MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01DA10CF.9527D020" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01DA10CF.9527D020 Content-Location: file:///C:/6808EAD5/UA163590101_0955.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

 

ВОРИ&= #1050;ОНАЗОЛ-ВІСi= 8;А АС

(VORICONAZOLE-VISTA AC)<= /o:p>

 

С = 82;лад:

діюч&= #1072; речовина: в&= #1086;риконазол;=

1 флакон містить вориконазоl= 3;у 200 мг;

д = 86;поміжні речовини: гідроксипрl= 6;піл бетадекс, аргініну гідрохлориk= 6;, натрію гідроксид, соляна кислота кон = 94;ентрована, вода для ін’єкцій*.

*Вода для ін’єкці = 81; використовm= 1;ється як розчинни = 82; для виготовленl= 5;я лікарськогl= 6; засобу і видаляєтьсn= 3; під час виробництвk= 2;.

 <= /p>

Ліка&= #1088;ська форма. Порошок для розчину для інфузій.

Осно&= #1074;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: білого або майже білог = 86; кольору ліофілізовk= 2;ний порошок.

 <= /p>

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група.

Про= тигрибкові засоби для системного застосуванl= 5;я. Похідні триазолу.=

Код АТХ J02A C03.

 <= /p>

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;.=

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка.

Механізм дії. Вориконазоl= 3; є триазольноn= 2; протигрибкl= 6;вою речовиною. Первинний механізм ді = 11; полягає у пригніченнo= 0; реакції деметилюваl= 5;ня 14α-ланостеро= 083;у, опосередкоk= 4;аної грибковим цитохромом P450, що є головно= 102; ланкою біосинтезу ергостеролm= 1;. Кумуляція 14α-метилстер= 086;лу корелює з по= 076;альшою втратою ергостеролm= 1; мембранами = 75;рибкових клітин та може відпов = 10;дати за протигрибкl= 6;ву активність = 74;ориконазол&#= 1091;. Було продемонстl= 8;овано, що ворикона = 79;ол є більш селективниl= 4; до грибкови = 93; ферментів цитохрому Р450, ніж до ферментних систем цитохрому Р450 у різних ссавців.

Фармакокіl= 5;етика/фарма&#= 1082;одинаміка. У процесі 10 тер&= #1072;певтичних досліджень медіана для середніх та максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й у плазмі крові кожного окремого пацієнта становила 2425 нг/мл (інтеркварт = 80;льний діапазон ст = 72;новить 1193‑4380 нг/мл) та 3742 нг/мл (інтеркварт = 80;льний розмах стан = 86;вить 2027‑6302 нг/мл) відп= овідно. Позитивний зв’язок між середніми, максимальнl= 0;ми або мінімальниl= 4;и плазмовими концентрацo= 0;ями вориконазоl= 3;у та ефективн = 10;стю не був встановленl= 0;й у процесі те= 088;апевтичних досліджень, також такий зв’язок не був продемонстl= 8;ований у досліджен = 85;ях щодо рофіла = 82;тики. Фармакокінk= 7;тичний/фарм&#= 1072;кодинамічн= ий аналіз інформації = 79; клінічних досліджень ідентифікуk= 4;ав позитивний зв’язок між плазмовими концентрацo= 0;ями вориконазоl= 3;у та відхиленняl= 4;и у результатаm= 3; печінкових проб і порушеннямl= 0; з боку органів зор = 91;.

 

Коригуванl= 5;я дози не вивчалося у дослідженнn= 3;х щодо профіл = 72;ктики.

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека. Вориконазоl= 3; in vitro демонструє широкий спектр протигрибкl= 6;вої активності проти видів = Candida (включаючи резистентнl= 0;й до флуконазолm= 1; вид С. krusei та резистентнo= 0; штами С. glabrata і = 057;. albicans) та фунгіцидну активність проти всіх досліджениm= 3; видів Aspergillus. Крім того, вориконазоl= 3; in vitro демонструє фунгіцидну активність проти нових патогенних грибків, включаючи такі види, як <= i>Scedosporium або Fusarium, чутливість яких до існуючих протигрибкl= 6;вих засобів є обмеженою.=

Клінічна ефективнісm= 0;ь (що визначаєтьl= 9;я як часткова або повна відповідь) вориконазоl= 3;у була продемонстl= 8;ована для різних видів Aspergillus, включаючи A. flavu= s, A. fumigatus, A. terr= eus, A. niger, A. nidulans, різ= 085;их видів Candida, включаю&#= 1095;и С. albicans, С= ;. glabrata, С. krusei, С. parapsilosis = 090;а С. tropicalis, обмеженої кількості штамів виді = 74; С. dubliniensis, С. inconspicua та С. guilliermon= dii, різних видів Scedosporium, включаючи S. apiospermum, S. prolificans, та різних виді = 74; Fusarium.

Інші грибкові інфекції, проти яких ефективний вориконазоl= 3; (часто як із частковою, т= 072;к і з повною відповіддю), включають окремі інфе = 82;ції, спричинені різними видами Alternaria, Blastomyces dermatitidis, Blastoschiz= omyces capitatus, різними видам= 080; Cladosporium, Coccidioides immitis, Conidiobolus coronatus, Cryptococcus neoformans, Exserohilum rostratum, Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilac= inus, різними видами Penicillium, <= /i>включаючи P. marneffei, Phialophora richardsiae, Scopulariopsis brevica= ulis, та різними= видам= 080; Trichosporon, включаючи інфекції, спричинені T. beigelii.

In vitro активність проти клінічних штамів спос = 90;ерігалася для різних видів Acremonium, Alternaria, <= i>Bipolaris, Cladophialophora, Histoplasma capsulatum, при цьому інгібуваннn= 3; більшості штамів відб = 91;валося при концентрацo= 0;ї вориконазоl= 3;у 0,05‑2 мкг/мл. Проде= 084;онстровано іn vitro активні = 89;ть вориконазl= 6;лу прот = 80; різних вид = 10;в Curvularia та різних видів Sporothrix, але клінічн = 72; значущість цієї активності дотепер не з’ясована. К= онтрольні точки. Перед тим як розпочати терапію, необхідно о = 90;римати зразки грибкової культури та провести інші належн = 10; лабораторнo= 0; дослідженнn= 3; (серологічн = 10;, гістопатолl= 6;гічні) для виділен = 85;я та ідентифікаm= 4;ії патогенних мікроорганo= 0;змів, які є причиною інфекції. Терапію можна розпочати д = 86; того, як стан&#= 1091;ть відомі результати культуральl= 5;их та лабораторнl= 0;х досліджень, однак, як тільки результати цих досліджень стануть дос = 90;упними, слід відповідно скоригуватl= 0; етіотропну терапію.

Види, що найчастіше спричиняютn= 0; інфекційні захворюванl= 5;я у людини, включають С.albicans, С. parapsilosis, С. tropicalis, С. glabrata та С. krusei, причому для всіх цих видів мінімальна інгібуюча концентрацo= 0;я (МІК) вориконазоl= 3;у становить менше ніж 1 мг/= л.

Однак in vitro акт = 80;вність вориконазоl= 3;у проти різни = 93; видів Candida не є однаковою. Зокрема, для С. glabrata MIК вориконазоl= 3;у для резистентнl= 0;х до флуконаз = 86;лу штамів пропорційнl= 6; вища, ніж для штамів, чутливих до флуконазолm= 1;. Таким чином, &#= 1089;лід докласти ус = 10;х можливих зусиль для ідентифікаm= 4;ії Candida до рівня виду. Якщо доступні результати тестування чутливості збудників д = 86; протигрибкl= 6;вих препаратів, дані про МІК можуть бути інтерпретоk= 4;ані з використанl= 5;ям критеріїв меж чутливості, встановленl= 0;х Європейськl= 0;м комітетом з питань тестування чутливості = 79;будників до антимікробl= 5;их засобів (EUCAST).

Таблиц&#= 1103; 1

Межі чутливості EUCA= ST

Види Candida та Aspergillus

Ме&#= 1078;ові значення МІК (мг/л)

≤= ; S (чутливий)

> R (резистентн&#= 1080;й)

Candida albicans1

= 0,06

= 0,25

Candida dubliniensis1

= 0,06

= 0,25

Candida glabrata

= Доказові дані недостатні (ДДН)

= ДДН

Candida krusei

= ДДН

= ДДН

Candida parapsilosis1

= 0,125

= 0,25

Candida tropicalis1

= 0,125

= 0,25

Candida guilliermondii2

= ДДН

= ДДН

Меж= 086;ві значення для Candida, не пов’яза = 85;і з видом3=

= ДДН

= ДДН

Aspergillus fumigatus4

= 1

= 1

Aspergillus nidulans4

= 1

= 1

Aspergillus flavus

= ДДН5

= ДДН5

Aspergillus niger

= ДДН5

= ДДН5

Aspergillus terreus

= ДДН5

= ДДН5

Меж= 086;ві значення, не пов’язані з видом6

= ДДН

= ДДН

1Штами з величинами МІК, що перевищуют= 100; межові значення «чутливий/п&#= 1088;оміжний» (Susceptible/Intermediate- S/= I), є рідкісними або про них ще не повідомлял= 086;ся. Ідентифіка= 094;ію будь-якого з таких штамі&#= 1074; та тестування його чутливості до протигри&#= 1073;кових засобів необхідно виконати по&#= 1074;торно, у разі підтвердже= 085;ня отриманого результату &#= 1096;там потрібно направити до референтно= 111; лабораторі= 111;. Штам слід вважати резистентн= 080;м, доки не буде отримано доказів клінічної відповіді підтвердже= 085;их ізолятів з МІК, вищих від поточного межового значення ре&#= 1079;истентност= і. У разі інфекцій, спричинени= 093; перелічени= 084;и нижче видами, удавалося досягти клінічної відповіді на рівні 76 %, якщо МІК була нижча або дорівнювал= 072; епідеміоло= 075;ічним граничним значенням. Отже, популяції C. albicans, C. dubliniens= is, C. parapsilosis та C. tropicalis дикого типу вважаються чутливими.

2Епідеміол= 086;гічні граничні значення (epidemiological cut-off values &= #8211; ECOFF) для цих видів загалом вищі, ніж для= C. albicans.

3Межові значення, не пов’язані з видом, були в= становлені головним чином на основі фарм&#= 1072;кокінетики= /фармакодин = 72;міки (ФК/ФД) даних o= 0; не залежать від розподілу МІК конкретног= 086; виду Candida. Їх використов= 091;ють лише для організмів, для яких не існує власних межових значень.

4Зона технічної невизначен= 086;сті (ЗТН) станови= ть 2. Реєструват= 080; як «R» з такою приміткою: «&= #1059; деяких клінічних ситуаціях (неінвазивн&#= 1110; форми інфекції) вориконазо= 083; можна застосовув= 072;ти за умови забезпечен= 085;я достатньої експозиції&ra= quo;.

5ECOFF для цих видів загалом вищі, ніж для= A. fumigatus, на одне двократне розведення.

6Межові значення, не пов’язані з видом, не вст= ановлені.=

&nb= sp;

Клінічний досвід застосуванl= 5;я. У рамках даного розділу задовільниl= 1; результат застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у визначено я = 82; повна або часткова відповідь.=

Інфекц= ;ії, спричинені A= spergillus, – ефективнісm= 0;ь у пацієнтів = 079; аспергільоk= 9;ом із несприятлиk= 4;им прогнозом.= В&= #1086;риконазол виявляє in vitro фунгіцидну активність проти різни = 93; видів Aspergillus. Ефективнісm= 0;ь вориконазоl= 3;у та його пере= 074;аги для виживаностo= 0; пацієнтів порівняно з = 10; стандартниl= 4; препаратом амфотерициl= 5;ом В як терапії першої ліні = 11; гострого інвазивногl= 6; аспергільоk= 9;у були продемонстl= 8;овані у відкритом = 91; рандомізовk= 2;ному багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; за участю 277 пацієнтів з = 10; зниженим імунітетом, які отримували лікування протягом 12 ти&= #1078;нів. Вориконазоl= 3; вводили внутрішньоk= 4;енно із навантажувk= 2;льною дозою 6 мг/кг кожні 12 годин = протягом перших 24 годин, після чого застос = 86;вували підтримуючm= 1; дозу 4 мг/кг кожні 12 годин протягом 7 днів. Шлях введення мі = 75; бути потім змінений на пероральне застосуванl= 5;я у дозі 200 мг кожні 12 годин. Медіана тривалості = 90;ерапії вориконазоl= 3;ом внутрішньоk= 4;енно становила 10 днів (2‑85 дні= в). Після терапії внутрішньоk= 4;енно медіана тривалості пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у становила 76 днів (2‑232 дні).

Задовільнk= 2; загальна відповідь (повне або ча&#= 1089;ткове зникнення всіх асоційованl= 0;х симптомів, ознак та рен= 090;генографіч&= #1085;их/бронхосl= 2;опічних змін, що були наявні до початку лікування) спостерігаl= 3;ася у 53 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3;, порівняно з 31 % пацієнтів, які застосо = 74;ували препарат порівняння. Виживаністn= 0; пацієнтів з = 72; 84‑денний період на тл= 110; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у була статистичнl= 6; значущо вищою, ніж на тлі застосуванl= 5;я препарату порівняння, та було продемонстl= 8;овано клінічно і статистичнl= 6; значущі пер = 77;ваги вориконазоl= 3;у як щодо тривалості періоду час = 91; до настання летального наслідку, та= 082; і щодо трива= 083;ості періоду час = 91; до відміни вориконазоl= 3;у через його токсичністn= 0;. Це дослідже = 85;ня підтвердилl= 6; результати попередньоk= 5;о проспективl= 5;ого дослідженнn= 3;, в рамках яко= 075;о було одержано позитивний результат з = 72;стосування вориконазоl= 3;у пацієнтам і = 79; факторами ризику несп = 88;иятливого прогнозу, включаючи реакцію «транспланm= 0;ат проти хазяїна», особливо церебральнo= 0; інфекції (зазвичай асоційованo= 0; зі 100 % летальністn= 2;). У цих дослідженнn= 3;х препарат вивчали при лікуванні аспергільоk= 9;у придатковиm= 3; пазух носа, церебральнl= 6;го, легеневого та дисеміноваl= 5;ого аспергільоk= 9;у у пацієнтів після трансплантk= 2;ції кісткового мозку та паренхіматl= 6;зних органів, у пацієнтів з = 10; злоякіснимl= 0; захворюванl= 5;ями крові, злоякіснимl= 0; пухлинами т = 72; СНІДом.

Кандидеміn= 3; у пацієнтів без нейтропеніo= 1;. Е&= #1092;ективність вориконазоl= 3;у порівняно з = 10; схемою лікування амфотерициl= 5;ом B із подальшим застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1; як терапії першої ліні = 11; кандидемії була продемонстl= 8;ована у процесі ві= 076;критого порівняльнl= 6;го дослідженнn= 3;. У досліджен = 85;і взяли участ = 00; 370 пацієнтів без нейтроп = 77;нії (віком від 12 років) з документалn= 0;но підтверджеl= 5;ою кандидемієn= 2;, з яких 248 застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3;. 9 пацієнтів групи застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та 5 пацієнтів групи застосуванl= 5;я амфотерициl= 5;у В із подальшим призначеннn= 3;м флуконазолm= 1; також мали мікологічнl= 6; підтверджеl= 5;і інфекції глибоких тканин. Паці= 108;нти з нирковою недостатніl= 9;тю не включали = 89;я у дослідженнn= 3;. Медіана тривалості лікування в обох досліджуваl= 5;их групах стан = 86;вила 15 діб. За результатаl= 4;и первинного аналізу сприятливу відповідь н = 72; лікування з = 75;ідно з оцінкою Комітету з контролю даних сліпого дос = 83;ідження було визначено я = 82; зникнення/з = 84;еншення всіх клінічних ознак та симптомів і = 85;фекції разом з ерадикацієn= 2; Candida з крові та інфікованиm= 3; ділянок глибоких тк = 72;нин через 12 тижнів післ = 03; завершення терапії. Результат для пацієнтів, які не оцінювалисn= 3; через 12 тижні&= #1074; після завершення терапії, розглядавсn= 3; як несприятлиk= 4;ий. За результатаl= 4;и цього аналізу сприятливиl= 1; результат лікування спостерігаk= 4;ся у 41 % пацієнтів в обох група= 093; терапії.

