных данных о применен= ии азитромицина беременным женщинам. В исследованиях репродуктивной токсичности у животных тератогенного вредного влияния азитромицина на плод не отмечено, однако препарат про= никал через плаценту. Безопасность применения азитромицина во время беременности не подтверждено. Поэтому азитром= ицин назначают во время беременности, только если польза превышает риск.

Период кормления грудью

Сообщалось, что азитромицин проникает в грудное молоко, но соответствующих и должным образом контролиру= емых клинических исследований, которые давали бы возможность охарактеризовать фармакокинетику экскреции азитро= мицина в грудное молоко, не проводили.

Фертильность.

Исследование фертильности провод= или на крысах; показатель беременности снижался после введения азитромицина. Релевантность этих данных относительно человека неизвестна.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.<= /span>

Доказательства о том, что азитромицин может ухудшать способность управлять автотранспортом или работу с другими механизмами, отсутствуют, но следует учитывать возможность развития побочных реакций, таких как делирий, галлюцинации, головокружение, сонливость, обморок, судороги, которые могут повлиять на способность управлять автотранспортом или другими механизмами.<= o:p>

 

Способ применения и дозы.

Азимед® порошок для оральной суспензии применять 1 раз в сутки, по крайней мере, за        1= час до или через 2 часа после еды.

В случае пропуска приема 1 дозы препарата пропущенную дозу следует принять как можно ранее, а следующие – с интервалами в 24 часа.

Упаковка содержит шприц для дозирования и ложечку. Врач посоветует применять ложечку= или шприц. Ложечка имеет разметки 2,5 мл и 5 мл. Шприц имеет минимальную единиц= у – 0,1 мл.

Дети

При инфекциях ЛОР-органов и дыхательных пу= тей, кожи и мягких тканей (кроме хронической мигрирующей эритемы) суточная д= оза азитромицина составляет 10 мг/кг массы тела, что соот= ветствует 0,25 мл/кг массы тела готовой суспензии. Продолжительность лечения составля= ет 3 дня.

В зависимости от массы тела ребенка рекомендуется такая схема дозирования суспензии Азимед®:=

&nb= sp;

Масса<= o:p>

тела

(кг)

Суточная д= оза суспензии

(мл)<= /o:p>

Кратность приема

Содержание=

азитромицина в

суточной д= озе

суспензии<= o:p>

15-24<= o:p>

5 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

1 раз/сутки

200 мг

25-34 =

7,5

300 мг

35-44<= o:p>

10 =

400 мг

≥= ; 45

12,5

500 мг

 

Приготовление и использование суспензии

Во флако= н, содержащий порошок, необходимо добавить дистиллированную или прокипяченную и охлажденную воду.

1. Крышку флакона нажать вниз и повернуть против движения часовой стрелки.=

2. Из чи= стой посуды с помощью шприца для дозирования отмерить соответствующее количество воды и добавить во флакон с порошком:

Флакон с порошком для приготовления 15 мл оральной суспензии 200 мг/5 мл:= к содержимому флакона добавить = 8,3 мл воды. Содержимое флакона тщательно взболтать до получения однородной суспензии. Объем полученной суспензии составляет около 20 мл*.

Флакон с порошком для приготовления 30 мл оральной суспензии 200 мг/5 мл<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>: к содержимому флакона добавить 14,5 мл воды. Содержимое флакона тщательно взболтать до получения однородной суспензии. Объем полученной суспензии составляет около 35 мл*.

* После растворения порошка флакон будет содержать дополнительные 5 мл суспензии (д= ля компенсации возможных потерь суспензии при применении).

3. Погру= зить шприц в суспензию и, вытягивая поршень кверху, отмерить необходимое количес= тво суспензии.

4. Если в шприце есть пузырьки воздуха, следует вернуть препарат во флакон и повторить процедуру 3.

5. Расположить ребенка как для кормления.

6. Край шприца положить в рот ребенку и медленно вытеснять содержимое.