У рамках вторинного аналізу, в як&#= 1086;му були використанo= 0; оцінки Комітету з к= 086;нтролю даних дослідженнn= 3; на момент останньої точки часу, що може бути оцінена (зав= 077;ршення терапії або через 2, 6 чи 12 тижнів післ = 03; завершення терапії), частота сприятливоo= 1; відповіді на терапію вориконазоl= 3;ом та амфотери = 94;ином В із подальшим застосуванl= 5;ям флуконазолm= 1; становила 65 % та 71 % відповідно. Частота сприятливоk= 5;о результату лікування з = 72; оцінкою дослідникіk= 4; у кожній із цих точок часу, що можуть бути оціненими, наведена в таблиці 2.=

Табl= 3;иця 2

Точка часу

Ворикl= 6;назол (N =3D 248)

Амфотk= 7;рицин B → флуконазол (N= =3D 122)

Заверш= 077;ння терапії

178 (72 %)

88 (72 %)

2 тижні після завершення терапії

125 (50 %)

62 (51 %)

6 тижнів після завершення терапії

104 (42 %)

55 (45 %)

12 тижнів після завершення терапії

104 (42 %)

51 (42 %)

&nb= sp;

Тяжкі рефрактернo= 0; інфекції, спричинені = 74;идами Candida. = У клінічному дослідженнo= 0; взяли участ = 00; 55 пацієнтів з тяжкими рефрактернl= 0;ми системними інфекціями, спричинениl= 4;и видами Candida (включаючи кандидемію, дисеміноваl= 5;ий кандидоз та інші форми інвазивногl= 6; кандидозу), у яких попередня протигрибкl= 6;ва терапія, зокрема флуконазолl= 6;м, була неефек = 90;ивною. Сприятлива відповідь н = 72; лікування вориконазоl= 3;ом спостерігаl= 3;ася у 24 пацієнтів (у 15 – повна відповідь, у 9 – часткова в= 110;дповідь). У пацієнтів, інфікованиm= 3; резистентнl= 0;ми до флуконазолm= 1; штамами, що не належали до виду Candida albicans, сприятливиl= 1; результат лікування вориконазоl= 3;ом спостерігаk= 4;ся у 3 із 3 пацієнтів, і= 085;фікованих С. krusei (у всіх – повна відповідь) т= 072; у 6 з 8 пацієнтів, і= 085;фікованих С. glabrata (у 5 – повн= 072; відповідь, у 1 – часткова відповідь). Д&#= 1072;ні щодо клінічної ефективносm= 0;і підтверджуk= 4;алися обмеженими даними з визначення чутливості збудників д = 86; вориконазоl= 3;у.

Інфекц= ;ії, спричинені різними видами Scedosporium та Fusarium.<= /span> = Була пр&= #1086;демонстров= ;ана ефективнісm= 0;ь вориконазоl= 3;у проти таких рідкісних п = 72;тогенних грибків:

– види Scedosporium: сприятлив= 072; відповідь н = 72; терапію вориконазоl= 3;ом спостерігаl= 3;ася у 16 з 28 пацієнтів, інфікованиm= 3; S. apiospermum (у 6 пацієнтів – повна відповідь, у 10 – часткова), та у 2 зі 7 паціn= 8;нтів, інфікованиm= 3; S. prolificans (у обох – часткова відповідь); крім того, сприятлива відповідь спостерігаl= 3;ася у 1 з 3 пацієнтів, інфікованиm= 3; більш ніж одним патогенним = 86;рганізмом, включаючи різні види Scedosp= orium;

– види F= usarium: у= ; 7 зі 17 пацієнтів т = 77;рапія вориконазоl= 3;ом була успішною (3 повних, 4 часткових відповіді). У 3 зі 7 пацієнтів с = 87;остерігало&#= 1089;я інфекційне захворюванl= 5;я очей, у 1 – інфекцій= ;не захворюванl= 5;я придатковиm= 3; пазух носа т= 072; 3 пацієнти мали дисемі = 85;оване інфекційне захворюванl= 5;я. Ще 4 пацієнти з фузаріозо = 84; були інфіковані декількома збудниками, = 091; 2 із цих пацієнтів спостерігаk= 4;ся сприятливиl= 1; результат лікування. У&nb= sp;більшості пацієнтів, які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3; для лікування вказаних вище рідкіс = 85;их інфекційниm= 3; захворюванn= 0;, спостерігаl= 3;ася непереносиl= 4;ість або резистентнo= 0;сть до протигри = 73;кових засобів, що застосовувk= 2;лися раніше.

Первинl= 5;а профілактиl= 2;а інвазивних грибкових інфекцій – ефективнісm= 0;ь у реципієнт = 10;в трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин без попередньо підтверджеl= 5;ої або підозрю = 74;аної інвазивної грибкової інфекції. Вориконазоl= 3; порівнювалl= 0; з ітраконазоl= 3;ом як засіб первинної профілактиl= 2;и у відкритом = 91; порівняльнl= 6;му багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; у дорослих і підлітків, щ= 086; є реципієнт = 72;ми алогенної трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин, без попередньо підтверджеl= 5;ої або підозрюванl= 6;ї інвазивної грибкової інфекції. Успіх був визначений як можливість = 87;роводити профілактиl= 2;у досліджуваl= 5;им препаратом протягом 100 днів після трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин (безп= 077;рервно протягом > 14 днів) і виживання без попередньо = 87;ідтверджен&#= 1086;ї або підозрюванl= 6;ї інвазивної грибкової інфекції протягом 180 днів після трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин. До модифіковаl= 5;ої групи «вибі = 88;ка пацієнтів, яким було призначено лікування» (= 030;ТТ-група), увійшли 465 реципієнтіk= 4; алогенної трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин, з яких 45 % пацієнтів мали гостри = 81; мієлоїдний лейкоз. Кондиціонуk= 4;ання було призначено 58 % усіх пацієнтів. Профілактиl= 2;а з використанl= 5;ям досліджуваl= 5;ого препарату р = 86;зпочиналас&#= 1100; відразу після трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин: 224 паці= ;єнти отримували вориконазоl= 3; і 241 пацієнт отримував ітраконазоl= 3;. Середня тривалість профілактиl= 2;и досліджуваl= 5;им препаратом = 74; ІТТ-групі становила 96 днів для вориконазоl= 3;у і 68 днів для ітраконазоl= 3;у. Коефіцієнтl= 0; ефективносm= 0;і та інші вторинні кінцеві точки предс = 90;авлені в таблиці 3.

Т = 72;блиця 3

 (N =3D 241)<= /o:p>

Ефективні= 089;ть на день 180*

109 (48,7 %)<= /span>

80 (33,2 %)

16,4 % (7,7 %,

25,1 %)**

0,0002**

Ефективні= 089;ть на день 100

121 (54,0 %)<= /span>

96 (39,8 %)

15,4 % (6,6 %,

24,2 %)**

0,0006**

Триваліст= 100; профілакти= 082;и досліджува= 085;им препаратом щонайменше 100 днів

120 (53,6 %)<= /span>

94 (39,0 %)

14,6 % (5,6 %,

23,5 %)

0,0015=

Коефіцієн= 090; виживання до дня 180

184 (82,1 %)<= /span>

197 (81,7 %)<= /span>

0,4 % =

(–6,6 %, 7,4 %)

0,9107=

Розвиток попередньо підтвердже= 085;ої або підозрю&#= 1074;аної інвазивної грибкової інфекції до дня 180

3 (1,3 %)

5 (2,1 %)

–0,7 % =

(–3,1 %, 1,6 %)

0,5390=

Розвиток попередньо підтвердже= 085;ої або підозрю&#= 1074;аної інвазивної грибкової інфекції до дня 100

2 (0,9 %)

4 (1,7 %)

–0,8 %<= /span>

(–2,8 %, 1,3 %)

0,4589=

Розвиток попередньо підтвердже= 085;ої або підозрю&#= 1074;аної інвазивної грибкової інфекції в період заст&#= 1086;сування досліджува= 085;ого препарату

0

3 (1,2 %)

–1,2 %<= /span>

(–2,6 %, 0,2 %)

0,0813=

* Первинний критерій ефективносm= 0;і дослідженнn= 3;.

** Різниця у співвідношk= 7;ннях, значення 95 % ДІ та P-зн&#= 1072;чення, отримані після поправки на рандомізацo= 0;ю.

 

Показники виникнення інвазивної грибкової інфекції до дня 180 і первин= ;на кінцева точка дослідженнn= 3;, тобто «ефек = 90;ивність на день 180», длn= 3; пацієнтів і = 79; гострим мієлоїдним лейкозом і кондиціонуk= 4;анням відповідно представлеl= 5;і в таблиці 4.

Т&= #1072;блиця 4

Гострий мієлоїдний лейкоз

Вини= ;кнення інвазивної грибкової інфекції – день 180

1 (1,0 %)

2 (1,8 %)

–0,8 % (–4,0 %, 2,4 %) **

Ефективніс= ;ть на день 180*

55 (56,1 %)

45 (41,3 %)

14,7 % (1,7 %, 27,7 %)***

* Первинна кінцева точка дослідженнn= 3;.

** Демонструєm= 0;ься не менша ефективнісm= 0;ь із запасом 5 %.<= /o:p>

*** Різниця у співвідношk= 7;ннях і 95 % ДІ отримані пі = 89;ля поправки на рандомізацo= 0;ю.

Т&= #1072;блиця 5

Міє= лоаблативнl= 0;й режим кондиціонуk= 4;ання

 =

Вин= 080;кнення інвазивної грибкової інфекції – день 180

2 (1,6 %)

3 (2,1 %)

–0,5 % (–3,7 %, 2,7 %) **

Ефе= 082;тивність на день 180*

70 (56,0 %)

53 (37,1 %)

20,1 % (8,5 %, 31,7 %)***

* Первинна кінцева точка дослідженнn= 3;.

** Демонструєm= 0;ься не менша ефективнісm= 0;ь із запасом 5 %.<= /o:p>

*** Різниця у співвідношk= 7;ннях і 95 % ДІ отримані пі = 89;ля поправки на рандомізацo= 0;ю.

 =

Вторинна профілактиl= 2;а інвазивної грибкової інфекції – ефективнісm= 0;ь у реципієнтіk= 4; трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин з попередньо = 87;ідтверджен&#= 1086;ю або підозрюванl= 6;ю інвазивною грибковою інфекцією.= Вориконазоl= 3; досліджува&= #1083;и як засіб вторинної профілактиl= 2;и у відкритом = 91; непорівнялn= 0;ному багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; дорослих реципієнтіk= 4; алогенної трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин з попередньо підтверджеl= 5;ою або підозрю = 74;аною інвазивною грибковою інфекцією. П= 077;рвинною кінцевою точкою була частота роз = 74;итку попередньо підтверджеl= 5;их або підозрю = 74;аних інвазивних = 75;рибкових інфекцій протягом першого рок = 91; після трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин. В ІТТ-групу входило 40 пац&= #1110;єнтів з попереднімl= 0; інвазивнимl= 0; грибковими інфекціями, = 074; тому числі 31 з аспергільоk= 9;ом, 5 з кандидозом = 10; 4 з іншими видами інва = 79;ивної грибкової інфекції. Середня тривалість = 87;рофілактик&#= 1080; досліджуваl= 5;им препаратом = 74; ІТТ-групі становила 95,5 днів. Попередньо підтверджеl= 5;і або підозрюванo= 0; інвазивні грибкові інфекції виникли у 7,5 % (3/40) пацієнтів протягом першого рок = 91; після трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин, включаючи один випадо = 82; кандидемії, один випадо = 82; сцедоспорі&= #1086;зу (обидва були рецидивами попередньоo= 1; інвазивної грибкової інфекції) та один випадо = 82; зигомікозу. Коефіцієнт = 74;иживання на день 180 становив 80,0 % (32/40), а протягом 1 року склав 70,0 % (28/40).

Тривалістn= 0; терапії. П&= #1110;д час клінічних досліджень 705 пацієнтів з = 72;стосовувал&#= 1080; вориконазоl= 3; довше 12 тижнів, а 164 пацієнти – довше 6 місяців.

Діти. 53 пацієнти віком від 2 до 18 рокіk= 4; отримували лікування вориконазоl= 3;ом у двох просп= 077;ктивних, відкритих, непорівнялn= 0;них, багатоцентl= 8;ових клінічних дослідженнn= 3;х. В одному дослідженнo= 0; взяв участь 31 пацієнт із можливим, підтверджеl= 5;им або вірогід = 85;им інвазивним аспергільоk= 9;ом, з яких у 14 паці= ;єнтів був підтверджеl= 5;ий або вірогід = 85;ий інвазивний аспергільоk= 9;. Цих пацієнтів включили в а= 085;алізи ефективносm= 0;і даних модифіковаl= 5;ої вибірки пацієнтів, яким було призначено = 83;ікування. У другому дослідженнo= 0; взяли участ = 00; 22 пацієнти з інвазивним кандидозом, зокрема кандидемієn= 2; та кандидозом стравоходу, які потребу = 74;али проведення основної чи резервної терапії. З цих пацієнтів 17 було включено в аналізи ефе = 82;тивності даних модифіковаl= 5;ої вибірки пацієнтів, яким було призначено = 83;ікування. У пацієнтів з інвазивним аспергільоk= 9;ом сукупна частота загальної відповіді ч = 77;рез 6 тижнів становила 64,3 % (9 із 14); частота загальної відповіді в пацієнтів віком від 2 до = 12 років становила 40 % (2 = 079; 5), а в пацієнтів віком від 12 до= 18 років – 77,8 % (7 із 9). У пацієнтів із кандидем = 10;єю частота загальної відповіді н = 72; момент закі = 85;чення лікування становила 85,7 % (6 із 7), а в пацієl= 5;тів з кандидозо = 84; стравоходу R= 11; 70,0 % (7 із 10). Сукупн= 072; частота відповіді (у пацієнтів і = 79; кандидемієn= 2; та кандидозом стравоходу разом) стано= 074;ила 88,9 % (8 із 9) у пацієнтів віком від 2 до = 12 років та 62,5 % (5 із= 8) у пацієнтів віком від 12 до= 18 років.

Клінічні дослідженнn= 3; щодо визначення інтервалу QT = 89;. Д&= #1083;я оцінки впливу дослідних засобів на і= 085;тервал QTс здоровиm= 3; добровольцo= 0;в було проведене п = 83;ацебо-контр&= #1086;льоване, рандомізовk= 2;не перехресне дослідженнn= 3; з одноразов = 80;м застосуванl= 5;ям досліджуваl= 5;ого препарату. У процесі дослідженнn= 3; застосовувk= 2;ли 3 дози вориконазоl= 3;у та кетокона = 79;олу перорально. Скоригованk= 7; щодо плацеб = 86; середнє максимальнk= 7; подовження інтервалу QTc порівняно з початковим рівнем становило 5,1 мс, 4,8 мс та 8,2 мс після застосуванl= 5;я 800 мг, 1200 мг та 1600 м= 075; вориконазоl= 3;у відповідно та 7,0 мс після застосуванl= 5;я 800 мг кетоконазоl= 3;у. У жодного учасника дослідженнn= 3; подовження інтервалу QTc не досягло ≥ 60 мс щодо вихідного рівня. Перев= 080;щення потенційно = 82;лінічно значущого порога 500 мс у жодного уча = 89;ника дослідженнn= 3; не спостерігаl= 3;ося.

Фармакокін= ;етика.

Загальні фармакокінk= 7;тичні характерисm= 0;ики. Фармакокінk= 7;тика вориконазоl= 3;у досліджуваl= 3;ася у здорових добровольцo= 0;в, у особливих груп пацієнтів т = 72; у хворих. При перорал= ;ьному застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у в дозах 200 мг або 300 мг 2 рази на добу протягом 14 діб у пацієнтів і = 79; підвищеним ризиком розвитку аспергільоk= 9;у (головним чином у пацієнтів з = 10; злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями лімфатичниm= 3; та кровотворнl= 0;х тканин) фармакокінk= 7;тичні характерисm= 0;ики, що досліджуваl= 3;ися (швидкість т= 072; рівномірніl= 9;ть абсорбції, к= 091;муляція та нелінійний характер фармакокінk= 7;тики), були аналогічні таким у здорових до = 73;ровольців.

Фармакокіl= 5;етика вориконазоl= 3;у є нелінійно = 02; завдяки йог = 86; інтенсивноl= 4;у метаболізмm= 1;. При підвищенні дози збільшення експозиції = 08; вищим, ніж пропорційнk= 7;. Підрахованl= 6;, що при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і збільшення дози вориконазоl= 3;у з 200 мг до 300 мг 2 рази на добу призводить до підвищення його експоз = 80;ції (AUCτ) у середньому = 74; 2,5 раза. Перора= ;льна навантажувk= 2;льна доза 200 мг (або 100 мг для пацієнтів з масою тіла нижче 40 кг) досягає експозиції, що відповідає застосуванl= 5;ю дози 3 мг/кг внутрішньоk= 4;енно. Пероральна навантажувk= 2;льна доза 300 мг (або 150 мг для пацієнтів з масою тіла нижче 40 кг) до&= #1089;ягає експозиції, що відповідає застосуванl= 5;ю дози 4 мг/кг внутрішньоk= 4;енно. При застосу = 74;анні навантажувk= 2;льних доз ворикон = 72;золу перорально або внутрішньоk= 4;енно його концентрацo= 0;я у плазмі крові, близька до р= 110;вноважної, досягаєтьсn= 3; впродовж перших 24 годи&= #1085; терапії. Якщ= 086; режим навантажувk= 2;льних доз не викор= 080;стовують, при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у 2 рази на добу у більшості пацієнтів його кумуляція з досягненняl= 4; рівноважноo= 1; концентрацo= 0;ї у плазмі кро= 074;і відбуваєтьl= 9;я на 6‑ту добу.

Абсорбція. Вориконазоl= 3; швидко та майже повністю абсорбуєтьl= 9;я після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я з максималь = 85;ою концентрацo= 0;єю (Cmax) через 1-2 години післ = 03; застосуванl= 5;я. Абсолютна біодоступнo= 0;сть вориконазоl= 3;у після його пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я становить 96 %. При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у з їжею з високим вмістом жирів рівен = 00; Cmax та AUCτ знижувався на 34 % та 24 % відповідно. Зміна pH шлунк&= #1086;вого соку не впливає на абсорбцію вориконазоl= 3;у.

Розподіл.= Об’єм розподілу вориконазоl= 3;у в рівноважн = 86;му стані оцінюється на рівні 4,6 л/кг, що свідчить пр = 86; його значни = 81; розподіл у тканини. Зв’язуваннn= 3; вориконазоl= 3;у з білками плазми кров = 10; оцінюється на рівні 58 %. Вориконазоl= 3; був ідентифікоk= 4;аний у кількостя = 93;, що можна виявити у всіх зразка = 93; спинномозкl= 6;вої рідини, взятих у 8 пацієнтів у рамках благодійно- = 76;ослідницьк&#= 1086;ї програми.=

Метаболізl= 4;. Дослі= 076;ження іn vitro продемонстl= 8;ували, що вориконазоl= 3; метаболізуn= 8;ться ізоферментk= 2;ми CYP2C19, CYP2C9 та CYP3A4 цитохрому P450. Вориконазоl= 3; характеризm= 1;ється високою вар = 10;абельністю фармакокінk= 7;тики у різних осіб.

Дослід= ;ження іn vivo продемонстl= 8;ували, що CYP2C19 відігра= 108; значну роль = 091; метаболізмo= 0; вориконазоl= 3;у. Цей фермент характеризm= 1;ється генетичним поліморфізl= 4;ом. Наприклад, можна очікувати, щ= 086; 15‑20 % пацієнтаl= 4; монголоїднl= 6;ї раси буде властивий повільний м = 77;таболізм вориконазоl= 3;у. Серед представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї та негроїдної рас кількіс = 90;ь осіб із повільним метаболізмl= 6;м становить 3‑5 %. Дослідженнn= 3;, проведені з = 72; участю здорових добровольцo= 0;в європеоїднl= 6;ї раси та япон= 094;ів продемонстl= 8;ували, що у «повільних метаболізаm= 0;орів» вориконазоl= 3;у його AUCτ у середньому = 74; 4 рази вища, ніж у групі порівняння R= 11; у гомозиготнl= 0;х «швидких метаболізаm= 0;орів» вориконазоl= 3;у. Гетерозигоm= 0;ні «швидкі метаболізаm= 0;ори» вориконазоl= 3;у мають у середньому = 74; 2 рази вищу експозицію препарату, ніж у групі порівняння R= 11; у гомозиготнl= 0;х «швидких метаболізаm= 0;орів».

Головним метаболітоl= 4; вориконазоl= 3;у є N-оксид, що становить 72 % усієї кількості мічених рад = 10;оактивним ізотопом метаболітіk= 4;, що циркулюю = 90;ь у плазмі крові. Цей метаболіт х = 72;рактеризує&#= 1090;ься мінімальноn= 2; протигрибк&#= 1086;вою активністю та не вплива= 108; на загальну ефективнісm= 0;ь вориконазоl= 3;у.

Екскреція. Вориконазоl= 3; виводиться = 79; організму шляхом печінковогl= 6; метаболізмm= 1;, менш ніж 2 % зас= ;тосованої дози виводиться із сечею в незміненомm= 1; вигляді.

При використанl= 5;і міченого радіоактивl= 5;им ізотопом вориконазоl= 3;у в сечі визначалосn= 3; приблизно 80 % радіоактивl= 5;ості після багаторазоk= 4;ого внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та 83 % – після багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Більша частина (> 94 %) радіоактивl= 5;их речовин вив = 86;дилася з організму протягом перших 96 годи&= #1085; як після внутрішньоk= 4;енного, так і після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Тривалість періоду напіввиведk= 7;ння вориконазоl= 3;у залежить ві = 76; дози та становить приблизно 6 г&#= 1086;дин після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я дози 200 мг. Завk= 6;яки нелінійній фармакокінk= 7;тиці період напіввиведk= 7;ння не використовm= 1;ється для оцінки кумуляції або елімінації вориконазоl= 3;у.

Фармакокіl= 5;етика у особливих груп пацієн = 90;ів

Стать. У дослідженнo= 0; багаторазоk= 4;ого пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у рівень Cmax та A= UCτ у здорових молодих жінок був відповідно = 85;а 83 % та на 113 % вище, ніж у здорових молодих чоловіків (18‑45 років). У цьому ж дослідженнo= 0; не спостерігаl= 3;ося жодних статистичнl= 6; значущих відмінностk= 7;й між цими показникамl= 0; у здорових чоловіків т = 72; жінок літнь = 86;го віку (≥ 65 років). У клінічній програмі не здійснювалk= 2;ся корекція дози залежн = 86; від статі уч= 072;сників досліджень. Профілі безпеки та концентрацo= 0;ї у плазмі крові вориконазоl= 3;у у жінок та чоловіків були аналогічниl= 4;и. Таким чином, немає необхідносm= 0;і в корекції дози вориконазоl= 3;у залежно від статі.

Пацієнти літнього віку. У клінічному дослідженнo= 0; багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у перорально = 88;івень Cmax та AUCτ у здорових чоловіків літнього віку був від= 087;овідно на 61 % та на 86 % вище, ніж у здорових мо = 83;одих чоловіків (18‑45 років). Не спостерігаl= 3;ося жодних статистичнl= 6; значущих відмінностk= 7;й рівня Cmax та AUC= τ у здорових жінок літнього віку та здорових молодих жінок (18‑45 років). У клінічних дослідженнn= 3;х не здійснюв = 72;лася корекція дози залежн = 86; від віку. Спо&#= 1089;терігався взаємозв’яk= 9;ок між плазмов = 86;ю концентрацo= 0;єю та віком. Профілі безпеки вориконазоl= 3;у у молодих пацієнтів т = 72; пацієнтів літнього віку були подібними, тому необхі = 76;ність у корекції дози для пацієнтів літнього віку відсутня (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Діти. Рекомендовk= 2;на доза вориконазоl= 3;у для перорал = 00;ного застосуванl= 5;я дітям базується н = 72; фармакокінk= 7;тичному аналізі даних, отрим= 072;них від 112 дітей віком 2‑12 років зі зниженим імунітетом та від 26 дітей віком 12‑17 років зі зниженим імунітетом. Застосуванl= 5;я багаторазоk= 4;их доз 3 мг/кг, 4 мг/= 082;г, 6 мг/кг, 7 мг/кг т= 072; 8 мг/кг 2 рази нk= 2; добу внутрі = 96;ньовенно та багаторазоk= 4;их доз 4 мг/кг, 6 мг/= 082;г та 200 мг 2 рази н= 072; добу перорально (порошок для приготуванl= 5;я суспензії для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я) оцінювалосn= 3; під час 3 фармакокінk= 7;тичних досліджень за участю дітей. Навантажувk= 2;льні дози 6 мг/кг 2 рази на добу внутрішньоk= 4;енно у перший день, що супроводжуk= 4;алися наступними дозами 4 мг/кг 2 рази на добу внутрішньоk= 4;енно та 300 мг 2 рази н= 072; добу перорально (таблетки), оцінювалисn= 3; під час одного фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3; за участю дітей. У даної категорії пацієнтів спостерігаl= 3;ася більш виражена індивідуалn= 0;на варіабельнo= 0;сть порівняно з дорослими. Порівняння фармакокінk= 7;тичних параметрів дітей та дорослих показало, що очікувана загальна експозиція (AUC= τ) у дітей післ= 103; введення навантажувk= 2;льної дози 9 мг/кг внутрішньоk= 4;енно була порівнянна = 79; AUCτ у дорослих після застосуванl= 5;я навантажувk= 2;льної дози 6 мг/кг внутрішньоk= 4;енно. AUCτ у дітей після застосуванl= 5;я підтримуючl= 0;х доз 4 мг/кг та 8 мг/кг 2 рази на добу внутрішньоk= 4;енно була порівнянна = 79; AUCτ у дорослих після застосуванl= 5;я 3 мг/кг та 4 мг/к = 75; 2 рази на добу внутрішньоk= 4;енно. AUCτ у дітей після застосуванl= 5;я підтримуючl= 6;ї дози 9 мг/кг (максимум 350 мг= ;) 2 рази на добу перорально була порівнянна = 79; AUCτ у дорослих після застосуванl= 5;я 200 мг 2 рази на д= 086;бу перорально. Експозиція вориконазоl= 3;у після застосуванl= 5;я дози 8 мг/кг внутрішньоk= 4;енно буде в 2 рази вищою, ніж при застосу = 74;анні дози 9 мг/кг перорально. Вища, ніж для дорослих, підтримуючk= 2; доза для внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я дітям відображає більшу здат = 85;ість до елімінації = 91; зв’язку з більшою мас = 86;ю печінки щод = 86; маси тіла. При перорал = 00;ному застосуванl= 5;і біодоступнo= 0;сть вориконазоl= 3;у може бути знижена у дітей із мальабсорбm= 4;ією та дуже низькою щод = 86; віку масою тіла. У таки = 93; випадках рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти вориконазоl= 3; внутрішньоk= 4;енно. Експозиція вориконазоl= 3;у у більшості дітей старшого віку була порівнянноn= 2; такій у дорослих пр = 80; однаковому режимі дозування. Однак у деяк= 080;х дітей старш = 86;го віку з низькою масою тіла спостерігаl= 3;ася нижча експозиція вориконазоl= 3;у порівняно з такою у дорослих. Схоже, що у таких пацієнтів метаболізм вориконазоl= 3;у подібний до такого у дітей, а не у дорослих. З о&#= 1075;ляду на фармакокінk= 7;тичний аналіз попу = 83;яції діти віком 12‑1= 4 років з масою тіла менше 50 кг мають отрим = 91;вати дози для дітей (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

Порушення функції нирок. У пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю від помірного д = 86; тяжкого ступеня (рівень креа= 090;иніну у сироватці крові < 2,5 мг/дл) відбуваєтьl= 9;я накопиченнn= 3; натрію β-цик = 83;одекстрину сульфобутиl= 3;ового ефіру (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Порушення функції печінки. Після одноразовоk= 5;о пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у (200 мг) у пацієн= ;тів із легким аб= 086; помірним цирозом печ = 10;нки (клас А та В за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) рівень AUC був на 233 % вищим порівняно з таким у пацієнтів з нормальною функцією пе = 95;інки. Порушення функції печінки не впливає на зв’язуваннn= 3; вориконазоl= 3;у з білками крові.

У процесі клінічного дослідженнn= 3; багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у перорально рівень AUCτ був подібни = 84; у пацієнтів = 079; помірним цирозом печінки (кла= 089; В за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю), які застосовувk= 2;ли підтримуючm= 1; дозу 100 мг 2 рази на добу, та у пацієнтів з нормальною функцією печінки, які застосовувk= 2;ли по 200 мг вориконазоl= 3;у 2 рази на добу. Дані щодо фармакокінk= 7;тики вориконазоl= 3;у у пацієнтів із тяжким цирозом печ = 10;нки (клас С за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) відсутні (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

 =

Клінічні характерисm= 0;ики.=

Показання.

Профілk= 2;ктика інвазивних грибкових інфекцій пр = 80; алогенній трансплантk= 2;ції кісткового мозку у пацієнтів з високим ризиком так = 86;го ускладненнn= 3;.

В = 86;риконазол застосовуюm= 0;ь дорослим і д= 110;тям віком від 2 років для лікування:=

&#= 8211; інвазивног&= #1086; аспергільоk= 9;у;

&#= 8211; кандидемії, що не супроводжуn= 8;ться нейтропеніn= 8;ю;

– т&= #1103;жких інвазивних інфекцій, спричинениm= 3; Candida (включаючи С. krusei), резистентнl= 0;х до флуконазолm= 1;;

&#= 8211; тяжких грибкових інфекцій, спричинениm= 3; видами Scedosporium = spp.= і Fusarium spp.

П = 72;цієнтам із прогресуючl= 0;ми інфекціями = 90;а інфекціями, що потенційно загрожують життю, вориконазоl= 3; застосовуюm= 0;ь як початков = 91; терапію.

 

Протипоказ&= #1072;ння.

– Г&= #1110;перчутливі= ;сть до діючої речовини аб = 86; до будь-якої допоміжної речовини препарату.=

– О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я зі субстратамl= 0; CYP3A4, терфенади = 85;ом, астемізолоl= 4;, цизапридом, пімозидом, хінідином або івабрадиноl= 4;, оскільки підвищення концентрацo= 0;ї цих лікарсь = 82;их засобів у плазмі кров = 10; може призве = 89;ти до подовження інтервалу QT = 89;, зрідка – до розвитку шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует (torsades de pointes) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

– О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я із рифампіцинl= 6;м, карбамазепo= 0;ном, фенобарбітk= 2;лом та звіробоє = 84;, оскільки ці лікарські засоби здатні суттєво зни = 78;увати концентрацo= 0;ю вориконазоl= 3;у у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

– О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я стандартниm= 3; доз ворикон = 72;золу з ефавірензоl= 4; у дозі 400 мг на добу або вище, оскільки застосуванl= 5;я ефавірензу = 91; таких дозах значно знижує концентрацo= 0;ю вориконазоl= 3;у у плазмі крові у здор= 086;вих добровольцo= 0;в. Вориконазоl= 3; також значн = 86; підвищує концентрацo= 0;ю ефавірензу = 74; плазмі кров = 10; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»; при застосу = 74;анні нижчих доз див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

– О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я з високими дозами ритонавіру (400 мг або вище 2 рази на добу), оскільки застосуванl= 5;я таких доз ритонавіру = 87;ризводить до суттєвог = 86; зниження концентрацo= 0;ї вориконазоl= 3;у у плазмі крові у здорових добровольцo= 0;в (при застосуванl= 5;і нижчих доз ритонавіру див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

– О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я з алкалоїдамl= 0; ріжків (ерготамін, дигідроергl= 6;тамін), які є субстр= 072;тами CYP3A4, оскільки підвищення концентрацo= 0;ї цих лікарсь = 82;их засобів у плазмі кров = 10; може призве = 89;ти до ерготизм = 91; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

– О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я зі сиролімусоl= 4;, оскільки вориконазоl= 3; може суттєв = 86; підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю сиролімусу = 91; плазмі кров = 10; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

- Одночасне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у з налоксего = 83;ом, субстратом CYP3= A4, оскільки підвищення концентрацo= 0;ї налоксеголm= 1; в плазмі кро= 074;і може спровокуваm= 0;и симптоми відміни опі = 86;їдів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

- Одночасне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у з толваптан = 86;м, оскільки потужні інгібітори CYP3= A4, такі як вориконазоl= 3;, значно підвищують концентрацo= 0;ю толваптану = 74; плазмі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

- Одночасне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у з луразидон = 86;м, оскільки значне збільшення = 77;кспозиції луразидону може призвести д = 86; серйозних побічних реакцій (див. розділ «Вза = 08;модія з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій»).

– Одночасне застосуванl= 5;я з венетоклакl= 9;ом на початку лікування т = 72; під час фази титрування дози венетоклакl= 9;у, оскільки вориконазоl= 3;, ймовірно, значно підвищує концентрацo= 0;ю венетоклакl= 9;у в плазмі крові та збі= 083;ьшує ризик синдрому лізису пухлини (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

 

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Вориконазl= 6;л пригнічує активність та метаболі = 79;ується ізоферментk= 2;ми цитохрому P450: CYP2C19, CYP2C9 та CYP3A4. Інгібітори або індуктори цих ізоферм = 77;нтів здатні відповідно підвищуватl= 0; або знижувати концентрацo= 0;ю вориконазоl= 3;у у плазмі крові, а вориконазоl= 3; має потенці = 72;л підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю у плазмі кро= 074;і речовин, які метаболізуn= 2;ться цими ізоферментk= 2;ми цитохрому P450. З= ;окрема це стосується речовин, які метаболізуn= 2;ться CYP3A4, оскільки вориконазоl= 3; є сильним інгібітороl= 4; CYP3A4, хоча збільшення AUC залежить ві = 76; субстрату (див. таблицю 6= ).

Дослідk= 8;ення взаємодії лікарських засобів проводили з = 72; участю здорових добровольцo= 0;в чоловічої с = 90;аті, які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3; 200 мг 2 рази на добу перорально та багаторазоk= 4;о до досягнення рівноважноk= 5;о стану. Отримані результати також застосовні до інших гру= 087; пацієнтів при різних способах застосуванl= 5;я.

Ворикоl= 5;азол слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які одночасно приймають і = 85;ші лікарські засоби, що пролонгуютn= 0; інтервал QTс. У випадках, коли вориконазоl= 3; також має по= 090;енціал підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю у плазмі крові речовин, що метаболізуn= 2;ться ізоферментk= 2;ми CYP3A4 (деякі антигістамo= 0;нні засоби, хіні= 076;ин, цизаприд, пімозид = та івабрадин), їх одночасн = 77; застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но.

Інформk= 2;цію щодо взаємодії вориконазоl= 3;у та інших лікарських засобів наведено у т= 072;блиці 6. Направленнn= 3; стрілок для кожного пар = 72;метра фармакокінk= 7;тики базується н = 72; ДІ 90 % геометри= ;чного середнього співвідношk= 7;ння.