7. Дать ребенку возможность постепенно проглотить все количество.=

8. После приема препарата дать ребенку выпить немного чая или сока, чтобы смыть и проглотить остатки суспензии в ротовой полости.

9. Использованный шприц разобрать, промыть проточной водой, высушить и хранить= в сухом и чистом месте вместе с препаратом.

10. После того как ребенок принял последнюю дозу препарата, шприц и флакон следует ут= илизировать.

При мигрирующей эритеме продолжительно= сть лечения составляет 5 дней. В 1-й день следует принять 20 мг/кг массы тела <= span class=3DSpellE>азитромицина, что соответствует 0,5 мл/кг готовой суспензии. С 2-го по 5-й день принимать по 10 мг/кг массы тела, что соответствует 0,25 мл/кг готовой суспензии.

Общая курсовая доза составляет 60 мг/кг.

&nb= sp;

Дни лечения

1=

2=

3=

4=

5=

Суточн= ая доза (мл/кг)

0,5

0,25

0,25

0,25

0,25

&nb= sp;

Было показано, что азитромицин эффективен при лечении стрептококкового фарингита у детей в виде однократной дозы в 10 мг/кг или 20 мг/кг в течение 3 дней. При сравнении этих двух доз в клинических исследова= ниях была выявлена подобная клиническая эффективность, хотя бактериальная эрадикация была более значительной при суточной дозе = в 20 мг/кг. Однако обычно препаратом выбора в профилактике фарингита, вызванного= Streptococcus pyogenes<= /i>, и ревматического полиартрита, который возникает как вторичное заболевание, является пенициллин.

Взрослые=

При инфекциях ЛОР-органов и дыхательных пу= тей, кожи и мягких тканей (кроме хронической мигрирующей эритемы) суммарная = доза азитромицина составляет 1500 мг: по 500 мг 1 ра= з в сутки. Продолжительность лечения составляет 3 дня.

При мигрирующей эритеме суммарная доза= азитромицина составляет 3 г: в 1-й день следует приня= ть 1 г, затем по 500 мг 1 раз в сутки со 2-го по 5-й день. Продолжительность леч= ения составляет 5 дней.

Пациенты пожилого возраста.

Для людей пожилого возраста нет необходимости изменять дозировку.

Поскольку пациенты пожилого возраста могут входить в группы риска в отношении нарушен= ий проводимости сердца, рекомендуется соблюдать осторожность при применении азитромицина в связи с риском развития сердечной арит= мии и аритмии torsad= e de pointes.

Пациенты= с нарушением функции почек.

У пациен= тов с незначительными нарушениями функции почек (скорость клубочковой фильтрации 10-80 мл/мин) можно использовать то же самое дозирования, что и у пациентов= с нормальной функцией почек. Азитромицин необходи= мо с осторожностью назначать пациентам с тяжелым нарушением функции почек (скоро= сть клубочковой фильтрации < 10 мл/мин).

Пациенты= с нарушением функции печени.

Поскольк= у азитромицин метаболизируется в печени и выводится с желчью, препарат не следует применять пациентам с тяже= лым нарушением функции печени. Исследований, связанных с лечением таких пациент= ов с применением азитромицина, не проводили.

&nb= sp;

Дети.

Применять детям с массой тела более 15 кг. Детям с массой тела меньше 15 кг рекомендуется назначать Азиме= д®, 100 мг/5 мл.

&nb= sp;

Передозировка.

Опыт клинического применения = азитромицина свидетельствует о том, что побочные эффекты, которые развиваются при приеме= более высоких, чем рекомендовано, доз препарата, подобны наблюдаемым при применен= ии обычных терапевтических доз, а именно: они могут включать диарею, тошноту, рвоту, оборотную потерю слуха. В случае передозировки, при необходимости рекомендуется прием активированного угля и проведение общих симптоматически= х и поддерживающих лечебных мероприятий.

&nb= sp;

Побочные реакции.

В нижеприведенной таблице в соответствии с классом систем и органов и частотой возникновения указано побочные реакции, определенные в клинических исследованиях и в период постмаркетингового наблюдения, наблюдавшиеся при применении всех лекарственных форм азитромицина. Побочные реакции, зарегистрированные в = период постмаркетингового наблюдения, выделены курсиво= м. Группы по частоте проявлений определяли по следующей шкале: очень часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/ 1000, <1/100); редко (≥1/10000, <1/1000); очень редко (<1/10000); = частота неизвестна (нельзя определить по имеющимся данным). В пределах каждой групп= ы по частоте проявлений нежелательные явления указано в порядке уменьшения их тяжести.

 

 

Класс систем и органов<= /o:p>

Неже= лательная реакция<= /o:p>

Част= ота

Инфекции и инвазии

Кандидоз, оральный кандидоз, влагалищные инфекции, пневмония, грибковая инфекция, бактериальная инфекц= ия, фарингит, гастроэнтерит, нарушение функции дыхания, ринит

Нечасто

Псевдомембранозный колит

Частота неизвестна<= /span>

Со стороны крови и лимфатической системы

Лейкопения, нейтропения, эозинофилия

Нечасто

Тромбоцитопения, гемолитическая анемия

Частота неизвестна<= /span>

Со стороны иммунной системы

Ангионевротический отек, реакц= ии гиперчувствительности

Нечасто

Анафилактическая реакция

Частота неизвестна =

Со стороны обмена веществ

Анорексия

Нечасто

Со стороны психики

 Нервозность, бессонница

Нечасто

Ажитация

Редко

Агрессивность, тревога, делирий, галлюцинации

Частота неизвестна =

Со стороны нервной системы

Головная боль

Часто

Голово= кружение, сонливость, дисгевзия, парестезия<= /span>

Нечасто

Обморок, судороги, гипестезия, психомоторная повышенная активность, аносмия, агевзия, паро= смия, миастения гравис

Частота неизвестна =

Со стороны органов зрения

Нарушение зрения

 Нечасто

Со стороны органов слуха

Нарушения со стороны органов слуха, вертиго

Нечасто

Нарушение слуха, включая глухо= ту и/или звон в ушах

Частота неизвестна<= /span>

Со стороны сердца

Пальпитация<= /p>

Нечасто

Трепетание-мерцание желудочков (torsade de pointes), арит= мия, включая желудочковую тахикардию, удлинение QT-интервала на ЭКГ

Частота неизвестна<= /span>

Со стороны сосудов

Прилив= ы

Нечасто

Артериальная гипотензия

Частота неизвестна =

Со стороны респираторной системы

Одышка, носовое кровотечение<= /o:p>

Нечасто

Со стороны пищеварительного тракта

Диарея

Очень часто<= /p>

Рвота, боль в животе, тошнота<= o:p>

Часто

Запор, метеоризм, диспепсия, гастрит, дисфагия, сухость во рту, отрыжка, язвы в ротовой полости, гиперсекреция слюны

Нечасто

Панкреатит, изменение цвета языка

Частота неизвестна =

Со стороны гепатобилиарной системы

Наруше= ние функции печени, холестатическая желтуха<= /o:p>

Редко

Печеночная недостаточность (которая редко приводила к летальному исхо= ду), фульминантный гепатит, некротический гепатит<= o:p>

Частота неизвестна 

Со стороны кожи и подкожной клетчатки

Сыпь, = зуд, крапивница, дерматит, сухость кожи, гипергидроз

Нечасто

Фоточу= вствительность, острый генерализованный экзантематозный пустулез

Редко

Синдром С= тивенса-Джонсона, токсический эп= идермальный некролиз, полиморфная эритема, реакция = на лекарственное средство с эозинофилией и систе= мными симптомами