Символl= 0; та скорочення, використанo= 0; в таблиці 6, та їх значення: ↔ – знаходитьсn= 3; у межах 80‑125 %; ↑ – вище 80‑125 %; ↓ – нижче 80‑125 %; * – двобічні взаємодії; AUC&#= 964; – площа під кривою над дозовим інтервалом; AUC= t – площа під кривою від часу «0» до часу із пока= 079;ником, що визначаєтьl= 9;я; AUC0-∞ – площа під кривою від часу «0» до нескінче = 85;ності; н/з – не застосовно.

Взаємоk= 6;ії в таблиці 6 наведено у такому поря = 76;ку: одночасне застосуванl= 5;я протипоказk= 2;но, одночасне застосуванl= 5;я вимагає підбору доз = 80; та ретельного клінічного = 10; біологічноk= 5;о спостережеl= 5;ня, одночасне застосуванl= 5;я не має значущих фа = 88;макокінети&#= 1095;них взаємодій, але може вик= 083;икати клінічну зацікавленo= 0;сть у даній тера= 087;евтичній галузі.

Таблицn= 3; 6

Ліка= ;рський засіб

(мехk= 2;нізм взаємодії)

Взає= ;модія

Сере= ;днє геометричн= 077; змін, %

Реко= ;мендації щодо одночасног= 086; застосуван= 085;я

Астемі= 079;ол, цизаприд, пімозид, хінідин, терфенадин та івабрадин (CYP3A4-субстрати)<= o:p>

Хоча відповідні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;ся, підвищення концентрац= 110;ї цих речовин у плазмі крові може призводити до подовжен&#= 1085;я інтервалу QT&#= 1089;, рідко – до розвитку шлуночково= 111; тахікардії типу пірует

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Карбамазе= 087;ін та барбітурат= 080; тривалої ді&#= 1111;, наприклад фенобарбіт= 072;л, мефобарбіт= 072;л (потужні індуктори CYP450) <= o:p>

Незваж= 072;ючи на відсутніст= 100; відповідни= 093; досліджень, вірогідно, що карбамазеп= 110;н та барбітур&#= 1072;ти тривалої дії можуть значно зниж&#= 1091;вати концентрац= 110;ю вориконазо= 083;у у плазмі крові

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Ефавіренз (ненуклеози&#= 1076;ний інгібітор зворотної транскрипт= 072;зи) (індуктор CYP450; інгібітор та субстрат CYP3A4)

400 мг 1 раз на добу одночасно з вориконазо= 083;ом у дозі 200 мг 2 рази на добу*=

 

300 мг 1 раз на добу одночасно з 4= 00 мг вориконазо= 083;у 2 рази на добу= ;*

 

 

 

 

Cmax ефавірензу ↑ 38 %

AUCτ ефавірензу ↑ 44 %

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 61 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 77 %

 

Порівняно з 600 мг ефавірензу 1 раз на добу:

Cmax ефавірензу ↔

AUCτ ефавірензу ↑ 17 %

 

Порівн= 103;но із 200 мг вориконазо= 083;у 2 рази на добу= ;:

Cmax вори&= #1082;оназолу ↑ 23 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 7 %

 

Одноча= 089;не застосуван= 085;я стандартни= 093; доз ворикон&#= 1072;золу з ефавірензо= 084; у дозі 400 мг 1 раз на добу чи вище протипоказ= 072;но (k= 6;ив. розділ «Протипока= 079;ання»).

 

При одночасном= 091; застосуван= 085;і вориконазо= 083;у та ефавірензу підтримуюч= 091; дозу вориконазо= 083;у слід збільшити до 400 мг 2 рази на добу, а дозу ефавірензу зменшити до 300 мг 1 раз на добу. Після відміни вориконазо= 083;у слід повернутис= 103; до початкової дози ефавірензу (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я» та «Спосіб застосуван= 085;я та дози»)

Алкало= 111;ди ріжків, наприклад ерготамін та дигідрое&#= 1088;готамін (субстрати CYP3A4)<= o:p>

Хоча відповідні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;ся, вориконазо= 083; може підвищуват= 080; концентрац= 110;ю алкалоїдів ріжків у плазмі крові та призводити до розвитку ерготизму

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Лурази= дон

(суб&#= 1089;трат CYP3A4)

Хоча дослідженн= 103; не проводи = 83;и, імовірно, що вориконазо= 083; може спричинити значне підв&#= 1080;щення концентрац= 110;ї луразидону в плазмі крові

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Налокс= егол

(субстрат CYP3A4)<= /span>

Хоча дослідженн= 103; не проводи = 83;и, імовірно, що вориконазо= 083; може спричинити значне підв&#= 1080;щення концентрац= 110;ї налоксегол= 091; в плазмі крові

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

 

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 69 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 78 %

 

Порівн= 103;но із 200 мг вориконазо= 083;у 2 рази на доб&= #1091;:

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 4 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 32 %

 

Cmax рифабутину ↑ 195 %

AUCτ рифабутину ↑ 331 %

 

Порівн= 103;но із 200 мг вориконазо= 083;у 2 рази на доб&= #1091;:

Cmax вориконазо= 083;у ↑ 104 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↑ 87 %

Слід уникати одночасног= 086; застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та рифабутину, якщо тільки &= #1082;ористь не переважає ризик.

Підтри= муюча доза вориконазо= 083;у може бути пі&= #1076;вищена до 5 мг/кг внутрішньо= 074;енно 2 рази на добу або з 200 мг до 350 мг перорально 2 рази на добу (від 100 мk= 5; до 200 мг перорально 2 рази на доб&= #1091; у пацієнтів з масою тіла нижче 40 кг) (дl= 0;в. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»). <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: AR-SA'>При одночасном= 091; застосуван= 085;і рифабутину та вориконазо= 083;у рекомендов= 072;но проводити ретельний моніторинг показників загального аналізу крові та побічних реакцій, пов&= #8217;язаних із рифабутино= 084; (таких як увеїт)

Рифампіци= 085; (600 мг 1 раз на добу) (потужний індуктор CYP450)

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 93 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 96 %

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Ритонавір

(інгібітор протеаз) (потужний індуктор CYP450; інгібітор та субстрат CYP3A4)

Високі дози

(400 мг 2 рази н= 072; добу)

 

Низькі дози

(100 мг 2 рази н= 072; добу)*

 

 

 

Cmax та AUCτ= ритонавіру ↔

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 66 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 82 %

 

Cmax ритонавіру ↓ 25 %

AUCτ ритонавіру ↓ 13 %

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 24 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 39 %

Одночасне застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та високих доз ритонавіру (400 мг та вище 2 рази на добу) протипоказ= 072;но (див. розділ «Протипока= 079;ання»). Одночасног= 086; застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та низьких д&= #1086;з ритонавіру (100 мг 2 рази нk= 2; добу) слід уникати, якщо тільки користь не переважає ризик

Пре= 087;арати звіробою

(інд&#= 1091;ктор CYP450; індуктор

P-глі&= #1082;опротеїну)

300 мг 3 рази на добу (одночасне застосуван= 085;я із 400 мг вориконазо= 083;у одноразово)

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110; AUC0-∞ вориконазо= 083;у ↓ 59 %

Протипока= 079;ано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Тол= 074;аптан

(субстрат CYP3A4)

Хоча відповідні клінічні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, імовірно, що вориконазо= 083; може значно підвищуват= 080; плазмові концентрац= 110;ї толваптану

Протип= оказано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

Венетокла= 082;с

(субстрат CYP3A)

Хоча дослідженн= 103; не проводили, вориконазо= 083;, імовірно, суттєво підвищує концентрац= 110;ю венетоклак= 089;у в плазмі.

Одночасне застосуван= 085;я вориконазо= 083;у протипоказ= 072;не на початку лікування та під час фази титрування дози венетоклак= 089;у (див. розділ «Протипока= 079;ання») Необхідно зменшувати дозу венетоклак= 089;у, як зазначено в інструкції із застосуван= 085;я венетоклак= 089;у, під час стабільног= 086; щоденного дозування; рекомендує= 090;ься ретельний моніторинг ознак токсичност= 110;.

Флm= 1;коназол

(ін = 75;ібітор CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4), 200 мг 1 раз на добу<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: RU'>

Cmax вори&= #1082;оназолу ↑ 57 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↑ 79 %

Cmax флуконазол= 091; – н/з

AUCτ флуконазол= 091; – н/з

Не встановлен= 086;, яке зниження дози та/або частоти застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та флуконаз&#= 1086;лу необхідне для уникнення цього ефект&#= 1091;. При застосуван= 085;і вориконазо= 083;у безпосеред= 085;ьо після флуконазол= 091; рекомендує= 090;ься проводити моніторинг побічних реакцій, пов&= #8217;язаних із вориконазо= 083;ом

300 мг 1 раз на добу

 =

 =

300 мг 1 раз на добу (одночасно з = 400 мг вориконазо= 083;у 2 рази на добу= ;)*

 

 

 

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 49 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↓ 69 %

 

Cmax фенітоїну ↑ 6= 7 %

AUCτ фенітоїну ↑ 8= 1 %

Порівн= 103;но із 200 мг вориконазо= 083;у 2 рази на добу= ;:

Cmax вориконазо= 083;у ↑ 34 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↑ 39 %

Слід уникати одночасног= 086; застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та фенітоїн&#= 1091;, якщо тільки користь не переважає ризик. При одночасном= 091; застосуван= 085;і фенітоїну та вориконазо= 083;у рекомендов= 072;но проводити ретельний контроль рівня фенітоїну в &= #1087;лазмі крові.

Фенітоїн можна застосовув= 072;ти одночасно з вориконазо= 083;ом за умови підвищення підтримуюч= 086;ї дози вориконазо= 083;у до 5 мг/кг внутрішньо= 074;енно 2 рази на добу або з 200 мг до 400 мг пе&= #1088;орально 2 рази на добу (зі 100 мг до 200 мг на добу перо&= #1088;ально 2 рази на добу пацієнтам із масою тіла нижче 40 кг) (див. розділ «Спосіб застосуван= 085;я та дози»)

= 060;луклоксаци&= #1083;ін

[Індm= 1;ктор CYP450]

= 055;овідомляло&= #1089;я про значне зниження концентрац= 110;ї вориконазо= 083;у в плазмі крові.

Якщо одночасне застосуван= 085;я вориконазо= 083;у з флуклоксац= 080;ліном не можна виключити, с&= #1083;ід проводити моніторинг на предмет потенційно= 111; втрати ефективнос= 090;і вориконазо= 083;у (наприклад, за допомогою терапевтич= 085;ого моніторинг= 091;); може знадобитис= 103; збільшення дози вориконазо= 083;у.

індук&= #1090;ор CYP2C9 і CYP2C19)=

Cmax вориконазо= 083;у ↓ 39 %

AUC0-12 вориконазо= 083;у ↓ 44 %

C12 вориконазо= 083;у ↓ 51 %

Якщо не можна уникнути од&#= 1085;очасного застосуван= 085;я вориконазо= 083;у та летермовір= 091;, необхідний моніторинг щодо можливої втрати ефективнос= 090;і вориконазо= 083;у

Гласдегіб

(CYP3A4 субстрат)<= o:p>

Хоча вориконазо= 083; не досліджува= 074;ся, він є ймовір&= #1085;о підвищення плазми концентрац= 110;ї гласдегиба і підвищення &#= 1088;изику подовження інтервалу QTc.=

Якщо одночасне застосуван= 085;я не може бути = уникають, часті ЕКГ моніторинг рекомендує= 090;ься (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Інгібітор= 080; тирозинкін= 072;зи (наприклад, акситиніб, босутініб, кабозантин= 110;б, церитиніб, кобіметині= 073;, дабрафеніб, дазатиніб, нілотиніб, сунітініб, ібрутиніб, рибоцикліб) (Субстрати CYP3A4)<= o:p>

Вориконаз= 086;л, хоча не вивчався може збільш&#= 1080;ти концентрац= 110;ю в плазмі інгібіторі= 074; тирозинкін= 072;зи метаболізу= 108;ться CYP3A4.

Якщо одночасне застосуван= 085;я не може бути = уникнути, зменшення дози інгібітор тирозинкін= 072;зи рекомендов= 072;но (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Варфар= 080;н (субстрат CYP2C9)

(однора&#= 1079;ова доза 30 мг варфарину одночасно з 3= 00 мг вориконазо= 083;у 2 рази на добу)

 

Максималь= 085;о протромбін= 086;вий час збільшу&#= 1074;ався приблизно вдвічі

 

 

Хоча відповідні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, вориконазо= 083; може підвищуват= 080; плазмові ко&#= 1085;центрації кумаринів та таким чином сприч&#= 1080;нити подовження протромбін= 086;вого часу

Рекоменду= 108;ться ретельно контролюва= 090;и протромбін= 086;вий час та інші відповідні показники згортання крові, а також здійснюват= 080; відповідну корекцію доз антикоагул= 103;нтів

Івакаф= тор

(субстрат CYP3A4)<= /span>

Хоча дослідженн= 103; не проводи = 83;и, імовірно, що ворикон = 72;зол може підвищуват= 080; плазмові концентрац= 110;ї івакафтору і при цьому зростатиме ризик побічних ефектів

Рекомендо= 074;ано зниження дози івакафтору

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110;, AUC0-∞ мідазоламу в ↑ 3,7 раза

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110;, Cmax мідазоламу ↑ 3,8 раза AUC0-∞ мідазоламу в ↑ 10,3 раза.

Хоча відповідні клінічні дослідженн= 103; не проводили, імовірно, що вориконазо= 083; може підвищуват= 080; плазмові концентрац= 110;ї бензодіазе= 087;інів, що метаболі&#= 1079;уються CYP3A4, та призводити до подовження &#= 1089;едативного ефекту

Слід розглянути можливість зниження дози бензодіазе= 087;інів

Іму= 085;осупресант&= #1080;

(суб&#= 1089;трати CYP3A4)

Сир= 086;лімус

(одн&#= 1086;разова доза 2 мг)

 =

 =

Еве= 088;олімус (субстрат CYP3A4, субстрат р-глікопрот&#= 1077;їну)

 =

 =

 =

 =

 =

 =

 =

 =

 =

 =

Цик= 083;оспорин

(при застосуван= 085;і реципієнта= 084;, які знаходя&#= 1090;ься у стабільном= 091; стані після трансплант= 072;ції нирок та постійно застосовую= 090;ь циклоспори= 085;)

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110;:

Cmax сиролімусу ↑ у 6,6 раза, AUC0-∞ сиролімусу ↑ в

11 разів

 

Хоча відповідні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, вориконазо= 083; може спричинити значне підв&#= 1080;щення плазмової концентрац= 110;ї еверолімус= 091;.

 

 

 

 

 

 

 

 

Cmax циклоспори= 085;у ↑ 13 %

AUCτ циклоспори= 085;у ↑ 70 %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Cmax такролімус= 091; ↑ 117 % AUCt такролімус= 091; ↑ 221 %

Одноча= 089;не застосуван= 085;я протипока= 079;ано (див. розділ «Протипока= 079;ання»)

 

Одноча= 089;не застосуван= 085;я еверолімус= 091; та вориконазо= 083;у не рекоменд&#= 1091;ється, оскільки вориконазо= 083; може спричиняти значне підвищення концентрац= 110;ї еверолімус= 091; (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

 

На початку терапії вориконазо= 083;ом пацієнтам, які вже застосовую= 090;ь циклоспори= 085;, рекомендує= 090;ься зниження дози циклоспори= 085;у в 2 рази та ретельне спостереже= 085;ня за його рівнем. Підвищений рівень циклоспори= 085;у асоціюєтьс= 103; з нефротокси= 095;ними ефектами. Пo= 0;сля відміни вориконазо= 083;у слід ретельно контролюва= 090;и рівень циклоспори= 085;у та у разі необхіднос= 090;і підвищити його дозу<= /span>

 

На початку терапії вориконазо= 083;ом пацієнтам, які вже застосовую= 090;ь такролімус, рекомендує= 090;ься зниження дози такролімус= 091; до третини від початкової дози та ретельний м&#= 1086;ніторинг рівня такролімус= 091;. Підвищений рівень такролімус= 091; асоціювавс= 103; із нефротокси= 095;ними ефектами. Пo= 0;сля відміни вориконазо= 083;у слід ретельно контролюва= 090;и рівень такролімус= 091; та у разі необхіднос= 090;і підвищити його дозу<= /span>

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110;: Cmax оксикодону ↑ у 1,7 раза AUC0-∞ оксикодону ↑ у 3,6 раза

Слід розглянути можливість зниження дози оксикодону та інших опіатів тривалої ді&#= 1111;, що метаболізу= 102;ться CYP3A4 (наприклад, гідрокодон= 091;). Рекомендує= 090;ься ретельний та частий моніторинг побічних ре&#= 1072;кцій, асоційован= 080;х з опіатами

Мет= 072;дон (субстрат CYP3A4)

(32‑100 мг 1 раз на добу)

Cmax R-метадону (активного) ↑ 31 %

AUCτ R-метадону (активного) ↑ 47 %

Cmax S-метадону ↑ 65&nbs= p;%

AUCτ S-метадону↑ 103&nbs= p;%

Рекоменду= 108;ться постійний нагляд щодо розвитку побічних реакцій та токсичних ефектів, асоційован= 080;х із підвищеним= 080; плазмовими концентрац= 110;ями метадону, включаючи п&#= 1086;довження інтервалу QT. Може бути необхідним зниження дози метадо&#= 1085;у

 

 

Cmax S-ібупрофену ↑ 20 %

AUC0-∞ S-ібупрофену ↑ 100 %

 

Cmax диклофенак= 091; ↑ 114 %

AUC0-∞ диклофенак= 091; ↑ 78 %

Рекоме= 085;дується частий моніторинг щодо розвитку побічних реакцій та проявів токсичност= 110;, пов’язаних із НПЗП. Може бути необхідно знизити дози НПЗП

Cmax омепразолу ↑ 116 %

AUCτ омепразолу ↑ 280 %

Cmax вориконазо= 083;у ↑ 15 %

AUCτ вориконазо= 083;у ↑ 41 %

Метаболіз= 084; інших інгібіторі= 074; протонної п&#= 1086;мпи, що є субстратам= 080; CYP2C19, також може пригнічува= 090;ися вориконазо= 083;ом, що може призвести до підвищення їх концентрац= 110;й у плазмі крові

Корекц= 110;я дози вориконазо= 083;у не рекоменд&#= 1091;ється.

 

На початку терапії вориконазо= 083;ом пацієнтам, які вже застосовую= 090;ь омепразол (40 мг або вище= ;), рекомендує= 090;ься зниження дози омепра&#= 1079;олу вдвічі

(субстр&#= 1072;ти CYP3A4, інгібітори CYP2C19)

 

Ноl= 8;етистерон/е&#= 1090;инілестрад= іол (1 мг/0,035 мг 1 ра= 079; на добу)

Cmax етинілестр= 072;діолу ↑ 36 % AUCτ етинілестр= 072;діолу ↑ 61 % Cmax норетистер= 086;ну ↑ 15 % AUCτ норетистер= 086;ну ↑ 53 % Cmax вориконазо= 083;у ↑ 14 % AUCτ вориконазо= 083;у ↑ 46 %

Рекоме= 085;дується частий моніторинг щодо розвит&#= 1082;у побічних реакцій, пов’язаних із застосуван= 085;ям пероральни= 093; контрацепт= 080;вів та вориконазо= 083;у

Опі= 072;ти короткої дії

(суб&#= 1089;трати CYP3A4)

Аль= 092;ентаніл (20 мкг/кг одноразово, одночасно з налоксоном)

Фен= 090;аніл (5 мкг/кг одноразово)

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110;:

AUC0-∞ альфентані= 083;у ↑ у 6 разів

 =

У незалежном= 091; опублікова= 085;ому дослідженн= 110;:

AUC0-∞ фентанілу ↑ в 1,34 раза

Слі= 076; розглянути можливість зниження дози альфентані= 083;у, фентанілу та інших структурно подібних до альфентані= 083;у опіатів кор&#= 1086;ткої дії, що метаболізу= 102;ться CYP3A4 (наприклад, суфентаніл= 091;).

Рек= 086;мендується тривалий і частий моніторинг щодо пригніченн= 103; дихання та побічних реакцій, асоційован= 080;х із застосуван= 085;ям опіатів

Хоча відповідні клінічні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, вориконазо= 083;, ймовірно, здатний підвищуват= 080; плазмовий р&#= 1110;вень статинів, які метаболізу= 102;ться CYP3A4, що може призводити до рабдоміолі= 079;у

Рекоме= 085;дується розглянути можливість зниження дози статинів

Хоча відповідні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, вориконазо= 083; може підвищуват= 080; рівень похі&#= 1076;них сульфонілс= 077;човини у плазмі крові і, таким чином, спричиняти гіпоглікем= 110;ю

Необхі= 076;ний ретельний моніторинг рівня глюко&#= 1079;и у крові. Рекомендує= 090;ься розглянути доцільніст= 100; зниження дози похідних сульфонілс= 077;човини

Хоча відповідні клінічні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, відомо, що вориконазо= 083; може підвищ&#= 1091;вати рівень алкалоїдів барвінку у плазмі кров&#= 1110; та призводити до розвитку нейротокси= 095;них ефектів

Рекоме= 085;дується розглянути доцільніст= 100; зниження дози алкалоїдів барвінку

Інші інгібітори ВІЛ-протеаз&#= 1080;, наприклад с&#= 1072;квінавір, ампренавір та нелфінавір* (інгібітори CYP3A4)

Кліні = 95;ні дослідженн= 103; не проводилис= 103;. Результати досліджен= 100; in vitro свідчать про те, що вориконазо= 083; може пригні&#= 1095;увати метаболізм інгібіторі= 074; ВІЛ-протеаз&#= 1080; та метаболізм вориконазо= 083;у може пригні&#= 1095;уватися інгібітора= 084;и ВІЛ-протеаз&#= 1080;

Рекоме= 085;дується ретельний моніторинг пацієнтів щодо будь-яких пр&= #1086;явів токсичност= 110; цих препаратів та/або відсу&= #1090;ності їх ефективнос= 090;і, також слід р&= #1086;зглянути доцільніст= 100; корекції дози

Інші ненуклеози= 076;ні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи (ННІЗТ), наприклад делавірдин, невірапін (субстрати та інгібітори CY= P3A4 або індукто&#= 1088;и CYP450)

Кліні = 95;ні дослідженн= 103; не проводили. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareas= t-language: AR-SA'>Досліджен= 085;я іn vitro свідчать про те, що метаболізм вориконазо= 083;у може пригнічува= 090;ися ННІЗТ та вориконазо= 083; може пригнічува= 090;и метаболізм ННІЗТ. За результата= 084;и досліджень впливу ефавірензу на вориконазо= 083; можна припу&#= 1089;тити, що метаболізм вориконазо= 083;у може бути індуковани= 081; ННІЗТ

Рекоме= 085;дується ретельний моніторинг пацієнтів щодо будь-яких проявів токсичност= 110; цих препаратів та/або відсутност= 110; їх ефективн&#= 1086;сті, також слід розглянути можливість корекції дози

Трет= ;иноїн

(CYP3A4 субстрат)

Хоча відповідні клінічні дослідженн= 103; не проводил&#= 1080;, вориконазо= 083;, ймовірно, здатний збільш= ити концентрац= 110;ю третиноїну і збільшити ризик побічних реакцій (псевдопухл&#= 1080;ни головного мозку, гіперкальц= 110;ємія).

= 055;роводиться корекція дози третиноїну &#= 1088;екомендова= но під час лікування з вориконазо= 083;ом і після його припинення застосуван= 085;я.

Циме= ;тидин

(несl= 7;ецифічний інгібітор CYP450, підвищує рН шлункового соку)

(400 мг 2 рази на добу)

= Cmax вориконазо= 083;у ↑ 18 %

= AUCτ вориконазо= 083;у ↑ 23 %

Не вимагає корекції до&#= 1079;и

Cmax дигоксину ↔

AUCτ дигоксину ↔

Не вимагає корекції дози

Індинавір

(інгібітор та субстрат CYP3A4)

(800 мг 3 рази н= 072; добу)

Cmax вориконазо= 083;у ↔

AUCτ вориконазо= 083;у ↔

Cmax індинавіру ↔

AUCτ інд= 080;навіру ↔

Не вимагає корекції дози

Антибіоти= 082;и групи макролідів

Еритроміц= 080;н

(інгібітор CYP3A4)

(1 г 2 рази на добу)

Азитроміц= 080;н

(500 мг 1 раз нk= 2; добу)

 

 

Cmax і AUCτ вориконазо= 083;у ↔

 

 

Cmax і AUCτ вориконазо= 083;у ↔

Дія вориконазо= 083;у на еритроміци= 085; чи азитромі&#= 1094;ин невідома

Не вимагає корекції дози

Cmax та AUCt мікофеноло= 074;ої кислоти ↔

Не вимагає корекції дози

Cmax предніз&= #1086;ну ↑ 11 %

AUC0-∞ преднізону ↑34 %

Не вимагає корекції дози. За станом пацієнтів, які проходять довготрива= 083;е лікування вориконазо= 083;ом і кортикос = 90;ероїдами (у тому числі інгаляційн= 080;ми, наприклад будесонідо= 084; та інтрана = 79;альними кортикосте= 088;оїдами), слід уважно спостеріга= 090;и щодо дисфункції кори наднир&#= 1082;ових залоз як під час лікування вориконазо= 083;ом, так і після його завершення (див. розділ «Особ&= #1083;ивості застосуван= 085;я»)

Ранітидин (підвищує рН шлункового соку)

(150 мг 2 рази на добу)

Cmax та AUC τ вориконазо= 083;у ↔

Не вима&#= 1075;ає корекції дози

 <= /span>

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Г&= #1110;перчутливі= ;сть. Лікарськиl= 1; засіб Вориконазоl= 3;-Віста АС слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гіперчутлиk= 4;істю до інших азолів (див. р&= #1086;зділ «Побo= 0;чні реакції»).

Т&= #1088;ивалість застосуванl= 5;я. Лікарськиl= 1; засіб Ворик = 86;назол-Віста АС не слід застосовувk= 2;ти внутрішньоk= 4;енно довше ніж 6 місяців.=

С&= #1077;рцево-судиl= 5;на система. В&= #1086;риконазол асоціюєтьсn= 3; з подовженняl= 4; інтервалу QT = 89;. При застосу= ;ванні вориконазоl= 3;у рідко спост = 77;рігалися випадки шлуночковоo= 1; тахікардії типу пірует = 091; пацієнтів і = 79; такими факторами ризику, як кардіотоксl= 0;чна хіміотерапo= 0;я в анамнезі, кардіоміопk= 2;тія, гіпокаліємo= 0;я та одночасн = 72; терапія лікарськимl= 0; засобами, що можуть спри = 95;инити розвиток зазначеногl= 6; вище стану. В&#= 1086;риконазол слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; потенційно проаритмічl= 5;ими станами, так= 080;ми як:

§вроk= 6;жене або набуте подовження інтервалу QT = 89;;

§карk= 6;іоміопатія, особливо пр = 80; наявності с = 77;рцевої недостатноl= 9;ті;

§синm= 1;сова брадикардіn= 3;;

§наяk= 4;ність симптомних аритмій;

§однl= 6;часне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які можуть подовжуватl= 0; інтервал QTс.

Слід здійснюватl= 0; моніторинг таких елект = 88;олітних порушень, як гіпокаліємo= 0;я, гіпомагнієl= 4;ія та гіпокальціn= 8;мія, та у разі необхідносm= 0;і проводити ї = 93; корекцію перед почат = 82;ом застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та впродовж лікування (д= 080;в. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). З уч= астю здорових добровольцo= 0;в було провед = 77;но дослідженнn= 3; впливу на інтервал QTс одноразовоk= 5;о застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у в дозах, що до 4 разів перевищуваl= 3;и звичайну добову дозу. У жодного учасника дослідженнn= 3; тривалість цього інтервалу н = 77; перевищуваl= 3;а потенційно клінічно значущого порога 500 мс (д= ив. розділ «Фармакодин= ;аміка»).

Р&= #1077;акції, пов’язані і = 79; введенням лікарськогl= 6; засобу шляхом інфузії

При введенні лікарськогl= 6; засобу шляхом інфу = 79;ії спостерігаl= 3;ися реакції, що п&#= 1086;в’язують із введення = 84; вориконазоl= 3;у шляхом інфузії, головним чином припливи та нудота. Залежно від тяжкості симптомів слід розглянути можливість припинення терапії (див. розділ «Побічні реакції»).

Г&= #1077;патотоксич= ;ність. У процесі клінічних досліджень при застосу = 74;анні вориконазоl= 3;у спостерігаl= 3;ися серйозні реакції з боку печінк = 80; (включаючи к= 083;інічно виражений гепатит, холестаз та фульмінантl= 5;у печінкову недостатніl= 9;ть, у тому числі з летальним наслідком). Реакції з бо= 082;у печінки спостерігаl= 3;ися насамперед = 91; пацієнтів із тяжкими супутніми захворюванl= 5;ями (особливо пр= 080; злоякісних захворюванl= 5;ях крові). Транз&#= 1080;торні реакції з боку печінк = 80;, включаючи гепатит та жовтяницю, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів = 079; відсутністn= 2; інших ідентифікоk= 4;аних факторів ризику. Порушення функції печінки бул = 80; оборотними та зазвичай нормалізувk= 2;лися після відміни терапії (див. розділ «Побічні реакції»). Моніт= 086;ринг функцій печінки. Пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь лікарський = 79;асіб Вориконазоl= 3;-Віста АС, слід регулярно о = 75;лядати щодо гепатотоксl= 0;чності. Спостережеl= 5;ня за пацієнтами повинно включати лабораторнm= 1; оцінку функцій печінки (зокрема аспартаттрk= 2;нсаміназа (АСТ), аланінтранl= 9;аміназа (АЛТ)) на початку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу та щонайменше 1 раз на тиждень про = 90;ягом першого місяця лікування. Тривалість лікування має бути настільки короткою, наскільки ц = 77; можливо, однак, якщо з огляду на оцінку спів = 74;ідношення ризик-корис = 90;ь лікування п = 88;одовжуєтьс&#= 1103; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»), частота моніторингm= 1; може бути зменшеною д = 86; 1 разу на місяць за умови відсу = 90;ності змін у результатаm= 3; печінкових проб.

Якщо результати печінкових проб демонс = 90;рують значуще підвищення, застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Вориконазоl= 3;-Віста АС слід припинити, з= 072; винятком випадків, коли резуль = 90;ати медичної оцінки співвідношk= 7;ння ризик-корис = 90;ь обґрунтовуn= 2;ть продовженнn= 3; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у. Контроль функції печ = 10;нки необхідно проводити я = 82; у дітей, так і у дорослих.

С&= #1077;рйозні побічні реакції з боку шкіри=

§ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:AR-SA'>Фотото&#= 1082;сичність. Засm= 0;осування вориконазl= 6;лу додk= 2;тково пов’язувалl= 0; з появою таких реакц = 10;й фототоксичl= 5;ості, як веснянки, лентиго, акт= 080;нічний кератоз та псевдопорфo= 0;рія. Усім пацієнтам, включаючи дітей, під час застосу = 74;ання вориконазl= 6;лу рекl= 6;мендується уникати впливу прямих соня = 95;них променів, носити захисний одяг та кори= 089;туватися сонцезахисl= 5;им засобом з високим фактором захисту (SPF).<= /p>

§П = 83;оскоклітин&#= 1085;а карцинома шкіри. Серед пацієнтів, у яких було зафіксованl= 6; плоскоклітl= 0;нну карциному шкіри, були пацієнти, як= 110; раніше мали прояви реакцій фототоксичl= 5;ості. У випадку появи реакцій фототоксичl= 5;ості необхідно провести міждисциплo= 0;нарні консультацo= 0;ї лікарів, припинити застосуванl= 5;я вориконазl= 6;лу, а також розглянути можливість застосуванl= 5;я інших протигрибкl= 6;вих засобів і направити пацієнта до дерматологk= 2;. Якщо лікува = 85;ня вориконазl= 6;лом продовжуєт&= #1100;ся, лікар-дерма = 90;олог має систематичl= 5;о та регулярн = 86; оглядати па = 94;ієнта з метою раннього виявлення т = 72; лікування можливих передраковl= 0;х уражень. У ра&#= 1079;і виявлення передраковl= 0;х уражень шкі = 88;и або плоскоклітl= 0;нної карциноми застосуванl= 5;я вориконазl= 6;лу необхідно припинити (див. розділ «Довготривk= 2;ле лікування» нижче).

§ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK;mso-fareast-language:AR-SA'>Тяжкі побічні реакції з боку шкіри. При застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у повідомлялl= 6;ся про випадки тяжких побічних реакцій з боку шкіри, таких як синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та мед&= #1080;каментозна реакція з ео= 079;инофілією і сис = 90;емними проявами (DRESS), що можуть бути небезпечниl= 4;и для життя аб= 086; летальними. За станом пацієнтів з проявами висипань не = 86;бхідно ретельно спостерігаm= 0;и і припинити застосуванl= 5;я вориконазl= 6;лу у випадку наявності ознак прогресу захворюванl= 5;я.

Явища з боку наднирковиm= 3; залоз

Недостатні&= #1089;ть наднирковиm= 3; залоз виник = 72;ла в деяких пацієнтів унаслідок застосуванl= 5;я інших азолі = 74; (наприклад, кетоконазоl= 3;у).

Оборотні випадки наднирковоk= 9;алозної недостатноl= 9;ті спостерігаl= 3;ись у пацієнтів, &#= 1103;кі отримували вориконазоl= 3;.

За станом пацієнтів, які проходять довготриваl= 3;е лікування вориконазоl= 3;ом і кортикост = 77;роїдами (у тому числі інгаляційнl= 0;ми, наприклад будесонідоl= 4; та інтраназалn= 0;ними кортикостеl= 8;оїдами), слід уважно спостерігаm= 0;и щодо дисфункції кори наднирковиm= 3; залоз як під час лікування вориконазоl= 3;ом, так і після його завершення (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Довго= 090;ривале лік&#= 1091;вання. Довготрива&= #1083;е застосуванl= 5;я вориконазl= 6;лу (з метою лікування або профілактиl= 2;и) протягом більше ніж 180 днів (6 місяців) потребує ретельної о = 94;інки співвідношk= 7;ння користі та ризиків. Крі= 084; того, лікаря= 084; слід розглянути можливість зменшення дози ворl= 0;коназолу (див. розділl= 0; «Фармакодиl= 5;аміка» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Були повідомленl= 5;я про випадки плоскоклітl= 0;нної карциноми шкіри, пов’я= 079;ані з довготриваl= 3;им застосуванl= 5;ям вориконазl= 6;лу.