Частота неизвестна =

Со стороны костно-мышечной системы

Остеоа= ртрит, миалгия, боль в спине, боль в шеи

Нечасто

Артралгия

Частота неизвестна =

Со стороны мочевыделительной системы

Дизури= я, боль в почках<= /o:p>

Нечасто

Острая почечная нед= остаточность, интерстициальный нефрит

Частота неизвестна<= /span>

Со стороны репродуктивной системы и молочных желез<= /i>

Маточн= ое кровотечение, тестикулярные нарушения<= i>

Нечасто

Общие нарушения и местные реакции

Отек, астения, недомогание, усталость, отек лица, боль в груди, гипертермия, боль, периферические оте= ки

Нечасто

Лабораторные показатели

Пониженное количество лимфоцитов, повышенное количество эозинофилов, снижен уровень бикарбоната крови, повышение уровня базофилов, повышение уровня моноцитов, повышение уровня нейтрофилов<= /o:p>

Часто

Повышенный уровень аспартатаминотрансферазы, повышенный уровень аланинаминотрансферазы, повышенный уровень билируби= на в крови, повышенный уровень мочевины в крови, повышенный уровень креатинина в крови, изменения показателей калия в к= рови, повышение уровня щелочной фосфатазы, повышение уровня хлорида, повышение уровня глюкозы, повышение уровня тромбоцитов, снижение уровня гематокрита, повышение уровня бикарбоната, отклонение уровня натрия<= /p>

 

Нечасто

 

Поражения и отравления

Осложн= ения после процедуры

Нечасто

Информация о побочных реакциях, возможно связанных= с профилактикой и лечением Mycobacterium Avium Complex, базируется на данных клинических исследо= ваний и наблюдений в постмаркетинговый период. Эти нежелательные реакции отличаются по типу или по частоте от тех, о которых сообщалось при применении быстродействующих лекарственных форм и лекарствен= ных форм длительного действия.

Побочные реакции, возможно связанные с профилактикой и лечением Mycobacterium Avium Complex<= /o:p>

 

Класс систем и органов<= /o:p>

Побо= чная реакция<= /o:p>

Част= ота

Со стороны обмена веществ

Анор= ексия

Част= о

Со стороны нервной системы<= o:p>

Головокружение, головная боль, парестезия, дисгевзия

Част= о

Гипестезия

Неча= сто

Со стороны органов зрения

Нарушение зрения

Част= о

Со стороны органов слуха

Глухота

Част= о

Нарушение слуха, звон в ушах

Неча= сто

Со стороны сердца

Пальпитация

Нечасто

Со стороны пищеварительного тр= акта

Диарея, боль в животе, тошнота, метеоризм, желудочно-кишечный дискомф= орт, частый жидкий стул

Очень часто

Со стороны гепатобилиарной системы

Гепатит

Нечасто

Со стороны кожи и подкожной клетчатки

Сыпь, зуд

Часто

Синдром Стивенса-Джонсона, фоточувствительность

Нечасто

Со стороны костно-мышечной системы

Артралгия

Часто

Общие нарушения и местные реакции

Повышенная утомляемость

Часто

 

 

Срок годности.

2 года. =

Срок годности суспензии – 10 дней.

&nb= sp;

Условия хранения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °C.

Приготов= ленную суспензию хранить в оригинальной упаковке при температуре не выше  25 °C.

Хранить в недоступном для детей месте.

 

Упаковка.

По 600 мг азитромицина= во флаконе для приготовления 15 мл суспензии для орального применения  или по 1200 мг ази= тромицина во флаконе для приготовления 30 мл суспензии для орального применения. По 1 флакону вместе с калибровочным шприцом и мерной ложечкой для дозирования в пачке.

 

Категория отпуска. По рецепту.

&nb= sp;

Производитель. ПАО «Киевм= едпрепарат».

&nb= sp;

Местонахождение производителя и адрес места осуществления его деятельности.

Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.

------=_NextPart_01D72A1B.5344A450 Content-Location: file:///C:/680A6465/UA72340301_37AE.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01D72A1B.5344A450 Content-Location: file:///C:/680A6465/UA72340301_37AE.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D72A1B.5344A450 Content-Location: file:///C:/680A6465/UA72340301_37AE.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01D72A1B.5344A450--