У пацієнтів, які перенесли операції з трансплантk= 2;ції, спостерігаk= 4;ся неінфекційl= 5;ий періостит з підвищеним рівнем фтор = 91; і лужної фосфатази. Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я скелетний біль, а рентгенолоk= 5;ічні ознаки вказ = 91;ють на наявніст = 00; періоститу, слід провес = 90;и міждисциплo= 0;нарні консультацo= 0;ї лікарів та розглянути необхіднісm= 0;ь припинення застосуванl= 5;я вориконазl= 6;лу.

П&= #1086;бічні реакції з боку органі = 74; зору. Повo= 0;домлялося про тривалі = 087;обічні реакції з боку органі = 74; зору, включа= 102;чи нечіткість зору, неврит зорового нерва і набряк диск = 72; зорового нерва (див. розділ &la= quo;Побіч = 85;і реакції»).

П&= #1086;бічні реакції з боку нирок. П&= #1086;відомлялос= ;я про розвито = 82; гострої нир = 82;ової недостатноl= 9;ті при застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у пацієнтам з тяжкими захворюванl= 5;ями. У пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь вориконазоl= 3;, можливе зниження функції нирок при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з нефротокс = 80;чними лікарськимl= 0; засобами та/або при супутніх станах (див. розділ «Побічні реакції»).

М&= #1086;ніторинг функції нирок. Сліk= 6; проводити моніторинг пацієнтів щодо можливого порушення функції нирок. Моніт= 086;ринг повинен включати оцінку лабораторнl= 0;х показників, особливо рівня креатиніну = 74; сироватці крові.

М&= #1086;ніторинг функції підшлунковl= 6;ї залози. П&= #1088;и застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у слід проводити ретельний м = 86;ніторинг пацієнтів, особливо дитячого ві = 82;у, з такими факторами ризику розвитку го = 89;трого панкреатитm= 1; як нещодавн = 86; проведена хіміотерапo= 0;я, трансплантk= 2;ція гемопоетичl= 5;их стовбуровиm= 3; клітин. Може бути необхі = 76;ним спостережеl= 5;ня за рівнем амілази або ліпази в сироватці крові.

Д&= #1110;ти. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у дітям віком до 2 років не встановленo= 0; (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Побічні реакції»). Вориконазоl= 3; рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти дітям віком від 2 років. У дітей підвищення рівня печінкових ферментів спостерігаl= 3;ося частіше (див. розділ «Побічні реакції»). Як дорослим= ;, так і дітям необхідний моніторинг функції печ = 10;нки. У пацієнтів віком 2‑12 рок&#= 1110;в пероральна біодоступнo= 0;сть лікарськогl= 6; засобу може = 073;ути обмеженою у зв’язку з мальабсорбm= 4;ією та дуже низькою масою тіла. Таким пацієнтам рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти препарат внутрішньоk= 4;енно.

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Wingdings;mso-fareast-font-= family: Wingdings;mso-bidi-font-family:Wingdings;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: AR-SA'>§     Серl= 1;озні побічні реакції з боку шкіри (включаючи плоскоклітl= 0;нну карциному шкіри). У дітей частота виникнення реакцій фототоксичl= 5;ості є вищою. Якщо у пацієнтів = 094;ієї групи спостерігаn= 8;ться прогресуваl= 5;ня уражень у бі= 082; плоскоклітl= 0;нної карциноми шкіри, необхідно вжити посилених заходів для захисту від сонячних променів. Дітям, які мають ознак = 80; фотостарінl= 5;я, наприклад веснянки аб = 86; лентиго, рекомендуєm= 0;ься спостережеl= 5;ня лікаря-дерм = 72;толога та уникненн = 03; впливу сонячних променів навіть післ = 03; припинення застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у.

П&= #1088;офілактика= ;. У разі виникнення пов’язаних із лікуванням побічних реакцій (геп= 072;тотоксично&= #1089;ті, тяжких шкір = 85;их реакцій, включаючи фототоксичl= 5;ість і плоскоклі = 90;инну карциному, тяжких або тривалих розладів зору та періоститу) потрібно розглянути можливість припинення застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них протигрибкl= 6;вих препаратів.

Ф&= #1077;нітоїн (субстрат CYP2C9 т= 072; потужний індуктор CYP450). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фенітоїну т = 72; вориконазоl= 3;у рекомендовk= 2;но проводити ретельний контроль рівня фенітоїну у плазмі кров = 10;. Одночасногl= 6; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та фенітоїн = 91; слід уникат = 80;, якщо тільки користь не переважає ризик (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Е&= #1092;авіренз (індуктор CYP450; інгібітор т = 72; субстрат CYP3A4). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у та ефавірензу дозу вориконазоl= 3;у слід підвищ = 80;ти до 400 мг кожні 12 годин, а дозу ефавірензу R= 11; зменшити до 300 мг кожні 24 години (див. розділи «Проти = 87;оказання», «Взk= 2;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Р&= #1080;фабутин (потужний індуктор CYP450). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у та рифабути = 85;у необхідний ретельний моніторинг показників загального аналізу крові та поб= 110;чних реакцій, пов’язаних із застосуванl= 5;ям рифабутину (таких як увеїт). Одночасногl= 6; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та рифабутину = 89;лід уникати, якщ= 086; тільки користь не переважає ризик (див. ро&= #1079;діл «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Р&= #1080;тонавір (потужний індуктор CYP450; інгібітор т = 72; субстрат CYP3A4). Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та низьких доз ритонав = 10;ру (100 мг 2 рази на добу), якщо тільки кори = 89;ть для пацієнт = 72; від застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у не переважа = 08; ризик (див. розділи «Проти = 87;оказання» та «Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Е&= #1074;еролімус (субстрат CYP3A4, субстрат р-г= 083;ікопротеїн&= #1091;). Одночасне застосуванl= 5;я еверолімусm= 1; та ворикона = 79;олу не рекомендуєm= 0;ься, оскільки пе = 88;едбачаєтьс&#= 1103;, що вориконазоl= 3; спричиняє значне підвищення концентрацo= 0;ї еверолімусm= 1;. На даний час інформації щодо дозово = 75;о режиму недостатньl= 6; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Налоксегоl= 3; (субстрат CYP3A4). <= /i>О&= #1076;ночасне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та налоксег = 86;лу не рекоменд= ;ується, оскільки передбачаєm= 0;ься, що вориконазоl= 3; значно підв = 80;щує концентрацo= 0;ю налоксеголm= 1;. Дотепер недостатньl= 6; даних для надання чітких указівок що = 76;о дозування налоксеголm= 1; в такій ситуації (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

М&= #1077;тадон (субстрат CYP3A4). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і метадону та вориконазоl= 3;у рекомендовk= 2;но проводити ретельне обстеження щодо розвит = 82;у побічних реакцій та проявів токсичностo= 0;, які може спричинити метадон (включаючи подовження інтервалу QT = 89;), оскільки рівень метадону підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у. Може виникнути необхіднісm= 0;ь у зниженні дози метадону (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

О&= #1087;іати короткої ді = 11; (субстрати CYP3A4). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і опіатів кор = 86;ткої дії та вориконазоl= 3;у слід розглянути можливість зниження до = 79;и альфентаніl= 3;у, фентанілу т = 72; інших опіат = 10;в короткої ді = 11;, що подібні з= 072; структурою = 76;о альфентаніl= 3;у та метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (таких як суфентаніл) (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). Може бути необхідним частий моні = 90;оринг побічних реакцій, асоційованl= 0;х із застосуванl= 5;ям опіатів (включаючи довшу тривалість моніторингm= 1; дихальних функцій), оскільки пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і опіатів короткої ді = 11; з вориконазоl= 3;ом період напіввиведk= 7;ння альфентаніl= 3;у подовжуєтьl= 9;я в 4 рази, а також враховуючи, що відповідно до незалежн = 86; опубліковаl= 5;их даних одног = 86; дослідженнn= 3; одночасне застосуванl= 5;я фентанілу т = 72; вориконазоl= 3;у призвело до підвищення = 89;ереднього рівня AUC0-∞ фентанілу.=

Опіати тривалої ді = 11; (субстрати CYP3A4). При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і опіатів тривалої ді = 11; та ворикона = 79;олу слід розглянути можливість зниження дози оксикодону та інших опіатів тривалої ді = 11;, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (наприклад, гідрокодонm= 1;). Може бути необхідним частий моні = 90;оринг побічних реакцій, асоційованl= 0;х із застосув = 72;нням опіатів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Флуконазол (інгібітор CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4). Одночасне пероральне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та флуконазолm= 1; призводить до значущог = 86; підвищення значень Сmax та AUCτ вориконазоl= 3;у у здорових добровольцo= 0;в. Невідомо, як= 077; зниження дози та/або частоти зас = 90;осування вориконазоl= 3;у та флуконазолm= 1; забезпечил&#= 1086; б уникнення даного ефекту. При застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у безпосередl= 5;ьо після флуконазолm= 1; рекомендовk= 2;ний моніторинг побічних реакцій, асоційованl= 0;х із ворикона = 79;олом (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

В = 72;жлива інформація про допоміжні речовини<= /i>

В&= #1084;іст натрію. Кожен флако = 85; лікарськогl= 6; засобу містить 88,74 мг натрію, що слід врахов = 91;вати при застосуванl= 5;і пацієнтам, я= 082;им необхідно контролюваm= 0;и споживання натрію.

 

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В&= #1072;гітність. Не існує достатньо даних щодо застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у вагітним жінкам. Потенційниl= 1; ризик при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу для людини неві = 76;омий. Вориконазоl= 3; не слід застосовувk= 2;ти у період вагітності, за винятком випадків, ко= 083;и очікувана користь для матері перевищує потенційниl= 1; ризик для плода.

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які можуть зава = 75;ітніти, під час застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід застосовувk= 2;ти ефективні протизапліk= 6;ні засоби.

П&= #1077;ріод годування груддю. Екскреція вориконазоl= 3;у у грудне молоко не досліджуваl= 3;ася, тому годування груддю слід припинити н = 72; період терапії препаратом.

Ф&= #1077;ртильність= ;. Дослідженнn= 3; на тваринах не продемонстl= 8;ували погіршення фертильносm= 0;і у самців та самок щурів.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Вориконазl= 6;л має помірни = 81; вплив на здатність керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу може спричиняти оборотні порушення зору, включаючи нечіткість зору, змінен= 077;/посилене зорове сприйняття та/або фотоф= 086;бію. При виникне= ;нні таких симптомів п = 72;цієнтам слід уникат = 80; потенційно небезпечноo= 1; діяльності, наприклад керування транспортнl= 0;ми засобами та роботи з іншими механізмамl= 0;.

 

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Перед початком застосуванl= 5;я лікарськоk= 5;о засобу Вориконазоl= 3;-Віста АС та протягом його застосуванl= 5;я необхідно п = 88;оводити моніторинг порушень електролітl= 5;ого балансу, таких як гіпокаліємo= 0;я, гіпомагнієl= 4;ія та гіпокальціn= 8;мія, та за необхі= 076;ності провести їх корекцію (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рекомендоk= 4;ано вводити лікарський засіб Ворик = 86;назол-Віста АС із максимальнl= 6;ю швидкістю 3 мг/кг/годин= 091; протягом 1–3 годин.

Лікm= 1;вання

Дорослo= 0;. Для досягнення = 74; перший день концентрацo= 0;й у плазмі крові, близьких до рівноважниm= 3;, терапію л&= #1110;карським засобом с = 83;ід розпочинатl= 0; з відповідноk= 5;о режиму нава = 85;тажувальни&#= 1093; доз перорально або внутріш = 85;ьовенно. З огляду на високу біодоступнo= 0;сть вориконазl= 6;лу при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і (96 %), за наявноl= 9;ті клінічних показань можна змінювати шлях його введення з внутрішньоk= 4;енного на пероральниl= 1; і навпаки. Детальні рекомендацo= 0;ї щодо дозування наведені в таблиці 7.

Т&= #1072;блиця 7

Схема застl= 6;сування

Внутрішньо= ;венно

Перора&= #1083;ьно

Пацієнти з масою тіла 40 кг або більше*

Пацієнти з масою тіла менше 40 кг*

&= #1053;авантажува= ;льні дози

(протягом перших 24 годин лікування)

6 мг/кг кожні

12 годин=

400 мг кожні 12 годин

200 мг кожні 12 годин

&= #1055;ідтримуючі дози

(через 24 години після початку лікування)

4 мг/кг

2 рази на добу

200 мг 2 рази на добу

100 мг 2 рази на добу

* У тому числі для пацієнтів віком від 15 років.

&nb= sp;

Тривалістn= 0; лікування.= Тривалість лікування має бути якомога кор = 86;тшою, залежно від клінічної т = 72; мікологічнl= 6;ї відповіді пацієнта. У разі необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у понад 180 днів (6 місяців) слід провести ре = 90;ельну оцінку співвідношk= 7;ння користі та р= 080;зику (див. розділи «Фарl= 4;акодинамік= 072;» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Корk= 7;кція дози для дор= 086;слих. Якщо пацієнти не здатні переносити внутрішньоk= 4;енне застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у в дозі 4 мг/кг 2 рази на добу, слід зменшити до = 79;у до 3 мг/кг 2 рази на добу.

Якщо у пацієнта адекватна відповідь н = 72; лікування відсутня, підтримуючm= 1; дозу можна з= 073;ільшити до 300 мг 2 рази на добу перорально. Пацієнтам і = 79; масою тіла менше 40 кг дозу вориконазоl= 3;у можна збільшити д = 86; 150 мг 2 рази на добу перора = 83;ьно.

Пацієнтам із непереносиl= 4;істю застосуванl= 5;я збільшених доз вориконазоl= 3;у слід поступ = 86;во зменшувати дозу на 50 мг до досягнення підтримуючl= 6;ї дози 200 мг 2 рази на доб= 091; перорально (чи 100 мг 2 рази на добу перо= 088;ально пацієнтам і = 79; масою тіла менше ніж 40 к&#= 1075;).

У разі появи побічних реакцій, пов’язаних = 10;з лікуванням, слід розглянути можливість припинити застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та розпочат = 80; застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них протигрибкl= 6;вих засобів (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» та «Побічні реакції»). П&= #1110;дбір дози при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з іншими лікарськимl= 0; засобами. Одночасно з вориконазоl= 3;ом можна застосовувk= 2;ти рифабутин або фенітої = 85; за умови підвищення підтримуючl= 6;ї дози вориконазоl= 3;у до 5 мг/кг 2 разl= 0; на добу внут= 088;ішньовенно (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).=

Одночасно = 79; вориконазоl= 3;ом можна застосовувk= 2;ти ефавіренз з = 72; умови підвищення підтримуючl= 6;ї дози вориконазоl= 3;у до 400 мг кожні 12 годин та зниження дози ефавірензу на 50 %, тобто до 300 мг 1 раз на добу. Після відміни вориконазоl= 3;у слід застосовувk= 2;ти початкову дозу ефавір = 77;нзу (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнти літнього віку. Немає необхідносm= 0;і в корекції дози пацієн = 90;ам літнього віку (див. розділ «Фармакокі= ;нетика»).

Порушення функції нирок. У пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю від помірного д = 86; тяжкого ступеня (клі= 088;енс креатиніну <= 50 мл/хв) відбуваєтьl= 9;я накопиченнn= 3; натрію β‑циl= 2;лодекстрин= 091; сульфобутиl= 3;ового ефіру. Таким пацієнтам слід застосовувk= 2;ти вориконазоl= 3; перорально, за винятком коли корист = 00; від застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у внутрішньоk= 4;енно перевищує ризики. Таки= 084; пацієнтам необхідно проводити ретельний моніторинг рівня креатиніну = 74; сироватці крові. При його підвищенні слід розгля = 85;ути доцільністn= 0; зміни шляху застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у на пероральниl= 1; (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>Фарма = 82;окінетика»).=

Кліренс вориконазоl= 3;у при гемодіалізo= 0; становить 121 мл/хв. Кількість вориконазоl= 3;у, що виводить = 89;я протягом сеансу гемодіалізm= 1; тривалістю 4 години, недостатня для виникне = 85;ня необхідносm= 0;і в корекції дози ворико = 85;азолу.

Кліренс натрію β-циклодексm= 0;рину сульфобутиl= 3;ового ефіру при гемодіалізo= 0; становить 55 мл/хв.

Порушення функції печінки. Пацієнтам і = 79; цирозом печінки легкого та п= 086;мірного ступеня тяжкості (клас А або В за класифік = 72;цією Чайлда-П’ю) рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти звичайні режими навантажувk= 2;льних доз, при цьому підтримуючm= 1; дозу необхідно з = 84;еншити вдвічі (див. розділ «Фармакокі= ;нетика»).

Дослідженl= 5;я застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у пацієнтам і = 79; тяжким хронічним цирозом печ = 10;нки (клас С за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) н&#= 1077; проводили. Інформація щодо безпек = 80; вориконазоl= 3;у при застосуванl= 5;і пацієнтам і = 79; відхиленняl= 4;и у результатаm= 3; печінкових проб (АСТ, АЛТ, лужна фосфатаза т = 72; загальний білірубін, щ= 086; більше ніж у 5 разів перевищуютn= 0; верхню межу норми) обмежена. Застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у асоціювалоl= 9;я із підвищенняl= 4; рівня показ = 85;иків функції печінки та клінічними ознаками ураження печінки, такими як жо= 074;тяниця, тому застосовувk= 2;ти препарат пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки тяж = 82;ого ступеня слі = 76; лише тоді, коли очікувана користь переважає потенційниl= 1; ризик. Слід здійснюватl= 0; ретельний нагляд за пацієнтами із тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки щод = 86; розвитку токсичних ефектів лікарськогl= 6; засобу (див. розділ «Побічні реакції»).

Метод застосуванl= 5;я

Перед застосуванl= 5;ям у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії препарат слід відновити т = 72; розвести. Лікарський засіб Вориконазоl= 3;-Віста АС не призначениl= 1; для болюсного введення.=

Для отримання 20 мл прозорог = 86; концентратm= 1;, що містить 10 мг/мл вориконазоl= 3;у, порошок слі = 76; розчинити у 19 мл води для ін’єкцій аб = 86; у 19 мл розчину натрію хлориду 9 мг/м&= #1083; (0,9 %) для інфузій. Не слід використовm= 1;вати флакон із лікарським засобом Вориконазоl= 3;-Віста АС, якщо розчинник н = 77; всмоктуєтьl= 9;я у флакон під силою вакууму. Рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати стандартниl= 1; (не автомати= 095;ний) шприц місткістю 20 мл для забезпеченl= 5;я внесення точного об’єму (19 мл) води для ін’= 108;кцій або розчину натрію хлориду для інфузій 9 мг/мл (0,9 %).

Лікарськиl= 1; засіб призначениl= 1; лише для одн= 086;разового використанl= 5;я; застосовувk= 2;ти можна тільк = 80; прозорий розчин, вільний від = 084;еханічних домішок.

Для одержа = 85;ня розчину, придатного для інфузії, необхідний об’єм одержаного після розчинення концентратm= 1; слід додати до сумісног = 86; із препаратом рекомендовk= 2;ного розчину для інфузій (детальна інформація наведена ни = 78;че) для одержання розчину вориконазоl= 3;у із концентрацo= 0;єю 0,5–5 мг/мл.

Табl= 3;иця 8

Необхі= дні об’єми концентратm= 1; В&= #1086;риконазол-h= 2;іста АС (10 м&#= 1075;/мл)

Маса тіла (кг)

Об’єм концентрат&#= 1091; вориконаз&#= 1086;лу (10 мг/м = 83;), необхідний для одержання:

дози 3 мг/кг (кількість флаконів)

дози 4 мг/кг (кількість флаконів)

дози 6 мг/кг (кільк= ;ість флаконів)

дози 8 мг/кг (кількість флаконів)

дози 9 мг/кг (кількість флаконів)

10

̵= 1;

4,0&n= bsp;мл (1)

̵= 1;

8,0&n= bsp;мл (1)

9,0&n= bsp;мл (1)

15

̵= 1;

6,0&n= bsp;мл (1)

̵= 1;

12,0&= nbsp;мл (1)

13,5&= nbsp;мл (1)

20

̵= 1;

8,0&n= bsp;мл (1)

̵= 1;

16,0&= nbsp;мл (1)

18,0&= nbsp;мл (1)

25

̵= 1;

10,0&= nbsp;мл (1)

̵= 1;

20,0&= nbsp;мл (1)

22,5&= nbsp;мл (1)

30

9,0&n= bsp;мл (1)

12,0&= nbsp;мл (1)

18,0&= nbsp;мл (1)

24,0&= nbsp;мл (2)

27,0&= nbsp;мл (2)

35

10,5&= nbsp;мл (1)

14,0&= nbsp;мл (1)

21,0&= nbsp;мл (2)

28,0&= nbsp;мл (2)

31,5&= nbsp;мл (2)

40

12,0&= nbsp;мл (1)

16,0&= nbsp;мл (1)

24,0&= nbsp;мл (2)

32,0&= nbsp;мл (2)

36,0 мл (2)

45

13,5&= nbsp;мл (1)

18,0&= nbsp;мл (1)

27,0&= nbsp;мл (2)

36,0&= nbsp;мл (2)

40,5&= nbsp;мл (3)

50

15,0&= nbsp;мл (1)

20,0&= nbsp;мл (1)

30,0&= nbsp;мл (2)

40,0&= nbsp;мл (2)

45,0&= nbsp;мл (3)

55

16,5&= nbsp;мл (1)

22,0&= nbsp;мл (2)

33,0&= nbsp;мл (2)

44,0 мл (3)

49,5 мл (3)

60

18,0&= nbsp;мл (1)

24,0&= nbsp;мл (2)

36,0&= nbsp;мл (2)

48,0 мл (3)

54,0 мл (3)

65

19,5&= nbsp;мл (1)

26,0&= nbsp;мл (2)

39,0&= nbsp;мл (2)

52,0 мл (3)

58,5 мл= ; (3)

70

21,0&= nbsp;мл (2)

28,0&= nbsp;мл (2)

42,0&= nbsp;мл (3)

–

–

75

22,5&= nbsp;мл (2)

30,0&= nbsp;мл (2)

45,0&= nbsp;мл (3)

̵= 1;

̵= 1;

80

24,0&= nbsp;мл (2)

32,0&= nbsp;мл (2)

48,0&= nbsp;мл (3)

̵= 1;

̵= 1;

85

25,5&= nbsp;мл (2)

34,0&= nbsp;мл (2)

51,0&= nbsp;мл (3)

̵= 1;

̵= 1;

90

27,0&= nbsp;мл (2)

36,0&= nbsp;мл (2)

54,0&= nbsp;мл (3)

̵= 1;

̵= 1;

95

28,5&= nbsp;мл (2)

38,0&= nbsp;мл (2)

57,0&= nbsp;мл (3)

̵= 1;

̵= 1;

100

30,0&= nbsp;мл (2)

40,0&= nbsp;мл (2)

60,0&= nbsp;мл (3)

̵= 1;

̵= 1;

Відновленl= 0;й розчин може бути розведений:

– 9 мг/мл (0,9 %) розчином натрію хлориду для ін’єкцій;

– складним розчином натрію лактату для внутрішньоk= 4;енних інфузій;

– 5 % розчином глюкози та розчин= 086;м Рінгера лактату для внутрішньоk= 4;енних інфузій;=

– 5 % розчином глюкози та 0,45 % розчином натрію хлор = 80;ду для внутрішньоk= 4;енних інфузій;

– 5 % розчином глюкози для внутрішньоk= 4;енних інфузій;

– 5 % розчином глюкози у 20 мЕкв калію хлориду для внутрішньоk= 4;енних інфузій;

– 0,45&nbs= p;% розчином натрію хлориду для внутрішньоk= 4;енних інфузій;

– 5 % розчином глюкози та 0,9 % розчином натрію хлор = 80;ду для внутрішньоk= 4;енних інфузій.

Сумісністn= 0; вориконазоl= 3;у з іншими розчинникаl= 4;и невідома.=

Будь-які залишки невикористk= 2;ного розчину слі = 76; утилізуват&= #1080; відповідно до місцевих вимог.

Інфо&= #1088;мація щодо застосуванl= 5;я лікарськоk= 5;о засобу д = 83;я профілактиl= 2;и наведена нижче. Профілакти= 082;а у дорослих і дітей

Профілактl= 0;ку потрібно почати в ден= 100; трансплантk= 2;ції; її тривалість може становити д = 86; 100 днів. Профілактиl= 2;а повинна бут = 80; якомога коротшою залежно від ризику розвитку інвазивних грибкових інфекцій, як= 110; визначаютьl= 9;я за ознаками нейтропеніo= 1; або імуносупреl= 9;ії. Продовженнn= 3; профілактиl= 2;и до 180 днів після транс = 87;лантації можливо лиш = 77; у разі триваючої і = 84;уносупресі&#= 1111; або реакції «транспланm= 0;ат проти хазяїна». = Дозування. Р = 77;комендован&#= 1080;й режим дозування з метою профі = 83;актики такий самий, як при лікуванні у відповідниm= 3; вікових групах (див. таблиці 4 і 5).=

Три= ;валість профілактиl= 2;и. Б = 77;зпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у протягом більше ніж 180 днів не були належним чином вивчені в клінічних випробуванl= 5;ях. Застосуваl= 5;ня вориконазоl= 3;у для профіла = 82;тики протягом більше ніж 180 днів (6 місяців) вим= 072;гає ретельної оцінки співвідношk= 7;ння користі та ризику.=

Наст&= #1091;пна інформація = 85;алежить як до лікування, так і до профілактиl= 2;и

Коригуванl= 5;я дози. Корl= 0;гування дози у разі недостатньl= 6;ї ефективносm= 0;і або розвитк = 91; пов’язаних = 79; лікуванням побічних реакцій не рекомендуєm= 0;ься при застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у з метою проф= 110;лактики.

 

Діти.

Вориконазl= 6;л застосовуюm= 0;ь дітям віком від 2 років. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у дітям віком до 2 років не встановленo= 0;.

Інформаціn= 3; щодо застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у з метою профілактиl= 2;и дітям наведена ви = 97;е. Діти віком 2‑= ;12 років та діт= 080; віком 12‑14 рокі= ;в із масою тіл= 072; < 50 кг

Рекомендуn= 8;ться така схема лікування:=

Табl= 3;иця 9

Схе= 084;а застосуван= 085;я

Вну= 090;рішньовенн&= #1086;

Пер= 086;рально

Нав= 072;нтажувальн&= #1072; доза

(про&#= 1090;ягом перших 24 годин)

9 мг/кг кожні 12 годин

Не рекомендує= 090;ься

Під= 090;римуюча доза

(піс&#= 1083;я перших 24 годин)

8 мг/к= г 2 рази на добу= ;

9 мг/кг 2 рази нk= 2; добу (максимальн&#= 1072; доза станов&#= 1080;ть 350 мг 2 рази на добу)

Рекомендуn= 8;ться розпочинатl= 0; терапію із в= 085;утрішньове&= #1085;ного застосуванl= 5;я, а можливіст = 00; застосовувk= 2;ти препарат перорально = 89;лід розглянути лише після досягнення значущого клінічного покращення стану. Слід відзначити, що внутрішньоk= 4;енна доза 8 мг/кг забезпечитn= 0; експозицію вориконазоl= 3;у приблизно у 2 рази більшу за експозицію при застосу = 74;анні дози 9 мг/кг перорально.

Дітям віко = 84; 12‑14 років із масою тіла ≥ 50 кг та віком 15‑17 років незалежно від маси тіл= 072; слід застосовувk= 2;ти такі ж самі дози ворико = 85;азолу, як і для дорослих.=

Підбір доз = 80; дітям віком 2&#= 8209;12 років та дітям віком 12&= #8209;14 років із масою тіла < = 50 кг Якщо в= 110;дповідь пацієнта на лікування н = 77;достатня, дозу вориконазоl= 3;у внутрішньоk= 4;енно можна збільшуватl= 0; по 1 мг/кг. Якщо пацієнт не переносить лікування, д= 086;зу вориконазоl= 3;у внутрішньоk= 4;енно необхідно знижувати п = 86; 1 мг/кг.

Застосуваl= 5;ня вориконазоl= 3;у пацієнтам в = 10;ком 2‑12 років із нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю не досліджуваl= 3;и (див. розділи <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>«Фарм = 72;кокінетика&r= aquo; та «Побіч = 85;і реакції»).

 

Пере&= #1076;озування.<= /span>

С&= #1080;мптоми. Повідомлялl= 6;ся про 3 випадки ненавмисноk= 5;о передозуваl= 5;ня. Усі ці випадки спостерігаl= 3;ися у дітей при внутрішньоk= 4;енному введенні лікарськогl= 6; засобу в дозах, які до 5 разів перев = 80;щували рекомендовk= 2;ну. Єдиною побічною ре = 72;кцією, про яку повідомлялl= 6;ся, була фотофо = 73;ія тривалістю 10 хвилин. Антидот до вориконазоl= 3;у невідомий. Кліренс вор= ;иконазолу при гемодіалізo= 0; становить 121 мл/хв. Кліренс нат = 88;ію β‑циклодекс= ;трину сульфобутиl= 3;ового ефіру при гемодіалізo= 0; становить 55 мл/хв. = 51;ікування. i= 5;ри передозуваl= 5;ні гемодіаліз може сприят = 80; виведенню вориконазоl= 3;у та натрію β-ц= 080;клодекстри&= #1085;у сульфобутиl= 3;ового ефіру з орга= 085;ізму.

 

Побі&= #1095;ні реакції.

Профіль безпеки вориконазоl= 3;у в дорослих ґ= 088;унтується на інформац = 10;ї з інтегрованl= 6;ї бази даних з безпеки, що охоплює більше 2000 осіб (включаючи 1603 дорослих пацієнти, як= 110; брали участ = 00; у терапевтичl= 5;их дослідженнn= 3;х) та ще 270 дорослих пацієнтів і = 79; досліджень профілактиl= 2;и. Ця група пац= 110;єнтів є достатньо різноманітl= 5;ою і включає пацієнтів з = 10; злоякіснимl= 0; захворюванl= 5;ями крові, ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; кандидозом стравоходу та рефрактернl= 0;ми грибковими інфекціями, пацієнтів без нейтроп = 77;нії з кандидемієn= 2; або аспергільоk= 9;ом та здорових добровольцo= 0;в.

До найпоширенo= 0;ших побічних реакцій, про які повідомлялl= 6;ся, належали по = 75;іршання зору, пірексія, висипання, блювання, нудота, діарея, головний біль, периферичнo= 0; набряки, відхилення від норми результатіk= 4; печінкових проб, порушення дихання та біль у животі. Загалом побічні реакції за с= 074;оїм ступенем тяжкості були від легкого до помірного. Аналіз дани = 93; з безпеки не продемонстl= 8;ував жодних клінічно значущих ві = 76;мінностей залежно від віку, раси або статі.

Оскільl= 2;и більшість досліджень були відкри = 90;ими, нижче зазначено всі побічні реакції, що м&#= 1086;жуть мати причинно-на = 89;лідковий зв’язок із застосуванl= 5;ям вориконазl= 6;лу. Побічні реакції визначені н = 72; основі об’є = 76;наних даних щодо 1873 дорослих пацієнтів, я= 082;і брали участ = 00; у терапевтичl= 5;их дослідженнn= 3;х (1603) і дослідженнn= 3;х профілактиl= 2;и (270). Побічні реакції наведені за системами і класами органів та з= 072; частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 та &l= t; 1/10), нечасто (≥ 1/1000 та < 1/100), рідко (≥ 1/10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (неможливо оцінити, баз= 091;ючись на наявній інформації). У межах кожної груп = 80; побічні реа = 82;ції представлеl= 5;і в порядку зниження їх ступеня тяжкості.=

Інфекції тk= 2; інвазії.

Часто: синусит.

Нечасто: псевдомембl= 8;анозний коліт.

= Доброякіснo= 0;, злоякісні т = 72; невстановлk= 7;ні новоутвореl= 5;ня (включаючи кісти та поліпи). Ч&= #1072;стота невідома: плоскоклітl= 0;нна карцинома*.

= З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи.

Ч&= #1072;сто: агранулоциm= 0;оз1, панцитопенo= 0;я, тромбоцитоl= 7;енія2, лейкопенія, анемія.

Н&= #1077;часто: недостатніl= 9;ть кісткового мозку, лімфа= 076;енопатія, еозинофіліn= 3;.

Р&= #1110;дко: синдром дисеміноваl= 5;ого внутрішньоl= 9;удинного згортання крові.

З боку імунної системи.

Н&= #1077;часто: гіперчутлиk= 4;ість.

Р&= #1110;дко: анафілактоo= 1;дні реакції.

З боку ендокринноo= 1; системи.

Н&= #1077;часто: недостатніl= 9;ть наднирковиm= 3; залоз, гіпотиреоз.

Р&= #1110;дко: гіпертиреоk= 9;.

Розлади метаболізмm= 1; та харчування.

= Дуже часто: периферичнo= 0; набряки.

= Часто: гіпоглікемo= 0;я, гіпокаліємo= 0;я, гіпонатрієl= 4;ія.

З боку психіки.

Ч&= #1072;сто: депресія, галюцинаціo= 1;, тривога, без= 089;оння, ажитація, сплутаністn= 0; свідомості.

З боку нервової системи.

Д&= #1091;же часто: головний біль.

Ч&= #1072;сто: судоми, синкопе, тре= 084;ор, гіпертонія= 3, парестезія, сонливість, запаморочеl= 5;ня.

Н&= #1077;часто: набряк головного мозку, енцефалопаm= 0;ія4, екстрапіраl= 4;ідні розлади5, периферичнk= 2; невропатія, атаксія, гіпестезія, дисгевзія.=

Р&= #1110;дко: печінкова енцефалопаm= 0;ія, синдром Гій = 08;на–Барре, ністагм.

З боку органів зор = 91;.

Д&= #1091;же часто: погіршання зору6.

Ч&= #1072;сто: крововиливl= 0; в сітківку.

Н&= #1077;часто: розлади з боку зорового нерва7, набряк диск = 72; зорового нерва8, окулогірниl= 1; криз, диплопія, склерит, блефарит.=

Р&= #1110;дко: атрофія зорового нерва, помутніння = 88;огівки.

З боку орга = 85;ів слуху та вестибулярl= 5;ої системи.

Н&= #1077;часто: зниження слуху, вертиго, шум у вухах.

З боку серц = 03;.

= Часто: надшлуноч&#= 1082;ова аритмія, тахікардія, брадикардіn= 3;.

Н&= #1077;часто: фібриляція шлуночків, шлуночкова екстрасистl= 6;лія, шлуночкова тахікардія, = 087;одовження інтервалу QT на електрокарk= 6;іограмі, надшлуночкl= 6;ва тахікардія. Рідко: шлунl= 6;чкова тахікардія = 90;ипу пірует, повн= 072; атріовентрl= 0;кулярна блокада, блокада ніжки пучка Гіса, вузловий ри = 90;м.

З боку суди = 85;.

Ч&= #1072;сто: артеріальнk= 2; гіпотензія, флебіт.

Н&= #1077;часто: тромбофлебo= 0;т, лімфангіт.=

З боку респіраторl= 5;ої системи, грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я.

= Дуже часто: утруднене дихання9.

Ч&= #1072;сто: гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром, набряк легенів.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Д&= #1091;же часто: діарея, блювання, біль у животі, нудо= 090;а.

Ч&= #1072;сто: хейліт, диспепсія, запор, гінгівіт.=

Н&= #1077;часто: перитоніт, панкреатит, набряк язик = 72;, дуоденіт, гастроентеl= 8;ит, глосит.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи.

= Дуже часто: відхилення від норми результатіk= 4; печінкових проб.

Ч&= #1072;сто: жовтяниця, холестатичl= 5;а жовтяниця, г= 077;патит10.

Н&= #1077;часто: печінкова недостатніl= 9;ть, гепатомегаl= 3;ія, холецистит, жовчнокам’n= 3;на хвороба. З бl= 6;ку шкіри та підшкірної тканини.

Д&= #1091;же часто: висипання.=

Ч&= #1072;сто: ексфоліатиk= 4;ний дерматит, алопеція, ма= 082;улопапульо&= #1079;ні висипання, свербіж, ери= 090;ема.

Н&= #1077;часто: синдром Стівенса-Дж = 86;нсона8, фототоксичl= 5;ість, пурпура, кропив’янкk= 2;, алергічний дерматит, папульозні висипання, м= 072;кульозні висипання, екзема.

Ріk= 6;ко: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз8, медикаментl= 6;зна реакція з еоз= ;инофілією і сис = 90;емними проявами (DRESS)8, ангіоневроm= 0;ичний набряк, актинічний кератоз*, псевдопорфo= 0;рія, мультиформl= 5;а еритема, псоріаз, токсидерміn= 3;.

Ч = 72;стота невідома: шкірний червоний вовчак*, веснянки*, лентиго*.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини.

Ч&= #1072;сто: біль у спині.

Н&= #1077;часто: артрит.

Ч&= #1072;стота невідома: періостит*.

З боку ниро = 82; та сечовивіднl= 0;х шляхів

Ч&= #1072;сто: гостра ниркова недостатніl= 9;ть, гематурія.=

Н&= #1077;часто: некроз ниркових канальців, протеїнуріn= 3;, нефрит.

Загальні розлади та реакції у місці введе = 85;ня

Д&= #1091;же часто: пірексія.=

Ч&= #1072;сто: біль у грудях, набряк обли = 95;чя11, астенія, озноб.

Н&= #1077;часто: реакція в місці введення, грипоподібl= 5;і захворюванl= 5;я.

Лабораторн= ;і показники.=

Ч&= #1072;сто: підвищення рівня креатиніну = 74; крові.

Н&= #1077;часто: підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня холестеринm= 1; в крові.

* Побічні реакції, вия= 074;лені після виход = 91; вориконазоl= 3;у на ринок.

1 В&= #1082;лючаючи фебрильну нейтропеніn= 2; та нейтропе = 85;ію.

2= Включаючи імунну тромбоцитоl= 7;енічну пурпуру.

3= Включаючи ригідність потиличних м’язів і тетанію.

4= Включаючи гіпоксично- = 10;шемічну енцефалопаm= 0;ію та метаболічнm= 1; енцефалопаm= 0;ію.

5= Включаючи акатизію та паркінсоніk= 9;м.

6= Див. пункт «Погіршаннn= 3; зору» в розділі «По = 73;ічні реакції».=

7= Після виход = 91; вориконазоl= 3;у на ринок повідомлялl= 6;ся про тривали = 81; неврит зорового не = 88;ва (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

8= Див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

9= Включаючи задишку, у тому числі задишку при фізичному навантаженl= 5;і.

10 Включаючи медикаментl= 6;зне ураження печінки, токсичний гепатит, ураження клітин печі = 85;ки та гепатотоксl= 0;чність.

11 Включаючи набряк навколо оче = 81;, набряк губ і набряк рота.

&nb= sp;

Погіршання зору. У процесі клінічних т = 72; терапевтичl= 5;их досліджень дуже часто спостерігаl= 3;ося погіршання зору (зокрем= 072; нечіткість зору, фотофо= 073;ія, хлоропсія, хроматопсіn= 3;, кольорова с = 83;іпота, ціанопсія, розлади з боку органі = 74; зору, наявність у полі зору райдужних кіл гало, нічна сліпота, осц= 080;лопсія, фотопсія, мерехтлива скотома, зни= 078;ення гостроти зору, зорова яскравість, випадіння поля зору, плаваючі помутніння склистого тіла та ксантопсія), пов’язане і = 79; застосуванl= 5;ям вориконазоl= 3;у. Таке погіршання зору мало тимчасовий = 10; повністю оборотний х = 72;рактер та в більшості випадків спонтанно з = 85;икало протягом 60 хвилин; клінічно значущих довготриваl= 3;их реакцій з боку зору не спостерігаl= 3;ося. Після багаторазоk= 4;ого застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у повідомлялl= 6;ся про послабленнn= 3; симптомів. Випадки погіршання зору в цілом= 091; були легким = 80;, рідко призводили до відміни вориконазоl= 3;у та не асоціювалиl= 9;я з тривалими остаточнимl= 0; реакціями. Погіршання зору може бути пов’язане з високою концентрацo= 0;єю у плазмі крові та/або дозою ворик = 86;назолу.

Механізм виникнення розладів зору невідо = 84;ий, хоча, найвірогідl= 5;іше, препарат впливає на сітківку. Застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у спричиняло зниження амплітуди хвиль на еле= 082;троретиног&= #1088;амі під час клінічного = 76;ослідження впливу вориконазоl= 3;у на функцію сітківки за = 091;частю здорових добровольцo= 0;в. Електроретl= 0;нографія вимірює електричні потенціали сітківки ок = 72;. Зміни на електроретl= 0;нограмі не прогресуваl= 3;и протягом 29 днів терапі = 11; та повністю зникали після відміни вориконазоl= 3;у.

Після виходу вориконазоl= 3;у на ринок повідомляl= 3;ося про тривалі побічні реакції з боку органі = 74; зору (див. розділ «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я»).

Реакції з боку шкіри. У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3; у процесі клінічних досліджень, дуже часто спостерігаl= 3;ися реакції з боку шкір = 80;, але такі пацієнти одночасно застосовувk= 2;ли багато інши = 93; лікарських засобів для лікування основного тяжкого захворюванl= 5;я. Більшість випадків висипань були легким = 80; або помірними з = 72; ступенем тяжкості. Пі= 076; час застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у виникали тяжкі шкірн = 10; реакції, включаючи с = 80;ндром Стівенса–Дk= 8;онсона (нечасто), токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (рідко), медикам= ;ентозну реакцію з ео= 079;инофілією і сис = 90;емними проявами (DRESS) (рідко) та мультиформl= 5;у еритему (рідко) (див. ро= ;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

При розвитку висипань слід ретель = 85;о спостерігаm= 0;и за станом пацієнта, а у разі прогресуваl= 5;ня уражень застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у слід припинити. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку серйозних р = 77;акцій фоточутливl= 6;сті, таких як веснянки, ле= 085;тиго та актинічний кератоз, особливо пр = 86;тягом тривалого застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у (див. розділ «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я»).

Зафіксоваl= 5;о випадки плоскоклітl= 0;нної карциноми шкіри у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3; впродовж тривалого часу, механі= 079;м цього явища дотепер не встановленl= 0;й (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ф&= #1091;нкціональн= ;і проби печінки. П&= #1088;и застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у в процесі кл= 110;нічної програми загальна частота вип = 72;дків підвищення = 91; > 3 рази від верхньої ме = 78;і норми (не обов’язковl= 6; вважалося побічною реакцією) рівня трансамінаk= 9; становила 18,0 % (319/1768) у дорослих і 25,8 % (73/283) у дітей, які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3; з метою терапії та профілактиl= 2;и. Відхилення від норми показників = 92;ункції печінки мож = 77; бути пов’язано з високою плазмовою концентрацo= 0;єю та/або дозою вориконазоl= 3;у. Більшість відхилень від норми показників функції печінки зникали під час подальшого застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у без корекці = 11; його дози аб= 086; після корекції дози, включаючи в = 10;дміну лікарськогl= 6; засобу. У пацієнтів з іншими тяжкими основними захворюванl= 5;ями застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у було пов’язане з випадками с = 77;рйозних гепатотоксl= 0;чних реакцій. Так= 110; реакції включали жовтяницю, гепатит і пе= 095;інкову недостатніl= 9;ть із летальни = 84; наслідком (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Р&= #1077;акції, пов’язані і = 79; введенням лікарськогl= 6; засобу шляхом інфузії. П&= #1086;відомлялос= ;я про розвито = 82; реакцій ана = 92;ілактоїдно&#= 1075;о типу, включаючи припливи, га= 088;ячку, підвищене потовиділеl= 5;ня, тахікардію, відчуття стиснення з = 72; грудниною, диспное, непритомніl= 9;ть, нудоту, свербіж та висипання. Симптоми виникали одразу післ = 03; початку інфузії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Профілактl= 0;ка. У відкритому порівняльнl= 6;му багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у та ітраконазоl= 3;у з метою первинної п = 88;офілактики у дорослих т= 072; підлітків, щ= 086; є реципієнт = 72;ми алогенної трансплантk= 2;ції стовбуровиm= 3; гемопоетичl= 5;их клітин, без попередньо підтверджеl= 5;ої або підозрюванl= 6;ї інвазивної грибкової і = 85;фекції повне припинення застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у у зв’язку з побічними реакціями спостерігаl= 3;ося у 39,3 % пацієнтів порівняно з 39,6 % пацієнтів у групі прийому ітраконазоl= 3;у. Пов’язані з лікуванням побічні реакції з бо= 082;у печінки призвели до повного припинення застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого препарату у 50 пацієнтів (21,4 = %), які отримували вориконазоl= 3;, і у 18 пацієнтів (7,1 %), які отримували = 10;траконазол.<= o:p>

Д&= #1110;ти. Безпеку застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у вивчали за участю 288 дітей віком 2&#= 8209;12 років (169) та віком від 12 до= 18 років (119), які застосовувk= 2;ли вориконазоl= 3; для профілактиl= 2;и (183) та терапії (105) у процесі клінічних досліджень. = 041;езпеку застосуванl= 5;я вориконазоl= 3;у також вивчали з участю 158 дітей віком від 2 до 12 рокіk= 4; у рамках благодійно- = 76;ослідницьк&#= 1080;х програм. У цілому проф = 10;ль безпеки вориконазоl= 3;у в дітей був аналогічниl= 4; такому в дорослих. Однак спост= ;ерігалася тенденція, пов’язана з частішим ви = 03;вленням підвищення рівня печінкових ферментів у дітей порівняно з дорослими (частота підвищення рівня трансамінаk= 9; у дітей стан= 086;вила 14,2 % порівняно з 5,3 % у дорослих), зафіксованk= 2; у клінічних дослідженнn= 3;х як побічна реакція. Постмаркетl= 0;нговий досвід вказ = 91;є на те, що у дітей частота розвитку побічних реакцій з боку шкіри (особливо еритема) мож= 077; бути дещо вищою порівняно з дорослими. У 22 пацієнтів віком до 2 років при застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у в рамках благодійно- = 76;ослідницьк&#= 1086;ї програми повідомлялl= 6;ся про такі побічні реакції, причинно-на = 89;лідковий зв’язок яки = 93; із вориконазоl= 3;ом не може бути виключений: реакції фоточутливl= 6;сті (1), аритмія (1), панкреатит (1), підвищення рівня білір = 91;біну в крові (1), підвищення рівня печінкових ферментів (1), висипання (1) та набряк диска зорового нерва (1). Також повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; панкреатитm= 1; у дітей при застосуванl= 5;і вориконазоl= 3;у в постмарке = 90;инговий період. Повідомле= ння про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомлеl= 5;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним пр = 77;дставникам слід повідомлятl= 0; про усі випа= 076;ки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу до Державного експертногl= 6; центру МОЗ України за п= 086;силанням: https://aisf.dec.gov.ua

 

Т = 77;рмін придатностo= 0;. 2 роки.

Х = 10;мічна і фізична стабільнісm= 0;ь відновленоk= 5;о та розчиненогl= 6; продукту була продемонстl= 8;ована протягом 72 годин при кі= 084;натній температурo= 0; та при температурo= 0; 2‑8 °С. З мікробіолоk= 5;ічної точки зору (після розве= 076;ення і розчиненн = 03;) продукт необхідно використатl= 0; негайно. Якщ= 086; розчин не використанl= 0;й відразу, зазвичай термін зберігання не повинен перевищуваm= 0;и 24 години при 2‑= ;8 °C (у холодильниl= 2;у), якщо відновленнn= 3; і розведенн = 03; не проводилосn= 3; у контрольовk= 2;них та валідованиm= 3; асептичних умовах.

 =

Умов&= #1080; зберігання.

З = 73;ерігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

З = 73;ерігати при температурo= 0; не вище 30 °С, в захищеному від світла місці в оригінальнo= 0;й упаковці.=

 =

Н = 77;сумісність.<= o:p>

Інфузію лікарськогl= 6; засобу не можна здійс = 85;ювати одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами дл = 03; внутрішньоk= 4;енного введення, ви= 082;ористовуюч&= #1080; спільну крапельницn= 2; або канюлю. Після закін= ;чення інфузії лікарськогl= 6; засобу крапельницn= 2; можна використатl= 0; для внутрішньоk= 4;енного введення інших лікарських засобів.

Препарати крові та короткочасl= 5;і інфузії кон = 94;ентрованих розчинів електролітo= 0;в: електролітl= 5;і розлади, так= 110; як гіпокаліємo= 0;я, гіпомагнієl= 4;ія та гіпокаль = 94;іємія, слід скоректуваm= 0;и до початку терапії вориконазоl= 3;ом. Вориконазоl= 3; не слід застосовувk= 2;ти одночасно з будь-яким пр= 077;паратом крові або з будь-якою короткочасl= 5;ою інфузією концентровk= 2;них розчинів ел = 77;ктролітів, навіть якщо інфузія обо = 93; розчинів здійснюєтьl= 9;я через окрем = 10; крапельницo= 0;.

Повне парентералn= 0;не харчування (ППХ): ППХ не слід припиняти при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу, але слід здійснюватl= 0; через окрем = 10; крапельницo= 0;. При інфузії через багат = 86;канальний катетер ППХ слід здійснюватl= 0; через окремий пор = 90;, а не через порт, через який здійснюєтьl= 9;я інфузія лікарськогl= 6; засобу. Препарат не = 084;ожна розводити 4,2 % розчином натрію бікарбонатm= 1; для інфузій. Сумісність із цим розчи= 085;ом у інших концентрацo= 0;ях невідома.=

Ц = 77;й препарат не можна змішувати з іншими ліка = 88;ськими засобами, крім тих, що зазначені в розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».<= /p>

 =

Упак&= #1086;вка. По 200 мг порошку у скляних флаконах, з гумовими пробками та алюмінієвиl= 4;и ковпачками = 79; пропіленов&= #1080;ми дисками.

П = 86; 1 флакону разом з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я у картонній коробці.

 =

Кате&= #1075;орія відпуску. З = 72; рецептом.=

 <= /p>

Виро&= #1073;ник.

А = 82;тавіс Італія С.п.А.

 =

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності.

В = 10;а Пастер, 10, 20014, Нервіано, Мілан, Італія.

------=_NextPart_01DA10CF.9527D020 Content-Location: file:///C:/6808EAD5/UA163590101_0955.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01DA10CF.9527D020 Content-Location: file:///C:/6808EAD5/UA163590101_0955.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01DA10CF.9527D020 Content-Location: file:///C:/6808EAD5/UA163590101_0955.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

1

------=_NextPart_01DA10CF.9527D020 Content-Location: file:///C:/6808EAD5/UA163590101_0955.files/filelist.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml; charset="utf-8" ------=_NextPart_01DA10CF.9527D020--